ДОГОВІРНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ТРУДОВИМ ПРАВОМ :

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1
ДОГОВІРНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ . . . . . . . . . . . . . . 14
1.1. Соціально-правова природа юридичної відповідальності . . . . . . . . . . . . . . 14
1.2. Матеріальна відповідальність працівників як правовий стан . . . . . . . . . . . . 31
1.3. Трудове майнове правопорушення – фактична підстава матеріальної від-повідальності працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
1.4. Договір про повну матеріальну відповідальність як юридична підстава матеріальної відповідальності працівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
1.5. Матеріальна відповідальність працівників на підставі контракту . . . . . . . . 83
РОЗДІЛ 2
ДОГОВОРИ ПРО ПОВНУ МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ПОРЯДОК ЇХ УКЛАДАННЯ ТА ЗМІСТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
2.1. Суб’єкти договору про повну індивідуальну матеріальну
відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
2.2. Порядок укладання договору про повну індивідуальну матеріальну від-повідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
2.3. Особливості договору про повну колективну (бригадну) матеріальну від-повідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
2.4. Права й обов’язки сторін за договорами про повну матеріальну відпові-дальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
РОЗДІЛ 3
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕНЬ ДОГОВОРІВ ПРО ПОВНУ МАТЕРІА-ЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
3.1. Поняття та види порушень договорів про повну матеріальну відповіда-льність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
3.2. Пра¬во¬ві пи¬тан¬ня ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру пря¬мої дій¬с¬ної шко¬ди, за¬по¬ді¬я¬ної пра¬ців¬ни¬ка¬ми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
3.3. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної порушенням договорів про повну матеріальну відповідальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220
Додаток В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243

ВСТУП

Ак¬ту¬а¬ль¬ність те¬ми. Пі¬с¬ля про¬го¬ло¬шен¬ня не¬за¬ле¬ж¬но¬с¬ті і при¬йн¬ят¬тя Кон-сти¬ту¬ції Укра¬ї¬на тве¬р¬до ста¬ла на шлях по¬бу¬до¬ви пра¬во¬вої дер¬жа¬ви. Со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬ні пе¬ре¬тво¬рен¬ня, спря¬мо¬ва¬ні на ста¬но¬в¬лен¬ня ри¬н¬ко¬вої еко¬но¬мі¬ки, по-тре¬бу¬ють сут¬тє¬вих змін ме¬ха¬ні¬з¬му пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня су¬час¬них су¬с¬пі¬ль-них від¬но¬син, у то¬му чи¬с¬лі й тих, що по¬в’я¬за¬ні з ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ням найманої пра-ці.
Кон¬сти¬ту¬ція Укра¬ї¬ни [84] у стат¬ті 13 вста¬но¬ви¬ла, що вла¬с¬ність зо¬бо¬в’я¬зу¬є. Во¬на ви¬зна¬єть¬ся ¬ва¬ж¬ли¬вою со¬ці¬а¬ль¬ною цін¬ні¬с¬тю, охо¬ро¬на і за¬хист якої скла¬да-ють од¬ну з фу¬н¬к¬цій дер¬жа¬ви. Кон¬сти¬ту¬ція вста¬но¬в¬лює рі¬в¬ність усіх су¬б’єк¬тів пра¬ва вла¬с¬но¬с¬ті пе¬ред за¬ко¬ном, на¬дає їм рі¬в¬ні мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті ре¬а¬лі¬за¬ції та за¬хи¬с¬ту сво¬їх прав во¬ло¬ді¬ти, ко¬ри¬с¬ту¬ва¬ти¬ся й роз¬по¬ря¬джа¬ти¬ся вла¬с¬ні¬с¬тю. За¬ко¬но¬дав¬ст-во Укра¬ї¬ни до¬зво¬ляє вла¬с¬ни¬кам ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ти на¬ле¬ж¬не їм май¬но для здій¬с-нен¬ня го¬с¬по¬дар¬сь¬кої та ін¬шої, не за¬бо¬ро¬не¬ної за¬ко¬ном, ді¬я¬ль¬но¬с¬ті, за¬лу¬ча¬ю¬чи до неї на до¬го¬ві¬р¬ній ос¬но¬ві пра¬цю фі¬зи¬ч¬них осіб. Од¬ні¬єю з форм ре¬а¬лі¬за¬ції фі-зи¬ч¬ни¬ми осо¬ба¬ми сво¬їх зді¬б¬но¬с¬тей до пра¬ці ви¬сту¬па¬ють тру¬до¬ві пра¬во¬від¬но¬си-ни, у про¬це¬сі ре¬а¬лі¬за¬ції яких по¬стає жит¬тє¬ве за¬вдан¬ня – за¬без¬пе¬чен¬ня ці¬ло¬с¬ті май¬на ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, яке ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬єть¬ся у го¬с¬по¬дар¬сь¬кій ді¬я¬ль¬но¬с¬ті.
Стат¬тя 41 Кон¬сти¬ту¬ції Укра¬ї¬ни пе¬ред¬ба¬чає, що ні¬хто не мо¬же бу¬ти про¬ти-пра¬в¬но по¬зба¬в¬ле¬ний пра¬ва вла¬с¬но¬с¬ті. Се¬ред пра¬во¬вих за¬со¬бів охо¬ро¬ни вла¬с¬но¬с-ті ро¬бо¬то¬да¬в¬ця від про¬ти¬пра¬в¬них діянь на¬й¬ма¬них пра¬ців¬ни¬ків ва¬ж¬ли¬ве мі¬с¬це на¬ле¬жить за¬хо¬дам ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті за тру¬до¬вим пра¬во¬м.
Но¬р¬ми ін¬сти¬ту¬ту ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків, які фо¬р¬му¬ва-ли¬ся в умовах адміністративно-командної системи, бу¬ли зо¬рі¬є¬н¬то¬ва¬ні в ос¬но¬в-но¬му на за¬хист ін¬те¬ре¬сів дер¬жа¬ви, охо¬ро¬ну її вла¬с¬но¬с¬ті. Пе¬ре¬хід до ри¬н¬ко¬вої еко¬но¬мі¬ки зу¬мо¬вив по¬яву у пра¬во¬во¬му по¬лі Укра¬ї¬ни ве¬ли¬кої кі¬ль¬ко¬с¬ті су¬б’єк¬тів, за¬сно¬ва¬них на рі¬з¬них фо¬р¬мах вла¬с¬но¬с¬ті та у чи¬с¬лен¬них ор¬га¬ні¬за¬цій¬но-¬пра¬во¬вих фо¬р¬мах ді¬я¬ль¬но¬с¬ті. Їх іс¬ну¬ван¬ня по¬тре¬бує пе¬в¬них змін у пра¬во¬во¬му ре¬гу¬лю¬ван-ні від¬но¬син по ре¬а¬лі¬за¬ції за¬хо¬дів ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. Та¬кі змі¬ни ма-ють від¬бу¬ва¬ти¬ся з огля¬ду на га¬ра¬н¬тії прав і за¬кон¬них ін¬те¬ре¬сів на¬й¬ма¬них пра-ців¬ни¬ків, вра¬хо¬ву¬ва¬ти еко¬но¬мі¬ч¬ні ін¬те¬ре¬си ро¬бо¬то¬да¬в¬ців.
У пра¬во¬во¬му ре¬гу¬лю¬ван¬ні тру¬до¬вих і ті¬с¬но по¬в’я¬за¬них із ни¬ми від¬но¬син від¬бу¬ва¬єть¬ся зву¬жен¬ня сфе¬ри центра¬лі¬зо¬ва¬но¬го й від¬по¬ві¬д¬но роз¬ши¬рен¬ня сфе¬ри до¬го¬ві¬р¬но¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня, оскі¬ль¬ки «пе¬ре¬хід до ри¬н¬ку з не¬об¬хід¬ні¬с¬тю ди¬к¬тує де¬це¬н¬т¬ра¬лі¬за¬цію пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня пра¬ці» [65, с. 54]. Про зро¬с¬тан¬ня ро¬лі до¬го¬ві¬р¬но¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня сві¬д¬чать но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬ві ак¬ти, при¬йн¬ят¬ті остан-нім часом в Укра¬ї¬ні. Зо¬к¬ре¬ма, роз¬ши¬ре¬но по¬в¬но¬ва¬жен¬ня сто¬рін ко¬ле¬к¬ти¬в¬них до¬го¬во¬рів та угод у ре¬гу¬лю¬ван¬ні тру¬до¬вих і со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬них від¬но¬син, вста¬но¬в¬ле¬но по¬ря¬док та умо¬ви укла¬ден¬ня ко¬н¬т¬ра¬к¬ту як осо¬б¬ли¬во¬го ви¬ду тру¬до-во¬го до¬го¬во¬ру, в яко¬му сто¬ро¬ни мо¬жуть пе¬ред¬ба¬ча¬ти і вза¬є¬м¬ну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну ві-д¬по¬ві¬да¬ль¬ність.
Іс¬ну¬ван¬ня в тру¬до¬во¬му пра¬ві до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да-ль¬ність за ра¬дян¬сь¬ких ча¬сів, ко¬ли іс¬ну¬ва¬ла пе¬ре¬ва¬ж¬но дер¬жа¬в¬на вла¬с¬ність, ви-сту¬па¬ло май¬же бе¬з¬у¬мо¬в¬ною га¬ра¬н¬ті¬єю збе¬ре¬жен¬ня вла¬с¬но¬с¬ті дер¬жа¬в¬них під¬при-ємств, від¬шко¬ду¬ван¬ня за¬по¬ді¬я¬ної шко¬ди пра¬ців¬ни¬ка¬ми у по¬в¬но¬му роз¬мі¬рі без ре¬а¬ль¬но¬го вста¬но¬в¬лен¬ня при¬чин шко¬ди та іс¬тин¬них ви¬ну¬ва¬т¬ців її ви¬ни¬к¬нен¬ня. На сьо¬го¬дні та¬ке ста¬но¬ви¬ще є не¬при¬пу¬с¬ти¬мим. До¬го¬во¬ри про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль-ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність мають на¬бу¬ти фо¬р¬ми до¬б¬ро¬ві¬ль¬ної уго¬ди сто¬рін, за до¬по-мо¬гою якої ро¬бо¬то¬да¬вець і пра¬ців¬ник, з ура¬ху¬ван¬ням умов праці та господар-ської діяльності, мо¬жуть вста¬но¬в¬лю¬ва¬ти вза¬є¬м¬ні пра¬ва та обо¬в’я¬з¬ки, спря¬мо¬ва-ні, перш за все, на за¬без¬пе¬чен¬ня ці¬ло¬с¬ті май¬на ро¬бо¬то¬да¬в¬ця і вра¬ху¬ван¬ня ін¬те-ре¬сів пра¬ців¬ни¬ка, а по¬тім – на від¬шко¬ду¬ван¬ня за¬по¬ді¬я¬ної шко¬ди. Та¬кі до¬го¬во¬ри ма¬ють ста¬ти ді¬є¬вим за¬со¬бом охо¬ро¬ни пра¬ва вла¬с¬но¬с¬ті ро¬бо¬то¬да¬в¬ця в умо¬вах ри¬н¬ко¬вої еко¬но¬мі¬ки.
Ав¬то¬ром був про¬ве¬де¬ний ана¬ліз прак¬ти¬ки укла¬ден¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність на під¬при¬єм¬с¬т¬вах, в уста¬но¬вах, ор¬га¬ні¬за¬ці¬ях рі¬з-них форм вла¬с¬но¬с¬ті, а та¬кож у фі¬зи¬ч¬них осіб – су¬б’єк¬тів під¬при¬єм¬ни¬ц¬т¬ва, які здій¬с¬ню¬ють свою ді¬я¬ль¬ність на те¬ри¬то¬рії м. Ха¬р¬ко¬ва і Ха¬р¬ків¬сь¬кої об¬ла¬с¬ті у сфе¬рі то¬р¬гі¬в¬лі, гро¬мад¬сь¬ко¬го ха¬р¬чу¬ван¬ня та об¬слу¬го¬ву¬ван¬ня на¬се¬лен¬ня (за¬га¬ль-на кі¬ль¬кість опи¬та¬них су¬б’єк¬тів – 145). Ре¬зуль¬та¬ти про¬ве¬де¬но¬го досліджен¬ня до¬зво¬ля¬ють зро¬би¬ти на¬сту¬п¬ні ви¬сно¬в¬ки та виявити певні недоліки. По¬-пе¬р¬ше, в уста¬но¬вах та ор¬га¬ні¬за¬ці¬ях дер¬жа¬в¬но¬го се¬к¬то¬ра до¬го¬во¬ри про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль-ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність укла¬да¬ють¬ся, як пра¬ви¬ло, в усіх ви¬па¬д¬ках, ко¬ли така мо¬ж-ли¬вість пе¬ред¬ба¬че¬на за¬ко¬но¬дав¬ст¬вом. Проте, сто¬ро¬ни фо¬р¬ма¬ль¬но під¬хо¬дять до їх укла¬ден¬ня, при¬йма¬ю¬чи за ос¬но¬ву ти¬по¬ві фо¬р¬ми до¬го¬во¬рів, не вра¬хо¬ву¬ють спе¬ци¬фі¬ки ро¬бо¬ти пра¬ців¬ни¬ків із пе¬ре¬да¬ни¬ми цін¬но¬с¬тя¬ми, вла¬с¬ни¬ки ча¬с¬то по-рушують умови до¬го¬во¬рів, не до¬три¬му¬ють¬ся по¬ряд¬ку при¬тя¬г¬нен¬ня пра¬ців¬ни¬ків до ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. По¬-дру¬ге, на під¬при¬єм¬с¬т¬вах, за¬сно¬ва¬них на ко¬ле¬к¬ти¬в¬ній або при¬ва¬т¬ній вла¬с¬но¬с¬ті, спо¬сте¬рі¬га¬єть¬ся зме¬н¬шен¬ня відсотка укла-де¬них до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність (укла¬да¬ють¬ся при¬бли-з¬но в 70 % ви¬па¬д¬ків), ро¬бо¬то¬да¬в¬ці на¬в’я¬зу¬ють пра¬ців¬ни¬кам по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність на під¬ста¬ві ко¬н¬т¬ра¬к¬тів, не вра¬хо¬вуючи об¬ме¬ження, вста¬но¬в¬ле¬ні за¬ко¬но¬дав¬ст¬вом. По¬-третє, се¬ред великої кількості при¬ва¬т¬них під¬при¬єм¬ців, які за¬лу¬ча¬ють на¬й¬ма¬них пра¬ців¬ни¬ків до ви¬ко¬нан¬ня ро¬біт з об¬слу¬го¬ву¬ван¬ня пе¬в¬них цін¬но¬с¬тей (то¬ва¬рів, гро¬шей), ви¬яв¬ле¬но най¬ни¬ж¬чий від¬со¬ток укла¬де¬них до¬го¬во-рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність (при¬бли¬з¬но 22 %), а де¬яким підп-риємцям на¬віть неві¬до¬мо про іс¬ну¬ван¬ня та¬ких до¬го¬во¬рів.
Під¬го¬то¬в¬ка про¬е¬к¬ту но¬во¬го Тру¬до¬во¬го ко¬де¬к¬су Укра¬ї¬ни, не¬об¬хід¬ність вдо-с¬ко¬на¬лен¬ня чин¬них но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів і усу¬нен¬ня не¬до¬лі¬ків у прак¬ти¬ці укла¬ден¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, ко¬н¬т¬ра¬к¬тів по-тре¬бу¬ють ком¬пле¬к¬с¬но¬го на¬у¬ко¬во¬го до¬слі¬джен¬ня про¬блем ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті вза¬га¬лі та до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків зо¬к-ре¬ма, що й обу¬мо¬ви¬ло ви¬бір те¬ми ди¬се¬р¬та¬цій¬ної ро¬бо¬ти.
Сту¬пінь на¬у¬ко¬вої роз¬ро¬б¬ле¬но¬с¬ті про¬бле¬ми. До¬слі¬джен¬ню ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків за тру¬до¬вим пра¬вом при¬ді¬ля¬ла¬ся зна¬ч¬на ува¬га в ра¬дян¬сь¬кій та су¬час¬ній укра¬ї¬н¬сь¬кій пра¬во¬вій на¬у¬ці. По¬нят¬тя цьо¬го ін¬сти¬ту¬ту, пі-д¬ста¬ви та умо¬ви ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, її ви¬ди роз¬гля¬да¬ли¬ся в мо¬но¬гра-фі¬ч¬них до¬слі¬джен¬нях, на¬у¬ко¬вих до¬по¬ві¬дях, те¬зах, стат¬тях, на¬вча¬ль¬них по¬сі¬б¬ни-ках, під¬ру¬ч¬ни¬ках і ди¬се¬р¬та¬ці¬ях. Зна¬ч¬ний вне¬сок у до¬слі¬джен¬ня за¬зна¬че¬них пи-тань на¬ле¬жить О.¬А. Аб¬ра¬мо¬вій, М.Й. Ба¬ру, О.Т. Ба¬ра¬ба¬шу, Є.С. Бе¬лін¬сь¬ко¬му, В.С. Ве¬не¬ди¬к¬то¬ву, В.Я. Го¬цу, М.І. Да¬н¬че¬н¬ку, С.С. Ка¬рин¬сь¬ко¬му, Є.¬О. Кльо¬но-ву, Р.З. Лі¬вши¬цю, В.Г. Ма¬ло¬ву, А.Р. Ма¬цю¬ку, В.Є. Па¬ню¬гі¬ну, Ю.М. По¬лє¬та¬є¬ву, В.І. Про¬ко¬пе¬н¬ку, О.¬І. Про¬цев¬сь¬ко¬му, В.М. Ско¬бє¬л¬кі¬ну, П.Р. Ста¬ви¬сь¬ко¬му, Л.О. Си¬ро¬ват¬сь¬кій, Н.І. Ти¬то¬вій, І.¬А. Ти¬ще¬н¬ко¬ву, Н.М. Ху¬то¬рян, Г.І. Чанишевій, Б.О. Ше¬ло¬мо¬ву та ін.
Ва¬ж¬ли¬ві пи¬тан¬ня те¬о¬рії юри¬ди¬ч¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті бу¬ли пред¬ме¬том ува-ги пред¬ста¬в¬ни¬ків за¬га¬ль¬ної те¬о¬рії пра¬ва: С.С. Але¬к¬сє¬є¬ва, Б.Т. Ба¬зи¬лє¬ва, С.М. Бра¬ту¬ся, В.М. Го¬р¬ше¬ньо¬ва, О.С. Йо¬ф¬фе, О.¬Е. Лей¬с¬та, М.С. Ма¬ле¬ї¬на, І.С. Са¬мо-ще¬н¬ка, О.Ф. Ска¬кун, М.Х. Фа¬ру¬к¬ши¬на, Р.О. Ха¬л¬фі¬ної та ін.
Про¬бле¬мам до¬го¬во¬ру як ре¬гу¬ля¬то¬ра су¬с¬пі¬ль¬них від¬но¬син та до¬го¬ві¬р¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті в ци¬ві¬ль¬но¬му пра¬ві при¬свя¬че¬ні пра¬ці Б.С. Ан¬ти¬мо¬но¬ва, М.І. Бра¬гін¬сь¬ко¬го, В.В. Ві¬т¬рян¬сь¬ко¬го, Ф.І. Га¬в¬зе, О.В. Дзе¬ри, П.Д. Ка¬мін¬сь¬кої, Н.С. Ку¬з¬нє¬цо¬вої, М.І. Ку¬ла¬гі¬на, Л.А. Лу¬н¬ца, І.Б. Но¬ви¬ць¬ко¬го та ін. До¬го¬во¬ри про по-вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну та ко¬ле¬к¬ти¬в¬ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність бу¬ли пред¬ме¬том спе¬ці¬а¬ль¬них дослі¬джень В.Г. Ва¬ку¬ле¬н¬ко і Є.М. Стре¬ль¬ні¬ко¬во¬ї.
От¬же, су¬ку¬п¬ність вка¬за¬них ро¬біт яв¬ляє со¬бою до¬б¬ро¬т¬не на¬у¬ко¬ве під¬ґру¬н¬тя для спе¬ці¬а¬ль¬но¬го до¬слі¬джен¬ня до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців-ни¬ків, яка до цьо¬го ча¬су в су¬час¬ній на¬у¬ці тру¬до¬во¬го пра¬ва Укра¬ї¬ни ще не бу¬ла пред¬ме¬том окре¬мо¬го на¬у¬ко¬во¬го до¬слі¬джен¬ня. За¬ли¬ша¬ють¬ся дис¬ку¬сій¬ни¬ми та по-тре¬бу¬ють до¬да¬т¬ко¬во¬го роз¬гля¬ду пи¬тан¬ня що¬до спе¬ци¬фі¬ки ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків як пра¬во¬во¬го ста¬ну, її фа¬к¬ти¬ч¬ної та юри¬ди¬ч¬них під¬став. Ма¬ло ви¬вче¬ні пи¬тан¬ня що¬до су¬ті і зна¬чен¬ня до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да-ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків у тру¬до¬во¬му пра¬ві; по¬нят¬тя та спе¬ци¬фі¬ч¬них ознак до¬го¬во-рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність; сто¬рін, пред¬ме¬ту і змі¬с¬ту та¬ких до-го¬во¬рів у ри¬н¬ко¬вих умо¬вах; осо¬б¬ли¬во¬с¬тей по¬ряд¬ку їх укла¬дан¬ня та ре¬а¬лі¬за¬ції тощо.
Зв’я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬гра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Те¬ма¬ти¬ка ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬слі¬джен¬ня по¬в’я¬за¬на з пріо¬ри¬те¬т¬ни¬ми на¬пря¬ма¬ми роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки і тех¬ні¬ки на пе¬рі¬од до 2006 ро¬ку, вста¬но¬в¬ле¬ни¬ми За¬ко¬ном Укра¬ї¬ни «Про пріо¬ри¬те¬т¬ні на¬пря¬ми роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки і тех¬ні¬ки» від 11.07.2001 р. [61]. Ди¬се¬р¬та-ція ви¬ко¬на¬на від¬по¬ві¬д¬но до пла¬нів на¬у¬ко¬вих до¬слі¬джень ка¬фе¬д¬ри ци¬ві¬ль¬но-¬пра-во¬вих ди¬с¬ци¬п¬лін Ха¬р¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди в ра¬м¬ках дер¬жа¬в¬ної на¬у¬ко¬вої про¬гра¬ми «Пра¬во¬ві за¬са¬ди роз¬бу¬до¬ви дер¬жа¬в¬но¬с¬ті», за¬твер¬дже¬ної по¬ста¬но¬вою Ка¬бі¬не¬ту Мі¬ні¬с¬т¬рів Укра¬ї¬ни від 24.12.2001 р. № 1716 «Про затвердження переліку державних наукових і нау-ково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002–2006 роки» [112].
Ме¬та і за¬вдан¬ня до¬слі¬джен¬ня. Ме¬тою ди¬се¬р¬та¬цій¬ної ро¬бо¬ти є про¬ве¬ден-ня ком¬пле¬к¬с¬но¬го до¬слі¬джен¬ня пра¬во¬вих про¬блем до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від-по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків як ви¬ду ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті в тру¬до¬во¬му пра¬ві, а також вироблення на цій основі теоретичних засад правового регулю-вання до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті працівників і прак¬ти¬ч¬них ре¬ко-ме¬н¬да¬цій що¬до удо¬ско¬на¬лен¬ня тру¬до¬во¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва й пра¬во¬за¬сто¬со¬вчої прак¬ти¬ки.
Ви¬хо¬дя¬чи з по¬ста¬в¬ле¬ної ме¬ти, ав¬то¬ром окре¬с¬ле¬но на¬сту¬п¬ні за¬вдан¬ня:
– про¬ана¬лі¬зу¬ва¬ти пра¬во¬ву при¬ро¬ду і спе¬ци¬фі¬ч¬ні озна¬ки ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від-по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків як пра¬во¬во¬го ста¬ну, з’я¬су¬ва¬ти її мі¬с¬це в си¬с¬те¬мі юри-ди¬ч¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті;
– окре¬с¬ли¬ти но¬ві під¬хо¬ди до ви¬зна¬чен¬ня під¬став і умов ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від-по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків;
– о᬴ру¬н¬ту¬ва¬ти іс¬ну¬ван¬ня в тру¬до¬во¬му пра¬ві до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від-по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків і з’я¬су¬ва¬ти її зна¬чен¬ня в умо¬вах ри¬н¬ко¬вих від¬но¬син;
– до¬слі¬ди¬ти до¬го¬вір про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність як окре¬му юри¬ди¬ч¬ну під¬ста¬ву ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків і як пра¬во¬вий за-сіб ре¬гу¬лю¬ван¬ня пе¬в¬них пра¬во¬від¬но¬син;
– виявити особливості матеріальної відповідальності працівників, перед-баченої контрактом;
– ви¬зна¬чи¬ти ко¬ло су¬б’єк¬тів до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да-ль¬ність і про¬ана¬лі¬зу¬ва¬ти їх¬ пра¬во¬ве ста¬но¬ви¬ще, до¬слі¬ди¬ти по¬ря¬док укла¬дан¬ня таких до¬го¬во¬рів, з’я¬су¬ва¬ти їх зміст;
– кла¬си¬фі¬ку¬ва¬ти ви¬па¬д¬ки по¬ру¬шен¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність та ви¬яви¬ти на¬с¬лід¬ки та¬ких по¬ру¬шень;
– удо¬ско¬на¬ли¬ти по¬ря¬док ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру за¬по¬ді¬я¬ної шко¬ди в су¬час-них умо¬вах, а та¬кож по¬ря¬док її від¬шко¬ду¬ван¬ня вин¬ни¬ми пра¬ців¬ни¬ка¬ми;
– ви¬ро¬би¬ти та о᬴ру¬н¬ту¬ва¬ти від¬по¬ві¬д¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції що¬до удо¬ско¬на¬лен¬ня за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва Укра¬ї¬ни у сфе¬рі ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків.
Об’¬єкт і пред¬мет до¬слі¬джен¬ня. Об’¬єк¬том ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬слі¬джен¬ня є пра¬во¬ве ре¬гу¬лю¬ван¬ня відносин ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків в умо¬вах пе¬ре¬хо¬ду до ри¬н¬ко¬вої еко¬но¬мі¬ки.
Пред¬ме¬том до¬слі¬джен¬ня є нормативні по¬ло¬жен¬ня Кон¬сти¬ту¬ції Укра¬ї¬ни, Ко¬де¬к¬су за¬ко¬нів про пра¬цю Укра¬ї¬ни та ін¬ших но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів, що сто¬су¬ють¬ся пи¬тань до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків. Ана-лі¬зу¬ють¬ся по¬ста¬но¬ви Пле¬ну¬му Вер¬хо¬в¬но¬го Су¬ду Укра¬ї¬ни, окре¬мі пра¬во¬ві ак¬ти за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн, а та¬кож си¬с¬те¬ма на¬у¬ко¬вих по¬гля¬дів що¬до об¬ра¬ної те¬ми.
Ме¬то¬ди до¬слі¬джен¬ня. Ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня ба¬зу¬єть¬ся на ме¬то¬дах і при¬йо¬мах на¬у¬ко¬во¬го пі¬знан¬ня, ос¬но¬ву яких скла¬дає за¬га¬ль¬но¬на¬у¬ко¬вий ді¬а¬ле¬к¬ти-ч¬ний ме¬тод. Пра¬во¬ва при¬ро¬да і спе¬ци¬фі¬ч¬ні ри¬си ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків до¬слі¬джу¬ва¬ли¬ся за до¬по¬мо¬гою ме¬то¬ду си¬с¬те¬м¬но¬го ана¬лі¬зу та по¬рі¬в-ня¬ль¬но-¬пра¬во¬во¬го ме¬то¬ду. Си¬с¬те¬м¬но-¬ст¬ру¬к¬ту¬р¬ний ме¬тод за¬сто¬со¬ва¬но для ви¬о¬к-ре¬м¬лен¬ня еле¬ме¬н¬тів скла¬ду тру¬до¬во¬го май¬но¬во¬го пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня. Ви¬вчен¬ня до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність та о᬴ру¬н¬ту¬ван¬ня іс¬ну¬ван¬ня в тру¬до¬во¬му пра¬ві до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті про¬во¬ди¬ло¬ся за до¬по¬мо¬гою фо¬р¬ма¬ль¬но-¬ло¬гі¬ч¬но¬го та по¬рі¬в¬ня¬ль¬но-¬пра¬во¬во¬го ме¬то¬дів на¬у¬ко¬во¬го пі¬знан¬ня. Ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня стру¬к¬ту¬р¬но-¬фу¬н¬к¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го, фо¬р¬ма¬ль¬но-¬ло¬гі¬ч¬но¬го та іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬во¬го ме¬то¬дів да¬ло змо¬гу ви¬зна¬чи¬ти ко¬ло су¬б’єк¬тів до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність та про¬ана¬лі¬зу¬ва¬ти їх¬ пра¬во¬ве ста¬но¬ви-ще, до¬слі¬ди¬ти по¬ря¬док укла¬дан¬ня до¬го¬во¬рів, їх зміст, роз¬кри¬ти осо¬б¬ли¬во¬с¬ті ви-зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру за¬по¬ді¬я¬ної шко¬ди та по¬ряд¬ку її від¬шко¬ду¬ван¬ня.
Те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні ви¬сно¬в¬ки і прак¬ти¬ч¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції ба¬зу¬ють¬ся на ви¬вчен¬ні на¬у-ко¬вої лі¬те¬ра¬ту¬ри, ма¬те¬рі¬а¬лів ен¬ци¬к¬ло¬пе¬ди¬ч¬но¬го ха¬ра¬к¬те¬ру, но¬р¬ма¬ти¬в¬но¬го ма¬те-рі¬а¬лу і прак¬ти¬ки ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва, до¬сві¬ду за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн з пи-тань ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків.
Ем¬пі¬ри¬ч¬ну ба¬зу до¬слі¬джен¬ня скла¬да¬ють уза¬галь¬не¬ні ав¬то¬ром ма¬те¬рі¬а¬ли су¬до¬вої прак¬ти¬ки, а та¬кож ма¬те¬рі¬а¬ли, отри¬ма¬ні під час ви¬вчен¬ня прак¬ти¬ки укла-ден¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, ко¬н¬т¬ра¬к¬тів.
На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Ди¬се¬р¬та¬ція є ком¬пле¬к¬с¬ним до¬слі¬джен¬ням те¬о¬ре¬ти¬ч¬них і прак¬ти¬ч¬них про¬блем ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с-ті пра¬ців¬ни¬ків, що ґру¬н¬ту¬єть¬ся на до¬го¬во¬рі. На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на ро¬бо¬ти по¬ля¬гає в то¬му, що впе¬р¬ше в су¬час¬ній на¬у¬ці тру¬до¬во¬го пра¬ва Укра¬ї¬ни про¬ве¬де¬но все¬бі¬ч-ний ана¬ліз пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня від¬но¬син, які ви¬ни¬ка¬ють під час укла¬дан¬ня, змі¬ни, припинен¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, а та¬кож пра¬во¬вих на¬с¬лід¬ків по¬ру¬шен¬ня пра¬ців¬ни¬ка¬ми і ро¬бо¬то¬да¬в¬цем сво¬їх обо¬в’я¬з¬ків за за¬зна¬че¬ни¬ми до¬го¬во¬ра¬ми. До¬слі¬джен¬ня про¬ве¬де¬не ви¬хо¬дя¬чи із су¬час¬них еко-но¬мі¬ч¬них умов, кон¬сти¬ту¬цій¬них за¬сад обо¬в’я¬з¬ко¬во¬с¬ті до¬три¬ман¬ня дер¬жа¬вою прав і сво¬бод лю¬ди¬ни, рі¬в¬но¬сті усіх су¬б’єк¬тів пра¬ва вла¬с¬но¬с¬ті пе¬ред за¬ко¬ном, не¬об¬хід¬но¬с¬ті ре¬фо¬р¬му¬ван¬ня чин¬но¬го тру¬до¬во¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва.
Від¬по¬ві¬д¬но до ме¬ти і за¬вдань до¬слі¬джен¬ня на за¬хист ви¬но¬сять¬ся на¬сту¬п¬ні ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня, які ста¬но¬в¬лять на¬у¬ко¬ву но¬ви¬з¬ну ро¬бо¬ти:
– сфо¬р¬му¬льо¬ва¬но по¬нят¬тя ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків у ши¬ро¬ко¬му сми¬с¬лі – пра¬во¬вий стан, в яко¬му зна¬хо¬дять¬ся пра¬ців¬ник, що вчи¬нив тру¬до¬ве май¬но¬ве пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня, ро¬бо¬то¬да¬вець, яко¬му за¬по¬ді¬я¬но май¬но¬вої шко¬ди, а та¬кож ор¬га¬ни, на¬ді¬ле¬ні по¬в¬но¬ва¬жен¬ня¬ми що¬до при¬му¬со¬во¬го ви¬ко¬нан-ня за¬хо¬дів від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. У ву¬зь¬ко¬му сми¬с¬лі та¬ка від¬по¬ві¬да¬ль¬ність роз¬гля¬да-єть¬ся як обо¬в’я¬зок пра¬ців¬ни¬ка від¬шко¬ду¬ва¬ти за¬по¬ді¬я¬ну шко¬ду в роз¬мі¬рі та по-ряд¬ку, пе¬ред¬ба¬че¬них за¬ко¬ном чи до¬го¬во¬ром;
– де¬та¬ль¬но о᬴ру¬н¬то¬ва¬но по¬ло¬жен¬ня про тру¬до¬ву при¬ро¬ду ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків, яка обу¬мо¬в¬ле¬на не про¬с¬то іс¬ну¬ван¬ням, а про¬це-сом ре¬а¬лі¬за¬ції тру¬до¬вих пра¬во¬від¬но¬син;
– уза¬галь¬не¬но спе¬ци¬фі¬ч¬ні ри¬си ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків і вста¬но¬в¬ле¬но, що во¬на ре¬а¬лі¬зу¬єть¬ся в ра¬м¬ках окре¬мих охо¬рон¬них пра¬во¬від¬но-син, які по¬ви¬нні роз¬гля¬да¬ти¬ся як ті¬с¬но по¬в’я¬за¬ні з тру¬до¬ви¬ми пра¬во¬від¬но¬си¬на¬ми і та¬кі, що ви¬ті¬ка¬ють з них;
– за¬про¬по¬но¬ва¬но но¬вий під¬хід до ви¬зна¬чен¬ня під¬став і умов ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків. Як фа¬к¬ти¬ч¬на під¬ста¬ва та¬кої від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті роз-гля¬да¬єть¬ся тру¬до¬ве май¬но¬ве пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня в су¬ку¬п¬но¬с¬ті еле¬ме¬н¬тів йо¬го скла-ду – обо¬в’я¬з¬ко¬вих умов від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, ін¬шими умовами ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по-ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків ви¬зна¬ють¬ся: де¬лі¬к¬то¬з¬да¬т¬ність пра¬ців¬ни¬ка, на¬яв¬ність у мо¬мент пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня тру¬до¬вих пра¬во¬від¬но¬син і юри¬ди¬ч¬но¬го обо¬в’я¬з¬ку пра¬ців¬ни¬ка дбай¬ли¬во ста¬ви¬тись до май¬на ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, сво¬бо¬да ви¬бо¬ру пра¬ців-ни¬ком пра¬во¬мі¬р¬ної або про¬ти¬пра¬в¬ної по¬ве¬ді¬н¬ки в тру¬до¬вих пра¬во¬від¬но¬си¬нах, пе¬ред¬ба¬че¬на за¬ко¬ном чи до¬го¬во¬ром мо¬ж¬ли¬вість за¬сто¬су¬ван¬ня за¬хо¬дів від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті до пра¬во¬по¬ру¬ш¬ни¬ка;
– ді¬с¬та¬ло по¬да¬ль¬шо¬го роз¬ви¬т¬ку ви¬зна¬чен¬ня ко¬ла об¬ста¬вин, які ви¬клю¬ча-ють ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність пра¬ців¬ни¬ків;
– за¬про¬по¬но¬ва¬на но¬ва кла¬си¬фі¬ка¬ція ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра-ців¬ни¬ків за¬ле¬ж¬но¬ від її юри¬ди¬ч¬ної під¬ста¬ви: 1) по¬за¬до¬го¬ві¬р¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, 2) до¬го¬ві¬р¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність. До¬го¬ві¬р¬на ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність пра¬ців-ни¬ків, у свою чер¬гу, по¬ді¬ля¬єть¬ся на та¬кі під¬ви¬ди: а) пе¬ред¬ба¬че¬на ко¬н¬т¬ра¬к¬том, б) пе¬ред¬ба¬че¬на до¬го¬во¬ром про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність (ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль-ним або ко¬ле¬к¬ти¬в¬ним (бри¬га¬д¬ним);
– ба¬зу¬ю¬чись на прин¬ци¬пі сво¬бо¬ди до¬го¬во¬ру, впе¬р¬ше до¬слі¬дже¬но до¬го¬вір про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність як юри¬ди¬ч¬ну під¬ста¬ву ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної ві-д¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків і без¬по¬се¬ре¬д¬ній ре¬гу¬ля¬тор пе¬в¬них пра¬во¬від¬но¬син, запропонова¬но ви¬зна¬чен¬ня та¬ко¬го до¬го¬во¬ру;
– уперше вста¬но¬в¬ле¬но вза¬є¬мо¬обу¬мо¬в¬ле¬ність тру¬до¬вої фу¬н¬к¬ції пра¬ців¬ни¬ка і до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, де¬та¬ль¬но про¬ана¬лі¬зо¬ва¬но спе¬ци¬фі¬ч¬ні вла¬с¬ти¬во¬с¬ті су¬б’єк¬тів до¬слі¬джу¬ва¬них до¬го¬во¬рів і за¬про¬по¬но¬ва¬но уве-с¬ти в по¬ня¬тій¬ний апа¬рат на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва по¬нят¬тя ма¬те¬рі¬а¬ль¬но від¬по¬ві¬да-ль¬ної осо¬би та ко¬ле¬к¬ти¬ву (бри¬га¬ди) та¬ких осіб;
– удо¬ско¬на¬ле¬но по¬ря¬док укла¬дан¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну ві-д¬по¬ві¬да¬ль¬ність;
– роз¬ро¬б¬ле¬но кла¬си¬фі¬ка¬цію по¬ру¬шень до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність;
– упе¬р¬ше роз¬ро¬б¬ле¬но ме¬то¬ди¬ку ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру за¬по¬ді¬я¬ної ро¬бо¬то-да¬в¬цю май¬но¬вої шко¬ди, яка від¬по¬ві¬дає су¬час¬ним економічним умо¬вам, вра¬хо-вує ін¬те¬ре¬си пра¬ців¬ни¬ків і ро¬бо¬то¬да¬в¬ців;
– ді¬с¬та¬ло по¬да¬ль¬шо¬го роз¬ви¬т¬ку пи¬тан¬ня про по¬ря¬док від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, за¬по¬ді¬я¬ної по¬ру¬шен¬ням до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль-ність;
– ви¬яв¬ле¬но та уза¬галь¬не¬но під¬ста¬ви по¬в¬но¬го і ча¬с¬т¬ко¬во¬го зві¬ль¬нен¬ня пра-ців¬ни¬ків від від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті на під¬ста¬ві до¬го¬во¬ру.
Прак¬ти¬ч¬не зна¬чен¬ня оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Оде¬р¬жа¬ні на¬у¬ко¬ві ре¬зуль-та¬ти роз¬ви¬ва¬ють і до¬по¬в¬ню¬ють ряд по¬ло¬жень на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва, де¬які з них є но¬ви¬ми і по¬тре¬бу¬ють більш гли¬бо¬ко¬го до¬слі¬джен¬ня. Але за¬га¬лом во¬ни спри¬я¬ти¬муть по¬да¬ль¬шо¬му роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва Укра¬ї¬ни, мо¬жуть слу¬гу¬ва¬ти ма¬те¬рі¬а¬лом для на¬сту¬п¬них на¬у¬ко¬вих роз¬ро¬бок і дис¬ку¬сій з про¬блем ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті.
Уза¬галь¬нен¬ня, ви¬сно¬в¬ки і про¬по¬зи¬ції, які мі¬с¬тять¬ся в ди¬се¬р¬та¬ції, мо¬жуть бу¬ти ви¬ко¬ри¬с¬та¬ні при ви¬кла¬дан¬ні ку¬р¬су «Тру¬до¬ве пра¬во Укра¬ї¬ни», під¬го¬то¬в¬ці від¬по¬ві¬д¬них на¬вча¬ль¬них по¬сі¬б¬ни¬ків і під¬ру¬ч¬ни¬ків, до¬ві¬д¬ко¬вої та ме¬то¬ди¬ч¬ної лі-те¬ра¬ту¬ри.
Ре¬зуль¬та¬ти до¬слі¬джен¬ня мо¬ж¬на ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ти в про¬це¬сі удо¬ско¬на¬лен¬ня чин¬них та при під¬го¬то¬в¬ці но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів з пи¬тань пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків, зо¬к¬ре¬ма проекту но-вого Тру¬до¬во¬го ко¬де¬к¬су Укра¬ї¬ни, По¬ряд¬ку укла¬ден¬ня з пра¬ців¬ни¬ка¬ми до¬го¬во-рів про по¬вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну і ко¬ле¬к¬ти¬в¬ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль-ність, но¬во¬го Пе¬ре¬лі¬ку ро¬біт, при ви¬ко¬нан¬ні яких з пра¬ців¬ни¬ка¬ми мо¬жуть укла-да¬ти¬ся пись¬мо¬ві до¬го¬во¬ри про по¬вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну і ко¬ле¬к¬ти¬в¬ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, а та¬кож Ти¬по¬вих форм до¬го¬во¬рів та ін¬ших но¬р-ма¬ти¬в¬них ак¬тів. Це знай¬шло ві¬до¬бра¬жен¬ня у за¬про¬по¬но¬ва¬них ав¬то¬ром про¬по¬зи-ці¬ях що¬до вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в¬нень до чин¬них но¬р¬ма¬ти¬в¬них ак¬тів, а та¬кож про¬е¬к¬тах но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в¬них ак¬тів, на¬пра¬в¬ле¬них у ви¬гля¬ді до¬по¬ві¬д¬них за¬пи¬сок у Вер¬хо¬в¬ну Ра¬ду Укра¬ї¬ни, Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬во пра¬ці та со¬ці¬а¬ль¬ної по¬лі¬ти¬ки Укра¬ї¬ни.
За¬про¬по¬но¬ва¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції спри¬я¬ти¬муть вдо¬с¬ко¬на¬лен¬ню прак¬ти¬ки укла-дан¬ня до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, під¬ви¬щен¬ню рі¬в¬ня пра¬во¬вої куль¬ту¬ри су¬б’єк¬тів пра¬во¬від¬но¬син.
Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зуль¬та¬тів ди¬се¬р¬та¬ці¬ї. Ре¬зуль¬та¬ти про¬ве¬де¬но¬го до¬слі¬джен¬ня ап¬ро¬бо¬ва¬ні при об¬го¬во¬рен¬ні ди¬се¬р¬та¬ції на ка¬фе¬д¬рі ци¬ві¬ль¬но-¬пра¬во¬вих ди¬с¬ци¬п-лін Ха¬р¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди.
Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня ди¬се¬р¬та¬ції до¬по¬ві¬да¬ли¬ся ав¬то¬ром на на¬у¬ко¬вих кон¬фе-ре¬н¬ці¬ях: III мі¬сь¬кій на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції «А¬к¬ту¬а¬ль¬ні про¬бле¬ми су-час¬ної на¬у¬ки в до¬слі¬джен¬нях мо¬ло¬дих вче¬них Ха¬р¬кі¬в¬щи¬ни» (м. Ха¬р¬ків, сі¬чень 2000 р.); на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції «Де¬р¬жа¬в¬на слу¬ж¬ба і гро¬ма¬дя¬нин: ре-а¬лі¬за¬ція кон¬сти¬ту¬цій¬них прав, сво¬бод та обо¬в’я¬з¬ків» (м. Ха¬р¬ків, лю¬тий 2000 р.); Між¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції «Со¬ці¬а¬ль¬ні пріо¬ри¬те¬ти ри¬н¬ку пра¬ці в умо¬вах стру¬к¬ту¬р¬ної мо¬дерніза¬ції еко¬но¬мі¬ки» (м. Ки¬їв, ве¬ре¬сень 2000 р.); науково-теоретичній конференції «Проблеми реформування трудового і соціального законодавства України» (м. Харків, листопад 2002 р.).
Ма¬те¬рі¬а¬ли ди¬се¬р¬та¬ції бу¬ли ви¬ко¬ри¬с¬та¬ні при під¬го¬то¬в¬ці ме¬то¬ди¬ч¬них ре¬ко-ме¬н¬да¬цій і прак¬ти¬ч¬них за¬вдань з ди¬с¬ци¬п¬лі¬ни «Тру¬до¬ве пра¬во Укра¬ї¬ни» для сту-де¬н¬тів юри¬ди¬ч¬но¬го фа¬ку¬ль¬те¬ту Ха¬р¬ків¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го пе¬да¬го¬гі¬ч¬но¬го уні¬вер-си¬те¬ту ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди, а та¬кож ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ють¬ся ав¬то¬ром при про¬ве¬ден¬ні ле¬к¬цій¬ та се¬мі¬нар¬сь¬ких за¬нять.
Пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ї. Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня ди¬се¬р¬та¬ції ви¬сві¬т¬ле¬ні у ше¬с¬ти стат¬тях, які опу¬б¬лі¬ко¬ва¬ні у фа¬хо¬вих на¬у¬ко¬вих жу¬р¬на¬лах і збі¬р¬ни¬ках на¬у¬ко¬вих праць, та двох пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ях у збі¬р¬ни¬ках за ма¬те¬рі¬а¬ла¬ми на¬у¬ко¬вих кон¬фе¬ре¬н¬цій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Про¬ве¬де¬не на під¬ста¬ві си¬с¬те¬м¬но¬го та по¬рі¬в¬ня¬ль¬но-¬пра¬во¬во¬го ана¬лі¬зу за¬га-ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ної та спе¬ці¬а¬ль¬ної юри¬ди¬ч¬ної лі¬те¬ра¬ту¬ри, норм Кон¬сти¬ту¬ції Укра¬ї-ни, тру¬до¬во¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва та за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва ін¬ших га¬лу¬зей пра¬ва, а та¬кож прак¬ти¬ки йо¬го за¬сто¬су¬ван¬ня ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня дає мо¬ж¬ли¬вість зро¬би¬ти ос¬но¬в¬ні те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні ви¬сно¬в¬ки і вне¬с¬ти пе¬в¬ні прак¬ти¬ч¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції сто¬со¬в¬но по-да¬ль¬шо¬го удо¬ско¬на¬лен¬ня пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с-ті в тру¬до¬во¬му пра¬ві вза¬га¬лі і до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців-ни¬ків зо¬к¬ре¬ма. Та¬кі ви¬сно¬в¬ки та ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції до¬зво¬ля¬ть ви¬зна¬чи¬ти де¬які за¬га¬ль-ні на¬пря¬м¬ки роз¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність на су-час¬но¬му ета¬пі та на пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ву, спри¬я¬ти¬муть за¬без¬пе¬чен¬ню за¬кон¬но¬с¬ті та со¬ці-а¬ль¬ної спра¬ве¬д¬ли¬во¬с¬ті у ре¬гу¬лю¬ван¬ні тру¬до¬вих від¬но¬син у про¬це¬сі роз¬бу¬до¬ви в Укра¬ї¬ні пра¬во¬вої дер¬жа¬ви та ство¬рен¬ня гро¬ма¬дян¬сь¬ко¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва.
До теоретичних висновків даного дослідження відносяться:
1. Ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність працівників за тру¬до¬вим пра¬вом є окре-мим, не¬га¬ти¬в¬ним ви¬дом юри¬ди¬ч¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, яку мо¬ж¬на ви¬зна¬чи¬ти як пра¬во¬вий стан, у яко¬му зна¬хо¬дять¬ся пра¬во¬по¬ру¬ш¬ник (пра¬ців¬ник), су¬б’єкт, яко-му пра¬во¬по¬ру¬шен¬ням за¬по¬ді¬я¬но майнової шко¬ди (ро¬бо¬то¬да¬вець), а та¬кож ор¬га-ни, на¬ді¬ле¬ні по¬в¬но¬ва¬жен¬ня¬ми що¬до при¬му¬со¬во¬го ви¬ко¬нан¬ня за¬хо¬дів від¬по¬ві¬да-ль¬но¬с¬ті (упо¬в¬но¬ва¬же¬ний ро¬бо¬то¬да¬в¬цем ор¬ган (осо¬ба), суд). Ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від¬по-ві¬да¬ль¬ність пра¬ців¬ни¬ків не є ста¬ти¬ч¬ним яви¬щем, з мо¬ме¬н¬ту ви¬ни¬к¬нен¬ня і до мо-ме¬н¬ту при¬пи¬нен¬ня во¬на про¬хо¬дить вза¬є¬мо¬за¬ле¬ж¬ні та по¬слі¬до¬в¬но здій¬с¬ню¬ва¬ні ста¬дії: 1) ви¬ни¬к¬нен¬ня ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті; 2) її кон¬к¬ре¬ти¬за¬ція; 3) ре¬а-лі¬за¬ція за¬хо¬дів від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. Ос¬но¬в¬ним еле¬ме¬н¬том, сут¬ні¬с¬тю да¬ної від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті є обо¬в’я¬зок пра¬ців¬ни¬ків від¬шко¬ду¬ва¬ти за¬по¬ді¬я¬ну ни¬ми май¬но¬ву шко-ду ро¬бо¬то¬да¬в¬цю у ме¬жах та по¬ряд¬ку, вста¬но¬в¬ле¬них но¬р¬ма¬ми тру¬до¬во¬го пра¬ва.
2. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну ними майну роботодавця, є самостійним видом майнової відповідальності, що має трудову природу. Трудова природа матеріальної відповідальності працівників обумовлена не просто існуванням трудових правовідносин, а саме процесом їх реалізації. Специфічні риси трудових правовідносин відбиваються на особливостях відносин матеріальної відповідальності.
3. Ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність пра¬ців¬ни¬ків ре¬а¬лі¬зу¬єть¬ся в ра¬м¬ках окре-мих охо¬рон¬них пра¬во¬від¬но¬син з ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, які слід роз¬гля-да¬ти як ті¬с¬но по¬в’я¬за¬ні з тру¬до¬ви¬ми пра¬во¬від¬но¬си¬на¬ми і та¬кі, що випливають із них. В ме¬жах цих пра¬во¬від¬но¬син ре¬а¬лі¬зу¬ють¬ся кон¬к¬ре¬т¬ні за¬хо¬ди від¬по¬ві¬да¬ль¬но-с¬ті.
4. Іс¬нує два ви¬ди під¬став ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків – фа¬к-ти¬ч¬на і юри¬ди¬ч¬на. Фа¬к¬ти¬ч¬ною під¬ста¬вою є юри¬ди¬ч¬ний факт – тру¬до¬ве май¬но¬ве пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня, тоб¬то вин¬не, про¬ти¬пра¬в¬не ді¬ян¬ня пра¬ців¬ни¬ка, вчи¬не¬не під час ви¬ко¬нан¬ня тру¬до¬вої фу¬н¬к¬ції, яке по¬ру¬шує тру¬до¬ві обо¬в’я¬з¬ки пра¬ців¬ни¬ка, тя¬г¬не за со¬бою май¬но¬ву шко¬ду для ро¬бо¬то¬да¬в¬ця і ви¬ма¬гає за¬сто¬су¬ван¬ня май¬но¬вих са-н¬к¬цій, пе¬ред¬ба¬че¬них но¬р¬ма¬ми тру¬до¬во¬го пра¬ва. На¬яв¬ність спе¬ци¬фі¬ч¬них ознак та¬ко¬го пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня (скла¬ду пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня) дає під¬ста¬ви ви¬зна¬ти йо¬го са¬мо¬стій¬ність і ві¬до¬кре¬м¬ле¬ність від ди¬с¬ци¬п¬лі¬на¬р¬но¬го про¬сту¬п¬ку, який є під¬ста-вою ди¬с¬ци¬п¬лі¬на¬р¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. Пря¬му дій¬с¬ну шко¬ду, про¬ти¬пра¬в¬ність ді-ян¬ня, ви¬ну пра¬ців¬ни¬ків та при¬чин¬ний зв’я¬зок слід роз¬гля¬да¬ти у яко¬с¬ті ознак, які ха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ють склад тру¬до¬во¬го май¬но¬во¬го пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня, – обо¬в’я¬з¬ко¬вих умов від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. В яко¬с¬ті ін¬ших умов ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра-ців¬ни¬ків слід ви¬зна¬ва¬ти: де¬лі¬к¬то¬з¬да¬т¬ність пра¬ців¬ни¬ка, на¬яв¬ність у мо¬мент пра¬во-по¬ру¬шен¬ня тру¬до¬вих пра¬во¬ві¬д¬носин та юри¬ди¬ч¬но¬го обо¬в’я¬з¬ку пра¬ців¬ни¬ка дбай¬ли¬во ста¬ви¬ти¬ся до май¬на ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, сво¬бо¬да ви¬бо¬ру пра¬ців¬ни¬ком пра-во¬мі¬р¬ної або про¬ти¬пра¬в¬ної по¬ве¬ді¬н¬ки в цих пра¬во¬ві¬д¬носинах, пе¬ред¬ба¬че¬на за-ко¬ном чи до¬го¬во¬ром мо¬ж¬ли¬вість за¬сто¬су¬ван¬ня за¬хо¬дів від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті до пра-во¬по¬ру¬ш¬ни¬ка.
5. Ви¬ни¬к¬нен¬ня ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, по¬ряд із вчи¬нен¬ням пра¬ців-ни¬ком пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня, зав¬жди обу¬мо¬в¬ле¬но іс¬ну¬ван¬ням но¬р¬ми пра¬ва, що пе-ред¬ба¬чає ви¬па¬д¬ки на¬стан¬ня, вид і мі¬ру та¬кої від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, тоб¬то іс¬ну¬ван¬ням її юри¬ди¬ч¬ної під¬ста¬ви. З про¬ве¬де¬но¬го до¬слі¬джен¬ня випливає, що юри¬ди¬ч¬ною під¬ста¬вою ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків є не тіль¬ки но¬р¬ми, які мі¬с-тять¬ся у за¬ко¬ні, а й но¬р¬ми, вста¬но¬в¬ле¬ні до¬го¬во¬ром. От¬же, в на¬у¬ку тру¬до¬во¬го пра¬ва уяв¬ля¬єть¬ся мо¬ж¬ли¬вим впровадити но¬ву кла¬си¬фі¬ка¬цію ви¬дів ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків за¬ле¬ж¬но від її юри¬ди¬ч¬ної під¬ста¬ви: 1) по¬за¬до¬го¬ві-р¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність; 2) до¬го¬ві¬р¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність. До¬го¬ві¬р¬на ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від-по¬ві¬да¬ль¬ність пра¬ців¬ни¬ків, у свою чер¬гу, по¬ді¬ля¬єть¬ся на та¬кі під¬ви¬ди: а) пе¬ред-ба¬че¬на ко¬н¬т¬ра¬к¬том; б) пе¬ред¬ба¬че¬на до¬го¬во¬ром про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль-ність (ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ним або ко¬ле¬к¬ти¬в¬ним). Оскі¬ль¬ки ма¬те¬рі¬а¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль-ність, як окре¬мий ін¬сти¬тут тру¬до¬во¬го пра¬ва, по¬ви¬нна вклю¬ча¬ти до сво¬го скла¬ду всі мо¬ж¬ли¬ві ви¬па¬д¬ки її на¬стан¬ня, які ви¬ни¬ка¬ють у про¬це¬сі ре¬а¬лі¬за¬ції тру¬до¬вих пра¬во¬від¬но¬син, в яко¬с¬ті на¬пря¬м¬ку для по¬да¬ль¬шо¬го до¬слі¬джен¬ня мо¬ж¬на по¬ста¬ви-ти пи¬тан¬ня про ви¬ді¬лен¬ня у ра¬м¬ках да¬но¬го ін¬сти¬ту¬ту са¬мо¬стій¬но¬го суб¬ін¬с¬ти¬ту¬ту до¬го¬ві¬р¬ної ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті обох сто¬рін тру¬до¬вих пра¬во¬ві¬д¬но¬син.
6. До¬го¬вір про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність (ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну або ко-ле¬к¬ти¬в¬ну) – окре¬ма юри¬ди¬ч¬на під¬ста¬ва ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни-ків. Він яв¬ляє со¬бою осо¬б¬ли¬вий вид до¬го¬во¬ру, вла¬с¬ти¬вий ли¬ше тру¬до¬во¬му пра-ву. Та¬кий до¬го¬вір – це пись¬мо¬ва уго¬да між ро¬бо¬то¬да¬в¬цем і пра¬ців¬ни¬ком або ко-ле¬к¬ти¬вом (бри¬га¬дою) пра¬ців¬ни¬ків, що до¬ся¬г¬ли 18-рі¬ч¬но¬го ві¬ку і ви¬ко¬ну¬ють ро-бо¬ти, без¬по¬се¬ре¬д¬ньо по¬в’я¬за¬ні з об¬слу¬го¬ву¬ван¬ням май¬на та ін¬ших цін¬но¬с¬тей ро-бо¬то¬да¬в¬ця і за¬зна¬че¬ні у спе¬ці¬а¬ль¬но¬му пе¬ре¬лі¬ку, згі¬д¬но з якою ро¬бо¬то¬да¬вець зо-бо¬в’я¬за¬ний ство¬ри¬ти умо¬ви, не¬об¬хід¬ні для но¬р¬ма¬ль¬ної ро¬бо¬ти і за¬без¬пе¬чен¬ня ці¬ло¬с¬ті май¬на та інших цін¬но¬с¬тей, а пра¬ців¬ник чи ко¬ле¬к¬тив (бри¬га¬да) пра¬ців¬ни-ків зо¬бо¬в’я¬за¬ні за¬без¬пе¬чу¬ва¬ти ці¬лість вві¬ре¬но¬го май¬на та інших цін¬но¬с¬тей, а у ра¬зі вин¬но¬го не¬за¬без¬пе¬чен¬ня їх ці¬ло¬с¬ті – в по¬в¬но¬му роз¬мі¬рі від¬шко¬ду¬ва¬ти за¬по-ді¬я¬ну ро¬бо¬то¬да¬в¬цю май¬но¬ву шко¬ду. От¬же, до¬го¬вір про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від-по¬ві¬да¬ль¬ність має роз¬гля¬да¬тись і як юри¬ди¬ч¬ний факт, який є під¬ста¬вою ви¬ни¬к-нен¬ня осо¬б¬ли¬вих пра¬во¬від¬но¬син, і як без¬по¬се¬ре¬д¬ній ре¬гу¬ля¬тор цих пра¬во¬від¬но-син.
7. Метою до¬го¬во¬рів про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність є за¬без¬пе¬чен-ня ці¬ло¬с¬ті май¬на та інших цін¬но¬с¬тей ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, яке я¬в¬ляє со¬бою су¬ку¬п¬ність пра¬во¬мо¬ч¬но¬с¬тей та обо¬в’я¬з¬ків сто¬рін, спря¬мо¬ва¬них на за¬без¬пе¬чен¬ня фа¬к¬ти¬ч¬ної на¬яв¬но¬с¬ті май¬на та інших цін¬но¬с¬тей (у на¬ту¬ра¬ль¬но¬му або гро¬шо¬во¬му ви¬ра¬жен-ні) у ста¬ні пе¬в¬ної кі¬ль¬ко¬с¬ті та яко¬с¬ті, за¬фі¬к¬со¬ва¬них у вста¬но¬в¬ле¬но¬му по¬ряд¬ку за кон¬к¬ре¬т¬ним пра¬ців¬ни¬ком або бри¬га¬до¬ю. По¬вне від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди є метою і кі¬н¬це¬вим ре¬зуль¬та¬том ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ка (бри¬га¬ди), як на¬с¬лід¬ку по¬ру¬шен¬ня ни¬ми сво¬їх обо¬в’я¬з¬ків за до¬го¬во¬ром.
8. Сто¬ро¬ни до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність во¬ло¬ді¬ють тру¬до¬вою пра¬во¬су¬б’є¬к¬т¬ні¬с¬тю, оскі¬ль¬ки виступають су¬б’єк¬та¬ми тру¬до¬вих пра¬во-ві¬д¬носин. Для то¬го, щоб укла¬с¬ти до¬го¬вір про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль-ність, пра¬ців¬ник має від¬по¬ві¬да¬ти ря¬ду умов, не¬об¬хід¬них для но¬р¬ма¬ль¬но¬го ви¬ко-нан¬ня ним обо¬в’я¬з¬ків, що випливають з до¬го¬во¬ру. От¬же, у на¬у¬ку тру¬до¬во¬го пра¬ва і в за¬ко¬но¬дав¬ст¬во про пра¬цю слід впровадити по¬нят¬тя ма¬те¬рі¬а¬ль¬но від¬по-ві¬да¬ль¬ної осо¬би – пра¬ців¬ни¬ка, який до¬сяг 18-рі¬ч¬но¬го ві¬ку і в си¬лу тру¬до¬вої фу¬н-к¬ції ви¬ко¬нує у роботодавця ро¬бо¬ти, по¬в’я¬за¬ні з без¬по¬се¬ре¬д¬нім об¬слу¬го¬ву¬ван-ням май¬на та інших цін¬но¬с¬тей, пе¬ре¬да¬них у йо¬го ві¬дан¬ня.
По¬ряд з окре¬ми¬ми пра¬ців¬ни¬ка¬ми сто¬ро¬ною до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а-ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність мо¬же ви¬сту¬па¬ти і гру¬па (ко¬ле¬к¬тив) пра¬ців¬ни¬ків – бри¬га¬да ма¬те¬рі¬а¬ль¬но від¬по¬ві¬да¬ль¬них осіб, яка має пе¬в¬ні озна¬ки, що чі¬т¬ко від¬рі¬з¬ня¬ють її від ін¬ших ко¬ле¬к¬ти¬вів пра¬ців¬ни¬ків. Кон¬к¬ре¬т¬ні чле¬ни бри¬га¬ди не є окре¬ми¬ми су-б’єк¬та¬ми від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, а, об’¬єд¬ну¬ю¬чись у пе¬в¬ний ко¬ле¬к¬тив (бри¬га¬ду), ство-рю¬ють єди¬ний су¬б’єкт. Член бри¬га¬ди стає ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ним су¬б’єк¬том від¬по¬ві¬да-ль¬но¬с¬ті у ра¬зі, ко¬ли бу¬де вста¬но¬в¬ле¬но, що ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної шко¬ди за¬по¬ді¬я¬но ви-клю¬ч¬но з йо¬го ви¬ни.
Ін¬шою сто¬ро¬ною до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність ви-сту¬пає ро¬бо¬то¬да¬вець, під яким слід ро¬зу¬мі¬ти під¬при¬єм¬с¬т¬во, уста¬но¬ву, ор¬га¬ні¬за-цію будь-якої фо¬р¬ми вла¬с¬но¬с¬ті й ор¬га¬ні¬за¬цій¬но-¬пра¬во¬вої фо¬р¬ми ді¬я¬ль¬но¬с¬ті (юри¬ди¬ч¬ну осо¬бу), її ві¬д¬о¬со¬б¬ле¬ні під¬роз¬ді¬ли, а та¬кож фі¬зи¬ч¬ну осо¬бу, які ви¬ко-ри¬с¬то¬ву¬ють пра¬цю на¬й¬ма¬них пра¬ців¬ни¬ків.
9. Укладення договорів про матеріальну відповідальність слід, у будь-якому випадку, визнавати правом, а не обов’язком працівників. Отже, відмова працівника від укладання такого договору не може бути визнана порушенням трудової дисципліни і тягти за собою будь-які обмеження прав та інтересів пра-цівника.
10. Зміст до¬го¬во¬рів про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність яв¬ляє со¬бою ко¬ло вста¬но¬в¬ле¬них сто¬ро¬на¬ми прав і обо¬в’я¬з¬ків від¬но¬с¬но май¬на та інших цінностей, пе¬ре¬да¬них пра¬ців¬ни¬ко¬ві або бри¬га¬ді, а та¬кож пра¬во¬ві на¬с¬лід¬ки за¬по¬ді¬ян¬ня шко-ди та¬ко¬му май¬ну або цінностям. Для окре¬мо¬го пра¬ців¬ни¬ка во¬ни є або до¬по¬в¬нен-ням до за¬крі¬п¬ле¬них за¬ко¬ном і тру¬до¬вим до¬го¬во¬ром обо¬в’я¬з¬ків у тру¬до¬вих пра-во¬ві¬д¬но¬синах, або кон¬к¬ре¬ти¬за¬ці¬єю та¬ких обо¬в’я¬з¬ків. Цей факт сві¬д¬чить про те, що тру¬до¬ва фу¬н¬к¬ція роз¬ши¬рю¬єть¬ся або кон¬к¬ре¬ти¬зу¬єть¬ся за ра¬ху¬нок обо¬в’я¬з¬ків, які ви¬ни¬ка¬ють на під¬ста¬ві до¬го¬во¬ру про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність. Су¬б’єк-ти¬в¬ні пра¬ва та обо¬в’я¬з¬ки сто¬рін за до¬го¬во¬ром про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність ви¬ни¬ка¬ють з мо¬ме¬н¬ту до¬ся¬г¬нен¬ня зго¬ди за йо¬го іс¬то¬т¬ни¬ми умо¬ва¬ми (фа¬к¬ти¬ч¬но – з мо¬ме¬н¬ту під¬пи¬сан¬ня), а по¬ча¬ток їх¬ ре¬а¬лі¬за¬ції, як пра¬ви¬ло, – з мо¬ме¬н¬ту фа¬к¬ти¬ч-ної пе¬ре¬да¬чі май¬на та цінностей у ві¬дан¬ня пра¬ців¬ни¬ка або бри¬га¬ди та її до¬ку¬ме-н¬та¬ль¬но¬го офо¬р¬м¬лен¬ня.
11. До¬слі¬ди¬в¬ши пи¬тан¬ня від¬но¬с¬но по¬ру¬шен¬ня до¬го¬во¬рів про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, ав¬тор про¬по¬нує до¬сить по¬ши¬ре¬ну кла¬си¬фі¬ка¬цію по¬ру¬шень за-ле¬ж¬но¬ від рі¬з¬них кри¬те¬рі¬їв, що і обу¬мо¬в¬лює рі¬з¬ні на¬с¬лід¬ки та¬ких по¬ру¬шень. За по¬ру¬шен¬ня умов до¬го¬во¬ру мо¬же на¬става¬ти ма¬те¬рі¬а¬ль¬на, ди¬с¬ци¬п¬лі¬на¬р¬на, ад¬мі¬ні-с¬т¬ра¬ти¬в¬на або кри¬мі¬на¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність. При цьо¬му ва¬ж¬ли¬во під¬кре¬с¬ли¬ти, що до¬го¬вір про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність пе¬ред¬ба¬чає тіль¬ки один вид від-по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті – ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну, яка є на¬с¬лід¬ком по¬ру¬шен¬ня до¬го¬во¬ру у ви¬гля¬ді не¬за¬без¬пе¬чен¬ня ці¬ло¬с¬ті пе¬ре¬да¬но¬го май¬на або цін¬но¬с¬тей, під яким слід ро¬зу¬мі¬ти усі ви¬па¬д¬ки кі¬ль¬кі¬с¬но¬го зме¬н¬шен¬ня або які¬с¬но¬го по¬гі¬р¬шен¬ня та¬ко¬го май¬на або цінностей. Най¬більш по¬ши¬ре¬ни¬ми є: не¬до¬ста¬ча, роз¬кра¬дан¬ня, псування і зни-щен¬ня.
12. У су¬час¬них умо¬вах в ос¬но¬ву від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, за¬по¬ді¬я¬ної ро¬бо-то¬да¬в¬цю будь-¬яки¬ми вин¬ни¬ми і про¬ти¬пра¬в¬ни¬ми ді¬я¬ми (без¬ді¬я¬ль¬ні¬с¬тю) пра¬ців¬ни-ків, по¬ви¬нен бу¬ти по¬кла¬де¬ний прин¬цип ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру шко¬ди ви¬хо¬дя¬чи з ри¬н¬ко¬вих цін, що ді¬ють у да¬ній мі¬с¬це¬во¬с¬ті на день від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, з ура-ху¬ван¬ням сту¬пе¬ня зно¬су май¬на або цінностей. Крім то¬го, не¬об¬хід¬но чі¬т¬ко роз-ме¬жу¬ва¬ти два пи¬тан¬ня: по¬-пе¬р¬ше, про від¬шко¬ду¬ван¬ня ре¬а¬ль¬ної шко¬ди, за¬по¬ді¬я-ної май¬ну ро¬бо¬то¬да¬в¬ця йо¬го пра¬ців¬ни¬ка¬ми, і, по¬-дру¬ге, про ви¬зна¬чен¬ня за¬хо¬ду стя¬г¬нен¬ня або по¬ка¬ран¬ня за са¬мий факт за¬по¬ді¬ян¬ня пра¬ців¬ни¬ком та¬кої шко¬ди. Май¬но¬ва шко¬да, за¬по¬ді¬я¬на на¬яв¬но¬му май¬ну або цін¬но¬с¬тям ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, по¬ви-нна бу¬ти від¬шко¬до¬ва¬на у су¬мі, що не пе¬ре¬ви¬щує по¬в¬но¬го роз¬мі¬ру пря¬мої дій¬с-ної шко¬ди, за ви¬ня¬т¬ком окре¬мих, спе¬ці¬а¬ль¬но пе¬ред¬ба¬че¬них за¬ко¬но¬дав¬ст¬вом, ви-па¬д¬ків. Крім цьо¬го, зав¬жди за на¬яв¬но¬с¬ті ознак ді¬янь, які пе¬ред¬ба¬ча¬ють ди¬с¬ци¬п-лі¬на¬р¬ну, ад¬мі¬ні¬с¬т¬ра¬ти¬в¬ну або кри¬мі¬на¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, та¬ка від¬по¬ві¬да¬ль-ність має бу¬ти по¬кла¬де¬на на пра¬ців¬ни¬ка. До та¬ких ви¬па¬д¬ків не¬об¬хід¬но від¬но¬си-ти, на¬сам¬пе¬ред, за¬по¬ді¬ян¬ня шко¬ди роз¬кра¬дан¬ням, уми¬с¬ним зни¬щен¬ням або уми-с¬ним псуванням цін¬но¬с¬тей.
13. До¬слі¬джу¬ю¬чи по¬ря¬док від¬шко¬ду¬ван¬ня за¬по¬ді¬я¬ної по¬ру¬шен¬ням до¬го-во¬ру шко¬ди, ав¬тор дій¬шов ви¬сно¬в¬ку, що ви¬ни¬кає не¬об¬хід¬ність вста¬но¬в¬лен¬ня та-ко¬го по¬ряд¬ку від¬шко¬ду¬ван¬ня, який, з од¬но¬го бо¬ку, за¬без¬пе¬чив би своє¬ча¬с¬не й ефе¬к¬ти¬в¬не від¬но¬в¬лен¬ня май¬но¬вих ін¬те¬ре¬сів ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, а з ін¬шо¬го бо¬ку га¬ра¬н-ту¬вав пра¬ців¬ни¬ко¬ві до¬три¬ман¬ня йо¬го прав та ін¬те¬ре¬сів при при¬тя¬г¬нен¬ні до ма¬те-рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, ре¬а¬лі¬зу¬вав га¬ра¬н¬тій¬ну фу¬н¬к¬цію да¬но¬го ви¬ду від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті. До¬ці¬ль¬ним є більш ши¬ро¬ке впро¬ва¬джен¬ня до¬б¬ро¬ві¬ль¬но¬го по¬ряд¬ку від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, а та¬кож по¬ши¬рен¬ня роз¬по¬ря¬д¬чо¬го по¬ряд¬ку, але з вста-но¬в¬лен¬ням ді¬йо¬вих га¬ра¬н¬тій ін¬те¬ре¬сів пра¬ців¬ни¬ка від не¬за¬кон¬них роз¬по¬ря¬джень ро¬бо¬то¬да¬в¬ця. Для ви¬па¬д¬ків за¬по¬ді¬ян¬ня дій¬с¬ної шко¬ди не тіль¬ки з ви¬ни пра¬ців-ни¬ка, але і з ви¬ни ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, а то¬ч¬ні¬ше – по¬са¬до¬вих осіб ке¬рі¬в¬но¬го ор¬га¬ну, не¬за¬ле¬ж¬но від її роз¬мі¬ру і ба¬жан¬ня вин¬них осіб від¬шко¬ду¬ва¬ти шко¬ду, слід вста-но¬ви¬ти ви¬клю¬ч¬но су¬до¬вий по¬ря¬док роз¬гля¬ду з ме¬тою най¬більш по¬в¬но¬го і все¬бі-ч¬но¬го ви¬вчен¬ня об¬ста¬вин ви¬ни¬к¬нен¬ня шко¬ди, вста¬но¬в¬лен¬ня сту¬пе¬ня ви¬ни ко¬ж¬ної із сто¬рін і роз¬мі¬ру шко¬ди, що під¬ля¬гає від¬шко¬ду¬ван¬ню, а та¬кож з ме¬тою ви¬клю-чення мо¬ж¬ли¬вості ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, ко¬ри¬с¬ту¬ю¬чись сво¬їм по¬ло¬жен¬ням, чинити будь-¬який вплив на пра¬ців¬ни¬ків і при¬му¬шу¬ва¬ти їх до від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди.
14. Прин¬цип пре¬зу¬м¬п¬ції ви¬ни пра¬ців¬ни¬ка, з яким укла¬де¬ний до¬го¬вір про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, у за¬по¬ді¬ян¬ні шко¬ди су¬пе¬ре¬чить не тіль¬ки за¬га¬ль-ним прин¬ци¬пам юри¬ди¬ч¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, але і ст. 138 КЗпП Укра¬ї¬ни, яка по¬ши¬рює свою дію на всі без ви¬ня¬т¬ку ви¬па¬д¬ки за¬по¬ді¬ян¬ня шко¬ди пра¬ців¬ни¬ка¬ми, в то¬му чи¬с¬лі не¬за¬без¬пе¬чен¬ням ці¬ло¬с¬ті вві¬ре¬них цін¬но¬с¬тей. Ви¬на, як і ін¬ші еле¬ме-н¬ти скла¬ду тру¬до¬во¬го май¬но¬во¬го пра¬во¬по¬ру¬шен¬ня, має бу¬ти обо¬в’я¬з¬ко¬во вста-но¬в¬ле¬на при ко¬ж¬но¬му за¬по¬ді¬ян¬ні шко¬ди. Обо¬в’я¬зок щодо її вста¬но¬в¬лен¬ня і під-тве¬р¬джен¬ня до¬ка¬за¬ми в су¬ді ле¬жить на ро¬бо¬то¬да¬в¬це¬ві. На¬віть то¬ді, ко¬ли пра¬ців-ник не на¬ма¬га¬єть¬ся до¬ве¬с¬ти від¬су¬т¬ність сво¬єї ви¬ни, суд не мо¬же за¬до¬во¬ль¬ни¬ти по¬зов ро¬бо¬то¬да¬в¬ця про від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, як¬що та¬кий по¬зов не під¬тве¬р-дже¬ний від¬по¬ві¬д¬ни¬ми до¬ка¬за¬ми ви¬ни пра¬ців¬ни¬ка в за¬по¬ді¬ян¬ні шко¬ди, оскі¬ль¬ки бу¬де від¬су¬т¬ня фа¬к¬ти¬ч¬на під¬ста¬ва ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті.
15. Підстави, що тя¬г¬нуть за со¬бою зві¬ль¬нен¬ня пра¬ців¬ни¬ка або членів бри-га¬ди, які укла¬ли до¬го¬вір, від по¬вного відшкодування заподіяної шкоди мо¬ж¬на по¬ді¬ли¬ти на дві гру¬пи. До пер¬шої від¬но¬сять¬ся ті, які тя¬г¬нуть за со¬бою по¬вне зві-ль¬нен¬ня від ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті. У дру¬гу гру¬пу вклю¬ча¬ють¬ся обставини, які тя¬г¬нуть за со¬бою ча¬с¬т¬ко¬ве від¬шко¬ду¬ван¬ня шко¬ди, заподіяної ма-те¬рі¬а¬ль¬но від¬по¬ві¬да¬ль¬ною осо¬бою або чле¬на¬ми бри¬га¬ди. З огля¬ду на осо¬б¬ли¬во-с¬ті та прин¬ци¬пи ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті, що ґрунтується на до¬го¬во¬рі, з ме¬тою ура¬ху¬ван¬ня вза¬є¬м¬них ін¬те¬ре¬сів як пра¬ців¬ни¬ка, так і ро¬бо¬то¬да¬в¬ця у спра¬ві за¬без¬пе¬чен¬ня ці¬ло¬с¬ті май¬на, видається мо¬ж¬ли¬вим на¬да¬ти сто¬ро¬нам пра¬во са¬мо-стій¬но ви¬зна¬ча¬ти пе¬ре¬лік ви¬па¬д¬ків по¬в¬но¬го і ча¬с¬т¬ко¬во¬го зві¬ль¬нен¬ня від від¬по¬ві-да¬ль¬но¬с¬ті за до¬го¬во¬ром, вста¬но¬в¬лю¬ва¬ти кон¬к¬ре¬т¬ні або при¬пу¬с¬ти¬мі ме¬жі зни¬жен-ня роз¬мі¬ру під¬ля¬га¬ю¬чої від¬шко¬ду¬ван¬ню шко¬ди з ура¬ху¬ван¬ням під¬став та¬ко¬го зни¬жен¬ня, осо¬би¬с¬то¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ка, ха¬ра¬к¬те¬ру йо¬го дій або без¬ді¬я¬ль¬но¬с¬ті і т.ін.
16. Спе¬ци¬фі¬ч¬ний зміст до¬го¬во¬ру про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність ба¬га¬то в чо¬му ви¬зна¬ча¬єть¬ся йо¬го ці¬льо¬вою спря¬мо¬ва¬ні¬с¬тю, що за¬ле¬жить від спе¬ци¬фі¬ки тру¬до¬вих від¬но¬син, які скла¬да¬ють¬ся в тій чи ін¬шій сфе¬рі го¬с¬по¬дар¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но-с¬ті. На під¬ста¬ві про¬ве¬де¬но¬го до¬слі¬джен¬ня мо¬ж¬на зро¬би¬ти ви¬сно¬вок, що в су¬час-них умо¬вах до¬го¬во¬ри про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність по¬ви¬нні ста¬ти ді-євим за¬со¬бом за¬хи¬с¬ту май¬но¬вих ін¬те¬ре¬сів ро¬бо¬то¬да¬в¬ця, як вла¬с¬ни¬ка май¬на, що ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬єть¬ся у го¬с¬по¬дар¬сь¬кій ді¬я¬ль¬но¬с¬ті, та га¬ра¬н¬том тру¬до¬вих прав пра-ців¬ни¬ків, які без¬по¬се¬ре¬д¬ньо об¬слу¬го¬ву¬ють таке майно в про¬це¬сі тру¬до¬вої ді¬я¬ль-но¬с¬ті.
Вра¬хо¬ву¬ю¬чи той факт, що в про¬це¬сі пе¬ре¬хо¬ду від од¬но¬го ста¬ну еко¬но¬мі-ки, по¬лі¬ти¬ки і пра¬ва до ін¬шо¬го «…о¬но¬в¬лю¬єть¬ся за¬ко¬но¬дав¬ст¬во, вклю¬ча¬ю¬чи і но-р¬ми, які пе¬ред¬ба¬ча¬ють юри¬ди¬ч¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність» [95, с. 32], на під¬ста¬ві ви-ще¬ви¬кла¬де¬но¬го і з ме¬тою удо¬ско¬на¬лен¬ня пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті пра¬ців¬ни¬ків за шко¬ду, за¬по¬ді¬я¬ну ни¬ми ро¬бо¬то¬да¬в¬цю при ви¬ко-нан¬ні тру¬до¬вих обо¬в’я¬з¬ків, ми вно¬си¬мо на¬сту¬п¬ні про¬по¬зи¬ції що¬до вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в¬нень до чин¬но¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва та при¬йн¬ят¬тя но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в¬них ак¬тів:
1. Вне¬с¬ти до Ко¬де¬к¬су за¬ко¬нів про пра¬цю Укра¬ї¬ни змі¬ни та до¬по¬в¬нен¬ня, ви-кла¬де¬ні у До¬да¬т¬ку А.
2. Пе¬ред¬ба¬чи¬ти в КЗпП Укра¬ї¬ни окре¬му під¬ста¬ву при¬пи¬нен¬ня тру¬до¬во¬го до¬го¬во¬ру з пра¬ців¬ни¬ком, який від¬мо¬ви¬в¬ся від укла¬ден¬ня до¬го¬во¬ру про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, у ра¬зі не¬мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті пе¬ре¬ве¬ден¬ня йо¬го на ін¬шу ро¬бо¬ту та за по¬пе¬ре¬дньою зго¬дою проф¬спі¬л¬ко¬во¬го ор¬га¬ну.
3. Ви¬хо¬дя¬чи з то¬го, що до¬го¬во¬ри про по¬вну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність від іме¬ні під¬при¬ємств, уста¬нов, ор¬га¬ні¬за¬цій укла¬дає їх ке¬рі¬в¬ний ор¬ган, про¬по¬ну-єть¬ся вно¬си¬ти у но¬р¬ма¬ти¬в¬ні до¬ку¬ме¬н¬ти, які ви¬зна¬ча¬ють ком¬пе¬те¬н¬цію та¬ких ор¬га-нів (ко¬н¬т¬ра¬к¬ти, ста¬ту¬ти, уста¬но¬в¬чі до¬го¬во¬ри, до¬ві¬ре¬но¬с¬ті), окре¬мі пун¬к¬ти, які вста¬но¬в¬лю¬ють по¬в¬но¬ва¬жен¬ня що¬до укла¬ден¬ня за¬зна¬че¬них до¬го¬во¬рів.
4. Роз¬ро¬би¬ти у ви¬гля¬ді окре¬мо¬го но¬р¬ма¬ти¬в¬но¬го ак¬та По¬ло¬жен¬ня про по-ря¬док укла¬дан¬ня з пра¬ців¬ни¬ка¬ми до¬го¬во¬рів про по¬вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну та ко¬ле¬к-ти¬в¬ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, у яко¬с¬ті до¬да¬т¬ків до яко¬го роз-ро¬би¬ти Пе¬ре¬лік ро¬біт, при ви¬ко¬нан¬ні яких з пра¬ців¬ни¬ка¬ми мо¬жуть укла¬да¬ти¬ся пись¬мо¬ві до¬го¬во¬ри про по¬вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль¬ну чи ко¬ле¬к¬ти¬в¬ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а-ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність, а та¬кож Ти¬по¬ву фо¬р¬му до¬го¬во¬ру про по¬вну ін¬ди¬ві¬ду¬а¬ль-ну ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність і Ти¬по¬ву фо¬р¬му до¬го¬во¬ру про по¬вну ко¬ле¬к¬ти¬в-ну (бри¬га¬д¬ну) ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від¬по¬ві¬да¬ль¬ність (див. До¬да¬ток Б).
5. У на¬зві За¬ко¬ну Укра¬ї¬ни «Про ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру зби¬т¬ків, за¬вда¬них під¬при¬єм¬с¬т¬ву, уста¬но¬ві, ор¬га¬ні¬за¬ції роз¬кра¬дан¬ням, зни¬щен¬ням (псу¬ван¬ням), не-до¬ста¬чею або втра¬тою до¬ро¬го¬цін¬них ме¬та¬лів, до¬ро¬го¬цін¬но¬го ка¬мін¬ня та ва¬лю¬т-них цін¬но¬с¬тей» від 06.06.1995 р. сло¬ва «та ва¬лю¬т¬них цін¬но¬с¬тей» за¬мі¬ни¬ти сло-ва¬ми «ва¬лю¬т¬них та ін¬ших цін¬но¬с¬тей, які ма¬ють осо¬б¬ли¬ву цін¬ність і зна¬чу¬щість». До¬по¬в¬ни¬ти да¬ний За¬кон но¬р¬ма¬ми про осо¬б¬ли¬вий по¬ря¬док ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру зби¬т¬ків у ра¬зі роз¬кра¬дан¬ня, недо¬ста¬чі, зни¬щен¬ня (псу¬ван¬ня) бла¬н¬ків цін¬них па-пе¬рів та до¬ку¬ме¬н¬тів су¬во¬ро¬го об¬лі¬ку, а та¬кож у ра¬зі роз¬кра¬дан¬ня банк¬но¬т¬но¬го або за¬хи¬ще¬но¬го па¬пе¬ру, пе¬р¬со¬ні¬фі¬ко¬ва¬ної за¬хи¬с¬ної стрі¬ч¬ки.
6. У зв’я¬з¬ку з ви¬кла¬де¬ним ви¬ще змі¬ни¬ти По¬ря¬док ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру зби-т¬ків від роз¬кра¬дан¬ня, не¬ста¬чі, зни¬щен¬ня (псу¬ван¬ня) ма¬те¬рі¬а¬ль¬них цін¬но¬с¬тей, за-твер¬дже¬ний по¬ста¬но¬вою Ка¬бі¬не¬ту Мі¬ні¬с¬т¬рів Укра¬ї¬ни від 22.01.1996 р. № 116, ви¬кла¬в¬ши йо¬го в но¬вій ре¬да¬к¬ції (див. До¬да¬ток В).
Ши¬ро¬кий спектр пи¬тань, які роз¬гля¬да¬ли¬ся в ди¬се¬р¬та¬ції, мо¬ж¬ли¬во, не спри-яв до¬ста¬т¬ньо гли¬бо¬ко¬му ана¬лі¬зу ко¬ж¬но¬го з них. Да¬на ро¬бо¬та не пре¬те¬н¬дує на ос¬та¬то¬ч¬ність усіх її ви¬сно¬в¬ків і про¬по¬зи¬цій, оскі¬ль¬ки бі¬ль¬шість з них зна¬хо¬дять-ся у сфе¬рі дис¬ку¬сій, по¬в’я¬за¬них з ре¬фо¬р¬му¬ван¬ням та удо¬ско¬на¬лен¬ням тру¬до¬во-го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва, є но¬ви¬ми і ще не¬до¬ста¬т¬ньо роз¬ро¬б¬ле¬ни¬ми на¬у¬кою тру¬до¬во¬го пра¬ва. То¬му да¬не ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня яв¬ляє со¬бою пе¬в¬ний під¬хід до на¬у-ко¬во¬го ана¬лі¬зу де¬яких скла¬д¬них юри¬ди¬ч¬них явищ су¬час¬но¬го ета¬пу.

СПИ¬СОК ВИ¬КО¬РИ¬С¬ТА¬НИХ ДЖЕ¬РЕЛ

1. Аб¬ра¬мо¬ва А.¬А. Ди¬с¬ци¬п¬ли¬на тру¬да в СССР (пра¬во¬вые во¬п¬ро¬сы). – М.: Юрид. лит., 1969. – 176 с.
2. Але¬к¬са¬н¬д¬ров Н.Г. К во¬п¬ро¬су о ро¬ли до¬го¬во¬ра в пра¬во¬вом ре¬гу¬ли¬ро¬ва¬нии об¬ще¬с¬т¬вен¬ных от¬но¬ше¬ний // Учен. за¬п. ВЮ¬ЗИ. – Вып. 4. – М. – 1946. – С. 57–70.
3. Але¬к¬са¬н¬д¬ров Н.Г. Тру¬до¬вое пра¬во¬от¬но¬ше¬ни¬е. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1948. – 336 с.
4. Але¬к¬се¬ев С.С. Об¬щая те¬о¬рия пра¬ва: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
5. Але¬к¬се¬ев С.С. Об¬щая те¬о¬рия со¬ци¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬ко¬го пра¬ва: Курс ле¬к¬ций / Уче¬б. по¬со¬би¬е. Вып. 2. Но¬р¬мы пра¬ва и пра¬во¬от¬но¬ше¬ни¬я. – Све¬р¬д¬ловск, 1964. – 226 с.
6. Але¬к¬се¬ев С.С. Об¬щие те¬о¬ре¬ти¬че¬с¬кие про¬бле¬мы си¬с¬те¬мы со¬ве¬т¬с¬ко¬го пра¬ва. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1961. – 188 с.
7. Але¬к¬се¬ев С.С. Пра¬во: аз¬бу¬ка – те¬о¬рия – фи¬ло¬со¬фия: Опыт ком¬пле¬к¬с¬но¬го ис¬с-ле¬до¬ва¬ни¬я. – М.: Ста¬тут, 1999. – 712 с.
8. Але¬к¬се¬ев С.С. Про¬бле¬мы те¬о¬рии пра¬ва: Курс ле¬к¬ций в 2-х т. – Све¬р¬д¬ловск, 1972. – Т. 1. Ос¬но¬в¬ные во¬п¬ро¬сы об¬щей те¬о¬рии со¬ци¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬ко¬го пра¬ва. – 396 с.
9. Ан¬ти¬мо¬нов Б.С. Ос¬но¬ва¬ния до¬го¬во¬р¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти со¬ци¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬ких ор¬га¬ни¬за¬ций. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1962. – 176 с.
10. Ас¬те¬ми¬ров З.А. По¬ня¬тие юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти // Со¬в. го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1979. – № 6. – С. 59–67.
11. Ба¬зы¬лев Б.Т. Об ин¬с¬ти¬ту¬те юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти // Сов. го¬су¬дар¬с¬т-во и пра¬во. – 1975. – № 1. – С. 110–115.
12. Ба¬зы¬лев Б.Т. Юри¬ди¬че¬с¬кая ответ¬с¬т¬вен¬ность как охра¬ни¬те¬ль¬ное пра¬во¬от¬но-ше¬ние // Сов. го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1980. – № 8. – С. 122–125.
13. Ба¬зы¬лев Б.Т. Юри¬ди¬че¬с¬кая ответ¬с¬т¬вен¬ность (те¬о¬ре¬ти¬че¬с¬кие во¬п¬ро¬сы). – Кра¬с¬но¬ярск: Изд-¬во Кра¬с¬но¬яр¬с¬к. ун-¬та, 1985. – 120 с.
14. Ба¬ра¬баш А.Т. Тру¬до¬вое пра¬во¬от¬но¬ше¬ние и ди¬с¬ци¬п¬ли¬на¬р¬ная ответ¬с¬т¬вен-ность // XXV съезд КПСС и ра¬з¬ви¬тие на¬у¬ки тру¬до¬во¬го пра¬ва и со¬ци¬а¬ль¬но¬го обе¬с¬пе¬че¬ни¬я. – М. – 1978. – С. 157–161.
15. Ба¬ра¬баш О., Ку¬ні¬цин А. За¬сто¬су¬ван¬ня за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва про ма¬те¬рі¬а¬ль¬ну від-по¬ві¬да¬ль¬ність ро¬бі¬т¬ни¬ків і слу¬ж¬бо¬в¬ців // Ра¬д. пра¬во. – 1978. – № 4. – С. 36–39.
16. Ба¬ра¬нюк Ю.В. Ко¬н¬т¬ракт як вид тру¬до¬во¬го до¬го¬во¬ру: Ав¬то¬реф. дис… канд. юрид. на¬ук: 12.00.05 / Ки¬їв¬сь¬кий ун-т ім. Та¬ра¬са Ше¬в¬че¬н¬ка. – Ки¬їв, 2000. – 17 с.
17. Ба¬ра¬нюк Ю.В. Пра¬во¬ві про¬бле¬ми укла¬ден¬ня тру¬до¬во¬го ко¬н¬т¬ра¬к¬ту // Пра¬во Укра¬ї¬ни. – 1998. – № 4. – С. 77–81.
18. Ба¬ру М.И. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ные са¬н¬к¬ции в тру¬до¬вом пра¬ве // Сов. го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1981. – № 7. – С. 33–37.
19. Ба¬ру М.И. Ре¬гре¬с¬с¬ные обя¬за¬те¬ль¬с¬т¬ва в тру¬до¬вом пра¬ве. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1962. – 142 с.
20. Бе¬ги¬чев Б.К. Тру¬до¬вая пра¬во¬спо¬со¬б¬ность со¬ве¬т¬с¬ких гра¬ж¬дан. – М.: Юрид. лит., 1972. – 248 с.
21. Бе¬ли¬н¬с¬кий Е.С. Ко¬л¬ле¬к¬ти¬в¬ная (бри¬га¬д¬ная) ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬т¬ни¬ков то¬р¬го¬в¬ли. – До¬нецк: Дон¬ба¬сс, 1971. – 160 с.
22. Бе¬ли¬н¬с¬кий Е.С. Ко¬л¬ле¬к¬ти¬в¬ная ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность в то¬р¬го¬в¬ле. – М.: Юрид. лит., 1987. – 96 с.
23. Бе¬ли¬н¬с¬кий Е.С. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬чих и слу¬жа¬щих. – Ки-ев–До¬нецк: Ви¬ща шко¬ла, Го¬ло¬вное изд-¬во, 1984. – 168 с.
24. Бе¬ли¬н¬с¬кий Е.С., Па¬ню¬гин В.Е. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬чих и слу¬жа¬щих. – М.: Юрид. лит., 1977. – 72 с.
25. Бе¬ли¬н¬с¬кий Е.С., Фе¬се¬н¬ко Н.М. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬т¬ни¬ков то¬р¬го¬в¬ли. – 3-е изд., пе¬ре¬раб. – М.: Эко¬но¬ми¬ка, 1989. – 93 с.
26. Бо¬б¬ро¬ва Н.А., Зра¬же¬в¬с¬кая Т.Д. Ответ¬с¬т¬вен¬ность в си¬с¬те¬ме га¬ра¬н¬тий кон¬сти-ту¬ци¬он¬ных норм: (го¬су¬дар¬с¬т¬вен¬но-¬пра¬во¬вые ас¬пе¬к¬ты). – Во¬ро¬неж: Изд-¬во Во¬ро¬не¬ж. ун-¬та, 1985. – 154 с.
27. Бо¬ль¬шой юри¬ди¬че¬с¬кий сло¬варь / Под ред. А.¬Я. Су¬ха¬ре¬ва, В.Е. Кру¬т¬с¬ких. – 2-е изд., пе¬ре¬раб. и доп. – М.: ИН¬Ф¬РА-М, 2000. – 704 с.
28. Бо¬т¬вин¬ник А.С. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬т¬ни¬ков по¬тре¬би¬те¬ль¬с-кой ко¬о¬пе¬ра¬ци¬и. – М.: Эко¬но¬ми¬ка, 1969. – 63 с.
29. Бра¬ги¬н¬с¬кий М.И., Ви¬тря¬н¬с¬кий В.В. До¬го¬во¬р¬ное пра¬во: Об¬щие по¬ло¬же¬ни¬я. – М.: Из¬д-¬во «Ста¬тут», 1997. – 682 с.
30. Бра¬тусь С.Н. О пред¬ме¬те со¬ве¬т¬с¬ко¬го гра¬ж¬да¬н¬с¬ко¬го пра¬ва // Сов. го¬су¬дар¬с¬т-во и пра¬во. – 1940. – № 1. – С. 36–52.
31. Бра¬тусь С.Н. Спо¬р¬ные во¬п¬ро¬сы юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти // Сов. го¬су-дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1973. – № 4. – С. 27–35.
32. Бра¬тусь С.Н. Юри¬ди¬че¬с¬кая ответ¬с¬т¬вен¬ность и за¬кон¬ность (очерк те¬о¬рии). – М.: Юрид. лит., 1976. – 216 с.
33. Ва¬ку¬ле¬н¬ко В.Г. До¬го¬вор о по¬лной ма¬те¬ри¬а¬ль¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти в то¬р¬го¬в-ле: Ав¬то¬реф. дис… канд. юрид. на¬ук: 12.00.05 / Ле¬ни¬н¬г¬р. гос. ун-т им. Жда-но¬ва. – Л., 1978. – 18 с.
34. Ве¬не¬ди¬к¬тов В.С. Те¬о¬ре¬ти¬че¬с¬кие про¬бле¬мы юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти в тру¬до¬вом пра¬ве. – Ха¬рь¬ков: Кон¬сум, 1996. – 136 с.
35. Ви¬трук Н.В. Ос¬но¬вы те¬о¬рии пра¬во¬во¬го по¬ло¬же¬ния ли¬ч¬но¬с¬ти в со¬ци¬а¬ли¬с¬ти-че¬с¬ком об¬ще¬с¬т¬ве. – М.: На¬у¬ка, 1979. – 229 с.
36. Він¬ник О. Про¬бле¬ми май¬но¬вої від¬по¬ві¬да¬ль¬но¬с¬ті по¬са¬до¬вих осіб ор¬га¬нів ак¬ці-о¬не¬р¬но¬го то¬ва¬ри¬с¬т¬ва // Пред¬при¬ни¬ма¬те¬ль¬с¬т¬во, хо¬зяй¬с¬т¬во и пра¬во. – 1999. – № 3. – С. 12–15.
37. Га¬в¬зе Ф.И. Со¬ци¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬кий гра¬ж¬да¬н¬с¬ко-¬пра¬во¬вой до¬го¬вор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с.
38. Ги¬н¬ц¬бург Л.Я. Со¬ци¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬кое тру¬до¬вое пра¬во¬от¬но¬ше¬ни¬е. – М.: На¬у¬ка, 1977. – 312 с.
39. Го¬ло¬ва¬но¬ва Е. Уво¬ль¬не¬ние в свя¬зи с от¬ка¬зом за¬клю¬чить до¬го¬вор о по¬лной ма¬те¬ри¬а¬ль¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти // Со¬ц. за¬кон¬ность. – 1980. – № 12. – С. 47–48.
40. Гон¬ча¬ро¬ва Г.С. Пе¬ре¬во¬ды и пе¬ре¬ме¬ще¬ния в су¬де¬б¬ной прак¬ти¬ке. – Ха¬рь¬ков: Ви¬ща шко¬ла, Изд-во при Харьк. ун-те, 1982. – 168 с.
41. Го¬р¬ше¬нев В.М. К во¬п¬ро¬су о по¬ня¬тии юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти в со¬ве¬т¬с-ком пра¬ве // Во¬п¬ро¬сы те¬о¬рии со¬ве¬т¬с¬ко¬го пра¬ва (Сб. до¬кла¬дов к кон¬фе¬ре¬н¬ции по ито¬гам на¬у¬ч¬но-¬ис¬с¬ле¬до¬ва¬те¬ль¬с¬кой ра¬бо¬ты). – Но¬во¬си¬бирск. – 1966. – С. 38–46.
42. Гоц В.Я., Слю¬сарь А.Н. О не¬ко¬то¬рых во¬п¬ро¬сах по¬лной ма¬те¬ри¬а¬ль¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти ра¬бо¬чих и слу¬жа¬щих // Но¬вое по¬ли¬ти¬ко-¬пра¬во¬вое мы¬ш¬ле¬ние и ре¬а¬ли¬за¬ция пра¬во¬вой ре¬фо¬р¬мы: Сб. на¬уч. тру¬дов. – К.: УМК ВО. – 1991. – С. 71–78.
43. Гра¬ж¬да¬н¬с¬кое пра¬во. Часть пе¬р¬вая: Уче¬б¬ник / Под ред. А.Г. Ка¬л¬пи¬на, А.¬И. Ма¬с¬ля¬е¬ва. – М.: Юристъ, 1997. – 472 с.
44. Гри¬н¬берг М.С. Про¬бле¬ма про¬и¬з¬вод¬с¬т¬вен¬но¬го ри¬с¬ка в уго¬ло¬в¬ном пра¬ве. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1963. – 132 с.
45. Гу¬ди¬мов Н.В. По¬вы¬ше¬ние ро¬ли бри¬га¬ды в осу¬ще¬с¬т¬в¬ле¬нии и за¬щи¬те тру¬до-вых прав ее чле¬нов. – М.: Юрид. лит., 1983. – 149 с.
46. Гу¬сов К.Н., То¬л¬ку¬но¬ва В.Н. Тру¬до¬вое пра¬во Рос¬сии: Уче¬б¬ник. – 2-е изд., доп., испр. – М.: Юристъ, 1999. – 480 с.
47. Да¬н¬че¬н¬ко Н.И. Пра¬во¬вое ре¬гу¬ли¬ро¬ва¬ние ма¬те¬ри¬а¬ль¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти ра-бо¬чих и слу¬жа¬щих за ущерб, при¬чи¬нен¬ный ими пред¬при¬я¬ти¬ям, ор¬га¬ни¬за¬ци-ям и уч¬ре¬ж¬де¬ни¬ям (На ма¬те¬ри¬а¬лах су¬де¬б¬ной прак¬ти¬ки УССР): Ав¬то¬реф. дис… канд. юрид. на¬ук: 712 / АН УССР. Со¬вет Ин-¬та фи¬ло¬со¬фии и Се¬к¬то¬ра го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва. – К., 1969. – 31 с.
48. Де¬кла¬ра¬ция от¬но¬си¬те¬ль¬но це¬лей и за¬дач Ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ной ор¬га¬ни¬за¬ции тру-да. При¬ня¬та на 26-й сес¬сии Ге¬не¬ра¬ль¬ной кон¬фе¬ре¬н¬ции Ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ной ор¬га-ни¬за¬ции тру¬да 10.05.1944 г. // Сб. дей¬с¬т¬ву¬ю¬щих до¬го¬во¬ров, со¬г¬ла¬ше¬ний и кон¬ве¬н¬ций, за¬клю¬чен¬ных СССР с ино¬с¬т¬ран¬ны¬ми го¬су¬дар¬с¬т¬ва¬ми. – Вып. XVI. – М. – 1957. – С. 351–372.
49. Де¬ни¬сов Ю.¬А. Об¬щая те¬о¬рия пра¬во¬на¬ру¬ше¬ния и ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти (со¬ци¬о¬ло-ги¬че¬с¬кий и юри¬ди¬че¬с¬кий ас¬пе¬к¬ты). – Л.: Изд-¬во Ле¬ни¬н¬г¬р. ун-¬та, 1983. – 144 с.
50. Дер¬жа¬в¬ний кла¬си¬фі¬ка¬тор Укра¬ї¬ни: Кла¬си¬фі¬ка¬тор про¬фе¬сій ДК 003–95. За-твер¬дже¬ний на¬ка¬зом Дер¬жа¬в¬но¬го ко¬мі¬те¬ту Укра¬ї¬ни по ста¬н¬да¬р¬ти¬за¬ції, ме¬т¬ро-ло¬гії та сер¬ти¬фі¬ка¬ції від 27.05.1995 р. № 257 // http://www.rada.kiev.ua/laws/pravo/all/
1995/nk/74027.htm’,’ v0257217-95’.
51. Его¬ров Н.Д. При¬чин¬ная связь как усло¬вие юри¬ди¬че¬с¬кой ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти // Сов. го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1981. – № 9. – С. 126–131.
52. Же¬р¬на¬ков В.В. За¬прет не¬об¬ос¬но¬ван¬но¬го от¬ка¬за в при¬еме на ра¬бо¬ту как га-ра¬н¬тия ре¬а¬ли¬за¬ции пра¬ва на труд // Пред¬при¬ни¬ма¬те¬ль¬с¬т¬во, хо¬зяй¬с¬т¬во и пра-во. – 2000. – № 7. – С. 68–71.
53. Жу¬ко¬ва Л.Ф. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬т¬ни¬ков го¬су¬дар¬с¬т¬вен¬ной то¬р¬го¬в¬ли. – М.: Го¬с¬то¬р¬ги¬з¬дат, 1962. – 72 с.
54. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про бу¬х¬га¬л¬тер¬сь¬кий об¬лік та фі¬нан¬со¬ву зві¬т¬ність в Укра¬ї¬ні» від 16.07.1999 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
55. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про ви¬зна¬чен¬ня роз¬мі¬ру зби¬т¬ків, за¬вда¬них під¬при¬єм¬с¬т¬ву, уста¬но¬ві, ор¬га¬ні¬за¬ції роз¬кра¬дан¬ням, зни¬щен¬ням (псу¬ван¬ням), не¬до¬ста¬чею або втра¬тою до¬ро¬го¬цін¬них ме¬та¬лів, до¬ро¬го¬цін¬но¬го ка¬мін¬ня та ва¬лю¬т¬них цін¬но¬с-тей» від 06.06.1995 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1995. – № 22. – Ст. 173.
56. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про вла¬с¬ність» від 07.02.1991 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра-ди Укра¬ї¬ни. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
57. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про го¬с¬по¬дар¬сь¬кі то¬ва¬ри¬с¬т¬ва» від 19.09.1991 р. // Ві¬до¬мо¬с-ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
58. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про ко¬ле¬к¬ти¬в¬ні до¬го¬во¬ри і уго¬ди» від 01.07.1993 р. // Ві¬до-мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
59. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про під¬при¬єм¬ни¬ц¬т¬во» від 07.02.1991 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо-в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
60. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про під¬при¬єм¬с¬т¬ва в Укра¬ї¬ні» від 27.03.1991 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
61. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 2001. – № 48. – Ст. 253.
62. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про про¬фе¬сій¬ні спі¬л¬ки, їх пра¬ва та га¬ра¬н¬тії ді¬я¬ль¬но¬с¬ті» від 15.09.1999 р. // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
63. Ін¬стру¬к¬ція по ін¬ве¬н¬та¬ри¬за¬ції ос¬но¬в¬них за¬со¬бів, не¬ма¬те¬рі¬а¬ль¬них ак¬ти¬вів, то-ва¬р¬но-¬ма¬те¬рі¬а¬ль¬них цін¬но¬с¬тей, гро¬шо¬вих ко¬ш¬тів і до¬ку¬ме¬н¬тів та роз¬ра¬ху¬н-ків. За¬твер¬дже¬на на¬ка¬зом Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬ва фі¬нан¬сів Укра¬ї¬ни від 11.08.1994 р. № 69 // За¬кон і бі¬з¬нес. – 1994. – № 37.
64. Ін¬стру¬к¬ція про по¬ря¬док ве¬ден¬ня тру¬до¬вих кни¬жок пра¬ців¬ни¬ків. За¬твер¬дже¬на на¬ка¬зом Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬ва пра¬ці Укра¬ї¬ни, Мі¬ні¬с¬тер¬с¬т¬ва юс¬ти¬ції Укра¬ї¬ни, Мі¬ні¬с¬тер-с¬т¬ва со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬хи¬с¬ту на¬се¬лен¬ня Укра¬ї¬ни від 29.07.1993 р. № 58 (в ре¬да¬к-ції на¬ка¬зу Мін¬пра¬ці та со¬ц¬по¬лі¬ти¬ки від 08.06.2001 р. № 259/34/5) // Лю¬ди¬на і пра¬ця: Ін¬форм. бюл. Мін¬пра¬ці Укра¬ї¬ни. – 1993. – № 9–10.
65. Ива¬нов С.А. Тру¬до¬вое пра¬во пе¬ре¬хо¬д¬но¬го пе¬ри¬ода: не¬ко¬то¬рые про¬бле¬мы // Го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1994. – № 4. – С. 53–61.
66. Ио¬ф¬фе О.С. Ви¬на и ответ¬с¬т¬вен¬ность по со¬ве¬т¬с¬ко¬му пра¬ву // Сов. го¬су¬дар¬с¬т-во и пра¬во. – 1972. – № 9. – С. 34–43.
67. Ио¬ф¬фе О.С. Из¬б¬ран¬ные тру¬ды по гра¬ж¬да¬н¬с¬ко¬му пра¬ву: Из ис¬то¬рии ци¬ви¬ли-с¬ти¬че¬с¬кой мы¬с¬ли. Гра¬ж¬да¬н¬с¬кое пра¬во¬от¬но¬ше¬ни¬е. Кри¬ти¬ка те¬о¬рии «хо¬зяй¬с¬т-вен¬но¬го пра¬ва». – М.: Ста¬тут (Се¬рия «Кла¬с¬си¬ка рос¬сий¬с¬кой ци¬ви¬ли¬с¬ти¬ки»), 2000. – 777 с.
68. Ио¬ф¬фе О.С. Ответ¬с¬т¬вен¬ность по со¬ве¬т¬с¬ко¬му гра¬ж¬да¬н¬с¬ко¬му пра¬ву. – Л.: Изд-¬во Ле¬ни¬н¬г¬р. ун-¬та, 1955. – 311 с.
69. Ио¬ф¬фе О.С., Ша¬р¬го¬ро¬д¬с¬кий М.Д. Во¬п¬ро¬сы те¬о¬рии пра¬ва. – М.: Го¬сю¬ри¬з-дат, 1961. – 381 с.
70. Ка¬бы¬шев О. Пра¬во¬ме¬р¬ность пред¬при¬ни¬ма¬те¬ль¬с¬ко¬го ри¬с¬ка // Хо¬зяй¬с¬т¬во и пра¬во. – 1994. – № 3. – С. 47–60.
71. Ка¬ми¬н¬с¬кая П.Д. Ос¬но¬ва¬ния ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти по до¬го¬во¬р¬ным обя¬за¬те¬ль¬с¬т¬вам // Во¬п¬р. гра¬ж¬да¬н¬с¬ко¬го пра¬ва. Сб. ста¬тей. – М.: Изд-¬во Мо¬с¬к. ун-¬та. – 1957. – С. 56–144.
72. Ка¬ри¬н¬с¬кий С.С. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬чих и слу¬жа¬щих по со-ве¬т¬с¬ко¬му тру¬до¬во¬му пра¬ву. – М.: Го¬сю¬ри¬з¬дат, 1955. – 242 с.
73. Ка¬ри¬н¬с¬кий С.С. Ра¬з¬ви¬тие за¬ко¬но¬да¬те¬ль¬с¬т¬ва о ма¬те¬ри¬а¬ль¬ной ответ¬с¬т¬вен¬но¬с¬ти ра¬бо¬чих и слу¬жа¬щих // Сов. го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. – 1972. – № 9. – С. 44–52.
74. Ка¬ри¬н¬с¬кий С.С., Фра¬д¬кин Е.Б. Ре¬жим эко¬но¬мии и тру¬до¬вое за¬ко¬но¬да¬те¬ль¬с¬т-во. – М.: Юрид. лит., 1985. – 128 с.
75. Ке¬ри¬мов Д.А. Фи¬ло¬со¬ф¬с¬кие про¬бле¬мы пра¬ва. – М.: Мысль, 1972. – 472 с.
76. Кле¬нов Е.¬А., Ма¬лов В.Г. Ма¬те¬ри¬а¬ль¬ная ответ¬с¬т¬вен¬ность ра¬бо¬чих и слу¬жа-щих на пред¬при¬я¬ти¬и. – М.: Юрид. лит., 1968. – 152 с.
77. Кле¬нов Е.¬А., Ма¬лов В.