ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ :

brief description

З М І С Т
Вступ ...................................................................................................................... 3

Розділ 1. Теоретичні аспекти реабілітації інвалідів в Україні
1.1. Інвалідність: правове визначення поняття та
порядок встановлення ..................................................................... 10
1.2. Поняття, правова природа та принципи реабілітації інвалідів ... 27
1.3. Право інвалідів на реабілітацію та державні гарантії його
реалізації ........................................................................................... 50

Розділ 2. Правовідносини з реабілітації інвалідів: поняття,
особливості, структура
2.1. Поняття та особливості правовідносин з реабілітації
інвалідів ............................................................................................ 68
2.2. Структура правовідносин з реабілітації інвалідів ......................... 85

Розділ 3. Загальна характеристика сучасної системи реабілітації
інвалідів в Україні
3.1. Правові питання медичної реабілітації інвалідів ...................... 105
3.2. Соціальна реабілітація інвалідів: правові основи ..................... 120
3.3. Правове регулювання професійної реабілітації інвалідів ........ 138

Висновки ........................................................................................................... 157

Список використаних джерел ....................................................................... 161

ВСТУП

Актуальність теми. Усвідомлення соціальної цінності людини і громадянина визначає Україну як соціальну державу. Одним із пріоритетів сучасної соціальної політики є реабілітація інвалідів. Особлива увага до проблем інвалідів та їхнього соціального захисту зумовлена тим, що в зв’язку з катаклізмами останніх років, їх кількість у нашій країні значно зросла.
Створення рівних з іншими членами суспільства можливостей для реалізації інвалідами політичних, економічних, соціальних і культурних прав і свобод, якомога повного розвитку їх індивідуальних здібностей та задоволення особистих потреб є об’єктивними передумовами становлення сучасної системи реабілітації інвалідів. Комплексний підхід до забезпечення незалежної життєдіяльності інвалідів підвищує значимість наукових досліджень загальнотеоретичних питань з реабілітації інвалідів.
Переорієнтація вже існуючих та поява нових завдань соціальної політики щодо реабілітації інвалідів спонукає до вдосконалення правового регулювання цих відносин. Правовому, організаційному та матеріально-фінансовому забезпеченню реалізації інвалідами своїх прав, потреб та інтересів слугує досить розгалужена нормативно-правова база, яка є недосконалою.
Окремі питання у сфері реабілітації інвалідів були предметом дослідження у наукових працях відомих українських та російських вчених-юристів: В. С. Андреєва, В. М. Андріїва, Я. І. Безуглої, Н. Б. Болотіної, В. С. Венедиктова, Т. З. Гарасиміва, В. Я. Гоц, І. О. Гуменюк, А. М. Єгорова, В. В. Жернакова, Є. Я. Карновської, З. А. Кондратьєвої, Л. І. Лазор, О. Є. Мачульської, П. Д. Пилипенка, О. І. Процевського, І. М. Сироти, Б. І. Сташківа, Б. С. Стичинського, С. М. Сивак, Н. М. Стаховської, Є. Г. Тучкової, Г. І. Чанишевої, М. І. Флястера, Я. М. Фогеля, В. Ш. Шайхат–дінова та ін. і вчених-економістів К. П. Бондарчук, І. Ф. Гнибіденка, І. М. Терюханової. Дисертаційне дослідження спиралося на досягнення відомих фахівців у галузі теорії держави і права - С. С. Алексєєва, А. М. Колодія, Н. І. Матузова, П. М. Рабіновича, Р. О. Халфіної та інших.
Однак, у правовій науці відсутнє комплексне загальнотеоретичне дослідження проблем реабілітації інвалідів. Саме тому набуває актуальності проблема висвітлення особливостей правового регулювання реабілітації інвалідів в Україні в сучасних соціально-економічних умовах, глибокий науковий аналіз нових правових категорій. Важливість і нагальність таких наукових пошуків визначається необхідністю вдосконалення шляхів реформування сучасної системи соціального забезпечення в умовах ринкової економіки, які викладені в Основних напрямках соціальної політики на період до 2004 року, схвалених Указом Президента України від 24 травня 2000 р.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Правові основи реабілітації інвалідів в Україні” проведене за планом науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення Одеської національної юридичної академії “Проблеми розвитку правового регулювання трудових відносин, соціального страхування та пенсійного забезпечення в Україні на 1998-2000 роки” та “Правове забезпечення праці та соціального захисту населення в умовах становлення соціально-орієнтованої економіки в Україні на 2001-2005 роки”, які є складовими Програми науково-дослідної роботи Одеської державної юридичної академії “Проблеми розвитку держави та права України в умовах ринкових відносин на 1998-2000 роки” та Програми науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави на 2001-2005 роки” (державний реєстраційний номер 0101V001195).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є з’ясування правової природи реабілітації інвалідів та дослідження правовідносин з реабілітації інвалідів в умовах ринкових перетворень на підставі комплексного аналізу наукової юридичної літератури з цих питань, аналізу відповідних міжнародних стандартів та актів національного законодавства, вироблення конкретних пропозицій та рекомендацій щодо його вдосконалення, спрямованих на більш повне утвердження і забезпечення прав інвалідів.
Для досягнення поставленої мети дослідження вважається за необхідне вирішення таких завдань:
- охарактеризувати соціально-економічні та правові підстави формування та розвитку сучасної системи реабілітації інвалідів;
- з’ясувати правову природу, принципи реабілітації інвалідів та її місце в системі права соціального забезпечення;
- визначити зміст права інвалідів на реабілітацію та юридичний механізм його забезпечення;
- здійснити класифікацію правовідносин з реабілітації інвалідів та окреслити їх характерні ознаки, з’ясувати особливості суб’єктного складу, змісту, підстав виникнення цих правовідносин;
- розкрити зміст основних юридичних термінів, понять, що використовуються в процесі дослідження правових основ системи реабілітації інвалідів;
- провести порівняльний аналіз міжнародно-правових стандартів та національного законодавства в сфері реабілітації інвалідів;
- сформулювати висновки про напрямки розвитку реабілітації інвалідів, пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення її правового регулювання.
Об’єктом дослідження є реабілітація інвалідів як організаційно-правова форма соціального забезпечення, міжнародно-правові акти, законодавство України з реабілітації інвалідів та практика його застосування.
Предметом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері реабілітації інвалідів, їх правове регулювання в умовах переходу до ринкової економіки.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались: діалектичний та системний методи пізнання, що дозволили здобувачеві дослідити стан законодавства України про реабілітацію інвалідів та визначити перспективи його розвитку, здійснити цілісне дослідження системи реабілітації інвалідів; формально-юридичний - для аналізу і з’ясування змісту нормативно-правових актів про реабілітацію інвалідів. Порівняльно-правовий і формально-логічний методи застосовувалися у процесі аналізу юридичних норм з метою встановлення відповідності законодавства України міжнародним соціальним стандартам у сфері реабілітації інвалідів. Знайшов своє застосування статистичний метод, який дозволив підкреслити актуальність проблем реабілітації інвалідів.
Висновки та рекомендації, що містяться в роботі, базуються на положеннях Конституції України, аналізі законодавства з реабілітації інвалідів та практиці його застосування в умовах ринкових перетворень у державі.
Емпіричну базу дослідження склали міжнародно-правові акти, Конституція України, Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, інші нормативно-правові акти України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем правового регулювання реабілітації інвалідів в умовах ринкової економіки.
Наукова новизна дослідження полягає в опрацюванні та формулюванні ряду нових концептуальних у теоретичному плані та практично важливих положень, що стосуються правового регулювання відносин з реабілітації інвалідів: вдосконалення юридичного забезпечення права інвалідів на реабілітацію з позицій забезпечення рівності можливостей при проголошенні рівності прав; дістало подальший розвиток визначення наукових понять у сфері реабілітації інвалідів, котрі доповнюють категоріальний апарат науки права соціального забезпечення (інвалідність; правовий статус інвалідів; правовідносини з реабілітації інвалідів, реабілітація інвалідів та її видовий поділ на медичну, соціальну, професійну; принципи реабілітації інвалідів) та обґрунтування окремих нових понять науки права соціального забезпечення (соціальний захист інвалідів, реабілітаційні заходи щодо інвалідів). У роботі вперше на дисертаційному рівні глибоко проаналізовані правові засади формування системи реабілітації інвалідів, а також обґрунтовано виділення в праві соціального забезпечення інституту реабілітації інвалідів. Визначено основні засади вдосконалення законодавства щодо реабілітації інвалідів з урахуванням міжнародних стандартів.
У процесі проведення дослідження розроблені і сформульовані наступні основні положення, що виносяться на захист:
- удосконалено визначення правового поняття інвалідності в умовах ринкових перетворень, суть якого полягає в тому, що інвалідність - це соціальний ризик, який внаслідок стійких розладів функцій організму спричиняє обмеження життєдіяльності, що є підставою для виникнення правовідносин з реабілітації інвалідів як виду соціально-забезпечувальних правовідносин в силу обов'язків держави утримувати, захищати і піклуватися про інвалідів;
- обґрунтовується недоцільність ототожнення цього поняття з “відсутністю здатності до праці”, “непрацездатністю”, оскільки інвалідність, як юридичний факт, розглядається в законодавстві про соціальне забезпечення для диференціації його рівня в залежності від причин і груп та оцінюється, як наявність збереження здатності в інваліда не тільки до праці, а з урахуванням всього комплексу функціональних порушень - до визначення найефективніших реабілітаційних заходів для повної інтеграції інвалідів у суспільство;
- розкривається правове поняття реабілітації інвалідів як задоволення потреб інвалідів шляхом надання реабілітаційних заходів в грошовому чи (і) натуральному вигляді за рахунок державних і недержавних коштів з метою гарантування рівності прав і створення рівних можливостей; обґрунтовується видовий поділ реабілітації інвалідів (медична, соціальна, професійна) та підкреслюється їх послідовність, нерозривний зв’язок і взаємодія;
- обґрунтовано виділення реабілітації інвалідів в інститут Особливої частини права соціального забезпечення, фундаментальних його ознак (свій суб’єктний склад, особливий зміст прав і обов’язків учасників правовідносин, специфічний об’єкт, якими є реабілітаційні заходи у натуральному і грошовому виразі відповідних видів реабілітації інвалідів);
- загальнотеоретичне поняття правовідносин з реабілітації інвалідів визначається як юридичні зв’язки суб’єктів реабілітації інвалідів, а саме: між інвалідом, який реалізує своє право на реабілітацію, та державою (в особі її відповідних органів), яка за допомогою права (правових норм) встановлює або санкціонує, охороняє та забезпечує реалізацію їх взаємно кореспондуючих прав і обов’язків;
- сформульовані положення щодо вдосконалення юридичного механізму забезпечення та гарантування права інвалідів на реабілітацію: визначено правовий статус інвалідів як сукупність загальних, спеціальних та індивідуальних прав і обов’язків осіб зі стійким розладом функцій організму, закріплених державою в юридичних нормах, які відображають специфічні потреби інвалідів, рівень і правові гарантії їх забезпечення; на підставі широкого аналізу практики доведена виключна перевага судового порядку вирішення спорів, що виникають у сфері реабілітації, над адміністративним;
- обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань реабілітації інвалідів шляхом внесення змін та доповнень; підкреслено нагальну потребу у розробці та прийнятті нормативного акта, – Закону “Про статус інвалідів в Україні”, норми якого визначали б статус інвалідів в Україні та основи реабілітації інвалідів, гарантували б їм рівні з іншими громадянами можливості для забезпечення участі в усіх сферах суспільства та детально урегульовували б процесуальні відносини в сфері реабілітації інвалідів; для організаційного вирішення становлення реальної діючої системи реабілітації інвалідів з урахуванням міжвідомчої підпорядкованості управлінських структур і установ пропонується розробити і затвердити “Комплексну цільову програму реабілітації інвалідів”.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані в законотворчій діяльності при розробці нормативно-правових актів з питань реабілітації інвалідів (Законів “Про основи соціальної захищеності інвалідів”, “Про статус інвалідів в Україні”). Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсу “Право соціального забезпечення”, спецкурсу “Основи реабілітації та працевлаштування інвалідів”, при підготовці посібників, підручників та інших навчальних і довідникових видань, у подальших наукових дослідженнях проблем соціального захисту інвалідів в Україні.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на четвертій щорічній науковій конференції Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2001 р.), міжнародних конференціях “Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти” (Київ, листопад 2000 р.), “Судовий захист прав людини: національний і європейський досвід” (Одеса, листопад 2001 р.), всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технології перспективи” (Київ, лютий 2002 р.), науково-теоретичній конференції “Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України” (Харків, листопад 2002 р.), науково-практичній конференції “Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення” (Київ, січень 2003 р.), обговорювалися на засіданнях наукового семінару кафедри трудового права та права соціального забезпечення Одеської національної юридичної академії.
Публікації. Основні положення дослідження викладені у 7 публікаціях, включаючи 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (240 найменувань). Повний обсяг дисертації – 160 стор.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Ототожнення понять "відсутність здатності до праці", "непрацездатність", "інвалідність" недоречне. Інвалідність необхідно розглядати як юридичний факт в законодавстві про соціальне забезпечення для диференціації його рівня в залежності від причин і груп. Цей факт встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) і оцінюється як наявність збереження здатності в інваліда не тільки до праці, а з урахуванням всього комплексу функціональних порушень – до визначення найефективніших реабілітаційних заходів для повної інтеграції інвалідів у суспільство.
2. З правової точки зору інвалідність - це соціальний ризик, внаслідок якого стійкі розлади функцій організму спричиняють обмеження життєдіяльності, що є підставою для виникнення правовідносин з реабілітації інвалідів як виду соціально-забезпечувальних правовідносин, в силу обов'язків держави утримувати, захищати і піклуватися про інвалідів.
3. Соціальний захист інвалідів - це система гарантованих державою економічних, соціальних і правових заходів, які забезпечують інвалідам умови для подолання обмежень життєдіяльності і спрямовані на створення їм рівних з іншими громадянами можливостей участі в житті суспільства.
4. Правовий статус інвалідів - це сукупність загальних, спеціальних та індивідуальних прав і обов'язків осіб зі стійким розладом функцій організму, закріплених державою в юридичних нормах, які відображають специфічні потреби інвалідів, рівень і правові гарантії їх забезпечення.
5. Реабілітація інвалідів – це задоволення потреб інвалідів шляхом надання реабілітаційних заходів в грошовому чи (і) натуральному вигляді за рахунок державних і недержавних коштів з метою гарантування рівності прав та створення рівних можливостей.
Реабілітаційні заходи, що надаються інвалідам, - це форми задоволення потреб інвалідів у грошовому та натуральному вигляді, в залежності від (медичної, соціальної, професійної) видів реабілітації, за рахунок державних і недержавних коштів для участі їх у сферах суспільного, державного та приватного життя на основі самореалізації особистих інтересів.
Медична реабілітація інвалідів з правової точки зору – це сукупність правових норм, які регулюють надання інвалідам реабілітаційних заходів медичного характеру.
Соціальна реабілітація інвалідів у правовому аспекті відображає механізми реалізації права інвалідів на реабілітаційні заходи як у грошовому, так і в натуральному вигляді, спрямовані на відновлення їх соціального статусу.
Професійна реабілітація інвалідів - це надання реабілітаційних заходів інвалідам з урахуванням обмежених рамок збереження працездатності, протипоказань окремих видів праці в зв’язку зі станом здоров’я для здобуття професійної освіти та раціонального їх працевлаштування.
6. Під правовим інститутом реабілітації інвалідів Особливої частини права соціального забезпечення слід розуміти сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері реабілітації інвалідів.
7. Правовідносини з реабілітації інвалідів - це юридичні зв'язки між інвалідом, який реалізує своє право на реабілітацію, та державою (в особі її відповідних органів), яка за допомогою права (правових норм) встановлює або санкціонує, охороняє та забезпечує реалізацію їх взаємно кореспондуючих прав і обов’язків. Ці правовідносини передбачають свій суб'єктний склад, особливий зміст прав і обов'язків учасників правовідносин, а також специфічний об'єкт, яким є реабілітаційні заходи у натуральному і грошовому виразі, що об'єднані у відповідні види реабілітації інвалідів.
8. Визначено систему принципів реабілітації інвалідів:
• інтегрований підхід в організації реабілітації інвалідів;
• структурна відповідність в процесі реабілітації інвалідів;
• соціальна доцільність;
• диференційована адресність;
• державний характер реабілітаційної справи.
9. Автор пропонує розробити і затвердити "Комплексну цільову програму реабілітації інвалідів". Такий документ повинен складатися з декількох розділів:
1) Нормативно-правове забезпечення. Розробка відповідної законодавчої бази з реабілітації інвалідів, створення відомчої служби реабілітації в структурі органів праці та соціального захисту населення на рівні Міністерства (управлінь) праці та соціальної політики України.
Структура і штати такого підрозділу необхідно визначати залежно від конкретних соціально-економічних умов і рівня індивідуальності в регіонах. Законодавче закріплення надання інвалідам гарантованих реабілітаційних заходів безкоштовно.
2) Організаційно-кадрове забезпечення реабілітації інвалідів (органи управління, установи, фахівці).
3) Фінансове забезпечення системи реабілітації інвалідів (джерела, обсяг і порядок фінансування заходів). Фінансування реабілітаційних заходів повинно здійснюватися, крім державного і місцевих бюджетів, також з недержавних позабюджетних коштів, благодійних фондів.
10. Необхідно систематизувати облік робочих місць для працевлаштування інвалідів у формі “Банку робочих місць для інвалідів” (БРМІ). Формувати БРМІ пропонується з двох частин: змінної і постійної. Постійна частина включатиме робочі місця на спецпідприємствах, квотовані робочі місця, які призначені для працевлашту¬вання інвалідів, робочі місця на звичайних підприємствах, на обладнання яких для працевлаштування інвалідів витрачені кошти для їх оснащення. Змінна частина БРМІ буде формуватись за рахунок вакантних робочих місць із загального банку вакансій. Адже частина робочих місць, які пропонуються робітникам на загальному ринку праці, може бути зайнята особами з обмеженою здатністю до трудової діяльності. Виділення в БРМІ постійної і змінної частини дозволить зберегти незмінну чисельність робочих місць для інвалідів і виключити можливість працевлаштування на ці місця не інвалідів.
Необхідно передбачити тестування кожного робочого місця, що включається до БРМІ за критеріями: соціально-економічні параметри робочих місць; фактори трудових обмежень, обумовлені змістом і умовами праці. Із числа відібраних робочих місць для інвалідів на підставі соціально-економічних параметрів буде здійснюватися підбір одно¬го із конкретних варіантів працевлаштування інваліда.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вигдорчик Н.А. Теория и практика социального страхования // Теоретические основы социального страхования. – 3-е изд. Вып. 1 – М., – Петроград: Книга, 1923. – 151 с.
2. Лукьяненко А.М. Проблемы экспертизы реабилитации и трудоустройства инвалидов. – М.: Медицина, 1982. - 272 с.
3. Кравченко М.М. Насущные проблемы профилактики инвалидности. // Социальное обеспечение. – 1980. – №2. – С. 3-7.
4. Справочник документов по ВТЭ и трудоустройству инвалидов Под ред. П.А. Маккавейского. – Л.: Медицина, 1981. - 282 с.
5. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1987. – 352 с.
6. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мальника. – Київ, 1975. – 370с.
7. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. чл. - корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой, 18-е изд. стереотип. – М.: Русский язык, 1986. – 620с.
8. Юридичний словник-довідник. / За ред. Д.С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996. – 694 с.
9. Куцевич В.В. Архітектурне середовище – дієвий чинник соціального захисту інвалідів // Соціальний захист. – 2000. - № 4. – С. 51-56.
10. Вегера С.А. Вирішення проблем інвалідів: державний підхід // Соціальний захист. – 2001. - № 11. - С. 11-13
11. Социальная работа / Под общей редакцией проф. В.И. Курбатова. Серия “Учебники, учебные пособия”. – Ростов н/Дону: Феникс, 1999. – 576 с.
12. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки (Послання Президента України до Верховної Ради України, 2000 рік) // Урядовий кур’єр. – 2000. – 23 лютого.
13. Добровольский А.И. и др. Социальные проблемы инвалидности. // Социологические иссле¬дования. – 1988. - № 4. – С. 24-27.
14. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні : Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288 с.
15. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1997. – 206 с.
16. Карновская Е. Я. Особенности современной легальной концепции инвалидности. – Сб. научных трудов. Вып. 17. “Вопросы социального обеспечения”. – М., 1986. – С. 54-69.
17. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5.11.91 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №1. – Ст. 10.
18. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.99. № 1105 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. ¬– № 46-47. – Ст. 403.
19. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №21. – Ст. 252.
20. Болотіна Н.Б. Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення // Право України. – 1996. - № 7. – С. 51-53
21. Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда: Затв. Постановою Кабінету Мініст¬рів України від 4 квітня 1994 року № 83 // Збірник Постанов Уряду України. – 1992. - № 3. – Ст. 68.
22. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 року № 221 // Збірник Постанов Уряду України. – 1994. - № 8. – Ст. 190.
23. Лаврова Д.И. и соавторы. Применение классификации и временных критериев при проведении медико-социальной экспертизы // МСЕ и реабилитация. – М.: Медицина, 1998. - №1. – С. 8-12.
24. По матеріалам юридичного відділу українського інституту трудових досліджень і освіти. // Соціальний захист. – 1995. - № 4. – С. 38-44.
25. Інструкція про встановлення груп інвалідності: Затв. наказом МОЗ України від 23 грудня 1991 року // Соціальне забезпечення в Україні: Зб. законодавчих актів та офіційних документів. – К., 1992. – Вип. 2. – С. 60-64.
26. Сташків Б.І. Юридичні факти в пенсійному забезпеченні та їх класифікація // Проблеми права : науково-практичний збірник. Випуск І. – Чернігів : Юрист, 1998. – С. 22-36.
27. Камінський О.Г., Кирилюк М.П., Коньков В.О., Локтіонов І.П. Законодавство про соціальне забезпечення // За ред. О.Ф. Федорова. - К.: Вид-во політ. літ-ри України, 1973. – 351 с.
28. Про донорство крові та її компоненти: Закон України від 23.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 23. – Ст. 183.
29. Давиденко Г. І., Ярема А. Г. Нове в регулюванні відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві // Вісник Верховного суду України. – 2002. - №2 (30). – С.25-34.
30. Перелік професійних захворювань: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 45. – С. 87-101.
31. Карновская Е.Я. Особенности современной концепции инвалидности и пенсионное законодательство // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 18. – М. – 1987. – С.39-46.
32. Азарова Е.Г. Некоторые вопросы социального обеспечения инвалидов с детства // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 12. – М. – 1981. – С. 67-75.
33. Перелік медичних показань, які дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років та Порядок видачі медичного висновку дітям-інвалідам віком до 16 років: Додаток 1, 2 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 5 грудня 1991 року № 175 // Соціальний захист. – 1993. - №2. – С.18-26.
34. Про порядок встановлення причинного зв’язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 1992 р. за № 16-01/220 із змінами, внесеними наказом М-ва охорони здоров’я № 210 від 22 листопада 1995 р. // Збірник Постанов Уряду України. – 1993. – №1. – Ст. 70.
35. Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22.10.1993 р. № 3552 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 45. – Ст. 425.
36. Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та ін. шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: Затверджено наказом МОЗ і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997 року № 166/126 // Ваше здоров’я. – 1997. – №12. – С. 10-11.
37. Інструкція по застосуванню переліку хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС: Затв. наказом М-ва охорони здоров’я України від 17.05.1997 р. № 150 // Ваше здоров’я. – 1998. – №1. – С.9.
38. Положення про лікарсько-трудову комісію: Затв. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України 18.01.2000 № 3/6 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 12.
39. Інструкція про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи: Затв. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України 27.04.2000 № 79/91// Офіційний вісник України. – 2000. - № 23.
40. Комментарий законодательства о пенсионном обеспечении граждан, проходивших военную службу, и членов их семей. – М.: За права военнослужащих, 1998. – 320 с.
41. Кучма В.В. Государство и право Древнего мира: Курс лекций. – Волгоград: Офсет, 1998. – 240 с.
42. Стадченко Н.А., Алисова Ю.М., Лавров А.А. Врачебно-трудовая экспертиза. – М.: Медицина, 1986. – 240 с.
43. Палунин В.С., Синичина Н.В. Международное сотрудничество в области реабилитации // Вопросы курортологии, лечебной физкультуры. – 1989. - № 4. – С. 66-68.
44. Кондратьева З. А. К вопросу о понятии социально-трудовой реабили¬тации // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 17. – М. – 1986. – С. 37-43.
45. Флястер М.М. Трудовые права инвалидов. – М.: Юридическая литература, 1968. – 216 с.
46. Егоров А.Н. К вопросу о понятии социально-трудовой реабилитации // Социальное обеспечение в СССР за 60 лет (правовые аспекты): Сб-к научных трудов. Вып. ТРУДЫ ВЮЗИ. – М. – 1979. – С. 113-117.
47. Егоров А.Н. Некоторые вопросы теории социально-трудовой реабилитации инвалидов и престарелых (пенсионеров) СССР // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 12. – М. – 1981. – С. 47-53.
48. Егоров А.Н. Социально-трудовая реабилитация инвалидов и престарелых (правовой аспект). – М: Изд-во Моск. ун-та, 1985.– 104 с.
49. Фогель Я.М. Социальное обслуживание инвалидов и лиц пенсионного возраста. – М., 1980. – 128 с.
50. Фогель Я.М. Социальное обслуживание инвалидов и лиц пенсионного возраста. - М: Юрид. лит; 1986. – 176 с.
51. Рыбакова И.И. и другие. К вопросу об оценке эффективности правового регулирования трудового устройства инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 12. – М. – 1981. – С. 21-33.
52. Рыбакова И.И. и другие. К вопросу совершенствования законодательства о трудовом устройстве инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 13. – М. – 1982. – С.13-20.
53. Рыбакова И. И. К вопросу о соотношении понятий трудового устройства и социально-трудовой реабилитации инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 13. – М. – 1982. – С.29-39.
54. Кондратьева З. А. Некоторые вопросы правового регулирования труда инва¬лидов в специально созданных условиях производства // Вопросы соц. обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 15. – М. – 1984. – С. 97-105.
55. Кондратьева З. А. Правовое регулирование применения труда лиц, проживающих в домах-интернатах // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 18. – М. – 1987. – С. 89-100.
56. Данукин В.П. Трудоустройство инвалидов – вид социального обеспечения // Социальное обеспечение в СССР за 60 лет (правовые аспекты): Сб-к научных трудов. Вып. Труды ВЮЗИ. – М. – 1979. – С.118-125.
57. Тулисов М.П. Некоторые вопросы совершенствования законодательства и правоприменительной практики в области трудового устройства инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 12. – М. – 1981. – С. 54-66.
58. Маргиев П.М. Трудовое устройство инвалидов (современное состояние и проблемы совершенствования) // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 20. – М. – 1989. – С. 4-13.
59. Кондратьева З.А. Понятие медицинской реабилитации инвалидов (медицинский и правовой аспекты) // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 19. – М. – 1988. – С. 55-61.
60. Кондратьева З.А. Принципы социально-трудовой реабилитации инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 20. – М. – 1989. – С. 14-25.
61. Никитина Г.Ф. Некоторые вопросы социально-бытового обслуживания на дому одиноких пенсионеров по возрасту и инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 17. – М. – 1986. – С. 117-123.
62. Дементьева Н.Ф. Структура и функции домов-интернатов как одной из форм социального обеспечения нетрудоспособных граждан // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных тру¬дов. Вып. 17. – М. – 1986. – С. 109-116.
63. Дементьева Н.Ф. Состояние и пути улучшения медико-социального обслуживания престарелых и инвалидов // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып.18. – М. – 1987. – С. 137-142.
64. Дементьева Н.Ф., Доценко Н.М., Багаева Г.Н. Направленный образ жизни умственно отсталых лиц как один из путей их социальной адаптации в психоневрологическом интернате // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 18. – М. – 1987. – С. 129-136.
65. Волкова Е.Н. Состояние и некоторые проблемы трудоустройства инвалидов в капиталистических странах // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 19.. – М. – 1988. – С. 138-140.
66. Кондратьева З.А. Теория и практика правового регулирования социально-трудовой реабилитации инвалидов: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – М.: 1990. – 22 с.
67. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. – М.: Издательство МГУ, 1986. – 176 с.
68. Гущин И.В. Советское право социального обеспечения: вопросы теории. – Минск, 1982. – 182 с.
69. Шайхатдинов В. М. Теоретические проблемы советского права социального обеспечения. – Свердловск: Издат. Уральского ун-та, 1986. – 156 с.
70. Юмашев Г.С., Ренкер К. Основы реабилитации. – М.: Медицина, 1973. – 112 с.
71. Кабанов М. М. Реабилитация психически больных. –М.: Медицина, 1978. – 232 с.
72. Галкин В.А. Динамическая концепция реабилитации и ее значение в разработке социотерапевтических программ // В кн.: Социально-трудовая реабилитация инвалидов с глубокой степенью умственной отсталости. – М.: ЦИЭТИН, 1979.- С. 20-29.
73. Кабанов М. М., Вайзе К. Клинические и организационные основы реабилитации психически больных. – М.: Медицина, 1980. – 51 с.
74. Социальная гигиена и организация здравоохранения Под ред. А.Ф. Серенко, В.З. Ермакова. – М., 1984. – 352 с.
75. Дементьева Н. Ф. Формы и методы медико-социальной реабилитации нетрудоспособных граждан. – М.: ЦИЭТИН, 1991. – 132 с.
76. Вечканов В.А. Этапы и компоненты реабилитационного процесса // В кн.: Врачебно-трудовая реабилитация инвалидов. – М.: ЦИЭТИН, 1975. – С. 39-43.
77. Мецов П.Г. К вопросу о дифференциации понятий и уточнения значения терминов “реабилитация”, “реадаптация” и “ресоциализация” // Врачебное дело. – 1975. – № 1. – С. 5 – 7.
78. Воробьев Р.И., Кассирский Г. И. Реабилитация в медицине (определение, задачи, проблемы) // Советское здравоохранение. – 1988. - № 4. – С. 22-26.
79. Лібанова Е.М. Демографічні передумови реформування системи пенсійного забезпечення // Соціальний захист. – 2000. - № 2. – С. 48-57.
80. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – 3-тє вид. Стереотип. – К.: Либідь, 1997. – 632 с.
81. Осадчих А.И. Содержание и методы оптимального трудового устройства инвалидов // В кн.: Методологические и организационные вопросы социаль¬но-трудовой реабилитации инвалидов. – М., 1977. –С. 26-29. (ЦИЭТИН).
82. Андріїв В.М. Соціальне страхування: історія проблеми // Соціальний захист. – 1999. - №3. – С. 43-51.
83. Безугла Я. І. Актуальні проблеми соціального забезпечення і захисту в Україні (правові аспекти) // Проблеми соціального захисту в Україні: Матеріали науково-практичної конференції (20-21 червня 1996 р.) – Чернігів, 1996. – С. 6-14.
84. Болотіна Н. Б. Медичне право у системі права України // Право України. – 1999. - № 7. – С. 116-118.
85. Болотіна Н. Б. Право соціального забезпечення України: системно-структурний аналіз // Право України. – 2001. – №5. – С.24-29.
86. Гарасимів З. Т. Принципи права соціального забезпечення України: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Національний університет ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2002. – 19 с.
87. Гуменюк І.О. Конституційні гарантії права на соціальне забезпечення в Україні // Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 264-266.
88. Процевский А. И. Предмет советского трудового права. – М.: Юрид. лит., 1979. – 224 с.
89. Жернаков В. В. Співвідношення забезпечення та правового захисту соціально-трудових прав // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць / Голов. ред. С. В. Ківалов; заст. голов. ред. Л. І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13. – С. 266-269.
90. Сирота И.М. Все о пенсиях, пособиях, социальной защите граждан Украины (научно-методический комментарий и сборник нормативных актов). – Х.: Одиссей, 1999. – 464 с.
91. Сивак С. М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук. / Національний університет ім. Тараса Шевченка. - Київ, 1999. – 19 с.
92. Сташків Б.І. Соціальному обслуговуванню – законодавче закріплення // Право України. – 1997. - №10. – С. 31-35.
93. Сташків Б.І. Правове регулювання праці інвалідів // Соціальний захист. – 2000. - №6. – С. 54-63.
94. Сташків Б.І. Професійна реабілітація інвалідів // Соціальний захист. – 2001. - №1. – С. 41-44.
95. Сташків Б.І. Деякі питання вдосконалення законодавства про соціальне забезпечення // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 1999. - №2. – С. 53-56.
96. Стаховська Н. М. Відносини в праві соціального забезпечення: Автореф. дис. канд. юрид. наук. / Національний університет ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2000. – 19 с.
97. Стичинський Б. С. Соціальний захист громадян: проблеми та гарантії // Право України. – 1993.- № 3. – С. 18-20.
98. Стичинський Б. С. Право соціального забезпечення: проблеми становлення і розвитку // Право України. – 2002. - №6. – С.85-89.
99. Савченко В.А., Бондарчук К.П., Терюханова І.М. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості інвалідів в Україні // Соціальний захист. – 2000. -№11. – С. 55-62.
100. Терюханова І.М. Інтеграція інвалідів в суспільство через освіту // Соціальний захист. – 2001. - №1. – С. 45-50.
101. Гнибіденко І.Ф. Про реалізацію курсу Президента України, спрямованого на поліпшення матеріального становища людей похилого віку, інвалідів та оди¬ноких непрацездатних громадян // Соціальний захист. – 2001. - №1. – С. 28-30.
102. Кукушкина Т.Н., Докиш Ю.М., Чистякова Н.А. Руководство по реабилитации больных, частично утративших трудоспособность: 2-е изд., перераб. и доп. – Л. : Медицина, 1989. – 176 с.
103. Сергиени Е. В. Пути реализации реабилитационного потенциала инвалидов, проходящих освидетельствование в МСЭК Украины // МСЭ и реабилитация инвалидов. – Днепропетровськ. – 1998. – Т. 2. – С. 203-209.
104. Шестаков В. П. О методологических принципах оценки эффективности медико-социальной реабилитации инвалидов // Сучасні проблеми МСЕ та реабілітації інвалідів. – Дніпропетровськ: Пороги, 2001. – С. 55-58.
105. Шеломанова Т. Н. Организационно-правовое обеспечение системы реабилитации инвалидов в России // Сучасні проблеми МСЕ та реабілітації інвалідів. – Дніпропетровськ: Пороги, 2001. – С. 66-70.
106. Вечканов В.А. К характеристике основных принципов реабилитации // В кн.: Методологические и организационные вопросы социально-трудовой реабилитации инвалидов. – М., 1977. – С. 8-13, ЦИЭТИН.
107. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
108. Декларация о правах умственно отсталых лиц: провозглашена резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 1971 г. // Международные акты о правах человека: Собр. документов. – М.: Изд. группа «НОРМА-ИНФРА», 2000. – С.343, 344.
109. Декларация о правах инвалидов: провозглашена резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975г. // Международные акты о правах человека: Собр. документов. – М.: Изд. группа «НОРМА-ИНФРА», 2000. С. 341, 342.
110. Типові правила створення рівних можливостей для інвалідів: Пер. з англ. – К. : Сфера, 1999. – 56 с. – Рос. мовою.
111. Рекомендація МОП № 99 щодо перекваліфікації інвалідів від 1 червня 1955 року // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці (1919-1964рр.). Міжнародне бюро праці. – Женева, 1999. – Т. І. – С.601-608.
112. Конвенція МОП №159 про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів від 1 червня 1983 року // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці (1965-1999 рр.). Міжнародне бюро праці. – Женева, 1999. – Т. ІІ. – С.1262-1265.
113. Рекомендація МОП № 168 щодо професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів від 1 червня 1983 року // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. Міжнародне бюро праці. – Женева, 1999. – Т. ІІ. – С. 1266-1272.
114. Европейская социальная хартия: Справочник. Пер. с фр. – М.: Международные отношения, 2000. – 264 с.
115. Марек Пясецки. Инвалид в общественной жизни // ЛОС. – 1998. - № 3.- С. 18-19.
116. Сташків Б.І. Правовий статус інвалідів // Соціальний захист. – 2001, - № 11. – С. 11-13, № 12. – С. 50-52.
117. Рыбакова И.И., Кондратьева З.А. Особенности правового статуса инвалидов в СССР // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 12. – М. – 1981. – С. 8-20.
118. Фогель Е.Я. Понятие правового статуса инвалидов из числа рабочих и служащих в социальном обеспечении // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 13. – М. – 1982. – С. 40-45.
119. О социальной защите инвалидов в Российской федерации: Федеральный закон от 24 ноября 1995г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1995. - №48. – Ст. 4563.
120. Карновская Е.Я. Конституция СССР и некоторые вопросы правового статуса инвалидов в советском социальном обеспечении // Вопросы соц. обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. 14. – М. – 1983. – С. 53-57.
121. Про основні державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №48. – Ст. 409.
122. Про комплексну програму розв’язання проблеми інвалідності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 р. № 31 // Збірник Постанов Уряду України. – 1992. – №2. – Ст. 202.
123. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 15. – Ст. 190.
124. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р. / В ред. Закону від 19 грудня 1991 р. із змін. і доп. // Відомості Верховної Ради України. - № 16. – Ст. 200.
125. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ: Закон України від 09.04.1992 р. № 2262 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 29. – Ст. 399.
126. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 4. – Ст. 18.
127. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 року № 1489 – ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст. 143.
128. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – Ст. 490.
129. Про статус суддів: Закон України від 15.12.1992 р. із змінами і доповненнями. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 3. – Ст. 17.
130. Митний кодекс України від 12.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 16. – Ст. 203.
131. Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні: Закон України від 17.04.1991 (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. - № 22. – Ст. 262; 1992 р. - № 32. – Ст. 455.
132. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості інвалідів на 2001 – 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – С. 101–111.
133. Вегера С.А. Про становище інвалідів в Україні та пріоритетні напрями їх соціального захисту. – К.: Соцінформ, 1999. – 124 с.
134. Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1545 // Праця і зарплата. – 2000. - № 39 (235).
135. Сташків Б. І. Державні органи України, які здійснюють управління у сфері соціального забезпечення інвалідів // Соціальний захист. – 2001. - № 7. - С. 43-47.
136. Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18 липня 1991 року № 9 // ЗП УРСР. – 1991. – № 7. – Ст. 58; ЗП України. – 1994. – № 1. – Ст. 16; зміни внесені Постановою № 1538 від 28 вересня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 8 жовтня.
137. Матюшко Т. М. З Фондом – скрізь, в усьому, завжди (Чернігівська область) // Повір у себе. – 2001. – №37-38 (157-158). – 1-15 жовтня.
138. Рабінович П.М. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Український часопис прав людини. – Київ: Право, 1995. – С. 14-22.
139. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В. В. Комарова. – Харків: Одіссей, 2001. – 816 с.
140. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996р. // Голос України. – 1996. - №199 (1449). – 22 жовтня.
141. Пенсійна справа № 132465 одержувача пенсії по інвалідності Кубаєнка М. К. (повідомлення на скаргу: вих. №1810 від 14.05.2002р.): Зберігається в Управлінні соціального захисту населення Деснянської райдержадміністрації м. Чернігова.
142. Пенсійна справа № 123456 одержувача пенсії по інвалідності Пили М. С. (повідомлення на скаргу: вих. №1825 від 15.05.2002р.): Зберігається в Управлінні соціального захисту населення Деснянської райдержадміністрації м. Чернігова.
143. Пенсійна справа № 125321 одержувача пенсії по інвалідності Саханова В. Т.: Зберігається в Управлінні соціального захисту населення Деснянської райдержадміністрації м. Чернігова.
144. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юрид. литература, 1982. – Т. II. – 360 с.
145. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Київ, 1995. – 72 с.
146. Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. – М.: Изд. Моск. университета, 1974. – 192 с.
147. Толстой О.К. К теории правоотношений. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1959. – 88 с.
148. Халфина В.О. Общее учение о правоотношениях. – М.: Юрид. литература, 1974. – 352 с.
149. Захаров М. Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2001. - 576 с.
150. Право социального обеспечения: Учебник./ Под ред. К.Н. Гусова. – М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001. – 328 с.
151. Тарасова В.А. Процедурные правоотношения // Советское социальное обеспечение. – М. – 1982. – С. 112-115.
152. Захаров М.Л. Роль социальных служб в системе социального обеспечения социалистических стран: тенденции и перспективы // Вопросы социального обеспечения: Сб к научных трудов. Вып. VI. – М.- 1974. – С. 50, 51.
153. Калинкин Ю.А. Некоторые правовые вопросы социального обслуживания престарелых и нетрудоспособных // Вопросы социального обеспечения: Сб-к научных трудов. Вып. VI. – М.- 1974. – С. 184-187.
154. Андреев В.С. Социальное обеспечение в СССР (правовые вопросы). – М.: Юридическая литература, 1971. – С. 101-102.
155. Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР: Закон СРСР від 15.05.1990 р. // Відомості з’їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. – 1990. - № 45. - Ст. 416.
156. Введення у соціальну роботу: Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001.– 288 с.
157. Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності: Постанова Кабінету Міністрів України від 27. 04. 1998 року № 571 // Соціальний захист. – 1998. – № 5. – С. 5, 6.
158. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 22 березня 2001 року № 2334-ІІІ // Урядовий кур’єр. – 2001. – 18 квітня. - № 69.
159. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам: Закон України від 16 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №8. ¬ – Ст. 310.
160. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 1 червня 2000 року. // Голос України. – 2000. – №129. – 21 липня.
161. Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (із змінами та доповненнями) // Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: Нормативні акти, роз’яснення, коментарі. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 178-188.
162. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094. // Праця і зарплата. - 2001р. – №33 (277). – вересень.
163. Сташків Б.І. Місце права соціального забезпечення в системі права України // Право України. – 2001. - № 11. – С. 80-83.
164. Гуменюк І.О. Правові основи становлення соціального страхування в Україні: Авторефер. дис. канд. юрид. наук. / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2001. – 19 с.
165. Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 51.- Ст. 451.
166. Трудовое и социальное право России: Учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений / Под ред. Л. Н. Анисимова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 432 с.
167. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрист, 2000. – 776 с.
168. Право социального обеспечения: Практикум. Нормативные акты. Образцы документов / Под ред. проф. Э. Г. Тучковой. – М.: Новый Юрист, 1997. – 560 с.
169. Про ратифікацію Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної Війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, підписану в м. Москві 15 квітня 1994 р. державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав: Закон України від 26 квітня 1996 р. № 144/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 25. – Ст. 102.
170. Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також прирівняних до них осіб: Міждержавна угода України у рамках СНД // Урядовий кур’єр. – 1993. – 6 травня.
171. Соглашение о взаимном признании прав на возмещение вреда, причинённого работникам, увечье, профессиональным заболеванием либо иным повреждением здоровья, связанным с исполнением ими трудовых обязанностей: Подписано в Москве 9 сентября 1994 года // Урядовий кур’єр. – 1994. – 3 грудня.
172. Про правовий статус іноземців: Закон України від 04.02.1994 р. № 3930-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23. – Ст. 162.
173. Протасов В.Н. Теория права и государства. – Проблемы теории права и государства . М., 1999. – 280 с.
174. Нечаева А. М. О правоспособности и дееспособности физических лиц // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 29-34.
175. Мачульская Е. Е., Горбачева Ж. А. Право социального обеспечения. Уч. пособие для ВУЗов. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Книжный мир, 2001.– 293 с.
176. Сташків Б. І. Юридичні факти в праві соціального забезпечення: Автореф. дис. канд. юрид. наук / Національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 1997. – 19 с.
177. Основы теории государства и права. / Под ред. А. С. Пиголкина. – М.: Высшая школа, 1988. – 355 с.
178. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма. – М.: Госюриздат. – 272 с.
179. Фаткуллин Ф. Н. Проблемы государства и права. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1987. – 336 с.
180. Зайкин А. Д. Советское право социального обеспечения. – М.: Изд во МГУ, 1982. – 263 с.
181. Тарасова В. А. Юридические факты в области пенсионного обеспечения. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1974. – 108 с.
182. Явич Л. С. Общая теория права. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1976. – 287 с.
183. Сташків Б.І. Пенсія як об’єкт правовідносин у соціальному забезпеченні // Право України. – 1998. - № 11. – С. 89-93.
184. Советское право социального обеспечения: Учебное пособие / Под ред. П.М. Маргиева. – М.: Юрид. лит., 1989. - 400 с.
185. Иванова Р.И., Тарасова В.А. Пособия по социальному обеспечению. – М.: Юридическая литература, 1977. – 80с.
186. Азарова Е.Г., Сазанов В.С. Пособия многодетным, одиноким матерям и на детей малообеспеченным семьям. – М.: Юридическая литература, 1979. – 128 с.
187. Полупанов М. И. Пособия по социальному обеспечению в СССР: Учебн. пособие для студ. ВЮЗИ – М., 1976. – 64 с.
188. Сирота І. М. Право соціального забезпечення або соціального страхування // Актуальні проблеми політики. – 2001. – № 10 - 11. – С. 72-77.

189. Сирота І. М. Право людини і громадянина на соціальне забезпечення // Актуальні проблеми політики. - 2001. - № 12. – С. 216-220.
190. Тарасова В. А. Охрана прав граждан в пенсионном обеспечении. - М.: Изд-во МГУ, 1978. – 119 с.
191. Рабінович П. М. Проблеми юридичного з