Засоби захисту й реалізації конституційних трудових прав працівників

brief description

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ГРИНЕНКО ІННА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 349.2+342.734

Засоби захисту й реалізації конституційних трудових прав працівників

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
доктор юридичних наук, доцент,
член-кореспондент НАПрН України
Погрібний Сергій Олексійович

ЛУГАНСЬК – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………..….....3
ВСТУП……………………………………………………………………….........4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХИСТУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ……………………………………………………………........11
1.1. Конституційні трудові права та їх місце в системі прав людини..............11
1.2. Зміст конституційних трудових прав...........................................................26
1.3. Захист і реалізація конституційних трудових прав працівників – основна функція соціальної правової держави.................................................................50
Висновки до розділу 1.........................................................................................80

РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ................................................................85
2.1. Правове регулювання засобів захисту конституційних трудових прав працівників і шляхи його вдосконалення……………………………...............85
2.2. Трудовий договір – основний засіб реалізації конституційних трудових прав працівників..……………………………....................................................120
2.3. Фактичні склади як засоби реалізації конституційних трудових прав працівників...........................................................................................................151
Висновки до розділу 2.......................................................................................163

ВИСНОВКИ........................................................................................................168
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ....................................................173

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України – Кодекс законів про працю України;
КК України – Кримінальний кодекс України;
КМ України – Кабінет Міністрів України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
Мінпраці України – Міністерство праці та соціальної політики України;
МОП – Міжнародна організація праці;
ООН – Організації Об’єднаних Націй;
Проект ТК України – проект Трудового кодексу України.

ВСТУП
Актуальність теми. Основним пріоритетом правової, соціальної, демократичної держави є ефективне забезпечення реалізації й захисту прав та свобод людини і громадянина, а також приведення їх у відповідність з європейськими та світовими стандартами. Досягти окресленої мети можливо лише за умови спільної злагодженої роботи нормотворчих і правозастосовних органів. Саме в межах правової держави можна поліпшити існуючий стан дотримання прав і свобод громадян і гарантувати їх ефективний захист усіма законними засобами.
Серед масиву конституційних прав людини особливе місце належить трудовим правам, позаяк її трудова діяльність є однією з найголовніших, адже саме праця визначає матеріальні умови життя громадянина й має прямий вплив на його положення в суспільстві. Формування ефективної конструкції соціально-трудових відносин у сучасних умовах передбачає необхідність вироблення найбільш оптимальних механізмів здійснення, гарантування й захисту трудових прав, проголошених Конституцією України. Водночас існування на практиці непоодиноких випадків порушень останніх і виникнення на цьому підґрунті трудових спорів є свідченням неналежним чином відлагодженої роботи правового механізму реалізації й захисту зазначених прав. Розвиток трудового законодавства за ринкових умов має бути спрямований на підвищення рівня ефективності засобів дотримання й захисту особливо тих прав у сфері праці, які закріплені в Конституції.
Для забезпечення необхідного здійснення й гарантії конституційних трудових прав в Україні створено розгалужену нормативну-правову базу й систему спеціальних державних органів. Проте, слід констатувати, що чинне трудове законодавство потребує вдосконалення, а діяльність органів – явного покращання. Ось чому актуальною проблемою вітчизняної науки трудового права та юридичної практики на даний час постають розробка і впровадження ефективного механізму правового регулювання засобів захисту й реалізації конституційних трудових прав людини, наукове вивчення яких становить інтерес як з позицій практики функціонування системи правозахисних органів, так і в плані обґрунтування теоретичних підстав здійснення цих прав працівників.
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали праці таких фахівців у сфері трудового права, загальної теорії права й конституційного права, як М.Г. Александров, П.В. Анісімов, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінцбург, Г.С. Гончарова, В.В. Жернаков, І.В. Зуб, С.О. Іванов, І.Я. Кисельов, Р.І. Кондратьєв, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, Р.З. Лівшиць, О.А. Лукашова, М.В. Лушнікова, М.І. Іншин, А.Р. Мацюк, Ю.П. Орловський, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, П.М. Рабінович, В.Г. Ротань, О.Ф. Скакун, О.В. Смирнов, Б.С. Стичинський, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. У той же час, незважаючи на вагомі здобутки вказаних науковців, зазначимо, що в Україні немає жодного комплексного дослідження засобів захисту й реалізації конституційних трудових прав. Робота в цьому напрямку є досить складною за своєю сутністю й вимагає застосування науково виважених, серйозно аргументованих підходів. У даній науковій роботі її автор не претендує на повноту висвітлення всієї проблеми, а лише робить певні кроки в напрямку вирішення вказаних питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо захисту й реалізації конституційних трудових прав працівників, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних дослідницьких завдань:
– сформулювати дефініцію конструкції «правове регулювання захисту й реалізації конституційних трудових прав працівників» і визначити її зміст;
– визначити історичні передумови, сутність і значення правового впорядкування засобів захисту й реалізації розглядуваних прав працюючих;
– розкрити сутність механізму правового регламентування засобів реалізації конституційних прав працівників;
– розкрити зміст таких категорій, як «права людини», «права громадянина», «правова держава», «реалізація прав», «захист прав», «охорона прав», «форма захисту», «засіб захисту» й показати їх співвідношення;
– окреслити місце трудових прав у системі конституційних прав людини;
– опрацювати зарубіжний досвід правової регламентації здійснення й гарантії конституційних трудових прав людини і громадянина;
– визначити місце судового захисту серед інших засобів захисту конституційних трудових прав працюючих;
– розробити конкретні пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання засобів дотримання і здійснення цих прав працівників.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із захистом і реалізацією трудових прав та свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією України.
Предметом дослідження є система правових норм що регулюють засоби дотримання і здійснення конституційних трудових прав працівників.
Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що ґрунтуються на діалектичному підході до досліджуваного об’єкта, так і спеціальні методи наукового пізнання. Формально-логічний було задіяно при визначенні місця трудових прав у системі конституційних прав людини (підрозділ 1.1). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1 – 1.3). Порівняльний метод застосовувався для співставлення законодавства національного, яке регламентує дотримання конституційних трудових прав працівників, з міжнародним законодавством розвинених країн світу у цій царині (підрозділ 2.1). Історично-правовий став у нагоді при вивченні становлення й розвитку конституційних трудових прав людини, їх здійснення й захисту в Україні та у світі (підрозділи 1.2; 2.1). Метод статистичного аналізу дозволив з’ясувати сучасний стан правової захищеності працівників (підрозділ 2.1). оперування системно-структурним методом допомогло поглиблено розглянути фактичні склади як засоби реалізації конституційних трудових прав працівників (підрозділ 2.3).
Нормативну базу даного дослідження склали: Конституція України, міжнародно-правові документи, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, а також локальні акти, що стосуються порушеної проблеми.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження вперше розглянуто правове регулювання захисту конституційних трудових прав людини, а також виявлено особливості реалізації та захисту конституційних трудових прав людини. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:
Уперше:
– розроблено дефініції понять «реалізація конституційних трудових прав людини», «засоби реалізації конституційних трудових прав людини», «правове регулювання захисту конституційних трудових прав людини»;
– запропоновано системний підхід до вирішення проблем необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу. Для цього рекомендується в проекті Трудового кодексу України передбачити: (1) обов’язкове письмове мотивування роботодавцем причин відмови і (2) критерії обґрунтованості останньої в цьому, а саме у зв’язку з (а) відсутністю вакансій; (б) непереборними чи не усунутими з вини громадянина причинами, породженими застосуванням загальних і спеціальних правил прийому на роботу; (в) невідповідністю ділових якостей працівника, підтверджених записами в його трудовій книжці чи іншими документами, необхідними при прийомі на роботу, або виявлених у результаті професійного добору; (г) більш високим рівнем зазначених якостей, які мають інші претенденти на одержання тієї ж посади чи роботи;
– доведено, що вибір конкретного засобу захисту конституційних трудових прав визначається: (а) характером матеріально-правових вимог і предметом захисту; (б) особливостями й характером компетенції органу, яким може бути розглянута дана вимога; (в) особливостями порядку розгляду заяви, акта чи скарги; (г) конкретними юридичними і фактичними умовами, в яких опинилась особа, чиє право було порушено, та її реальними можливостями самостійно захистити своє право.
Удосконалено:
– визначення правових категорій «конституційні трудові права» й «захист конституційних трудових прав людини»;
– обґрунтування важливості законодавчого закріплення заборони будь-якої дискримінації у сфері трудової діяльності поруч з визнанням нею будь-яке пряме або непряме обмеження прав, установлення прямих чи непрямих переваг або відмінностей у царині праці й зайнятості, заснованих на ознаках статі, віку, раси, національності, мови, походження, майнового становища чи посадового положення, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об’єднань, а також на інших обставинах, не пов’язаних з діловими якостями людини. При цьому доводиться, що не є дискримінацією обмеження або переваги, пов’язані зі специфікою трудової діяльності працівника або зумовлені особливою турботою держави про осіб, які потребують додаткового соціального чи правового захисту;
Дістали подальшого розвитку:
– розуміння ролі й місця трудових прав серед інших конституційних прав людини і громадянина в сьогоднішніх умовах ринкової економіки;
– позиція, що трудовий договір є переважним, найбільш дійовим та ефективним засобом здійснення людиною своїх конституційних трудових прав. Характерною його відмінністю від інших юридичних фактів є те, що цей правочин виступає не тільки підставою виникнення трудових відносин, тобто засобом реалізації конституційного трудового права громадянина на працю, а й засобом здійснення ним інших конституційних прав, які знаходять своє закріплення у змісті цього правового акта;
– висновок, що для захисту конституційних трудових прав працівників судовий засіб, що займає особливе місце серед інших, є основним і відрізняється високою ефективністю;
– твердження про важливу роль та пріоритетні напрямки діяльності органів державної влади в механізмі правового регулювання засобів захисту конституційних трудових прав людини і громадянина.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій роботі – в процесі подальшого опрацювання питань захисту конституційних трудових прав громадян України;
– у правотворчості – при підготовці проекту Трудового кодексу України, розробці змін до Закону України «Про зайнятість населення» та інших законодавчих актів, що регламентують засоби дотримання й гарантії трудових прав людини;
– у правозастосуванні – з метою вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства у сфері реалізації й захисту конституційних трудових прав працівників;
– у навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни «Трудове право України», підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з трудового права, а також у науково-дослідницькій роботі студентів, слухачів і курсантів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й рекомендації, сформульовані в роботі, оприлюднені в доповідях і повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, засіданнях «круглих столів»: «Держава і право: Проблемі становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 15-16 травня 2010р.), «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (м. Харків, 2008 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відбиття у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у 2 тезах доповідей і повідомлень на вказаних науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу міжнародно-правових актів, національного законодавства і практики його застосування, теоретичного осмислення наукових праць, що стосуються різних галузей юриспруденції, сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення засобів захисту й реалізації конституційних трудових прав працівників. Назвемо основні з них.
1. Конституційні трудові права – це можливості людини і громадянина у сфері праці, відпочинку й соціального захисту, що мають на меті створення умов для належного розпорядження особою своєю працею і своєчасне отримання за неї винагороди, не нижчої від установленої законом, здійснення чого гарантується Конституцією України. У сукупності ця група прав забезпечує свободу людини в економічній і соціальній царинах і надає їй можливості забезпечити свої життєві запити й інтереси.
Реалізувати розглядувані права в повному обсязі людині значно складніше, ніж громадянські й політичні, оскільки для цього потрібні: (а) високорозвинена соціально орієнтована економіка, (б) значні природні й технічні ресурси, (в) спеціальна цілеспрямована правотворча й організаційна діяльність держави по забезпеченню й захисту трудових прав, (г) розвинений правовий механізм гарантування їх здійснення.
2. Усі конституційні трудові права пронизані принципом свободи праці, яка може мати місце тільки там і тоді, де й коли державою створені належні умови, за яких кожен може скористатися своїми правами економічними, соціальними й культурними, як і громадянськими й політичними. Справжня свобода праці знаходить свій прояв у тому, що кожен громадянин в Україні вправі вільно обирати між зайнятістю й незайнятістю, а також форми зайнятості й організації праці, трудової функції, місце роботи та інші умови праці. Виключне право людини розпоряджатися своїми здібностями до праці – це прояв її соціальної і юридичної автономії, зумовлений визнанням її вищої цінності в суспільстві й державі, свободи волі в царині праці, її вільного вибору своєї поведінки на підставі оцінки своїх інтересів і покликань.
3. Конституційний принцип рівності трудових прав громадян необхідно закріпити у гл. 1 «Основні положення» проекту Трудового кодексу України, заборонивши будь-яку дискримінацію у сфері трудової діяльності й навівши легальне визначення цього поняття. Така дефініція могла б мати такий зміст: «Дискримінацією визнається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, установлення прямих або непрямих переваг чи відмінностей у сфері праці й зайнятості, заснованих на ознаках статі, віку, раси, національності, мови, походження, майнового становища або посадового положення, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об’єднань, а також на інших обставинах, не пов’язаних з діловими якостями людини. Не є дискримінацією обмеження чи переваги, пов’язані зі специфікою трудової діяльності працівника або обумовлені особливою турботою держави про осіб, які потребують додаткового соціального чи правового захисту».
4. З урахуванням незаконності будь-якої необґрунтованої відмови при укладенні трудового договору доцільно: (1) передбачити обов’язкове письмове мотивування роботодавцем причин відмови і (2) закріпити критерії її обґрунтованості, а саме у зв’язку: (а) з відсутністю вакансій; (б) непереборними чи не усунутими з вини громадянина причинами, породженими застосуванням загальних і спеціальних правил прийому на роботу; (в) невідповідністю ділових якостей працівника, підтверджених записами в його трудовій книжці чи іншими документами, необхідними при прийомі на роботу, або виявлених у результаті професійного добору; (г) більш високим рівнем зазначених якостей, які мають інші претенденти на одержання тієї ж посади чи роботи. Відповідні положення варто закріпити у ст. 31 проекту ТК України.
5. Зміст конституційних трудових прав працівника розкривається через систему конституційних положень, у яких закріплені: (а) свобода вибору праці, (б) заборона праці примусової, (в) право на належні, безпечні і здорові умови праці, (г) право на своєчасне одержання винагороди за неї не нижчої встановленого законом мінімального розміру, (д) захист від незаконного звільнення.
6. Під реалізацією конституційних трудових прав громадянина слід розуміти активні легальні його дії, спрямовані на здійснення гарантованих Конституцією можливостей у сфері праці, зокрема, щодо працевлаштування, встановлення безпечних і належних умов праці, отримання гідної винагороди за неї, а також стосовно відпочинку протягом трудової діяльності й захисту від незаконного звільнення.
7. Під захистом конституційних трудових прав працівника слід розуміти сукупність засобів, за допомогою яких поновлюються порушені неправомірними діяннями його права, передбачені законодавством, соціально-партнерськими угодами, колективним і трудовим договорами. Захист цих прав здійснюється за допомогою єдиної системи внутрішньодержавних і міжнародних засобів, для чого державою використовуються внутрішні механізми, органи й організації.
8. Засоби реалізації конституційних трудових прав – це сукупність правових прийомів і процедур, за допомогою яких громадянин здійснює свої можливості у сфері праці, закріплені Конституцією.
Під засобами захисту конституційних трудових прав людини слід розуміти сукупність правових прийомів, способів, заходів і процедур, спрямованих на скасування обмежень, дотримання й поновлення порушених прав з метою їх подальшої належної реалізації, що здійснюється в процесі діяльності органів державної влади й органів управління, правоохоронних органів, громадських об’єднань, посадових осіб, державних службовців і громадян. До засобів державного захисту досліджуваних прав належать: (а) нормативне-правове закріплення системи трудових прав та їх гарантій; (б) державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю; (в) судовий захист трудових прав людини.
9. Вибір конкретного засобу захисту трудових прав працівників визначається: (а) специфікою матеріально-правових вимог і предметом захисту; (б) особливостями і характером компетенції органу, яким можуть бути розглянуті ці вимоги; (в) особливостями порядку розгляду заяви, акта чи скарги; (г) конкретними юридичними і фактичними умовами, в яких опинилась особа, чиє право було порушено, та її реальними можливостями самостійно захистити своє право.
10. Серед засобів захисту конституційних трудових прав працівників судовий посідає особливе місце, оскільки він є набагато ефективнішим за несудовий, що зумовлено такими чинниками: (а) специфічна функція держави – правосуддя – знаходиться у виключній компетенції судів; (б) у системі державних органів останні займають відокремлене положення, а при прийнятті рішень вони самостійні й незалежні від інших гілок державної влади; (в) суди спеціально утворені для відправлення правосуддя, а для інших юрисдикційних органів правовий захист є лише одним з напрямків їх діяльності.
11. Трудовий договір є переважним, найбільш дійовим та ефективним засобом здійснення працівниками своїх конституційних трудових прав. Характерною його відмінністю як юридичного факту від інших є те, що він є не тільки підставою виникнення трудових відносин (тобто засобом реалізації конституційного права на працю), а й засобом здійснення інших конституційних трудових прав, які знаходять своє закріплення в його змісті.
Трудовий договір служить єднальною ланкою між правовідносинами з працевлаштування, з одного боку, і трудовими – з другого. Завдяки йому має місце наступність і безперервність процесу здійснення конституційних трудових прав: (а) виникнення трудових правовідносин (право на працю), (б) їх реалізація (право на безпечні й належні умови праці, на винагороду за неї, на відпочинок), (в) припинення трудових правовідносин (право на свободу праці).
Необхідно розвивати і впроваджувати в практичну діяльність нові види трудових договорів і вдосконалювати чинні за допомогою розширення їх змісту (умов), сфери дії, поліпшувати гарантії реалізації конституційних трудових прав працівників залежно від галузі, а також від їх професійних і фізіологічних особливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
2. Права человека: Учебник / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2001. – 573 с.
3. Луковская Д.И. Понятие прав человека: многообразие подходов. Проблемы универсальности прав человека / Д.И. Луковская // История гос-ва и права. – 2007. – №12. – С. 32 – 36.
4. Рассказов Л.П. Естественные права человека / Л.П. Рассказов, И.В. Упоров. – СПб.: Знание, 2001. – 96 с.
5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович. – К.: Вентурі, 1994. – 236 с.
6. Погорілко В.Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В.Ф. Погорілко, В.В. Головченко, М.І. Сірий. – К.: Ін Юре, 1997. – 52 с.
7. Луковская Д.И. Права человека и права гражданина. Правовой статус человека и гражданина / Д.И. Луковская // История гос-ва и права. – 2007. – №13. – С. 34 – 36.
8. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 832 с.
9. Конституционное (государственное право) зарубежных стран: В 4-х т.: Т. 1-2: Часть общая: Учебник / Отв. ред. Б.А. Страшун. – 3-е изд., обновл. и дораб. – М.: БЕК, 2000. – 784 с.
10. Заінчковський М.Л. Права людини як новоєвропейський філософський та політико-правовий феномен / М.Л. Заінчковський: Дис. … канд. філософ. наук: 12.00.12 / Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2003. – 178 с.
11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
12. Размєтаєва Ю. Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства: до постановки питання / Ю. Размєтаєва // Юрид. вестн. – 2006. – №1. – С. 109 – 112.
13. Карташкин А.В. Общая теория прав человека / А.В. Карташкин, Н.С. Колесова, А.М. Ларин и др. / Под ред. Е.А. Лукашевой. – М.: НОРМА, 1996. – 520 с.
14. Абдулаев М.И. Права человека и государство / М.И. Абдулаев. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1999. – 328 с.
15. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1997. – 652 с.
16. Анисимов П.В. Теоретические проблемы правового регулирования защиты прав человека / П.В. Анисимов: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Нижегородский гос. ун-т. – Н. Новгород, 2005. – 374 с.
17. Конституции зарубежных государств: Учебн. пособ. / Сост. В.В. Маклаков. – 2-е изд., исправ. и доп. – М.: БЕК, 1999. – 584 с.
18. Страхов М.М. Права людини і громадянина: історія і сучасність / М.М. Страхов // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. – Ч. 1. – Х.: Право, 2000. – С. 66 – 68.
19. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
20. Верланов С. Особливості соціальних, економічних та культурних прав людини: до сучасних дискусій / С. Верланов // Юрид. Україна. – 2005. – №9. – С. 11 – 17.
21. Fact sheet №16 (Rev. l), The Committee on Economic, Social and Cultural Rights // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.unhchr.ch
22. Государственное право Германии. – Т. II. – М.: ИГП РАН, 1994. – 320 с.
23. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини / В.Д. Бабкін // Правова держава. – 1998. – Вип. 9. – С 3 – 8.
24. Гордон Л. Права человека / Л. Гордон. – М.: Юристъ, 1999. – 573 с.
25. Баглай M.B. Конституционное право Российской Федерации: Учебник / M.B. Баглай. – 3-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА, 2001. – 800 с.
26. Кареева М.П. Советское государственное право / М.П. Кареева. – М.: Юрид. лит., 1948. – 180 с.
27. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
28. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студії, 1999. – 376 с.
29. Надель С. Рыночная экономика и экономическая демократия / С. Надель // Междун. эконом. и междун. отнош. – 2000. – №1. – С. 45, 46.
30. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р., №1550-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2000. – №23. – Ст. 176.
31. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р., №803-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №14. – Ст. 170.
32. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – Дод. до №50. – Ст. 375.
33. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №49. – Ст. 668.
34. Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року: Указ Президента України від 03.08.1999 р., №958/99 // Уряд. кур’єр. – 1999. – №155-156. – 19 серпня.
35. Про зарплату – з обережним оптимізмом // Президент. вісн. – 2001. – №8.
36. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р., №1045-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
37. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – Дод. до №51. – Ст. 1122.
38. Кримінальний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
39. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03.03.1998 р., №137/98-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №34. – Ст. 227.
40. Про утворення Національної служби посередництва і примирення: Указ Президента України від 17.11.1998 р., №1258/98 // Уряд. кур’єр. – 1998. – №226-227. – 26 листопада.
41. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р., №1058-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – №49-51. – Ст. 376.
42. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28.02.1991 р., №796-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №16. – Ст. 200.
43. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р., №3721-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №4. – Ст. 18.
44. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., №2453-VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – №55/1. – Ст. 1900.
45. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р., №2229-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №27. – Ст. 382.
46. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р., №565-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №4. – Ст. 20.
47. Про збір на обов’язкове соціальне страхування: Закон України від 26.06.1997 р., №402/97-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №37. – Ст. 237.
48. Кучма Л.Д. Вірю в мудрість українського народу / Л.Д. Кучма // Президентський вісн. – 2001. – №14.
49. Гладких В.И. Социальные права граждан Украины в системе конституционных прав / В.И. Гладких // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 80. – С. 15 – 21.
50. Гетьманцева Н.Д. Особливості правового регулювання праці в нових умовах господарювання / Н.Д. Гетьманцева // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ. – С. 106 – 110.
51. Бугров Л.Ю. Свобода труда и свобода трудового договора в СССР / Л.Ю. Бугров. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1984. – 128 с.
52. Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик: Принята на внеочередной 7 сессии Верховного Совета СССР 9 созыва 7 октября 1977 г. – М.: Политиздат, 1977. – 48 с.
53. Нургалиева Е.Н. Проблемы трудового права в современных условиях / Е.Н. Нургалиева, Е.Б. Хохлов. – Караганда: Б.и., 1994. – 194 с.
54. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: поиск концепции / Р.З. Лившиц // Сов. гос-во и право. – 1990. – №7. – С. 48 – 53.
55. Бугров Л.Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России / Л.Ю. Бугров. – Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1992. – 229 с.
56. Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права / В. Жернаков // Право України. – 1999. – №3. – С. 34 – 36, 55.
57. О защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей: Международная конвенция // Права людини і професійні стандарти для юристів: в документах міжнародних організацій. – К.: Ін Юре, 1996. – 127 с.
58. Про дискримінацію в галузі праці та занять: Конвенція МОП від 25.06.1958 р., №111 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
59. Про дискримінацію в галузі праці та занять: Рекомендація МОП від 25.06.1958 р., №111 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
60. Про основні цілі та норми соціальної політики: Конвенція МОП від 22.06.1962 р., №117 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
61. Проект Трудового кодексу України (реєстраційний №1108, текст законопроекту до 2-го читання від 10.12.2009 р.) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
62. Ярошенко О.М. Щодо дискримінації в реалізації права на працю / О.М. Ярошенко // Право України. – 2000. – №7. – С. 54 – 56.
63. Ершов В.В. Расторжение трудового договора по инициативе рабочих и служащих / В.В. Ершов // Социалистический труд. – 1991. – №6. – С. 73 – 77.
64. Процевський О.І. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України / О.І. Процевський // Право України. – 1999. – №6. – С. 101 – 105.
65. Иванов С. От социальных мифов – к социальной политике / С. Иванов // Эхо планеты. – 1991. – №25. – С. 9 – 11.
66. Про примусову чи обов’язкову працю: Конвенція МОП від 28.06.1930 р., №29 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
67. Уряд звітує про охорону праці // Уряд. кур’єр. – 2000. – №67.
68. Головко М.Л. Зайнятість населення України / М.Л. Головко, В.П. Пастухов. – К.: Ін Юре, 1998. – 216 с.
69. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
70. Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця: Конвенція МОП від 22.06.1982 р., №158 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
71. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебн.-справ. пособ. / Под ред. В.В. Жернакова. – Х.: Одиссей, 2000. – 624 с.
72. Декларація про державний суверенітет України // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1990. – №31. – Ст. 429.
73. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н.І. Карпачова. – Х.: Консум, 2000. – 464 с.
74. Рабінович П. Межі прав людини і конституція України / П. Рабінович, І. Панкевич // Право України. – 1997. – №5. – С. 25, 26.
75. Мороз В. Деякі питання ефективності правових норм, спрямованих на захист прав дітей / В. Мороз // Право України. – 1999. – №8. – С. 48 – 50.
76. Литвиненко А. Захист дітей – обов’язок держави / А. Литвиненко // Право України. – 1997. – №5. – С. 25, 26.
77. Полешко А. Правові аспекти захисту дітей в Україні / А. Полешко // Право України. – 1996. – №7. – С. 32 – 35.
78. Чубар Л. Права жінок в Україні як об’єкт правового захисту / Л. Чубар // Право України. – 2000. – №5. – С. 12 – 14.
79. Лапка О. Соціально-правовий захист працівників міліції України / О. Лапка // Право України. – 2000. – №4. – С. 17 – 20.
80. Никоненко М. Деякі питання презумпції невинуватості і права особи на захист в кримінальному процесі / М. Никоненко // Право України. – 1999. – №4. – С. 39 – 41.
81. Богачова Л.Л. Тенденції розвитку національного законодавства і проблема прав людини / Л.Л. Богачова // Права людини і правова держава: Зб. наук. праць. – Х.: Право, 1998. – С. 87 – 91.
82. Про Засади державної політики України в галузі прав людини: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1999 р., №757-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №35. – Ст. 303.
83. Бандурка О. Крок до правової держави / О. Бандурка // Право України. – 1991. – №3. – С. 11 – 13.
84. 50-річчя Конвенції про захист прав людини та основних свобод (з міжнародної конференції) // Право України. – 2001. – №3. – С. 136, 137.
85. Галушко Ю. Важливий інститут захисту прав громадян / Ю. Галушко // Право України. – 1996. – №5. – С. 46 – 48.
86. Шишкін В. Чи готова держава до захисту прав громадян? (риторичні міркування) / В. Шишкін // Право України. – 1995. – №12. – С. 28 – 32.
87. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р., №2460-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504.
88. Коровников А.В. Социальная защита военнослужащих (теоретико-правовой аспект) / А.В. Коровников: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / СПб гос. ун-т. – СПб., 1995. – 23 с.
89. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР / Р.И. Иванова. – М.: Изд-во МГУ, 1986 – 174 с.
90. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. – 1999. – №9. – С. 22 – 26.
91. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т.: Т. 1: А – З / В. Даль. – М.: Рус. яз., 1999. – 699 с.
92. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз., 1984. – 797 с.
93. Витрук Н.В. Правовой статус личности в СССР / Н.В. Витрук. – М.: Юрид лит., 1985. – 175 с.
94. Стремоухов А.В. Правовая защита человека: Теоретический аспект / А.В. Стремоухов: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / СПб гос. ун-т. – СПб., 1996. – 423 с.
95. Воеводин Л.Д. Система конституционных прав и свобод советских граждан, юридические условия и средства их обеспечения и охраны / Л.Д. Воеводин // Юридические гарантии конституционных прав и свобод в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1987. – С. 59 – 75.
96. Тихонова Б.Ю. Субъективные права советских граждан, их охрана и защита / Б.Ю. Тихонова: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / ВЮЗИ. – М., 1972. – 22 с.
97. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. – Х.: Консум, 1997. – 63 с.
98. Васильев А.М. Правовые категории: методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 264 с.
99. Эбзеев Б.С. Советское государство и права человека: Конституционные вопросы / Б.С. Эбзеев. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986. – 218 с.
100. Тимченко І.А. Конституційні права й обов’язки радянських громадян / І.А. Тимченко. – К.: Вища школа, 1985. – 236 с.
101. Ростовщиков И.В. Обеспечение прав и свобод личности в СССР: вопросы теории / И.В. Ростовщиков. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. – 120 с.
102. Толкачев К.Б., Хабибулин А.Г. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан / К.Б. Толкачев, А.Г. Хабибулин. – Уфа: Уфимская высшая школа МВД СССР, 1991. – 98 с.
103. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. – 223 с.
104. Реализация прав граждан в условиях развитого социализма / Под ред. Е.А. Лукашевой. – М.: Наука, 1983. – 264 с.
105. Копцелидзе Р.У. Правовая и социальная защита сотрудников милиции / Р.У. Копцелидзе: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Московская высшая школа МВД РФ. – М., 1993 – 22 с.
106. Порощук С.Д. К вопросу о социально-правовой защите личности / С.Д. Порощук // Проблемы обеспечения прав в деятельности органов внутренних дел. – М.: Академ. МВД РФ, 1994. – С. 68 – 73.
107. Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем / Матеріали міжнар. наук. конфер. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 411 с.
108. В’ялий О. Що може поліпшити захист? / О. В’ялий // Право України. – 1998. – №12. – С. 101, 102.
109. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / В. Стефанюк // Право України. – 2001. – №1. – С. 15 – 21.
110. Курбатов А. Ще раз про суд присяжних / А. Курбатов // Право України. – 1997. – №12. – С. 98, 99.
111. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2-х т.: Т. 1 / С.С. Алексеев. – М.: Юрид лит., 1981. – 360 с.
112. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник / И.Я. Киселев. – М.: Дело, 1999. – 683 с.
113. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2000. – 704 с.
114. Краткий толковый словарь русского языка. – М.: Сов. энц., 1990. – 492 с.
115. Нова Конституція України. Текст Основного Закону. Огляд і коментарі / Автор оглядів і коментарів В.Ф. Погорілко. – К.: Наук. думка, 1996. – 425 с.
116. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. – М.: Республика, 1994. – 619 с.
117. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян / Н.И. Лапин // Социс. –1996. – №5. – С. 3 – 12.
118. Козлова Е.И. Конституционное право России: Учебник / Е.И. Козлова, O.E. Кутафин. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 520 с.
119. Юнусов А.А. Права человека в системе общечеловеческих ценностей / А.А. Юнусов, Е.А. Юнусов // «Черные дыры» в Российском законодательстве. – 2005. – №4. – С. 113 – 122.
120. Гроций Г. О праве войны и мира / Г. Гроций. – М.: Политиздат., 1956. – 317 с.
121. История политических и правовых учений: Учебник / Под ред. В.С. Нерсесянца. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрид. лит., 1988. – 726 с.
122. Нерсесянц В.С. Право как необходимая форма равенства, свободы и справедливости / В.С. Нерсесянц // Социологические исследования. – 2001. – №3. – С. 10 – 15.
123. Копейчиков В.В. Роль функции советского государства в создании благоприятных условий для реализации прав граждан в условиях развитого социализма / В.В. Копейчиков. – М.: Юрид. лит., 1983. – 251 с.
124. Тархов В.А. Гражданское право / В.А. Тархов. – Чебоксары: Чувашское книжн. изд-во, 1997. – 623 с.
125. Мордовец А.С. Социально-юридический механизм обеспечения прав человека и гражданина / А.С. Мордовец. – Саратов: Изд-во Саратовской высшей школы МВД РФ, 1997. – 286 с.
126. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Саратовского гос. ун-та, 1987. – 295 с.
127. Бояринцева М.А. Зміст адміністративно-правового статусу громадян України / М.А. Бояринцева: В кн. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – 668 с.
128. Гаврилов Э.П. Комментарий Закона об авторском праве и смежных правах / Э.П. Гаврилов. – М.: НОРМА, 1996. – 217 с.
129. Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством / Н.С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1985. – 167 с.
130. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук. – М.: Наука, 1979. – 229 с.
131. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность: (теоретические вопросы) / Б.Т. Базылев. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1985. – 120 с.
132. Донцов С.Э. Гражданско-правовые внедоговорные способы защиты социалистической собственности / С.Э. Донцов. – М.: Юрид. лит., 1980. – 144 с.
133. Тарасова В.А. Охрана прав граждан в пенсионном обеспечении / В.А. Тарасова. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 118 с.
134. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р., №2402-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №30. – Ст. 142.
135. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р., №3781-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1994. – №11. – Ст. 50.
136. Стремоухов А.В. Правовая защита человека: Теоретический аспект / А.В. Стремоухов: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / СПб гос. ун-т. – СПб., 1996. – 43 с.
137. Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2002. – 616 с.
138. Фукс Л.С. Некоторые вопросы методологии исследования социалистического государства / Л.С. Фукс. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 246 с.
139. Варич О.Г. Економічні функції сучасної держави: природа, сутність, зміст, тенденції розвитку в Україні / О.Г. Варич: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / ІДП НАН України. – К., 2006. – 206 с.
140. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і гол. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
141. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник / В.С. Нерсесянц. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 552 с.
142. Чиркин В.Е. Государствоведение: Учебник / В.Е. Чиркин. – М.: Юристь, 1999. – 400 с.
143. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник / А.Ф. Черданцев. – М.: Юрайт, 2000. – 432 с.
144. Копєйчиков М. Соціальна держава як політична реальність / М. Копєйчиков // Вісн. Академії правових наук України. – 2001. – №2(205). – С. 216 – 227.
145. Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права / Л.С. Мамут // Гос-во и право. – 2001. – №7. – С. 5 – 14.
146. Наливайченко С.П. Механізм планомірної трансформації перехідної економіки України в соціально орієнтовану / С.П. Наливайченко. – Сімферополь: Таврія, 2001. – 356 с.
147. Милецкий В.П. Российская модернизация. Предпосылки и перспективы эволюции социального государства / В.П. Милецкий. – СПб.: Питер, 1997. – 128 с.
148. Бабкін В.Д. Соціальний потенціал Української держави / В.Д. Бабкін // Персонал. – 2000. – №1. – С. 19 – 23.
149. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції «державного мінімалізму» / О. Скрипнюк // Право України. – 2000. – №11. – С. 17 – 21.
150. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
151. Горшенев В.М. Процессуальная форма и ее социально-юридические возможности в социалистическом обществе / В.М. Горшенев, П.Е. Недбайло // Юридическая процессуальная форма: теория и практика. – М.: Юрид. лит., 1976. – С. 7 – 53.
152. Иванов О.В. Защита субъективных прав и проблема истины в гражданском процессе / О.В. Иванов // Вестн. МГУ: Серия право. – 1996. – №2. – С 148 – 156.
153. Сабикенов С.К. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняемых законом интересов советских граждан / С.К. Сабикенов // Проблемы гос-ва и права: Труды науч. сотр. и аспирантов. Вып. 9. – М.: ИГП АН СССР, 1974. – С. 61 – 68.
154. Парламентаризм в Україні: теорія та практика / Матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. – К.: Книга, 2001. – 660 с.
155. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 284 с.
156. Конституційні права і свободи людини та громадянина («круглий стіл») // Право України. – 1997. – №9. – С. 17, 18.
157. Гориславский К. Гарантії права людини на самозахист та здоров’я / К. Гориславский // Право України. – 2001. – №35. – С. 35 – 42.
158. Рабінович П. Рішення Європейського Суду з прав людини спроба концептуально-методологічного аналізу / П. Рабінович // Право України. – 1997. – №12. – С. 32 – 44.
159. Неліп M.I. Силовий захист прав людини: Питання легітимності в сучасному міжнародному праві / M.I. Неліп, О.О. Мережко. – 2-ге вид. – К.: Наукова думка, 1999. – 192 с.
160. Орзіх М.П. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні / М.П. Орзіх // Право України. – 1992. – №4-5. – С. 7 – 12.
161. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р., №475/97-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1997. – №40. – Ст. 263.
162. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України / В. Стефанюк // Право України. – 1999. – №5. – С. 18 – 23.
163. Всеобщая декларация прав человека (на украинском, русском и английском языках) // Юрид. весник. – 1998 – №4.
164. Международный пакт о гражданских и политических правах // Відом. Верховн. Ради СРСР. – 1976. – №17. – Ст. 291.
165. Тараненко С. Механізм захисту громадянами прав і свобод під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення / С. Тараненко // Право України. – 1998. – №11. – С. 141 – 143.
166. Діяльність судів України по забезпеченню прав і свобод людини // Право України. – 1999. – №2. – С. 25-31.
167. Чиркин В.Е. Основы конституционного права: Учебн. пособ. / В.Е. Чиркин. – М.: Манускрипт, 1996. – 272 с.
168. Омельянченко Г. Питання захисту конституційних прав людини у кримінальному судочинстві України / Г. Омельянченко // Право України. – 1997. – №3. – С. 15 – 20.
169. Конституція (Основний закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 20 квітня 1978 р. – К.: Політвидав України, 1979. – 44 с.
170. Цивільний процесуальний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2004. – №40-41, 42. – Ст. 492.
171. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р., №422/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №49. – Ст. 272.
172. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения / Ш.Л. Монтескье. – М.: Госполитиздат, 1955. – 800 с.
173. Гессен В.М. Основы конституционного права / В.М. Гессен. – Петроград: Издание юрид. книжного склада «Право», 1917. – 268 с.
174. Права человека и судопроизводство. Собрание международных документов. – Вена, 1987. – 486 с.
175. Савицкий В.М. Организация судебной власти в Российской Федерации / В.М. Савицкий. – М.: БЕК, 1996. – 313 с.
176. Воложанин В.П. Соотношение гражданского судопроизводства и иных форм защиты права / В.П. Воложанин // Вопросы развития и защиты прав граждан // Под ред. Р.Е. Гукасяна. – Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та, 1977. – 160 с.
177. Шакарян М.С. Соотношение судебной формы с иными формами защиты субъективных прав граждан / М.С. Шакарян // Актуальные проблемы защиты субъективных прав граждан и организаций. – М.: Юрид. лит., 1982. – 148 с.
178. Елисейкин П.Ф. Защита субъективных прав и охраняемых законом интересов как научная проблема советского правоведения / П.Ф. Елисейкин // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство // Под ред. П.Ф. Елисейкина. – Ярославль, 1975. – 164с.
179. Нестерова Т.А. Судебная реформа и защита трудовых прав / Т.А. Нестерова // Трудовое право. – 2004 . – №8. – С. 10 – 19.
180. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник / Н.Б. Болотіна. – 5-те вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2008. – 860 с.
181. Головина С.Ю. Рассмотрение судами дел по спорам, возникающих из трудовых правоотношений / С.Ю. Головина // Арбитражный и гражданский процесс. – 2000. – №4. – С. 2 – 10.
182. Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні / В.В. Лазор: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Київський нац. ун-т. – К., 2005. – 42 с.
183. Трудове право України: Навч. посібн. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2003. – 536 с.
184. Силин А.А. Современные тенденции в регулировании коллективных трудовых отношений в мире / А.А. Силин, Д.С. Некипелов // Труд за рубежом. – 2000. – №2. – С. 17 – 103.
185. Козлов А.Є. Конституционное право: Учебник / А.Є. Козлов. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
186. Комментарий к Конституции Российской Федерации: Принята всенародным голосованием 12 декабря 1993 г. – М.: ЭКМОС, 1999. – 175 с.
187. Тодика М.Ю. Конституційний суд в Україні і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян / М.Ю. Тодика, О.В. Марцеляк. – Х.: Право, 1996. – 518 с.
188. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини / М. Савчин // Право України. – 1999. – №4. – С. 35 – 39.
189. Справа про тлумачення Закону України "Про вибори народних депутатів України": Рішення Конституційного Суду України від 25.03.1998 р., №3-рп/98 // Вісн. Конституційного Суду України. – 1998. – №2. – С. 4 – 15.
190. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції / М. Савенко // Право України. – 1999. – №2. – С. 3 – 10.
191. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т. 6. – М.: Политиздат, 1983. – 619 с.
192. Крылова Е.Г. Принцип разделения властей в организации государственной службы / Е.Г. Крылова // Гос-во и право. – 2007. – №11. – С. 12 – 19.
193. Разделение властей: Учебн. пособ. – 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Изд-во МГУ; Юрайт-Издат, 2004. – 428 с.
194. Білак М. Президент України як гарант Конституції України / М. Білак // Право України. – 2007. – №11. – С. 11 – 17.
195. Полянский И.А. Правовая природа исполнительной власти и ее место в организации государственной власти / И.А. Полянский // Правоведение. – 1999. – №4. – С. 18 – 26.
196. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
197. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України. – 2002 – №12. – С. 23 – 27.
198. Про утворення Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 р., №1351 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №35.
199. Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р., №50 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №4. – Ст. 111.
200. Про затвердження Положення про Міністерство промислової політики України: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р., №1538 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №45. – Ст. 2996.
201. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р., №586-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №20-21. – Ст. 190.
202. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
203. Мурашин Г.О. Прокуратура як гарант прав людини / Г.О. Мурашин // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: Зб. наук. праць. – X.: Право, 2000. – С 186 – 189.
204. Дунас Т. Роль прокуратури у захисті прав і свобод людини та громадянина / Т. Дунас // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №2. – С. 100 – 104.
205. Івашкович І. Реально забезпечити право на захист / І. Івашкович // Право України. – 1999. – №6. – С. 84, 85.
206. Шумський П. Роль прокуратури у захисті прав людини / П. Шумський // Право України. – 1997. – №3. – С. 36 – 39.
207. Курочка М.Й. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / М.Й. Курочка, П.М. Каркач. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 424 с.
208. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
209. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р., №776/97-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1998. – №20. – Ст. 99.
210. Тененбаум А. Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і прогалини в Законі / А. Тененбаум // Право України. – 1999. – №2. – С. 101 – 103.
211. Лившиц Р.З. Личность в советском трудовом праве / Р.З. Лившиц, С.А. Иванов. – М.: Наука, 1982. – 231 с.
212. Лившиц Р.З. Трудовой договор / Р.З. Лившиц, Б.М. Чубайс. – М.: Наука, 1986. – 162 с.
213. Левиант Ф.М. Виды трудового договора / Ф.М. Левиант. – М.: Юрид. лит., 1966.