ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШЕВЕЛЕВ КОСТЯНТИН ЄВГЕНОВИЧ

УДК: 349.22

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ

12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент ПОПОВ С.В.

ХАРКІВ – 2011
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………..……....3
ВСТУП………………………………………………………………...............4

РОЗДІЛ 1. ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ…………………………………………………………11
1.1. Правова природа, сутність і значення оплати праці…………………..11
1.2. Методи та принципи правового регулювання оплати праці…………35
1.3. Основні державні гарантії оплати праці працівників………………...51
1.3.1. Мінімальна заробітна плата як гарантія оплати праці працівників..53
1.3.2. Інші гарантії оплати праці працівників……………………………...67
Висновки до розділу 1……………………………………………………...76

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ………...79
2.1. Працівники бюджетної сфери як суб’єкти трудових правовідносин………………………………………………………………79
2.2. Правове регулювання оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету………………………………….95
2.3. Правове регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери – державних службовців……………………………………………………..114
2.4. Елементи оплати праці – стимулюючі фактори трудової діяльності працівників бюджетної сфери……………………………………………..127
2.5. Напрямки вдосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери………………………………………………………………………...142
Висновки до розділу 2…………………………………………………….154
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
ЄС – Європейський Союз;
КЗпП – Кодекс законів про працю України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
МЗП – мінімальна заробітна плата;
МОП – Міжнародна організація праці;
ТКД тарифно-кваліфікаційні довідники

ВСТУП
Актуальність теми. В Україні, як і в інших країнах з ринковою економікою, існує низка галузей, державний контроль над якими незалежно від ступеня розвитку ринкових механізмів є доволі відчутним. Причина такої уваги до цих сфер полягає в їх виключній соціальній значущості, а також у неспроможності ринкового сектора економіки забезпечувати їх функціонування на необхідному для суспільства рівні.
На початку становлення ринкових відносин справедливо вважалося, що подолати труднощі перехідного періоду допоможе високий рівень знань і досвіду висококваліфікованих працівників охорони здоров’я, освіти, науки, культури та ін. Але за роки економічних реформ сформувався стереотип сприйняття бюджетної сфери як другорядної, оскільки в масовій свідомості різко знизився престиж праці вчителів, лікарів, учених і державних службовців. Між тим переважна більшість працівників бюджетної сфери – це фахівці з вищою професійною освітою. Держава, на жаль, значно розгубила цей потенціал внаслідок непродуманої політики, особливо у сфері оплати праці.
Сучасний критичний стан матеріального заохочення працюючих у бюджетній сфері вимагає як пошуку шляхів удосконалення законодавства в цій царині, так і створення належного механізму їх реалізації. Настала нагальна потреба в прийнятті законодавчих актів, спрямованих на покращання матеріального становища цих працівників, а політику держави у сфері доходів належить налаштувати на відродження таких ключових для розвитку країни галузей, як наука, освіта, культури та ін., адже відповідна оплата праці працівників бюджетної сфери – це питання державних пріоритетів. Для правильного й ефективного виконання зазначених завдань необхідна перш за все міцна науково-теоретична база.
Питання оплати праці знайшли своє віддзеркалення в працях таких представників науки трудового права, як М.Г. Александров, Н.Б. Болотіна, Л.Я. Гінцбург, А.Д. Зайкін, М.І. Іншин, С.С. Каринський, З.Я. Козак, Р.І. Кондратьєв, М.І. Кучма, Г.А. Капліна, Р.З. Лівшиць, Л.І. Лазор, В.В. Лазор, Н.А. Плахотіна, Ю.П. Орловський, А.Ю. Пашерстнік, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, Г.І. Шебанова, І.І. Шамшина, О.М. Ярошенко та інші. Сучасні дослідники, обговорюючи перспективи реформування трудового законодавства в умовах ринкової економіки, обмежуються тим, що всі проблеми оплати праці зводять до сфери договірного регулювання. Правове ж регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери в національній юридичній науці до цього часу не було предметом спеціального дисертаційного чи монографічного дослідження. Викладене дозволяє наголосити, що проблематика правової регламентації оплати праці працівників бюджетної сфери на сучасному етапі розвитку держави, безперечно, є актуальною, що й обумовило вибір теми даної дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 9.1 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2011 р.р., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, земельного та екологічного права і науково–дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням концептуальних розробок юридичної науки, доктрини трудового права, вимог чинного законодавства та правозастосовної практики розробити теоретичні положення щодо оплати праці працівників бюджетної сфери, напрацювати конкретні наукові пропозиції й практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства.
З урахуванням визначеної мети були поставлені наступні завдання:
– охарактеризувати соціальний, економічний і правовий аспекти оплати праці;
– визначити й розмежувати поняття «оплата праці» і «заробітна плата»;
– сформулювати дефініцію категорії «працівники бюджетної сфери»;
– обґрунтувати сутність методів і принципів правового регулювання оплати праці працюючих у бюджетній сфері;
– висвітлити правовий механізм установлення мінімальної заробітної плати в розвинених країнах світу й Україні;
– визначити особливості тарифної системи оплати праці працівників бюджетної сфери;
– розкрити зміст і значення елементів оплати праці як стимулюючого чинника трудової діяльності цих працюючих;
– обґрунтувати специфіку правового регулювання оплати праці державних службовців;
– окреслити шляхи вдосконалення правового регламентування оплати праці працівників бюджетної сфери в умовах ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв’язку з реалізацією працівниками свого права на оплату праці.
Предмет дослідження є сукупність правових норм, що регулюють оплату праці працівників бюджетної сфери в Україні.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано комплекс загально- і спеціально-наукових методів, які забезпечили істинність відбиття об’єкта й предмета дослідження і послужили підґрунтям для комплексного аналізу правового регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери.
Діалектичний метод пізнання став у нагоді при дослідженні розвитку інституту оплати праці та його взаємозв’язку з іншими юридичними категоріями (підрозділ 1.1). Логіко-семантичний метод було задіяно для поглиблення понятійного апарату, зокрема, для тлумачення таких правових понять, як «оплата праці», «заробітна плата», «мінімальна заробітна плата», «працівники бюджетної сфери» тощо (підрозділи 1.1; 2.1). Оперування системно-структурним методом дозволило обґрунтувати важливість і значення елементів оплати праці як стимулюючих чинників трудової діяльності працівників бюджетної сфери у вигляді цілісної системи (підрозділ 2.4). Методи класифікації, групування і структурування застосовувалися для класифікації основних державних гарантії оплати праці цих працівників, з’ясування їх специфічних рис і загальних ознак (підрозділ 1.3). Засоби формальної логіки допомогли визначити колізії норм чинного трудового законодавства як всередині національної правової системи, так і з міжнародними стандартами, що стосуються оплати праці працівників бюджетної сфери (підрозділи 2.2; 2.3). Формально-юридичний метод дозволив підготовити й надати пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення оплати праці представникам досліджуваної категорії працюючих (підрозділи 2.4).
Нормативною базою даної наукової роботи послужили Конституція України, міжнародно-правові акти, що стосуються трудового права, КЗпП України, закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств з питань регулювання відносин щодо стимулювання ефективної професійної діяльності працівників-бюджетників.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження розглянуто проблеми оплати праці працівників бюджетної сфери в умовах реформування законодавства України, виявлено особливості правового регулювання порядку оплати праці працівників бюджетної сфери та розроблено пропозиції щодо його вдосконалення.
Найбільш суттєві висновки та пропозиції, що відбивають наукову новизну дисертаційного дослідження, містяться в наступних положеннях, що виносяться на захист:
Уперше:
– розкрито і сформульовано зміст загальних ознак оплати праці працівників бюджетної сфери, як-от: (а) існування єдиного джерела виплати винагороди за працю; (б) єдиний метод прямого державного регулювання розмірів, форм і систем її оплати; (в) залежність розміру заробітної плати від розміру видатків з державного або місцевого бюджету;
– запропоновано здійснювати оплату праці працівників бюджетної сфери на підставі системи, що об’єднує такі принципи: (а) наскрізне регулювання оплати праці даної категорії працівників;
(б) забезпечення зарплатою на рівні, гідному для існування безпосередньо цих працюючих та їх сімей; (в) закріплення науково обґрунтованих критеріїв диференціації оплати праці працівників-бюджетників; (г) відповідність мінімального розміру зарплати в бюджетній сфері загальноприйнятому стандарту;
– доведено доцільність розробки і прийняття закону «Про оплату праці працівників бюджетної сфери», що визначив би економічні, правові й організаційні засади оплати праці працюючих, які перебувають у трудових відносинах з державними підприємствами, установами, організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного або місцевого бюджету, упорядкував би сферу державного й договірного регулювання заробітної плати і був би спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій оплати їх праці;
– визначено зміст і значення додаткових і заохочувальних виплат як стимулюючих чинників трудової діяльності бюджетників.
Удосконалено:
– визначення поняття «працівники бюджетної сфери», під якими розуміються всі без винятку працюючі на державних підприємствах, в установах та організаціях, умови оплати праці яких установлюються в централізованому порядку й фінансуються за рахунок Державного чи місцевого бюджету. Окреслено коло осіб, які належать до працівників зазначеної категорії;
– висновок про необхідність приведення у відповідність з міжнародними (європейськими) стандартами національних тарифно-кваліфікаційних довідників, тарифної системи оплати праці працівників бюджетної сфери України, а також найменувань професій останніх;
– перелік причин нагальної необхідності опрацювання і прийняття дійового і зрозумілого правового механізму визначення мінімальної заробітної плати.
Дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування доцільності ратифікації Конвенції МОП №151 «Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі» (1978 р.);
– розуміння важливості комплексного підходу до вдосконалення правового регламентування оплати праці працюючих у бюджетній сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки й пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження питань правового регулювання оплати праці;
б) у правотворчості – при розробці нового Трудового кодексу України, вдосконаленні Закону України «Про оплату праці» та підзаконних нормативно-правових актів, покликаних регламентувати організацію оплати праці працівників бюджетної сфери;
в) у практичній діяльності – під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій щодо правової регламентації оплати праці бюджетників у діяльності органів державної виконавчої влади, суду та ін.;
г) у навчальному процесі – при читанні лекцій і проведенні практичних занять з навчальної дисципліни «Трудове право України» для студентів юридичних вузів і факультетів, а також при підготовці відповідної методичної літератури.
Апробація результатів дисертації. Обговорення результатів проведеного наукового дослідження здійснювалося на засіданнях кафедри трудового та господарського права Харківського національного університету внутрішніх справ. Основні теоретичні положення дисертації й рекомендації автора оприлюднені в доповідях і повідомленнях, тезах доповідей на науково-практичних конференціях «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31 січня 2011 р.), «Пріоритетні напрями розвитку законодавства України» (м. Запоріжжя, 10-11 листопада 2011 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дисертації знайшли своє відбиття у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, та в 2 тезах за результатами наукових доповідей і повідомлень на вищевказаних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, списку умовних скорочень, 2-х розділів, до складу яких входять 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 180 сторінок. Список використаної літератури складається зі 184 найменувань і займає 18 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз основних положень чинного законодавства, вивчення наукового доробку фахівців як трудового, так і інших галузей права, врахування міжнародного й зарубіжного досвіду дозволили сформулювати низку висновків щодо особливостей правового регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери:
1. Специфіка працівників-бюджетників як суб’єктів трудових правовідносин полягає в тому, що роботодавцем у них виступає держава в особі уповноважених органів, а умови праці та її оплати встановлюються в централізованому порядку.
У проекті Трудового кодексу України доцільно закріпити дефініцію поняття «працівники бюджетної сфери»: це працівники всіх без винятку державних підприємств, установ та організацій, умови оплати праці яких закріплюються в централізованому порядку й фінансуються за рахунок Державного чи місцевого бюджету.
2. Загальними ознаками оплати праці цих працюючих є: а) існування єдиного джерела виплати винагороди за працю; б) єдиний метод прямого державного регламентування встановлення розмірів, форм і систем оплати праці; в) залежність розміру заробітної плати від розміру видатків з Державного або місцевого бюджету.
3. Кабінет Міністрів України й Верховна Рада України якнайшвидше повинні вжити необхідних заходів стосовно ратифікації міжнародної Конвенції МОП №151 «Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі», яка функціонує ще з 1978 р.
4. Потрібно привести у відповідність до міжнародних та європейських норм і стандартів тарифну систему оплати праці працівників-бюджетників України, а також вимоги існуючих національних тарифно-кваліфікаційних довідників і навести в них однозначне тлумачення найменуванням професій.
5. Тарифна ставка (посадовий оклад), як базова частка заробітної плати працівника бюджетної сфери, повинна становити не менше 85% його заробітку. Тільки за такої умови зможе проявитися провідна стимулююча роль тарифу в заохоченні виконання праці більш якісної.
6. Доцільно розробити Єдину тарифну сітку виходячи з того, що ставка працівника 1-го розряду має перевищувати прожитковий мінімум громадянина на 15%, а не, так би мовити «прив’язувати» розміри посадових окладів працівників цієї сфери до мінімальної заробітної плати.
7. Грошове забезпечення й заробітна плата – це, по суті, оплата праці в рамках трудового договору. У всіх без винятку нормативно-правових актах для визначення системи відносин з виплати винагороди державним службовцям за службово-трудову діяльність належить оперувати категорією «оплата праці», а для винагороди за працю кожному конкретному державному службовцеві треба вживати поняття «заробітна плата».
8. Система преміювання, що застосовується в бюджетних установах, повинні відповідати стратегічним і тактичним цілям, що стоять перед цими установами. Виплата премій обов'язково має бути пов'язана з виконанням умов і показників преміювання, а тому неприпустимим є перетворення премії на форму додаткового розподілу надтарифного фонду оплати праці.
Настала потреба скасувати всі штучні системи преміювання й доплат, які забезпечують лише механічне підвищення заробітної плати. Необхідно оптимізувати кількість видів преміальних виплат, обґрунтувати їх розмір з урахуванням так званого «порогу відчутності», раціоналізувати періодичність преміювання, визначити критерії диференціації розмірів премій для різних категорій працюючих. Цей процес не може бути засобом виправлення недоліків тарифної системи в оплаті праці.
9. Удосконалення правового впорядкування оплати праці працівників бюджетної сфери має здійснюватися шляхом:
а) установлення на підставі Єдиної тарифної сітки оптимальної диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікаційних груп бюджетників з урахуванням складності й результатів їх праці;
б) усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують таку ж за складністю й функціональними ознаками роботу;
в) упорядкування системи оплати праці й підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, встановлення оптимального співвідношення в цьому питанні;
г) удосконалення порядку обчислення розмірів заробітної плати керівникам підприємств, які засновані на державній і комунальній власності, а також у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 50%;
д) зменшення оподаткування як фонду оплати праці, так і доходів громадян і перерозподіл податкового навантаження між фондом оплати праці юридичних і заробітною платою фізичних осіб.
10. З огляду на те, що працівники-бюджетники – це спеціальні суб’єкти трудового права, стосовно яких регламентування праці здійснюється в централізованому порядку, слід розробити і прийняти закон «Про оплату праці працівників бюджетної сфери», в якому окреслити основні принципи й методи правового регулювання оплати праці цієї категорії працюючих, визначити поняття і структуру їх заробітної плати, системи оплати праці, механізм установлення щодо них стимулюючих елементів останньої та ін.
11. Причини нагальної необхідності опрацювання і втілення в життя дійового й чіткого механізму обрахування мінімальної заробітної плати наступні:
а) закріплення соціально гарантованого мінімуму заробітної плати свідчить про найнижчу межу ефективності праці, змушує роботодавців усіх форм власності підвищувати кваліфікацію своїх працівників, їх освітній і професійний рівень з метою поліпшення якості і збільшення продуктивності праці, певною мірою обмежує наплив в економіку некваліфікованої робочої сили, що сприяє покращанню її якісного складу, а це особливо важливо в умовах науково-технічного прогресу;
б) установлення справедливого рівня мінімальної заробітної плати матиме безпосередній вплив на зарплату середньо- і висококваліфікованих працівників-бюджетників, тому що перешкоджатиме зниженню оцінки їх праці;
в) законодавче закріплення обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати є важливим кроком для пом'якшення проблеми масового зубожіння населення країни;
г) запровадження справедливого механізму обчислення розміру мінімальної заробітної плати дозволить повною мірою реалізувати конституційні права громадян України і вимоги загальновизнаних норм міжнародного права.
Запропоновано легально закріпити дефініцію категорії «мінімальна заробітна плата» як законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, який охоплює її тарифну частину й нижче якого є неможливою оплата за фактично виконану працівником повну місячну (погодинну) норму праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 30.04.2002 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
2. Лаптій І.С. Оплата праці як соціально-економічна та правова категорія / І.С. Лаптій // Право України. – 2005. – №1. – С. 106 – 109.
3. Гусов К.Н. Трудовое право России: Курс лекций / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – М.: Юристъ, 1998. – 329 с.
4. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Учебник / М.В. Баглай. – М.: Юристъ, 1997. – 483 с.
5. Рабинович П. Соціальна сутність держави і теоретично-методологічні засади дослідження / П. Рабинович, Ю. Лобода // Право України. – 2001. – №8. – С. 41 – 44.
6. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян / С. Приходько // Право України. – 1999. – №9. – С. 22 – 26.
7. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
8. Венедіктов В.С. Трудове право України в умовах ринкової економіки: проблеми та перспективи / В.С. Венедіктов // Вісник Ун-ту внутр. справ. – 1997. – №2. – С. 186 – 189.
9. Всеобщая декларация прав и свобод человека и гражданина // Действующее международное право / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – Т. 2. – М.: ИНФА*М, 1999. – 823 с.
10. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах // Действующее международное право / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – Т. 2. – М.: ИНФА*М, 1999. – 823 с.
11. Хартія основних соціальних прав трудящих // Права людини: Міжнародні договори України. Декларації, документи. – К.: Юрінформ, 1992. – 199 с.
12. А права только на бумаге // Голос Украины. – 2003. – №204(3204). – С. 2.
13. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України від 05.10.2000 р, №2017-III // Відом. Верховн. Ради України. – 2000. – №48.– Ст. 409.
14. Большая Советская Энциклопедия: В 30-ти т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. – Т. 27. – М.: БСЄ, 1977. – 725 с.
15. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15.07.1999 р., №966-XIV // Відом. Верховн. Ради України. – 1999. – №38. – Ст. 348.
16. Трудовое право России: Учебник // Под ред. Е.Б. Хохлова. – М.: Юристъ, 2002. – 612 с.
17. Труд и заработная плата в СССР. Словарь-справочник // Сост. и общ. ред. З.С. Богатыренко. – М.: Экономика, 1984. – 476 с.
18. Лившиц Р.З. Заработная плата в СССР. Правовое исследование / Р.З. Лившиц. – М.: Наука, 1972. – 215 с.
19. Рабкина Н.Е. Основы дифференциации заработной платы и доходов населения / Н.Е. Рабкина, Н.М. Римашевская. – М.: Экономика, 1972. – 232 с.
20. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення / А.М. Колот. – К.: Фірма „Праця”. 1997. – 191 с.
21. Макконел Кемпбелл Р. Экономика: Принципы, проблемы и политика: В 2-х т. / Р. Макконел Кемпбелл, Л. Брю Стенли / Пер. с англ. – 11-е изд. – Т. 2. – М.: Проспект, 1995.– 641 с.
22. Экономика труда: (социально-трудовые отношения). – М.: Экономика, 2002. – 583 с.
23. Ракоти В.Д. Заработная плата и предпринимательский доход / В.Д. Ракоти. – М.: Экономика, 2001. – 415 с.
24. Радомская М.С. Организация труда руководителей и специалистов на предприятиях в условиях экономической реформы / М.С. Радомская: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Московский гос. ун-т. – М., 1994. – 19 с.
25. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України від 22.02.2000 р. // Уряд. кур’єр. – 2000.– №34 від 23 лютого.
26. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 16 с.
27. Про Основні напрями політики щодо грошових доходів населення України: Указ Президента України від 07.08.1999 р., №969/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – №32. – Ст. 1662.
28. Каринский С.С. Правовое регулирование заработной платы / С.С. Каринский. – М.: Госюриздат, 1963. – 210 с.
29. Язык закона / Под ред. А.С. Пиголкина. – М.: Юрид. лит., 1990. – 216 с.
30. Пашерстник А.Е. Правовые вопросы вознаграждения за труд рабочих и служащих / А.Е. Пашерстник. – М.: Юрид. лит., 1949. – 240 с.
31. Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебник / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 612 с.
32. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 564 с.
33. Свод законов Российской империи. – Т. XI. – Ч. 2. – СПб., 1913. – 842 с.
34. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. – М., 1918. – №87-88.
35. Лаптій І.С. Оплата праці і заробітна плата: щодо питання термінології / І.С. Лаптій // Право України. – 2005. – №7. – С. 81 – 84.
36. Фатуєв А.А. Вознаграждение за труд по советскому трудовому праву / А.А. Фатуєв. – М.: Юрид. лит., 1977. – 168 с.
37. Комментарий к Трудовому кодексу РФ / Под ред. К.Н. Гусова. – М.: Проспект, 2002. – 793 с.
38. Нуртдинова А.Ф. Оплата и нормирование труда / А.Ф. Нуртдинова // Трудовое право. – 2003. – №4-5. – С. 74 – 78.
39. Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П.Д. Пилипенка. Львів, 1996. – 249 с.
40. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1979. – 209 с.
41. Божко В.М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати / В.М. Божко: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харківський держ. педагогічний ун-т. – Х., 2002. – 196 с.
42. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 3: ОБЕ – РОБ. – К.: Аконіт, 1999. – 927 с.
43. Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та рекомендації МОП / В 4-х т. – Т. 1. – К.: Основа, 2001. – 672с.
44. Агафонова М.А. Натуральная оплата труда / М.А. Агафонова / Главбух. – 2001. – №5. – С. 24 – 27.
45. Кодекс законів про працю України // Відом. Верховн. Ради України. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
46. Стычинский Б.С. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде: В 2-х т. / Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань. – Т. 1. – Симферополь: Таврида, 1998. – 896 с.
47. Трудовое право России: Учебник / Отв. ред. Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Изд. группа ИНФРА*М – НОРМА, 1998. – 480 с.
48. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р., №13 // Вісн. Верховного Суду України. – 2000. – №1.
49. Господарський кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
50. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р., №2887-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №9. – Ст. 62.
51. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. №3425-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №39. – Ст. 383.
52. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2002. – 592 с.
53. Пестова О.К. К вопросу о регулировании оплаты труда в социалистическом обществе / О.К. Пестова. – Пермь: Пермский гос. ун-т, 1969. – 251 с.
54. Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д.Г. Гринчишина. – 2-ге вид, перер. та доп. – К.: Рад. школа, 1988. – 891 с.
55. Зайкин А.Д. Правовые вопросы организации оплаты труда рабочих / А.Д. Зайкин, С.И. Шкурко. – М.: Юрид. лит., 1967. – 208 с.
56. Скакун О.Ф. Теорія держави та права: Підручник / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
57. Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник / В.М. Сырых. – М.: Юстицинформ, 2001. – 592 с.
58. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян. – М.: Изд-во полит. лит., 1958. – 316 с.
59. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенев. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258 с.
60. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М.: Изд. группа ИНФРА*М – НОРМА, 1999 – 712 с.
61. Московчук А.Т. Зарубіжний досвід державного регулювання заробітної плати / А.Т. Московчук // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Збірн. наук. пр. / Волин. держ. ун-т; Ін-т екон. НАН України; ред. В.Д. Лагутін. – Луцьк: Вежа, 2000. – С. 259 – 261.
62. Pracovnicy i Pracodawcy: Materialy XVI Zimovej Szkoly Prava Pracy Karpacz. – Wratislava. – 166 s.
63. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: Юристъ, 1996. – 487 с.
64. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 268 с.
65. Рогачев Д.И. Метод права социального обеспечения / Д.И. Рогачев. – М.: МАКС Пресс, 2002. – 201 с.
66. Процевский А.И. Трудовые отношения и метод их правового регулирования / А.И. Процевский: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Харьковский юрид. ин-т. – Х., 1970. – 40 с.
67. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права / П.Д. Пилипенко. – Львів: Видав. центр Львів. нац. ун-ту, 1999. – 214 с.
68. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник / В.І. Прокопенко. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.
69. Кучма М.И. Правовое регулирование заработной платы / М.И. Кучма. – М.: Знание, 1985. – 64 с.
70. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого та локального методів правового регулювання оплати праці / Н. Гетьманцева // Право України. – 1997. – №12.– С. 66 – 70.
71. Кондратьев Р.И. Локальные нормы трудового права и материальное стимулирование / Р.И. Кондратьев. – Львов: Вища школа, 1973. – 160 с.
72. Король Н.М. Правовое регулирование заработной платы / Н.М. Король. – К.: Политиздат Украины, 1983. – 80 с.
73. Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире / Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 1996. – 208 с.
74. Лившиц Р.З. Трудовое право и экономия труда / Р.З. Лившиц // В кн.: Социалистическое право в условиях научно-технического прогресса. – М.: Изд-во ИГиП АН СССР, 1981. – С. 76 – 98.
75. Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій / В.І. Прокопенко. – К.: Вентурі, 1996. – 228 с.
76. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні / М.І. Іншин. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 337 с.
77. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Наука, 1978. – 367 с.
78. Керимов Д.А. Философские проблемы права / Д.А. Керимов. – М.: Мысль, 1972. – 472 с.
79. Бурак В.Я. Єдність та диференціація робочого часу, часу відпочинку та заробітної плати на підприємствах / В.Я. Бурак: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Київський нац. ун-т. – К., 1999. – 180 с.
80. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА*М, 1997. – 576 с.
81. Конверський А.Є. Логіка: Підручник / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля. 1998. – 272 с.
82. Александров Н.Г. Социалистические принципы советского права / Н.Г. Александров // Сов. гос-во и право. – 1957. – №11. – С. 12 – 19.
83. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т.: Т. 1: Общие вопросы общей теории социалистического права / С.С. Алексеев. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – 396 с.
84. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2-х т.: Т. 2 / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 354 с.
85. Васильев А.М. О правовых идеях-принципах / А.М. Васильев // Сов. гос-во и право. – 1975. – №3. – С. 11 – 18.
86. Васильев А.М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 254 с.
87. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. / В.О. Котюк. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
88. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. / П.М. Рабінович. – Вид. 2-е, зі змін. і доп. – К.: Б.в., 1994. – 236 с.
89. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
90. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х т. / Под ред. М.Н.Марченко. – Т. 2: Теория права. – М.: Зерцало, 1998. – 784 с.
91. Карташов В.Н. Принципы права / В.Н. Карташов / В кн.: Теория государства и права: Учебник / Под. ред. В.К. Бабаева. – М.: Юристъ, 1999. – С. 215 – 238.
92. Пашерстник А.Е. О сфере действия и принципах советского трудового права / А.Е. Пашерстник // Сов. гос-во и право. – 1957. – №10. – С. 97 – 102.
93. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права / О.В. Смирнов. – М.: Юрид. лит., 1977. – 216 с.
94. Уржинский К.П. К вопросу о принципах правового регулирования общественных отношений / К.П. Уржинский // Правоведение. – 1968. – №3. – С. 121 – 129.
95. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. В.С. Андреева, В.Н. Толкуновой. – М.: Юрид. лит, 1988. – 485 с.
96. Лившиц Р.З. Принципы советского трудового права / Р.З. Лившиц, В.И. Никитинский // Сов. гос-во и право. – 1974. – №8. – С. 31 – 36.
97. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнова. – М.: ТК Велби; Проспект, 2001. – 528 с.
98. Карпухин Д.Н. Соотношение роста производительности труда и заработной платы / Д.Н. Карпухин. – М.: Эконом. лит. 1963. – 219 с.
99. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України / О. Процевський // Право України. – 1999. – №6. – С. 103 – 105.
100. Улейшин Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав / Е.А. Улейшин / В кн.: Вопросы общей теории советского права. – М.: Госюриздат., 1960. – С. 262 – 284.
101. Мозохина А.Г. Свобода личности и основные права граждан в социалистических странах Европы / А.Г. Мозохина. – М.: Наука, 1965. – 293 с.
102. Смирнов О.В. Природа и сущность права на труд / О.В. Смирнов. – М.: Юрид. лит., 1964. – 210 с.
103. Уржинский К.П. Гарантии права на труд / К.П. Уржинский. – М.: Юрид. лит., 1984. – 200 с.
104. Декларація соціального прогресу та розвитку: Права людини: Міжнародні договори України. Декларації, документи. – К.: Юрінформ, 1992. – 199 с.
105. Лаптій І.С. Аналіз правового регулювання мінімальної заробітної плати в Україні / І.С. Лаптій // Вісник Львівського нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – №1(29). – С. 114 – 121.
106. Татарніков О.О. Оплата праці у країнах з ринковою економікою (Австрія, ФРН, Швеція, Данія, США, Японія) / О.О. Татарніков. – М.: Наука, 1992. – 156 с.
107. Starr G. Minimum Wage Fixing. – Geneva: ILO, 1993. – 318 p.
108. Товстенко О. Мінімальна заробітна плата: функціональна роль і методологічні основи її застосування / О. Товстенко, І. Ломанов // Праця і зарплата. – 1997. – №23. – С. 8, 9.
109. Законодавство про працю / Збірн. найважлив. законів, указів і постанов. – К.: Б.в., 1946. – 519 с.
110. Налоги: Учеб. пособ. / Под ред. Д.Г. Черника. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 259 с.
111. Puynode Gustav Des Lois du Travail at de la population / T. 2. – Paris, 1960. – 458 p.
112. Harberkorn Kurt 600 Fragen und Artworten aus dem Arbeitsrecht. – Stuttgart, 1994. – 217 s.
113. Мандибура В.О. Аналіз економічних та правових методів регулювання мінімальної заробітної плати / В.О. Мандибура, В.О. Тимофєєв. – К.: Парламент. вид., 2002. – 79 с.
114. Воган-Уайтхед Д. Реформування політики у галузі заробітної плати: перші кроки / Д. Воган-Уайтхед / Матеріали Тристороннього семінару з питань політики оплати праці в Україні: Міністерство праці України, Міжнародне бюро праці, Міжнародний валютний фонд. – К., 1996. – 194 с.
115. Товстенко О. Проблеми та напрями реформування оплати та стимулювання праці в Україні / О. Товстенко, А. Андрієнко // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. / Волин. держ. ун-т; Ін-т екон. НАН України; ред. В.Д. Лагутін. – Луцьк: Вежа, 2000. – С. 397 – 406.
116. Трудовое право и научно-технический прогресс / Под ред. С.А. Иванова. – М.: Наука, 1974. – 563 с.
117. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25.03.2004 р., №1665-IV // Відом. Верховн. Ради України. – 2004. – №27-28. – Ст. 366.
118. Про гарантії та компенсації для працівників, що направляються на підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р., №695 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №28 від 11 серпня.
119. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р., №239/95-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1995. – №23. – Ст. 183.
120. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 1: А – Е. – К.: Аконіт, 1999. – 912 с.
121. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 684 с.
122. Milton L., Barron D., Dodd A. Contemporary Sociolology: An Introduction Textbook of Readings. – N-Y., Toronto: Mead & C., 1964. – 52 p.
123. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.И. Процевского. – К.: Вища школа, 1981. – 360 с.
124. Украинский энциклопедический словарь. – Т. 3. – К.: Глав. ред. украинской энциклопедии им. М.П. Бажана, 1989. – 1284 с.
125. Климов А.Е. Психология профессионального самоопределения / А.Е. Климов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 349 с.
126. Турченко В.М. Проблемы использования научно-производственного потенциала системы образования / В.М. Турченко // Проблемы развития научно-образовательного потенциала. – Новосибирск, 1987. – 178 с.
127. Мамедов Б.М. Образование как вид деятельности / Б.М. Мамедов: Автореф. дис. … канд. філос. наук: 06.00.01 / Московский гос. ун-т. – М., 1991. – 20 с.
128. Соболевская А. Роль заработной платы в рыночной экономике / А. Соболевская // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №12. – С. 49 – 57.
129. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрильяна. – М.: Правовая культура, 1994. – 952 с.
130. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА, 1997. – 519 с.
131. Бюджетний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – №37-38. – Ст. 189.
132. Бюджетний кодекс України // Офіц. вісн. України. – 2010. – №59. – Ст. 2047.
133. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник / Д.Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1993. – 368 с.
134. Старилов Ю.Н. Государственная служба в Российской Федерации: Теоретико-правовое исследование / Ю.Н. Старилов. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1996. – 456 с.
135. Лазарев Б.М. Государственная служба / Б.М. Лазарев. – М.: ИГП РАН, 1993. – 16 с.
136. Про державну службу: Закон Республіки Польща від 05.07.1996 р. // Зібрання матеріалів з питань організації урядової адміністрації і державної служби Республіки Польща. Консорціум Верховенство права. – 25 с.
137. Бергман В. Право и система государственной службы в Германии / В. Бергман // Проблемы теории и практики управления. – 1992. – №5. – С. 86 – 89.
138. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3724-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
139. Леліков Г.І. Організаційно-правові засади формування і функціонування державної служби в Україні / Г.І. Леліков: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України. – Х., 1999. – 20 с.
140. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53 – 61.
141. Битяк Ю.П. Государственная служба в СССР и развитие её демократических основ: Учеб. пособ. / Ю.П. Битяк. – К.: УМК ВО, 1990. – 66 с.
142. Курс российского трудового права: В 3-х т. / Под ред. С.П. Маврина, А.С. Пашкова, Е.Б. Хохлова. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1996. – Т. 1: Общая часть / Под ред. Е.Б. Хохлова. – 573 с.
143. Бабаскін А.Ю. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана та ін.; За заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 608 с.
144. Толковый словарь живого великорусского языка / Под ред. В.И. Даля. – Т. 4. – СПб.; М., 1882. – 694 с.
145. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование / В.М. Манохин. – М.: Юрист, 1997. – 296 с.
146. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: Учебник / А.Ф. Ноздрачев. – М.: Статут, 1999. – 591 с.
147. Власов В.А. Советское административное право: Учебник / В.А. Власов. – М.: Изд-во полиграф. лит., 1959. – 475 с.
148. Комментарий к Федеральному закону «Об основах государственной службы Российской Федерации» и законодательству о государственной службе зарубежных государств / Отв. ред. Л.А. Окуньков – М.: Юрид. фирма "КОНТРАКТ"; ИНФРА*М, 1998. – 369 с.
149. Брэбан Г. Французское административное право / Г. Брэбан / Пер. с фр. Д.И. Васильева, В.Д. Карповича. – М.: Прогресс, 1988. – 487 с.
150. Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі: Конвенція МОП від 27.06.1978 р., №151 // Конвенції і рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. – В 2-х т. – Т. 2 (1965 – 1999). – Женева, 1999. – С. 1135 – 1139.
151. Студеникин С.С. Социалистическая система государственного управления и вопрос о предмете советского административного права / С.С. Студеникин // Вопросы сов. админ. права. – М.: Изд-во АН СССР, 1949. – С. 41 – 52.
152. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе / А.Е. Пашерстник // Вопросы сов. админ. права. – М.: Изд-во АН СССР, 1949. – С. 118 – 126.
153. Про охорону заробітної плати: Конвенція МОП від 01.07.1949 р., №95 // Людина і праця. Інформ. бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1993. – №4.
154. Про основні цілі та норми соціальної політики: Конвенція МОП від 22.06.1962 р., №117 /// Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи. – К.: Наукова думка, 1992. – 172 с.
155. Про умови та розміри оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1997 р., №948 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №36.
156. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 2003. – 532 с.
157. Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.1998 р., №982 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №26.
158. Богатыренко З.С. Нормативные материалы, регулирующие трудовую деятельность / З.С. Богатыренко // Справочник кадровика. – 2001. – №6. – С. 52 – 59.
159. Про оплату праці працівників бюджетних установ та організацій на основі Єдиної тарифної сітки: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.01.1993 р., №44 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
160. Про оплату праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №36. – Ст. 1699.
161. Зелтынь М.С. Тарифная система оплаты труда рабочих / М.С. Зелтынь. – М.: Экономика, 1990. – 218 с.
162. Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социально-трудовых проблем / Н.А. Волгин. – М.: Экономика, 1998. – 255 с.
163. Про додаткові заходи щодо державної підтримки Національної академії наук України: Указ Президента України від 10.03.2000 р., №456 // Офіц. вісн. України. – 2000. – №11.
164. Про умови оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ і організацій та інших наукових установ Національної академії наук: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р., №74 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №5. – Ст. 182.
165. Про умови оплати праці працівників президії Національної академії наук та її апарату: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.2001 р., №488 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №20. – Ст. 871.
166. Про впорядкування умов оплати праці працівників підприємств та організацій системи державного матеріального резерву: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р., №786 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №28. – Ст. 1248.
167. Про умови оплати праці працівників Національної комісії з радіаційного захисту населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р., №1096 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №34. – Ст. 1591.
168. Про умови оплати праці працівників апарату президій галузевих академій наук: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.12.2001 р., №1708 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №51. – Ст. 2304.
169. Митний кодекс України // Відом. Верховн. Ради України. – 2002. – №38-39. –Ст. 288.
170. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р., №565-XII // Відом. Верховн. Ради УРСР. – 1991. – №4. –Ст. 20.
171. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р., №1789-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1991. – №53. – Ст. 793.
172. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р., №2453-VI // Офіц. вісн. України. – 2010. – №55/1. – Ст. 1900.
173. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р., №422/96-ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – №49. – Ст. 272.
174. Про запровадження процедури встановлення мінімальної заробітної плати: Конвенція МОП від 16.06.1928 р., №26 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
175. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки від 15.04.2008 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
176. Дубенко С.Д. Державна служба в Україні: Навч. посіб. / С.Д. Дубенко. – К.: Юрінком, 1998. – 219 с.
177. Гоц О.В. Правове регулювання виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками / О.В. Гоц: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харківський держ. педагогічний ун-т. – Х., 2004. – 180 с.
178. Венедіктов С.В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України: теоретичний аспект / С.В. Венедіктов: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Харківський нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 184 с.
179. Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р., №268 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №10. – Ст. 632.
180. Про заходи поліпшення нормування праці в народному господарстві: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.1995 р., №197 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
181. Рекомендації щодо нормування праці в галузях народного господарства: затверджено постановою Міністерства праці України від 19.04.1995 р., №2 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
182. Про регулювання фондів оплати праці: Постанова Верховної Ради України від 29.04.1992 р., №2302-XII // Відом. Верховн. Ради України. – 1992. – №30. – Ст. 429.
183. Про регулювання фондів споживання у 1993 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.1993 р., №71 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua
184. Про затвердження Порядку визначення сум, які вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням фонду споживання: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.1995 р., №725 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiеv.ua