ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

БІЛІНСЬКА Ольга Володимирівна

УДК 349.42 (477)

ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Уркевич Віталій Юрійович
доктор юридичних наук, доцент

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….…. 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.………………........................................11
1.1. Поняття державної аграрної політики України, її місце в національній політиці країни ………………………………………..…………...….…11
1.2. Принципи державної аграрної політики України ……………….........35
1.3. Загальна характеристика законодавства України про державну аграрну політику ………..……...………………………………………………....51
Висновки до розділу 1……………………………………...……….…...74

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ
РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ….81
2.1. Правове забезпечення продовольчої безпеки як визначальної мети державної аграрної політики України ……………………………….......81
2.2. Правові засади інвестиційно-інноваційного складника державної аграрної політики України ….………………………………...…......….101
2.3. Сталий розвиток сільських територій як складник державної аграрної політики України та його правове забезпечення ……………...……....124
Висновки до розділу 2 ………………………………………………...……...146
ВИСНОВКИ…………………………………………………………...……...151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………...…….....158
ДОДАТКИ…………………………..………………………………………...186

ВСТУП

Актуальність теми. За сучасних умов зростання глобального продовольчого попиту підвищуються ціни на продукти харчування, відбуваються різкі кліматичні коливання, що провокують нестабільність урожаїв і непередбачуваність товарної пропозиції на вітчизняному і світовому аграрному ринках, дедалі більше уваги приділяється теоретичним і практичним проблемам державної аграрної політики України, що визнається одним із ключових чинників стабілізації сільськогосподарського виробництва. Необхідність комплексного дослідження правових аспектів державної аграрної політики зумовлена тим, що розвиток аграрного сектора економіки в умовах світової фінансово-економічної і продовольчої криз є одним зі стратегічних пріоритетів державної політики України, бо в ньому створюються передумови й можливості для здійснення й удосконалення ринкових перетворень в усіх сферах економіки, оскільки наша держава значною мірою є країною аграрною.
Однією з причин все ще незадовільного стану в АПК України (насамперед у сільському господарстві) є недостатнє використання, а нерідко і брак правових засобів, які повинні були б забезпечити ефективний механізм розвитку сільськогосподарського виробництва, втілення в життя стратегічних завдань аграрної політики держави. У сучасній вітчизняній юридичній науці дослідженню правових аспектів державної аграрної політики України приділяється недостатньо уваги. Зокрема, серед учених немає одностайності стосовно тлумачення правової категорії «державна аграрна політика», щодо її принципів, пріоритетів і напрямків реалізації. Хоча наведені категорії й лежать у підґрунті здійснення державної аграрної політики України, на сучасному етапі вони не закріплені на законодавчому рівні, включаючи й Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 р., № 2982-ІV (далі – Закон).
Дана дисертаційна робота є першою спробою здійснити комплексний аналіз правових аспектів сучасної державної аграрної політики України.
Вагомий внесок в обґрунтування концептуальних засад правового забезпечення, формування і здійснення державної аграрної політики в Україні, в опрацювання її понятійно-категоріального апарату зробили вчені у сфері аграрного, земельного й екологічного права, зокрема: В. І. Андрейцев, Н. О. Багай, А. Й. Богдан, М. Я. Ващишин, Я. З. Гаєцька-Колотило, О. В. Гафурова, А. П. Гетьман, М. В. Гребенюк, В. К. Гуревський, В. М. Єрмоленко, В. П. Жушман, І. І. Каракаш, В. М. Корнієнко, Г. С. Корнієнко, П. Ф. Кулинич, Т. В. Курман, С. І. Марченко, В. В. Носік, Л. О. Панькова, О. О. Погрібний, І. П. Сафонов, В. І. Семчик, А. М. Статівка, Ю. С. Шемшученко, М. В.Шульга, І. А. Шуміло, В. Ю. Уркевич, В. З. Янчук, В. В. Янчук та ін.
При поглибленому вивченні проблематики використовувалися праці як українських, так і російських учених-правників інших наукових напрямків, зокрема, таких як С. С. Алексєєв, О. Ф. Андрійко, Ю. Є. Атаманова, О. М. Беляневич, А. І. Бобильов, С. І. Бугера, В. В. Книш, В. С. Мілаш, С. П. Погребняк, а також таких представників економічної науки, – О. М. Бородіна, П. І. Гайдуцький, О. І. Гойчук, А. Д. Діброва, В. Я. Довгань, М. І. Кисіль, О. Б. Колісник, М. А. Латинін, А. В. Лісовий, В. В. Юрчишин та ін.
На підставі наукових досліджень названих учених, праці яких становили науково-теоретичні підвалини дисертаційного дослідження, обґрунтовані основні положення щодо правових аспектів поняття, сутності, принципів, основних пріоритетів і напрямків реалізації державної аграрної політики України з урахуванням національних особливостей і зарубіжного досвіду.
Наведене свідчить, що проблеми правового забезпечення сучасної державної аграрної політики України є актуальними й потребують комплексного вивчення на дисертаційному рівні. При цьому у вітчизняній науці аграрного права воно буде проведено вперше.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблеми державної аграрної політики України, що становлять предмет дослідження, відповідають плану науково-дослідницької роботи кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах цільової комплексної програми «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямках економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (державна реєстрація за № 0111U000962). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 6 від 18 грудня 2009 р.
Мета й завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є з’ясування правових засад державної аграрної політики України, її сутності, принципів, пріоритетів і змісту, а також формулювання наукових висновків і рекомендацій з удосконалення чинної нормативно-правової бази, що стосується сучасної державної аграрної політики країни.
Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:
– з’ясувати поняття й сутність державної аграрної політики України, її місце в національній політиці держави;
– визначити принципи державної аграрної політики України;
– охарактеризувати законодавче забезпечення державної аграрної політики України;
– зробити детальний аналіз правових проблем гарантування продовольчої безпеки як визначальної мети державної аграрної політики України;
– висвітлити правові аспекти інвестиційно-інноваційного складника державної аграрної політики України;
– охарактеризувати правову регламентацію сталого розвитку сільських територій, підвищення соціального захисту й життєвого рівня мешканців села;
– сформулювати пропозиції з удосконалення чинного законодавства як чинника підвищення ефективності державної аграрної політики України.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини з приводу розроблення й реалізації державної аграрної політики України.
Предмет дослідження становлять теоретичні та практичні положення щодо розробки й реалізації державної аграрної політики України, норми Конституції України та інших нормативно-правових актів, практика їх застосування в зазначеній сфері.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовувалися загальнонаукові і спеціально-наукові методи пізнання: діалектичний, системний, історико-правовий, формально-логічний, системно-структурного аналізу й синтезу, порівняльно-правовий, тлумачення правових норм. Методологічне підґрунтя всієї дисертаційної роботи становлять загальнонауковий діалектичний і системний методи, використовуючи які правові проблеми формування і здійснення державної аграрної політики розглядались і вирішувалися в єдності їх соціально-економічного змісту та юридичної форми. За допомогою історико-правового методу вивчався процес виникнення, становлення та історичний досвід аграрної політики в царській Росії, в Радянському Союзі й у незалежній Україні. Формально-логічний метод став у нагоді для сформулювання низки понять («державна аграрна політика», «продовольча безпека», «сталий розвиток сільських територій» та ін.). Порівняльно-правовий задіяно для співставлення окремих положень законодавства України із законодавством інших країн у сфері розроблення й реалізації державної аграрної політики (зокрема Російської Федерації). Оперування системно-структурним методом дало можливість систематизувати досліджувані відносини й конкретизувати їх сутність. Метод тлумачення правових норм сприяв установленню змісту окремих приписів аграрного законодавства, зокрема, щодо визначення понять «інвестиції», «інноваційна діяльність у сфері сільського господарства».
Використання вищевказаних методів у процесі дослідження порушеної тематики дозволило вирішити теоретичні і практичні завдання, які дисертантка ставила перед собою.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в аграрно-правовій доктрині України комплексним науковим дослідженням правових засад державної аграрної політики України, її сутності, принципів, пріоритетів і змісту. На підставі системного аналізу чинного законодавства й наукових праць учених-юристів обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази в досліджуваній царині суспільних відносин.
У роботі обґрунтовані нові наукові положення й висновки, що виносяться на захист.
Уперше:
1. Обґрунтовується, що державна аграрна політика є пріоритетним складником національної політики держави, що формується в тісному зв’язку з іншими її складниками – політикою економічною, промисловою, соціальною, податковою та іншими, оскільки виступає гарантом продовольчої безпеки країни.
2. Запропоновано включити до принципів державної аграрної політики України принципи адаптації вітчизняного законодавства, яке визначає державну аграрну політику, до стандартів ЄС і СОТ і мінімізації негативних наслідків для вітчизняних аграрних товаровиробників і споживачів в умовах інтеграції України до європейського і світового економічного простору.
3. Доведено, що початком становлення сучасного законодавства про державну аграрну політику слід вважати прийняття Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року». Цей етап характеризується законодавчим закріпленням основних засад державної аграрної політики, спрямованих на забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки на період до 2015 р., системності й комплексності в процесі здійснення заходів з реалізації цієї політики всіма органами державної влади й органами місцевого самоврядування.
4. Зроблено висновок про існування у складі аграрного права інституту правового регулювання державної аграрної політики України, фундамент якого становлять норми Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».
5. Аргументується необхідність прийняття Концепції державної аграрної політики України на період до 2025 року, яка має бути схвалена постановою Верховної Ради України як органом законодавчої влади й повинна містити відомості щодо стану й особливостей розвитку аграрної галузі економіки, основної мети й завдань державної аграрної політики, напрямків реалізації її заходів та очікуваних результатів.
6. Запропоновано доповнити Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» дефініцією поняття «державна аграрна політика» й закріпити в ньому її принципи.
Удосконалено визначення категорій:
7. «Державна аграрна політика», під якою пропонується розуміти пріоритетний складник національної політики України, що функціонує у сфері аграрних відносин і є комплексною системою стратегічних і тактичних принципів і заходів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки держави, сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки країни і сталого розвитку сільських територій.
8. «Продовольча безпека», яка тлумачиться як визначальна мета державної аграрної політики України і стан економіки держави, за якого якісні й безпечні продовольчі товари є фізично, соціально й економічно доступними для населення, причому в обсягах, необхідних для забезпечення здорового способу життя й інтелектуального розвитку людини незалежно від стану світових ринків продуктів харчування.
9. «Сільська територія», що трактується як системне явище, яке крім певної території охоплює собою все те, що в тій чи іншій формі функціонує на ній або є її складником.
Дістали подальшого розвитку науково-теоретичні ідеї, положення, висновки й рекомендації стосовно:
10. Визначення державної аграрної політики України у значенні вузькому – як системи цілей і заходів держави, спрямованих на розвиток сільського господарства і в широкому – вона включає політику розвитку аграрного сектора, продовольчу, агропромислову, в галузі якості й безпеки продовольства, соціального розвитку села і сталого розвитку сільських територій.
11. Етапів становлення та розвитку аграрного законодавства про аграрну політику держави.
12. Створення агротехнологічних парків на базі науково-дослідницьких центрів і вищих навчальних закладів аграрного профілю, які мають можливість висувати наукові ідеї, залучаючи до цього викладачів, користуватися бібліотеками, використовувати сучасне обладнання з метою розроблення і впровадження нових інноваційних технологій у сільськогосподарському виробництві в усіх регіонах України, з урахуванням природно-кліматичних особливостей кожного.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється актуальністю й новизною порушених у дисертації проблем, а також пропозиціями щодо їх вирішення. Положення, висновки й рекомендації дослідження є певним внеском у теорію аграрного права й можуть бути використані в процесі вдосконалення аграрного законодавства України.
Положення й висновки дисертації можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій сфері - для подальшого опрацювання теоретичних проблем державної аграрної політики України;
– у нормотворчому аспекті - для вдосконалення Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», при зміні чи доповненні інших норм аграрного законодавства;
– у навчальному процесі – при підготовці навчальних програм, відповідних спецкурсів юридичних закладів освіти, написанні підручників і навчальних посібників з курсу «Аграрне право», у викладанні вказаної навчальної дисципліни, в науково-дослідницькій роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедри земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Наукові висновки й рекомендації дисертантки з проблем державної аграрної політики відображені у статтях і тезах доповідей та наукових повідомлень на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях, як-то: «Проблеми правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі» (м. Харків, 11 грудня 2009 р.); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 19-20 березня 2010 р.); «Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін» (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 6-ти наукових публікаціях: у 3-х статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у матеріалах і тезах виступів на 3-х наукових і науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена предметом, цілями і завданнями дослідження, логікою і послідовністю розкриття теми й викладення його результатів. Вона складається зі вступу, 2-х розділів, що налічують 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 187 сторінок, у тому числі додаток – 2 сторінки. Список використаних джерел налічує 265 найменувань і займає 27 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясуванні правових засад державної аграрної політики України, її сутності, принципів, пріоритетів і змісту. На підставі системного аналізу законодавства України обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази в розглядуваній сфері суспільних відносин.
Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити нижченаведені висновки.
1. Державна аграрна політика є видом діяльності держави, що здійснюється в царині аграрних відносин. Як і будь-яка діяльність, державна аграрна політика має об’єктивні причини виникнення, мету й етапи формування і здійснення. Виникнення державної аграрної політики спричиняється об’єктивними потребами населення у продуктах харчування, а підприємств переробної сфери – в сировині сільськогосподарського походження.
2. Особливості нормативно-правового забезпечення державної аграрної політики на сьогодні: (а) чинні нормативно-правові акти мають переважно загальний характер, не містять конкретних механізмів, за допомогою яких держава могла б чітко впливати на процес функціонування аграрного сектора економіки, що гарантує продовольчу безпеку країни; (б) обсяг фінансового забезпечення виконання заходів, що містяться у прийнятих законах та інших нормативно-правових актах, є недостатнім; (в) має місце невиконання законів та інших нормативно-правових актів, що зумовлено низькою виконавчою дисципліною, відсутня відповідальність за це. Отже, сучасне законодавче забезпечення аграрної політики в Україні потребує вдосконалення.
3. У вузькому значенні під державною аграрною політикою розуміють систему цілей і заходів держави, спрямованих на розвиток аграрного сектора економіки. У широкому значенні різні автори включають до неї: (а) політику розвитку аграрного сектора; (б) продовольчу, яка стосується споживання продуктів харчування всіма верствами населення; (в) агропромислову, пов’язану з проблемами обслуговування сільського господарства, в тому числі торгівлю, переробку, сферу виробництва засобів виробництва для сільського господарства; (г) зовнішньоторговельну аграрну; (д) в галузі харчування, якості й безпеки продовольства; (е) соціального розвитку села і сталого розвитку сільських територій. Державна аграрна політика повинна бути комплексною й охоплювати всі означені складники.
4. Державна політика аграрна поряд з економічною є невід’ємною складовою частиною національної політики України. Необхідність в окремій, специфічній аграрній політиці зумовлена природними й економічними особливостями сільськогосподарського виробництва й особливим характером продовольства як товару з точки зору виробників і споживачів. Аграрна політика є пріоритетним складником національної політики держави, що формується в тісному зв’язку з іншими її складниками – економічною, промисловою, соціальною, податковою, оскільки виступає гарантом продовольчої безпеки країни.
5. Державну аграрну політику слід тлумачити як пріоритетний складник національної політики України, що здійснюється у сфері аграрних відносин і є комплексною системою стратегічних і тактичних принципів та заходів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки держави, сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки України, сталого розвитку сільських територій. Цю дефініцію поняття «державна аграрна політика» слід включити до ст. 1 Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 р., № 2982-IV (далі – Закон).
6. Основними принципами державної аграрної політики України у сучасний період є: (а) законність; (б) пріоритетність розвитку агропромислового комплексу, в першу чергу сільського господарства; (в) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною сільськогосподарською сировиною; (г) аграрний протекціонізм; (д) гарантування продовольчої безпеки держави; (е) невтручання держави у виробничо-господарську діяльність суб’єктів агропромислового комплексу України; (є) державні гарантії і правовий захист прав селян та інших учасників аграрних відносин; (ж) рівність учасників аграрних правовідносин незалежно від форм власності й форм господарювання; (з) здійснення державного регулювання переважно економічними методами; (и) екологізації сільського господарства і всього агропромислового комплексу; (к) забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства; (л) пріоритетність соціального розвитку села і сталого розвитку сільських територій; (м) адаптація вітчизняного законодавства, що визначає державну аграрну політику України, до стандартів Європейського союзу та Світової організації торгівлі; (н) мінімізації негативних наслідків для вітчизняних аграрних товаровиробників і споживачів в умовах інтеграції України до європейського і світового економічного простору.
З огляду на викладене запропоновано ст. 2 Закону назвати «Мета і принципи державної аграрної політики» й доповнити її новою ч. 2, де перелічити наведені вище принципи державної аграрної політики.
7. Слід погодитися з пропозиціями щодо наявності 4-х етапів зародження, становлення й розвитку законодавства про державну аграрну політику України: (а) 1990-1992 рр. – етап зародження національного законодавства і створення підґрунтя вітчизняної аграрної політики; (б) 1992-1999 рр. – етап так званої формальної або штучної приватизації землі й майна, перетворення колгоспів і радгоспів на колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) і приватизація останніх шляхом розподілу земельних і майнових паїв між працівниками; (в) 1999-2005 рр. – етап третій, що характеризується зміною організаційно-правових форм КСП шляхом їх перетворення на сільськогосподарські підприємства різних форм власності й форм господарювання, а також розподілом земельних ділянок між власниками земельних паїв з відповідним оформленням права власності; (г) з 2005 р. до сьогодення – для четвертого, сучасного етапу характерно закріплення у Законі основних засад державної аграрної політики, спрямованих на забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки на період до 2015 року, системності й комплексності у процесі здійснення заходів з реалізації державної аграрної політики всіма органами державної влади й органами місцевого самоврядування.
8. У складі аграрного права існує інститут правового регулювання державної аграрної політики України, фундамент якого становлять норми Закону.
9. У царині правового регулювання державної аграрної політики України існує низка проблем, зокрема, в чинному Законі бракує легальної дефініції поняття «державна аграрна політика». При широкому спектрі галузей і сфер діяльності, на які поширюється аграрна політика, основні її пріоритети, визначенні у ст. 3 Закону, стосуються виключно питань розвитку сільського господарства. У той же час гарантування продовольчої безпеки, яке є визначальною стратегічною метою аграрної політики, вимагає врахування значно ширшого кола питань, пов’язаних із заготівлею, зберіганням, переробкою, реалізацією продовольчої продукції, її якістю, безпекою, доступністю для споживача тощо. У цілому Закон має надто загальний характер, не містить конкретних напрямків і механізмів, за допомогою яких можна було б сформувати й реалізувати ефективну державну аграрну політику.
10. Досліджуваний Закон має часові межі дії – до 2015 р. За таких обставин логічним є прийняття нового нормативно-правового акта щодо державної аграрної політики України на наступний період, скажімо, до 2025 р. Проте при його опрацюванні варто врахувати усі прогалини й негативні аспекти дії чинного Закону та й взагалі законодавства України про державну аграрну політику. Отже, перед тим, як прийняти відповідний закон, слід розробити Концепцію державної аграрної політики України на період до 2025 року, яка має бути схвалена постановою Верховної Ради України як органом законодавчої влади й повинна містити інформацію щодо стану й особливостей розвитку аграрної галузі економіки, основної мети й завдань державної аграрної політики, напрямків реалізації її заходів та очікуваних результатів. На підставі зазначеної Концепції надалі можна буде прийняти й відповідний закон.
11. Гарантування продовольчої безпеки – одна з найважливіших сучасних проблем Української держави. Як зазначено в Законі, метою сучасної аграрної політики України є забезпечення продовольчої безпеки держави, сталий розвиток сільських територій, виведення сільського господарства, соціально-економічного розвитку села, умов проживання і праці сільського населення на рівень розвинутих країн. Одним з важливих чинників гарантування продовольчої безпеки країни є формування нормативно-правової бази, що створює юридичне підґрунтя розвитку економічних відносин в агропромисловому комплексі.
12. Досягти продовольчої безпеки можливо лише за рахунок системного підходу, за якого державна аграрна політика має охоплювати сільське й рибне господарство, садівництво, виноградарство, харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, сфери оптової й роздрібної торгівлі, виробництва засобів виробництва для сільського господарства й харчової промисловості, аграрну науку й освіту, питання комплексного розвитку сільських територій. Сталий розвиток сільських територій слід розуміти не тільки з позиції виробництва продовольчого ресурсу, а й з урахуванням нагальних потреб забезпечення належних умов і якості життя тих, хто проживає в сільській місцевості.
13. Продовольчу безпеку запропоновано трактувати як визначальну мету державної аграрної політики України й такий стан економіки держави, за якого якісна й безпечна їжа є фізично, соціально й економічно доступною для населення держави в обсягах, необхідних для ведення здорового способу життя й забезпечення інтелектуального розвитку людини, незалежно від стану світових ринків продуктів харчування.
14. Інноваційний розвиток передбачає широке й постійно зростаюче застосування в сільському господарстві результатів інтелектуальної (науково-технічної) діяльності. Це стосується запровадження новітніх наукових розробок у всіх сферах сільськогосподарського виробництва: селекцію й насінництво; створення нових високопродуктивних засобів виробництва; розробку і втілення в життя сучасних високоефективних технологій вирощування, переробки і зберігання одержуваної сільськогосподарської продукції та ін.
15. Незважаючи на наявне нормативно-правове впорядкування інвестиційної діяльності в Україні, все ж більшість питань, пов’язаних із залученням внутрішніх і зовнішніх інвестицій, вимагають удосконалення їх правового регулювання. Так, поза межами правової регламентації залишаються питання фінансування інвестиційних проектів і приватизації за рахунок коштів, одержаних на міжнародних ринках капіталу з використанням відповідних інструментів (єврооблігацій, депозитарних розписок, конвертованих облігацій тощо).
16. Міжнародний досвід показує, що однією з найефективніших структур щодо підтримки інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки є агротехнопарки. Найбільш доцільним є створення агротехнологічних парків на базі науково-дослідницьких центрів і вищих навчальних закладів аграрного профілю, які мають можливість висувати наукові ідеї, залучати до роботи викладачів, користуватися бібліотеками, використовувати сучасне обладнання з метою розроблення і впровадження нових інноваційних технологій у сільськогосподарське виробництво в усіх регіонах України з урахуванням при цьому природно-кліматичних особливостей кожного.
17. Соціальний розвиток села об’єднує весь комплекс відносин щодо належного й достатнього забезпечення матеріальних і культурних потреб кожного селянина і всього сільського населення в цілому. Що стосується відносин щодо сталого розвитку сільських територій, то вони включають разом зі стабільним поліпшенням умов економічно-соціального проживання сільського населення ще й раціональне використання й охорону об’єктів навколишнього середовища і стійке екологічно безпечне виробництво. Ці складники сталого розвитку є пов’язаними між собою і взаємодоповнюючими один одного.
18. Сталий розвиток села – це комплексна проблема, розв’язання якої можливе при синхронному вирішенні таких питань, як (а) забезпечення економічно ефективного розвитку аграрного сектора, (б) розширення несільськогосподарської зайнятості в сільській місцевості, (в) створення наближених до міських умов отримання доходів і суспільних благ, належних умов доступу до ринків матеріальних, фінансових, інформаційних та інших видів ресурсів, (г) покращання екологічної ситуації.

Наведені пропозиції до законодавства викладено у проекті Закону (що є додатком до дисертації) «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна політика України: основні напрями формування і реалізації. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 64 с.
2. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності: Монографія / за ред. В.І. Семчика. – К.: ІДП НАНУ, 1998. – 248 с.
3. Аграрне право України: підруч. / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 608 с.
4. Аграрне право України: підруч. / за ред. О.О Погрібного. – К.: Істина, 2007. – 445 с.
5. Аграрне право: підручник [для студентів вищ. навч. закл.] / за ред. В. П. Жушмана та А. М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – 296 с.
6. Аграрний сектор економіки України на шляху до євроінтеграції: моногр. / за ред. О.М. Бородіної. – Ужгород, ІВА 2006. – 496 с.
7. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения: моногр./ С. С. Алексеев. – М.: Норма, 2001. – 380 с.
8. Алексеев С.С. Структура советского права: моногр. / С.С.Алексеев. – М.: Юрид. лит. 1975. – 264 с.
9. Андрійко О. Ф. Актуальні теоретичні і практичні правові аспекти інвестиційної діяльності в сільському господарстві України / О. Ф. Андрійко // Часопис Київ. унів. права. – 2008. – № 2. – С. 257-259.
10. Аркатов Я.А. Роль і місце технологічних парків в інноваційній структурі / Я.А. Аркатов // Шляхи формування національної інноваційної системи та удосконалення інноваційного законодавства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, - 11 листоп. 2011 / ред. кол.: С.М. Прилипко, Ю.Є. Атаманова, Д.В. Задихайло. – Х.: НДІ ПЗІР, 2011. – С. 175-179.
11. Архіпенко І.М. Історичний досвід здійснення державної аграрної політики в Україні / І.М. Архіпенко // Актуальні проблеми державного управління. – Вип. 1 (31). – ДРІДУ НАДУ, 2008. – С. 52-59.
12. Атаманова Ю. Є. До питання правового визначення інноваційної діяльності / Ю.Є. Атаманова // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право / ред. кол.: А.П. Гетьман та ін. – Х.: Право, 2010. – Вип. 1. – С. 124-133.
13. Атаманова Ю.Є. Господарсько-правове забезпечення інноваційної політики держави: моногр. / Ю. Є. Атаманова. – Х.: ФІНН, 2008. – 424 с.
14. Бабенко А.А. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах реформування і регулювання аграрного сектору економіки: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук / А.А. Бабенко – Луганськ, 2005. – 20 с.
15. Багай Н.О. До поняття системи аграрного законодавства України / Н.О. Багай // Правова політика української держави: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (19-20 лютого 2010 р.). – Т. 1. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний ун-т імені Василя Стефаника, 2010. – С. 204, 205.
16. Багай Н.О. Питання екологізації аграрного законодавства України / Н.О. Багай // Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін: респ. наук.-практ. конф. / За ред. А.П. Гетьмана. – Х.: 2010. – С. 118, 119.
17. Багай Н.О. Розвиток науки аграрного права України: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.06 / Н.О. Багай : Львів. нац. ун-т. – Львів, 2002. – 243 с.
18. Беляневич О. Верховенство права і законність як принцип господарського процесуального права / О. Беляневич // Право України. – 2011. – № 6. – С. 13-20.
19. Береговий В.К. Проблеми продовольчої безпеки України / В.К. Береговий // Економіка АПК. – 2011. – № 5. – С. 71-78.
20. Білінська О.В. Гарантування продовольчої безпеки як головна мета державної аграрної політики України / О.В. Білінська // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доп. ІV міжнар. наук. практ. конф. молодих учених (19-20 берез. 2010 р.). – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – С. 487-490.
21. Білінська О.В. Поняття й сутність державної аграрної політики України: правові аспекти / О.В. Білінська // Проблеми законності: академ. зб. наук. праць / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2010. – Вип. 110. – С. 233-240.
22. Білінська О.В. Правові аспекти інвестиційної політики держави в агропромисловому комплексі (АПК) України / О.В. Білінська // Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Частина 2). – Тернопіль, 2010. – С. 55-57.
23. Білінська О.В. Правові засади сучасної державної аграрної політики України / О.В. Білінська // Проблеми правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 11 грудня 2009 р. / ред. кол. Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. – Х.: НДІ Держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2009. – С. 111-113.
24. Білінська О.В. Принципи державної аграрної політики України / О.В. Білінська // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Економічна теорія та право / Ред. кол.: А.П. Гетьман та ін. – Х.: Право, 2012. – Вип. 1 (8). – С. 215-225.
25. Білінська О.В. Щодо удосконалення законодавства, яке визначає формування та реалізацію державної аграрної політики України / О.В. Білінська // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 40-45 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10bovapu.pdf
26. Білоусько Я. К. Дослідження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрної сфери / Я. К. Білоусько // Економіка АПК. – 2011. – № 10. – С. 182-188.
27. Блюм. Я. ГМО-фобія чи ГМО-вакханалія? / Я. Блюм // Дзеркало тижня. – 2007. – 15-21 груд.
28. Бобылёв А.И. Некоторые проблемы социального развития села / А.И. Бобылёв // Аграрное и земельное право. – 2006. – № 1. – С. 5-9.
29. Бобылёв А.И. Теоретические вопросы правового регулирования социального развития села / А.И. Бобылёв // Аграрное и земельное право. – 2007. – № 12. – С. 73-75.
30. Богдан А.Й. Порівняльна характеристика регулювання надання державної підтримки сільськогосподарським виробникам у законодавстві України і ЄС / А.Й. Богдан // Вісник господарського судочинства – 2009. – № 6. – С. 116-122.
31. Богдан А.Й. Правове забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у контексті вимог законодавства Європейського Союзу / А.Й. Богдан: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук: 12.00.06. – Х., 2010. – 20 с.
32. Богиня Д. Українське село вимирає: національна небезпека / Д. Богиня, К. Якуба // Економіка України. – 2011. – № 4. – С. 56-66.
33. Борейко В.І. Роль АПК в розвитку національної економіки / В.І. Борейко // Економіка АПК. – 2011. – № 10. – С. 18-22.
34. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. – № 4-5. – С. 101-112.
35. Бородіна О. Соціальні інновації в системі сільського розвитку: концептуальні підходи / О. Бородіна // Економіка України. – 2010. – № 9. – С. 68-77.
36. Бородіна О.М. Аграрна політика України: витоки, сучасний стан і нові можливості в контексті інституціоналізму та викликів глобалізації / О.М. Бородіна // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 94-111.
37. Бугера С. Концепція системи правового регулювання якості сільськогосподарської продукції в Україні / С. Бугера // Право України. – 2011. – № 11-12. – С. 183-188.
38. Бульбенюк С.С. Стратегії інноваційного суспільно-політичного розвитку на початку ХХІ століття / С.С. Бульбенюк // Інноваційний розвиток України: політико-правові аспекти / за ред. В.П. Горбатенка. – К.: ТОВ Вид-во «Юридична думка», 2006. – С. 3-10.
39. Быстров Г.Е. Вопросы теории аграрного права и методики его преподавания в юридических вузах России / Г.Е. Быстров // Гос-во и право. – 1998. – № 11. – С. 62-68.
40. Ващишин М. Проблеми екологізації законодавства України / М. Ващишин // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 12. – С. 115-118.
41. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2007. – 992 с.
42. Гаєцька-Колотило Я.З. Проблеми екологізації аграрного законодавства // Екологічне законодавство України: стан та перспективи розвитку: матеріали міжн. наук.-практ. конф. – Х., 2008. – С. 57-60.
43. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін., За ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 452 с.
44. Гайдуцький П.І. Україні потрібна нова аграрна політика / П.І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2005. –№ 10. – С. 3-7.
45. Гафурова О.В. Правові засади державного регулювання сільського господарства // Аграрне право України: підручник / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – С. 158-175.
46. Гафурова О.В. Соціальний розвиток села як інститут аграрного права / О.В. Гафурова // Аграрне право України: підручник / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – С. 491-508.
47. Геєць В. Соціоекономічна модернізація аграрного сектору України (концептуальні положення) / В. Геєць, В. Юрчишин. О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2011. – № 12. – С. 4-13.
48. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с.
49. Гойчук О.І. Продовольча безпека / О.І. Гойчук. – Житомир. «Полісся», 2004. – 348 с.
50. Гойчук О.І. Продовольча безпека та необхідність її правового забезпечення / О.І. Гойчук, В.І. Курило // Адвокат. – 2006. – № 3. – С. 3-5.
51. Гойчук О.І. Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми: автореф. дис. на здобуття ступеня докт. екон. наук. – Миколаїв, 2004. – 42 с.
52. Голіков А.П. Економіка України: навч. посіб. / А.П. Голіков, Н.А. Казакова, О.А. Шуба. – К.: Знання, 2009. – 286 с.
53. Гончаров В.М. Державна фінансова підтримка у аграрному секторі економіки / В.М. Гончаров, І.Є. Євсюкова // Вісник економічної науки України. – 2009. – № 1 (15). – С. 3-12.
54. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
55. Гребенюк М. Державно-правове регулювання забезпечення продовольчої безпеки / М. Гребенюк // Право України. – 2009. – № 5. – С. 92-98.
56. Гребенюк М. Правове регулювання фізіологічних норм харчування як основи забезпечення продовольчої безпеки / М. Гребенюк // Право України. – 2010. – № 6. – С. 154-160.
57. Гребенюк М. Правовий механізм гарантування продовольчої безпеки в сучасних умовах / М. Гребенюк // Право України. – 2011. – № 12. – С. 244-248.
58. Гребенюк М. Система забезпечення продовольчої безпеки в законодавстві Європейського Союзу / М. Гребенюк // Право України. – 2011. – № 9. – С. 227-232.
59. Гуревський В.К. Державне регулювання сільського господарства. / В.К. Гуревський // Аграрне право України : Підручник / За ред. О.О. Погрібного. – К.: Істина, 2007. – С. 158-175.
60. Дем’янишина О.А. Соціально-економічний розвиток сільських територій у просторовому вимірі / О.А. Дем’янишина // Економіка АПК. – 2011. – № 8. – С. 107-113.
61. Деякі питання продовольчої безпеки: Постанова Кабінету Міністрів України « від 05.12.2007 р., № 1379 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 93. – Ст. 48.
62. Директива Ради 85/374/ЕЕС від 25 липня 1988 р. щодо наближення нормативно-правових актів, постанов та адміністративних процедур держав-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію [Офіційний Журнал L 210 від 07.08.1985].
63. Діброва А.Д. Державне регулювання сільськогосподарського виробництва: теорія, методологія, практика / А.Д. Діброва. – К.: ВД «Формат», 2008. – 448 с.
64. Довгань В.М. Право Світової організації торгівлі. Вступ України до СОТ. – К.: КНТ, 2009. – 448 с.
65. Економічна енциклопедія. У 3 томах / за ред. С.В. Мочерного. – Т. 1. – К.: ВЦ «Академія», 2000. – 818 с.
66. Експрес-випуски Держслужби статистики України у 2011 році // www ukrstat.gov.ua
67. Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби. – Том 1. – К.: НАНУ, 2001. – 824 с.
68. Єрмоленко В. Правова природа відносин сталого розвитку сільських територій / В. Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 12. – С. 118-120.
69. Єрмоленко В.М. Державна аграрна політика: поняття і принципи / Правова політика Української держави: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного Університету імені Василя Стефаника (19-20 лютого 2010 р.). – Т. 1. – Івано-Франківськ: Прикарпатський національний ун-т імені Василя Стефаника, 2010. – С. 28-32.
70. Єрмоленко В.М. Правові засади державного регулювання сільського господарства // Аграрне право України: підручник / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – С. 158-175.
71. Єрмоленко В.М. Правові проблеми залучення інвестицій у соціальний розвиток села / В.М. Єрмоленко // Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові проблеми / За ред. В.І. Семчика. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – С. 181-206.
72. Жушман В.П. Аграрне право України (В питаннях та відповідях): навч.-практ. посібник. – Х.: Одіссей, 2011. – 208 с.
73. Жушман В.П. Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції / В.П. Жушман, В.Ю. Уркевич // Аграрне право: підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. В.П. Жушмана та А.М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – С. 94-104.
74. Жушман В.П., Корнієнко Г.С. Опорно-логічні схеми з навчальної дисципліни «Аграрне право України» та аграрне законодавство України: навч. посібник. – Х.: Одіссей, 2009. – 400 с.
75. Загальна теорія держави та права: навч. посіб. / за ред. Копєйчикова В.В. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
76. Збарський В.К. Особисті селянські господарства у формуванні продовольчої безпеки України / В.К. Збарський, О.О. Волошина // Економіка АПК. – 2012. – № 2. – С. 22-26.
77. Збарський В.К. Сталий розвиток сільських територій: проблеми і перспективи / В.К. Збарський // Економіка АПК. – 2010. – № 11. – С. 129-136.
78. Звіт про стан продовольчої безпеки України у 2009 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.me.gov.ua / file / link / 149977 / file / Zvit_2009. doc.
79. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р., № 2768-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
80. Зеркалов Д. Зміст продовольчої безпеки / Д. Зеркалов // Безпека життєдіяльності. – 2009. – № 3. – С. 5, 6.
81. Зиза М.М. Зміни виробничих відносин в Українському селі (друга половина ХХ – початок ХХІ століття): історичний аспект / М.М. Зиза: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук: 07.00.01 / Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2005. – 20 с.
82. Зинченко А.П. Аграрная политика / А.П. Зинченко, В.И. Назаренко, В.В. Шайкин и др.; Под ред. А.П. Зинченко. – М.: Колосс, 2004. – 304 с.
83. Зотова О.О. Рівень життя населення України / О.О. Зотова, О.І. Крикун, В.В. Латік. – К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2006. – 428 с.
84. Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові питання. Монографія / кол. авторів; за ред. В.І. Семчика. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 252 с.
85. Калашникова Т.В. Забезпечення продовольчої безпеки країни / Т.В. Калашникова // Економіка АПК. – 2010. – № 9. – С. 26-34.
86. Карпенко В. В. Стратегічне планування розвитку сільських територій в Україні / В.В. Карпенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. ОРІДУ. – Вип. 2 (26). – О.: ОРІДУ, 2006. – С. 88-96.
87. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи / І.Г. Кириленко. – К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2005. – 452 с.
88. Кісіль М.І. Інвестиційна та інноваційна складові доктрини аграрної політики України / М.І. Кісіль // Економіка АПК. – 2003. – № 7. – С. 82-87.
89. Книш В.В. Принципи аграрного інноваційного законодавства України / В.В. Книш // Правові засади інноваційного розвитку в сільському господарстві України: монографія / кол. авторів; за ред. В.І. Семчика. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – С. 56-71.
90. Козырь М.И. Правовое обеспечение социального развития сельскохозяйственных территорий / М.И. Козырь // Аграрное и земельное право. – 2008. – № 10. – С. 36-45.
91. Колісник О.Б. Методика організації та проведення громадських слухань з питань управління комунальною власністю / О.Б. Колісник, І.О. Федів, Є.О. Фишко – К.: Інститут муніципального і регіонального розвитку, 2002. – 64 с.
92. Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 248 с.
93. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
94. Конституція України: науково-практичний коментар / ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Тодика та ін. – К.: Вид. дім «ІнЮре», 2003. – 808 с.
95. Концепція Комплексної програми розвитку українського села на 2006-2010 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., № 536-р // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 52. – Ст. 3339.
96. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, затверджена постановою Верховної Ради України від 13.07.1999 р., № 916-ХІV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 37. – Ст. 336.
97. Корнієнко В.М. Актуальні питання правового забезпечення трансформації форм власності в аграрному секторі економіки // Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика: монографія / за ред. А.М. Статівки. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 68-81.
98. Краснодемська З. Без інвестицій аграрного дива не буде / З. Краснодемська // Інтерв’ю радника Президента України Леоніда Козаченка кореспонденту «Урядового кур’єру» [Електрон. ресурс]. Режим доступу: // http:// www.agrosoyuz.ua/ smi/ uryadovy_kuryer .
99. Кулаєць М.М. Інноваційна діяльність в аграрній сфері / М.М. Кулаєць, М.Ф. Бабієнко, П.А. Лайко, О.Д. Витвицька // Економіка АПК. – 2011. – № 2. – С. 100-107.
100. Купалова Г.І. Зайнятість на селі / Г.І. Купалова, В.М. Скупий. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1999. – 44 с.
101. Курило В.І. Забезпечення продовольчої безпеки як принцип державного управління аграрним сектором економіки України / В.І. Курило // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 7. – С. 77-80.
102. Курман Т.В. Державно-правове регулювання сільського господарства в Україні / Т.В. Курман // Аграрне право: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П. Жушмана та А.М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – С. 62-69.
103. Курман Т.В. Правове забезпечення продовольчої безпеки в Україні: національний та міжнародний аспекти / Т.В. Курман // Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика: монографія / А.М. Статівка, В.Ю. Уркевич, В.М. Корнієнко та ін.; за ред. А.М. Статівки. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 82-101.
104. Кучма Л. Засади місцевого самоврядування / Л. Кучма // Урядовий кур’єр. – 1997. – 2 червня. – С. 3.
105. Латинін М.А. Аграрний сектор економіки України: механізм державного регулювання: монографія / М.А. Латинін. – Х.: Вид-во Хар. РІ НАДУ «Магістр», 2006. – 320 с.
106. Латинін М.А. Інвестиції – основний фактор розвитку аграрної економіки України в сучасних умовах / М.А. Латинін // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х.: Вид-во Хар. РІ УАДУ, 2002. – № 2 (13): У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 86-88.
107. Лісовий А.В. Державне регулювання розвитку сільських територій: моногр. / А.В. Лісовий. – К.: Дія, 2007. – 400 с.
108. Лісовий А.В. Проблеми і перспективи реформування адміністративно-територіального устрою України / А.В. Лісовий, Н.І. Рубан // Фінанси України. – 2011. – № 5. – С. 28-39.
109. Ллойд Д. Идея права: моногр. /Д.Лойд; пер. с англ. – М.: Югона, 2000. – 239 с.
110. Лозинська Т.М. Національний продовольчий ринок в умовах глобалізації: монографія / Т.М. Лозинська. – Х.: Вид-во Хар. РІ НАДУ «Магістр», 2007. – 272 с.
111. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір // Т.В. Боліна, Ю.П. Горемикіна, О.А. Грішнова та ін.; за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2008. – 316 с.
112. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз: колективна монографія / за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 285 с.
113. Малієнко А.М. Альтернативний погляд на формування аграрної політики / А.М. Малієнко, А.В. Мазуренко // Агроінком. – 2007. – № 5-6. – С. 22-25.
114. Марченко М.Н. Источники права.: Учеб. пособ. / М.Н. Марченко – М.: Проспект, 2005. − 242 с.
115. Марченко С.І. Організаційно-правові питання товарного сільськогосподарського виробництва в Україні: монографія / С.І. Марченко. – К.: ВГЛ «Обрії», 2010. – 199 с.
116. Меламед М.Я. Державне регулювання економічного стану домашніх господарств / М.Я. Меламед // Держава та економічне зростання (Концепція державного регулювання відтворювальних процесів в економіці України): Зб. наук праць / за ред. Б.Є. Кваснюка. – К.: ІЕП, 2001. – С. 23-29.
117. Мельникова В.І., Національна економіка. Навч. посіб. / В.І. Мельникова, О.П. Мельникова та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 214 с.
118. Мілаш В.С. Господарське право: курс лекцій: у 2 ч. / В.С. Мілаш. – Ч. 2. – Х.: Право, 2008. – 336 с.
119. Мілімко Л. Правове регулювання забезпечення права власності громадян України на землю / Л. Мілімко // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 12. – С. 36-42.
120. Могильний О.М. Державна політика у розвитку сільських територій / О.М. Могильний // Економіка АПК. – 2010. – № 10. – С. 125-132.
121. Моніторинг аналізу розвитку ринків сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (тінізація, нелегальне вивезення продукції, спекуляція, монополізація) / Нац. ін-т стратег. дослід. [Електр. ресурс.]. – Режим доступу: http; // www.niss.gov.ua / Monitor / August/ 1.htm.
122. Мудрак Р. Споживчий аспект продовольчої безпеки / Р. Мудрак // Економіка України. – 2007. – № 9. – С. 82-89.
123. Настольная книга консультанта по проблемам местного самоуправления. – Москва – Санкт-Петербург: Об-во «Знание», 2000. – 200 с.
124. Національна доповідь про людський розвиток, 2011. Україна / Е. Лібанова, Ю. Левенець та ін. – К., 2011. – 126 с.
125. Новичков В.И. Аграрная политика / В.И. Новичков, И.Б. Калашников, В.И. Новичкова. – М.: ИЦ «Маркетинг», 2001. – 288 с.
126. Носік В.В. Проблеми кодифікації аграрного законодавства України / В.В. Носік // Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України: перспективи в 21 ст.: мат. міжн. наук. конф. – Біла Церква: Білоцерківський держ. аграрн. ун-т, 2006. – С. 17-19.
127. О развитии сельского хозяйства: Федеральный Закон Российской Федерации от 29 декабря 2006 года № 264 // Экономика сельского хозяйства России. – 2007. – № 2. – С. 34-39
128. Онегіна В. Зміна аграрної парадигми та державної аграрної політики у розвинутих країнах / В. Онегіна // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 62-72.
129. Осташко Т. Ризики для сільського господарства від встановлення зони вільної торгівлі з ЄС / Т. Осташко // Економіка України. – 2011. –№ 3. – С. 57-63.
130. Осташко Т. Сільське господарство України в умовах СОТ: аналітичні передбачення та практичні очікування // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 3. – С. 41-54.
131. Пабат О. Продовольча безпека як складова національної безпеки держави / О. Пабат // Економіка АПК. – 2010. – № 12. – С. 86-92.
132. Павлов О. Сільський розвиток: об’єктивність, просторові межі та суспільне призначення / О.Павлов // Економіка України. – 2011. – № 8. – С. 78-85.
133. Павлов О.І. Різновиди сільських територій та їхні функціональні моделі / О.І. Павлов // Економіка АПК. – 2011. – № 10. – С. 116-123.
134. Панькова Л.О. Правові аспекти діяльності Аграрного фонду та Фонду аграрних страхових субсидій як суб’єктів інвестування / Л.О. Панькова // Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові питання. Монографія / кол. авторів; за ред. В.І. Семчика. – К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2008. – С. 56-70.
135. Пасхавер Б. Аграрний сектор: час принципово змінити орієнтири / Б. Пасхавер, В. Юрчишин, О. Шубровська, І. Прокопа // Дзеркало тижня. – 2010. – № 26. – 11 липня.
136. Пасхавер Б. Сучасний стан продовольчої безпеки / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2006. – № 4. – С. 43-51.
137. Пасхавер Б. Ціна виробництва та споживання продовольчого ринку / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2007. – № 12. – С. 51-61.
138. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом в Україні / А.А. Пересада. – К.: «Лібра», 2002. – 472 с.
139. Петриченко В. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / В. Петриченко // Голос України. – 2012. – 28 березня. – С. 19.
140. Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2012/2013 маркетинговому періоді: Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 березня 2012 р., № 125, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 березня 2012 р. за № 448/20761 // Офіц. вісн. України. – 2012. – № 23. – Ст. 896.
141. Погорєлов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Є.В. Погорєлов. – Х., 2000. – 166 с.
142. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: автореферат дис. канд. юрид. наук., 12.00.01: