Правове регулювання геологічного вивчення надр

brief description

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

Філатова Вікторія Костянтинівна

УДК 349.6: 504.505

Правове регулювання геологічного вивчення надр

Спеціальність: 12.00.06. - земельне право; аграрне право; екологічне право;
природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук,
професор, член-кореспондент
Академії правових наук України
Шульга Михайло Васильович

Харків 2008

ЗМІСТ

Стор.

Вступ ...

3

Розділ 1. Загальна характеристика правового регулювання геологічного вивчення надр

11

1.1. Становлення та розвиток законодавства, що регулює геологічне вивчення надр

11

1.2. Геологічне вивчення надр як вид права надрокористування: сутність та ознаки ..

23

1.3. Правова класифікація геологічного вивчення надр ..

43

Висновки до Розділу 1

57

Розділ 2. Правовідносини з геологічного вивчення надр .

65

2.1. Надра як об'єкт геологічного вивчення .

65

2.2. Суб`єкти геологічного вивчення надр.

80

2.3. Виникнення правовідносин з геологічного вивчення надр..

97

2.4. Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр...

117

2.5. Припинення правовідносин з геологічного вивчення надр...

129

Висновки до Розділу 2

145

Висновки ..

152

Список використаних джерел

165

ВСТУП
Актуальність теми дослідження.
Підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку суспільства неминуче супроводжується збільшенням обсягів споживання невідновлюваних природно-мінеральних ресурсів, необхідністю отримання інформації про потенціал надр, відкриття нових родовищ корисних копалин та їх інтенсивною розробкою. Важливого значення при цьому набувають відносини в сфері геологічного вивчення надр, які потребують детального наукового дослідження та належного законодавчого врегулювання.
Сучасні процеси реформування гірничої галузі та інтенсивне використання надр вимагають постійного підвищення рівня геологічного вивчення, вдосконалення існуючих та розробки новітніх технологій геологічного вивчення надр, нормативного забезпечення, раціоналізації та екологізації цього виду надрокористування.
Незважаючи на наявність у чинному Кодексі України про надра та Гірничому Законі України низки правових норм, що стосуються геологічного вивчення надр, на сьогодні сталого механізму його правового забезпечення поки що не сформовано. Законодавство, що регулює відносини в сфері геологічного вивчення надр, потребує вдосконалення, оскільки йому притаманні такі риси, як непослідовність, певна неузгодженість з іншими галузями законодавства, незавершеність, відсутність стабільності, чітких юридичних визначень та гарантій.
Актуальність даного наукового дослідження обумовлена також недостатнім рівнем теоретичної розробки проблеми правового забезпечення геологічного вивчення надр.
Відсутність комплексного дослідження права геологічного вивчення надр зумовила необхідність теоретичного визначення його поняття, видів, об’єктно-суб’єктного складу, практичного вирішення організаційного, процесуального, економічного та юрисдикційного забезпечення, а також виявлення перспектив розвитку та вдосконалення законодавства, що регулює відносини в сфері геологічного вивчення надр.
У правовому регулюванні геологічного вивчення надр виникають актуальні питання, які в сучасних умовах поки що не розглядалися на науковому рівні. Проблеми надрокористування взагалі були предметом дослідження (Р. С.Кірін, О. П. Шем’ков, О. О.Сурілова та ін.). Але правове регулювання геологічного вивчення надр розглядалося авторами лише фрагментарно.
Правові проблеми геологічного вивчення надр актуалізувалися у зв`язку із прийняттям Верховною Радою України постанови від 20 листопада 2003 року № 1310-IV Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної з надрокористуванням в Україні”, яка встановила завдання по реалізації комплексу організаційно-правових, законодавчих заходів для вирішення проблем в галузі надрокористування.
Викладене зумовило необхідність комплексного дослідження теоретичних проблем правового регулювання геологічного вивчення надр на дисертаційному рівні з метою удосконалення законодавства про надра та практики його застосування.
Теоретичною основою дослідження стали праці відомих вчених правознавців України у галузі гірничого та екологічного права: В. І.Андрейцева, Г. І.Балюк, А. Г.Бобкової, А. П.Гетьмана, І. І. Каракаша, В. В. Носіка, О. О. Погрібного, С. В. Разметаєва, М. В.Шульги та інших.
В роботі також використано доробки представників радянської, російської та зарубіжної правової науки: Г.О. Аксеньонка, С.А. Боголюбова, Г.С. Башмакова, Л.О. Заславської, М.І. Клеандрова, Б.Д. Клюкіна, М.Є. Кочіна, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, О.М. Курського, Б.А. Лісковця, Н.Б. Мухітдінова, Л.Г. Навроцької, В.Г.Плахути, М.Є. Певзнєра, С.О. Сосни, М.О. Сиродоєва, О.М. Теплова та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках державної цільової комплексної програми Проблеми вдосконалення правового регулювання екологічних відносин” (державна реєстрація №0106U002290).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні сутності, особливостей, правової природи та характерних рис права геологічного вивчення надр, визначенні проблем формування сукупності правових приписів присвячених геологічному вивченню надр, а також розробці пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання геологічного вивчення надр.
Завдання дослідження, відображаючи конкретизацію його мети, полягають в наступному: розкритті поняття, сутності, особливостей, правової природи та характерних рис права геологічного вивчення надр, провести історичне дослідження нормативно-правового регулювання геологічного вивчення надр, формулюванні на основі відповідних висновків пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства у сфері геологічного вивчення надр.
Об’єктом дослідження є сукупність правовідносин, що складаються з приводу геологічного вивчення надр, як окремий різновид правовідносин у сфері користування надрами.
Предметом дослідження виступають нормативно-правові акти, що регламентують правовідносини з геологічного вивчення надр, практика їх застосування, наукові доробки та історичні пам’ятки, а також діяльність, документи та інформація у сфері геологічного вивчення надр.
Методами дослідження виступають науковий аналіз правових доктрин та окремих правових норм, необхідність проведення якого викликана потребою виявлення закономірностей взаємодії досліджуваних явищ, залежності фактичного стану суспільних відносин від рівня їх правової урегульованості, що зумовило застосування, перш за все, методу діалектики. У ході підготовки дисертації були використані також методи історичного, порівняльно-правового, формально-логічного, структурно-функціонального, системного аналізу та комплексний метод. Дослідження етапів становлення законодавства у сфері геологічного вивчення надр здійснювалося за допомогою методу історичного аналізу. Порівняльно-правовий метод покладений в основу аналізу законодавства України в сфері геологічного вивчення надр та відповідного законодавства зарубіжних країн. Тлумачення норм права у поєднанні з формально-логічним методом слугували виявленню недоліків існуючого механізму правового забезпечення геологічного вивчення надр та шляхів його вдосконалення. З позицій структурно-функціонального аналізу було досліджено питання організаційно-правового та функціонального забезпечення геологічного вивчення надр. Метод системного аналізу використано під час виділення ознак права геологічного вивчення надр та визначення його місця в системі права надрокористування. За допомогою комплексного методу сформульовано ряд наукових визначень, прикладних положень дисертаційного дослідження, а також наукових положень, що виносяться на захист.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в юридичній науці України виконане комплексне дослідження сукупності правових приписів, присвячених геологічному вивченню надр. Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками і пропозиціями, що виносяться на захист, найважливішими з яких є наступні:
Вперше:
1. З урахуванням новітніх наукових досліджень сформульовано поняття права геологічного вивчення надр, яке являє собою таку систему юридичних норм і засобів, за допомогою яких здійснюється регулювання відносин щодо забезпечення раціональної, екологічно безпечної діяльності з отримання інформації про надра при вилученні обмеженої кількості корисних копалин з надр (дослідно-промислова розробка) з метою задоволення потреб суспільства та держави.
2. Доведено, що геологічне вивчення надр, як домінуючий та основний вид користування надрами є основою для здійснення інших видів надрокористування.
3. Розроблено та обґрунтовано класифікацію різновидів геологічного вивчення надр за різними критеріями. В основу правової класифікації геологічного вивчення надр насамперед покладено затверджений законодавством перелік видів геологічних робіт. Важливе значення мають також такі критерії, як мета геологічного вивчення, дозвільний механізм діяльності суб`єктів, підстави діяльності з вивчення надр, фінансування геологічних робіт, повторність здійснення, строк діяльності з вивчення надр, суб`єкт геологічного вивчення та його кваліфікаційні характеристики та ін.
4. Обґрунтовано висновок, що дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення є самостійним різновидом геологічного вивчення надр, який характеризується специфічними рисами (метою геологічного вивчення виступає отримання геологічної інформації про надра; об`єктом геологічного вивчення може виступати окрема визначена у просторі ділянка надр; надра для геологічного вивчення надаються без гірничого відводу та без вилучення земельної ділянки у власника та інші).
5. Сформульовано пропозиції щодо розширення переліку підстав виникнення права геологічного вивчення надр в сучасних умовах, зокрема, за рахунок застосування договірної основи та отримання надр в користування на конкурентних засадах, що відповідає вимогам формування соціально орієнтованої ринкової економіки.
6. Обґрунтовано необхідність запровадження на законодавчому рівні режиму геологічного відводу, що дозволить посилити контроль з боку держави за діяльністю суб`єктів щодо геологічного вивчення надр.
Дістали подальшого розвитку положення про те, що:
- виникнення права геологічного вивчення надр це складний, послідовний процес, за якого окремі елементи цього права створюються, змінюються та припиняються на певних стадіях і етапах процесу вивчення надр. Вони обумовлюють відповідний юридичний склад дій та подій, а також зміст повноважень суб'єктів надрокористування щодо конкретно визначених об'єктів надр;
- плата за користування надрами для геологічного вивчення надр це форма реалізації економіко правових відносин з приводу податкових і неподаткових надходжень між власником ресурсів надр в особі держави та надрокористувачем в особі суб'єкта господарювання;
- геологічна інформація найважливіший продукт діяльності з геологічного вивчення надр, яка є об`єктом права інтелектуальної власності. визначено правовий режим геологічної інформації. Геологічна інформація як складна категорія класифікується за різними ознаками: первинна та похідна; основна та допоміжна; відкрита та закрита; матеріальна та наукова; інформація щодо корисних копалин та щодо інших властивостей надр; державна та приватна інформація.
Наведені додаткові аргументи щодо:
- удосконалення правових норм, що визначають правовий режим геологічного вивчення надр, зокрема, внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” в частині, що стосується зазначення у спеціальному дозволі на користування надрами граничних обсягів видобування корисних копалин при дослідно-промисловій розробці родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та доповнення Порядку положенням про обсяги матеріальної відповідальності суб`єктів за порушення умов геологічного вивчення надр;
- розробки та прийняття Кабінетом Міністрів України Порядку анулювання спеціальних дозволів на користування надрами”, який визначав би окрім підстав припинення правовідносин з геологічного вивчення надр порядок повернення ділянок надр, процедуру та відшкодування спричинених при цьому збитків;
- доповнення Кодекс України про надра підставами припинення права геологічного вивчення надр, які стосуються, зокрема суб’єктів фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання сформульованих у роботі положень в процесі вдосконалення чинного законодавств про надра, у правозастосовчій практиці, при подальшому реформуванні правового забезпечення геологічного вивчення надр та інших видів користування надрами. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при проведенні лекційних, практичних і семінарських заняттях, при підготовці посібників, підручників, вдосконаленні навчально-методичних матеріалів з курсів Екологічне право”, Гірниче право” та спецкурсів з проблем права користування надрами, а також у практиці здійснення геологічного вивчення надр , в тому числі у процесі реалізації та захисту прав суб'єктів гірничої справи, а також слугувати основою подальших наукових досліджень права геологічного вивчення надр.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені на науковій конференції Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2003 рік), науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів Нове законодавство України та питання його застосування” ( м. Харків, 2004 рік), науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (м. Харків, 2005 рік).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відбиття у семи наукових працях (чотирьох статтях, опублікованих у чотирьох фахових виданнях, і тезах трьох наукових доповідей на наукових і науково-практичних конференціях).

Структура дисертації обумовлена предметом, метою і завданнями дослідження і композиційно складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаної літератури. Загальна кількість сторінок дисертаційного дослідження 190. Кількість використаних джерел 257.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Історичні процеси, в умовах яких відбувалося українське державотворення та формування правових норм, зокрема у сфері надрокористування, мали різношвидкісну еволюцію. Принципи права користування надрами багато в чому залежали від рівня та спрямованості розвитку економіки того державного угруповання, в якому перебували відповідні українські землі.
З урахуванням зазначеного та у зв’язку з еволюцією засад надрокористування виділяються три головні етапи розвитку законодавства, що регулювало геологічне вивчення надр. Перший етап обмежується часовими рамками XI ст. 1917 р. Надрокористування в тому числі геологічне вивчення надр на цьому етапі здійснювалися за наступними принципами: 1) земля розглядалася як інтегрований природний об'єкт, до складу якого входило не тільки поверхня, а й наземна та підземна частини землі; 2) надра не вважалися окремим об'єктом права власності, а відносились до складової частини права власності на землю; 3) право на надра виступало додатковим, похідним від домінуючого права права власності на землю; 4) користування надрами здійснювалося тільки самим землевласником або з його дозволу тією особою і на тих умовах, які були погодженні з ним.
Другий етап охоплює 1917 1991 рр. На цьому етапі надрокористування отримало самостійне законодавче закріплення. Аналіз законодавства про надра того часу свідчить, що головним завданням геологічної галузі виступало створення фонду родовищ корисних копалин.
Третім етапом слід вважати період з 1991 р. до сьогодення. Характерною рисою даного етапу виступає та обставина, що геологічне вивчення надр виділилося в якості самостійного та першорядного виду користування надрами. Система чинного законодавства в сфері геологічного вивчення надр в сучасних умовах являє собою доволі розгалужену структуру як по вертикальному (законодавчі та підзаконні акти), так і по горизонтальному напрямах.
2. Недостатня ефективність нормативно-правового регулювання відносин у сфері геологічного вивчення надр пов’язана перш за все з відсутністю затвердженої державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами, механізму переходу підприємств галузі на самоокупність та самофінансування, відокремлення виконавчих функцій по безпосередньому виконанню геологічних робіт від функцій замовлення цих робіт, контролю за їх виконанням та здійсненням дозвільних функцій; неодноразовим реформування протягом останніх років спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр; відсутністю належного понятійно-термінологічного апарату; для структури законодавства у сфері, що досліджується характерна перевага підзаконних актів, питома вага яких перевищує закони. Це не забезпечує сталості та передбачуваності, притаманних законам.
3. Вирішення найважливіших та найбільш гострих проблем правового регулювання геологічного вивчення надр пов’язане з необхідністю реалізації комплексу заходів:
- законодавчого характеру: удосконалення законодавства як за формою, так і за його змістом, системи державного управління, контролю та нагляду, розробки та затвердження державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами з метою їх раціонального використання; створення та закріплення на законодавчому рівні державної системи заохочення та санкцій щодо надрокористувачів під час проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин; врегулювання на законодавчому рівні детального порядку надання земельних ділянок, які перебувають у приватній власності громадян або юридичних осіб, для ведення геологічних робіт;
- фінансово-економічного характеру: вжиття комплексу економічних, правових та організаційних заходів з метою залучення інвестицій на розвиток геологічної галузі і відтворення мінерально-сировинного комплексу України; проведення за рахунок державного бюджету геологічних досліджень з метою прогнозування, виявлення та оцінки запасів корисних копалин, забезпечення комплексного підходу при освоєнні родовищ на основі сучасних високоліквідних технологій;
- дозвільного характеру: упорядкування процедури видачі (продажу на аукціоні) спеціальних дозволів на право геологічного вивчення надр.
4. Право геологічного вивчення надр, будучі субінститутом, що входить до складного інституту надрокористування, являє собою таку систему юридичних норм і засобів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин щодо забезпечення раціональної, екологічно безпечної діяльності з отримання інформації про надра при вилученні обмеженої кількості корисних копалин з надр (дослідно-промислова розробка) з метою задоволення потреб суспільства та держави.
5. Враховуючи наявність сукупності специфічних суспільних відносин в сфері геологічного вивчення надр, ознаки і риси якого відрізняють його від інших видів діяльності, наявність та потребу в особливих джерелах права, які б регулювали ці відносини, можна стверджувати про визначеність самостійного місця субінституту права геологічного вивчення надр у складі права надрокористування як підгалузі гірничого права.
6. Об'єктом права геологічного вивчення надр слід вважати конкретну, фізично індивідуалізовану відособленням в натурі та юридично відокремлену засвідченням актом ділянку надр, надану уповноваженим державним органом спеціалізованому суб'єкту, що отримав спеціальний дозвіл. Для належного правового регулювання діяльності суб`єктів геологічного вивчення надр слід доповнити Кодекс України про надра визначенням терміну «геологічний відвід». Це викликано тим, що надання надр у користування з метою геологічного вивчення надр фактично відбувається і геологічним відводом визначаються межі ділянки надр в натурі. Зазначений підхід посилив би контроль з боку держави за діяльністю щодо геологічного вивчення надр.
7. Геологічній відвід - це ділянка надр, що надається відповідно до спеціального дозволу для геологічного вивчення без істотного порушення цілісності надр (без використання важких гірських вироблень і буріння свердловин для видобутку корисних копалин або будівництва підземних споруд для цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин). Статус геологічного відводу повинен надаватися ділянці надр за рішенням спеціального органу управління державним фондом надр або його територіального органу. У межах геологічного відводу можуть одночасно проводитися роботи декільками користувачами надр; при надані ділянки надр в користування відповідно до угоди про розділ продукції при пошуку, розвідці і видобутку мінеральної сировини геологічний відвід повинен оформлятися в межах, визначених угодою.
8. Безпосереднім об'єктом права геологічного вивчення надр слід вважати інформацію про надра. Геологічна інформація диференціюється як дані геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного, геолого-економічного, технологічного, еколого-геологічного, фізико-географічного, геодезичного, геоастрономічного, геобіологічного, петрографічного, палеонтологічного та іншого геологічного змісту, що характеризують геологічну будову надр, родовища корисних копалин, склад та властивості гірських порід, руд, мінералів, підземних вод, а також інші якісні чи кількісні параметри та ознаки надр, гірських порід і родовищ корисних копали.
9. Під геологічною інформацією (інформацією про надра, в частині яка вивчалася) слід вважати зафіксовані дані, що виповідають наступним критеріям:
1) характер змісту даних: геологічний, геофізичний, геохімічний, аерокосмічний, економічний;
2) характерні параметри об'єкта: будова надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр;
3) вид робіт з отримання результати: геологорозвідувальні, геолого-екологічні, науково-дослідні, експлуатаційні та інші.
Геологічна інформація є різновидом екологічної інформації, яка створює уявлення про стан навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим їй властиві всі ознаки саме екологічної інформації.
10. Дослідно-промислова розробка родовища корисних копалин це різновид геологічного вивчення окремої ділянки надр, яка попередньо була досліджена. В межах цієї ділянки здійснюється видобуток обмеженої кількості корисних копалин з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів копалин і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища.
11. Удосконалення законодавчої бази в частині конкретизації напрямів використання коштів, отриманих від збору за геологорозвідувальні роботи, дасть можливість більш оперативно та ефективно впливати на процеси в надрокористуванні, що буде сприяти нарощуванню мінерально-сировинної бази держави та її більш раціональному використанню.
12. При розмежуванні різних видів права геологічного вивчення, які передбачають у своєму складі однакові або тотожні дії суб’єктів, доцільно проводити кваліфікацію кожного із юридичних складів за змістом суб’єктивних та об’єктивних ознак. Це дасть можливість не тільки диференціювати правові режими окремих видів геологічних робіт, та й правомірність дій користувачів та посилити контроль держави за роботами з геологічного вивчення надр.
13. За основу класифікації слід приймати затверджений законодавством перелік видів геологічних робіт. Також використовувалися такі критерії, як мета геологічного вивчення, дозвільний механізм діяльності суб’єктів, підстави діяльності з вивчення надр, фінансування геологічних робіт, повторність здійснення, строк діяльності з вивчення, суб`єкт геологічного вивчення та його кваліфікаційні характеристики та деякі інші.
14. Геологічне вивчення надр поділяється на власне геологічне вивчення та на геологічне вивчення, що включає дослідно-промислову розробку корисних копалин загальнодержавного значення.
15. Геологічне вивчення надр, що включає дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, є спеціальним та вужчим різновидом користування надрами, оскільки воно передбачає і здійснює заходи, які направлені лише на вивчення ділянок надр, що містять корисні копалини загальнодержавного значення.
При дослідно-промисловій розробці здійснюється видобуток з родовища обмеженої кількості корисних копалин з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів копалин і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища. Цей різновид геологічного вивчення надр має важливе практичне значення для подальшого користування надрами з метою видобування корисних копалин, тобто для здійснення самостійного виду надрокористування. Він слугує фактичною основою, на якій підтверджуються результати геологічного вивчення надр.
16. При розмежуванні різновидів права геологічного вивчення надр, які містить у своєму складі однакові або тотожні дії суб'єктів, їх поглиблену класифікацію доцільно проводити з урахуванням змісту суб'єктивних та об'єктивних ознак. Це дозволить виокремити геологічне вивчення надр, що включає дослідно-промислову розробку, від видобування корисних копалин. Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (геологічне вивчення надр) та промислова розробка родовищ корисних копалин (видобування корисних копалин) можна диференціювати за наступними елементами:- мета (отримання прибутку та отримання геологічної інформації); - дозвільний механізм діяльності суб'єктів (отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення та отримання ліцензії на видобування); - вимоги до діяльності суб'єктів (різна матеріальна технічна база); - порядок обліку діяльності суб'єктів; - строк діяльності суб'єктів та ін.
17. Геологічне вивчення надр поділяється на загальне, територіальне (регіональне) та локальне.
Основне завдання загального геологічного вивчення надр полягає в розробці державної комплексної програми вивчення надр, що включає наступні напрямки: визначення змін навколишнього природного середовища внаслідок комбінованого впливу тектонічних, вулканічних, гідрогеологічних, кліматичних і космічних факторів, геологічні, геофізичні, геохімічні, гідрогеологічні дослідження надр Землі; пізнання глибинної будови Землі, тектоніки й геодинаміки Світового океану; удосконалювання тактики, методик пошуку й розвідки й стратегії (вивчення сировинної бази й керування ресурсами) розвідки; створення нових технологій пошуку й розвідки родовищ корисних копалин та ін.
Територіальне (регіональне) геологічне вивчення надр повинно відповідати держаній комплексній програмі геологічного вивчення надр та передбачає розроблення і затвердження територіальної програми геологічного вивчення надр. При такому вивченні створюється інформаційна база даних з геологічного вивчення надр певної території чи регіону.
При локальному вивченні надр здійснюється: виконання інженерно-геологічних, геолого-екологічних й інших досліджень, передбачених проектами й планами місцевих органів виконавчої влади; проведення геологічних, геофізичних, геохімічних, гідрогеологічних і комплексних геологічних вишукувань за заявками надрокористувачів та інших юридичних осіб і громадян держави при наявності дозволу на проведення відповідного виду робіт, а також приймає участь у виконанні загальної й територіальної (регіональної) програми геологічного вивчення надр та участь у створенні позабюджетного територіального (регіонального) фонду геологічного вивчення надр.
18. З урахування порядку отримання надр у користування для геологічного вивчення виділяється первинне та повторне, первинне та вторинне геологічне вивчення надр. При виконанні геологічних робіт на ділянці надр, яка вже раніше була досліджена, але за якихось обставин ще виникає необхідність проведення геологічного вивчення, проводиться повторне вивчення ділянки надр. Вторинне геологічне вивчення має місце коли первинний користувач залучає до робіт третіх осіб, які не мають спеціального дозволу на геологічне вивчення.
19. До індивідуальних ознак об'єкта геологічного вивчення надр належать: його розмір, межі та місцезнаходження, які встановлюються в дозвільному документі. Окрім названих ознак, притаманних надрам як об`єкту надрокористування, об`єкт геологічного вивчення надр має певні відмінності.
20. Специфіка надр як об`єкта геологічного вивчення полягає в тому, що економічна цінність певної частки надр залежить від наявності в них корисних елементів, або можливості використання такої ділянки для потреб суспільства, наприклад, розташування підземних споруд. Крім того цінність певної ділянки як об’єкта геологічного вивчення також залежить від її територіального розташування.
21. Об`єктом при дослідно-промисловій розробці родовищ корисних копалин загальнодержавного значення є окрема ділянка надр, що була раніше досліджена та за результатами такого дослідження було встановлено наявність в ній корисних копалин. Особливість цього об`єкта полягає в тому, що користувачам невідомо про склад та особливості даної частки надр. Отже здійснюється видобуток обмеженої кількості копалин з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних і технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів копалин та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища.
22. Визначення надр як юридичної категорії законодавством ставиться в залежність від глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Доступність глибин, на які простягаються відповідні ділянки надр як об’єкт геологічного вивчення, зумовлюється багатьма чинниками. Найголовнішими серед них виступає безумовно можливість і потреби суспільства на конкретному історичному (економічному) етапі його розвитку. Відповідно недоступна сьогодні частина земної кори як об'єкт природи не може задовольняти сучасні інтереси та потреби суспільства.
Визначення категорії надра постає й тоді коли виникає необхідність визначити межі та обсяг власності на надра України. Так, згідно зі ст. 4 Кодексу України про надра та ст.13 Конституції України надра України є власністю народу. Отже, частина земної кори, доступна для геологічного дослідження, належить народові України. Що ж стосується іншої частини, яка поки що не доступна для вивчення й освоєння, то питання щодо її приналежності залишається відкритим. Законодавством воно не врегульовано. Фактично законодавець створює ситуацію, коли в залежності від науково-технічних можливостей сусідніх держав вони можуть пред`явити свої претензії щодо ділянки надр, які фактично територіально належать Україні, але поки що не доступні до геологічного вивчення нею. Це питання потребує законодавчого врегулювання з урахуванням норм міжнародного права.
23. Відповідно до законодавства України до складу суб`єктів правовідносин з геологічного вивчення надр входять державні органи та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни. Їх можна поділити на дві великі групи: користувачі надр, які безпосередньо здійснюються геологічне вивчення надр, та інші суб’єкти правовідносин:
а) користувачами можуть бути юридичні та фізичні особи-підприємці, які наділені спеціальною правоздатністю та мають матеріально-технічні та фінансові можливості проводити діяльність з геологічного вивчення надр.
б) до другої групи суб’єктів геологічного вивчення надр відносяться державні органи та структури з геологічного вивчення надр. Замість правоздатності вони наділені законом певною компетенцією та відіграють важливу роль у гірничих правовідносинах, будучи публічною стороною.
24. Суб`єкти геологічного вивчення надр користувачі мають, по-перше, статус суб`єктів господарювання, а, по-друге, відповідають певним вимогам спеціального законодавства щодо наявності матеріально-технічної бази, дозволу та ін.
Суб'єкт господарювання, що проводить діяльність з геологічного вивчення надр, повинен відповідати наступним вимогам:
мати статус суб`єкта підприємницької діяльності для фізичної особи та закріплення у статутних документах юридичної особи такого виду господарської діяльності як вивчення надр;
наявність у складі трудового колективу фахівців, які мають відповідну геологічну або гірничотехнічну освіту та професійну підготовку з проведення геологорозвідувальних робіт;
наявність відповідної матеріально-технічної бази (спеціального обладнання, устаткування та приладів) та фінансово-економічної можливості.
25. В складі першої групи суб’єктів геологічного вивчення надр виділяються першовідкривачі. При здійсненні геологічного вивчення надр особа, що знайшла невідоме до цього державі родовище корисних копалин, набуває спеціального статусу. Першовідкривачем може бути лише фізична особа.
26. Державна геологічна служба України, будучи особливим суб`єктом правовідносин з геологічного вивчення надр, одночасно відноситься до користувачів надрами і має ряд владних повноважень. Саме в цьому полягає специфіка її правового статусу.
Поєднання в одному органі господарських та контрольних функцій не сприяє тому, щоб покладені на державну геологічну службу завдання були виконані належним чином та в повній мірі.
У структурі Державної геологічної служби пропонується виокремлення чотирьох напрямів діяльності: геологічний; геолого-економічний; екологічний та науковий. Основними структурними елементами, які підпорядковані службі, мають бути регіональні геологічні управління і галузеві науково-дослідні інститути.
28. Виникнення права геологічного вивчення надр являє собою складний, послідовний процес. Зміст права геологічного вивчення надр, як сукупність правомочностей, прав та юридичних обов’язків, розглядається виходячи з того, що геологічне вивчення надр полягає у здійсненні робіт з метою отримання геологічної інформації про надра незалежно від наявності чи відсутності на ділянках, що вивчаються, проявів корисних копалин, які мають певні екологічні, економічні, рекреаційні та інші властивості і на котрі спрямовані суб'єктивні права і обов’язки юридичних і фізичних осіб як надрокористувачів.
29. При здійсненні геологічного вивчення надр земельна ділянка займається тимчасово. Така земельна ділянка не вилучається у землекористувача і не викуповується у власника. Вона залишається у власності або користуванні відповідного суб'єкта, а користувач, який проводить гелого-розвідувальні роботи, лише тимчасово її займає і використовує для геологічного вивчення надр. Проект відведення земельної ділянки в цьому випадку не складається.
30. Розглядаючи питання щодо договору як окремої підстави виникнення гірничих правовідносин, в тому числі й з геологічного вивчення надр, слід зазначити, що в цьому випадку мають місце два принципово різних режими надрокористування - цивільно-правовий та адміністративно-правовий.
При реалізації жорстких державних адміністративних заходів з урахуванням природного виснаження сировинної бази країни створюються умови для різкого скорочення інвестицій у добувні галузі й переведення величезного числа родовищ, а в ряді випадків і цілих галузей у розряд нерентабельних.
Щодо методу цивільно-правового регулювання, то тут повинен застосовуватися метод юридичної рівності сторін, відповідно до якого жодна із сторін у цивільних правовідносинах не може визначити поводження іншої сторони тільки в рамках займаного нею в правовідносинах положення, що властиво, наприклад, адміністративно-правовим методам.
31. В основу дозвільного порядку геологічного вивчення надр покладено найважливіший принцип надання права користування надрами в сучасних умовах принцип змагальності при виборі надрокористувача, який реалізується шляхом проведення конкурсів і аукціонів на отримання права користування надрами.
Дозвіл на користування надрами — це документ, що видається спеціально уповноваженими державними органами в порядку, передбаченому законом, та надає суб`єкту право користування певною ділянкою надр з конкретною метою, яка зазначається у дозволі.
32. Надрокористувачі, що здійснюють геологічне вивчення надр, володіють низкою прав і несуть відповідні обов'язки, закріплені в Кодексі України про надра та в інших нормативних актах. Серед них розрізняються загальні права і обов'язки, які поширюються на всіх без винятку або на значну частину надрокористувачів, і спеціальні, які поширюються тільки на окремих осіб, що здійснюють саме геологічне вивчення. Право користування земельною ділянкою для потреб, пов'язаних із користуванням надрами, до змісту права надрокористування не входить.
33. Встановлений законодавством обсяг прав та обов`язків суб`єктів, що здійснюють геологічне вивчення надр, підпорядкований єдиному завданню - раціональному і комплексному використанню надр для задоволення потреб у геологічній інформації та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища.
Необхідне удосконалення відповідних правових приписів, що регулюють відносини у сфері геологічного вивчення надр при припиненні цих правовідносин, а саме: регламентації порядку повернення, вилучення ділянок надр із самовільного користування; встановлення відповідальності суб'єктів надрокористування і державних органів за порушення правил і умов обмеження, зупинення або припинення права користування надрами та ін;
34. Додатковими підставами припинення права геологічного вивчення надр мають виступати: щодо суб’єктів фізичних осіб підприємців смерть, - припинення підприємницької діяльності та втрата статусу підприємця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев С. С. Право: азбука теория философия: Опыт философского исследования / С. С. Алексеев. М.: Статут, 1999. 712 с.
2. Андрейцев В. И. Правовое обеспечение рационального природопользования предприятий и объединений АПК / В. И. Андрейцев. - К.: Урожай, 1989. - 200 с.
3. Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій у схемах. Загальна частина: навч. посіб./ В. І. Андрейцев. - К.: Вентурі, 1996. - 208 с.
4. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії / В. І. Андрейцев. - К.: Знання, 2005. - 445с.
5. Андрейцев В. І. Об'єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України / В. І. Андрейцев // Законодавство України: Наук. - практ. коментарі. - 2002. - № 2. - С. 13 -19.
6. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.- практ. посіб. / В. І. Андрейцев. - К.:Знання - Прес, 2002. - 332 с.
7. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: навч.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. - Київ: Істина, 1999. - 320с.
8. Андрієвський І. Д. Оптимізація економічної системи взаємовідносин в сфері вивчення і використання надр в Україні / І. Д. Андрієвський, В. М. Гарна, М. М. Коржнев // Нафтова і газова промисловість. — 2002. — № 5. — С. 3—8.
9. Андрієвський І. Д. Стратегічні напрями розвитку системи державного управління в сфері вивчення і використання надр / І. Д. Андрієвський, А. Б. Качинський, М. М. Коржнев, Є. О. Яковлев // Стратегічна понарама . 2003. № 2. С. 189-197.
10. Баб'як О. С. Екологічне право України: навч. посіб. / О. С. Баб'як, П. Д. Біленчук, Ю. О. Чирва. - К.: Атіка, 2000. - 216 с.
11.Бажайкин А. Л. Обязательное экологическое страхование в сфере недропользования / А. Л. Бажайкин // Экологическое право. 2003. - № 5. С. 30-32.
12.Бакка Н. Т. Развитие горного дела в истории производственной культуры. Часть 1. История горных наук и горного производства. / Н. Т. Бакка, И. В. Ильченко. - Житомир: РИГП «Ленок», 1995. - 176 с.
13.Балезин В. П. Право природопользования в СССР / В. П. Балезин // Научно-технический прогресс и правовая охрана природы. - Изд-во МГУ, 1978. - С. 39 - 69.
14.Балюк Г. І. Екологічне право України: навч. посіб./ Г. І. Балюк. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 192 с.
15.Балюк Г. І. Правовий режим використання і охорони надр // Екологічне право: Особлива частина [В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, А. Г. Бобкова, Т. Г. Ковальчук, М. В. Краснова]; за ред. акад. АПрН В. І.Андрейцева. - К.: Істина, 2001. - 544 с.-С 317-337.
16. Балюк Г. І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку / Г. І. Балюк. - К.: - 1996. - 140 с.
17. Башмаков Г. С. Законодательство о недрах / Г. С. Башмаков, А. М. Каверин , Н. И. Краснов - М.: Юридическая литература, 1976. - 80 с.
18. Башмаков Г. С. Право пользования недрами в СССР / Г. С. Башмаков. - М.: Наука, 1974. - 156 с.
19. Башмаков Г. С. Правовое регулирование разведки и разработки общераспространенных полезных ископаемых / Г. С. Башмаков. - М.: Наука, 1978. - 136 с.
20.Бент О. Й. Правове забезпечення надрокористування в Україні та Росії: подібність, відмінність, проекти / О. Й. Бент, В. Б. Кутев // Мінеральні ресурси України. - № 2.- 1998.- С. 30-31.
21.Берлинг Н. И. Горное законодательство в Соединенных Штатах Северной Америки до и после мировой войны / Н. И. Берлинг // Горный журнал. - 1924. - № 3. - С.275-279.
22.Благовещенская М. С. Участие пользователя недр в социально-экономическом развитии соотвествующей территории как одно из условий лицензионного соглашения / М. С. Благовещенсская // Экологическое право. 2004. - № 1. С. 19-20
23.Боровиковский А. Л. В суде и о суде / А. Л. Боровиковский // Журнал Министерства юстиции. - С.- Петербург: Типография Правительствующего Сената, 1897. - № 1. - С. 114 126.
24.Бринчук М. М. Экологическое право / М. М. Бринчук. - М.: Юристъ, 1999. - С. 215-216.
25.Буевский Н. М. Рекультивация земель, нарушенных горными работами / Н. М. Буевский, Л. Ф. Зорин. - Донецк, 1969. 167 с.
26.Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 24. Ст. 189.
27.Гетьман А. П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України: навч. посіб. / А. П. Гетьман. - X.: Основа, 1998. - 208 с.
28.Гетьман А. П. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве / А. П. Гетьман. Х.: Основа, 1994. 136 с
29. Гірничий Закон України // Офіційний вісник України. - 1999. - № 43. - Ст. 2125.
30.Гірничий Кодекс УРСР / Збірник узаконень та розпоряджень уряду України. - 1928 р.- № 22.- Ст. 192.
31.Горное законодательство России на современном этапе / К. Н. Трубецкой, С. И. Шумков, Е. И. Панфилов, А. Н. Курский // Горный вестник. - 1996. - № 3.
32. Горное законодательство России: вчера, сегодня, завтра / [К. Н. Трубецкой, Л. Г. Краснянский, А. Н. Курский, Е. И. Панфілов]. - М.: АГН, 2000. - 247 с.
33.Горное право: Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное. М.: издательский дом «Филология три», 2002. 525 с.
34. Горный кодекс УССР. Х.: Юрид. изд-во Наркомюста, 1929. 93 с.
35. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18 - 22. - Ст. 144.
36.Государственно-правовое управление качеством окружающей среды. / под ред. А. В. Сурилова. - Одесса: Вища школа, 1983. - 190 с.
37.Данилова Н. В. Конкурсы и аукционы в природопользовании / Н. В. Данилова // Экологическое право. 2002. - № 2. С. 40-44.
38.Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов, З. С. Кривчикова]. - М.: МНИМП. - 1997. - 373 с.
39.Дубовик О. Л. Механизм действия права в охране окружающей среды / О. Л. Дубовик. - М.: Наука, 1984.- С. 101.
40.Дубовик О. Л. Причины экологических пре ступлений / О. Л. Дубовик, А.З. Жалинский. - М.: Наука, 1988.-240 с.
41.Дудиков М. В. О переходе права пользования участками недр / М. В. Дудиков // Экологическое право. 2003. - № 3. С. 7-12.
42.Дудиков М. В. О необходимости правового регулирования разделения участков недр на отдельные объекты недропользования / М. В. Дудиков // Экологическое право. 2004. - № 4. С. 32-34.
43.Дудиков М. В. Особенности имущественных отношений горнах предприятий при прекращении права пользования недрами / М. В. Дудиков // Экологическое право. 2003. - № 5. С. 33-37.
44.Дудиков М. В. Правовые аспекты стимулирования геологоразведочных работ и привлечение инвестиций / М. В. Дудиков // Экологическое право. 2005. - № 3. С. 5-7.
45.Дьячкова Е. Краткий обзор опыта США по юнитизации участков недр при освоении ресурсов углеводородов / Е. Дьячкова, С. Мареева // Нефть газ и право. - 2001. - № 2 (38). - С. 27-38.
46.Єлісєєва О.В. Припинення права приватної власності на земельну ділянку за законодавством України : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 / Єлісєєва О.В. // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К. : 2006. 22 с.
47.Загальна теорія держави і п