Сухомлин Юлія Володимирівна Подання, розгляд і вирішення клопотань учасників кримінального провадження на ста­дії досудового розслідування

brief description

Сухомлин Юлія Володимирівна, заступник директо­ра ННІ заочного та дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ: «Подання, розгляд і вирішення клопотань учасників кримінального провадження на ста­дії досудового розслідування» (12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно- розшукова діяльність). Спецрада Д 26.007.05 у Національ­ній академії внутрішніх справ МВС України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
СУХОМЛИН ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 343.102: 343.132
ДИСЕРТАЦІЯ
ПОДАННЯ, РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ КЛОПОТАНЬ УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО
РОЗСЛІДУВАННЯ
12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність»
(081 - Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Ю.В. Сухомлин
Науковий керівник Удалова Лариса Давидівна,
доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Київ - 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ
ПОЗНАЧЕНЬ 13
ВСТУП 14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНСТИТУТУ КЛОПОТАНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 23
1.1 Сучасний стан наукових досліджень інституту клопотань у кримінальному провадженні 23
1.2 Поняття, сутність та значення інституту клопотань у кримінальному провадженні 38
1.3 Загальні умови реалізації права на заявлення клопотань на стадії досудового
розслідування 62
Висновки до розділу
1 94
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, РОЗГЛЯД ТА ВИРІШЕННЯ КЛОПОТАНЬ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПРОДОВЖЕННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ 98
2.1 Подання, розгляд та вирішення клопотань про застосування та продовження окремих заходів забезпечення кримінального провадження 98
2.2 Процесуальний порядок подання, розгляду та вирішення клопотань про застосування та зміну запобіжних заходів
126
Висновки до розділу
2 148
РОЗДІЛ 3. ПОДАННЯ, РОЗГЛЯД ТА ВИРІШЕННЯ КЛОПОТАНЬ ПРО ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ІНШИХ КЛОПОТАНЬ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ 151
3.1 Подання, розгляд та вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій 151
3.2 Подання, розгляд та вирішення клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій 173
3.3 Інші види клопотань, які розглядаються та вирішуються на стадії досудового
розслідування 187
Висновки до розділу
3 205
ВИСНОВКИ 207
211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ  
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСУ Верховний Суд України
ВССУ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ ГПУ Г енеральна прокуратура України
ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЄСПЛ Європейський суд з прав людини
КК Кримінальний кодекс України
КПК України Кримінальний процесуальний кодекс України
КПК України Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 р.
1960 р.
КСУ Конституційний Суд України
НАБУ Національне антикорупційне бюро України
НСРД негласні слідчі (розшукові) дії
ОРД оперативно-розшукова діяльність
МВС України Міністерство внутрішніх справ України
СКС Статут кримінального судочинства 1864 р.
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Зміни Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, які останнім часом торкнулися процедури заявлення, розгляду та вирішення клопотань, засвідчили, що законодавець йде шляхом надання учасникам кримінального провадження все більшої «процесуальної свободи», прагнучи підвищити змагальність вітчизняного кримінального процесу, підтримати правову активність кожної особи, залученої до нього. Необхідність та доцільність дослідження порядку подання, розгляду та вирішення клопотань у науці кримінального процесу викликана й тенденцією збільшення ефективності використання рішень ЄСПЛ при обґрунтуванні та прийнятті певних процесуальних рішень на стадії досудового розслідування.
За результатами огляду стану здійснення правосуддя у 2018 році слідчими суддями під час досудового розслідування розглянуто 508,6 (у 2017 - 532,1) тис. клопотань слідчих, прокурорів та інших осіб, у тому числі задоволено 408 тис. На розгляд слідчих суддів місцевих судів у 2018 році надійшло 711 (у 2017 році - 705 тис.) клопотань слідчих, прокурорів та інших осіб, з яких 76 % задоволено. Слідчими суддями постановлено 153,1 (у 2017 році - 152,2) тис. ухвал про надання дозволу на проведення НСРД1.
Окремі процесуальні порушення, допущені стороною обвинувачення, а також слідчими суддями щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, надання дозволу на проведення та порядок проведення слідчих (розшукових) та НСРД на стадії досудового розслідування, свідчать про певний дисбаланс між фактичними процесуальними можливостями сторін кримінального провадження, на порядку денному є підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування, прокуратури і суду у цьому напрямку. Особливої уваги заслуговує з’ясування питання подання учасниками кримінального провадження, у т. ч. стороною захисту, клопотань, їх розгляд і вирішення під час досудового
Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2018 році. URL: https://court.gov.ua/userfiles/file/DSA/2019_DSA_NAKAZY/ogl_2018_copy.pdf.
розслідування, що є важливою складовою механізму реалізації права на заявлення клопотань, якому кореспондує обов’язок слідчого та прокурора розглянути клопотання і прийняти відповідні рішення.
Актуальність дослідження інституту клопотань у науці кримінального процесуального права обумовлена й систематичними замінами та доповненнями кримінального процесуального законодавства України, які визначають процесуальну форму подання, розгляду та вирішення клопотань, що, в свою чергу, породжує численні труднощі у сучасному правозастосуванні.
У науці кримінального процесу проблема подання, розгляду та вирішення клопотань на стадії досудового розслідування досліджували у свої працях такі вчені, як: Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, В.Д. Арсеньєв, В.І. Бояров, В.П. Власова, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, А.Я. Дубинський, Я.П. Зейкан,
0. В. Капліна, О.П. Кучинська, Л.М. Лобойко, Є.Д. Лук’янчиков, М.А. Макаров,
B. Т. Маляренко, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.Л. Ортинський,
1. Л. Петрухін, В.О. Попелюшко, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький,
C. М. Стахівський, М.С. Строгович, О.Ю. Татаров, В.М. Тертишник, В.В. Топчій, Л.Д. Удалова, В.І. Фаринник, В.П. Шибіко, О.Г. Шило, М.Є. Шумило, О.Г. Яновська та ін.
Водночас, проблема подання, розгляду та вирішення клопотань учасників кримінального провадження в умовах чинного кримінального процесуального законодавства, а також проблематики судово-слідчої діяльності на сьогодні комплексно не досліджена, адже клопотання у чинному КПК України стосуються багатьох аспектів процесуальної діяльності сторін та інших учасників кримінального провадження. Викладені обставини обумовили актуальність обраної проблематики та необхідність проведення комплексного дослідження, в якому на основі єдиної доктринальної концепції були б визначені особливості подання, розгляду і вирішення клопотань учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає положенням Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої
Указом Президента України від 25 серпня 2015 р. № 501/2015, п.п. 2, 12 та 17 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393-р, п. 5.9 Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленого Радою питань судової реформи 17 березня 2015 р., п.п. 7.3, 7.6, 7.10. Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2015-2019 років, затвердженого наказом МВС України від 16 березня 2015 р. № 275, Основним напрямам наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ на 2014¬2017 рр.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Національної академії внутрішніх справ 22 грудня 2015 р. (протокол № 23) та включено до Переліку тем дисертаційних досліджень НАПрН України (п. 950, 2016 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є отримання нових наукових результатів щодо подання, розгляду та вирішення клопотань учасниками кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:
- з’ясувати сучасний стан наукових досліджень інституту клопотань у кримінальному провадженні;
- розкрити поняття, сутність та значення клопотань у кримінальному провадженні
- визначити загальні умови подання, розгляду та вирішення клопотань на стадії досудового розслідування;
- охарактеризувати порядок подання, розгляду та вирішення клопотань про застосування та продовження окремих заходів забезпечення кримінального провадження;
- встановити особливості процесуального порядку подання та вирішення клопотань про застосування та зміну запобіжних заходів;
- визначити особливості подання, розгляду та вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій;
- висвілити процесуальний порядок та підстави подання, розгляду та вирішення клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- запропонувати пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства та практики його застосування у контексті подання, розгляду та вирішення інших видів клопотань на стадії досудового розслідування.
Об’єкт дослідження - кримінальні процесуальні правовідносини, що виникають між учасниками кримінального провадження на стадії досудового розслідування щодо подання, розгляду та вирішення клопотань.
Предмет дослідження - подання, розгляд і вирішення клопотань учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичний метод пізнання - для поглиблення понятійного апарату, з’ясування окремих правових категорій (розділи 1 - 3); історико- правовий - під час характеристики стану наукових досліджень проблем розгляду та вирішення клопотань учасників кримінального провадження (підрозділ 1.1); системний - для проведення класифікації клопотань у кримінальному судочинстві (підрозділ 1.2), а також для характеристики підстав та умов подання клопотань сторонами кримінального провадження на стадії досудового розслідування (підрозділ 1.3); догматичний (формально-юридичний) - під час аналізу процесуального порядку подання, розгляду та вирішення клопотань на стадії досудового розслідування про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) у тому числі НСРД, а також інших видів клопотань сторін та інших учасників кримінального провадження (розділи 2, 3); анкетування - у процесі проведення опитування працівників органів досудового розслідування Національної поліції, прокурорів, слідчих суддів та адвокатів (розділи 1 - 3); статистичний - для аналізу й узагальнення емпіричної інформації, що стосується теми дослідження (розділи 1¬3); моделювання - у межах побудови пропозицій до законодавства України (розділи 1 - 3).
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні й аналітичні матеріали Національної поліції України, Генеральної прокуратури України, Державної судової адміністрації України за 2015-2018 роки; ухвали слідчих суддів із Єдиного державного реєстру судових рішень, дані опитування (анкетування) 231 слідчих Національної поліції України, 56 прокурорів, 63 суддів, а також 98 адвокатів з усіх областей України, окрім Закарпатської, Івано-Франківської, Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень, у якому комплексно висвітлено теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення процесуального порядку подання, розгляду та вирішення клопотань учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування в умовах дії чинного КПК України. У роботі сформульовано низку положень і висновків, які є новими в концептуальному плані та мають наукову новизну, зокрема:
вперше:
- виділено спеціальні ознаки інституту клопотань у досудовому кримінальному провадженні: передбачає визначену КПК України форму залежно від виду клопотання; має перспективну спрямованість (заявлення клопотання передбачає обов’язкове його вирішення по суті); має двосторонній, а в окремих випадках багатосторонній характер (ініціатор, з одного боку, і уповноважена особа (особи) - з іншого); є наслідком волевиявлення як посадової особи (слідчого, прокурора), так і особи, прав та законних інтересів якої воно стосується (підозрюваного, потерпілого, захисника та ін.); право на його законне і обґрунтоване вирішення гарантується правом на повторне звернення із ним, а також правом на оскарження рішення про відмову в задоволенні клопотання;
- обґрунтовується доцільність визначення критеріїв допустимої повторності звернень з клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, що стане важливою складовою механізму реалізації права на заявлення клопотань, а саме: визнання у встановленому законом порядку незаконним рішення слідчого, прокурора з приводу попередньо заявленого клопотання; невстановлення окремих обставин в результаті попереднього вирішення клопотання по суті; виникнення нових обставин, що мають значення для кримінального провадження, які можна встановити шляхом проведення тієї ж процесуальної дії;
- сформовано наукову позицію, щодо розуміння загальних умов реалізації права на заявлення клопотань під час досудового розслідування, як обставин, з настанням яких законодавець пов’язує можливість звернення із клопотанням її ініціатора, розгляду та вирішення його по суті у передбаченому КПК порядку : наявність у особи відповідного процесуального статусу; компетентність органу, до якого звертається ініціатор клопотання; предмет клопотання; процесуальний порядок (форма) звернення, розгляду та вирішення клопотання;
удосконалено:
- поняття клопотання у досудовому кримінальному провадженні, як визначеного КПК України офіційного звернення уповноважених суб’єктів, сторін або інших учасників кримінального провадження до інших уповноважених посадових осіб з проханням про вчинення конкретних процесуальних дій, утримання від їх здійснення, або про прийняття відповідних рішень, спрямованих на реалізацію їхніх, чи представлених процесуальних прав і законних інтересів;
- наукові положення щодо віднесення заходів безпеки учасників кримінального судочинства провадження до заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких має вирішуватись на підставі відповідного клопотання учасника кримінального провадження;
- трактування підстав для застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування, які варто відрізняти від підстав для звернення з відповідним клопотанням, що породжують обов’язок уповноважених осіб на розгляд та вирішення їх по суті;
- наукові ідеї щодо регламентації у п. 19.5 Регламенту Вищої ради правосуддя оптимального десятиденного строку повернення Радою Генеральному прокурору або його заступнику клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у разі його невідповідності визначеним законом вимогам;
- пропозиції щодо законодавчого унормування ч. 1 ст. 469 КПК України у частині відображення у клопотанні про укладення угоди про примирення ініціативи потерпілого, його представника або законного представника у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством;
дістало подальший розвиток:
- наукова позиція про те, що клопотання слідчого, прокурора про проведення процесуальних дій, пов’язаних із суттєвим обмеженням прав та свобод людини, на відміну від клопотань інших учасників кримінального провадження, за своєю владно-розпорядницькою природою є різновидом кримінально-процесуального рішення;
- пропозиції щодо спрощення порядку залучення до огляду місця події пересувної спеціалізованої лабораторії шляхом наділення слідчого правом особисто звертатись з відповідним клопотанням до керівництва відповідного підрозділу Експертної служби МВС України;
- аргументація внесення змін до КПК України щодо: надання слідчому повноважень звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом (ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 40), обов’язкового зазначення у клопотанні про арешт майна причини арешту у разі відсутності документального підтвердження права власності особи на майно (ст. 171), обов’язкової участі слідчого, прокурора під час розгляду клопотання про арешт майна (ст. 172), застосування особистої поруки за письмовим клопотанням поручителя (поручителів) та за згодою підозрюваного, обвинуваченого (ст. 180), можливості заявлення клопотань учасниками досудового кримінального провадження не тільки щодо процесуальних дій, а й щодо рішень уповноважених посадових осіб (ст. 220), визначення загальних вимог до клопотання про допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225), розширення процесуальних можливостей слідчого судді з перевірки доцільності та необхідності проведення експертизи, про яку клопоче сторона кримінального провадження (ст. 244), обов’язку слідчого, прокурора при повторному зверненні з клопотанням про надання дозволу на проведення відповідної НСРД зазначати нові обставини, які до цього не розглядалися слідчим суддею (ст. 248), наділення сторін та потерпілого правом на заявлення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, НСРД після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 284), обов’язку слідчого, прокурора у разі відсутності підстав для закриття кримінального провадження виносити постанову про відмову в задоволенні відповідного клопотання (ст. 284), зазначення у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді передання під нагляд батьків та інших осіб згоди батьків (інших осіб) та самого неповнолітнього підозрюваного, який передається під нагляд (ст. 493).
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації висновки впроваджено та може бути використано у:
- законотворчій діяльності - щодо удосконалення положень КПК України, які стосуються процесуальної діяльності учасників кримінального провадження з подання, розгляду і вирішення клопотань на стадії досудового розслідування (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 5 лютого 2018 р. № 46/717 ВР);
- практичній діяльності - під час підготовки та подання органами досудового розслідування клопотань на стадії досудового розслідування (акт Головного слідчого управління Національної поліції України від 4 січня 2018 р.);
- освітньому процесі - при підготовці науково-методичного забезпечення з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес», «Актуальні питання кримінального процесуального права», «Теорія судових доказів» (акт Національної академії внутрішніх справ від 29 січня 2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, викладені положення, що виносяться на захист, розроблені особисто автором У методичних рекомендаціях, підготовлених у співавторстві, автору належить 10 % матеріалу. Інші матеріали, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
У науковому творі «Мультимедійний навчальний посібник «Слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні», автору належить 7 % матеріалу. Інші матеріали, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки й рекомендації оприлюднені на восьми конференціях, семінарі та круглому столі, а саме: «Наукове забезпечення досудового розслідування : проблеми теорії та практики» (Київ, 8 липня 2016 р.); «Конституція України : історія, сучасність та перспективи» (Київ, 24 червня, 2016 р.); «Актуальні питання експертно-криміналістичного забезпечення правоохоронної діяльності» (Київ, 24 листопада 2016 р.); «Реалізація державної антикорупційної політики в
міжнародному вимірі» (Київ, 9 грудня 2016 р.); «Актуальні проблеми кримінального права та процесу і практики їх застосування» (Київ, 10 листопада 2016 р.); «Актуальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи» (Київ, 24 листопада 2017 р.); «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики» (Київ, 27 лют. 2018 р.); «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (Дніпро, 1-2 березня 2019 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дослідженні, висвітлено у п’ятнадцяти наукових публікаціях, серед яких чотири наукові статі - у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна - у зарубіжному науковому періодичному виданні, вісім тез - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, семінару засідання круглого столу, а також методичні рекомендації та мультимедійний посібник.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поєднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (308 найменувань на 32 сторінках), та трьох додатків на 14 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, з яких основний текст - 196 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації розроблено наукові положення, що в комплексі розв’язують наукове завдання щодо подання, розгляду і вирішення клопотань учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування, з урахуванням положень чинного кримінального процесуального законодавства, сучасної правозастосовної практики. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції:
1. Під час вивчення сучасного стану наукових досліджень інституту клопотань у кримінальному провадженні, наголошено на вагомому науковому внеску у розроблення його проблематики на монографічному рівні. Водночас, констатується відсутність у вітчизняній кримінально-процесуальній науці сучасних монографічних робіт з досліджуваного питання під час дії чинного КПК України. Визначено комплекс проблем у питаннях реалізації прав учасників досудового кримінального провадження на заявлення, розгляд та вирішення клопотання: узгодження вимог до змісту клопотання слідчого, прокурора про обрання окремих заходів забезпечення кримінального провадження, зміну запобіжного заходу, проведення НСРД; доцільність участі потерпілого під час розгляду клопотань слідчого, прокурора; недосконалість окремих правових конструкцій, які регламентують порядок продовження строків заходів забезпечення кримінального провадження; з’ясування моменту, з якого особа набуває прав на звернення до суду з відповідним клопотанням та ін.
2. Клопотання у досудовому кримінальному провадженні, як право учасників кримінального провадження, та як складова процедури здійснення окремих процесуальних дій уповноваженими суб’єктами кримінального процесу, - це визначене КПК України офіційне звернення уповноважених суб’єктів, сторін або інших учасників кримінального провадження до інших уповноважених посадових осіб з проханням про виконання конкретних процесуальних дій, утримання від їх виконання, або про прийняття відповідних рішень, спрямованих на реалізацію їхніх, чи представлених процесуальних прав і законних інтересів.
Значення права на заявлення клопотань у кримінальному провадженні обумовлене тим, що воно сприяє: встановленню фактичних та інших обставин вчинення кримінального правопорушення; забезпеченню належної охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; правильному застосуванню норм кримінального закону і дотримання належної правової процедури; усуненню слідчих і судових помилок.
3. Реалізацію права на заявлення клопотань на стадії досудового розслідування слід пов’язувати з умовами реалізації права на заявлення клопотань під час досудового розслідування, які, на відміну від підстав проведення процесуальної дії, прийняття рішення, супроводжують усю процедуру подання, розгляду та вирішення по суті заявлених клопотань. Загальні умови реалізації права на заявлення клопотань на стадії досудового розслідування являють собою обставини, з настанням яких законодавець пов’язує можливість звернення із клопотанням його ініціатора, розгляду та вирішення його по суті у передбаченому КПК України порядку. До таких умов слід віднести : наявність у особи відповідного процесуального статусу; компетентність органу, до якого звертається ініціатор клопотання; предмет клопотання; процесуальний порядок (форма) звернення, розгляду та вирішення.
4. Порядок подання, розгляду та вирішення клопотань про застосування та продовження окремих заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування являє собою комплекс дій ініціатора клопотання та його рішень (у випадку звернення слідчого, прокурора), а також повноважень відповідних уповноважених посадових осіб - слідчого, прокурора, слідчого судді, спрямованих на розгляд та вирішення клопотання. Аргументовано внесення змін до КПК України щодо надання слідчому повноважень звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом (ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 40), обов’язкового зазначення у клопотанні про арешт майна причини арешту у разі відсутності документального підтвердження права власності особи на майно (ст. 171), обов’язкової участі слідчого, прокурора під час розгляду клопотання про арешт майна (ст. 172), застосування особистої поруки за письмовим клопотанням поручителя (поручителів) та за згодою підозрюваного, обвинуваченого (ст. 180); а також до п. 19.5 Регламенту Вищої ради правосуддя в частині визначення оптимального десятиденного строку повернення Радою Г енеральному прокурору або його заступнику клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у разі його невідповідності визначеним законом вимогам.
5. Застосуванню будь-якого запобіжного заходу під час досудового розслідування передує процедура звернення з відповідним клопотанням слідчим, прокурором, розгляду та вирішення клопотання по суті слідчим суддею в судовому порядку за участю осіб, визначених КПК України. Особливістю клопотання про зміну запобіжного заходу є те, що воно відрізняється від клопотання про його обрання за суб’єктним складом (його ініціатором поряд зі слідчим, прокурором, є ще й підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник) та за змістом (у ньому обов’язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про них слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати).
6. Процесуальний порядок подання, розгляду та вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій має свої особливості, обумовлені обмеженням прав, свобод та інтересів особи. Оптимізації процесуального порядку ініціювання та проведення окремих слідчих (розшукових) дій та, водночас, можливості реалізації прав та законних інтересів учасниками кримінального провадження на стадії досудового розслідування сприятиме: законодавче визначення загальних вимог щодо клопотання, поданого в порядку ст. 225 КПК України; наділення слідчого, який виїхав на місце події, правом особисто звертатись з відповідним клопотанням до керівництва відповідного підрозділу Експертної служби МВС України про необхідність залучення пересувної спеціалізованої лабораторії; розширення процесуальних можливостей слідчого судді з перевірки доцільності та необхідності проведення експертизи, про яку клопоче сторона кримінального провадження.
7. Процесуальний порядок проведення НСРД являє собою комплекс процесуальних дій, пов’язаних із поданням, розглядом та вирішенням по суті клопотань про проведення вказаних процесуальних дій. Фактичними підставами проведення НСРД під час досудового розслідування є встановлені в процесі розслідування та відображені у відповідному клопотанні його ініціатора відомості, які можуть бути отримані лише у визначений процесуальним законом спосіб. Правовою підставою проведення НСРД є відповідне рішення уповноваженої особи (ухвала слідчого судді за клопотанням прокурора, або слідчого, погодженого з прокурором; постанова прокурора за клопотанням слідчого). Необхідним є передбачення та деталізація у клопотанні відповідних відомостей залежно від індивідуальних особливостей тієї чи іншої НСРД.
8. Окремі процедури подання, розгляду та вирішення клопотань під час досудового розслідування потребують удосконалення в частині: віднесення заходів безпеки учасників кримінального судочинства до заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких має вирішуватись на підставі відповідного клопотання учасника кримінального провадження; наділення сторін та потерпілого правом на заявлення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, НСРД після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; закріплення у ч. 1 ст. 284 КПК України обов’язку слідчого, прокурора у разі відсутності підстав для закриття кримінального провадження виносити постанову про відмову в задоволенні відповідного клопотання; визначення у абз. 2 ч. 1 ст. 469 КПК України обов’язку відображення ініціативи потерпілого, його представника або законного представника у клопотанні про укладення угоди про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абашева Ф. А., Зинатуллин З. З. Правосудие по уголовным делам: может ли
оно быть досудебным? Российская юстиция. 2008. № 12. С. 68-71.
2. Агакерімов О. Н. Домашній арешт в системі запобіжних заходів: автореф.
дис ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2016. 20 с.
3. Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С., Кримінологія: курс лекцій.
Київ: МАУП, 2002. 295 с.
4. Алексеев А. Г. Вопросы теории и практики заявления, рассмотрения и
разрешения ходатайств в уголовном процессе Российской Федерации: дис.
... канд. юрид. наук: 12.00.09. Барнаул, 2005. 224 с.
5. Алексеева Л. Б., Ларин А. М., Савицкий В. М., Строгович М. С. Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности. М.: Наука, 1979. 319 с.
6. Аналіз змін до кримінального процесуального кодексу України (практичний аспект). URL: https://barristers.org.ua/.../analiz-zmin-kryminalnogo-protses. (Дата звернення 15.03.2019).
7. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції у 2016, 2017, 2018 рр. URL: http://www.scourt.gov.ua. (Дата звернення 15.03.2019).
8. Анненко О., Зубаков П., Розгляд слідчим, прокурором клопотань учасників кримінального процесу на стадії досудового розслідування. Юридичний вісник. № 2014/6. С. 182-187.
9. Ануфрієва О. В. Відвід у кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2013. 200 с.
10. Аріт К. В. Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим КПК України. Актуальні проблеми застосування нового Кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: Всеукр. наук.- практ. конф. (м. Харків, 5 жовтня 2012 р.). Кримінологічна асоціація України. Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2012. С. 157-163.
11. Басиста І. В. Правові основи прийняття і виконання рішень слідчого на
стадії досудового розслідування: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: Запоріжжя, 2014. 40 с.
12. Басиста І. В. Прийняття і виконання процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування: теоретичні і практичні проблеми: монографія. Львів. ЛьвДУВС, 2013. 600 с.
13. Безкровний Є. А. Клопотання до органів прокуратури у кримінальному процесі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2014. Вип. 24. Т. 4. С. 158-160.