ВОЛОШИНА ВІТА АНАТОЛІЇВНА. НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

brief description

ВОЛОШИНА ВІТА АНАТОЛІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ВОЛОШИНА ВІТА АНАТОЛІЇВНА
УДК 347.991+347.964
НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Яновська Олександра Григорівна
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................................................................3
ВСТУП ................................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В СИСТЕМІ
ГАРАНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ УКРАЇНИ .............................................................................................................12
1.1. Верховний Суд України в судовій системі України: загальна характеристика
повноважень ......................................................................................................................12
1.2. Поняття та зміст науково-консультативного забезпечення діяльності Верховного
Суду України .....................................................................................................................41
1.3. Мета, принципи, функції та гарантії системи науково-консультативного
забезпечення діяльності Верховного Суду України .....................................................62
Висновки до розділу 1 ....................................................................................................91
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ..................96
2.1. Правовий статус суб’єктів Науково-консультативного забезпечення діяльності
Верховного Суду України ................................................................................................96
2.1.1. Правовий статус наукових консультантів у Верховному Суді України ...........96
2.1.2. Науково-консультативна рада при Верховному Суді України як колегіальний
консультативний орган ..................................................................................................117
2.2. Форми науково-консультативного забезпечення діяльності Верховного Суду
України ............................................................................................................................138
Висновки до розділу 2 ..................................................................................................155
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ
НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ..............................................................................159
3.1. Адміністрування системи науково-консультативного забезпечення діяльності
Верховного Суду України ..............................................................................................159
3.2. Інформаційне забезпечення функціонування аналітичних підрозділів
Верховного Суду України ..............................................................................................185
Висновки до розділу 3 ..................................................................................................206
ВИСНОВКИ ...................................................................................................................209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................213
ДОДАТКИ ......................................................................................................................238
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВССУ – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ
ВСУ – Верховний Суд України
ЄСПЛ – Європейський суд з прав людини
ЗУ – Закон України
НКЗ – Науково-консультативне забезпечення
НКР – Науково-консультативна рада
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УНР – Українська Народна Республіка
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
абз. – абзац
п. – пункт
р. – рік
ст. – стаття
ч. – частина
4
ВСТУП
Актуальність теми. Забезпечення законності і правопорядку, захист прав і
свобод людини і громадянина, охорона інтересів держави і суспільства - це функції
правової демократичної держави, котрі визначають основне призначення
повсякденної діяльності органів державної влади, в тому числі, й судової влади, яка
діє як самостійна і незалежна гілка державної влади. Ефективне функціонування
судової гілки державної влади є неможливим без належного врегулювання
діяльності системи допоміжних служб інформаційного, матеріально-технічного та
науково-консультативного забезпечення (далі – НКЗ), основним завданням яких має
бути створення належних умов для реалізації тих функцій, що здійснюються суто
органами судової влади – судами та суддями.
Особливу роль в судовій системі країни відіграє найвищий судовий орган –
Верховний Суд України (далі – ВСУ), який є гарантом ефективного функціонування
всієї судової системи, що обумовлює його надзвичайну важливість для України та її
громадян. Забезпечення стабільного та ефективного виконання функцій ВСУ є
одним із найскладніших завдань сучасної судової реформи в Україні. Реалізація
функціональних завдань ВСУ потребує не лише нормативного врегулювання.
Великою мірою виконання ВСУ своєї ролі найвищого судового органу країни
забезпечується значними організаційними зусиллями, адже чітка та злагоджена
робота апарату суду та служб забезпечення впливають на якість виконуваних ВСУ
завдань. Здійснення правосуддя та забезпечення єдності судової практики стає
можливим лише за наявності належних матеріальних і інформаційних ресурсів,
своєчасне та професійне залучення яких здійснюється за принципом взаємної
відповідальності всіх суб’єктів, покликаних здійснювати забезпечення діяльності
ВСУ.
Окремим питанням організації та діяльності судової влади в умовах
становлення правової держави й громадянського суспільства присвячені наукові
праці таких вітчизняних вчених як С. В. Бобровник, Т.В. Варфоломеєвої,
М.Й. Вільгушинського, С.В. Глущенко, В. Г. Гончаренка, В.В. Городовенка,
5
О. В. Зайчука, О.В. Капліної, В. С. Ковальського, М. І. Козюбри, А. М. Колодія,
В. В. Копєйчикова, О. М. Костенка, М. В. Костицького, В. В. Костицького,
О. Л. Копиленка, О.Ю. Костюченко, М.В. Косюти, І.І. Котюка, І. О. Кресіної,
Р.О. Куйбіди, О.П. Кучинської, Л. А. Луць, Б.В. Малишева, В.Т. Маляренка,
Л.М. Москвич, В.Т. Нора, Н. М. Оніщенко, М.А. Погорецького, В. Ф. Погорілка,
С.В. Прилуцького, Ю.Д. Притики, П. М. Рабіновича, М.В. Руденка, В.В. Сердюка,
Н.П. Сизої, О. Ф. Скакун, О.З. Хотинської-Нор, В. Я. Тація, Г. П. Тимченка,
М. І. Хавронюка, М.Є. Шумила, Ю. С. Шемшученка, О. І. Ющика, О. Н. Ярмиша,
О.Г. Яновської та ін.
Водночас, недостатньо дослідженими є питання, пов’язані із науковим
забезпеченням діяльності як судових органів загалом, так і ВСУ зокрема. Водночас
результати проведеного нами опитування свідчать, що переважна кількість
опитаних суддів (73 %) відчуває потребу в науково-консультативній підтримці при
здійсненні ними повноважень судді. Однак, лише 54 % опитаних суддів вважають
функціонування системи НКЗ діяльності ВСУ ефективним. Необхідність
дослідження НКЗ ефективного функціонування ВСУ також обумовлена
фрагментарністю і епізодичністю існуючих наукових пошуків вирішення
актуальних проблем наукового забезпечення діяльності судових органів.
Представлена робота частково усуває цю прогалину та має на меті здійснити аналіз
ролі та значення НКЗ ефективного функціонування ВСУ, що і обумовлює
актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове
дослідження виконане відповідно до Постанови НАН України від 20.12.2013 р. №
179 “Про Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних
досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук Національної
академії наук України на 2014-2018 роки” (далі – Пріоритетні наукові напрями
досліджень) та рекомендацій Ради президентів академій наук України для ВНЗ щодо
виконання досліджень за Пріоритетними науковими напрямами досліджень (п. 3.4.
Політико-правові науки); в межах НДР Львівського університету бізнесу та права
“Cудоустрій, прокуратура та адвокатура в євроінтеграційному вимірі”. Тему
6
дисертації було затверджено Вченою радою Луганського державного університету
внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (витяг з протоколу № 10 від 25 квітня 2014
р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вирішення
наукового завдання щодо дослідження теоретичних, правових та праксеологічних
засад науково-консультативного забезпечення діяльності Верховного Суду України,
в тому числі шляхом вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного
законодавства України з метою підвищення ефективності функціонування вищого
судового органу країни.
Досягнення поставленої мети зумовлює потребу у вирішенні таких задач:
- визначити місце ВСУ в судовій системі України, охарактеризувати його
повноваження та фактори ефективності їх реалізації;
- сформулювати поняття НКЗ діяльності ВСУ та визначити його зміст;
- виокремити мету, функції, принципи та гарантії системи НКЗ діяльності
ВСУ;
- встановити зміст та характерні риси правового статусу наукових
консультантів як суб’єктів НКЗ діяльності ВСУ;
- надати змістовну характеристику Науково-консультативної ради (далі –
НКР) при ВСУ як колегіального консультативного органу;
- сформулювати поняття та визначити види форм НКЗ діяльності ВСУ;
- виділити характерні риси адміністрування системи НКЗ діяльності ВСУ;
- визначити поняття інформаційного забезпечення функціонування
аналітичних підрозділів ВСУ та запропонувати шляхи його удосконалення;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства
України, які регламентують функціонування системи НКЗ діяльності ВСУ.
Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, що виникають у
зв’язку з організацією діяльності Верховного Суду України.
Предметом дослідження є науково-консультативне забезпечення діяльності
Верховного Суду України.
7
Методи дослідження обрані з урахуванням його мети, задач, об’єкта і
предмета. В роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які є
засобами наукового пошуку для отримання об’єктивних та достовірних результатів.
Методологічною основою дослідження є діалектичне положення щодо
співвідношення загального, окремого та особливого. За допомогою використання
історико-правового методу було надано загальну характеристику основних етапів
становлення та розвитку ВСУ (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод був
використаний при співставленні положень чинного законодавства України,
законопроектних норм з відповідними положеннями законодавства зарубіжних
країн (підрозділи 1.2, 2.2). Метод системного аналізу дозволив виявити елементи
системи НКЗ діяльності ВСУ та надати їх характеристику (підрозділ 1.3) та
дослідити особливості адміністрування цієї системи (підрозділ 3.1). У нашому
дослідженні застосовано принцип діалектичного заперечення, що надав можливість
критично враховувати особливості правового статусу суб’єктів НКЗ діяльності ВСУ
(підрозділ 2.2). За допомогою системно-структурного, формально-юридичного
методів проаналізовано поняття НКЗ діяльності ВСУ та елементи його механізму
(підрозділи 1.2, розділ 2). У процесі дослідження застосовувались також формальнологічний, структурно-функціональний, комплексний, моделювання, логічний та інші
методи (підрозділи 1.3, 2.2, 3.2), які надали змогу комплексно та всебічно дослідити
проблемні питання організації та функціонування системи науково-консультативної
підтримки вищого судового органу країни.
Науково-теоретичною основою дослідження є праці вчених у галузях
судоустрою та судочинства, історії держави і права, конституційного права та інших
правових дисциплін, а також роботи з теорії управління, філософії, інформатики,
соціології та психології.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, інші
нормативно-правові акти України й окремих іноземних держав. Окрема увага
приділена Закону України «Про судоустрій і статус суддів», іншим нормативним
актам, що врегульовують діяльність ВСУ, законодавству зарубіжних держав про
судоустрій і статус суддів.
8
Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнень судової
практики ВСУ, які стосуються цивільних, господарських та адміністративних справ
і кримінальних проваджень, статистичні дані ВСУ України, судова практика
Європейського суду з прав людини, результати анкетування суддів ВСУ та вищих
спеціалізованих судів. Автором використано особистий досвід роботи в апараті
ВСУ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота є
першим в Україні монографічним дослідженням у вітчизняній правовій науці, яке
присвячено дослідженню теоретичних, правових та праксеологічних засад науковоконсультативного забезпечення діяльності Верховного Суду України, зокрема:
вперше:
- сформульовано поняття «науково-консультативне забезпечення
діяльності Верховного Суду України», яке має такий зміст – це комплексна
діяльність, направлена на створення необхідних умов для ефективного здійснення
ВСУ своїх функціональних повноважень, яка являє собою сукупність
консультативних, організаційних та інформаційних заходів, що реалізуються на
постійній основі спеціально визначеними суб’єктами;
- встановлено, що принципами НКЗ діяльності ВСУ є законність,
професійність, системність, оперативність, повнота та об’єктивність;
- виокремлені функції НКЗ діяльності ВСУ, а саме: консультативна,
аналітична, інформаційна, статистична та нормотворча;
- визначені гарантії НКЗ діяльності ВСУ, до яких можна віднести правову
форму закріплення НКЗ діяльності ВСУ, правовий статус суб’єктів НКЗ діяльності
ВСУ, адміністрування системи НКЗ діяльності ВСУ та систему матеріальнотехнічної підтримки НКЗ діяльності ВСУ;
- сформульовано поняття правового статусу наукового консультанта
судової палати ВСУ, під яким варто розуміти систему професійних прав, обов’язків
та відповідальності, передбачених нормативними правовими актами, що визначають
особливу соціальну роль наукового консультанта судової палати ВСУ як
державного службовця, котра полягає у здійсненні консультативних, організаційних
9
та інформаційних заходів, направлених на створення необхідних умов для
ефективного здійснення ВСУ своїх функціональних повноважень;
- сформульовано поняття форм НКЗ діяльності ВСУ, під яким варто
розуміти зовнішній вираз діяльності суб’єктів НКЗ щодо забезпечення ефективного
здійснення ВСУ своїх функціональних повноважень за допомогою комплексу
консультативних та організаційно-інформаційних заходів;
- надано визначення поняття «інформаційне забезпечення аналітичних
підрозділів ВСУ», яке являє собою процеси накопичення, обробки, очищення,
систематизації та корегування функціонально важливої правової інформації
суб’єктами НКЗ діяльності ВСУ, результатом яких є створення інформаційноаналітичних даних, що можуть бути використані з метою ефективної реалізації ВСУ
своїх повноважень;
- сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення норм чинного
законодавства України, які регламентують функціонування системи НКЗ діяльності
ВСУ;
удосконалено:
- посадову інструкцію наукового консультанта судової палати ВСУ;
- змістовну характеристику правового статусу державного службовця;
- порядок призначення членів НКР при ВСУ;
- перелік видів форм НКЗ діяльності ВСУ;
- поняття правової інформації, як такої, що стосується діючого
законодавства, прав людини, будь-якого юридичного аспекту діяльності кожної
людини окремо чи людських утворень;
набули подальшого розвитку:
- наукові підходи щодо співвідношення повноважень та функцій ВСУ;
- положення щодо змісту правового статусу державного органу, який
повинен містити наступні елементи: нормативність; порядок формування; завдання
та цілі; компетенцію; процедури діяльності органів та відповідальність;
- пропозиції щодо запровадження оплати за здійснення науковоконсультативної діяльності членів НКР;
10
- наукові положення щодо визначення механізму адміністрування у ВСУ
в цілому та системою НКЗ зокрема.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть
бути використані у:
- науково-практичній діяльності – сформульовані та викладені
положення, узагальнення і рекомендації матимуть як загальнотеоретичне, так і
прикладне значення для науки та практики застосування правових норм, які
регламентують НКЗ діяльності ВСУ. Крім того, вони можуть стати основою для
подальших наукових розробок (акт впровадження результатів дисертаційного
дослідження в практичну діяльність ВСУ від 27 січня 2016 р.);
- правотворчій діяльності – висновки та пропозиції, що сформульовані у
дисертації, використовуватимуться при удосконаленні та підготовці інших
законопроектів, нормативних актів, які регулюють діяльність вищих судових
органів в Україні (лист Комітету з питань правової політики та правосуддя
Верховної Ради України № 04-29/18-717 від 18 лютого 2016 р.);
- навчально-методичній роботі – узагальнені і викладені в дисертації
положення можуть використовуватись при підготовці навчальних та навчальнометодичних посібників, при викладанні в навчальних закладах таких дисциплін, як
«Судоустрій України», «Актуальні проблеми судоустрою України»,
«Адміністрування в суді» та інші (акти про впровадження наукових розробок
дисертаційного дослідження в навчальний та науково-дослідний процеси:
1) юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка від 02 березня 2016 р.; 2) Національного університету «Одеська юридична
академія» від 21 січня 2016 р.; 3) Національної школи суддів України від 19 лютого
2016 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення й теоретичні
висновки дисертаційної роботи доповідались на засіданні кафедри правосуддя
юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, а також були оприлюднені на міжнародних науково-практичних
конференціях: «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень»
11
(м. Київ, 2015); «Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні
напрями досліджень» (м. Запоріжжя, 2015); «Малиновські читання» (м. Острог,
2015); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Ужгород,
2015); «Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 2016).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в 11 наукових
публікаціях, з яких 5 – у наукових фахових виданнях України, 1 – у фаховому
науковому виданні іноземної країни, 5 – у збірниках тез доповідей на міжнародних
науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає в дослідженні
теоретичних, правових та праксеологічних засад науково-консультативного
забезпечення діяльності Верховного Суду України, а також вироблені пропозицій
щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує функціонування системи
науково-консультативного забезпечення діяльності Верховного Суду України,
зокрема:
1. Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів
загальної юрисдикції діє для забезпечення кожному права на судовий захист його
прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, справедливого
та неупередженого розгляду справ у розумні строки і виступає засобом реалізації
права учасників судового процесу та інших осіб на перегляд судового рішення у
випадках і порядку, встановлених процесуальним законом. Повноваженнями ВСУ є
правомочності суду, встановленні законом з метою реалізації завдань, що ставляться
перед найвищим судовим органом країни. Підвищити ефективність виконання ВСУ
своїх завдань можливо шляхом розширення повноважень ВСУ щодо здійснення
науково-аналітичної та консультативно-дорадчої роботи, аби ВСУ, реалізуючи свій
конституційний статус вищого судового органу у системі судів загальної
юрисдикції, міг виступити гарантом єдності судової практики з метою забезпечення
дієвого та ефективного правосуддя в Україні.
2. НКЗ діяльності ВСУ – це комплексна діяльність, направлена на
створення необхідних умов для ефективного здійснення ВСУ своїх функціональних
повноважень, яка являє собою сукупність консультативних, організаційних та
інформаційних заходів, що реалізуються на постійній основі спеціально
визначеними суб’єктами. Процес консультування є невід’ємною та основною
змістовною складовою НКЗ діяльності ВСУ, який має такі характерні ознаки: -
здійснюється на постійній основі; - може бути декількох видів, а саме: наукове,
інформаційне та методичне НКЗ; - є поліфункціональним; - може мати як
стратегічну мету, так і оперативне значення; - може здійснюватись внутрішніми
210
резервами ВСУ та залучати зовнішні джерела консультування; - використовуються
методи діагностики, інформування, навчання, аналізу та узагальнення; - стандартні
ролі суб’єктів консультування: діагностик, аналітик, експерт, тренер; - специфічні
консультант-клієнтські відносини.
3. Метою НКЗ діяльності ВСУ є створення необхідних умов для
ефективного здійснення ВСУ своїх функціональних повноважень за допомогою
запровадження сукупності консультативних, організаційних та інформаційних
заходів. Принципами НКЗ діяльності ВСУ є законність, професійність, системність,
оперативність, повнота та об’єктивність. Серед функцій НКЗ діяльності ВСУ можна
виділити такі як: консультативна, аналітична, інформаційна, статистична та
нормотворча функції. До гарантій НКЗ діяльності ВСУ можна віднести правову
форму закріплення НКЗ діяльності ВСУ, правовий статус суб’єктів НКЗ діяльності
ВСУ, адміністрування системи НКЗ діяльності ВСУ та систему матеріальнотехнічної підтримки НКЗ діяльності ВСУ.
4. Структура правового статусу наукового консультанта Судової палати
ВСУ включає такі елементи: професійні права, професійні обов’язки та
відповідальність. Характерними рисами правового статусу наукового консультанта
судової палати ВСУ є: 1) призначається на посаду і звільняється з неї керівником
апарату суду в порядку та з підстав передбачених Законом України «Про державну
службу», Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими
актами, що регулюють ці правовідносини; 2) їх права та обов’язки поділяються на
загальні (визначені у законодавстві України про державну службу) та спеціальні
(передбачені відповідними посадовими інструкціями); 3) професійна діяльність
наукового консультанта судової палати ВСУ підпорядкована виконанню завдань,
покладених на відповідний відділ і носить офіційний характер; 4) мають право на
просування по службі, тобто на службову кар’єру; 5) передбачено окремі обмеження
його громадських прав з метою забезпечення більшої ефективності та якості
службової діяльності; 6) посада є базою для характеристики правового статусу
наукового консультанта судової палати ВСУ, оскільки саме у посаді виражається
його функціональна роль, місце в ВСУ та в судовій системі; 7) підлягає спеціальній
211
дисциплінарній відповідальності в порядку передбаченому чинним законодавством
за вчинення проступку.
5. Основним завданням НКР є здійснення комплексу консультативних та
організаційно-інформаційних заходів з метою забезпечення ефективного здійснення
ВСУ своїх функціональних повноважень. Характерними рисами НКР є: 1) НКР є
структурною складоваю ВСУ; 2) НКР є зібранням висококваліфікованих фахівців у
галузі права, які мають науковий ступінь доктора або кандидата юридичних наук;
3) голова НКР у разі необхідності може скликати засідання НКР та утворювати з
числа членів НКР робочі групи для вивчення та обговорення окремих питань
застосування законодавства в судовій практиці, надання висновків на
законопроекти, які стосуються судової системи і діяльності ВСУ, тощо;
4) з обговорюваних питань більшістю голосів членів НКР приймаються колективні
мотивовані рекомендації (за результатами розгляду науково-консультаційних
питань НКР) та рішення (з питань організації роботи НКР); 5) є незалежним як від
зовнішнього впливу з боку органів виконавчої та законодавчої влади і
громадськості, так і від внутрішнього впливу, зокрема судів ВСУ; 6) існування НКР
у складі ВСУ є однією з гарантій забезпечення самостійності ВСУ та незалежності
суддів.
6. Форми НКЗ діяльності ВСУ – це зовнішній вираз діяльності суб’єктів
НКЗ щодо забезпечення ефективного здійснення ВСУ своїх функціональних
повноважень за допомогою комплексу консультативних та організаційноінформаційних заходів. Серед основних форм діяльності наукових консультантів
судових палат ВСУ можна виділити такі: аналітичний звіт за результатами вивчення
наукових підходів; аналітична записка; доповідна записка; довідка-доповідь;
методичні рекомендації тощо. Форми діяльності НКР при ВСУ: наукові висновки;
рекомендації; рішення.
7. Характерними рисами адміністрування системи НКЗ діяльності ВСУ є:
1) його побудова має структурно-функціональний характер; 2) поєднує елементи
державного управління і самоуправління; 3) має ознаки відкритої системи,
характеризуються відкритим характером зав’язків із зовнішнім середовищем і
212
певною залежністю від нього; 4) є продуктом організованої діяльності усіх суб’єктів
адміністрування; 5) суб’єктами адміністрування системи науково-консультативного
забезпечення діяльності ВСУ є: збори суддів ВСУ, Пленум ВСУ, Голова та
заступники голови ВСУ, керівник апарату та заступник керівника апарату ВСУ,
апарат ВСУ; 6) його суб’єкти здатні до саморозвитку; 7) його цілями та завданням є
здійснення інформаційного, нормативно-правового та наукового забезпечення
процесу відправлення правосуддя суддями ВСУ; 8) його результат – це ефективне
здійснення ВСУ своїх функціональних повноважень за допомогою комплексу
консультативних та організаційно-інформаційних заходів.
8. Інформаційне забезпечення аналітичних підрозділів ВСУ являє собою
процеси накопичення, обробки, очищення, систематизації та корегування
функціонально важливої правової інформації суб’єктами НКЗ діяльності ВСУ,
результатом яких є створення інформаційно-аналітичних даних, що можуть бути
використані з метою ефективної реалізації ВСУ своїх повноважень. До шляхів
посилення інформаційного забезпечення аналітичних підрозділів ВСУ слід віднести:
1) запровадження технології єдиної судової інформаційно-аналітичної системи, яка
створювала б умови для оперативного використання масиву статистичної та
аналітичної (узагальнюючої) інформації з метою формування єдиної судової
практики ВСУ; 2) технічна модернізація систем інформаційного забезпечення;
3) запровадження технології формування базових систем впливу, які б передбачали
інформаційні інструменти розповсюдження правових позицій ВСУ серед судів;
4) створення баз правових знань і експертних систем, які б містили систематизовану
інформацію щодо наявних наукових, експертних позицій та, крім того, надавали
можливість ефективного використання судової практики міжнародних судових
установ та правових документів інших міжнародних інституцій.
9. З метою вдосконалення чинного законодавства України щодо НКЗ
діяльності ВСУ запропоновано: - зміни до ст. 46 та нову редакцію ст. 47 Закону
України «Про судоустрій і статус суддів»; - зміни до Положення про НКР при ВСУ;
- авторський проект типової посадової інструкції наукового консультанта Судової
палати ВСУ.