Бережанський Геннадій Іванович Організаційно-правові засади реалі­зації права на справедливий суд: порівняльно-правовий аспект

brief description

Бережанський Геннадій Іванович, аспірант кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Організаційно-правові засади реалі­зації права на справедливий суд: порівняльно-правовий аспект» (12.00.10 - судоустрій, прокуратура та адвока­тура). Спецрада Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БЕРЕЖАНСЬКИЙ ГЕННАДІЙ ІВАНОВИЧ
УДК 347.97/99
ДИСЕРТАЦІЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА
СПРАВЕДЛИВИЙ СУД: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура
подається на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________Бережанський Г.І.
Науковий керівник –
Кучинська Оксана Петрівна
доктор юридичних наук, професор
Київ - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….12
ВСТУП…………………………………………………………………………...13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА
НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД…………………………………………………..21
1.1. Поняття і зміст права на справедливий суд…………………...…………..21
1.2. Історіографія та стан наукової розробки організаційно-правових засад
права на справедливий суд у правовій доктрині………………………......…..41
Висновки до розділу 1...........................................................................................59
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНОПРАВОВИХ ЗАСАД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД У
ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ…………………………………………….........63
2.1 Організаційно-правові засади реалізації права на справедливий суд в
англо-американській правовій сім’ї.....................................................................63
2.2 Організаційно-правові засади реалізації права на справедливий суд у
романо-германській правовій сім’ї......................................................................79
2.3 Організаційно-правові засади реалізації права на справедливий суд у
Канаді....................................................................................................................105
2.4 Організаційно-правові засади реалізації права на справедливий суд в
іспаномовних державах……………………......................................................120
Висновки до розділу 2........................................................................................135
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА
СПРАВЕДЛИВИЙ СУД В УКРАЇНІ……………………………………….139
3.1. Стан нормативно-правового забезпечення організаційно-правових засад
реалізації права на справедливий суд в Україні…………………………..….139
3.2. Шляхи вдосконалення правового регулювання організаційно-правових
засад реалізації права на справедливий суд в
Україні……………………….….…………………………………………...….161
Висновки до розділу 3.........................................................................................187
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
11
ВИСНОВКИ………………………………………………………..…………191
Список використаних джерел……………………………………..……….....197
ДОДАТКИ…...……………………………………………………..……….…225

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації розв’язане наукове завдання щодо розроблення
теоретичних, правових і практичних засад, спрямованих на удосконалення
організаційно-правових засад реалізації права на справедливий суд та
сформульовано висновки, пропозиції й рекомендації, що відповідають
вимогам наукової новизни, зокрема:
1. Визначено, що право на справедливий суд – це комплекс
змістовного, інституційного, матеріального та процесуального елементів
права, що забезпечують незалежний, безсторонній, доступний та
справедливий суд.
Констатовано, що право на справедливий суд є одним із
основоположних у сучасних цивілізованих державах. Його законодавча
регламентація, система гарантування та механізм забезпечення визначають
стан і рівень розвитку правової культури у суспільстві.
Встановлено, що зміст (сутність) права на справедливий суд є
можливим через усвідомлення змістовних елементів права на справедливий
суд, які, по-перше, базуються на розумінні справедливості у тому чи іншому
соціальному кластері, адже рішення може бути законним, проте, прийнятим
відповідно до законодавства, яке прийняте на користь певної соціальної
групи. По-друге, змістовний аспект права на справедливий суд тісно
пов’язаний з чинною системою соціальних та правових цінностей у державі.
Існування справедливого суду носить аксіологічне значення для будь-якої
правової системи, а тому реальне забезпечення справедливого судочинства є
відображенням належного рівня правової культури та законодавства в
цілому. По-третє, сутнісний аспект права на справедливий суд дозволяє
говорити про неабияку значущість інституту суду для належного
функціонування суспільних відносин.
2. Визначено, що гарантіями права на справедливий суд є: 1)
організація та структура судової системи; 2) порядок ведення судових
проваджень; 3) право, згідно з яким вирішується спір. При цьому, доведено,
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
192
що сам факт передбачення таких гарантій у законодавстві, як це є у багатьох
державах романо-германської правової сім’ї, ще не означає, що реалізація
такого права гарантується чи забезпечується державою у кожному
конкретному випадку. Встановлено, що у будь-якому разі – право на
справедливий суд є мірилом того, наскільки судова система пристосована до
того, щоб згідно з загальноприйнятими суспільно-правовими уявленнями про
справедливість забезпечити кожному суб’єкту права, який звернувся за
захистом своїх прав до суду, права на справедливий суд з урахуванням його
найбільш широкого розуміння.
3. Класифіковано види елементів права на справедливий суд на:
1) змістовні (або сутнісні); 2) інституційні; 3) матеріальні; 4) процесуальні.
Доведено, що у взаємозв’язку саме змістовна, інституційна, матеріальна та
процесуальна складові права на справедливий суд складають комплекс
організаційно-правових засад реалізації права на справедливий суд.
Під змістовними елементами права на справедливий суд розуміється
сукупність соціальних та правових цінностей суспільства, що визначають
поняття справедливого судового процесу. Інституційна складова права на
справедливий суд є фундаментом функціонування законно та належно
сформованих судових органів, на які законодавством покладено функції зі
здійснення правосуддя у межах їх юрисдикції та повноважень. Під
матеріальною складовою права на справедливий суд, на нашу думку,
необхідно розуміти регламентовану законодавством легальну можливість
звернутися в суд за захистом своїх порушених прав чи інтересів, яка має
свою чітко визначену форму, і досягти певного процесуального результату.
Процесуальний елемент права на справедливий суд – це той обсяг
процесуальних можливостей, які надаються особам, що користуються правом
на справедливий суд, а саме комплекс процесуальних прав та обов’язків, а
також механізми реалізації права на справедливий суд та гарантії
забезпечення справедливого судового процесу.
Правову конструкцію права на справедливий суд запропоновано
розглядати крізь призму таких елементів права на справедливий суд, як:
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
193
доступ до суду; справедливість; рівність сторін; незалежність суду;
безсторонність суду; розгляд справи судом, встановленим законом;
публічний розгляд справи; можливість обмеження публічності розгляду
справи в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки;
змагальність; розумність строку розгляду справи; право на винесення
рішення; право на примусове виконання рішення або вироку; право на
конституційну скаргу; право на звернення до суду; гарантоване надання
правової допомоги; законодавче визначення мінімуму прав обвинуваченого у
вчиненні кримінального правопорушення; презумпція невинуватості; право
на оскарження; право не оскаржувати остаточне рішення суду; суд
присяжних; прогнозованість судових рішень; можливість відмовитись від
права на доступ до суду на користь інших форм вирішення спору, якщо така
відмова є вільною та чіткою; відновне правосуддя; унеможливлення
зворотної дії кримінальних законів; право на перегляд вироку; право на
відшкодування у разі помилкового судового вироку.
4. Розкрито тенденції розвитку права на справедливий суд в різні
періоди історії. Встановлено, що період античності характеризується
сильним впливом релігійних начал, а тому справедливий суд гарантується
божественним впливом, поряд з тим ще однією рисою античного
судочинства є вплив народного суду та могутність полісу. Констатовано, що
для епохи Відродження характерним є зосередження уваги на абсолютній
незалежності та неупередженості судді, а також рівності кожного перед
законом. Визначено, що доба Просвітництва в основу справедливого
правосуддя ставить суспільні інтереси, а ХХІ століття ознаменувалось
нормативним визначенням права на справедливий суд у Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод та численними науковими
дослідженнями права на справедливий суд у різних напрямах.
Доведено загальне походження, генетична спорідненість і
спадкоємність норм, що регулюють право на справедливий суд з більш
чіткою регламентацією механізмів його реаліазції на кожному новому етапі
розвитку держави та суспільства.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
194
5. Встановлено, що особливостями організаційно-правових засад
реалізації права на справедливий суд в англо-американській правовій сім’ї є
гнучкість у процесуальних та матеріально-правових питаннях судової
системи та значні дискреційні повноваження судів. Розкрито особливості
організаційно-правових засад реалізації права на справедливий суд у Франції,
а саме: деталізоване нормативне визначення засад діяльності суддів, умов
визнання їх упередженості, правил визначення складу суду, відводу та
самовідводу. Запропоновано враховувати позитивний досвід Канади у
контексті правової організації адміністрування судового апарату та його
спрямованість на забезпечення комфортної взаємодії сторін та канцелярії
суду. Визначено корисні та позитивні для досвіду діяльності української
моделі присяжних такі елементи іспанської комбінованої моделі присяжних
як: відкрита судова процедура складання списків кандидатів у присяжні;
вимога кваліфікованої більшості голосів при несприятливих для підсудного
відповідях на питання у вердикті; наділення присяжних правом виносити
рішення про умовне звільнення; видача форми вердикту кожному
присяжному і т. д.).
6. Констатовано, що чинна нормативно-правова база України містить
велику кількість нормативно-правових актів, спрямованих на пряме чи
опосередковане врегулювання питання реалізації права на справедливий суд.
Поряд з тим, уточнено, що окремі елементи права на справедливий суд
визначаються та роз’яснюються різними судовими інстанціями, в тому числі
Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Встановлено, що чинне нормативно-правове забезпечення
організаційно-правових засад реалізації права на справедливий суд в Україні
максимально наближене до міжнародних стандартів, проте, як демонструє
практика ЄСПЛ, зберігається певна прогалинність в механізмах реалізації
правових норм.
Доведено, що визначене Конвенцією про захист прав людини і
основоположних свобод право на справедливий суд імплементовано в
національне законодавство України, проте, несистематизованість його
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
195
регламентації у нормах різних галузевих правових актів знижує ефективність
його реалізації.
7. Констатовано, що одним з недоліків нормативного регулювання
права на справедливий суд в Україні процесуальним законодавством у різних
правових галузях є часткове дублювання загальних норм. Запропоновано
визначити основні, засадничі положення щодо реалізації права на
справедливий суд у профільному Законі України «Про судоустрій і статус
суддів».
На підставі аналізу чинного стану нормативно-правового забезпечення
організаційно-правових засад реалізації права на справедливий суд в Україні
запропоновано такі шляхи його удосконалення:
- впровадити модель конституційної скарги, відповідно до якої кожен
громадянин при порушенні його конституційних прав може звернутися до
Конституційного Суду України. Для цього запропоновано утворити в
Конституційному Суді України окрему колегію, яка б розглядала такі
конституційні скарги;
- забезпечити гнучкий механізм поновлення строків позовної давності
без встановлення абсолюту автоматичної відмови у випадку їх пропущення;
- розробити стратегію економічної доступності справедливого
правосуддя кожному та механізм її впровадження, зокрема, необхідною є
оптимізація розміру судових витрат;
- забезпечити доступ окремих категорій громадян до правосуддя через
розвиток мережі центрів надання первинної правової допомоги, в тому числі,
і дистанційних пунктів;
- створити центральний орган контролю надання первинної безоплатної
правової допомоги;
- офіційно визначити поняття неправосудного рішення;
- встановити відповідальність держави за завідомо неправосудні
рішення у справах всіх правових галузей, поряд із особистою
відповідальністю суддів;
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
196
- забезпечити швидке та повне виконання судових рішень шляхом:
визначення розумних строків виконання судових рішень, встановлення
відкритого, прозорого процесу виконання судових рішень для учасників
такого провадження, публічної підзвітності громадськості щодо
функціонування системи виконання рішень та вжитих державою заходів для
її реформування та підвищення ефективності, забезпечення незалежності та
неупередженості службовців Державної виконавчої служби, ліквідації
факторів недоступності виконання судових рішень (економічних,
територіальних тощо), встановлення належного контролю за їх діяльністю –
як громадського, так і з боку держави;
- визначити на нормативно-правовому рівні матеріальну
відповідальність винної сторони або ж держави за умисне затягування
процесуальних строків у випадку, якщо буде встановлено, що затягування
строків здійснюється з вини відповідно сторони або суду;
- забезпечити фізичну доступність правосуддя для осіб з обмеженими
фізичними можливостями.