ПРОКУРАТУРА В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: СТАТУС, ФУНКЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ :

brief description

Міністерство освіти і науки України
Академія адвокатури України

На правах рукопису
Цакадзе Нугзар Чингізович
УДК 342:1+347.97/.99(477)

ПРОКУРАТУРА В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ: СТАТУС, ФУНКЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ

12.00.10. – Судоустрій, прокуратура та адвокатура.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор, академік Національно академії правових наук України
В. Г. Гончаренко

КИЇВ – 2010
ВСТУП 3-10
РОЗДІЛ І. СТАТУС ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
1.1. Поняття влади і її структура за Конституцією України 11-29
1.2. Поділ влади та система її функцій 30-42
1.3. Місце прокуратури в системі функцій влади у їх взаємозв’язку 43-86
1.4. Прокуратура України в контексті Європейських стандартів 87-95
Висновки до РОЗДІЛУ І 96-100
РОЗДІЛ ІІ. ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ
2.1. Поняття функцій прокуратури та їх система 101-116
2.2. Наглядова функція 117-129
2.3. Обвинувальна функція 130-145
2.4. Правозахисна функція 146-161
Висновки до РОЗДІЛУ ІІ 162-163
ВИСНОВКИ 164-167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168-188

В С Т У П

Діяльність органів прокуратури, як і інших структур, проходить в умовах здійснення соціально-економічних і політико-правових реформ в Україні. Сама прокуратура також піддана істотному реформуванню, що проявилось передусім в її інституціоналізації як самостійної державної структури, зосередженні діяльності її органів на захисті основ конституційного ладу, переорієнтації на пріоритетне забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні реальної незалежності прокуратури та її посадових осіб.
Суттєве значення для визначення правового статусу прокуратури мають положення VII розділу прийнятої в червні 1996 року Конституції України, яка зберегла прокуратуру як централізовану систему та визначила її функції на перспективу і на перехідний період — до стабілізації соціально-економічної і політичної ситуації в державі.
Питання, пов’язані з визначенням правового статусу прокуратури, завжди були предметом уваги з боку правознавців, які досліджували проблеми конституційного права і прокурорського нагляду, переважна більшість яких працювала в Україні і Російській Федерації.
Зокрема, в Україні ця проблематика досліджувалась такими вченими-юристами, як С.А. Альперт, Д.М. Бакаєв, О.М. Бандурка, І.В.Вернидубов, Ю.М. Грошевий, Л.М. Давиденко, В.В. Долежан, В.С. Зеленецький, П.М. Каркач, В.П. Корж, Т.В. Корнякова, М.В. Косюта, І.Є. Марочкін, М.М. Міхеєнко, М.І. Мичко, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, Ю.С. Полянський, М.В. Руденко, В.В. Сердюк, В.Я. Тацій, О.Б. Червякова, П.В. Шумський та ін.
Питання діяльності прокуратури вивчали такі науковці Російської Федерації, як В.І. Басков, О.Д. Берензон, О.Д. Бойков, С.Є. Винокуров, В.В. Гаврилов, В.Г. Даєв, Т.М. Добровольська, В.М. Додонов, В.К. Звірбуль, В.В. Клочков, А.Ф. Козлов, Л.О. Ніколаєва, О.П. Сафонов, О.Я. Сухарєв, В.І. Шинд, В.Б. Ястребов та ін.
Деякі теоретичні і практичні проблеми функціонування прокуратури розглядались в працях науковців інших колишніх республік Радянського Союзу, а нині — незалежних держав: Л.Б. Дєдкова і С.І. Журомського (Білорусія), І.А. Арабяна, Г.П. Данієляна (Вірменія), В.Г. Мелкумова, С.К. Кенжаєва (Таджикистан), М.А. Гасанова (Азербайджан), А. Тухтасінова (Узбекистан) та ін.
Проте не всі проблеми організації і діяльності прокурорської системи можна вважати вичерпаними, а можливості їх наукового дослідження — використаними.
Актуальність розроблення теоретичних і практичних проблем діяльності прокуратури підвищується не лише через потребу наукового осмислення її конституційних функцій, але й у зв’язку з триваючою дискусією з приводу подальших напрямів реформування прокурорської системи України, періодичними змінами законодавства про прокуратуру та суміжних галузей (Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про прокуратуру” від 12 липня 2001 р., нові редакції низки статей процесуальних кодексів, Закон про судоустрій тощо). Окремі важливі в концептуальному плані питання або взагалі не були предметом поглибленого наукового аналізу, або висвітлювались фрагментарно (щодо місця прокуратури в системі владних структур, її відносин з вищими, центральними та місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування, принципів організації і діяльності прокуратури). Переважна більшість наукових публікацій з цих питань стосувалась прокуратури дореформеного періоду і в них, природно, не могли бути враховані зміни, які стались у політико-правових реаліях сучасної України. Всі ці обставини обумовлюють актуальність обраної теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт: «Розробка проблем прав людини. Сприяння забезпеченню прав і свобод людини, забезпечення їх правового захисту. Дослідження питань професійного захисту порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи», затвердженого рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 11 лютого 2002 р. (протокол №5). Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 28 лютого 2005 р.(протокол №5)
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вирішення концептуальних питань, які пов’язані з визначенням місця прокуратури в системі державно-правових інститутів України і на цій основі формулювання відповідних теоретичних висновків та розроблення пропозицій щодо змісту нового Закону України “Про прокуратуру”, внесення змін в Конституцію України, інших актів законодавства, вдосконалення практики застосування законів в процесі наглядової та іншої діяльності органів прокуратури.
Поставлена мета обумовила такі завдання дослідження:
- визначити місце прокуратури в структурі держави в сучасних умовах і на перспективу, виходячи з особливостей її правового статусу, який не узгоджується з конституційним принципом поділу влади;
- встановити характер відносин прокуратури з Президентом України і підпорядкованими йому структурами, Верховною Радою, органами виконавчої влади в центрі і на місцях, судами та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
- викласти поняття і встановити класифікацію функцій прокуратури, проаналізувавши погляди науковців і органів Ради Європи з цих питань, навести додаткові аргументи на користь збереження протягом невизначеного в часі перехідного періоду всіх існуючих функцій багатофункціональної прокурорської системи;
- з врахуванням змін, внесених до Закону України “Про прокуратуру”, визначити основні напрями підвищення ефективності постійних і перехідних її функцій з внесенням відповідних пропозицій за змістом окремих статей майбутнього Закону про прокуратуру;
- висловити пропозиції щодо принципів організації і діяльності прокуратури, які мають дістати закріплення в новому законі; деталізувати їх нормативний зміст, сформулювати норми, які мають конкретизувати ці принципи в майбутньому законодавстві;
- проаналізувати відповідні положення законодавства про прокуратуру інших зарубіжних країн з проблематики роботи, сформулювавши на цій основі висновки і пропозиції щодо вдосконалення законодавства і практики його застосування.
Об’єктом дослідження є сучасний стан, динаміка і розвиток прокурорської системи України в умовах побудови демократичної правової держави, місце прокуратури в державно-правовій системі, зміст її функцій, принципів організації та діяльності.
Предметом дослідження є: прокуратура України в системі органів державної влади.
Методи дослідження обрані з врахуванням мети і завдань роботи з врахуванням об’єкта і предмета дослідження. Діалектичний підхід до вивчення проблем її організації та діяльності заснований на розв’язанні суперечностей між окремими елементами правового статусу прокуратури, закріпленими в законодавстві, і потребами зміцнення правопорядку. Застосування історичного методу дозволило дійти висновків про необхідність збереження одних елементів вітчизняної правової спадщини і відмови від тих, які не відповідають інтересам розвитку сучасного демократичного суспільства. Дослідження проблем діяльності прокуратури вимагає також системного підходу до цих проблем, вивчення взаємозв’язків між діяльністю прокуратур та інших органів. В роботі широко використано метод порівняльно-правового аналізу для співставлення законодавства і практики його застосування в різні історичні періоди в Україні та інших державах, законопроектів і прийнятих на їх основі законів тощо. Спеціально-юридичний аналіз норм чинного законодавства дозволив виявити прогалини і суперечності в законодавчих актах і виробити відповідні пропозиції для їх усунення. Соціологічний метод використовувався в процесі опитування працівників прокуратури і суддів для з’ясування їх позиції із спірних питань діяльності прокуратури. Використання статистичного методу дало можливість простежити тенденції розвитку прокуратури України впродовж останнього десятиріччя і на цій основі підвищити рівень обгрунтованості теоретичних висновків і практичних рекомендацій.
В процесі досліджень широко використовувались логічний, граматичний та інші способи тлумачення нормативно-правових актів.
Методологічну основу дослідження складають положення загальної теорії держави і права, конституційного, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, цивільного процесуального права, правові норми, які регламентують діяльність прокуратури, судоустрій, монографії і публікації в юридичній періодиці.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є дослідженням, в якому в комплексі розглянуті взаємопов’язані проблеми визначення місця прокуратури в апараті держави, її взаємодії з вищими і місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; розкрито зміст і перспективи розвитку функцій прокуратури з врахуванням положень чинної Конституції України та останньої редакції Закону України “Про прокуратуру”; нормативний зміст принципів організації та діяльності прокуратури. На основі проведеного дослідження сформульовано низку теоретичних висновків і пропозицій, які в цілому обґрунтовують запропоновану автором модель побудови прокурорської системи та її розвитку в міру зміцнення державності України на засадах правового суспільства,
уперше:
— виходячи з наявної системи функцій прокуратури, висловлено думку, що вона належить до органів держави, які забезпечують захист конституційного ладу, а тому в процесі судово-правової до Основного закону слід увести главу «Охорона Конституційного ладу»;
— обґрунтовується положення, що єдиним органом кримінального переслідування має бути прокуратура від нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю, порушення кримінальної справи, керівництва досудовим слідством до підтримання державного обвинувачення в суді та участі в контрольних стадіях кримінального процесу;
— встановлено, що прокуратура апріорно повинна здійснювати координацію діяльності правоохоронних органів, яка визначається як організаційно-правоохоронні, багатосторонні відносини, змістом котрих є вироблення і реалізація спільних заходів в межах компетенції кожного з учасників;
— дано класифікацію порушень законності в діяльності прокуратури під час здійснення нею своїх конституційних функцій та визначення їх причин і шляхів подолання;
— обґрунтовано положення, що прокурор здійснює нагляд також і за виконанням актів Конституційного Суду України, виявляючи ініціативу про перегляд судових рішень у зв’язку з нововияленими обставинами: зокрема щодо рішень, прийнятих на підставі закону, визнаного неконституційним;
— сформульовано основні напрями реалізації принципу гласності в діяльності прокуратури та умов одержання громадянами й засобами масової інформації відомостей про діяльність прокуратури;
Набули подальшого розвитку: положення, що прокурорська влада повинна розглядатись як один з видів державної влади з самостійною владною функцією;
— аргументовано підтримано пропозиції про зміцнення правового статусу Генерального прокурора України, підстави і порядок призначення його на посаду і звільнення з неї, правила його звітності та встановлення меж імунітету;
— підтримано з позиції поділу функцій влади пропозицію відносно неможливості поширення судового контролю на процесуальні рішення і дії прокурора;
— сформульовано поняття принципів організації і діяльності прокурорської системи та підтримана необхідність збереження в майбутньому законі про прокуратуру принципів єдності, централізації, незалежності і гласності;
Уточнено:
— поняття предмета прокурорського нагляду; порядок заміни прокурора — державного обвинувача у разі принципових розбіжностей між його позицією і позицією керівництва прокуратури та між позиціями кількох обвинувачів у одній справі;
— підстави представництва прокурора в Законі України «Про прокуратуру» , які зосередити в одній нормі;
— зміст ч.1 ст.361 Закону України «Про прокуратуру», оскільки прокурорське представництво здійснюється лише в процесуальних, а не також «у інших діях», як зазначено в цій частині норми.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані для:
- подальшої розробки теоретичних проблем діяльності прокуратури України у процесі визначення її правового статусу, як матеріал для творчої дискусії вітчизняних і зарубіжних науковців і практиків з цих проблем;
- вдосконалення законодавства про прокуратуру і суміжних галузей законодавства, усунення прогалин і диспропорцій в чинному законодавстві;
- упорядкування практики видання відомчих нормативно-правових актів Генеральним прокурором України;
- використання у навчальному процесі в юридичних навчальних закладах, підготовки навчально-методичної літератури.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів. Вона містить також висновки, додатки, список використаних джерел (240 назв). Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, в тому числі основного тексту - 167 сторінок.

bibliography

Висновки
1. Забезпечення правопорядку є одним з найважливіших пріоритетів молодої української демократії, яке здійснюється як державою в цілому, так і окремими складовими частинами державного апарату. Особлива роль прокуратури у вирішенні пов’язаних з цим завдань відводиться прокуратурі.
2. Прокурорська влада може розглядатись як один з різновидів державної влади через здійснення прокурорського нагляду, представництво інтересів громадян і держави в суді та підтримання державного обвинувачення.
3. Сучасну прокурорську систему України слід вважати самостійним інститутом державної влади.
4. Виокремлення контрольно-наглядової функції державної влади випливає із спільних завдань прокуратури і таких органів, як Конституційний Суд України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини для забезпечення верховенства Конституції. Для цього в Основний Закон доцільно включити спеціальний розділ під назвою “Захист конституційного ладу ”.
5. Важливою передумовою збереження і розвитку прокуратури в суспільстві є зміцнення правового статусу Генерального прокурора України: він має бути підзвітним і підконтрольним виключно Президентові України; призначатись на посаду лише Президентом України на строк повноважень глави держави; повинно бути встановлено право законодавчої ініціативи і звернення до Конституційного Суду про визнання неконституційними нормативно-правових актів; визначено особливий порядок порушення кримінальних справ щодо нього.
6. Відносини прокуратури з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, повинні базуватись на основі поєднання нагляду за додержанням ними законів і взаємодії, зокрема, участі у розробленні заходів по боротьбі із злочинністю.
7. Акти і дії прокурора, спрямовані на всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин правопорушень, не можуть бути предметом судового контролю.
8. Повинні бути подолані колізії між ст.37 Закону України «Про прокуратуру» і положеннями КПК і ЦПК України, які звужують компетенцію прокуратури щодо ініціювання перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, надання права апелювати з приводу вироків не лише прокурорам, які брали участь у справах по першій інстанції чи затвердили обвинувальний висновок, але й вищестоящим прокурорам.
9. Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів, прокурор водночас наглядає і за виконанням актів Конституційного Суду України, зокрема, при ініціюванні перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.
10. В органах прокуратури України фактично існує функція кримінального переслідування, яка носить комплексний характер і реалізується шляхом порушення кримінальних справ, особистої участі прокурора в провадженні розслідування, підтримання обвинувачення в суді і участі в контрольних стадіях процесу. Важливо закріпити цю функцію на законодавчому рівні.
11. Перелік видів органів, на яких поширюється нагляд за додержанням і застосуванням законів повинен бути уточненим, а норма, присвячена предмету нагляду, викладена у такій редакції: “Предметом нагляду є додержання і застосування законів, які регулюють питання національної безпеки, економічні, соціальні, міжнаціональні та інші відносини, які перебувають у сфері законодавчого регулювання ”.
12. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням кримінально-виконавчого законодавства та інших законів, що регулюють порядок виконання судових рішень у кримінальних справах слід уточнити; до Проекту нового Закону України «Про прокуратуру» внести дві окремі статті, одна з яких була б присвячена предмету і завданням нагляду, а друга — повноваженням прокурора. До числа цих повноважень слід включити перевірку виконання законів в органах застосування заходів примусового характеру, визначити конкретні підстави до скасування і опротестування незаконних актів адміністрації цих органів.
13. В законодавстві мають бути зазначені не лише підстави, але й приводи представництва прокурором інтересів громадянина і держави в суді, до яких слід віднести звернення громадян і державних органів, а також особисте виявлення прокурором порушень закону. Підстави представництва, які зараз названі і в ч.2, і 3 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», доцільно зосередити в одній нормі.
14. В майбутньому Законі України «Про прокуратуру» необхідно зазначити принципи єдності, централізації, законності, незалежності і гласності.
15. Гарантії незалежності прокуратури і прокурорів, повинні бути підсилені. Необхідно передбачити в Законі України «Про прокуратуру» норму, відповідно до якої прокурори не можуть бути включені до складу комісій, комітетів, робочих груп тощо, створюваних органами державної влади і місцевого самоврядування; відмовитись від встановлення строків призначення прокурорів на посади; запровадити елементи особистої недоторканості прокурорських працівників у випадку їх притягнення до юридичної відповідальності.
16. Особливу увагу слід приділити забезпеченню законності в діяльності прокуратури, не допустити порушень під час реалізації нею її конституційних функцій.
17. Реалізація прокурором конституційних функцій відбувається виключно в процесуальних формах, у зв'язку з чим є не досканалими положення ч.1 ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» про те, що прокурорське представництво полягає у здійсненні не лише процесуальних, але й інших дій.
18. Необхідно посилити реалізацію принципу гласності в діяльності прокуратури, видавши нормативний акт Генерального прокурора України "Про форми і методи реалізації принципу гласності в діяльності органів прокуратури України", в якому слід викласти умови одержання і використання громадянами і засобами масової інформації відомостей про діяльність прокуратури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агафонов С. Правовий статус Президента України // Право України. – 2000. – № 9. – С. 24-26.
2. Айзенберг А.М. Механизм социалистического государства. – В кн.: Теория государства и права / Под ред. проф. К.Л. Мокичева – 2-е изд. – М.: Юрид. лит., 1970. – 631 с.
3. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2-х т. – М. : Юрид. лит., 1981. - Т. 1. – 360 с.
4. Алексеев С.С. Общие теоретические проблемы системы советского права. – М.: Госюриздат, 1962. – 187 с.
5. Алексеев С.С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 711 с.
6. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – Т. 1. – 396 с.
7. Алексеев С.С. Структура советского права. – М. : Юрид. лит., 1975. – 260 с.
8. Алексеев С.С. Философия права. Москва: Норма, 1998. — 336с.
9. Арістотель. Політика. Уривки. // Невичерпність демократії: Видатні діячі минулого і сучасності про вільне, демократичне суспільство і права людини / Упоряд. О.І.Терех, Я.Г.Оксюта.-К.: Укр. письменник, 1994. – С. 14-17.
10. Арсеньев В.Д. О фактах, не подлежащих доказыванию в процессе уголовного судопроизводства // Правоведение. — 1961. — №1.
11. Бабаев В.К. Теория современного советского права: Фрагм. лекций и схемы.– Нижний Новгород: Нижегород.ВШ МВД РСФСР, 1991. – 155 с.
12. Байтин М.И. Государство и политическая власть. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 240 с.
13. Бандурка А.М., Друзь В.А. Психология власти: Учеб. пособие для вузов. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 328 с.
14. Бандурка О.М. Прокуратура: мысли о ее реорганизации // Право Украины. - 1995. N№9. -С. 40.
15. Басков В.И. Курс прокурорского надзора. - М. 1998.
16. Басков В.И. Прокурорский надзор в СССР. - М. 1991. -С.47.
17. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 14-21
18. Бельсон Я.М. Суд, прокуратура й тюрьмы в современном буржуазном государстве: Уч. пос.-М.: Вьысш.школа МВД СССР, 1977.-50с.
19. Березовская С.Г. Нормы прокурорского надзора и их место в системе советского права. В кн. Вопросы прокурорского надзора. М.1972, с.23
20. Берензон А.Д. Направления совершенствования прокурорского надзора. В сб. научных трудов, ч.1. Вопросы теории и практики прокурорского надзора. Москва 1975, с.13.
21. Блажівський Є. Зміцнити законність у державі… // Урядовий кур’єр 28 лютого 2008 р. – № 38.
22. Боботов С.В. Правосудие во Франции. – М.: Ин-т государства и права РАНЕАВ, 1994. – 198 с.
23. Бодуен Ж. Вступ до політології: Пер. з фр. - К.: Основи, 1995. –174 с.
24. Бойков А., Скворцов К., .Рябцев В. Проблемы развития правового статуса Российской прокуратуры в условиях переходного периода.// «Уголовное право». - 1999. - №2.
25. Болдырев В.А. Советская прокуратура и ее деятельность в области общего надзора. Глава подгот. Лебединским В.Г. Государственное издательство юридической литературы М.1954 г., с. 100.
26. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. — 2003. — №2. — С. 18-20.
27. Бондаренко І. Правоохоронні органи України та їх функції // Право України. - 2005. - №7. - С. 53-56.
28. Вандышев В.В., Лиманский В.А.. Протокольная форма досудебной подготовки мате¬риалов о преступлении.-Санкт-Петербург, 1993.-С.12-13.
29. Варфоломеева Т.В., Бояров В.І. Прокурорський нагляд як гарантія забезпечення процесуальних прав учасників кримінального судочинства при проведенні досудового слідства. : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К. 2000.
30. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. – 2002. – № 5. – С. 8-11.
31. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл. П.П.Гайденко. - М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови // Голов. ред. В.Т.Бусел, редактори-лексикографи: В.Т.Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
33. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002. – 668 с.
34. Волинка К.Г. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. - 2000.- № 11. – С. 30-33.
35. Гаврилов В.В. Сущность прокурорского надзора в СССР. - Саратов. 1984.
36. Галкин Б.А. Прокурорский надзор в СССР. Москва "Юридическая литература", 1982, с.25
37. Говоруха М. М., Руденко М. В., Середа Г. П. Прокурор у виконавчому провадженні: основи організації і діяльності / Навч. посіб. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 370 с.
38. Головатий С.П. Конституція України 1996 года у системі европейского конституціона¬лізму // Право України. 1997. №8. - С. 40.
39. Головченко В.І., Кікоть П.В. Статус Кабінету Міністрів України // Юридичний вісник України. – 2002. – № 31. – С. 14-16
40. Гончаренко В. Г. Концептуальні питання правової реформи в Україні // Вісник Ака-демії адвокатури України, 2006. – Вип. 5.
41. Гончаренко В. Г. Піклувальник суворий, але справедливий // Український юрист, 2003, № 8.
42. Горшенев В. М., Шахов И. Б. Контроль как правовая форма деятельности - Москва: Юрид. лит., 1987 р.- 176с.
43. Горшенев В.М. Генетические основы теории юридического процесса // Проблемы соц. законности. — Харьков, 1982. — №10.
44. Гранин А. Ф. Теоретические вопросы социалистической законности в деятельности органов внутренних дел : Автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук // АН УССР. Объед. совет ин-та философии и ин-та государства и права. - Киев: 1975 р.- 52с.
45. Григонис Э.П. Правоохранительные органы: Учебник. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с
46. Гриненко А.В., Кожевников Г.К., Шумилин С.Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе. — Харьков: Консум, 1997. — 97 С.
47. Грошевий Ю. М. Проблеми спеціалізації процесуальних процедур // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України: Тези доповідей та наук. повідомлень учасників міжнарод. наук.-практ. конференції (25–26 січня 2007 р.) / За заг. ред. проф. В. В. Комарова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – С. 26–30.
48. Господарський процесуальний кодекс України // www. rada.gov.ua
49. Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе.-М., 1981.-С. 15.
50. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и вступ. статья А.В.Гулыш, Г.В. Рамишвили.– М.: Прогресс, 1985. – 451 с.
51. Давиденко Л.М. Місце прокуратури у системі державної влади України // Вісник Ака¬демії правових наук України, 1995. №3, -С. 65.
52. Даев В.Г., Маршунов М.Н. Основи теории прокурорского надзора. - Л. 1990. - С.54
53. Дахова І.В. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) // Право України. – 2002. – № 12. – С. 23-27.
54. Дашков Г.М., Вигас В. Прокуратура в ФРГ // Законность..- 1995,- №11.- С.50-52.
55. Дембо Л.И. О принципах построения системы права.//Ж." Государство и право", 1956. №8. с.91
56. Дмитриев Ю.А. Концепция народовластия в современной России: (государственно-правовые проблемы теории и практики): Автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.02 / НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. - М., 1994. – 68 с.
57. Додонов В.Н., Крутских В.Е. Прокуратура в России и за рубежом. - Научн.изд-е.-М.: Норма, 2001.-182 с.
58. Доклад Генерального прокурора Украины "О задачах органов прокуратуры, связанных с введением в дейст¬вие Закона Украины "О прокуратуре". Киев, 1992 г.
59. Долежан В. В. Шляхи конкретизації представницької функції прокуратури у майбутньому Законі України «Про прокуратуру» / Проблеми організації прокуратури і оптимізації її діяльності в сучасних умовах: Зб. наук. праць. – Харків, 1998. – С. 184–188.
60. Долежан В.В. Проблеми компетенции прокуратури: Автореф. дис. ... дсш. юрид. наук.-М. 1991.-С. 19.
61. Долежан В.В., Василюк С. Реформа державної влади: шляхи і варіанти реалізації // Право України. – 2002. – № 12. – С. 33-37.
62. Друга спроба Генерального // Україна молода. 1998, 9 жовтня. - С. 4-5.
63. Дунас Т. О., Руденко М. В. Прокурор у цивільному процесі України: Сутність, завдання, повноваження: Навч. та наук. – практ. посібник для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За наук. ред. д.ю.н. М. В. Руденко. – Х.: Харків юридичний, 2006. – 340 с.
64. Енгибарян Р.В., Тадевосян Э.В. Конституционное право Украины: Учебник. – М.: Юрист, 2000. – 492 с.
65. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // www.rada.gov.ua
66. Закон України «Про прокуратуру» //www. rada.gov.ua
67. Залысин И.Ю. Политическое насилие в системе власти // Социально-политический журнал. – 1995. - № 3. – С. 90 – 112.
68. Звирбуль В.К. Прокурорский надзор в СССР (параграф 4). М."Юридическая литература". 1969. с.29
69. Звягинцев Д.А. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Совершенствование прокурорского надзора за исполнением законодательства РФ о рынке ценных бумаг. М.2002, стр.89.
70. Зималаев Д. Г. Приостановление производства по делу под контролем суда // Журнал российского права. 1999. № 10. С. 137-139.
71. Ильин И.А. О сущности правосознания. – М.: Рарогъ, 1993. – 236 с.
72. Испания. Конституция й законодательные акты. - М. 1982. - С.72.
73. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.06.2004 р. № 01-8 /1172 ( з доповненнями згідно з інформаційними листами від 07.10.2005 р. № 01-8/1748, 05.06.2006 р. № 01-8/1231, 29.08.2007 р. № 01-8/751) «Про практику Верховного Суду України щодо участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» // Юрид. вісн. України 29 вересня – 5 жовтня 2007 р. – № 39.
74. Ким Ю. В. Прокурорский надзор в структуре российской правовой государственности: генезис института, функции, тенденции развития: Автореф. канд. дисс. Томск, 1992. С. 13-14.
75. Киров В.Н. Парадоксы государственной власти в гражданском обществе: (конституционно-правовые аспекты): Пер. с болг. / М.: Независимое изд-во “Манускрипт”, 1992. – 230 с.
76. Клочков В. В. Функции прокуратуры (Прокуратура. Законность. Государственный контроль). М., 1995. С. 3 — 18
77. Коваленко А.А. Інститут глави держави в системі органів державної влади // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і практичні науки. Вип. 17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 548 с.
78. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецкого НАН України, 2002. – 512 с.
79. Кодекс адміністративного судочинства України// www. rada.gov.ua
80. Козлов А.Ф. Конституционные принципы прокурорского надзора // Прокурорами надзор й укрепление социалистической законности в советском государстве. - Свердловск. 1981.
81. Козьяков І. М. Прокурорський нагляд та судовий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю при розслідуванні злочинів: проблеми та реальність//Право України 1999, 1 №3.
82. Козьяков І. М. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю за законністю оперативно-розшукової діяльності: Дис... канд. юрид. наук.: 12.00.10 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2001. - 268арк. - Бібліогр.: арк. 205-231.
83. Козьяков І. М. Судовой контроль за отриманням інформації приватного характеру // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 4.
84. Кола Д. Политическая социология: Пер. с фр. – М.: Изд-во “Весь мир”, “ИНФРА-М”, 2000. – 406 с.
85. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України; Центр політико-правових реформ. – К.: Факт, 2002. – 259 с.
86. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01; 12.00.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1999. — 36с.
87. Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. Адміністративний процес України: Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2007. – С. 171–175.
88. Конституційне право України: Підручник для студ. вищ. юрид. закладів і фак. / Тацій В.Я., Погоріло В.Ф., Тодика Ю.М., Бурчак Ф.Г., Грошевой Ю.М. / Ред. В.Я.Тацій. – К.: Укр. центр правничих студій, 1999. – 376 с.
89. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим: Збірник нормативних актів. – К.: Юрінком інтер, 2003. – 80 с.
90. Конфуций. Я верю в древность / Сост., авт. 1-го разд., предисл. к разделам, пер. с древне кит. и англ., коммент. И.И.Семененко. – М.: Республика, 1995. – 382 с.
91. Корнякова Т. В. Покарання як міра відображення ступеня тяжкості та суспільної небезпечності злочинів у сфері довкілля / Т.В. Корнякова. – 92-97. – Бібліогр.
92. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія : дис..канд.юр.наук: 12.00.10/ Корнякова Тетяна Всеволодівна. ─ Одеса, 2004 – С.143-145.
93. Косюта М.В. Новій Україні потрібна незалежна прокуратура // Вісник прокуратури. № 4. 2000.
94. Косюта М.В., Долежан В. Правозахисна функція прокуратури та її закріплення у майбутньому Законі України «Про прокуратуру» // Право України. – 2006. – № 3. – С. 59–63.
95. Кравчук Л.М. Державне будівництво й нова Конституція України // Голос України. -1992, 12 листопада.
96. Краснов Б.И. Власть как явление общественной жизни // Социально-политические науки. – 1991. - №11. – С.27-35.
97. Кримінально-виконавчий кодекс України //www.rada.gov.ua
98. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Бояров В. І., Варфоломеєва Т. В., Вернидубов І. В., Гончаренко В. Г., Гончаренко С. В. — К.: Форум, 2004. — 492с.
99. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади. – К.: Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України, 2001. – 130 с.
100. Кудрявцев В. Н. «Суди не завжди об’єктивно оцінюють пред’явлене обвинувачення» // Юрид. вісник України. – № 32. – 9–15 серпня 2008 р.
101. Кудрявцев В.Н. Проблемні питання реформування органів прокуратури // Юрид. вісн. України. – 11–17 листопада 2006 р., № 45.
102. Курочка М. Й., Каркач П. М. Прокурорський нагляд в Україні : Підручник. // МВС України. Луганська акад. ВС; За ред. Е.О.Дідоренка. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004 р.- 423с.
103. Ларин A. M. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции.-С25
104. Лебединский В. Г., Каленов Ю. А. Прокурорский надзор в СССР: Очерки по курсу. М.,1957. С. 47-49.
105. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / Институт марксизма – ленинизма. – 5-е изд. –Т.1. – М.: Политиздат, 1975. – 677 с.
106. Лихова С. Я. Про визначення поняття “правоохоронні органи” // Радянське право. – 1984. - № 11. – С. 74-76.
107. Локк Д. Два трактата о правлений. Соч. в 3-х томах.-Т.З.-М.: Мысль, 1988.-670с.
108. Лонь С.Л. Протокольное производство в уголовном процессе.-Томск, 1996.-С.12-13
109. Ляхутін Р. Визначення функцій кримінального покарання та способів їх прояву шляхом виділення суттєвих властивостей кримінального покарання / Р. Ляхутін // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2006.- № 10.- C.126-131
110. М. Дженіс, Р. Кей, Е. Бредлі Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. —— К.: „АртЕк”, 1997. — 624 с.
111. Майданник О.О. Деякі проблеми законодавчого забезпечення контрольної функції парламенту // Право України. – 2001. – № 12. – С. 128-131.
112. Макиавелли Н. Государь: Пер. с ит. – М.: Планета, 1990. – 84 с.
113. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. Монография / Малиновский А.А. - М.: Международные отношения, 2002. - 376 c.
114. Маритен Жак. Человек и государство: Пер. с англ. Т.Лифинцевой. - М.: Идея - Пресс, 2000. – 196 с.
115. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения. - 2-е изд. - Т.18. – М.: Политиздат, 1961. - ХХХ, 867 с.
116. Маршунов М. Н. Прокурорско-надзорное право. СПб., 1991
117. Маршунов М.Н. Прокурорско-надзорное право. Проблемы правового регулирования. С-Петербург. Издатель¬ство С-Пеiербургского университета, М. 1991 г.
118. Маршунов М.Н. Прокурорско-надзорное право. Проблемы правового регулирования. С-Петербург. Издательство С-Петербургского университета, 1991, с.29
119. Маршунов М.Н. Прокурорско-надзорньые правоотношения. Автореф. дисс. юрид. наук. -Л. 1982.
120. Массинг О. Господство // Полис. – 1991. - № 6. – С. 107 – 112
121. Мелкумов В. Г. Функции советской прокуратуры// Советское государство и право. №11.1980
122. Мелкумов В.Г. Прокурорское право как самостоятельная отрасль советского права // Правоведение. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968, № 6. - С. 14-20.
123. Мелкумов В.Г. Прокурорское право как самостоятельная отрасль советского права. Ж.Правоведение. 1968, №6
124. Михайленко О. Р. Прокуратура Федеративної Республіки Німеччини: становлення та повноваження // Право У країни.-2 000.- №5.-С. 104-105.
125. Михайленко А. Р. К вопросу о сущности предмета и объекта прокурорского надзора // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. - М. 1981. №69. - С. 86-95.
126. Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспеченность прав граждан. -К., 1999.
127. Михайленко О. Р. Предмет та об'єкт прокурорського нагляду потребують зако¬нодавчої регламентації // Радянське право. №11, 197В, - С. 44-47.
128. Михеєнко М. М. О необходимости преобразования прокуратуры // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні; вибрані твори. - К.: Юрінком Інтер. 1999. - С. 195.
129. Михеєнко Р.В. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. – 2000. – № 8. – С. 24-28.
130. Міжнародні співробітництво держав по боротьбі зі злочинністю : Навч.-метод. комплекс // МВС України. НАВСУ. Каф. конституц. права; Укл. А.С.Мацко. - К.: 2000 р.- 18с.
131. Монтескье Ш. Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1995. – 800 с.
132. Мудров А.М. Про деякі проблеми прокурорської незалежності // Матеріали науково-практичної конференції: "Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в Україні." - Київ. 2000.
133. Муравьев Н.В. Прокурорамий надзор в его устройстве й деятельности. Т 1 - М 1889 - С. 395-396.
134. Мурашин Г.А. Органы прокуратуры в механизме Советского государства. – К.: Наукова думка, 1972. – 172 с.
135. На захисті прав людини. Конференція // Урядовий кур’єр 16 липня 2008 р. – № 128.
136. Недбайло О. П. Адміністративна реформа : питання кодифікації адміністративного законодавства //Державно-правова реформа в Україні. -Київ, 1997. – С.241-243.
137. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм. – М., 1960. – 511 с.
138. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : Учебник // Ин-т государства и права РАН. Академический правовой ин-т. - Москва: Изд-во НОРМА (Изд. группа НОРМА-ИНФРА -М), 2000 р. – 539с.
139. Нерсесянц В. С. Философия права : Учебник для вузов // Ин-т гос. и права Российской АН. Академ. правовой университет. - Москва: НОРМА-ИНФРА-М, 1999 р.- 647с.
140. Николаева Л.А. Общий надзор прокуратуры в со¬ветском государственном управлении, уч.пособие. Издат-во Ленинградского университета, Ленинград, 1979, с.57.
141. Озірх М.Ф. Державний устрій України: Концепція конституційної моделі // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 1993. — № 1. — с. 50-60.
142. Осипкин В.Н. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук «Теоретические и организационно - методические проблемы прокурорского надзора за оперативно-розыскной деятель¬ностью». СПб. 1998. С.31-33.
143. Пахомов І. Н. Конституція України і виконавча влада // Право України. – 2002. – № 9. – С. 38-40.
144. Перепелюк В. Деякі питання участі прокурора в адміністративному судочинстві // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2008 – № 1. – С. 74–84.
145. Петров С.М., Туманов Г.П. Категория интереса в теории советского государственного управления // Сов. гос-ство и право. – 1990. - № 8. – С. 13 – 20.
146. Пионтковский А.А. Учение Гегеля о праве и государстве и его уголовно-правовая теория / Пионтковский А.А. - М.: ПАИМС, 1993. - 480 c.
147. Познышев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть уголовного права / Познышев С.В.. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: А.А. Карцев, 1912. - 669 c.
148. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П. Горбатенка. — К: Видавничий центр «Академія», 1998 — 368 с.
149. Попович Є. Інститут прокурорського нагляду //Вісник прокуратури. -2003. - №8. - С.33-39.
150. Постанова Верховної Ради ’’Про індексацію грошових доходів населення’’// Урядовий кур’єр, №242-243. 17.12.98р.
151. Потебенько М. А. "Каждый должен знать свое место" // Столичные новости. №39. 1998. - С.7
152. Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К.: Сфера, 2002. – 414 с.
153. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / Отв. ред. – д-р. юрид. наук., проф. А.Я. Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА М), 2001. – 840 с.
154. Пригожин И. Р., Стенгерс И. Порядок из хаоса: пер. с англ. / Общ. ред. и послесл. В.И.Аршинова и др. – М.: Прогресс, 1986. – 431 с.
155. Проект Закон України «Про прокуратуру», - реєстр. N 2491. – 14.04.2009 //www. rada.gov.ua
156. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України від 30 грудня 1997 року // Юридичний вісник України. Додаток. – 1998. – № 7. – С. 11-15.
157. Про затвердження Положення про міністерство, інший центральний орган державної влади: Указ Президента України від 12 березня 1996 року // Урядовий кур'єр. – 1996. – 28 березня.
158. Проблемы теории государства и права: Учебник / Под ред. С.С.Алексеева. - М.: Юрид. лит., 1987. - 448с.
159. Прокурорский надзор в СССР: Учебник / Под. ред. Б. А. Галкина. М., 1982.
160. Прокурорский надзор в СССР: Учебник/ Под. ред. М. П. Малярова. М., 1969
161. Прокурорский надзор в СССР: Учебник/ Под. ред. М. П. Малярова. М., 1973
162. Прокурорський нагляд в Україні: підручник / Ш.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой та ін.. . – Х.: Тов «Одісей». – 2005. – 240с.
163. Прокурорський надзор в европейских социалистических странах – М. 1981.
164. Рабинович П.М. Вопросы общей теории процессуальных норм права. В кн.: Юридические гарантии примене¬ния норм права и режим социалистической законности. Ярославль, 1976 г., с.246-247.
165. Резюме стандартів та норм ООН щодо попередження злочинів та кримінального правосуддя (судочинства) - Нью-Йорк: ООН, 1992 р.- 278с.
166. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира: Справочник. – М.: Юрид. лит., 1993. – 254 с.
167. Ринажевський Б. Нагляд за додержанням і застосуванням законів - важливе завдання прокуратури //Вісник прокуратури. -2003. - №3. - С.12-13
168. Рогатюк І.В. Обвинувачення та принцип презумпції невинуватості при провадженні досудового слідства // Право України. — 2001. — № 10. — С. 44-45.
169. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. № 5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду № 04-5/272 від 10.02.2004 р.; № 04-5/103 від 31.05.2007 р. // Юрид. вісник. України, 29 вересня – 5 жовтня 2007 р. –№ 39.
170. Роль прокуратури поза межами кримінального судочинства… (редакційна) // Юрид. вісн. України, 25 жовтня 2008 р. № 43
171. Руденко М. В. Прокурор у господарському судочинстві / Навч.-мет. посібник. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2003. – 418 с.
172. Руденко М. В., Стось С. Концептуальна сутність прокурорського нагляду //Прокуратура. Людина. Держава.. -2004. - №2. - С.51-58.
173. Руденко Н.В. Основы теории представительства прокуратурой интересов государст-ва в арбитражном суде, - Алчевск. 1999. -С. 357-394.
174. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. - К.: Тандем, 1996. – 246 с.
175. Рябцев В. П. Понятие и виды функций прокуратуры // Вопросы борьбы с преступностью. М., 1983. Вып. 39.
176. Рядьков В.П. Социалистическая законность в советском уголовном процессе. – М. 1959. –С. 96.
177. Савицкий В. М. Очерк теории прокурорского надзора. М., 1975. С. 57-58.
178. Савицкий В.М. Кризис прокурорского кадзора // Социалистическая законності. - 1991.№1.-С. 31.
179. Сахаров Н.А. Институт президентства в современном мире. – М.: Юрид. лит., 1994. – 175 с.
180. Сердюк В. В. Верховний Суд України в системі розподілу функцій влади: Монографія. – К.: Істина, 2007. – 232 с.
181. Сердюк В.В. Єдність судової влади: окремі концептуальні питання // Вісник академії адвокатури України. – 2007 р. – Вип. 1(8) – С.19-27.
182. Сердюк В.В. Юрисдикція судів України за спеціалізацією: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 200с.
183. Серьогін В.О. Конституційний принцип гласності у діяльності органів державної вла¬ди України. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - Харків. 1990.
184. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
185. Скачкова А.Е. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук Теоретические и орга¬низационно-методические аспекты прокурорского надзора за соблюдением бюджетного законодательства. С С.-Петербург, 2003 г.
186. Смородинський В.С. Судова влада в Україні (загальнотеоретичні проблеми): Дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 – Харків, 2001. - 187 с.
187. Соловьев А.Б. О функциях прокуратуры в досудебных стадиях уголовного судопроизводства // Проблемы совершенствования прокурорского надзора.-М., 1997.-С.123.
188. Соловьев В.С. Соч. : В 2-х т. - Т.1. – М.: Мысль, 1990.- 892 с.
189. Стахурський М. Адміністративно-процесуальне законодавство потребує оновлення // Право України. — 2001. — № 10. — С.50.
190. Стремовский В.А. Участники предварительного следствия.- Ростов - на – Дону.1969 – С.44-49.
191. Строгович М.С. Социалистическая законность, правопорядок и применение советского права. Для университетов марксизма-ленинизма - М.: Мысль, 1966 р.- 64с.
192. Строгович М.С. Уголовное преследование в советском уголовном процессе // АН СССР. Ин-т права. - М.: Академия наук, 1951 р.- 187с.
193. Строгович М.С. Уголовный процесс // АН СССР. Ин-т права. - М.: Госюриздат, 1941 р.- 287с.
194. Сухарев А.Я. Прокурорский надзор, уч. для Вузов . – М. - 2003. - с.64.
195. Сухонос В. В. Місце прокуратури в системі органів державної влади,- України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності// Право України.- 2000.- №6.-10-13.
196. Тадевосян В. С. Прокурорский надзор в СССР. М., 1956. С. 93-95.
197. Тарасов-Родионов П.И. Предварительное следствие.-М., 1948.-С.43-44
198. Тацій В.Я. Прокуратура в системі поділу влади //Вісник прокуратури. №2.1999. -С. 27, 29,
199. Тевлін Р. Про поняття “правоохоронні органи” у вузькому та широкому розумінні // Радянське право. – 1985. - № 7. – С. 53.
200. Теория государства и права / Под ред. Н.Г.Александрова: Учебник. - 2-е, доп. изд. - М.: Юрид. лит., 1974. – 664 с.
201. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов. / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова - М.: Издательская группа ИНФРА*М – НОРМА, 1997. – 570 с.
202. Теория государства и права: Учебник. - М.: Госюриздат, 1949. – 512 с.
203. Теория государства и права: Учебник. - М.: Юрид. лит., 1983. – 415 с.
204. Теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; за заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 268 с.
205. Титарчук Г.В. Конституційний статус прокуратури: Європейська чи сучасна українська модель? // Радник юстиції. – 2006. – № 3. – С. 27–32.
206. Ткаченко Ю.В. Проблеми конституційної законності в Україні. Автореф. дис....канд.юрид.наук. -Харків. 2001.
207. Точиловский В.Н. О месте прокуратуры в системе государственных органов (к проек¬ту новой Конституции УкраиньІ) // Право УкраиньІ. - 1992. №6. - С. 20.
208. Уголовное право Украины. Общая часть / Под ред. М.И. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тация. – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков: Право, 1998. – 400 с.
209. Український правничий альманах: Наукове видання. - К.: Київський університет права, 2002. - 304с.
210. Философия власти / В.В.Ильин, А.С.Панарин, А.В.Рябов, К.С.Гаджиев / Под ред. В.В.Ильина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. – 270 с.
211. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. - 5-е изд. - М.: Политиздат, 1986. - 590 с.
212. Філософія: Підручник.- Харків: Консум, 2000. – 672 с.
213. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства. Т. 1. СПб., 1884. С. 616, 618, 620.
214. Фуко Мишель. История сексуальности - III: Забота о себе : Пер. с фр. / Под общ. ред. А. Б. Мокроусова. - К.: Дух и литера; Грунт; М.: Рефл-бук, 1998. - 288 с.
215. Халипов В.Ф. Кратология как система наук з власти. - М. 1999. – С.31.
216. Халипов В.Ф. Власть: (Основы кратологии). - М.: Луч, 1995. – 304 с.
217. Хейзинга Й. Homo Ludens: Статьи по истории культуры / Пер., сост. и вступ. ст. Д.В. Сильвестрова; Коммент. Д. Э. Харитоновича - М.: Прогресс - Традиция, 1997. - 416 с.
218. Чеканов В.Я. Прокурорами надзор в уголовном судопроизводстве. - Саратов. 1972 ~ С.78-95
219. Чельцов М.А. Советский уголовный процесс.-М., 1951.-С.88-89.
220. Червякова Е.Б. Защита конституционных прав граждан средствами прокурорского надзора (проблеми общенадзорной деятальности). Автореф. дис.... канд. юрид. наук. -Харьков. 1992. –
С. 10.
221. Черв'якова О. Б. Забезпечення принципу гласності в діяльності органів прокуратури // Вісник прокуратури. 2001. № 2.
222. Чхиквадзе В.М., Ямпольская Ц.А. О системе советского права//Ж."Советское государство и право", 1967,№9. с. 33
223. Шаргородский М.Д., Иоффе О.С. О системе советского права// Ж. "Советское государство и право". 1957. №6. с.104.
224. Шатіло В.А. Щодо посилення статусу Президента України // Право України. – 2002. – № 6. – С. 128-132.
225. Шахов И.Б. Контроль как разновидность правовой формы деятельности органов советского государства: / Автореф.дисс... канд.юрид.наук. : Юрид.институт.-Харьков, 1983.-17с.
226. Шацкий Е.О. Утопия и традиция: Пер. с польск. / Общ. ред и послесл. В.А.Чаликовой. - М.: Прогресс, 1990. – 450 с.
227. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади розвитку українського парламентаризму // Віче. – 1997. – № 12. – С. 26-29.
228. Шульженко Ю.Л. Конституционный статус прокуратуры Российской федерации. Научн.изд-е.-М.: Институт гос. й права АН Росс.федерации, 1999. – 42с.
229. Шумський П.В. Прокуратура в системі державних органів України. - Хмельницький. 1996.-С.19
230. Шумський П.В. Прокуратура України. - Київ. 1998.-С.85.
231. Эффективность юридической ответственности в охране окружающей среды / Башмаков Г.С., Боголюбов С.А., Бринчук М.М., Булгакова Л.И., и др.; Отв. ред.: Колбасов О.С., Краснов Н.И. - М.: Наука, 1985. - 225 c.
232. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: “Укр. енцикл.”, 1998. — Т. 1: А-Г. 672 с.: іл.
233. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: “Укр. енцикл.”, 1999. — Т. 2: Д-Й. 744 с.: іл.
234. Явич Л. С. Общая теория и практика // ЛГУ; Л.С.Явич. - Ленинград: 1976 р.- 287с.
235. Явич Л. С. Сущность права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 207 с.
236. Якимович Ю.К. Структура советского уголовного процесса: система стадий и систе¬ма производств. Основные и дополнительные производства.-Томск, 1991.-С.59-68
237. Якимович Ю.К.Уголовно-процессуальные производства: Автореф. дис. ...доктора юрид. наук.-М., 1992.-С.6, 7, 17-21
238. Якубович Н.А., Михайлова Т. А. Досудебное производство в протокольной форме//Укрепление законности в уголовном судопроизводстве.-М., 1986.-С.46-47
239. Ярема В. Г., Дивиденко Г. І. Новели цивільного судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 10. – С. 23–24.
240. Ященко А.С. Философия права Владимира Соловьева. Теория федерализма. Опыт синтетической теории права и государства: (серия “Классики русской философии права”). - СПб: Санкт-Петербургский университет МВД России – Алетейя, 1999. – 252 с.