ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

ЛАПКІН АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 347.963 (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ПОТЕРПІЛОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.10 ─ судоустрій; прокуратура та адвокатура

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -

Каркач Павло Михайлович,
кандидат юридичних наук, професор

ХАРКІВ ─ 2011
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………………………………..3
ВСТУП……………………………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. Сутність діяльності прокурора із забезпечення прав і законних
інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України………………………….14
1.1. Природа діяльності прокурора у механізмі забезпечення прав і законних
інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України……..…………………...14
1.2. Предмет і завдання діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України.…………………………38
1.3. Правові основи діяльності прокурора із забезпечення прав і законних
інтересів потерпілого……………………..………………………………………………..59
1.3.1. Міжнародно-правові стандарти діяльності прокурора із забезпечення
прав і законних інтересів потерпілого………………………………………………........59
1.3.2. Забезпечення прав і законних інтересів потерпілого прокурором за національним законодавством України………………………………….……………….70
Висновки до Розділу 1…….……………………………………………………………….80
РОЗДІЛ 2. Організаційно-методичні основи діяльності прокурора із забезпечення
прав потерпілого в кримінальному судочинстві України……………………………….81
2.1. Забезпечення прокурором права потерпілого на доступ до правосуддя…………..81
2.2. Роль прокурора у забезпеченні права потерпілого на участь у
кримінальному переслідуванні………….………………………………………………...95
2.3. Участь прокурора у забезпеченні права потерпілого впливати на хід
та результати провадження у кримінальній справі………….…………………………119
2.4. Забезпечення прокурором права потерпілого на інформацію……………………129
2.5. Участь прокурора у забезпеченні права потерпілого на
примирення з обвинуваченим…………………………………………………………...139
2.6. Роль прокурора у реалізації права потерпілого на
забезпечення безпеки…………………………………................................ ....................150
2.7. Діяльність прокурора із забезпечення права потерпілого на
правову допомогу………………………………………………………………………...159
2.8. Забезпечення прокурором права потерпілого на
відшкодування заподіяної злочином шкоди…………………………………………....169
Висновки до Розділу 2……………..………..……………………………………………190
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………...191
ДОДАТКИ…………………………………………………………….......................................................198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………......……………………………………215
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСУ ─ Верховний Суд України
Відмова – відмова прокурора від державного обвинувачення
ГПУ – Генеральний прокурор України
Декларація – Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою, прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 40/34 від 29 листопада 1985 році
ЄСПЛ – Європейський Суд з прав людини
КК України ─ Кримінальний кодекс України
КПК України ─ Кримінально-процесуальний кодекс України
КПК РФ ─ Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації
Конвенція – Конвенція про захист прав людини і основних свобод від 1950 року
Наказ № 4 гн – Наказ Генерального прокурора України № 4 гн від 19.09.05 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство»;
Наказ № 5 гн – Наказ Генерального прокурора України № 5 гн від 19.09.05 «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення»;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
Пакт - Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права від 1966 року;
Постанова № 13 – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 року №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»;
Проект КПК № 1233 – Проект Кримінально-процесуального кодексу України № 1233 від 13.12.2007.
РЄ ─ Рада Європи
РФ – Російська Федерація
СНД ─ Співдружність незалежних держав
ЦК України ─ Цивільний кодекс України

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У контексті судово-правової реформи в Україні необхідно пов’язати передбачувану законотворцем діяльність прокуратури із вирішенням найважливіших проблемних питань кримінального судочинства України, одним з першочергових серед яких можна вважати проблему забезпечення прав і законних інтересів потерпілого. Орган, правозахисний за своїм характером, яким повинна бути прокуратура в демократичній правовій державі, має захищати і відновлювати права особи в будь-якій сфері, в якій він задіяний. Таким чином, робота із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого є важливою складовою правозахисної діяльності прокуратури України.
Концепція участі прокуратури у забезпеченні прав і законних інтересів потерпілого відповідає найвищим міжнародним стандартам і потребам часу, однак на сьогодні законодавством України не прокладено того своєрідного правового містка, за яким би на прокурора покладався обов’язок забезпечувати права потерпілого, не інституалізовано цю діяльність як таку, не регламентовано її напрямки, форми та способи, що, з одного боку, обмежує правомірні можливості захисту прав потерпілого, а з іншого – стримує правозахисний потенціал прокуратури у сфері кримінального судочинства.
Аналогічні прогалини спостерігаються і на рівні теоретичної розробки цієї проблеми. На фоні зростаючого наукового інтересу до вивчення проблематики потерпілого не лише у традиційній площині кримінального процесу, а також і у кримінальному, конституційному, міжнародному праві та кримінології, дослідники проблем організації та діяльності прокуратури України обходять своєю увагою питання ролі прокурора у забезпеченні прав потерпілого.
У зв’язку із цим, постає необхідність комплексного теоретичного дослідження вказаних питань і розроблення на цьому підґрунті науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій з удосконалення правових та організаційних основ діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах державної цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду і правоохоронних органів» та наукового напрямку кафедри «Актуальні проблеми правосуддя, укріплення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні» (номер державної реєстрації 01106и002293). Тема роботи затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 19.12.08.).
Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є інституалізація діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, а також вдосконалення базових для неї інститутів потерпілого та прокурора в кримінальному судочинстві України шляхом розробки нових і оптимізації існуючих теоретичних, правових та організаційних її основ.
Досягнення зазначеної мети потребує вирішення таких завдань:
- розробити механізм забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України, визначити природу діяльності прокурора у цьому механізмі;
- виокремити правові основи діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого на міжнародному та національному рівнях;
- окреслити предмет та завдання діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, її основні принципи;
- сформулювати систему організаційних заходів щодо забезпечення прав потерпілого засобами прокурорської діяльності.
- запропонувати методику діяльності прокурора із забезпечення прав потерпілого;
- внести пропозиції у галузі міжнародного, конституційного, кримінально-процесуального права, законодавства України про прокуратуру щодо забезпечення прав і законних інтересів потерпілого.
Об`єктом дослідження є правовідносини, що виникають у зв’язку із забезпеченням прав і законних інтересів потерпілого та кореспондуючі їм прокурорські правовідносини.
Предметом дослідження є організаційно-правові основи діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого у кримінальному судочинстві України.
Методи дослідження. У дисертації застосовано комплекс філософських, загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження.
Універсальним методологічним базисом дослідження виступає філософський діалектичний метод, який дозволив розглянути діяльність прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого у її розвитку, простежити її зв'язок із суспільними процесами та явищами, іншими правовими інститутами, як в цілому, так і при характеристиці окремих напрямків цієї діяльності, зокрема, дослідженні розвитку форм участі потерпілого у кримінальному переслідуванні, відшкодування заподіяної злочином шкоди тощо.
Серед використаних загальнонаукових методів дослідження можна виділити: системно-структурний та системно-функціональний методи застосовувалися, зокрема, при визначенні механізму забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, системи прав та законних інтересів потерпілого, організації діяльності прокурора із забезпечення окремих прав потерпілого; метод сходження від простого до складного і від абстрактного до конкретного використовувався, наприклад, в межах характеристики діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, коли на підставі складових цієї діяльності визначався її предмет, або навпаки, на підставі виокремленого предмету розглядалося забезпечення прокурором окремих його елементів; формально-логічні методи вживалися для визначення основних понять, які формулювалися у дослідженні. На всіх етапах дослідження проводилося узагальнення матеріалу (за допомогою синтезу) і його диференціація (тобто аналіз).
За допомогою спеціально-наукових методів вирішувалися специфічні завдання, які ставила перед дисертантом правова наука. До них належать, зокрема, формально-юридичний метод, який широко застосовувався при вивченні положень різноманітних міжнародно-правових та нормативно-правових актів; порівняльно-правовий, який широко вживався для співставлення правової регламентації, організації і діяльності забезпечення прокурором прав і законних інтересів потерпілого із вирішенням аналогічних питань у міжнародній практиці та інших державах; правового моделювання – при конструюванні оптимальної моделі участі прокурора у забезпеченні прав потерпілого загалом і кожного з них зокрема; соціологічний метод, який дав змогу вивчити думку прокурорсько-слідчих працівників та громадян з приводу розглядуваної проблематики; статистичний метод вживався при обробці результатів анкетування вказаних осіб, а також при узагальненні матеріалів вивчених кримінальних справ.
Нормативну основу дисертації становлять: положення міжнародно-правових актів (Загальної декларації прав людини (1948 р.), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 р.), Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою (1985 р.), рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи та інших актів); норми Конституції, КПК, ЦК, КК, Закону «Про прокуратуру» та інших законодавчих актів, рішення Конституційного Суду України; аналогічні акти зарубіжних країн (Російської Федерації, США, Франції, Австрії, Німеччини, Білорусі, Казахстану, Молдови, Польщі та деяких інших), які регламентують інститути потерпілого та прокурора; підзаконні акти України; відомчі акти, серед яких важливе місце займають накази Генерального прокурора України; постанови Пленуму Верховного Суду України; практика Європейського Суду з прав людини; законопроекти.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених в різних галузях юридичної науки, присвячені інституту потерпілого, механізму забезпечення прав і свобод особи, організації та діяльності прокуратури. Зокрема, у галузі конституційного права: Д.А. Авдеева, Д.В. Леонтьева, З.А. Пихової, А.В. Сім, Р.А. Ягудина; міжнародного права: Я.С. Кожеурова, Т.Л. Сироїд; кримінального права: Т.І. Присяжнюк, М.В. Сенаторова, А.В. Сумачьова та ін. Найбільшу питому вагу становить доробок дослідників у сфері кримінально-процесуального права, насамперед таких, як: С.А. Альперт, Ф.М. Багаутдінов, В.П. Бож’єв, В.В. Введенська, О.П. Герасимчук, М.І. Гошовський, Ю.М. Грошевой, Ю.О. Гурджі, С.В. Давиденко, В.Г. Даєв, І.В. Жеребятьєв, В.С. Зеленецький, О.В. Капліна, Л.Д. Кокорев, Л.А. Курочкіна, О.П. Кучинська, Л.М. Лобойко, В.Т. Маляренко, О.Р. Михайленко, В.В. Навроцька, В.Т. Нор, Т.В. Омельченко, В.П. Півненко, В.М. Савінов, В.М. Савицький, М.В. Танцерєв, В.М. Трофименко, А.Р. Туманянц, Н.Б. Федорчук, О.М. Фоменко, Д.П. Чекулаєв, Л.І. Шаповалова, О.Г. Шило та ін. Дослідження базується також на дослідженнях вчених у галузі організації та діяльності прокуратури, зокрема: Ю.Є. Вінокурова, І.В. Вернідубова, Л.М. Давиденка, П.М. Каркача, Я.О. Ковальової, Г.К. Кожевнікова, В.В. Кривобока, І.М. Козьякова, М.В. Косюти, І.Є. Марочкіна, М.І. Мичка, М.В. Руденка, Г.П. Середи, О.М. Толочка, Є.О. Шевченка та інших.
Емпіричну базу дослідження становлять: а) статистичні дані Генеральної прокуратури України, прокуратур областей; б) результати узагальнення практики забезпечення прав потерпілого за матеріалами 226-ти кримінальних справ в Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській областях; в) результати анкетування 270 прокурорсько-слідчих працівників прокуратур районного рівня Харківської, Донецької, Полтавської та Сумської областей; г) результати анкетування 576 громадян, які репрезентували всі без виключення регіони України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням правових та організаційних основ діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України. Це відображається у запропонованій автором концептуальній моделі забезпечення прокурором прав потерпілого і знаходить свій конкретний вираз у тому, що:
вперше:
- обгрунтовано необхідність розглядати діяльність прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в межах механізму забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному процесі як сукупності засобів, які на відповідній організаційно-правовій основі застосовуються уповноваженими суб’єктами з метою реалізації, охорони та захисту прав та законних інтересів потерпілих;
- з’ясовано сутність діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в межах правозахисної спрямованості прокуратури у двох аспектах: організаційно-інституціональному – як міжгалузеве завдання органів прокуратури та процесуальному – як кримінально-процесуальну функцію;
- виокремлено систему міжнародно-правових стандартів діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, запропоновано розглядати їх як принципи відповідної діяльності на національному рівні;
- визначено діяльність прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого як самостійний міжфункціональний напрямок роботи органів прокуратури України, спрямований на реалізацію, охорону та захист визнаних Конституцією України, Законами України, а також загальновизнаними нормами міжнародного права прав та законних інтересів потерпілих; встановлено її об’єкт, предмет, завдання та принципи;
- сформульовано предмет діяльності прокурора із забезпечення кожного з прав потерпілого, розроблено її методику;
- доведено необхідність розглядати діяльність прокурора із пред’явлення та підтримання цивільного позову в кримінальній справі як реалізацію функції представництва прокурором інтересів громадянина або держави у кримінальному судочинстві. Аргументовано необхідність відмови у кримінальному процесі від термінів «цивільний позов» та «цивільний позивач» відносно потерпілого і заміни їх на «вимога про відшкодування заподіяної злочином шкоди» та «потерпілий, який пред’явив вимогу про відшкодування заподіяної злочином шкоди»;
- обгрунтовано необхідність розробки і прийняття окремого галузевого наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи прокуратури із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві»;
удосконалено:
- систему та зміст прав потерпілого відповідно до міжнародно-правових стандартів, запропоновано розглядати її як сукупність таких прав: на судовий захист; на доступ до правосуддя; на компенсацію заподіяної злочином шкоди та поновлення порушених злочином прав (реституцію); на забезпечення прав компетентними державними органами; на справедливе поводження; на правову, соціальну, психологічну допомогу; на інформацію; на забезпечення безпеки; на вплив на виникнення, хід та результати провадження у справі та участь у кримінальному переслідуванні; на примирення з обвинуваченим;
- співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю за додержанням прав потерпілого, за якого прокурорський нагляд визнається основним засобом захисту цих прав;
- визначення поняття потерпілого у кримінальному судочинстві України. Пропонується визнавати потерпілими фізичних, юридичних осіб та державу за наявності достатніх даних щодо порушення їхніх прав, охоронюваних кримінальним законом, злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням, а також державу в особі компетентних органів – у разі відсутності потерпілого та його правонаступників;
- визначення приводів і підстав для участі прокурора у справах «приватного обвинувачення», пред’явлення та підтримання цивільного позову у кримінальній справі, забезпечення потерпілого представником в обов’язковому порядку, що поставлено у залежність від обсягу кримінально-процесуальної дієздатності потерпілого.
дістали подальшого розвитку:
- концепція участі потерпілого у кримінальному переслідуванні, яка, на думку автора, реалізується у 4 формах: співобвинувачення; субсидіарне обвинувачення; публічно-приватне обвинувачення; приватне обвинувачення;
- погляди на правовий статус близьких родичів померлого потерпілого як на правонаступників особи, чиї права були порушені злочином;
- положення щодо необхідності з’ясування позиції потерпілого з приводу окремих процесуальних рішень (відмова та зміна прокурором державного обвинувачення, закриття справ з нереабілітуючих підстав, обрання, зміна, продовження та скасування запобіжних заходів тощо) і її врахування при їх прийнятті;
- концепції відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди у формах відшкодування за рахунок винного (добровільне і примусове відшкодування) та відшкодування за рахунок держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані: 1) у науково-дослідницьких цілях – при подальшій розробці інститутів потерпілого та прокурора у кримінальному судочинстві, відшкодування заподіяної злочином шкоди, медіації, кримінального переслідування тощо; 2) у правотворчій роботі – в процесі вдосконалення положень міжнародно-правових актів, Конституції України, реформування кримінально-процесуального законодавства та законодавства про прокуратуру, розробки і прийняття галузевих наказів Генерального прокурора України; 3) у правозастосовній сфері – для забезпечення єдності прокурорської практики та підвищення ефективності діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві в межах всіх функцій прокуратури, розроблення методичних рекомендацій Генеральної прокуратури України; 4) у навчальному процесі та навчально-методичній роботі – в межах опанування студентами курсів «Кримінальний процес», «Основи прокурорської діяльності», «Практикум з прокурорської діяльності», «Організація судових та правоохоронних органів», «Судове право» та ін., для вдосконалення навчальних програм і під час підготовки підручників та посібників з відповідних дисциплін.
Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора. Усі висновки і узагальнення у роботі зроблені одноосібно. Особистий внесок здобувача у одержані наукові результати, викладені у працях, опублікованих у співавторстві, полягає: у статті «Роль прокурора у захисті прав потерпілого в стадії порушення кримінальної справи» (співавтор П.М. Каркач) – у постановці проблеми, дослідженні її теоретичних основ, аналізі шляхів її розв’язання та формулюванні висновків статті; у тезах «Принципы обеспечения прав и законних интересов потерпевшего в системе основных начал уголовного судопроизводства Украины» (співавтор І.Є. Марочкін) – у визначенні поняття та змісту принципів забезпечення прав потерпілого, їх місця у системі засад кримінального судочинства України; у тезах «Сравнительная характеристика обеспечения прокурором прав потерпевшего по законодательству Украины и Российской Федерации» (співавтор П.М. Каркач) – у вивченні теоретичних та правових основ аналізованих проблем та виявленні прогалин при їх практичному розв’язанні, формулюванні висновків і пропозицій щодо удосконалення законодавства Росії та України.
Апробація результатів дисертації. Результати цього дослідження доповідалися, обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Основні наукові доробки автора у площині об’єкту дослідження оприлюднені на 32 науково-практичних конференціях, які проводилися як в Україні, так і за її межами, зокрема: ІІІ-ІV Міжнародних науково-практичних конференціях студентів і молодих вчених «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (м. Суми, 12-13.12.2008р., 11-12.12.2009); IХ-Х Міжнародних наукових конференціях «іSLaCo’09,10» (м. Санкт-Петербург, РФ, 20-22.03.2009, 19-21.03.2010); VIIІ Міжнародній науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство і держава» (м.Львів, 24-26.04.2009); Міжнародній науковій конференції студентів и аспірантів «Правотворчество и правоприменение в современном обществе» (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 31.10-01.11.2008); VIII-Х Міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених «Традиции и новации в системе современного российского права» (м. Москва, РФ, 3-4.04.2009, 2-3.04.2010, 1-2.04.2011); Міжнародних наукових конференціях молодих учених, аспірантів і студентів «Другі конституційні читання» та «Треті Конституційні читання» (м. Харків, 29-30.05.2009, 29-30.05.2010); Міжнародних наукових конференціях «Юридична осінь» 2009 та 2010 року (м. Харків, 13.11.2009, 23-24.11.2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Правовые средства и механизмы противодействия преступности в современном обществе» (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 16.10.2009), IV-V Міжнародних науково-практичних конференціях студентів і аспірантів (м. Казань, РФ, 27-28.11.2009 та 26-28.11.2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Государство и право: вызовы 21 века (Кутафинские чтения)» (м. Москва, РФ, 9.12.2009); Міжнародних молодіжних наукових форумах «ЛОМОНОСОВ-2010, 2011» (м. Москва, РФ, 12-15.04.2010; 11-15.04.2011); VII Міжнародній науково-практичній конференції «Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики» (м. Тольятті, РФ, 15-18.04.2010); Науково-практичній конференції «Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи» (м. Харків, 14.05.2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції» (м. Львів, 28.05.2010); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2-4.06.2010) та ін.
Результати дослідження використовувалися автором при проведенні практичних занять з навчальних дисциплін «Основи прокурорської діяльності», «Практикум з прокурорської діяльності», «Організація судових та правоохоронних органів», «Судове право».
Публікації. Основні положення дисертації відображено у дев’яти статтях, з яких п’ять опубліковані у наукових фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, і одна – у виданні, визнаному ВАК Російської Федерації, а також у 24 тезах наукових доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного у роботі теоретичного узагальнення формулюється вирішення наукового завдання щодо інституалізації діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого, а також вдосконалення базових для неї інститутів потерпілого та прокурора в кримінальному судочинстві України таким чином:
1. Необхідно розробити механізм забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України, серед суб’єктів якого передбачити: у числі державних органів – прокурора, суд, органи дізнання і досудового слідства; у числі недержавних – адвокатуру, служби медіації та ін. Діяльність вказаних суб’єктів у напрямку забезпечення прав і законних інтересів потерпілого обумовлюється їх правозахисною спрямованістю, і в організаційно-інституціональному аспекті розглядається як їх міжфункціональне завдання, а при вступі у кримінальну справу – окрема процесуальна функція забезпечення прав і законних інтересів потерпілого. Роль прокурора у цьому механізмі розглядається як провідна у безпосередньому забезпеченні прав і законних інтересів потерпілого, та координаційна і спрямовуюча – щодо діяльності інших суб’єктів у цьому напрямку.
2. До правових основ діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого належить сукупність правових норм, які визначають засади цієї діяльності, регламентують її порядок, визначають способи, методи і засоби забезпечення прокурором прав і законних інтересів потерпілого, що складаються на міжнародному та національному рівнях.
На міжнародному рівні правові основи діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого складають: 1) міжнародно-правові стандарти захисту прав потерпілого; 2) міжнародно-правові стандарти діяльності органів прокуратури. На їх основі можна виокремити міжнародно-правові стандарти діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого. Обгрунтовується необхідність надання їм обов’язкової сили: 1) на міжнародному рівні – через укладення відповідної Конвенції, яка передбачила б права потерпілого та механізми їх забезпечення; 2) на національному рівні – шляхом законодавчого впровадження цих стандартів в правову систему України, втілення їх у конституційне, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство в якості принципів і на цій основі розширення прав потерпілого.
3. Діяльність прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого пропонується розглядати як самостійний міжфункціональний напрямок роботи органів прокуратури України, спрямований на реалізацію, охорону та захист визнаних Конституцією України, Законами України, а також загальновизнаними нормами міжнародного права прав та законних інтересів потерпілих, додержання законів з цих питань органами, від яких залежить реалізація цих прав.
Предмет цієї діяльності розглядається як комплексний, і до нього входить забезпечення додержання всіх прав потерпілого та реалізації його законних інтересів: 1) самим прокурором; 2) іншими органами і особами, які беруть участь у справі і від яких це залежить.
Завданням цієї діяльності є реалізація, охорона і захист прав і законних інтересів потерпілого.
4. Забезпечення прокурором права потерпілого на доступ до правосуддя полягає у наданні йому реальної можливості безперешкодного звернення до суду, органів і процедур кримінальної юстиції з метою захисту своїх прав. Алгоритм діяльності прокурора із забезпечення права потерпілого на доступ до правосуддя можна уявити таким чином: «звернення до компетентного органу із заявою чи повідомленням про злочин – їх прийом, реєстрація, перевірка і вирішення – порушення кримінальної справи – визнання особи потерпілим».
5. Забезпечуючи право потерпілого на участь у кримінальному переслідуванні, прокурор реалізує, охороняє і захищає його можливість здійснювати процесуальну діяльність, спрямовану на викриття, засудження та покарання винної у злочині особи, у одній із 4 можливих форм: 1) співобвинувачення (характеризує участь потерпілого у кримінальному переслідуванні, що здійснюється прокурором); 2) субсидіарне обвинувачення (підтримання потерпілим обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі у разі зміни прокурором державного обвинувачення); 3) публічно-приватне обвинувачення (продовження обвинувальної діяльності потерпілого внаслідок відмови прокурора від державного обвинувачення); 4) приватне обвинувачення (визначає потерпілого як самостійного суб’єкта кримінального переслідування).
6. Предметом діяльності прокурора із забезпечення права потерпілого впливати на виникнення, розвиток та результати провадження у справі є додержання прав потерпілого на: заявлення клопотань; заявлення відводів; подання скарг на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; висловлення своєї позиції щодо окремих процесуальних рішень і її врахування при їх прийнятті.
7. Діяльність прокурора із забезпечення права потерпілого на інформацію полягає у забезпеченні прав потерпілого на одержання достатніх відомостей щодо: процесуального статусу, прав і обов’язків як учасника кримінального процесу; прийнятих рішень про виникнення, хід та результати провадження у справі; проведення різних процесуальних дій, їх місця та часу, а також можливості участі у цих діях; суб’єктів та способів забезпечення прав потерпілого; відшкодування заподіяної злочином шкоди, а також різні форми допомоги.
8. Забезпечення прокурором права потерпілого на примирення з винним передбачає сприяння у досягненні порозуміння з винним та добровільного прощення потерпілим цієї особи, а також втілення у життя визначених законом правових наслідків такого примирення. Прийняття процесуальних рішень щодо направлення справи на примирення та її результатів необхідно покласти на прокурора, а також передбачити його обов’язкову участь в організації і проведенні процедур медіації.
9. Діяльність прокурора із забезпечення права потерпілого на захист і безпеку включає: вжиття заходів щодо попередження неправомірним впливам і загрозам безпеці потерпілого; у разі виникнення останніх – участь у: прийнятті рішення щодо застосування заходів безпеки; реалізації окремих заходів безпеки; забезпечення супутніх прав потерпілого під час застосування заходів безпеки; прийнятті рішення щодо скасування заходів безпеки; оскарженні дій і рішень з приводу застосування заходів безпеки, їх зміни чи скасування; нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів безпеки до потерпілого іншими органами.
10. Роль прокурора у забезпеченні права потерпілого на правову допомогу виявляється у гарантуванні його можливості щодо одержання фахових консультацій, допомоги у складанні процесуальних документів та представництва інтересів під час участі у провадженні по кримінальній справі. Задля розширення можливостей прокурора у цьому напрямку доцільно передбачити в українському законодавстві право потерпілого на консультацію з прокурором.
11. Діяльність прокурора із забезпечення права потерпілого на відшкодування заподіяної злочином шкоди полягає у вжитті заходів до поновлення порушених злочином прав потерпілого шляхом задоволення вимог потерпілого про відшкодування шкоди у межах добровільного або примусового відшкодування шкоди за рахунок винного або компенсації з боку держави. Ця діяльність реалізується в межах всіх функцій прокуратури до моменту повного відшкодування заподіяної злочином шкоди, що означає завершення діяльності із забезпечення прокурором прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві в цілому.
12. Основним недоліком правових основ діяльності прокурора із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого є фактична відсутність її правової регламентації як єдиного правового інституту. З цією метою, а також для удосконалення правового становища потерпілого, пропонується:
1). Розробити і прийняти Закон України «Про забезпечення прав і законних інтересів потерпілих від злочинів».
2). Внести відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства:
До Розділу ІІ Конституції України включити статтю такого змісту: «Стаття … Кожному гарантується захист від протиправних посягань. Потерпілий від злочину має право на доступ до правосуддя і відшкодування заподіяної злочином шкоди за рахунок держави. Система органів і процедур кримінального судочинства повинна відповідати потребам потерпілих від злочину. Права і законні інтереси потерпілого забезпечуються державою».
Статтю 129, ч. 3 Конституції доповнити такими положеннями: «Основними засадами судочинства є: … 10) забезпечення прав і законних інтересів потерпілого від злочину; 11) відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди».
У Законі України «Про прокуратуру» визначити, що завданнями органів прокуратури є забезпечення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, передбачених Конституцією України, іншими актами законодавства та таких, що випливають із загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.
У ст. 2 Кримінально-процесуальному кодексі України передбачити, що завданням кримінального судочинства є забезпечення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, чиї охоронювані кримінальним законом права були порушені злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням.
Крім того, закріпити у КПК України:
1) принцип забезпечення прав і законних інтересів потерпілого та презумпцію відшкодування заподіяної потерпілому злочином шкоди;
2) визначення поняття потерпілого, відповідно до якого потерпілим визнається фізична особа, юридична особа, а також держава у справах про відповідні злочини; правонаступники потерпілого, а у разі їх відсутності – держава в особі уповноваженого органу у сфері соціального захисту населення;
3) підстави визнання потерпілим, відповідно до яких особа визнається потерпілим за наявності достатніх даних щодо порушення її прав, охоронюваних кримінальним законом, злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням, вчиненим іншою особою;
4) момент визнання потерпілим – одночасно з порушенням кримінальної справи, а у разі, коли достатні дані щодо підстав визнання особи потерпілим на даний момент відсутні – то негайно після встановлення таких підстав;
5) прокурора в якості суб’єкта прийняття рішення про визнання особи потерпілим та обов’язок інших уповноважених органів протягом доби надсилати прокуророві копію постанови про визнання особи потерпілим;
6) можливість особи подати заяву про визнання її потерпілим, оскарження такого рішення, припинення участі особи у справі як потерпілого за відсутності для цього підстав;
7) порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів дізнання, слідчого і прокурора до суду, згідно з яким особа, інтересів якої це стосується, може подати скаргу до суду через прокурора, який зобов’язаний провести за скаргою власну перевірку і брати участь у розгляді скарги в суді;
8) порядок роз'яснення прав потерпілому, який передбачає обов’язкове надання йому письмового переліку цих прав та їх роз’яснення;
9) право потерпілого бути поінформованим про прийняття рішень у справі, які стосуються його прав та законних інтересів, у формі надсилання йому копії відповідної постанови;
10) порядок примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим, відповідно до якого прокурор: може зупинити провадження у справі для застосування примирних процедур; приймає рішення щодо подальшого провадження у справі за їх наслідками; у разі ухилення обвинуваченим від виконання зобов’язань, взятих на себе у акті примирення, відновлює провадження у кримінальній справі;
11) випадки обов’язкової участі у справі представника потерпілого та забезпечення її за рахунок держави;
12) перелік процесуальних дій, участь потерпілого у проведенні яких є обов’язковою, за такими критеріями: потерпілий бере безпосередню участь у цих діях; ці дії проводяться за його клопотанням; процесуальні дії мають безпосереднє відношення до забезпечення прав і законних інтересів потерпілого;
13) у тексті КПК терміни «цивільний позивач» та «цивільний позов» замінити на «потерпілий, який пред’явив вимогу про відшкодування заподіяної злочином шкоди» та «вимога потерпілого про відшкодування заподіяної злочином шкоди»;
14) у ч. 3 ст. 27 КПК передбачити, що скарги від потерпілого надходять до прокурора, який порушує кримінальну справу, і, оформивши скаргу за правилами, встановленими ст. 251 КПК, передає її до суду. Прокурор зобов’язаний порушити справу і за відсутності скарги потерпілого, а також вступити у порушену справу, з огляду на: неповнолітній вік потерпілого; недієздатність або обмежена дієздатність; інші фізичні або психічні вади, які перешкоджають можливості самостійно захистити свої законні інтереси; залежність від обвинуваченого та інші причини, а також у разі, коли постраждалому невідомі дані про особу, яка вчинила злочин.
13. Для регламентації організаційних аспектів вказаної діяльності прокурора необхідно розробити і видати Наказ Генерального прокурора України «Про організацію роботи прокуратури із забезпечення прав і законних інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві України», яким визначити об’єкт і предмет цієї діяльності, її основні напрямки, форми і засоби, за допомогою яких здійснюється забезпечення прав і законних інтересів потерпілого прокурорами всіх рівнів, а також встановити критерії ефективності цієї роботи, працівників, відповідальних за неї у складі кожної ланки прокурорської системи, контроль виконання та інші подібні питання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абабков А.В. Процессуальное положение потерпевшего в уголовном процессе [Текст]: Дисс... канд. юрид. наук: 12.00.09 / А.В. Абабков. – М., 1998. – 191 с.
2. Абашева Ф.А. Функциональная характеристика современного российского уголовного процесса [Текст] / Науч. ред. докт. юрид. наук, проф. З.З. Зинатуллин. / Ф.А. Абашева, Т.З. Зинатуллин. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2008. - 216 с.
3. Авдеев Д.А. Правовой механизм обеспечения прав и свобод человека и гражданина в субъектах Российской Федерации [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Д.А. Авдеев. – Тюмень, 2004. – 20 с.
4. Адоян Ю.Р. Добровольное возмещение в уголовном процессе материального ущерба, причиненного государственным и общественным организациям [Текст] / Ю.Р. Адоян // Вопросы применения уголовно-процессуального законодательства: Тр. по правоведению. – Тарту, Тартусский гос. ун-т, 1982. – С. 5-15.
5. Азаров В.А. Добровольное возмещение в уголовном процессе материального ущерба, причиненного преступлением [Текст] / В.А. Азаров // Укрепление законности предварительного расследования в условиях перестройки. – Волгоград: ВСШ, 1990. – С.148-152.
6. Албул С. Потерпілі від злочинів та соціальні послуги [Текст] / С. Албул // Юридичний вісник України.- 2003.- № 38 (20-26 вересня).- C.6
7. Александров А.С. Субсидиарный уголовный иск [Текст] / А.С. Александров // Государство и право. – 2000. - № 3. – С. 75-83.
8. Александрова О.Ю. Оправдательный приговор в уголовном процессе: теоретические основы и правоприменительная практика [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.Ю. Александрова. – Омск, 2005. - 23 с.
9. Алексеев С.С. Структура советского права [Текст] / С.С. Алексеев. – М., 1975. – 263 с.
10. Алексеев Н.С. Очерк развития науки советского уголовного процесса. [Текст] / Н.С. Алексеев, В.Г. Даев, Л.Д. Кокорев. - Воронеж, 1980. – 252 с.
11. Аленін Ю. Публічна природа гарантій прав особи у кримінальному процесі [Текст] / Ю. Аленін, Ю. Гурджі // Право України. - 2003. - № 4. – C. 30-32.
12. Альперт С.А. Потерпевший в советском уголовном процессе [Текст]: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / С.А. Альперт. – Х., 1957. – 288 с.
13. Альперт С. А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб’єкти. [Текст] / С.А. Альперт. – Харків: Національна юридична академія України, 1995. – 28 с.
14. Амирбеков К. Отказ прокурора от обвинения [Текст] / К. Амирбеков // Законность. – 2001. - №8. – С. 31-32.
15. Анисимов П. В. Теоретические проблемы правового регулирования защиты прав человека [Текст]: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / П.В. Анисимов. – Нижний Новгород, 2005. – 45 с.
16. Антонюк О.Д. Прокурорський нагляд за законністю процесуальних рішень, що приймаються на стадії порушення кримінальної справи [Текст] / О.Д. Антонюк // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами VII Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 4-5 червня 2010 р. / уклад. Вознюк Н.І., Климчук Т.Д., Крисюк Ю.П., Старко О.Л., Старчук О.В., Шевчук І.М., Чупринський Б.О. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2010. – С. 549-552.
17. Артамонов А.Н. Обжалование действий и решений органов расследования в досудебных стадиях российского уголовного процесса [Текст]: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / А.Н. Артамонов. – Омск, 2003. – 215 с.
18. Аяганова А.К. Надзор прокурора за обеспечением прав и законных интересов потерпевшего при рассмотрении судами уголовных дел [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://law.vl.ru/analit/show. – Заголовок з екрану.
19. Бабаєва О.В. Сутність та значення стадії попереднього розгляду справи суддею [Текст] / О.В. Бабаєва // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – С. 120-123.
20. Багаутдинов Ф. Состояние и перспективы судебного контроля [Текст] Ф. Багаутдинов // Российская юстиция. – 2001. - № 3. - С. 24-26.
21. Багаутдинов Ф. Отказ в возбуждении – с согласия прокурора? [Текст] / Ф. Багаутдинов // Законность. – 2005. - № 3. – С. 39.
22. Багаутдинов Ф. Процессуальное положение заявителя [Текст] / Ф. Багаутдинов // Законность. – 2003. - №1. – С. 29-30
23. Багаутдинов Ф. Расширение частных начал в уголовном процессе [Текст] / Ф. Багаутдинов // Российская юстиция. – 2002. – №2. – С. 32-34
24. Багаутдинов Ф.Н. Обеспечение имущественных прав личности при расследовании преступлений [Текст] / Ф.Н. Багаутдинов. – М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2002. – 280 с.
25. Багаутдинов Ф.Н. Обеспечение публичных и личных интересов при расследовании преступлений [Текст] / Ф.Н. Багаутдинов. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2004. –544 с.
26. Баев О.Я. Прокурор как субъект уголовного преследования. Научно-практическое пособие [Текст] / О.Я. Баев. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 144 с.
27. Бантишев О.Ф. Відшкодування потерпілому шкоди завданої злочином [Текст] / О.Ф. Бантишев, О.В. Шамара // Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення : матеріали пост. діючого наук.-практ. семінару (23 жовт. 2009 р.) Вип. 1.- Х.: Оберіг, 2009.- C.213-217.
28. Баранова Л.М. Компенсація шкоди жертвам насильницьких злочинів в Україні (фахові аспекти) [Текст] / Л.М. Баранова, С.Є. Сиротенко, М.І. Сірий. – К.: Наш час, 2006. – 100 с.
29. Басков В.И. Курс прокурорского надзора. Учебник для студентов юридических вузов и факультетов с приложением нормативных актов [Текст] / В.И. Басков, Б. В. Коробейников. – М.: Издательство "Зерцало", 2000. – 512 с.
30. Баулін О.В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії [Текст]: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.В. Баулін. – К., 2000. – 236 с.
31. Баулін Ю. Звільнення від кримінальної відповідальності [Текст] / Ю. Баулін. – К., 2004. – 296 с.
32. Бегма А. Окремі питання цивільного позову в кримінальному процесі [Текст] / А. Бегма // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 149-152.
33. Бегма А. Порушення прокурором кримінальних справ приватного обвинувачення [Текст] / А. Бегма // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 6. – С. 147-150.
34. Белова Г.Д. Обеспечение прокурором прав и законных интересов потерпевшего при прекращении уголовного дела [Текст] / Г.Д. Белова // Материалы международного семинара на тему «Роль прокуратуры в обеспечении прав и законных интересов жертв преступлений» (6-7 октября 2003 года). – М., 2004. – С. 44-49.
35. Божьев В.П. Потерпевший в советском уголовном процессе [Текст]: Автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.П. Божьев. – М., 1963. - 17 c.
36. Божьев В. Гражданский иск в уголовном процессе [Текст] / В. Божьев // Законность. – 2004. - № 7. – С. 2-5.
37. Божьев В. Предпосылки обеспечения интересов потерпевшего в уголовном процессе [Текст] / В. Божьев // Законность. – 2005. - №11. – С. 5-11
38. Божьев В. Частный обвинитель [Текст] / В. Божьев // Законность.- 2008.- № 7.- C. 8-11.
39. Бойков А.Д. Защита прав потерпевшего. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ugpr.ru/arhiv/8_avgust_2006_g1013. – Заголовок з екрану.

40. Бойков А.Д. Судебная реформа: обретения и просчеты [Текст] / А.Д. Бойков // Государство и право. – 1994. - № 6. – С. 18.
41. Бойков А.Д. Третья власть в России. Очерки о правосудии, законности и судебной реформе 1990-1996 гг. [Текст] / А.Д. Бойков. - М., 1997. – 202 с.
42. Бойков А.Д. Адвокатура России: Учебное пособие [Текст] / А.Д. Бойков, Н.И. Капинус. - М.: Институт международного права и экономики имени А.С. Грибоедова. - 2000. – 376 с.
43. Борисов В.І. Щодо подальшого вдосконалення захисту прав та законних інтересів потерпілого від злочину засобами кримінального права [Текст] / В.І. Борисов, Ю.П. Дзюба, Ю.А. Пономаренко // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. / редкол.: В.І. Борисов та ін. – Х.: Право, 2010. – Вип. 19. – С. 3-15.
44. Брусницын Л.В. Обеспечение безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию: российский, зарубежный и международный опыт ХХ века (процессуальное исследование) [Текст] / Л.В. Брусницын. – М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2001. – 400 с.
45. Брусницын Л.В. Государственная защита лиц, содействующих уголовному правосудию: состояние и вопросы развития законодательства [Текст] / Л.В. Брусницын // Государство и право.- 2010.- № 5.- C.42-54.
46. Брынцев В.Д. Судебная власть (правосудие). Итоги реформ 1992-2003 года в Украине [Текст] / В.Д. Брынцев. – Х.: Ксилон, 2004. – 87 с.
47. Будякова Т. Потерпевший: уголовно-правовой, уголовно-процессуальный и виктимологический аналіз понятия [Текст] / Т. Будякова // Уголовное право. – 2006. - №3 – с.111
48. Булатов Н. Защита прав потерпевших от преступлений [Текст] / Н. Булатов // Законность. – 2003. - №4. –C.24-25.
49. Буртовий М. Актуальні проблеми захисту прав і законних інтересів потерпілого в аспекті вдосконалення чинного кримінально-процесуального кодексу України [Текст] / М. Буртовий // Підприємництво, господарство і право.- 2008.- № 10.- C.162-164.
50. Буртовий М. Короткий нарис розвитку законодавства про потерпілого у кримінальному процесі України [Текст] / М. Буртовий // Підприємництво, господарство і право.- 2008.- № 4.- C. 120-122.
51. Бутов В.Н. Уголовный процесс Австрии [Текст] / В.Н. Бутов. – Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1988. – 200 с.
52. Вапнярчук В.В. Процесуальне становище особи, яка провадить дізнання [Текст]: Дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Вапнярчук. – Х., 2000. – 198 с.
53. Ващук Б.Л. Предмет доказування в цивільному позові у кримінальному процесі [Текст]: Автореф. дис.. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Б.Л. Ващук. – К., 2007. – 20 с.
54. Введенська В. Відмова потерпілого від реалізації своїх процесуальних прав: причини та юридичні наслідки [Текст] / В. Введенська // Підприємництво, господарство та право. – 2008. - № 5. – С. 140-144.
55. Введенська В. Проблеми дотримання прав осіб, постраждалих від злочинів, в особливих провадженнях [Текст] / В. Введенська // Підприємництво, господарство і право.- 2008.- № 6.- C.143-147.
56. Введенська В.В. Адвокат - професійний відстоювач прав потерпілого [Текст] / В.В. Введенська // Адвокат.- 2008.- № 2.- C.37-38.
57. Введенська В.В. Кримінально-процесуальні гарантії реалізації права на юридичну допомогу осіб, постраждалих від злочину [Текст]: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Введенська. - К., 2009. - 254 c.
58. Введенська В.В. Кримінально-процесуальні гарантії реалізації права на юридичну допомогу осіб, постраждалих від злочину [Текст]: Автореф. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Введенська.- К.: [Б. в.], 2009.- 20 c.
59. Вицин С. Институт возбуждения дела в уголовном судопроизводстве [Текст] / С. Вицин // Российская юстиция. – 2003. - № 6. –С. 54–56
60. Волосова А.Н. Об институте сообвинения [Текст] / А.Н. Волосова // Российская юстиция. – 1998. - № 4. – С. 11.
61. Волосова Н.Ю. Процессуальное положение потерпевшего [Текст]: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н.Ю. Волосова. – Екатеринбург, 1999. – 154 c.
62. Вороновський Л. Гарантії своєчасного визнання потерпілими під час досудового розслідування близьких родичів загиблого від злочину [Текст] / Л. Вороновський // Вісник прокуратури.- 2008.- № 5.- C.67-75.
63. Вороновський Л. Реалізація прав потерпілого у кримінальному процесі [Текст] / Л. Вороновський // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 3 (33). – С. 96-100.
64. Вороновський Л.І. Надання прав близьким родичам загиблого від злочину у світлі роз`яснень Пленуму Верховного Суду України №13 від 2 липня 2004 року [Текст] / Л.І. Вороновський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України. 2009. №2(43): Зб. наук. пр..- Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2009.- C.241-247.
65. Воскресенский В. Участие прокурора в рассмотрении дел [Електронний ресурс] / В. Воскресенский. – Режим доступу: http://www.lawmix.ru. – Заголовок з екрану.
66. Вырастайкин В. Восстановить право потерпевшего на надзорную жалобу [Текст] / В. Вырастайкин // Российская юстиция. - 2002. - №7 – С. 50
67. Гаврилов Б.Я. Защита прав потерпевших в российском уголовном процессе [Текст] / Б.Я. Гаврилов // Российская юстиция.- 2009.- № 3.- C. 61-63.
68. Гаврилов Б.Я. Реализация органами предварительного следствия норм о защите конституционнтаых прав и свобод человека и гражданина [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Б.Я. Гаврилов. – М.,2001. – 33 с.
69. Гаврилюк Я.П. Проверка сообщений о преступлениях в свете упрощения уголовно-процессуальной формы доказывания в стадии возбуждения уголовного дела [Текст] / Я.П. Гаврилюк // Материалы VII Международной научно-практической конференции «Татищевские чтения: актуальные проблемы науки и практики» // Актуальные проблемы юридической науки. – Часть ІІ.– Тольятти: Волжский университет им. В.Н. Татищева, 2010. - С.64-69.
70. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні [Текст]: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07 / В.М. Гаращук. – Х., 2003.- 36 с.
71. Герасименко С.Г. Співвідношення понять «судовий контроль», «прокурорський нагляд» та «відомчий контроль» на досудових стадіях кримінального процесу [Текст] / С.Г. Герасименко // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 193-202.
72. Герасимчук О. Диспозитивні начала набуття особою статусу потерпілого [Текст] / О. Герасимчук // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіон. наук.-практ. конф. (9-10 лют. 2006 р.).- Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2006.- C.405-406.
73. Герасимчук О. Захист прав потерпілого при зміні та відмові прокурора від обвинувачення [Текст] / О. Герасимчук // Вісник Академії прокуратури України. – 2006. - № 4. – С. 80-85.
74. Герасимчук О.П. Гарантії прав особи, потерпілої від злочину, на стадії порушення кримінальної справи [Текст] / О.П. Герасимчук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.36: Зб. наук. пр..- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2007.- C. 448-453
75. Герасимчук О.П. Диспозитивність та її реалізація потерпілим у кримінальному судочинстві України [Текст]: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.П. Герасимчук. – К., 2008. – 20 с.
76. Герасимчук О.П. Професійний захист прав потерпілого [Текст] / О.П. Герасимчук // Адвокат.- 2008.- № 2.- C. 44-47.
77. Глобенко Г.І. Закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав [Текст]: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Г.І. Глобенко. – Х., 2007. – 212 с.
78. Глотов А.В. Процессуальная самостоятельность следователя и его внутреннее убеждение [Текст]: Науч.-метод. пособие / А.В. Глотов. – Одесса: Изд-во Одесского гос. ун-та. – 1993. - 56 с.
79. Говорков Н. Дважды потерпевший [Текст] / Н. Говорков // Законность. – 2004. - №9. –С. 38-39
80. Голик Ю.В. Институт примирения с потерпевшим нуждается в совершенствовании [Текст] / Ю.В. Голик // Уголовное право. – 2003. - № 3. – С. 20-21.
81. Голиков О.В. Совершенствование российского законодательства в сфере защиты потерпевшего в уголовном процессе [Текст]: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.В. Голиков. – М., 2003. – 147 с.
82. Голіна В. Соціальні умови активізації осіб, які потерпіли від злочинів у захисті своїх прав та законних інтересів [Текст] / В. Голіна // Вісник Академії правових наук України. 2007 р. №1(48).- Х.: Право, 2007.- C.184-192.
83. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве [Текст] / Л.В. Головко. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 544 с.
84. Гончаренко В. Деякі зауваження у зв’язку з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України [Текст] / В. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - №2-3 (33-34). – C. 698-710.
85. Горбань В.В. Функции и полномочия суда в досудебных стадиях уголовного судопроизводства [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Горбань. – Краснодар, 2008. – 19 с.
86. Горобец В. О соблюдении интересов правосудия при отказе государственного обвинителя от обвинения [Текст] / В. Горобец // Уголовное право. – 2006. - №1. – С. 77-78.
87. Горский В.В. О расширении прав потерпевшего и его представителя при решении вопроса о применении к подозреваемому (обвиняемому) мер пресечения [Текст] / В.В. Горский // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : Матеріали наук.-практ. конф. (10 квіт. 2009 р.).- О.: Одес. держ. ун-т внутр. справ, 2009.- C. 274-276
88. Горский В.В. Профессиональный долг представителя потерпевшего в уголовном процессе (некоторые проблемные вопросы подготовки адвокатов) [Текст] / В.В. Горский // Юридическая наука и методология преподавания юридических дисциплин в условиях реформирования системы высшего образования : Сб. науч. ст. по материалам III Междунар.науч.-практ. конф., 10-11 окт. 2008 г..- Ростов н/Д: Ростов. гос. экон. ун-т, 2009.- C. 378-379.
89. Гошовський М.І. Характер і розмір шкоди, завданої злочином, як елемент предмета доказування в кримінальному процесі України [Текст]: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / М.І. Гошовський. – Львів, 1997. – 24 с.
90. Гошовський М.І. Потерпілий у кримінальному процесі України [Текст] / М.І. Гошовський, О.П. Кучинська. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 192 c.
91. Гриненко А. Потерпевший должен иметь не меньше процессуальных прав, чем обвиняемый [Текст] / А. Гриненко // Российская юстиция.–2002.- №9.– С.51-52.
92. Гриненко А.В. Система принципов и цель производства по уголовному делу [Текст] / А.В. Гриненко // Известия ВУЗов.Правоведение.– 2000. - №6. – С. 182
93. Гришай И.Б. Досудебное производство в уголовном процессе Германии и России (сравнительно-правовой анализ) [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / И.Б. Гришай. - Санкт-Петербург, 2003. – 20 с.
94. Гришин Ю.О. Закінчення досудового слідства зі складанням обвинувального акта [Текст]: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ю.О. Гришин. – Х., 2000. - 18 с.
95. Грищук О.В. Право людини на відшкодування моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) [Текст]: Дис. ... канд. юрид. наук / О.В. Грищук. – Львів, 2002. – 187 с.
96. Громов Н.А. Уголовный процесс России [Текст]: Учебное пособие / Н.А. Громов. – М.: Юристъ, 1998. – 552 с.
97. Грошевий Ю. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність [Текст] / Ю. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2-3 (33-34). – С. 686-698.
98. Грошевий Ю.М. Забезпечення свободи в кримінальному судочинстві [Текст] / Ю.М. Грошевий // Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи: матеріали наук.-практ. конф. 14 травня 2010 р. / ред. колегія: В.В. Сташис (голов. ред.), В.І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. – Х.: Одіссей, 2010. – С. 197-199.
99. Грошевой Ю. Реформа кримінально-процесуального законодавства та захист прав та свобод людини і громадянина [Текст] / Ю. Грошевой, О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. - 2009. - №1(56). – C.175-187.
100. Грошевой Ю.М. Функция охраны прав и законных интересов личности в советском уголовном процессе [Текст] / Ю.М. Грошевой // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства: Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции 21–23 ноября 1978 года. - Х., 1978. – С. 228-230.
101. Губська О.А. Процесуальні питання звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами [Текст]: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.А. Губська. – К., 2002. – 19 с.
102. Гузела М. До проблеми про захист свідків і потерпілих за законодавством України [Текст] / М. Гузела // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіон. наук.-практ. конф. (9-10 лют. 2006 р.).- Л.: ЛНУ ім. І.Франка, 2006.- C.407-409.
103. Гузела М. В. Відшкодування заподіяної злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному судочинстві України [Текст]: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / М.В. Гузела; Львівський державний університет імені Івана Франка. – Л., 1999. – 18 с.
104. Гурджи Ю.А. Активная позиция потерпевшего проблемы формирования и реализации [Текст] / Ю.А. Гурджи // Держава і право. Юридичні і політичні науки Зб.наук.пр. Вип.11.- К. Ін-т держави і права НАН України, 2001. – С. 428-432.
105. Гурджі Ю.О. Проблеми формування і реалізації кримінально-процесуальної активності потерпілого на досудових стадіях [Текст]: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ю.О. Гурджі. - Одесса: Б. и., 1999.- 276 c.
106. Давиденко Л. Кримінальне переслідування як форма прокурорської діяльності у сфері протидії злочинності [Текст] / Л. Давиденко, В. Куц // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. - № 1. – С. 83-91
107. Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування [Текст]: Монографія / С.В. Давиденко. – Х.: «Фінн», 2008. – 296 с.
108. Давиденко С.В. Проблеми реалізації права постраждалої особи на судовий захист у кримінальному судочинстві України [Текст] / С.В. Давиденко // Конституційний процес в Україні: здобутки та проблеми : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 25-26 черв. 2009 р.- Х.: Право, 2009.- C.234-238
109. Давыдова Е.В. Примирение с потерпевшим в уголовном праве [Текст] / Е.В. Давыдова, А.Г. Кибальник, И.Г. Соломоненко. – Ставрополь: Ставропольсервисшкола, 2002. – 80 с.
110. Дагель П. С. Потерпевший в советском уголовном праве [Текст] / П.С. Дагель // Потерпевший от преступления. Тематический сборник. – Владивосток, 1974. – С. 16–37.
111. Даев В.Г. Применение исковой формы защиты права в советском уголовном процессе [Текст]: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.Г. Даев; Дальневосточный государственный університет. - Л., 1967.- 18 с.
112. Даев В.Г. Процессуальные функции и принцип состязательности в уголовном судопроизводстве [Текст] / В.Г. Даев // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1974. - № 1. – С. 64-73.
113. Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса [Текст] / В.Г. Даев. - Л.: ЛГУ, 1982. - 112 с.
114. Действующее международное право [Текст]. В 3-х томах. / [Cоставители Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова]. – Т. 3. – М.: Изд-во МHИМП, 1997. – 832 c.
115. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотребления властью: резолюция 40/34 Ген. Ассамблеи ООН от 29 нояб. 1985 г. [Текст] // Советская юстиция. – 1992. - № 9-10. – С. 39-40.
116. Демидов И. Отказ прокурора от обвинения [Текст] / И. Демидов, А. Тушев // Российская юстиция. – 2002. - № 8. – С. 25–28
117. Демидова Л.А. Адвокатура в России. Учебник для вузов [Текст] / Л.А. Демидова. – М.: Юридический Дом "Юстицинформ", 2006. – 275 с.
118. Демченко Е.В. Участие потерпевшего и его представителя в доказывании [Текст]: Дисс. … канд. юрид. наук. 12.00.09 / Е.В. Демченко. – М.,2001. – 188 с.
119. Демченко Е.В. Участие потерпевшего и его представителя в доказывании [Текст]: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Е.В. Демченко; Московская государственная юридическая академия. - М., 2001. - 20 с.
120. Джига М. Права та суть потерпілого в системі учасників кримінального процесу [Текст] / М. Джига, О. Михайленко // Вісник прокуратури.- 2006.- № 4.- C.63-68.
121. Дзюба В.Т. Концептуальні засади кримінально-правової охорони потерпілого, жертви, постраждалого [Текст] / В.Т. Дзюба // Альманах кримінального права. Вип. 1: Зб. ст..- К.: Всеукр. ассоц. видавців "Правова єдність", 2009.- C.191-217.
122. Дикарев И. К вопросу о дискреционных основаниях прекращения уголовного дела (уголовного преследования) [Текст] / И. Дикарев // Уголовное право. – 2007. - № 1. – С. 80-83.
123. Дикарев И. Обеспечение прав потерпевшего, гражданского истца и гражданского ответчика при ознакомлении с материалами уголовного дела [Текст] / И. Дикарев // Законность.- 2004.- № 12.- C.35-36.
124. Дідоренко Е.О. Процесуальний статус ОРД у кримінальному судочинстві [Текст]: Монографія / Е.О. Дідоренко, С.О. Кириченко, Б.Г. Розовський. - Луганськ: РВВ ЛШС, 2000. - 95 с.
125. Діхтієвський П. Державне забезпечення безпеки суб`єктів кримінально - процесуальної діяльності: проблеми врегулювання [Текст] / П. Діхтієвський, О. Гогусь // Вісник Академії прокуратури України.- 2006.- № 4.- C.56-68.
126. Дмитриева Л. Защита прав потерпевших [Текст] / Л. Дмитриева // Законность.- 2009.- № 8.- C.33-36.
127. Дмитриева Л. Обеспечение безопасности потерпевших как важное условие активности их участи