НАГЛЯДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО ПРОКУРОРА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

СІРКО Богдан Петрович

УДК 347.963

НАГЛЯДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО ПРОКУРОРА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Полянський Юрій Євгенович,
кандидат юридичних наук, професор

Одеса – 2011
ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................4
ВСТУП.............................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Історія розвитку та сутність діяльності транспортної прокуратури.....13
1.1. Розвиток і становлення транспортних прокуратур в Україні..................13
1.2. Поняття, завдання, принципи та функції транспортної прокуратури...................................................................................................................32
1.3. Правове регулювання організації та діяльності транспортної прокуратури...................................................................................................................50
Висновки до розділу 1.................................................................................62
РОЗДІЛ 2. Нагляд транспортного прокурора за додержанням і застосуванням законів на транспорті та проблеми його удосконалення...........................................64
2.1. Предмет прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті....................................................................................................64
2.2. Повноваження транспортного прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів та проблеми підвищення ефективності
їх застосування...............................................................................................................79
2.3. Організація роботи транспортного прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів та напрямки її удосконалення.............................................98
Висновки до розділу 2...............................................................................124
РОЗДІЛ 3. Нагляд транспортного прокурора за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства………………………………………....................128
3.1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при розслідуванні розкрадання вантажів на залізничному транспорті..................................................128
3.2. Нагляд транспортного прокурора за додержанням законів при розслідуванні розкрадання майна пасажирів на залізничному транспорті.....................................................................................................................145
3.3. Нагляд транспортного прокурора за додержанням законів при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту............................................................................................157
3.4. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства при розслідуванні злочинів на транспорті .......168
Висновки до розділу 3...............................................................................185
ВИСНОВКИ................................................................................................................188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................195
ДОДАТКИ...................................................................................................................230

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВДСБЕЗ – Відділ державної служби боротьби з економічною злочинністю;
ВКР – Відділ карного розшуку;
ВНК – Всеросійська надзвичайна комісія;
ВОХР – Воєнізована охорона;
ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет;
ВЦВК – Всеросійський центральний виконавчий комітет;
ДТП – Дорожньо-транспортна подія;
ЗМІ – Засоби масової інформації;
ЗНК – Залізничні надзвичайні комісії;
ЗПП – Запірно-пломбувальні пристрої;
КК – Кримінальний кодекс;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
ЛВ – Лінійний відділ;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ;
НКО – Народний комісаріат оборони;
НКШС – Народний комісаріат шляхів сполучення;
НКЮ – Народний комісаріат юстиції;
ОВС – Орган внутрішніх справ;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПАРЄ – Парламентська Асамблея Ради Європи;
РНК – Рада Народних Комісарів;
РСІ – Робітничо-селянська інспекція;
РСМ – Робітничо-селянська міліція;
СВ – Слідчий відділ;
СНД – Співдружність Незалежних Держав;
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка;
УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка.

ВСТУП
Актуальність теми. Проблеми правового статусу прокуратури України та її органів останнім часом привертають до себе увагу політиків і юристів як усередині країни, так і поза її межами. Це пов’язано передусім їх визначенням місця прокуратури у державному механізмі і системі правоохоронних органів. Розвиток законодавства про прокуратуру відбувається у тісному взаємозв’язку з процесами судово-правової реформи в Україні. Керівництво Генеральної прокуратури України вживає заходів до того, щоб головною метою прокуратури став захист прав і законних інтересів людини і громадянина. Проте, це аж ніяк не применшує ролі прокуратури як сукупності законоохоронних органів у захисті загальносуспільних, державних інтересів, які нерозривно пов’язані з інтересами громадян.
У даний час зусилля Генеральної прокуратури України, комітетів Верховної Ради України, наукових колективів зосереджені на розробленні і прийнятті нового Закону України «Про прокуратуру», який відповідно до плану, затвердженого главою держави, слід прийняти протягом року після прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України. При цьому не можна допустити істотного скорочення функцій прокуратури, передусім функції нагляду за додержанням і застосуванням законів, оскільки це в умовах триваючого перехідного періоду істотно підірвало б її роль як одного з найважливіших гарантів забезпечення правопорядку в суспільстві.
Важливою складовою прокурорської ситеми є транспортні прокуратури. З одного боку, їх організація і функціонування базуються на принципах, властивих усій прокурорській системі. З іншого – транспортній прокуратурі властиві істотні особливості, які стосуються завдань, функцій, предмету прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів. Це часто тягне за собою неузгодженості у змісті законодавчих та інших нормативно-правових актів, а відтак і в практиці їх застосування. Недостатньо продуманою є існуюча структура транспортної прокуратури.
Питання правового статусу транспортних прокуратур не залишилися поза увагою представників юридичної науки. У радянський і пострадянський періоди ними займалися такі науковці, як О. Бандурка, В. Басков, А. Брагін, С. Герасімов, В. Гусаров, В. Долежан, О. Зархін, М. Косюта, Б. Коробєйніков, С. Кривчиков, Н. Ласкіна, В. Малюга, І. Марочкін, О. Михайленко, М. Михеєнко, Д. Мотін, М. Мичко, В. Мурашин, Ю. Мурза, А. Нумов, І. Петрухін, М. Поляков, Ю. Полянський, А. Пронякін, М. Руденко, О. Смірнов, О. Шандула, А. Шевченко.
Потребують нукового осмислення теоретичні і практичні проблеми розвитку прокурорської системи, в тому числі виділення у її складі транспортних прокуратур, характер конституційних функцій і повноважень прокурорів, особливості їх застосування транспортними прокурорами. Існує наукова та практична потреба у поглибленому вивченні місця прокуратури України у державному механізмі, а транспортних прокуратур – у структурі єдиної прокурорської ситеми, їх відносин з вищими, центральними і місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
При обранні теми дисертаційного дослідження автор врахував, що переважна більшість наукових публікацій з проблем організації та діяльності транспортної прокуратури стосується дореформеного періоду, і в них, звичайно, не могли бути враховані зміни, що відбулися в умовах політико-правових реалій сучасної України. Захист кандидатських дисертацій Ю. Полянським і О. Шандулою стосується 80-х – 90-х років XX століття. Потребує уваги і порівняльно-правовий аналіз законодавства України вз законами про прокуратуру інших пострадянських держав для максимального використання їх позитивного досвіду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень Одеської національної юридичної академії, розробленої на основі Цільової комплексної програми “Правові проблеми становлення і розвитку Української держави” (номер державної реєстрації 0101U00195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми розбудови демократичної соціальної правової держави відповідно до вимог Конституції України”, а також відповідно до заходів Генеральної прокуратури України у сфері законопроектної роботи.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення концептуальних положень, що визначають статус транспортних прокуратур у прокурорській системі України. Поставлена мета обумовила вирішення таких завдань:
– дослідити еволюційні процеси виникнення і становлення транспортних прокуратур на теренах України;
– визначити місце транспортних прокуратур у централізованій системі прокуратури України;
– проаналізувати зміст функцій прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів, її правозахисної діяльності, а також прокурорського нагляду за розслідуванням злочинів; особливості застосування повноважень транспортного прокурора у сферах боротьби з порушеннями законодавства про власність, з розкраданнями вантажів і особистого майна пасажирів, з порушеннями законів, які регламентують безпеку експлуатації транспортних засобів;
– вивчити організаційні аспекти діяльності транспортних прокурорів із здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів на залізничному і деяких інших видах транспорту;
– розглянути питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів у діяльності органів, які здійснюють розслідування транспортних злочинів;
– на основі проведених досліджень внести пропозиції про удосконалення чинного законодавства і практики його застосування транспортними прокурами.
Об’єкт дослідження – правові відносини, які виникають у наглядовій діяльності транспортного прокурора.
Предмет дослідження – норми законодавства, які регламентують наглядові прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів на транспорті.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, історичний, структурно-функціональний, формально-логічний методи, метод системного аналізу) та спеціально-правові методи дослідження (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм). Застосування діалектичного та історичного методів дозволило проаналізувати процес становлення та розвитку транспортних прокуратур в Україні. За допомогою методу системного аналізу досліджувалися теоретичні положення щодо поняття транспортної прокуратури, з приводу здійснення нею наглядових повноважень. Застосування структурно-функціонального методу дослідження дозволило виявити системний зміст повноважень транспортного прокурора зі здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті, а відтак – визначити сферу дії законодавства щодо реалізації транспортним прокурором наглядових повноважень. За допомогою формально-логічного методу та методу тлумачення законів розкрито зміст правових норм, що закріплюють наглядові повноваження транспортного прокурора на різних видах транспорту. Соціологічний метод використовувався при вивченні правозастосовної практики, зокрема наглядових проваджень, опитуванні та анкетуванні працівників транспортної прокуратури, виявленні найбільш характерних недоліків у забезпеченні законності при здійсненні даного виду прокурорської діяльності. Порівняльно-правовий метод дозволив визначити роль зарубіжного досвіду організації спеціалізованих прокуратур для удосконалення національного законодавства. У процесі дослідження використовувався метод анкетування (опитано 76 транспортних прокурорів та їх заступників, помічників і старших помічників транспортних прокурорів). Для опрацювання отриманих результатів анкетування використано статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що подана до захисту робота є одним з перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням правового статусу транспортних прокуратур. В роботі:
вперше:
проаналізовані процеси становлення і розвитку транспортної прокуратури у дореволюційний, радянський та пострадянський періоди з поділом їх на окремі етапи;
доведено, що потреба в існуванні транспортних прокуратур обумовлена не лише захистом прав і свобод людини і громадянина, але й загальнодержавними інтересами, враховуючи виконання основними транспортними галузями важливих публічних функцій в інтересах забезпечення економічної і оборонної безпеки країни, що потребує особливої організованості і дисципліни у цій сфері;
обґрунтовано потребу закріпити правовий статус транспортних прокуратур безпосередньо в Законі України «Про прокуратуру», щоб запобігти в майбутньому необґрунтованим реорганізаціям цих структур на розсуд новопризначених генеральних прокурорів України;
запропоновано авторське визначення транспортної прокуратури як органу держави, що входить до складу централізованої системи прокуратури України і спеціалізується на вжитті заходів щодо забезпечення законності на залізничному, водному, авіаційному, автомобільному (загального користування) та трубопровідному транспорті і наділений для виконання цих завдань відповідними функціями і повноваженнями;
відзначено, що спеціалізований характер транспортних прокуратур визначається специфікою законів, за додержанням яких здійснюється прокурорський нагляд, і особливим колом суб’єктів, причетних до функціонування транспортних галузей, включаючи органи правопорядку на транспорті;
висловлено думку, що існуюча структура транспортних прокуратур неповною мірою відповідає принципу централізації прокуратури, що призводить до розбалансування системи управління ними; у зв’язку з цим пропонується відновити за лінійним принципом діяльність транспортних прокуратур на правах обласних, вивівши районні транспортні прокуратури із підпорядкування обласним територіальним прокуратурам;
запропоновано передбачити у законодавчих актах загального і галузевого характеру про діяльність транспорту, що прокурорський нагляд на відповідних об’єктах здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому транспортні прокурори;
виділено складові предмету нагляду за додержанням законів на транспорті: а) законність правових актів керівників органів і служ транспорту; б) нагляд за додержанням і застосуванням законів органами і службами транспортних відомств, які здійснюють функцію відомчого контролю; окремими органами позавідомчого контролю, діяльність яких поширюється на транспортну галузь; в) за наявності підстав – підприємствами і іншими організаціями транспортних відомств;
обґрунтовано потребу у проведенні перевірок законності правових актів керівників транспортних об’єктів не рідше одного разу на місяць з визначенням переліку таких об’єктів Генеральною прокуратурою України, а перевірок заходів адміністративного примусу в органах транспортної міліції – не рідше одного разу на десять днів;
визначено особливості методики проведення перевірок додержання і застосування законів (правозахисної діячльності) на транспорті і використання прокурорами повноважень з виявлення, усунення порушень закону і запобігання їм;
запропоновано покласти на органи транспортної прокуратури нагляд за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності відповідними службами органів внутрішніх справ на транспорті;
доведено необхідність у розробленні і затвердженні спеціальної інструкції для органів транспортної міліції про порядок розгляду і вирішення заяв і повідомлень про злочини щодо пасажирів, зокрема, про викрадення їх багажу і грошей;
узагальнено і визначено перелік умов, що сприяли майновим злочинам і злочинам проти безпеки експлуатації транспорту, які потрібно встановлювати у процесі розслідування і здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні та вжитті заходів щодо усунення цих умов;
запропоновано авторську редакцію норм Закону України «Про прокуратуру», присвячених правовому статусу транспортної прокуратури;
внесено пропозицію затвердити наказом Генерального прокурора України Положення про транспортну прокуратуру;
удосконалено:
аргументацію щодо використання при здійсненні прокурорського нагляду у сфері транспорту підзаконних і відомчих нормативних актів;
зміст пропозицій щодо віднесення до компетенції транспортних прокурорів нагляд за додержанням законодавства щодо безпечної експлуатації повітряних і морських суден, що належать окремим відомствам, які не спеціалізуються на транспортних послугах;
обґрунтування необхідності форм взаємодії між прокуратурою, урядовими та відомчими комісіями, які проводять розслідування аварій і катастроф на транспорті;
набули подальшого розвитку:
методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за розслідуванням розкрадань вантажів на залізничному транспорті;
аргументи щодо відновлення у законодавстві України застереження прокурора як засобу запобігання порушенням закону.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки, сформульовані у дисертації, можна використати у:
науково-дослідницькій роботі – як основу для подальших досліджень проблем діяльності транспортної прокуратури;
правотворчій діяльності – у процесі пошуків удосконалення законодавства про прокуратуру, про транспорт, а також відомчих нормативно-правових актів;
у практичній діяльності транспортних прокуратур – для удосконалення методики й організації прокурорського нагляду;
у навчальному процесі – положення та теоретичні висновки можуть бути використані при розробці навчальних посібників і методичних матеріалів, а також при проведенні занять з курсів «Організація судових та правоохоронних органів», «Кримінальний процес», «Прокуратура України».
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, обговорювалися на засіданні кафедри організації правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії та були оприлюднені на науково-практичних конференціях, а саме: 1) Сірко Б.П. Деякі питання становлення системи транспортних прокуратур та їх діяльності в СРСР. Тези доповідей 9-ї звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу ОНЮА 26 квітня 2006р. Правове життя сучасної України, с. 272-275.
2) Сірко Б.П. Окремі правові та методологічні аспекти участі транспортного прокурора у службовому розслідуванні аварій та катастроф на залізничному, повітряному, водному та інших видах транспорту // Міжнародна науково-практична конференція «Кримінально-правова наука в умовах сучасних трансформаційних процесів» (м. Херсон, 04-05.11.2010 р.). 3) Сірко Б.П. Реалізація транспортним прокурором повноважень з виявлення порушень законів, встановлення їх причин та умов, що сприяли цим порушенням // Міжнародна науково-практична конференція «Сучасне міжнародне та вітчизняне право: теоретичні та практичні проблеми регулювання суспільних відносин» (м. Запоріжжя, 17-19.11.2010 р.), с.55-59. 4) Сірко Б.П. Сутність, завдання та функції транспортної прокуратури у системі органів прокуратури України // Міжнародна науково – практична конференція «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (м. Миколаїв, 26-27.11.2010 р.). 5) Сірко Б.П. Організаційно-правові проблеми здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства під час розкриття та розслідування злочинів на транспорті і способи їх вирішення // Міжнародна наукова конференція професорсько-викладацького та аспірантського складу (м. Одеса, 20-21.05.2011 р.), т. 2.
Публікації. Основні теоретичні висновки і практичні пропозиції, що містяться у дисертації викладені в 6 статтях, які опубліковані у виданні, що входять до переліку, затвердженого Вищою атестаційною комісією України, і 2 тезах наукових доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена темою, предметом і логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які включають 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, результатів опитування. Повний обсяг дисертації – 232 сторінки, в тому числі основного тексту – 195 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
На основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації, вивчення наукових здобутків вітчизняної та зарубіжної науки прокурорського нагляду сформульовані основні результати проведеного дослідження, а також практичні й теоретичні пропозиції:
В історії розвитку транспортних прокуратур умовно можна виділити три періоди: 1) формування системи спеціалізованих прокуратур і нормативне забезпечення їх діяльності дореволюційний (1864 – 1917 рр.); 2) радянський (1917 – 1991 рр.), який включає у себе шість етапів: а) здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на водному та залізничному транспорті військовими і територіальними прокуратурами (1917 – 1930 рр.); б) формування системи транспортних прокуратур (1930 – 1935 рр.); в) удосконалення цієї системи шляхом їх централізації та спеціалізації (1935 – 1960 рр.); г) ліквідація транспортних прокуратур і передача їх повноважень територіальним прокуратурам (1960 – 1977 рр.); д) діяльність транспортних прокуратур на правах районних із підпорядкуванням їх територіальним прокуратурам (1977 – 1980 рр.); е) функціонування транспортних прокуратур на правах обласних і районних (1980 – 1991 рр.); 3) становлення транспортних прокуратур у незалежній Україні (1991 р. – по сьогодні), який складається з трьох етапів: а) функціонування централізованої системи транспортних прокуратур на правах обласних і на правах районних (1991 – 1998 рр.); б) розширення компетенції транспортних прокуратур шляхом покладання своїх повноважень з нагляду за додержанням законів на магістральному трубопровідному та автомобільному транспорті (1998 – 2005 рр.); в) діяльність транспортних прокуратур на правах районних з підпорядкуванням їх територіальним прокурорам (з 2005 р. по сьогодні).
Транспортна прокуратура – це орган держави, який входить до складу централізованої системи прокуратури України і спеціалізується на вжитті заходів щодо забезпечення законності на залізничному, водному, авіаційному, автомобільному (загального користування) та трубопровідному транспорті і наділений для виконання цих завдань відповідними функціями і повноваженнями.
Для підвищення ефективності функціонування транспортних прокуратур необхідно закріпити таку їх структуру: транспортні прокуратури на правах районних – транспортні прокуратури на правах обласних – відповідне управління Генеральної прокуратури України.
Існування транспортних прокуратур слід передбачити безпосередньо в Законі України “Про прокуратуру”, для чого викласти частину 1 статті 13 у такій редакції: “Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, транспортні (на правах обласних), військові (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні та прирівняні до них спеціалізовані прокуратури”.
Запропоновано доповнити Закон України «Про прокуратуру» такою нормою:
“Стаття 16-1. Транспортні прокуратури України
1. Транспортні прокуратури України здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України, цього Закону, Положення про транспортну прокуратуру, а також наказів і розпоряджень Генерального прокурора України з питань додержання законів, прав та свобод людини і громадянина всіма підприємствами, установами та організаціями авіаційного, автомобільного, залізничного, водного та магістрального трубопровідного транспорту незалежно від їх форм власності та відомчої приналежності.
2. Транспортні прокуратури України здійснюють функції, покладені на них Конституцією України та цим Законом.”
Організація і діяльність транспортної прокуратури базується на загальних законодавчих засадах і спеціальних нормативних актах: 1) Конституції України; 2)міжнародно-правових нормативних актах; 3) Законі України “Про прокуратуру”; 4) законах, що визначають підстави та порядок притягнення правопорушників до дисциплінарної, адміністративної, майнової та кримінальної відповідальності; 5) наказів Генерального прокурора України. при здійсненні нагляду та інших функцій транспортні прокурори посилаються також на законодавчі, підзаконні, в тому числі відомчі акти, які регламентують діяльність транспорту та його окремих видів.
Нагляд за додержанням і застосуванням законів на транспорті є самостійною підфункцією прокурорського нагляду. Основними його напрямками є: а) додержання законодавства про власність, у тому числі законність відчуження та передачі в оренду державного майна, отримання та використання бюджетних і кредитних коштів при закупівлі товарів і наданні послуг, забезпечення збереження вантажів і майна пасажирів; б) забезпечення безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. За всіма цими напрямками здійснення нагляду підпорядковане захисту прав і свобод людини і громадянина, тобто реалізації принципу верховенства права. При цьому “центр тяжіння” у діяльності прокуратури переноситься на діяльність органів відомчого та позавідомчого контролю.
Повноваження транспортного прокурора зі здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті класифікуються на три групи: 1) повноваження з виявлення порушень законів на транспорті, причин цих порушень та умов, що їм сприяють; 2) повноваження, спрямовані на усунення порушень законів на транспорті, причин та умов, що їм сприяють; 3) повноваження із запобігання порушенням законів на транспорті. Раціональне використання транспортним прокурором наданих йому законом наглядових повноважень дозволяє забезпечити ефективність нагляду, що знаходить свій прояв у своєчасному та повному виявленні допущених порушень, їх причин та умов, що їм сприяли, усуненні порушень законів та їх профілактиці.
Результативність нагляду транспортного прокурора за додержанням і застосуванням законів залежить від правильної та раціональної організації його роботи. До числа основних структурних елементів організації роботи транспортного прокурора зі здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті доцільно віднести: 1) правильний підбір працівників і раціональний поділ між ними посадових обов’язків зі здійснення нагляду, підвищення їх кваліфікації; 2) інформаційне забезпечення нагляду, аналіз та оцінка інформації про порушення законів на транспорті; 3) оптимальність планування роботи транспортного прокурора зі здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті; 4) забезпечення взаємодії транспортного прокурора з правоохоронними органами, органами управління та контролю в сфері функціонування транспорту, а також координації спільних заходів щодо боротьби з порушеннями законів на транспорті; 5) налагодження первинного обліку результатів роботи, забезпечення достовірності статистичних показників зі здійснення нагляду, а також визначення на їх основі ефективності наглядової діяльності.
Порівняння досягнутих транспортним прокурором результатів з поставленими завданнями дозволяє визначити ступінь ефективності прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті. Залежно від досягнутих результатів прокурорський нагляд може бути визнаний високоефективним, ефективним, малоефективним або неефективним.
Підвищення ефективності наглядової діяльності транспортного прокурора за додержанням і застосуванням законів на сьогодні можливе шляхом: 1) удосконалення законодавства, яке регулює порядок виявлення та усунення транспортним прокурором порушень законів у сфері функціонування транспорту, причин цих порушень та умов, які їм сприяли, а також запобігання порушенням законів на транспорті; 2) удосконалення організації та управління наглядовою діяльністю як зі сторони транспортного прокурора як керівника відповідної спеціалізованої прокуратури, так і з боку вищестоящих прокуратур.
Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, органами дізнання та досудового слідства під час розкриття і розслідування злочинів на транспорті, транспортний прокурор повинен перевіряти додержання вимог чинного законодавства щодо: 1) підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності, заведення оперативно-розшукових справ; 2) наявності повноважень в осіб, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; 3) відповідності оперативно-розшукових заходів цілям і завданням оперативно-розшукової діяльності, а також неприпустимості застосування технічних засобів, психотропних, хімічних та інших речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу; 4) умов і порядку проведення оперативно-розшукових заходів, а також залучення громадян до їх здійснення на конфіденційній основі та засадах добровільності; 5) застосування окремих обмежень прав і свобод людини, обґрунтованості подань до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема на зняття інформації з каналів зв’язку; 6) продовження, припинення і закриття оперативно-розшукових справ, поновлення строків їх ведення, а також використання результатів оперативно-розшукової діяльності; 7) відповідності оперативно-розшукових заходів відомчим наказам, інструкціям, розпорядженням та іншим правовим актам з питань проведення оперативно-розшукової діяльності.
Підвищити ефективність нагляду прокурора за законністю розслідування злочинів на об’єктах залізничного транспорту можна шляхом застосування комплексного підходу, який передбачає вжиття таких заходів: 1) вивчення криміногенної обстановки на відповідному об’єкті (аналіз прокурорської та відомчої статистичної звітності про вчинені злочини); 2) координація прокурорського нагляду з відомчим наглядом і контролем, збиранням та обміном інформацією про стан законності на об’єктах залізничного транспорту; 3) вивчення практики прокурорського нагляду в аналогічних справах попередніх років; 4) аналіз первинної інформації, яка міститься у скаргах, заявах, повідомленнях громадян, організацій і посадових осіб про розкрадання майна на об’єктах залізничного транспорту, адресованих правоохоронним органам тощо).
Найпоширенішим порушенням у справах про розкрадання вантажів і майна пасажирів є незаконна передача справи за підслідністю. При прийнятті такого рішення транспортний прокурор повинен ретельно перевірити наявність підстав таких рішень, для чого встановити: 1) чи є у справі дані про вчинення злочину на іншому об’єкті, а не на тому, який знаходиться в оперативному обслуговуванні ОВС на транспорті; 2) чи це стосується особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. Крім того, прокурор повинен вказати підстави, з яких він передає справу за підслідністю.
Проведене дослідження дозволяє систематизувати обставини, які сприяють вчиненню злочинів на транспорті, виділивши дві їх групи: 1) негативні обставини в організаційно-виробничій діяльності підприємств та установ транспорту; 2) неналежне виконання обов’язків працівниками як самих підприємств та установ транспорту, так і державних органів і посадових осіб, уповноважених здійснювати нагляд і контроль за дотримання законодавства на піднаглядних їм об’єктах.
Удосконалення законодавства щодо нагляду за додержанням законів на транспорті є можливим і доцільним шляхом:
1) доповнення Закону України “Про прокуратуру” статтею 24-1 “Офіційне застереження прокурора” у наступній редакції:
“Стаття 24-1. Офіційне застереження прокурора
Офіційне застереження вноситься у письмовій прокурором, його заступником посадовій особі з метою запобігання порушенню закону, яке може завдати шкоду правам і свободам громадян, державним і публічним інтересам. В застереженні прокурор попереджає про неприпустимість порушень закону та про відповідальність за вчинення порушення.”;
2) внесення змін і доповнень до наказів Генерального прокурора України від 19.09.2005 р. № 3/3гн і від 08.06.2006 р. № 4/4гн, які б поклали на транспортні прокуратури, розташовані за місцем знаходження піднаглядних суб’єктів, здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів: а) юридичними і фізичними особами, які мають у володінні, користуванні та розпорядженні морські, річкові та повітряні судна різних типів; б) органами державної митної служби України при здійсненні митних процедур на морському та повітряному транспорті;
3) затвердження наказом Генерального прокурора України Положення про транспортну прокуратуру, яке б визначало її мету, напрямки і функції, повноваження транспортних прокурорів і порядок організації їх роботи.
Удосконалення порядку організації та управління наглядовою діяльністю можливе шляхом: 1) удосконалення планування роботи зі здійснення нагляду; 2) комплексного застосування перевіркових дій, використання найрезультативніших методичних і тактичних прийомів; 3) широкого залучення до проведення перевірок спеціалістів; 4) удосконалення форм і методів взаємодії з правоохоронними органами, органами управління та контролю в сфері функціонування транспорту; 5) підвищення рівня контролю за наглядовою діяльністю транспортних прокуратур і своєчасного вжиття заходів до усунення помилок та недоліків у роботі; 6) покращення методичної допомоги транспортним прокурорам, у тому числі й шляхом розробки і впровадження в їх наглядову діяльність обґрунтованих та апробованих методичних рекомендацій і позитивного практичного досвіду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агеев А.Н. Организация прокурорского надзора в стадии возбуждения уголовного дела: Автореф. дис. канд. юрид. наук: / А. Н. Агеев. // М., 2009. -25с.
2. Алексеев С.С. Общая теория права: в двух томах / С.С. Алексеев. // М.: Юрид. лит., 1981. – т. 1. – 361 с.
3. Алексеев С.С. Общая теория права: в двух томах / С.С. Алексеев. // М.: Юрид. лит., 1981. – т. 2. – 1982. – 360 с.
4. Андреев В.В. Прокурорский надзор за исполнением законов органами дознания и предварительного следствия по делам об автотранспортных преступлениях: автореф. дис. канд. юрид. наук: / В.В. Андреев. // М., 1981. – 22 с.
5. Анисимов Г.Г. Организация прокурорского надзора за исполнением законов при привлечении лица в качестве обвиняемого: автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Г.Г. Анисимов. – М., 2010. – 24 с.
6. Бабенко В.І. Деякі питання прокурорського нагляду за додержанням законів в Україні / В.І. Бабенко // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 130-132.
7. Бабенко В.І. Організаційно-правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону довкілля: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: / В.І. Бабенко. // Одеса, 2004. – 20 с.
8. Бабенко В.І. Організаційно-правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону довкілля: дис. ... канд. юрид. наук/ В.І. Бабенко./ Одеса, 2004. – 238 с.
9. Бабенко В.І. Прокурор у галузі охорони довкілля: Сутність, повноваження, організація: навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.І. Бабенко, М.В. Руденко // К.: Ін Юре, 2005. – 408 с.
10. Бандурка О.М. Прокуратура: думки про її реорганізацію / О.М. Бандурка // Право України. – 1996. – № 8. – С. 40-44.
11. Басков В.И. История прокуратуры Российской империи / В.И. Басков // Вестник Московского университета. Серия 11. – Право. – 1997. – № 2. – С. 3-13.
12. Басков В.И. Курс прокурорского надзора: учебник для студентов юридических вузов и факультетов с приложением нормативных актов / [Отв. ред. Б.В. Коробейников] / В.И. Басков//М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – 512 с.
13. Берензон А.Д. Работа прокурора по общему надзору. Вопросы общей методики / А.Д. Берензон, В.Г. Мелкумов. // М.: Юрид. лит., 1974. – 144 с.
14. Бородин С.В. Разрешение вопроса о возбуждении уголовного дела / [под ред. Б.А. Викторова].С.В. Бородин// М.: Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1970. – 120 с.
15. Борьба с хищениями грузов на железнодорожном транспорте. Методическое пособие / [Под ред. Н.А. Баженова]. – М., 1983. – 110 с.
16. Брагин А.П. Прокурорский надзор в Российской Федерации / А.П. Брагин, А.Д. Пронякин. – М., 2004. – 120 c.
17. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. – К.: Юридична думка, 2007. – 992 с.
18. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: Перун, 2007. – 1736 с.
19. Веретенников В.И. Очерки истории Генеральной прокуратуры России доекатерининского времени / В.И. Веретенников. // Харьков, 1915. – 126 с.
20. Винокуров А.Ю. Организационно-методическое обеспечение природоохранной деятельности прокуратуры / А.Ю. Винокуров // Методическое обеспечение природоохранной деятельности прокуратуры. Сб. метод. мат-лов. – М.: Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка Генеральной прокуратуры Российской Федерации, 2001. – С. 21-32.
21. Винокуров А.Ю. Проблемы совершенствования природоохранной деятельности прокуратуры Российской Федерации: Дис. … д-ра юрид. наук: / А.Ю. Винокуров//М., 2006. – 484 с.
22. Висновки про наслідки вивчення кримінальних справ // Наряд № 17 Івано-Франківської транспортної прокуратури. – Івано-Франківськ, 2007. – 232 с.
23. Воронько А.Н. Анализ критериев устойчивости железнодорожных экипажей от схода с рельсов / А.Н. Воронько, С.Ю. Сапронова, В.П. Ткаченко // Вестник ЛНУ им. В. Даля // Научный журнал. – 2006. – № 8. – Ч. 1. – С. 115-120.
24. Гасанов Р.М. Проблемы организации деятельности районной прокуратуры в современных условиях (по материалам прокуратуры г. Москвы): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / Р.М. Гасанов. //М., 2006. – 197 с.
25. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
26. Грицаєнко Л.Р. Конституційно-правовий статус прокуратури України / Л.Р. Грицаєнко // Вісник прокуратури. – 2007. – № 1. – С. 24-34.
27. Гузир В. Шляхи удосконалення форм і методів прокурорського нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності / В. Гузир // Вісник прокуратури. – 2009. – № 11. – С. 18-23.
28. Гусаров В.М. Стратегія прокурорського нагляду / В.М. Гусаров, М.В. Руденко // Право України. – 1995. – № 6. – С. 24-26.
29. Давиденко Л. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє / Л. Давиденко, Є. Суботін, О. Черв’якова, І. Марочкін // Право України. – 1996. – № 10. – С. 23-26.
30. Давиденко Л.М. Организация работы районной (городской) прокуратуры. – Харьков: ИПК Ген. прок-ры Украины, 1994. – 115 с.
31. Добрецов Д.Г. Методические рекомендации по прокурорскому надзору за соблюдением экологических прав и свобод граждан / Д.Г. Добрецов // Методическое обеспечение природоохранной деятельности прокуратуры. Сборник методических материалов. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка Генеральной прокуратуры Российской Федерации, 2001. – С. 35-38.
32. В.В. Долежан. Конституційні аспекти удосконалення прокурорської системи України / В.В. Долежан // Стратегічні пріоритети. – 2008. – с. 117-123.
33. Долежан В.В. Адекватність заходів прокурорського реагування / В.В. Долежан // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 4. – С. 26-30.
34. Долежан В.В. Концептуальні проблеми визначення функцій прокуратури у процесі судово-правової реформи / В.В. Долежан // Акт. проьоеми держави і права: зб. Наук.праць ОНЮА. – Одеса: 2003. – Вип.18.- с.873-879.
35. Долежан В.В. Деякі аспекти конституційно-правового регулювання діяльності прокуратури / В.В. Долежан // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 662-670.
36. Долежан В.В. Місце прокуратури в системі державної влади / В.В. Долежан // Радянське право. – 1991. – № 6. – С. 25-28.
37. Проблемы компетенции прокуратуры: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.10 / В.В. Долежан. – М., 1991. – 48 с.
38. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10 / В.В. Долежан. – М., 1991. – 438 с.
39. Долежан В.В. Запозичуючи чуже, не втратьмо своє / В.В. Долежан // Урядовий кур’єр. – 2010. – 12 грудня. – С. 6
40. Доповідна записка старшого прокурора організаційно-контрольного відділу прокуратури Івано-Франківської області про надання практичної допомоги Івано-Франківському транспортному прокурору від 14.12.2006 р. // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. – 2007 – Наряд № 2. Накази, вказівки, інструкції, розпорядження прокуратури області. – С. 7-9.
41. Драпкин Л.Я. Методика расследования отдельных видов преступлений. Учебн. пособ. – Вып. 1/Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. –Екатеринбург, 1998.–47 с.
42. Дудышкин Б.Н. Правовое регулирование служебного расследования транспортных происшествий (аварии, крушения, катастрофы). Учебное пособие / Б.Н. Дудышкин. // М., 2001. – 82 с.
43. Егоров А.П. Расследование крушений и аварий на железнодорожном транспорте. Пособие для следователей / А.П. Егоров, И.Л. Шрага. // М., 1970. – 184 с.
44. Егоров А.П. Расследование по делам о несчастных случаях с людьми на железнодорожном транспорте, наступивших в результате нарушения правил безопасности движения. Пособие для следователей / А.П. Егоров, С.В. Тюрин. // М., 1974. – 100 с.
45. Євдомаха Г.В. Способи автоматичного гальмування при сході вагонів з рейок (огляд) / Г.В. Євдомаха, В.М. Михайленко, С.П. Оптовець, О.Г. Євдомаха // Залізничний транспорт України. – 2003. – № 3. – С. 35-36.
46. Жилина Л.С. Прокурорский надзор за соблюдением законов при производстве следственных действий: дис. … канд. юрид. наук: / Л.С. Жилина. – Х., 1999. – 213 с.
47. Жоган Р. Реформування конституційно-правового статусу органів прокуратури в Україні / Р. Жоган // Вісник прокуратури. – 2008. – № 1. – С. 37-43.
48. Запобігання, розкриття, викриття та розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті України. Методичний посібник / Укл. С.В. Продайко, О.О. Юхно. – Одеса: ОЮІХНУВС, 2007. – 174 с.
49. Зархін О.О. Проблеми нагляду військового прокурора за розслідуванням злочинів: дис. … канд. юрид. наук: / О.О. Зархін. – Х., 2002. – 195 с.
50. Звирбуль В.К. Деятельность прокуратуры по предупреждению преступности (научные основы) / В.К. Звирбуль. // М.: Юрид. лит., 1971. – 166 с.
51. Зеленецкий В.С. Ведомственный контроль и прокурорский надзор за законностью оперативно-розыскной деятельности / В.С. Зеленецкий, И.Н. Козьяков. – Х.: Восточный региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2003. – 256 с.
52. Зеленецкий В.С. Прокурорский надзор за исполнением органами дознания и досудебного следствия законов при приеме, регистрации, проверке и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях: Монография / В.С. Зеленецкий.–Х.:Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004.-400 с.
53. Інформаційний лист щодо проблемних питань, що виникають при здійсненні прокурорського нагляду Івано-Франківською транспортною прокуратурою, від 26.07.2007 р. № 580 // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. – 2007. – Наряд № 1. Накази, вказівки, інструкції, інформаційні листи, методичні рекомендації Генеральної прокуратури України. – С. 53.
54. Йоффе М. Чи займе прокуратура належне місце в системі державної влади / М. Йоффе // Право України. – 1995. – № 8. – С. 26-27.
55. Казинян Г.С. Проблемы эффективности следственных действий / Г.С. Казинян, А.Б. Соловьев. // Ереван: Изд-во Ереван. ун-та, 1987. – 216 с.
56. Капука П.М. Надзор за исполнением транспортными предприятиями и организациями законодательства об охране вод / П.М. Капука // Социалистическая законность. – 1983. – № 5. – С. 28.
57. Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста (району) по виконанню функцій, визначених Конституцією України / П.М. Каркач. – Х.: Легас, 2004. – 240 с.
58. Каркач П.М. Проблемы общенадзорной деятельности прокуратуры за исполнением законов, направленных на борьбу с бесхозяйственностью в промышленности: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / П.М. Каркач. //Х., 1989. – 23 с.
59. Кацук М.И. Прокурорский надзор за соблюдением законности на транспорте (железнодорожном, водном, воздушном) / Кацук М.И., Байдаков И.И. //М.: Юридическая литература, 1964. – 139 с.
60. Кількість ДТП на залізницях України зросла [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://economics.unian.net/ukr/detail/43081/.
61. Клочков В. Прокурорський нагляд: концептуальна сутність та значення (стосовно охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина) / В. Клочков [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/writer/298/.
62. Князев В.А. Методика расследования и раскрытия хищений грузов на железнодорожном транспорте / В.А. Князев, П.П. Мозговой. // Горький: Высшая школа МВД СССР, 1977. – 76 с.
63. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47-52. – Ст. 349.
64. Козьяков І. Методологічні аспекти предметизації прокурорського нагляду / І. Козьяков // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 2. – С. 31-37.
65. Компетенция транспортного прокурора: Методическое пособие / [Л.П. Баранов, И.Л. Шрага, Д.И. Трусов и др.]; Рук. авт. кол. И.Л. Шрага. – М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1986. – 83 с.
66. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, ратифікована указом Президії Верховної Ради Української РСР від 27.12.1971 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=995_167.
67. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписана Україною 23.09.1971 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_ 165.
68. Конвенція про вантажну марку, ратифікована постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 р. № 773 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 3. – Ст. 86.
69. Конвенція про відкрите море, ратифікована указом Президії Верховної Ради Української РСР від 10.11.1960 р. № 368 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_180.
70. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, ратифікована постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3939-XII // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2983.
71. Конвенція про збитки, завдані іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_231.
72. Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі, ратифікована постановою Верховної Ради України від 17.11.1992 р. № 2785-12 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=995_137.
73. Конвенція про правопорушення та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, ратифікована указом Президії Верховної Ради Української ССР від 21.12.1987 р. № 5049-XI [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_244.
74. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
75. Копылова О.П. Прокурорский надзор: учебное пособие / О.П. Копылова. //Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 164 с.
76. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Т.В. Корнякова. //Одеса, 2004. – 20 с.
77. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Т.В. Корнякова. – Одеса, 2004. – 214 с.
78. Королев Г.Н. Учение об уголовно-процессуальной деятельности прокурора / Г.Н. Королев. //Н. Новгород: Изд-во “ВГАВТ”, 2005. – 223 с.
79. Коршиков В. У полі зору прокуратури – безпека руху на підприємствах автомобільного, авіаційного та залізничного транспорту / В. Коршиков // Вісник прокуратури. – 2009. – № 7. – С. 26-32.
80. Косаревська О.В. Актуальні проблеми реформування засад організації та діяльності прокуратури України / О.В. Косаревська // Правова система: теорія і практика. Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – № 3. – С. 77-79.
81. Косюта М. Взаємодія правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю / М.В. Косюта // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 238-252.
82. Косюта М. Взаємозв’язки у діяльності прокуратури та Конституційного Суду України: проблеми і перспективи / М.В. Косюта // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 287-298.
83. Косюта М. Взаємозв’язок між діяльністю уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та органів прокуратури у сфері правозахисту / М.В. Косюта // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 277-287.
84. Косюта М. Прокуратура України в умовах становлення демократії. Проблеми розвитку та їх вирішення / М.В. Косюта // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 308-315.
85. Косюта М. Сучасний стан відносин між прокуратурою та судами загальної юрисдикції // В кн.: Перспективи судово-правової реформи в Україні: збірник наукових публікацій / [С.В. Ківалов, М.В. Косюта, Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан]; За ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2009. – С. 362-382.
86. Косюта М.В. Додержання законів у сфері економіки України: Актуальні проблеми прокурорського нагляду: Монографія / М.В. Косюта. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2000. – 264 с.
87. Косюта М.В. Конституційна реформа і майбутнє прокуратури / М.В. Косюта // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 42. – С. 16.
88. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: / М.В. Косюта. – Х., 2002. – 33 с.
89. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: дис. ... д-ра юрид. наук: / М.В. Косюта. – Одеса, 2002. – 467 с.
90. Красильников В.Г. Криминалистическое и оперативно-розыскное обеспечение раскрытия краж на объектах железнодорожного транспорта: дис. ... канд. юрид. наук: / В.Г. Красильников. – Ижевск, 2004. – 193 с.
91. Кривчиков О. Щодо удосконалення структури транспортних прокуратур / О. Кривчиков // Вісник прокуратури. – 2009. – № 1. – С. 18-26.
92. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-25. – Ст.131.
93. Кримінально-процесуальний кодекс України. Станом на 01.05.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
94. Кузнецов Н.П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н.П. Кузнецов. – Воронеж, 1980. – 178 с.
95. Кульчицький В.С. Конспект лекцій з курсу “Історія держави і права УРСР” для студентів юридичного факультету університету. Державний лад і право в Галичині (в другій половині XIX – на початку XX ст.) / В.С. Кульчицький. – Львів: Львівський ордена Леніна держ. ун-т ім. І. Франка, 1965. – 65 с.
96. Курбатова М.И. Особенности расследования краж грузов из подвижного состава железнодорожного транспорта: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: / М.И. Курбатова. – Омск, 2003. – 221 с.
97. Ласкина Н.В. Прокурорский надзор. Учебное пособие / Н.В. Ласкина. //М.: Юстицинформ, 2006. – 223 c.
98. Лист-зауваження Генерального прокурора України від 09.08.2007 р. № 08/1-340 (вих. 07-1920КВ) // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 2: Накази, вказівки, інструкції, розпорядження прокуратури області. – 2007. – С. 21.
99. Лист-зауваження Генерального прокурора України від 22.01.2008 р. № 08/1-2554 (вих. 08-740КВ) // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 13: Переписка з питань нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства. – 2007. – С. 2.
100. Лист-зауваження заступника Генерального прокурора України від 22.01.2008 р. № 08/1-19вих-08 // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 5: Передовий досвід, інформаційні листи з питань прокурорсько-слідчої діяльності. – 2008. – С. 7-8.
101. Лист-зауваження прокуратури Івано-Франківської області про усунення недоліків у плануванні роботи міськрайпрокуратур від 05.02.2007 р. № 12/1-11вих // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 2: Накази, вказівки, інструкції, розпорядження прокуратури області. – 2007.С. 14-15.
102. Лист-орієнтування Генерального прокурора України від 13.12.2007 р. № 08/1-132664 вих. 07-3000КВ // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 2: Накази, вказівки, інструкції, розпорядження прокуратури області. – 2007. – С. 29.
103. Лист-орієнтування заступника Генерального прокурора України від 20.12.2007 р. № 08/1-559вих07-311окв // Архів Івано-Франківської транспортної прокуратури. Наряд № 2: Накази, вказівки, інструкції, розпорядження прокуратури області. – 2008. – С. 241-242.
104. Ломакін А. Завдання прокурора району у досудовому провадженні / А. Ломакін // Вісник прокуратури. – 2010. – № 3. – С. 86-92.
105. Малюга В.І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / В.І. Малюга. – К., 2002. – 20 с.
106. Маляренко В.Т. Прокурор у кримінальному судочинстві. Деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В.Т. Маляренко, І.В. Вернидубов. //К.: Юрінком Інтер, 2001. – 238 с.
107. Мамедов Г. Поняття функцій прокуратури / Г. Мамедов // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. − № 3. – С. 76-82.
108. Маслов И.В. Актуальные проблемы правовой регламентации процессуальных сроков в досудебном производстве по уголовным делам: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / И.В. Маслов. //М., 2003. – 175 с.
109. Медведько О.І. Організаційно-управлінські функції і повноваження Генерального прокурора України: автореф. дис. … канд.. юрид. наук: / О. І. Медведько. – Одеса, 2010. – 19 с.
110. Медведько О.І. Організаційно-управлінські функції і повноваження Генерального прокурора України: монографія / О.І. Медведько. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2010. – 222 с.
111. Меркулов М.А. Методика расследования хищений грузов на железнодорожном транспорте: дис. ... канд. юрид. наук: / М.А. Меркулов. – Н. Новгород, 2005. – 206 с.
112. Методичний посібник щодо розслідування аварій та катастроф на залізничному транспорті. – К.: Ген. прок-ра України, 2004 – 58 с.
113. Методичні рекомендації з організації та проведення перевірок додержання чинного законодавства, що регулює питання безпеки на авіаційному транспорті, схвалені Науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України. – К.: Відділ нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Генеральної прокуратури України, 2001. – 64 с.
114. Методичні рекомендації з питань організації нагляду за додержанням законодавства про безпеку руху на автомобільному транспорті при перевезенні пасажирів та вантажів, схвалені Науково-методичною радою при прокуратурі Львівської області 01.07.2008 р. – Львів: Прокуратура Львівської області, 2008. – 19 с.
115. Методичні рекомендації з питань організації прокурорського нагляду щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті, схвалені Науково-методичною радою при прокуратурі Закарпатської області 13.11.2008 р. – Ужгород: Прокуратура Закарпатської області, 2008. – 12 с.
116. Методичні рекомендації щодо організації прокурорських перевірок додержання законодавства при перевезенні вантажів залізничним транспортом, затверджені Науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України 24.04.2008 р. – К.: Головне управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України, 2008. – 17 с.
117. Методичні рекомендації щодо організації прокурорських перевірок додержання законодавства про безпеку руху та організацію пасажирських перевезень, схвалені Науково-методичною радою при прокуратурі Кіровоградської області 11.04.2008 р. – Кіровоград: Прокуратура Кіровоградської області, 2008. – 16 с.
118. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
119. Михайленко А.Р. О пределах прокурорского надзора по обеспечению законности / А.Р. Михайленко // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. – М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт прокуратуры СССР, 1989. – С. 3-4.
120. Михайленко О.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / О.Р. Михайленко. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.
121. Михеенко М.М. О необходимости преобразования прокуратуры // В кн.: Закон Украины “О прокуратуре”: теория и практика его применения / [Отв. ред. Ю.М. Грошевой] / М.М. Михеенко. – Харьков: Укр. юрид. акад., 1992. – С. 5-7.
122. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: / М.І. Мичко. //Х., 2002. – 38 с.
123. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.10 / М.І. Мичко. – Х., 2001. – 376 с.
124. Мичко М.І. Прокуратура європейських держав постсоціалістичної системи / М.І. Мичко. // Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ, 1991. – 328 с.
125. Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 17.11.1992 р. № 2786-XII // Офіційний Вісник України. – 2005. – № 23. – Ст. 1335.
126. Міжнародне співробітництво як