ЗАСТОСУВАННЯ ІНОЗЕМНОГО ПРАВА ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТНОПРАВОВИХ ВІДНОСИН: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ :



  • title:
  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНОЗЕМНОГО ПРАВА ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТНОПРАВОВИХ ВІДНОСИН: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
  • The number of pages:
  • 210
  • university:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • The year of defence:
  • 2009
  • brief description:
  • Зміст
    Вступ……………………………………………………………………….. 4
    Розділ І. Підстави застосування іноземного права в національній правовій системі…………………………………………………………...
    16
    1.1. Загальне вчення про причини застосування іноземного права для регулювання приватних відносин……………………………………………….
    16
    1.2. Застосування іноземного права як втілення ідеї «верховенства права»………………………………………………………………….…….
    31
    1.3. Проблема міжнародного невизнання держави та застосування іноземного права …………………………………………………………………..
    37
    Розділ ІІ. Проблеми встановлення змісту іноземного права ……….. 53
    2.1. Тлумачення іноземного права ……………………………………………... 53
    2.1.1. Особливості тлумачення норм іноземного права ………………… 53
    2.1.2. Окремі проблеми тлумачення іноземного права …………………. 70
    а) Відповідність конституції іноземного закону ……………………….. 71
    б) Застосування права країн із множинністю правових систем ………... 75
    в) Прогалини в іноземному праві………………………………………… 79
    г) Співвідношення іноземного та міжнародного права ………………… 82
    2.2. Обмеження застосування іноземного права …………………………... 85
    2.2.1. Можливі причини обмеження застосування іноземного права …. 85
    а) Загальна характеристика можливих обмежень для застосування іноземного права …………………………………………………………...
    85
    б) Окремі види обмежень ………………………………………………… 86
    І. Публічний порядок та імперативні норми……………………………... 88
    ІІ. Обхід закону ……………………………………………………………. 97
    ІІІ. Взаємність ……………………………………………………………… 102
    IV. Реторсії ………………………………………………………………… 103
    V. Процесуальна межа застосування іноземного права ………………… 105
    Розділ ІІІ. Іноземне право в юрисдикційній діяльності судів ……… 110
    3.1. Іноземне право: «право» чи «факт»? …………………………………… 111
    3.1.1. Процесуальний характер іноземного права ………………………. 111
    3.1.2. Переваги та недоліки обох підходів до іноземного права ……….. 117
    3.2. Державні механізми отримання інформації про іноземне право та міждержавне співробітництво в сфері обміну інформацією щодо правових інститутів ……………………………………………………………..
    123
    3.2.1. Внутрішньодержавні механізми отримання інформації про іноземне право ……………………………………………………………...
    123
    3.2.2. Міжнародне співробітництво держав в питаннях обміну інформацією про іноземне право …………………………………………
    133
    3.2.3. Питання обміну інформацією про іноземне право в договорах України про правову допомогу …………………………………………...
    139
    3.3. Пошук сторонами інформації щодо іноземного права та способи його здійснення …………………………………………………………………….
    143
    3.3.1. Обов’язок доказування сторонами іноземного права чи право на допомогу суду у пошуку інформації щодо іноземного права? …………
    143
    3.3.2. Окремі способи отримання інформації про іноземне право …….. 152
    а) Загальна характеристика отримання інформації про іноземне право сторонами ………………………………………………………………….. 152
    б) Проблеми експертизи іноземного права ……………………………… 156
    в) Безпосереднє залучення сторонами в процес юридичних текстів ….. 164
    3.4. Процесуальні наслідки незастосування та неправильного застосування іноземного права ………………………………………………...
    167
    Висновки …………………………………………………………………... 174
    Список використаних джерел та літератури ………………………… 180

    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Можливість застосування іноземного права для регулювання приватних правовідносин за участю іноземного елементу є одним із найважливіших питань науки та практики міжнародного приватного права. Фактично, кожного разу, коли приватноправові відносини обтяжені іноземним елементом у тій чи іншій формі, виникає потенційна можливість застосування норм іноземного правового порядку. Відтак, можна стверджувати, що відсутність хоча б потенційної можливості застосування невітчизняного, іноземного права призвела б до відсутності як такої потреби в існуванні системи норм міжнародного приватного права. А отже (про що також вказується у літературі), застосування іноземного права як результату відсилки колізійної норми є головним питанням не лише доктрини, а й практики міжнародного приватного права.
    Більше того, беззаперечно, що сучасний світ існує в епоху небаченої досі за своїм рівнем глобалізації. Як наслідок, дедалі ширше коло суспільних відносин стає інтернаціональним, виходить за межі однієї юрисдикції та включається в міжнародний цивільний обіг: транспорт та зв’язок, туризм і торгівля, освіта та наука і т. ін. стають міжнародними. У правовій площині все це призводить до того, що перед правозастосуванням все частіше постає вимога враховувати не лише норми однієї правової системи, а й правові приписи, що діють за межами власного lex fori. Україна не стоїть осторонь цих тенденцій, активно включаючись в процес міжнародного співробітництва та інтеграції, в силу цього наша правова система має бути готовою до більш ґрунтовних контактів із правом іноземних держав. Усе це зумовлює необхідність дослідження проблем та перспектив застосування іноземного права для регулювання приватноправових відносин.
    У той же час, на відміну від зарубіжних країн, в Україні за роки незалежності спостерігається відсутність комплексних наукових досліджень з цієї проблематики. Фактично, єдиний виняток – дисертаційне дослідження В.В. Трутня «Встановлювання іноземного права в міжнародному приватному праві», виконане в 1996 році, до набрання чинності як Законом України «Про міжнародне приватне право», так і Цивільним та Цивільним процесуальним кодексами України, а також до внесення істотних змін у Господарський процесуальний кодекс. З тієї ж причини воно не може претендувати на повний аналіз відносин щодо застосування іноземного права в юрисдикційній діяльності. У сучасній зарубіжній науковій літературі проблеми застосування іноземного права досліджують російські вчені В.Л. Толстих та С.К. Галімулліна, польський – Т. Еричинські, британські – С. Джиром та Р. Фентіман.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”, теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (№ 01БФ048-01) та відповідного плану науково-дослідної теми кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір”.
    Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз загальнотеоретичних та практичних проблем застосування іноземного права для регулювання приватноправових відносин, порівняння особливостей застосування норм права інших держав у різних правових системах сучасності, а також визначення ефективності вітчизняних механізмів регулювання процесу правозастосування іноземних норм та розробка пропозицій і рекомендацій до українського законодавства та правозастосовчої практики.
    Для досягнення цієї мети дисертантом поставлені такі завдання:
    1) дослідити загальнотеоретичні підстави, що дозволяють застосовувати іноземне право у межах національної правової системи країни суду. А саме: простежити зв’язок, що існує між застосуванням іноземного права та державним суверенітетом, принципом верховенства права та міжнародно-правовим визнанням держави;
    2) простежити стадії застосування іноземного права та визначити їх характерні особливості, окремо зосередивши увагу на проблемах тлумачення змісту іноземних правових норм;
    3) охарактеризувати перспективи розвитку обмежень у застосуванні іноземних правових норм;
    4) проаналізувати передумови застосування, наслідки незастосування та неправильного застосування іноземних правових норм в юрисдикційній діяльності судів;
    5) з’ясувати, які механізми залучення інформації про іноземне право існують в юрисдикційній діяльності, дослідити їх особливості, а також простежити, яким чином не лише суд, а й особи, що беруть участь у розгляді справи, можуть здійснювати пошук інформації про іноземні правові норми.
    Об’єкт дослідження становить процес застосування права іноземних держав, з метою регулювання приватноправових відносин, обтяжених іноземним елементом.
    Предмет дослідження становить нормативно-правове регулювання застосування іноземного права, судова та інша правозастосовча практика, що містить зразки застосування норм права іноземних держав, а також правовідносини, що виникають з цього приводу між різного роду суб’єктами.
    Методологічну основу дослідження становлять філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, що відповідають меті дослідження та надають змогу максимально повно розв’язати поставлені в досліджені завдання. Зокрема, у процесі дослідження автор використовував:
    діалектичний метод – з метою вивчення формування та розвитку ідеї застосування іноземних правових норм у національній системі країни суду;
    метод аналізу та синтезу – зокрема, під час класифікації причин застосування іноземного права, підстав його застосування в юрисдикційній діяльності, видів обмежень його застосування, а також проблем тлумачення;
    історичний метод – у процесі вивчення розвитку нормативно-правового регулювання застосування іноземного права в різних соціально-економічних формаціях та цивілізаційних епохах;
    формально-логічний та структурно-функціональний методи – під час виявлення недоліків правового регулювання відносин, пов’язаних із застосуванням іноземного права;
    порівняльно-правовий метод – для порівняння практики застосування іноземних правових норм у різних правових системах;
    метод моделювання – під час розробки пропозицій до законодавства;
    догматико-юридичний метод – під час аналізу особливостей правозастосовчої практики та вивчення судових помилок, що мають місце в процесі застосування іноземних правових норм;
    метод тлумачення (буквального, логічного, систематичного) – у процесі аналізу змісту вітчизняних та іноземних правових норм.
    Теоретичну базу дослідження становлять роботи як українських, так і зарубіжних вчених: Д.Д. Аверіна, Л.П. Онуфрієвої, М.М. Богуславського, М. Вольфа, С.К. Галімулліної, Т.К. Дмитрієвої, Г.К. Матвєєва, С. Джиром, А.С. Довгерта, Т. Еричинського, М. Ісаада, Є.І. Кельмана, В.І. Кисіля, В.М. Корецького, М. Майка, Ф.Ф. Мартенса, О.О. Мережка, Т.Н. Нешатаєвої, П. Норва, М. Пандана, І.С. Перетерського, М.Г. Розенберга, А.А. Рубанова, П. Стона, В.Л. Толстих, В.В. Трутня, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, Р. Фентімана, Л.М. Фрідмана, С.Я. Фурси, Т.М. Яблочкова та багатьох інших.
    Емпірична основа дослідження складається з українських та іноземних нормативного правових актів, а також матеріалів як вітчизняної, так й іноземної судової, іншої правозастосовчої (арбітражної, нотаріальної) практики. Автор аналізує норми права, що регламентують застосування іноземного права, в багатьох країнах. Крім того, вивчено окремі справи судів загальної та господарської юрисдикції України, Російської Федерації, США, Великобританії тощо. Значною мірою в роботі використано матеріали рішень міжнародних комерційних арбітражів, в першу чергу Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше після набрання чинності Законом України «Про міжнародне приватне право», а також нового Цивільного процесуального кодексу України на дисертаційному рівні проводиться системне наукове дослідження проблем застосування іноземного права як у сфері цивільного та господарського судочинства, так і в інших сферах правозастосування в умовах дедалі активнішої участі іноземного елементу у приватноправових відносинах в Україні.
    Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які виносяться на захист:
    Вперше:
    – детально простежено зв’язок, що існує між концепцією державного суверенітету та можливістю застосування норм права іноземних держав, та обґрунтовано, що саме державний суверенітет є не лише обмеженням для застосування таких норм, а, навпаки, – рушійною силою та основною передумовою такого застосування;
    – докладно досліджено можливість застосування іноземного права як вияв дії принципу верховенства права: визначено, що закріплення і дія цього правового принципу покладає на державу обов’язок допустити дію іноземного права на власній території;
    – досліджено наявну в Україні практику застосування права так званих «невизнаних держав» та встановлено, що вітчизняні суди помилково не допускають застосування в Україні норм приватного права невизнаних держав, вважаючи, що останні є правовим «ніщо», а відтак, їх право не може бути застосовано. Вказана тенденція грубо суперечить наявній міжнародній практиці;
    – досліджено послідовність стадій застосування іноземного права та їх змістовне наповнення. Визначено особливості окремих стадій застосування іноземного права, що відрізняють цей процес від застосування норм національного права. З огляду на визначені особливості стадій застосування іноземного права пропонується доповнити ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» «Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом» п. 6 із таким змістом: «Органи, що уповноважені вирішувати питання про застосування іноземного права, за власною ініціативою можуть встановити наявність у правовідносинах іноземного елементу в тому випадку, якщо сторони приховують цей факт»;
    – обґрунтовано неможливість для українських судів перевіряти конституційність іноземного права навіть у тому випадку, якщо таке право надано відповідному іноземному суду: український суд може відмовити в застосуванні конкретної іноземної правової норми на підставі її неконституційності, лише за умови, що це встановлено компетентним органом іноземної держави;
    – встановлено та обґрунтовано, що у випадку, якщо національний правозастосовчий орган у процесі застосування іноземного права стикається із прогалиною в іноземному праві, він не повинен одразу відмовляти у застосуванні іноземного прав на підставі ч. 4 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право». У такому разі, якщо іноземне право передбачає можливість застосування аналогії, застосувати або аналогію права, або аналогію закону;
    – запропоновано визначення передумов застосування іноземного права в юрисдикційній діяльності та їх поділ на матеріально-правові, процесуальні та суб’єктивні (неюридичні);
    – визначено неможливість застосування до інформації про іноземне право, наданої сторонами в процесі сприяння суду у встановлені змісту іноземного права, вимог процесуального закону щодо допустимості та належності доказів, а також порядку їх залучення у процес;
    – встановлено необхідність законодавчого закріплення за експертами з іноземного права статусу консультантів (amicus curiea), як найбільш адекватного їх функціям та процесуальному становищу;
    Удосконалено:
    – класифікацію причин застосування іноземного права. Зокрема, окрім уже визначених причин (прикріпленість правових норм до предметів матеріального світу, метаюридичне (неправове) зобов’язання держав, зобов’язання, що випливає із загальновизнаних норм міжнародного публічного права або ж і взагалі відсутність будь-яких теоретичних основ, а виключно практична необхідність) доповнено наявністю в усіх держав суверенітету, який проявляє себе і в можливості створювати власну систему права та не дозволяє національному праву повністю розчинитись в будь-якого роду «світовому» праві;
    – вчення про стадії застосування іноземного права. Так, було визначено, що незважаючи на те, що в цілому стадії застосування іноземного та національного права є тотожними, проте практичне наповнення кожної із цих стадій у випадку застосування іноземних правових норм має істотні особливості (наприклад, встановлено, що на першій стадії застосування іноземного права правозастосовчий орган має, перш за все, самостійно встановити наявність у справі іноземного елементу);
    – обґрунтування неможливості судової нормотворчості в процесі тлумачення іноземного права (ad hoc тлумачення іноземного права). Нормотворчість суду у вказаному випадку створює загрозу для правильного застосування іноземного права, а також суперечить логіці правового тлумачення;
    – обґрунтування того, яким чином має діяти правозастосовчий орган у випадку конкуренції між нормами іноземного права та нормами міжнародного права. Зокрема, визначено, що в такій ситуації він має виходити з того, чи передбачає іноземне право примат міжнародного права чи ні, і якщо передбачає, то в якій формі;
    – концепцію публічного порядку та запропоновано його оптимальне тлумачення з огляду на потреби застосування іноземного права;
    – положення про те, що наявність у Законі України «Про міжнародне приватне право» можливості відмови у застосуванні іноземного права у разі обходу закону суперечить проголошеному принципу автономії волі та має бути виключено із Закону, а також про те, що застосування іноземного права не може бути пов’язано із дією принципу взаємності або реторсією.
    Дістали подальший розвиток:
    – обґрунтування причин, що зобов’язують державу допустити дію на власній території іноземних правових норм;
    – обґрунтування відсутності залежності міжнародно-правового визнання держави та застосування норм приватного права, що діє на її території. Встановлення такої залежності суперечить основним принципам застосування іноземного права;
    – характеристика особливостей тлумачення іноземних правових норм;
    – концепція застосування іноземного права судом ex officio, як наслідок покладеного на нього обов’язку чинити правосуддя на підставі норм права, що найбільш адекватно регулюють правові відносини;
    – концепція застосування іноземного права держав із множинністю правових систем. Також визначено, що приватне право держав-учасниць ЄС має застосовуватись за аналогічними правилами;
    – концепція захисних клаузул, які в окремих випадках захищають національну правову систему від небажаних наслідків застосування іноземних правових норм;
    – розмежування видів процесуального порядку залучення іноземного права в судовий процес, а також визначення переваг та недоліків того чи іншого процесуального порядку (іноземне право – «право» чи «факт»);
    – розгляд наявних державних та міжнародних механізмів пошуку інформації про іноземне право, зокрема, проаналізовано перспективи різних видів цих механізмів;
    – необхідність забезпечення настання негативних процесуальних наслідків (скасування або зміна) рішення у випадку неправильного застосування/незастосування норм іноземного права.
    На підставі проведеного аналізу внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також становлять наукову новизну дослідження. Зокрема, пропонується замінити або доповнити:
    ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» «Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом» слід доповнити пунктом 6 із таким змістом: «Органи, що мають повноваження вирішувати питання про застосування іноземного права, за власною ініціативою встановлюють наявність у правовідносинах іноземного елементу в тому випадку, якщо сторони приховують даний факт»;
    ч. 7 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», що проголошує принцип автономії волі, варто доповнити положенням про те, що у випадку, якщо обрання права сторонами суперечить основам публічного порядку України, зацікавлена особа має право оскаржити вибір права в судовому порядку. Таке положення дасть змогу захисти права не лише окремих осіб, а й держави від небажаного та несправедливого обрання права учасниками правовідносин, іншими словами, від зловживання правом lex voluntatis;
    ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» має бути виключена взагалі;
    ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України слід доповнити п. 31 із таким змістом: «Незастосування судом іноземного матеріального права на підставі дії положень Закону України «Про міжнародне приватне право» про явну несумісність наслідків застосування іноземних правових норм із основами правопорядку (публічним порядком) України або наслідками обходу закону чи режиму взаємності»;
    ч. 3 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» доповнити таким положенням: «Експерти, що залучаються судом чи сторонами для встановлення змісту права іноземних держав, надають свій висновок щодо іноземного права в консультативному порядку (як amicus curiae). До них не ставляться вимоги, що ставляться до судових експертів.»;
    пропонується ввести в текст розділу І Закону України «Про міжнародне приватне право» «Загальні положення ст. 15-1 «Застосування права країни, що не отримала міжнародно-правового визнання з боку України». Пропонується такий текст цієї норми: «У разі, якщо застосуванню підлягає право країни, що не отримала міжнародно-правового визнання з боку України, суд застосовує норми права відповідної країни в тому випадку, якщо вони реально діють або діяли в момент виникнення правовідносин. У такому випадку, право, що підлягає застосуванню, застосовується відповідно до правил цього Закону.»;
    варто доповнити ч. 10 п. 3 Положення про Міністерство юстиції України «Здійснення міжнародно-правового співробітництва» такими словами: «… та одержання інформації з питань функціонування правових систем іноземних держав», а п. 4 згаданого Положення відповідно доповнити пп. 50-1 із таким змістом: «Забезпечує інформацією про іноземне право судові органи, органи нотаріату та інші органи юстиції».
    Теоретична і практична значимість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані:
    по-перше, у подальших наукових дослідженнях актуальних проблем міжнародного приватного права;
    по-друге, у роботі над удосконаленням чинного законодавства, що регулює процес застосування іноземного права;
    по-третє, у правозастосовчій практиці судів та інших юрисдикційних органів, що стикаються із застосуванням іноземного права;
    по-четверте, у навчальному процесі як підчас лекційних та практичних занять, так і в процесі підготовки підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій не лише із нормативних курсів, таких як «Міжнародне приватне право» або «Цивільний процес України», «Господарський процес України», а й спецкурсів: «Міжнародний комерційний арбітраж», «Актуальні проблеми міжнародного приватного права».
    Особистий внесок здобувача. Весь обсяг дисертаційного дослідження виконано дисертантом самостійно. Основні теоретичні положення та практичні розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
    Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації були представлені у вигляді доповідей на 5-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права в процесі державотворення і захисту прав людини» (Острог, 11-12 травня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Захист прав найманих працівників в Україні» (Острог, травень 2007 р.), 6-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права в процесі державотворення і захисту прав людини» (Острог, червень 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Верховенство права в адвокатській діяльності» (Київ, грудень 2007 р.). Крім того, окремі результати дослідження вміщені до навчально-методичного посібника «Цивільний процес України. Інтерактивний курс» (Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2007), а також застосовувались в процесі читання лекцій та проведення практичних занять з курсу «Міжнародне приватне право» в Національному університеті «Острозька академія». Процесуальні аспекти застосування іноземного права були представлені у вигляді доповіді в межах семінару для суддів місцевих судів Рівненської та Хмельницької областей, що відбувався на базі Інституту права та правосуддя Національного університету «Острозька академія» (Острог, листопад 2007 р.).
    Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 7 наукових працях, з яких 6 опубліковані у фахових виданнях, внесених до переліків фахових видань, затверджених ВАК України, а також у матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    Питання застосування іноземного права є одним із ключових питань науки і практики міжнародного приватного права, адже саме пошук адекватних механізмів застосування або, навпаки, незастосування норм іноземного права є чи не найбільш важливим завдань його правового регулювання. В той же час не зважаючи на надзвичайно високий рівень актуальності питання, воно і досі залишається дискусійним та не достатньо дослідженим.
    Таким чином мета даного дослідження – виявити загальнотеоретичні та практичні проблеми застосування іноземного права для регулювання приватноправових відносин, порівняти особливості застосування норм права інших держав в різних правових системах сучасності, а також визначити рівень ефективності вітчизняних механізмів регулювання процесу правозастосування іноземних норм й розробити пропозицій і рекомендацій до українських законодавства та правозастосовчої практики. Для її досягнення було:
    – детально простежено зв’язок, що існує між концепцією державного суверенітету та можливістю застосування норм права іноземних держав, та обґрунтовано, що саме державний суверенітет є не лише обмеженням для застосування таких норм, а, навпаки, – рушійною силою та основною передумовою такого застосування;
    – докладно досліджено можливість застосування іноземного права як вияв дії принципу верховенства права: визначено, що закріплення і дія цього правового принципу покладає на державу обов’язок допустити дію іноземного права на власній території;
    – досліджено наявну в Україні практику застосування права так званих «невизнаних держав» та встановлено, що вітчизняні суди помилково не допускають застосування в Україні норм приватного права невизнаних держав, вважаючи, що останні є правовим «ніщо», а відтак, їх право не може бути застосовано. Вказана тенденція грубо суперечить наявній міжнародній практиці;
    – досліджено послідовність стадій застосування іноземного права та їх змістовне наповнення. Визначено особливості окремих стадій застосування іноземного права, що відрізняють цей процес від застосування норм національного права. З огляду на визначені особливості стадій застосування іноземного права пропонується доповнити ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» «Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом» п. 6 із таким змістом: «Органи, що уповноважені вирішувати питання про застосування іноземного права, за власною ініціативою можуть встановити наявність у правовідносинах іноземного елементу в тому випадку, якщо сторони приховують цей факт»;
    – обґрунтовано неможливість для українських судів перевіряти конституційність іноземного права навіть у тому випадку, якщо таке право надано відповідному іноземному суду: український суд може відмовити в застосуванні конкретної іноземної правової норми на підставі її неконституційності, лише за умови, що це встановлено компетентним органом іноземної держави;
    – встановлено та обґрунтовано, що у випадку, якщо національний правозастосовчий орган у процесі застосування іноземного права стикається із прогалиною в іноземному праві, він не повинен одразу відмовляти у застосуванні іноземного прав на підставі ч. 4 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право». У такому разі, якщо іноземне право передбачає можливість застосування аналогії, застосувати або аналогію права, або аналогію закону;
    – запропоновано визначення передумов застосування іноземного права в юрисдикційній діяльності та їх поділ на матеріально-правові, процесуальні та суб’єктивні (неюридичні);
    – визначено неможливість застосування до інформації про іноземне право, наданої сторонами в процесі сприяння суду у встановлені змісту іноземного права, вимог процесуального закону щодо допустимості та належності доказів, а також порядку їх залучення у процес;
    – встановлено необхідність законодавчого закріплення за експертами з іноземного права статусу консультантів (amicus curiea), як найбільш адекватного їх функціям та процесуальному становищу.
    Також виконання всіх завдань дослідження передбачало удосконалення:
    – класифікації причин застосування іноземного права. Зокрема, окрім уже визначених причин (прикріпленість правових норм до предметів матеріального світу, метаюридичне (неправове) зобов’язання держав, зобов’язання, що випливає із загальновизнаних норм міжнародного публічного права або ж і взагалі відсутність будь-яких теоретичних основ, а виключно практична необхідність) доповнено наявністю в усіх держав суверенітету, який проявляє себе і в можливості створювати власну систему права та не дозволяє національному праву повністю розчинитись в будь-якого роду «світовому» праві;
    – вчення про стадії застосування іноземного права. Так, було визначено, що незважаючи на те, що в цілому стадії застосування іноземного та національного права є тотожними, проте практичне наповнення кожної із цих стадій у випадку застосування іноземних правових норм має істотні особливості (наприклад, встановлено, що на першій стадії застосування іноземного права правозастосовчий орган має, перш за все, самостійно встановити наявність у справі іноземного елементу);
    – обґрунтування неможливості судової нормотворчості в процесі тлумачення іноземного права (ad hoc тлумачення іноземного права). Нормотворчість суду у вказаному випадку створює загрозу для правильного застосування іноземного права, а також суперечить логіці правового тлумачення;
    – обґрунтування того, яким чином має діяти правозастосовчий орган у випадку конкуренції між нормами іноземного права та нормами міжнародного права. Зокрема, визначено, що в такій ситуації він має виходити з того, чи передбачає іноземне право примат міжнародного права чи ні, і якщо передбачає, то в якій формі;
    – концепції публічного порядку та запропоновано його оптимальне тлумачення з огляду на потреби застосування іноземного права;
    – положення про те, що наявність у Законі України «Про міжнародне приватне право» можливості відмови у застосуванні іноземного права у разі обходу закону суперечить проголошеному принципу автономії волі та має бути виключено із Закону, а також про те, що застосування іноземного права не може бути пов’язано із дією принципу взаємності або реторсією.
    Як наслідок, подальший розвиток дістали:
    – обґрунтування причин, що зобов’язують державу допустити дію на власній території іноземних правових норм;
    – обґрунтування відсутності залежності міжнародно-правового визнання держави та застосування норм приватного права, що діє на її території. Встановлення такої залежності суперечить основним принципам застосування іноземного права;
    – характеристика особливостей тлумачення іноземних правових норм;
    – концепція застосування іноземного права судом ex officio, як наслідок покладеного на нього обов’язку чинити правосуддя на підставі норм права, що найбільш адекватно регулюють правові відносини;
    – концепція застосування іноземного права держав із множинністю правових систем. Також визначено, що приватне право держав-учасниць ЄС має застосовуватись за аналогічними правилами;
    – концепція захисних клаузул, які в окремих випадках захищають національну правову систему від небажаних наслідків застосування іноземних правових норм;
    – розмежування видів процесуального порядку залучення іноземного права в судовий процес, а також визначення переваг та недоліків того чи іншого процесуального порядку (іноземне право – «право» чи «факт»);
    – розгляд наявних державних та міжнародних механізмів пошуку інформації про іноземне право, зокрема, проаналізовано перспективи різних видів цих механізмів;
    – необхідність забезпечення настання негативних процесуальних наслідків (скасування або зміна) рішення у випадку неправильного застосування/незастосування норм іноземного права.
    На підставі проведеного аналізу внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також становлять наукову новизну дослідження. Зокрема, пропонується замінити або доповнити:
    ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» «Визначення права, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом» слід доповнити пунктом 6 із таким змістом: «Органи, що мають повноваження вирішувати питання про застосування іноземного права, за власною ініціативою встановлюють наявність у правовідносинах іноземного елементу в тому випадку, якщо сторони приховують даний факт»;
    ч. 7 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», що проголошує принцип автономії волі, варто доповнити положенням про те, що у випадку, якщо обрання права сторонами суперечить основам публічного порядку України, зацікавлена особа має право оскаржити вибір права в судовому порядку. Таке положення дасть змогу захисти права не лише окремих осіб, а й держави від небажаного та несправедливого обрання права учасниками правовідносин, іншими словами, від зловживання правом lex voluntatis;
    ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» має бути виключена взагалі;
    ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України слід доповнити п. 31 із таким змістом: «Незастосування судом іноземного матеріального права на підставі дії положень Закону України «Про міжнародне приватне право» про явну несумісність наслідків застосування іноземних правових норм із основами правопорядку (публічним порядком) України або наслідками обходу закону чи режиму взаємності»;
    ч. 3 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» доповнити таким положенням: «Експерти, що залучаються судом чи сторонами для встановлення змісту права іноземних держав, надають свій висновок щодо іноземного права в консультативному порядку (як amicus curiae). До них не ставляться вимоги, що ставляться до судових експертів.»;
    пропонується ввести в текст розділу І Закону України «Про міжнародне приватне право» «Загальні положення ст. 15-1 «Застосування права країни, що не отримала міжнародно-правового визнання з боку України». Пропонується такий текст цієї норми: «У разі, якщо застосуванню підлягає право країни, що не отримала міжнародно-правового визнання з боку України, суд застосовує норми права відповідної країни в тому випадку, якщо вони реально діють або діяли в момент виникнення правовідносин. У такому випадку, право, що підлягає застосуванню, застосовується відповідно до правил цього Закону.»;
    варто доповнити ч. 10 п. 3 Положення про Міністерство юстиції України «Здійснення міжнародно-правового співробітництва» такими словами: «… та одержання інформації з питань функціонування правових систем іноземних держав», а п. 4 згаданого Положення відповідно доповнити пп. 50-1 із таким змістом: «Забезпечує інформацією про іноземне право судові органи, органи нотаріату та інші органи юстиції».


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
    1. Alba J. Mayss Conflict of Laws. – London, Lavendish Publishing Limited, 1994. – 198 p. – ISBN 0828892513.
    2. Amicus Curiae // Encyclopædia Britannica. – Режим доступу: http://www.britannica.com/eb/article-9006171/amicus-curiae
    3. Bagan-Kurluta Katarzyna Prawo prywatne międzynarodowe. 2 wydanie / Katarzyna Bagan-Kurluta. – Warszawa : Wydawnictwo C.H.Beck, 2006. – 246 p. – ISBN 8373878815.
    4. Barry J. Rodger Proof of Foreign Law: The Impact of the London Convention / Barry J. Rodger, Juliette Van Doorn // International & Comparative Law Quarterly. – 1997. – № 46. – Режим доступу до журналу: http://journals.cambridge.org/action/displayAbstract;jsessionid=3-8ED4D9B5354F6B7C0C25BCDE646AFB2.tomcat1?fromPage=online&aid=1525064
    5. Burnham William Introduction to the Law and Legal System of the United States / Burnham William. – St. Paul, Minn., West Publishing Co., 1997. – 554 p. – ІSBN 0835243354.
    6. Carney David Amicus Curiae / David Carney // Tech Law Journal. – 2008. – Режим доступу до журналу : http://www.techlawjournal.com/glossary/legal/amicus.htm
    7. Cheshire and North Private International Law. Eleventh edition. / Geoffrey Chevalier Cheshire, Peter Machin North, J. J. Fawcett. – London, Butterworths, 1987. – 940 p. – ISBN 0406565708.
    8. Collier J.G. Conflict of Laws. Second edition / Collier J.G. – Cambridge : Cambridge University Press, 1994. – 420 p. – ISBN 0511031033.
    9. Cramton R.G. Conflict of Laws : Cases, Comments, Questions. Third edition / Cramton R.G., Currie D.P., Kay H.H. – St. Paul, Minn. : West Publishing Co., 1981. – 853 p. – ISBN 0314238565.
    10. David Clark The many meanings of the rule of law / David Clark // Law, Capatalism an Power in Asia; Edited by Kanishka Jayasuriya. – 2007. – Режим доступу: http://books.google.com/books?hl=uk&lr=&id=-e1jgwch4q58C&oi=fnd&pg=PA28&dq=Summers+S.+Robert+Essays+in+Legal+Theory:+A+Formal+Theory+of+the+Rule+of+Law&ots=etD7aBG7bx&sig=MLrp7B3DlL6CqQgzWqlGITFuSuI
    11. Dicey A. The rule of law: Its nature and general applications / Dicey A. // Хрестоматія до курсу «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації»; Укладач М. Козюбра. – К. : Видавництво Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2005. – С. 106-122.
    12. Dicey and Morris on Conflict of Laws. Eighth edition / Albert Venn Dicey, John Humphrey Carlile Morris, C Humphrey. – London : Stevens and Sons Ltd., 1967. – 1511 p. – ISBN 0420471308.
    13. Engene F. Scoles Conflict of Laws. Lawyer’s edition / Engene F. Scoles, Peter Hay. – St. Paul., Minn., West Publishing Co., 1984. – 1233 p. – ISBN 0314791302.
    14. Engene F. Scoles Conflict of Laws. Second edition / Engene F. Scoles, Peter Hay. – St. Paul., Minn., West Publishing Co., 1992. – 1160 p. – ISBN 0314653457.
    15. Ereciński Tadeusz Prawo obce w sądowym postępowaniu cywilnym / Tadeusz Ereciński. – Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. – 308 p. – ISBN 8301028033.
    16. Eric Stein Lawyers, Judges, and the Making of a Transnational Constitution / Eric Stein // The American Journal of International Law. – Vol. 75. – № 1. – Jan., 198. – P. 1-27.
    17. European Communities Convention on the Law Applicable to Contractual Obligations: February, 12 1980. – Режим доступу : http://www.jus.uio.no/lm/ec.applicable.law.contracts.1980/doc.html.
    18. Federal Rules of Civil Procedure: As amended to 1 May 1, 1994. – St. Paul, Minn., West Publishing Co., 1994. – 829 p. – ISBN 1878487191.
    19. Federal Rules of Evidence effective July 1, 1975 Rule 902 (3) // Federal Rules of Civil Procedure. As amended to 1 May 1, 1994. – St. Paul, Minn., West Publishing Co., 1994. – 829 p. – ISBN 9781878487193.
    20. Fentiman R. Foreign Law in English Courts / Fentiman R. – Oxford University Press, 1998. – 333 p. – ISBN 019825878X.
    21. Geeroms Sofie Foreign law in civil litigation. A comparative and functional analysis / Sofie Geeroms. – Oxford : University Press, 2004. – 415 p. – ISBN 0199264767.
    22. Inter-American Convention on proof of and information on foreign law: As amended to May, 8 1979. – Режим доступу : http://www.oas.org/juridico/english/treaties/b-43.html
    23. Kelensky P. Trends of Private International Law / Kelensky P.. – Prague : Wydawnictwo ADR, 1971. – 640 p. – ISBN 9364815.
    24. Lawrence M. Friedman American Law in the 20th Century / Friedman Lawrence M. – New Haven, London: Yale University Press, 2002. – 722 p. – ISBN 0300102992.
    25. Lew Julian D.M. Applicable Law in International Commercial Arbitration: A Study in Commercial Arbitration Awards / Julian D.M Lew. – Louvain : Oceana Publications, 1978. – 633 p. – ISBN 0379202964.
    26. Maik Martin Constitutional review of foreign law in English and German courts. A comparative study. – Oxford University Comparative Law Forum. – 2002. – Режим доступу: http://ouclf.iuscomp.org/articles/martin.shtml
    27. Martin Frost What is Scotland’s Rule of Law? – Martin Frost's Former web site. – 2009. – Режим доступу: http://www.martinfrost.ws/htmlfiles/rule_law.html
    28. Merryman J.H. The Civil Law Tradition: Europe, Latin America, and East Asia. Cases and Materials / Merryman J. H., Clark D. S., Haley J. O. – Charlottesville, Virginia: Law Publishers, 2000. – 1278 p. – ISBN 0080430767.
    29. Mindy Chen-Wishart Contract Law. Second Edition / Mindy Chen-Wishart. – Oxford University Press, 2007. – 700 p. – Режим доступу : http://www.oup.com/uk/orc/bin/9780199268146/student/chapters/web2.pdf
    30. North Peter Essays in Private International Law / Peter Machin North. – Oxford : Clarendon Press, 1993. – 264 p. – ISBN 0198258267.
    31. Pazdan Maksymilian Prawo prywatne mięndzynarodowe. 9 wydanie uaktualnione / Maksymilian Pazdan. – Warszawa : Wydawnictwo Prawnicze “Lexis Nexis”, 2005. – 306 р. – ISBN 9373678815
    32. Posch Willibald General features of the Austrian Statute on Private International Law: A short comparative analysis / Posch Willibald // Current trends of Conflicts of laws in Central-Eastern Europe. – Triest : University Press, 1984. – P. 61-72. – ISBN 6741420234.
    33. Radwański Zbigniew Pojęcie prawa cywilnego w świetle kodeksu cywilnego (uwagi de lege ferenda) / Radwański Zbigniew // Polskie prawo prywatne w dobie przemian. – Gdańsk : Wydawnictvo Uniwersytetu Gdańskiego, 2005. – P. 27-41. – ISBN 5442621434.
    34. Redfern Alan Law and practice of International commercial arbitration. Third edition / Alan Redfern and Martin Hunter. – London : Swen&Maxwell, 1999. – 664 p. – ISBN 0421862408.
    35. Rols D. The Rule of Law / Rols D. // Хрестоматія до курсу «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації» : Укладач М.Козюбра. – К. : Видавництво Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2005. – Р. 206-213.
    36. Sarkowicz Ryszard Teoria prawa / Ryszard Sarkowicz, Jerzy Stelmach. – Kraków : Wydawnictvo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2001. – 228 p. – ISBN 3861083310.
    37. Shreve Gene Fact, Value and Action in Legal Dialogue / Shreve Gene // La structure des systèmes juridiques. XVIe Congrès de l’Académie internationale de droit compare. Brisbane 2002. Collection des rapports. – Bruxelles, 2003. – P. 247-257.
    38. Shreve Gene S.C. Symeonides: The American Choice-of-law Revolution in the courts : Today and Tomorrow / Shreve Gene // The American Journal of Comparative Law. Vol. LII, Number 4. – Fall 2004. – P. 1003-1010.
    39. Skąpski J. Autonomia woli w prawie międzynarodowym prywatnym w zakresie zobowiązań z umów / Skąpski J. – Kraków : Uniwersytet Jagieellońskie, 1964. – 208 p. – ISBN 8301040971.
    40. Stojan Cigoj Common tendencies and differences of the regulations of conflicts of laws in Central-Eastern Europe (Developmental trends of Private International Law) / Stojan Cigoj // Current trends of Conflicts of laws in Central-Eastern Europe. – Triest: University Press, 1984. – P. 15-29. – ISBN 6741420234.
    41. Stone Peter EU Private International Law: Harmonization of Laws / Peter Stone. – Cheltenham : Elgar European Law, 2006. – 489 p. – ISBN 1845420152.
    42. Summers S. Robert Essays in Legal Theory : A Formal Theory of the Rule of Law / Summers S. // Хрестоматія до курсу «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації» : Укладач М. Козюбра. – К.: Видавництво Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2005. – P. 165-181.
    43. Szászy István International Civil Procedure : A comparative study / Szászy István. – Budapest : Akadémiai Kiadó, 1967. – 708 p. – ISBN 0837911036.
    44. The Tinoco Arbitration : Arbitration Between Great Britain and Costa Rica. William H. Taft, Arbitrator. Decided October 18, 1923 / Abridgement and notes by Kurt Taylor Gaubatz and Kathleen Kane. – Режим доступу до тексту рішення : http://www.gwu.edu/~jaysmith/Tinoco.html
    45. Van Gend en Loos v Nederlandse Administratie der Belastingen : Case 26/62. – 1963. – Режим доступу до тексту рішення : http://eurlex.euro-pa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:61962J0026:EN:HTML
    46. Wengler W. General Principles of Private International Law / Wilhelm Wengler. – Hague : Academy of International Law, 1961. – 193 p.
    47. Авер’янов В. Б. Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер’янов, О. В. Батанок, Ю. В. Баулін, та ін. – Харків : Видавництво «Право» ; К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с. – ISBN 966-8467-00-0.
    48. Аверин Д. Д. Вопросы гражданского процессуального права в договорах СССР с социалистическими государствами об оказании правовой помощи по гражданским, семейным и уголовным делам : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Аверин Д. Д. – М., 1965. – 36 с.
    49. Аверин Д. Д. Процессуальные вопросы сотрудничества органов юстиции социалистических государств, исполнение решений и поручений иностранных судов. Лекция для студентов очного и вечернего обучения / Аверин Д.Д. – М. : Изд-во МГУ, 1963. – 59 с.
    50. Агарков М. Применение советским судом иностранного закона / Агарков М. // Проблемы социалистического права. – 1938 г. – № 3. – С. 65-70.
    51. Алексеев А. О. Конец глобализации / Алексеев А. О. // Газета.ru. –20.07.2007. – Режим доступу до газети : http://gazeta.ru/2007/07/20/oa-244901.shtml
    52. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : Издательство НОРМА, 2001. – 752 с. – ISBN 5-89123-680-X.
    53. Алексеев С. С. Избранное / Алексеев С. С. – М. : Статут, 2003. – 480 с. – ISBN 978-5-02-035542-2.
    54. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – Харьков : БЕК, 1994. – 224 c. – ISBN 5-85639-005-9.
    55. Ануфриева Л. П. Международное публичное право / Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов и др. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 784 с. – ISBN 978-5-7133-1300-5.
    56. Ануфриева Л. П. Соотношение международного публичного и международного частного права: правовые категории / Ануфриева Л. П. – М. : Спарк, 2002. – 415 с. – ISBN 5-16-000271-5.
    57. Аргунов В. Н. Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу РСФСР / М. К. Треушников (ред.), Аргунов В. Н., Борисова Е. А., Иванова С. А., Кудрявцева Е. В., Молчанов В. В. – М. : Спарк, 1996. – 573 с. – ISBN 5-88746-001-6.
    58. Бабаев В. К. Теория государства и права: Учебник / В. К. Бабаев. – М. : Юристъ, 2004. – 592 с. – ISBN 5-7975-0648-3.
    59. Бабаев М. Х. Проблемы публичного порядка в международном частном праве / Бабаев М. Х. // Международное частное право: современные проблемы: под ред. М. М. Богуславского. – Книга 2. – М. : Юрист, 1993. – С. 185-200.
    60. Балабан Р. На порядку денному – міжнародне приватне право / Балабан Руслан // Юридичний журнал. – 2003. – №11. – Режим доступу до журналу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=895.
    61. Бардина М. П. Определение права, применимого к существу спора, в практике МКАС / Бардина М. П. // Актуальные вопросы международного коммерческого арбитража. – М. : Walter Kluwer Russia, 2002. – С. 25-40. – ISBN 5466000205/
    62. Баринова И. И. Комментарий судебной и арбитражной практики по морским делам / И. И. Баринова, Т. В. Богачева, Ю. Б. Драгунова и др. – М. : Транспорт, 1988. –110 с. – ISBN 5-277-00417-3.
    63. Баришпольская Т. Ю. Гражданский кодекс РФ и применение права в области международных частных отнощений / Баришпольская Т. Ю. // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. – М. : «Статут», 2002. – С. 221-234. – ISBN 5466003026.
    64. Белецкий А. З. Внешнеэкономическая деятельность в Украине: правовые, экономические, финансовые аспекты / Белецкий А. З., Майорченко В. Н. и др. – Харьков : Правовой центр «Интеллект», 1993. – Ч. І. – 216 с. – ISBN 966-646-006-8.
    65. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Бержель Ж.-Л. – М. : Издательский дом NOTA BENE, 2000. – 576 с. – ISBN 5818800229.
    66. Бернам Уильям Правовая система США. 3-й выпуск / Бернам Уильям. – М. : «Новая юстиция», 2006. – 1216 с. – ISBN 5-91028-010-4.
    67. Бирюков П. Н. Еще раз о международном частном праве / Бирюков П. Н., Понедельченко Н. М. // Международное публичное и частное право.– 2005. – № 3 (24). – С. 31-36.
    68. Бігун В. Мовно-правничі аспекти зовнішньоекономічних договорів (контрактів) / Бігун В. // Юридичний журнал. – 2004. – №2. – Режим доступу до журналу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1553
    69. Бігун В. С. Юридична професія та освіта. Досвід США у порівняльній перспективі / Бігун В. С. – К. : «Юстініан», 2006. – 272 с. – ISBN 978-966-8257-33-9.
    70. Богуславский М. М. Международное частное право. Современные проблемы / М. М. Богуславский. – М. : ТЕИС, 1994. – 507 с. – ISBN 5-7218-0010-0.
    71. Богуславский М. М. Международное частное право: Учебник / Богуславский М. М. – М. : Юрист, 2005. – 606 с. – ISBN 5-94103-087-8.
    72. Богуславский М. М. Проблемы современного международного частного права. Сборник обзоров / Богуславский М. М. – М. : АН СССР, 1988. – 254 с. – ISBN 5-8354-0299-6.
    73. Бычковский А. П. Согласование норм международного и внутригосударственного права автореф. на соискание учен. степени канд. юрид. наук / Бычковский А. П. – К., 1986. – 24 с.
    74. Вавилова А. А. Презумпция знания закона / Вавилова А. А. // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2006. – № 11.– С. 84-93.
    75. Вандышев В. В. Гражданский процесс. Курс лекций / Вандышев В. В., Дернова Д. В. – СПб.: Питер, 2001. – 416 с. – ISBN 5318001971.
    76. Верховенство права: Сборник: Пер. с англ. – М. : Прогресс, 1992. – 216 с. – ISBN 5-89502-775-X.
    77. Вольф М. Международное частное право / Вольф М. – М. : Госиздат Иностранной литературы, 1948. – 702 с.
    78. Вопленко Н.И. Реализация права: Учебное пособие / Вопленко Н. И. – Волгоград : Издательство Волгоградского государственного университета, 2001. – 48 с. – ISBN 5-85534-404-5.
    79. Вывод городского суда о противоречии решения Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово-промышленной палате Российской Федерации публичному порядку Российской Федерации признан неправильным: Определение судебной коллегии по гражданским делам Верховного Суда Российской Федерации от 25 сентября 1998 г. // Российский правовой портал. – Режим доступу до тексту рішення: http://www.inpravo.ru/data/base926/text926v759i123.htm
    80. Гаєк А. Фрідріх Конституція свободи / Гаєк А. Ф. // Хрестоматія до курсу «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації»: Укладач М.Козюбра. – К. : Видавництво Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2005. – С. 198-211.
    81. Гайворонський В. М. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / Гайворонський В. М., Жуков І. М., Жушман В. П. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 366 с. – ISBN 966-667-175-1.
    82. Галимуллина С. К. Квалификация иностранного права : «факт» или «право» / Галимуллина С. К. // Сборник аспирантских научных работ юридического факультета КГУ. Выпуск 6. – Казань : Центр инновационных технологии. 2005. – С. 140-145. – ISBN 5-7464-0747-X.
    83. Галимуллина С. К. Применение иностранного права в международном частном праве: теория, законодательство и судебная практика Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук. – Казань, 2006. – 31 с.
    84. Галимуллина С. К. Применимое право при разрешении споров в Международном коммерческом арбитражном суде при Торгово-промышленной палате РФ / Галимуллина С. К. // Сборник аспирантских научных работ юридического факультета КГУ. Выпуск 6. – Казань : Центр инновационных технологий, 2005. – С.133-139. –
    85. Галимуллина С. К. Установление содержания иностранного права в судебной практике РФ // Тезисы докладов Всероссийской ежегодной научно-практической конференции «Актуальные проблемы юридической науки и судебной практики». – Казань : Казанский филиал Российской Академии Правосудия. 2004. – С 68 (С. 67-69). ISBN 5-7464-0747-X.
    86. Галущенко Г. В. Питання міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу / Галущенко Г. В. – К. : Видавництво «Юстиніан», 2005. – 472 с. – ISBN 966-8257-15-4.
    87. Гетьман-Павлова И. В. Международное частное право: Учебник / Гетьман-Павлова И. В. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 752 с. – ISBN 5-699-08645-5.
    88. Государственный суверенитет Приднестровской Молдавской Республики (Приднестровья) в соответствии с международным правом // Итоговый доклад Международного Совета по Демократическим Институтам и Государственному Суверенитету (ICDISS). – 37 с. – Режим доступу до тексту доповіді:
    http://members.icdiss.org/pmr/icdiss-b219-rus.pdf.
    89. Гражданин и предприниматель в российском и зарубежном суде: правовая помощь / Под общ. ред. Т. Н.Нешатаевой. – М. : Финансовый издательский дом «Деловой экспресс», 2002. – 448 с. – ISBN 5988123565.
    90. Гражданский кодекс Киргизской Республик от 8 мая 1996 г. – Режим доступу до тексту:
    http://cld.privatelaw.ru/snglaw/codes/GPKkir.zip
    91. Гражданский кодекс Молдовы от 6 июня 2002 г. – Режим доступу до тексту:
    http://icpo-vad.tripod.com/civru.html
    92. Гражданский кодекс Республики Беларусь от 8 мая 1996 г. – Режим доступу до тексту:
    www.gdepravo.ru
    93. Гражданский кодекс Республики Узбекистан от 29 августа 1996 г. – Режим доступу до тексту: http://www.lawyer.uz/res/013r.doc?resourceId=8145
    94. Гражданский кодекс Российской Федерации: часть третья от 26 ноября 2001 г. № 146-ФЗ. – Режим доступу до тексту: http://graph.garant.ru:8080/SESSION/S__s6nUjp7d/PILOT/main.html
    95. Гражданский процесс: Учебник / Под ред. проф. Комарова В. В. – Х. : ООО «Одиссей», 2001. –704 с. – ISBN 966-7124-92-4.
    96. Грасхоф Карін Принцип верховенства права в конституційному судочинстві / Грасхоф Карін // Вісник Конституційного Суду України.– 2000. – № 4. – С. 33-38.
    97. Гредескул Н. А. К учению об осуществлении права / Гредескул Н. А. – Харьков : Типография Адольфа Дарре, 1900. – 236 с.
    98. Грушкин Д. В. Право народов на самоопределение: история развития и воплощения идеи // Правозащита – 2007. – Режим доступу до журналу: http://www.memo.ru/hr/referats/selfdet/Chapter2.htm.
    99. Дейвис Г. Право Европейского Союза / Дейвис Гарет – К. : Знання, 2005. – 406 с. – ISBN 1-85941-688-8.
    100. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций от 24 октября 1970 года. – Режим доступу до тексту: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
    101. Дмитриева Т. К. Международное частное право / Ануфриева Л. П., Бякишев К. А., Дмитриева Г. К., Кутузов И. М., Лебединец И. Н. и др. – М. : Проспект, 2000. – 656 с. – ISBN 5-94032-001-5.
    102. Довгерт А. Розвиток міжнародного приватного права України за роки незалежності // Вісник Академії правових наук України.– 2003. – № 2 (33)-№ 3 (34). С. 437-455.
    103. Довгерт А. С. Кодифікація приватного (цивільного) права права України / А. С. Довгерт (ред.), Підопригора О. А., Боброва Д. В., Головатий С. П., Калакура В. Я.. – К. : Український центр правничих студій, 2000. – 336с. – ISBN 966-7630-06-4.
    104. Довгерт А. С. Очерки международного частного права / Довгерт А. С., Бирюков А. Ю., Бурлай О. Е., Варшаломидзе Л. Г., Виноградова А. В. – Х. : ООО «Одиссей», 2007. – 816 с. – ISBN 966-633-570-0.
    105. Ейхельман О. О. Наука міжнародного права в Університеті Святого Володимира. В 2 т. Том 2: / О. О. Ейхельман, П. М. Богаєвський, О. О. Жилін. – Упорядники: О. В. Задорожній, В. А. Короткий. – К. : Видавничий дім «Промені», 2004. – 456 с. – ISBN 966-96-386-5-8.
    106. Жильцов А. Н. Национальные кодификации в современном международном частном праве: Тенденции и противоречия в его развитии на пороге третьего тысячелетия / Жильцов А. Н., Муранов А. И. // Международное частное право. Иностранное законодательство: Сборник. – М. : Книга сервис, 2001. – 368 с. – ISBN 5-94909-267-8.
    107. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе от 1 августа 1975 года. – Режим доступу до тексту: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
    108. Зейкан Я. П. Захист у цивільній справі. Науково-практичний коментар / Зейкан Я. П.. – К. : КНТ, 2007. – 488 с. – ISBN 966-373-151-6.
    109. Зидарова Йорданка Функция международного частого права и методы ее осуществления (критический обзор взглядов в доктрине) / Йорданка Зидарова // Вопросы международного частного права. Т. III. – София : Изд-во Болгарской академии наук, 1983. – с. 9-49.
    110. Иванов Г. С. США грозят газовым сговором / Иванов Г. С. // Газета.ru. – 26.04.2007. – Режим доступу до газети: http://gazeta.ru/2007/04/26/oa_237701.shtml
    111. Избранные источники по международному частному праву XIX и XX веков / Составил проф. В. Н. Дурденевский. – М. : Юриздательство НКЮ СССР, 1941. – 76 с.
    112. Исаад М. Международное частное право: Пер. с фр. / Исаад М. – М.: Прогресс, 1989. – 400 с. – ISBN 5-01-002099-8.
    113. Канашевский В. А. Определение применимого права в практике международного коммерческого арбитража / Канашевский В. А. // Международное публичное и частное право.– 2006. – № 6 (33). – С. 13-17.
    114. Кармаза О. О. Міжнародне спадкове право: Науково-практичний посібник / Кармаза О. О. – К. : Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2007. – 328 с. – ISBN 966-8721-58-6.
    115. Карро Д. Международное экономическое право: Учебник / Карро Д., Жюйар П. – М. : Международные отношения, 2001. – 608 с. – ISBN 5-7133-1088-4.
    116. Кельзен Ганс Чисте правознавство. Проблема справедливості / Кельзен Ганс. – К. : Юніверс, 2004. – 496с. –ISBN 966-8118-03-0.
    117. Кельман Е. И. Советское право за рубежом / Кельман Е. И. – М. : Юр. изд-во НКЮ РСФСР, 1927. – 96 с.
    118. Кельман Е. И. Советское право перед иностранными судами / Кельман Е. И. – Харьков : Юриздат Наркомюста УССР, 1928. – 120 с.
    119. Кельман Е. Н. Хозяйственные интересы СССР перед английскими судами / Кельман Е. Н. – М. : Внешторгиздат, 1932. – 75 с.
    120. Кисиль Василий Нельзя откладывать принятие Закона: автономная кодификация международного частного права является требованием времени / Кисиль В. // Юридическая практика.– 29 июня 2004 года. – № 26 (340). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) «Юридическая практика: электронная подшивка 1995-2005» ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.
    121. Кисіль В. Право, що застосовується до зовнішньоторговельних договорів: тенденції розвитку законодавчого регулювання / Кисіль В. // Юридичний журнал. – 2004. – №2. – Режим доступу до журналу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1020
    122. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – 2-е доповн. і перероб. вид / Кисіль В. І. – К.: Україна, 2005. – 480 с. – ISBN 966-524-213-Х.
    123. Кичигина И. Л. Коллизионный и материально-правовой методы регулирования в МЧП: автореф. диссертации на соиск. учен. степени канд. юрид. наук / Кичигина И. Л. – М., 1987. – 23 с.
    124. Кодекс международного частного права (Кодекс Бустаманте) от 20 февраля 1928 г. // Международное частное право. Сборник документов.– М. : БЕК, 1997. – 499с. — ISBN 5-85639-013-Х.
    125. Козюбра М. Принцип верховенства права і конституційна юрисдикція / Козюбра М. // Вісник Конституційного Суду України.– 2000. – № 4. – С. 24-32.
    126. Колодій А. М. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 368 с. – ISBN 966-667-070-4.
    127. Конвенція про відомості, що стосуються іноземного права від 7 червня 1968 р. (Лондонська конвенція). – Режим доступу до тексту: http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/062.htm
    128. Конева Н. А. Правовая экспертиза в гражданском процессе: pro et contra / Конева Н. А.// Российская юстиция. – 2006. – № 1. – С. 9-11.
    129. Корецкий В. М. Избранные труды: В 2х кн. / Корецкий В. М. – Кн. 1. – К. : Наукова думка, 1989. – 416 с. – ISBN 5-94201-501-1.
    130. Корецкий В. М. Избранные труды: В 2х кн. / Корецкий В. М. – Кн. 2. – К. : Наукова думка, 1989. – 344 с. – ISBN 5-94201-497-3.
    131. Корецкий В. М. Очерки англо-американской доктрины и практики МЧП / Корецкий В. М. – М. : Юр. изд-во Минюста СССР, 1948. – 396 с.
    132. Кох X. Международное частное право и сравнительное правоведение / Кох X., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. – М. : Междунар. отношения, 2001. – 480 с. – ISBN 5-7133-1200-3.
    133. Креспи-Регицци Габриеле Некоторые проблемы разрешения международных торговых споров (принципы lex mercatoria) / Креспи-Регицци Габриеле // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы: под общ. ред. Е. Б. Кубко, В. В. Цветкова. – К. : Юринком Интер, 2003. – С. 343-350. – ISBN 966-667-112-3.
    134. Леветин А. Б. Спорные вопросы международного частного права. Отсылка / Леветин А. Б. // Ученые записки Всесоюзного института юридических наук. Выпуска 2 (6). – М. : Госиздат Юрлит, 1957. – С. 59-88.
    135. Лисовский В. И. Международное право: Учебник / Лисовский В. И. – М. : Высшая школа, 1970. – 438 с.
    136. Лунц Л. А. Курс международного частного права / Лунц Лазарь Адольфович. – М. : Юридическая литература, 1975. – 384 с.
    137. Лунц Л. А. Курс международного частного права: В 3 т. / Лунц Л. А. – Т. 1. – М. : Спарк, 2002. –1007 с. – ISBN 5-88914-182-1.
    138. Луспеник Д. Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці / Луспеник Д. Д. – Харків : Харків юридичний, 2005. – 432 с. – ISBN 966-8395-04-2.
    139. Луспеник Д. Д. Роль суду в цивільному змагальному процесі // Юридичний журнал. – 2004. – № 5. – С. 116-120.
    140. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Маланчук Пітер. – Харків : Консум, 2000. – 592с. – ISBN 0415165539.
    141. Марченко М. Н. Правовые системы современного мира. Учебное пособие / Марченко М. Н. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – 400 с. – ISBN 978-5-94373-141-9.
    142. Марышева Н. И. Международное частное право: Краткий курс / Н. И. Марышева. – М. : Контракт, ИНФРА-М, 2001. – 44 с. – ISBN 3-406-41632-2.
    143. Марышева Н. И. Новая кодификация норм международного частного права / Марышева Н. И., Звеков В. П. // Хозяйство и право. – 2002. – № 4. – С. 3-7.
    144. Марышева Н. И. Рассмотрение судами гражданских дел с участием иностранцев / Марышева Н. И. – М. : «Юридическая литература», 1970. – 120 с.
    145. Медведев И. Г. Письменные доказательства в частном праве России и Франции / Медведев И. Г. – СПб. : Юридический Центр «Пресс», 2004. – 407 с. – ISBN 5-94201-333-0.
    146. Международное частное право: современные проблемы. В 2 кн. – Кн. 1. – М. : Наука, 1993. – 272 с. – ISBN 5-02-003496-7.
    147. Международный коммерческий арбитраж в Украине: законодательство и практика / Под общей редакцией И. Г. Побирченко. – К. : Ин Юре, 2000. – 974 с. – ISBN 966-7752-37-2.
    148. Менжинский В. И. К вопросу о правовом регулировании международной торговли / Менжинский В. И., Шаповалов И. В. // Тезисы докладов преподавателей, аспирантов и студентов на конференции по теме «Основные проблемы международного частного права на современном этапе» 10 декабря 1968 г. – М. : Изд-во УДН, 1968. – С. 5-8.
    149. Мережко А. А. История международно-правовых учений / Мережко А. А.. – К. : Таксон, 2006. – 492 с. – ISBN 966-96155-3-4.
    150. Мережко А. А. Коллизионное право США / Мережко А. А. – К.: Юстиниан, 2003. – 136 с. – ISBN 966-96155-9-3.
    151. Мережко А. А. Наука международного частного права: история и современностью / Мережко А. А. – К. : Таксон, 2006. – 356 с. – ISBN 966-8257-04-9.
    152. Мережко Александр К вопросу об установлении содержания иностранного права в международном частном праве / Мережко А. // Юридическая практика. – 16-31 декабря 1999 года. – № 24 (106). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) «Юридическая практика: электронная подшивка 1995-2005» ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.
    153. Мережко Александр Международное частное право на пороге XXI века: проблемы и перспективы / Мережко А. // Юридическая практика – 1 июня 2000 года. – № 22 (128). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) «Юридическая практика: электронная подшивка 1995-2005» ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.
    154. Мережко Александр Опыт ревизии: Современное международное частное право в свете коллизионного права США / Мережко Александр // Юридическая практика. – 25 апреля 2001 г. – № 17 (175). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) «Юридическая практика: электронная подшивка 1995-2005» ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.
    155. Мережко Александр Проблемы юридической герменевтики / Мережко А. // Юридическая практика. – 18 июля 2001 года. – № 29 (187). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) «Юридическая практика: электронная подшивка 1995-2005» ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.
    156. Мережко О. Методологічні засади сучасного міжнародного приватного права / Мережко О. // Юридический журнал. – 2004. – №12. – Режим доступу до журналу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1513
    157. Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми / За ред. проф. А. Довгерта. – К. : Український центр правничих студій, 2001. – 334 с. – ISBN 966-7630-05-6.
    158. Монастырский Ю. Э. Пределы применения иностранных законов в целях правосудия по международным спорам / Монастырский Ю. Э. // Московский журнал международного права. – 1996. – № 3. – С. 158-162.
    159. Морозова Ю. Г. Оговорка о публичном порядке: Причины возникновения / Морозова Ю. Г. // Законодательство. – 2000. – № 6. – С. 18-21.
    160. Мотрич М. И. Некоторые проблемы применения российскими судами иностранного права / Мотрич М. И. // Московский журнал международного права. – 2003. – № 2. – С. 266-272.
    161. Мюллерсон Р. А. Коллизионные и отсылочные нормы в регулировании международных отношений / Мюллерсон Р. А. // Вестник Московского университета. – 1983. – №5. – С. 45-49.
    162. Насырова Т. Я. Телеологическое (целевое) толкование советского закона: Теория и практика / Насырова Т. Я. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1988. – 144 с. – ISBN 977-778-286-2.
    163. Недбайло П. Е. Понятие применения и основные требования правильного применения советских правовых норм (Применение советских правовых норм) / Недбайло П. Е. // Теория государства и права: Хрестоматия. – М.: Интерстиль, 1998. – С. 325-328.
    164. Нечитайленко А. О. Основи теорії права: Навчальний посібник / Нечитайленко А. О. – Харків : Фірма «Консум», 1998. – 176 с. – ISBN 966-7124-24-Х.
    165. Нешатаева Т. Н. Международное частное право и международный гражданский процесс: Учебный курс в трех частях / Нешатаева Т. Н. – М. : «Городец», 2004. – 624 с. – ISBN 5958400231.
    166. Никофоров Б. С. Латинская юридическая фразеология / Ни
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины