ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ :

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
1.1. Поняття терміна «правовий режим» у науці цивільного права…………….13
1.2. Теорії про об’єкти цивільного права: нетипові об’єкти……………………..21
1.3. Поняття інформації як такої в точних науках….………………….................32
1.4. Поняття інформації як об’єкта в науці цивільного права…………………...44
1.4.1. Інформація як відомості……………………………………………….45
1.4.2. Інформація як повідомлення…………………………………………..47
1.4.3. Фактична монополія на інформацію………………………………….50
1.5. Виявлення та опис властивостей інформації, з якими закон може пов’язати правові наслідки..……………………...…………………………………………...66
1.6. Поняття конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау) в науці цивільного права та в законодавстві України..…….…….......................................79
1.6.1. Поняття конфіденційної інформації…………………………………..79
1.6.2. Поняття комерційної таємниці………………………………...............82
1.6.3. Поняття ноу-хау………………………………………………...............90
1.6.4. Розмежування понять «комерційна таємниця» і «ноу-хау»……….....97
Висновки до розділу 1……………………………………………….....................101
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОНФІДЕНЦІЙНУ ІНФОРМАЦІЮ (КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ і НОУ-ХАУ)
2.1. Гармонізація законодавства України про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) відповідно до європейських стандартів…...102
2.1.1. Вимоги ЄС та міжнародних нормативних актів до конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау)……………………………....102
2.1.2. Недобросовісна конкуренція………………………………………....110
2.2. Зарубіжний досвід законодавчого регулювання конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау)………………………………………...............114
2.2.1. Романо-германська сім’я правових систем………………………….114
2.2.2. Англо-американська сім’я правових систем…………………...........123
2.3. Становлення та розвиток законодавства про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) в Україні……………………………..............132
2.3.1. Еволюція законодавчого регулювання конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау) в Україні…………………………...........132
2.3.2. Чинне законодавство про конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) в Україні………………………………….……...........138
2.3.3. Законопроекти щодо комерційної таємниці.........................................146
Висновки до розділу 2……………………………………………………………151
РОЗДІЛ 3 ПРАВО ДОСТУПУ ДО КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ І НОУ-ХАУ) ТА ЙОГО ЗАХИСТ
3.1. «Право на …» інформацію, конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) як «право доступу»..……………..........................................152
3.1.1. «Право доступу» до інформації……………………………………...154
3.1.2. Критика суб’єктивного права на комерційну таємницю…………...159
3.1.3. «Охоронюваний законом інтерес» щодо конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау)…………………………………………...169
3.2. Судовий захист «охоронюваного законом інтересу» особи: специфіка….175
3.2.1. Позови про захист конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау)……………………………………………………………………...186
Висновки до розділу 3………………………………………….....................................198

ВИСНОВКИ…...………………………………………………………….....................199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………....................................200
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………....233

ВСТУП
Актуальність теми. При дослідженні правового режиму інформації, конфіденційної інформації (комерційної таємниці і ноу-хау) доцільно виходити не стільки із норм, закріплених в чинному законодавстві України, які є недосконалими щодо регулювання інформаційних відносин, а з юридичної природи даного об’єкта. Відповідно норми чинного законодавства повинні бути адекватними саме юридичній природі інформації, конфіденційної інформації.
В Україні єдиного підходу щодо розуміння юридичної природи інформації (конфіденційної інформації) не вироблено. Певною мірою це пояснюється тим, що інформація не є класичним об’єктом цивільного права. Немає єдності у визначенні терміна «інформація» навіть серед всесвітньо відомих вчених у сфері точних наук, які безпосередньо вивчають інформацію.
У науці цивільного права та в законодавстві України на даний час домінує поняття, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі (ст. 200 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України і ст. 1 Закону України «Про інформацію»). Саме виходячи із даної точки зору законодавець України сформулював похідне правове положення, згідно з яким інформація і всі її різновиди, тобто «відомості» - є об’єктом права власності. Відповідно інформацією, конфіденційною інформацією можна «володіти, користуватись і розпоряджатись» (ст. 30, 38 Закону України «Про інформацію»).
Дисертант не поділяє такого поняття щодо інформації як такої (per se) і вважає, що воно неадекватно відображає дане об’єктивне явище у природі, суспільстві і, відповідно, в праві.
Аналіз судової практики, яка стала предметом дослідження, також свідчить про те, що учасники інформаційних правовідносин, а на випадок спорів і учасники судових процесів, органи юрисдикції мають значні труднощі, коли їм необхідно застосувати ту чи іншу норму права, диспозиція якої містить термін «інформація», «конфіденційна інформація», «комерційна таємниця», «ноу-хау». Про це свідчить і рівень вітчизняних наукових розробок щодо вказаних видів інформації.
Наразі теоретичні засади інформаційно-правових явищ в Україні складають монографії: Кохановської О. В. «Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві», Носіка Ю. В. «Права на комерційну таємницю в Україні», Петрова Є. В. «Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин». Окремі аспекти правового регулювання відносин, які виникають щодо інформації, конфіденційної інформації висвітлені у наукових працях Азімова Ч. Н., Бачіло І. Л., Бєгової Т. І., Венгерова А. Б., Дозорцева В. А., Жукова В. І., Капіци Ю. М., Копилова В. А., Коссака В. М., Крижної В. М., Кулініч О. О., Підопригори О. А., Підопригори О. О., Погуляєва С. Ю., Розенберга В., Саніахметової Н. О., Северіна В. А., Селіванова М. В., Сергеєва О. П., Сіренка І. А., Сляднєвої Г. О., Суханова Є. А., Топалової Л. Д., Харитонова Є. О., Чобота О. А., Шершеневича Г. Ф., Шишки Р. Б., Штумпфа Г. та ін.
Проведений аналіз наукової літератури, щодо розуміння науковою спільнотою цивілістів України фундаментального положення про інформацію як «відомості», дає підстави стверджувати, що легальне визначення інформації та конфіденційної інформації не ставиться під сумнів. У більшості робіт вітчизняних учених інформація (конфіденційна інформація) розглядається з позиції «речового права власності», а комерційна таємниця і ноу-хау однозначно як об’єкти права інтелектуальної власності, на які існує суб’єктивне право, з чим дисертант не погоджується.
На підставі отриманих результатів дослідження дисертант спираючись на фундаментальні положень про інформацію як таку (per se), отримані всесвітньо відомими вченими у сфері точних наук (Н. Вінер, К. Шеннон, Л. Бріллюен, В. Глушков, Ж. Буассель) обґрунтовує тезу про те, що інформація - це не «…відомості», а «повідомлення, яке містить відомості», котрі можуть бути у тому числі і конфіденційними, і документованими. Серед учених-цивілістів такої точки зору дотримуються В. А. Дозорцев, В. І. Жуков.
Окреслена проблема в дисертації вирішується з урахуванням відповідних Директив ЄС та інших міжнародних нормативних актів, які мають важливе значення для гармонізації українського законодавства про інформацію, конфіденційну інформацію і, зокрема комерційну таємницю та ноу-хау, до європейських стандартів, в яких інформація розглядається саме з позиції доступу до повідомлення.
Викладаючи матеріал дисертаційного дослідження, автор використовує терміни: «право інтелектуальної власності», «право на» інформацію (конфіденційну інформацію), «суб’єктивне право», захист «суб’єктивного права на» конфіденційну інформацію як умовні поняття, які не є адекватними суті даного правового явища. На думку дисертанта, адекватними будуть терміни: «фактична монополія» на інформацію (конфіденційну інформацію), «право доступу» до інформації (конфіденційної інформації), «охоронюваний законом інтерес» щодо конфіденційної інформації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з розділом 9 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 - 2010 роки. Робота спрямована також на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення та опис властивостей, об’єктивно притаманних інформації як такій (per se), з якими норми цивільного права, на рівні гіпотези та диспозиції, можуть пов’язати певні правові наслідки. На цій основі визначити: 1) правовий режим конфіденційної інформації та 2) «право доступу» до конфіденційної інформації.
Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання: з’ясувати фізичну природу, поняття і зміст інформації як такої (per se) необхідної і достатньої для науки цивільного права; виявити і описати властивості, об’єктивно притаманні інформації як такій (per se) на підставі даних точних наук; дослідити правову природу, поняття і зміст інформації (конфіденційної інформації) як об’єкта цивільного права; виявити ознаки комерційної таємниці і ноу-хау, проаналізувати їх співвідношення; дослідити зміст «права доступу» до інформації, конфіденційної інформації з огляду на фізичну природу інформації як такої (per se); визначити специфіку способів захисту конфіденційної інформації як нетипового об’єкта цивільного права; описати правові завдання, пов’язані з інтеграцією національного законодавства в галузі охорони конфіденційної інформації до міжнародних стандартів.
Об’єктом дослідження є інформація як така (per se), конфіденційна інформація у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау, з огляду на авторську позицію щодо концептуальних положень науки цивільного права відносно інформації як нетипового об’єкта цивільного права.
Предметом дослідження є властивості-ознаки, об’єктивно притаманні інформації як такій (per se) та конфіденційній інформації у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау, з якими норми цивільного права можуть пов’язати певні правові наслідки, сукупність яких і створює їх правовий режим.
Методи дослідження. У ході проведення дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання: діалектичний, формально-догматичний, історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та ін. За допомогою діалектичного методу встановлено сутність інформації, конфіденційної інформації, зокрема комерційної таємниці і ноу-хау, їх співвідношення. Історичний і порівняльно-історичний методи покладені в основу вивчення генезису поняття конфіденційної інформації, тенденцій її розвитку. Формально-догматичний метод (формальної логіки) сприяв розробці поняття інформації, конфіденційної інформації у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау, виявленню та усуненню розбіжностей у їх понятійному апараті, що застосовується в теорії цивільного права і деяких нормах права. З допомогою цього методу вдалося дослідити зміст терміна «право на» інформацію, конфіденційну інформацію у двох аспектах: 1) як «право в сфері належного», так зване «чисте право», де досліджувалися норми права, їх елементи, субординація норм, нормативні зв’язки і їх співвідношення; 2) як «право в сфері сущого», де вивчалися причинно-наслідкові зв’язки, які виникають при застосуванні норм права, що спричиняють певні правові наслідки. Дисертант використав дані, які були описані вченими у сфері точних наук, для виявлення властивостей-ознак, об’єктивно притаманних інформації як такій (per se), з якими закон може пов’язати певні правові наслідки. Методом порівняльно-правового аналізу було досліджено нормативно-правові акти України і зарубіжних країн. Оперування системно-структурним методом дозволило окреслити місце інформації і, зокрема комерційної таємниці та ноу-хау в системі цивільного права. На основі методу аналізу і синтезу проведено узагальнення юридичної практики з даної проблеми.
Наукова новизна одержаних результатів. Пріоритет авторської концепції полягає у тому, що дана робота є першим в Україні комплексним дослідженням правової природи нетипового об’єкта цивільного права – інформації, конфіденційної інформації у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау, описаної з урахуванням даних точних наук про фізичну природу інформації як такої (per se). Такий підхід уможливив отримання дисертантом як нових, так і з елементами новизни основних наукових положень та висновків, а саме:
1. Уперше піддано обгрунтованій критиці усталене в доктрині цивільного права та законодавстві України визначення інформації як «документованих або публічно оголошених відомостей…» (ст. 200 ЦК України і ст. 1 Закону України «Про інформацію»), бо таке розуміння її є неадекватним фізичній природі інформації як такої (per se).
Отримані результати дослідження, з урахуванням даних точних наук про фізичну природу інформації як такої (per se), дають підстави для іншого концептуального уявлення щодо інформації як об’єкта цивільного права загалом, та конфіденційної інформації, зокрема.
Інформація - це повідомлення, яке містить відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
2. Одержало подальший розвиток положення про те, що легальне визначення конфіденційної інформації не розкриває її суті і дає хибне уявлення про неї як про «відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб» (ст. 30 Закону України «Про інформацію»). Таке визначення суперечить як фізичній природі інформації як такої (per se), так і пандектній системі права.
З урахуванням відстоюваної дисертантом позиції, запропоновано авторське визначення конфіденційної інформації як повідомлення, що містить незагальновідомі та нелегкодоступні відомості, внаслідок обмеження до нього доступу особою, яка фактично контролює таку інформацію.
3. Набуло подальшого розвитку положення про те, що на інформацію, конфіденційну інформацію не може виникати «речове право власності» (володіння, користування, розпорядження), на якому базується Закон України «Про інформацію» (ст. 38). Обґрунтовується це тим, що інформація (відповідно і конфіденційна інформація) як нетиповий об’єкт цивільного права, - нематеріальна за своєю природою, у тому розумінні, що до неї не можна доторкнутись як до речі (res) чи її не можна відчувати, відповідно нею і не можна володіти (в розумінні corpus - animus), користуватись або розпоряджатись як, наприклад, річчю.
4. Заперечується положення, згідно з яким вся без винятку комерційна таємниця є об’єктом права інтелектуальної власності - ст.ст. 420, 505-508 ЦК України. Стверджується теза про те, що не кожна в зазначеному переліку комерційна таємниця може відповідати критеріям ст. 418 ЦК України «Поняття права інтелектуальної власності». Поняття комерційної таємниці ширше за змістом ніж поняття права інтелектуальної власності, а тому і не кожна комерційна таємниця або ноу-хау апріорі повинна визнаватися об’єктом права інтелектуальної власності.
5. Удосконалено, з урахуванням вимог європейських стандартів, визначення ноу-хау як неохоронюваної законом інформації (виробничої, технічної та іншої), яка є секретною, у тому значенні, що вона як єдине ціле або у точній сукупності та поєднанні її компонентів не є загальновідомою чи легкодоступною, а також є суттєвою, тобто важливою і корисною для осіб, які фактично її контролюють, та визначеною, тобто описаною або зафіксованою таким чином, щоб можна було перевірити її відповідність критеріям секретності та суттєвості.
6. Обгрунтовується позиція, що термін «право на» інформацію, конфіденційну інформацію є умовним, а не точним науковим формулюванням. З огляду на природу інформації та враховуючи її властивості, доцільно застосовувати термін «право доступу» до конфіденційної інформації, виходячи із положення про те, що конфіденційною вона може стати тільки за відомих умов як, наприклад, комерційна таємниця (ст. 505 ЦК України).
7. Набуло подальшого розвитку твердження про достовірність теорії фактичної монополії щодо конфіденційної інформації у вигляді комерційної таємниці і ноу-хау як більш адекватної властивостям вказаних об’єктів. На відміну від запатентованого винаходу комерційна таємниця або ноу-хау охороняються непрямим чином, а саме - законодавством про добросовісну конкуренцію щодо спорів між підприємцями і законодавством про відшкодування шкоди відносно спорів між непідприємцями. Як відомо, закони України про добросовісну конкуренцію засновані на концепції фактичної монополії, що відповідає моделі пандектної системи права, а закони України про інформацію - на концепції права власності, у тому числі й суб’єктивного права, як у країнах англо-американської системи права.
8. Уперше піддається аргументованій критиці положення щодо існування суб’єктивного права на інформацію (ст. 302 ЦК України) та виключного майнового права інтелектуальної власності на комерційну таємницю (ст. 506 ЦК України). Обґрунтовується позиція про «охоронюваний законом інтерес» особи, яка фактично обмежує доступ до інформації як конфіденційної, наприклад, комерційної таємниці. По-перше, така особа не має легальної монополії на неї, відповідно і абсолютного захисту, а по-друге, у загальноприйнятій категорії юридичних прав і інтересів, останні захищаються правовими нормами, без включення цих інтересів до сфери суб’єктивних прав або права власності.
9. Обгрунтовується позиція, згідно з якою «охоронюваний законом інтерес» особи, яка фактично контролює конфіденційну інформацію, може захищатись у суді відповідно до ст. 16 ЦК України: позовами про визнання «охоронюваного законом інтересу» та позовами про присудження «охоронюваного законом інтересу».
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в її спрямованості на усунення прогалин у законодавстві та рекомендацій щодо приведення його у відповідність до міжнародних стандартів. Окремі теоретичні положення дисертації, висновки та отримані результати можуть бути використані у навчальному процесі, при викладанні курсу цивільного права в навчальних закладах України. З огляду на дискусійний характер окремих положень дисертації, вони можуть стати підґрунтям для проведення подальших наукових досліджень з правових проблем конфіденційної інформації, а саме комерційної таємниці і ноу-хау. Також практичний аспект отриманих результатів дозволяє використовувати їх у судовій та іншій юридичній практиці України, а також в законотворчій та правозастосовній діяльності.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі цивільно-правових дисциплін ННІ ПЕС Харківського національного університету внутрішніх справ, де неодноразово було проведено її обговорення і рецензування. Основні наукові висновки та отримані результати пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми правового захисту інтелектуальної власності в Україні» (Харків, НУВС, 21 березня 2003 р.); «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (пам’яті проф. О. А. Пушкіна, Харків, НУВС, 21 травня 2005 р.); круглому столі «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі» (Харків, ХНУВС, 16 грудня 2005 р.); «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (пам’яті проф. О. А. Пушкіна, Харків, ХНУВС, 27 травня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми цивільного права та процесу» (пам’яті проф. О. А. Пушкіна, Харків, ХНУВС, 26 травня 2007 р.); X міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (Київ, Українська академія зовнішньої торгівлі, 30 травня 2007 р.); «Проблеми цивільного права та процесу» (пам’яті проф. О. А. Пушкіна, Харків, ХНУВС, 31 травня 2008 р.). Отримані автором результати використовувалися в лекціях і на семінарах, проведених для студентів ННІ ПЕС Харківського національного університету внутрішніх справ, а також для практичних працівників.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у п’яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, визнаних ВАК України фаховими для юридичних наук, та тезах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У дисертації використано 365 джерел і нормативно-правових актів України та зарубіжжя. Обсяг рукопису становить 199 сторінок машинописного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3:

1. Термін «право на» інформацію, конфіденційну інформацію (комерційну таємницю, ноу-хау) застосовується в дисертаційному дослідженні тільки як умовний. Більш точним буде термін «право доступу», який адекватно відображає суть даних об’єктів. 2. «Право доступу» до інформації може в дисертації розглядається тільки як елемент цивільних правовідносин. 3. «Право на» конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) не розглядається автором як класичне суб’єктивне цивільне право, а як фактична монополія із наступним захистом охоронюваного законом інтересу. 4. Захист охоронюваного законом інтересу особи, яка фактично контролює конфіденційну інформацію (комерційну таємницю, ноу-хау), як правило, здійснюється в судовому порядку: 1) шляхом подання позову до конкурентів, заснованого на законодавстві про недобросовісну конкуренцію, або 2) шляхом подачі позову до неконкурентів, на загальних правилах про цивільну відповідальність. 5. Доцільно внести зміни в законодавство України і передбачити можливість звертатися з позовом у суд при порушенні охоронюваного законом інтересу особи, яка фактично контролює конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау), що буде відповідати як вимогам Конституції України (ст. 124), так і позиції країн континентальної системи права. 5. Позивач може використовувати наступні способи захисту, безпосередньо пов’язані з даним інтересом, а саме: 1) визнання охоронюваного законом інтересу; 2) припинення лише визначеного кола дій, які порушують охоронюваний законом інтерес; 3) відшкодування шкоди (як матеріального, так і морального), пов’язаної з порушенням охоронюваного законом інтересу.

ВИСНОВКИ

Основна авторська концепція полягає у тому, що під інформацією пропонується розуміти не «документовані або публічно оголошені відомості …» (ст. 200 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про інформацію»), а «повідомлення, яке містить відомості», можливо і конфіденційні, або документовані. При цьому дисертант виходити із положення про інформацію як таку (per se), описану представниками точних наук, окремими цивілістами та з урахуванням відповідних Директив ЄС.
Дисертант відносить інформацію, конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) до нетипових об’єктів цивільного права, заснованих на фактичній монополії, яким притаманні «свої» властивості у відповідному режимі доступу. Зокрема особа, яка фактично контролює конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) не має абсолютного захисту, відповідно не існує і суб’єктивного права, а тільки охоронюваний законом інтерес. Отже механізм правового регулювання таких об’єктів буде іншим, відмінним від типових об’єктів цивільного права (речей) та об’єктів права інтелектуальної власності епохи механіки та термодинаміки. У нову епоху – сучасних інформаційних технологій це дозволило автору вийти «за рамки» традиційного уявлення про інформацію (конфіденційну інформацію: комерційну таємницю і ноу-хау) як об’єкта цивільного права, заснованого на праві власності (ст. 38 Закону України «Про інформацію») або праві інтелектуальної власності (ст.ст. 505-508 ЦК України). Такий підхід автора дозволить законодавцю України у регулюванні відносин, де об’єктом є інформація, конфіденційна інформація (комерційна таємниця, ноу-хау), відійти від англо-американської моделі права і повернутися до класичної пандектної системи права.
Все це повинно привести до суттєвого перегляду законодавства України про інформацію, конфіденційну інформацію (комерційну таємницю і ноу-хау) з урахуванням європейських стандартів та міжнародних нормативних актів (Директив ЄС, Угоди TRIPS, Угоди NAFTA, Модельних положень ВОІВ та ін.).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
НОРМАТИВНІ АКТИ
1. Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1991. - № 26. - Ст. 733.
2. Вестник Высшего Арбитражного суда РФ. – 1999. - № 2.
3. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144. (Із змінами, внесеними у відповідності до законів № 2424-IV від 04.02.2005 р., № 2452-IV від 03.03.2005 р., № 2454-IV від 03.03.2005 р., № 2505-IV від 25.03.2005 р., № 2668-IV від 16.06.2005 р., № 2705-IV від 23.06.2005 р., № 2738-IV від 06.07.2005 р., № 3164-IV від 01.12.2005 р., № 3201-IV від 15.12.2005 р., № 3202-IV від 15.12.2005 р.).
4. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 24.10.1995 р. «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» / Офіційна збірка нормативних актів Європейського Союзу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: «Інтерньюз Україна», 2002. – 219 с.
5. Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.03.1996 р. «Про правовий захист баз даних» / Офіційна збірка нормативних актів Європейського Союзу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: «Інтерньюз Україна», 2002. – 219 с.
6. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 15.12.1997 р. «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» / Офіційна збірка нормативних актів Європейського Союзу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: «Інтерньюз Україна», 2002. – 219 с.
7. Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 8.06.200 р. «Про деякі правові аспекти інформаційних послу, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку» («Директива про електронну комерцію») / Офіційна збірка нормативних актів Європейського Союзу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: «Інтерньюз Україна», 2002. – 219 с.
8. Закон України «Про податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990 р. / Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 6. – Ст. 37.
9. Закон України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 р. / Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 4. – Ст. 20.
10. Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст. 793.
11. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. -№ 887-12 / Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 24. - Ст. 272. (Втратив чинність з 01.01.04 р.).
12. Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 19.09.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. – Ст. 682.
13. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 20.03.91 р. № 872 – 12 / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 25. - Ст. 281.
14. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. - № 1561-XII / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 47. – Ст.646.
15. Закон України «Про службу безпеки України» № 2229-XII від 25.03.1992 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. – Ст. 382.
16. Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – Ст. 490.
17. Закон України «Про товарну біржу» № 1956-XII від 10.12.1991 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 10. – Ст. 139.
18. Закон України «Про інформацію» № 2657–12 від 02.10.1992 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. - Ст. 650.
19. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» № 2132-XII від 18.02.1992 (втратив чинність) / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 21. – Ст. 296.
20. Закон України «Засади законодавства України про охорону здоров’я» № 2801 – 12 від 19.11.92 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 4. - Ст. 19.
21. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 31. – Ст. 440.
22. Закон України «Про адвокатуру» № 2887-12 від 19.12.1992 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
23. Закон України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 р. (зі змінами станом на 21.06.2001 р.) / Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 8. – Ст. 56.
24. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345.
25. Закон України «Про колективні договори й угоди» № 3356-XII від 1.07.1993 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 36. – Ст. 361.
26. Закон України «Про державну таємницю» № 3855-12 від 21.01.1994 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93.
27. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.93 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 15. - Ст. 84.
28. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» № 80-94 ВР від 05.07.1994 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286 (втратив чинність 10.01.2006 р.).
29. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення» № 3888-XII від 28.01.1994 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 19. – Ст. 111.
30. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96 – ВР від 07.06.1996 р. / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 36. - Ст.164.
31. Закон України «Про Розрахункову палату» № 315/96 – ВР від 11.07.1996 р., / Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 43. - Ст. 212.
32. Закон України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. – Ст. 78.
33. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96. – ВР від 07.06.1996 / Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 36. – Ст.164.
34. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р., в редакції Закону України від 22.05.1997 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 27. – Ст. 181.
35. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» № 2594-IV від 31.05.2995 р. / Відомості Верховної Ради. – 2005. - № 26. – Ст. 347.
36. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності № 154/98-ВР від 03.03.1998 (втратив чинність) / Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 34. – Ст. 229.
37. Закон України «Про концесії» № 997-XIV від 16.07.1999 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 41. – Ст. 372.
38. Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 31. – Ст. 246.
39. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» № 996-XIV від 16.07.1999 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 40. – Ст. 365.
40. Закон України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III від 11.01.2001 / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 12. – Ст. 64.
41. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 33. – Ст. 175.
42. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова» № 676-IV від 3.04.2003 / Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 28. – ст. 214.
43. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-IV від 18.03.2004 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 29. - Ст. 367.
44. Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» № 2286-IV від 23.12.2004 р. / Президентський вісник. – 2005. - № 3.
45. Закон України «Про державне регулювання діяльності в сфері трансфера технологій» від № 1629-IV, № 143-V від 14.09.2006 // Відомості Верховної ради України. –2006.
46. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємств № 143 Міністерства фінансів України та лист з роз’ясненнями до неї № 18-0846 від 23.05.95 р.
47. Інструкція Мінстату України про порядок заповнення звіту про продаж за кордон ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності за формою 6-нт (ліцензії) за № 168 від 6 липня 1995 р.
48. Інструкція «Про порядок заповнення обліку про присвоєння придбаних за кордоном ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності за формою № 5-НТ (ліцензії)» затвердженою наказом Міністерства статистики України від 09.07.1996 р. за № 207 / Збірник Міністерства юстиції України. – 1996. - № 391. – Ст. 1416.
49. Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 07.12.1984 р. / Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. - № 51 (додаток). –Ст. 1122.
50. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой / Отв. ред. О.Н. Садиков. - М.: ЮРИНФОРМЦЕНТР, 1995. – С. 29-30.
51. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. - М.: Фонд «Правовая культура», 1995. –С. 49-50.
52. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части второй (постатейный) / Рук. авт. коллектива и отв. ред. О.Н. Садиков. – 3-е изд., испр. и доп. с использ. судебно-арбитраж. практики. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 781 с.
53. Конвенція «Про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища» від 25.07.1998 р. / Вісник екологічної адвокатури. – 1998. - № 10. – С. 3-25.
54. Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.
55. Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25 - 26. – Ст. 131.
56. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Официальный русский текст. Женева: ВОИС, 1990.
57. Письмо ГНА Украины «Об иностранных инвестициях» -№ 22–0417/10–2799 от 10.04.97 г.
58. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, які не складають комерційну таємницю» № 611 від 09.08.1993 р.
59. Проект Закону України «Про комерційну таємницю» № 4188 (Волков О.М., Деркач А.Л.) / ІАС «Ліга: закон. Еліт», версія 7.4.1.
60. Проект Закону України «Про комерційну таємницю» № 5180 / ІАС Ліга: закон. Еліт, версія 7.4.1.
61. Регламент комиссии ЕС № 556/89 от 30.11.1988 г. о применении статьи 85 (3) Римского договора о некоторых категориях лицензионных договоров применительно ноу-хау.
62. Регламент комиссии ЕС № 240/96 о применении статьи 85 (3) Договора ЕС к некоторым категориям соглашений о передаче технологий.
63. Регламент Комиссии (ЕС) № 2659/2000 от 29.11.2000 г. о применении ст. 81 (3) Договора о создании ЕС к категории договоров об исследованиях и разработках / Официальный вестник Европейского Союза L 304/7.
64. Регламенту Комиссии (ЕС) № 772/2004 от 27.04.2004 р. о применении ст. 81 (3) Договора о создании ЕС к категории договоров о передаче технологий / Официальный вестник Европейского Союза L 304/7.
65. Угода про партнерство та співробітництво між Україно і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1996 р. [Електронний ресурс] / http://www.rada.gov.ua.
66. Указ Президента України «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» № 292/2003 від 04.04.2003 р. / Офіційний вісник України. – 2003. - № 15. – ст. 650.
67. Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 р. / Українське право. – 1996. - № 2 (4). - С. 31 - 469.
68. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 / Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 461.
69. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 1. / Керівники авторського колективу та відповідальні редактори проф. А.С. Довгерт, проф. Н.С. Кузнєцова. – К.: Юстиніан, 2005. – 680 с.

ЛІТЕРАТУРА:

70. Агапов А.Б. Основы федерального информационного права / А.Б. Агапов. - М. - 1995.
71. Азимов Ч.Н. Научно-техническая информация и право / Ч.Н. Азимов. – Х.: Вища школа, 1978. – 136 с.
72. Актуальные проблемы гражданского права: [зб. наук. праць / наук. ред. Брагинский М.И.] Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Статут, 1999. – 464 с.
73. Александров Н.Г. Право и законность / Н.Г. Александров. – М. - 1961. – 227 с.
74. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. –224 с.
75. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. - М.: Статут, 1999. – 712 с.
76. Алексеев С.В. Правовое регулирование предпринимательской деятельности: учеб. пособ. [для студ. вузов] / С.В. Алексеев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 502 с. (Серия «Dura lex, sed lex»).
77. Алексенцев А.И. О составе защищаемой информации / А.И. Алексенцев // Безопасность информационных технологий. – 1999. - № 2. – С. 4-9.
78. Андрощук А. Секретна інформація як об’єкт правової охорони / А. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 1999. - № 3-4. – С. 27-32.
79. Андрощук Г. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты: [науч.-практ. изд.] / Андрощук Г., Крайнєв П., Кавасс И. – К.: Издательский Дом «Ін Юре», 2000. – 164 с.
80. Андрощук Г. Правове регулюваня ноу-хау / Г. Андрощук // Інтелектуальна власність. - 2004. - № 10. - С. 29-35.
81. Афанасьев В.Г. Социальная информация (некоторые методологические аспекты) / В.Г.Афанасьев // Вопросы философии. – 1974. - № 10. – С. 9-26.
82. Банк правомірно відмовив податківцям у наданні документів, що становлять банківську таємницю: [судова практика] / Закон і бізнес. - № 46 (618) від 18.11.2003 р.
83. Бауэр Ф.Л. Информатика. Вводный курс. В двух частях. Ч. 1. / Ф.Л. Бауэр, Г. Гооз. – М.: Мир, 1990.
84. Бачило И.Л. Право собственности на информационные ресурсы / И.Л. Бачило // Информационные ресурсы России. – 2001. - № 2. – С. 29-34.
85. Бачило И.Л. Информационное право: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / И.Л. Бачило, В.Н. Лопатин, М.А. Федотов. – М.: Юристъ, 2001.
86. Бачило И.Л. Информационное право: основы практической информатики: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / И.Л. Бачило. - М. - 2003. – 360 с.
87. Бегова Т. К вопросу о понятии «ноу-хау» как об объекте права интеллектуальной собственности / Т. Бегова // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 5. – С. 23-26.
88. Богданов В.М. Информация как объект гражданских прав: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право / В.М. Богданов. - Екатеринбург, 2005. – 20 с.
89. Богуславський М.М. Вступительная статья к книге Штумпфа Г. Лицензионный договор / Г. Штумпф; пер. с нем. А.К. Кудряшова, В.В. Драгунова. – М.: Прогресс, 1988. – 478 с.
90. Брижко В. До питання щодо міжнародних стандартів захисту даних / В. Брижко // Правова інформатика. – 2004. - № 2. – С. 48-49.
91. Бриллюэн Л. Наука и теория информации / Л. Бриллюэн. – М.: Государственное издательство физико-математической литературы, 1960. – 392 с.
92. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация / Л. Бриллюэн. – М.: Иностранная литература, 1966. – 271 с.
93. Бродский М.Н. Право и экономика: инвестиционное консультирование / М.Н. Бродский, Г.М. Бродский. – СПб, 1999. – 496 с.
94. Бромберг Г.В. Будущим специалистам нужны знания в области интеллектуальной собственности / Г.В. Бромберг, В.С. Розов // Науковедение. - 2000. - № 4. - С. 1-16.
95. Буассель Ж.П. Защита программ: проблема уже старая, но ждущая совершенно нового решения / Ж.П. Буассель // Тезисы доклада на франко-советском симпозиуме по промышленной собственности. – Киев, 1975.
96. Ващекин Н.П. Информационная деятельность и мировоззрение / Н.П. Ващекин, Ю.Ф. Абрамов. – Иркутск.: Иркутский университет, 1990.
97. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – Ірпінь: ВТФ Перун, 2002. – 1440 с.
98. Венгеров А.Б. Категория «информация» в понятийном аппарате юридической науки / А.Б. Венгеров // Советское государство и право. – 1977. - № 10. – С. 70-78.
99. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность / А.В. Венедиктов. – Л.: АН СССР, 1948. –841 с.
100. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М.: Иностранная литература, 1958. –199 с.
101. Винер Н. Мое отношение к кибернетике, ее прошлое и будущее / Н. Винер. – М.: Советское радио, 1969. – С. 23.
102. Власова О. Законодательство Великобритании: охрана коммерческой тайны и другой конфиденциальной информации / О. Власова // Хозяйство и право. - № 8. – 1998. – С.111-116.
103. Возможность охраны конфиденциальной информации в Великобритании / «Reports of Cases» (Великобритания). – 1973. - № 20 // Патентное дело за рубежом. Информационный выпуск. - № 1 (85). – 1974. – 41 с.
104. Войниканис Е. Информация. Собственность. Интеренет: Традиция и новеллы в современном праве / Е. Войниканис, М.В. Якушев. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 176 с.
105. Володина Ю. Конкуренция одолела конфиденциальность / Ю. Володина // Юридическая практика. - № 9 (271), 4 марта 2003 года.
106. Гаврилин Ю.В. Понятие и правовая охрана коммерческой тайны в РФ: [научно-практический комментарий ГК РФ / Ю.В. Гаврилин] // СПС «Консультант плюс». –2004.
107. Гаврилов О.А. Информатизация правовой системы России. Теоретические и практические проблемы / О.А. Гаврилов. - М., 1998.
108. Гаврилов Э.П. О кодификации законодательства, относящегося к интеллектуальной собственности / Э.П. Гаврилов // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. - 2002. - № 10. - С. 96.
109. Гасанов Р.М. Шпионаж особого рода / Р.М. Гасанов. - М.: Мысль, 1989.
110. Германское торговое право. Часть I. Германское торговое уложение и другие законы. Международный центр финансово-экономического развития. – М. – 1996. – 650 с.
111. Германское торговое право. Часть II. Германское торговое уложение и другие законы. Международный центр финансово-экономического развития. – М. –1996. – 450 с.
112. Глушков В.М. О кибернетике как науке. Кибернетика, мышление, жизнь / В.М. Глушков. - М.: Наука, 1964. – 220 с.
113. Глушков В.М. Кибернетика: Вопросы теории и практики / В.М Глушков. – М.: Наука, 1986. – 477 с.
114. Гончар И. Режим коммерческой тайны / И. Гончар // Юридическая практика. – 2005. - № 40 (406).
115. Гончар И. Между тайным и явным / И. Гончар // Юридическая практика. – 2006. - № 43 (461).
116. Гордон В.М. Иски о признании / В.М. Гордон. – Ярославль, 1906.
117. Готтлоб Ф. Мысль: логическое исследование / Ф. Готтлоб / Философия, логика, язык: пер. с англ. и нем. / сост. и предисл. В.В.Петрова; обш. ред. Д.П. Горского и В.В Петрова. — М.: Прогресс, 1987.
118. Гражданский процесс. М., 1948.
119. Гражданский процесс. М., 1968.
120. Гражданские процесс: учебник [для студ. высш. учеб. завед. / под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота (2-е изд., перераб. и доп.)]. – М.: Проспект, 1998. – 472 с.
121. Гражданский процесс: учебник [для студ. высш. учеб. завед. / под ред. проф. М.К. Треушникова (2-е изд., перераб. и доп.)]. - М.: Юриспруденция, 2000. –384 с.
122. Гражданское право Украины. Ч.1: учебник [для студ. высш. учеб. завед. ] / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др. [под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко]. – Х.: Основа, 1996. – 440 с.
123. Гражданское право: В 2 т. Том 1: учебник [для студ. высш. учеб. завед. / отв. ред. проф. Е. А Суханов (2-е изд., перераб. и доп.)]. – М.: БЕК, 1998. – 816 с.
124. Гражданское право. Ч. 1.: учебник [для студ. высш. учеб. завед. / под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого (2-е изд., перераб. и доп.)]. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. –632 с.
125. Гражданское право. В 2 т. Том 2. Полутом 1: учебник [для студ. высш. учеб. завед. / отв. ред. проф. Е. А Суханов (2-е изд., перераб. и доп.). – М.: БЕК, 2000. – 704 с.
126. Гражданское и торговое право зарубежных стран. М., 2004.
127. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Моск. гос. унив-т, 1972. – 214 с.
128. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с. (Классика российской цивилистики).
129. Грушо А.А. Теоретические основы защиты информации / А.А Грушо., Е.Е. Тимонина. - М., 1996.
130. Гурвич М.А. Права на иск / М.А. Гурвич. - М., 1949.
131. Гурвич М.А. Решение советского суда в исковом производстве / М.А. Гурвич. – М. – 1955.
132. Гурвич М.А. Принцип объективной истины в советском гражданском процессуальном праве / М.А. Гурвич // Советское государство и право. – 1964. - № 9.
133. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. Даль. – М.: Рус. яз., 1999. – Т. 1. – 699 с.
134. Депутаты рекомендуют отклонить законопроект о коммерческой тайне // http: //www.liga.net/news/show/?id=108155 (06.05.2004).
135. Дідук А.Г. Правовий режим конфіденційної інформації (комерційної таємниці) в Україні / А.Г Дідук // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С.51-54.
136. Дідук А. Г. Цивільно-правовий захист права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) / А. Г. Дідук // Матеріали науково-практичної конференції пам’яті проф. О.А. Пушкіна «Актуальні проблеми цивільного права та процесу». - Харків: НУВС. - 2005. - С. 65-69.
137. Дідук А. Г. Суб’єктивне право та інтерес щодо конфіденційної інформації / А. Г. Дідук // Матеріали круглого столу «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі». - Харків: ХНУВС. - 2006. - С. 134-138.
138. Дідук А. Г. Наскільки є вірними вихідні посилки, що лежать в основі порозуміння «інформації» як об'єкта цивільного права? / А. Г. Дідук // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора О.А. Пушкіна «Актуальні проблеми цивільного права та процесу». - Харків: ХНУВС. - 2006. - С. 210-214.
139. Дидук А.Г. «Право на» информацию (конфиденциальную информацию) как «право доступа» / А.Г. Дидук // Проблеми цивільного права та процесу (пам’яті О.А. Пушкіна): матеріали міжнародної науково-практичної конференції (26 травня 2007 р.) [за ред. В.А. Кройтора, Р.Б. Шишки, Є.О. Мічуріна]. – Харків, ХНУВС, 2007. –374 с.
140. Дідук А.Г. Співвідношення понять «комерційна таємниця» та «ноу-хау» / А.Г. Дідук // Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти: Збірник матеріалів Х міжнародної науково-практичної конференції, 30 травня 2007 р. – К.: УАЗТ, 2007. – 418 с.
141. Добровольский А.А. Исковая форма защиты права / А.А. Добровольский. – М.: МГУ, 1965.
142. Добровольский А.А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А.А. Добровольский, С.А. Иванова. – М. – 1979.
143. Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права. / Дозорцев В.А. // Дело и право. – 1996. -№ 4. – С. 22-36.
144. Дозорцев В.А. Понятие «исключительных прав» как особой категории / В.А. Дозорцев / Проблемы современного гражданского права: [сб. науч. статей / ред. В.А. Литовкин]. – М.: Городец, 2000. – 384 с.
145. Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации: [сб. науч. статей / исслед. центр частного права] / В.А. Дозорцев. – М.: Статут», 2003. –416 с.
146. Дозорцев В.А. Комментарий к схеме «Система исключительных прав» / Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации: [сб. науч. статей / исслед. центр частного права / В.А.Дозорцев. – М.: Статут, 2003. –416 с.
147. Документ ООН ТД / Code TOT/25 2 june 1980. - p.3.
148. Домарєв В.В. Защита информации и безопасность компьютерных систем / В.В. Домарєв. – К.: ДиаСофт, 1999. – 480 с.
149. Доступ до інформації та електронне урядування / Автори-упорядники М.С. Демкова, М.Ф. Фігель. – К.: Факт, 2004. – 336 с.
150. Драгунов В.В. Влияние государственного регулирования торговли лицензиями в капиталистических странах на условия лицензионных соглашений: дис. канд. юрид. наук.: 12.00.03 / В.В.Драгунов. – М. – 1979. – с.115.
151. Дроб’язко В.С. Право інтелектуальної власності: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. –512 с.
152. Экономика, основанная на знаниях: учеб. пособ. [для студ. висш. учеб. завед. / под общей ред. А.Л. Гапоненко]. – М.: РАГС, 2006. – 352 с.
153. Елисейкин П.Ф. Защита субъективных прав и интересов и компетенция суда в советском гражданском процессе / П.Ф Елисейкин // Ученые записки Дальневосточного государственного университета. Вопросы государства и права. Владивосток, 1969. -№ 31. – С. 64-65.
154. Ефремов А.А. Информация как объект интеллектуальной собственности // www/info law.hut.ru/works/.
155. Жарикова Г.А. Состояние и перспективы международной торговли лицензиями и «ноу-хау» / Г.А. Жарикова // Основы внешнеэкономических знаний. – М.: Международные отношения. – 1990. – С. 218-237.
156. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи / И.В Жилинкова И.В. – Х., 2000. С. 56.
157. Жуков В.И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества: учеб. пособ. / В.И. Жуков. – Харьков: Юридический институт, 1983. – 96 с.
158. Жуков В.И. Некоторые аспекты охраны математического обеспечения ЭВМ нормами авторского права / В.И. Жуков // Проблемы социалистической законности. Харьков: Вища школа. –I987. –Вып. 20.
159. Жуков В.И. Программные средства для ЭВМ. Проблемы правовой охраны // Вопросы изобретательства. – 1988. - № 11.
160. Жуков В.И. Методология подхода к объектам информатики как к объектам гражданского правоотношения / В.И. Жуков //Социальные и правовые вопросы развития вычислительной техники и научно-технического творчества. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученые записки Тартуского государственного университета. – Тарту. – 1989. – 172 с.
161. Жуков В.И. Правовой режим нетипичных объектов интеллектуальной собственности / В.И. Жуков // Правовое государство. Проблемы правотворчества. – Тарту. –1989. –256 с.
162. Жуков В.І. Перспективи та актуальні проблеми правової охорони і ринкового використання інтелектуальної власності / В.І. Жуков // Тези доповідей науково-практичного та інформаційно-консультативного семінару (24 лютого 2000 р.). - Харків: Харк. держ. політехн. ун-т, - 2000. -188 с.
163. Жуков В.І. Проблеми правової охорони математичного забезпечення ЕОМ / В.І. Жуков // Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики: [зб. наук. статей / за ред. Ю.С. Шемшученка, Ю.Б. Бошицького]. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2002. – 424 с.
164. Жуков В.І. Захист комп’ютерних програм: стара проблема, що очікує зовсім нового вирішення / В.І. Жуков // Інтелектуальна власність. - 2004. – № 7, - с. 20-26.
165. Жуков В.І. Підстави для розширеного тлумачення терміна «інформація» в чинному законодавстві України / В.І. Жуков // Інтелектуальна власність. - 2006. - № 9. – С. 30-38.
166. Зейдер Н.Б. Элементы иска в советском гражданском процессе / Н.Б. Зейдер // Ученые записки Саратовского юридического института. Саратов: -1956. – Вып. IV. – С. 132-168.
167. Зельцер М.С. Гражданско-правовой режим информации: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. – 12.00.03 / М.С. Зельцер - М., 2004. – 20 с.
168. Зенин И.А. Гражданское и торговое право капиталистических стран: учеб. пособие / И.А. Зенин. – М.: МГУ, 1992. – 192 с.
169. Зыкин И.С. Договор во внешнеэкономической деятельности / И.С. Зыкин. – М.: Международные отношения, 1990. – 224 с.
170. Информатика и математика для юристов: учеб. пособие [для вузов / под ред. проф. Х.А. Андриашина, проф. С.Я. Казанцева]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. – 463 с.
171. Информационное право: учеб. пособие для вузов / М.А. Лапин, А.Г. Ревин, В.И. Лапин; [под ред. проф. И.Ш. Килясханова]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право. – 2004. – 335 с.
172. Измайлова Е.В. Информация в коммерческих отношениях / Е.В. Измайлова // Вестник Московского университета. Серия 11 «Право», 2005. - № 1.
173. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О.С. Иоффе. – Ленинград.: Ленинградский ун-т., 1949. – 144 с.
174. Иоффе О.С. Советское гражданское право / О.С. Иоффе. – М.: Юридическая литература, 1967. – 494 с.
175. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О.С. Иоффе. – М.: Статут, 2000. – 772 с. (Серия «Классика российской цивилистики»).
176. Исаков В.Б. Правовые режимы и их совершенствование / В.Б. Исаков – Свердловск. – 1982.
177. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) / В.О. Калятин. – М.: НОРМА, 2000. – 624 с.
178. Каныгин Ю.М. Повышение роли информатики в управлении научно-техническим прогрессом / Ю.М. Каныгин, Г.И. Калинич [обзор УкрНИИНТИ]. - Киев, 1987. - С. 64.
179. Каныгин Ю.М. Промышленность / Ю.М. Каныгин, Г.И. Калинич [обзор УкрНИИНТИ] / Сер.: Новые информационные технологии, системы и средства автоматизации управления. Вып. 5. – К. – 1989. – 160 с.
180. Капіца Ю.М. Наближення законодавства України до законодавства ЄС відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною: цілі та методи / Ю.М. Капіца // Український правовий часопис. – № 2. – 1998. – С. 18-26.
181. Капіца Ю.М. Проблеми правової охорони комерційної таємниці, ноу-хау та конфіденційної інформації в праві України: Реферативний огляд чинного законодавства України та практика його застосування / Ю.М. Капіца [за ред. В.В. Цвєткова, Є.Б. Кубко]. – К.: Салком. - 2000. – 296 с.
182. Капіца Ю. Охорона комерційної таємниці та ноу-хау./ http: // www / justinian.com.ua / narticle. Php ? id =2153.
183. Клейнман А.Ф. Некоторые теоретические вопросы учения об иске в советском гражданском процессе / А.Ф. Клейнман // Ученые труды Саратовского юридического института. – Саратов, 1969. – Вып. 3. – С. 147-165.
184. Князев О.К. Правовое обеспечение имущественных интересов обладателей ноу-хау в ФРГ и Франции: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: 12.00.03. / О.К. Князев. – М., 1991. – 21 с.
185. Коган В.З. Человек в потоке информации / В.З. Коган. – Новосибирск.: Наука. – Сибирское отделение, 1981. – 176 с.
186. Кодифікація приватного (цивільного) права України [за ред. проф. А. Довгерта]. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
187. Колмогоров А.Н. Три подхода к определению понятия “количество информации” / А.Н. Колмогоров // Проблемы передачи информации. – М.: Наука, 1965. – Т.1. – Вып. 1. – С. 6.
188. Коломиец А.В. Коммерческая тайна в гражданском праве Российской Федерации: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: 12.0003 / А.В. Коломиец. - М., 1999. – 21 с.
189. Константінова О. Право на інформацію / О. Константінова // Юридичний вісник України. – 2003. - № 6.
190. Копылов В.А. Информационное право / В.А. Копылов. - М.: Юристъ, 1997. – 472 с.
191. Копылов В.А. Информационное право / В.А. Копылов. - М.: Юристь, 2003. - С. 166-174.
192. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: навч. посібник / Б.А. Кормич. – К.: Кондор, 2004. – 384 с.
193. Кохановская Е.В. Проблемы гармонизации гражданско-правового регулирования информационных отношений в условиях информационного общества / Е.В. Кохановская // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы [под общ. ред. Е.Б. Кубко, В.В. Цветкова]. – К.: Юринком Интер, 2003. – С. 539 – 555.
194. Кохановська О.В. Інформація як об’єкт цивільних правовідносин та право на інформацію за чинним законодавством і за проектом Цивільного кодексу України / О.В. Кохановська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. – Вип. 54. – С. 125 – 128.
195. Кохановська О.В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юр. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006. – 34 с.
196. Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: монографія / О.В. Кохановська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 с.
197. Кравец Л.Г. В чем ценность коммерческой тайны /Pooley J., Bratic W. Why trade secrets can be so valuable //LES Nouvelles. -1999. -34. -4. –p. 163 – 166 / Л.Г. Кравец // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация. Реферативный сборник. – М. - № 9. – 2001.
198. Красавчиков О.А. Правовой режим изобретений: постановка вопроса / О.А. Красавчиков // Проблемы советского изобретательского права. – Свердловск, 1983.
199. Краснокутский В.А. Формы защиты прав / В.А. Краснокутский. Римское частное право: учебник [под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского]. – М.: Юрист, 1996.
200. Крашенинников Е.А. К теории права на иск / Е.А. Крашенинников. – Ярославль, 1995.
201. Криеф-Вербар К. Информационные обязательства в сфере экономических преступлений во Франции / К. Криеф-Вербар // Журнал российского права. - 2002. - № 1. – С. 139 – 151.
202. Кузьмин А.Э. Правовая защита коммерческой тайны / Кузьмин А.Э. // Правоведение. – 1992. - № 5. – С. 45-53.
203. Курс советского гражданского процессуального права. Т. 1. – М.: Наука, 1981.
204. Леонов В.О. О разработке международного документа в области передачи технологии / В.О. Леонов. – Внешняя торговля. – 1980. - № 11. – С.33-37.
205. Лопатин В.Н. Правовая охрана и защита коммерческой тайны / В.Н. Лопатин // Законодательство. 1998. № 11.
206. Лопатин В.Н. Концепция развития законодательства в сфере обеспечения информационной безопасности Российской Федерации (проект) / В.Н. Лопатин. - М., 1998.
207. Лушникова М.В. Право на информацию субъектов трудового права / М.В. Лушникова, А.М. Лушников // Государство и право. – 2004. - № 6. – С. 42-48.
208. Лютикова П.В. К вопросу об информации как объекте гражданского права / П.В. Лютикова // Проблемы законности, 2000. – Вып. 40. – С. 42-46.
209. Магазинер Я. М. Объект права: [очерки по гражданскому праву] / Я. М. Магазинер. – Л.: Ленинградский ун-т. – 1957. – 292 с.
210. Марущак А.І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом: [курс лекцій] / А.І. Марущак. – К.: КНТ, 2007. – 208 с.
211. Мельников А. А. Некоторые правовые аспекты передачи “ноу-хау” в международной торговле / Мельников А. А. // Вопросы изобретательства. – 1980. - № 11.
212. Мельников А.А. Правовые вопросы передачи ноу-хау в международной торговле: дис. канд. юрид. наук. 12.00.01 / Мельников А. А. – М., 1982.
213. Международная передача технологии: правовое регулирование [отв. ред. М.М. Богуславский]. - М.: Наука, 1985. - 480 с.
214. Минаев С. Коммерция перестала быть тайной / С. Минаев // Коммерсантъ от 4.08.2004 г.
215. Михайлов А.И. Основы информатики / А.И. Михайлов, А.И. Черный, Р.С. Гиляревский. – М.: Наука, 1968. – С.57-58.
216. Мурашко Э. Комментарий Закона «О коммерческой тайне» // http://www.jurilight.ru/publications/texts/commerce-secret.html.
217. Мухамедшин И.С. Правовая охрана деловых секретов в США. Патентно-лицензионная работа. –1984. -№ 3. –С. 64-65.
218. Мухамедшин И.С. Тенденции в правовой охране деловых секретов / И.С. Мухамедшин. – Патентно-лицензионная работа. – ВНИИПИ. – 1989. - № 3. – С. 60-61.
219. Мухамедшин И. Актуальные проблемы правовой защиты научно-технического потенциала России / И. Мухамедшин // Хозяйство и право, 1998. - № 9. – С. 38.
220. Нарышкина Р.Л. Договор, патент и деликт в гражданском пр