МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

БОРЦЕВИЧ ПАВЛО СВЯТОСЛАВОВИЧ

УДК 341:349.7

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

Спеціальність 12.00.11 Міжнародне право

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник

кандидат юридичних наук

доцент

Гринчак В.А.

Львів 2008

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Поняття та становлення міжнародно-правового

регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. 13

1.1. Поняття та особливості міжнародно-правового

регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. 13

1.2. Становлення міжнародно-правового регулювання фізичного

захисту ядерних матеріалів в сучасному міжнародному праві 47

Висновки до розділу. 64

Розділ 2. Загальна характеристика системи фізичного захисту

ядерних матеріалів в контексті міжнародно-правового

регулювання 66

2.1. Засади побудови системи фізичного захисту

ядерних матеріалів та її складові елементи... 66

2.2. Вимоги до забезпечення фізичного захисту

від несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів

при їх використанні та зберіганні.. 99

2.3. Вимоги до забезпечення фізичного захисту

від диверсії стосовно ядерних матеріалів

та ядерних установок при їх використанні та зберіганні 106

2.4. Вимоги до забезпечення фізичного захисту

ядерних матеріалів при їх транспортуванні. 114

Висновки до розділу... 127

Розділ 3. Питання дотримання Україною міжнародних стандартів

в сфері відповідальності за незаконне вилучення, використання

ядерних матеріалів та вчинення диверсії. 130

3.1. Особливості імплементації міжнародних стандартів в сфері

відповідальності за незаконне вилучення, використання

ядерних матеріалів та вчинення диверсії щодо ядерного матеріалу

та ядерної установки .. 130

3.2. Відповідальність за злочини, які спрямовані

на незаконне вилучення, використання ядерного матеріалу та

вчинення диверсії щодо ядерного матеріалу та ядерної установки,

за законодавством України ... 156

Висновки до розділу... 166

Висновки. 168

Список використаних джерел 173

Додаток А 188

ВСТУП

Актуальність роботи. Світовий розвиток ядерної енергетики спричинив ряд проблем, однією з яких є проблема забезпечення захисту ядерних матеріалів від несанкціонованого вилучення та використання. Наявність фактів незаконного обігу ядерних матеріалів свідчить про актуальність забезпечення безпеки їх схоронності під час зберігання, використання та транспортування. Враховуючи тенденцію до зростання фінансових, наукових та технічних можливостей терористичних організацій, цілком ймовірним є використання терористами ядерних матеріалів як засобу впливу на суспільство.

Події в США 11 вересня 2001 року драматично підтвердили існування потенційної небезпеки вчинення терористами масштабних диверсій.

Щоб запобігти загрозі поширення ядерної зброї та вчинення диверсій чи терористичних актів на ядерних установках, держава повинна створювати відповідну систему фізичного захисту ядерних матеріалів. Разом з тим, створення надійної системи фізичного захисту ядерних матеріалів лише в одній державі не гарантує їй повну безпеку. Пояснюється це тим, що викрадений ядерний матеріал на території держави, де система фізичного захисту не діє або є неефективною, створює потенційну небезпеку його застосування проти життя та здоров’я громадян будь-якої іншої держави. Аналогічною є ситуація, при якій вчинення диверсії проти об’єкта, де розташований ядерний матеріал, може мати негативні наслідки для сусідніх держав. Все це обумовлює необхідність міжнародно-правового регулювання фізичного захисту з метою вироблення уніфікованого підходу до побудови системи фізичного захисту ядерних матеріалів. В цьому зв’язку, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) як міжнародна організація універсального типу, займає особливе становище. Протягом останніх трьох десятиліть під егідою МАГАТЕ було прийнято ряд міжнародних документів з фізичного захисту ядерних матеріалів, головним з яких є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року.

У зв’язку з прийняттям в липні 2005 року Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року, актуальним є дослідження її основних положень, які суттєво, порівняно з чинною редакцією Конвенції, змінюють зобов’язання держав щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.

Ступінь наукового дослідження теми дисертації. Передбачені міжнародними документами аспекти фізичного захисту ядерних матеріалів неодноразово були об’єктом дослідження багатьох вчених та спеціалістів в сфері нерозповсюдження ядерної зброї.

Зокрема, варто виділити праці А.І. Іойриша, який самостійно, а також у співпраці з О. І. Вавіловим, О.С. Молодцовою, досліджував основні положення Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, визначивши поняття фізичного захисту та обгрунтувавши необхідність міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. [1 C.320-325; 2 C.384-395; 3 C.144-150.]

В.М. Мішарін, аналізуючи аспекти діяльності МАГАТЕ в сфері забезпечення мирного використання атомної енергії, вказував на особливу роль цієї організації у вирішенні питань міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. [4. С.47-48]

Р.М. Тимербаєв, торкаючись питань забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, висвітлював міжнародно-правові аспекти боротьби з незаконним обігом ядерних матеріалів. [5 С.31-32]

Окремо слід відзначити дисертацію О.Г. Парамузової «Міжнародно-правовий механізм забезпечення безпеки мирної атомної діяльності», в якій автор звертала увагу на необхідність поширення фізичного захисту на атомні об’єкти у зв’язку з існуванням небезпеки вчинення актів ядерного тероризму. [6 C. 146-148]

Аспекти міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів розглядались також у працях Н.А. Тіткова, А.М. Петросьянца та інших вчених. [7 C. 66-73; 8 C.56-62]

Серед західних дослідників проблемам вдосконалення механізму міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів в контексті протидії актам ядерного тероризму присвячені праці А. Нільсон, Б. Вейсса, К. Стойбера, Л. Джонсона, Н. Пельцера, Т. Танигуті, В. Тонхаузера. [9 P.61-64; 10 P. 32-35; 11 P. 72-104]

Проте, дослідження згаданих вчених мали фрагментарний характер, оскільки аспекти міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів, як правило, розглядались одночасно разом з іншими питаннями нерозповсюдження ядерної зброї. Крім того, не досліджувались положення прийнятої в 2005 році Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу.

В українській доктрині міжнародного права проблематика міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів залишається недостатньо дослідженою. Окремі згадування про міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів містяться в підручнику Л.Д. Тимченка «Международное право», опублікованому в 1999 році, а також в працях українських вчених, що досліджували питання боротьби з сучасними проявами тероризму. [12 C.407-408; 13 С.80-94; 14]

Взагалі, варто визнати, що основна увага українських вчених, що займались дослідженнями питань мирного використання ядерної енергії, була зосереджена, в основному, на вивченні проблем ядерного роззброєння[1], а також проблем міжнародно-правового регулювання питань забезпечення радіаційної безпеки[2].

Виходячи з викладеного, актуальним є комплексне дослідження сучасної проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми «Міжнародно-правові аспекти входження України до світового та європейського співтовариства» (реєстраційний № 0102U003572).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є дослідження основних засад міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних завдань:

з’ясувати нормативно-правовий зміст міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів та визначити його особливості;

дослідити динаміку формування джерел міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів;

визначити та охарактеризувати основні етапи становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів;

провести порівняльний аналіз фізичного захисту ядерних матеріалів з іншими існуючими механізмами нерозповсюдження ядерної зброї, визначивши їх спільні та відмінні риси;

проаналізувати вимоги міжнародних актів щодо побудови системи фізичного захисту ядерних матеріалів та дослідити практику їх втілення в законодавство окремих держав;

дослідити міжнародно-правові аспекти відповідальності за злочини, які спрямовані на незаконне вилучення та використання ядерних матеріалів і ядерних установок, та визначити рівень відповідності норм кримінального законодавства держав Америки, Європи та Азії положенням Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу з прийнятою до неї Поправкою;

розробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення норм законодавства України в сфері забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації вперше у вітчизняній науці міжнародного права здійснений комплексний аналіз проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки, які мають значення як у теоретичному, так і в практичному плані:

1. Аналіз норм міжнародно-правових актів в сфері фізичного захисту ядерних матеріалів, динаміки нормотворення в цій сфері, а також взаємозв’язок норм фізичного захисту з системою гарантій МАГАТЕ та контролем за ядерним експортом, дозволяє зробити висновок про те, що міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів це сукупність міжнародно-правових норм в сфері мирного використання ядерної енергії, що регулюють порядок забезпечення державами безпеки зберігання, використання та транспортування ядерних матеріалів шляхом дотримання певних уніфікованих вимог з фізичного захисту і встановлення відповідальності за незаконне вилучення ядерних матеріалів та вчинення диверсій.

2. Особливостями міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів є: a) відсутність міжнародно-правового визначення поняття «фізичний захист ядерних матеріалів»; b) поширення фізичного захисту на ядерні матеріали, які за своїми властивостями безпосередньо можуть бути використані для створення ядерного вибухового пристрою; c) визнання правопорушеннями діянь, спрямованих на несанкціоноване вилучення ядерних матеріалів або вчинення диверсій; d) відсутність міжнародного контролю у формі проведення інспекцій в сфері фізичного захисту ядерних матеріалів.

3. Беручи до уваги положення міжнародних документів, які визначають заходи фізичного захисту, існуючу практику, а також думки вчених, що займаються питаннями нерозповсюдження ядерної зброї, пропонуємо вважати фізичним захистом ядерних матеріалів діяльність в сфері використання ядерної енергії, що являє собою сукупність організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на попередження несанкціонованого вилучення або застосування ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування. Разом з тим, слід відзначити, що поєднання між собою організаційно-правових та інженерно-технічних заходів утворює систему фізичного захисту ядерних матеріалів. Поняття системи фізичного захисту ядерних матеріалів може вживатись у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні систему фізичного захисту ядерних матеріалів слід розуміти як поєднання організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на захист ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування на окремому об’єкті, де вони розташовані. В широкому значенні система фізичного захисту ядерних матеріалів це комплекс організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на попередження несанкціонованого вилучення або застосування ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування на всіх об’єктах, де вони розташовані, в рамках всієї держави.

4. Джерелами, що сприяють створенню норм в сфері міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів є: a) двосторонні або багатосторонні міжнародні правові документи; b) рекомендації МАГАТЕ; c) документи, що створюються в ході роботи міжнародних конференцій.

5. Аналіз процесу формування джерел міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів дає підстави констатувати вплив рекомендацій МАГАТЕ з фізичного захисту на прийняття міжнародно-правових норм в цій сфері.

6. Дослідження етапів становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів свідчить про існування тенденції до посилення впливу міжнародно-правових норм на діяльність держав в сфері регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів. Дана тенденція обумовлена прийняттям в 2005 році Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, відповідно до якої держави-учасниці зобов’язуються створювати належний режим фізичного захисту ядерних матеріалів, які зберігаються, використовуються та транспортуються всередині цих держав.

7. Фізичний захист ядерних матеріалів, враховуючи спрямованість його дії на дотримання принципу мирного використання атомної енергії та існування взаємозв’язку з системою гарантій МАГАТЕ та контролем за ядерним експортом, слід вважати однією з складових міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

8. У зв’язку з існуванням потенційної небезпеки вчинення терористами диверсій, пов’язаних з ядерними матеріалами, принцип виключно мирного використання атомної енергії слід розглядати не лише як зобов’язання держав не розповсюджувати ядерну зброю шляхом її передачі неядерним державам та перепрофілювання ядерної діяльності останніх на вироблення такої зброї, але й забезпечувати фізичний захист ядерних матеріалів від спроб незаконного вилучення та використання окремими особами та злочинними угрупуваннями.

9. Відмінність фізичного захисту ядерних матеріалів від системи гарантій МАГАТЕ та контролю за ядерним експортом полягає в тому, що метою фізичного захисту ядерних матеріалів є недопущення їх заволодіння окремими особами або групою осіб для створення ядерного вибухового пристрою або використання матеріалів для вчинення диверсії. Натомість, система гарантій МАГАТЕ та контроль за ядерним експортом спрямовані на недопущення передачі ядерної зброї та перепрофілювання ядерної діяльності держав, що не мають ядерної зброї, на створення такої зброї.

10. Провідні принципи фізичного захисту, передбачені Поправкою до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, та рекомендації МАГАТЕ з фізичного захисту INFCIRC 225/Rev.4/Correct. встановлюють засади побудови системи фізичного захисту на рівні окремої держави та покликані уніфікувати підходи всіх держав світу до такої побудови.

11. Рекомендації МАГАТЕ з фізичного захисту INFCIRC 225/Rev.4/Correct. конкретизують зміст провідних принципів фізичного захисту, виділяючи наступні елементи Державної системи фізичного захисту: a) проектна загроза; b) закони та правила; c) конфіденційність; d) оцінка здійснення заходів фізичного захисту. Вказані елементи мають бути обов’язковими складовими для визначення вимог з фізичного захисту ядерних матеріалів під час їх зберігання, використання та транспортування.

12. Положення статті 7 Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та прийнятої до неї Поправки, якими визначено ряд можливих протиправних діянь щодо ядерного матеріалу та ядерної установки, слід вважати міжнародними стандартами в сфері відповідальності за незаконне вилучення ядерного матеріалу та вчинення диверсії, предметом якої є ядерний матеріал або ядерна установка. У цьому зв’язку держави-учасниці Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу повинні застосовувати заходи, метою яких є приведення норм національного законодавства у відповідність до положень статті 7 Конвенції.

13. Аналіз імплементації норм статті 7 Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, в якій визначено перелік злочинів, пов’язаних з ядерними матеріалами, в кримінальні кодекси Китаю, ряду європейських держав-учасниць Конвенції, а також в нормативно-правові акти США свідчить про різний рівень врахування державами зазначених положень Конвенції в національному законодавстві. За таких умов, відсутність кримінальної відповідальності або недостатнє врахування в кримінальному законодавстві суспільної небезпеки зазначених злочинів створює ситуацію, в якій держави не в змозі адекватно та ефективно реагувати на факти злочинної поведінки, яка ставить під загрозу життя та здоров’я людей, безпеку навколишнього середовища, а також стабільність відносин між державами.

14. Норми кримінального законодавства України, попри існування певних відмінностей у формулюванні диспозицій статей, за суб’єктивними та об’єктивними ознаками складів злочинів, в цілому, відповідають положенням чинної Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу. Разом з тим, ратифікація Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та Конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму потребує внесення відповідних змін до чинного Кримінального кодексу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вавилов А.И., Иойрыш А.И., Молодцова Е.С. МАГАТЭ: политико-правовой статус. М.: Наука, 1992. 328с.

2. Международное атомное право / Отв. ред. А.И. Иойрыш. М.: Наука, 1987. 398с.

3. Иойрыш А.И. Правовые проблемы мирного использования атомной энергии. М.: Наука, 1986. 214с.

4. Мишарин В.Н. Мирное использование атомной энергии: правовые вопросы. М.: Международные отношения, 1986. 160с.

5. Тимербаев Р.М. Состояние и перспективы ядерного нераспространения // Ядерный контроль. 2001. № 2 С. 31-32.

6. Парамузова О.Г. Международно-правовой механизм обеспечения мирной атомной деятельности: Дис канд. юр. наук: 12.00.10. СПб., 1998. 177с.

7. Титков Н.А. Обеспечение физической безопасности ядерных материалов и установок // Атом только мирный. М.: Наука, Серия публикаций «Международный мир и разоружение» (Выпуск №29), 1985. 164с.

8. Система международного контроля за мирным использованием атомной энергии / И.А. Архангельский, С.В. Ермаков, Д.Л. Толченков, Н.Н. Хлебников / Под общ. ред. академика АрмССР А.М. Петросьянца. М.: Энергоатомиздат, 1986. 184с.

9. Taniguchi T., Nilsson A. Hot Spots, Weak Links: Strengthening Nuclear Security in a Changing World // Bulletin IAEA. 2004. № 46/1. P. 61-64.

10. Nilsson A. Strengthening Nuclear Security nuclear material: Physical protection // Bulletin IAEA. 41/4/1999. P. 32-35.

11. Handbook on nuclear law / C. Stoiber [et al.]. — Vienna: International Atomic Energy Agency, 2003. 168p.

12. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. Харьков: Консул; Ун-т внутр. дел, 1999. 528с.

13. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби / В.П. Журавльов, Б.В. Романюк, В.В. Коваленко та ін. / За ред. Я.Ю. Кондратьєва, та Б.В. Романюка. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 452с.

14. Ліпкан В.А. та ін. Боротьба з тероризмом / Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. К.: Знання України, 2002. 254с.

15. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Энергоатомиздат, 1988. 224с.

16. Ламм В. Место норм об использовании атомной энергии в системе международного и внутригосударственного права // Правовые проблемы использования атомной энергии. М.: Институт государства и права АН СССР, 1985. С. 104.

17. Willrich M., Taylor T. Nuclear theft: risks and safeguards. N.Y., 1974.

18. Абаренков В.П. Устранение ядерной угрозы веление времени. М.: Международные отношения, 1981 77с.

19. Саприкін В. Ядерна загроза з боку терористів реальна // Дзеркало тижня. 2001. № 47 (371). С. 4.

20. Жуков Г.П. Международно-правовые проблемы разоружения на современном этапе. М.: Знание, 1975. 64с.

21. Ефремов А.Е. Ядерное разоружение. М.: Международные отношения, 1976. 302с.

22. Prevention of the Inadvertent Movement and Illicit Trafficking of Radioactive Materials, IAEA TECDOC Series No. 1311 Vienna: IAEA, 2002. 22 p.

23. Convention on the Physical Protection of Nuclear Material, IAEA INFCIRC/274/Rev. 1. Vienna: IAEA, 1980.

24. МАГАТЭ. Устав: по состоянию на 28 декабря 1989 г. Вена: МАГАТЭ, 1990. 87с.

25. Code of Conduct on the Safety and Security of Radioactive Sources, IAEA/CODEOC/2001. Vienna: IAEA, 2001.

26. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1986р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. У 2-х томах. 2-е вид., перероб. та допов. К.,1999. Том 2. С. 218.

27. Конвенція про ядерну безпеку 1994р. // Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Г.І Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок / За ред. академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. У 2-х томах. 2-е вид., перероб. та допов. К.,1999. Том 2. С. 207-211.

28. Заключительный доклад Группы юридических и технических экспертов открытого состава для подготовки проекта поправки к Конвенции о физической защите ядерного материала. Вена: МАГАТЭ, 2003. 114с.

29. Курс международного права. В 7-ми т. / Ю.А. Баскин, Н.Б. Крылов, Д.Б. Левин и др. М., 1989. Т.1. Понятие и система международного права. 360с.

30. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Ученик. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство БЕК, 2001. 432с.

31. Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. М.: Юридическая литература, 1982. 568с.

32. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. М.: Наука, 1988. 170с.

33. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. Учебное пособие для юридических вузов. Киев: Вища школа. Издательство при Киевском ун-те, 1980. 168с.

34. Мишарин В.Н. Международное агентство по атомной энергии // Правовые проблемы использования атомной энергии. М.: Институт государства и права АН СССР, 1985. С. 16.

35. Малинин С.А. О правотворческой деятельности межгосударственных организаций // Советский ежегодник международного права. 1971 год. М.,1973. С. 186.

36. Тункин Г.И. XXV съезд КПСС и основные проблемы советской науки международного права // Советский ежегодник международного права. 1976 год. М.,1978. С. 17.

37. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. М.: Издательство «Спарк», 1997. 322с.

38. Marek K. Sur la notion de progress en droit international // Swedish yearbook of international law, 1982 B., 1983. P. 34.

39. Вельяминов Г.М. О понятии нормы международного права // Советский ежегодник международного права. 1971 год. М., 1973. С. 138-139.

40. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. Киев: Вища школа. Головное издательство, 1980. 320с.

41. Черниченко С.В. Нормы международного права // Советский ежегодник международного права. 1979год. М., 1980. С. 58.

42. Бартош М. Разнородные правовые источники в современном международном праве // Международная политика. 1974. № 575. С. 20.

43. Международное право: Учебник. / Отв. Ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. 2-е изд., доп. и перераб. М.: Международные отношения, 1998. 624с.

44. The Physical Protection of Nuclear Material and Nuclear Facilities, IAEA INFCIRC/225/Rev.4/Corrected Vienna: IAEA, 1999.

45. Актуальные проблемы деятельности международных организаций: Теория и практика / Под. ред. Г