СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА

brief description

ЗМІСТ

Перелік Умовних Скорочень
3
Вступ
4
Розділ 1. Загально-цивілістичні засади створення юридичних осіб приватного права
1.1. Поняття та зміст створення юридичних осіб приватного права 11
1.2. Правовий статус засновників юридичних осіб 36
Розділ 2. Етапи створення юридичних осіб приватного права
2.1. Цивільно-правові форми закріплення рішення засновників про створення юридичних осіб приватного права 54
2.2. Укладення установчого договору 71
2.3. Внесення вкладів засновниками юридичних осіб 85
2.4. Цивільно-правове регулювання державної реєстрації юридичних осіб приватного права 108
Розділ 3. Цивільно-правове регулювання створення юридичних осіб приватного права в процесі реорганізації
3.1. Реорганізація як спосіб створення юридичних осіб 135
3.2. Етапи створення юридичних осіб приватного права в процесі реорганізації 155

Висновки
187

Список використаних джерел
197
ВСТУП

Актуальність теми. Економіко-правові реформи, що провадяться в Україні з 90-х рр. XX ст., істотно вплинули на розвиток інституту юридичної особи. Була створена система нормативних актів, які визначили правовий статус різних видів юридичних осіб приватного права. До таких законодавчих актів можна віднести Цивільний та Господарський кодекси, Закони “Про господарські товариства”, “Про кооперацію”, “Про споживчу кооперацію”, “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про банки та банківську діяльність”, “Про об’єднання громадян”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” та багато інших. Загалом таку тенденцію розвитку законодавства України можна оцінити позитивно, враховуючи особливості мети та функцій різних видів юридичних осіб приватного права, їх організаційно-правові форми. В той же час існування значної кількості законодавчих актів привело до створення різних концепцій правового регулювання однорідних за своєю правовою природою відносин. Це стосується, зокрема, відносин, які виникають при створенні юридичних осіб приватного права.
Складність регулювання цього процесу викликана тим, що при створенні юридичних осіб виникають різні за своєю правовою природою відносини, які регулюються такими галузями права, як цивільне, господарське, адміністративне, аграрне. Тому окремі аспекти створення юридичних осіб приватного права були предметом дослідження представників різних галузей права. До них зверталися такі вчені, які захистили дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, як Н.О. Саніахметова, І.В. Спасибо-Фатєєва, О.М. Вінник, І.М. Кучеренко, О.Р. Кібенко, а також вчені, які захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: В.М. Кравчук, Ю.В. Яковлєв, В.І Татьков, Я.З. Гаєцька-Колотило, В.І. Марков, В.С. Петренко, Л.В. Винар, О.О. Квасніцька, І.А. Шамрай та інші.
Теоретичним проблемам правового статусу юридичних осіб приватного право були присвячені роботи таких науковців, як С.С. Алексєєв, Ч.Н. Азімов Т.В. Боднар, В.І. Борисова, С.М. Братусь, В.А., О.М. Вінник, М.К. Галянтич, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, І.В. Жилінкова, Д.В. Задихайло, А.І. Камінка, І.С.Канзафорова, О.Р. Кібенко, Н.В. Козлова, В.М. Коссак, О.В. Кохановська, В. М. Кравчук, Н.С.Кузнєцова, В.В. Лаптєв, В.В. Луць, Р.А. Майданик, В.К. Мамутов, Д.І.Мейр, О.А. Пушкін, Н.О. Саніахметова, В.І. Семчик, І.В. Спасибо-Фатєєва, Р.О.Стефанчук, І.А. Тарасов, Н.І. Тітова, Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова, Я.М. Шевченко, В.С. Щербина, Г.Ф. Шершенєвич, С.І.Шимон, Р.Б.Шишка, В.Л. Яроцький та ін.
Проте правові проблеми створення юридичних осіб приватного права в зазначених працях розглядались в контексті дослідження правового статусу окремих видів юридичних осіб або торкалися проблем дослідження публічно-правових відносин, які виникали при їх створенні. Системного дослідження цивільно-правових відносин, які виникають при створенні юридичних осіб приватного права в Україні, не провадилося, не зважаючи на існування багатьох теоретичних і практичних проблем. Це, зокрема, стосується визначення змісту суб’єктивного права на створення юридичних осіб приватного права та встановлення його законодавчих обмежень, уніфікації вимог до видів та змісту установчих документів, порядку формування статутного (складеного, пайового) капіталу (фонду), особливостей правового регулювання створення юридичних осіб у процесі реорганізації та багатьох інших питань. Тому обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною як для науки цивільного права, так і практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри цивільно-правових дисциплін Закарпатського державного університету “Політико-правові та організаційні проблеми адаптації системи права України до ринкових умов” (наказ №334 від 23.12.2005 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формування теоретичної концепції цивільно-правового регулювання створення юридичних осіб приватного права.
Мета наукового дослідження зумовила такі завдання:
- визначити поняття та основні етапи створення юридичних осіб приватного права;
- здійснити аналіз правового статусу засновників юридичних осіб приватного права;
- визначити форму та систему способів закріплення волевиявлення засновників щодо створення юридичних осіб приватного права;
- розкрити правову природу рішення про створення юридичної особи, договору про її створення, а також установчих документів юридичних осіб приватного права;
- дослідити правові підходи регулювання внесення вкладів до статутного (складеного, пайового) капіталу (фонду) засновниками юридичної особи;
- виявити основні цивілістичні проблеми, які виникають при державній реєстрації юридичних осіб приватного права, та визначити шляхи їх вирішення;
- встановити особливості створення юридичних осіб приватного права в процесі реорганізації;
- сформулювати пропозиції щодо удосконалення цивільно-правового регулювання створення юридичних осіб приватного права.
Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, які виникають при створенні юридичних осіб приватного права.
Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції, теорії щодо правового регулювання створення юридичних осіб приватного права, нормативно-правові акти України та практика їх застосування, а також зарубіжне законодавство, яке регулює ці відносини.
Методи дослідження, що використовувалися в процесі здійснення дисертаційного дослідження, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження, з урахуванням його об’єкта і предмета. Було використано дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові та спеціальні. Застосування діалектичного методу дозволило провести аналіз різних наукових концепцій щодо визначення поняття та етапів створення юридичних осіб приватного права, правової природи різних видів установчих документів. Метод системно-структурного аналізу використовувався для дослідження особливостей правового регулювання створення різних видів юридичних осіб приватного права та став передумовою для уніфікації правових підходів до регулювання цих процесів. Історично-правовий метод надав можливість визначити основні тенденції розвитку законодавства України, яке регулювало порядок створення юридичних осіб приватного права. Застосування порівняльно-правового методу дослідження допомогло встановити особливості створення юридичних осіб приватного права у різних державах і дало можливість визначити основні напрями правового регулювання цього процесу в Україні. За допомогою системно-структурного методу виокремлено основні етапи створення юридичних осіб приватного права, включаючи і в процесі реорганізації.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим проблемам цивільно-правового регулювання створення юридичних осіб приватного права. Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у таких наукових висновках та положеннях, які виносяться на захист вперше:
- обґрунтовано необхідність визнання однією із основних засад цивільного законодавства свободу створення юридичних осіб приватного права та запропоновано закріплення цього принципу у ст. 3 ЦК;
- визначено, що створення юридичних осіб приватного права – це легітимація установчих документів та державна реєстрація юридичної особи, а також здійснення інших дій засновниками (юридичною особою яка реорганізується, її учасниками) і публічними органами, які встановлені законодавством та є необхідними для проведення державної реєстрації окремих видів юридичних осіб;
- аргументовано необхідність закріплення у законодавстві єдиних підходів до обмеження права осіб на створення юридичної особи та участі в юридичній особі;
- доведено, що при створенні юридичних осіб у процесі реорганізації за рішенням суду або органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦК) допускається порушення основного принципу здійснення суб'єктивних цивільних прав, а саме автономії волі;
- зроблено висновок, що особа, яка розпоряджається поточним банківським рахунком, що відкривається для формування статутного (складеного, пайового) капіталу (фонду) при створенні юридичних осіб, повинна мати тільки права на закриття цього рахунку та повернення внесених засновниками коштів;
- аргументовано висновок про неможливість видачі довіреності засновниками юридичної особи для відкриття поточного банківського рахунку на підставі рішення засновників, як це зазначається в Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, оскільки відповідно до ст. 244 ЦК представництво за довіреністю може ґрунтуватися на договорі або акті органу юридичної особи;
- доведено, що юридична особа не може діяти на підставі двох установчих документів – статуту та установчого договору. В зв’язку з цим запропоновано внести відповідні зміни до ГК, Закону “Про банки та банківську діяльність”, “Про фермерське господарство”, які визнають такий договір установчим документом об’єднання підприємств, банківської корпорації та фермерського господарства;
- зроблено висновок про недоцільність вираження мінімального розміру статутного капіталу (фонду) у мінімальних заробітних платах та іноземній валюті, оскільки господарські товариства ставляться в нерівні правові умови щодо забезпечення гарантуючої функції статутного капіталу;
- враховуючи фіктивний характер акту прийому-передачі майна, який складається при створенні юридичних осіб приватного права для підтвердження внесення до статутного (складеного, пайового) капіталу (фонду) товариств майна, доведена необхідність підтвердження цього факту шляхом внесенням у державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень, а також у державний реєстр обтяжень рухомого майна запису про заборону розпоряджання таким майном;
- визначено, що особливостями створення юридичних осіб приватного права є: пов’язаність із процесом припинення юридичної особи (злиття, перетворення, поділ); відсутність необхідності здійснення деяких дії, які потрібно провадити при первинному створенні юридичної особи (формування статутного капіталу, укладення установчого договору); відсутність таких суб’єктів створення, як засновники; здійснення дій по створення нової юридичної особи самою юридичною особою, яка реорганізується, або/та її учасниками.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертації полягає у можливості використання висновків і пропозицій, які містяться в роботі, для вдосконалення цивільного законодавства України, при подальшому науковому дослідженні проблем правового регулювання відносин, які виникають при створенні юридичних осіб приватного права, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, для вдосконалення програм навчальних дисциплін “Цивільне право” та “Підприємницьке право”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях “Молодь у юридичній науці” (27-28 жовтня 2006 року, м. Хмельницький), “Поєднання публічно-правових та приватно-правових механізмів регулювання господарських відносин” (19-20 жовтня 2007 року, м. Івано-Франківськ) та на науково-практичному семінарі “Проблеми формування та реалізації державної житлової політики” (5 вересня 2008 року, м. Київ).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано чотири статті у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, а також теоретичних узагальнень та запропонованих нових шляхів вирішення проблем цивільно-правового регулювання створення юридичних осіб приватного права, можна зробити наступні висновки.
1. Згідно зі ст. 80 ЦК юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Ст. 80 ЦК виділяє поняття «створення» та «реєстрація» юридичної особи, що суперечить ч. 4 ст. 87 ЦК, яка встановлює, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Тому необхідно внести зміни до ст. 80 ЦК та відмовитися від розмежування поняття «створення» та «державна реєстрація» при визначенні поняття юридичної особи.
2. Принцип автономії волі щодо створення не тільки юридичних осіб публічного права, але і юридичних осіб приватного права не є універсальним для застосування. Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК поділ та злиття юридичних осіб, при якому виникають нові юридичні особи може провадитися за рішенням суду або відповідних органів державної влади. У процесі процедури санації господарський суд має право приймати рішення щодо реорганізації юридичної особи.
3. Правова експертиза установчих документів органами державної реєстрації фактично змінить правовий зміст цього юридичного процесу, і з нормативно-явочного способу створення юридичних осіб приватного права він перетвориться у дозвільний. Тим більше, навіть у випадку, коли деякі положення статутних документів не будуть відповідати законові, вони не матимуть юридичної сили, отож у них завжди можна внести певні зміни.
4. Легітимація установчих документів провадиться різними способами, а саме – шляхом підписання, прийняття, укладення, затвердження. Так, зокрема, одним засновником товариства з обмеженою відповідальністю підписується статут товариства. Засновники повного товариства укладають засновницький договір.
5. Для створення юридичних осіб приватного права необхідно здійснити певні дії як її засновниками, так і публічними органами. Оскільки юридична особа створюється тільки з дня її державної реєстрації, то для цього важливі лише дії, які необхідні для проведення цієї процедури. До них беззастережно відносяться дії щодо підписання (прийняття, укладення, затвердження) установчих документів, тобто надання їм легітимності. Обов’язковою умовою для створення будь-якої юридичної особи приватного права є тільки легітимація установчих документів та державна реєстрація юридичної особи. Інші дії засновники (юридична особа, яка реорганізується або/та її учасники) можуть здійснювати за своїм бажанням або виходячи із вимог законодавства, які відносяться до окремих видів юридичних осіб. До таких дій відносяться дії, які: встановлені законодавством, але не вимагають підтвердження для проведення державної реєстрації ( укладення договору про створення акціонерного товариства); не вимагаються для проведення державної реєстрації, але їх мають право здійснювати засновники відповідно до законодавства (укладення договору про створення товариства з обмеженою чи товариства з додатковою відповідальністю); породжують правові наслідки, але не встановлені законодавством (укладення договору з юридичної фірмою на підготовку установчих документів, консультації з аудиторської фірмою, укладення договору оцінки майна, яке вноситься до статутного капіталу тощо); не встановлені законодавством і не породжують правових наслідків (проведення переговорів між засновниками, пошук приміщення для місцезнаходження юридичної особи, тощо).
6. Легітимація установчих документі при створенні юридичних осіб може провадитися як самою юридичною особою (при перетворенні) так і юридичними особами, які зливаються, учасниками юридичної особи, що провадить виділ чи поділ, які стануть у майбутньому учасниками таких видів юридичних осіб. А отже, не тільки засновники мають право провадити легітимацію установчих документів юридичної особи.
7. Створення юридичних осіб приватного права – це легітимація установчих документів та державна реєстрація юридичної особи, а також здійснення інших дій засновниками (юридичною особою яка реорганізується, її учасниками) і публічними органами, які встановлені законодавством та є необхідними для проведення державної реєстрації окремих видів юридичних осіб.
8. У разі створення юридичної особи в процесі реорганізації не у всіх випадках установчі документи новоствореної юридичної особи розробляють і підписують її учасники. Так, зокрема, у разі реорганізації шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство рішення про створення приймається не учасниками, а загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю, які і затверджують статут акціонерного товариства.
9. Для того, щоб закріпити волевиявлення засновників про створення юридичних осіб приватного права, існують різні правові форми, які залежать від двох факторів: вимоги законодавства та/ або волі засновників.
10. Із аналізу ст. 4 ЦК України також можна зробити висновок про те, що до актів цивільного законодавства не належать локальні нормативні акти, але, як на наш погляд, такий підхід є дещо застарілим і не відповідає сучасним реаліям. Виходячи із того, що до предмету цивільного права включаються корпоративні відносини, організаційно-правові відносини є необхідність визнання актами цивільного законодавства і локальних нормативних актів юридичних осіб, які регулюють такі відносини.
11. Волевиявлення засновників акціонерного товариства щодо створення товариства виражається в також у договорах. Стаття 153 ЦК встановлює, що у випадку, коли акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Але цей документ не є кінцевою формою вираження волі засновників акціонерного товариства щодо створення товариства, оскільки рішення про створення приймають установчі збори.
12. Способами закріплення засновниками своєї волі щодо створення юридичних осіб приватного права є: підписання (укладення) установчого документа (статуту, засновницького договору, установочного акта); підписання договору про створення юридичної особи та установчих документів; прийняття рішення на установчих зборах про створення юридичної особи та прийняття (затвердження) статуту, підписання договору про створення юридичної особи, прийняття рішення на установчих зборах про створення юридичної особи та прийняття (затвердження) статуту.
13. Відносини сторін щодо створення певного виду юридичної особи повинні регулюватися договором, а особливо тих підприємницьких юридичних осіб, для створення яких засновниками до реєстрації вносяться певні вклади, внески, оплачуються акції тощо. Пропонуємо іменувати договір, який регулює порядок створення юридичних осіб, «установчим договором», оскільки така назва увійшла у правову лексику, а також з метою розмежування із засновницьким договором, на підставі якого створюються і діють повні та командитні товариства. В зв’язку з цим обґрунтована необхідність доповнення ч.1 ст. 87 ЦК абзацом другим у наступній редакції: «Якщо підприємницька юридична особа створюється кількома особами, вони укладають між собою установчий договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо її створення».
14. Відповідно до ст. 244 ЦК представництво за довіреністю може ґрунтуватися на договорі або на акті органу юридичної особи. Отже, підставою для довіреності засновниками особі – розпоряднику банківського рахунку, який відкривається для формування статутного капіталу, може бути не рішення засновників, а договір. Таким договором може бути як установчий договір, так і інші види договорів, зокрема договір доручення у випадку, коли особа-розпорядник рахунку не є засновником юридичної особи.
15. Юридична особа не може діяти на підставі двох установчих документів – статуту та установчого договору, оскільки це викликає питання щодо ієрархічної залежності одного установчого документа від інших та визначення відносин, які регулюються ними. В зв’язку з цим пропонуємо внести відповідні зміни до ГК, Закону «Про банки та банківську діяльність», «Про фермерське господарство», а також інших нормативних актів, які, відповідно, визнають установчий договір установчим документом об’єднань підприємств, банківської корпорації та фермерського господарства.
16. Враховуючи закріплений в законодавстві обов’язок засновників деяких видів юридичних осіб укладати установчий договір, який регулює відносини щодо створення юридичної особи, пропонуємо доповнити ч.1 ст. 87 ЦК абзацем другим у наступній редакції: «Якщо підприємницька юридична особа створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо її створення».
17. Тому вважаємо за необхідне виключити із Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ч. 4 ст. 3, яка надала право Міністерству юстиції та його територіальним органам провадити реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, бірж, інших установ та організацій.
18. В Україні реєстрація юридичних осіб виникла з прийняттям Закону «Про підприємництво» та Закону «Про підприємства в УРСР», зокрема, ст. 5 Закону «Про підприємства в УРСР» встановлювала, що підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації. Надалі реєстрація юридичних осіб врегульовувалася двома групами норм. Перша група правових норм встановлювала загальні правила і регулювала відносини щодо державної реєстрації підприємств, яка здійснювалася на підставі нормативних актів, які приймалися Кабінетом Міністрів України, і друга група – норми спеціального характеру, які містилися в розрізнених законодавчих актах, які регулювали реєстрацію окремих видів юридичних осіб як підприємницьких так і непідприємницьких. В результаті такого несистемного підходу державну реєстрацію юридичних осіб здійснювала значна кількість державних органів (Національний банк України реєстрував банки, Міністерство юстиції – об’єднання громадян, благодійні фонди, професійні спілки, адвокатські об’єднання). Поверненням до подвійної реєстрації є внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" від 16.03.2006 року, яким було встановлено, що Міністерству юстиції України та його територіальним органам надані права здійснювати реєстрацію (легалізацію) об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок та їх об'єднань), благодійних організацій, політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, бірж, інших установ та організацій, визначених законом, та право видачі свідоцтва про державну реєстрацію, оформленого державним реєстратором у відповідному виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи. Внесення до Закону зазначених вище змін суперечить ст. 87 та 89 ЦК, які встановлюють таке поняття як державна реєстрація, яка повинна здійснюватися тільки у єдиному державному реєстрі.
19. В Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановити перелік юридичних осіб, які мають створюватися у дозвільному порядку, але державну реєстрацію повинен здійснювати єдиний орган. Зокрема, до видів юридичних осіб, які створюються у дозвільному порядку, можна віднести не тільки банківські установи, а й інші фінансові установи, створення та діяльність яких потребує як спеціальних знань, так і фінансових можливостей, перевірка яких має здійснюватися не державним реєстратором, а спеціальними державними органами: Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України , а Національним банком – комерційних банків, інших фінансових установ.
20. Інститут державної реєстрації юридичних осіб є комплексним інститутом, інтегрованим у ЦК із норм адміністративного права. Включення до ЦК норм, які регулюють публічно-правові відносини державної реєстрації юридичних осіб, є відображенням сучасних інтеграційних процесів, в яких виникають міжгалузеві правові інститути, які створюються на межі двох галузей права – цивільного та адміністративного.
21. Однією з підстав примусової ліквідації юридичних осіб є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можуть бути усунуті (ч. 1 ст. 110 ЦК). У разі прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації або визнання державної реєстрації недійсною, юридична особа не може бути визнана такою, яка не існувала як суб’єкт цивільних правовідносин.
22. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 24 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо необхідності подання для державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), документу, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом, запропоновано, відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» і Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановити державну реєстрацію обмежень обороту рухомого та нерухомого майна, яке вноситься до статутного капіталу (фонду).
23. У разі прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації або визнання державної реєстрації недійсною, юридична особа не може бути визнаною такою, яка не існувала як суб’єкт цивільних правовідносин.
24. Враховуючи розробку концепції радянського цивільного права щодо можливості створення юридичних осіб у процесі реорганізації та закріплення у ЦК постсоціалістичних країн (ст. 58 ЦК РФ, ст. 46 ЦК Республіки Казахстан, ст. 50 ГК Республіки Узбекистан), а також у Законах України («Про банки і банківську діяльність», «Про кооперацію», «Про благодійництво та благодійні організації», «Про свободу совісті та релігійні організації» та ін.), які були прийняті як до, так і після вступу в дію ЦК України, пропонуємо закріпити в ЦК поняття реорганізація під яким розуміється припинення та/чи створення юридичних осіб (перетворення, злиття, поділ, приєднання, виділ) при яких виникає правонаступництво.
25. Стаття 87 ЦК, яка регулює порядок створення юридичних осіб, не визначає, що юридичні особи можуть бути створені в процесі реорганізації. В зв’язку з цим пропонуємо ч. 1 ст. 87 ЦК доповнити наступним абзацом: «Юридична особа може бути створена внаслідок реорганізації (злиття, виділу, поділу, перетворення»).
26. ЦК повинен містити як поняття реорганізації, так і поняття окремих його форм. У зв’язку з цим пропонуємо ч. 1 ст. 87 доповнити наступними абзацами:
«Юридична особа може бути утворена також внаслідок реорганізації (злиття, виділення, поділу, перетворення) діючої (діючих) юридичних осіб з додержанням вимог законодавства». А також доповнити ЦК ст. 104-1 ЦК наступного змісту:
«Реорганізацією (злиття, приєднання, виділення, поділ, перетворення) є сукупність юридичних дій, внаслідок яких відбувається припинення і (або) створення юридичної особи, яке супроводжується переходом прав і обов’язків реорганізованої юридичної особи (правопопередника) до іншої юридичної особи (правонаступника).
У разі злиття однієї юридичної особи з іншою юридичною особою усе майно, майнові права та обов'язки кожної з них переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття.
При приєднанні однієї юридичної особи до іншої юридичної особи до останньої переходять усе майно, майнові права та обов'язки приєднаної юридичної особи.
У разі поділу юридичної особи до нових юридичних осіб, які виникли в результаті цього поділу, переходять у відповідних частках майно, майнові права і обов'язки реорганізованої юридичної особи.
При виділі з юридичної особи однієї або кількох нових юридичних осіб до кожної з них переходять у відповідних частинах майно, майнові права і обов'язки реорганізованої юридичної особи.
При перетворенні однієї юридичної особи в іншу юридичну особу, до юридичної особи, яка виникла, переходять усе майно, майнові права і обов'язки колишньої юридичної особи».
27. Державна реєстрація припинення юридичної особи повинна здійснюватися одночасно з державною реєстрацією створених у процесі реорганізації юридичних осіб, оскільки, наприклад, при злитті, коли припиняється декілька юридичних осіб, не може існувати проміжку часу, коли юридична особа не існує.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абакшин А. Н. О регистрации акционерного общества / А. Н. Абашкин // Юрист. – 2005. – № 5. – С. 31.
2. Агапова О. Передаточный акт и разделительный баланс как документы, оформляющие правоприеемство при реорганизации юридических лиц: проблемы правового регулирование / О. Агапова // Хозяйство и право. – 2007. – № 3. – С. 37.
3. Алексеев С. С. Проблемы теории права: 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск: Изд–во Свердл. юрид. ин–та, 1972. – Т. 1. – 396 с.
4. Бакулина Е. В. К вопросу о судебном оспаривании реорганизации хозяйственных обществ / Е. В. Бакулина // Хозяйство и право. – 2004. – № 3. – С. 128–139.
5. Бараненков В. В. Некоторые проблемы создания и функционирования юридических лиц – военных организаций / В. В. Бараненков // Проблемы создания и функционирования системы юридических лиц федерального органа исполнительной власти: мастер. межведомств. научно–практич. Конференции / М.: МВИ ФПС России, 2003. – С. 7–12
6. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательстве. 2–е изд., стер. / Белов В. А. – (2–е изд. стер.). – М.: АО "Центр ЮрИнфоР", 2001. – 288 с.
7. Боднар Т. В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов'язань (цивільно-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес. Сімейне право. Міжнародне приватне право" / Т. В. Бондар — К., 2005. — 34 с.
8. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М.: Статут, 1997. – Кн. 1: Общие положения. – 1997. – 681 с.
9. Брагинский М. И. Договоры, направленные на создание коллективных образований / Брагинский М. И. – М.: «Статут», 2004. – 207 с.
10. Брагинский М. И. Юридические лица / М. И. Брагинский // Хозяйство и право. – 1998. – № 3. – С.18.
11. Братусь С. Н. Юридические лица. Гражданское право. Ч. 1 / (Под ред. М. М. Агаркова, Д. М. Генкина). – М.: Юрид. изд–во НКЮ СССР, 1944. – 279 с.
12. Брызгалин А. Государственная регистрация субъектов предпринимательства / А. Брызгалин // Советская юстиция. – 1993. – № 24. – С. 26.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / (уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел). – Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
14. Вінник О. М. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності / О. М. Вінник // Вісник Вищого Арбітражного Суду України. – 1998. – № 2. – С. 242–247.
15. Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення / Вінник О. М. – К.: Атіка. – 2003. – 352 с.
16. Вітвіцький С. С. Державна реєстрація та ліцензування суб'єктів підприємницької діяльності: порівняльний аналіз / С. С. Вітвіцький // Держава і право. – 2002. – Вип.18. – С. 240–244.
17. Галянтич М. К. Державна реєстрація підприємництва — нові підходи / М. К. Галянтич // Право України. – 1993. – № 9–10. – С. 14–16.
18. Горлов В.А. Правовое положение обществ с ограниченной ответственностью: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.04 / Горлов Валентин Александрович. – Екатеринбург, 1998. – 172 с.
19. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06 листопада 1991 р. № 1798-XII; станом на 17.09.2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1798-12.
20. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV; станом на 16.05.2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15.
21. Гражданский кодекс Республики Беларусь. – СПб.: "Юридический Центр Пресс". – 2003. – 1050 с.
22. Гражданский кодекс Республики Казахстан / (отв. ред. Н.Э.Лившиц). – СПб.: «Пресс», 2002. – 1028 с.
23. Гражданский кодекс Российской Федерации. Научно–практический комментарий / (Отв. ред. Т. Е. Абова, А. Ю. Кабалкин, В. П. Мозолин). – М.: БЕК, 1996. – Часть 1. –714 с.
24. Гражданский кодекс Российской Федерации. С постатейным приложением материалов практики Конституционного суда РФ, Верховного Суда РФ, Высшего Арбитражного Суда РФ / (сост. Д. В. Мурзин). – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА М), 2001. – 1200 с.
25. Гражданский кодекс У.С.С.Р. от 16 декабря 1922 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства Украины. – 1923. – № 55. – Ст.780.
26. Гражданское право. Учебник. Том 1 / (отв. ред. Е. А. Суханов). – М.: БЕК, 2002. – 816 с.
27. Гражданское право. Учебник. Ч.1 / Под ред. А. П Сергеева., Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 784 с.
28. Гражданское право: учебник 2 т.: Учебник / (Ем В. С., Зенин И. А., Коваленко Н.И. и др.) отв. ред. Е.А. Суханов. – М.: БЕК, 2000. – Т. 1. – 704 с.
29. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / Грибанов В.П. – М.: СТАТУТ, 2001. – 411 с.
30. Державний класифікатор «Класифікація організаційно–правових форм господарювання» (Електронний ресурс) / Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
31. Долинская В. В. Акционерное право: учебник для ВУЗов по специальности «Юриспруденция» / В. В.Долинская, А. Ю. Кабалкин. – М.: Юрид. лит, 1997. – 352 с.
32. Ем В. С., Козлова Н. В. Учредительный договор: понятие, содержание, сущность и правовая природа (комментарий действующего законодательства) / В. С. Ем, Н. В. Козлова // Законодательство. – 2000. – № 3. – С. 71.
33. Ершова И. Создание коммерческой организации / И. Ершова // Закон. – 2001 . – № 8. – С. 62.
34. Єфименко А. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України / А. Єфименко // Право України. – 2002. – № 10. – С. 77–79.
35. Жилинский С. Э. Правовая основа предпринимательской деятельности: (Предпринимательское право): Курс лекций / Жилинский С. Э. – М.: НОРМА: ИНФРА, 1998. – 661с.
36. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1983. – Додаток до № 28. – Ст. 574.
37. Зайцева В. В. Торговые товарищества // Гражданское и торговое право капиталистических государств / (под. ред. Е. А. Васильева). – М., 1993. – С. 226–239.
38. Захаров В. А. Создание юридических лиц: правовые вопросы / Захаров В. А. – М.: Норма, 2002. – 208 с.
39. Зыкова И. В. Основные перспективы совершенствования правового регулирования государственной регистрации юридических лиц при их создании / И. В. Зыкова // Юрист. – 2005. – № 2. – С. 7.
40. Зыкова И. В. Юридические лица: создание, реорганизация, ликвидация / Зыкова И. В. – М.: Издательство «Ось–89», 2005. – 256 с.
41. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / Иоффе О. С. – М.: Статут, 2000. – 782 с.
42. Кабалкін А. Ю. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейний) / Т. Е. Абова, А. Ю. Кабалкин. – М.: Юрайт–Издат Право и закон, 2002. – 880 с.
43. Кантор Н. Е. Гражданско–правовые проблемы создания и деятельности юридических лиц, учреждаемых публично–правовыми образованиями: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юр. наук: спец. 12.00.03 "Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право" / Кантор Н. Е. – М., 2006. – 32 с.
44. Карлин А. А. Реорганизация акционерного общества : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юр. наук: спец. 12.00.03 "Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право" / Карлин А. А. – М., 2004. – 25 с.
45. Кашанина Т.В. Корпоративное право: Право хозяйственных товариществ и обществ : Учебник для вузов / Кашанина Т. В. – М.: Норма – Инфра, 1999. – 815 с.
46. Квасніцька О. О. Правове регулювання державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.04 "Господарське право; господарсько–процесуальне право" / О. О. Квасніцька – Донецьк, 2006. – 19 с.
47. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие / Кибенко Е. Р. – Харьков.: Эспада, 2001. – 480 с.
48. Кібенко О. Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України / Кібенко О. Р. – Х.: Страйк, 2005. – 432 с.
49. Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно–правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д–ра юрид. наук: 12.00.04 «Господарське право; господарсько–процесуальне право» / О. Р. Кібенко. – Х., 2006. – 40 с.
50. Клименко О. М. Особливості правового становища держави як суб'єкта приватного (цивільного) права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. М. Клименко— К., 2006. — 22 с.
51. Козлова Н. Создание юридических лиц: взгляд в будущее / Н. Козлова // Хозяйство и право. – 2002. – № 1. – С.109.
52. Козлова Н. В. Правовая природа учредительного договора / Н. В. Козлова // Государство и право. – 1993. - № 10. – С. 59-63.
53. Козлова Н. В. Правовая природа учредительных документов юридического лица / Н. В. Козлова // Хозяйство и право. – 2004. – № 1. – С. 66.
54. Козлова Н. В. Правосубъектность юридического лица / Н. В. Козлова. – М.: Статут, 2005. – 476 с.
55. Козлова Н. В. Учредительный договор о создании коммерческих обществ и товариществ: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юр. наук: спец. 12.00.03 "Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право" / Н. В. Козлова. – М., 1993. – 34 с.
56. Козлова Н.В. Учредительный договор о создании коммерческого общества и товарищества. / Козлова Н. В. – М., 1994. – 174 с.
57. Коломієць О.О. Цивільно–правове регулювання діяльності фізичної особи – підприємця: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03 / Коломієць Оксана Олексіївна – К., 2003. – 185 с.
58. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный) / (отв. ред. О. Н. Садиков). – М.: Юридическая фирма “КОНТРАКТ”, Издательская группа “ИНФРА–М–НОРМА”, 1996. – 800 с.
59. Комментарий части второй (постатейный) Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей / Суханов Е. А. – М., 1996. – 480 с.
60. Конституція України. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 47 с.
61. Королёв С. Правовые аспекты открытия и ведения накопительных (временных расчетных) счетов / С. Королёв // Хозяйство и право. – 2001. – № 3. – С. 56–62.
62. Кравчук В. М. Державна реєстрація юридичної особи / В. М. Кравчук // Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. Коссака В. М. – К.: Істина, 2004. – С.72–74.
63. Красавчиков О. А. Гражданские организационно–правовые отношения / О. А. Красавчиков // Советское государство и право. – 1966. – №10. – С. 50–57.
64. Кузнєцова Н.С. Державна реєстрація юридичної особи / Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / (За відповід. ред. О. В. Дзери (кер.авт. кол.), Н. С.Кузнєцової, В. В. Луця). – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.I. – С.144–146;
65. Кузнєцова Н. С. Концептуальні засади інституту юридичної особи в новому цивільному законодавстві України / Н. С. Кузнєцова // Матеріали VIII регіональної науково–практичної конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні». – Львів, 2002 – С. 215–216.
66. Кучеренко І. М. Деякі питання державної реєстрації підприємств / І. М. Кучеренко // Правова держава. – 1993. – № 4. – С. 24–28.
67. Кучеренко І. М. Організаційно–правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія / Кучеренко І. М. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 328 с.
68. Кучеренко І. М. Повні та командитні товариства / І. М. Кучеренко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 36–39.
69. Кучеренко І. М. Юридичні особи публічного права як суб’єкти цивільних правовідносин. Кол. Монографія / (за ред. Я. М. Шевченко) // Еволюція цивільного законодавства України. Проблеми теорії і практики. – К.: "Юридична думка", 2007. – С. 168–213
70. Кыров А.А. Комментарий к Федеральному закону «Об акционерных обществах» / Кыров А. А. – М.: ТК Вели, Изд–во Проспект, 2005. – 285 с.
71. Лисогор Н. Зміни у законодавстві про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності / Н. Лисогор // Право України. – 2004. – №1. – С.71–73.
72. Ломакин Д. В. Акционерное правооотношение / Ломакин Д. В. – М.: Спарк, 1997. – 156 с.
73. Ломакин Д. В. Акционерный и уставный капитал: соотношение понятий по дейст¬вующему законодательству / Д. В. Ломакин // Право и экономика. – 1996. – № 15/16. – С. 5.
74. Ломакин Д. В. О проекте Федерального закона «О государственной регистрации юридических лиц» / Д. В. Ломакин // Законодательство. – 2001. – № 6. – С. 75–79.
75. Максименко С. Т. Осуществление гражданских прав и исполнение обязанностей: автореф. дис. на соискание научной степени канд. юрид. наук: спец. 12.712 "Гражданское право и гражданский процесс" / С. Т. Максименко – Саратов, 1970. – 17 с.
76. Марков В. Уточнення складу та змісту установчих документів суб’єктів підприємництва / В. Марков // Підприємництво, господарство і права. – 2004. – № 8. – С. 46.
77. Марков В. І. Створення та реєстрація суб'єктів підприємництва недержавного сектору економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 "Господарське право; господарсько–процесуальне право" / В. І. Марков. – Донецьк, 2004. – 20 с.
78. Мартышкин С. В. Понятие и признаки реорганизации юридического лица: дисс. …канд. юрид. наук: 12.00.03 / Мартышкин Сергей Викторович. – Самара, 2000. – 225 с.
79. Маслов В. Ф. Советское гражданское право. Часть первая / В. Ф. Маслов, А. А. Пушкин. – К.: Издательское объединение "Вища Школа", 1977. – 287 с.
80. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2 ч.) / Мейер Д. И. – М.: «Статут», 2000. – 831 с. (Классика российской цивилистики.)
81. Мозолин В. П. Комментарий к Федеральному закону «Об акционерных обществах» / В. П. Мозолин, А. П. Юденков. – М.: «НОРМА», 2002. – 416 с.
82. Нарышкина Р. Л. Акционерное право США / Нарышкина Р. Л. – М.: Юридическая литература, 1978. – 237 с.
83. Науково–практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / (за відповід. ред. О. В. Дзери (кер.авт.кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця). – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.1 – 832 с.
84. Носков Б. П. Порядок государственной регистрации юридических лиц при их создании: проблемы и решения / Б. П. Носков, А. В. Чуряев // Юрист. – 2005. – № 5. – С. 27–30.
85. Об отмене государственной регистрации государственных, кооперативных и общественных хозяйственных организаций и предприятий: постановление Совета Министров СССР от 20.10.1956г. № 1436 // СП СССР. – 1957. – № 2. – ст. 14.
86. Перевалов В. Д. Современное гражданское право – баланс частного и публичного / В. Д. Перевалов, В. А. Бублик. – Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. – М.: СТАТУТ, Екатеринбург: Институт частного права, 2004. – 462 с.
87. Петренко В. С. Установчі документи суб'єктів господарювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 "Господарське право; господарсько–процесуальне право" / В. С. Петренко. – Донецьк, 2006. – 18 с.
88. Покровский И. А. История римского права / Покровский И. А. – СПб.: Летний сад, 1998. – 560 с.
89. Полковников Г. В. Английское право о компаниях: закон и практика / Полковников Г. В. – М.: НИМП, 1999. – 240 с.
90. Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності: наказ Міністерства юстиції України від 21.02 2006 № 12/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.02.2006 за № 174/12048 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 9. – ст. 571.
91. Попондопуло В. Ф. Частное и публичное право как отрасли права / В. Ф. Попондопуло // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2 – М.: СТАТУТ, 2002. – С. 17-40.
92. Посполітак В. Поняття реорганізації акціонерних товариств за українським, німецьким та європейським правом / В. Посполітак, О. Мовчан // Український правничий часопис (українсько–європейський консультативний центр з питань законодавства). – 2004. – № 9 (14). – С. 58.
93. Постанова Верховного суду України від 2 жовтня 2007 року по справі № 2–235/07 [Електронний ресурс] / Верховний суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
94. Постанова Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2007 р. по справі № 2-3569/03 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
95. Постанова Вищого господарського суду України від 16 грудня 2004 р. по справі № 7/171/60-72 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
96. Постанова Вищого господарського суду України від 26 серпня 2004 р. по справі № Н32/171 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
97. Постанова Вищого господарського суду України від 5 березня 2008 року по справі № 20/351 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
98. Постанова Вищого господарського суду України від 8 червня 2006 р. по справі № 5/33/06/5-77 [Електронний ресурс] / Вищий господарський суд України. – К.: CD–вид–во "Інформтехнологія" Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану.
99. Предпринимательское право: Курс лекций / (отв.ред. Н. И. Клейн). – М.: Юрид. лит–ра, 1993. – 480 с.
100. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 16 липня 2001 р. № 2658–ІІІ; станом на 05.10.2004 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=2658–14.
101. Про адвокатуру : Закон України від 19 грудня 1992 р. № 2887–XII; станом на 07.12.2006 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=2887–12.
102. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р. № 514–VI; [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=514–17.
103. Про банки та банківську діяльність : Закон України від 07 грудня 2000 р. № 2121–ІІІ; станом на 16.05.2008 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=2121–14.
104. Про банки та банківську діяльність : Закон України від 20 березня 1991 р. за № 872-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. – № 25 – ст. 281.
105. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 року № 531/97–ВР; станом на 01.01.2003 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=531%2F97–%E2%F0.
106. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343–XII; станом на 03.06.2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=2343–12.
107. Про власність: Закон України вiд 07 лютого 1991 № 697–XII; [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=697–12.
108. Про внесення змін до деяких законодавчих