ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

brief description

Зміст
Стор.
Вступ 3
Розділ 1. Розвиток підходів до істотних умов договору 11
та їх сучасний стан
1.1.Розвиток підходів до істотних умов договору 11
1.2.Сучасні погляди на істотні умови договору 22
Висновки до розділу 1 55

Розділ 2. Особливості істотних умов договору та їх
співвідношення з іншими договірними умовами 57
2.1. Предмет договору 57
2.2. Умови договорів, визначені як істотні законом 85
2.3. Істотні умови, які є необхідними для договорів
певного виду 104
2.4. Істотні умови договору, щодо яких за заявою хоча
б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди 129
2.5. Співвідношення істотних умов договору з іншими
договірними умовами 147
Висновки до розділу 2 158
Загальні висновки 162
Список використаних джерел 166

ВСТУП

Актуальність теми. зумовлена становленням в Україні розвинутого громадянського суспільства та побудовою суверенної, демократичної, правової, соціальної держави, яка повинна служити суспільству й людині. Конституція України (ст. 41), зокрема, встановила право кожного розпоряджатися своєю власністю. При здійсненні цього конституційного права договорам відводиться чільна роль. Адже здійснення розпорядження майном реалізується в конкретних правовідносинах, учасниками яких є суб’єкти цивільного права. Договір при цьому виступає як засіб, що допомагає виникненню цивільних правовідносин. Зважаючи на важливість договору в цивільному праві, відзначимо, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, а його укладення залежить від домовленості сторін за істотними умовами договору, що робить цей аспект вельми актуальним.
Через розширення цивільним законодавством договірної свободи, існування в ньому засад диспозитивності потребують переосмислення основи договірного права. Це також зумовлюється реформуванням цивільного права, встановленням суто приватницьких засад його регулювання, необхідністю інтеграції в законодавство Європейського Союзу.
При цьому уявлення про істотні умови договору теж не залишається усталеним. По-перше, під час панування адміністративних відносин за радянських часів, що позначалося й на цивільному праві, істотні умови договору іноді зводилися до обслуговуючих планові акти формальностей, які, фактично, не відігравали вирішальної ролі у виникненні в договорі справжньої ініціативної згоди сторін. По-друге, в сучасних диспозитивних умовах розвитку цивільного законодавства висловлюється точка зору, що деякі істотні умови, навіть за їх невизначеності в договорі, не впливають на його чинність, і такі уявлення потребують ретельного теоретичного аналізу. По-третє, деякі з дослідників останнім часом формують конструкції «обмежувальних», «особливих» умов договору, тому їх співвідношення з істотними умовами необхідно дослідити з огляду на систематику договірних умов.
Отже, додаткового розгляду потребує формування уявлень про істотні умови договору за нинішнього розвитку цивільного законодавства. Для того щоб побудувати систему договірних умов у сучасному цивільному праві слід як одну з важливих детермінант виявити особливості істотних умов договору й відокремити їх від решти договірних умов. Це сприятиме належному укладенню цивільно-правових договорів, а з практичної точки зору дозволить обґрунтовано з’ясовувати те, чи був договір укладений в тому чи іншому випадку, зважаючи на чітке, теоретично виважене законодавче регулювання.
Таким чином, як у науці, так і на практиці виникає низка проблем щодо істотних умов договору, які наразі не розв’язані остаточно і на теоретичному, і на законодавчому рівні.
Актуальність теми дисертаційного дослідження також зумовлюється відсутністю відповідних теоретичних розробок щодо істотних умов договору у сучасній науці цивільного права, хоча окремі аспекти істотних умов договору висвітлювалися в дослідженнях, присвячених теорії договірного права, а саме, у працях: А. В. Луць - «Свобода договору у цивільному праві України» (2001), О. Є. Миронець – «Изменение и расторжение договора по гражданскому законодательству Российской Федерации» (2003), О. О. Лазарєва – «Существенные условия договора международной купли-продажи товаров» (2005), С. О. Бродовського – «Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України» (2005), В. О. Горєва «Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України» (2007).
Окремі аспекти правового регулювання істотних умов договору висвітлені у наукових працях В. Р. Ансона, І. І. Банасевич, О. А. Беляневич, С. М. Бервено, М. І. Брагінського, А. Г. Брунь, Є. В. Вакулович, В. А. Васильєвої, І. В. Венедиктової, В. В. Вітрянського, В. І. Гавзе, М. К. Галянтича, О. В. Дзери, В. В. Луця, Р. А. Майданика, Є. О. Мічуріна, В. Г. Олюхи, А. П. Сергєєва та інших.
З огляду на вищевикладене існує потреба в узагальнюючій роботі, яка певним чином підсумує сучасні уявлення про істотні умови договору з урахуванням реформування цивільного законодавства та розвитку теоретичних положень про такі умови договору. Дане дослідження є необхідним для розвитку теоретичних положень про істотні умови договору, належного укладення договорів, правильного правозастосування. Воно здатне допомогти у здійсненні договірних прав та обов’язків учасниками цивільних правовідносин, сприятиме вдосконаленню чинного цивільного законодавства.
Таким чином, вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений відсутністю сучасних наукових праць, які б комплексно на теоретичному рівні висвітлювали істотні умови договору з урахуванням удосконалення цивільного законодавства України, існуючими у зв’язку з цим неузгодженими проблемами правового регулювання та необхідністю формування сучасних теоретичних поглядів на істотні умови договору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної цільової програми «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0186.0.070867), а також Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 роки.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення загальнотеоретичних засад встановлення істотних умов договору, їх зумовленості в сучасному цивільному праві. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:
1) проаналізувати розвиток уявлень про істотні умови договору та виявити тенденції, що є актуальними для застосування в сучасному цивільному праві;
2) на основі існуючих поглядів на істотні умови договору сформувати відправні ідеї, що впливають на їх формування в сучасному праві;
3) проаналізувати особливості істотних умов договору, знайти їх співвідношення з іншими умовами договору;
4) дослідити особливості встановлення істотних умов договору в законодавстві;
5) з’ясувати особливості формування істотних умов договору за заявою хоча б однієї зі сторін договору;
6) дослідити особливості вирішення спорів з приводу домовленості щодо істотних умов договору;
7) визначити можливості для правотворчої діяльності щодо вдосконалення істотних умов договору;
8) сформулювати пропозиції щодо удосконалення актів чинного цивільного законодавства, що регулює істотні умови договору.
Об’єктом дослідження є субінститут істотних умов договору та особливості його функціонування з урахуванням сучасного етапу розвитку цивільного права.
Предметом дослідження є система нормативних актів, що регулюють істотні умови договору, їх застосування; відповідна судова практика; спеціальна вітчизняна та іноземна наукова література.
Методи дослідження. Істотні умови договору досліджувалися з використанням наступних загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання.
Так, за допомогою системного методу положення цивільного права щодо істотних умов договору розглядались як складова частина договірного права у взаємозв’язку його елементів із системою цивільного права. Аналітичний метод був застосований для аналізу законодавства, судової практики, наукових теорій та поглядів про істотні умови договору.
Спеціальними методами дисертаційного дослідження є історичний, порівняльно-правовий та інші. Згідно з цим, істотні умови договору досліджувалися в їх історичному розвитку, починаючи з римського приватного права, цивільного права дореволюційної Росії, цивільного права радянського періоду. Такий історично-порівняльний підхід зумовлений становленням в Україні цивільного права як приватного, що є рівноправним з публічним правом, а не підпорядкованим йому. Це, у свою чергу, вимагає звернення до витоків приватного права та дослідження позитивних моментів його здійснення в різні часи.
Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні розвитку істотних умов договору та у порівнянні з існуючим станом їх закріплення в чинному законодавстві. Він також дозволив порівняти українське законодавство із законодавством зарубіжних країн (Німеччини, Франції, США та інших) щодо регулювання істотних умов договору.
Використовувалися й інші засоби наукового пізнання. Зокрема, індуктивний метод використовувався при розгляді дії загальних вимог законодавства щодо встановлення істотних умов у різних договорах. Метод дедукції допоміг дослідити окремі випадки встановлення істотних умов у різних договорах та розглянути їх з точки зору тенденцій визначення таких умов у договорах за допомогою закону та узгодження сторонами на власний розсуд.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у положеннях та висновках, що виносяться на захист:
Вперше:
1. З’ясовано походження та застосування протягом розвитку цивільного права категорії «істотні умови договору» у вітчизняній цивілістиці, що є важливим для виявлення у ретроспективних дослідженнях істотних умов договору, формування уявлень про них. Встановлено, що протягом еволюції цивільного права вживалися категорії «істотні елементи», «істотні ознаки», «необхідні частини», «істотні пункти» договору, які фактично є тотожними з категорією «істотні умови договору» в сучасному розумінні.
2. Доведено, що відсутність домовленості за будь-якою істотною умовою договору не може бути встановлена судом через наміри сторін. Це має застосовуватись як для істотних умов договору, визначених у законі, такі і для істотних умов договору, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір, в якому відсутня домовленість хоча б за однією істотною умовою, не може бути визнаний чинним у судовому порядку.
Дістало подальшого розвитку:
3. Теоретичні підходи до визначення істотних умов, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Для встановлення такої істотної умови в договорі є потрібними: волевиявлення хоча б однієї зі сторін, яка визначає таку умову; доведення цієї умови до іншої сторони; згода іншої сторони на таку умову; визначення цієї умови в договорі.
4. Ідею про необхідність узгодження істотних умов договору, що випливають з деяких законодавчих актів для окремих видів договорів, з теоретичними положеннями про істотні умови договору й відповідно до останніх доводиться необхідність уточнити існуючі в законодавстві істотні умови договору, зокрема, вилучити з їх складу місце укладення договору, найменування сторін та інші, що в окремих законах названі як істотні. Згідно з цим, сформульовано пропозиції щодо внесення змін у законодавчі акти України, якими встановлюються істотні умови договору.
5. Підхід щодо поділу істотних умов на об’єктивно істотні умови та суб’єктивно істотні умови. Перші прямо названі в законі як такі, згоди за якими сторони мають неодмінно досягти, вони визначають сутність договору, без якої він не відповідав би ознакам того чи іншого договірного виду, є важливими для кожного з них. Суб’єктивно істотні умови в законі визначені як «всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди» та надають договору індивідуальних характерних рис у кожному конкретному випадку, в чому виявляється свобода договору при визначенні сторонами його істотних умов.
Удосконалено:
6. Теоретичні уявлення про істотні умови договору, щодо яких сторони мають дійти згоди за заявою хоча б однієї з сторін. Зокрема, надання в ч. 1 ст. 651 ЦК України можливості сторонам самим домовлятися про можливість односторонньої зміни чи розірвання договору створило підстави для формування відповідної істотної умови договору. Законодавче формулювання, згідно з яким зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, дозволяє стверджувати по те, що з теоретичної точки зору це є істотною умовою договору, щодо якої за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди;
7. Підходи до визначення ціни договору. Доведено необхідність внесення доповнень у ч. 2 ст. 534 ЦК України, яка має набути такого вигляду: «Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Якщо в договорі не буде вказано інше, курс іноземної валюти до гривні на день платежу, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України».
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть використовуватись у:
- правотворчій діяльності – для удосконалення положень чинного законодавства, що регламентують договірні відносини в аспектів встановлення істотних умов договору;
- науково-дослідній сфері – на підставі теоретичних висновків та отриманих автором положень можуть здійснюватися подальші наукові дослідження як загальних проблем договірного права, такі і окремих договорів;
- правозастосовчій діяльності – для удосконалення договірної діяльності учасників цивільних правовідносин та судової практики у переддоговірних спорах і спорах, що виникають із укладених договорів;
- навчальному процесі – при підготовці підручників, навчальних і методичних посібників, навчально-методичних комплексів для студентів-правників вищих навчальних закладів, а також при проведенні лекційних, семінарських і практичних занять з дисципліни «Цивільне право України» та спецкурсів «Зобов’язальне право», «Договірне право» тощо. Результати дисертації були впроваджені в навчальний процес Херсонського економічно-правового університету (акт впровадження № 7 від 12 вересня 2008 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ. Результати дослідження були оприлюднені та обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми цивільного права і процесу”, присвяченій пам’яті професора О.А.Пушкіна (Харків, 26 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичної конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин» (Макіївка, 21-22 вересня 2007 р.), круглому столі «Реформування житлового законодавства України: проблеми та перспективи» (Харків, 16 грудня 2006 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладено у 8 наукових працях, серед яких 5 статей, надрукованих у виданнях, що входять до затверджених ВАК України переліків фахових наукових видань, та 3 тезах доповідей на конференціях та круглому столі.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми визначення сутності та змісту істотних умов договору, які впливають на його чинність. Проведене дослідження загальнотеоретичних засад істотних умов договору дозволило виявити закономірності їх встановлення в цивільному законодавстві, які зумовлюються природою договору взагалі, окремих груп і видів договорів.
Основними підсумками дисертаційного дослідження є наступні:
1. Виявлено походження та сутність категорії «істотні умови договору». Застосування цієї категорії у вітчизняній цивілістиці розпочалося в період кодифікації 1963 р. До того, як у дореволюційний (до 1917 р.) період, так і в ранній радянській період замість «істотних умов договору» вживали інші, близькі за змістом категорії, такі як «істотні елементи», «істотні ознаки», «необхідні частини», «істотні пункти» договору. Категорія ж «умови» застосовувалася переважно у значенні causa, що бере початок ще зі стародавнього римського права.
2. Істотні умови договору визначають найважливіші елементи його змісту, аспекти, що породжені правовою природою того чи іншого договірного виду чи окремого договору. Ті істотні умови, що є універсальними чи характерні для договорів певного виду, як правило, визначаються законом, специфічні для окремого договору істотні умови визначаються, якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін за взаємною згодою.
3. Необхідно розглядати оферту та акцепт без відриву від конструкції договору та домовленості за його істотними умовами. Якщо оферта містить істотні умови договору, в акцепті повинна бути згода на їх прийняття, отже всі істотні умови в акцепті неодмінно маються на увазі.
4. Відсутність домовленості з тієї чи іншої істотної умови договору не може бути встановлена через наміри сторін у суді. Договір, в якому відсутня домовленість хоча б за однією істотною умовою, не може бути визнаний чинним через суд. Це має застосовуватись як для істотних умов договору, визначених в законі, так і для істотних умов договору, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
5. Істотні умови договору й зобов’язання сторін нерозривно пов’язані між собою завдяки договору, але перші виникають у договірному правочині, другі – у договірних правовідносинах.
6. Предмет договору є системоутворюючим елементом для окремих видів договорів з огляду на правову мету. Адже видова класифікація договорів за правовою метою зумовлює їх поділ на договори щодо передання майна чи майнових прав; виконання робіт; надання послуг; про спільну діяльність. Звичайно, сторони мають при цьому домовитися відносно предмета договору: певного майна чи майнових прав, які мають перейти за договором від боржника до кредитора; визначених договором робіт; надання послуг; спільну діяльність. Не випадково тому предмет договору є єдиною істотною умовою, щодо якої сторони мають дійти згоди за будь-яким договором.
7. Предмет договору, хоч і є універсальною договірною умовою, що є необхідною для будь-якого договору, залежить від специфіки договору того чи іншого виду й домовленість щодо нього має враховувати цю специфіку, складові елементи предмету. До складових елементів предмету договору, що відображує його специфіку відноситься зміст та обсяг робіт в договорі будівельного підряду, кількість та номенклатура товару у договорі поставки, опис нерухомого майна з визначенням площі, адресу та інших даних у договорі відчуження житла та інші. Неврахування таких елементів при домовленості сторін щодо предмету договору веде до того, що він може бути визнано неукладеним.
8. Належна домовленість сторін щодо предмета договору детермінує, певним чином подальше виконання договірних обов’язків з передання речі, виконання робіт, надання послуг, спільної діяльності. Тобто вона може допомогти в подальшому найкращим чином задовольнити інтереси кредитора у зобов’язаннях щодо одержання майна у власність чи користування, щодо виконання робіт, надання послуг, спільної діяльності.
9. Існує необхідність у вдосконаленні деяких законодавчих актів, якими встановлені істотні умови окремих договорів, виходячи з загальнотеоретичних положень про такі умови. Відповідно, слід уточнити істотні умови договору, визначені у ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 10 Закону України «Про концесії» та в деяких інших чинних законодавчих актах. Підміна в законодавстві істотних умов договору обов’язками сторін, що присутня в деяких актах законодавства не є прийнятною. Це може призвести до негативних наслідків у правозастосуванні.
Отже, існує необхідність у внесенні змін до деяких законодавчих актів України, якими встановлені вимоги щодо істотних умов окремих договорів, а саме:
- із ст. 10 Закону України «Про концесії» вилучити слова: «…умови найму, використання праці працівників - громадян України»;
- із ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вилучити слова: «…права та обов’язки сторін договору»;
- із ст. 36 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» вилучити слова: «…повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін; права і обов’язки сторін».
- із ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вилучити слова: «…страхування орендарем взятого ним в оренду майна».
- із ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вилучити слова: «…найменування сторін; права та обов’язки сторін; дата і місце укладення договору».
Внесення таких змін до вказаних нормативних актів сприяє належній домовленості сторін таких договорів за істотними умовами, що відображують природу договорів концесії, оренди державного майна
10. Надання законодавцем можливості сторонам самим встановлювати деякі істотні умови договору виходить із принципу диспозитивності й дозволяє в кожному окремому випадку досягти згоди сторін за умовами, що для них є важливими в цьому договорі. Проте встановлення істотних умов договору, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди, не повинно порушувати природу договору, суперечити імперативним нормам закону.
11. За своєю сутністю істотні умови можна поділити на загальні, що характерні для всіх договорів (предмет), спеціальні, що характерні для певного виду договорів та специфічні, що характерні для певного договору. Такий поділ дозволить краще визначати правове регулювання окремих істотних умов і ті істотні умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные вопросы гражданского права / Под ред. М. И. Брагинского, Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Статут, 1998. – 464 с.
2. Ансон В. Р. Основы договорного права / В. Р. Ансон. – М.: Международная книга, 1947. – 486 с.
3. Апеляційний Суд Донецької області, цивільна справа № 22-5657\2006 р. [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua.
4. Апеляційний суд Кіровоградської області, цивільна справа № 22-а-1517, 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua. – Назва з екрана.
5. Апеляційний Суд Чернігівської області, цивільна справа № 22ц-1285\2006 р. [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua.
6. Банасевич І. І. Договори на виконання підрядних робіт за державним замовленням: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 03.07.2007 р. / Банасевич Ірина Іванівна. – К., 2007. – 181 с.
7. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладення / О. А. Беляневич. – К.: Наукова думка, 2002. – 279 с.
8. Бервено С. М. Проблеми договірного права України / С. М. Бервено. – К.: Юрінком-Інтер, 2006. – 392 с.
9. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / В. Бернхем. – К.: Україна, 1999. – 556 с.
10. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: В 4-х кн. Кн. 1. Изд. 2-е. Общие положення / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2003. – 848 с.
11. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: В 4-х кн. Кн. 2. Договоры о передаче имущества / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М: Статут, 2000. – 800 с.
12. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: В 4-х кн. Кн. 3. Изд. 2-е. Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2003. – 572 с.
13. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: В 4-х кн. Кн. 4. Изд. 2-е. Договоры о перевозке, буксировке, транспортной экспедиции и иных услугах в сфере транспорта / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2003. – 608 с.
14. Братусь С. Н. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. 2 / С. Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1951. – 496 с.
15. Бродовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / ХНУВС. – Х., 2005. – 20 с.
16. Брунь А. Г. Договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / НУВС. – Х., 2003. – 16 с.
17. Вакулович Є. В. Сучасні тенденції застосування норм щодо істотних умов договору: Зб. доповідей та тез повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин» м. Макіївка, 21-22 вересня 2007 р. / Редкол.: Р. Б. Шишка, Р. В. Мавліханова; Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Харківський національний університет внутрішніх справ, НДІ Приватного права і підприємництва АПрН України. – Макіївка-Харків: 2007. – С. 106-110.
18. Васильєва В. А. Правове регулювання відносин за договором консигнації: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 21.09.2000 р. / Львівський нац. ун-т. – Л., 2000. – 16 с.
19. Васильєва В. А. Проблеми цивільно-правових відносин з надання посередницьких послуг: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.03: захищена 27.11.2006 р. / КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 32 с.
20. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг / В. А. Васильєва. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатськ. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2006. – 346 с.
21. Венедиктова І. В. Договір довірчого управління майном в Україні / І. В. Венедиктова. – Х.: Консум, 2004. – 216 с.
22. Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. – М., 1996. – № 3. – 228 с. – 450 экз.
23. Витрянский В. В. Договор транспортной экспедиции / В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2003. – 80 с.
24. Воронова О. В. Підстави набуття права власності на житло [Електроний ресурс]: Автор. дис. … канд. юрид. наук. 12.00.03 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2005. – Режим доступу: www.lawbook.org.ua/aref/12.00.03/050.shtml. – Назва з екрана.
25. Гавзе В. И. Обязательственное право (общие положения) / В. И. Гавзе. – Минск: Изд-во БГУ им. В. И. Ленина, 1968. – 126 с.
26. Гавзе В. И. Социалистический гражданско-правовой договор / В. И. Гавзе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 186 с.
27. Гаврилов Э. П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар / Э. П. Гаврилов. – М.: Юрид. лит., 1988. – 176 с.
28. Галянтич М. К. Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень / М. К. Галянтич. – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України. – 512 с.
29. Годэме Е. Общая теория обязательств / Е. Годэме. – М.: Юрид. лит., 1948. – 548 с.
30. Гордон М. В. Советское авторское право / М. В. Гордон. – М.: Юрид. лит, 1955. – 232 с.
31. Господарське право: Практикум / Укладачі: В. С. Щербіна, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та ін. – К.: Юрінком-інтер, 2001. – 320 с.
32. Граве К. А., Пергамент А. И., Мальцман Т. Б. Гражданское право / К. А. Граве, А.И.Пергамент, Т. Б. Мальцман. – М.: Юрид. лит, 1949. – 256 с.
33. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Отв. ред. Е. А. Васильев. – М.: Международные отношения, 1983. – 560 с.
34. Гражданское право: В 2-х т., Т. 2, полут. 1 / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. – М.: Издательство БЕК, 2000. – 855 с.
35. Гражданское право: В 2-х ч. Ч. 2 / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – 784 с.
36. Гражданское право Украины: В 2-х ч. Ч. 1. / Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. – Х.: Основа, 1996. – 448 с.
37. Гражданское право: актуальные проблемы теории и практики / Под общ. ред. В. А. Белова. – М.: Юрайт-Издат, 2008. – 993 с.
38. Грамацький Е. М. Договір зберігання в цивільному праві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2004. – 16 с.
39. Григорьева М. А. Понятие свободы в Российском гражданском праве: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: защищена 12.05.2004 г. / Григорьева Марина Анатольевна. – Иркутск: Байкальский государственный универститет экономики и права, 2004. – 212 с.
40. Деев А. Обыкновенное чудо – франчайзинг / А. Деев // Компаньон. – 2002. – №26. – С. 32–49.
41. Денисов С. А. Некоторые общие вопросы о порядке заключения договора / С. А. Денисов // Актуальные вопросы гражданского права / Под. ред. М. И. Брагинского. – М.: Статут, 1998. – С. 237–240.
42. Дзера О., Отраднова О. Недійсність правочину (угоди) за новим Цивільним кодексом України / О. Дзера, О. Отраднова // Юридична Україна. – 2003. – № 10. – С. 8–12.
43. Договірне право Гетьманщини [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrhist.at.ua/publ/41-1-0-321.
44. Договоры и их место в гражданском праве [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://dogovornoe-pravo.ru.
45. Дождев Д. В. Римское частное право / Д. В. Дождев. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 784 с.
46. Дудченко Д. Теорія договору: до історії виникнення та обґрунтування / Д. Дудченко // Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів ЄС. – Львів: ЛДУ, 2006. – С. 102–104.
47. Євстігнєєв А. Істотні умови договору за цивільним та господарським кодексами: порівняльний аспект [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2075.
48. Забоев К. И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора / К. И. Забоев. – СПб.: Юридический центр. – 2003. – 324 с.
49. Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27 квітня 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiew.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.
50. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 47. – Ст. 514.
51. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2000. – № 20. – Ст. 148.
52. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 35. – Ст. 258.
53. Закон України «Про концесії» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1999. – № 41. – Ст. 372.
54. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 47–48. – Ст. 372.
55. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 30. – Ст. 416.
56. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 47. – Ст. 251.
57. Закон України «Про страхування» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – №7. – Ст. 50.
58. Закон України «Про туризм» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 31. – Ст. 241.
59. Закон України «Про фінансовий лізинг» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 16. – Ст. 68.
60. Зобов’язальне право / За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком-Інтер, 1998. – 912 с.
61. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе – М.: Госюриздат, 1975. – 342 с.
62. Ієвіня О. Ліцензійні договори про використання об’єктів права промислової власності / О. Ієвіня // Нотаріат для Вас. – 2007. – № 7–8. – С. 46–51.
63. Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовые договоры в России. Общие положения – М.: Статут, 2002. – 224 с.
64. Килимник І. І. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії (франчайзнгу): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 22 с.
65. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / А. Д. Корецкий. – СПб.: Юридичний центр Пресс, 2001. – 334 с.
66. Красавчиков О. А. Договорная дисциплина: сущность и основные компоненты / О. А. Kрасавчиков // Межвуз. сб. научн. тр. «Договорная дисциплина в советском гражданском праве»; Редкол.: Быков А. Г., Кириллова М. Я., Красавчиков О. А. (Отв. ред.), Свердлык Г. А.; СЮИ. – Свердловск, 1985. – С. 3–8.
67. Красавчиков О. А. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. 1 / О. А. Красавчиков. – М.: Высшая школа, 1968. – 456 с.
68. Красавчиков О. А. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. 2 / О. А. Красавчиков. – М.: Высшая школа, 1968. – 520 с.
69. Курс Советского гражданского права. Отдельные виды обязательств / Всесоюзный институт юридических наук министерства юстиции СССР. – М.: Госюриздат, 1954. – 356 с.
70. Лазарев А.А. Существенные условия договора международной купли-продажи товаров: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 08.12.2005 р. / Лазарев Алексей Андреевич. – М., 2005. – 206 с.
71. Ларин В. В. Ловушки и ошибки в договоре и судебном процессе / В. В. Ларин. – СПб.: Изд-во СПбГТУ, 2000. – 224 с.
72. Луць А. В. Свобода договору у цивільному праві України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка – К., 2001. – 18 с.
73. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності / В. В. Луць. – К.: Юрінком-Інтер, 2001. – 556 с.
74. Мейер Д. И. Русское гражданское право: В 2-х ч. Ч. 1 / Мейер Д. И. – М.: Статут, 1997. – 290 с.
75. Мейер Д. И. Русское гражданское право: В 2-х ч. Ч. 2 / Мейер Д. И. – М.: Статут, 1997. – 455 с.
76. Мережко А. А. Договор в частном праве / А. А. Мережко. – К: Юстиниан, 2003. – 176 с.
77. Миронец Е. Е. Изменение и расторжение договора по гражданскому законодательству Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 07.10.2002 р. / Миронец Екатерина Евгеньевна. – Краснодар, 2002. – 169 с.
78. Михайлов С. В. Категория интереса в российском гражданском праве / С. В. Михайлов. – М.: Статут, 2002. – 205 с.
79. Михайловский И. В. Очерки философии права: В 2-х т. Т. 1 / И. В. Михайловский. – Томск: Bibliard, 1914. – 632 с.
80. Мичурин Е. А. Договоры с жильем / Е. А. Мичурин. – Х.: Харьков юридический, 2001. – 154 с.
81. Мичурин Е. А. Особенности залога имущественных прав и его ограничения / Е. А. Мичурин // Нотаріат для Вас. – 2006. – № 11. – С. 17–20.
82. Мілаш В. Істотні умови договору і диспозитивність їх правового регулювання / В. Є. Мілаш // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 7. – С. 36–39.
83. Мічурін Є. О. Встановлення та дія іпотеки в силу закону / Є. О. Мічурін // Нотаріат для Вас. – 2007. – № 9. – С. 6.
84. Мічурін Є. О. Правочини з житлом / Є. О. Мічурін. – Х.: Юрсвіт, 2005. – 472 с.
85. Мічурін Є. О. Правочини з житлом / Є. О. Мічурін. – Х.: Юрсвіт, 2007. – 536 с.
86. Мічурін Є. О. Техніка складання договорів / Є. О. Мічурін. – Х.: Юрсвіт, 2006. – 536 с.
87. Мозолин В. П., Франсворт Е. А. Договорное право СССР и США / В. П. Мозолин, Е. А. Франсворт. – М.: Наука, 1988. – 215 с.
88. Мэггс П. Б., Сергеев А. П. Интеллектуальная собственность / П. Б. Мэггс, А. П. Сергеев. – М.: Юристъ, 2000. – 400 с.
89. Назарчук І. Р. Правові основи формування і функціонування ринку цінних паперів в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.03. – К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка, 1996.
90. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. Т. 2 / За відп. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. – К.: Юрінком-Інтер, 2005. – 1088 с.
91. Новицкий И. Б. Римское право / И. Б. Новицкий. – М.: Теис, 1995. – 248 с.
92. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательствах / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М.: Юрид. лит., 1950. – 418 с.
93. Олюха В. Г. Істотні умови цивільно-правового договору / В. Г. Олюха // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 3. – С. 230–233.
94. Офіційні типові форми договорів / Укл.: Р. О. Стефанчук, М. О. Стефанчук. – К.: Юрінком-Інтер, 2003. – 639 с.
95. Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2005. – 16 c.
96. Піхурець О. В. Охорона права на торговельну марку (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НУВС – Х., 2005. – 16 с.
97. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М.: Статут, 2001. – 354 с.
98. Полтавський О. В. Договір морського агентування: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / НУВС. – Х., 2004. – 16 с.
99. Полтавський О. В. Договір морського агентування: юридична природа і правові особливості / О. В. Полтавський // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 12. – С. 231–236.
100. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» [Електронний ресурс]: (Проект) – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi?page=2&nreg=n0001700-97. – Назва з екрана.
101. Пузеревич О. Правові наслідки порушення правил укладення зобов’язань, ігнорування та нехтування забезпечення їх виконання [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/article/457.
102. Рогожин М. Істотні умови договору поставки: арбітражна практика і законодавство РФ [Електронний ресурс] / М. Рогожин. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=68. – Назва з екрана.
103. Роз’яснення Президії ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» від 12 березня 1999 р. (з наступними змінами) // Збірник роз’яснень Вищого господарського суду України / Укл.: Притика Д. М., Москаленко В. С., Селіванов В. П. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – С. 180–193.
104. Роїна О. М. Договори у господарський діяльності / О. М. Роїна. – К.: КНТ, 2006. – 678 с.
105. Саватье Р. Теория обязательств: Юридический и экономический очерк / Р. Саватье. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
106. Сахарук Д. В. Поняття та види форми правочину / Д. В. Сахарук // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 43–47.
107. Свердлык Г. А. Принципы советского гражданского права / Г. А. Свердлык. – Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1985. – 199 с.
108. Сергиенко В. В. Типовой договор как источник правового регулирования договорных отношений / В. В. Сергиенко // Зб. доповідей та тез повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин», м. Макіївка, 21-22 вересня 2007 р. / Редкол.: Р. Б. Шишка, Р. В. Мавліханова. Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Харківський національний університет внутрішніх справ, НДІ Приватного права і підприємництва АПрН України. – Макіївка, 2007. – С. 110–112.
109. Сироткина О. В. Гражданско-правовые договоры в правовой системе Европейского Союза: проблемы унификации и гармонизации: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Сироткина Оксана Викторовна. – Ставрополь, 2004. – 182 с.
110. Сібільов М. М. Акти цивільного законодавства і договір / М. М. Сібільов // Зб. наук. праць «Методологія приватного права» (за матеріалами наук.-теорет. конф.), м. Київ, 30 травня 2003 р. / Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 158–163.
111. Сібільов М. М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 4(31). – С. 87–93.
112. Скакун О. Ф. Теория государства и права / О. Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2000. – 704 с.
113. Смотров О. І. Договір щодо оплатного надання медичних послуг: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / НУВС. – Х., 2003. – 17 с.
114. Советское гражданское право: В 2-х т. Т. 1. Изд. 3-е, исправ. и доп. / Под. ред. О. А. Красавчикова. – М.: Высш. шк., 1985. – 540 с.
115. Советское гражданское право: В 2-х т., Т. 1 / Под ред. В. П. Грибанова, С. М. Корнева. – М.: Юрид. лит, 1979. – 398 с.
116. Советское гражданское право: В 2-х т., Т. 1 / Под ред. О. С. Иоффе, Ю. К. Толстого. – Л.: Изд. ЛГУ, 1971. – 472 с.
117. Советское гражданское право: В 2-х ч. Ч. 1 / Под общ. ред. В. Ф. Маслова и А. А. Пушкина. – К.: Вища школа, 1983. – 504 с.
118. Соколова А. А. Социальные аспекты понятия «правообразование» / А. А. Соколова // Государство и право. – 2004. – № 7. – С. 79–83.
119. Соменков С. А. Расторжение договора в одностороннем порядке / С. А. Соменков // Государство и право. – 2000. – № 4. – С. 42–46.
120. Соменков С. А. Расторжение договора по гражданскому законодательству Российской Федерации: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 23.03.1999 р. / Соменков Семён Алексеевич. – М., 1999. – 212 с.
121. Спасибо-Фатєєва І. В. Нотаріальне посвідчення правочинів із нерухомістю та їхня державна реєстрація як способи «укріплення» прав / І. В. Спасибо-Фатєєва // Нотаріат для Вас. – 2006. – № 12. – С. 34–39.
122. Спасибо-Фатєєва І. В. Актуальні питання форми правочинів (теоретико-практичний аспект) / І. В. Спасибо-Фатєєва // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 32–36.
123. Спиркин А. Г. Основы философии / А. Г. Спиркин. – М.: Политиздат, 1988. – 591 с.
124. Справа № 2-699/2008р. за позовом прокурора Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради «Про стягнення заборгованості по орендній платі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://reyestr.court.gov.ua.
125. Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 22.02.2006 р. / НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2006. – 202 с.
126. Стефанчук М. О. Проблеми дотримання моральних засад суспільства при здійсненні суб’єктивних цивільних прав: У 3-х ч. Ч. 2: Приватно-правові науки: Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих вчених “Четверті осінні юридичні читання” «Молодь у юридичній науці», Хмельницький, 21–22 жовтня 2005 р. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2005. – С. 343–345.
127. Султыгов Н. Н. Место и роль правовых запретов в системе правовых ограничений / Н. Н. Султыгов // История государства и права. – 2004. – № 4. – С. 13–16.
128. Танага А. Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 15.05.2001 р. / Танага Александр Николаевич. – Краснодар, 2001. – 226 с.
129. Тельгарин Р. А. Свобода заключения договоров в сфере предпринимательства по гражданскому праву России: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03: захищена 12.03.1998 р. / Тельгарин Руслан Алимжанович. – М., 1998. – 131 с.
130. Теньков С. О. Коментар судової практики з господарських справ / С. О. Теньков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 384 с.
131. Томчишен С. В. Визнання договору неукладеним за Цивільним та Господарським кодексами України [Електроний ресурс] / С. В. Томчишен // Господарське право, 2006, № 1. – Режим доступу: http://www.yurpayintel.com.ua/2006/1/article04. – Назва з екрана.
132. Фогельсон Ю. Б. Введение в страховое право. Просто о сложном Издание второе / Ю. Б. Фогельсон. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 214 с.
133. Халфина Р. О. Договор в английском гражданском праве / Р. О. Халфина. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1959. – 321 с.
134. Халфина Р. О. Заключение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве / Р. О. Халфина; Отв. ред. В. Н. Можейко. – М.: Изд-во АН СССР, 1954. – 239 с.
135. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М.: Юридическая литература, 1974. – 351 с.
136. Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство / Е. О. Харитонов, Н. А. Саниахметова. – К.: А.С.К., 2002. – 832 с.
137. Хвощинский А. Публичный договор: защита частного интереса? / А. Хвощинский // Бизнес-адвокат. – 2000. – № 9. – С. 34–35.
138. Химичев В. А. Банкротство: прекращение договорных обязательств / В. А. Химичев // Арбитражная практика. – 2002. – № 12. – С. 4–7.
139. Хохлов С. А. Понуждение заключать договор как правовая форма регулирования хозяйственных связей в капиталистических странах / С. А. Хохлов // Сб. статей «Антология уральской цивилистики. 1925–1989». – М.: Статут, 2001. – С. 228–241.
140. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. – Изд. 2-е, доп. и испр. / В. Н. Хропанюк; Отв. ред. проф. В. Г. Стрекозова. – М.: Интерстиль, 1998. – 382 с.
141. Хутыз М. Х. Римское частное право / М. Х. Хутыз. – М.: Былина, 1995. – 172 с.
142. Цветков И. В. О некоторых аспектах совершенствования гражданского законодательства: опыт судебной практики / И. В. Цветков // Российский судья. – 2006. – № 5. – С. 30–34.
143. Цивільне право України: У 2 кн. Кн. 1. 2-е вид., доп. і перероб / О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 736 с.
144. Цивільне право України: У 2-х кн. Кн. 1 / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К: Юрінком-Інтер, 2002. – 719 с.
145. Цивільне право України: У 2-х т. Т. 1 / За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 480 с.
146. Цивільне право України: У 2-х т. Т. 2 / За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком-Інтер, 2004. – 552 с.
147. Цивільне право України: У 6-ти т. Т. 1. Кн. 1 / За ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтора. – Х.: Еспада, 2004. – 417 с.
148. Цивільне право України: У 6-ти т. Т. 1. Кн. 2 / За ред. Р. Б.Шишки, В. А. Кройтора. – Х.: Еспада, 2004. – 392 с.
149. Цивільне право України: У 6-ти т. Т. 5. Кн. 2. Ч. 1. Загальні положення та договори на передачу майна у власність / Р. Б. Шишка (керівник авт. кол.), Є. О. Мічурін та ін.; За ред. Р. Б. Шишки. – Х.: Еспада, 2006. – 336 с.
150. Цивільне право України: Академічний курс: У 2-х т. Т 1 / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 520 с.
151. Цивільний кодекс України: Коментар / За ред. О. Є. Харитонова, О. М. Калітенко. – О.: Юридична література, 2003. – 1080 с.
152. Чистяков К. Е. Изменение и расторжение гражданско-правового договора: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Чистяков Кирил Евгеньевич. – Томск, 2002. – 192 с.
153. Чучковська А. В. Правове регулювання господарських договорів, що вчиняються через мережі електрозв’язку: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2004. – 20 с.
154. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права / Г. Ф. Шершеневич. – М.: Спарк, 1995. – 556 с.
155. Явич Л. С. Право развитого социалистического общества (сущность и принципы) / Л. С. Явич. – М.: Юрид. лит., 1978. – 224 с.
156. Яроцький В. Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції) / В. Л. Яроцький. – Х.: Право, 2006. – 544 с.
157. The Principles of European Contract Law: Prepared by the Commision on European Contract Law [Electronic resource]. – Mode of access: http://frontpage.cbs.dk/law/commission_on_european_contract_law/literature/pecl_full_text.rtf. - Title from the screen.