ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПОВНИХ ТОВАРИСТВ

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ
І ДІЯЛЬНОСТІ ПОВНИХ ТОВАРИСТВ ………………... 11
1.1. Доцільність удосконалення правового регулювання
організації і діяльності повних товариств……………………….. 11
1.2. Юридична природа повних товариств ………………………….. 22
1.3. Поняття і ознаки повного товариства …...............………………. 36
Висновки до розділу 1 …………………………………………………. 55

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ
ПОВНИХ ТОВАРИСТВ …………………………………… 57

2.1. Засновницький договір …………………………………………… 57
2.2 Порядок управління повним товариством …… …….. … … …… 77
2.3 Правовий режим майна повного товариства…………………… …92
Висновки до розділу 2 …… ……………… …………………………… 121

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ
УЧАСНИКІВ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА ……………… 124
3.1. Права та обов'язки учасників повного товариства ……………… 124
3.2. Відповідальність учасників повного товариства ……………….. 134
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………142

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..144

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….147

ДОДАТКИ …………………………………………………………………..161

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід до ринкових відносин обумовив появу адекватних цим відносинам організаційно-правових форм господарювання, насамперед, господарських товариств, одним з видів яких є повні товариства. На відміну від інших видів господарських товариств, повні товариства, так само як і командитні, фактично не отримали поширення, що відбулося через невигідність практичного застосування цих видів порівняно з товариствами з обмеженою відповідальністю тощо. Необмежена відповідальність учасників за боргами товариства не врівноважена перевагами господарювання у цій організаційно-правовій формі. У результаті засновники суб’єкта підприємництва дуже рідко обирають організаційно-правову форму повного товариства. Як правило, повні товариства створюються лише тоді, коли цього вимагає законодавство для здійснення певних видів діяльності. За статистичними даними в Україні в 1997 році діяло 1640 повних товариств, у 2000 році – 2006, у 2001 році – 1997, у 2002 році – 2013, у 2003 році – 1994, у 2004 – 1991. Станом на 2005 рік в Україні зареєстровано близько 2 тисяч повних товариств (1988). При цьому кількість товариств з обмеженою відповідальністю перевищує кількість повних товариств у сотні разів. Натомість у країнах з розвиненою ринковою економікою така форма об’єднання осіб успішно використовується в різних сферах виробництва, торгівлі тощо. Для порівняння, у 80-ті роки у Франції нараховувалось близько 17 тис. повних товариств, у Швейцарії - близько 12 тис., у США – близько 2млн.
Хоча статистика показує, що акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю користуються більшою популярністю, у тому числі у країнах з розвиненою ринковою економікою, однак це не означає, що організаційно-правова форма повного товариства може бути відкинута, адже вона необхідна для задоволення практичних потреб у здійсненні за необхідності господарської діяльності на основі переважно договірних умов.
Сьогодні організація і діяльність повних товариств регулюється Законом України „Про господарські товариства”, а також Господарським та Цивільним кодексами України, а також іншими нормативно-правовими актами. Однак, чинне законодавство не забезпечує розвитку організаційно-правової форми повного товариства, адекватного потребам. Крім того, існуючі повні товариства зіштовхуються у своїй діяльності з низкою проблем, які потребують законодавчого врегулювання. Це стосується організації управління повними товариствами, питань прав і відповідальності учасників тощо.
У науковому плані питання правового положення повних товариств розробляли О.М. Вінник, О.Р. Кібенко та ін., однак комплексних досліджень господарсько-правового статусу повного товариства не проводилося. Вищезазначене свідчить про актуальність теми і доцільність проведення дослідження за обраною темою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри господарського права Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного і муніципального управління” за темою „Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (державна реєстрація № 0102U006758), у якій дисертант взяв участь як співвиконавець, здійснив дослідження правового регулювання організації і діяльності повних товариств та обґрунтував нові теоретичні положення і пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка наукових положень та пропозицій по вдосконаленню правового регулювання організації і діяльності повних товариств в Україні у напрямку пожвавлення практичного використання цієї організаційно-правової форми та підвищення ефективності господарювання.
Відповідно до зазначеної мети було поставлено і вирішено наступні завдання:
обґрунтовано напрямки вирішення дискусійної проблеми визнання чи невизнання повних товариств юридичною особою;
розроблено пропозиції щодо підвищення потенціалу практичного використання організаційно-правової форми повного товариства, доопрацьовано питання порядку оподаткування повних товариств;
аргументовано необхідність та обсяги розширення диспозитивного регулювання внутрішніх відносин у повних товариствах;
проаналізовано порядок управління діяльністю повного товариства та обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства;
обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового режиму майна повного товариства, уточнено визначення вкладу в повне товариство, порядок розподілу прибутків та збитків між учасниками товариства;
запропоновано шляхи удосконалення відповідальності учасників за боргами повного товариства у разі виходу учасника з товариства, несвоєчасного внесення вкладу у майно товариства тощо;
досліджено питання обмеження права учасників повного товариства на участь в інших повних товариствах та визначено напрямки удосконалення правового регулювання з цього питання;
доопрацьовано питання найменування повних товариств з урахуванням їх господарської правосуб’єктності.
Об’єктом дослідження є правовідносини щодо організації і діяльності повних товариств.
Предметом дослідження є правове регулювання організації і діяльності повних товариств.
Методи дослідження. Методологічну основу проведеного дисертаційного дослідження склав діалектичний метод пізнання суспільних відносин, що полягає у виявленні загальної тенденції розвитку організаційно-правової форми повного товариства та її практичного використання і взаємозв’язку відповідних процесів. Узагальнення явищ і процесів в організації і діяльності повних товариств, аналіз правових дефініцій і категорій, правозастосовчої і судової практики здійснено за допомогою системного методу і методу аналізу й синтезу. Порівняльно-правовий метод використано для з’ясування переваг і недоліків повних товариств як організаційно-правової форми господарювання та факторів їх практичного використання, а також при аналізі змісту відповідних правових норм національного законодавства та законодавств інших країн. Історичний метод застосовувався при визначенні генезису повних товариств, а формально-логічний і логіко-юридичний –для аналізу відповідного законодавства та конструювання пропозицій щодо його удосконалення.
Теоретичну основу дослідження, окрім робіт вищевказаних авторів, становлять праці таких провідних вчених, як Г. Авілов, Н. Виноградова, С. Гарагонич, А. Жалінський, Д. Задихайло, В. Залесський, І. Замойський, Т. Кашаніна, Н. Козлова, Н. Косач, І. Кучеренко, В. Мамутов, В. Мартем’янов, Н. Саніахметова, О. Сиродоєва, С. Фомічова, Т. Хайдеманн, О. Чувпило та ін., а також праці вчених ХІХ –ХХ століття Г.Ф. Шершеневича, А.Х. Гольмстена, Н.І. Нерсесова, А.І. Камінки, А.Г. Гойхбарга та ін. і зарубіжних авторів, таких як Ф. Плессе, С. Жамен, Л. Лакур, В. Бернхем та ін.
Емпіричну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, правозастосовча практика, у т.ч. засновницькі договори повних товариств, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі комплексного аналізу законодавства, практики його застосування і зарубіжного досвіду та відповідного теоретичного узагальнення правовідносин, обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств.
Вперше обґрунтовано, що розвиток законодавства про повні товариства доцільно здійснювати у напрямку надання права створення повних товариств з правами або без прав юридичної особи з відповідним поділом повних товариств на закриті і відкриті повні товариства в залежності від того, чи закрита особа учасників товариства фігурою юридичної особи від безпосередньої відповідальності за борги товариства, чи кредитори товариства мають відкритий доступ до звернення стягнень на особисте майно учасників товариства, тобто учасники несуть солідарну з товариством відповідальність за зобов’язаннями товариства.
Додатково аргументовано пропозицію поширення правового режиму державної реєстрації на повне товариство без прав юридичної особи, визначенням, що засновницький договір повного товариства є договором про спільну підприємницьку діяльність, який забезпечує організаційне оформлення новоствореного суб’єкта підприємництва і підлягає державній реєстрації незалежно від наявності чи відсутності у останнього прав юридичної особи.
Обґрунтовано доцільність удосконалення законодавчого визначення поняття повного товариства шляхом доповнення, що повне товариство може бути з правами або без прав юридичної особи, і відповідно уточнення, що відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства є додатковою (субсидіарною) лише у разі наявності у товариства прав юридичної особи.
Вперше аргументовано доцільність використання зарубіжного досвіду оподаткування повних товариств, згідно з яким повне товариство не має статусу платника податку, а його прибуток обкладається податком тільки як прибуток учасників, зокрема, пропонується передбачити, що повне товариство без прав юридичної особи не визнається платником податків у будь-якому разі, а повному товариству з правами юридичної особи надається такий самий режим оподаткування, якщо воно здійснює свою діяльність в певних сферах господарювання, що вимагають пріоритетного розвитку.
Дістала подальший розвиток теоретична розробка напрямків удосконалення правового статусу повних товариств, зокрема, запропоновано:
закріпити загальний принцип диспозитивного регулювання внутрішніх відносин у повних товариствах, у тому числі, надати загальним зборам учасників повного товариства право створювати виконавчий орган у складі як учасників, так і залучених осіб з наступним розмежуванням їх компетенції: виконавчий орган здійснює дії, необхідні для поточної господарської діяльності повного товариства, а загальні збори - дії, які знаходяться поза межами поточної господарської діяльності;
передбачити, з урахуванням господарської правосуб’єктності повного товариства і з використанням зарубіжного досвіду, можливість збереження без змін фірмового найменування повного товариства при зміні складу учасників, а також встановити, що найменування не повинно вводити в оману відносно організаційно-правової форми, виду і масштабу діяльності підприємства;
додатково закріпити норму про те, що учасник повного товариства обмежується у праві бути учасником іншого товариства, яке передбачає необмежену відповідальність учасників, з виключенням на той випадок, коли у повному товаристві створено статутний фонд у розмірі не менш передбаченого для товариств з обмеженою відповідальністю;
доповнити перелік відомостей, які мають відображатися у засновницькому договорі, відомостями про відповідальність за порушення зобов’язань щодо внесення вкладів, передбачивши відповідальність у десять відсотків річних з невнесеної частини вкладу і відшкодування завданих збитків, якщо інші наслідки не встановлені засновницьким договором;
передбачити, що вклад у повне товариство може складатися з надання послуг, зазначених у засновницькому договорі;
уточнити, що прибуток повного товариства розподіляється між його учасниками порівну, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників;
запровадити солідарну відповідальність за зобов’язаннями повного товариства посадових осіб учасників, що є юридичними особами;
додатково передбачити, що відповідальність учасника, участь якого у товаристві припинилася, після сплину трирічного терміну його відповідальності за боргами товариства припиняється відносно кредитора товариства, який не висунув позовних вимог до сплину цього терміну.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних положень і висновків дисертаційної роботи в процесі нормотворчої діяльності з метою розвитку та удосконалення законодавства України про повні товариства, а також у практичній діяльності. Положення дисертації можуть застосовуватись у науково-дослідницькій роботі, бути використані у навчальному процесі в рамках господарсько-правових дисциплін з метою розроблення програм відповідних спецкурсів та методичних матеріалів.
Деякі положення, висновки та пропозиції, викладені у дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Окремі положення дисертаційної роботи використані Представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернігівській області в частині врегулювання прав і обов’язків учасників повних товариств, вдосконалення системи взаємовідносин в середині товариства між учасниками повного товариства, а також запропоновані рекомендації щодо змін та доповнень до засновницького договору повного товариства, які використовуються державними реєстраторами регіону при проведенні ними реєстраційних дій (довідка № 53-25/19-520 від 22.12.2005р.) (додаток А). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін “Господарське право” та “Господарське законодавство” у Чернігівському державному інституті економіки і управління МОН України (довідка № 101-08/702 від 22.12.2005р.) (додаток Б).
Особистий внесок здобувача. У дисертації викладені наукові результати, отримані особисто автором під час науково-дослідних робіт на основі аналізу законодавства про повні товариства та практики його застосування. Особистий внесок здобувача у спільні публікації полягає в теоретичній розробці основних питань правового регулювання організації і діяльності повних товариств.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на науково-практичному семінарі “Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування” (Харків, 2004), круглому столі “Рекомендації по внесенню змін до законодавства у зв’язку з прийняттям Господарського та Цивільного кодексів України” (Донецьк, 2003), І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна безпека України: перспективи та шляхи забезпечення” (Львів, 2003), І науково-практичній міжвузівській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення” (Чернігів, 2005).
Публікації. Основні результати дослідження викладені в 9 наукових працях загальним обсягом 3,5 д.а., з яких 3,1 д. а. належить особисто автору.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств. Для вирішення наукової задачі дисертантом підготовлені нові наукові положення та пропозиції з удосконалення законодавства щодо організації та діяльності повних товариств в Україні з метою підвищення ефективності їх господарювання.
Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій з удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств.
1. Визначено, що розвиток законодавства про повні товариства доцільно здійснювати у напрямку надання права створення повних товариств з правами або без прав юридичної особи.
Враховуючи це, доцільно відокремити два види повних товариств – закриті і відкриті повні товариства. У першому випадку особа учасників товариства закрита фігурою юридичної особи від безпосередньої відповідальності за борги товариства (несуть субсидіарну відповідальність відносно товариства). У другому випадку кредитори мають відкритий доступ до звернення стягнень на особисте майно учасників товариства. Щодо повних товариств без прав юридичної особи, то запропоновано передбачити солідарну з товариством відповідальність за зобов’язаннями товариства.
2. Обґрунтовано визначення засновницького договору повного товариства як договору про спільну підприємницьку діяльність, який забезпечує організаційне оформлення новоствореного суб’єкта підприємництва і підлягає державній реєстрації незалежно від наявності чи відсутності у останнього прав юридичної особи.
3. Аргументовано доцільність поширення правового режиму державної реєстрації на повне товариство без прав юридичної особи як договірний суб’єкт підприємницької діяльності.
4. Враховуючи вищезроблені висновки сформульовано удосконалене визначення поняття повного товариства, яке доцільно закріпити у ГК України.
5. Розроблено пропозиції щодо підвищення потенціалу практичного використання організаційно-правової форми повного товариства, а саме: аргументовано доцільність використання зарубіжного досвіду оподаткування повних товариств і запропоновано передбачити, невизнання у жодному разі повного товариства без прав юридичної особи платником податків, а також надання повному товариству з правами юридичної особи такого самого режиму оподаткування, якщо воно здійснює свою діяльність в певних сферах господарювання, що вимагають пріоритетного розвитку.
6. Обґрунтовано доцільність закріплення загального принципу диспозитивного регулювання внутрішніх відносин у повних товариствах.
7. Доопрацьовано питання управління повним товариством, а саме: запропоновано врахувати практичну потребу та надати загальним зборам учасників повного товариства право створювати виконавчий орган у складі як учасників, так і залучених осіб.
8. Визначено правовий режим відокремленого майна повного товариства без прав юридичної особи як закріпленого на похідному від права власності титулі оперативного використання майна.
9. Підкреслено доцільність використання терміну „статутний фонд” щодо відповідного майнового фонду повного товариства з правами юридичної особи та застосування терміну „складений капітал” щодо повних товариств без прав юридичної особи.
10. Запропоновано передбачити, що вклад у повне товариство як об’єднання осіб може складатися з надання послуг, зазначених у засновницькому договорі.
11. Обґрунтовано пропозиції удосконалення законодавства щодо найменування повного товариства, участі учасників повного товариства в інших товариствах, розподілу прибутку і збитків, відповідальності учасників на інші.
Вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їхньою апробацією у виді публікацій у наукових виданнях, обговоренням на науково-практичній конференції і науково-практичному семінарі, обґрунтуванням пропозицій щодо удосконалення законодавства. Обґрунтовані наукові висновки і практичні рекомендації можуть бути використані у правозастосовчій практиці, науковій і викладацькій діяльності, а також при удосконаленні законодавства.
Впровадження пропозицій щодо удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств повинно забезпечити системний ефект на даному етапі розвитку, сприятиме підвищенню ефективності господарювання повних товариств, пожвавленню практичного використання цієї організаційно-правової форми, створенню більш сприятливих умов для розвитку підприємництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст.682.
2. Cуханов Е.А. Система юридических лиц // Советское государство и право. – 1991. – № 11. – С. 42-50.
3. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учеб. для студ. вузов / Отв.ред. Р.Л. Нарышкина. - М.: Междунар. отношения, 1983. – Ч.1. – 286 с.
4. Богатых Е. Гражданское и торговое право. От древнего римского до современного российского. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.
5. Задыхайло Д.В. Инвестиционное право Украины: Сборник нормативно-правовых актов с комментариями. – Х.: Эспада, 2002. – 752 с.
6. Богданов Е.В. Сущность и ответственность юридического лица // Государство и право. – 1997. – № 10. – С. 97-101.
7. Кураев В.Н. Правовое положение хозяйственных товариществ: Автореф. дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04 / С.-Петерб. гос. ун-т. – Спб., 1997. – 24 с.
8. Торкановский Е. Организационно-правовые меры развития малого бизнеса // Хозяйство и право. – 1998. – №5. – С. 20-27.
9. Основные институты гражданского права зарубежных стран: Сравнительно-правовое исследование / Рук. авт. кол. д.ю.н. В. В. Залесский. – М.: НОРМА, 1999. – 648 с.
10. Жалинсий А., Рерихт А. Введение в немецкое право.- М.: Спарк, 2001.-767 с.
11. Жизнин С.Г. Крупнов В.И. Как стать бизнесменом (американский опіт). – Минск: Предприниматель, 1990. – 64 с.
12. Статистичний бюлетень показників Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 1 січня 2005 року / Держкомстат України. Голов. упр. статистики у Донецькій обл. – Донецьк: Держкомстат, Донецький облстат, 2005. – 64 с.
13. Чернігівшина у цифрах 2002 / Чернігівське обласне управління статистики чи Головне управління статистики у Чернігівській області. . Держкомстат України / За ред. Г.І. Мігачевої.- Чернігів: ОУС, 2003.
14. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка.- К.: Консультант, 2005.- 591 с.
15. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст.462.
16. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
17. Шеремет О. Деякі аспекти діяльності повних товариств в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 28-30.
18. Шеремет О.С. Проблема забезпечення прав суб’єктів господарювання у правовідносинах з органами державної влади // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 7. – С. 16-18.
19. Кашанина Т.В. Хозяйственные товарищества и общества: правовое регулирование внутрифирменной деятельности. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1995. – 815 с.
20. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
21. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст.299.
22. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2004. – 848 с.
23. Кучеренко І. Повні і командитні товариства // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 36-39.
24. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 // Збірник урядових нормативних актів України. – 1998. – № 11. – Ст.256. – (Втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 р. № 1821).
25. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
26. Красавчиков О. А. Сущность юридического лица // Сов. государство и право. – 1976. – № 1. – С. 47-53.
27. Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. – М.: ТЕИС, 1996. – Ч. 1. – 552 с.
28. Довгерт А. С. Проект нового Цивільного кодексу України: теорія та проблеми // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №6. – С. 12-18.
29. Яковлєв Ю.В. Командитні товариства як суб’єкти: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац.ун-т внутр. справ МВС України.- Харків, 2001. – 18 с.
30. Savigni F. System des heutigen romishen Rechts. – В., 1840.
31. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник / Под ред. Е.А.Васильева. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 560с.
32. Gierke. Deutsches Privatrecht. – 1895.- P.15.
33. Salleiles. De la personalite juridique. – 1922. – P.32.
34. Jhering. Geist des romischen Rechts. – 1888. – P.46.
35. Венедиктов А. В. Правовая природа государственных предприятий. – М.: Б.и., 1928. – 151 с.
36. Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве. – М.: Юрид. изд-во, 1947. – 362 с.
37. Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юрид. лит., 1967. – 494 с.
38. Грибанов В.П. Юридические лица. – М.: Изд-во МГУ, 1961. – 114 с.
39. Генкин Д.М. Юридическое лицо в советском гражданском праве. // Проблемы социалистического права. – 1939. – № 1. – С. 91-92.
40. Аскназий С.И. Об основаниях правовых отношений между государственными социалистическими организациями // Ученые записки Ленинградского юридического института. – 1947. – Вып. IV. – С. 20–38.
41. Толстой Ю.К. О государственных юридических лицах в СССР // Вестник Ленинградского университета. – Серия общест¬венных наук. – 1955. – № 3. – С. 111-125.
42. Грудницька С.М., Шеремет О.С. Удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств // Економіка та право. - 2005. - №3 (13). - С.73-81.
43. Ландкоф С. Н. Субъекты прав (лица). – Вып. ІІІ научного комментария ГК. – М.: Юриздат, 1928. – 63 с.
44. Вольфсон Ф. Учебник гражданского права. – М.: Юриздат, 1927. –234 с.
45. Черепахин Б. Б. Волеобразование и волеизъявление юри¬дического лица. // Изв. вузов. Правоведение. – 1958. – № 2. – С. 44-48.
46. Кравчук В.М. Соціально-правова природа юридичної особи: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.03 / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – 16 с.
47. Цивільне право України / Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт.кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Т.1. – 719 с.
48. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. – Т. 4.: Н-П / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2002. – 720 с.
49. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. – Т. 3. ОБЕ-РОБ. – К.: Аконіт, 1998. – 927 с.
50. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азриеляна. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Ин-т новой экономики, 1997. – 864 с.
51. Большая Советская Энциклопедия: (В 30 томах). – Т. 18. – Никко-Отолиты / Гл. ред. А.М. Прохоров. – Изд. 3-е. – М.: Сов. энцикл., 1972. – 864 с.
52. Деревянко Б.В. Правове регулювання створення та діяльності промислово-фінансових груп: Дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04 / НАНУ. Ін-т екон.-правов. дослід. – Донецьк, 2004. – 192 с.
53. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство.- К.: А.С.К., 2001. – 832 с.
54. Брызгалин А.В. Понятие и сущность субъекта предпринимательской деятельности как участника гражданско-правовых отношений // Изв. вузов. Правоведение. – 1994. – № 1. – С. 73-76.
55. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. – 3-е изд., испр. – СПб.: Изд-ние Бр. Башмаковых, 1907. – Т.1. – 307 с.
56. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран // Сборник нормативных актов: законодательство о компаниях, монополиях и конкуренции. – М.: Изд-во ун-та дружбі народов, 1986. – 384 с.
57. Витрянский В. Реорганизация и ликвидация юридических лиц: забота об интересах кредиторов // Закон. – 1995. – № 3. – С. 98-102.
58. Виноградова Н.В. Создание и устав торгового товарищества во Франции // Законодательство и экономика. – 1994. – № 15-16. – С.
59. Вінник О.М. Деякі проблеми зближення національних законодавств про господарські товариства // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: Матеріали міжнар. наук. конф. (17 – 20 жовт. 2000 р.). – К., 2000.
60. Предпринимательское право. Курс лекций / Под ред. Н.И. Клейн. – М.: Юрид. лит., 1993. – 480 с.
61. Закон Республики Узбекистан „О хозяйственных товариществах” // Ведомости Олий Мажлиса Республики Узбекистан. – 2002. – № 11.
62. Жюллио де Ла Морандьер Л. Гражданское право Франции: Пер. с фр. и вступ. ст. Е.А. Флейшиц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1958. – Т.1. – 742 с.; 1960. – Т.2. – 728 с.
63. Гарагонич О.В. Правове регулювання підприємницької діяльності в Чеській та Словацькій республіках: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАНУ. Ін-т екон.-правов. дослід. – Ужгород, 2004. – 212 с.
64. Торговое уложение от 10 мая 1897 года // Германское право. – Ч.2. Германское торговое уложение и другие законы. – М., 1996. – С. 328-354.
65. Hannigan Brenda M. Company Law 1985. – London, Dublin, Edinburg: Butterworths, 1993.
66. Акт про єдину форму товариства // Матеріали міжнар. симпозіуму „Правовий прогрес через порівняльне право: проблеми розбудови комерційного законодавства України на тлі досвіду Сполучених Штатів Америки”. –– К., 1993. – Кн. 4.
67. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Україна, 1999. – 554 с.
68. Шеремет О.С. Проблеми оподаткування діяльності повних товариств // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 68-71.
69. Гражданское и торговое право капиталистических стран / Под редакцией В.П. Мозолина, М.И. Кулагина. – М. : Высшая школа, 1980. – 382 с.
70. Годес А. Правовое регулирование совместной деятельности // Советская юстиция. – 1966. – № 11. – С. 17-18.
71. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права (по изданию 1914 года). – СПб.: Изд-во бр. Башмаковых, 1907. – 307 с.
72. Нерсесов Н.О. Конспект лекций по торговому праву. – М., 1889. – 139 с.
73. Гольмстен А.Х. Очерки по русскому торговому праву. – Спб.: Б.и., 1895. – 210 с.
74. Советское и иностранное граждаское право: проблемы взаимодействия и развития / Безбах В.В., Кулагин М.И., Мозолин В.П. и др.; Отв. ред. В.П. Мозолин. – М.: Наука, 1989. – 336 с.
75. Шишка Р. Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1998. – №5. – С. 62-66.
76. Марков В.И. Создание и регистрация субъектов предпринимательства негосударственного сектора экономики: Дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04 / НАНУ. Ін-т екон.-правов. дослід. – Донецьк, 2004. – 186 с.
77. Авилов Г.Е. Правовые формы совместной деятельности предприятий в развитых странах // Правовое регулирование совместного предпринимательства в развитых капиталистических странах – теория и практика .- М.: ИНИОН, 1991.- С.13-50.
78. Германское право / Ч.1. Гражданское уложение: Пер. с нем. – М.: Междунар. центр фин.-экон. развития, 1996. – 552 с.
79. Сыродоева О.Н.Проблемы юридической личности в законодательстве США // Изв. вузов. Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 25-35.
80. Howell J.C. Forming Corporation and Partnerships. – Blue Ridge PA, 1986.
81. Moye J.E. The Law of Business Organisation. – NY, 1989.
82. Гойхбарг А.Г. Очерки хозяйственного права. – М., 1927.
83. Данилова Е.Н. Советское хозяйственное право. – М., 1926.
84. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. К.К.Яичкова. – М.: Междунар. отношения, 1966. – 552 с.
85. Вінник О. Господарські товариства та виробничі кооперативи: правове становище: Монографія. – К.: Знання, 1998. – 309 с.
86. Фомичева С.В. Правовое положение полного товарищества: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03; 12.00.04 / С.-Петерб. гос. ун-т. – СПб., 1999. – 146 с.
87. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубiжних країн. – К.: Наук. думка, 1996. – 352 с.
88. Кибенко Е.Р. Корпоративное право: Учеб. пособие. – Х.: Эспада, 1999. – 480 с.
89. Гражданское право: В 2 т.: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: БЕК, 1998. – Т.1. – 816 с.
90. Плессе Ф. Право торговых товариществ // Основы немецкого торгового и хозяйственного права. – М.: БЕК, 1995. – 288 с.
91. Каминка А.И. Очерки торгового права. – Спб.: Изд. юрид. кн. склада „Право”, 1912. – 437 с.
92. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1972. – 296 с.
93. Кашанина Т.В. Корпоративное право (право хозяйственных товариществ и обществ): Учеб. для вузов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 815с.
94. Шеремет О.С. Рекомендації щодо правового становища повних та командитних товариств за новим законодавством України // Рекомендации по внесению изменений в законодательство в связи с принятием Хозяйственного и Гражданского кодексов Украины: Материалы круглого стола (1 июля 2003г.). − Донецк: ДонНУ, ИЭПИ НАН Украины, 2003. − С.70-72.
95. Гражданский кодекс Российской Федерации // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3301.
96. Лобанов Г. Совместная деятельность: формы, цели, особенности // Хозяйство и право. – 1995. – № 6. – С. 140-143.
97. Садиков О.Н. Учредительный договор и его правовые особенности // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 87-95.
98. Татьков В.И. Правовая природа, состав и содержание учредительных документов акционерного общества: Дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.04. / НАН Украины. Ин-т экон.-правов. Исслед. – Донецк, 2003. – 180 с.
99. Татьков В.І. Правова природа, склад і зміст установчих документів акціонерного товариства: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т екон.-правов. дослід. – Донецьк, 2003. – 20 с.
100. Суханов Е.А. Акционерные общества и другие юридические лица в новом гражданском законодательстве // Хозяйство и право. – 1997. – № 1. – С. 90-100.
101. Брызгалин А. Договор о совместной деятельности // Право и экономика. – 1994. – № 4. – С. 2.
102. Пiдопригора О.А., Боброва Д.В. Цивiльне право. – К.: Вентурi, 1996. – Ч.2. – 479 с.
103. Зобов’язальне право: теорiя i практика: Навч. посібн. для студентiв юрид. вузiв i фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та iн.; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрiнком Iнтер, 1998. – 912 с.
104. Цивільне право України / Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Т.2. – 640 с.
105. Шеремет О. Правове положення повних товариств та товариств з додатковою відповідальністю // Підприємництво, господарство і право. − 2003. − № 11. − С. 17-20.
106. Закон РСФСР “О предприятиях и предпринимательской деятельности” // Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. – 1990. – № 30. – Ст. 418.
107. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
108. Гражданский кодекс Республики Казахстан. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 1029 с.
109. Коммерческий кодекс Эстонии // Сайт Киевской аудиторской службы „Ukrainian tax & corporate services” – www.kac.com.ua
110. Хайдеманн Т. Развитие и современное состояние немецкого законодательства об обществах и товариществах // Законодательство и экономика. – 1994. – № 7-8.
111. Бушев А.Ю., Макарова О.А., Попондопуло В.Ф. Коммерческое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общ. ред. В.Ф.Попондопуло. – СПб.: Питер, 2003. – 288с.
112. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии. - К.: Юстиниан, 2003. – 368 с.
113. Богуславский М.М. Международное частное право. – М.: Междунар. отношения, 1989. – 368 с.
114. Howald L.B. Business Law.-N.Y.: Woodbure, 1965. – 425 p.
115. Доронина Н.Г. Правовое регулирование иностранных инвестиций (эволюция источников правового регулирования ) и перспективы развития российского законодательства // ИЗСП ПРФ. – М., 1995. – Деп. в ИНИОН РАН 16.03.1995, № 50171-1.16Д.
116. Regulation on Merger Control // Official Journal. – 1989. – Vol. 53, № 5. – P. 114-158; 1990. – Vol. 219, № 5. – P. 89-93.
117. Whish R. Competition lаw.- Third edition. – London: Butterworth, 1993. – 879 p.
118. Косач Н. Е. Правовое регулирование совместного предприниматьельства (сравнительные аспекты): Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАНУ. Ин-т экон.-правов. исслед. – Донецк, 1999. – 178.
119. ФРГ. Правовые нормы предпринимательской деятельности // Електронний інформаційний бюлетень (за станом на 05.09.2000 р.) / Верховна Рада України. Управління коп’ютеризованих систем. – К., 2000. – http://www.rada.kiev.ua/LIBRARY/catalog/law/deu2_norm.htm
120. Соиnсіl Rеgulatіоn (ЕЕС) No 2137/85 оf 25 Julу 1985 оn thе Еurореаn Есоnоmіс Іntеrеst Grоuріng (ЕЕIG) // Official Journal. – 1985. –July. – P.1.
121. Асосков А.В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте. – М.: Статут, 2003. – 347 с.
122. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. – Х.: Страйд, 2005. – 432 с. – (Сер.: Юридичний радник).
123. Вінник О. Публічні та правові інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення. Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
124. Мирошникова Н.И. Организационно-правовые формы коммерческих юридических лиц // Проблемы совершенствования гражданского законодательства России. – Ярославль: ЯрГУ. – 1993.
125. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. лит., 1991. – 238 с.
126. Мамай В. Договор о совместной деятельности – исходная основа формирования состава учредителей // Хозяйство и право. – 1997. – № 7. – С. 136-140.
127. Масляев А.И., Масляев И.А. Совершенствование гражданско-правового регулирования совместной деятельности // Защита субъективных гражданских прав. – М., 1989. – С. 15-32.
128. Козлова Н. Полные и коммандитные товарищества: особенности учредительного договора // Хозяйство и право. – 1992. – № 7. – С. 121-132.
129. Цитович П. Очерки по теории торгового права. – СПб., 1901-1902. – 365 с.
130. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання. – К.: Наук. думка, 2002. – 279 с.
131. Шеремет О.С. Повне товариство як гарант виконання господарських зобов’язань та забезпечення економічної стабільності // Економічна безпека України: перспективи та шляхи забезпечення: Матеріали І Всеукраїнської наук.-практ. конференції (27-28 листопада 2003р.). − Л.: Юрид. фак-т Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. − С. 23-25.
132. Грудницька С. Відмінність об’єднань підприємств від господарських товариств // Право України. – 1994. – № 9. – С. 5-9.
133. Кибенко Е. Наименование хозяйственного общества: законодательство и практика // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 10. – С. 7-9.
134. Назарова Ю. Вопросы правового регулирования внесения прав на коммерческую тайну (ноу-хау) в уставный фонд хозяйственного общества // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 19-23.
135. Замойский И.Е. Обеспечение договорных обязательств на предприятии. – М.: Юрид лит., 1982. – 112 с.
136. Кибенко Е. Р. Научно-практический комментарий Закона Украины “О хозяйственных обществах”. – Х.: Эспада, 2000. – 440 с.
137. Слепцова Е.М. Ведение дел полного товарищества и товарищества на вере // Законодательство. – 1998. – № 4. – С. 46-48.
138. Торговый кодекс Японии: Пер. с япон. А.А.Лыхо / Под общ. ред. Тэцуо Сато. – М.: МИКАП, 1993. – 252 с.
139. Жамен С., Лакур Л. Торговое право / Под общ.ред. К.Лобри / Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 251 с.
140. Князев Д. Представительство от имени предприятия // Хозяйство и право. – 1994. – № 11. – С. 112-116.
141. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2-х т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2004. – 480 с.
142. Хозяйственное право: Учебник / Под общ. ред. акад. В.К.Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 910 с.
143. Письмо Государственного комитета по вопросам регуляторной политики и предпринимательства от 09.04.2004г. № 2334 // http://rada.gov.ua.
144. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року № 697 // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 20. – Ст. 249. – (Зі змін. та допов.).
145. Конституція України від 28 червня 1996 р.: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
146. Щербак І.А. Правовий режим майна відокремлених підрозділів господарських організацій // Правничий часопис Донецького університету. – 2005. – № 1 (13). – С. 33-37.
147. Закон України „Про страхування” від 7 березня 1996 року № 85 (в ред. від 4 жовтня 2001 року № 2745) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.
148. Науково-практичний коментар господарського кодексу України/ Кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербина та ін.; За заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
149. Новосельцев О. Оценка интелектуальной собственности // Хозяйство и право. – 1998. – № 6. – С. 119-124.
150. Назарова Ю.Е. Участие правами промышленной собственности в хозяйственных обществах. – Х.: Эспада, 2002. – 85 с.
151. Суворов Л.Л. Статус предприятия (сравнительно-правовой аспект): Дис. … канд.юрид.наук.: 12.00.03 / С.-Петерб. гос. ун-т. – СПб., 1996. – 194 с.
152. Новосельцев О. Интелектуальная собственность в уставном капитале // Хозяйство и право. – 1994. – № 5. – С. 134-137.
153. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1997 р. № 283/97 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181. – (Зі змін. та допов.).
154. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
155. Литвиненко .В., Якушик І.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 208 с.
156. Сутырин С.Ф., Погорлецкий А.И. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике. – СПб.: Полиус, 1998. – 577 с.
157. Шеремет О., Михальченко О. Щодо засновницького договору повного товариства // Підприємництво, господарство і право. − 2005. − № 4. − С. 22-25.
158. The General Partnership // ( http://www.guickmba.com/law/partnership/ general/ )
159. Limited Liability Partnership // ( http://www.ukincorp.co.uk/s-14-uk-llp-formation-service.html )
160. Караваев И.В. Правовое регулирование рыночной экономики: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 215 с.
161. Глухов А. Повні і командитні товариства // Юридична практика. – 2002. – № 34.
162. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право: Курс лекций / В 2-х т.– М.: БЕК, 1994. – Т.1: Общие положения. – 312 с.
163. Закон України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
164. Шеремет О.С. Правове регулювання порядку управління та ведення справ у повному товаристві // Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали І наук.-практ. міжвуз. конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – Чернігів: Чернігів. філія Європейського ун-ту, 2005. − С.19-22.