Горда Юрій Іванович Місце економічних санкцій в механізмі застосу­вання застереження про публічний порядок в міжнародно­му приватному праві

brief description

Горда Юрій Іванович, старший юрист адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Грамацький і Партнери», м. Київ: «Місце економічних санкцій в механізмі застосу­вання застереження про публічний порядок в міжнародно­му приватному праві» (12.00.03 - цивільне право і цивіль­ний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка МОН України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ГОРДА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
УДК 341.98
ДИСЕРТАЦІЯ
МІСЦЕ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ В МЕХАНІЗМІ ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРО ПУБЛІЧНИЙ ПОРЯДОК В МІЖНАРОДНОМУ
ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
Спеціальність 12.00.03 – «цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_________________________ Ю.І. Горда
Науковий керівник ______________ Безклубий Ігор Анатолійович
професор, доктор юридичних наук
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………...………..5
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ В
МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ…………………………………………………...15
1.1. Поняття економічних санкцій в міжнародному праві………………...15
1.1.1. Види міжнародних економічних санкцій……………………………..…27
1.1.2. Система застосування економічних санкцій в праві Європейського
Союзу……………………………………………………………………………..36
1.1.2.1. Юридичний аналіз програми економічних санкцій Європейського
Союзу прийнятих відносно Російської
Федерації…………………………………...…40
1.1.3. Система застосування економічних санкцій в праві США……………...51
1.1.3.1. Юридичний аналіз програми економічних санкцій США прийнятої
відносно Російської
Федерації………………………………………………………………………....53
1.2. Механізми оскарження міжнародних економічних санкцій…………57
1.2.1. Оскарження міжнародних економічних санкцій в Суді справедливості
Європейського Союзу………………………………………………………...…57
1.2.2. Оскарження міжнародних економічних санкцій у Європейському суді з
прав людини……………………………………………………………………...64
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ В
МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ……………………………….72
2.1. Історія виникнення та розвиток концепції застереження про
публічний порядок…………………………………………………………...…72
2.1.1. Генезис застереження про публічний порядок в континентальній системі
права………………………………………………………………………………73
3
2.1.2. Розвиток застереження про публічний порядок в англо-саксонській
системі права……………………………………………………………………..77
2.2. Поняття та зміст публічного порядку…………………………………....84
2.2.1. Причини виникнення публічного порядку………………………………90
2.2.2. Форми публічного порядку……………………………………………….93
2.2.3. Внутрішні складові елементи публічного порядку……………………...95
2.2.4. Вплив темпоральних змін на зміст категорії публічного порядку.……114
2.3. Види публічного порядку……………………………………………..….118
2.3.1 Внутрішній державний публічний порядок……………………………..119
2.3.2. Регіональний публічний порядок……………………………………….124
2.3.3. Міжнародний (транснаціональний) публічний порядок……………....136
2.3.4. Позитивна та негативна концепції публічного порядку……………….141
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ ЯК СКЛАДОВА
ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ
ПРАВІ……………………………………………………………………….….148
3.1. Міжнародні економічні санкції як обмежуючий фактор розгляду
спору міжнародними комерційними арбітражами……………….……….148
3.1.1. Міжнародні економічні санкції як елемент публічного порядку
Європейського Союзу……………………………………………………….…149
3.1.2. Арбітрабельність спорів, що пов'язані із дією міжнародних економічних
санкцій як складової публічного порядку…………………………………..…154
3.1.3. Економічні санкції як обмежуючий фактор у виборі права в арбітражних
спорах…………………………………………………………………………...158
3.1.4. Ризик застосування економічних санкцій Європейського Союзу до
арбітражних інституцій, арбітрів та юридичних радників…………………...160
3.1.5. Застосування застереження про публічний порядок в силу дії
економічних санкцій на стадії визнанням та виконання іноземного рішення в
Європейському Союзі………………………………………………………….163
4
3.2. Одностороння відмова від зобов´язання в зв´язку із дією міжнародних
економічних санкцій………………………………………………………….176
3.3. Дотримання режиму дії економічних санкцій як фактор порушення
публічного порядку………………………………………………...…………186
ВИСНОВКИ…………………..………………………………………………..190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….…………………..195
ДОДАТОК……………………………………………………………………...219

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і
запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, що полягає у
характеристиці міжнародних економічних санкцій як складового елементу
механізму застереження про публічний порядок в міжнародному приватному
праві. Відповідно до поставленої мети та сформульованих завдань на основі
проведеного дослідження було зроблено такі висновки:
1. Міжнародні економічні санкції, прийняті Радою Безпеки ООН, є
складовою транснаціонального публічного порядку. Навіть якщо
міжнародні економічні санкції Ради Безпеки ООН не були
імплементовані у внутрішнє законодавство держави, за правом якої
розглядається комерційний спір, арбітрами міжнародних комерційних
арбітражів застосовуються такі санкції на підставі того, що вони є
складовою міжнародного публічного порядку.
2. Специфікою міжнародних економічних санкцій як складового елементу
публічного порядку є те, що вони запроваджуються з метою створення
економічного тиску на державу-адресата, обмеження виробничих,
інвестиційних, технічних, наукових, військових потужностей та
потенціалу останньої. Тенденцією є застосування селективних
економічних санкцій, які з одного боку були б ефективними у впливі на
публічний апарат держави-адресата економічних санкцій, а з іншого
боку, не зумовлювали надмірний тиск на вразливі категорії населення
держави-адресата санкцій.
3. Для фіксації факту порушення публічного порядку державні судові
органи та міжнародні комерційні арбітражі вимагають не тільки
доведення обставин існування дії міжнародних економічних санкцій по
відношенню до держави, резидентом якої є один із учасників
комерційного спору, а безпосередньо доказів того, що визнання та
виконання судового чи арбітражного рішення на користь такого
резидента зумовить порушення економічних санкцій безпосередньо
191
щодо до держави як публічного апарату, відносно якої запроваджені
міжнародні економічні санкції, наприклад, шляхом отримання частини
грошових коштів, які будуть відраховані до бюджету держави, що
перебуває під дію економічних санкцій у вигляді податків від компаній,
яким присуджено виплату.
4. Суб´єкти цивільно-правових відносин, які є резидентами Європейського
Союзу, з метою дотримання регіонального публічного порядку
Європейського Союзу, в тому числі дотримання дії режиму економічних
санкцій, що введенні Європейським Союзом, можуть вимагати від
контрагентів надання сертифікатів, які б підтверджували, що жодна із
складових товару, що постачається за цивільно-правовими договорами,
не має свого походження з держави, відносно якої запроваджено
міжнародні санкції Європейського Союзу.
5. Міжнародні комерційні арбітражі використовують додатковий
інструмент верифікації дотримання режиму дії міжнародних
економічних санкцій як складової, що може зумовити порушення
публічного порядку при винесенні та виконанні арбітражного рішення.
Зокрема, арбітри міжнародних комерційних арбітражів повідомляють
спеціально уповноважені органи державної влади відповідальних за
нагляд та контроль дотримання дії режиму міжнародних економічних
санкцій, і тільки після отримання згоди від таких органів рішення
міжнародних комерційних арбітражів підлягають виконанню.
6. Виконання рішення іноземного суду чи міжнародного комерційного
арбітражу шляхом стягнення коштів із замороженого банківського
рахунку боржника, на якого поширюється дія міжнародних економічних
санкцій, є прийнятними діями, що не зумовлюють порушення
публічного порядку держави, що ввела або приєдналася до міжнародних
економічних санкцій. Заборона доступу до заморожених активів не
розповсюджується на ситуації щодо списання з таких активів платежів
в рамках судового, адміністративного чи арбітражного рішення, що
192
винесене в державі-члені Європейського Союзу або в рамках рішення,
що підлягає виконанню у державі-члені Європейського Союзу. Це
означає, що якщо боржником є особа, активи якої заморожені в
Європейському Союзі і за рішенням судового чи арбітражного рішення,
яке прийняте на території Європейського Союзу, третя особа має
правомірні вимоги на задоволення грошових претензій, то заморожені
кошти можуть бути використані для таких цілей.
7. Виконання цивільно-правових договорів, які за формальними ознаками
не узгоджуються з режимом дії економічних санкцій, що були введені
Європейським Союзом, не зумовлюють порушення публічного порядку
Європейського Союзу якщо:
а) за своєю суттю направлені на запобігання шкоди, здоров´ю людей або
навколишнього середовища;
б) суб´єкт цивільно-правових відносин, що є резидентом держави
відносно якої запроваджено економічні санкції, отримав спеціальну
ліцензію на виключення його із режиму дії санкцій, що дозволяє
здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в звичайному режимі;
в) договірні відносини виникли до встановлення економічних санкцій.
8. Держави та міжнародні організації приймають рішення щодо
застосування економічних санкцій за каскадним принципом від м´яких
до більш жорстких. Економічний тиск на державу адресата посилюється
в міру того, наскільки остання реагує та коригує власну політику щодо
питання, яке було підставою введення економічних санкцій. Мішенями
економічних санкцій слугують ті сектори економіки, що забезпечують
найбільш дохідну наповнюваність бюджету держави-адресата санкцій.
9. Юридичні та фізичні особи мають правову можливість оскарження дії
економічних санкцій Європейського Союзу в Суді справедливості
Європейського Союзу або в Європейському суді з прав людини. В
процесі оскарження санкцій заінтересована особа повинна довести не
тільки те, що вона немає відношення до процесу прийняття політичних
193
рішень у державі-адресаті економічних санкцій, а й те, що така особа не
заінтересована у підтримці такого політичного режиму. У такого роду
спорах фокус уваги Європейського суду з прав людини наводиться не на
сам факт правомірності введення в дію санкцій, а на спосіб їх реалізації
та дотримання принципу пропорційності обмежувальних заходів та
індивідуальної ситуації фізичної особи, до якої застосовуються санкції.
10. Публічний порядок не формує монолітної складової, натомість, являє
собою симбіоз основоположних принципів, що охоплюють ряд
сегментів суспільних відносин, відображає ставлення соціуму та
держави до моралі, національних інтересів держави, публічної безпеки,
функціонування публічних інститутів влади. Категорія публічного
порядку не має фіксованого конкретного змісту в силу того, що вона не
є правовою в чистому вигляді, а балансує на зрізі права і соціального
розуміння системи внутрішньодержавних відносин.
11. Практикою міжнародних комерційних арбітражів вироблено підхід, що
корупційна складова у комерційних відносинах носить деструктивний
вплив, є міжнародним злом, суперечить добрим звичаям та
міжнародному публічному порядку. Правові держави визначили
принцип нульової терпимості до корупційної складової у комерційних
відносинах та порушення такими договорами транснаціонального
публічного порядку. Арбітрами міжнародних комерційних арбітражів
культивовано формулу, що хабарництво, підкуп представників
публічної влади порушує транснаціональний публічній порядок, а тому
вимоги, що базуються на договорах з корупційним елементом, не
можуть отримати захист в арбітражах.
12. Введення міжнародних економічних санкцій автоматично не зумовлює
форс-мажор та не звільняє контрагента від виконання зобов´язання. Для
кваліфікації введення міжнародних економічних санкцій як форсмажорної обставини важливо встановити момент коли виникли
зобов´язання до введення в дію економічних санкцій чи після, а також
194
те, чи вжив боржник усіх можливих заходів для того аби належним
чином виконати обов´язки, що визначені у зобов´язанні.