ГЕНЕЗА ІДЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

РОМАНИНЕЦЬ МАРТА РОМАНІВНА

УДК 340.12

ГЕНЕЗА ІДЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВІ:
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Спеціальність 12.00.12 – філософія права

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент
Грищук Оксана Вікторівна

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. АНТРОПОСОЦІАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАРОДЖЕННЯ
ІДЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ПРАВІ. 15
1.1 Формування ідеї відповідальність у філософії Античності 18
1.2 Свобода і детермінізм у відповідальності людини
в епоху Середньовіччя 31
1.3 Гуманістичні уявлення про відповідальність людини
у філософії епохи Відродження та Реформації 48
Висновки до першого розділу 60
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІДЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
У ФІЛОСОФІЇ ПРАВА 65
2.1 Розвиток філософсько-правових поглядів на ідею відповідальності
в епоху Нового часу та Просвітництва 65
2.2 Філософсько-правова проблема відповідальності
у Німецькій класичній філософії 84
2.3 Розвиток ідеї відповідальності у філософії права ХІХ ст. 106
Висновки до другого розділу 122
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНЕ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ РОЗУМІННЯ
ІДЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ПРАВІ 125
3.1 Розвиток філософсько-правових підходів до відповідальності
у філософії права ХХ ст. 125
3.2 Правова відповідальність як предмет дослідження
сучасної філософії права. 144
Висновки до третього розділу 165
ВИСНОВКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває питання ефективності регулювання суспільних відносин з метою задоволення потреб та інтересів учасників суспільного життя, безперешкодної реалізації їх прав та свобод. Одним із найбільш дієвих засобів, який забезпечує нормальне функціонування суспільства та держави, є правова відповідальність. Завдяки правовій відповідальності стають можливими регулювання та саморегулювання суспільних відносин. Трансформуючись із характеристики особи в особливе суспільне відношення, соціальна відповідальність уможливлює існування всіх інших суспільних відносин, оскільки кожне з них виникає і функціонує на засадах відповідальності та взаємовідповідальності його суб’єктів. Кожне суспільство, котре прагне до збереження своєї цілісності і подальшого розвитку, формує правила співіснування його членів – соціальні норми, зокрема правові, а також здійснює контроль за їх виконанням. У цьому контексті відповідальність виявляється двояко: з одного боку, завдяки позитивній відповідальності особа дотримується соціальних норм, з іншого – у випадку порушення вимог соціальних норм виникає негативна відповідальність як реакція суспільства, спрямована на припинення і усунення в подальшому такої поведінки. Така закономірність з необхідністю поширюється і на правову відповідальність як один із видів соціальної відповідальності.
Нормативним підґрунтям правової відповідальності є норма права, хоча глибинними, сутнісними підставами будь-якого виду соціальної відповідальності є участь особи у суспільних відносинах, тобто добровільне обмеження своєї свободи – згода виконувати взяті на себе зобов’язання. Правова відповідальність формується у суспільних відносинах, а згодом закріплюється, формалізується у правових нормах. З іншого боку – закріпивши найбільш бажані для суспільства та держави зразки поведінки, правова норма здійснює регулювання, розвиток та упорядкування суспільних відносин. Так, право виступає не лише мірою свободи, але й мірою відповідальності. Саме тому важливим є дослідження формування та розвитку правової відповідальності як необхідної умови права, а отже свободи, нормального функціонування суспільних відносин та можливості безперешкодної реалізації прав людини. Хоча необхідність дослідження ґенези правової відповідальності виглядає беззаперечною, проте вона недостатньо вивчена вітчизняними вченими-правознавцями.
Вихідною точкою в дослідженні відповідальності у філософсько-правовому аспекті є вирішення питання про співвідношення свободи і відповідальності, свободи і необхідності, оскільки вони є невіддільними і найбільш універсальними регуляторами поведінки людини. Свобода виражається в пануванні людини над природою, суспільством, над самою собою, та виявляється в можливості людини приймати різні рішення,
котрі оцінюються і порівнюються через призму необхідності, певних умов, потреб та інтересів. Стосовно людини свобода означає не просто можливість вибору вольового, усвідомленого, а, головне, відповідального варіанта поведінки.
Дослідження проблем відповідальності своїм корінням сягає Античності, оскільки перші уявлення про відповідальність знаходимо у творах Гомера, Гесіода, Піфагора, Геракліта, Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля та Епікура. У Середньовіччі проблема відповідальності розглядалась через призму теологічного світогляду у творах Орігена, Пелагія, Аврелія Августина, Боеція, Фоми Аквінського, Ансельма Кентерберійського, П’єра Абеляра, Дунса Скота, Марсилія Падуанського та інших. Гуманістичне тлумачення відповідальності спостерігаємо в працях таких філософів епохи Відродження, як Данте Аліг’єрі, П’єтро Помпонацці, Піко де Мірандола, Еразм Ротердамський, Вернардіно Телезіо та ін. Також філософське розуміння відповідальності знайшло своє місце у працях доби Реформації, зокрема Мартіна Лютера, Ульріха Цвінглі, Жана Кальвіна та ін.
Розвиток філософсько-правових поглядів на ідею відповідальності в епоху Нового часу та Просвітництва спричинив до появи праць таких учених, як Гуго Гроцій, Френсіс Бекон, Самюель Пуфендорф, Томас Гоббс, Джон Локк, Бенедикт Спіноза, Жан-Жак Руссо, Поль Анрі Гольбах, Давид Юм та ін. Філософсько-правова проблема відповідальності у Німецькій класичній філософії розглядалась у працях Еммануїла Канта, Йогана Фіхте,
Георга Гегеля, Йогана Гете, Фрідріха Шеллінга, Артура Шопенгауера,
Людвіга Фейєрбаха та ін. Розвиток ідеї відповідальності у посткласичній філософії права ХІХ ст. пов’язують із іменами таких учених, як
Д. Бентам, Д.С. Мілль, Г. Спенсер, Ф. Енгельс, К. Маркс, К.О. Неволін, В.С. Соловйов, П.І. Новгородцев, С. К’єркегор, Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, Г. Марсель, А. Камю та ін.
Розвиток філософсько-правових підходів до відповідальності у філософії ХХ ст. пов’язують з іменами А. Адлера, М.О. Бердяєва, Ф. Гаєка, Х. Йонаса, Г. Кельзена, Х. Ленка, Р. Маккіона, Ж.П. Сартра, Г. Харта, А. Хунінга, С.Л. Франка, Е. Фромма, К. Ясперса та ін. Сучасним дослідженням проблеми соціальної відповідальності присвячені роботи таких учених, як Л.М. Архангельський, Г.С. Афанасьєв, В.П. Борисов, Н.А. Головко, А.Д. Гойко, Г.А. Голубєва, Л.І. Грядунова, О.Г. Дробніцький, Ю.А. Замошкин, Л.Н. Коган, А.І. Коломак, І.А. Крилова, А.А. Кудінова, Є.В. Левченко, В.Г. Мордкович, Н.С. Мороз, B.C. Марков, А.Ф. Плахотний, А.В Портнов, Г.Л. Смірнов, В.М. Соколов, Л.В. Сохань, Н.Д. Табунов, В.М. Терехов, І.П. Торунцов, В.П. Тугаринов, Г.В. Фартухова, В.А. Шабалін, Б.С. Яковлєв та інші.
Питання правової відповідальності стали предметом дослідження таких учених, як С.С. Алексєєв, З.А. Астеміров, Б.Т. Базилєв, Л.В. Бєлая, Н.А. Боброва, М.С. Богданова, С.Н. Братусь, Н.В. Вітрук, О.І. Гарасимів, В.М. Горшенєв, В.К. Грищук, Н.Г. Кобець, О.А. Кожевников, М.А. Краснов, З.Г. Крилова, В.Н. Кудрявцев, В.А. Кучінский, Б.М. Лазарев, О.Є. Лейст, Д.А. Ліпінський, Е.А. Лукашева, Н.І. Матузов, А.С. Мордовець, Б.Л. Назаров, П.О. Недбайло, А.О. Осауленко, О.В. Рагузіна, А.А. Собчак, М.С. Строгович, В.А. Тархов, Ф.Н. Фаткуллін, Р.Л. Хачатуров, Е.В. Черних, А.П. Чирков та ін.
Проте комплексного філософсько-правового дослідження формування та розвитку правової відповідальності проведено не було.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою теми Львівського державного університету
внутрішніх справ «Філософсько-правові та теоретично-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є виявлення особливостей поетапного формування та розвитку філософсько-правового розуміння відповідальності у праві.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі задачі:
- дослідити формування ідеї відповідальності у філософії Античності;
- розглянути свободу і детермінізм у відповідальності людини в епоху Середньовіччя;
- дослідити гуманістичні уявлення про відповідальність людини у філософії епохи Відродження та Реформації;
- проаналізувати розвиток філософсько-правових поглядів на ідею відповідальності в епоху Нового часу та Просвітництва;
- дослідити філософсько-правову проблему відповідальності у Німецькій класичній філософії;
- розглянути розвиток ідеї відповідальності у філософії права ХІХ ст.;
- проаналізувати розвиток філософсько-правових підходів до відповідальності у філософії права ХХ ст.;
- дослідити правову відповідальність у сучасній філософії та праві.
Об’єктом дослідження є сфера суспільних відносин, в якій виникає і реалізується соціально-правова відповідальність.
Предмет дослідження – зміст та філософсько-правові закономірності ґенези ідеї відповідальності в праві.
Методи дослідження обрані з урахуванням теми, мети та завдань дисертації. Методологічну основу дослідження становлять положення та висновки загальної теорії пізнання. В дисертації використані праці з проблем філософії, соціології, психології, теорії держави та права, політичних та правових учень. З урахуванням комплексного підходу до вирішення філософсько-правових проблем у роботі були використані такі методи пізнання: аксіологічний метод став основою запропонованого бачення правової відповідальності; історичний метод дозволив показати генезис правової відповідальності, починаючи з античності й до сьогодення; функціональний метод був використаний під час розкриття змісту правової відповідальності, а також позитивної та ретроспективної її різновидів; формально-логічний метод дозволив сформулювати дефініцію правової відповідальності; за допомогою системно-структурного методу визначено структуру правової відповідальності; методи тлумачення (герменевтики) права застосовувалися під час з’ясування змісту правових норм, які регламентують правову відповідальність.
Комплексне застосування окреслених методів дало можливість сформулювати низку нових, а також таких, що наділені істотними ознаками новизни, наукових положень та пропозицій.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним філософсько-правовим дослідженням проблеми формування та розвитку правової відповідальності. У проведеному дослідженні сформульовано положення та висновки, які є новими для філософії права або такими, що наділені істотними ознаками новизни.
Найбільш вагомими серед теоретичних положень, рекомендацій, висновків і пропозицій, сформульованих у дисертації, є такі:
вперше:
- проведено філософсько-правовий аналіз історії форму¬вання та розвитку правової відповідальності. Ґенеза правової відповідальності розглядається як послідовність етапів розвитку правових відносин, які зумовлювались розвитком суспільства на засадах свободи, справедливості та формальної рівності, а також визнання людини найвищою соціальною цінністю;
- доведено, що філософсько-правове розуміння відповідальності на всіх етапах розвитку суспільства пов’язувалось із розумінням сутності людини, її місця, значення та цінності;
- запропоновано авторське визначення правової відповідальності, згідно з яким правова відповідальність – це зумовлена історичними, соціальними
та культурно-світоглядними умовами усвідомлена необхідність суб’єкта
права виконувати вимоги правових норм, яка забезпечує йому
гарантовану суспільством і державою можливість безперешкодної реалізації свободи. Правова відповідальність розглядається як необхідна ознака, характеристика суб’єкта права, котра уможливлює здійснення правових відносин та відображає загальний стан взаємовідповідальних відносин у суспільстві;
- запропоновано авторське визначення правової свободи, котра розглядається як можливість поведінки суб’єкта права, яка виникає на підставі правових норм, забезпечується державою і суспільством та обмежується правовою відповідальністю на засадах справедливості та формальної рівності. Свобода без рівної міри, без відповідальності та справедливості перетворюється у свавілля;
удосконалено:
- теоретичні підходи до розумінні значення правової відповідальності; специфіка правової регламентації відповідальності зумовлюється сутністю права, яке розуміється як форма регулювання, впорядкування суспільних відносин між суб’єктами, які є носіями свободи. Справедливість права, як урівноважений взаємозв’язок прав та обов’язків людини та формальна рівність суб’єктів права, зокрема перед вимогами правової норми, визначають зміст правової відповідальності;
- наукові ідеї щодо змістовного наповнення ґенези правової відповідальності, яка на початкових етапах відштовхувалася від міфологічної, звичаєвої, моральної регламентації, поступово закріплюючись у нормах права. Цьому сприяла зміна світогляду від теологічного до метафізичного, позитивістичного (наукового) та його інтеграція і трансформація на початку ХХ ст. через призму нової філософської парадигми;
- методологію дослідження правової відповідальності, яка розглядається автором як гарантія свободи, котра не обмежується лише позитивним правом, а має своїм підґрунтям право природне. Природне право, яке охоплює моральні та правові цінності, базується на розумінні права як міри свободи і відповідальності, що ґрунтуються на справедливості. Реалізація правової відповідальності забезпечується соціальними засобами (схвалення та осуд), а також заходами держави (заохочення та обмеження). Саме тому автор дотримується застосування терміна «правова відповідальність»;
- комплексний підхід до відповідальності, згідно з яким виокремлено антропологічні, аксіологічні, етичні, онтологічні, гносеологічні та діяльнісні аспекти правової відповідальності;
дістали подальший розвиток:
- положення про те, що мислителі Античності розглядали відповідальність людини через призму свободи, сприймаючи свободу громадянина як відповідальність за свою поведінку. Однак вони не вбачали в кожній людині неповторну індивідуальність, це була свобода абстрактна, слабко зорієнтована на інтереси та потреби людини;
- дослідження розуміння відповідальності у Середньовіччі, що відбувалося під впливом пізніх стоїчних уявлень про мораль у межах етичної концепції християнства. Це спричинило виникнення релігійної ідея особистої відповідальності людини за заподіяне нею зло, прийняття внутрішнього самоконтролю, розуміння необхідності передбачувати результати своїх дій та вчинків. Характерною особливістю розуміння відповідальності стала моральна реабілітація людини та утвердження її права на задоволення своїх потреб;
- положення про те, що для представників філософії Ренесансу вище благо містилося у душі людини. Була запропонована нова концепція людини, яка зневажала випадкові блага, була вдоволена доброчесністю, досвідченою у справах та відповідальною;
- дослідження розуміння відповідальності у філософії Реформації, котра запропонувала особисту відповідальність людини перед Богом, без посередництва церкви, що дало можливість поєднати релігію із гуманізмом епохи Відродження;
- положення про те, що філософія Нового часу розширила уявлення про відповідальність людини, що розумілась як усвідомлення людиною важливості або значущості її життя та діяльності. Продовжуючи традиції Відродження, ця епоха визнавала право кожної людини бути вільною від народження, а головним виміром відповідальності на той час визнавалась міра свободи;
- дослідження розуміння відповідальності у Німецькій класичній філософії, котра, підсумувавши окреслені раніше ідеї, запропонувала нове розуміння відповідальності вільної людини-творця через призму діалектики свободи і необхідності;
- положення про те, що у філософії права ХХ ст. на зміну традиційній нормативній етиці обов’язку прийшла етика відповідальності, яка починає розумітися як надійність.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення можуть бути враховані законодавчим та іншими нормотворчими державними органами України під час удосконалення юридичного права. Такі положення будуть корисні також для правозастосовних (насамперед судових) органів держави. Вони можуть бути використані адвокатами, громадськими правозахисними організа¬ціями, окремими громадянами у процесі реалізації та захисту прав людини, а також для подальших наукових досліджень з цієї проблематики.
Окрім того, матеріали дослідження можуть застосовуватися під час викладання в юридичних та інших гуманітарних навчальних закладах таких курсів, як «Філософія права», «Загальна теорія держави та права», «Соціологія права». Деякі положення роботи 2011–2012 років використовувалися під час проведення занять з курсу «Філософія права», «Загальна теорія держави та права», «Соціологія права» на юридичному факультеті Львівського державного університе¬ту внутрішніх справ.
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки та положення дисертації повністю самостійні.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, симпозіумах, круглих столах, семінарах. Серед них: IX Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, 14–16 травня 2010 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Закарпатські правові читання» (м. Ужгород, 29–30 квітня 2010 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 4–5 червня 2010 р.); Міжрегіональний круглий стіл «Проблеми юридичної науки: філософський, теоретичний та історичний аспекти» (м. Львів, 14 квітня 2011 р.); XIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 15 квітня 2011 р.); Всеукраїнська правова науково-практична конференція «Соціологічні
та філософські проблеми права очима молодих науковців та практиків» (м. Київ, 20 травня 2011 р.); Міжнародна конференція ЛьвДУВС (м. Львів, 30 вересня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у чотирьох наукових статтях, які опубліковано у фахових виданнях з юридичних наук, а також у семи тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Обсяг і структура дисертації. Структура роботи обумовлена завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 195 сторінок, із них основний текст – 172 сторінки. Список використаних джерел становить 22 сторінки (226 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ

Актуальність сформульованої проблеми повністю підтвердилась у ході проведеного наукового дослідження. У дисертаційній роботі сформу¬льовано низку висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення наукової проблеми – визначення філософсько-правових закономірностей формування і розвитку правової відповідальності, шляхом визначен¬ня її ґенези, природи, змісту та значення. Сформульовано основні поняття, що необхідні для викладення філософсько-правової концепції правової відповідальності, – ґенеза правової відповідальності, правова відповідальність, правова свобода. Серед висновків, що зроблені в дисертації, найбільш загальними і важливими є такі:
1. Представники класичної філософії права пов’язували поняття відповідальності, права та свободи, хоча й тлумачили їх відповідно до історичних, культурних, релігійних та ментальних особливостей суспільства, представниками якого вони були, а також власних методологічних підходів, уявлень та переконань. Визначальними, однак, залишались проблеми індивідуальної відповідальності, взаємозв’язку відповідальності та свободи, взаємозв’язку відповідальності і права, підстав природного права, взаємозв’язку природного та позитивного права, взаємозалежності прав та обов’язків, значення правової відповідальності для нормального розвитку суспільства та держави.
Формування раціонально-логічних, філософських, а пізніше наукових способів підходу до навколишнього світу надали розвитку ідеї відповідальності теоретичну та філософську основи. Античні мислителі розглядали відповідальність людини крізь призму свободи, сприймаючи свободу громадянина як відповідальність за свою поведінку, однак вони не вбачали в кожній людині неповторну індивідуальність. Це була свобода абстрактна, мало зорієнтована на інтереси та потреби людини.
2. У Середньовіччі під впливом пізніх стоїчних уявлень про мораль у межах етичної концепції християнства виникає релігійна ідея особистої відповідальності людини за заподіяне нею зло, як прийняття внутрішнього самоконтролю, розуміння необхідності передбачувати результати своїх дій та вчинків. Крім того, християнство здійснило переворот у ставленні до людини, проголосивши рівність людей перед єдиним Богом незалежно від соціального становища і національності. Характерною особливістю розуміння ідеї свободи і відповідальності того часу стала моральна реабілітація людини, обґрунтування її суверенності як морального суб’єкта і утвердження її права на задоволення своїх потреб.
3. Для представників філософії Відродження гідною визнавалась людина, яка була відповідальною та доброчесною. Проголосивши рівність усіх носіїв відповідальності, гуманістична філософія цього часу з новою силою порушила питання про природу відносин свободи і детермінізму, свободи і відповідальності в суспільстві. Гуманізм вніс вирішальну лепту й у розвиток Реформації, найважливішою ідеєю якої стала особиста відповідальність людини перед Богом – без посередництва церкви. Це дало можливість поєднати релігію із гуманізмом епохи Відродження.
4. Філософія Нового часу розширила уявлення про відповідальність людини, що розумілась як усвідомлення людиною важливості або значущості її життя та діяльності. Продовжуючи традиції Відродження, ця епоха визнавала право кожної людини бути вільною від народження. Головним виміром відповідальності на той час визнавалась міра свободи. Проте принцип підлеглості людини суспільству зберігався. Це спричинило розуміння відповідальності як підзвітності. У цей час утверджувалась ідея активності людини у її прагненні пізнання світу та самої себе, яке вважалось вищим виявом людської духовності та спонукало людину до морального розвитку. Філософія свободи і відповідальності того часу не була однорідною за змістом, однак була об’єднана ідеєю автономії людини. Під впливом християнського індивідуалізму та стоїцизму природне право розглядало людину не як соціальну істоту, а як індивіда. Це передбачало необхідність рівності та свободи в суспільстві.
5. Німецька класична філософія, підсумувавши ідеї Нового часу, запропонувала нове розуміння відповідальності вільної людини. Філософська проблема діалектики свободи і необхідності стала важливою методологічною основою розуміння феномена відповідальності. Філософи тієї доби доводили, що свобода, яка розглядається за межами необхідності, породжує не відповідальність, а свавілля та вседозволеність. Отже, чим важливішою є соціальна роль особи, тим вищою повинна бути її соціальна відповідальність і у розумінні усвідомлення значущості своєї діяльності, і щодо тих несприятливих наслідків, які повинні наставати в результаті діянь, котрі суперечать соціальним вимогам.
6. XIX ст. охарактеризувалось розвитком концепції відповідальності крізь призму нового підходу, який полягав у визнанні того, що справді людське в людині не є продуктом саморозвитку, а визначається стосунками з іншими людьми та з буттям у цілому. Водночас, його особливість полягала
в переконанні, що здатність до розвитку, відкритість творчим впливам
ззовні може бути лише результатом вільного морального рішення самої людини. Відповідальність і свобода починають розумітися крізь призму самовизначення особи.
7. Відповідальність людини за іншого або перед іншим виявляється, коли людина усвідомлює моральну залежність від іншого (людини, суспільства, природи і т.д.). У такій взаємозалежності розкривається сутність відповідальності у ХХ ст., що стало епохою нового осмислення цілей людського буття, спрямованого в майбутнє. На зміну традиційній нормативній етиці обов’язку приходить етика відповідальності, яку починають розуміти як надійність. Водночас, проблема відповідальності продовжує розглядатись у розрізі свободи та тісно пов’язана з вибором людини і з відповідальністю за його реалізацію.
8. Розглядаючи проблему відповідальності в контексті свободи, слід підкреслити, що свобода не може бути безвідповідальною. Відповідальність обмежує свободу, оскільки людина не завжди здатна оцінити свої можливості. Тому суспільство і держава створюють чіткі правила поведінки (моральні, правові норми), котрі, з одного боку, захищають людину, а з іншого – утримують її від порушень свободи і прав інших людей. Такі правила не повинні бути зорієнтовані лише на свободу, а мають ураховувати моральні цінності суспільства, його традиції, ментальність, релігійні та культурні особливості.
Свобода розглядається як соціально-правова цінність, ідеал, мета розвитку суспільства, зміст та сутність якої становлять права та свободи людини і громадянина. Свобода тлумачиться як основа загального блага, тому індивідуальна свобода обмежується відповідальністю, щоб забезпечити соціальну, правову свободу. Підставою такої свободи є право, яке, через взаємозв’язок з відповідальністю, і уможливлює існування свободи. Не заперечуючи важливості інших соціальних норм у гарантуванні свободи, навпаки, підкреслимо, що увесь комплекс соціальних норм забезпечує свободу, проте найбільш дієвими з них є норми права, оскільки чітко окреслюють її межі, встановлюють формально обов’язкові правила поведінки, можна сказати, формалізують відповідальність.
Правова свобода – можливість поведінки суб’єкта права, яка виникає
на підставі правових норм, забезпечується державою і суспільством та обмежується правовою відповідальністю на засадах справедливості та формальної рівності. Свобода без рівної міри, без відповідальності та справедливості перетворюється на свою протилежність – свавілля, а право –
на безправ’я.
Природне право, яке охоплює моральні та правові цінності, базується на розумінні права як міри свободи і відповідальності, що ґрунтуються на справедливості. Ідея справедливості передбачає визнання пріоритету загальнолюдських цінностей та реалізується у суспільних (правових) відносинах між формально рівними суб’єктами права. Справедливість у праві є критерієм оцінки суспільних відносин та вказує на співмірність співвідношення відповідальності і свободи суб’єктів права.
Правова відповідальність розглядається як зумовлена історичними, соціальними та культурно-світоглядними умовами усвідомлена необхідність суб’єкта права виконувати вимоги правових норм, яка забезпечує йому гарантовану суспільством і державою можливість безперешкодної реалізації свободи. Правова відповідальність є необхідною ознакою суб’єкта права, котра робить можливим здійснення правових відносин та відображає загальний стан взаємовідповідальних відносин у суспільстві.
Вихідною точкою у формуванні правової відповідальності є особа, суб’єкт права, яка реалізує її однаково і через права, і через обов’язки у конкретних правовідносинах. Отже, право стає мірою відповідальності особи, забезпечуючи кожному суб’єкту права рівну міру свободи і відповідальності, що розкриває ідею справедливості права. Справедливість правової відповідальності розглядається як засіб, котрий врівноважує поведінку особи з вимогами правових норм: правомірна поведінка тягне за собою схвалення, заохочення, а протиправна поведінка – осуд, стягнення, обмеження в правах.
Правова відповідальність є гарантією ефективності права, оскільки наділена дієвими правовими засобами впливу на суб’єктів права. Кінцевою метою правової відповідальності є дієвість права, а отже, впровадження в соціальну практику відповідних соціально-правових цінностей, забезпечення соціального порядку, а в підсумку – належне забезпечення потреб та інтересів суб’єктів права.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Осауленко А.О. Історико-теоретичні аспекти розвитку юридичної відповідальності та покарання [Електронний ресурс] / А.О. Осауленко // Право і суспільство, 2010. – № 4. – С. 23–27. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pis/2010_4/Osaulenko_A.pdf
2. Лазарев В.М. Принцип правового равенства и юридическая ответственность (проблемы методологи и теории взаимосвязи) : монография / В.М. Лазарев, В.Г. Федорова ; МОУ «Волжский институт экономики, педагогики и права». – Волгоград : Изд-во Волгу, 2005. – 132 с.
3. Мусиенко С.Г. Концептуализация понятия политической ответственности / С.Г. Мусиенко // Проблемы управления : Академия управления при Президенте Республики Беларусь. – № 4 (25). – 2007. – С. 221–224.
4. Данилов А.Н. Социология власти : теория и практика глобализма / А.Н. Данилов. – Минск : Университетское, 2001. – 447 с.
5. Ореховский А.И. Ответственность и ее социальная природа : методологический аспект / А.И. Ореховский. – Томск, 1978. – С. 30.
6. Философия права : учеб. / Г.И. Иконникова, В.П. Ляшенко. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во Юрайт, 2010. – 315 с.
7. Бачинин В.А. Энциклопедия философии и социологии права / В.А. Бачинин. – С-Пб. : Изд-во «Юридически центр Пресс», 2006. – 1093 с.
8. Сперанский В.И. Основания ответственности : методологический и праксиологический аспекты / В.И. Сперанский. – Новосибирск : Изд.-во СибГУТИ, – 2003. – 69 с.
9. Чепульченко Т.О. Соціальна відповідальність : поняття та суть [Електронний ресурс] / Т.О. Чепульченко // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право : зб. наук. праць. – Київ : ІВЦ «Політехніка», 2010. – № 1 (5). – 142 с. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkpi/Soc/2010_1/Chepylchenko.pdf
10. Омельчук О.М. Зародження і розвиток уявлень про поведінку людини в античній філософії / Омельчук О.М. // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2011. – Вип. 1. – С. 169–180.
11. Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень [Електронний ресурс] / Т.Г. Андрусяк. – Режим доступу до ст. :
http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,81/id,780/
12. Климончук В. Суспільно-політична думка стародавньої Греції про свободу і моральну відповідальність [Електронний ресурс] / В. Климончук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : політологія, соціологія, філософія. – Вип. 12. Ужгород, Вид-во Ужгородського національного університету «Говерла», 2009. – С. 24–28. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/PSF/2009_12/Klymonchuk.pdf
13. Ярхо В.Н. Проблема ответственности и внутренний мир гомеровского человека / В.Н. Ярхо // Вестник древней истории. – 1963. – № 2. – С. 3–26.
14. Гусейнов А.А. Введение в этику / А.А. Гусейнов. – М., 1985. – С. 40.
15. Ярхо В.Н. Была ли у древних греков совесть? (К изображению человека в антической трагедии) / В.Н. Ярхо // Античность и современность. – М., 1972. – С. 263.
16. Кон И.С. В поисках себя. Личность и самосознание / И.С. Кон. – М., 1984. – С. 67.
17. Витрук Н.В. Общая теория юридической ответственности : монография / Н.В. Витрук. – М. : РАП, 2008. – 324 с.
18. Скотний В.Г. Філософія : історичний і систематичний курс / В.Г. Скотний. – К. : Знання України, 2005. – 576 с.
19. Иванов Е.А. Социальная философия для юристов. Очерк истории : учеб. пос. для студ. юрид. вуз. и факульт. / Е.А. Иванов – М. : Волтерс Клівер, 2007. – 904 с.
20. Сперанский В.И. Социальная ответственность личности : сущность и особенности формирования / В.И. Сперанский. – М. : Изд-во Моск. университета. – 1987. – 152 с.
21. Материалисты Древней Греции. – М. : Наука, 1955. – С. 45, 219.
22. Кириленко Г.Г. Философия / Г.Г. Кириленко, Е.В. Шевцов.– М. : Филологическое общество «Слово», ООО «Фирма «Изд-во АСТ», 1999. – 672 с.
23. Куманецкий К. История культуры древней Греции и Рима / К. Куманецкий. – М. : Высшая школа, 1990. – 456 с.
24. Философия права : учеб. / О.Г. Данильян, Л.Д. Байрачная, С.И. Максимов и др. ; под ред. О.Г. Данильяна. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 416 с.
25. Платон Федон. Сочинения : в 3-х т. / под общ. ред. А.Ф. Лосева, В.Ф. Асмуса. – Т. 2. – М., 1970. – С. 82.
26. Аристотель. Сочинения : в 4-х т. – Т. 4. – М. : Мысль, 1967. – 830 с.
27. Макінтайр Е. Після чесноти : дослідження з теорії моралі / Е. Макінтайр ; пер. з анг. – К. : Дух і літера, 2002. – 436 с.
28. Арістотель. Політика. – К. : Основи, 2000. – 239 с.
29. Новая философская энциклопедия. в 4-х т. / Ин-т философии РАН. [Нац. общ.-науч. фонд; Науч.-ред. совет: предс. В.С. Степин, заместители предс. : А.А. Гесейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов]. – Т. 3. – М. : Мысль, 2010. – 692 с.
30. Ряшко О.В. Закон і законність у концепціях мислителів західної Європи (філософсько-правовий аспект) / О.В. Ряшко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2008. – Вип. 2. – С. 1–12.
31. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і неокласичних інтерпретаціях : монографія / А. Карась. – Київ; Львів, 2003. – 520 с.
32. Мареев С.Н. История философии (общий курс) : учеб. пос. / С.Н. Мареев, Е.В. Мареева. – М. : Академический Проект, 2004. – 880 с.
33. Донченко О.П. Свобода як категорія права : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 – філософія права / О.П. Донченко. – Одеса : Одеська Національна юридична академія. – 193 с.
34. Коропецька О. Постановка проблеми самореалізації у філософській перспективі [Електронний ресурс] / О. Коропецька. – Режим доступу до ст : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/znpfsp/2009_14_2/14-2-11-Koropecka.pdf
35. Грищук О.В. Людська гідність у праві : філософські проблеми : монографія / О.В. Грищук. – Л. : ЛьвДУВС, 2007. – 428 с.
36. Рабінович П.М. Права людини і громадянина / П.М. Рабінович, М.І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 с.
37. Копієвська О.Р. Право як культурно-історичний феномен [Електронний ресурс] / О.Р. Копієвська. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_4/31.pdf
38. История политических и правовых учений / под ред. проф. О.Э. Лейста. – М. : Зерцало, 2004. – 565 с.
39. Капицын В.М. Права человека и механизмы их защиты : учеб. пос. / В.М. Капицын. – М. : ИКФ «ЭКМОС», 2003. – 288 с.
40. Аблеев С.Р. История мировой философии : учеб. / С.Р. Аблеев. – М. : АСТ Астрель, 2005. – 414 с.
41. Бородулин А.В. Логика свободы и воли [Электронный ресурс] // Материалы интернет-портала. – Режим доступа к ст. :
http://www.ateism.ru/articles/borodulin01.htm
42. Сливка С.С. Природне та надприродне право : у 3-х ч. / С.С. Сливка. – Ч. 1 : Природне право : історико-філософський погляд. – К. : Атака, 2005. – 224 с.
43. Святий Августин. Сповідь / пер. з лат. – К. : Основи, 1996. – 319 с.
44. Сватко Ю.І. Два світи християнського середньовіччя і шляхи кінцевого синтезу : досвід блаженного Августина [Електронний ресурс] / Ю.І. Сватко. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Magisterium/Ist_f/2002_9/10_svatko_yui.pdf
45. История политических и правовых учений : учеб. для вуз. / под общ. ред. акад. РАН, проф. В.С. Нерсесянца. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2004. – 944 с.
46. История политических и правовых учений / под общ. ред. акад. РАН, проф. В.С. Нерсесянца. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 352 с.
47. История философии в кратком изложении [Электронный ресурс] : [пер. с чеш. И.И. Богута]. – М. : Мысль, 1994. – 590 с. – Режим доступа : http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000196/index.shtml
48. Омельчук О.М. Особливості поєднання віри і розуму у концепції правової поведінки доби Середньовіччя / О.М. Омельчук // Науковий вісник Хмельницького інституту регіонального управління і права. – Хмельницький, 2011.
49. Писарєв В.Г. Розуміння маргінальної особистості у філософській думці Стародавнього світу / В.Г. Писарєв // Львівський державний університет внутрішніх справ. – 2009. – № 3. – С. 1–10.
50. Максимов С.І. Ідея правової держави в контексті становлення та розвитку європейської правової культури / С.І. Максимов // Проблеми філософії права. – 2008–2009. – Т. VІ–VІІ. – С. 102–111.
51. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней : кн. 2. [Электронный ресурс] // Библиотека русского гуманитарного интернет-университета. – 2002. – Режим доступа : http://www.i-u.ru/biblio/archive/reale_sapadnaja4/00.aspx
52. Боэций С. «Утешение философией» и другие трактаты / Северин Боэций; [пер. с лат.]. – М. : Наука, 1990. – 415 с.
53. Разумович Н.Н. Политическая и правовая культура / Н.Н. Разумович. – М. : Наука, 1989. – 240 с.
54. Котусенко В. Тома Аквінський і його філософія. Передмова / В. Котусенко // Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики» ; [пер. з лат. О. Кислюка]. – К. : Основи, 2000. – 794 с.
55. Алексеев Н.Н. Основы философии права / Н.Н. Алексеев. – С-Пб. : Изд-во «Лань», 1999. – 256 с.
56. Mic A.S. Wokol godnosci prawdy i milosci. Rozwazania etyczne / A.S. Mic. – Lublin : Redakcia wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 1998. – 412 s.
57. Сватко Ю. Праведна мудрість як вченість, або «схоластика» серед інших типів середньовічного філософствування на латинському заході [Електронний ресурс] / Ю. Сватко // зб. наук. пр. «Магістеріум» ; Вип. 1 : Історико-філософські студії. – 1998. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Magisterium/Ist_f/1998_1/06_svatko_yu.pdf
58. Столяров А.А. История философии. Запад-Россия-Восток. Книга первая. Философия древности и средневековья [Электронный ресурс] / А.А. Столяров. – М. : Греко-латинский кабинет, 1995 – Режим доступа : http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000004/st122.shtml
59. Абеляр Пьер. Этика, или познай самого себя. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. – Т. IІ. Европа V–XVII вв. / Нац. обществ.-науч. фонд ; под ред. Г.Ю. Семигина. – М. : Мысль, 1999. – 829 с.
60. Філософія : навч. посіб. для студ. і курс. ВНЗ МВС України / авт. кол. ; за ред. М.П. Гетьманчука. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – 344 с.
61. Мачин И.Ф. История политических и правовых учений : конспект лекций / И.Ф. Мачин. – М. : Изд-во Юрайт, 2007. – 208 с.
62. Решетніченко А.В. Генеза розвитку права від протосоціуму до середньовіччя [Електронний ресурс] / А.В. Решетніченко. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Grani/2010_5/F-9.pdf
63. Букреев В.И. Этика права : от истоков этики и права к мировоззрению : учеб. пособ. / В.И. Букреев, И.Н. Римская. – М. : Изд-во Юрайт, 1998. – 336 с.
64. Омельчук О.М. Гуманістичні уявлення про поведінку людини у філософії Відродження / О.М. Омельчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2011. – Вип. 3. – С. 438–448.
65. Філософія права : навч. посіб. / О.Г. Данільян, Л.Д. Байрачна, С.І. Максимов та ін. ; за заг. ред. О.Г. Данільяна. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.
66. Каверин Б.И. Философия : учеб. пос. / Б.И. Каверин, И.В. Демидов ; под ред. Б.И. Каверина. – М. : Юриспруденция, 2001. – 272 с.
67. Верховодов Є.В. Генезис теории естественного права в западной Европе : дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – теорія та історія держави і права / Є.В. Верховодов. – Нижний Новгород, 2001. – 187 с.
68. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней : кн. 3 [Электронный ресурс] // Библиотека русского гуманитарного интернет-университета. – 2002. – Режим доступа : http://www.i-u.ru/biblio/archive/reale_sapadnaja3/00.aspx
69. Роттердамский Э. Разговоры запросто / Эразм Роттердамский ; пер. с лат., вступ. ст. и примеч. С. Маркиша. – М. : Худож. лит., 1964. – 703 с.
70. Роттердамский Э. Философские произведения. Диатриба, или Рассуждение о свободе воли / Эразм Роттердамский. – М. : «Наука», 1987. –С. 260.
71. Петрук В.М. Соціокультурні засади легітимації самовизначення соціального суб’єкта / В.М. Петрук // Гуманітарний часопис. – 2009. – № 3. – С. 74–78.
72. Братасюк В.М. Інтелектуальний консенсус епохи і розвиток правового мислення [Електронний ресурс] / В.М. Братасюк // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – С. 116–121. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pfp/2003_1/116%20Bratasiuk.pdf
73. Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас / Э.Ю. Соловьев. – М. : Политиздат, 1991. – 432 с.
74. Омельчук О.М. Розвиток уявлень про поведінку людини у філософії права епохи Реформації / О.М. Омельчук // Науковий вісник Хмельницького інституту регіонального управління і права. – Хмельницький, 2011. – № 3.
75. Уайт Е. Великая борьба [Электронный ресурс] / Елена Уайт // Серия «Конфликт веков». – Режим доступа :
http://www.otkrovenie.de/beta/xml/gc.xml/10
76. Мельничук Н.Ю. Категорії «злочин» та «покарання» у співвіднесенні з поняттям «вільної волі» у контексті класичної філософської парадигли / Н.Ю. Мельничук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – № 3. – 2009. – С. 326–336.
77. Зайцев М.О. Індивідуально-особистісне самоствердження людини у світоглядних координатах Ренесансу [Електронний ресурс] / М.О. Зайцев // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки ; Серія : «Філософські науки». – № 12. – 2008. – С. 135–139. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/filosof/2008_12/3/3.pdf
78. Перевезенцев С.В. Практикум по истории западноевропейской философии : Античность. Средневековье. Эпоха Возрождения / С.В. Перевезенцев. – М. : Учебная литература, 1997. – 480 с.
79. Парамонова И.М. Социальная ответственность : генезис, сущность, структура и стратегия развития (системный анализ) : дисс. … канд. филос. наук : спец. 09.00.11 – социальная философия / И.М. Парамонова. – Санкт-Петербург, 2001. – 110 с.
80. Ігнатьєва О.С. Віросповідна сутність протестантизму як предмет релігієзнавчого дослідження [Електронний ресурс] / О.С. Ігнатьєва // Вісник Черкаського університету. – Вип. 154 : Серія «Філософія». – С. 110–117. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/N154/N154p110-117.pdf
81. История философии : учеб. пос. для вуз. / [А.Н. Волкова, B.C. Горнев, Р.Н. Данильченко и др.] ; под ред. В.М. Мапельман и Е.М. Пенькова. – М. : «Изд-во ПРИОР», 1997. – 464 с.
82. Дюмон Л. Эссе об индивидуализме / Л. Дюмон. – Дубна : Изд. центр «Феникс», 1997. – С. 94.
83. Максимов С. Природно-правове мислення / С. Максимов // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4 (27). – С. 158.
84. Гроций Г. О праве войны и мира / Г. Гроций. – М., 1994. – С. 46.
85. Прокопов Д.Є. Природне право як предмет аналізу в Європейській новочасній філософсько-правовій думці [Електронний ресурс] / Д.Є. Прокопов // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка ; Серія : «Філософія. Політологія». – № 100. – 2010. – С. 39–44. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/FP/2010_100/p_039_044.pdf
86. Бэкон Ф. Сочинения : в 2-х т. / Ф. Бэкон ; [пер. с англ.]. – Т. 2. – М. : «Мысль» (Философское наследие), 1978. – 575 с.
87. Ковлер А.И. Антропология права : учеб. для вуз. / А.И. Ковлер. – М. : Изд-во Норма, 2002. – 480 с.
88. Длугач Т.Б. Подвиг здравого смысла, или Рождение идеи суверенной личности (Гольбах, Гельвеций, Руссо) / Т.Б. Длугач. – М., 1995. – С. 67.
89. Гоббс Т. О свободе и необходимости : Сочинения : в 2-х т. / Т. Гоббс ; [пер. с лат. и англ.]. – Т. 1. – М. : Мысль, 1989. – 685 с.
90. Франк А.Д. Философия уголовного права в популярном изложении // Философия уголовного права / А.Д. Франк ; [под. ред. проф. Ю.В. Голика.]. – С-Пб. : «Юридический центр Пресс», 2004. – 348 с.
91. Лок Дж. Два трактати про врядування / Джон Лок ; [пер.з англ.]. – К. : Основи, 2001. – 265 с.
92. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре : трактаты / Ж.-Ж. Руссо ; [пер. с фр. А. Хаютина, В. Алексеева-Попова ; послесл. А. Филиппова ; коммент. В. Алексеева-Попова, Л. Борщевского]. – М. : ТЕРРА-Книжный клуб ; КАНОН-пресс-Ц, 2000. – 544 с.
93. Щербина В.В. Модерністська критика постмодернізму / В.В. Щербина // Соціологія та профспілковий рух. – 2002. – Вісник 2. – С. 19–23.
94. Гольбах П.А. О свободе // Избранные произведения в 2-х т. / П.А. Гольбах ; [пер. с фр.]. – М. : Соцэкгиз, 1963. – Т. 2. – С. 337–379.
95. Хатчесон Ф. Эстетика / Ф. Хатчесон, Д. Юм, А. Смит. – М. : Искусство, 1973. – 479 с.
96. Юм Д. Трактат о человеческой природе // Сочинения : в 2-х т. / Д. Юм ; [пер. с англ.]. – Т. 1 – М., 1996. – С. 53–656.
97. Заінчковський М.Л. Модерна критика концепції прав людини [Електронний ресурс] / М.Л. Заінчковський // журнал «Культура народов Причерноморья». – Режим доступу до ст. :
www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/knp199826/knp26_36.doc
98. Панич О.О. Дейвід Х’юм і Джон Стюарт Міл : традиція індуктивного аналізу каузальності [Електронний ресурс] / О.О. Панич // «Гілея : науковий вісник» : зб. наук. пр. – Спецвипуск. – К., 2011. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_SV/Gileyasp/F25_doc.pdf
99. Андрущенко В. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть. Досвід соціально-філософського аналізу [Електронний ресурс] / В. Андрущенко. – К. : Інститут вищої освіти АПН України, 2006. – 634 с. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/books/2006/06vaos/04.htm
100. Смирнова И.А. Свобода личности и правовое государство (Из истории правовой мысли) : дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / И.А. Смирнова. – М. : РГБ, 2002. – 175 с.
101. Решетніченко А.В. Генеза розвитку сучасної судово-правової системи [Електронний ресурс] / А.В. Решетніченко. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Grani/2011_1/F-17.pdf
102. Кант И. Основы метафизики нравственности // Сочинения :
в 6-ти т. / [под общ. ред. В.Ф. Асмуса, В. Гулыги, Т.И. Ойзермана]. – Т. 4. ; Ч. 1. – М. : Мысль, 1965. – 544 с.
103. Темченко В. Мораль як об’єктивна форма руху соціальної форми матерії / В. Темченко // Вісник Академії управління МВС, 2008. – № 1–2. – С. 28–38.
104. Бакштановский В.И. Социология морали : нормативно-ценностные системы / В.И. Бакштановский , Ю.В. Согомонов // Социол. исслед. – 2003. – № 5. – С. 351.
105. Общая теория прав человека / [под. ред. Лукашевой Е.А.]. – М. : НОРМА, 1996. – 520 с.
106. Кант И. Сочинения : в 6-ти т. / Иммануил Кант ; [под общ. ред. В.Ф. Асмуса, В. Гулыги, Т.И. Ойзермана]. – Т. 2. – М. : Мысль, 1963–1966. –С. 329.
107. Синха Сурия Пракаш Юриспруденция. Философия права : краткий курс. / [пер. с англ.]. – М. : Издательский центр «Академия», 1996. – 304 с.
108. Длугач Т.Б. И. Кант : от ранних произведений к критике чистого разума / Т.Б. Длугач . – М. : Наука, 1990.
109. Gajda J. Honor, godnosc, czlowieczenstwo / J. Gajda. – Lublin : Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2000. – 131 s.
110. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия / А.В. Гулыга. – М. : Рольф, 2001. – 416 с.
111. Виндельбанд В. О свободе воли : избранное. – М. : «Юрист», 1995. – С. 573.
112. Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте / П.П. Гайденко. – М. : Наука, 1990. – 129 с.
113. Фихте Й.Г. Основы естественного права согласно принципам наукоучения (фрагменты) / Й.Г. Фихте // Философские науки, 1973. – № 2. – C. 124–125.
114. Гайворонська Т.В. Філософсько-правовий дискурс розуміння свободи і необхідності в історичному контексті [Електронний ресурс] / Т.В. Гайворонська. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_35/Gileya35/F7_doc.pdf
115. Хамітов Н.В. Історія філософії. Проблема людини та її меж / Н.В. Хамітов, Л.Н. Гармаш, С.А. Крилова. – К. : Наукова думка, 2000. – 272 с.
116. Шаповалова І.В. Свобода як необхідна умова людського буття [Електронний ресурс] / І.В. Шаповалова. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_SV/Gileyasp/F4_doc.pdf
117. Гегель Г. Энциклопедия философских наук : в 3-х т. / Г. Гегель // Сочинения. Часть 3. Философия духа – М., 1977. – Т. 3. – 471 с.
118. Павлова Т.С. Сфера права як сфера свободи у філософії Гегеля [Електронний ресурс] / Т.С. Павлова. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_39/Gileya39/F16_doc.pdf
119. Вейль Э. Гегель и государство / Э. Вейль. – С-Пб. : «Русский Миръ», «Владимир Даль», 2009. – 283 с.
120. Гегель Г. В.Ф. Работы разных лет : в 2 т. / Г.В.Ф. Гегель. – Т. 2. –М. : Мысль, 1971. – 630 с.
121. Гегель Г.В.Ф. Философия права : Сочинения : в 8-ми т. / Г.В.Ф. Гегель. – Т. 7. – М-Л., 1934. – С. 18, 65.
122. Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права : история и современность / В.С. Нерсесянц. – М. : Наука, 1974. – 287 с.
123. Ницше Ф. Сочинения : в 2-х т. / Ф. Ницше. – Т. 2. – М. : «Рипол Классик», 1997. – 864 с.
124. Швейцер А. Культура и этика /А. Швейцер. – М. : Прогресс, 1973. – 343 с.
125. Шеллинг Ф.В.Й. Система трансцендентального идеализма / Ф.В.Й. Шеллинг. – М., 1936. – С. 355–356.
126. Наконечна О.П., Приходько І.В. Проблема свободи : сучасний контекст [Електронний ресурс] / Наконечна О.П., Приходько І.В. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vnuvgp/2009_3_3/v47182.pdf
127. Молодиченко В.В. Свобода волі як підґрунтя морального вибору особистості / В.В. Молодиченко // Філософські обрії. – 2010. – № 23. – с. 174–186.
128. Прокопов Д.Є. Обґрунтування системи трансцендентального ідеалізму за Ф.В.Й. Шеллінгом [Електронний ресурс] / Д.Є. Прокопов. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Magisterium/Ist_f/2002_9/12_prokopov_de.pdf
129. Шопенгауэр А. О свободе человеческой воли / А. Шопенгауэр, Е. Рерих, Н. Рерих. – М. : Знание, 1991. – 63 с.
130. Васильєв В.В. Западня философия ХІХ века / В.В. Васильєв. – М. : Высшая школа, 2005. – 520 с.
131. Красавін С.В. Критика вчення Артура Шопенгауера про світову волю на основі його твору «Світ як воля та уявлення» та книги Даниїла Андрєєва «Троянда світу» [Електронний ресурс] / С.В. Красавін. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kis/2011_1/10.pdf
132. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление : Собрание соч. в 5-ти т. / Артур Шопенгауер ; [пер. Ю.И. Айхенвальда под ред. Ю.Н. Попова ; прим. А.Л. Чанышева]. – Т. 1. – М. : Московский клуб, 1992.
133. Симонов Ю. Либерализм и христианство. Размышления ученого на пороге XXI века / Ю. Симонов // Новый мир. – 1999. – № 2. – С. 266
134. Фейербах Л. Избранные философские произведения : в 2-х т. / Л. Фейербах. – Т. 1.– М., 1955. – С. 128, 621.
135. Костенко О.Б. Свобода як евристичний принцип праворозуміння / О.Б. Костенко // Проблеми філософії права. – 2006–2007. – Т. IV–V. – С. 93–97.
136. Бойко В.І. Сутність феномена «свобода» у філософсько-культурологічній традиції [Електронний ресурс] / В.І. Бойко. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_39/Gileya39/F2_doc.pdf
137. Мітчем К. Что такое философия техники? / К. Мітчем. – М. :
Изд-во Аспект Пресс, 1995. – 150 с.
138. Солодкая М.С. Ответственность субъекта управления : состояние проблемы и перспективы исследования [Электронный ресурс] / М.С. Солодкая. – Режим доступа к ст. :
http//credonew.ru/component/option,com_frontpage/Itemid,1/
139. Орлов С.В. История философии / С.В. Орлов. – С-Пб. : Питер, 2009. – 192 с.
140. Кальной И.И. Филисофия права : учеб. / И.И. Кальной. – С-Пб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 259 с.
141. Дворкін P. Серйозний погляд на права / P. Дворкін. – K., 2000. – C. 9.
142. Тихолаз А.Г. Утилітаризм Джеремі Бентама та витоки англійського правового позитивізму [Електронний ресурс] / А.Г. Тихолаз. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Spec/ 2001_19-1/27_tykholaz_ag.pdf
143. Бентам И. Введение в основание нравственности и законодательства / И. Бентам. – М. : РОССПЭН, 1998. – 415 с.
144. Сердюк О.О. Теорія утилітаризму як один із засадничих принципів етики бізнесу [Електронний ресурс] / О.О. Сердюк. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/intelekt/2010_8/Serdyuk.pdf
145. Сорокин П.А. Новый труд о Бентаме / П.А. Сорокин // Этическая мысль : науч.-публицист. чтения. – М. : Политиздат, 1990. – С. 349–358.
146. Мілль Д. Стюарт Індивідуальна свобода і межі суверенності індивіда / Джон Стюарт Мілль ; [пер. з англ.] // Лібералізм : антологія. – К. : Смолоскип, 2002. – 1122 с.
147. Міл Д. Стюарт Про свободу : есе / Джон Стюарт Міл ; [пер. з англ.]. – К. : «Основи», 2001. – 463 с.
148. Спенсер Г. Опыты научные, философские, политические // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. – Т. III. Европа. Америка : XVII–XX вв. / [под ред. Г.Ю. Семигина]. – М. : Мысль, 1999. – 829 с.
149. Цыбульская М.В. История политических и правовых учений / М.В. Цыбульская // Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. – М., 2003. – 111 с.
150. Малахов В.А. Етика : навч. посіб. / В.А. Малахов. – [6-те вид.]. – К. : Либідь, 2006. – 384 с.
151. Энгельс Ф. Анти-Дюринг : переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом / Ф. Энгельс ; [пер. с нем.]. – М. : Политиздат, 1988. – 482 с.
152. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения. – Т. 20. – М. : Политиздат, 1988. – С. 116.
153. Тейлор Ч. Що негаразд із негативною свободою / Ч. Тейлор // Лібералізм : антологія. – К. : Смолоскип, 2002. – 1122 с.
154. Гарасимів О.І. Філософсько-правове розуміння соціальної відповідальності у контексті побудови демократичної правової держави [Електронний ресурс] / О.І. Гарасимів // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 183–188. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10goidpd.pdf
155. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер ; [пер. с нем. ; сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова ; предисл. П.П. Гайденко.]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
156. Михайленко І.І. Феномен відповідальності у політиків / І.І. Михайленко // Культурологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини. – 2010. – С. 196–200.
157. Неволин К.О. Энциклопедия законоведения / К.О. Неволин. – К., 1839. – Т. I. – С. 26, 57.
158. Обухівська О.Є. Рецепція Гегелівської філософії права в «Енциклопедії законодавства» Костянтина Неволіна [Електронний ресурс] / О.Є. Обухівська. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Filos/2005_37/08_obukhivska_oye.pdf
159. Омельченко В.Ю. Основні принципи філософсько-правового вчення К.О. Неволіна [Електронний ресурс] / В.Ю. Омельченко. – Режим доступу до ст. :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/FP/2010_97/p_022_029.pdf
160. Соловьев В.С. Право и нравственность / В.С. Соловьев. – Мн. : Харвест ; М. : АСТ, 2001. – 192 с.
161. Ширкова В.І. Права людини як категорія і проблема соціально-філософського дискурсу [Електронний ресурс] / В.І. Ширкова. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/intelekt/2007_5/8.pdf
162. Соловьев В.С. Право и нравственность. Очерки из прикладной этики / В. С. Соловьев ; [авт.-сост. В.П. Малахов] // Правовая мысль : [антология]. – М. : Акад. просп. ; Екатеринбург : Деловая книга, 2003. – С. 555.
163. Новгородцев П.И. Об общественном идеале / П.И. Новгородцев // Власть и право. – Л., 1998. – С. 416–427.
164. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор. – М., 1993. – 384 с.
165. Шевченко С.Л. Поняття свободи як визначального чинника людського буття в філософії датського мислителя Сьорена К’єркеґора дискурсу [Електронний ресурс] / С.Л. Шевченко. – Режим доступу до ст. : http://www.newacropolis.org.ua/ru/study/conference/?thesis=4658
166. Максимов С.И. Правовая реальность : опыт философского осмысления / С.И. Максимов. – Харьков, 2002. – С. 141.
167. Алексеев П.В. История философии : учеб. / П.В. Алексеев. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 240 с.
168. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века [Электронный ресурс] // Библиотека «Полка букиниста» / А.Ф. Зотов, Ю.К. Мельвиль. – Режим доступа : http://polbu.ru/zotov_westphiloxx/
169. Родионова Е.В. Юридическая ответственность как разновидность социальной ответственности : современные проблемы [Электронный ресурс] : дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. – М. : РГБ, 2007 (Из фондов Российской Государственной Библиотеки). – 188 с.
170. Етика та естетика : навч. посіб. / [авт. колектив; за заг. ред. М.П. Гетьманчука]. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – 320 с.
171. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности : основные положения, исследования, применение [Электронный ресурс] / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – Режим доступа : http://psylib.org.ua/books/hjelz01/index.htm
172. Франк С.Л. Реальность и человек / С.Л. Франк. – М., 1997. – С. 225
173. Завялова Г.И. Экзистенциальные трансформации свободы / Г.И. Завялова // Вестник Оренбургского государственного университета, 2005. – № 7. – с. 98–104.
174. Фромм Э. Душа человека / Эрих Фромм. – М. : Республика, 1992. – С. 13–108.
175. Леонтьев Д.А. Психология свободы : к постановке проблемы самодетерминации личности [Электронный ресурс] / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. Т. 21. – № 1. – 2000. – Режим доступа к журн. : http://www.psylib.ukrweb.net/books/_leond01.htm
176. Наконечна О.П., Герасимчук О.О. Проблема свободи в екзистенціальній філософії / О.П. Наконечна, О.О. Герасимчук // Вісник НУВГП : збірн. наук. праць. – Вип. 3 (31). – С. 469–475.
177. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сб. Сумерки богов. – М. : Политиздат, 1990. – С. 324.
178. Білянська О.Ю. Гуманістичний зміст проблеми модернізації християнства у релігійній філософській думці початку ХХ століття [Електронний ресурс] / О.Ю. Білянська. – Режим доступу до ст. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/vkhnu/Tk/829/29.html
179. Бердяев Н.А. Самопознание (Опыт философской автобиографии) / Николай Александрович Бердяев ; [под ред. М.Я. Фильштейн]. – М. : Книга, 1991. – 446 с.
180. Афонасин Е.В. Философия права : учеб. пос. [Кельзен Х. Причинность и ответственность] / Е.В. Афонасин, А.Б. Дидикин. – Новосибирск : Новосиб. гос. ун-т., 2006. – 92 с.
181. Гаєк А. Фрідріх Цінність свободи /