Кисленко Ганна Олександрівна Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу

brief description

Кисленко Ганна Олександрівна, молодший науковий співробітник відділу «Археологічний музей», Інститут археології НАН України. Назва дисертації: «Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу». Шифр та назва спеціальності — 07.00.04 — археологія. Спецрада — Д 26.234.01 Інституту археології

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І. І. МЕЧНИКОВА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КИСЛЕНКО ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 903.25-033.5-032.89(4-11)(251 )”01/03”(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
СКЛЯНЕ ТА КАМ’ЯНЕ НАМИСТО ПІЗНІХ САРМАТІВ ДУНАЙСЬКО-
ДОНСЬКОГО СТЕПУ
07.00.04 - археологія
Історичні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. Г. О. Кисленко
Науковий керівник Дзиговський Олександр Миколайович, доктор історичних наук, професор
Київ - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ 17
1.1. Т ипологічні ознаки намистин (огляд історіографії) 18
1.2. Джерельна база дослідження 31
1.3. Методичні засади та методика дослідження 33
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНІ РЯДИ ТА ПОШИРЕННЯ ТИПІВ СКЛЯНОГО ТА КАМ’ЯНОГО НАМИСТА 38
2.1. Типологічні ряди 38
2.2. Локальні та міжрегіональні типи 52
2.2.1. Локальні типи намистин 53
2.2.2. Міжрегіональні типи намистин 54
2.3. Намистини як предмет імпорту 60
РОЗДІЛ 3. ХРОНОЛОГІЯ ТИПІВ НАМИСТИН 69
3.1. Датування комплексів 69
3.1.1. Поховання другої половини ІІ - першої половини ІІІ ст 69
3.1.2. Поховання ІІІ ст 79
3.1.3. Поховання другої половини ІІІ - IV ст 82
3.1.4. Поховання IV ст 84
3.2. Датування типів намистин 87
3.2.1. Поодинокі типи 87
3.2.2. Типи з двох та більше комплексів 88
3.3. Хронологічні ланцюжки типів намистин 95
3.3.1. Ланцюжки другої половини ІІ - першої половини ІІІ ст 97
3.3.2. Ланцюжки другої половини ІІ - W ст 99
РОЗДІЛ 4. КОМПОЗИЦІЇ НАМИСТИН: МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КОЛІРНІ ГАМИ 108
4.1. Місце розташування намистин в жіночому костюмі 108
4.2. Колірні гами композицій намистин у похованнях 126
ВИСНОВКИ 141
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 148
ДОДАТКИ 165
Додаток А. Перелік пізньосарматських поховань, що відповідають
зазначеним методичним вимогам 165
Додаток Б. Пізньосарматські поховання з намистинами, залучені до
дослідження 168
Додаток В. Таблиці 169
Додаток Г. Ілюстрації 194

bibliography

ВИСНОВКИ
Для виявлення локальних і хронологічних характеристик намистин та їх комплектів потрібне комплексне дослідження, тобто поєднання результатів вивчення технології виробництва, хімічного аналізу скла, морфології намистин. Першими почали вивчатись технологічні особливості виробництва. Далі зацікавленість дослідників отримали дослідження хімічного складу скла. А активне вивчення морфології намистин розпочалося після публікації корпусу Є. М. Алексєєвої. Треба наголосити на тому, що починаючи з ХХІ ст. прослідковується активізація дослідників щодо розробки типологічних схем, що базуються на комплексному дослідженні намистин.
На сьогодні немає можливості провести лабораторні дослідження усього масиву намистин, що походять з жіночих поховань пізньосарматської культури. Виходячи з цього, в дисертації були використані результати вивчення морфології намистин. Питання хімічного складу скла і вивчення технологічних особливостей виробництва намистин, залишені для майбутніх розробок.
Категорія «намиста» завдяки достатній показності, масовості, а також стандартизованості може використовуватись у розробці хронології пізньосарматської культури. Але для подальшої побудови хронологічної шкали необхідна попередня систематизація даної категорії поховального інвентарю. Для цього було створено типологічні ряди. В результаті серед монохромних намистин виділено 93 типи, які було датовано спираючись на супутній поховальний інвентар та об’єднано в хронологічні ланцюжки.
Процес створення хроноланцюгів складався з декількох етапів. Цей аналіз виявив 88 ланцюжків, серед яких 29 були малоінформативними та до подальшого дослідження не залучені. З інших 59 ланцюжків були утворені такі, що мали найбільшу частоту зустрінутості типів. Що дозволило виокремити дві групи ланцюжків типів намистин: а) такі, що побутують протягом другої половини ІІ - першої половини ІІІ ст., б) такі, що зустрічаються у похованнях починаючи з другої половини ІІ ст. і продовжують зустрічатися в IV ст.
Для виявлення територіальних закономірностей поширення отриманих типів були відібрані 53 інформативні. Серед них виокремились 21 локальний і 32 міжрегіональних типів.
Для розгляду місця намистин в жіночому пізньосарматському костюмі матеріал було розглянуто відповідного до того, в якій частини скелета його було знайдено. Спираючись на схему розташування намистин на скелеті, вдалось виокремити наступні три групи поховань: а) поховання, де намистини були знайдені в області грудної клітки, б) поховання, де намистини були знайдені в області зап’ясть, в) поховання, де намистини були знайдені в області ніг.
Регіонально-хронологічних особливостей схем розташування виявити не вдалось. Поховань з території Дністровсько-Прутського міжріччя та Буджаку, що б відповідали методичним вимогам, не виявилось. Таким чином, у похованнях з території Криму та Нижнього Дону найпоширенішою схемою є розташування намистин в області грудної клітки. Менш поширеним виявилось місце знаходження намистин в області ніг. Такими, що зустрічаються рідко, є схеми розташування намистин в області зап’ясть.
На початку аналізу кольорів та колірних гам композицій намистин, що походять з жіночих пізньосарматських поховань, в кожному похованні були підраховані в кількісному та відсотковому співвідношенні намистини кожного кольору. В результаті підрахунків утворились чотири групи поховань, які розрізняються характером колірних композицій: а) монохромні, б) двоколірні, в) триколірні, г) поліхромні.
Отримані нами результати аналізу намистин можна співвіднести з наявними системами хронології пізньосарматської культури наступним чином:
Індикаторами початкової фази пізньосарматської культури (друга половина ІІ - перша половина ІІІ ст.) є такі намистини: чорні, червоні кулясті та поперечно здавлені; безбарвні подовжені циліндричні з валиками по краях; білі, жовті, зелені, блакитні бочкоподібні; червоні, сині біконічні; жовті бочкоподібні поздовжньо здавлені з валиками по краях; жовті катушкоподібні;
безбарвні, жовті, зелені, сині подовжені горбисті; червоні, жовті, зелені, блакитні, сині, фіолетові у вигляді плоского диска; безбарвні та блакитні кулясті ребристі; білі біконічні поздовжньо витягнуті; білі, червоні, помаранчеві, сині призматичні; чорні, червоні в формі паралелепіпеда; червоні спіралеподібні; безбарвні, червоні, зелені, блакитні у формі 14-гранника; просвердлені гілочки корала; помаранчеві зрізано-біконічні поперечно здавлені; помаранчеві прямокутні плоскі; помаранчеві неправильної форми; помаранчеві бочкоподібні сплощені неправильної форми; блакитні у формі 6- гранника; фіолетові у формі лінзи; фіолетові циліндричні.
Роль локальних маркерів початкової фази відіграють:
Для Дністровсько-Прутського міжріччя - червоні намистини у формі плоского диска зі скла, зелені скляні намистини у формі плоского диска, блакитні намистини у формі 14-гранника з прозорого скла, а також сині намистини у формі плоского диска зі скла.
Для Криму - безбарвні подовжені горбкуваті скляні намистини з внутрішньою металевою прокладкою, білі скляні намистини призматичної форми, червоні намистини у формі паралелепіпеда з глухого скла, помаранчеві бочкоподібні сплощені намистини неправильної форми з бурштину, червоні намистини призматичної форми з глухого скла.
Міжрегіональними маркерами початкової фази пізньосарматської культури є:
Для Дністровсько-Прутського міжріччя, Буджаку та Криму - чорні кулясті й поперечно здавлені намистини з різною пропорційною характеристикою з гагату і скла, фіолетові циліндричні намистини з прозорого скла, зелені бочкоподібні скляні намистини.
Для поховань Дністровсько-Прутського міжріччя, Криму та Нижнього Дону прикметними є просвердлені гілочки корала червоного кольору та червоні кулясті й поперечно здавлені намистини зі скла і гранату.