ГРОМАДСЬКА І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВГЕНА ХРАПЛИВОГО (1898–1949 рр.)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

ЛУБКОВИЧ НАТАЛІЯ ЗІНОВІЇВНА

УДК 94(477)(092)

ГРОМАДСЬКА І НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВГЕНА ХРАПЛИВОГО (1898 – 1949 рр.)

07.00.01 – історія України

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник –
доктор історичних наук,
професор І. С. Зуляк

ТЕРНОПІЛЬ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ПОНЯТЬ, СИМВОЛІВ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЧНІ, ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 9
1.1. Історіографія проблеми 9
1.2. Джерельна база 19
1.3. Методологія дослідження 26
РОЗДІЛ ІІ. ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 33
2.1. Становлення особистості Є. Храпливого і формування
його світогляду 33
2.2. Праця в українських інституціях 44
РОЗДІЛ ІІІ. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ 60
3.1. Вивчення аграрних проблем західноукраїнських земель 60
3.2. Дослідження питань кооперативного руху 83
3.3. Редакційно-видавнича та журналістська діяльність 98
РОЗДІЛ ІV. ВНЕСОК Є. ХРАПЛИВОГО У ПРАКТИКУ ВДОСКОНАЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 121
4.1. Участь у діяльності “Сільського господара” 121
4.2. Пропаганда сільськогосподарських знань 144
4.3. Роль у розвитку хліборобського фахового шкільництва 162
ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ 247

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ПОНЯТЬ, СИМВОЛІВ

ДАТО – Державний архів Тернопільської області.
КоДУС – Комісія допомоги українському студентству.
ЛХП – Львівська хліборобська палата.
НТШ – Наукове Товариство імені Шевченка.
ОСК – Окружний союз кооператив.
РСУК – Ревізійний союз українських кооператив.
США – Сполучені Штати Америки.
ТОПІЖ – Товариство письменників і журналістів ім. І. Франка.
ТУА – Товариство українських агрономів.
УВУ – Український вільний університет (Мюнхен).
УГА – Українська господарська академія у Подєбрадах (Чехо-Словаччина).
УДП – Українське Державне Правління.
УНДО – Українська національно-демократичне об’єднання.
УНР – Українська Національна Рада.
УПА – Українська повстанська армія.
УСС – Українські січові стрільці.
УТГІ – Український технічно-господарський інститут (Регензбург).
УТТ – Українське технічне товариство (Львів).
УЦК – Український Центральний Комітет.
ХВМ – Хліборобський вишкіл молоді.
ЦДАВОВУ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
ЦДІАУЛ – Центральний державний історичний архів України, м. Львів.
ЦеСуС – Центральний союз українського студентства (Прага).

ВСТУП

Актуальність теми. За роки української державності наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. розширено тематику досліджень в українській історичній науці, повернуто українському народові багато його визначних постатей – науковців, політиків, громадських діячів. Історична персоналістика стала важливим напрямком наукових досліджень сучасності. Історія будь-якої країни, кожного напрямку діяльності є персоніфікованою, позаяк усі об’єктивні процеси суспільно-політичного розвитку проходять через індивідуальний досвід.
Пошук історичної об’єктивності змушує звертатися до узагальнення діяльності діячів національного відродження кінця XIX – першої половини ХХ ст. У зв’язку з цим набуває особливої актуальності дослідження громадської та наукової діяльності Євгена Храпливого (1898 – 1949 рр.) професора, доктора економіки, видатного дослідника соціально-економічних проблем сільського господарства. Протягом 1928 – 1939 рр. він був головним директором товариства “Сільський господар”, керівником організаційного відділу та редактором його періодичних видань. Упродовж 1929 – 1939 рр. вийшло у світ 524 публікації Є. Храпливого, присвячених кооперації та агрономії. Він значну увагу приділяв сільськогосподарській освіті, став засновником ХВМ. З 1932 р. тісно співпрацював з НТШ у комісії економії, соціології і статистики та науково-технічній секції. У 1935 р. Є. Храпливого обрано дійсним членом цієї наукової інституції.
У сучасній історичній науці практично відсутні комплексні дослідження, які б висвітлювали в повному обсязі його громадську та наукову діяльність. Натомість маємо лише побіжні неоднозначні огляди окремих аспектів ролі Є. Храпливого в кооперативному житті Західної України у міжвоєнний період.
Актуальність теми роботи викликано потребою дослідження Є. Храпливого як громадського діяча та ученого, всебічного аналізу його наукового доробку, подолання упередженого ставлення до його імені. Усе це актуалізує проблематику дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках планів науково-дослідної роботи кафедри стародавньої та середньовічної історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Автор дисертації брала участь у виконанні теми “Актуальні проблеми історії, культури, освіти, науки і техніки України” (державний реєстраційний номер 0111U009915).
Мета дослідження – дослідити громадську і наукову діяльність
Є. Храпливого.
Для досягнення мети автор ставить перед собою такі завдання:
– проаналізувати формування Є. Храпливого як особистості, громадського діяча і науковця;
– з’ясувати різні аспекти громадської діяльності ученого, ввівши в науковий обіг маловідомі сторінки його біографії;
– висвітлити основні напрямки його наукової діяльності, її значення для української науки;
– дослідити вплив праць автора на становлення кооперативного руху в Західній Україні;
– розкрити його редакційно-видавничу, журналістську роботу як складову громадської та наукової діяльності;
– вивчити діяльність Є. Храпливого в товаристві “Сільський господар”;
– простежити його внесок у пропаганду сільськогосподарських знань;
– з’ясувати роль Є. Храпливого у розвитку хліборобського фахового шкільництва.
Об’єкт дослідження – суспільно-політичні, господарсько-економічні, культурно-просвітні процеси, що відбувались в Східній Галичині у досліджуваний період.
Предметом дослідження є особливості і тенденції громадської та наукової діяльності Є. Храпливого.
Методологічна основа дослідження. Дослідження громадської та наукової діяльності Є. Храпливого першої половини ХХ ст. у Східній Галичині та в еміграції здійснено на основі об’єктивності та достовірності. Використовуючи при цьому різні наукові принципи, зокрема, історизму, системності, об’єктивності.
У комплексі з науковими принципами, використаними під час дослідження громадської та наукової діяльності Є. Храпливого, поєднуються методи, що визначаються метою, завданнями, джерельною базою, наявною методологічною основою соціально-гуманітарного пізнання. Розв’язуючи конкретні дослідницькі завдання використано такі групи методів: загальнонаукові та спеціальні (порівняльний, типологічний, проблемно-хронологічний, структурно-функціональний, узагальнення, описовий).
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період життя і діяльності Євгена Храпливого: 22 червня 1898 р. – 6 травня 1949 р. Такі хронологічні рамки дозволяють максимально з’ясувати і визначити його внесок у громадське та наукове життя Східної Галичини, окреслити місце та роль в господарсько-економічному русі.
Територіальні межі дослідження обмежуються Східною Галичиною, географічним регіоном, що входив до складу Австро-Угорської імперії і складався з дванадцяти округів, у міжвоєнний період, згідно з новим адміністративно-територіальним поділом Другої Речі Посполитої, до складу Східної Галичини входило Львівське, Станіславівське і Тернопільське воєводство, а з вересня 1939 р. ці землі входили до УРСР.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у ній зроблено спробу дослідити громадську та наукову діяльність Є. Храпливого – професора, доктора економіки, ідеолога і практика європейської аграрної науки, дослідника соціально-економічних проблем сільського господарства, захисника матеріальних, соціальних і національних інтересів західноукраїнського селянства.
У дисертації охарактеризовано діяльність Є. Храпливого у молодіжних громадсько-патріотичних організаціях та національному русі у роки Першої світової війни; висвітлено основні напрямки його наукової діяльності та її значення для української науки; досліджено вплив Є. Храпливого на становлення кооперативного руху в Західній Україні; висвітлено його діяльність як публіциста, журналіста і видавця науково-популярної та періодичної літератури для селян; з’ясовано роль Є. Храпливого у розбудові фахового хліборобського шкільництва.
На основі критично проаналізованих фактів, реконструкції окремих суспільно-політичних та господарсько-економічних подій, досліджено суспільно-політичні і наукові погляди Є. Храпливого.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при підготовці узагальнених та спеціальних праць про громадську та наукову діяльність Є. Храпливого, досліджень з історії української економічної думки, історіографічних й краєзнавчих видань, посібників, спеціальних статей, а також, можуть бути впроваджені у вузівські навчальні дисципліни: “Історія України”, “Історичне краєзнавство” тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи оприлюднені на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: Міжнародній науковій конференції “Просвіта” в національно-культурному житті українського народу” (Тернопіль, 8 – 10 грудня 2008 р.), ІІІ Волинській Міжнародній історико-краєзнавчій конференції (Житомир, 12 – 13 листопада 2010 р.); Четвертій науковій краєзнавчій конференції “Історичні пам’ятки Галичини” (Львів, 10 листопада 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток і збереження українського села – нагальна потреба сьогодення”, присвячена 110-річчю від дня народження професора Євгена Храпливого та 110-річчю національного аграрного університету (Заліщики, 15 – 16 травня 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції VI Богданівські читання (Черкаси, 10 грудня 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 наукових працях, з них 5 опубліковані у фахових виданнях України, 4 – матеріали конференції.
Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних позначень, символів, скорочень і термінів, вступу, чотирьох розділів, 11 параграфів, висновків, списку використаних джерел (550 позицій), додатків (5 таблиць). Обсяг основного тексту дисертації – 192 сторінки. Загальна кількість сторінок – 250.

bibliography

ВИСНОВКИ

Повернення до особистості в історичних дослідженнях, як видатних діячів науки і культури новітньої історії, так і пересічних представників української інтелігенції – елітарного генофонду нації, – що упродовж десятиліть нещадно винищувався тоталітарним режимом, створює реальний фундамент для рельєфного відтворення об’єктивної історії України, розкриття світогляду, творчості, політичної і громадської діяльності сотень вчених, філософів, просвітителів, митців, письменників, політиків, церковних і військових діячів, представників інших сфер інтелектуального і громадського життя народу України.
Проблема персоніфікації в історії є надзвичайно важливою, як в контексті вивчення історії Східної Галичини, так і історії України в цілому. Детальне дослідження цієї проблематики дає змогу зрозуміти усі аспекти соціально-економічних, політичних та культурних змін в країні, а також процес становлення української нації на теренах, що входили до складу Австро-Угорської імперії та Польської держави, з огляду на індивідуальний досвід.
Є. Храпливий – громадський діяч, професор, ідеолог і практик суспільної агрономії в Східній Галичині. Він належав до числа організаторів українського національного руху, відіграв значну роль у соціально-економічному та культурному піднесенні галицького села.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати про Є. Храпливого, як про діяча регіонального характеру, однак його наукова діяльність, являє собою продовження кращих традицій української економічної думки, дає підстави вбачати в ньому потенційні ознаки діяча загальнонаціонального характеру. В цьому, на нашу думку полягає увесь трагізм ситуації, коли не лише Є. Храпливий, але й інші діячі науки, в умовах бездержавності, не мали можливості повноцінно реалізувати себе на загальнонаціональному рівні. Несприятлива внутрішня ситуація в Східній Галичині у першій половині ХХ ст. (асиміляційна політика Польщі, проавстрійські та проросійські орієнтації) вимагала від новосформованої інтелігенції повного викладу сил, аби сформувати серед населення свідому національну позицію, підняти самооцінку нації.
Є. Храпливий був універсальною особистістю з багатьма талантами. Усі його досягнення супроводжувалися титанічною працею і стійкістю. Усвідомлення своєї ролі, віра і глибоке переконання в те, що життя українських селян та молоді зокрема на західноукраїнських землях можна змінити на краще шляхом освіти народу, згуртування його навколо національних просвітніх та сільськогосподарських організацій, що захищатимуть права та інтереси українського народу.
Отже, проведений історіографічний аналіз дає підстави зробити висновки про те, що громадська та наукова діяльність Є. Храпливого досі не була предметом спеціального комплексного дослідження. Незважаючи на наявність монографії С. Злупка та декількох ювілейних статей, присвячених Є. Храпливому, основні аспекти його діяльності вимагають комплексного ґрунтовного аналізу з метою виявлення економічних поглядів ученого, скерованих на виведення українського сільського господарства на високий рівень цивілізованості, прирівнявши його до тогочасної світової господарської культури, встановлення значення в соціально-економічному, науковому процесах Східної Галичини. Розв’язання цих проблем стало можливим на основі дослідження комплексу джерельних матеріалів. У якості яких використані, передусім, праці, статті вченого, присвячені кооперації та суспільній агрономії.
Важливою складовою джерельної бази є спогади друзів та співробітників, дочки, архівні матеріали про Є. Храпливого, позаяк у них знаходиться інформація до біографії науковця. Введені до наукового обігу джерела дали можливість відтворити цілісну картину громадської та наукової діяльності Є. Храпливого.
Формування особистості майбутнього науковця визначено крізь призму процесу його виховання і навчання, а також визначення кола осіб, з якими він спілкувався у різні періоди свого життя. Родинне виховання і початкова сільська школа, потім гімназії у Тернополі заклали основи світогляду. Значний вплив на Є. Храпливого мав його дід – о. С. Ганкевич, активний громадський діяч, просвітянин, високоосвічена і національно свідома людина, що належав до тієї генерації греко-католицьких священиків, котра взяла на себе нелегке завдання відродження національної свідомості українців Східної Галичини.
Що ж до гімназійного періоду, як він сам згадував, особливо з великою повагою відносився до учителя І. Галущинського, що викладав у школі природничі науки і прищепив у нього любов до природи. Варто підкреслити й участь Є. Храпливого в діяльності, під час навчання, Пласту, юнацької спортивної дружини “Поділля ІІІ”.
Високий рівень фахової підготовки Є. Храпливого пов’язаний із навчанням на агрономічному факультеті Вищої школи аграрної культури у Відні (Hochschule Bodenkultur Wien). Там він навчався на сільськогосподарському відділені, де одним з основних предметів вивчення була суспільна економіка. Саме Відень на той час був центром формування нових економічних ідей, (ще до Першої світової війни сформувалася австрійська школа теорії граничності, яку представляли віденські професори П. Менгер, Ф. Візер, а також соціальний напрям на чолі з Г. Шмоллером, О. Шпаном), які сформували в подальшому світогляд Є. Храпливого. Прагнучи набути якомога більше знань, він відвідував лекції на філософському і юридичному факультетах Віденського університету. Успішно навчаючись, збагачуючись знаннями, Є. Храпливий сформував широкий економічно-господарський світогляд, що був так потрібний, для тих, хто прагнув прокладати нові шляхи і вести за собою інших.
З’ясовано, що під час навчання у Відні він належав до найактивнішого у громадських та політичних питаннях українського студентського товариства “Січ”, що діяло на користь українського народу.
Від імені товариства “Січ” на початку 20-тих років ХХ ст. він, брав активну участь у діяльності ЦеСУС, пізніше, у 40-і був одним з ініціаторів створення та діяльності КоДУС, що займалися організацією матеріальної допомоги українським студентам за кордоном.
Яскравим прикладом національної жертовності й патріотизму Є. Храпливого, є той факт, що він свідомо і добровільно покинув студентську аудиторію, щоб захищати рідну землю та її народ, у період визвольних змагань, зголосившись добровольцем до лав Галицької Армії.
Громадську діяльність після закінчення навчання Є. Храпливий продовжив на Самбірщині, співпрацюючи з відомим там громадським діячем о. В. Петриком, допомагаючи йому в праці в гуртках “Сільського господаря” і читальнях “Просвіти”.
Є. Храпливий належав до УНДО, найбільшої української політичної партії у Східній Галичині, що стояла на боці компромісу між українцями й польською владою. Є. Храпливий не був пасивним учасником УНДО, а брав активну участю у його політично-організаційній та громадській діяльності. Представники УНДО вважали, що життя українців під Польщею зможе поліпшитися, коли вони активно включаться в господарсько-кооперативну й культурно-освітню роботу. Такої думки дотримувався й Є. Храпливий, вважаючи, що без наполегливої праці кооперація не зможе повноцінно представляти національні інтереси українства.
Значну увагу Є. Храпливий приділив нововведенням польської влади – хліборобським самоврядуванням – хліборобським палатам. З цього приводу у господарській пресі з’являлися статті Є. Храпливого, присвячені хліборобським палатам. У яких автор пояснював структуру, функції та роль хліборобських палат у розвитку сільського господарства, а з відкриттям ЛХП увійшов до українських радників хліборобської палати. Разом з Т. Войнаровським, Ю. Павликовським та О. Луцьким створили Український клуб при ЛХП. У роки Другої світової війни перебував на посаді директора ЛХП.
Громадська діяльність Є. Храпливого у 30 – 40 рр. ХХ ст. тісно пов’язувалася з УТТ, ТУА.
Важливо відзначити ще один аспект громадської та організаційної діяльності Є. Храпливого, невід’ємної складової його наукових інтересів. Висвітлена нами наукова діяльність Є. Храпливого скеровувалась на вивчення господарської економетрії та регіоніки відтворювала господарський простір західноукраїнських етнічних територій з урахуванням її регіональних і локальних особливостей. Особливий інтерес представляють: “Плекання рогатої худоби в Галичині 1880 – 1932 рр. (1938 – 1939 рр.)”, “Господарство Галицько-Волинських земель” (1936 р.), “Карпатська Україна в числах” (1938 – 1939 рр.), “Господарство Холмщини і Підляшшя” (1944 р.).
Є. Храпливий активно працював над розвитком української економічної науки. Його наукова діяльність характеризується багатогранністю і новаторськими підходами, незважаючи на тематичну зорієнтованість передусім у галузі сільського господарства. За основу перебудови сільського господарства Є. Храпливий пропонував суспільну агрономію, її організаційно-виробничий напрямок у співпраці з кооперацією.
Подорожуючи європейськими країнами (Данія, Чехія, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Угорщина), учений, зблизька вивчав їхній досвід в галузі сільського господарства. В окремих публікаціях він розповів про свої враження з поїздок. Досвід цих країн в галузі сільського господарства вдало адаптував на українському ґрунті. Працюючи над вдосконаленням українського хліборобства, скеровував його на шлях модернізації та адаптації до ринкового середовища з урахуванням кризових і кон’юнктурних явищ економічних процесів. Є. Храпливий не заперечував впливу політики держави на розвиток сільського господарства, однак шукав внутрішні джерела розвитку у будові, спеціалізації, дешевизні, мотивації та якості української продукції. Саме це Є. Храпливий вважав найважливішим аргументом у виведенні сільського господарства на новий рівень, конкурентоспроможності українських товарів на європейському ринку.
У 30 – 40-і рр. ХХ ст. наукова діяльність Є. Храпливого тісно пов’язувалася з НТШ. У жовтні 1935 р. історико-філософська секція НТШ у Львові обрала Є. Храпливого дійсним членом, він співпрацював з І. Крип’якевичем, М. Чубатим, Я. Пастернаком, О. Терлець І. Витановичем, Б. Барвінським, В. Кубійовичем, Й. Сліпим та іншими особами.
Досліджено, що у період 20 – 30 рр. ХХ ст. будучи активним діячем українського кооперативного руху, зокрема у галузі кооперативного молочарства у Східній Галичині, Є. Храпливий опублікував низку статей з організації молочарства в селянському господарстві. В основному це були популярно-пропагандистські економічні та статистичні огляди. Підсумком його науково-практичної діяльності в кооперації стали видані ним підручники: “Молочарське книговодство”, “Наші молочарські кооперативи в 1925 році”, “Основи кооперативного молочарства”. Метою яких стало ознайомлення читача з утворенням кооперативного молочарства, його удосконаленням та поширенням на українських землях. Також автором розкрито господарські, технічні і організаційні основи кооперативного молочарства. Ці підручники стали настільними книгами для тих, хто працював у молочарській кооперації та тих, хто проявив зацікавленість цією сферою сільського господарства.
Наукова діяльність Є. Храпливого у суспільній агрономії та кооперації не була б повністю охарактеризована без редакційної, видавничої та журналістської діяльності.
Розкрита нами редакційно-видавнича та журналістська діяльність Є. Храпливого, що присвячувалася господарсько-організаційним та технічним питанням з національним, патріотичним підтекстом, є безумовно складовою його громадської і наукової діяльності. Як талановитий редактор та видавець, Є. Храпливий найкраще проявив себе у підготовці “Української сільськогосподарської енциклопедії”, зумівши об’єднати українських науковців з Східної Галичини та в еміграції, зокрема Чехо-Словаччині. Співавторами енциклопедії були видатні українські вчені-економісти, агрономи, кооператори: І. Витанович, В. Кубійович, М. Драгоманов, Ю. Русов, І. Мазепа; наукового економічного журналу “Український агрономічний вісник”; молодіжного журналу “Хліборобська молодь”, як співробітник “Української Загальної енциклопедії” та “Енциклопедії Українознавства”, як журналіст та член редакції з економіки у щоденнику “Діло”.
Здійснений аналіз наукової діяльності Є. Храпливого, дає нам підстави стверджувати, що усі його зусилля скеровувалися на економічне піднесення села, національну єдність та патріотизм. Учений ніколи не працював лише у сфері теоретичних знань, він був водночас організатором і практиком, тому наукову діяльність розглядав через призму практичного застосування її результатів.
Є. Храпливий був талановитим організатором не лише суспільної агрономії, кооперативного молочарства але й товариства “Сільський господар”. Вивчаючи діяльність Є. Храпливого в товаристві “Сільський господар” справедливо можна віднести до однієї з основних віх у його праці. Як справжній патріот, Є. Храпливий не міг стояти осторонь і тих проблем, з якими стикалося українське село. Простежено, що упродовж 1928 – 1939 рр., перебуваючи на посаді директора “Сільського господаря”, опрацював і реалізував, план розбудови сільськогосподарської культури і фахової агрономічної роботи у Західній Україні.
Усе своє життя учений боровся за економічне, культурне і політичне, відродження українського села. Значним був його внесок у розвиток професійної української економічної освіти, модернізації хліборобства, що спирався на міцні наукові та освітньо-виховні засоби.
З’ясовано, що будучи теоретиком та організатором професійно-хліборобської освіти, Є. Храпливий висунув пропозицію до польського уряду про будівництва у Львові вищої агрономічної школи, запропонував план та бюджет проекту. Брав активну участь у створенні Державного хліборобського ліцею з українською мовою навчання у Черниці. На посаді директора “Сільського господаря” тісно співпрацював з господарськими школами і курсами під керівництвом “Просвіти” та “Рідної школи”, став організатором ХВМ, власне цим подолавши відсутність професійних господарських шкіл на західноукраїнських землях. Для ХВМ Є. Храпливий створив цілу програму, видавши її окремою брошурою. Він був переконаний у тому, що саме освіта і наука виведуть українське селянство на шлях матеріального добробуту. На педагогічній ниві Є. Храпливий робив усе можливе, щоб перебудувати свідомість і психологію українського селянина, орієнтуючись у своїх планах на молоде покоління.
Громадська і наукова діяльність Євгена Храпливого характеризується тим, що на основі проведеного дослідження, можна стверджувати, що Є. Храпливий належав до нечисленних у Східній Галичині учених-економістів з широким, різнобічним світоглядом, відзначався винахідливістю у своєму покликанні організатора суспільної агрономії й солідним досвідом в науці. Він брав активну участь в діяльності майже усіх центральних українських установах Східної Галичини, займаючи там не лише почесні місця, але вкладаючи у їхній розвиток чимало власних проектів та праці.
Отже, діяльність Є. Храпливого має величезне значення і є невід’ємною скарбницею духовної культури та економічної розбудови й суспільного поступу України в першій половині ХХ ст. Вона стала вагомим етапом в історії української економічної думки, прикладом дальшого злету української науки і культури, національної духовності, що дало поштовх для відродження і побудови української державності у новітній час історії України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Храпливий Є. Данія край хліборобів. Вражіння з прогульки. З 28 образками і картою Данії / Є. Храпливий // Діло. – 12 грудня 1935. – С. 6.
2. Витанович І. Є. Храпливий: Сільське господарство галицько-волинських земель / І. Витанович // Діло – 5 липня 1936. – С. 6.
3. Храпливий Є. Про хліборобський вишкіл сільської молоді / Є. Храпливий // Господарсько-кооперативний часопис. – Львів, 1933. – Ч. 5. – С. 13.
4. Коберський К. Український агрономічний вісник / К. Коберський // Кооперативна республіка. – Львів, 1934. – Ч. 3. – С. 113 – 115.
5. Коберський К. Сільське господарство галицько-волинських земель / К. Коберський // Кооперативна республіка. – Львів, 1937. – Ч. 1. – С. 26 – 27.
6. Храпливий Є. Наші молочарські кооперативи в році 1925 / Є. Храпливий // Українське молочарство. – Львів, 1927. – Ч. 4. – С. 32.
7. Українська загальна енциклопедія. Книга знань: у 3 т. Т. 3. / Під ред. І. Раковського. – Львів – Станиславів – Коломия: вид. “Рідна школа”, 1933. – 1424 с.
8. Храпливий Є. Сорок літ праці Краєвого Господарського Товариства “Сільський Господар” у Львові / Є. Храпливий. – Львів: [б. в.], 1939. – 40 с.
9. Кузеля З. Св. П. Є. Храпливий / З. Кузеля // Свобода. – Парсиппані – Нью-Йорк, 1998. – Ч. 108. – С. 4.
10. Витанович І. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. – Нью-Йорк: Товариство української кооперації. – 1964. – 624 с.
11. Крайове господарське товариство “Сільський господар” у Львові 1899 – 1944 р. / Під ред. П. Дубрівного. – Нью-Йорк, 1970. – 600 с.
12. Кедрин І. Життя – події – люди. Спомини і коментарі / І. Кедрин. – Нью-Йорк: Червона калина, 1976. – 724 с.
13. Кубійович В. Українці в Генеральній губерній 1939 – 1941 рр. Історія Українського Центрального комітету / В. Кубійович. – Чікаго: вид. Микола Денисюк, 1975. – 664 с.
14. Качор А. Мужі ідеї і праці. Андрій Палій і Андрій Мудрик – творці “Маслосоюзу” і модерної молочарської кооперації в Західній Україні / А. Качор. – Вінніпег – Торонто – Клівдент, 1974. – 344 с.
15. Качор А. Євген Храпливий / А. Качор. – Вінніпег: УВАН, 1980. – 32 с.
16. Качор А. Євген Храпливий. З приводу 30-ліття смерти передового українського економіста і дослідника сільського господарства / А. Качор // Свобода. – Джерзі Сіті – Нью-Йорк, 1979. – Ч. 148 – 153. – 4 с.
17. Гелей С. Діяльність Крайового кредитного союзу в першій половині ХХ ст. / С. Гелей // Українська кооперація: історичні та соціально-економічні аспекти. – Львів, Вид-во Льв. Комерц. Академії, 2001. – Т. 2. – С. 96 – 103.
18. Історія кооперативного руху / Під кер. С. Гелея. – Львів: Інститут українознавства НАНУ, 1995. – 410 с.
19. Історія споживчої кооперації України / Під кер. С. Гелея. – Львів: Інститут українознавства НАНУ, 1996. – 384 с.
20. Українські кооператори. Історичні нариси. Книга 1 / За ред. С. Гелея. – Львів: Вид-во “Укоопосвіта” Львівської комерційної академії, 1999. – 456 с.
21. Гелей С. “Сільський господар” – перше хліборобське товариство галицьких селян / С. Гелей // Сільський господар. – 1996. – № 1. – С. 37 – 39.
22. Чайковський В. Західноукраїнська сільськогосподарська кооперація. 1920 – 1939 рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.04 “Економічна історія та історія економічної думки” / В. П. Чайковський. – К., 1995. – 17 с.
23. Матейко Р. Кооперативна та громадська діяльність Ольги Бачинської (кінець ХІХ ст. – 1939 р.) / Р. Матейко // Гуржіївські історичні читання. Збірник наукових праць. – Черкаси, 2007. – С. 373 – 378.
24. Токарський Ю. Дубляни: історія аграрних студій. 1856 – 1946 / За заг. ред. Акад. О. Семковича / Ю. Токарський. – Л.: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 1996. – 384 с.
25. Пинда Л. Українські сільськогосподарські видання Східної Галичини як джерело бібліографічної інформації (20 – 30-ті роки ХХ м..): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.08 “Книгознавство, бібліотекознавство” / Л. А. Пинда. – К., 1999. – 16 с.
26. Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка; Передм. В. Качкана. – Львів, Львівська наукова бібліотека: 1994. – Вип. І. – 234 с.
27. Храпливий Євген: Добірка матеріалів / [Храплива-Щур Л. Є. та ін.]; під ред. І. В. Гургули – Л.: “Основа”, 1997. – 198 с.
28. Злупко С. Теоретик і організатор модерного хліборобства / С. Злупко // За вільну Україну. – 1998. – № 75. – С. 6.
29. Злупко С. Наука суспільної агрономії Євгена Храпливого / С. Злупко // Аудиторія. – 1998. – Ч. 19. – С. 12.
30. Коваль Ф. Був аграрієм за покликанням. До 100-річчя від дня народження Євгена Храпливого / Ф. Коваль // Молода Галичина. – 1998. – № 64. – С. 8.
31. Децовський Й. …Любив гармонію в усьому / Й. Децовський // Час. – 1998. – № 27. – С. 5.
32. Коваль Ф. Християнські засади українського кооперативного руху / Ф. Коваль. – Львів, 2002. – 104 с
33. Злупко С. На чатах рідної землі: Євген Храпливий – учений, організатор, патріот / С. Злупко. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 1999. – 283 с.
34. Родіонова Л. Роль товариства “Сільський господар” у розвитку сільського господарства західноукраїнських земель (20 – 30-ті роки): дис. … канд. економ. наук: 08.01.04 / Лариса Андріївна Родіонова. – Тернопіль, 2001. – 226 с.
35. Рева-Родіонова Л. Українське товариство “Сільський господар” (1899 – 1944). Історія. Досвід / Л. Рева-Родіонова. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 368 с.
36. Родіонова Л. Вклад краєвого господарського товариства “Сільський господар” у Львові (1899 – 1939 рр.) у світову теорію і практику громадської агрономії / Л. Родіонова // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. – Тернопіль, 1999. – С. 71 – 76.
37. З історії освіти на західноукраїнських землях: матеріали Всеукраїнської Науково-практичної конференції / Гуманітарна освіта: Досвід і проблеми. – Ужгород, 1999. – 600 с.
38. Родіонова Л. Роль краєвого господарського товариства “Сільський господар” у розвитку українського сільськогосподарського шкільництва на західноукраїнських землях (20 – 30 рр. ХХ ст.) / Л. Родіонова // Мандрівець. – Тернопіль, 1999. – № 2. – С. 42 – 48.
39. Шевчук Г. Фахово-господарська та культурно-освітня діяльність товариства “Сільський господар” (1899 – 1944): дис. … канд. істор. наук: 07.00.01 / Ганна Йосипівна Шевчук. – Львів, 2005. – 218 с.
40. Коваль Ф. Євген Храпливий – подвижник кооперативної ідеї національного державотворення / Ф. Коваль // Самостійна Україна. – 1999. – Ч. 31. – 32. – С. 6.
41. Коваль Ф. Захисник гідності і добробуту селян / Ф. Коваль // Шлях перемоги. – 1999. – Ч. 38. – С. 4.
42. Коваль Ф. 100 років “Сільського господаря” / Ф. Коваль // Поступ. – 1999. – № 55. – С. 5.
43. Пам’яті видатного діяча українського кооперативного руху // Українське слово. – 1998. – Ч. 31. – С. 13.
44. Храпливий Євген // Енциклопедія українознавства: словникова частина. У 10 т. / За ред. В. Кубійовича. – Львів, 2000. – Т. 10. – С. 3633.
45. Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939 – 1944 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. У 2 т. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ україніки. Відділення “НДЦ періодики”; Наук. ред.-консульт. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук. – Львів, 2007. – Т. 2: Н – Я. – 592 с.
46. Кость С. Історія української журналістики (західноукраїнська преса першої половини XX ст.: структура, проблематика. Книга перша) / Степан Кость. – Львів, 2008.– 268 с.
47. Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд. С. Злупко. – К.: Знання, 2007. – 694 с.
48. Періодика Західної України 20 – 30-х рр. ХХ ст.: Матеріали до бібліографії: у 5 т. / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Т. 1. – 328 с.
49. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. У 2 т. / І. Лисяк-Рудницький Київ: Основа, 1994. – Т. 1. – 554 с.
50. Державний архів Тернопільської області
Ф. 485 Повітові Римо-католицькі деканати Галицького намісництва 1784 – 1903 роки.
оп. 11
Спр. 72. Метрична книга про народження 1880 – 1899 рр., 212 арк.
51. Розвиток і збереження українського села – нагальна потреба сьогодення: зб. Текстів виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції / Національний аграрний університет, ВСП НАУ Заліщицький аграрний коледж імені проф. Є. Храпливого. – Заліщики, 2008. – 148 с.
52. Децовський Й. Євген Храпливий – патріарх хліборобського менеджменту у справі захисту українського села / Йосип Децовський // Вісник кредитної кооперації. – 2008. – № 3 (6). – С. 66 – 71.
53. Звіт дирекції Ц. К. Гімназиї Франц-Йосифа І. В Тернополи за рік шкільний 1905/6 / Тернопіль: Накладом фонду шкільного, 1906. – 58 с.
54. Шендеровський В. До 100-річчя від дня народження Зенона Храпливого [Електронний ресурс] / В. Шендеровський // Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Fiz/2004_23/_shenderovskyy_v.pdf.
55. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 302 Крайове господарське товариство “Сільський господар”, м. Львів, спр. 795, 1899 – 1944 рр.
оп. 1
Спр. 762. Особова справа службовця товариства Храпливого Євгена 1921 р., 11 арк.
56. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 309 Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів, 1757 – 1946 рр.
оп. 1.
Спр. 390. Біографії дійсних членів товариства на букву ”Р – Я”., 132 арк.
57. Кедрин І. Євген Храпливий / Іван Кедрин // Свобода, Jersey city and New York. – 1984. – Ч. 90. – С. 2.
58. Сушко В. Завершується книга про віденську ”Січ” / Володимир Сушко // Свобода. – Jersey city and New York. – 1993. – Ч. 228. – С. 3.
59. Ключковська І., Гумницька Н. Українська діаспора в об’єктиві сучасності – національно-політичний та духовно-культурний феномен (перша – третя-я хвилі еміграції) [Електронний ресурс] / Ірина Ключковська, Наталія Гумницька // Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою. – Режим доступу до статті: http://www.miok.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=178%3A2010-03-11-12-07-01&catid=26%3A2010-03-12-08-52-43&Itemid=47.
60. Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Збірник на пошану Зенона Кузелі. Т. CLXIX / За ред. В. Янева. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен – Торонто – Сідней. – 1962. – 250 с.
61. Качор А. Євген Храпливий. З приводу 30-ліття смерти передового українсько економіста і дослідника сільського господарства / Андрій Качор // Свобода. – Jersey city and New York. – 1979. – Ч. 149. – С. 2.
62. Качор А. Євген Храпливий. З приводу 30-ліття смерти передового українсько економіста і дослідника сільського господарства / Андрій Качор // Свобода. – Jersey City and New York. – 1979. – Ч. 153. – С. 2.
63. Субтельний О. Україна: історія / О. Субтельний. – Київ: Либідь, –1991. – 720 с.
64. Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. В. Кубійович. – Львів, 2000. – Т. 10. – 4016 с.
65. З життя наших установ. Загальні Збори Українського Технічного товариства у Львові // Діло. – 20 лютого 1930. – С. 3.
66. Кузеля З. Професор директор Євген Храпливий / Зенон Кузеля // Свобода. – Jersey City and New York. – 1949. – Ч. 115. – С. 3.
67. З життя наших установ. Надзвичайні Загальні Збори Українського Технічного Товариства у Львові // Діло. – 28 червня 1930. – С. 3.
68. Засідання Центрального Комітету УНДО. Загальні дискусії. Вибір повної президії // Діло. – 12 квітня 1932. – С. 4.
69. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 344 Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО), м. Львів, 1925 – 1939, 1941 рр.
оп. 11.
Спр. 292. Списки членів УНДО – співробітників “Ревізійного союзу” і “Сільського господаря”., 2 арк.
70. Перший конгрес українських інжинірів у Львові. Відкриття Конгресу // Діло. – 12 травня 1932. – С. 2.
71. Перший конгрес українських інжинірів у Львові. Друге пленарне засідання Конгресу // Діло. – 13 травня 1932. – С. 3.
72. 25-ліття діяльності Українського Технічного Товариства // Діло. – 4 квітня 1934. – С. 2.
73. Пастернак С. Наукова праця членів Технічного Товариства / С. Пастернак // Діло. – 5 квітня 1934. – С. 2 – 3.
74. З життя наших установ. Загальні збори Українського Технічного Товариства // Діло. – 5 березня 1935. – С. 6.
75. Конгрес українських інженерів у Львові // Сільський господар. –1932. – Ч. 11. – С. 175.
76. Після Народного З’їзду. Про те, що найбільше заабсорбувало увагу Народного З’їзду // Діло. – 30 березня 1932. – С. 1.
77. Народній З’їзд У Львові // Діло. – 29 березня 1932. – С. 1 – 2.
78. Кузишин-Голубець Г. Історія Лісових Мавок. [Електронний ресурс] / Галя Кузишин-Голубець // Режим доступу до статті: http://20.usp.plastscouting.org/istoria.htm.
79. Роговий В. Документи комісії допомоги українському студентству в діаспорі як джерело до вивчення жертовності нашого народу в ім’я освіти / В. Роговий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. – Випуск 11. – Київ, 2007. – С. 39 – 43.
80. Храпливий Є. Про хліборобські палати / Є. Храпливий // Календар “Сільський господар” на 1935 рік. – 1934. – С. 199 – 204.
81. Храпливий Є. Другий склад Українського Клюбу у Львівській Хліборобській Палаті / Є. Храпливий // Календар “Сільський господар” за рік 1938. – 1937. – С. 225 – 230.
82. Храпливий Є. Хліборобська Палата у Львові / Є. Храпливий // Господарсько-кооперативний часопис. – 1933. – Ч. 22. – С. 15 – 16.
83. Українські радники у Львівській Хліборобській Палаті // Український агрономічний вістник. – 1934. – К. 2. – С. 205.
84. Храпливий Є. Хліборобські палати / Є. Храпливий // Український агрономічний вістник. – 1934. – К. 4. – С. 372.
85. Храпливий Є. З весною відкриють Хліборобську палату у Львові / Є. Храпливий // Діло. – 26 січня 1933. – С. 2.
86. Храпливий Є. Хліборобські палати у Львові / Є. Храпливий // Діло. – 24 травня 1933. – С. 3.
87. Українські радники у Львівській Хліборобській Палаті // Діло. – 3 лютого 1934. – С. 1.
88. Економічний огляд. Наші радники Хліборобської Палати У Львові // Діло. – 20 березня 1934. – С. 3.
89. Відкриття Львівської Хліборобської Палати // Діло. – 24 березня 1934. – С. 2.
90. Український Клюб у Львівській Хліборобській Палаті // Діло. – 27 квітня 1934. – С. 1.
91. Річне засідання Ради Львівської Хліборобської Палати // Діло. – 7 лютого 1936. – С. 3.
92. Падох Я. Незнищиме товариство. До 110-річниці Наукового товариства ім. Шевченка / Ярослав Падох. – Нью-Йорк, 1983. – 20 с.
93. Літературно-науковий Вісник // Руслан. – 1898. – Ч. 9. – С.1 – 2.
94. Літературно-науковий Вісник // Руслан. – 1898. – Ч. 10. – С. 2.
95. Загальні Збори Наукового Товариства ім. Шевченка // Діло. – 24 листопада 1932. – С. 3.
96. Поділ праці у новому Виділі НТШ // Діло. – 26 листопада 1932. – С. 3.
97. Загальні Збори Наукового Товариства ім. Шевченка // Діло. – 25 березня 1935. – С. 3.
98. Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. За час від 01.10.1932 – 31.12.1934. – Львів: накладом товариства, 1935. – Ч. 72. – 100 с.
99. Загальні Збори Наукового Товариства ім. Шевченка // Діло. – 26 березня 1935. – С. 2 – 3.
100. Агрономи дійсними членами Наукового Товариства ім. Шевченка // Український агрономічний вістник. – 1938. – К. 6. – С. 115.
101. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 309 Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів, 1757 – 1946 рр.
оп. 11.
Спр. 383. Облікові картки дійсних членів товариства з прізвищами на літери “О – Я”, 1939 р., 67 арк.
102. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 309 Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів, 1757 – 1946 рр.
оп. 11
Спр. 390. Біографії членів товариства на букву Ф – Я., 102 арк.
103. Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. За час від 01.01.1935 – 25.12.1937. – Львів: накладом товариства, 1937. – Ч. 73. – 126 с.
104. Храпливий Є. Сільське господарство Галицько-Волинських земель / Є. Храпливий // Діло. – 5 липня 1936. – С. 6.
105. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 328 Редакція “Української Загальної Енциклопедії”, м. Львів, 1930 – 1935 рр.
оп. 11
Спр.111. Список авторів та редакційної колегії “Української Загальної Енциклопедії”., 9 арк.
106. Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 328 Редакція “Української Загальної Енциклопедії”, м. Львів, 1930 – 1935 рр.
оп. 11
Спр. 15. Стаття Є. Храпливого “Сільське господарство західноукраїнських земель”., 10 арк.
107. Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. За час від 26. 12. 1937 – 31.12.1938. – Львів: накладом товариства, 1939. – Ч. 74. – 110 с.
108. Студії з поля Суспільних Наук і Статистики. Збірник присвячений пам’яті Олександра Русова. Т. 5. / За ред. Є. Храпливого. – Львів: РСУК – НТШ, 1938. – 164 с.
109. Храпливий Є. Українська етнографічна територія в числах / Є. Храпливий // Український агрономічний вістник. – 1938. – К. 6. – С. 118 – 120.
110. Агрономічні справи на науково технічній комісії Наукового Товариства ім. Шевченка // Український агрономічний вістник. – 1938. – К. 6 – С. 107.
111. Пастернак С. За наше агрономічно-технічне музейництво / С. Пастернак // Український агрономічний вістник. – 1934. – К. 1. – С. 102 – 103.
112. Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. За час від 25.06.1939 – 15.03.1949. – Мюнхен: накладом товариства, 1949. – Ч. 75. – 40 с.
113. Вісті з НТШ // Свобода: Нью-Йорк, 1949. – Ч. 281. – С. 3.
114. Відновлення Наукового Товариства ім. Шевченка // Свобода: Нью-Йорк, 1947. – Ч. 204. – С. 3.
115. З історії Наукового Товариства імені Шевченка: [зб. наук. праць / наук. ред. О. Купчинський]. – Львів, 1998. – Т. 10. – 398 с.
116. Центральний державний архів вищих органів влади і управління в м. Києві.
Ф. 3795 Українська господарська академія в Чехословацькій Республіці м. Подєбради.
оп. 11.
Спр. 128. – 223 арк.
117. Центральний державний архів вищих органів влади і управління в м. Києві.
Ф. 3795 Українська господарська академія в Чехословацькій Республіці м. Подєбради.
оп. 12.
Спр. 107. – 60 арк.
118. Центральний державний архів вищих органів влади і управління в м. Києві.
Ф. 3795 Українська господарська академія в Чехословацькій Республіці м. Подєбради.
оп. 12.
Спр. 309. – 11 арк.
119. Центральний державний архів вищих органів влади і управління в м. Києві.
Ф. 3795 Українська господарська академія в Чехословацькій Республіці м. Подєбради.
оп. 13.
Спр. 83. – 70 арк.
120. Храпливий Є. Шляхи праці нашої суспільної агрономії / Євген Храпливий. – Л.: накладом т-ва “Сільський господар” у Львові, 1931. – 35 с.
121. Храпливий Є. Як піднести наше хліборобство? Про співпрацю кооперації, “Сільського господаря” і культурно-освітніх установ у ділянці суспільної агрономії / Євген Храпливий. – Л.: накладом т-ва “Сільський господар”, 1932. – 36 с.
122. Основи демократії: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін. За заг. ред. А. Колодій. – К.: Вид-во “Ай Бі”, 2002. – 684 с.
123. Павликовський Ю. Аграрна справа на західноукраїнських землях / Юліан Павликовський // Ілюстрований господарський календар “Сільський господар” за звичайний рік 1930. – 1929. – С. 35 – 44.
124. Храпливий Є. За хліборобську справу / Євген Храпливий. – Львів: Бібліотека “Сільський господар”, 1932. – 245 с.
125. Храпливий Є. 25 літ часопису “Сільський господар” / Є. Храпливий // Сільський господар. – Львів, 1939. – Ч. 10 – 11. – С. 182 – 185.
126. Перший з’їзд голов філій “Сільського господаря” і агрономів у Львові // Кооперативна республіка. – Львів, 1928. – Ч. 5. – С. 259.
127. Храпливий Є. Ще до питання про надання агрономічної роботи в краю / Є. Храпливий // Кооперативна республіка. – 1928. – Ч. 4. – С. 182 – 185.
128. Храпливий Є. Хліборобство і кооперація / Є. Храпливий // Ілюстрований господарський календар “Сільський господар” за звичайний 1933 рік. – Л.: накладом т-ва “Сільський господар” у Львові, 1932. – С. 47 – 48.
129. Храпливий Є. Плекання рогатої худоби у Східній Галичині. Нарис за час від 1880 до 1930 року / Євген Храпливий. – Л.: накладом т-ва “Сільський господар”, 1933. – 40 с.
130. Храпливий Є. Сільське господарство Галицько-Волинських земель / Євген Храпливий. – Л.: накладом фонду “Учитеся, брати мої”, 1936. – 347 с.
131. Храпливий Є. Карпатська Україна в числах. З мапами та малюнками. Друге, доповнене видання / Євген Храпливий. – Львів: “Нове село”, 1939. – 40 с.
132. Храпливий Є. Господарство Холмщини й Підляшшя / Євген Храпливий. – Краків, 1941. – 76 с.
133. Храпливий Є. Ширення сільсько-господарських знань серед українців на західно-українських землях / Злупко С. На чатах рідної землі: Євген Храпливий – учений, організатор, патріот / Степан Злупко. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 1999. – С. 264 – 276.
134. Злупко С. Економічна думка України (від давнини до сучасності): Навчальний посібник / С. Злупко. – Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 496 с.
135. Храпливий Є. Хліборобство у бюджетовому прелімінарі на 1932 – 33 рік / Є. Храпливий // Діло. – 12 січня 1932. – С. 1.
136. Храпливий Є. Хліборобство у бюджетовому прелімінарі на 1932 – 33 рік / Є. Храпливий // Діло. – 14 січня 1932. – С. 3.
137. Храпливий Є. Хліборобське шкільництво є частиною суспільної агрономії / Є. Храпливий // Сільський господар. – 1933. – Ч. 14. – С. 219 – 221.
138 Храпливий Є. Про хліборобство на Мадярщині / Є. Храпливий // Календар “Сільський господар” на 1935 рік. – 1934. – С. 191 – 199.
139. Храпливий Є. Хліборобське дослідництво в Чехословаччині / Є. Храпливий // Сільський господар. – 1931. – Ч. 19. – С. 401 – 404.
140. Левицький В. Кілька вражінь з прогульки до Данії / В. Левицький // Господарсько-кооперативний часопис. – 1935. – Ч. 23. – С. 7 – 10.
141. Храпливий Є. Всенародне обезпечення в Швеацарії / Є. Храпливий // Кооперативна республіка. – 1931. – Ч. 12. – С. 454 – 457.
142. Храпливий Є. Хліборобство в Чехословаччині / Є. Храпливий // Життя і знання. – Львів: Видання товариства “Просвіта”, 1932. – Рік V. – С. 81 – 83.
143. Храпливий Є. Данія – край хліборобів / Євген Храпливий. – Львів: Бібліотека “Сільський господар”, 1935. – І-вид. – 85 с.
144. Храпливий Є. По садам і городам Німеччини / Євген Храпливий. – Львів: Бібліотека “Сільський господар”, 1938. – 84 с.
145. Храпливий Є. Нова організація німецького села / Євген Храпливий. – Львів: Українське видавництво, 1941. – 84 с.
146. Храпливий Є. Зміни у стані рогатої худоби в Східній Галичині в ім. 1880 – 1930 / Є. Храпливий // Кооперативна республіка. – 1933. – Ч. 7 – 8. – С. 216 – 224.
147. Храпливий Є. За наше хліборобське шкільництво / Євген Храпливий. – Львів: Бібліотека “Сільський господар”, 1933. – 46 с.
148. Храпливий Є. Що таке