УКРАЇНСЬКО-АРГЕНТИНСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ (1880-ті – 1939 р.)

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чорноморський державний університет імені Петра Могили

На правах рукопису

Погромський Віктор Олександрович

УДК 94:327(477+82) «1880-1939»

УКРАЇНСЬКО-АРГЕНТИНСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ
(1880-ті – 1939 рр.)

07.00.01 – історія України

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
Богданова Тетяна Євгенівна,
кандидат історичних наук, доцент

Миколаїв – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки проблеми
1.2. Джерельна база наукової роботи
1.3. Теоретико-методологічна основа дослідження

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ З АРГЕНТИНОЮ
2.1. Українські землі в російсько-аргентинських відносинах кінця ХІХ – початку ХХ ст.
2.2. Українські землі в австрійсько-аргентинських відносинах кінця ХІХ – початку ХХ ст.
2.3. Українсько-аргентинські зв’язки періоду української національної революції 1917-1921 рр.
2.4. Зв’язки радянської України з Аргентинською республікою у 1919-1939 рр.

РОЗДІЛ 3. ЕМІГРАЦІЯ ДО АРГЕНТИНИ З ЕТНІЧНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
3.1. Передумови та детермінанти еміграції з українських земель до Аргентини
3.2. Перша хвиля української еміграції до Аргентини
3.3. Еміграція з українських земель до Аргентини у міжвоєнний період

ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДАОО – Державний архів Одеської області
ЗУНР – Західноукраїнська народна республіка
КПА – Комуністична партія Аргентини
МЗС – Міністерство зовнішніх справ
МОДР – Міжнародна організація допомоги борцям революції
НКЗТ – Наркомат зовнішньої торгівлі
РКС – Російський комуністичний союз
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична
Республіка
РСДРП – Російська соціал-демократична робітнича партія
РУСКАПА – Русько-канадсько-американське пасажирське агентство
СРСРА – Союз російських соціалістів та робочих в Аргентині
УНР – Українська народна республіка
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
УСГ – Українська стрілецька громада
УСРР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦДАВО – Центральний державний архів громадських
об’єднань України
ЦДІАЛ – Центральний державний історичний архів м. Львів
SGTM – пароплавна компанія
YPF – Аргентинська нафтодобувна компанія

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останніх років спостерігається активізація латиноамериканського напряму зовнішньої політики України. Чільне місце серед партнерів нашої держави в латиноамериканському регіоні займає Аргентинська республіка, яка першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України (5 грудня 1991 р.) і першою в регіоні встановила з нею дипломатичні відносини (6 січня 1992 р.). У цьому році наші держави відзначатимуть не лише 20-у річницю встановлення дипломатичних відносин, але й 115-у річницю початку української імміграції в Аргентину, яка на сьогодні налічує близько 300 тис. етнічних українців та їх нащадків.
У своєму розвитку українсько-аргентинські зв’язки пройшли декілька етапів, їх становлення відбувалося за різних зовнішніх та внутрішніх умов, на їх формування відчутно впливали різні державні утворення, до складу яких входили етнічні українські землі. Ґенеза українсько-аргентинських зв’язків припадає на останню чверть ХІХ ст., коли українські етнічні землі входили до складу Австро-Угорської та Російської імперій. Уже в ті часи можна побачити зростання інтересу громадськості до різних аспектів українсько-аргентинських контактів, що розвивалися у контексті відносин республіки Аргентина з Росією та Австро-Угорщиною.
Міжвоєнний період, за якого більшість українських земель входила до складу УСРР-УРСР, а західноукраїнські землі були поділені між Польщею, Румунією та Чехословаччиною, заслуговує особливої уваги, оскільки відсутність офіційних контактів між СРСР (й УСРР) та Аргентиною не заважала розвитку торговельно-економічних, міграційних та інших зв’язків, у тому числі й взаємин між Комуністичною партією Аргентини та ВКП(б) і КП(б)У в рамках Комінтерну та Міжнародної організації допомоги революції. Разом з тим Західна Волинь і Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття мали контакти з Аргентиною у складі інших держав.
Становлення та розвиток контактів українських етнічних земель з країнами латиноамериканського регіону, зокрема, республікою Аргентина, є одним із найменш досліджених питань у вітчизняній історіографії, що висвітлювались лише в контексті зовнішньої політики держав, до складу яких входили українські землі та еміграції українського населення до Республіки Аргентина. Отже, актуальність дослідження історії українсько-аргентинських зв’язків кінця ХІХ – першої третини ХХ століття не викликає заперечень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках наукової теми кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили «Українські землі в системі міжнародних відносин: історія та сучасність» (номер державної реєстрації 0112U000324 від 20.01.2012 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої ради ЧДУ імені Петра Могили (протокол № 2 від 13.10.2011 р.).
Мету і завдання дослідження визначено з урахуванням стану наукової розробки проблеми та актуальності дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає у висвітленні процесу становлення й розвитку зв’язків українських етнічних земель з Аргентиною наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:
 проаналізувати стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження;
 визначити етапи ґенези та розвитку українсько-аргентинських зв’язків у 1880-х – 1930-х рр.;
 розкрити процес становлення дипломатичних контактів Республіки Аргентина з Російською та Австро-Угорською імперіями та місце українських земель у ньому;
 охарактеризувати взаємини українських урядів з Аргентиною під час української національної революції 1917-1921 рр.;
 з’ясувати специфіку контактів українських етнічних земель з Аргентиною у міжвоєнний період;
 визначити передумови та чинники еміграції з українських етнічних земель до Аргентини;
 висвітлити головні риси міграційного руху до Аргентини в період першої та другої хвилі еміграції;
 дослідити характер єврейської еміграції до Аргентини з українських етнічних земель;
 здійснити порівняльний аналіз еміграції до Аргентини з Наддніпрянської та Західної України;
 висвітлити специфіку розвитку українсько-аргентинських зв’язків у соціально-політичній, економічній та культурно-гуманітарній сферах.
Об’єктом дослідження є міжнародні контакти українських етнічних земель з країнами Латинської Америки наприкінці ХІХ – в першій третині ХХ століття.
Предметом дослідження є українсько-аргентинські зв’язки досліджуваного періоду в політичній, соціально-економічній та культурно-гуманітарній сферах.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з другої половини 1880-х рр. до 1939 р. Нижня межа обумовлюється офіційним започаткуванням дипломатичних відносин між Республікою Аргентина та Російською й Австро-Угорською імперіями і включенням у цей процес українських земель, зокрема, початком масової еміграції українців до Аргентини. Верхня хронологічна межа дисертаційного дослідження пов’язана із початком Другої світової війни та приєднанням території Західної України до УРСР і, як результат, загальною зміною політичної, економічної та соціальної кон’юнктури.
Територіальні рамки дослідження охоплюють українські етнічні землі, які на початку ХХ століття входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, а в міжвоєнний період були частиною радянської України, Польщі, Румунії та Чехословаччини.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі вивчених праць попередників та власних досліджень зроблено узагальнення, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Вперше у сучасній історичній науці українсько-аргентинські зв’язки 1880-х – 1930-х рр. розглядаються як самостійна наукова проблема, здійснено комплексний підхід до її вирішення:
 проаналізовано етапи ґенези та розвитку українсько-аргентинських зв’язків, визначено їх специфіку в Наддніпрянській та Західній Україні;
 з’ясовано особливості процесу еміграції єврейського та українського населення Південної України до Аргентини;
 зроблено порівняльну характеристику міграційних процесів з території Наддніпрянської та Західної України до Аргентини.
Дістало подальшого розвитку вирішення наступних питань:
 діяльність консульських установ Аргентини в Одесі й у Львові;
 передумови та причини еміграції населення українських етнічних земель до Аргентини;
 специфіка функціонування товариств сприяння еміграції до Аргентини, у т.ч. Єврейського колонізаційного товариства М. де Гірша;
 українсько-аргентинські контакти в 1917-1921 рр.;
Уточнено та доповнено:
 уточнено кількість, соціальний та національний склад емігрантів з етнічних українських земель до Аргентини;
 доповнено картину розвитку торгівельно-економічних відносин між етнічними українськими землями та Аргентиною.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання матеріалів та отриманих висновків для подальшого дослідження українсько-аргентинських відносин кінця ХІХ ст. – 1939 р., для розробки курсів із всесвітньої історії, історії міжнародних відносин, історії України, підготовці підручників та навчальних посібників. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями МЗС України та інших державних установ у процесі роботи, як базові для розуміння значення процесу започаткування українсько-аргентинських відносин.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено історію розвитку українсько-аргентинських зв’язків у 1880-ті – 1930-ті рр. Сформульовані у дисертації наукові положення належать особисто здобувачу та є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були оприлюднені на 8 міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях, зокрема, міжнародних науково-практичних конференціях «Ольвійський форум – 2010, 2011: стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, Крим, 2010, 2011); VII Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині «Руська бесіда» (Чернівці, 2009); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 70-й річниці факультету історії, політології та міжнародних відносин «Актуальні проблеми зовнішньої політики України» (Чернівці, 2010), науково-практичній конференції «Соціокультурний розвиток Причорноморського регіону: європейський контекст» (Миколаїв, жовтень 2009 р.); щорічних науково-методичних конференціях «Могилянські читання» (Миколаїв, 2010, 2011); IV регіональній студентській науково-практичній конференції «Південь України у міжнародних відносинах: історія та сучасність» (Миколаїв, 2011) та інших.
Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 11 публікаціях, 5 з яких – у фахових виданнях України.
Структура дисертації відповідає поставленій меті та завданням. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів (10 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (427 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки, з них основного тексту – 174 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертація є першим спеціальним і, водночас, комплексним дослідженням, у якому зроблено спробу дослідити процес становлення і розвитку українсько-аргентинських зв’язків 1880-х – 1930-х рр. як самостійну наукову проблему. В ній поставлені й розв’язані конкретні історичні питання, малодосліджені в науковій літературі, а саме:
Проаналізовано та систематизовано існуючу літературу з означеної проблеми та джерельну базу дослідження. Здійснений за географічним та проблемно-хронологічним критеріями аналіз стану наукової розробки теми засвідчив наявність певних здобутків у вивченні окремих аспектів досліджуваної проблеми як вітчизняними, так і аргентинськими, німецькими, польськими, російськими науковцями. Водночас автором виявлено значні лакуни у в дослідженні проблеми та відсутність на сьогодні комплексного аналізу процесу становлення і розвитку українсько-аргентинських контактів наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Для вирішення вказаної проблеми дисертант застосовує загальнонаукові та спеціальні історичні методи дослідження, віддаючи перевагу порівняльно-історичному та історико-генетичному методам. Засновуючись на принципі історизму та комплексному підході, автор проводить вивчення джерельної бази дисертаційного дослідження, основу якої складають різні групи історичних джерел, класифіковані за походженням та функціональним призначенням, а також характером інформації. Досліджений автором комплекс історичних джерел засвідчує достатню повноту і репрезентативність джерельної бази для об’єктивної реконструкції процесу становлення і розвитку зв’язків між українськими етнічними землями та Республікою Аргентина у 1880-х – 1930-х рр.
Визначено, що в своєму розвитку українсько-аргентинські зв’язки пройшли декілька етапів, їх становлення відбувалось за відмінних зовнішніх та внутрішніх умов, на їх формування відчутно впливали різні державні утворення, до складу яких входили етнічні українські землі. Враховуючи хронологічні рамки дисертаційного дослідження, автор виокремлює три етапи: 1) дореволюційний – 1880-ті – 1917 рік – період становлення контактів між українськими етнічними землями, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, і Республікою Аргентина та початку еміграції до даної країни; 2) українська національна революція – 1917-1921 рр. – доба появи української дипломатичної служби та встановлення контактів між двома державами на офіційному рівні; 3) міжвоєнний – 1921-1939 рр. – період розвитку українсько-аргентинських зв’язків у межах УСРР (УРСР) та Польщі, Румунії, Чехословаччини.
З’ясовано, що ґенеза зв’язків українських етнічних земель з Аргентиною припадає на останню чверть ХІХ століття, що розвивалися, зрозуміло у контексті відносин республіки Аргентина з Росією та Австро-Угорщиною. Заснування консульств Республіки Аргентина в Одесі (1909) та Львові (1913) засвідчує важливість українських земель для аргентинської влади, в першу чергу, через міграцію сільськогосподарського населення, що потребувала аргентинська економіка. Урядові кола як Російської, так і Австро-Угорської імперій з обережністю ставилися до зростання еміграційного руху, обмежуючи агітаційну діяльність іноземних пароплавних компаній.
Зважаючи на гостру конкуренцію на світовому ринку аграрної продукції між українськими та аргентинськими товаровиробниками, комерційні відносини українських земель з Аргентиною були слабко розвинутими, до Аргентини постачалась продукція металургійних заводів Півдня України та деякі інші товари. Основними портами, через які відбувалися зв’язки з Аргентиною, були Одеса (Наддніпрянська Україна) та Трієст (Західна Україна).
Визначено, що роки української національної революції стали конструктивним періодом у налагодженні українсько-аргентинських відносин у широкому діапазоні їх прояву. Аргентинська Республіка стала єдиною з країн Латинської Америки, що визнала уряд УНР (1921) та встановила з ним дипломатичні відносини. Повноважним представником УНР в Аргентині став М. Шумицький. Також Аргентина стала країною політичної еміграції для українців.
Встановлено, що протягом міжвоєнного періоду, за якого більшість українських земель входила до складу УСРР (УРСР), а західноукраїнські землі були поділені між Польщею, Румунією та Чехословаччиною, відсутність офіційних контактів між СРСР (й УСРР) та Аргентиною не заважала розвитку торговельно-економічних, міграційних та інших зв’язків, у тому числі й взаємин між Комуністичною партією Аргентини та ВКП(б) і КП(б)У в рамках Комінтерну та Міжнародної організації допомоги революції. У розвитку зовнішньої торгівлі Радянської України з Республікою Аргентина у 1920-х рр. головну роль відігравало акціонерне товариство «Южамторг», а еміграційному процесі – Русько-канадсько-американське пасажирське агентство (РУСКАПА).
Для західноукраїнських земель, як і у попередню добу, головним напрямом розвитку українсько-аргентинських зв’язків був еміграційний, що зумовлювалось, не в останню чергу, політикою осадництва на теренах «Східної Польщі», що проводив уряд Ю. Пілсудського.
Визначено передумови та чинники еміграції з етнічних українських земель до Аргентини: 1) імміграційна політика Аргентинської республіки, оскільки сільськогосподарське освоєння внутрішніх територій потребувало робочих рук; 2) агарне перенаселення українських земель, неврожаї та голод, низький рівень доходів населення; 3) дискримінація та переслідування за етноконфесійними ознаками (антисемітизм, єврейські погроми і т.п.); 4) поразка українських національних сил у добу революції; 5) наявність родичів за кордоном.
Доведено, що українська діаспора в Аргентині яскраво віддзеркалює долю всіх «хвиль» еміграції з українських етнічних земель. Перша хвиля переселенців зумовлена переважно економічними причинами і представлена вихідцями як із західних регіонів, так і з Наддніпрянської та Південної України. Революція та поразка національно-визвольної боротьби спричинили другу хвилю еміграції з українських земель. Певну частку новоприбулих становила інтелігенція – колишні службовці УНР, офіцери українських армій тощо. Вищий проти перших поселенців рівень освіти сприяв їхній швидкій адаптації та посіданню кращого становища в аргентинському суспільстві.
З’ясовано, що на початку ХХ ст. Аргентина перетворилася на другу після США країну, до якої спрямовувався основний потік єврейської еміграції як з Російської імперії, так і з Австро-Угорщини. Доля єврейського населення з південно-західних українських губерній у загальній кількості мігрантів до Аргентини була досить високою. Головну роль у процесі єврейської колонізації Аргентини вихідцями з етнічних українських земель до Першої світової війни відіграло Єврейське колонізаційне товариство барона М. де Гірша (1891). Еміграція єврейського населення з південноукраїнських губерній та торгових центрів мала важливе значення для становлення українсько-аргентинських торгівельно-економічних зв’язків. Єврейські переселенці з українських губерній з часом асимілювалися з місцевим населенням й зробили певний внесок до економічного, а почасти й політичного та культурного життя Аргентини.
Здійснено порівняльну характеристику міграційних процесів з Наддніпрянської та Західної України. Визначено високий відсоток єврейського та німецького населення серед мігрантів з Півдня України (через порт Одеса), натомість у міграції з Буковини, Волині, Галичини перевага належала етнічним українцям, що підтверджується статистичними відомостями, зокрема, даними про релігійну приналежність. У складі мігрантів з українських етнічних земель виокремлено дві групи: перша – з часом асимілювалася з місцевим населенням й зробила певний внесок до економічного, а почасти й політичного та культурного життя Аргентини, нащадки іншої – зберігають національну й культурну самобутність та підтримають досить тісні зв’язки з Батьківщиною.
Висвітлено специфіку розвитку українсько-аргентинських зв’язків у соціально-політичній сфері, що полягала, передовсім, у встановленні офіційних відносин у добу УНР, політичних контактах між КП(б)У та КПА у рамках Комінтерну та МОДР, діяльності українських політичних організацій в Аргентині. Економічна складова українсько-аргентинських зв’язків проявлялась у двох формах: торгівельні контакти та трудова міграція населення українських земель до Аргентини. Культурно-гуманітарні контакти репрезентовані діяльністю українських культурно-просвітницьких організацій (товариства «Просвіта» (1924), Української центральної репрезентації в Аргентині), а також Української Греко-католицької церкви.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела
Архівні документи
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО), м. Київ
Ф. 1429 Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам’янець-Подiльський; територія Польщі, Чехословаччини. 1919-1938 рр.
оп. 2
1. Спр. 109 Листування закордонних місій УНР з Міністерством закордонних справ УНР, 1921 р., 273 арк.

Ф. 3696 Мiнiстерство закордонних справ Української Народної республіки, Київ, Кам’янець-Подiльський, Вінниця; м. Тарнiв (Польща). 1918-1924 рр.
оп. 1
2. Спр. 162. Доповідні записки дипломатичних і дипломатичних місій УНР за кордоном, 1919-1924 рр., 22 арк.
оп. 2
3. Спр. 286. Листування закордонних місій Української Народної Республіки з міністерством закордонних справ УНР., 1919-1921рр., 81 арк.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів
Ф. 334 Єврейське центральне еміграційне товариство «Еас» в Польщі. Львівське відділення. 1920-1939 рр.
оп. 1
4. Спр. 5. Повідомлення про можливості працевлаштування єврейських емігрантів в Аргентині та Палестині, 1929 р., 7 арк.

Ф. 422 Представництво Варшавського еміграційного управління у Львові (Експозитура еміграційного уряду у Львові). 1924-1930 рр.
оп. 1
5. Спр. 31а. Розпорядження президента Польщі про організацію еміграції, 1927 р., 16 арк.
6. Спр. 39. Бюлетень Головної еміграційної управи у Варшаві за м-ць травень і червень 1928, 1928 р., 15 арк.
7. Спр. 314. Статистичні дані про контингент осіб для виїзду до Аргентини і Бразилії на 1930 р., 1930 р., 4 арк.
8. Спр. 455. Листування з Головною еміграційною управою у Варшаві про вербування бурильників нафтових скважин в Аргентину, Перу і Еквадор, 1925 р., 8 арк.
9. Спр. 458. Звернення-реклами філії французького пароплавного товариства «С. Г. Т. М.» в Перемишлі до емігрантів користуватись її послугами під час виїзду до Аргентини, Бразилії і Уругваю, 1926 р., 10 арк.
10. Спр. 471. Листи філії англійського пароплавного товариства «Нельсон лайн» у Львові з повідомленням про графік відправлення пароплавів до Аргентини і Бразилії, 1927 р., 6 арк.
11. Спр. 484. Циркулярний лист повітовим староствам про заборону видавати посвідчення особам, які емігрують до Аргентини, Бразилії, Уругваю і не мають вказаної грошової суми, 18.Х.1929 р., 1 арк.
12. Спр. 497. Прейскуранти цін для послуг Бюро інформації і допомоги емігрантам, 1929 р., 4 арк.
13. Спр. 525. Листування з пароплавним товариством «Косуліх Лайн» в Варшаві і Головною еміграційною управою там же про визначення контингенту для виїзду осіб до Аргентини і Бразилії, 1930 р., 14 арк.
14. Спр. 526. Листування з філією італійського генерального пароплавного товариства «Н. Г. І.» у Львові та еміграційними управами у Варшаві та Бресті про визначення контингенту для еміграції до Бразилії і Аргентини, 1930 р., 5 арк.
15. Спр. 557. Брошури філії пароплавного товариства «Косуліх лайн» у Львові про умови виїзду осіб до Аргентини, Бразилії, Уругваю, б/д., 14 арк.
16. Спр. 558. Брошура пароплавного товариства «Голандсько-королівський лайд» про умови еміграції осіб до Аргентини, Бразилії і Уругваю за посередництвом цього товариства, б/д., 8 арк.
17. Спр. 572. Перелік необхідних документів для осіб, що виїжджали до Аргентини, 1921 р., 2 арк.
18. Спр. 573. Листи філії голандського пароплавного товариства «Голандсько-королівський лайд» в Тернополі з повідомленням про час прибуття до Львова транспортів з пасажирами для одержання останніми закордонних віз для виїзду до Аргентини і Бразилії, 1924 р., 4 арк.
19. Спр. 575. Інформація для бажаючих їхати до Аргентини, 1926 р., 9 арк.
20. Спр. 576. Листи Головної еміграційної управи в Варшаві про обмеження виїзду польських селян до Аргентини, 1926 р., 6 арк.
21. Спр. 577. Інформація Головної еміграційної управи в Варшаві про умови еміграції осіб до Аргентини, грудень 1927 р., 31 арк.
22. Спр. 579. Циркуляри і листи Головної еміграційної управи в Варшаві про порядок виїзду осіб до Аргентини, 1927-1930 рр., 21 арк.
23. Спр. 583. Листи Головної еміграційної управи в Варшаві про порядок видачі особам закордонних паспортів еміграції осіб до Аргентини в зв’язку з обмеженням еміграції, 1928 р., 4 арк.
24. Спр. 586. Циркулярний лист про застереження емігрантів від послуг німецьких колонізаційних товариств в Аргентині, 16 грудня 1929 р., 1 арк.
25. Спр. 590. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві про строк дійсності листів викликів для емігрантів в Аргентину, 26.ІІ.1929 р., 2 арк.
26. Спр. 591. Інформаційні бюлетені Головної еміграційної управи у Варшаві про умови виїзду до Аргентини, її географічне положення і умови праці, 1930 р., 14 арк.
27. Спр. 592. Рекламний плакат про географічне і історико-економічне становище Аргентини, 1930 р., 1 арк.
28. Спр. 593. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві про встановлення контингенту для виїзду осіб до Аргентини і Бразилії, 1930 р., 3 арк.
29. Спр. 596. Лист заступнику начальника експозитури про порядок видачі особам паспортів для еміграції до Аргентини, 18 грудня 1930 р., 1 арк.
30. Спр. 597. Інформація про умови виїзду осіб до Аргентини філії французького пароплавного товариства «Шартьор Реюні» в Тернополі, 1930 р., 1 арк.
31. Спр. 602. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві про порядок еміграції жінок до Аргентини, 14.І.1931 – 20.VII.1931 р., 8 арк.
32. Спр. 603. Листи Головної еміграційної управи в Варшаві про порядок еміграції сільськогосподарських робітників до Аргентини, 1931 р., 5 арк.
33. Спр. 606. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві про порядок оформлення документів реемігрантів з Аргентини, які бажають повернутися знов до Аргентини, 7.ХІ.1931 р., 2 арк.
34. Спр. 607. Листи Головної еміграційної управи в Варшаві, польського посольства в Аргентині і польського патронажу в Іспанії про застереження емігрантів від користування послугами колонізаційного товариства «Ельдорадо» в Аргентині, 1931 р., 4 арк.
35. Спр. 609. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві про встановлення контингенту для виїзду сільськогосподарських робітників до Аргентини, 25.І.1932 р., 1 арк.
36. Спр. 804. Лист Головної еміграційної управи в Варшаві з повідомленням про вимогу Аргентинським консульством характеристик, медичних довідок і довідок про майновий стан емігрантів, 29.І.1931 р., 2 арк.
37. Спр. 1327. Листи повітовим старостам про надання особам дозволу для одержання закордонних паспортів для виїзду до Аргентини, 1924 р., 2 арк.
38. Спр. 1328. Список осіб, які виїхали до Аргентини в 1924 р. за посередництвом філії французького пароплавного товариства «Шартьор Реюні» в Тернополі, 1924 р., 2 арк.
39. Спр. 1329. Листи повітовим староствам про видачу особам закордонних віз і паспортів для виїзду до Аргентини, 1925 р., 2 арк.
40. Спр. 1339. Посвідчення про видачу Вакс Хаї пароплавного квитка до Аргентини, 2 червня 1925 р., 1 арк.
41. Спр. 1372. Листування з Головною еміграційною управою у Варшаві про порядок видачі особам закордонних паспортів для виїзду до Аргентини, 1926 р., 5 арк.
42. Спр. 1375. Листування з Головною еміграційною управою в Варшаві в справі виїзду Кроля до Аргентини з метою зібрання коштів на розбудову м. Львова, 1926 р., 2 арк.
43. Спр. 1376. Листування з повітовим староством в Долині і приватними особами в справі надання інформації останнім про умови виїзду до Аргентини, січень 1926 – листопад 1926 р., 13 арк.
44. Спр. 1506. Листування з філіями пароплавних товариств і приватними особами в справі подання основної інформації про умови еміграції до Аргентини, 1928 р., 29 арк.
45. Спр. 1591. Списки аргентинських емігрантів і їх родичів, яких вони викликають до Аргентини, 1929 р., 68 арк.
46. Спр. 1593. Листування з Головною еміграційною управою у Варшаві і відділом Єврейського центрального еміграційного товариства «ЕАС» у Львові в справі видачі особам, бажаючим виїхати до Аргентини, закордонних паспортів, 1929 р., 5 арк.
47. Спр. 1595а. Листування з повітовими староствами і командами державної поліції про надання фальшивих відомостей про фах і майновий стан осіб, які виїжджають до Аргентини, 1930 р., 17 арк.
48. Спр. 1756. Листи приватних осіб в справі надання інформації про умови виїзду до Аргентини, 1930 р., 32 арк.
49. Спр. 1756а. Справа про розшуки аргентинської емігрантки Щербакової Олександри, вбитої її нареченим, 1930-1932 рр., 21 арк.

Ф. 430 Товариство опіки над українськими емігрантами, м. Львів. 1925-1939 рр.
оп. 1
50. Спр. 29. Історична довідка про Аргентину і вказівки та інформації про порядок виїзду населення до цієї країни, 1926 р., 51 арк.
51. Спр. 30. Умова, інформація, листування і інші матеріали про створення української колонії в провінції Кордоби в Аргентині, 1932 р., 16 арк.
52. Спр. 41. Листування з Мудрим Дмитром про виїзд до Аргентини, 1934-1935 р., 23 арк.
53. Спр. 66. Листування з польським консульством в Буенос-Айресі та приватними особами про розшук їх родичів, які емігрували до Аргентини, 1931-1937 рр., 117 арк.

Ф. 799 Еміграційний синдикат. Окружний відділ у Львові (Syndykat emigracyjny. Oddziai okregowy we Lwowie). 1930-1939 рр.
оп. 1
54. Спр. 1. Статут «Еміграційного синдикату» в Варшаві і нотаріальний акт про його заснування, 11 січня 1930 р., 10 арк.
55. Спр. 18. Листи філії «Еміграційного синдикату» у Львові і Тернополі приватним особам про оформлення документів для виїзду до Аргентини, 1935 р., 2 арк.

Ф. 800 Польське еміграційне товариство, м. Львів. 1927-1939 рр.
оп. 1
56. Спр. 18. Проект організації підготовчих курсів для осіб, бажаючих виїхати до Південної Америки, 1927 р., 3 арк.

Ф. 819 Українське товариство допомоги емігрантам з України та їх родинам, м. Каліш, 1921-1933 рр.
оп. 1
57. Спр. 91. Заяви емігрантів про надання їм матеріальної і грошової допомоги на лікування, трудовлаштування, освіту, виїзд за кордон та розписки про одержання наданої їм допомоги, т. ІІ (К-П), 1931 р., 163 арк.
58. Спр. 115. Інструкція, обіжник та інші матеріали про організування і становище української політичної еміграції за кордоном, 1923-1929 рр., 6 арк.

Ф. 854 Союз громадських організацій опіки над емігрантами, м. Львів (Zwizek spolecznych organizacyj opieki nad emigrantami we Lwowie), 1928-1938 рр.
оп. 1
59. Спр. 2. Історична довідка про заснування і межу діяльності Ради, [1930] р., 1 арк.
60. Спр. 6. Заклик виконавчого комітету до населення взяти участь у будівництві «Дому польських вихідців» для емігрантів, [1930] р., 1 арк.
61. Спр. 11. Список місцевостей, де Союз мав своїх представників, 1930 р., 4 арк.
62. Спр. 17. Обіжники, програма, списки та ін.. документи про проведення «Дня емігранта» на території Львівського, Станіславського і Тернопільського воєводств, 1931 р., 26 арк.
63. Спр. 18. Звіт (керівництва) еміграційного дому у Львові за [1931] про значення і роботу «Дому», 1931 р., 2 арк.
64. Спр. 20. Відкритий лист до громадських, професійних та господарських установ Львова про організацію і мету діяльності «Еміграційного дому» у Львові, 1931 р., 1 арк.

Державний архів Волинської області, м. Луцьк
Ф. 46 Волынское воеводское управление отдела безопасности, г. Луцк.
оп. 9
65. Спр. 3840. Преписка с повитовыми старостами и МВД о выдаче заграничних паспортов эмигрантами, 31 июля 1936 – 6 февраля 1937г. 56 арк.

Державний архів Київської області, м. Київ
Ф. Р-3066 «Акціонерне товариство» «Русько-канадсько-американське пасажирське агентство» (РУСКАПА)». 1926-1930 рр.
оп. 1
66. Спр. 932. Опросные листы выезжающих в Америкую., 1927г. 27арк.

Державний архів Львівської області, м. Львів
Ф. 1 Львівське воєводське управління
оп. 34
67. спр. 3293, Листування з міністерством закордонних справ Республіки Польша., 1937р. арк. 15.

Державний архів Миколаївської області, м. Миколаїв
Ф. 229 Канцелярія миколаївського градоначальника, 1887-1917 рр.
оп. 1.
68. Спр. 36. Указ правительствующего Сената и приказ Николаевского градоначальника. О назначении М.М. Ландау Бразильским вице-консулом в гор. Николаеве, 20 декабря 1900 – 1 февраля 1901 года, 3 арк.
69. Спр. 730. Дело канцелярии Николаевского градоначальника. Первый распорядительный стол. О выдаче выходных свидетельств евреям, изъявившим желание навсегда выселиться из России при посредстве Еврейского Колонизационного Общества, 20 апреля 1904 – 7 июля 1905 года, 65 арк.

Ф. 230 Канцелярія Миколаївського військового губернатора, м. Миколаїв, 1883-1900 рр.
оп. 1
70. Спр. 12438. Дело о выдаче заграничных паспортов разным лицам, 10 января – 18 декабря 1890 года, 434 арк.

Державний архів Одеської області, м. Одеса
Ф. 2 Канцелярія Одеського градоначальника. 1802-1919 рр.
оп. 1
71. Спр. 1938. Дело канцелярии Одесского градоначальника. По распорядительному столу. О разрешении дворянину Александру Гецу открыть в Одессе контору для продажи билетов на проезд в Америку и отправки туда грузов и другим лицам, 1892 г., 42 арк.
72. Спр. 2059. Дело канцелярии Одесского градоначальника. По распорядительному столу. О разрешении открытия конторы по отправке эмигрантов в Америку, 1894 г., 54 арк.
73. Спр. 3345. Дело канцелярии Одесского градоначальника. По распорядительному столу. О назначении в Одессу иностранных консулов и переписка с ними, 1909 г., 44 арк.
74. Спр. 3453. Дело канцелярии Одесского градоначальника. По распорядит. столу. О назначении в Одессу иностранных консулов, 1911 г., 5 арк.

оп. 4
75. Спр. 3825. Дело канцелярии Одесского градоначальника. По судному столу. Высочайше утвержденные правила для деятельности в России акционерного Еврейского колонизационного общества, 30 июня 1892 – 1895 года, 381 арк.

Ф. 323 Одеське портове управління. 1905-1919 рр.
оп. 1
76. Спр. 23. Расписания и переписка в Одесском порту. О движении и стоянии судов, их задержании и проч., 17 января 1906 – 23 декабря 1906 года, 196 арк.

Ф. П-7 Одеський окружком. 1924-1930 рр.
оп. 1
77. Спр. 2503. Заявления коммунистов-эмигрантов, 1930 г., 7 арк.

Ф. Р-1915 Отдел управления Одесского губисполкома. 1920-1924 рр.
оп. 1
78. Спр. 5. Приказы и постановления, циркуляры Совнаркома и НК внутренних дел, 1923 р., 15 арк.

Державний архів Херсонської області
Ф. Р-2018 Уповноважений єврейського громадського комітету допомоги постраждалим від погромів. 1921-1923 рр.
оп. 1
79. Спр. 12. Списки, реєстраційні листи громадян, які виїхали в Америку, 1922 р., 75 арк.
80. Спр. 15. Документи (листування, списки, заяви, реєстраційні листи) про розшук родичів за кордоном, надання матеріальної допомоги; списки викладачів, працівників освіти по м. Херсону, 31 жовтня 1922 р. – 19 травня 1923 р., 73 арк.

Державний архів Чернівецької області
Ф. 3 Буковинська крайова управа (K. k. Bukowiner Landes-Regierung), 1854-1918 рр.
оп. 1
81. Спр. 5387. Листування з Міністерством внутрішніх справ і повітовими управліннями Буковини про порядок видачі і продовження термінів закордонних паспортів, 9 липня 1889 – 5 листопада 1889 р., 33 арк.
82. Спр. 6288. Рапорти Чернівецького міського магістрату про еміграцію жителів Буковини в Америку, 16 лютого 1894 – 30 березня 1894 р., 12 арк.
83. Спр. 6639. Директивні вказівки Міністерства внутрішніх справ і листування з повітовими управліннями про вжиття заходів щодо запобігання агітації серед населення за еміграцію в Америку, 3 квітня 1895 – 12 грудня 1900 р., 98 арк.
84. Спр. 6888. Листування з Міністерством внутрішніх справ, повітовими управліннями Буковини та іншими установами про вжиття заходів з метою боротьби проти масової еміграції жителів Буковини за океан, 7 квітня 1896 – 26 червня 1902 р., 203 арк.
85. Спр. 7159. Листування з повітовими управліннями Буковини про прийняття заходів з попередження еміграції жителів Буковини, 21 травня 1897 – 15 жовтня 1897 р., 56 арк.
86. Спр. 8025. Списки жителів Буковини, які емігрували до Америки, 2 квітня 1900 – 29 квітня 1900 р., 26 арк.
87. Спр. 9849. Вказівки Міністерства внутрішніх справ про попередження жінок, які отримали закордонні паспорти в Аргентину, про небезпеку проституції даній країні, 1911 р., 2 арк.
88. Спр. 10894. Листування з Новалицьким прикордонно-поліцейським комісаріатом про надання відомостей про перетин російсько-австрійського та румунсько-австрійського кордону особами, що емігрують до Америки, липень – серпень 1910 р., 36 арк.
89. Спр. 11172. Донесення Чернівецької дирекції поліції про організацію товариства з вербування робітників до Аргентини, 1911 р., 2 арк.
90. Спр. 11179. Вказівки Міністерства внутрішніх справ про попередження жінок, які отримали закордонні паспорти, про складність працевлаштування в Аргентині, 5 вересня – 11 вересня 1911 р., 2 арк.

оп. 2
91. Спр. 18639. Статистичні відомості і листування з крайовим жандармським командуванням про еміграцію жителів Буковини до Америки та інші країни і про з’ясування причин еміграції, 18 листопада 1900 – 22 квітня 1901 р., 133 арк.
92. Спр. 27955. Листування з Міністерством внутрішніх справ і виконавчим комітетом Буковинського сейму про порядок видачі дозволу заробітчанам на поїздку в Аргентину на роботу на сільськогосподарські ферми, 1911 – 1913 рр., 76 арк.

Ф. 7 Заставнівська повітова управа (K. k. Bezirkshauptmannschaft Zastawna), 1882-1918 рр.
оп. 1
93. Спр. 77. Директивні вказівки президії крайового управління Буковини про встановлення спостереження за діяльністю аргентинського і уругвайського консульств в м. Чернівці у питанні еміграції австрійських громадян, 1913-1914 рр., 14 арк.
94. Спр. 674. Листування з президією крайового управління Буковини і повітовими жандармськими управліннями про встановлення нагляду за діяльністю агентів що вербують населення для виїзду в Америку, 1912 р., 8 арк.

Ф. 8 Кіцманська повітова управа (K. k. Bezirkshauptmannschaft Kotzman), 1870-1918 рр.
оп. 1
95. Спр. 97. Директивні вказівки Крайової президії Буковини про придушення демонстрацій, які проводяться сербофілами, про заборону ідправлення листів поштовими голубами на Буковині, про забезпечення продуктами харчування громади повіти і провінції та з інших питань, 1913-1914 рр., 181 арк.

Опубліковані джерела
А. Документи органів державної влади та управління
96. Закон Укpаїни від 27 квітня 2004 р. № 486/2004 р. Про забезпечення організації співпраці з українцями, які проживають за межами України // Офіційний вісник України. – 2004. – № 17. – С. 26.
97. Полное собрание законов Российской империи. – СПб., 1882. – Т. 2. – 548 с.
98. Прес-реліз Посольства України в Аргентинській Республіці з нагоди відзначення 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносини між Україною і Аргентинською Республікою, 30 січня 2012 року [Електронний ресурс] // Посольство України в Аргентинській Республіці. – Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/argentina/ua/news /detail/75455.htm
99. Сборник торговых договоров и других вытекающих из них соглашений, заключенных между Россией и иностранными государствами / Под ред. И.В. Верховского. – Пг.: М-во торговли и промышленности, 1915. – 695 с.
100. Los ucranianos en la Argentina. Introduccion y notas de Ryszard Stemplowski // Estudios Latinoamericanos. – 1976. – Vol. 3. – Р. 289-307.

Б. Документи організацій, підприємств, політичних партій
101. Звернення з нагоди відзначення в УГКЦ Дня мігранта від 3 січня 2010 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт УГКЦ. – Режим доступу: http://www.ugcc.org.ua/1034.0.html
102. Звіт Української Центральної Репрезентації в Аргентині 2006 р. [Електронний ресурс] // Світовий конгрес українців. – Режим доступу: http://www.ukrainianworldcongress.org/Richni_Zahalni_Zbory2006/Zvity/Centrali/Argentina.pdf
103. Звіт Української Центральної Репрезентації в Аргентині 2009 р. [Електронний ресурс] // Світовий конгрес українців. – Режим доступу: http://www.ukrainianworldcongress.net/Richni_Zahalni_Zbory2009/Zvity/Centrali/Argentina.pdf
104. Лангада Л.М. Сообщение, сделанное инженером путей сообщения Л.М. Лангада в Совете съездов представителей торговли и промышленности 16 октября 1909 г. / Леонид Михайлович Лангада. – СПб.: Типо-литография т-ва «Свет», 1909. – 7 с.

В. Статистичні матеріали
105. Внешняя торговля России по странам назначения и происхождения товаров. – СПб: Тип. М.П. Фроловой, 1901. – 158 с.
106. Вывоз и привоз главнейших товаров во внешней торговле России с распределением по таможенным учреждениям. Свод данных русской статистики за 1908-1912 годы. – СПб.: Тип. лит. Фроловой, 1914. – 292 c.
107. Обзор хлебной торговли и деятельности Николаевского порта за 1912 г. / Николаевский Биржевой комитет. – Николаев: Тип. И.А. Фефербойма, 1913. – 34 с.
108. Отчет о деятельности Херсонского торгового порта и портового управления за 1914 год. – Херсон: Типо-литография С.Н. Ольховикова и А.С. Ходушина, 1915. – 79 с.
109. Отчет Одесского комитета торговли и мануфактуры за 1903-1905 гг. – Одесса: Тип. Торгового дома Бр. Кульберг, 1906. – 228 с.+ 22 табл.
110. Отчет Одесского комитета торговли и мануфактур за 1912 г. – Одесса: «Центральная» типография С.О. Розенштраухта и Н. Лемберга, 1913. - 304 с.
111. Отчет Одесского комитета торговли и мануфактур за 1913 г. – Одесса: «Центральная» типография С. О. Розенштраухта и Н. Лемберга, 1914. – 298 с.
112. Сборник сведений по истории и статистике внешней торговли России / Под ред. В.И. Покровского. – СПб.: Департамент таможенных сборов, 1902. – 34 с.
113. Транзит товаров. Свод данных статистики внешней торговли России за 1900-1911 годы. – СПб.: Типо-лит. М.П. Фроловой, 1914. – 25 с.

Г. Періодика
114. Буковина (Чернівці). – 1908.
115. Буковина (Чернівці). – 1905.
116. Буковина (Чернівці). – 1895. – 25 травня.
117. Бюллетень Российского Земско-городского комитета помощи беженцам. – 1921. – 15 мая (№3-4). – С.48-49.
118. В справі еміграції // Буковина (Чернівці). – 1895. – 29 травня.
119. Відвойовник: Одноднівка Української Стрілецької Громади в Аргентині. – Буенос-Айрес. – 1934. – 22 січня. – 24 с.
120. Вестник финансов, промышленности и торговли (СПб.). – 1911. – № 12. – C. 548.
121. Вестник финансов, промышленности и торговли (СПб.). – 1912. – № 11. – C. 536.
122. Губарчук П. Українці в Аргентині / Петро Губарчук // Жовтень. – Львів, 1956. – № 12. – С. 70-74.
123. Киевлянин: ежедневная газета (Киев). – 1889. – 27 июля.
124. Либавские биржевые известия (Либава). – 1913. – 27 апреля.
125. Недельная хроника // Всходы. – 1889. – 16 августа.
126. Недельная хроника // Всходы. – 1889. – 17 сентября.
127. Недельная хроника // Всходы. – 1892. – 9 февраля.
128. Нова Буковина. – 1912. – 6 березня.
129. Новое время (СПб). – 1910. – 17 ноября.
130. Новое время (СПб). – 1910. – 4 января.
131. Новое время (СПб). – 1910. – 18 октября.
131а. Одесский вестник. – 1892. – 24 сентября (№246).
132. Одесский листок: Ежедневная газета (Одесса). – 1891. – 5 сентября.
133. Одесский листок: Ежедневная газета (Одесса). – 1892. – 10 сентября (№233).
134. Рідний край: незалежна газета (Чернівці). – 1926.
135. Россия. – 1910. – 17 июля.
136. Советская этнография. –Выпуск 2. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1946. – С.172.
137. Соколов Н. В голодный год / Н. Соколов // Былое. – 1995. – №10.
138. Торгово-промышленная газета. – 1906. – 7 апреля.
139. Торгово-промышленная газета. – 1907. – 23 августа.
140. Торгово-промышленная газета. – 1907. – 14 декабря.
141. Торгово-промышленная газета. – 1908. – 13 января.
142. Торгово-промышленная газета. – 1908. – 13 марта.
143. Україна: Тижневик (Буенос-Айрес). – 1930.
144. Україна: Тижневик (Буенос-Айрес). – 1931.
145. Українська Робітнича Трибуна: Двотижневик (Буенос-Айрес). – 1932. – серпень (№1).
146. Українське слово: Тижневик (Буенос-Айрес). – 1928.
147. Українське слово: Тижневик (Буенос-Айрес). – 1929.
148. Український емігрант: Двотижневик (Львів). – 1927.
149. Український емігрант: Двотижневик (Львів). – 1928.
150. Український емігрант: Двотижневик (Львів). – 1930.
151. Український емігрант: Квартальник (Львів). – 1932.
152. Український емігрант: Квартальник (Львів). – 1937.
153. Український сокіл: Ілюстрований журнал українського Т-ва «Сокіл» в Південній Америці (Буенос-Айрес). – 1934.
154. Intercambio de la republica Argentina (B.-A.). – 1918. – P.32.
155. Volkszählung vom 31. Dezember 1910, veröffentlicht in: Geographischer Atlas zur Vaterlandskunde an der österreichischen Mittelschulen. K. u. k. Hof-Kartographische Anstalt G. Freytag & Berndt. – Wien, 1911.
156. Аlmanach de Gotha – Fnnuaire Geneologique, diplomatique et statistique. Russie. – Vol. 156. – Gotha: Sustas Pether, 1919. – Р.906.

Д. Мемуари, щоденники, епістолярії, автобіографії, дорожні нотатки
157. Андрухович К. З життя русинів в Америці : Спомини з років 1889-1892 / о. Константин Андрухович. – Коломия: Галицька накладня, 1904. – 60 с.
158. Беркенгейм А.М. Аргентина и ее колонии: Ст. 1 / Абрам Моисеевич Беркенгейм. – Москва: типо-лит. т-ва И. Кушнерев и К°, 1894-1895. – 25 с.
159. Беркенгейм А.М. Развитие колонизации и устройство земледельческих колоний в Аргентине / Абрам Моисеевич Беркенгейм // Русская мысль. – 1894. – № 9, 10.
160. Губарчук П. Українці в Аргентині / Петро Губарчук // Жовтень. – Львів, 1956. – № 12. – С. 70-74.
161. Карманський П.С. Між рідними в Південній Америці / Петро Сильвестрович Карманський. – Київ, Відень, Львів: Чайка, 1924. – 211 с.
162. Константиновский Я. Мое пребывание в Аргентине (верные сведения о колониях, колонистах и колониальном устройстве) / Яков Константиновский. – Одесса: б.и., 1893. – 73 c.
163. Лапин Е. Настоящее и будущее еврейской колонизации в Аргентине : Докл., чит. в Центр. ком. Еврейс. колонизац. о-ва в марте 1894 г. Е. Лапиным. – СПб.: Типо-лит. А.Е. Ландау, 1894. – 70 с.
164. Михайлівська-Цимбал Т. Спогади (Моє життя на еміграції) / Тетяна Михайлівська-Цимбал. – Буенос-Айрес: Вид-во Юліана Середяка, 1984. – 184 с.
165. Олеськів О. В справі еміграції / Осип Олеськів // Буковина. – Чернівці, 1895. – 29 квітня (11 травня). – С. 1-2.
166. Олеськів О. О еміграції / Осип Олеськів. – Львів: Типография Ставропигийского института под управлением Ив. Пухира, 1895. – 70 с.
167. Олеськів О. Про вільні землі / Осип Олеськів. – Львів, 1895. – Репринт. Видання. – Канада; Вінніпег, 1975. – 38 с.
168. Петлюра С. Повіреному в справах УНР в Аргентині М.А. Шумицькому / Симон Петлюра // Петлюра С. Статті. Листи. Документи. – Нью-Йорк, 1979. – Т. II. – С. 501-502.
169. Петрів В. Спомини з часів української революції (1917-1921): У 4 ч. / Всеволод Миколайович Петрів. – Ч. 2. – Львів: Червона Калина, 1927-1931. – 184 с.
170. Поликовский М. Аргентинський отклик / М. Поликовский, Я. Сиркес. – Одесса: изд. Гольперина и Швейдера, 1892. – 38 с.
171. Смирнов Ф. Южная Приатлантическая Америка: Полит.-экон. очерки с заметками о русской торговле в Бразилии: Из воспоминаний Федора Смирнова / Федор Смирнов. – СПб.: тип. т-ва «Обществ. польза», 1872. – 235 с.
172. Як ми жили за океаном: Розповiдi репатриантiв. – Л.: Кн.-журн. вид., 1958. – 76 с.
173. Gerchunoff A. Autobiografía / Alberto Gerchunoff // Gerchunoff A. Judio y Argentino: Viaje Tematico Desde «Los Gauchos Judios» (1910). – Buenos Aires: Milá, 2001. – 351 р.
174. Jordan R. Argentyna jako teren dla polskiego wychodźtwa: sprawozdanie z podróży informacyjnej / Roman Jordan. – Kraków: Polskie Tow. Emigr., 1912. – 44 s.

Е. Довідкові матеріали
175. Аргентина как рынок сбыта русской мануфактуры. – М.: Русское экспортное товарищество, Типо-Литография Кирстен, 1911. – 24 с.
176. Аргентина // Історія України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://histua.com/ru/knigi/ocherki-po-istorii-ukrainy/argentina
177. Балабан Я.С. Ехать, или не ехать в Аргентину? / Я.С. Балабан, Н.В. Вугман. – Одесса: Экон. тип., 1891. – 30 с.
178. Житомирский М. Аргентина: (Географический обзор): Сост. по лучшим источникам М. Житомирским. – Вильна: тип. А.Г. Сыркина, 1893. – 38 с.
179. Поликовский М. Аргентинський отклик / М. Поликовский, Я. Сиркес. – Одесса: изд. Гольперина и Швейдера, 1892. – 38 с.
180. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник / [В.М. Литвин, В.І. Гусєв, А.Г. Слюсаренко та ін.]. – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.
181. Марголин Д.С. Спутник эмигранта: Практ. путеводитель и справ. указ. для всех, собирающихся переселиться в чужие страны / Сост. Д. Марголин. – К.: С.М. Богуславский, 1906. – 168 с.
182. Ребрин И.А. Что нужно знать ходокам и переселенцам / Ипполит Алексеевич Ребрин. – Харьков: Ком. Харьк. о-ва распространения в народе грамотности, 1909. – 88 с.
183. Ребрин И.А. О переселении в Бразилию / Сост. И. Ребрин; Харьк. о-во сел. хоз-ва. – Харьков: ред. журн. «Хлибороб», 1909. – 14 с.
184. Справочная книга по вопросам эмиграции / Еврейское колонизац. о-во; Под ред. С.Я. Яновского и А.И. Кастелянского. – СПб.: Тип. И. Лурье и К°, 1913. – 240 с.
185. Табачник Д.В. Українці зарубіжжя та Україна : довідник / Д.В. Табачник, Г.Д. Попов. – К.: Знання, 2007. – 399 c.
186. Українські організації в країнах Заходу: Інформ. каталог / Ін-т дослідж. діаспори. – К.: ПЦ «Фоліант», 2004. – 102 с.
187. Baedeker K. Ősterreich, Oche Galizien, dalmatien, Ungarn und Bosnien: Handbuch fűr Reisende / Karl Baedeker. – Germany, Coblenz: K. Baedeker, 1913. – 384 p.
188. Hickmann A.L. Geographisch-statistischer Taschenatlas von Österreich-Ungarn. Ausgabe 1897 / Anton L. Hickmann. – Wien: Freytag & Berndt, 1897. – 64 p.
189. Inmigración Ucrania a la República Argentina [Електронний ресурс] // Сайт Української центральної репрезентації в Аргентині. – Режим доступу: http://www.ucrania.com/Articulos/tabid/58/ctl/Details/mid/392/ItemID/1/language/es-AR/Default.aspx
190. Russian // Encyclopaedia Judaica. – Jerusalem: Encyclopaedia Judaica-Keter, 1971. – Vol. 14. – Col. 433-475.

Ж. Збірники опублікованих матеріалів
191. Евреи Одессы и Юга Украины / Авт. сост. Л.Г. Белоусова, Т.Е. Волкова; Гос. архив Одесск. обл.; Междунар. евр. общин. центр «Мигдаль». –Одесса: ООО «Студия «НЕГОЦИАНТ», 2002. – Кн. 1. (Кон. XVII – нач. XX вв.). – 300 с.
192. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст.: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. О.В. Добржанський, М.П. Кушнір, М.Д. Никирса. – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2007. – 464 с.
193. Історія української дипломатії: перші кроки на міжнародній арені (1917-1924 рр.): документи і матеріали / Держ. ком. арх. України, Укр. НДІ арх. справи та документознавства; [авт. передм., упоряд.: І.Б. Матяш та ін.; редкол.: К.І. Грищенко (голова) та ін.]. – К.: Вид-во