СВІТОГЛЯДНА СИМВОЛІКА МЕТАЛЕВИХ ЖІНОЧИХ ПРИКРАС НАСЕЛЕННЯ КАРПАТО-ДНІСТРОВСЬКОГО РЕГІОНУ (ДРУГА ПОЛОВИНА V – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІІІ СТ.)

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

ВАМУШ АЛЬОНА АНАТОЛІЇВНА

УДК94:391.7-034(477.8)„04/12”

СВІТОГЛЯДНА СИМВОЛІКА МЕТАЛЕВИХ ЖІНОЧИХ ПРИКРАС
НАСЕЛЕННЯ КАРПАТО-ДНІСТРОВСЬКОГО РЕГІОНУ
(ДРУГА ПОЛОВИНА V – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІІІ СТ.)

Спеціальність 07. 00. 01 – Історія України

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук

Науковий керівник:
Пивоваров Сергій Володимирович
доктор історичних наук, професор

Чернівці – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….. 3
ВСТУП ……………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження ...…......13
1.1. Історіографічний огляд ..…………………………………………..13
1.2. Характеристика джерел ..….……………………………………....27
РОЗДІЛ 2. Історія населення Карпато - Дністровського регіону
в середньовічний час …..............................................................................45
2.1. Етнополітична ситуація в регіоні у другій половині
V – X ст…….....................……………….........……….………..................45
2.2. Входження Карпато-Дністровських земель до Київської
держави………………………….................................................................65
2.3. Територія регіону – складова частина Галицького та
Галицько-Волинського князівств ……………………….........................71
РОЗДІЛ 3. Відображення первісних вірувань у металевих прикрасах
жіночого костюму населення регіону...….............…...……….......…….81
3.1. Витоки і символіка прикрас населення слов’янського часу в
другій половині V – VІІ ст…….………………….................................... 81
3.2. Характеристика слов’янських прикрас у VІІІ – Х ст.……….…..97
РОЗДІЛ 4. Синкретизм символіки ювелірного убору жіночого костюму
давньоруського населення регіону…….………….....….........………... 112
4.1. Походження та еволюція основних типів жіночих прикрас
костюму давньоруського населення………………………...…….........112
4.2. Поєднання елементів первісної та християнської символіки у
металевих прикрасах………………………............….…........................160
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………….185
ДОДАТКИ ……………………………………………………..…………........235

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АДУ - Археологічні дослідження на Україні
АИМ - Археологические исследования в Молдавии
АО - Археологические открытия
АП УРСР - Археологічні пам’ятки УРСР
АСГЭ - Археологический сборник государственного Эрмитажа
БІЕВ - Буковинський історико-етнографічний вісник
ВВ - Византийский временник
ВДИ - Вестник древней истории
ВИ - Вопросы истории
ВІА - Вісник інституту археології
ЗНТШ - Записки наукового товариства імені Шевченка
ІУМ - Історія українського мистецтва
КСИА - Краткие сообщения Института археологии СССР
КСИИМК - Краткие сообщения Института истории материальной культуры
ЛБ - Літопис Борщівщини
МДАПВ - Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття та Волині
МИА - Материалы и исследования по археологии СССР
НТЕ - Народна творчість та етнографія
ПСРЛ - Полное собрание русских летописей
ПССІАЕ - Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології
РА - Российская археология
СА - Советская археология
СЭ - Советская этнография
УІЖ - Український історичний журнал
WA - Wiadomosci archeologiczne.

ВСТУП

Актуальність теми. Висвітлення минулого українських земель у добу середньовіччя є важливим і актуальним завданням вітчизняної історичної науки. Серед багатьох проблем, які отримали нове трактування в наш час, важливе місце посідають питання витоків та еволюції первісної і християнської символіки у середньовічного населення. Її дослідження та об’єктивний аналіз дозволяють отримати якісно нову інформацію про складні, а часто й суперечливі явища, які відбувалися на середньовічних землях України, й мають важливе значення для розуміння закономірностей і особливостей еволюції матеріальної та духовної культури місцевого населення. Водночас вивчення первісної та християнської символіки дозволяє простежити витоки багатьох традицій та обрядів, проаналізувати питання про співіснування християнського та язичницького світоглядів, з’ясувати значення християнства в культурному розвитку місцевого населення.
Досить перспективними для подібних досліджень та узагальнень є середньовічні матеріали із Карпато-Дністровського регіону. Ці землі здавна знаходилися на перехресті важливих транс’європейських шляхів, у контактній зоні різноетнічних утворень та у безпосередній близькості від кордонів середземноморської цивілізації. Все це наклало певний відбиток на матеріальну та духовну культуру середньовічних жителів регіону, привело до проникнення в його середовище яскравих символічних елементів, знайшло відображення в мистецтві, архітектурі, побуті, національному костюмі тощо. Давні символічні мотиви побутують і сьогодні та широко використовуються в орнаментиці виробів народного мистецтва, проте вже значною мірою втратили оберегові функції і сприймаються як декоративні.
У І тисячолітті нашої ери Карпато-Дністровські землі входили до основного ареалу поширення слов’янських (празька та райковецька) археологічних культур. Носії останніх взяли активну участь у міграційних процесах в південному та південно-східному напрямах, встановленню контактів із Візантійською імперією та кочівницьким світом. Тут досить рано сформувалися ранньодержавні утворення, які тісно контактували із Західною Європою. В часи Галицького та Галицько-Волинського князівств ці терени стали крайніми рубежами князівств, де проходили кордони із половецьким степом на південному сході та з Угорським королівством – на південному заході, із Польщею – на заході та давньоруськими князівствами – на сході. Все це наклало певний відбиток на етнічний склад, торгово-економічні зв’язки та духовний світ і релігійне життя місцевого населення.
Після монголо-татарської навали значна частина жителів регіону освоїла глибинні райони Карпатських гір, що привело до певної консервації звичаїв, обрядів, елементів давньої символіки, які певною мірою втратили жителі рівнинних територій. В подальшому тут склалася яскрава й самобутня матеріальна та духовна культура українців, в якій збереглися та ще й зараз побутують окремі елементи, притаманні ранньослов’янському та давньоруському суспільствам.
Духовний світ сучасного українського населення Карпато-Дністровського регіону неможливо збагнути без знання витоків його світогляду, де органічно переплелися язичницькі пережитки, християнське віровчення та синкретичні уявлення, в яких вони поєдналися. Одним із елементів вивчення цього багатогранного процесу саме і є аналіз елементів первісної та християнської символіки і її використання середньовічними жителями регіону. Завдяки цьому видається можливим простежити еволюцію багатьох уявлень, зрозуміти причини їх тривалого побутування в традиційній культурі.
Дослідження первісної та християнської символіки середньовічного населення Карпато-Дністровського регіону ускладнюється через фрагментарність або й повну відсутність писемних джерел. Тому на перший план висуваються археологічні матеріали. Вони посідають чільне місце при з’ясуванні питань про вірування носіїв археологічних культур на території регіону, фіксують час та особливості проникнення до цих земель християнства, дозволяють простежити його співіснування із первісними релігійними уявленнями, виникнення синкретичного світогляду тощо.
Серед виявленого на території регіону археологічного матеріалу найбільш важливу інформацію про первісну і християнську символіку несуть знахідки металевих жіночих прикрас (елементи головних уборів, скроневі кільця, шийні гривни, різноманітні підвіски, браслети, перстені та ін.). Їх вивчення дозволяє охарактеризувати процес еволюції релігійних уявлень у місцевого населення, розповсюдження в його середовищі ідей нового віровчення, а також переосмислення давніх символів і їх пристосування до потреб християнського культу.
Первісна та християнська символіка у населення Карпато-Дністровського регіону за матеріалами металевих жіночих прикрас ще не була предметом спеціального комплексного вивчення. Щоправда, окремі її аспекти спорадично досліджувалися, але без відображення оберегового, захисного значення, хронологічних меж використання окремих типів прикрас, видозмін у наступні періоди та без характеристики стилістичних особливостей.
Актуальність даного дослідження обумовлена ще й тим, що за останні десятиліття, завдяки масштабним археологічним дослідженням слов’янських та середньовічних старожитностей регіону, отримані якісно нові матеріали, які дають змогу уточнити періодизацію й типологію металевих прикрас, простежити їх еволюцію протягом тривалого часу.
Поза увагою фахівців залишилися й питання реконструкції зон розміщення металевих прикрас на середньовічному жіночому одязі. Не порушувалася також проблема про оберегові функції конкретної прикраси в жіночому вбранні, можливість спільного розміщення тих чи інших металевих оберегів (язичницьких і християнських) у складі одного костюму. В цілому змістовне навантаження металевих прикрас є малодослідженим, водночас, вони, будучи атрибутом обрядів, звичаїв та вірувань супроводжували жінку впродовж усього життя, накладали певний відбиток на її світогляд, ставлення до господарської діяльності, людських взаємовідносин та оточуючого світу.
Символізм металевих прикрас у жіночому костюмі не зник і сьогодні, і хоча він не завжди сприймається однозначно, все ж продовжує виконувати не тільки соціальну та естетичну функції, а й має охоронне значення. Причиною росту інтересу до символів є й тенденції сучасності, показником яких є відродження духовних потреб людини, її бажання піднятися над повсякденністю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та є однією із складових частин наукового напряму „Актуальні питання розвитку цивілізації стародавнього світу і середньовічного соціуму за даними писемних, археологічних й етнологічних джерел” (номер державної реєстрації 0111U004598).
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного вивчення археологічних, іконографічних й етнографічних матеріалів, даних писемних джерел дослідити первісну та християнську символіку металевих прикрас жіночого костюму в населення Карпато-Дністровського регіону, систематизувати й охарактеризувати витоки та еволюцію їх змістовного навантаження, простежити зовнішні впливи у формуванні синкретичних уявлень. Для реалізації цієї мети у дисертації поставлено наступні завдання:
- проаналізувати основні аспекти історії населення Карпато-Дністровського регіону в другій половині V – першій половині ХІІІ ст.;
- охарактеризувати апотропеїчні особливості в первісній символіці металевих прикрас;
- дослідити етапи проникнення і еволюції християнської символіки у прикрасах жіночого костюму;
- простежити відображення явищ синкретизму в символіці прикрас;
- відтворити розвиток металевих прикрас та їх світоглядної символіки у середньовічних жителів регіону.

Об’єктом дослідження є духовна культура населення Карпато-Дністровського регіону в середньовічний час.
Предметом дослідження виступає символіка металевих прикрас жіночого костюму середньовічного населення Карпато-Дністровського регіону та її функціональне і змістовне навантаження в системі тогочасних життєвих цінностей.
Географічні рамки дослідження охоплюють Карпато-Дністровський регіон, обмежений верхів’ями межиріччя Дністра та Пруту з їх притоками на півночі, заході та сході й Карпатськими горами на півдні. Сьогодні в адміністративно-територіальному поділі – сучасні Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та південна частина Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей України.

Хронологічні рамки охоплюють другу половину V – першу половину ХІІІ ст. і відповідають періодам проживання в Карпато-Дністровському регіоні населення в слов’янський (друга половина V – X ст.) та давньоруський (ХІ – перша половина ХІІІ ст.) час. З точки зору символіки жіночих прикрас – це період від існування металевих прикрас із первісною релігійною символікою й до появи і поширення оздоб жіночого костюму давньоруського часу із новими християнськими елементами та виникненням синкретичних за своєю сутністю металевих прикрас, в яких поєднувалися елементи язичницького та християнського світоглядів.

Методологічні засади дослідження. Для досягнення окресленої в роботі мети дисертантка використала принципи історичного аналізу й наукової об’єктивності на основі документованих фактів. Методологічною основою стало використання спеціально-історичних методів: проблемно-хронологічного, що зумовив висвітлення дисертаційних питань у часовій послідовності; історико-типологічного, який дав змогу у поетапно простежити процеси розвитку світоглядної символіки у слов’яно-руського населення регіону; синхроністичного, що використовувався для порівняння подій та явищ, які відбувалися паралельно у часі у різних регіонах; інтерпретаційного, який був застосований з метою комплексного аналізу наявного літописного матеріалу. Всебічне висвітлення теми відбувалось із застосуванням аналітичного, узагальнюючого і систематичного методів. Використання цих методів сприяло глибшому розкриттю обраної наукової проблеми, новому трактуванню багатьох маловивчених питань світоглядної символіки у досліджуваний період.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українській історіографії здійснено спеціальне комплексне і системне дослідження, в якому розкрито значення світоглядної символіки жіночих металевих прикрас у населення Карпато-Дністровського регіону. Уточнено час проникнення прикрас із християнською атрибутикою до місцевих мешканців. Набуло подальшого висвітлення використання християнської символіки різними прошарками давньоруського населення регіону. Розширено відомості про сутність знаково-символічних систем у первісних віруваннях на основі даних металевих оздоб жіночого костюму слов’янського населення регіону. Простежено вплив на символіку прикрас населення регіону візантійського і кочівницького світів. Суттєво доповнено джерельну базу дослідження матеріалами та знахідками металевих прикрас у регіоні впродовж другої половини V – першої половини ХІІІ ст. До наукового обігу залучено значну кількість досі не опублікованих археологічних матеріалів із слов’янських і давньоруських старожитностей регіону. На основі дослідження широкого кола літератури й археологічних джерел сформульовано низку узагальнюючих висновків, запропоновано рекомендації щодо наукового і практичного використання символіки середньовічного жіночого костюму.
Практичне значення отриманих результатів зумовлено їхнім новаторським характером і можливістю подальшого використання в науковій та освітній сферах. Проаналізовані в дисертації процеси еволюції символіки металевих прикрас жіночого костюму дозволяють віднайти коріння багатьох явищ і обрядів, характерних для українського населення Карпато-Дністровського регіону, встановити, що протягом століть тут проживали нащадки словʼянського населення та зафіксувати незмінність етнічної ситуації в регіоні протягом середньовіччя. Зібраний фактичний матеріал, його систематизація та аналіз можуть стати підґрунтям для подальших досліджень у цій царині, бути залучені при підготовці спеціальних та узагальнюючих праць з історії, археології, етнології та мистецтвознавства. Результати дослідження можуть використовуватися під час проведення лекційних та практичних занять у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації, шкільних курсах історії, розробки музейних експозицій, краєзнавчій роботі.
Особистий внесок аспіранта. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано статтю спільно з С. В. Пивоваровим (особистий внесок дисертанта становить – 50%).
Апробація результатів дисертації Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також знайшли відображення у доповідях на наступних конференціях: міжнародних, загальноукраїнських, регіональних та науково-практичних. Зокрема, на:
VI Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці, 12-13 жовтня 2007 р.);
Міжнародній науковій конференції „Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя”, присвяченій 90-річчю з дня народження видатного вітчизняного археолога Б. О. Тимощука (Чернівці, 10-11 квітня 2009 р.);
Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 140-річчю заснування першого культурного-освітнього товариства на Буковині „Руська бесіда” (Чернівці, 27-28 листопада 2009 р.);
III Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених на тему: „Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології” (м. Одеса, 15-16 квітня 2011 р.);
VI Міжнародній науковій конференції „Кайндлівські читання”, присвяченій 145-річчю від дня народження Ф. Р. Кайндля. (м. Чернівці, 29 квітня 2011 р.).
Крім того, положення дисертації обговорювалися на кафедрах історії України та етнології, античної і середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 статтях, з них – 7 у наукових статтях, які вміщено у наукових виданнях ДАК України.
Структура та обсяг дисертаційної роботи визначається змістом проблеми, поставленою метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків (разом – 184 сторінки), списку використаних джерел і літератури (49 сторінок, 550 позицій) та додатків (18 сторінок). Загальний обсяг роботи становить 252 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі аналізу різнохарактерних джерел, встановлено, що на землях краю в другій половині V – Х ст. проживало численне слов’янське населення, яке мало розвинуте сільське господарство, ремесла і промисли. Важливу роль в його житті відігравали торгово-економічні і військово-політичні контакти з Візантійською імперією та кочівницьким світом. Їх наслідком було проникнення до місцевих жителів більш досконалих навиків в обробці металів, товарно-грошових відносин та різних нововведень, у тому числі й в одязі. Все це сприяло формуванню оригінальних рис у символіці прикрас регіону, які відображали семантичні уявлення про будову Всесвіту й місце в ньому людини.
Наступні півтора століття (ХІ – перша половина ХІІІ ст.) стали переломним етапом у житті населення регіону. В цей час відбулися прогресивні зміни в господарській діяльності та духовній культурі. На місце первісному світобаченню приходить християнство з його стрункою системою поглядів на Світ і людину в ньому. Разом із феодалізацією суспільства простежуються соціальна диференціація давньоруського суспільства, що знайшло відображення в стратифікації костюму і символіці прикрас.
Первісна символіка, жіночих металевих прикрас населення регіону у слов’янський час, де були присутні складні сюжетні композиції, знаки, фігури із глибоким язичницьким змістом, із часом зазнають еволюційних змін. Окремі типи прикрас виконують вже не тільки функції амулетів та апотропеїв, а й стають талісманами. Вони відображали уявлення тогочасних людей про природу і навколишній світ, були атрибутами під час виконання різних ритуалів, засвідчували певний статус їх власників у суспільстві. В деяких прикрасах, зокрема фібулах, відображаються також уявлення про час та календар. Незначна кількість знахідок металевих прикрас на пам’ятках слов’янських культур свідчить про їх використання переважно представниками родової та племінної верхівки. Разом із тим окремі знахідки говорять про знайомство місцевих мешканців з елементами християнства.
Наявні в нашому розпорядженні матеріали дозволяють простежити декілька етапів проникнення та розвитку християнської символіки в середовищі місцевого населення, які тісно пов’язані з соціально-економічним, політичним та культурним розвитком східноєвропейського населення.
Перший етап (V – VІІ ст.) характеризується проникненням та появою окремих елементів, переважно християнської символіки, до місцевих язичницьких племен. У VIII – X ст. на території краю продовжують панувати первісні вірування. Однак, значно зростає асортимент і кількість металевих прикрас у місцевих жителів, а орнаментація та форма окремих типів дає змогу говорити про розширення їхнього світоглядного змісту. Поряд із вже відомими типами ювелірних виробів (фібулами, лунницями, солярними підвісками) з’являються нові – персні, накладки на пояс, дзвіночки та скроневі кільця чи сережки, в яких знайшли відображення уявлення місцевого населення про небесні світила, аграрний цикл робіт, зв’язок із підземним світом тощо.
На другому – (кінець Х – ХІ ст.), із хрещенням місцевої людності, до прикрас, які використовувалися в попередні періоди, додається християнська атрибутика. Центральне місце серед металевих прикрас тепер посідають вироби із християнською символікою: натільні хрести, воротні іконки, хрести-релікварії (енколпіони), монетовидні і монетні підвіски, амулети-змійовики та ін., які переймають на себе основну захисну функцію та є структурними елементами нових поглядів на будову світу та ролі в ньому людини.
Третій етап (ХІІ – перша половина ХІІІ ст.) відзначається поширенням прикрас із християнською символікою серед переважної більшості мешканців регіону при збереженні первісних (язичницьких) вірувань. Їх вивчення засвідчує, що нові елементи християнської релігії були доповненні традиційними язичницькими символами, які піддавались переробці відповідно до нової ідеології.
Із включенням території регіону до складу Київської держави відбулися суттєві зміни в духовному житті населення регіону, пов’язані із християнізацією. Набувають значного поширення металеві прикраси із зображенням хреста, Розп’яття, зображеннями Богоматері та святих. Поряд із ними продовжують використовуватися прикраси з первісною символікою, зміст яких переосмислюється та пристосовується до потреб християнства. Їх вивчення засвідчує, що нові елементи християнської релігії були доповнені традиційними язичницькими символами, які піддавались переробці відповідно до нової ідеології.
В оздобах цього періоду відбулися значні зміни. Серед них варто підкреслити такі моменти: появу чисельних прикрас, які з’являються на території Давньої Русі після прийняття християнства; проникнення в середовище князівської та боярської верхівки суспільства „модних” оздоб із території Візантії і Західної Європи та їх наслідування й переосмислення місцевими ювелірами; оформлення парадного варіанту прикрас костюму; появу прикрас із синкретичними рисами. Яскравим прикладом цього є луннниці та змійовики, в яких в одній прикрасі поєднані первісні уявлення та християнські атрибути.
Все це сприяло формуванню різнотипових металевих прикрас, які в своїй символіці поряд із язичницькими уявленнями фіксували нове світосприймання, що прийшло із християнством. Разом із тим окремі первісні елементи прикрас переосмислюються, їм надається нове пояснення, близьке до так званого „народного християнства”.
Вивчаючи предмети з язичницькою символікою, можемо стверджувати, що розповсюдження і широке використання цих прикрас на території регіону припадає на період після прийняття християнства. І більшість із них несуть у собі та уособлюють не тільки язичницькі, а й християнські ідеї. Окремі типи прикрас знаходять відповідник у провінційно-візантійському світі, де вживалися у попередні періоди. У такий спосіб формувався синкретичний світогляд, що значною мірою зберігся у народному середовищі до ХІХ ст. На основі цього світогляду склався сплав традицій, прояви яких розмежовувалися в конкретній ситуації на офіційні обряди та народні вірування.
Простежуючи еволюційний розвиток металевих жіночих прикрас та їх символіки у середньовічного населення регіону визначено, що вони зазнали суттєвих змін протягом другої половини V – першої половини ХІІІ ст. Їх форма, функціональне призначення, змістовне навантаження ускладнювалися, а кількість зростала. Свого апогею розвиток металевих прикрас жіночого костюму досяг у давньоруський час. У цей період жіночий костюм, особливо його парадний варіант, у середовищі князівсько-боярської верхівки набуває строгої регламентації, а металеві прикраси відображають макрокосм у мікрокосмі символіки вбрання.
Таким чином, дослідження металевих прикрас жіночого костюму у середньовічний час, дозволяє отримати важливу інформацію про світоглядні уявлення населення Карпато-Дністровського регіону та відображає складні явища у світосприйманні місцевих мешканців, формування в його середовищі синкретичних поглядів, які сприймалися крізь призму християнської ідеології та поєднувалися з традиційними первісними уявленнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Археологічні джерела (фонди архівів, музеїв і наукових установ)
Буковинський центр археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (далі БЦАД) Фонди. Науковий архів (НА)

1. БЦАД – Фонди.
2. Михайлина Л. П. Звіт про розкопки городища ХІІ-ХІІІ ст. в с. Чорнівка Новоселицького району Чернівцької області в 1985, 1988 рр. / Л. П. Михайлина, С. В. Пивоваров, І. П. Возний // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 2. – 34 с.
3. Михайлина Л. П. Звіт про розкопки городища VІІІ-Х ст. Ревне ІІ, ур. Ріпа в с. Ревне Кіцманського району Чернівецької області в 1988 р. / Л. П. Михайлина // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 3. – 32 с.
4. Михайлина Л. П. Звіт про розкопки городища VІІІ-Х ст. біля с. Ревне Кіцманського району та феодальної укріпленої садиби ХІІ-ХІІІ ст. біля с. Чорнівка Новоселицького району в 1989 р. / Михайлина Л. П., Пивоваров С. В., І. П. Возний // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 4. – 59 с.
5. Михайлина Л. П. Звіт археологічної експедиції Чернівецького університету про розкопки городища VІІІ-Х ст. біля с. Ревне та Чорнівського городища у 1991 р. / Л. П. Михайлина, І. П. Возний // НА БЦАД. – Ф.3. – Оп. 1. – Од. зб. 5. – 63 с.
6. Михайлина Л. П. Звіт про археологічні роботи Буковинського центру археологічних досліджень при ЧДУ ім. Ю. Федьковича на території сіл Василів та Онут Заставнівського рфйону Чернівецької області в 1997-1998 рр. / Л. П. Михайлина, С. В.Пивовров, Б. Т. Рідуш // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 6. – 33 с.
7. Михайлина Л. П. Звіт про археологічні роботи Буковинського центру археологічних досліджень при ЧДУ ім. Ю. Федьковича на городищі по близу с. Зелена Липа Хотинського району Чернівецької області в 2000-2001 рр. / Л. П. Михайлина, С. В. Пивовров // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 8. – 54 с.
8. Пивоваров С. В. Звіт про археологічні роботи Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ ім. Ю. Федьковича на території с. Галиця Сокирянського району Чернівецької області в 1999 р. / С. В. Пивоваров, Л. П. Михайлина, Б. Т. Рідуш // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 7. – 76 с.
9. Пивоваров С. В. Звіт про археологічні роботи Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ ім. Ю. Федьковича на городищах в с. Недобоївці та с. Зелена Липа Хотинського району Чернівецької області в 2003 р. / Б. О. Тимощук // НА БЦАД. – Ф. 3. – Оп. 1. – Од. зб. 9. – 31 с.
10. Тимощук Б. О. Рукописні матеріали. Давня Русь (поселення городища) / Б. О. Тимощук // БЦАД – Ф. 3. – Оп. 2. – Од. зб. 9. – 100 с.
11. Тимощук Б. О. Рукописні матеріали. Давня Русь (могильники) / Б. О. Тимощук // БЦАД – Ф. 1. – Оп. 2. – Од. зб. 10. – 30 с.

Інститут археології Національної академії наук України.
Науковий архів (далі НА ІА НАНУ)

12. Тимощук Б. О. Археологічні розвідки Чернівецького музею на Дністрі в 1949 р. / Б. О. Тимощук // НА ІА НАНУ – Чернівці, 1949. – 1949/37. – 15 с.
13. Тимощук Б. О. Археологічні розвідки Чернівецького краєзнавчого музею в 1950 р. / Б. О. Тимощук // НА ІА НАНУ. – Чернівці, 1950. – 1950/14. – 5 с.
14. Тимощук Б. О. Розвідка словянських памяток на Дністрі в 1954 р. / Б. О. Тимощук // НА ІА НАНУ. – Чернівці, 1954. – 1954/15. – 5 с.
15. Тимощук Б. О. Розкопки праслов’янського храму в с. Василів Чернівецької області / Б. О. Тимощук // НА ІА НАНУ. – Чернівці, 1958. – 1958/19. – 8 с.
16. Тимощук Б. О. Звіт про археологічні дослідження Чернівецького краєзнавчого музею в 1960 р. / Б. О. Тимощук // НА ІА НАНУ – Ф. 3481. – 16 с.
17. Тимощук Б. О., Филипчук М. А., Отчет об исследованиях городища XII-XIII вв. в с. Черновка Новоселицкого района Черновицкой области в 1982 г. / Б. О. Тимощук, М. А. Филипчук // НА ІА НАНУ – Черновцы, 1982. – 1982/52. – 25 с.
18. Томенчук Б. П. Звіт про розкопки давньоруського городища Городок – літописного Городка на Черемоші в с. Карапчеві на Черемоші Вижницького району Чернівецької області в 1978-1980 рр. / Б. П. Томенчук // НА ІА НАНУ – Чернівці, 1980. – 1980/47. – 28 с.
19. Томенчук Б. П. Звіт про розкопки на давньоруському городищі в с. Луковище, Рогатинського району Івано-Франківської області та в с. Василів Заставнівського району Чернівецької області в 1985 р. / Б. П. Томенчук // НА ІА НАНУ – Івано-Франківськ, 1985. – 1985/61. – 21 с.

Львівський історичний музей (далі ЛІМ). Фонди. Чернівецький краєзнавчий музей (далі ЧКМ). Фонди. Архів науково відділу (далі АНВ).

20. ЛІМ – Фонди. – (Група КР)
21. ЧКМ – Фонди. – (Група ІІ; ІІІ)
22. Войнаровский В. Н. Отчет о полевых исследованиях археологической экспедиции краеведческого музея в 1986 г. / В. Н. Войнаровский // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп.2. – Од. зб. 578. – 43 с.
23. Тимощук Б. О. Щоденники за 1947-1950 рр. №1-5 / Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – 170 с.
24. Тимощук Б. О. Археологічне дослідження Середнього Подністров’я (1947 р.) / Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 4. –10 с.
25. Тимощук Б. О. Археологічні дослідження у верхів’ї р. Серет у 1951 р. / Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 15. – 11 с.
26. Тимощук Б. О. Лекція “Середньовічні міста Буковини (Василів, Чернівці, Хотин)” / Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 73. – 17 с.
27. Тимощук Б. О. Звіт про розкопки давньоруського храму в с. Василів, Чернівецької обл. в 1958-1959 рр. / Б. О Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 39. – 21 с.
28. Тимощук Б. О. Звіт про дослідження слов’янських пам’яток VІІІ-ІХ ст. в Заставнівськму районі Чернівецької області / Б. О Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 237. – 36 с.
29. Тимощук Б. О. Звіт про розкопки давньоруського городища в с. Перебиківці, Хотинського району Чернівецької області в 1969 р. / Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 375. – 14 с.
30. Тимощук Б. О. Звіт про роботу об’єднаної археологічної експедиції ЧДУ та ЧКМ у 1970 р. / Б. О. Тимощук, Л. Кулініченко, В. Чорний // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 187. – 19 с.
31. Томенчук Б. П. Звіт про розкопки давньоруського городища Окопи в с. Молодія, Глибоцького району Чернівецької обл. в 1977 р. / Б. П. Томенчук, Б. О. Тимощук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 286. – 39 с.
32. Томенчук Б. П. Звіт про розкопки давньоруського городища Замчище (дитинця літописного Василева на Дністрі) в с. Василеві, Заставнівського району Чернівецької області в 1977 р. / Б. П. Томенчук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 287. – 69 с.
33. Томенчук Б. П. Звіт про розкопки давньоруського городища Замчище (дитинця літописного Василева на Дністрі) в с. Василеві, Заставнівського району Чернівецької області в 1978 р. / Б. П. Томенчук // АНВ ЧКМ – Ф. 23/42. – Оп. 2. – Од. зб. 293. – 18 с.
Писемні джерела:
34. Аль-Истархи. Книга климатов / Аль-Истархи // Методические рекомендации и источники по курсу древней истории восточных славян. – Горький, 1985. – С. 30–32.
35. Арцыховский А. В. Новгородская грамота на бересте (из раскопа 1955 г.) / А. В. Арцыховский, В. И. Борковский. – М. : АН СССР, 1958. – 152 с.
36. Арцыховский А. В. Новгородская грамота на бересте (из раскопа 1951 г.) / А. В. Арцыховский, М. И. Тихомиров. – М. : АН СССР, 1953. – 153 с.
37. Гардизи (Абу Саид Гардизи). Краса повествований / Гардизи // Методические рекомендации и источники по курсу древней истории восточных славян. – Горький, 1985. – С. 36–39.
38. Дмитрий Солунский (Фессалоникийский). Сказания о чудесах / Дмитрий Солунский // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.) / . – М. : Восточная литература, 1995. – Т. 2. – С. 91–211с.
39. Зализняк А. А. Древненовгородский диалект / А. А. Зализняк – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 872 с.
40. Ибн-Фадлан. Книга Ахмеда ибн-Фадлена и его путешествие на Волгу у 1921-1922 гг. / Ибн-Фадлан // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Наука, 1991. – Т. 1. – С. 10–18.
41. Известия Ал-Бекри и других авторов о Руси и славянах. – СПб. : [б. и.] 1878. – Ч. 1. – 192 с.
42. Иоанн Эфесский (Асийский). Церковная история / Иоанн Эфесский // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Наука, 1991. – Т. 1. – С. 276–291.
43. Книга о пределах мира от Востока к Западу // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Наука, 1991. – Т. 1. – С. 31–35.
44. Кучкин В. А. К изучению текста Новгородской берестяной грамоты № 138 / В. А. Кучкин // СА. – 1977. – № 4. – С. 292–294.
45. Літопис Руський / пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанець. – К. : Дніпро, 1989. – XVI, 591 с.
46. Маврикий. Стратегикон // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Наука, 1991. – Т. 1. – С. 364–393.
47. Никифор (патриарх Константинопольський). Бреварий / Патриарх Никифор // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Восточная литература, 1995. – Т. 2. – С. 221–247.
48. Полное собрание русских летописей. – СПб : Тип. Э. Праца, 1843. – Т. 2 : Ипатьевская летопись. – 377 с.
49. Полное собрание русских летописей. – 2-е изд. – М : Языки славянской культуры, 2001. – Т. 2 : Ипатьевская летопись. – 648 с.
50. Полное собрание русских летописей. – СПб : Тип. Э. Праца, 1846. – Т. І : Лаврентиевская летопись. – 267 с.
51. Полное собрание русских летописей. – 2-е изд. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – Т. 1 : Лаврентиевская летопись. – 496 с.
52. Прокопий Кесарийский. История воин / Прокопий Кесарийский // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Наука, 1991. – Т. 1. – С. 251–259.
53. Слово о полку Игоревым / под ред. В. П. Андриановой-Перетц. – М.; Л.: АН СССР, 1950. – 483 с.
54. Слово о полку Ігоревім / передм. та прим. Л. Махновця й О. Мишанича; упоряд. О. Лисенко. – К. : Веселка, 2008. – 134 с.
55. Слово святого Ніфонта : [електронний ресурс] – / Режим доступу : // http : // Sobornik. ru /text / zlatoust / zlatoust 091. htm
56. Феофилакт Симокатта. История / Феофилакт Симоката // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Восточная литература, 1995. – Т. 2. – С. 10–64.
57. Фредегар Схоластик. Хроника Фредегара / Фредегар Схоластик // Свод древнейших письменных известий о славянах (I-VI вв.). – М. : Восточная литература, 1995. – Т. 2. – С. 364–393.

Етнографічні джерела
58. Балдыженко К. Буковина (“Зеленая Русь”) и ея прошлое / К. Балдыженко – Петроград : [б. и.], 1915. – 50 с.
59. Гаркави А. Я. Сказания мусульманських писателей о Славянах и Русских (с половины VII до Х вв. / А. Я. Гаркави. – СПб. : Тип. Имп. АН, 1870. – С. 129–138.
60. Доманицький В. Про Буковину та життя буковинських українців / В. Доманицький. – К., 1910. – 54 с.
61. Зеленин Д. К. Женские головные уборы восточных (русских) славян / Д. К. Зеленин // Slavia (Прага). – 1926. – № 3. – С. 302–304.
62. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль. – Чернівці : Молодий буковинець, 2000. – 207 с.
63. Кожолянко Г. К. Етнографія Буковини / Г. К. Кожолянко. – Чернівці : Золоті литаври, 1999. – Т. 1. – 378 с.
64. Кожолянко Я. Буковинський традиційний одяг / Я. Кожолянко – Чернівці : Саскатун, 1994. – 260 с.
65. Костишина М. В. Український народний костюм Північної Буковини / М. В. Костишина. – Чернівці : Рута, 1996. – 189с.
66. Котляревский А. О погребальних обычаях языческих славян / А. О. Котляревский. – М., 1868. – 252 с.
67. Нестеровский П. А. Бессарабские русины : историко-этнографический очерк / П. А. Нестеровский. – Варшава, 1905. – 176 с.
68. Русскій народъ, его обычаи, обряды, преданія, суеверія и поэзія / Собрал М. Забылин. – М. : Изданіе М. Березина : [б. и.], 1880. – 607 с.
69. Степанова Ю. В. Высочные кольца из древнерусских сельських памятников Верхневолжья / Ю. В. Степанова // Stratum plus, (Кишинев). – 2010. – № 5. – С. 275–284.
70. Степанова Ю. В. Древнерусская женская погребальная одежда Верховолжья / Ю. В. Степанова // Женщины в истории Твери. – Тверь, 2006. – С. 28–34.
71. Степанова Ю. В. Древнерусский костюм по книжным источникам и археологическим материалам / Ю. В. Степанова // Древняя Русь. Вопросы медиевистики, (Москва). – 2010. – № 4 (42). – С. 84–92.
72. Шухевич В. О. Гуцульщина. 1, 2 ч. / О. В. Шухевич.– Репр. вид. 1899 р. – Верховина : Гуцульщина, 1997. – 352 с.
73. Ящуржинскій Хр. Остатки языческих обрядовъ, сохранывшыеся въ маорусскомъ погребеныи / Хр. Ящуржинскій // Киевская старина. – 1890. – Т. 28. – С. 130–132.
74. Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatkunde. – Сzernowitz, 1899. – 108 s.
75. Kaіndl R. F. Ethnographische Streifzüge in den Ostkarpathen / R. F. Kaіndl. – Wien, 1898. [s. n.] – 26 s.
76. Kolberg O. Rus karpacka / O. Kolberg – Wroclaw, 1970. – Т. 1. – 89 s.

Монографії, статті
77. Адлер Б. Ф. Возникновение одежды / Б. Ф. Адлер. – СПб. : [б. и.], 1903. – 84 с.
78. Агапов А. С. О способах ношения высочных колец / А. С. Агапова, Т. Г. Сарачева // РА. – 1997. – № 1. – С. 99–108.
79. Айбабин А. И. К вопросу о происхождению сережек пастырского типа / А. И. Албабин // СА. – 1973. – № 3. – С. 62 – 72.
80. Албегова З. Х. Палеосоциология аланской религии VII-IX вв. (по материалам амулетов из катакомбных погребений Северного Кавказа и Среднего Дона) / З. Х. Албегова // РА. – 2001. – № 2. – С. 83–86.
81. Алешковский М. Х. Русские глебоборисовские энколпионы / М. Х. Алешковский // Древнерусское искусство. Художественная культура домонгольськой Руси. – М. : Наука, 1972. – С. 104–125.
82. Амброз А. К. Фибулы Юга европейской части СССР / А. К. Амброз. – М. : Наука, 1966. – 111 с.
83. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині (ранньослов’янського і давньоруського періодів) / под. ред. В. В. Ауліха, І. П. Герета, С. І. Пеняка. – К. : Наук. думка, 1982. – 268 с.
84. Археология Венгрии / ред. В. С. Титов, Т. Кеминцеи, Э. А. Балагури. – М. : Наука, 1986. – 350 с.
85. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды) / ред. : Р. Т. Грибович, Л. Г. Мацневой. – К. : Наук. думка, 1987. – 129 с.
86. Археологія Української РСР : Первісна археологія / ред. С. М. Бібіков. – К. : Наук. думка, 1971. – Т. 1. – 451 с.
87. Археология Украинской ССР : Раннеславянский и древнерусский периоды / гл. ред. И. И. Артеменко.– в 3 т. – К. : Наук. думка, 1985-1986. – Т. 3.– 573 с.
88. Архипова Є. Нові знахідки стеатитових віконок в Україні / Є. Архипова // Студії мистецтвознавчі. – К. : ІМФЕ, 2004 – Ч. 3(7). – С. 7–20.
89. Арцыховский А. В. Новгородские грамоты на бересте : Из раскопок 1958-1961 гг. / А. В. Арцыховский. – М., 1963. – 86 с.
90. Арцыховский А. В. Одежда // История культуры Древней Руси. Домонгольский период. Материальная культура. – М.; Л. : АН СССР, 1951. – Т. 1. – С. 234–262.
91. Аулих В. В. Древнерусское поселение у с. Рипнев Львовской области / В. В. Аулих // КСИА АН УССР. – К., 1957. – Вип. 7. – С. 106 – 108.
92. Ауліх В. В. З історії долітописного Галича / В. В. Ауліх // Дослідження з слов’яно-руської археології. – К., 1976. – С. 120–134.
93. Аулих В. В. Историческая топография древнего Галича / В. В. Аулих // Славянские древности. – К. : Наук. думка, 1980. – 166с.
94. Ауліх В. В. Ковалі золота, срібла й міді давнього Галича / В. В. Ауліх // Жовтень. – 1987. – № 10. – С. 96–100.
95. Ауліх В. В. Матеріальна культура населення Прикарпаття і Волині у VІІІ-ІХ ст. / В. В. Ауліх // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час / редкол. І. К. Свєшніков, М. Ю. Смішко, В. В. Ауліх. – К. : Наук. думка, 1976. – С. 108–121.
96. Ауліх В. В. Металеві пряжки і прикраси з верхнього горизонту городища в с. Зимне Волинської області / В. В. Ауліх // МДАПВ. – К. : [б. в.], 1962. – Вип. 4. – С. 92–105.
97. Ауліх В. В. Перегородчаті емалі давнього Галича / В. В. Ауліх, М. П. Фіголь // НТЕ. – 1984. – № 3. – С. 81–83.
98. Аулих В. В. Раскопки древнего Галича / В. Аулих // АО 1970 г. – М., 1971. – С. 297–299.
99. Афанасьев-Чужбинский А. Поездка в Южную Россию. Очерки Днестра / А. Афанасьев-Чужбинский. – СПб. : [б. и.], 1863 – Ч. 2. – 437 с.
100. Багрій Р. Скарб срібних виробів княжої доби із Соколя на Львівщині / Р. Багрій, В. Петегирич // Studia archeologica. – Львів, 1993. – № 1. – С. 42–44.
101. Баженов О. Л. Історія та культура середнього Подністров’я ІХ-ХІІІ ст. / О. Л. Баженов. – Кам’янець-Подільський : Медобори 2006, 2009. – 304 с.
102. Балух В. Святий Андрій Первозданний і проблема християнізації східноєвропейських земель / В. Балух, Б. Боднарюк // ПССІАЕ. : зб. наук. пр. / наук. ред. О. І. Сич. – Чернівці : Золоті литври, 2000. – С. 100 – 120.
103. Баран В. Д. Матеріальна культура населення Прикарпаття і Волині у VI – VII ст. / В. Д. Баран // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час / редкол. : І. К. Свєшніков, М. Ю. Смішко, В. В. Ауліх. – К. : Наук. думка, 1976. – 221 с.
104. Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья (по материалам поселения в с. Рашков) / В. Д. Баран. – К. : Наук. думка, 1988. – 160 с.
105. Баран В. Д. Слов’янське поселння середини І тисячоліття н. е. біля с. Теремці на Дністрі / В. Д. Баран // ВІА. – 2008. – Вип. 3. – С. 38–67.
106. Баран В. Д. Слов’янська община / В. Д. Баран. – К. ; Чернівці : Зелена Буковина, 2004. – 192 с.
107. Баран В. Д. Черняхівська культура. За матеріалами верхнього Дністра і Західного Бугу / В. Д. Баран. – К. : Наук. думка, 1981. – 263 с.
108. Беляев Л. А. Проблемы христианского и „языческого” в погребальном обряде средневековой Москвы / Л. А. Беляев // Истоки русской культуры (археология и лингвистика) : тезисы докладов. – М., 1993. – С. 29–32.
109. Бєляєва С. О. Поселення Дніпровського Лівобережжя Х-ХV ст. / С. О. Бєляєв, А. І. Кубашев. – К. : Наук. думка, 1995. – 110 с.
110. Биляшивский Н. Раскопки на Княжей горе в 1982 году / Н. Биляшивский // Киевская старина. – 1893. – Т. 12. – С. 134–142.
111. Бланкофф Ж. Языческие пережитки в женских украшениях Древней Руси (о черниговских лунницах) / Ж. Бланкофф // 1000 років Чернігівській єпархії. – Чернігів : Сіверянська думка, 1992. –С. 26–30.
112. Болдуряну А. О нових находках с поселения Алчедар (республіка Молдова) / А. Болдуряну, С. Рябцева, Н. Тельнов // Археологічні студії. – К. ; Чернівці : Зелена Буковина, 2010. – Вип. 4. – С. 157 – 169.
113. Бондрівський М. Археологічна діяльність Ізидора Шараневича (1829-1901) / М. Бондрівський // Постаті української археології. МДАПВ. / [редкол. : Я. Ісаєвич, Л. Мацкевич та ін.].– 1997. – Вип. 7. – С. 95–97.
114. Босий О. Г. Священне ремесло Мокоші. Традиційна жіноча ритуальна символіка в українців / О. Г. Босий ; Ін-т етнології, фольклору та мистецтвознавства ім. М. Т. Рильського НАН України. – Вінниця : Вид. Рогальська І.О., 2011. – 212 с.
115. Бочаров Г. Н. Художественный металл Деревний Руси Х-ХІІІ вв. / Г. Н. Бочаров – М. : Наука, 1984. – 320 с.
116. Брайчевская А. Т. К вопросу о ремесле культуры полей погребений / А. Т. Брайчевская // КСИА. – К. : АН УРСР, 1953. – Вып. 2. – С. 21–23.
117. Брайчевская Е. А. Летописные даные о древнерусском мужиком костюме Х-ХIII вв. / Е. А. Брайчевская // Земли Южной Руси в IX-XIV вв. – К. : Наук. думка, 1985. – С. 119–124.
118. Брайчевський М. Ю. Утверждение христианства на Руси. – К. : Наук. думка, 1989. – 296 с.
119. Братченко C. H. Пам'ятки багатоваликової кераміки / C. H. Братченко // Археологія Української РСР : в 3 т. – К. : Наук. думка, 1971. – Т. 1. – С. 334–343.
120. Буданова В. П. Великое переселение народов. Этнополитические и социальные аспекты / В. П. Буданова, И. Е. Ермолова. – Санкт-Петербург : Алетейя, 2011. – 336 с.
121. Булкин В. А. Археологические памятки Древней Руси ІХ-Х вв / В. А. Булкин, И. В. Дубов, Г. С. Лебедев – Л. : Ленинград. ун-т, 1978. – 152 с.
122. Вакуленко Л. В. Пам’ятки підгір’я українських Карпат пол. І тис. н. е. / Л. В. Вакуленко. – К. : Наук. думка, 1971. – 144 с.
123. Вакуленко Л. В. Этнокультурные процессы в Карпатском бассейне и Подунавьи в период раннего средневековья (VI-VII вв.) / Л. В., Вакуленко, О. М. Приходнюк // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). – К. : Наук. думка, 1990. – С. 79–98.
124. Вамуш А. Прикраси жіночого костюма давньоруського населення Північної Буковини / А. Вамуш // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Історія. Політологія. Міжнародні відносини / наук. ред. О. В. Добржанський. – Чернівці: Рута, 2008. – Вип. 380-381. – С. 151–155.
125. Вамуш А. Ювелірне мистецтво стародавнього Галича / А. Вамуш // ПССІАЕ : зб. наук. пр. / наук. ред. Г. К. Кожолянко. – Чернівці: Прут, 2008. – Т.1(25) – С.137–146.
126. Вамуш А. Скроневі прикраси жіночого головного убору давньоруського населення Прикарпаття / А. Вамуш // Питання історії України / наук. ред. В. М. Ботушанський та ін. – Чернівці: Технодрук, 2009. –Т.12. – С. 227–233.
127. Вамуш А. Жіночі головні убори східноєвропейського населення в середньовічний час (ХІ-ХІІІ ст.) / А. Вамуш // ПССІАЕ : зб. наук. пр. / наук. ред. Г. К. Кожолянко. – Чернівці-Вижниця : Черемош, 2010 – Т. 2 (30). – С. 242–254.
128. Вамуш А. Пережитки язичницької символіки в жіночих браслетах давньоруського населення українського Прикарпаття / А.Вамуш // ОДІССОС. Актуальні проблеми історії, археології та етнології / [редкол. В. Г. Кушнр, І. С. Грєбцова, О. М. Дзиговський та ін]. – ФЛП „Фридман А. С.” : Одеса, 2011. – С. 6–10.
129. Пивоваров С. Скроневі кільця середньовічних старожитностях Буковини / С. Пивоваров, А. Вамуш // ПССІАЕ : зб. наук. пр. / наук. ред. Г. К. Кожолянко. – Чернівці-Вижниця : Черемош, 2011. – Т. 1 (31). – С. 70–80.
130. Вамуш А. Нагрудні підвіски-амулети давньоруського жіночого костюма з Українського Прикарпаття / А. Вамуш // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.– Луцьк : ВНУ ім. Л. Українки, 2011. – № 10. – С. 168–178.
131. Вамуш А. Язичницькі пережитки в жіночих прикрасах головного убору давньоруського населення Буковини / А. Вамуш // 7 Буковинська Міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині „Руська бесіда” (Чернівці, 27-28 листоп. 2009 р.). – Чернівці : Рута, 2009. – С. 300–302.
132. Вамуш А. Металеві прикраси для рук середньовічного населення Подністров’я та Попруття / А. Вамуш // Наука і освіта: крок у майбутнє : VI Міжнародна наукова конференція „Кайндлівські читання”, присвячена 145-річчю від дня народження Р. Ф. Кайндля – етнографа, історика, ректора Чернівецького університету. (Чернівці, 29 квітня 2011 р.). – Чернівці; Вижниця : Черемош, 2011. – С. 57–62.
133. Васіна З. Український літопис вбрання. Науково-художні реконструкції / З. Васіна – К. : Мистецтво, 2006. – Т. 2. – 447 с.
134. Вейс Г. Внешний быт народов с древнейших до наших времен / Герман Вейс. – Т. 1, ч. 1: История одежды, вооружения, построекъ и утвари народовъ древнего мира. Восточные народы. – М. : Солдатенков, 1873. – 387 с.
135. Вейс Г. Внешний быт народов с древнейших до наших времен / Герман Вейс. – Т. 1, ч. 2. : История одежды, вооружения, построекъ и утвари народовъ древнего мира. Западные народы.– М. : Солдатенков, 1874. – 508 с.
136. Вейс Г. Внешний быт народов с древнейших до наших времен / Герман Вейс. – Т. 2, ч. 1.: История одежды и утвари в средние века (IV – XVI вв.).– М. : Солдатенков, 1875. – 248 с.
137. Велецкая Н. Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. – М. : Наука, 1978. – 239 с.
138. Великанова М. С. К антропологии средневековых славян Прутско-Днестровского междуречья / М. С. Великанова // СА. – 1964. – № 6. – С. 37–53.
139. Великанова М. С. К этнической антропологии Прутско-Днесторвского междуречья в I тыс. н. э. / М. С. Великанова // КСИА. – 1965. – Вып.105. – С. 59–67.
140. Винокур І. С. Бакота столиця давньоруського Пониззя / І. С. Винокур, П. А. Горішній. – Кам’янець-Подільський : Центр Поділлєзнавства, 1994. – 362 с.
141. Винокур І. С. Літописний Губин ХІІ – ХІІІ ст. Болохівська земля / І. С. Винокур, О. І. Журко, В. П. Мегер, В. І. Якубовський. – К. ; Камянець-Подільський-Хмельницький; Староконстантинів, 2004. –207 с.
142. Винокур И. С. Славянское селищев окресностях летописной Бакоты / И. С. Винокур, О. М. Приходнюк // АО 1969 г. – М. : Наука, 1970. – С. 284–286.
143. Винокур І. С. Слов’янські ювеліри Подністров’я (за матеріалами дослідження Бернашівського комплексу середини І тис. н.е.) / І. С. Винокур. – Кам’янець-Подільський : Oium, 1997 – 200 с.
144. Винокур І. С. Ювелірна майстерня ранньосередньовічних слов’ян / І. С. Винокур, В. П. Мегей // Археологія. – 1992. –№ 3. – С 82–85.
145. Высоцкий С. А. Светские фрески Софийского собора в Киеве / С. А. Высоцкий. – К. : Наук. думка, 1989. – 219 с.
146. Вистава археологічна Ставропигійського інститута // Діло (Львів) – 1888. – Ч. 215 – 29 вересня (11 жовтня). – С. 216.
147. Вовкодав С. Нові знахідки в долині р. Бровари / С. Вовкодав, О. Юрченко // Наукові записки з української історії : зб. наук. статей. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип. 14. – С. 63–69.
148. Возний І. П. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х – ХІV ст. / І. П. Возний – К. ; Чернівці : Золоті литаври, 2009. – Ч. 2. – 567 с.
149. Возний І. П. Основні категорії знахідок і питання хронології археологічних матеріалів Чорнівського городища / І. П. Возний // ПССІАЕ : зб. наук. пр. / наук. ред. В. О. Балух. – Чернівці, 1998. – Т. 1. – С. 126 – 133.
150. Возний І. П. Сліди давньоруської цивілізації / І. П. Возний // Буковинський журнал. – 1993. – Ч. 3/4. – С. 137–142.
151. Возний І. П. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ-ХІІІ ст. / І. П. Возний. – Чернівці : Золоті литаври, 1998. – 152 с.
152. Возний І. П. Язичницька і християнська символіка Чорнівського городища ХІІ-ХІІІ ст. / І. П. Возний // ПССІАЕ : зб. наук. пр. /. наук. ред. В. О. Балух. – Чернівці : Золоті литаври, 1996. – Вип. 2 – С. 28–39.
153. Войнаровський В. Маловідомі артефакти – хронологічні артефакти І тис. н. е. з Буковини та Галичини / Віктор Войнаровський // Археологічні студії. – К. ; Чернівці : Наші книги, 2008. – Вип. 3. – С. 98–118.
154. Войнаровський В. М. Підплитові поховання давньоруського могильника Борівці на Буковині / В. М. Войнаровський // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки : Тематичний збірник наукових праць. – К. : Національний музей історії України, 1992. – С. 33–45.
155. Воронин Н. Н. Древнерусское исскуство / Н. Н. Воронин. – М. : Наука, 1962. – 268 с.
156. Воронин Н. Н. Средневековая Русь / Н. Н. Воронин. – М. : Наука, 1976. – 367 с.
157. Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / О. Воропай. – Мюнхен : Укр. вид-во, 1966. – Т. 2. – 448 с.
158. Врочинська Г. В. Українські народні жіночі прикраси ХІХ початку ХХ століть / Г. Ворочинська. – К. : Родовід, 2007. – 232 с.
159. Гавритухин И. О. Фибулы византийского круга в Восточной Европе (дунайско-илирийские) / И. О. Гавритухин // Материалы по археологи и этнографии Таврии. – Симферополь, 2002. – Вып. 9. – С. 229 – 250.
160. Гальковский А. М. Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси / А. М . Гальковский. – М. : Печ. А. И. Снегировой, 1913. – 308 с.
161. Головацький Я. Ф. Мандрівка по Галицькій та Угорській землі / Я. Ф. Головацький // Жовтень. – 1976. – № 6. – С. 49–94.
162. Головацкий Я. Ф. О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и северо-восточной Венгрии / Я. Ф. Головацкий. – СПб., 1877. – 86 с.
163. Головацкий Я. Ф. Об исследовании памятников русской старины, сохраняющихся в Галичине и Буковине / Я. Головацкий // Труды Первого археологического съезда в Москве в 1869 г. – М., 1871. – Т. 1. – С. 219–242.
164. Голубева Л. А. Зооморфные украшения фино-угров / Л. А. Голубева. – М. : Наука, 1979. – 112 с.
165. Голубева Л. А. Символы солнца в украшениях фино-угров // Древняя Русь и славяне : [сб. ст.] / ред. Т. В. Николаева. – М. : Наука, 1978. – С. 68– 76.
166. Гончаров В. К. Археологічні дослідження древнього Галича у 1951 році. / В. К. Гончаров // АП УРСР. Київська Русь, ранні слов’яни, античний час : матеріали польових досліджень інституту археології АН УРСР за 1949-1951 рр. – К. : АН УРСР, 1955. – Т. 5. – С. 22 – 32.
167. Гончаров В. К. Давній Галич / В. К. Гончаров // Вісник АН УРСР. – 1956. – № 1. – С. 61–68.
168. Гончаров В. К. Лука-Райковецкая / В. К. Гончаров // МИА. – 1963. – № 108. – С. 283–315.
169. Гончаров В. К. Художні ремесла / В. К. Гончаров // ІУМ : в 6 т. – К. : АН УРСР, 1966. – Т. 1. – С. 357–392.
170. Грабовецький В. В Звенигород / В. В Грабовецький – Л. : [б. в.]. – 1959. – 67 с.
171. Гринченко Б. Д. Словнык украинского языка / Б. Д. Гринченко. – К. : Киевская старина, 1908. – Т. 2. – 573 с.
172. Грушевський М. Звенигород галицький / М. Грушевський // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 31/32. – С. 25 – 26.
173. Грушевський М. Ковтки київського типу у сучасних науковців / М. Грушевський // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 37/38. – С. 1–4.
174. Грушевський М. Молотівське срібло / М. Грушевський // ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. 15. – кн. 1. – С. 3–9.
175. Грушевський М. Молотівське срібло / М. Грушевський // ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 25. – кн. 5. – С. 1–7.
176. Гупало В. Берестянські курганні могильники кінця Х – ХІІ ст. / В. Гупало. – Львів : ДВЦ НТШ, 2006. – 108 с.
177. Гупало В. Звенигородські скарби / Віра Гупало // МДАПВ. : зб. наук. пр. / [редкол. : О. Ситник (гол. ред.), Н. Булик, В. Баран, Я. Ісаєвич]. – Львів, 2002. – Вип. 8. – С. 158 – 169.
178. Гульдман В. К. Подольская губерния / В. К. Гульдман. – Камянец-Подольский, 1889. – 548 с.
179. Гуцульщина. Історико-етнографічні дослідження / відп. ред. Ю. Г. Гошко. – К. : Наук. думка, 1987. – 472 с.
180. Гущин А. С. Памятники художественного ремесла Древней Руси Х –ХІІІ вв. / А. С. Гущин. – Л., 1936. – 87 с. : табл. ХІІ. ил. 2,3 ; XIV. ил. 1, 3-6.
181. Давня історія України : Слов’яно-руська доба. – К. : Ін-т археології НАН України, 2000. – Т. 3. – 696 с.
182. Даркевич В. П. Светское искусство Византии / В. П. Даркевич. – М. : Искусство 1975. – 350 с.
183. Даркевич В. П. Символы небесных светил в орнаменте древней Руси / В. П. Даркевич // СА. – 1960. – № 4. – С. 56–67.
184. Даркевич В. П. О датировки литовских монет с надписью „печать” / В. П. Даркевич, Н. А. Соболева // СА. – 1973. – № 1. – С. 84 – 85.
185. Дослідження Звенигорода у 1994 році // Археологічні дослідження на Львівщині в 1994 році. – Львів : [б. в.] 1994. – 17 с.
186. Древняя одежда народов Восточной Европы: Материалы к историко-этнографическому атласу / ред. М. Г. Рабинович. – М. : Наука, 1986 – 272 с.
187. Дубов И. В. Города, величеством сияющие / И. В. Дубов. – Л. : ЛГУ, 1985. – 182 с.
188. Дубов И. В. Новые источники по истории Древней Руси / И. В. Дубов. – Л. : ЛГУ, 1990. – 175 с.
189. Думанська І. Антоні Шнайдер як дослідник Бощівщини / І. Думанська, І. Скочиляс // ЛБ. – 1995. – Вип. 7 . – С. 81–83.
190. Ершевский Б. Д. Археологические наблюдения в Новгороде в 1969- 1974 гг. / Б. Д. Ершевский // Археологическое изучение Новгорода / ред. : Б. А. Колчина, В. Л. Янина. – М. : Наука, 1978. – 237 с.
191. Етимологічний словник української мови. – К. : Наук. думка, 1985. – 496 с.
192. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. – Т. 1. – Археологія та антропологія. – Львів, [б. в.]. – 1999. – 608 с.
193. Жилина Н. В. Зернь и скань Древней Руси и русская народная вышивка / Н. В. Жилина // Живая Старина. – 1996. – № 3. – С. 24–28.
194. Жилина Н. В. Об эволюции металлических бус славянских типов / Н. В. Жилина // Историческая археология. Традиции и перспективы. – М. : Памятники исторической мысли, 1998. – С. 106–113.
195. Жилина Н. В. Стили и технология древнерусской зерни и скани / Н. В. Жилина // РА. – 1998 – № 3. – С. 75 – 84.
196. Жилина Н. В. Русское и византийское искусство филиграни / Н. В. Жилина // КСИА. – Вып. 211. – М., 2001. – С. 58–68.
197. Жилина Н. В. О различии убора, воссоздаваемого по древнерусским кладам и погребе