ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ІГОРЯ ҐЕРЕТИ (1938–2002 рр.)

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
На правах рукопису
Мисик Володимир Святославович
УДК 94(477)(092)+32.019.51+001.89Ґерета
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ІГОРЯ ҐЕРЕТИ (1938–2002 рр.)
Спеціальність 07.00.01 – історія України
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
доктор історичних наук, професор
Алексієвець Микола Миронович

Тернопіль – 2012

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АН БРСР – Академія наук Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки.
АН СРСР – Академія наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
АН УРСР – Академія наук Української Радянської Соціалістичної Республіки.
ВРУ – Верховна Рада України.
ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка.
ІА АН УРСР – Інститут археології академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки.
ІНВУ – Інститут національного відродження України.
КДБ – Комітет Державної Безпеки.
ЛДК ім. М. Лисенка – Львівська державна консерваторія імені Миколи Лисенка.
ЛУПМ ім. І. Труша – Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша.
МНПТ – Молодіжне науково-пошукове товариство.
НКВС – Народний Комісаріат Внутрішніх Справ.
НРУ – Народний Рух України.
НТШ – Наукове товариство імені Шевченка.
ОУН – Організація Українських Націоналістів.
РАТАУ – Радіотелеграфне агентство України.
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
СУМ – Спілка української молоді.
СХ СРСР – Спілка художників Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
СХУ – Спілка художників України.
ТАРС – Телеграфне агентство Радянського Союзу.
ТВДС ім. Патріарха Й. Сліпого – Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосифа Сліпого.
ТДПІ – Тернопільський державний педагогічний інститут.
ТДПУ ім. В. Гнатюка – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
ТКМ – Тернопільський краєзнавчий музей.
ТМР – Тернопільська міська рада.
ТНПУ ім. В. Гнатюка – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.
ТОДА – Тернопільська обласна державна адміністрація.
ТОКЕШМ – Тернопільська обласна комунальна експериментальна школа мистецтв.
ТОКМ – Тернопільський обласний краєзнавчий музей.
ТОО – Тернопільська обласна організація.
ТОР – Тернопільська обласна рада.
ТОУК – Тернопільське обласне управління культури.
ТОУМДТ ім. Т. Шевченка – Тернопільський обласний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка.
ТОХМ – Тернопільський обласний художній музей.
УАПЦ – Українська Автокефальна Православна Церква.
УВО – Українська Військова Організація.
УГА – Українська Галицька Армія.
УГКЦ – Українська Греко-Католицька Церква.
УНДП – Українська Національно-Демократична партія.
УНР – Українська Народна Республіка.
УПА – Українська Повстанська Армія.
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка.
ЧДУ ім. Ю. Федьковича – Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича.
ЧНУ ім. Ю. Федьковича – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………...........……………………2
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОГО РОЗРОБЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ, АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 11
1.1. Історіографічний огляд 11
1.2. Джерельна база 22
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження 37
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІГОРЯ ҐЕРЕТИ ЯК ОСОБИСТОСТІ, ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА І НАУКОВЦЯ 42
РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ 68
3.1. Місце і роль І. Ґерети в громадсько-політичному житті України 68
3.2. Ігор Ґерета та розвиток музейних інституцій на Тернопіллі 90
РОЗДІЛ 4. НАУКОВА СПАДЩИНА 111
4.1. Внесок ученого у становлення новітньої української археології 111
4.2. Критико-мистецтвознавчі та публіцистично-краєзнавчі дослідження науковця 138
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 216

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку історичної науки в Україні визначається необхідністю розширення просопографічних досліджень. Історики звертаються передусім до вивчення життєвого й творчого шляху організаторів та безпосередніх учасників національно-визвольного руху, боротьби за Українську державу, визначних діячів вітчизняної культури і науки, які самовідданою працею сприяли піднесенню національної свідомості українців, доводили їх значущість на тлі міжнародного визнання та утвердження України.
Питання персоніфікації історії дослідження на новітній методологічній та джерелознавчій базі її найяскравіших постатей сприяє індивідуалізації історичного процесу, реконструкції особистостей у контексті епохи. Такий методологічний підхід спонукає до вивчення загальних тенденцій та особливостей поступу українського народу до незалежності та суверенітету.
З огляду на це активізація досліджень проблеми відновлення й подальшого розвитку української історичної біографістики у континуумі процесів національно-державного відродження є надзвичайно актуальною і має неоціненне наукове, політичне та соціальне значення. Зауважимо, що за радянського періоду, внаслідок цілеспрямованого втручання компартійних органів у працю істориків, відбувалося знеособлення історичного процесу, штучно звужувався простір тематичних меж наукових досліджень. Нехтування загальноприйнятими принципами історизму та об’єктивності призводило до нівелювання і приниження, а то й спотворення ролі особи в історії. І тільки після здобуття Україною незалежності розпочалося відновлення історичної справедливості стосовно багатьох діячів сучасного національного відродження, повернення їхніх імен, проведення повноцінних історичних досліджень, відтворення на основі фактів і документів життя й діяльності, історії духовного розвитку в зв’язку із суспільними умовами означеної доби та істинного внеску цих осіб у створення громадянського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової Української держави.
У цьому контексті особливої актуальності набувають дослідження життя, творчої спадщини і багатогранної діяльності однієї з яскравих особистостей кінця 80–90-х років минулого століття – Ігоря Ґерети як ідеолога та організатора національного суспільно-політичного піднесення на західноукраїнських землях, представника покоління громадських діячів, які сформували інфраструктуру НРУ на регіональному рівні.
Ігор Ґерета (1938–2002 рр.) – український історик, учений, педагог, публіцист і громадсько-політичний діяч. Він був одним із фундаторів та автором експозицій музеїв С. Крушельницької (1963 р.), В. Гнатюка (1969 р.), картинної галереї ТКМ (1978 р.), перетвореної у 1991 р. в ТОХМ, засновником музею Леся Курбаса у Старому Скалаті (1987 р.). Як археолог І. Ґерета зафіксував понад триста пам’яток і повністю дослідив майже двадцять із них, співавтор трьох фундаментальних монографій про пам’ятки Прикарпаття й Волині, автор близько 800 науково-популярних праць, виданих в Україні, Росії, Польщі, Словаччині, Сербії та Канаді.
У 1988 р. став співзасновником першої у Тернополі опозиційної організації «Тернове поле» й Товариства української мови, у 1989 р. – товариства «Меморіал», НРУ на Тернопіллі, а також у 1991 р. долучився до заснування художньої премії імені М. Бойчука та ІНВУ, був депутатом ТОР. Проблематика наукових досліджень І. Ґерети охоплювала становлення української державності, культурного, політичного і духовного розвитку українського народу впродовж досліджуваного періоду. І. Ґерета був послідовним поборником та організатором національної освіти, одним із керівників просвітнього руху та активним громадсько-політичним діячем.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю комплексного вивчення багатогранної громадсько-політичної і наукової діяльності І. Ґерети в контексті основних віх національної історії доби сучасного українського державотворення. Поява цього дослідження визначається завданнями з’ясування змісту й напрямків основних новітніх українських історичних течій та шкіл, а також відсутністю спеціальних наукових праць, присвячених громадській і науковій роботі І. Ґерети – однієї з яскравих постатей всеукраїнського масштабу. Все це актуалізує проблематику започаткованого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною теми історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: «Актуальні проблеми історії, культури, освіти, науки і техніки України» (державний реєстраційний номер 0111U009915).
Мета дослідження полягає в аналізі громадсько-політичної та наукової діяльності Ігоря Ґерети (1938–2002 рр.), з’ясуванні значення діяча для піднесення національної свідомості українського народу.
Виходячи із мети дослідження, ми поставили наступні завдання:
• розкрити процес формування І. Ґерети як особистості, громадсько-політичного діяча і науковця;
• з’ясувати ключові напрямки його національно-патріотичної діяльності;
• охарактеризувати місце І. Ґерети у громадсько-політичному житті України;
• визначити його роль в розвитку музейних інституцій на Тернопіллі;
• дати загальну оцінку наукової спадщини І. Ґерети;
• прослідкувати його внесок у новітню українську археологію;
• проаналізувати критико-мистецтвознавчі та публіцистично-краєзнавчі студії науковця.
Об’єкт дослідження – українська творча інтелігенція у суспільно-політичних процесах доби новітнього національно-державного відродження.
Предмет дослідження – основні напрямки та зміст громадсько-політичної і наукової діяльності І. Ґерети, його вплив на суспільне життя й участь у національно-культурних процесах краю на тлі історичної доби зазначеного періоду.
Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють роки життя і діяльності І. Ґерети (1938–2002 рр.). Такий цілісний хронологічний відрізок дає змогу узагальнити, систематизувати, осмислити й оцінити його роль у національно-суспільному житті краю.
Територіальні межі визначені місцем життя та діяльності І. Ґерети, тобто Західна Україна, де він народився, навчався і працював упродовж життя.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в ній уперше в українській історіографії на основі залучення до наукового обігу широкого комплексу джерел та літератури створено узагальнююче дослідження про життєвий шлях, громадсько-політичну і наукову діяльність І. Ґерети (1938–2002 рр.). Вперше проаналізовано історіографію проблеми, виявлено й залучено до наукового обігу маловідомі та неопубліковані архівні джерела, що зберігаються в архівах Києва і Тернополя.
Отриманий результат формує наукові та пізнавальні погляди на політичні перипетії досліджуваної доби, значення діяча у відродженні Української держави. На цій основі запропоноване дослідження допоможе осмислити основні етапи, зміст багатогранної громадсько-політичної та наукової діяльності І. Ґерети, його вплив на національно-політичні процеси краю.
Наукова новизна дисертації також полягає у тому, що автор дослідив процес формування і становлення І. Ґерети як особистості, громадсько-політичного та наукового діяча, проаналізував його погляди, зміст й основні форми національної, суспільної, наукової, культурницької діяльності.
Дисертант вперше комплексно проаналізував роль, місце і значення творчого доробку та громадсько-політичної діяльності І. Ґерети в загальному контексті українського національного відродження у зазначений період. Цілісне вивчення проблеми сприятиме глибокому теоретичному висвітленню важливих краєзнавчих аспектів історії України цього періоду, що недостатньо широко відображені у наукових розробках вітчизняних істориків.
Встановлено вклад І. Ґерети в громадсько-політичне та наукове життя краю, роль, яку вчений відіграв у суспільно-громадському середовищі Тернопілля, у дослідженні історії України, в розвитку національної археології й краєзнавства, що в свою чергу надає можливість стверджувати про значний внесок науковця в історичний процес Українського державотворення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що проаналізований фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки розкривають і поглиблюють наукові знання про роль й значення, місце і зміст роботи І. Ґерети в громадсько-політичному та науковому житті України. Аналіз його діяльності сприятиме глибокому вивченню національно-суспільної, краєзнавчої, археологічної, освітньої спадщини, а також вирішенню багатьох питань у сфері науки та демократизації громадянського суспільства. Результати дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії України, історичного краєзнавства, історіографічних і краєзнавчих видань, при підготовці відповідних спецкурсів, у практичній викладацькій роботі, а також викликати зацікавлення краєзнавців, працівників архівів, музеїв та бібліотек.
Апробація результатів дисертації здійснена шляхом участі у
ІІІ Волинській Міжнародній історико-краєзнавчій конференції (Житомир, 12–13 листопада 2010 р.), IV Міжнародних могилянських читаннях «Проблеми збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи» (Київ, 2–3 грудня 2010 р.), 7-й Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Простір і час сучасної науки» (Київ, 19–21 квітня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукові обрії 2011» (Миколаїв, 17 липня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Активізація наукових досліджень–2011» (Миколаїв, 17 серпня 2011 р.), щорічних звітних наукових конференціях викладачів історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2008–2011 рр.).
Публікації. Результати дисертації відображені у 12 публікаціях, з них 6 – статті у наукових фахових виданнях, 1 – у нефаховому, 5 – матеріали конференцій.
Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (301 позиція), додатків (8 одиниць). Загальний обсяг дисертації – 223 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

Здійснивши комплексне дослідження життя, багатогранної діяльності і творчої спадщини Ігоря Ґерети, можна зробити висновок, що його постать як одного з ідеологів та організаторів українського національно-патріотичного й культурно-духовного відродження на галицькому Поділлі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. займає одне із ключових місць. Він став засновником на Тернопільщині музеїв С. Крушельницької, В. Гнатюка, Леся Курбаса, картинної галереї ТКМ; проводив археологічні розкопки більш, ніж трьохсот поховань черняхівської, поморської та інших культур, написав й опублікував десятки аналітичних праць із археології; брав участь у заснуванні кількох регіональних опозиційних організацій наприкінці 80-х рр. ХХ ст. («Тернове поле», Товариство української мови, «Меморіал», НРУ); був фундатором та керівником першого в державі ІНВУ; обирався депутатом ТОР протягом 1990–2002 рр.; опублікував сотні науково-популярних статей, а також у співавторстві випустив три фундаментальні монографії про пам’ятки Прикарпаття і Волині (1980–1981 рр.) й краєзнавчі праці з історії міст Тернопілля (Теребовля, Бережани, Чортків); працював викладачем в ТДПІ та ТВДС ім. Патріарха Й. Сліпого; був членом наукової ради ТОКМ, правління ТОО СХУ, ТОО Українського фонду культури, асоціації «Світ культури», Українській раді Міжнародного історичного товариства ім. М. Грушевського, радах Спілки краєзнавців області та України, редакційній раді журналу «Тернопіль», редакціях «Енциклопедії Тернопільщини», рухівської газети «Тернове поле», кількох обласних і міських комісіях тощо.
Без сумніву Ігор Ґерета був одним із яскравих, видатних діячів України. Він виховувався у кращих духовних традиціях рідного народу, що сприяло формуванню його як шістдесятника (згодом дисидента), культурницького просвітителя, археолога, історика, публіциста, краєзнавця, громадського активіста, політика-депутата, освітянина-педагога тощо.
Аналіз історіографії проведеного дослідження свідчить про відсутність комплексної праці про життя й діяльність І. Ґерети, а окремі розвідки про його громадсько-політичну та наукову роботу носять спорадичний характер і розкривають лише окремі аспекти творчості діяча. Цим підтверджується необхідність всебічного вивчення багатогранності постаті І. Ґерети, а також з’ясування ролі та значення в історичному розвитку Української держави. Більш вагомими для вирішення поставлених завдань є документи і матеріали, залишені І. Ґеретою, які повною мірою надають можливість створити узагальнюючу працю про громадсько-політичну та наукову діяльність історика.
Постать І. Ґерети займає вагоме місце в історії як Тернопілля, так і України загалом. Про це свідчить його багатогранна діяльність у громадсько-політичному та науковому житті. Підтвердженням цього є залишені після нього особисті документи, епістолярні джерела, роботи науковця, в яких певною мірою розкрито внутрішній світ І. Ґерети. Ці праці дають змогу оцінити відомого діяча як особистість і людину, його взаємини зі світом. Іншим типом джерел є документи, що стосуються його громадсько-політичної діяльності, де висвітлено основні віхи становлення І. Ґерети як політика та громадського діяча. У них розкрито основні сфери і напрямки діяльності, якою він займався все життя. Дослідивши цей тип документів, можна чітко стверджувати про незмінну позицію діяча як патріота, його відданість справі, про вплив на громадську думку і грандіозність задумів та їх реалізацію.
Не менш важливими є матеріали про наукову діяльність, рукописи наукових та творчих праць, що розкривають лабораторію наукових досліджень, якими займався вчений. Проаналізувавши їх, можемо повністю оцінити, дослідити й розкрити вклад І. Ґерети в науку, з’ясувати його значення для України загалом. У цьому аспекті важливі ті документи і матеріали, в яких автори посилаються на результати І. Ґерети в науково-дослідницькій діяльності. З їхньою допомогою можна з’ясувати вклад та важливість наукових доробків й досліджень видатного вченого.
Також вагомими є документи про останні роки життя І. Ґерети та вшанування пам’яті про нього, спогади його родини, друзів, колег, знайомих. Ці матеріали надають можливість визначити суспільне значення діяльності цієї особистості й ставлення до неї довколишніх.
Формування і становлення І. Ґерети як громадсько-політичного діяча й науковця відбувалося під впливом родини, викладачів університету, в якому він навчався, друзів та знайомих, з якими мав спільні ідейні погляди. Їх громадянська позиція й орієнтація заклали в ньому національний світогляд, розвинули патріотичні почуття, сприяли вивченню історичної спадщини українського народу, розумінню необхідності її збереження в складних суспільно-політичних умовах другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Громадсько-політична і наукова діяльність І. Ґерети визначалися його патріотичним налаштуванням, яке безпосередньо пов’язане із родинним походженням, де протягом багатьох поколінь слідували українській національній ідеї. Важливе значення у формуванні діяча відіграли знайомства і переймання досвіду в представників шістдесятництва та дисиденства, бажання поглибити дослідження, а також зберегти пам’ять про українську історію. Патріотичні якості, виховані під впливом родичів і друзів, заклали в ньому основні принципи поваги до українського народу та його минулого. Будучи активним шістдесятником, маючи міцні й тривалі зв’язки з лідерами національного руху, він брав участь у протистоянні із комуністичною системою СРСР, захищаючи ідею самостійної та незалежної Української держави.
Відроджуючи мудрість і традиції поколінь, І. Ґерета був уособленням високої культури українського народу, проводячи активну політичну боротьбу; крім того, він постійно займався просвітницькою діяльністю серед громадян, виступаючи поборником збереження всіх цінностей, що їх надбали українці впродовж багатьох віків. Був хоронителем спадщини видатних діячів, які прославили український народ і заклали початки національної свідомості. Своїми ідеалами І. Ґерета не поступався в жодному випадку. Серед них найголовнішим було проголошення, визнання та зміцнення Української держави. Найкращим шляхом її здобуття вважав ведення політичної боротьби й збереження національної спадщини. Він хотів бачити Україну єдиною, представленою на міжнародній арені незалежною і самостійною державою. Не раз говорив І. Ґерета про необхідність європеїзації українського суспільства.
Напрямки національно-патріотичної діяльності І. Ґерети визначені його світоглядними позиціями в контексті українського історичного поступу і являли собою дослідження життя й творчого злету видатних постатей краю: В. Гнатюка, С. Крушельницької, Леся Курбаса, І. Марчука та інших, окремим з яких за участі діяча присвячені музеї, археологічні розвідки, які вивели науковця на український і світовий рівні, мистецтвознавчі критичні аналізи творчості провідних художників Тернопільщини, краєзнавчі студії з історії міст краю.
Результатом цієї копіткої праці було створення та функціонування ІНВУ, в стінах якого І. Ґерета успішно намагався поєднати, поглибити й розвинути всі аспекти своєї громадсько-політичної і наукової роботи.
Період діяльності І. Ґерети упродовж 1960–1991 рр. припав на час радянської системи та панування комуністичної ідеології, репресій з боку влади проти осіб, які намагалися проводити націоналістично-патріотичну роботу. Займаючись неформальною антирадянською діяльністю, І. Ґерета попав під пильне спостереження спецслужб СРСР, в результаті чого був заарештований і засуджений як один із організаторів й керівників неформального антикомуністичного молодіжного об’єднання, яке стояло на позиціях активної участі українських сил у боротьбі за утвердження національної ідеї та самобутності, відображаючи таким чином настрої, які панували серед українців як у середині держави, так і за кордном, в еміграції. Організовуючи неформальні та неофіційні зібрання шістдесятників Тернопільщини, І. Ґерета проповідував ідеї самостійності українського народу і здобуття нею незалежності.
Період здобуття і зміцнення української незалежності надав можливість ширше діяти в громадсько-політичному житті України. Обрання неодноразово депутатом ТОР та висунення його кандидатом у депутати ВРУ слугували підтвердженням визнання й значущості І. Ґерети в середовищі громадськості. Його громадсько-політична діяльність була нерозривно пов’язана з науковою. Робота над створенням музею політв’язнів, ІНВУ, ТОКЕШМ потребувала активної участі у громадському житті й водночас посприяла формуванню великої кількості провідних науковців України. І. Ґерета свідомо вийшов на шлях задоволення потреб часу і своєю діяльністю пробуджував національні почуття в українському суспільстві та виховував справжніх українських патріотів. Підтвердженням цього стала підтримка діяльності І. Ґерети з боку видатних діячів у сфері політичного і громадського життя України.
Діяльність І. Ґерети тісно пов’язана зі збереженням національної спадщини українського народу в Західній Україні. Найвидатнішими досягненнями у цьому аспекті було створення та розвиток ІНВУ, основною метою якого була науково-просвітницька діяльність, що реалізувалася у виданні понад 30 науково-популярних праць і проведенні близько 30 конференцій. І. Ґерета розробив й здійснював основні завдання цього Інституту, які полягали у відродженні культури, збереженні української історичної спадщини, розвитку філології, релігієзнавства, філософії та інших гуманітарних наук. Невід’ємним необхідно вважати і поєднання цієї сфери діяльності з політичною, коли науковець неодноразово обирався депутатом ТОР, перебуваючи у цей період керівником різноманітних обласних комісій у справах культури та духовного відродження.
Вагомим за значенням було створення музейних інституцій, у яких вшановано пам’ять видатних постатей українського народу. Це музеї В. Гнатюка, С. Крушельницької і Леся Курбаса, за створення та функціонування яких необхідно було постійно боротися з ідеологічною машиною СРСР. Музейна справа потребувала постійної й безперервної праці. Для розвитку цих починань І. Ґереті були необхідні міцні зв’язки з родиною, відомими людьми краю та їхніми друзями. Крім того, дослідник написав низку путівників по цих садибах-музеях, у яких подав повну характеристику чималої кількості матеріалів, що там зберігаються.
Окрім цього, проводячи обширну громадсько-політичну діяльність та будучи зацікавленим усіма сферами суспільно-політичного життя краю, І. Ґерета здійснював прогресивну культурно-мистецьку діяльність, яка стимулювала згуртованість суспільства навколо визначних особистостей України. Серед його чисельних звершень особливе місце займали різноманітні мистецькі вечори і виставки, конференції та симпозіуми, святкування річниць. Він був задіяний практично у всіх сферах життя суспільства й одночасно старався допомагати іншим видатним діячам.
Важливою громадською акцією І. Ґерети було створення картинної галереї ТКМ, у якій, окрім постійної експозиції, часто проводили художні виставки відомих українських митців. Вона стала центром мистецьких зібрань Тернопільщини, де мали змогу оприлюднити свій талант майстри пензля. Серед найвидатніших її учасників був один із найкращих світових художників сучасності – І. Марчук. Також тут під прикриттям мистецького клубу «Золотий Вересень» активно обговорювали політичну ситуацію в країні та шляхи її кардинальних змін, ініціатором та очільником чого став видатний громадський діяч І. Ґерета. Основною ідеєю, за яку він боровся, була незалежність України. Політичні думки І. Ґерети гаряче підтримала прогресивна частина українського суспільства, що підтвердило актуальність окреслених проблем. Він став цілком заслужено одним із найпопулярніших діячів у Західній Україні й відіграв роль одного з провідних ідеологів у боротьбі за власну державу.
Сприяючи культурному розвитку Тернопільщини (створення музеїв, ІНВУ, ТОКЕШМ тощо), дослідник активно займався науковою діяльністю, що вивело його на всеукраїнський рівень і частково світу. Основними сферами зацікавленості вченого стали археологія, біографістика, краєзнавство, мистецтвознавство, історія.
Археологічні відкриття, здійснені І. Ґеретою упродовж життя, поглибили й розвинули археологію України та відкрили невідомі сторінки знань про племена у стародавні часи. Його археологічні розвідки набули широкого резонансу серед наукової громадськості. Найважливішим археологічним дослідженням були розкопки найбільшого в Україні могильника черняхівської культури в селі Чернелів-Руський, що на Тернопільщині, який поступається знахідками лише могильникові у Молдові. Це дало змогу простежити шляхи поширення згаданих племен на території не лише Західної, а й усієї України. Поховання черняхівців археолог досліджував на території кількох сіл Тернопілля: Чернелів-Руський, Романівка, Біла, Чистилів тощо. На території могильників та окремих поховань був виявлений різноманітний інвентар, що засвідчував рівень розвитку і зв’язки черняхівських племен із сусідами.
Розглянуті основні напрямки наукової діяльності, а особливо археологічної, дають підстави стверджувати, що І. Ґерета займає важливе місце у розвитку української науки, зокрема, археології.
Ігор Ґерета здійснив значний внесок у дослідження життя і діяльності видатних постатей України, діячів науки, культури, мистецтва. Його перу належать праці про С. Крушельницьку, в яких автор дослідив становлення відомої співачки, простежив її зв’язки з видатними діячами України та світу. У науковій спадщині І. Ґерети є також дослідження, присвячені В. Гнатюку. Вчений розкрив маловідомі й зовсім невідомі сторінки його життя, охарактеризував етнографа не лише як науковця, а й як доброзичливу людину. Дослідження, присвячені Б. Ткачику та І. Марчуку, містять мистецтвознавчі розвідки і критичну оцінку їхньої діяльності. Тобто, його праці розкривають перед нами невідомі сторінки життя видатних постатей минулого України, а також подають відомості про вихованців і однодумців І. Ґерети.
Цінними є наукові доробки вченого у сфері вивчення історії міст Тернопільщини, а саме наукові праці: «Чортків», «Теребовля: шлях крізь віки», «Бережани», у яких автор у науково-популярній формі провів екскурс у минуле цих населених пунктів. Він намагався дослідити та розкрити основні аспекти історичного розвитку краю, висвітлив найголовніші процеси, що відбувалися на території міст у різні періоди їх існування. Матеріали, що зібрав цей учений, стали своєрідною ілюстрацією сутності окремої суспільної групи людей як невід’ємної частинки всієї держави і народу.
В основі культурної, громадської та наукової діяльності І. Ґерети було проповідування національної ідеї, що мала на меті консолідувати українську націю для розв’язання нагальних проблем, котрі виникли після здобуття незалежності Української держави: створення національних шкіл, збереження культурно-духовної пам’яті предків, розвиток мистецьких талантів сучасності, національно-патріотична боротьба і збереження державності.
Багатоаспектна та різнобічна праця вченого набула важливого значення для України і має національний характер. Дослідник справив величезний вплив на розвиток культурно-мистецького, суспільно-політичного й наукового життя.
Праця І. Ґерети як громадсько-політичного діяча і науковця для українського народу відіграла вагому роль у становленні та зміцненні України як держави, позитивно вплинула на збереження культурно-духовної спадщини для майбутніх поколінь, на утвердження національно-політичної думки серед населення, розвинула й поглибила почуття самобутності та самоідентифікації української нації. Особистість І. Ґерети невіддільна від українського національно-патріотичного руху, культури, науки, мистецтвознавства, була одним із каталізаторів процесів, що стали основою розвитку національно-культурних надбань української нації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 3. Публікації Хаварівського Б. «Вікно у сиву давнину», Дуди І. «Галерея» та інші про результати роботи Ґерети І. П. у археологічних розкопках, діяльності Тернопільської картинної галереї, його поетичну творчість за [1976] – 2000 роки, 12 арк.
2. Литвин М. Ігор Ґерета / М. Литвин // Тернопіль : Тернопільщина літературна. – 1992. – Вип. 2. Ч. 2. – С. 11.
3. Баженов Л. В. Ґерета Ігор Петрович (1938, с. Скоморохи, Терноп. р-ну на Тернопільщи¬ні) – укр. археолог, краєзнавець, музеєзнавець, громадськ. діяч / Л. В. Баженов // Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX – XX ст.: історіографія, біобібліографія, матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 166.
4. Литвин М. Дажбожі внуки ми, а не робочі волики: про археолога, мистецтвознавця, громадсько-політичного діяча І. П. Ґерету / М. Литвин // Самостійна Україна. – 3–9 вересня 1994.
5. Литвин М. Енергія духу: про краєзнавця, історика, археолога І. Ґерету / М. Литвин, В. Шевчук // Тернопіль вечірній. – 23 березня 1994.
6. Литвин М. Слово про побратима / М. Литвин // Ґерета І. Скибка неба: поезія, проза / М. Литвин – Т., 1997 – С. 5–8.
7. Ґерета Ігор Петрович (25.ІХ.1938, с. Скоморохи Терноп. обл.) – укр. мистецтвознавець, археолог // Мистецтво України: біогр. довідник // [за ред. А. В. Кудрицького]. – К., 1997. – С. 148.
8. Фонд Науково-допоміжні матеріали Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ НД-19117. (1–7). Ксерокопії публікацій про І. П. Ґерету та його статей, 2 арк.
9. Демків Б. І ми були молодими...: штрихи до ювілейного портрета Ігоря Ґерети / Б. Демків // Вільне життя. – 26 вересня 1998.
10. Присяжний В. Син краю рідного / В. Присяжний // Тернопіль вечірній. – 24 вересня 1998.
11. Ліберний О. Він любить і знає рідний край / О. Ліберний // Свобода. – 17 жовтня 1998.
12. Кушнір О. Велет українського духу / О. Кушнір // Вільне життя. – 22 жовтня 1998.
13. Литвин М. Тиждень Ігоря Ґерети / М. Литвин // Вільне життя. – 19 травня 2001.
14. Іващук М. Людица колись має бути і сміливою / М. Іващук // Свобода. – 4 серпня 2001.
15. Литвин М. Одержимість Ігоря Ґерети / М. Литвин , В. Шевчук , Б. Хаварівський // Тернопілля’98-99 : [регіональний річник]. – Тернопіль, 2002. – С. 474–483.
16. Стельмах М. Галицький Сковорода / М. Стельмах // Свобода. – 27 вересня 2003.
17. Мельниченко Г. Велет з душею дитини / Г. Мельниченко // Подільське слово. – 18 жовтня 2002.
18. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-13306. Журнал «Відомості університетські» ун-ту ім. Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін 2002 р., Польща. Вересень 2002 № 6 (93) мова польська, 241 арк.
19. Гайдукевич Я. Ігор Ґерета: невеликий штрих до осягнення феномену / Я. Гайдукевич // Не перервати б духовності нитку…Вибрані статті, виступи, біблографія. – Тернопіль, 2009. – С. 127–138.
20. Моховик С. Великий тернополянин: два роки без Ігоря Ґерети / С. Моховик // Український світ: Від Трипілля до Тернопілля. – 2003. – С. 42–44.
21. Хаварівський Б. Ігор Ґерета / Б. Хаварівський // За честь і славу, за на¬род!: Книга пам’яті Тернопільського району. – Тернопіль, 2003. – С. 57–61.
22. Стельмах М. Ґерета Ігор Петрович (25.09.1938, с. Скоморохи, нині Тер¬ноп. р-ну – 5.06.2002, м. Тернопіль ; похов. у с. Вел. Березовиця Терноп. р-ну) – археолог, мистецтвознавець, історик, громадсько-політичний ді¬яч / М. Стельмах, Г. Яворський // Тернопільський енциклопедичний словник. – Т., 2004. – Т. 1. А–Й. – С. 447.
23. Новосядла Н. Для нього духовне було найвищим / Н. Новосядла // Подільське слово. – 21 січня 2005.
24. Новосядла Н. Справ великих сівач і жнець / Н. Новосядла // Свобода. – 4 червня 2004.
25. Хортик О. Ґерета Ігор Петрович (1938–2002) / О. Хортик // Нарис минувшини сели¬ща Велика Березовиця. – 2006. – С. 238–239.
26. Фонд Рідкісна книга Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РК-10377. Книжка: Богдан Новосядлий. Освячені любов’ю Тернопілля. Тернопіль, 2007, 228 арк.
27. Українська історична біограф істика: забуте і невідоме / [За ред. проф. М. М. Алексієвця]. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. – Ч. 2. – 244 с.
28. Підмогильний С. Ігор Ґерета: багатогранність постаті відомого українського археолога / С. Підмогильний // Українська історична біографістика: забуте і невідоме. – Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2008. – Ч. 2. – С. 230–234.
29. Строцень Б. С. Герета Ігор Петрович / Б. С. Строцень, Т. М. Ковальчук // Археологія і давня історія України. – 2010. – Вип. 2. – С. 6–9.
30. Археологія і давня історія України / [редкол. : Толочко П. П. та ін.]. – К. : Інститут археології НАН України, 2010. – 261 с.
31. Ґерета Ігор Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу до статті :
http://uk.wikipedia.org/wiki/Герета_Ігор_Петрович.
32. Ігор Ґерета (1938–2002) [Електронний ресурс] // Обласна бібліотека для молоді. – Режим доступу до статті : http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous/sci/sci39.xml&num=3&res_xsl=Online/Famous/sci.xsl.
33. Лихо з розуму: Портрети двадцяти «злочинців» / [упоряд. В. Чорновіл] – Париж : 1-А українська друкарня у Франції, 1968. – 340 с.
34. Фонд Рідкісна книга Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РК-4306. Книжка «Українська інтелігенція під судом КГБ». Сучасність, 1970 р., 251 арк.
35. Хто народ в борні за волю піднімав!: Тернопільські шістдесятники без домислів // Тернове поле. – 6 травня 1995.
36. Окаринський В. Душа тернопільських шістдесятників / В. Окаринський // Вільне життя. – 26 вересня 2008.
37. Данилюк Ю. З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) / Ю. Данилюк, О. Бажан. – К. : Рідний край, 2000. – 616 с.
38. Петрук-Попик Г. М. Аура слова й борні (1984–1991). Сьома книга акросемилогії життя. Очима і серцем / Петрук-Попик Г. М. – Тернопіль : Економічна думка, 2002. – 743 с.
39. Краяни! Ваші кандидати у народні депутати від крайової організації НРУ: Галицький виборчий округ № 356 м. Тернополя. І. П. Ґерета: пам’ятки виборцям // Тернове поле. – 24 березня 1994.
40. Кандидат у народні депутати по Галицькому виборчому округу № 356 м. Тернополя І. П. Ґерета // Тернове поле. – 2 квітня 1994.
41. Кандидат у народні депутати України по Галицькому в. о. № 356 м. Тернополя Ігор Ґерета: матеріали // Тернопіль вечірній. – 6 квітня 1994.
42. Ґерета Ігор Петрович // Вільне життя. – 18 березня 1994.
43. За кого і скільки // Вільне життя. – 15 квітня 1994.
44. Садовська Г. Другий тур – не останній / Г. Садовська // Вільне життя. – 19 квітня 1994.
45. Кандидатська когорта // Тернове поле. – 21 лютого 1998.
46. Представляємо кандидатів у депутати Верховної та обласної рад від крайової організації Руху // Тернове поле. – 21 березня 1998.
47. Звернення кандидата в народні депутати України від м. Тернополя Богдана Тернопільського // Вільне життя. – 27 березня 1998.
48. Садовська Г. Де двоє б’ються… / Г. Садовська // Вільне життя. – 4 квітня 1998.
49. Яворський Г. 3вернення до громадськості міста відомих діячів культури, мистецтва, науковців у зв’язку з інцидентом у передвиборному штабі І. Ґерети – кандидата у депутати до Верховної Ради України з його опонентами / Г. Яворський // Тернопіль вечірній. – 27 березня 1998.
50. Інститут національного відродження України [Електронний ресурс] // Регіональний інформаційний портал: «Тернопільщина». – Режим доступу до статті : http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=430:2009-11-16-16-26-04&catid=92:2009-11-16-16-23-29.
51. Зозуляк Є. Жовтень: Ігор Ґерета / Є. Зозуляк // Русал¬ка Дністрова. – 1993. – № 20. – С. 9.
52. Вихрущ А. В. Інститут національного відродження імені Ігора Герети / А. В. Вихрущ // Археологія і давня історія України. – 2010. – Вип. 2. – С. 5.¬
53. Гадомська Л. Дитяча школа мистецтв: бути чи не бути?..: «Ходіння по муках»: саме ці слова, надписані на папці, у якій зберігаються документи, пов’язані з існуванням Тернопільської обласної експериментальної шко¬ли мистецтв від початку її заснування і до нинішнього дня. Написав їх власною рукою духовний батько, як його по праву називають у цьому навчальному закладі, відомий тернопільський краєзнавець, на превели¬кий жаль, уже покійний Ігор Ґерета / Л. Гадомська // Тернопіль вечір¬ній. – 23 жовтня 2002.
54. Тернопільська обласна комунальна експериментальна комплексна школа мистецтв [Електронний ресурс] // Регіональний інформаційний портал Тернопільщина. – Режим доступу до статті : http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=531:2009-12-03-10-48-44&catid=26:2009-10-04-10-28-32.
55. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія – Режим доступу до статті : http://uk.wikipedia.org/wiki/Тернопільський_ історико-меморіальний_музей_політичних_в'язнів.
56. У Тернополі відкриють історико-меморіальний музей політичних в’язнів [Електронний ресурс] // Zaxid.net. – Режим доступу до статті : http://www.zaxid.net/newsua/2008/6/26/171555/.
57. Косів М. В. Вірність покликанню краєзнавця / М. Косів // Народна творчість та етнографія. – 1989. – № 1. – С. 69–72.
58. Садиба Леся Курбаса [Електронний ресурс] // Журнал «Музеї України». – Режим доступу до статті : http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1415.
59. Строцень Б. С. Черняхівська культура Західного Поділля : дис... канд. іст. наук : 07.00.04 / Строцень Богдан Степанович – К., 2006. – 352 с.
60. Строцень Б. С. Черняхівська культура Західного Поділля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.04 «Археологія» / Б. С. Строцень. – К., 2007. – 18 с.
61. Строцень Б. С. Історія археологічних досліджень на Тернопільщині / Б. С. Строцень // Археологія Тернопільщини. – Тернопіль : Джура, 2003. – С. 6–15.
62. Рудич Т. О. Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології 2005 года : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. : спец. 07.00.09 «Антропологія» / О. Т. Рудич. – К., 2005. – 19 с.
63. Рудич Т. О. Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології : дис... канд. іст. наук : 07.00.09 / Рудич Тетяна Олександрівна – К., 2005. – 332 с.
64. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-5899. Стаття Малєєв Ю. М. (тепер кандидат істор. Наук та викладач Київського державного університету) «Мегалітичні гробниці на Тернопільщині» із збірника «Археологія» № 2 (Київ, Наукова думка, 1971) сс. 53–60, 234 арк.
65. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-5901. Стаття старшого наукового працівника Інституту археології АН СРСР, доктора історичних наук В. В. Кропоткіна «О датировке кувшина из чистиловского могильника (Тернопольская область)» із журналу «Советская археология», 1973, № 3, сс. 240–243, 345 арк.
66. Підгірний Б. Богдан Підгірний : «Ще один сезон і могильник можна докопати» : [інтерв’ю з Богданом Підгірним] / Спілкувався М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 12 червня 2002.
67. Jan Gurba. Wkład Ihora Gerety w badania nad epoką kamienia Podola Zachodniego / Jan Gurba // Археологія і давня історія України. – 2010. – Вип. 2. – С. 123–124.
68. Теліщак В. С. Знахідки кольчужного плетива на Чернелево-Руському могильнику / В. С. Теліщак // Археологія і давня історія України. – 2010. – Вип. 2. – С. 125–131.
69. Рудич Т. М. Антропологічний матеріал черняхівської культури з розкопок І. Герети / Т. М. Рудич // Археологія і давня історія України. – 2010. – Вип. 2. – С. 160–165.
70. Арсенич П. Нарис про музей Володимира Гнатюка / П. Арсенич // Народна творчість та етнографія. – 1971. – № 6. – С. 99–100. – Рец. на кн. : Ґерета І. Етног¬рафічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі: нарис- путівник / І. Ґерета, О. Черемшинський. –
Л. : Каменяр, 1971. – 95 с.
71. Ростикус Р. Оповідь про Теребовлю / Р. Ростикус // Вільне життя. – 17 червня 1972. – Рец на кн. : Демченко В. Ф. Теребовля: історико-краєзн. на¬рис / В. Ф. Демченко, І. П. Ґерета. – Л. : Каменяр, 1971. – 83 с.
72. Українська історична біографістика: забуте і невідоме / [За ред. проф. М. М. Алексієвця]. – Тернопіль : Лілея, 2005. – Ч. 1. – 352 с.
73. Островський І. Великий злам: хроніка «революції на граніті» 2–17 жовтня 1990 року / І. Островський, С. Черненко. – К. : Агентство «Україна», 2000. – 122 с.
74. Бондаренко С., Секо Я. В’ячеслав Чорновіл: постать на тлі доби / С. Бондаренко, Я. Секо // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / За ред. проф. М. М. Алексієвця. – Тернопіль: Лілея, 2005. – Част. 1. – С. 315–344.
75. Секо Я. Проблеми національної ідентичності в творчості українських шістдесятників / Я. Секо // Україна–Європа–Світ. – Вип. 4 : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. – С. 110–118.
76. Мисик В. С. Формування Ігоря Ґерети як особистості, громадсько-політичного діяча та науковця / В. С. Мисик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. – 2009. – Вип. 1. – С. 222–226.
77. Мисик В. С. Постать Ігоря Петровича Ґерети в контексті розвитку громадсько-політичного життя Тернопілля в другій половині ХХ ст. / В. С. Мисик // Україна–Європа–Світ : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – 2009. – Вип. 3. – С. 223–228.
78. Мисик В. С. Музейна діяльність Ігоря Петровича Ґерети в 60–80-х рр. ХХ ст. / В. С. Мисик // Україна–Європа–Світ : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – 2010. – Вип. 4. – С. 180–186.
79. Мисик В. С. Археологічні дослідження черняхівської культури, проведені Ігорем Петровичем Ґеретою в селах Токи, Романівка, Великі Бірки, Біла та Чистилів Тернопільської області / В. С. Мисик // Матеріали ІІІ Волинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції (Житомир, 12–13 листопада 2010 р.). – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – С. 184–187.
80. Мисик В. С. Археологічна діяльність Ігоря Петровича Ґерети та її значення в розвитку історії України / В. С. Мисик // Проблеми збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи : Програма XV Міжнародних могилянських читань (2–3 грудня 2010 р.). – К. : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2010. – С. 8.
81. Мисик В. С. Дослідження Ігоря Ґерети Черняхівської культури в с. Чернелів-Руський Тернопільського району / В. С. Мисик // Україна–Європа–Світ : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – 2010. – Вип. 5. – У 2 ч. – Ч. 1. – С. 318–327.
82. Мисик В. С. Окремі аспекти дослідження археологічної спадщини Ігоря Петровича Ґерети / В. С. Мисик // Волинські історичні записки : Збірник наукових праць. – 2010. – Т. 5. – С. 245–249.
83. Мисик В. С. Роль сім’ї у формуванні особистості І. Ґерети / В. С. Мисик // Простір і час сучасної науки : Матеріали сьомої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції 19–21 квітня 2011 року. – К. : ТОВ «ТК Меганом», 2011. – С. 20–22.
84. Мисик В. С. Участь Ігоря Ґерети у формуванні та систематизації першої експозиції Тернопільської «Картинної галереї» / В. С. Мисик // Наукові обрії – 2011 : Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Миколаїв : Барви України, 2011. – С. 27–28.
85. Мисик В. С. Ігор Ґерета як фундатор та перший голова Інституту національного відродження України / В. С. Мисик // Активізація наукових досліджень – 2011 : Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Миколаїв : Барви України, 2011. – С. 25–26.
86. Мисик В. С. С. Крушельницька і В. Гнатюк у творчій спадщині Ігоря Ґерети / В. С. Мисик // Україна–Європа–Світ : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – 2011. – Вип. 6–7. – С. 407–410.
87. Мисик В. С. Історіографічний огляд життя, громадсько-політичної та наукової діяльності І. Ґерети / В. С. Мисик // Україна–Європа–Світ : Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – 2011. – Вип. 8. – С. 241–247.
88. Ігор Герета «Велет віри, духу і любові»: бібліогр. покажч. / [уклад. М. Друневич ; Авт. вступної ст. Л. Танюк ; Ред. Г. Жовтко]. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 48 с.
89. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-13601. Трудова книжка Ґерети Ігоря Петровича. Дата заповнення – 20 липня 1962 р., 45 арк.
90. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-13600. Особистий листок по обліку кадрів Ґерети Ігоря Петровича, заповниний ним власноручно чорним чорнилом 12 березня 1974 р. та 25 листопада 1993 р., підписаний, 2 арк.
91. Фонд Науково-допоміжні матеріали Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ НД-17562. (1–9). Передвиборча агітаційна продукція кандидата у народні депутати України Герети Ігора Петровича (вибор. округ № 163). м. Тернопіль, 1998 р., 9 арк.
92. Фонд Науково-допоміжні матеріали Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ НД-19115. Машинопис. Ксерокопія, 2002 р. м. Тернопіль. «Характеристика археолога Герети І. П., 1938 р. н. дана головою ради Тернопільської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури В. К. Смозарем в 2002 р. – подання на Всеукраїнську премію ім. Вікентія Хвойки, 8 арк.
93. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 11. Листи Ґерети І. П., голови комісії Тернопільської обласної ради з питань культури й духовного відродження, до голів Тернопільської облдержадміністрації, міської адміністрації, обласної ради народних депутатів та іншим посадовим особам з питань діяльності комісії за 1996 рік, 6 арк.
94. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 14. Листи працівників держархіву Тернопільської області Бойку Б. Ф., голові Тернопільської облдержадміністрації, із пропозицією призначити Ґерету І. П. заступником голови облдержадміністрації з політико-правових питань від 04 жовтня 1996 року, 4 арк.
95. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 83. Публікація спогаду Миколаїв (Ґерети) Ярини «Душею товариства був він, Ігор Ґерета», 3 арк.
96. Ґерета Я. Ярина Ґерета : «Доля ніколи не шкодувала батька» : [інтерв’ю з Яриною Ґеретою] / Спілкувався І. Гошій // Нова Тернопіль¬ська газета. – 3 березня 2004.
97. Ґерета Я. Ярина Ґерета : «Ґерета Ігор Петрович» : [інтерв’ю з Яриною Ґеретою] / Спілкувався В. Мисик. – 12 березня 2010.
98. Литвин М. Микола Литвин : «Зима 1964 року. Перон тернопільського вокзалу. Схо¬джу з поїзда, а мене болять вуха. Я навколо чую українську мову!» : [інтерв’ю з бандуристом Миколою Литвином] / Спілкувався М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 10 липня 2002.
99. Литвин М. Микола Литвин : «Ігор сидів у незалежній українській тюрмі» : [інтерв’ю з бандуристом Миколою Литвином] / Спілкувався М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 12 червня 2002.
100. Алексієвець М. Микола Алексієвець : «Ігор Петрович Ґерета» : [інтерв’ю з Миколою Алексієвцем] / Спілкувався В. Мисик. – 15 січня 2009.
101. Петровський О. М. Ігор Петрович Ґерета : [інтерв’ю з Олександром Петровським] / Спілкувався В. Мисик. – 20 жовтня 2011.
102. Фонд Рідкісна книга Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РК-1441. Книга. І. П. Ґерета. «Картинна галерея Тернопільського краєзнавчого музею. Путівник» (Львів, «Каменяр», 1981), 79 арк.
103. Ґерета І. П. Картинна галерея в Тернополі / І. П. Ґерета // Вільне життя. – 12 травня 1978.
104. Ґерета І. П. Нова картинна галерея / І. П. Ґерета // Жовтень. – 1978. – № 8. – С. 159–160.
105. Ґерета І. П. Радість відкриття: наш мистецький зал / І. П. Ґерета // Вільне життя. – 6 грудня 1981.
106. Ґерета І. П. Запрошує «Золотий вересень» / І. П. Ґерета // Вільне життя. – 11 січня 1980.
107. Ґерета І. П. Народ вшановує / І. П. Ґерета // Літературна Україна. – 15 вересня 1981.
108. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 7. Документи (публікації, буклет, листівка) про участь Ґерети І. П. у виборах в депутати до Верховної Ради України та обласну раду за 1994 рік, 6 арк.
109. Державний архів Тернопільської області
Ф. Р. 3484 Ґерета Ігор Петрович (1963–2002) археолог, культуролог, громадський і політичний діяч. 1963–2003 р.
оп. 1.
Спр. 8. Документи (буклет, листівка) Ґерети І. П., кандидата у народні депутати України від м. Тернополя та с. Велика Березовиця (виборчий округ № 163), із біографічними даними та відомостями про його наукову діяльність (1998 рік), 4 арк.
110. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-11596. Передвиборна агітаційна листівка, присвячена кандидату у народні депутати, члену Крайового Проводу Руху Ігорю Петровичу Ґереті. м. Тернопіль, 1994 рік, 4 арк.
111. Фонд Рідкісні документи Тернопільського обласного краєзнавчого музею
ТКМ РД-1