МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ТА КОРЕКЦІЯ ПРОНИКНОСТІ ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ У КОРІВ

brief description

Житомирський НАЦІОНАЛЬНИЙ
АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Афанасієва Людмила Павлівна

УДК 618.46:611.013.8:636.2

Морфо-функціональний стан та корекція проникності плацентарного бар’єру у корів

Спеціальність 16.00.07- ветеринарне акушерство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник −
Калиновський Григорій Миколайович
доктор ветеринарних наук, професор

Житомир − 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.....

4

ВСТУП...........

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....................

10

1.1.

Структура і функції плацентарного бар’єру корови .......................

10

1.1.1.

Структура і функції гісто-гематичних бар’єрів

10

1.1.2.

Особливості морфологічної структури і функції плацентарного бар’єру корови .

12

1.1.3.

Плацента і її значення у формуванні материнсько-плодових взаємовідносин ..

17

1.1.4.

Склад і функції навколоплідних рідин .

19

1.2.

Структура і функції пуповинного канатика .

20

1.3.

Слизовий корок шийки матки корови і його значення ...

21

1.4.

Біологічна дія на організм важких металів .

22

1.4.1.

Надходження важких металів до організму ...

22

1.4.2

Патогенний вплив на організм свинцевих сполук..

23

1.4.3.

Патогенний вплив на організм сполук кадмію...

24

1.5.

Властивості та застосування сапоніту і сірки у тваринництві

26

1.6.

Вплив тканинних препаратів на організм

28

1.7.

Заключення з огляду літератури

29

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ, матеріали та методи досліджень .

31

2.1.

Матеріал досліджень..........................

31

2.2.

Методики досліджень.

34

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..

38

3.1.

Морфологія і проникність плацентарного бар’єру корови

38

3.1.1

Гістоструктура плацентарного бар’єру .

38

3.1.2

Проникність важких металів через плацентарний бар’єр корови

50

3.1.3

Кровоносне і лімфатичне русло міжплацентарних ділянок хоріону.

57

3.2.

Стан організму сухостійних корів, вирощених на забрудненій радіонуклідами території

65

3.3.

Стан організму сухостійних корів з умовно чистої відносно РАЗ зони ...............................................................

69

3.4.

Вплив згодовування суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату на склад крові корів, вирощених на забрудненій радіонуклідами території...

74

3.5.

Вплив згодовування суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату на склад крові корів з умовно чистої відносно РАЗ зони

78

3.6.

Стан природної резистентності сухостійних корів, вирощених на забрудненій радіонуклідами території та її зміни при згодовуванні у складі раціону суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату .

85

3.7.

Стан природної резистентності сухостійних корів з умовно чистої відносно РАЗ зони та її зміни при згодовуванні у складі раціону суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату .

90

3.8.

Вміст кадмію і свинцю у провізорних органах, навколоплідних рідинах та коркові слизу шийки матки під час отелення корів, вирощених на забрудненій радіонуклідами території .

96

3.9.

Вміст кадмію і свинцю у провізорних органах, навколоплідних рідинах та коркові слизу шийки матки під час отелення корів з умовно чистої відносно РАЗ зони ..

103

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ......................................................................

113

ВИСНОВКИ.....

131

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

133

ДОДАТКИ.....

134

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

140

Перелік умовних позначень, символів, скорочень
РАЗ радіоактивне забрудення;
АСТ аспартатамінотрансфераза;
АЛТ аланінамінотрансфераза;
ПСП приватне сільськогосподарське підприємство;
Індекс Тх/Тс індекс Т лімфоцитів хелперів і Т лімфоцитів супресорів;
Ф.Ч. фагоцитарне число;
ФАН фагоцитарна активність нейтрофілів;
ГДК гранично допустимі концентрації.

Вступ

Плацента провізорний орган періоду вагітності, що забезпечує зв’язок між організмом плода і матері. Функція її надзвичайно важлива і полягає у забезпеченні живлення плоду та його захисту від різних чинників
Штерн Л.С. [1] було висунуто і обґрунтовано положення про існування в організмі перешкод на шляху проникнення до органів і клітин введених лікарських засобів. Вони визначені як гісто-гематичні бар’єри, а тканинні структури плаценти на шляху проникнення біологічно активних речовин із крові матері до плода названі плацентарний бар’єр” [2].
Актуальність теми. Дослідження проникності плацентарного бар’єру у свійських тварин, зокрема у сільськогосподарських, обмежується окремими повідомленнями. За даними Засєкіна Д.А. [3], важкі метали проникають через плацентарний бар’єр, і їх концентрація у тканинах новонароджених телят залежить від рівня в організмі корів. Іванов Г.Б. [4] експериментально довів, що, окрім цинку, плацента корів стримує проникнення важких металів від матері до плода. Зареєстровано різну швидкість переходу через плацентарний бар’єр мінеральних речовин від матері до плода, накопичення їх в більшій концентрації у фетальній крові, ніж в материнській [5,6].
Важливе значення має виявлення впливу іонізуючої радіації на проникність плацентарного бар’єру [7, 8, 9, 10] і згодовування коровам суміші мікроелементів та адсорбентів на морфологію фетальної частини плаценти [11, 12].
Аналіз доступної літератури про функцію плацентарного бар’єру свідчить, що переважна більшість дослідників інтерпретує його проникність у цілому, не розділяючи в цьому процесі значення окремо материнської і фетальної частин плаценти [3, 4, 13-19]. Дослідження у даному напрямку надзвичайно важливі, оскільки дозволяють виявити і обґрунтувати способи і засоби профілактики внутрішньоутробного отруєння, корекції росту і розвитку плода та його резистентності шляхом впливу на організм матері біологічно активними речовинами, що проникають через плацентарний бар’єр.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є окремим підрозділом тематики наукових досліджень кафедри акушерства і хірургії факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету Стан природної резистентності і відтворювальної здатності тварин та розробка методів їх корекції в умовах тривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання” (номер державної реєстрації 0106U002998).
Мета і завдання досліджень полягали в оцінці морфо-функціонального стану плацентарного бар’єру корови, проникності через нього кадмію і свинцю, виявлення впливу згодовування мінеральної суміші у складі сапоніту і сірки та введення тканинного препарату Фетоплацентат” на бар’єрну функцію плаценти.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
- з’ясувати морфо-функціональний стан плацентарного бар’єру корів у динаміці тільності;
- дослідити проникність плаценти протягом тільності для кадмію і свинцю в напрямку Материнська частина плаценти → фетальна частина плаценти → печінка плода”;
- визначити концентрацію свинцю і кадмію у фетальній і материнській частинах плаценти, в амніотичній та алантоїсній рідинах, вартоновій драглистій тканині пуповини та печінці плода у динаміці тільності;
- дослідити цитологічний і біохімічний склад крові, стан природної резистентності сухостійних корів і вплив на них згодовування суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату Фетоплацентат”;
- визначити вплив згодовування суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату Фетоплацентат” на проникність плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю та їх накопичення у тканинах материнської і фетальної частин плаценти, навколоплідних рідинах і слизовому корку шийки матки корів;
- обґрунтувати доцільність згодовування коровам у запуску сапоніту та сірки і введення тканинного препарату для корекції проникності кадмію і свинцю через плацентарний бар’єр.
Об’єкт дослідження: проникність плацентарного бар’єру корови для кадмію і свинцю.
Предмет дослідження: морфо-функціональний стан плацентарного бар’єру корови, вплив на його проникність суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату, концентрація кадмію і свинцю в материнській і фетальній частинах плаценти, печінці плода, навколоплодових рідинах, вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика, коркові слизу шийки матки, цитологічний і біохімічний склад крові, показники імунобіологічної реактивності.
Методи дослідження: клінічний, анатомічний, гістологічний, цитоморфологічний, біохімічний, імунологічний; атомно-абсорбційної спектрофотометрії, статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виконано комплексне дослідження гістоструктури плаценти корови у зв’язку з проникненням через плацентарний бар’єр кадмію та свинцю, впливу згодовування протягом сухостійного періоду коровам, вирощених в умовах постійної дії на організм малоінтенсивного іонізуючого випромінювання (зона РАЗ), і в умовно чистій щодо радіонуклідного забруднення зоні добавки до раціону суміші сапоніту і сірки та введення тканинного препарату на цитоморфологічний і біохімічний склад крові, показники природної резистентності та проникнення кадмію і свинцю через плацентарний бар’єр.
Вперше в динаміці тільності досліджено проникність плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю в напрямку Материнська частина плаценти → плодова частина плаценти → печінка плода → амніотична рідина → алантоїсна рідина → вартонова драглиста тканина пуповинного канатика” та Материнська частина плаценти → фетальна частина плаценти → алантоїсна рідина → амніотична рідина → корок слизу шийки матки” в день отелення корів. Також вперше визначені концентрації кадмію і свинцю в материнській і фетальній частинах плаценти, вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика, амніотичній та алантоїсній рідинах, коркові слизу шийки матки. Отримані значення можуть бути прийняті як орієнтовні показники при наукових дослідженнях бар’єрної функції плаценти.
Практичне значення одержаних результатів. Установлено, що згодовування коровам протягом сухостійного періоду у складі раціону сапоніту 30 г і сірки 3 г на 100 кг живої маси, дворазове підшкірне введення тканинного препарату Фетоплацентат” за два тижні до отелення з інтервалом у 7 днів може використовуватись для корекції проникнення кадмію і свинцю через плацентаний бар’єр, накопичення їх у навколоплідних рідинах, вартонових драглях пуповинного канатика і коркові слизу шийки матки тільних корів.
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі, наукових дослідженнях та у практичній роботі на кафедрі акушерства і хірургії ДВНЗ Державний агроекологічний університет” (м. Житомир), Подільського державного аграрно-технічного університету, кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії, кафедрі ветеринарного акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського національного аграрного університету, кафедрі анатомії і ветеринарного акушерства Луганського національного аграрного університету. За матеріалами досліджень розроблені та затверджені технічні умови ТУУ 24.41398810356001:2008 від 31.07.2008, отримано патент на корисну модель №36569 (тканинний препарат Фетоплацентат”) від27.10.2008 та методичні рекомендації для фахівців ветеринарної медицини Стан та корекція проникності плацентарного бар’єру у корів”.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено літературний пошук і аналіз за темою дисертації, підбір методик. Клініко-експериментальні, гістологічні, цитоморфологічні, біохімічні дослідження та підготовка проб до атомно-абсорбційної спектрофотометрії і статистична обробка отриманих результатів проведені особисто дисертантом. Імунологічні дослідження крові виконано на базі діагностичного центру, атомно-абсорбційну спектрофотометрію проводили в лабораторії Державної екологічної інспекції (м.Житомир). Аналіз та обговорення результатів досліджень, формулювання висновків зроблено з участю наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи заслухано і обговорено на міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми та інновації у тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях (Львів, 21-22 жовтня 2004 р.); міжнародній конференції Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин” (Кам’янець-Подільський, 2007 р.); науково-практичній конференції морфологів Актуальні проблеми сучасної морфології” (Житомир, 15-16травня 2008 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Державного агроекологічного університету (2004-2007рр.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України, з них 1 одноосібна та патент на корисну модель України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 168 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, обґрунтування матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаної літератури. Ілюстрована 32 рисунками і 16 таблицями. Перелік використаної літератури містить 277 джерел, із них 39 іноземних авторів.

bibliography

Висновки
У дисертаційній роботі уточнено й уперше наведено нове теоретичне вирішення наукової проблеми, що стосується морфо-функціонального стану і проникності плацентарного бар’єру для кадмію і свинцю та можливості її корекції згодовуванням коровам протягом сухостійного періоду мінеральної суміші у складі сапоніту і сірки та введення тканинного препарату Фетоплацентат”.
1. Основною морфологічною структурою плацентарного бар’єру корови є судинне плетиво центральних стовбурних і периферичних ворсин котиледонів і стінок крипт карункулів та їх епітеліальний покрив.
2. В анатомічній структурі плацентарного бар’єру необхідно виділяти материнську частину плацентарного бар’єру карункул і фетальну частину плацентарного бар’єру котиледон, оскільки їх бар’єрна здатність щодо проникнення кадмію і свинцю протягом тільності неоднакова.
3. Проникність плацентарного бар’єру у напрямку Мати-плід” характеризується:
для кадмію: максимальним затриманням на 4-5-му місяцях тільності (0,165±0,029мг/кг) в карункулах, стабільним умістом на 3-7-му в котиледонах, проникненням і акумулюванням у печінці плода в найбільшій концентрації (0,428±0,037мг/кг) на 4-5 місяцях тільності, міграцією і накопиченням в алантоїсній та амніотичній рідинах і у вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика;
для свинцю: максимальним затриманням на 4-5-му місяцях тільності в карункулах і котиледонах, проникненням і акумулюванням в печінці плода, міграцією і накопиченням в амніотичній та алантоїсній рідинах і у вартоновій драглистій тканині пуповинного канатика.
4. Згодовування у складі раціону сапоніту та сірки і введення тканинного препарату не мало негативного впливу на гомеостаз організму сухостійних корів обох господарств і проявилося в перший день після отелення коливанням у фізіологічних межах цитологічного складу крові, нормалізацією обміну білків, вуглеводів, жирів та мінеральних речовин, підвищенням неспецифічної резистентності організму.
5. У корів контрольних груп із РАЗ та умовно чистої зон у день отелення встановлено більше накопичення кадмію у материнській частині плацентарного бар’єру (0,16±0,04 та 0,16±0,02 мг/кг), ніж у фетальній (0,06±0,01та 0,06±0,06 мг/кг), на відміну від свинцю, концентрація якого у фетальній частині плацентарного бар’єру була вищою (0,57±0,19 та 0,64±0,15 мг/кг), ніж у материнській частині (0,46±0,18 та 0,47±0,17 мг/кг); уміст кадмію був відповідно нижчим в амніотичній та алантоїсній рідинах у 8,8 і 5,7 рази, у слизовому корку у 1,3 рази, свинцю, навпаки, вищим у амніотичній і алантоїсній рідині та у слизовому корку шийки матки у 26; 7,8 та 16,8 рази відповідно.
6. Під впливом згодовування мінеральної суміші у складі сапоніту 30г і сірки 3г на 100кг живої маси та додатковому введенні тканинного препарату проникнення із материнської до фетальної частини плацентарного бар’єру кадмію у корів із зони РАЗ знизилось у 7,5 і 5,5 разів, з умовно чистої у 5,5 та 4 рази відповідно; свинцю збільшилось у корів із зони РАЗ у 2 і 10 разів, з умовно чистої у 1,6 та 5,4 рази відповідно.
7. У корів першої і другої дослідних груп із зони РАЗ зниження умісту кадмію наступило в котиледоні у 3 рази (р<0,05), в амніотичній рідині першої групи в 2,7 рази (р<0,01); у корів з умовно чистої зони відносно РАЗ у карункулі другої групи у 2 рази (р<0,01), котиледоні у 3 рази (р<0,001), коркові слизу та амніотичній рідині першої у 1,3 та 1,2 рази (р<0,01), другої групи у 2 та 1,4 рази (р<0,01 і р<0,05) відповідно.
8. У корів другої групи із зони РАЗ концентрація свинцю знизилась у амніотичній рідині у 2,9 рази (р<0,01), першої групи в алантоїсній рідині у 3,9 рази (р<0,05), збільшилась у коркові слизу в 2,5 рази (р<0,05); в умовно чистій зоні у корів другої групи знизилась у карункулах в 9,4 рази (р<0,05) та зросла у слизовому корку в 2,8 рази (р<0,05).
9. Уміст кадмію і свинцю в навколоплідних рідинах та коркові слизу шийки матки свідчить про їх проникнення від матері через плацентарний бар’єр до плода і участь в його обміні речовин, надходження у внутрішнє середовище матки та абсорбцію муцинами корка слизу шийки матки.

Пропозиції виробництву
З метою корекції проникнення плацентарного бар’єру корів для кадмію та свинцю і зменшення їх токсичної дії на материнський організм та організм плода рекомендуємо:
згодовувати протягом 60-45 діб сухостійного періоду мінеральну суміш у складі 30 г сапоніту і 3 г сірки на 100 кг живої маси;
одночасно із згодовуванням мінеральної суміші вводити за два тижні до отелення двічі з інтервалом у 7 діб тканинний препарат Фетоплацентат” у дозі 7 мл на 100 кг живої маси.

Список використаних літературних джерел

1. Штерн Л.С. Цереброспинальная жидкость и ее взаимоотношения с кровью и нервными элементами головного и спинного мозга / Л.С. Штерн // Непосредственная питательная среда органов и тканей. М.: Изд-во АН СССР, 1921. С.125-138.
2. Штерн Л.С. Плацентарный барьер / Л.С. Штерн // Гинекология и акушерство. 1927. №3 (1). С.17-19.
3. Засєкін Д.А. Роль плацентарного бар’єра при міграції важких металів з організму корови-матері до плоду / Д.А. Засєкін // Ветеринарна медицина України. 2003. №8. С.40-41.
4. Іванов Г.Б. Оцінка екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на забруднених біогеоценозах Донецького Приазов’я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 03.00.16 / І.Б. Іванов; Держ. агроекол. ун-т України. Житомир, 2006. 22 с.
5. The permeability of the human placenta to sodium in normal and abnormal pregnancies and the supply of sodium to the human fetus as determined with radioactive sodium / L.B. Flexner, D.B Cowie, L.M. Hellman [ et al.] // Amer. Obstetr. and Gynecol. 1948. N55. P.469.
6. Hugget A.S. Physiology of the placenta / A.S. Hugget, F. Hammond // Marshall’s Physiology of Reproduction. London New York Toronto, 1958. Vol. V.II. - P.315.
7. Москалев Ю.И. Радиобиология инкорпорированных радионуклидов / Ю.И. Москалев. М.: Энергоиздат, 1989. 378 с.
8. Мокрик О.М. Морфологічні особливості плацентарного бар’єру у жінок, радіаційно опромінених в пре- та пубертатному періодах / О.М. Мокрик, Т.Д. Задорожна // Вісн. наук. досліджень. 2006. №2. С.32-34.
9. Дашкевич В.С. Вплив малих доз йонізуючого випромінювання на систему мати-плацента-плід / В.С. Дашкевич // ПАГ. 1997. №3. С.89-92.
10. Кравченко О.В. Ультраструктурні особливості будови плацент при дії екологічно шкідливих (хімічно-радіаційних) факторів / О.В. Кравченко // ПАГ. 1995. №5-6. С. 41-42.
11. Ревунець А.С. Вплив адсорбентів на перебіг тільності, отелення і післяотельного періоду у корів в зоні радіаційного забруднення: дис. канд. вет. наук: 16.00.07 / А.С. Ревунець. Житомир, 2003. 182 с.
12. Карпюк В.В. Вплив низьких доз радіаційного випромінювання на перебіг тільності і отелень у корів поліської м’ясної породи та виникнення ротавірусної інфекції у новонароджених телят: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07 / В.В. Карпюк. Харків, 2001. 20 с.
13. Аршавский И.А. Проницаемость плацентарного барьера при нормально протекающей беременности и в условиях ее патологи / И.А. Аршавский, З.Ф. Суровцева, М.Г. Немец // Гистогематические барьеры. М.: АН СССР, 1961. С.2-93.
14. Аршавский И.А. Плацентарный барьер и особенности его проницаемости в связи с регуляцией нормального внутриутробного развития / И.А. Аршавский // Физиология и патология гистогематических барьеров. М.: Наука, 1968. С.280.
15. Говорка Э. Плацента человека / Э. Говорка. Варшава: Пол.гос.изд-во, 1970. 471 с.
16. Светлов П.Г. Особенности раннего периода онтогенеза млекопитающих в свете обще-эмбриологической и медицинской проблематики / П.Г. Светлов // Проблемы современной эмбриологии. Л.: Озд-во ЛГУ, 1956. 249 с.
17. Jost A. The role of fetal hormones in prenatal development / А. Jost. Harvey Lectures, 1961. 201 p.
18. Rankin J. The effect of permeability on placental oxygen transfer / J. Rankin // Foetal and Neonatal Physiology. Cambridge Univ. Press, 1973. 238 p.
19. Утевская Л.Б. Действие гистамина и серотонина на проницаемость гисто-гематических барьеров / Л.Б. Утевская // Проблемы гисто-гематических барьеров. М.: Наука, 1965. С. 25.
20. Штерн Л.С. Гисто-гематические барьеры / Л.С. Штерн // Непосредственная питательная среда органов и тканей. М.: АН СССР, 1939. С.298-305.
21. Росин А.Я. Регуляция функций / А.Я. Росин. М.: Наука, 1984. 162 с.
22. Дришель Г. Динамика регулирования вегетативных функций / Г. Дришель // Процессы регулирования в биологии. М.: Прогрес, 1951. 127 с.
23. Червова И.А.. Ультраструктурные основы проницаемости сосудисто-тканевых барьеров / И.А. Червова, Я.Л. Караганов // Биологические мембраны. М.: Медицина, 1973. C.206.
24. Аршавский И.А. Плацентарный барьер / И.А. Аршавский // Физиология гистогематических барьеров. М.: Медицина, 1977. С.443-456.
25. Grosser O. Fruhe Entwicklung Einhautbildung und Placentation des Menshen und der Saugetiere / О. Grosser. Munchen: Verlag Bermann,1927.
26. Червова И.А. Морфология гистогематических-барьеров / И.А. Червова // Физиология гистогематических барьеров. М.: Наука, 1977. С.77-114.
27. Радзинский В.Э. Плацента и ее роль в функционировании фетоплацентарного комплекса / В.Э. Радзинский, П.Я. Смалько // Биохимия плацентарной недостаточности. К.: Наук. думка, 1992. С.7.
28. Аршавский И.А. Механизмы изменения проницаемости плацентарного барьера при действии на беременный организм стрессовых форм раздражений (к анализу генеза уродств и состояний физиологической незрелости) / И.А. Аршавский, В.И. Верулашвили., З.С. Суровцева // Проблемы гистогематических барьеров. М.: Наука, 1965. С. 251.
29. Shimidzu V. Permeability to dyestuffs of placenta of albino rat and white mouse / V. Shimidzu // Amer. J. Physiol. 1922. Р. 202 .
30. Anselmino K.J. Ueber die Permeabilitat der Placenta. 1 Die Grenzen der Physicalitat fur Anelektrolyte an der Kaninchenplacenta / K.J. Anselmino // Arch. Gynackol. 1929. №138. р.710.
31. Schlossman H. Der Stoffaustausch zwischen Mutter und Frucht dufch die Placenta / H. Schlossman // Ergebn. Physiol. 1932. №34. р.741.
32. Цирельников Н.И. Гистофозиология плаценты человека / Н.И. Цирельников. Новосибирск: Наука, 1980. 184 с.
33. Beaconsfield P. The placenta / P. Beaconsfield, G. Birdwood // Sci Amer. 1980. Vol. 243, N2. P.80-90.
34. Wilkin P. Study of physical factors determining placental permeability / P. Wilkin // Bull. Feder. Soc.gynecol. et obstetr. langue franc. 1957. №9. P.37.
35. Мищенко В.П. Проблема микроєлементозов в акушерстве и перинатологии / В.П. Мищенко // Міжнар. мед. журн. 2001. Т.7, №2. С.38-41.
36. Флам Г. Пренатальные инфекции человека / Г. Флам. М.: Медгиз, 1962. 103с.
37. Утевская Л.Б. Проницаемость гистогематических барьеров для флуоресцеина-натрия при центральном и периферическом введении физиологически активных веществ / Л.Б. Утевская // Структура и функция гисто-гематических барьеров. М.: Наука, 1971. С.109.
38. Мицкевич М.С. Железы внутренней секреции в зародышевом развитии птиц и млекопитающих / М.С. Мицкевич. М.: АН СССР, 1957. 65 с.
39. Гістологія людини / О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак [та ін.] К.: Книга плюс, 2003. С.96.
40. Федорова М.В.Плацента и ее роль при беремености / М.В. Федорова, Е.П. Калашникова. М.: Медицина, 1986. С.247.
41. Брусиловский А.И. Функциональная морфология плацентарного барьера человека / А.И. Брусиловский . К., 1976. С. 19-22.
42. Введение в клиническую морфологию плаценты человека / С.А. Степанов, М.И. Исакова, В.А. Миронов [и др.]. Саратов, 1991. - 230 с.
43. Гармашева Н.Л. Плацентарное кровообращение / Н.Л. Гармашева. Л.: Наука, 1967. 60 с.
44. Гармашева Н.Л. Введение в перинатальную медицину / Н.Л. Гармашева, Н.Н. Констанинова. М.: Медицина, 1978. 269 с.
45. Гулькевич Ю.В. Патология последа человека и ее влияние на плод / Ю.В. Гулькевич, М.Ю. Маккавеева, В.И. Никифорова. Минск: Беларусь, 1968. 196 с.
46. Жемкова З.П. Клинико-морфологическая диагностика недостаточности плаценты / З.П. Жемкова, О.И. Топчиева. Л.: Медицина, 1973. 182 с.
47. Кобозева Н.В. Перинатальная эндокринология / Н.В. Кобозева, Ю.А. Гуркин. Л.: Наука, 1986. 329 с.
48. Плацентарная недостаточность / Г.М. Савельева, М.В. Федорова, П.А. Клименко, Л.Г. Сичинава. М.: Наука, 1991. 164 с.
49. Цирельников Н.И. Гистофизиология и гистопатология внезародышевых органов млекопитающих и человека / Н.И. Цирельников. Новосибирск, 1981. С.76-80.
50. Fox H. Pathology of the Placenta / H. Fox . London, 1987.
51. Грищенко В.И. Антенатальная смерть плода / В.И. Грищенко, В.Ф. Яковцова. М.: Медицина, 1978. 191 с.
52. Бодяжина В.И. О структуре и функциях амниона и гладкого хориона / В.И. Бодяжина //Акушерство и гинекология. 1982. №9. С.8-12.
53. Волкова Л.С. Иммунобиологические взаимоотношения организмов матери и плода / Л.С. Волкова. М.: Медицина, 1970. 264 с.
54. Костишин Є.Є.Особливості морфологічної структури і трофічної функції плаценти корів та розвитку плода: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.07 / Є.Є. Костишин; Львівська держ. акад. вет. медицини ім. С.Ж. Ґжицького. Львів, 1999. 19 с.
55. Гороховский Н.Л. Гистогенез плаценты тонкорунных овец / Н.Л. Гороховский. К., 1966. 51 с.
56. Latshaw W.K. Veterinary Developmental Anatomy / W.K. Latshaw, B.C.Decker. Toronto; Philadelphia, 1987. P. 62-65.
57. Пац Ю.С. Плодо-материнские отношения в норме и патологии и их влияние на системогенез потомства /Ю.С. Пац, О.Г. Солдатова. Красноярск, 1983. С.81-92.
58. Степанківська Г.К. Акушерство /Г.К. Степанківська, О.Т. Михайленко. К.: Здоров’я, 2000. С.60.
59. Зайцева Н.В. Свинец в системе мать-новорожденный как индикатор опасности химической нагрузки в регионах экологического неблагополучия / Н.В. Зайцева, Т.С. Уланова, Я.С. Морозова // Гигиена и санитария. 2002. №4. С.45-46.
60. Измеров Н.Ф. Свинец и здоровье. Гигиенический и медико-биологический мониторинг / Н.Ф. Измеров. М., 2000. 256 с.
61. Свинец и его действия на организм: обзор лит. / А.И. Корбакова, Н.С. Соркина, Н.Н. Молодкина [ и др.] // Медицина труда и промышленная экология. 2001. №5. С.29-34.
62. Banks E.C. Effects of low level lead exposure on cognitive function in children: a review of behavioral, neuropsychological and biological evidence / E.C. Banks, L.E. Ferretti, D.W. Shucard // Neurotoxicology. 1997. №18(1). Р.237.
63. Long-term effect of increased lead absorption on intelligence of children / А. Selypes, S. Banoalvi, F. Bokros [et al.] // Arch Environ Health. 1999. №54(4). Р.297-301.
64. Гистохимический анализ белков в тканях плаценты человека при нормальной беременности / Ю.Н. Шаповалов, А.И. Брусиловский, И.П.Барсуков [и др.] // Акушерство и гинекология. 1982. №7. С.25-27.
65. Погорелова Т.Н. Свободные аминокислоты и некоторые ферменты аминокислотного обмена плаценты на разных этапах ее развития / Т.Н. Погорелова // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1975. №10. С.52-56.
66. Цирельников Н.И. Роль плаценты в метаболизме сывороточного гемоглобина плода / Н.И. Цирельников, В.Ю. Шитиков // Механизмы регуляции эритропоэза. Красноярск, 1978. Ч.2. С.56-57.
67. Studies on the mode of action of luteinizing hormone and chorionic gonadotropin on estrogenic biosynthesis and glucogenolysis by human placenta percused in vitro / L. Cedard, E. Alsat, M.I. Urtasum, I. Varandot // Steroids. 1970. Vol.16, N4. P. 361-376.
68. Вихляева Е.М. Фетоплацентарная система при позднем токсикозе беременности / Е.М. Вихляева // Тр. 5-го съезда акушеров-гинеколологов РСФСР. Челябинск, 1982. С.31-35.
69. Вихляева Е.М. Синдром недостаточности плаценты / Е.М. Вихляева // Актуальные проблемы перинатологии. М.: Медицина, 1983. С.134-136.
70. Иванов И.П. Пути профилактики развития позднего токсикоза и оценка состояния плода с помощью ЭВМ / И.П. Иванов, Т.П. Богданова, В.Ф. Кузин // Акушерство и гинекология. 1983. №12. С. 5-8.
71. Антенатальна діагностика хронічної гіпоксіїї плода під час вагітності / Г.М. Савельева, С.Я. Малиновська, І.П. Ларичева та ін // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1981. №5. С. 46-47.
72. Савельева Г.М. Актуальные вопросы современной перинатологии / Г.М. Савельева. М.: Медицина, 1983. 250 с.
73. Лизин М.А. Роль амніально-плідної рідини і її вплив на ріст та розвиток плода / М.А. Лизин // Вісн. асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. №3. С.13-16.
74. Александровская О.В. Цитология, гистология и эмбриология / О.В. Александровская, Т.Н. Радостина, Н.А. Козлов. М.: Агропромиздат, 1987. 448 с.
75. Гайдай Г.Л. Дослідження біохімічних показників амніотичної рідини у жінок з нормальним перебігом вагітності в різні терміни гестації / Г.Л. Гайдай, І.Ю. Гордіенко // Лабораторна діагностика. 2002. №2. С. 54-58.
76. Горин В.С. Белки амниотической жидкости при физиологической беременности / В.С. Горин, Р.М. Зорина, М.А. Зорин // Акушерство и гинекология. 1987. №5. С.12-14.
77. Комисаров Л.М. Диагностическое значение опредиления биохимического состава амниотической жидкости при родоразрешении плодами малой массы / Л.М. Комисаров, В.А. Бурлиев, А.А. Голстьян // Вопросы охраны материнства и детства. 1988. №5. С.47-50.
78. Абрамченко В.В. Активное ведение родов / В.В. Абрамченко. С.Пб.: Спецлитература, 1999. 668 с.
79. Szpakowski M. Badania morfometriczne I macroskopocelozyska pochodzacedo z ciazy powiklanej eph gestoza / М. Szpakowski // Ginec. Polska. 1979. T.50, N33. S. 217-222.
80. Гононський Я.І. Біохімія людини / Я.І. Гононський, Т.П. Максимчук, М.І. Калинський. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. 734 с.
81. Травянко Т.Д. Исследование околоплодных вод / Т.Д. Травянко, Я.П. Сольский // Справочник по акушерско-гинекологической эндокринологии. К., 1989. С.155-157.
82. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології: підруч. / В.А. Яблонський, С.П. Хомин, Г.М. Калиновський [та ін.] - Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
83. Акушерство: [підруч. для лікарів інтернів] / за ред. В.І.Грищенка. Харків: Основа, 1996. С.46-49.
84. Савельева Г.М. Роль околоплодных вод в параплацентарном снабжении плода кислородом / Г.М. Савельева, М.В. Федорова, Г.Ф. Быкова // Акушерство и гинекология. 1980. №8. С. 7-11.
85. Афанасьєв М.Н. Опредиление возраста плода у коров / М.Н. Афанасьєв, З.А. Бруверис // Ветеринария. 1969. №2. С.24-26.
86. Ветеринарное акушерство и гинекология: учеб. / А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, Л.Г.Субботина, О.Н.Преображенский; под ред. В.С.Шипилова. 6-е изд., испр. и доп. М.: Агропромиздат, 1986. С.143-144.
87. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства / Д.С. Гришко. Харків: Прапор, 2003. 390 с.
88. Довинер Д.Г. Практическое значение незаращения пупочной вены у взрослых детей / Д.Г. Довинер // Сб. работ по хирургии. Сталино, 1958. С.43-47.
89. Дергачев И.С. Патанатомия и патогенез болезней новорожденных детей грудного и раннего возраста / И.С. Дергачев. М.: Медицина, 1964. 360 с.
90. Кирьякулов Г.С. Прикладная анатомия пупочных артерий / Г.С. Кирьякулов // Вопросы морфологии: сб. Сталино-Донбас, 1961. С. 32-39.
91. Левина М.Я. Образование основного вещества студенистой ткани пуповины человека / М.Я. Левина // Тр. 5-го всесоюз. съезда анатомов, гистологов и эмбриологов. Л.: Медицина, 1951. С. 101-105.
92. Блюмкин В.И. О связи иннервации вартонова студня с процессами гистогенеза студенистой ткани пуповины/ В.И. Блюмкин // Докл. АН СССР. 1956. Т.106, №4. С.17-21.
93. Блюмкин В.И. К вопросу о функциональном значении иннервации пупочного канатика человека / В.И. Блюмкин // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1957. №2. С.63-69.
94. Алексанян Э.М. Влияние патологических изменений и аномалий пуповины на течение родов, сосотояние плода и новорожденного, дальнейшее развитие детей: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / Э.М. Алексанян. Ленинакан, 1973. 16 с.
95. Гирин В.А. Гистоморфология пуповины телят / В.А. Гирин // Сб. работ Моск. вет. акад. им. К.И. Скрябина. 1973. Т.79, Ч.3. С.70-73.
96. Бочаров И.А. Бесплодие сельскохозяйственных животных / И.А. Бочаров. М.: Сельхозгиз, 1956. 278 с.
97. Шипилов В.С. О времени наступления отела у коров / В.С. Шипилов, В.В. Храмцов, А.И. Филоненко // Ветеринария. 1986. №3. С. 42-43.
98. Калиновський Г.М. Непосредственные причины возникновения родов у коров / Г.М. Калиновський // Сб. науч. тр. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнологии разведения, (25-27 окт. 1994 г.) Воронеж, 1994. С. 57.
99. Калиновський Г.Н. Гистологические изменения в карункулах, физические, биохимические и цитологические показатели в лохиях коров в послеродовый период: автореф. дис. на соискание учен. степени к-та вет.наук: спец. 16.00.07 / Г.М. Калиновський; УСХА. К., 1975. 30 с.
100. Гигиеническая наука: перспективы развития / Е.И. Гончарук, Ю.И. Кундиев, А.М. Сердюк [и др.] // Журн. АМН України. 1998. Т.4, №3. С. 407-415.
101. Адаптационные и компенсаторные реакции при воздействии на организм экзогенных хим