ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ В ЕТНОКОНТАКТНИХ ЗОНАХ (на прикладі Чернівецької області)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Юрія ФЕДЬКОВИЧА

на правах рукопису

КОСТАЩУК ІВАН ІВАНОВИЧ

УДК 911.3:323.11 (477.85)

ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ В ЕТНОКОНТАКТНИХ ЗОНАХ
(на прикладі Чернівецької області)

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук, професор
ДЖАМАН ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ

Чернівці, 2006

ЗМІСТ
Вступ..............................................................................................................4
Розділ I. Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження національної структури населення в етноконтактних зонах.......................................................................................................................11
1.1. Чернівецька область поліетнічна етноконтактна територія.......11
1.2. Національна структура важлива характеристика населення етноконтактних зон...............................................................................................19
1.3. Специфіка етнічних процесів в етноконтактних зонах.................24
1.4. Методика дослідження формування національної структури населення в етноконтактних зонах......................................................................33
1.5. Розвиток та становлення проблеми дослідження національної структури населення.............................................................................................38
Висновки до розділу І.................................................................................42
Розділ II. Ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення Чернівецької області до серединиХХст.....................................................................................................44
2.1 Передумови формування національної структури населення в етноконтактних зонах...........................................................................................44
2.2 Особливості заселення території в дослов’янський період..............54
2.3 Слов’янський період. Київська Русь та Галицько-Волинська держава...................................................................................................................61
2.4 Формування національної структури населення за часів Молдавського князівства і Султанської Туреччини..........................................64
2.5 Динаміка національної структури населення у період Австро-Угорської та Російської імперій...........................................................................66
2.6 Національна структура населення в Румунський період та 40-50-ті роки ХХ ст..............................................................................................................74
Висновки до розділу ІІ................................................................................78
Розділ III. Територіальні особливості сучасної національної структури населення Чернівецької області....................................................82
3.1. Динаміка національної структури населення у період 1959 -
1979 рр....................................................................................................................82
3.2. Зміни в національній структурі за даними перепису 1989 року.........................................................................................................................95
3.3. Національна структура населення Чернівецької області за даними першого Всеукраїнського перепису населення 5 грудня 2001 року..............106
Висновки до розділу ІІІ.............................................................................119
Розділ IV. Вплив національної структури населення на хід демографічних процесів, матеріальної та духовної культур...................122
4.1. Особливості природного руху населення різних національних груп.......................................................................................................................122
4.2. Міграції та їх вплив на національну структуру населення........127
4.3. Статево-вікова структура населення представників різних національностей...................................................................................................133
4.4. Мовні ознаки національного складу населення...........................140
4.5. Особливості прояву релігійної приналежності населення у його національній структурі........................................................................................146
4.6. Національні відміни матеріальної та духовної культури............151
4.7. Особливості національної політики в контексті інтеграції України до ЄС.....................................................................................................................160
Висновки до розділу ІV............................................................................167
Висновки...................................................................................................169
Список використаних джерел...............................................................175
Додатки......................................................................................................190

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Наприкінці ХХ ст. в Україні розпочалися складні перетворення в економічному та суспільному житті держави. Це, звичайно, торкнулося і питання національної політики та статусу національних меншин. Особливо актуальними дані проблеми є в регіонах де на незначній території стикаються і взаємодіють на всіх етапах розвитку представники декількох національних груп. Таким прикладом в Україні може слугувати Чернівецька область, яка вирізняється серед областей нашої держави національною різнобарвністю. Створити необхідні умови для проживання різних етнічних груп населення у таких етноконтактних зонах це одне із найважливіших завдань владних структур. Вивчення територіальних відмін та динаміки етнічного складу населення є першим і одним із найважливіших питань, що виникають у процесі розгляду міжетнічних відносин на певній території. Тому дослідження географічних особливостей формування національної структури населення є досить актуальним та перспективним завданням для географів, а також істориків, етнографів, політологів.
Внаслідок проголошення незалежності України відбулися досить помітні зміни, які позначаються на культурно-побутовому та соціально-економічному житті, як держави загалом, так і окремих її регіонів. Виявлення нових тенденцій етногенетичного розвитку території також є досить важливим практичним завданням науки, в тому числі суспільної географії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з науковими темами: „Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613), за якими автором виконані розділи „Сучасна розселенська характеритстика Західної регіональної системи розселення України” та „Демографічні процеси в Карпато-Подільському регіоні та Україні”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у з’ясуванні географічних особливостей формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні на матеріалах Чернівецької області від прояву етнічної диференціації до сьогодення, а також впливу національної структури населення на демографічні та міграційні процеси, розвиток матеріальної та духовної культури. Відповідно до мети наукового дослідження були поставлені такі завдання:
- визначити місце Чернівецької області, як етноконтактної поліетнічної зони, серед інших регіонів України;
- проаналізувати специфіку етнічних процесів у етноконтактних зонах;
- поглибити методичні основи суспільно-географічного дослідження національної структури населення етноконтактних поліетнічних територій;
- провести ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення на території Чернівецької області і охарактеризувати сучасні зміни в національній структурі населення;
- виявити національні відміни демографічної ситуації населення і простежити географічні особливості міграції представників різних національних груп населення;
- дослідити національні особливості релігійної структури населення і виявити приналежність населення за рідною і вживаною мовою, а також показати їх кореляцію з національною структурою населення;
- розкрити територіальні особливості національних відмін матеріальної та духовної культури населення;
- з’ясувати особливості розселення представників різних національних груп населення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є національна структура населення Чернівецької області. Предметом дослідження виступають географічні особливості її формування і сучасні тенденції динаміки з урахуванням впливу суспільно-географічних чинників.
Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення Конституції України з питань розвитку та консолідації української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11). Написання пункту „Мовні ознаки національного складу населення” базувалося на ст. 10 Конституції України, де чітко вказано, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України. Методологічною основою даного наукового дослідження були також закони „Про етнічні меншини в Україні”, „Про свободу совісті та релігійної організації”, „Про громадянство України” та інші законодавчі та нормативні акти, прийняті Верховною радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України; фундаментальні положення теорії суспільної географії в галузі системології, регіоналістики, розроблені в працях М.Т. Агафонова, Е.Б. Алаєва, М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, А.П.Голікова, І.О. Горленко, Я.І. Жупанського, О.В. Заставецької, С.І. Іщука, В.П. Нагірної, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.П.Руденка, Л.Г. Руденка, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія та інших; фундаментальні положення географії населення, зокрема територіальної організації розселення, розроблені в працях А.І. Доценка, С.О. Ковальова, В.І. Нудельмана, Ю.І. Пітюренка, В.В. Покшишевського, А.В. Степаненка, М.І. Фащевського, Б.С. Хорева та ін.; праці з проблем демогеографії і географії міграцій В.О. Джамана, М.П. Крачила, В.П. Круля, Е.М. Лібанової, С.І. Пирожкова, Г.Г. Старостенко, В.С. Стешенко, О.У. Хомри та ін.; праці з питань етногеографії М.С. Дністрянського, Ф.Д. Заставного, Р.М.Лозинського, Л.Ю. Шабашової, І.М. Барни та ін. Вивчення етнічних груп населення передбачає тісний зв’язок наукових дисциплін, що займаються аналізом етнічної структури населення, тому в процесі дослідження використані також праці з етнології, етнографії, філософії, соціології: Ю.В. Бромлея, Л.М. Гумільова, Я. Дашкевича, Б.М. Еккеля, В.Б. Євтуха, Г.К. Кожолянка, С. Макарчука, В.І. Наулка, Е. Пясецького та ін.
Дослідження виконано із застосуванням загальнонаукових і конкретнонаукових методів наукового пізнання. В основу покладено ретроспективно-хорологічний і системно структурний підходи, які визначили застосування конкретних методів дослідження. Умовою проведення історико-географічного зрізу є одночасове дослідження взаємовідносин складових компонентів об’єкта та їх зіставлення використання методу синхронного аналізу. Для зіставлення і порівняння різночасових історико-географічних зрізів і визначення тенденцій змін об’єкта застосовувався метод діахронічного аналізу. Вивчення територіальних відмін зумовило використання порівняльно-географічного і картографічного методів. При вивченні етнічної структури населення і етносоціальних процесів застосовувались статистичні і математичні методи: коефіцієнтів, індексів, групування, динаміки, типізації. Для наочного відображення динаміки процесів використано графічний метод. У дослідженні причинно-наслідкових зв’язків динаміки національної структури населення основними були історичний метод та метод систематизації.
Інформаційною основою для підготовки дисертаційної роботи слугували архівні матеріали, матеріали переписів населення (австрійських, румунських, радянських, українських), довідкові видання, матеріали Головного управління статистики у Чернівецбкій області; публікації з історії, етнографії, картографічні матеріали.
Наукова новизна отриманих результатів:
1) розкрито сутність поняття „етноконтактна поліетнічна зона” та поглиблено суспільно-географічні аспекти її дослідження; проведено аналіз та визначено місце Чернівецької області, як поліетнічної етноконтактної зони;
2) вперше проведено ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення області від появи етнічної диференціації в мезоліті до сьогодення, а також досліджено вплив на нього різних історичних та географічних чинників; доведено провідне значення у процесі змін етнічного складу населення політико-адміністративного статусу території;
3) розкрито тенденції новітніх трансформаційних процесів національної структури населення Чернівецької області після проголошення державної самостійності України;
4) вперше виявлено особливості природного руху і складено статево-вікові піраміди основних національних груп населення досліджуваного регіону; спрогнозовано напрями розвитку демографічних процесів основних національних груп населення;
5) досліджено напрямки та інтенсивність міграційних потоків різних національних груп та визначено їх вплив на динаміку національної структури населення Чернівецької області;
6) вперше виявлено зв’язок між національною та релігійною структурою населення Чернівецької області; розкрито територіальні відміни матеріальної та духовної культури;
7) досліджено територіальні особливості розселення різних національних груп населення у розрізі всіх поселень Чернівецької області; здійснено типізацію адміністративних районів за ступенем етнічної різноманітності всього, міського і сільського населення із застосуванням методик розрахунків індексів етнічної мозаїчності і етнічної диверсифікації.
Практичне значення отриманих результатів. Основні результати і положення дисертаційного дослідження використовуються Відділом у справах національностей та зв’язків з громадскістю Чернівецької обласної державної адміністрації для проведення виваженої національної політики, яка покликана узгоджувати інтереси різних етнічних спільностей і об’єктивно висвітлювати етнополітичні проблеми (довідка № 02/11-1). Теоретико-методичні та аналітичні розробки можуть бути використані для проведення аналогічних досліджень в інших поліетнічних,етноконтактних регіонах України. Теоретичні положення, конкретні методики і результати використовуються у процесі викладання курсів „Географія населення з основами демографії”, „Етногеографія України” і „Географія рідного краю і методика її викладання” на географічному факультеті в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1199). Матеріали дослідження включені до наукового звіту кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1198).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій здійснено етногеографічне дослідження поліетнічної, етноконтактної території Чернівецької області. У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.
Апробація результатів дисертації: Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), ІІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004), ІІ-й міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політики, географія, історія, право” (Луцьк, 2005), Всеукраїнській конференції „Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 2005), Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи” (Тернопіль, 2005), ІІ-й міжнародній конференції „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2005).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,9 д.а. (у т.ч. 3,2 д.а. авторських), з них 7 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,2 д.а. (у т.ч. 2,15 д.а.- авторські).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 174 сторінки машинописного тексту. Робота містить 11 таблиць, 13 рисунків, в. т.ч. 9 картосхем, 8 додатків загальним обсягом 63 сторінки. Список літератури включає 175 найменувань.
Дисертант висловлює найщирішу подяку та побажання своєму науковому керівнику д.г.н., професору В.О. Джаману. Щиросердечна подяка висловлюється д.г.н., професору Я.І. Жупанському та доценту В.П. Крулю, науковцям, які допомагали у розв’язані деяких питань, що виникали під час написання даної роботи. Щира подяка також всьому професорсько-викладацькому колективу кафедри географії України, картографії та геоінформатики і географічного факультету за підтримку під час перебування в аспірантурі, а також усім тим, хто допоміг у зборі матеріалів, що використані під час написання даної кандидатської дисертації.

bibliography

ВИСНОВКИ
В результаті проведення дисертаційного дослідження, нами були отримані наступні висновки:
1. Чернівецька область являється яскравим прикладом етноконтактної зони. Вона територіально поєднує українські етнічні історико-географічні краї: Північну Буковину і Північну Бессарабію, частину історико-етнографічної області східну Гуцульщину, а також частину румунської етнічної землі колишнього Дорогойського повіту Румунії. Вона територіально межує із такими державами, як Румунія та Молдова, а також із українськими етнічними історико-географічними краями Галичина і Поділля та історико-етнографічними областями Гуцульщина і Покуття. Поєднання етнічних спільностей характерні для українсько-румунського і українсько-молдавського пограниччя, де в наявності є поселення етнічних сусідів.
2. Чернівецька область вирізняється з-поміж областей України своєю поліетнічністю, що пояснюється перш за все її суспільно-географічним положенням. За показником індексу етнічної мозаїчності вона займає сьоме місце серед регіонів України, поступаючись лише АР Крим, Одеській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Харківській областям. Даний показник для Чернівецької області становить 0,415. А за сумарною питомою вагою усіх етносів, окрім українців та росіян, на Чернівецьку область припадає максимум 20,9 %.
За показниками індексів етнічної мозаїчності Б. Еккеля та етнічної диверсифікації Е.Пясецького адміністративно-територіальні райони Чернівецької області можна поділити на моноетнічні (Вижницький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Путильський), поліетнічні (Новоселицький, Сторожинецький), власне перехідні (Сокирянський, Хотинський), перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян (Глибоцький) та перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним складом міського населення (Герцаївський). Міста обласного значення Чернівці та Новодністровськ за ступенем етнічної різноманітності населення класифікуються як перехідні.
3. Важливою передумовою формування національної структури населення є географічне положення, що визначає особливості природних умов та забезпеченості природно-ресурсним потенціалом, рівень соціально-економічно розвитку, а також історико-географічні, демогеографічні, політико-географічні та інші передумови.
4. Заселення території сучасної Чернівецкої області розпочалося ще за доби кам’яного віку в період палеоліту. Найбільш ранні стоянки та поселення виявлені археологами в долині річки Дністер, на території сучасних Сокирянського, Кельменецького, Хотинського та Заставнівського районів. Дещо пізніше заселялися простори Прут-Дністровського межиріччя, долини річки Прут, Прут-Сіретського межиріччя. Територія Буковинських Карпат заселялася найпізніше, починаючи лише з XIV-XV ст.
В період Київської Русі (Х-ХІІІ ст.) для території сучасної Чернівецької області був характерний моноетнічний склад населення, з абсолютним переважанням українців. Така тенденція простежувалася і в період Галицько-Волинського князівства (сер. ХІІІ ст. 1340 р.). Проте наприкінці даного історичного періоду інтенсивно почали поселятися молдовани, які асимілювали частину давньоруського населення. Внаслідок такого перебігу подій національна структура населення почала урізноманітнюватися. В наступний історичний період Молдавський (1359-1514) міграція молдавського населення продовжувалася, що відповідно призводило до збільшення частки молдован. У цей час на територію сучасної Чернівецької області відбулося переселення вірменів, євреїв, німців, греків та представників інших національних груп населення. Внаслідок цього національна структура населення набувала ознак поліетнічної з переважанням корінної української національної групи. За період панування територією області Османської імперії, внаслідок переслідування, різко зменшується кількість та питома вага вірменів. Проте, розвиток торгівлі призвів до збільшення тут чисельності греків.
Досить вагомим у процесі формування національної структури населення сучасної Чернівецької області являється період Австро-Угорської та Російської імперій (1774-1918 рр.). Державна політика сприяла збільшенню поліетнічності території області, що відображали переписи населення 1786, 1857, 1880, 1890, 1900 та 1910 років. Найчисельнішими націями були українці, молдовани та румуни, німці, росіяни, поляки, євреї. На території Чернівецької області в даний період проживали представники 9 національностей та народностей, що свідчить про багатонаціональну структуру населення. За цим показником Буковина, як коронний край займала перше місце в усій Австро-Угорській імперії. Національні процеси в Австрійський період спричинили появу у сучасній Чернівецькій області представників нових націй та етнічних груп населення. В цей період значно збільшилася частка німців, росіян, в т.ч. липованів (росіян-старобрядців), євреїв, поляків, циганів та інших національних груп, які домінують в національній структурі населення області і в наші дні.
Наступний період Румунський, ознаменувався значною румунізацію краю та чималими фальсифікаціями переписів населення. Переважаючою нацією в області залишалася українська, що в національній структурі населення доповнювалася румунами та молдованами, євреями, росіянами, німцями, поляками, угорцями, чехами, словаками та представниками інших національних груп населення. В цей час помітно зросла питома вага та чисельність румунів (молдованів), що можна пояснити сукупністю політичних та історико-географічних чинників, а також фальсифікаціями результатів перепису населення 1930 року.
5. Період входження території Чернівецької області до СРСР. За матеріалами перепису 1959 року, в Чернівецькій області переважаючою національною групою населення були українці, чисельність яких становила 518189 осіб, а питома вага 66,94 %. Помітне місце займали румуни 79790 осіб (10,31 %), молдовани 71645 (9,26 %), росіяни 51268 (6,62 %), євреї 42140 (5,44 %), поляки 6007 (0,78 %), а також німці, вірмени, татари, болгари та представники інших національних груп населення. Перепис 1970 року показав збільшення питомої ваги українців та молдован. За рахунок цього незначно зменшилася часика в національній структурі населення області румунів, росіянів, євреїв, та поляків. За матеріалами перепису 1979 року в області проживали представники близько 100 національних груп та народностей, проте переважаючими залишалися українці. За міжпереписний період 1970-79 рр. їх питома вага зросла на 8,3 %. За цей період зафіксовано зростання частки румунів, молдован, росіян, поляків та білорусів. Помітно зменшилася питома вага єврейського населення, на 1,9 %.
Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення (940801 особа), а також частки українського населення 70,8% (666095), румунів 10,7% (100317), росіян 6,7% (63066), білорусів 0,3% (28640), та представників групи інших національностей 0,3% (2771). За цей міжпереписний період продовжувала зменшуватися частка єврейського населення до 1,7% або 16469 осіб. Почала зменшуватися також і частка молдован. У 1989 році їх у краї проживало 84519 особи, тобто 9,0%. Всього за даними перепису 1989 р у Чернівецькій області проживали представники 69 національностей, що свідчило про поліетнічність території.
6. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 5 грудня 2001 року загальна чисельність наявного населення у Чернівецькій області склала 922,8 тис осіб, а постійного 919 тис осіб. На території Чернівецької області проживали представники 76 національностей та народностей. Продовжувала зростати частка українців, румунів та представників групи інших національностей. Зокрема, чисельність українського населення становила 689 тис. осіб (75,0 %), румунів 114,6 тис. осіб (12,4 %), та представників інших національностей 7,7 тис. осіб (0,8 %). Частка населення окремих великих національних меншин відповідно до перепису 1989 року зменшилася. Зокрема, молдован до 7,3 % (67,2 тис осіб), росіян 4,1 % (37,9 тис. осіб),євреїв 0,15 % (1,4 тис. осіб), поляків 0,4% (3,4 тис. осіб), та білорусів 0,16 % (1,5 тис. осіб).
7. Рівень народжуваності досить тісно пов’язаний із національною структурою населення і значно впливає на природний приріст населення. Серед чисельних етнічних груп населення Чернівецької області найбільший коефіцієнт народжуваності притаманний румунському населенню. Кількість народжених дітей українками поступається даному показнику в румунок та молдованок, і більший, ніж у росіянок. Внаслідок таких етнічних особливостей народжуваності слід прогнозувати на майбутнє збільшення у національній структурі населення області частки румунів, та зменшення українців, молдованів та росіянів.
Значний вплив на національну структуру населення має характер міграцій. Значний виїзд євреїв призвів до помітного зменшення їх чисельності та частки у національній структурі області. Помітне місце серед емігрантів займали також українці, росіяни, молдовани та румуни. Майже половину всіх емігрантів становлять українці.
Статево-вікова структура населення представників різних національних груп є досить відмінною. Для всіх національностей характерним є переважання жіночого населення та постійне зменшення кількості народжених дітей. Демографічна криза найбільш виражена у росіян та українців, де питома вага осіб у віці, молодшому за працездатний, нижча за пересічні показники для всього населення. Питома вага осіб у віці, старшому за працездатний, відповідно збільшилася.
8. Мовний склад населення Чернівецької області є досить строкатим та в значній мірі взаємозв’язаний із національною структурою населення. Частка українців у національному складі населення Чернівецької області становить 75,0 %, абож 689,1 тис. осіб, а питома вага осіб, які назвали українську мову рідною складає 75,6 % (694,5 тис.осіб). Частка населення, яке назвало російську мову за рідну становить 5,3 % (у 1989 році 10,5 %), а частка росіян дещо менша 4,1%. Серед найбільш чисельних національних груп, що проживають у Чернівецькій області, рідною мовою вважають мову своєї національності переважна більшість українців (98,5%), румун (91,9%), молдован (91,6%) та росіян (91,5%), а також азербайджанці, вірмени, угорці, цигани. Представники інших національностей в якості рідної мови віддала перевагу українській та російській мовам. Зокрема, 47,8% поляків назвали рідною українську мову, 55% євреїв і 50,2% білорусів - російську. Більш значний рівень мовної асиміляції спостерігається в міських поселеннях. Так, у місті Чернівцях 35% молдован і 28,1% румун назвали рідною мовою українську або російську мову.
9. Релігійна структура населення Чернівецької області є досить строкатою. Вона представлена 43 релігійними конфесіями. У сільських районах області є представники 17 конфесій, а в обласному центрі зареєстровано приходи всіх релігійних течій. Найбільш поширеними релігійними організаціями є: УПЦ (423 общини), УПЦ КП (118), РКЦ (29), УГКЦ (21), АСД (92), ЭХБ (146), ХВЕП (104). Релігійний склад населення корелює із його національною структурою. Це найбільше відображається серед географії православних, греко-католицької, римо-католицької та старообрядницької релігійних конфесій. Значно менший зв’язок із національною приналежністю мають протестантські течії. Проаналізувавши дані про кількість релігійних організацій та національну структуру населення Чернівецької області можна зробити висновок, що строкатість національного складу призводить до різноманіття релігійної структури населення.
10. Досить важливим питанням при дослідженні національної структури є питання взаємовідносин між окремими національними групами населення, що регулюються національної політикою. В області створено цілий ряд умов для задоволення духовних та матеріальних потреб представників різних національних груп населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агафонов Н.Т., Лавров С.Б. Главные теоретические проблемы географии населения // Доклады к ХХІІ международному географическому конгрессу. Ленинград: Изд. ВГО СССР, 1972. С. 11-22.
2. Алаєв Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
3. Археология Украинской ССР Т.1. Первобытная археология / за ред Н.И.Артеменко. - К.: Наукова думка, 1985. 568 с.
4. Археологія Української РСР (том 3). Ранньослов’янський та давньоруський періоди / за ред. В.Й. Довженко. Київ: Наукова думка, 1975. 504 с.
5. Багров М.В. Регіональна політика і сталий розвиток (концептуальні підходи на прикладі Криму) // Український географічний журнал. 2001. - № 4. С. 4-10.
6. Балабанов Г.В. Сучасні територіально-галузеві пропорції економіки України // Український географічний журнал. 2001. - № 1. С. 3-8.
7. Балагури Э.А., Крушельницька Л.И. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). / отв. ред. А.П. Черныш. Киев: Наукова думка, 1990. 188 с.
8. Балагурі Е.А., Бідзіля В.І., Пеняк С.І. Давні металурги Українських Карпат: історико-краєзнавчі нариси. Ужгород: Карпати, 1978. 128 с.
9. Баладыженко К. Буковина („Зелена Русь”) и ея прошлое: историко-географический очеркъ. Петроградъ, 1915. 50 с.
10. Баранский Н.Н. Экономическая география. Экономическая картография. М.: Государственное изд-во географической литературы, 1956. 366 с.
11. Барна І.М. Етногеографічне дослідження регіону (на матеріалах Тернопільської області): Автореф. дис... к-та географ. наук: 11.00.02 / Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів, 2005. 19 с.
12. Березанская С.С. Бронзовий вік на Україні. - Київ.: Наукова думка, 1964 р. 70 с.
13. Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. - К.: Наукова думка, 1986. 168 с.
14. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. М.: Научная мысль, 1987.
15. Буковина. Загальне краєзнавство: Частина ІХ. Топографічний опис населених пунктів. / Зелена Буковина. Науковий і науково популярний журнал. Чернівці Історія і краєзнавство”, 2000.- № 1-2 с.
16. Буковина: історичний нарис / За ред. С.С. Костишина. Чернівці: Зелена Буковина, 1998. 416 с.
17. Бунятян К.П. Давнє населення України: Навч. посібник. К.: Либідь, 2003. 232 с.
18. Винокур І.С., Гуцал А.Ф. та ін. Довідник з археології України (Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області), - Київ: Наукова думка, 1984. 242 c.
19. Винокур І.С., Тимощук Б.О. Давні слов’яни на Дністрі. Ужгород: Карпати, 1977. 112 с.
20. Вівчарик М. М. Україна від етносу до нації: Навч. посібник. К.: Вища школа, 2004. 239 с.
21. Возрастная структура, уровень образования, национальный состав и источники средств существования населения Украинской ССР: Статистический сборник. Киев, 1972. С. 297.
22. Галичанець М. „Українська нація” (правда про українську націю), Веди краєзнавця. Тернопіль, 2001. 240 с.
23. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. К.: УРЕ, 1989-1993.
24. Географія Чернівецької області: навчальний посібник /за ред. Жупанського Я.І.- Чернівці, 1993. С.103-107.
25. Голиков А.П. Введение в экономическую и социальною географию. Харьков: ХГУ, 1992. 81 с.
26. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. : підручник. К.: Либідь. 1997. 320 с.
27. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Регіональна політика України: зміст і напрями реалізації // Український географічний журнал. 1999. - № 3. С. 10-16.
28. Грибович Р.Т., Мацкевой Л.Г., Пелещишин Н.А., Савич В.П., Черныш А.П. Археологоия Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). - Киев: Наукова думка. 1987. 132 с.
29. Гросул Я. Крестьяне Бесарабии (1812-1861 гг.). Кишинев: Государственное издательство Молдавии, 1956. - 400 с.
30. Гриценко І.А. Економічні зв’язки Північної Буковини з Росією і Наддніпрянською Україною в ХІХ на початку ХХ ст. Львів: Вища школа, 1980. 166 с.
31. Гумилев Л.Н. Этнос и биосфера Земли. М.: Айрис-пресс, 2003. 560 с.
32. Даниленко В.Н. Энеолит Украины: этноисторическое исследование. К.: Наукова думка. 1975. 176 с.
33. Дашкевич Я. Націогенез національне відродження національна свідомість українців на зламі ХVI-XVIII ст. // Україна: наука і культура. Вип. 26-27. К.: 1993. С. 44-53.
34. Демографический энциклопедический словарь / Редкол.: Валентий Д.И. (гл. ред.) и др. М.: Сов. Энциклопедия, 1985. 608 с.
35. Державний архів Чернівецької області. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 750. Арк. 2-20.
36. Державний архів Чернівецької області. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 8025. Арк. 2.
37. Джаман В.О. Геодемографічна ситуація: стан і перспективи (за матеріалами Чернівецької області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 104: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2001.- С. 157-166.
38. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
39. Джаман В.О., Костащук І.І. Особливості природного руху населення різних національних груп (на прикладі Чернівецької області) // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. Херсон: ПП Вишемирський, 2005. с. 127-132.
40. Джаман В.О., Костащук І.І. Чернівецька область поліетнічна етноконтактна територія // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 246: Географія. Чернівці: Рута, 2006.- С. 114-126.
41. Джерела засобів існування населення Чернівецької області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року): статистичний довідник/ за ред. А.В. Ротаря. Чернівці, 2004. 112 с.
42. Димир В., Стэжару Д. Под гнетом румунских бояр. Москва: Военгиз. 1932. 48 с.
43. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка,2000. 310 с.
44. Доманицький В. Про Буковину та життя буковинських українців. К.: Перша Київська друкарська спілка, 1910. 56 с.
45. Доценко А.І. Районування розселення як проблема удосконалення його територіальної організації // Український географічний журнал. 2001. - № 1. С. 16-21.
46. Етнічні взаємини на території Єврорегіону Верхній Прут”: Матеріали Міжнародної наукової конференції / Буковинський політологічний центр та Карінтійський інститут національних меншин. Під редакцією Анатолія Круглашова, Карла Андервальда та Гельвіга Валентина. Чернівці: Букрек, 2004. 401 с.
47. Євтух В.Б. Національні меншини об’єкт державної етнополітики // Український географічний журнал. 1997. - №3. с. 3-9.
48. Житарюк Н. Обід Пітекантропа по-буковинськи // День. 2003, 3 січня. С. 24.
49. Жуковський А. Історія Буковини (в 2-х томах), - Чернівці: Облполіграфвидав, 1991.
50. Жупанський Я.І., Круль В.П. Ландшафт і етнос: деякі дефініції та характеристики взаємодії і впливу // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Зб. наук. праць. К., 1999. С. 153-155.
51. Жупанський Я.І., Лажнік В.Й. Теоретико-методичні основи формалізації і кількісної оцінки інтегрального економіко-географічного положення // Український географічний журнал. 1998. - №3. С. 38-42.
52. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. Навчальний посібник. Тернопіль, 2003. 149 с.
53. Заставний Ф.Д. Всеукраїнський перепис населення 2001 р.: аналіз і оцінка // Географія та основи економіки в школі. 2003. - №2 (32). С. 34-39.
54. Заставний Ф.Д. Населення України. Львів: Край, Просвіта, 1993. 224 с.
55. Зеленчук В.С. Население Бессарабии и Поднестровья в ХІХ в. (Этнические и социально-демографические процессы). Кишинев: Штиинса, 1979. 288 с.
56. Иванова И.К. Стратиграфия верхнего плейстоцена Средней и Восточной Европы по данным изучения лесов. Верхний плейстоцен. Стратегия и абсолютная геохронология. М.: Наука, 1966. 346 с.
57. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. Украинская ССР. М.: Госстатиздат, 1963. 210 с.
58. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Т.IV. Национальный состав населения СССР, союзных и автономных республик, краев, областей и национальных округов. М.: Статистика, 1973. С. 170-191.
59. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). Вид. 5-е, доп. К.: Європ. ун-т, 2002. 216 с.
60. Камінська О. Німецькі колонії на Буковині у дослідженнях австрійських і німецьких істориків // Буковинський історико-етнографічний вісник. Чернівці: Прут, 2003. Вип. 5. С. 103-108.
61. Канюк. Буковина в румунській неволі. Харків: Державне видавництво України, 1930. 135 с.
62. Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. К.: Либідь, 1999. 352 с.
63. Ковалев С.А. Сельское расселение (географическое исследование). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 371 с.
64. Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини. Чернівці: Золоті литаври, 1999. 384 с.
65. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради Українии 28 червня 1996 року. К.: Агентство „Книга пам’яті України”, 1996. 64 с.
66. Кордуба М. Ілюстрована історія Буковини. Чернівці, 1906. 87 с.
67. Костащук І. Географічні особливості формування і заселення території Чернівецької області. // Матеріали студентської наукової конференції 11 12 травня 2000 р., - Чернівці: Рута. 2000. С.
68. Костащук І.І. Динаміка чисельності представників основних національних груп Чернівецької області у міжпереписний період 1989-2001 рр. // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2003 р.). К.: ВГ Л Обрії, 2004. С. 203-204.
69. Костащук І.І. До питання про етапи формування національного складу населення Чернівецької області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. Випуск 10 (2). С. 81-86.
70. Костащук І.І. Етнографічні особливості Чернівецької обласної системи розселення // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С. 243-245.
71. Костащук І.І. Мовні ознаки національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. Тернопіль. 2005. - № 1 (7). С. 107-111.
72. Костащук І.І. Особливості національної політики в контексті інтеграції України до ЄС (на прикладі Чернівецької області) // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / за ред. В.Й. Лажніка і В.С. Федонюка. Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. С. 445-446.
73. Костащук І.І. Особливості прояву релігійної приналежності населення у його національній структурі (на прикладі Чернівецької області) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. Тернопіль. 2004. - № 3. С. 119-122.
74. Костащук І.І. Особливості формування національної структури населення сучасної Чернівецької області в період Австро-Угорської та Російської імперій // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. Тернопіль. 2005. - № 2. С. 74-77.
75. Костащук І.І. Територіальні особливості національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: географія Вінниця, 2005 Вип. 8. С. 131-133.
76. Костащук І.І., Кривицька Н.В. Порівняльна характеристика систем розселення Карпато-Подільського регіону (на прикладі Чернівецької та Хмельницької систем розселення) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. Чернівці: Рута, 2004.- С. 194-201.
77. Краткий словарь по социологии / под. общ.ред. Д.М.Гвишиашвили, Н.И.Лапина. М.: Политиздавт, 1989. 479 с.
78. Крачило М.П. Географія населення. К.: НМК ВО, 1992. 180 с.
79. Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України. Чернівці: Рута, 2004. 382 с.
80. Круль В.П. Ретроспективно-хорологічна організація заселенського простору Галичини (до ІХ ст. н.е.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 104: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2001.- с. 152-157.
81. Культура і побут населення України: Навч. Посібник / В. І. Наулко, П. Ф. Артюр, В. Ф. Горленко та ін. 2-е вид., доп. та перероб. К.: Либідь, 1993. 288 с.
82. Курило В.М. Північна Буковина, її минуле і сучасне. Ужгород: Карпати, 1969. 247 с.
83. Либанова Э.М., Позняк А.В. Формирование потоков трудових миграций в приграничных районах Украины // Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдавия, Россия и Украина. К.: НИПМБ, 2002. С. 124-144.
84. Лозинський Р.М. Етнічний склад міського населення Галичини (історико-географічне дослідження): Автореф. дис... к-та географ. наук: 11.00.02 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2000. 18 с.
85. Макар Ю., Шестакова К. Етнорелігійний склад населення Буковини та Галичини у першій чверті ХХ ст. // Буковинський історико-етнографічний вісник. Чернівці: Прут, 2001. Вип. 2.