АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ЦИБА ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 342.9:656.13.072/073

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Берлач Анатолій Іванович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України

Донецьк – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …..……………….…………..………4
ВСТУП……………..…………………...…………………………..…………5
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ ЯК СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ.………………….………..13
1.1. Адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом: історико-правовий та порівняльно-правовий аспекти…………….…...…………….…......13
1.2. Соціальна та економічна обумовленість адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом..………..………….……………………..………......49
1.3. Перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як об’єкт адміністративно-правового регулювання……….…...........……….……...59
Висновки до розділу 1……………………………………….……………....71

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ…………..………..………..75
2.1. Підстави адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.……………...75
2.2. Об’єктивні ознаки адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом…..…………………………91
2.3. Суб’єктивні ознаки адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом……………..107
Висновки до розділу 2……………………………………………….……..125

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ……………………………………………...……………………………130
3.1. Адміністративно-процесуальний статус суб’єктів провадження у справах про порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом…………………….………...…………………..….130
3.2. Стадії провадження у справах про порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в Україні…………….…..153
Висновки до розділу 3…………………………………..………………….187
ВИСНОВКИ……….……………………………………………….………190ДОДАТКИ……………..…………………………………………….….….197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..….......207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БДР – безпека дорожнього руху
ВР України – Верховна Рада України
ГК України – Господарський кодекс України
ГУРСМ – Головне управління робітничо-селянської міліції
ДАІ – Державна автомобільна інспекція
Державтотрансадміністрація – Державна адміністрація автомобільного транспорту
ДПС – Дорожньо-патрульна служба
ДТП – дорожньо-транспортна пригода
ДСТУ – Державний стандарт України
КМ України – Кабінет Міністрів України
КпАПРФ – Кодекс Російськой Федерації про адміністративні проступки
КРБпАП – Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
Мінтрансзв’язку – Міністерство транспорту та зв’язку
ПДР – Правила дорожнього руху
РНК – Рада народних комісарів
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦВК – Центральний виконавчий комітет
Цудортранс – Центральне управління дорожнього транспорту
ст. – стаття
ч. – частина
чч. – частин

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі безпеки дорожнього руху є протидія адміністративним проступкам у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Ґрунтовний аналіз статистичних даних щодо означених адміністративних деліктів дає підстави для висновку, що їх кількість постійно збільшується. Наслідками цих порушень є дорожньо-транспортні пригоди за участю ліцензованого автомобільного транспорту, що спричиняють смерть і травмування не однієї тисячі громадян України, а також значні матеріальні збитки. Загально відомо, що Україна за рівнем аварійності, кількістю й тяжкістю ДТП посідає одне з перших місць у Європі.
Основним правовим засобом протидії цим проступкам є застосування підрозділами ДАІ МВС України та уповноваженими на те посадовими особами органів державної влади адміністративної відповідальності до порушників. З огляду на це, постало завдання вдосконалення нормативно-правової основи адміністративно-правового регулювання перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, розроблення та запровадження дієвого механізму протидії та притягнення осіб до адміністративної відповідальності за делікти такого роду. Актуальність і важливість означених питань, а також недостатність наукових розробок з відповідної проблематики, відсутність упорядкованої системи нормативно-правових актів зумовили вибір теми дисертації.
В юридичній літературі різнобічно розглянуто проблеми сутності, підстав та порядку застосування адміністративної відповідальності. Однак питання адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом проаналізовано фрагментарно або в межах ширшої адміністративно-правової проблематики, комплексні дослідження не проводилися.
Фундаментальною основою дослідження стали наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних правознавців: В. Б. Авер’янова, Ю. П. Битяка, А. І. Берлача, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Е. Ф. Демського, В. М. Бевзенка, А. С. Васильєва, І. П. Голосніченка, Т. О. Гуржія, Є. В. Додіна, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Т. О. Коломоєць, О. В. Кузьменко, О .П. Коренєва, А. І. Коробєєва, Д. М. Лук’янця, О. І. Остапенка, А. М. Подоляки, В. Й. Развадовського, Ф. Д. Фіночка, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та ін.
Окремі питання теми досліджували такі науковці, як Г. К. Голубєва, Г. В. Галімшина, В. В. Доненко, М. М. Долгополова, В. В. Новіков, А. О. Собакарь, М. М. Стоцька, О. Ю. Салманова та ін.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до положень: указу Президента України від 20 листопада 2007 р. № 1121 «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху», розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1384-р. Про схвалення концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012 рр., п. 227 наказу МВС України від 05 липня 2004 р. № 755 Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність ОВС, на період 2004-2009 рр., п. 7 додатку № 11 наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 - 2014 рр. та згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри адміністративної діяльності ДАІ Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка на 2009 р. (державний реєстраційний номер 0109U000387).
Тема затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, протокол № 1 від 28 січня 2009 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових, навчальних, науково-публіцистичних джерел та чинного вітчизняного законодавства дослідити адміністративну відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, й на основі цього розробити та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства в досліджуваній сфері.
Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:
- дослідити ґенезу інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у різні історичні періоди, а також виділити його особливості в зарубіжних країнах;
- визначити соціальну та економічну зумовленість інституту адміністративної відповідальності за означені порушення;
- розглянути перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як об’єкт адміністративно-правового регулювання;
- проаналізувати підстави й зміст адміністративної відповідальності за такі порушення;
- розкрити суб’єктивні та об’єктивні ознаки адміністративних деліктів у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
- провести комплексний аналіз адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративно-деліктного процесу в досліджуваній сфері шляхом характеристики окремих його елементів (прав, обов’язків та гарантій);
- виділити особливості провадження у справах про адміністративні проступки щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
- сформулювати ключові проблеми та розробити пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства в сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Методи дослідження. Методологічною основою наукового дослідження стали положення діалектичного методу пізнання соціальних явищ та процесів, який дає змогу враховувати всі взаємозв’язки розглядуваних явищ, об’єктивно оцінювати ефективність нормативно-правових актів та правозастосовної діяльності у сфері протидії порушенням правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Крім того, у роботі використовувалися такі наукові методи, як історико-правовий метод дав можливість здійснити періодизацію виникнення та формування інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в Україні (підрозділ 1.1). За допомогою порівняльно-правового методу досліджено досвід зарубіжних країн щодо протидії адміністративним проступкам у досліджуваній сфері суспільних відносин (підрозділ 1.1). Статистичний метод дозволив обґрунтувати необхідність існування інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезень (підрозділ 1.2 ). Використання логіко-юридичного й системно-структурного методів дало змогу проаналізувати склади адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів вказаним видом транспорту, дослідити особливості провадження у відповідних справах (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). За допомогою формально-логічного методу сформульовано авторські визначення основних категорій дослідження (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2,3).
Метод системного аналізу застосовувався з метою зіставлення різних нормативно-правових актів щодо їх дії з урегулювання адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Комплексне використання вказаних загальнонаукових та юридично-галузевих методів уможливило забезпечило всебічне дослідження особливостей адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, її ролі і місця в структурі інституту адміністративної відповідальності та в галузі адміністративного права України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Наукову новизну одержаних результатів можна конкретизувати в таких основних положеннях:
вперше:
- запропоновано та обґрунтовано власний варіант періодизації інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, та подано розгорнуту характеристику кожного періоду з виокремленням відповідних особливостей;
- дано авторське визначення адміністративного проступку у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як суспільно небезпечного, протиправного, винного (умисного або необережного) діяння, що посягає на встановлений законом порядок, правила, норми та стандарти в галузі перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
- сформульовано авторську дефініцію адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як особливого виду юридичної відповідальності, що являє собою процесуальне застосування правомочним суб’єктом заходів примусового впливу щодо особи, яка вчинила адміністративний проступок, що посягає на встановлений законом порядок, правила, норми та стандарти в галузі перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
удосконалено:
- поняття «пасажирські перевезення автомобільним транспортом» в частині
розширення переліку транспортних засобів, якими перевозять пасажирів, вантажними автомобілями, пристосованими для перевезення пасажирів;
- поняття «адміністративно-правове регулювання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»;
- поняття «загальний та безпосередній об’єкт адміністративно-правового регулювання у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»;
- поняття «загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкт адміністративного проступку» в досліджуваній сфері;
набули подальшого розвитку:
- теоретичне обґрунтування необхідності законодавчого закріплення поняття «адміністративна відповідальність»;
- положення щодо класифікації суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки;
- практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
- у наукових дослідженнях – для подальшого розроблення теоретичних і прекладних проблем інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
- у правотворчій та правозастосовній діяльності – для удосконалення чинного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності у сфері адміністративно-деліктного процесу щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи від 27.04.2011 р., акт впровадження від 24.02.2011 р.);
- у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративне процесуальне право», «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження від 22.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно, усі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень. Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших вчених на які зроблені посилання.
Апробація результатів дослідження. Результати та висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри адміністративної діяльності ДАІ ДЮІ ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка та отримали позитивну оцінку. Їх оприлюднено на десяти міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглому столі: «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 10 квітня 2009 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 23-24 квітня 2009 р.); «Організаційно-правові засади боротьби с правопорушеннями на транспорті» (Одеса, 9-10 жовтня 2009 р. ); «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (Донецьк, 23 жовтня 2009 р.); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 23 квітня 2010 р.); «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти» (Донецьк, 15 жовтня 2010 р.); «Система обеспечения безопасности дорожного движения: проблемы реализации и пути совершенствования» (Ульяновск, 22 октября 2010 г.); «Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті» (Одеса, 15 грудня 2010 р.); «Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе» (Красноярск, 17 февраля 2011 г.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (Донецьк, 25 лютого 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, п’ять з яких – в юридичних фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують вісім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (206 найменувань на 22 сторінках). Повний обсяг дисертації становить – 228 сторінок, основний текст – 196 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі історичних аспектів, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, аналізу зарубіжного та чинного законодавства України та практики його реалізації, автором здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в необхідності вдосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Запропоновано авторське бачення основоположних висновків, визначень, змін і доповнень до чинного законодавства у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, спрямованих на вирішення окреслених завдань. До основних з них можна віднести такі:
1. На основі аналізу нормативно-правових актів, норми яких у різні часи регулювали перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, за порушення яких застосовувалась уповноваженими на те органами адміністративна відповідальність на території України, виділено п’ять етапів розвитку інституту адміністративної відповідальності за порушення означених правил.
Перший етап обумовлюється широкою автомобілізацією і використанням автомобільного транспорту для перевезення пасажирів та вантажів. Адміністративна відповідальність за порушення правил вуличного руху та правил перевезення пасажирів і вантажів встановлювалась на цьому етапі постановами, декретами та розпорядженнями органів влади й управління.
Другий етап розвитку цього інституту починається з прийняття у 1927 р. Адміністративного кодексу УРСР, до якого було включено норми, що встановлювали відповідальність за порушення правил вуличного руху в тому числі і правил перевезення пасажирів та вантажів.
Третій етап розвитку інституту припадає на 1940 р. у зв’язку з прийняттям «Правил руху й користування автогужовими шляхами УРСР», відповідно до яких водії, винні у порушенні цих правил, підлягали штрафу, якщо їх дії не підпадали під дію норм кримінального законодавства.
Четвертий етап пов’язаний з доповненням у 1989 р. Кодексу УРСР про адміністративні правопорушення частинами 1, 2 ст. 122, якими було передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил перевезення людей (ч. 1), та за ті ж самі дії, що призвели до створення аварійної обстановки (ч. 2).
П’ятий етап починається в 1991 р. проголошенням незалежності України. Цей період характеризується значною кількістю змін до КУпАП, пов’язаних з віднесенням діянь в сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом до адміністративних проступків, які раніше такими не вважались.
Таким чином ґенеза адміністративно-правового регулювання правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом свідчить про системність, необхідність та дієвість такого регулювання.
2. На основі аналізу значної кількості наукових, нормативних джерел автором обґрунтовано, що застосування адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є одним із найважливіших засобів державного примусу, що використовується для протидії адміністративним проступкам у досліджуваній сфері. Об’єктивним аспектом адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є правовідносини, що виникають між органами виконавчої влади і фізичними особами з приводу вчинення останніми передбачених законом протиправних діянь і застосування до них передбачених законом стягнень, а суб’єктивним – є обов’язок особи, винної у вчиненні протиправного діяння, зазнати обмежень майнового, організаційного або особистого характеру відповідно до накладеного на неї адміністративного стягнення.
3. Адміністративна відповідальність за порушення порядку правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом має ряд загальних ознак, властивих для адміністративної відповідальності взагалі, а також спеціальних, що характеризують вид та суб’єктів відповідальності:
- порушення правил та вимог безпеки перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом передбачено певною низкою статей КУпАП (ч. 1, ч. 2 ст. 121, ст. 121-2, ч. 1, ч. 4 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 133-1);
- «розкиданість» правових норм, що встановлюють порядок надання послуг перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у різних правових актах України та міжнародних правових угодах, що ускладнює процедуру застосування до винних осіб заходів адміністративної відповідальності;
- застосування до винних осіб, що скоїли адміністративне правопорушення у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом таких стягнень: штраф, позбавлення права керування транспортними засобами, адміністративний арешт.
4. Доведено, що об’єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 133-1 КУпАП, у широкому розумінні є суспільні відносини щодо забезпечення:
- безпеки перевезення пасажирів та вантажів під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (пасажирським та вантажним);
- порядку перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (пасажирським та вантажним);
5. Встановлено, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів є «час» («під час руху»), а також «транспортний засіб», зокрема: транспортний засіб, що працює в режимі маршрутного таксі або транспортний засіб, що здійснює міжміські та міжнародні перевезення пасажирів; транспортний засіб, що працює в режимі маршрутного таксі; автобус або маршрутний таксомотор; таксі; автобус, таксі, вантажний автомобіль.
6. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, зокрема:
А) До Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- ч. 1 ст. 121-2 КУпАП викласти у такій редакції:
- перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі або режимі експресу (тільки мікроавтобуси), пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб,-
- тягне за собою накладання штрафу від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- ч. 2 ст. 121-2 КУпАП викласти у такій редакції:
- порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі
маршрутних таксі або режимі експресу, правил зупинки під час здійснення (посадки) висадки пасажирів,-
- тягне за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- в ч. 2 ст. 229 КУпАП внести зміни і викласти у такій редакції:
«Від імені органів автомобільного транспорту та … розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
2) на автомобільному транспорті – голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та його заступники, керівники територіальних органів Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті – штраф до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі відповідно до тексту статті);
- ст.278 КУпАП доповнити ч. 2 і викласти у такій редакції:
- у разі виявлення неправильно складеного протоколу, у частині кваліфікації діяння за іншою статтею КУпАП ніж зазначено в протоколі, посадова особа, яка розглядає справу за наявності достовірних даних, що свідчать про те, що діяння, описані в протоколі про адміністративне правопорушення підпадають під дії норм іншої статті або частини статті, має право своїм рішенням, яке оформлюється у вигляді мотивованої постанови, перекваліфікувати склад адміністративного проступку за тією статтею, під дії норм якою підпадають діяння, описані в протоколі.
Б) До Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р.:
- в ст. 1 викласти такі терміни в такій редакції:
- під пасажирськими перевезеннями розуміти перевезення пасажирів легковими автомобілями, автобусами та вантажними автомобілями, пристосованими для цього;
- під послугою у сфері перевезення пасажирів автомобільним транспортом необхідно розуміти безпосередню діяльність юридичних та фізичних осіб, що здійснюється відповідно до законодавства і спрямована на задоволення потреб населення в перевезеннях в якості пасажирів за допомогою легкових автомобілів, автобусів та вантажних автомобілів, пристосованих для перевезення пасажирів;
- під послугою у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом варто розуміти безпосередню діяльність підприємств, організацій та окремих осіб (юридичних та фізичних осіб), спрямована на задоволення потреб населення та суспільного виробництва в перевезеннях вантажів за допомогою вантажних автомобілів;
- під маршрутним таксі варто розуміти транспортний засіб (автобус (мікроавтобус)), що здійснює перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі, а саме перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, у якому визначається час відправлення автобусів (мікроавтобусів) з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою й посадкою пасажирів на їхню вимогу на шляху прямування автобуса (мікроавтобуса) в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху;
- ст. 60 «Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт» викласти у такій редакції:
- безпідставна відмова від пільгового перевезення пасажира – штраф у розмірі, передбаченим ч. 7 ст. 133-1 КУпАП;
- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та 48 цього Закону – штраф у розмірі, передбаченим ч. 1 ст. 133-1, ч. 1, ст. 126 КУпАП;
- порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів – штраф у розмірі, передбаченим ч. 6 ст. 133-1 КУпАП;
- перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм – штраф у розмірі, передбаченим ч. 2 ст. 121-2 КУпАП (далі відповідно до тексту статті);
В) До Ст. 50 «Правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р., викласти у такій редакції:
«Регулярні спеціальні перевезення виконуються досвідченими водіями, які мають стаж керування транспортним засобом не менш як п’ять років. Під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту».
Г) До п. 1.10. «Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів» від 10.10.2001 р., у частині визначення поняття водія внести зміни, викласти у такій редакції:
«Водій – це особа, що керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення встановленого зразка».
7. Доведено, що необхідно внести зміни до «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та МВС України від 05.06.2000 р., в частині включення до складу медичної комісії, що здійснює огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, лікаря-психіатра.
8. Пропонується запровадити систему нарахування штрафних балів за кожний адміністративний проступок у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом шляхом внесення змін до низки Законів України. У разі набрання 20 штрафних балів протягом року, вилучати посвідчення водія і повертати його після успішного складання в установленому порядку іспиту у відповідних підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Колпаков Валерій Костянтинович. – К., 2005. – 467 с.
2. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / Валерій Костянтинович Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.
3. Опрышко В. Ф. Административная ответственность за правонарушения / Виталий Федорович Опрышко. – К. : Об-во «Знание» УССР, 1986. – 48 с. – (Серия ХІ «Правовое воспитание»; № 1).
4. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – 668 с.
5. Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Гриценко Іван Сергійович. – Х., 2008. – 428 с.
6. Федоров І. О. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Федоров Іван Олексійович. – Запоріжжя, 2006. – 186 с.
7. Міленін О. Л. Правосвідомість учасників дорожнього руху : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Міленін Олександр Леонідович. – Х., 2001. – 200 с.
8. Луцюк П. П. Історія розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) / П. П. Луцюк // Забезпечення безпеки дорожнього руху: науково-методичні аспекти, організаційно-практичні проблеми, перспективи та шляхи їх вирішення : матеріали міжнародної наук.-практ. конф., 2 червня 2006 р. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. – С. 214–221.
9. Савенко В. Я. Транспорт і шляхи сполучення : підручник / В. Я. Савенко, В. А. Гайдукевич. – [2-ге вид.]. – К. : Арістей, 2007. – 256 с.
10. Міжнародні перевезення і транспортне право : навч. посіб. / П. Р. Левковець, В. С. Марунич, А. М. Ткаченко [та ін.]. – [3-тє вид., виправ. та доп.]. – К. : Арістей, 2006. – 416 с.
11. Зарапина Л. В. Правовое регулирование перевозки пассажиров автомобильным транспортом в междугородном сообщении : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 [Електронний ресурс] / Зарапина Лидия Владимировна. – Волгоград, 2005. – 212 с. − Режим доступу : http://www.nauka-shop.com/mod/shop/productID/46249
12. Вадило Д. В. Становление основ законодательства и деятельности органов безопасности движения автомобильного транспорта в России (1936-2002 рр.) : дис. … канд. юрид. наук : 07.00.02 / Вадило Дмитрий Валентинович. – Курск, 2005. – 181 с.
13. Хом’як Я. Створення та діяльність органів автомобільної інспекції в Західній Україні / Я. Хом’як // Право України. – 2000. – № 11. – С. 42.
14. Костюк М. Перші кроки столичних автомобілів / М. Костюк // Зустрічна смуга. – 2007. – № 10. – С. 37.
15. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми, перспективи розвитку : монографія / за заг. ред. А. М. Редзюка. – К. : ДП «ДержавтотрансНДІпроект», 2005. – 400 с.
16. Степанов О. В. Право приватної власності на автомобіль та угоди, пов’язані з його обслуговуванням : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Степанов Олександр Вікторович. – Х., 2000. – 173 с.
17. Доненко В. В. Ґенеза функцій міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху / В. В. Доненко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2007. – № 1. – С. 84–94.
18. Пефтієв О. В. Становлення та розвиток законодавства України про автомобільний транспорт / О. В. Пефтієв // Наше Право. – 2009. – № 4. – С. 55–60.
19. Шудріков В. М. Правові та організаційні засади нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Шудріков Володимир Михайлович. – Донецьк, 2008. – 210 с.
20. Шевченко А. Є. Організаційно-правові аспекти становлення та адміністративної діяльності спеціальних підрозділів НКВС України на транспорті у кінці 20-х – середині 40-х рр. ХХ ст. : монографія / Анатолій Євгенійович Шевченко. – К. : Нац. акад. України, Ін-т історії України, 2005. – 472 с.
21. Шевченко А. Є. Правові засади діяльності органів внутрішніх справ УРСР на транспорті у першій половині ХХ століття (історико-правове дослідження) : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Шевченко Анатолій Євгенійович. – Донецьк, 2007. – 527 с.
22. Доненко В. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з керуванням транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп’яніння : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Доненко Валерій Вікторович. – К., 2001. – 213 с.
23. Адміністративний кодекс УСРР : станом на 1 листопада 1934 р. – К. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1934. – 183 с.
24. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Ф. 2 Рада Народних Комісарів Української РСР. 1918–1996 рр.
оп. 7.
Спр. 212. Постанови Ради Народних Комісарів УРСР Оригінали №813-841. червень 1940 р, 179 арк.
25. Збірник Постанов і розпоряджень Уряду Української радянської соціалістичної республіки. – 1947. – № 8. – Ст. 43.
26. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Ф. 2 Рада Народних Комісарів Української РСР. 1918–1996 рр.
оп. 8.
Спр. 8376. Матеріали про хід виконання постанов Ради Міністрів Української РСР щодо організації автомобільного пасажирського сполучення на автомобільних шляхах, поліпшення технічного обслуговування станцій та експлуатації автомобілів у колгоспах, боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті. 11 березня 1953 р. – 9 листопада 1953 р., 178 арк.
27. Столбов Б. А. Сборник законодательства и иных нормативных актов об административной ответственности / Б. А. Столбов, Ю. С. Суетенков, А. Г. Зимина. – М. : Юрид. лит., 1978. – 264 с.
28. Столбов Б. А. Сборник законодательных и нормативных актов об административной ответственности / Б. А. Столбов, Н. Д. Корешков, А. Г. Зимина. – М. : Правда, 1972. – 264 с.
29. Сборник законов Украинской ССР и указов Президиума Верховного Совета Украинской ССР: 1938-1979 : в 2 т. / под ред. Я. Я. Колотухина, Ф. Г. Бурчака. – К. : Политиздат Украины, 1980– . –
Т. 2: I-VIII. – 1980. – 648 с.
30. Статут автомобільного транспорту Української РСР, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року № 401 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=401-69-%EF
31. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : монографія / Дмитро Миколайович Лук’янець. – К : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
32. Літошенко О. С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Літошенко Олена Святославівна. – К., 2004. – 199 с.
33. Жулев В. И. Транспортные преступления / Виктор Иванович Жулев. – М. : Спартак, 2001. – 190 с.
34. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Ф. 2 Рада Народних Комісарів Української РСР. 1918–1996 рр.
оп. 8.
Спр. 8379. Матеріали про хід виконання постанов Ради Міністрів Української РСР щодо організації автомобільного пасажирського сполучення на автомобільних шляхах, поліпшення технічного обслуговування станцій та експлуатації автомобілів у колгоспах, боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, 178 арк.
35. Кодекс Української РСР про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
36. Указ Президії Верховної Ради Української РСР про внесення змін і доповнень до Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення від 19 травня 1989 р. № 7542-XI // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 22.
37. Про дорожній рух : Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
38. Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 8, т. 2. – С. 142.
39. Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні : наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8. – С. 283.
40. Про затвердження Порядку та умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом : наказ Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 17. – С. 646.
41. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 05 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1885.
42. Про правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001 – № 41. – Ст. 1852.
43. Про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення водіями маршрутних таксомоторів правил експлуатації транспортних засобів : Закон України вiд 16 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України – 2005. – № 5. – Ст. 118.
44. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : Закон України від 24 вересня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2652.
45. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях / под общ. ред. Н. Г. Салищевой. – [6-е изд., перераб. и доп.] – М. : Проспект, 2009. – 1136 с.
46. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях : по состоянию на 10 сентября 2010 г. [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://pravo.kulichki.com/vip/koaprb/index.htm.
47. Dz. U. z 2005 r. Nr 108, poz. 908 z późn. zm.USTAWA z dnia 20 czerwca 1997 r. Prawo o ruchu drogowym (tekst jednolity) [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://gitd.gov.pl/pliki/prawo/ustawa3.pdf
48. Kilka uwag o punktach karnych za naruszenie przepisow ruchu drogowego [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.google.pl/url?sa=t&source=web&cd=1&ved=0CBcQFjAA&url=http%3A%2F%2Fwww.isp.policja.pl%2Fdownload.php%3Fs%3D12%26id%3D667&rct=j&q=kupi%C5%84ski%20kilka%20uwag%20o%20punktach%20karnych&ei=_K3YTdvaBIbNswbz8uD3Ag&usg=AFQjCNFqn3Pi31Nt7bMjWLKjI92g1QFRxA&cad
49. Krajowa Rada BDR [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.krbrd.gov.pl/stan_brd/wypadki_motoryzacja_i_zaludnienie_w_Polsce_2003.htm
50. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження нарахування штрафних балів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
51. Савенко В. Я. Транспорт і шляхи сполучення : підручник / В. Я. Савенко, В. А. Гайдукевич. – [2-ге вид.]. – К. : Арістей, 2007. – 256 с.
52. Автомобільні транспортні перевезення [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://perevozkamebeli.kiev.ua/vantagoperevezenna.
53. Ярмиш О. Н. Реформування системи забезпечення безпеки дорожнього руху: завершення чи початок? / О. Н. Ярмиш // Наука і правоохорона. – 2009. – № 2. – С. 30–39.
54. Глава держави пропонує скасувати обов’язковий техогляд [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.president.gov.ua
55. Головавтотрансінспекція у I півріччі попередила діяльність більше 10 тисяч нелегалів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mintrans.gov.ua/uk/news
56. Маршрутна мережа України (автомобільний транспорт) [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mintrans.gov.ua/uk/ news/2009-01-26/10362.html
57. Мартинов С. В. Пошук зв’язку характеристик поточної кількості транспортних засобів продовж години пік на перехресті доріг з показниками аварійності / С. В. Мартинов, О. М. Дудніков [Електронний ресурс] // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту. – 2007. – № 2 (5). – C. 51–55. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/Vadi/007_2/index.html
58. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : http://www.mns.gov.ua/content/annual_report_2009.html
59. Калініченко А. П. Безпека руху транспортних засобів: сучасність і перспективи / А. П. Калініченко // Наука і правоохорона. – 2009. – № 2. – С. 61–65.
60. Гуржій Т. О. Основи формування державної політики в сфері безпеки дорожнього руху : [монографія] / Тарас Олександрович Гуржій. – К. : ДНДІ МВС України, 2010. – 256 с.
61. Собакарь А. О. Забезпечення безпеки пасажирських перевезень підрозділами ДАІ МВС України : наук.-практ. рекомендації / А. О. Собакарь, О. М. Цалюк, Г. В. Галімшина. – Донецьк : Донецький юрид. ін.-т ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка, 2009. – 67 с.
62. Гуржий Т. А. Основные начала государственной политики безопасности дорожного движения в Украине / Т. А. Гуржий // Административное право и процесс. – 2009. – № 5. – С. 29–30.
63. Проект концепції державної програми підвищення безпеки дорожнього руху [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://mintrans.gov.ua/article/show/article_id/2187/highlight
64. Коробеев А. И. Транспортные правоотношения: квалификация и ответственность / Александр Иванович Коробеев. – М. : Юрид. лит., 1990. – 128 с.
65. Берлач А. І. Новели вітчизняного законодавства про дорожній рух: річні підсумки / А. І. Берлач // Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Одеса, 9–10 жовт. 2009 р.) / за заг. ред. О. Ф. Долженкова ; МВС України, ОДУВС. – Одеса : ОДУВС, 2009. – 330 с.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення : за станом на 05.11.2009 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10
67. Статистика ДТП за 12 місяців 2010 року по Україні за даними ДДАІ МВС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sai.gov.ua/
68. Савченко О. Нові штрафи – нові проблеми / О. Савченко // Іменем Закону. –2009. – № 46 (5692). – С. 3.
69. Лук’янець Д. М. Співвідношення принципів презумпції невинуватості і презумпції знання закону в сфері адміністративної відповідальності / Д. М. Лук’янець // Адвокат. – 2000. – № 2. – С. 9–11.
70. Про проголошення незалежності Україні : Акт, затверджений постановою Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
71. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254 к 196 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
72. Автомобільні перевезення: організація та облік / [Л. Мірошніченко, Г. Саприкін, О. Михайленко та ін. ]. – 8-ме вид., перероб. і доп. – Х. : Фактор, 2008. – 688 с.
73. Про соціально-економічне становище України за 2010 р. [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/mp/dopovidx/dop122010.zip
74. Виїзне засідання Головної державної інспекції на автомобільному транспорті [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://truck.net.ua/index.html?id=1539
75. Цивільний кодекс України : за станом на 05.09.2009 [Електронний ресурс] / Документ 435-15, поточна редакція вiд 05.08.2009 на пiдставi 1617-17, чинний. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15
76. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=810%2F98
77. Коренев А. П. Административное право России : учебник : в 3 ч. / Алексей Прокофьевич Коренев. – М. : Щит-М, 1999– . –
Ч. 1. – 1999. – 280 с.
78. Развадовський В. Й. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортній сфері України : монографія / Віктор Йосипович Развадовський. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 284 с.
79. Бевзенко В.М. Сутність та поняття адміністративно-правового регулювання / В. М. Бевзенко // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С.163–166
80. Новий тлумачний словник української мови : в 4 т. / [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. – К. : Аконіт, 1998– . –
Т. 3: О – Р. – 1998. – 927 с.
81. Державне управління в Україні : навч. посіб. / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, І. П. Голосніченко та ін.] ; за заг.-ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком-Інтер, 1999. – 266 с.
82. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / Олександр Маркович Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
83. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
84. Бахрах Д.Н. Административное право : [учебник для вузов] / Демьян Николаевич Бахрах. – М : БЕК, 1999. – 368 с.
85. Про транспорт : Закон України станом на 04.02.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=232%2F94-%E2%F0.
86. Ярмакі Х. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Ярмакі Христофор Петрович. – Х., 2006. – 437 с.
87. Шахриманьян И. К. Безопасность дорожного движения / И. К. Шахриманьян – М. : Акад. МВД СССР, 1979. – 180 с.
88. Лукьянов В. В. Обеспечение безопасности дорожного движения : учеб. пособ. / В. В. Лукьянов. – М. : Акад. МВД СССР, 1979. – 380 с.
89. Денисов Р. И. Административный надзор в сфере дорожного движения / Р.И. Денисов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 250 с.
90. Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпеки конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації : ДСТУ 00017584.01527695.011-2001 [чинний – 2001-11-21] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://akordcar.narod.ru/Zak/24.htm
91. Циба Є. В. Особливості об’єкта адміністративно-правового регулювання в сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом / Є. В. Циба // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 3 – C. 129–132;
92. Універсальний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%EE.
93. Левиков Г. А. Логистика, транспорт и экспедирование : краткий слов.-справ. / Г. А. Левиков. – М. : Транс.Лит, 2008. – 224 с.
94. Про захист прав споживачів : Закон України станом на 01.12.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84.
95. Господарський кодекс України : станом на 05.08.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15.
96. Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти : затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=921-2008-%EF.
97. Про автомобільний транспорт : Закон України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
98. Правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1306-2001-%EF
99. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – 312 с.
100. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / А. Т. Комзюк ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
101. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у Законодавстві України: деякі недоліки закріплення та можливі шляхи усунення їх / Т. О. Коломоєць // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 62–65.
102. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособ. / Александр Иванович Миколенко, – Х. : Одиссей, 2004. – 272 с.
103. Гусаров С. М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гусаров Сергій Миколайович. – Х., 2002. – 183 с.
104. Рогаль-Левицька М. Зміст і підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань / М. Рогаль-Левицька // Право України. – 2008. – № 5 – С. 52–55.
105. Берлач А. І. Адміністративне право України : навч. посіб. для дист. навч. / Анатолій Іванович Берлач.– К. : Університет “Україна”, 2005. – 467 с.
106. Адміністративна та кримінальна відповідальність за правопорушення (злочини) у сфері безпеки дорожнього руху : навч. посіб. / А. І. Перепелиця, А. О. Собакарь, М. В. Палій [та ін.]. – Донецьк : Донецький юрид. ін-т ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – 304 с.
107. Развадовский В. И. Административная ответственность за нарушение норм, правил и стандартов, касающихся обеспечения безопасности дорожного движения: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Развадовский Виктор Иосифович. – Одесса, 1998. – 176 с.
108. Салманова О. Ю. Адміністративно-правові засоби забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Салманова Олена Юріївна. – Х., 2002. – 232
109. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. – [2-ге вид., перероб. і доп.] – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
110. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / Т. О. Коломоєць. – Х., 1999. – 14 с.
111. Додин Е. В. Основания административной ответственности / Егений Васильевич Додин. – М. : Ученые труды ВИЮН, 1965. – С. 34.
112. Бахрах Д. Н. Административная ответственность / Демьян Николаевич Бахрах. – Пермь : [б. и.],1971. – С. 4.
113. Гаркуша А. В. Адміністративно-примусова діяльність підрозділів ДАІ : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.07 / Гаркуша Анатолій Володимирович. – Ірпінь, 2004. – 208 с.
114. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / Валерій Костянтинович Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
115. Гуржій Т. О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гуржій Тарас Олександрович. – К., 2005. – 192 с.
116. Циба Є. В. Адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом / Є. В. Циба // Кримський юридичний вісник. – 2010. – № 2 (9), ч. 1 – С. 254–261.
117. Берлач А. І. Теоретичні аспекти адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності / А. І. Берлач, Є. В. Фурманчук // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 7. – С. 3–5.
118. Кодекс Украины об административных нарушениях : по состоянию на 10 января 2009 г. [дополнение: научно-практический комментарий]. – Х. : Одиссей, 2009. – 160 с.
119. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навч. посіб. / Семен Григорович Стеценко. – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
120. Адміністративне право України : [підруч. для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] – Х. : Право, 2001. – 528 с.
121. Голубєва Г. К. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Голубєва Галина Кирилівна. – Ірпінь, 2008. – 186 с.
122. Колпаков В. К. Порушення правил дорожнього руху: колізійність новел і правове регулювання : монографія / В. К. Колпаков, О. В. Черновський, В. В. Гордєєв. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 328 с.
123. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бугайчук Костянтин Леонідович. – Х., 2002. – 243 с.
124. Про внесення змін до правил надання Послуг пасажирського автомобільного транспорту : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 141 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=141-2003-%EF
125. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху : наук.-практ. коментар / [В. К. Колпаков, С. М. Протченко, М. М. Уздемир та ін.]. – Донецьк : Норд-Прес,ДЮІ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2010. – 267с.
126. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса : Юрид. літ., 2003. – 896 с.
127. Додін Є. В. Гарантії законності адміністративної відповідальності / Євгеній Васильович Додін. – К. : Знання, 1976. – 48 с.
128. Беленький В. А. О сущности нарушений общественного порядка / В. А. Беленький // Вестник Московского ун-та. – 1970. – № 6. – С. 67–69.
129. Шишов О. Ф. Преступление и административный проступок : учеб. пособ. / О Ф. Шишов. – М. : ВЮЗИ, 1967. – 68 с.
130. Колпаков В. К. Адміністративний договір у державному управлінні / Валерій Костянтинович Колпаков // Конституційні гарантії захисту людини у правоохоронній діяльності. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1999. – С. 166–168.
131. Севрюгин В. Е. Теоретические проблемы административного проступка : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.02 [Електронний ресурс] / Севрюгин Виктор Егорович. – М., 1994. – 380 с. – Режим доступу : http://www.nauka-shop.com/mod/shop/productID/18656/
132. Новіков В. В. Адміністративно-правові основи профілактики порушень правил дорожнього руху : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / В.В. Новіков. – К., 1997. – 24 с.
133. Севрюгин В. Е. Административный проступок. Понятие, признаки, ответственность : монография / Виктор Егорович Севрюгин. – М. : Акад. МВД СССР, 1989. – 164 с.
134. Загальна теорія держави і права / [Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
135. Терещук О. В. Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / О. В. Терещук. – Одеса, 2000. – 20 с.
136. Печеницин В. А. Состав административного проступка и его значение в юрисдикционной деятельности органов внутренних дел : учеб. пособ. / Виталий Александрович Печеницин. – Хабаровск : Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1988. – 60 с.
137. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности: [социологический и юридический аспекты] / Юрий Александрович Денисов. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1983. – 142 с.
138. Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення : ДСТУ № 2984 – 95. – [Чинний від 1995-01-25] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.autoua.net/documents/car_registration/212.html
13