АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕНІВ ЛЮБОВ ДМИТРІВНА

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

12.00.07 – адміністративне право і процес, фінансове право,
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Забарний Григорій Григорович –
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВ¬НОЇ ВІД¬ПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТ¬ВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ 12
1.1. Права споживачів як об’єкт адміністративно-правового захисту 12
1.2. Поняття адміністративної відповідальності за порушення за¬конодавства про захист прав споживачів 29
1.3. Система органів захисту прав споживачів 43
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ ІІ. АДМІНІСТРАТИВ¬НІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗА¬ХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ 61
2.1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень у сфері за¬ко-но¬давства про захист прав споживачів 61
2.2. Об’єкт та об’єктивна сторона складу адміністративних правопо¬ру¬шень у сфері законодавства про захист прав споживачів 84
2.3. Суб’єкт та суб’єктивна сторона складу адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів 113
Висновки до розділу 2 135
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІ¬НІСТРА¬ТИВ¬НІ ПРА¬ВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ
ПРАВ СПОЖИВАЧІВ 137
3.1. Характеристика стадій провадження у справах про аміні¬стративні право-по¬рушення у сфері законодавства про захист прав споживачів 137
3.2. Адміністративно-процесуальний статус суб’єктів провадження у справах про порушення законодавства про захист прав споживачів 173
Висновки до розділу 3 188
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 218

ВСТУП
Актуальність теми. Відповідно до Конституції України побудова правової держави передбачає визнання, дотримання й захист прав і свобод людини та громадянина. Захист прав споживачів – важлива складова захисту прав людини. У державах з розвиненою економікою ринковий механізм орієнтований на споживача і саме він відіграє провідну роль у системі відносин “виробник – продавець – споживач”, а гарантування державною захисту прав споживачів – одна з фундаментальних ознак демократичного і цивілізованого суспільства.
Сучасна система заходів адміністративної відповідальності не здійснює достатнього карального та превентивного впливу на порушників законодавства про захист прав споживачів. Це насамперед пов’язано із недосконалим закріпленням і визначенням адміністративних правопорушень, складністю провадження у справах про адміністративні правопорушення у цій сфері, епізодичним виявленням таких правопорушень, лояльністю адміністративних стягнень.
Актуальність дослідженої теми пояснюється тим, що характеристика адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів має важливе значення для запровадження механізму протидії їм, а також доцільністю розроблення пропозицій щодо вдосконалення адміністративної відповідальності шляхом внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів. Адже адміністративно-правовий захист прав споживачів є найбільш дієвим, оскільки адміністративні санкції застосовуються безпосередньо до правопорушника і вони ефективно виконують превентивну та штрафну функції, що сприятиме дотриманню законодавства про захист прав споживачів.
Практика застосування адміністративної відповідальності у досліджуваній сфері свідчить про збільшення фактів порушень законодавства про захист прав споживачів суб’єктами господарської діяльності (за даними Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів). Так, у 2010 році перевірено понад 45 тис. суб‘єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів сфери торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг (робіт). Порушення встановлені у 87 % випадків від перевіреної кількості (2009 рік – 89 %). Усього під час перевірок виявлено понад 230,8 тис. видів порушень законодавства про захист прав споживачів, або на 8 % більше порівнянно з 2009 роком (2009 рік – 213,5). За звітний період перевірено якість і безпеку товарів, надання послуг (робіт) на суму понад 388,9 млн. грн. Попереджено придбання і використання населенням України недоброякісних продовольчих, непродовольчих товарів і послуг (робіт) на суму понад 140,9 млн. грн. Факти випуску неякісної продукції та порушень вимог нормативних документів виявлено у 5929 випадках, що становить 67 % від загальної кількості перевірок.
На сьогодні виникла нагальна потреба у детальному дослідженні змісту правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів та особливостей застосування адміністративних санкцій за їх вчинення з метою підвищення ефективності інституту адміністративної відповідальності.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації обрано наукові праці таких фахівців у галузі адміністративного права: В. Б. Авер’янова, С. С.Алексєєва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, А. І.Берлача, Ю. П. Битяка, Л. Р. Білої, В. Т.Білоуса, І. Л. Бородіна, С. Н. Братуся, А. С. Васильєва, І. П. Голосніченка, Є. С. Герасименка, Є. В. Додіна, О. А. Долгого, Ю. В. Дубка, В. В. Іванова, В. В. Зуй, Г. Г. Забарного, О. С. Йоффе, Р. А. Калюжного, Л. В. Коваля, С. В. Ківалова, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Костицького, О. В. Кузьменко, Д. М. Лук’янця, Н. С. Малеіна, А. А. Манжули, Т. О. Мацелик, М. О. Мацелик, О. І. Миколенка, Н. Р. Нижник, Д. М. Овсянка, В. В. Петрова, В. А. Печеніцина, С. В. Пєткова, Д. В. Приймаченка, О. П. Рябченко, Ю. А. Тихомирова, М. М. Тищенка, М. Д. Шаргородського, В. К. Шкарупи та інших вчених.
У процесі дисертаційного дослідження були вивчені та проаналізовані роботи таких фахівців у сфері законодавства про захист прав споживачів: Л. Б. Вяткіної, Ю. Т. Добромислова, О. В. Звєрєвої, Л. М. Іваненко, Т. Ю. Кагал, М. А. Катис, Т. Г.аКвятковської, Т. М. Ковальчука, Е. Д. Корнілова, С. О.аКосінова, В. Ф. Опришко, Г. А. Осетинської, Р. М. Посполітак, А. В. Рабінович, М. С. Циганкова, А. В. Шматко, О. М. Язвінської та інших. Безперечно, наукові праці названих учених мають важливу наукову і практичну цінність. Водночас доцільно визнати, що проблеми адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів у вітчизняній науці спеціально не вивчалися, в існуючих працях ці питання досліджувалися фрагментарно або в рамках ширшої проблематики, без комплексного підходу. Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблеми, наявність правових прогалин, а також необхідність проведення комплексного правового дослідження адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 року за № 810/98.
Дисертація виконана в межах плану науково-дослідної роботи кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105U000657), а також у межах науково-дослідної теми Науково-дослідного центру з проблем оподаткування “Методи виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи, правильність їх документування та шляхи руйнування” (номер державної реєстрації 0109U000317).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 02 березня 2007 року (протокол № 3) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України, має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних здобутків учених різних галузей права, міжнародного досвіду, а також чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративної відповідальності у сфері законодавства про захист прав споживачів, розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування у зазначеній сфері.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
 з’ясувати сутність і види прав споживачів, що охороняються нормами адміністративного права;
 розкрити поняття та зміст адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів, виокремити її ознаки;
 визначити систему органів захисту прав споживачів;
 окреслити коло адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів, сформулювати поняття та встановити їх ознаки;
– охарактеризувати об’єктивні та суб’єктивні сторони складу адміністрати¬вних правопорушень у законодавстві про захист прав споживачів;
– розкрити особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів;
– обгрунтувати адміністративно-процесуальний статус суб`єктів провадження у справах про порушення законодавства про захист прав споживачів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Предметом дослідження є адміністративно-правові основи відповідальності за правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Так, діалектичний метод використовувався для дослідження підстав адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів і процесуального порядку притягнення винних осіб до такої відповідальності. У дисертації були використані загальнонаукові методи, а саме: аналізу і синтезу, системно-функціональний метод – для встановлення та характеристики ознак адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів (підрозділ 2.1–2.3), розкриття особливостей порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів (підрозділи 3.1–3.2); структурний метод – для дослідження елементів структури провадження у справах про адміністративні правопорушення (підрозділ 3.1). Серед спеціальних методів використовувалися: порівняльний метод – для аналізу поглядів науковців, досвіду інших держав у цій сфері (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); метод контент-аналізу – при вивченні законодавства, що регулює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів (розд. 1–3).
Застосування зазначених методів дозволило дослідити особливості адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів та вирішити теоретичні і практичні завдання, що були поставлені у дослідженні.
Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів України, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів, нормативно-правових актів Росії, Білорусії, Казахстану та країн Західної Європи.
Емпіричною основою дослідження є статистичні дані Державного комітету статистики України щодо кількості скоєних адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів за 2005-2010 роки, звіти Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів щодо кількості порушень законодавства про захист прав споживачів за 2005-2010,. результати вивчення 150 справ про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів у м. Києві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із системних досліджень, у якому комплексно, з урахуванням новітніх досягнень правової науки розглянуто питання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових теоретичних положень, обґрунтованих висновків, рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства запропонованих особисто автором. Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну й визначають внесок автора в розроблення зазначеної проблематики, є такі положення і висновки:
вперше:
– виокремлено специфічні ознаки, які є визначальними для характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів і водночас такими, що вирізняють її серед інших видів юридичної відповідальності;
 запропоновано на принципово новій основі передбачити право проводити перевірки та застосовувати адміністративні стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів лише територіальними органами захисту прав споживачів;
– сформульовано низку конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України “Про захист прав споживачів”;
удосконалено:
– перелік суб’єктів адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів, зокрема, запропоновано доповнити даний перелік особами, які не є найманими працівниками приватного підприємця чи юридичної особи й одночасно виконують функції з обслуговування споживачів та замовників за домовленістю з адміністрацією, власником суб’єкта господарювання;
 дефініцію “споживач”, під яким запропоновано розуміти фізичну особу та юридичну особу незалежно від форми власності, фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю;
 дефініцію “адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів”, під якою слід розуміти реалізацію адміністративно-правової санкції, яка полягає в застосуванні уповноваженим органом (посадовою особою) до винної особи, що вчинила адміністративне правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів, стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідно до визначеної законом процедури;
 дефініцію “адміністративне правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів”, під яким запропоновано розглядати суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння у формі дії чи бездіяльності фізичної особи, що порушує законодавство про захист прав споживачів, за що КУпАП передбачено адміністративну відповідальність;
– провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів щодо повноважень осіб, які беруть участь у провадженні, виконання постанов про накладення адміністративного стягнення тощо;
дістали подальшого розвитку:
– ознаки складу адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичне і практичне значення:
– у науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення проблем адміністративно-правових основ відповідальності за правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів у контексті адміністративно-правової реформи;
– у сфері правотворчості – для подальшого розвитку законодавства, вдосконалення та забезпечення правового механізму адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів;
– у правозастосовчій діяльності – сформульовано ряд положень, пропозицій та рекомендацій, які запроваджені в практичну діяльність Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (акт впровадження № 167-1 від 23 листопада 2010 року, акт впровадження № 139 від 28 липня 2010 року);
– у навчальному процесі – під час проведення занять із навчальних дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність та адміністративний процес”, “Організація і правове регулювання захисту прав споживачів” (акт впровадження № 142 від 10 листопада 2010 року, акт впровадження від 2 вересня 2010 року).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що містяться у дисертаційній роботі та винесені на захист, отримані автором особисто. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних науково-практичних конференціях: “Теоретичні дослідження об’єкта адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів” (м. Миколаїв, 2728 листопада 2009 р.); “До питання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів” (м. Запоріжжя, 24-25 грудня 2009 р); “Предмет адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів” (м. Запоріжжя, 2728 травня 2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “До питання співвідношення понять “суспільної небезпеки” і “суспільної шкідливості” адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів (м. Київ, 2426 вересня 2009 р.); “Теоретичні питання об’єктивної сторони адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів” (м. Київ, 2022 листопада 2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 7 наукових статтях, що опубліковані у фахових наукових виданнях, і 5 тезах доповідей.
Структура та обсяг роботи зумовлена метою, завданнями і логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, трьох додатків та списку використаних джерел (226). Повний обсяг дисертації становить 228 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 194 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що полягало в комплексному та правовому аналізі адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів та формування на цій основі відповідних теоретичних новел і практичних рекомендацій щодо вдосконалення низки положень нормативно-правових актів. Найбільш важливішими є такі висновки:
1. Права споживачів – це передбачений Конституцією України та законодавством про захист прав споживачів обсяг формально визначених можливостей, спрямованих на задоволення інтересів споживачів, що встановлюються, охороняються і гарантуються державою. Нормами КУпАП не захищаються в повною мірою основні права споживачів, які передбачені Законом України “Про захист прав споживачів”, зокрема право споживача на відшкодування збитків, завданих продукцією неналежної якості, право споживача у разі придбання ним продукції у кредит тощо.
2. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів являє собою реалізацію адміністративно-правової санкції, яка полягає у застосуванні уповноваженим органом (посадовою особою) до винної особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів, стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, у визначеному законом порядку. Специфічними визначальними ознаками для характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів є те, що: 1) вона настає при порушенні не всіх правових норм цивільного, господарського, адміністративного, екологічного чи іншого законодавства, що регулює відносини за участю споживачів, а лише тих норм, що встановлені КУпАП як склади адміністративних правопорушень і за які передбачена адміністративна відповідальність (ст.155, 155-2, ст.156, 156-1, 159, 160, 167, 168, 168-1, 168-2, 170, 170-1, 172 КУпАП); 2) об’єктом даних адміністративних правопорушень є суспільні відносини у сфері охорони прав споживачів; 3) суб’єктами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення виступають, не лише адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, а й посадові особи Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях та суди; 4) за вчинення правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів із закріплених у ст.24 КУпАП застосовуються тільки такі адміністративні стягнення, як попередження, штраф та конфіскація предметів торгівлі. Попередження прямо не передбачене санкціями статей 155, 155-2, ст.156, 156-1, 160, 167, 168, 168-1, 168-2, 170, 170-1, 172 КУпАП, крім статті 159 КУпАП, але, як свідчить практика воно застосовується як більш м’яке адміністративне стягнення до правопорушників; 5) суб’єктами відповідальності є працівники торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, громадяни; 6) адміністративна відповідальність реалізується як і в судовому, так і в позасудовому порядку в ході адміністративно-юрисдикційної діяльності.
3. Під системою органів захисту прав споживачів потрібно розуміти суб’єктів державної та недержавної форми власності, які наділені повноваженнями щодо захисту прав споживачів. Організаційні структури захисту прав споживачів пропонується поділити на три категорії: органи, які є частиною державного апарату та які відповідають за визначення загальної політики в цій сфері; органи поза державним апаратом, для яких передбачений державний нагляд за дотриманням законодавства про захист прав споживачів; громадські організації (об’єднання) споживачів.
4. Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності у сфері законодавства про захист прав споживачів є адміністративне правопорушення, що порушує норми законодавства про захист прав споживачів. Пропонується віднести до ознак, що характеризують адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів, такі: а) здійснюються як у формі дії, так і бездіяльності; б) є суспільно небезпечними діяннями; в) є винними діяннями і можуть здійснюватися як умисно, так і з необережності; г) є караними діяннями; д) завжди пов’язані із порушенням законодавства про захист прав споживачів. Під адміністративним правопорушенням у сфері законодавства про захист прав споживачів запропоновано розуміти суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння у формі дії чи бездіяльності фізичної особи, що порушує законодавство про захист прав споживачів, за що КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.
5. Встановлено, що кваліфікуюче значення для адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів мають лише такі ознаки об’єктивної сторони: протиправне діяння (діяльність чи бездіяльність); місце та способи вчинення адміністративного правопорушення. Важливою рисою об’єктивної сторони правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів є те, що всі склади цих правопорушень є формальними, тобто не потребують настання шкідливих наслідків. Час вчинення не визначається як обов’язкова умова кваліфікації адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до родового об'єкта більшість складів правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів визначено у главі 12, 13 КУпАП, відносини у сфері захисту прав споживачів виступають як додатковий безпосередній об’єкт.
6. Для вдосконалення та ефективності застосування адміністративної відповідальності пропонується: розширити коло суб’єктів відповідальності; визначити види стягнень, які можуть застосовуватися до фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності на відміну від інших порушників законодавства про захист прав споживачів.
7. Запропоновано визначення поняття провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів як сукупність нормативно-врегульованих дій уповноважених органів (посадових осіб) щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.
Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів пропонується визначати, насамперед, повноваженнями суб’єктів, які згідно із КУпАП мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів. У результаті проведеного дослідження, запропоновано встановити адміністративну відповідальність за неявку свідка, експерта на виклик суду або органу адміністративної юрисдикції, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення у сфері законодавства про захист прав споживачів. Визначено об’єкти, які можуть слугувати доказами у зазначеній категорії справ.
8. У зв’язку із неналежною сплатою штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів запропоновано надати можливість їх сплати у розстрочку або замінити іншим стягненням (громадські роботи).
9. Рекомендовано реформувати державну систему органів захисту прав споживачів в Україні, що базується на перерозподілі повноважень її основних суб’єктів. Обгрунтовано, що передбачення права проведення перевірок та притягнення винних до адміністративної відповідальності за правопорушення законодавства про захист прав споживачів лише територіальними органами захисту прав споживачів є більш доцільним. Сфера діяльності Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів має бути організаційною і повинна лежати в іншій площині, ніж її територіальних суб’єктів.
10. Запропоновано низку змін та доповнень до статей 263, 272, 273, 288, 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення; запропоновано доповнити КУпАП новими статтями, які передбачають відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів”; запропоновано доповнити статтю 1 Закону України “Про захист прав споживачів”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України [текст]: офіц. текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – Х.: Весна, 2008. – 48 с.
2. Про захист прав споживачів: Закон України: від 13.01.2006 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
3. Ніколаєва Л. В. Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект / Л. В. Ніколаєва. – К.: КНТЕУ, 2002. – 312 с.
4. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов; под ред. Н. Ю. Шведовой. – [16-е изд., испр.] – М.: Рус. яз., 1984. – 797 с.
5. Комах Е. В. Правовой статус предприятий розничной торговли [текст]: дисс… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Е. В. Комах; Институт экономико-правовых исследований. – Донецк, 1999. – 197 с.
6. Оуенз К. Право: посібник для студентів бізнес-спеціальностей / К. Оуенз; [пер. з англ.]. – К.: Знання, КОО, 2002. – 605 с.
7. Іваненко Л. М. Цивільно-правове забезпечення прав споживачів на належну якість товару [текст]: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Л. М. Іваненко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 1998. – 197 с.
8. Про житлово-комунальні послуги: Закон України: від 24.06.2004 № 1875-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 514.
9. Про затвердження Правил користування місцевим телефонним зв’язком: Постанова Кабінету Міністрів України: від 22.04.1997 № 385 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiev.ua
10. Положення про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками (постачальниками), виконавцями і споживачами послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання в умовах використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в житловому фонді та підвищення економічної зацікавленості споживачів у їх встановленні за власні кошти: наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству: від 13.12.1995 № 55 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiev.ua
11. Про затвердження Правил користування проводовим мовленням: Постанова Кабінету Міністрів України: від 22.05.1997 № 484 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiev.ua
12. Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг: наказ Державної туристичної адміністрації України: від 16.03.2004 № 19 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 995.
13. Про затвердження Положення про порядок організації та проведення тендера з продажу природного газу акціонерного товариства “Укргазпром” та складу тендерного комітету з продажу природного газу: Постанова Кабінету Міністрів України: від 12.06.1998 № 853 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
14. О защите прав потребителей: Закон РФ: от 07.02.1992 // Ведомости СНД и ВС РФ. – 1992. – № 15. – Ст. 766.
15. О защите прав потребителей: Закон Республіки Бєларусь: от 08.08.2008 // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2008. – № 170. – Ст. 2/1463.
16. Корнилов Э. Вопросы совершенствования законодательства о защите прав потребителей / Э. Корнилов // Хозяйство и право. – 1999. – № 4. – С. 68.
17. Кирюшина И. В. Правовой статус потребителя и его реализация в гражданском праве [текст]: дисс. … канд. юрид. наук / И. В. Кирюшина. – М., 2005. – С. 85.
18. Молчанов Р. О защите прав потребителей [Електронний ресурс] / Р. Молчанов. – Режим доступа: www:svoboda.ua.
19. Крупник А. Консюмеризм на захисті прав споживачів / А. Крупник // Громадянське суспільство. – 2009. – № 1(8). – 136 с.
20. Грамацький Е. М. Адвокатські практики захисту прав споживачів / Е. М. Грамацький. – К.: КНТЕУ, 2005. – 127 с.
21. Менів Л. Д. Адміністративно-правовий статус споживача / Г. Г. Забарний, Л. Д. Менів // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2007. – № 10. – С. 56–61.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: Перун, 2003. – 1440 с.
23. Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством / Н. С. Малеин. – М.: Наука, 1985. – 168 с.
24. Сиротняк М. Р. Адміністративно-правова охорона та адмі¬ні¬стра¬тивно-правовий захист: порівняльний аналіз / М. Р. Сиротняк // Південноукраїнський часопис. – 2006. – № 1. – С. 166–169.
25. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 239 с.
26. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук / О. В. Негодченко; Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. – 36 с.
27. Современный экономический словарь / Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. – М.: ИНФРА-М, 2006.
28. Кравченко А. Г. Адміністративне-правове регулювання в сфері забезпечення прав споживачів в Україні [текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2010
29. Шматко А. В. Административно-правовой механизм защиты прав потребителей [текст]: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / А. В. Шматко. – Р-на-Д., 2008.
30. Письменна О. П. Правовідносини, що виникають у зв’язку з порушенням прав споживачів внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): автореф. дис на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. П. Письменна; Одеськ. нац. юрид. акад. – Одеса, 2007. – 18 с.
31. Рабінович А. В. Споживчі права людини: до розробки загаль-ноюридичних понять / А. В. Рабінович // Юридична Україна. – 2005. – № 10. – С. 32–37.
32. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України: від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Ст. 1122.
33. Опрышко В. Ф. Организационно-правовые вопросы качества продукции / В. Ф. Опрышко. – М.: Знание, 1985. – 64 с.
34. Гуревич М. Г. К вопросу о понятии качества поставляемой продукции / М. Г. Гуревич // Ученые записки Перм. гос. ун-та. – 1957. – Т. ХІ. – Вып. 4. – Кн. 2: Юридические науки. – С. 137–148.
35. Про лікарські засоби: Закон України: від 04.04.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 22. – Ст. 86.
36. Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини: Закон України: від 23.12.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
37. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М.: Изд-во “Русский язык”, 1992. – С. 418.
38. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. – (Із змінами, внесеними згідно із Законом: від 06.04.2000 № 1642-ІІІ. – ВВР. – 2000. – № 27. – Ст. 213 та від 07.02.2002 № 3047-ІІІ (3047-14)).
39. Левшина Т. Л. Основы законодательства о защите прав потребителей: курс лекций / Т. Л. Левшина. – М.: Юрид. лит., 1994. – С. 29–30.
40. Про вилучення з обороту, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної і небезпечної продукції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95
41. Звєрєва О. В. Деякі питання регламентації прав споживача у випадку придбання товару неналежної якості / О. В. Звєрєва // Право і безпека. – 2007. – Т. 6. – № 2. – С. 115–120.
42. Парций Я. Защита прав потребителей: Постатейный комментарий к Закону РФ “О защите прав потребителей” / Я. Парций // Хозяйство и право. – 1996. – № 9. – С. 31.
43. Про захист прав споживачів : постанова Кабінету Міністрів України // Про реалізацію окремих положень Закону України: від 19 берез. 1994 р. – № 172. – (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ від 17серп. 2002 р. № 1178, від 20 серп. 2003 р. № 1317, від 13 груд. 2004 р. № 1642, від 7 груд. 2005 р. № 1173) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
44. Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів: Постанова Кабінету Міністрів України: від 15 червня 2006 року № 833 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
45. Про затвердження правил побутового обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України: від 16 травня 1994 року № 313 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
46. Кудрявцев В. Н. Закон, поступок, ответственность / В. Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1986. – 286 с.
47. Ойгензихт В. А. Мораль й право / В. А. Ойгензихт. – Душанбе: Дошши, 1987. – 121 с.
48. Малеин И. С. Правонарушения. Понятие, причины, ответственность / И. С. Малеин. – М.: Знание, 1985. – 192 с.
49. Плахотный А. Ф. Свобода и ответственность / А. Ф. Плахотный. – Харьков: Изд-во Харьков. ун-та, 1972.– 145 с.
50. Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит., 1971. – 120 с.
51. Явич Л. С. Право и социализм / Л. С. Явич. – М.: Юрид. лит., 1982. – 136 с.
52. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М.: Госюриздат, 1961. – 484 с.
53. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: [монографія] / Д. М. Лук’янець. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 136 с.
54. Курило В. І. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства / В. І. Курило / Правові основи майнових і земельних відносин: навч. посіб. / за заг. ред. В. М. Єрмоленка. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2006. – 384 с.
55. Теория государства и права: учебник / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. – М.: Изд. группа ИНФРА * М – НОРМА, 1997. – 570 с.
56. Менів Л. Д. Адміністративна відповідальність як інструмент державного захисту прав споживачів / Г. Г. Забарний, Л. Д. Менів // Бюлетень Міністерства юстиції України . – 2007. – № 9. – С. 89-97.
57. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР / И. А. Галаган. – Воронеж: Юрид. лит., 1970. – 114 с.
58. Шкарупа В. К. Адміністративне право України: конспект лекцій / В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук, Л. П. Самофалов, М. О. Мацелик. – Ірпінь: Нац. акад. держ. податкової служби України, 2005. – 248 с.
59. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: [навчальний посібник] / С. Т. Гончарук. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 78 с.
60. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у 2 т. / В. Б. Авер’янов. – Т. 1: Загальна частина. – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584 с.
61. Лук’янець Д. М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: монографія / Д. М. Лук’янець. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 367 с.
62. Битяк Ю. П. Адміністративне право України: підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
63. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: [учебное пособие] / А. И. Миколенко. – [3-е изд., доп.]. – Х.: Одиссей, 2006. – 352 с.
64. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
65. Літошенко О. С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. ю. н.: 12.00.07 / О. С. Літошенко; КНЕУ. – К., 2005. – 16 с.
66. Проект Кодексу України про адміністративні правопорушення за № 5462 від 29.04.02 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kraina2.org.ua/ru/material/1729.
67. Каудыров Т. Е. Гражданско-правовые оперативные санкции в хозяйственных отношениях: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Т. Е. Каудыров; Томский гос. ун-т им. В. В. Куйбышева. – Томск, 1986. – 25с.
68. Квятковская Т. Г. Проблемы совершенствования законодательства о защите прав потребителей в Республике Казахстан: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Т. Г. Квятковская; Науч.-исслед. ин-т частного права ЗАО “Казахский гуманитарно-юридический университет”. – Алматы, 2002. – 29 с.
69. Левчук Л. Р. Господарсько-правова відповідальність підприємців за порушення на споживчому ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.04 / Л. Р. Левчук. – Д., 2007. – 20 с.
70. Кагал Т. О. Організаційно-правові питання забезпечення захисту прав споживачів в сфері якості товарів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т. О. Кагал. – К., 1998. – 20 с.
71. Косінов С. А. Теоретичні проблеми захисту прав споживачів в Україні за договором купівлі-продажу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / С. А. Косінов. – Х., 1999. – 20 с.
72. Осетинська Г. А. Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Г. А. Осетинська. – К., 2006. – 20 с.
73. Катис М. А. Административная ответственность за нарушение законодательства о защите прав потребителей [текст]: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / М. А. Катис. – М., 2001.
74. Добромислов Ю. Т. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту прав споживачів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю. Т. Добромислов; Академія праці і соц.відносин федерації проф. спілок України. – Київ, 2011. – 18 с.
75. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144
76. Рабінович А. В. Право людини на гідний рівень споживання та юридичний механізм його забезпечення в Україні (загальнотеоретичне дослідження): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / А. В. Рабінович; Одеськ. нац. юрид. акад. – Одеса, 2007. – 18 с.
77. Премьер-министр Ю. Тимошенко обещает улучшить качество жизни людей // Потребитель+власть. – 2008. – № 3–4, март–апрель. – С. 45.
78. Про утворення міжвідомчої ради з питань захисту прав споживачів: Постанова Кабінету Міністрів України: від 16 березня 2002 року № 317 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
79. Питання Координаційної ради з питань захисту прав споживачів: Постанова Кабінету Міністрів України: від 28 березня 2007 року № 555 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
80. Положення про Національну координаційну раду з питань захисту прав споживачів: Постанова Кабінету Міністрів України: від 28 березня 2007 року № 555 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
81. Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України: від 2 червня 2010 року № 397 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
82. Звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України учасників круглого столу “Хто захистить права громадян як споживачів в умовах фінансово-економічної кризи?” 10 березня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.consumerunion.com.ua
83. Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: Указ Президента України: від 31 травня 2011 р. № 634/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua
84. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України: від 06.04. 2011 № 395/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua
85. Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України: Указ Президента України: від 13.04. 2011 № 467/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua
86. Про Міністерство аграрної політики та продовольства: Указ Президента України: від 23.04.2011 № 500/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://president.gov.ua
87. Про Положення про Міністерство інфраструктури України: Указ Президента України: від 20.05.2011 № 581/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua
88. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 38–39. – Ст. 356.
89. Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України: Указ Президента України: від 6 квітня 2011 р. № 400/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua
90. Положення про Державну службу України з лікарських засобів: Указ Президента України: від 8 квітня 2011 року №440/2011[Електронний ресурс]. – Режим доступу: htt://president.gov.ua.
91. Про Антимонопольний комітет України: Закон України: від 26.11.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
92. Про створення державного комітету України у справах захисту прав споживачів: Постанова Кабінету Міністрів України: від 1 червня 1992 року №297 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
93. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України: від 15 грудня 1999 р. № 1573/99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua
94. Про державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики: Указ Президента України: від 1 жовтня 2002 р. № 887/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
95. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України: від 16.12.2010 № 1085/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua
96. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України: від 06.04.2011 № 370/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua
97. Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів: Указу Президента України: від 13.04.2011 № 456/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua
98. Ткачук А. Ф. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: посібник / А. Ф. Ткачук, Роберт Агранофф, Тревор Браун. – К.: Заповіт, 1997. – 186 с.
99. Про місцеві державні адміністрації: Закон України: від 09.04.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
100. Судовий захист прав споживачів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua
101. Язвінська О. М. Сучасна правова держава – гарант захисту прав споживачів / О. М. Язвінська, Л. М. Іваненко // Вісник КНТЕУ. – 2001. – № 2. – С. 26–34
102. Студеникин С. С. Советское административное право / С. С. Студеникин. – М.: Госюриздат, 1949. – 308 с.
103. Студеникин С. С. Советское административное право: учебник для юрид. высш. учеб. завед. / С. С. Студеникин, В. А. Власов, И. И. Евтихеев. – М.: Гос. изд. юрид. лит., 1950. – 440 с.
104. Якуба О. М. Административная ответственность / О. М. Якуба. – М.: Юрид. лит., 1972. – 152 с.
105. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / К. Л. Бугайчук. – Х., 2002. – 18с.
106. Кодекс Украины об административных правонарушениях: науч.-практ. комментарий / под ред. А. С. Васильева. – 5-е изд. – Харків: ООО “Одиссей”, 2004. – 912 с.
107. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: [Монографія] / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
108. Стефанюк В. С. Правова обумовленість запровадження адміністративної юстиції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / В. С. Стефанюк. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 13–14.
109. Біла Р. Л. Адміністративний примус і відповідальність по адміністративному праву / Р. Л. Біла / Адміністративне право України: підручник / С. В. Ківалова. – Одеса: Юрид. література, 2003. – 896 с.
110. Лук’янець Д. М. Напрями реформування адміністративно-деліктного законодавства / Д. М. Лук’янець // Правова держава: щорічник наук. праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 318–333.
111. Коліушко І. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2008. – № 4. – С. 31–36.
112. Менів Л. Д. Адміністративний проступок: поняття, ознаки та особливості прояву в законодавстві про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // Держава і право: збірник наукових праць. – 2009.  № 46. – С.299305.
113. Дурманов Д. Н. Понятие преступления / Д. Н. Дурманов; отв. ред. М. Д. Шаргородский. – М.,1948. – 315 с.
114. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
115. Якуба О. М. О признаках административного правонарушения / О. М. Якуба // Правоведение. – 1964. – № 3. – С. 10.
116. Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
117. Про туризм: Закон України: від 15.09.1995 // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
118. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України: від 24.02.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
119. Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення: Закон України: від 22 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – Ст. 565.
120. Про телекомунікації: Закон України: від 18.11.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 155.
121. Про транспорт: Закон України: від 10.11.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 447.
122. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України: від 19.12.1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 46. – Ст. 345.
123. Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України: від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 38. – Ст. 315.
124. Кримінальний кодекс України: Закон України: від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
125. Резвых В. Д. Административная ответственность за хозяйственные правонарушения: [учебное пособие] / В. Д. Резвых. – Горький: Пролетарий, 1976. – 153 с.
126. Білозьоров Є. В. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти / Є. В. Білозьоров // Право України. – 2006. – № 1. – С. 50–53.
127. Столбовий В. П. Поняття адміністративної відповідальності: теоретичні проблеми визначення / В. П. Столбовий // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 113–116.
128. Комзюк А. Т. Деякі проблеми розвитку законодавства про адміністративний примус / А. Т. Комзюк, Є. О. Безсмертний // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали науково-практичної конференції, травень 1996 р. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 119–121.
129. Герасименко Є. С. Питання реформування інституту аміні¬стративної відповідальності [текст]: Дис. … канд..юрид.наук: 12.00.07 / Є. С. Герасименко. – К., 2000. – 204 с.
130. Мота А. Ф. Адміністративна відповідальність військовослужбовців за законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / А. Ф. Мота. – К., 2003. – 18 с.
131. Адміністративне право України: навчальний посібник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулевської. – К.: Істина, 2007. – 216 с.
132. Кивалов С. В. Таможенное право (административная ответ¬стве-нность за нарушение таможенных правил) / С. В. Кивалов. – Одесса: Астропринт, 1996. – 175 с.
133. Менів Л. Д. До питання співвідношення понять “суспільної небезпеки” і “суспільної шкідливості” адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // Сучасний соціокультурний простір: матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (2426 вересня 2009 р.). – Київ, 2009. – С. 11–12.
134. Ніколаєва Л. В. Підприємницьке право: [навчальний посібник] // Л. В. Ніколаєва, О. В. Старцев, Л. М. Іваненко. – К.: Істина, 2001. – С. 428.
135. Звєрєва О. В. Захист прав споживачів: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Звєрєва. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 192 с.
136. Кодекс Российской Ферации об административных правонарушеях: по сост. на 30 дек. 2001 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа к официальному сайту компании «Консультант Плюс»: http://www.Consultant.ru/popular/ko
137. Кодекс Республики Беларусь об административных правона-рушениях: [Электронный ресурс]. – Режим доступа к юрид. лит.: http://pravo.kulihki.com
138. Кодекс Республики Казахстан об административных право¬на-рушениях: [Электронный ресурс]. – Режим доступа к казахстанской справочной системе «Юрист»: http://base.zakon.kz/dok/lawyer/?uid=379D5AF7-CAF2-4D6.
139. Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності у 2005 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2006. – 169 с.
140. Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності у 2006 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2007. – 169 с.
141. Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності у 2007 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2008. – 179 с.
142. Адміністративні правопорушення в Україні у 2008 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2009. – 198 с.
143. Адміністративні правопорушення в Україні у 2009 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2010. – 204 с.
144. Адміністративні правопорушення в Україні у 2010 році: статистичний бюлетень (ф. 1-АП). – К., 2011. – 201с.
145. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України: від 05.04.2007 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389.
146. Хохлова І. В. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / І. В. Хохлова, О. П. Шем’яков. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 272 с.
147. Забарний Г. Г. Адміністративне право України / Г. Г. Забарний, Р. А.Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. – К.: Паливода А. В., 2001. – 202, [194] с.
148. Ківалов С. В. Адміністративне право України / С. В. Ківалов. – О: Юридична література, 2003. – 896 с.
149. Борисов И. В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения: [монография] / И. В. Борисов, С. В. Гизимчук. – Х.: Консум, 2001. – 160 с.
150. Менів Л. Д. Об’єкт адміністративних порушень законодавства про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // Держава і право: збірник наукових праць. – 2009.  № 45. – С. 286290.
151. Менів Л. Д. Теоретичні дослідження об’єкта адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // V Прибужські юридичні читання: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (2728 листопада 2009 р.). – Миколаїв: Миколаївський навчальний центр Одеської національної юридичної академії, 2009. – С. 164165.
152. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.
153. Андрусів Г. В. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Бенківський та ін.; за ред. П. С. Матишевського. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
154. Шкарупа В. К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції) / В. К. Шкарупа. – К., 1995. – 127 с.
155. Менів Л. Д. Предмет адміністративних правопорушень у сфері законодавства про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (2728 травня 2010 р.). – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація “Істина”, 2010. – С. 8789.
156. Про захист економічної конкуренції: Закон України: від 11.01.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
157. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України: від 16.04 1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
158. Про захист національного товаровиробника від демпінгованого імпорту: Закон України: від 22.12.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9–10. – Ст. 65.
159. Податковий кодекс України: Закон України: від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–17. – Ст. 122.
160. Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти: Постанова Кабінету Міністрів України: від 28.03.2008 № 274 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
161. Про затвердження Порядку закупівлі товарів, робіт та послуг на залізничному транспорті на тендерній основі, зразка Положення про тендерний комітет з питань закупівлі товарів, робіт, послуг на залізничному транспорті: наказ Державної адміністрації залізничного транспорту: від 12.04.2005 № 72-Ц [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.kiev.ua
162. Цивільний кодекс України: Закон України: від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
163. Про затвердження Інструкції про порядок визначення країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм: Рішення Президії Торгово-промислової палати України: від 27.02.2002 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: www.rada.kiev.ua
164. Коваль Л. Адміністративне право України: загальна частина: курс лекцій / Л. Коваль. – К.: Основи, 1994. – 154 с.
165. Менів Л. Д. Теоретичні питання об’єктивної сторони адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів / Л. Д. Менів // Сучасність, наука, час: матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (2022 листопада 2009 р.). – Київ, 2009. – С. 6769.
166. Правила торгівлі на ринках: наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції: від 28.02.2002 № 57/188/84/105 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
167. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність за право¬по-рушення у галузі торговельної діяльності [текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / С. В. Ващенко. – Харків, 1999. – 203 с.
168. Бахрах Д. Н. Понятие правонарушения (проступка) по админист