АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ПРАВА І СВОБОДИ ГРОМАДЯН

brief description

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРОСТУПКИ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ПРАВА І СВОБОДИ ГРОМАДЯН 9
1.1. Права і свободи громадян як об’єкт правової охорони 9
1.2. Адміністративна відповідальність в системі засобів забезпечення прав і свобод громадян 28
1.3. Підстави адміністративної відповідальності в сфері забезпечення прав і свобод громадян 42

РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ПРАВА І СВОБОДИ ГРОМАДЯН, ЯК ПІДСТАВИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 57
2.1. Види адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян 57
2.2. Відповідальність за адміністративні проступки, що посягають на громадянські і політичні права і свободи громадян 87
2.2.1. Адміністративні проступки, що посягають на громадянські права і свободи громадян 87
2.2.2. Адміністративні проступки, що посягають на політичні права і свободи громадян 102
2.3. Відповідальність за адміністративні проступки, що посягають на економічні, соціальні і культурні права і свободи громадян 107
2.3.1. Адміністративні проступки, що посягають на економічні права і свободи громадян 110
2.3.2. Адміністративні проступки, що посягають на соціальні права і свободи громадян 123
2.3.3. Адміністративні проступки, що посягають на культурні права і свободи громадян 164
2.4. Основні напрямки удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за проступки, що посягають на права і свободи громадян 170

ВИСНОВКИ 189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191

ДОДАТКИ 233

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Особливе місце у здійсненні реформи адміністративного права належить формуванню принципово нових механізмів, які дозволять реалізувати конституційні гарантії прав і свобод громадян. Незважаючи на часті зміни, чинне законодавство не завжди здатне виконувати охоронну функцію. Недостатнє використання засобів адміністративної відповідальності для охорони прав і свобод громадян призвело останнім часом до зростання кількості адміністративних проступків в цій сфері. Розширення кола гарантованих державою прав і свобод громадян виявило тенденцію до появи нових видів порушень‚ за які доцільно встановити адміністративну відповідальність.
За таких умов виникає потреба в розробці нової науково-практичної моделі механізму пра¬вової охорони прав і свобод громадян, в якому значне місце займали б норми, що встановлюють адміністративні заборони та відповідальність за їх порушення. Проте проблеми адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на права і свободи громадян, спеціально не вивчались, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фра¬гментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики, без комплексного підходу, або відображаючи реалії колишньої командно-адміністративної системи. Таким чином, глибоке дослідження проблем адміністративної відповідальності за проступки в зазначеній сфері набуває особливого змісту і актуальності.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.3.3 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4КМ/2 від 28 лютого 1995 року)) і Університету внутрішніх справ (п. 3 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність, зміст, підстави та процедури адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на права і свободи громадян, її місце в загально-правовому та адміністративно-правовому механізмах охорони прав і свобод громадян, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Об’єктом дослідження є правовідносини‚ які виникають в сфері адміністративно-правової охорони прав і свобод громадян.
Предмет дослідження складають правові основи, підстави, процедури адміністративної відповідальність за проступки, що посягають на права і свободи громадян, та практика її реалізації.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні завдання:
• визначаються сутність та значення прав і свобод громадян, їх місце та роль в структурі суспільних відносин;
• характеризуються правові засоби забезпечення прав і свобод громадян та визначається роль і місце серед них адміністративної відповідальності;
• аналізуються сутність та підстави адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на права і свободи громадян, виділяються види таких адміністративних проступків;
• визначаються особливості адміністративної відповідальності за посягання на окремі групи прав і свобод громадян;
• аналізується ступінь захищеності законодавством про адміністративну відповідальність різних видів прав і свобод громадян та визначаються прогалини у цій сфері;
• формулюються проблеми та визначаються напрямки удосконалення законодавства про адміністративні проступки, що посягають на права і свободи громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для аналізу прав і свобод громадян як об’єкта правової охорони використовувалися засоби правової антропології‚ метод єдності логічного та історичного‚ методи аналізу та синтезу (підрозділ 1.1); за допомогою історико-правового методу досліджувались процеси становлення правового забезпечення прав і свобод громадян (підрозділи 1.1). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити проблемні питання та стан захищеності прав і свобод громадян законодавством про адміністративну відповідальність (підрозділ 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2 та 1.3). Визначення адміністративних проступків‚ що посягають на права і свободи громадян, як самостійного їх виду здійснене за допомогою елементів системного підходу та методів порівняння‚ абстрагування‚ аналізу та синтезу (підрозділ 1.3); за допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз структурних елементів адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян (підрозділи 1.3‚ 2.2 та 2.3). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих видів адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян (підрозділ 2.1)‚ а також для вивчання окремих видових груп цих проступків (підрозділи 2.2 та 2.3); компаративний метод і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства про адміністративні проступки, що посягають на права і свободи громадян (підрозділ 2.4).
Науково-теоретичне підгрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права – В.Б. Авер’янова, В.С. Анджієвського, О.Ф.Андрійко, Т.Г. Андрусяка, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.Н. Гаращука, Е.В. Герасименка, І.П. Голосніченка, C.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренева, Б.М. Лазарева, І.В. Мартьянова, О.В. Марцеляка, М.Я.Маслєннікова‚ А.О. Нечитайленка‚ В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, В.П. Петкова, Л.Л. Попова‚ П.М. Рабиновича, В.М. Самсонова, О.І. Семчика, А.О. Селіванова, О.Ф. Скакун, Ю.О.Тихомирова‚ М.М. Тищенка, Ю.М. Тодики, В.В. Цвєткова‚ Ю.С. Шемшученко, В.К.Шкарупи, Г. Шмельової, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України‚ які регулюють відносини із реалізації прав і свобод громадян‚ адміністративну відповідальність за проступки у цій сфері та весь інститут адміністративної відповідальності. Використано також ряд проектів законодавчих актів‚ зокрема‚ Кодексу України про адміністративні проступки. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо застосування адміністративної відповідальності за проступки‚ що посягають на права і свободи громадян, за останні роки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана робота є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним комплексним дослідженням, присвяченим проблемам адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на права і свободи громадян.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення‚ які запропоновані здобувачем особисто та виносяться на захист. Основні з них такі:
1. Дістало подальшого розвитку визначення прав і свобод громадян як об’єкту правової охорони.
2. Удосконалено розуміння адміністративної відповідальності в системі засобів забезпечення прав та свобод громадян‚ її характерних рис та особливостей.
3. Вперше доведено існування як самостійного соціально-правового явища та як підстави адміністративної відповідальності адміністративного проступку‚ що посягає на права і свободи громадян‚ встановлено суттєві ознаки‚ за якими його відрізняють від інших адміністративних проступків.
4. Із загальної системи адміністративних деліктів вперше виділено окремі склади проступків‚ що посягають на права і свободи громадян‚ та здійснено їх класифікацію.
5. Вперше узагальнено способи‚ якими адміністративні проступки порушують права і свободи громадян‚ на основі чого виділено окремі види посягань.
6. Вперше виявлено прогалини в адміністративно-правовій охороні прав і свобод громадян та колізії правових норм в цій сфері.
7. Вперше сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду норм‚ якими визначаються склади адміністративних проступків‚ що посягають на права і свободи громадян, доповнення системи адміністративних проступків новими складами, а також поліпшення всієї структурної побудови КпАП України шляхом доповнення главами‚ які б об’єднували адміністративні проступки‚ що посягають на права і свободи громадян.
8. Вперше розроблено принципи впорядкування системи адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян, та визначення їх місця в структурі КпАП України.
9. Дістали подальшого розвитку уявлення про розвиток системи адміністративних стягнень, які застосовуються за проступки‚ що посягають на права і свободи громадян.
10. Вперше сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення провадження у справах про адміністративні проступки‚ що посягають на права і свободи громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
 у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем адміністративно-правової охорони прав і свобод громадян‚ визначення системи адміністративних проступків‚ що посягають на права і свободи громадян‚ причин їх вчинення;
 у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного адміністративного законодавства‚ зокрема‚ КпАП України;
 у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо захисту прав і свобод громадян органами виконавчої влади‚ адвокатурою та судом.
 у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються в Національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність”. Їх враховано також у навчально-методичних розробках‚ підготованих за участю дисертанта.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник “Адміністративна відповідальність в Україні” (здобувачем розроблено підрозділ “Адміністративне правопорушення”, обсяг 0,5 д.а.) та тези наукового повідом¬лення “Проблемы совершенствования законодательства об административных правонарушениях, посягающих на права и свободы граждан” (дисертантом сформульовано і обґрунтовано думку про необхідність виділення в КпАП України самостійної глави, що об’єднувала б склади проступків, які посягають на права і свободи громадян, а також про необхідність перегляду системи адміністративних стягнень). В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох міжнародних та національних науково-практичних конференціях – “Права людини: міжнародні стандарти і практика їх застосування в Україні” (Харків, 1997), “Права человека. Просвещение по вопросам основных прав и свобод граждан” (Белгород, 1998), “Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування” (Суми, 2000), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліко¬вані у навчальному посібнику “Адміністративна відповідальність в Україні”, чотирьох статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на права і свободи громадян. Основні з них такі:
1. Права людини становлять фундаментальні за природою, універсальні моральні категорії, невід’ємну складову частину для кожної живої людини в її стосунках з державою. Права і свободи громадян забезпечуються правовими механізмами реалізації, охорони, захисту та відновлення. Правова охорона здійснюється, по-перше, закріпленням в нормативних актах заборон на порушення прав і свобод громадян та відповідальності за їх порушення; по-друге, правовою регламентацією діяльності державних органів з метою дотримання, охорони та захисту ними прав і свобод громадян.
2. Одним із ефективних засобів охорони прав і свобод громадян є адміністративно-правова охорона, яка відрізняється від інших тим, що регулює стосунки між виконавчою владою та громадянином, визначає адміністративно-правовий стан суб’єктів таких відносин, підстави та порядок здійснення впливу на порушників прав і свобод громадян. Важливе місце в системі адміністративно-правової охорони прав і свобод громадян займає адміністративна відповідальність, зміст якої становить застосування до порушників адміністративних стягнень.
3. КпАП України містить близько ста складів адміністративних проступків, що посягають на права і свободи громадян. В той же час, лише в кількох з них права і свободи громадян становлять єдиний безпосередній об’єкт посягання. З метою удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності в цій сфері необхідно внести ряд змін, які розширять коло прав і свобод громадян, що охороняються, посилять відповідальність за їх порушення, дозволять громадянину бути активним учасником провадження у справах про адміністративні проступки.
4. КпАП України до прийняття нової його редакції слід доповнити кількома новими складами з метою посилення охорони прав і свобод громадян. Особливу увагу необхідно приділити таким політичним правам, як право на об’єднання, право на звернення та право на інформацію.
5. Посилення охорони прав і свобод громадян потребує також перегляду структурної побудови КпАП. Зокрема, необхідно виділити в окремі глави всі склади адміністративних проступків, які посягають на права і свободи громадян.
6. Для поліпшення застосування КпАП слід розділити, виокремивши в самостійний нормативний акт процесуальну його частину, якою регламентується провадження у справах про адміністративні проступки.
7. Із КпАП доцільно виключити ряд статей, які встановлюють відповідальність за дії, що в наш час втратили суспільну шкідливість: ст. 157 “Дрібна спекуляція”, ст. 196 “Порушення правил навчання карате” тощо.
8. Необхідно розширити правовий статус потерпілого від адміністративного проступку, законодавчо закріпивши за ним право бути ініціатором порушення справи про адміністративний проступок та визначивши його права у провадженні в такому ж обсязі, в якому їх встановлено для порушника.
9. Потребують перегляду також система і повноваження органів адміністративної юрисдикції, для чого слід прискорити здійснення судово-правової реформи в Україні та її складової частини – адміністративної реформи. Необхідно створити систему адміністративних судів і надати їм повноваження щодо розгляду справ про адміністративні проступки, які посягають на права і свободи громадян.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЕРТАЦІЇ

Конституція, законодавчі та інші нормативні акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38. – Ст. 502.
3. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної ради УРСР. – 1990. - № 31. – Ст. 429.
4. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37–38. – Ст. 189.
5. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
6. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – додаток до № 28. – Ст. 574 (з наступними змінами та доповненнями).
7. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 98 (з наступними змінами та доповненнями).
8. Кодекс законів про працю // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – додаток до №50. – Ст. 375 (з наступними змінами та доповненнями).
9. Кодекс торговельного мореплавства // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. – Ст. 349.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями).
11. Кодекс України про надра // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340 (з наступними змінами та доповненнями).
12. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
13. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961.- № 2. - Ст. 15. (з наступними змінами та доповненнями).
14. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99 (з наступними змінами та доповненнями).
15. Митний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №16. - Ст. 204 (з наступними змінами та доповненнями).
16. Повітряний кодексу України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274 (з наступними змінами та доповненнями).
17. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР.— 1963.— №30.— Ст.463 (з наступними змінами та доповненнями).
18. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 24. – Ст. 121 (з наступними змінами та доповненнями).
19. Основи законодавства України про культуру. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 21. – Ст.294
20. Основи законодавства України про охорону здоров’я. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 19 (з наступними змінами та доповненнями).
21. Гірничий закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 50. – Ст. 434 (з наступними змінами та доповненнями).
22. Про автомобільний транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105 (з наступними змінами та доповненнями).
23. Про авторське право і суміжні права: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 64 (з наступними змінами та доповненнями).
24. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – Ст. 45 (з наступними змінами та доповненнями).
25. Про біженців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 90 (з наступними змінами та доповненнями).
26. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292 (з наступними змінами та доповненнями).
27. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
28. Про ветеринарну медицину: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531 (з наступними змінами та доповненнями).
29. Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 3-4. – Ст. 15.
30. Про вибори народних депутатів України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 44. – Ст. 280.
31. Про вибори Президента України: Закон України // Урядовий кур’єр. – 1999. – 25 березня.
32. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – Ст. 405.
33. Про виключну (морську) економічну зону України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 21. – Ст. 152.
34. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
35. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95.
36. Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411.
37. Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 7. – Ст. 58.
38. Про відпустки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
39. Про відходи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 242.
40. Про власність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
41. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Закон України // Урядовий Кур’єр. – 2001. - № 89.
42. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 444.
43. Про громадянство України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
44. Про гуманітарну допомогу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 451.
45. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 152.
46. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48. – Ст. 409.
47. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
48. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.
49. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
50. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям–інвалідам: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 2.
51. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290.
52. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 94.
53. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
54. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 9. – Ст. 68.
55. Про донорство крові та її компонентів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 184.
56. Про дорожній рух: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 338.
57. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.
58. Про екологічну експертизу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
59. Про електроенергетику: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст. 1.
60. Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
61. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
62. Про загальні основи подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систем
63. Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 44. – Ст. 374.
64. Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
65. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання‚ які спричинили втрату працездатності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.
66. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.
67. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами‚ зумовленими народженням та похованням: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.
68. Про загальну середню освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
69. Про зайнятість населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
70. Про залізничний транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 184.
71. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – Ст. 152.
72. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205.
73. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
74. Про захист економічної конкуренції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
75. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
76. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 3-4. – Ст. 15.
77. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 29. – Ст. 228.
78. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.
79. Про захист прав споживачів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
80. Про захист рослин: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 50-51. – Ст. 310.
81. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
82. Про зв’язок: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 20. – Ст. 144.
83. Про звернення громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
84. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.
85. Про імміграцію. – 2491–14. –07. –06. –2001. – 28 Kб : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.
86. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
87. Про карантин рослин: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 34. – Ст. 352.
88. Про кінематографію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 114.
89. Про колективні договори і угоди: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 361.
90. Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – Ст. 422.
91. Про Конституційний Суд України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
92. Про космічну діяльність: Закон Україні // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 1. – Ст. 2.
93. Про лікарські засоби: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 86.
94. Про меліорацію земель: Закон України // Відомості Верховної Ради України. –2000. – № 11. – Ст. 90.
95. Про метрологію та метрологічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 30-31. – Ст. 194.
96. Про міжнародні договори України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 45.
97. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
98. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
99. Про місцеві державні адміністрації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
100. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.
101. Про музеї та музейну справу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.
102. Про народні художні промисли: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 199.
103. Про насіння: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 5.
104. Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
105. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
106. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
107. Про національні меншини в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
108. Про об’єднання громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
109. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.
110. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 60.
111. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
112. Про оплату праці: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.
113. Про освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
114. Про основи містобудування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 684.
115. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
116. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.
117. Про охорону атмосферного повітря: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
118. Про охорону дитинства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
119. Про охорону культурної спадщини: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
120. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
121. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32.
122. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 267.
123. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
124. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 34.
125. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 21. – Ст. 218.
126. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст. 28.
127. Про охорону праці: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
128. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29. – Ст. 399.
129. Про пенсійне забезпечення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 10.
130. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.
131. Про пестициди і агрохімікати: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
132. Про підприємництво: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
133. Про підприємства в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
134. Про планування і забудову територій: Закон України // Офіційний вісник України. – 2000. - № 20 – Ст. 813.
135. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 27. – Ст. 198.
136. Про пожежну безпеку: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
137. Про позашкільну освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.
138. Про політичні партії в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
139. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 34. – Ст. 227.
140. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
141. Про правовий режим воєнного стану: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 224.
142. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24. – Ст. 176.
143. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 198.
144. Про правовий статус іноземців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст. 161.
145. Про Президента Української РСР: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – Ст. 446.
146. Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.
147. Про приватизацію державного майна: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348. (з наступними змінами та доповненнями).
148. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України // Урядовий Кур’єр. – 2001. - № 141. – 08 серпня.
149. Про природні монополії: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
150. Про природно-заповідний фонд України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
151. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
152. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
153. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
154. Про професійно-технічну освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.
155. Про рекламу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
156. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24. – Ст. 184.
157. Про рослинний світ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-24. – Ст. 198.
158. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 284.
159. Про селянське (фермерське) господарство // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 14. – Ст. 186.
160. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.
161. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 213.
162. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 167.
163. Про стандартизацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
164. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 45. – Ст. 425.
165. Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 40-41. – Ст. 249.
166. Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст. 180.
167. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
168. Про статус народного депутата України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 18.
169. Про страхування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
170. Про тваринний світ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 18. – Ст. 91.
171. Про транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
172. Про трубопровідний транспорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.
173. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 97.
174. Про фізичний захист ядерних установок‚ ядерних матеріалів‚ радіоактивних відходів‚ інших джерел іонізуючого випромінювання: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 1.
175. Про фізичну культуру і спорт: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – Ст. 80.
176. Про форми власності на землю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 18. – Ст. 225.
177. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
178. Положення Про паспорт громадянина України: Затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 37. – Ст. 545.
179. Про невідкладні заходи по зміцненню законності І правопорядку в республіці: Постанова Верховної Ради УРСР від 29 листопада 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990.— № 51. – Ст. 647.
180. О порядке организации и проведения собраний, митингов, уличных шествий и демонстраций в СССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1988. - № 31. – Ст. 504.
181. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки: Затверджена указом Президента України від 17 вересня 1996 р. №837 // Електронна система “Нормативні акти України”. Підсистема: upr1.— U0837_96.
182. Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні: Указ Президента України від 5 серпня 1996 р. №628 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 10 серпня.
183. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Урядовий Кур’єр. – 1998. – 25 липня.
184. Довгострокова програму поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1992 р. №431 // Збірник Постанов Уряду України. – 1992 . - № 8. – Ст. 204.
185. Положення про порядок накладення на господарюючих суб’єктів сфери торгівлі‚ громадського харчування і послуг‚ в тому числі громадян-підприємців‚ стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1994 р. // Збірник Постанов Уряду України. – 1994. - № 8. – Ст. 198.
186. Положення про порядок продажу‚ придбання‚ реєстрації‚ обліку і застосування спеціальних засобів самооборони‚ заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. // Збірник Постанов Уряду України. – 1993 . - № 1. – Ст. 17. (з наступними змінами та доповненнями).
187. Правила дорожнього руху: Затверджені постановою Кабінету Міністрів від 31 грудня 1993 р. // Збірник Постанов Уряду України. – 1994. - № 5. – Ст. 119.
188. Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. N 998 // Урядовій Кур’єр. – 2001. № 147 від 16 серпня 2001.
189. Правила безпеки громадян на залізничному транспорті: Затверджені наказом Міністерства транспорту України № 54 від 19 лютого 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 13.
190. Правила користування жилими приміщеннями, утримання житлового будинку і прибудинкової території в Української РСР: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 11 серпня 1988 р. № 243 // ЗП УРСР. – 1988. - № 9. Ст. 40.
191. Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР: Затверджені спільним наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР, Міністерства сільського господарства УРСР, Міністерства охорони здоров’я УРСР від 17 червеня 1980 р.
192. Статут залізниць України: Затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 14 Ст. 573.
193. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К.Г. Устіменка) // Вісник Конституційного Суду України. 1997. № 2. С. 31.
194. Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за спекуляцію: Постанова Пленуму Верховного Суду від 25 червня 1982 р. (з наступними змінами та доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - № 6. – 1993. – с.120-125.
195. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. // Правовісник. Додаток до журналу “Право України”. – 1996. - № 1. – с. 102-114.
196. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів: Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000.
197. Декларация о правах инвалидов: Утверждены резолюцией 3447 (ХХХ) Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975 г. // Док. ООН А/RES/3447 (ХХХ) // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції і пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ: Українсько-Американське Бюро захисту прав людини, 1996. – С. 109—111.
198. Декларація про права дитини: Прийнято резолюцією 1386 (ХІV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 р. // Док. ООН А/RES/1386 (ХІV) // Права людини (основні міжнар.-правові документи): Зб. док. / Упорядн. Ю.К. Качуренко. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 130-133.
199. Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод // Материалы научно-практического семинара «Права человека и формирование правового государства в Украине» (Харьков: Ун-т внутренних дел, 98). – Х., - 1998. – С. 38-44.
200. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Док. ООН АRES217 А // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
201. Конвенция об охране материнства: Принята Международной конференцией труда 28 июня 1952 г. // Права людини (основні міжнар.-правові документи): Зб. док. / Упорядн. Ю.К. Качуренко. – К.: Наук. думка, 1989. – С. 181-189.
202. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок: Прийнято резолюцією 34/180 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1979 р. // Док. ООН А/RES/34/180 // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 109-123.
203. Конвенція про права дитини: Прийнято резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. // Док. ООН АRES4425 // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качу¬ренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 123-141.
204. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або при¬нижуючих гідність видів поводження і покарання: Прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 р. // Док. ООН АRES3946 // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 92— 108.
205. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 36-58.
206. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (XXІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С . 24-36.
207. Паризька хартія для нової Європи: Прийнято резолюцією 45/859 Гене¬ральної Асамблеї ООН від 21 листопада 1990 р. // Док. ООН А/RES/45/859 // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К .: Юрінформ, 1992. – С. 192-197.

Спеціальна література:

208. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры.– К.: Наук. думка, 1990.– 145 с.
209. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов: Учебное пособие / Под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. – 2-е изд., доп. – Харьков: ООО «Одиссей», 2001. – 400 с.
210. Административная ответственность в СССР / Под. ред. В.Н. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Изд-во Саратовского Университета‚ 1988. – 168 с.
211. Административное право. Общая и особенная части. Учебник под ред. докт. юрид. наук, проф. А.П. Коренева. М., МВШМ МВД СССР, 1986. – 487 с.
212. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. Посібник / Комзюк А.Т., Гуменюк В.А., Синьов О.В. та інші / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид.‚ виправл. і доп. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 с.
213. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк‚ В.В. Богуцький‚ В.М. Гаращук та ін./ За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право‚ 2000. – 520 с.
214. Алексеев С.С. Теория права.– Харьков: Изд-во БЕК, 1994.– 224 с.
215. Алексеев С.С. Философия права.– М.: Изд-во НОРМА, 1999.– 336 с.
216. Анджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення. - К.: Політвидав України, 1987. - 110 с.
217. Андреева М.В. Сборник документов по международному праву: Учебно-методическое пособие. М.: Ин-т международного права и экономики, 1996. – 496 с.
218. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення. // Право України. – 2001. - № 4 – С. 10-13.
219. Андрусяк Т. Г. Теоретичні основи прав людини в працях Михайла Драгоманова. // Право України. – 1993. - № 1 – С. 33-36..
220. Андрусяк Т. Г. Теорія Держави і права. – Львів‚ – 1997. – 200 с.
221. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций.– Днепропетровск: Пороги, 1992– 167 с.
222. Бандурка А.М., Зелинский А.Ф. Вандализм / Мин-во внутр. дел Украины. Ун-т внутр. дел. – Х., 1996. – 199 с.
223. Бандурка О.М. Генерал міліції радить і попереджує. – Харків: “Основа”, Ун-т внутр. справ, 1998. – 258 с.
224. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук.– Харків: Укр. Юрид. Академія, 1994.– 158 с.
225. Бандурка О.М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матеріали науково-практичної конференції.– Харків: ХІВС, 1995.– С. 13-18.
226. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. – Свердловск: Урал. Ун-т, 1989. – 204 с.
227. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1997. – 386 с.
228. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учеб. пособие. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1987. – 70 с.
229. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административ¬ных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов). – М.: Знание, 1989.– 96 с.
230. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение.– 1989.– № 4.– С. 59-64
231. Бачинин В.А. Философия: философия, мир, человек, социум. Учебно-методическое пособие. – Харьков: ХИВД, 1994. – 86 с.
232. Битяк Ю.П. Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій – Харків. Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. 1996. – 160 с.
233. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
234. Битяк Ю.П. Посада в структурі державного органу та його апарату і категорії службовців // Правова держава Україна: проб