АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ І СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Львівський державний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

ЛЕСЬКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343.137.5 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ І СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Бортник Надія Петрівна
доктор юридичних наук, доцент

Львів–2012

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………… 4
ВСТУП ………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1. ВИХІДНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ І СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ У СФЕРІ ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ .....................................................................................

12
1.1 Історіографія проблеми та напрями дослідження …………..... 12
1.2 Теоретико-методологічні підходи до вивчення діяльності органів і служб у справах дітей у сфері профілактики правопорушень ..
23
1.3 Загальна характеристика адміністративних правопорушень серед дітей в Україні .....................................................................................
29
Висновки до розділу 1 …………………………………………….... 42
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ І СЛУЖБ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ………………………………………………………….
44
2.1 Загальносоціальні причини та умови виникнення адміністративних правопорушень серед дітей ...........................................
44
2.2 Законодавче регулювання діяльності органів і служб у справах дітей у сфері профілактики правопорушень …………………....
58
2.2.1 Загальна характеристика статусу суб’єктів профілактики правопорушень серед дітей ..........................................................................
58
2.2.2 Завдання та функції Міністерства соціальної політики України у сфері профілактики правопорушень серед дітей …………….
63
2.2.3 Профілактична діяльність шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації органів освіти ……………
76
2.2.4 Центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, як суб’єкти профілактичної діяльності ……………...
81
2.2.5 Організація та діяльність спеціальних виховних установ Державної кримінально-виконавчої служби України щодо профілактики правопорушень серед дітей ……………………………….

82
2.2.6 Профілактична діяльність суду та інших суб’єктів щодо запобігання правопорушенням серед дітей……………………………….
85
2.3 Досвід зарубіжних країн щодо профілактики правопорушень серед дітей ......................................................................................................
90
Висновки до розділу 2 ........................................................................ 108
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУ-ШЕНЬ СЕРЕД ДІТЕЙ ...................................................................................

111
3.1 Правова природа адміністративних заходів впливу, що застосовуються до дітей ...............................................................................
111
3.2 Класифікація адміністративно-правових заходів щодо профілактики правопорушень серед дітей .................................................
126
3.3 Органи внутрішніх справ як суб’єкти адміністративно-правової профілактики правопорушень серед дітей ..................................
145
3.4 Напрями підвищення ефективності діяльності органів і служб у справах дітей у сфері профілактики правопорушень .............................
165
Висновки до розділу 3 ……………………………………………… 180
ВИСНОВКИ ………………………………………………………… 183
ДОДАТКИ …………………………………………………………... 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………... 198

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Здійснювати профілактику правопорушень серед дітей – завдання всіх органів і служб у справах дітей. Щобільше, проблема протиправної поведінки неповнолітніх має загальносуспільне значення, оскільки від її розв’язання залежить насамперед духовний і моральний розвиток суспільства та держави. Дбаючи про дітей, нація дбає про своє майбутнє. В Україні для того, щоб покращити профілактику правопорушень, слід змінити ставлення до цього питання кожного громадянина держави. Своєчасна реакція на повідомлення про бездомну дитину, алкоголізм, наркоманію чи насильство в сім’ї, про інші тяжкі життєві ситуації, у які потрапляє підліток, безсумнівно, сприятимуть проведенню профілактичних заходів, спрямованих на усунення, блокування та нейтралізацію детермінант їх протиправної поведінки.
В умовах соціально-економічної кризи в Україні знизився рівень життя більшості громадян. Неповнолітні, як соціальна група, що завжди вирізнялася особливою вразливістю до негативних впливів суспільства, нині виявилася найбільш незахищеною і неготовою протистояти негативним виявам матеріального, психологічного та асоціального змісту.
Зміни в усіх сферах політичного та соціально-економічного життя України не можуть не поширюватися на державну політику у сфері запобігання протиправній поведінці дітей. Зміст використання профілактики правопорушень серед дітей визначається низкою особливостей, з-поміж яких: вік, відсутність досвіду та навичок колективного життя, негативний вплив деліктного середовища, відсутність соціально-правової, медико-психологічної та соціально-педагогічної підтримки і допомоги сім’ї загалом та дітям зокрема. Саме це зумовлює актуальність дослідження адміністративно-правової діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації послужили наукові праці, розробки українських та зарубіжних фахівців у галузі адміністративного права, кримінології, психології, зокрема таких науковців, як: Г. А. Аванесов, О. М. Бандурка, С. Ф. Денисов, О. М. Джужа, В. В. Голіна, А. Е. Жалінський, Є. С. Жигарев, А. П. Закалюк, О. Г. Кельман, О. Г. Колб, В. А. Комаров, В. М. Кудрявцев, Г. М. Міньковський, О. І. Федоренко, М. В. Щедрін, Л. Б. Шнайдер та ін.
Істотний внесок у розв’язання проблем ювенальної юстиції та вивчення досвіду зарубіжних країн у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх внесли російські й українські вчені, як-от: І. С. Андріїв, А. О. Бакаєв, С. М. Іншаков, С. А. Кабилова, Н. М. Крестовська, Т. Ю. Новикова, В. І. Шмеріга та ін.
Основою для аналізу окремих аспектів профілактичної діяльності серед дітей послугували праці В. Б. Авер’янова, І. Л. Бородіна, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, Є. В. Додіна, В. О. Заросила, М. В. Коваліва, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, Д. М. Лук’янця, В. Л. Ортинського, О. І. Остапенка, О. П. Рябченко, В. О. Шамрая, Х. П. Ярмакі та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень МВС України (п. 38 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 № 347), а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: «Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади» (державний реєстраційний номер 0106U003637) та «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0112U007492).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні адміністративно-правової діяльності органів і служб у справах дітей із профілактики правопорушень та вироблення дієвих рекомендацій щодо її удосконалення.
Для досягнення зазначеної мети потрібно було вирішити такі завдання:
– подати загальну характеристику адміністративних правопорушень серед дітей в Україні;
– виявити загальносоціальні причини й умови виникнення адміністративних правопорушень серед дітей;
– розглянути правовий статус органів і служб у справах дітей;
– узагальнити досвід зарубіжних країн у сфері профілактики правопорушень серед дітей;
– вивчити правову природу адміністративних заходів впливу, що застосовуються до дітей, та їх доцільність;
– здійснити класифікацію профілактичних заходів, що застосовуються до неповнолітніх органами і службами у справах дітей;
– проаналізувати діяльність органів внутрішніх справ, як одного з основних суб’єктів адміністративно-правової профілактики правопорушень серед дітей;
– підготувати пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правової діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень.
Предметом дослідження є адміністративно-правова діяльність органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень з її особливостями та тенденціями розвитку.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань роботи було використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дали змогу дослідити проблему в єдності її соціального змісту і юридичної форми. Найбільш значущим є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, завдяки якому окреслені проблеми розглянуто в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, системно проаналізовано співвідношення адміністративно-деліктного права з кримінальним (Розділ 1). Застосування історико-правового методу сприяло виявленню характерних тенденцій виникнення, формування, становлення та розвитку системи органів і служб у справах дітей (підрозділи 1.1, 2.2, 3.2, 3.3). За допомогою логіко-семантичного методу розвинуто понятійний апарат дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Метод системно-структурного аналізу сприяв дослідженню питань, пов’язаних із визначенням цілісної державної системи органів і служб у справах дітей (підрозділи 2.1, 2.2, 3.3), а також системи заходів профілактики правопорушень серед дітей; форм, методів та засобів реалізації цих заходів (підрозділи 3.2, 3.4). Порівняльно-правовий метод сприяв з’ясуванню тенденцій розвитку законодавства в частині профілактики правопорушень серед дітей (підрозділи 2.3, 3.1, 3.4).
Нормативна база дослідження. Положення і висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актах, що визначають правові засади профілактики правопорушень загалом та серед дітей зокрема. Розглянуто законодавство деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо організації профілактики правопорушень серед дітей є корисним для України.
Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень серед дітей, аналіз наукових публікацій, довідкових видань, результати анкетування 52 працівників кримінальної міліції у справах дітей УМВС України на Львівській залізниці.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що їх одержано внаслідок комплексного дослідження адміністративно-правової діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень. Досягнення мети і вирішення завдань дослідження сприяли виявленню нових ідей і тенденцій у діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень та досвіду зарубіжних країн у вказаній сфері. Сформульовано концептуальні положення, зміст яких має наукову новизну, а також важливе теоретичне і практичне значення:
уперше:
– з’ясовано зміст профілактики правопорушень серед дітей з урахуванням особливостей сучасного етапу соціально-економічного розвитку Української держави і суспільства, що дозволило визначити профілактику правопорушень серед дітей як систему соціальних, правових, педагогічних, психологічних, медичних заходів, що здійснюються органами і службами у справах дітей, а також іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з метою ліквідації, блокування та нейтралізації детермінант протиправної поведінки дітей, віддаючи перевагу індивідуальній профілактичній роботі з дітьми та родинами, які опинилися у складних життєвих обставинах;
– обґрунтовано необхідність розробки та вжиття оптимальних системних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень серед дітей;
– запропоновано створити координаційний орган з профілактики правопорушень, а саме Комісію з профілактики правопорушень серед дітей;
удосконалено:
– оптимальні засоби розробки механізму забезпечення профілактики правопорушень серед дітей, шляхом вилучення невластивих або таких, які дублюються іншими, функцій органів і служб у справах дітей, що сприятиме підвищенню відповідальності працівників за кінцевий результат їхньої роботи;
– підходи щодо здійснення наукового аналізу детермінант, які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень дітей;
набули подальшого розвитку:
– пропозиції щодо змін і доповнень до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», а також Кодексу України про адміністративні правопорушення;
– положення про необхідність впровадження єдиної системи показників ефективності проведення індивідуальної профілактичної роботи з дітьми та їхніми сім’ями;
– рекомендації про доцільність спеціалізації окремих вищих навчальних закладів для підготовки кадрів, необхідних для роботи в органах і службах у справах дітей.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять і науково-теоретичний, і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого напрацювання питань, пов’язаних з діяльністю органів і служб у справах дітей у сфері профілактики правопорушень;
– у правотворчості – у підсумку дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства в частині профілактики правопорушень серед дітей;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів сприятиме покращенню профілактичної діяльності органів внутрішніх справ серед дітей;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть бути використані для розробки та викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Адміністративна деліктологія», для написання підручників та навчальних посібників з відповідних курсів;
– у практичній діяльності – у плануванні, організації та вжитті запобіжних заходів щодо профілактики адміністративних правопорушень органами внутрішніх справ (акт впровадження № 18 від 26.12.2011).
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї положень дисертаційної роботи були апробовані на: V Міжнародній студентській та аспірантській науково-практичній конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 20–21 березня 2009 р.); засіданні круглого столу «Проблеми державотворення та правотворення в Україні (в контексті порівняльного правознавства та права на приватність)» (м. Львів, 22 травня 2009 р.); ІІІ Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 25 вересня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу» (м. Львів, 20 листопада 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Запоріжжя, 13 березня 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 19–20 березня 2010 р.); Звітній науковій конференції факультету економічної безпеки «Загальні проблеми правотворення в Україні» (м. Львів, 25 березня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 24 вересня 2010 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економічних і політично-правових систем України та інших країн Європи на початку XXI століття» (м. Львів, 2728 жовтня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 1617 лютого 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання організації роботи щодо захисту прав дітей» (м. Львів, 17–18 травня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями реформування законодавства України в умовах розбудови демократичної держави» (м. Харків, 12–13 жовтня 2012 р.).
Основні результати та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ, а також на кафедрі адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» та одержали позитивні відгуки.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 19 публікаціях, з яких 7 статей опубліковано у фахових виданнях, 12 – у збірниках матеріалів науково-практичних заходів.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота вирізняється сучасною постановкою проблеми, виявленням і дослідженням нових тенденцій розвитку відносин у сфері адміністративно-правової діяльності органів і служб у справах дітей щодо профілактики правопорушень та напрямів удосконалення законодавства. У роботі враховано положення чинного законодавства України, міжнародні правові стандарти діяльності органів і служб у справах дітей, піддано всебічному аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики дослідження. Це сприяло обґрунтуванню і розв’язанню кола проблем, які мають важливе наукове і прикладне значення. У підсумку дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій:
1. Встановлено, що в Україні спостерігається стійка динаміка зростання адміністративних правопорушень, скоюваних дітьми. Небезпека адміністративних правопорушень полягає в їх масовості, а також у значних збитках, що завдаються суспільству. Саме тому держава повинна розуміти небезпеку адміністративних правопорушень для всього суспільства, що, своєю чергою, змусить відповідні органи здійснювати профілактику не лише злочинів, а й адміністративних правопорушень.
2. Доведено, що причиною вчинення адміністративних правопорушень неповнолітніми є взаємозв’язок внутрішніх умов, обставин та особистих якостей неповнолітніх, що детермінують протиправний проступок. Водночас не варто виділяти якусь загальну «основну» причину, що вичерпно пояснювала б скоєння адміністративного правопорушення. Недоречно також створювати універсальний каталог причин адміністративної деліктності, оскільки між ситуацією і правопорушенням завжди є особа неповнолітнього. Адже неповноліття – це період, коли молода людина формується, і фізично, і психологічно, а тому легше підпадає під вплив навколишнього середовища. Тож будь-яке правопорушення – це один з можливих варіантів поведінки людини.
Натомість, якщо розібратися з кожною протиправною поведінкою неповнолітнього, то основні причини ховаються в неналежному виконанні батьками або особами, що їх замінюють, своїх обов’язків, у невиконанні середнім навчальним закладом передбачених законодавством обов’язків щодо навчання та виховання дітей, у невикористанні потенціалу позашкільних навчальних закладів.
3. Встановлено, що найважливішою ознакою системи профілактики правопорушень серед дітей є наявність значної кількості суб’єктів профілактики, що відрізняються характером, формами і методами діяльності, а також своїми повноваженнями. Проте основні акценти в діяльності цих установ зроблено не на профілактиці вчинення першого правопорушення, а на вторинній профілактиці – профілактиці вчинення правопорушень серед неповнолітніх, які вже мали проблеми із законом.
Зазначено, що хоча правові основи діяльності органів і служб у справах дітей, на які покладено функцію здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначено Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 2010 р., ситуація з правопорушеннями неповнолітніх майже не змінилася, чинна система не дає позитивних результатів. Однією з проблем системи профілактики правопорушень серед дітей є відсутність налагодженої міжвідомчої взаємодії.
4. Обґрунтовано необхідність створення координаційного органу з профілактики правопорушень, а саме Міжвідомчого комітету з профілактики правопорушень, до структури якого входила б Комісія з профілактики правопорушень серед дітей. Такий орган координував би діяльність усіх суб’єктів профілактики правопорушень серед дітей та мав би такі повноваження, як: координація дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій в комплексному розв’язанні проблем профілактики правопорушень серед дітей; комплексне, поточне і перспективне планування профілактичної діяльності; розгляд питань, пов’язаних з виконанням Конвенції ООН про права дитини; внесення пропозицій щодо розроблення і вдосконалення нормативно-правової бази з питань профілактики правопорушень серед дітей, захисту їхніх прав; підготовка інформаційно-аналітичних та довідкових матеріалів щодо організації роботи органів і служб у справах дітей; збір та аналіз інформації про стан і тенденції правопорушень серед дітей; підготовка щорічної доповіді про стан і заходи профілактики правопорушень серед дітей; визначення критеріїв оцінки ефективності профілактичної діяльності органів і служб у справах дітей.
5. Узагальнюючи закордонний досвід діяльності спеціалізованих суб’єктів, які здійснюють профілактику правопорушень серед неповнолітніх, зазначено, що ця робота проводиться в таких напрямах: розуміння профілактики правопорушень серед дітей як важливої частини державної політики; розроблення і прийняття національних законів, розроблення державних і локальних програм, що спрямовані на попередження правопорушень серед дітей; створення єдиного контрольного органу з профілактики правопорушень серед дітей; активна участь громадськості у профілактиці правопорушень; створення спеціальних суб’єктів профілактики, зокрема у структурі поліцейських органів, а також виконання поліцією, окрім суто поліцейських, інших функцій.
6. Пропоновано:
– прийняти єдиний нормативно-правовий акт – Закон України «Про профілактику правопорушень в Україні», який містив би загальні напрями, форми, методи профілактичної діяльності, визначав би коло учасників цієї діяльності, їх правовий статус, сферу діяльності, критерії оцінки ефективності роботи;
– доповнити ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей» частиною, яка передбачала б відповідальність педагогів чи інших працівник загальноосвітнього навчального закладу або лікувального закладу за невиконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Окрім того, за невиконання вищезгаданих обов’язків видається доцільним збільшити розмір штрафу, а також ввести виправні роботи;
– розробити та прийняти нову інструкцію з діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед дітей;
– запровадити такі заходи впливу стосовно дітей, як скерування на бесіду до психолога, нарколога, соціального працівника або іншого спеціаліста, а також застосовувати виховні заходи впливу: переведення у спеціальні класи, у групи продовженого дня;
– у профілактичній діяльності органів внутрішніх справ з неповнолітніми використовувати жінок-міліціонерів, які пройшли курс спеціальної підготовки. Окрім того, потрібно розглянути можливість спеціалізації вищих навчальних закладів з підготовки кадрів, які необхідні для профілактичної роботи в органах і службах у справах дітей.
7. Обґрунтовано, що основними показниками ефективності діяльності підрозділів кримінальної міліції у справах дітей щодо профілактики адміністративних правопорушень серед дітей треба вважати співвідношення кількості неповнолітніх, які зняті з обліку у зв’язку з позитивною динамікою, до загальної кількості неповнолітніх, які стоять на обліку за певний період, а також критерієм ефективності має виступати співвідношення загальної кількості адміністративних правопорушень, що вчинені неповнолітніми, до загальної кількості дитячого населення, яке проживає на конкретній території.
8. Наголошено на доцільності розгляду питання щодо введення до системи профілактики нових суб’єктів, зокрема шкільного інспектора, який міг би застосовувати найрізноманітніші заходи профілактики – від загальнопрофілактичних заходів переконання до спеціальних заходів примусу, проводити стосовно дітей весь узгоджений комплекс превентивних заходів, що, безумовно, сприяло б переорієнтації неповнолітнього правопорушника.
Водночас запропоновано передбачити за інспектором кримінальної міліції у справах дітей, який закріплений за середнім навчальним закладом (шкільним інспектором), такі завдання: захист прав і законних інтересів дітей – учнів середніх навчальних закладів; профілактика правопорушень серед учнів середнього навчального закладу; забезпечення громадського порядку та громадської безпеки; проведення індивідуально-профілактичної роботи з учнями і їхніми батьками, які стоять на внутрішньому обліку в середньому навчальному закладі, на обліку у кримінальній міліції у справах дітей, службі у справах дітей; забезпечення охорони громадського порядку в місцях масового перебування учнів середніх навчальних закладів, а також під час проведення культурних і спортивних заходів; виявлення разом з педагогічним колективом навчального закладу сімей, у яких діти перебувають у соціально небезпечному становищі, та інформування про них відповідні органи; виявлення і проведення профілактичної роботи із соціальними сиротами (дітьми, батьки яких перебувають за кордоном); проведення правової освіти в навчальному закладі, організація вікторин, рольових ігор з правових питань, а також організація секцій з вивчення основ кримінального права, адміністративного права, правил дорожнього руху.
9. Обґрунтовано необхідність започаткувати викладання спецкурсу «Адміністративна деліктологія» у вищих навчальних закладах України. Існування в Україні перспективного наукового напряму «Адміністративна деліктологія» викликано насамперед тим, що поряд із злочинами значне місце в загальній кількості деліктів посідають адміністративні правопорушення. Хоч адміністративна деліктологія перебуває на етапі свого становлення, проте її висновки і рекомендації можуть відігравати важливу роль у здійсненні профілактики адміністративних правопорушень в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ремнев В. И. Актуальные вопросы административной деликтологии в современный период / В. И. Ремнев // Актуальные проблемы административной деликтологии. – Киев, 1984. – С. 3–5.
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх : Закон України від 7 лютого 2007 р. № 609-V // Відом. Верх. Ради України. – 2007. – № 15. – Ст. 194.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
4. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/ wiki/Дитина.
5. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU89K01U.html.
6. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми від 20 травня 1980 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_327.
7. Європейська конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_004.
8. Конвенція про контакт з дітьми (ETS № 192) від 15 травня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_659.
9. Про громадянство України : Закон України від 18 січня 2001 р. № 2235-III // Відом. Верх. Ради. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
10. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відом. Верх. Ради. – 2002. – № 21/22. – Ст. 135.
11. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402-III // Відом. Верх. Ради. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
12. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відом. Верх. Ради. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
13. Кодекс України про адміністративні правопорушення : [наук.-практ. комент.] / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – К. : Правова єдність, 2008. – 655 с.
14. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1976. – 286 с.
15. Литвак О. М. Державний вплив на злочинність : кримінологічно-правове дослідження / Олег Михайлович Литвак. – К. : Юрінком-Інтер, 2000. – 275 с.
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250 000 / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Перун, 2009. – 1719 с.
17. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. Н. Ю. Шведовой. –
[18-е изд.]. – М. : Рус. яз.,1986. – 797 с.
18. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. – К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл., 1977. – 774 с.
19. Курс кримінології: загальна частина : [підруч.] : [у 2 кн.] / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком-Інтер, 2001. – 251 с.
20. Жалинский А. Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / А. Э. Жалинский, М. В. Костицкий. – Львов : Вища шк., 1980. – 212 с.
21. Голоднюк М. Н. Предупреждение преступности : [учеб. пособ.] / М. Н. Голоднюк, В. И. Зубкова. – М. : МГУ, 1990. – 112 с.
22. Негодченко В. Г. Державно-правове забезпечення профілактики злочинності / В. Г. Негодченко // Наук. Вісн. Дніпропетр. юрид. ін-ту МВС України. – 2001. – № 1 (4). – С. 213–217.
23. Профилактика правонарушений : [учеб.-метод. пособ.] / науч. ред. Ф. Р. Сундуров, А. К. Мишин. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. – 126 с.
24. Сафронов С. О. Профілактична діяльність слідчого органів внутрішніх справ України / С. О. Сафронов // Право України. – 2002. – № 2. – С. 82–86.
25. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Костянтин Леонідович Бугайчук. – Х., 2002. – 20 с.
26. Миньковский Г. М. Профилактика правонарушений среди несовершеннолетних / Г. М. Миньковский, А. П. Тузов. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 215 с.
27. Остапенко О. І. Профілактика адміністративних правопорушень (адміністративно-правовий аспект) / О. І. Остапенко. – Львів : Львів. ін-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 2001. – 103 с.
28. Омельянчик С. В. Адміністративно-деліктологічна характеристика особи адміністративного правопорушника, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С. В. Омельянчик. – К., 2010. – 18 с.
29. Квітка Я. М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Я. М. Квітка. – К., 2002. – 20 с.
30. Поволоцька С. Г. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (адміністративно-управлінське дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / С. Г. Поволоцька. – Х., 2005. – 20 с.
31. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е. Личко. – [Изд. 2, доп. и перераб.]. – Л. : Медицина, 1983. – 256 с.
32. Благута Р. І. Профілактика делінквентності неповнолітніх: психолого-правові аспекти : монографія / Р. І. Благута. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 176 с.
33. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січня 1995 р. № 20/95-ВР // Відом. Верх. Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.
34. Шость Н. В. Научно-практический комментарий Закона Украины «Об органах и службах по делам несовершеннолетних и специальных учреждениях для несовершеннолетних» / Н. В. Шость, М. К. Козырь. – Харьков, 1995. – 87 с.
35. Никулин М. И. Проблемы науки административной деликтологии : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.14 / М. И. Никулин. – М., 2006. – 461 с.
36. Ремнев В. И. Социалистическая законность в государственном управлении / В. И. Ремнев. – М. : Юрид. лит., 1979. – 378 с.
37. Додин Е. В. Административно-правовая наука и административная деликтология / Е. В. Додин // Актуальные проблемы административной деликтологии в современный период : сб. науч. тр. – Киев : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1984. – С. 16–21.
38. Додин Е. В. Административная деликтология : [учеб. пособ.] / Е. В. Додин. – Одесса : АО БАХВА, 1997. – 112 с.
39. Додин Е. В. Административная деликтология в системе юридических наук / Е. В. Додин // Сов. гос. и право. – 1991. – № 12. – С. 32 36.
40. Дерюга А. Н. Актуальные вопросы развития науки административной деликтологии : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / А. Н. Дерюга. – Хабаровск, 2002. – 22 с.
41. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учеб. для вуз.] / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА (Изд. группа НОРМА-ИНФРА ), 2000. – 640 с.
42. Квітка Я. М. Попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Яніна Михайлівна Квітка. – К., 2002. – 226 с.
43. Легецький М. П. Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / М. П. Легецький. – К., 2004. – 222 с.
44. Андрєєва О. Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ольга Борисівна Андрєєва. – Х., 1999. – 164 с.
45. Назар Ю. С. Взаємодія територіальних органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю. С. Назар. – Львів, 2006. – 210 с.
46. Зінич В. М. Дільничний інспектор міліції як суб’єкт профілактики правопорушень: організаційно-правовий аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. М. Зінич. – К., 2007. – 211 с.
47. Волох О. К. Попередження адміністративних деліктів органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. К. Волох. – Дніпропетровськ, 2009. – 20 с.
48. Шевченко Я. Н. Правовое регулирование ответственности несовершеннолетних / Я. Н. Шевченко. – Киев : Наук. думка, 1976. – 189 с.
49. Горбач О. В. Адміністративна відповідальність неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Горбач. – К., 2006. – 16 с.
50. Ковальчук Ю. І. Неповнолітній як суб’єкт адміністративної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю. І. Ковальчук. – К., 2007. – 20 с.
51. Чернецький О. Л. Правове регулювання адміністративної відповідальності неповнолітніх в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Л. Чернецький. – Х., 2008. – 22 с.
52. Кальченко Т. Л. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні спеціальними органами та установами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Тетяна Леонідівна Кальченко. – К., 2003. – 225 с.
53. Абросімова Ю. А. Злочинність неповнолітніх та запобігання їй на регіональному рівні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю. А. Абросімова. – К., 2007. – 20 с.
54. Дубчак Л. С. Удосконалення діяльності навчальних закладів щодо запобігання злочинності неповнолітніх в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Л. С. Дубчак. – К., 2007. – 252 с.
55. Стеблинська О. С. Запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння : дис. ... канд. наук : 12.00.08 / О. С. Стеблинська. – Львів, 2008. – 211 с.
56. Бугера О. І. Проблеми використання засобів масової інформації для запобігання злочинів серед неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. І. Бугера. – К., 2006. – 20 с.
57. Щедровицкий Г. П. Проблемы методологии системного исследования / Георгий Петрович Щедровицкий. – М. : Знание, 1964. – 48 с.
58. Попов Г. X. Проблемы теории управления / Г. Х. Попов. – М. : Экономика, 1970. – С. 5–6.
59. Гилинский Я. Г. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубийств и других «отклонений» / Я. Г. Гилинский. – [2-е изд., испр. и доп.]. – СПб. : Юрид. цент Пресс, 2007. – 528 с.
60. Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права : навчально-методичний посібник / О. М. Балинська, Т. З. Гарасимів. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – 320 с. ; Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 317 с. ; Сливка С. С. Вступ до методології філософії права : методичні вказівки для самостійної роботи для студентів магістратури / Степан Степанович Сливка. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – 24 с.
61. Рабінович П. М. Методологія юридичної науки / П. М. Рабінович // Юрид. енцикл. : в 6 т. – К. : Укр. енцикл., 2001. – Т. 3. – С. 618–619.
62. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) : монография / Д. А. Керимов. – 2-е изд. – М. : Аванта+, 2001. – 560 с.
63. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / П. М. Рабінович. – Львів : Край, 2008. – 221 с.
64. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – [5-те вид., стер.]. – К. : Знання, 2006. – 307 с.
65. Доброденьков В. И. Методология и методы научной роботы : [учеб. пособ.] / В. И. Доброденьков, Н. Г. Осипова. – 2-е изд. – М. : КДУ, 2012. – 274 с.
66. Соціологія: терміни, поняття, персоналії : навч. слов.-довід. для студ. вищ. закл. освіти України / за заг. ред. В. М. Піча – К. : Каравела ; Львів : Новий Світ-2000, 2002. – 476 c.
67. Блага А. Б. Можливості методу контент-аналізу преси при дослідженні проблеми насильства в сім’ї стосовно неповнолітніх / А. Б. Блага // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2005. – Вип. 30. – С. 78–83.
68. Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретно-соціологічного дослідження : монографія / [В. Д. Воднік, П. Т. Петрик та ін.] ; за заг. ред. В. В. Голіни та В. П. Ємельянова. – Х. : Право, 2006. – 292 с.
69. Филонов В. П. Актуальные проблемы современной криминологии : [моногр.] / В. П. Филонов. – Донецк : Донеччина, 1997. – 288 с.
70. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права : монографія / І. П. Голосніченко. – К. : Вища шк., 1991. – 207 с.
71. Коваль Л. В. Адміністративне право України : [курс лекцій] / Л. В. Коваль. – К. : Вентурі. – 1996. – 208 с.
72. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку : монографія / О. І. Остапенко. – Львів : Львів. ін-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 312 с.
73. Адміністративне право України : [підруч.] / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
74. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. К. Колпаков. – К., 2005. – 37 с.
75. Продаєвич В. О. Місце адміністративної відповідальності в системі заходів адміністративного примусу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. О. Продаєвич. – К., 2007. – 20 с.
76. Про Національну програму «Діти України» : Указ Президента України від 18 січня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/63/96.
77. Державна тематична доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2008 року «Реалізація права дитини на виховання в сім’ї» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ditu.gov.ua/docs/dop-2009.pdf.
78. http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/4034B350D7EB0B50C22578AF00236E6D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=4034B350D7EB0B50C22578AF00236E6D&Count=500&.
79. Шакун В. І. Суспільство і злочинність / В. І. Шакун. – К. : Атіка. 2003. – 784 с.
80. Національний звіт «Зведена ІІІ та ІV періодична національна доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини» (2002–2006 рр.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.childrights.in.ua/upload/CRC_Ukraine%20state%20report_III%20and%20IV_2008_ukr_09.2008.pdf.
81. Силенков В. И. Модели предупреждения девиантного поведения : теория и практика : [учеб. пособ.] / В. И. Силенков – Новокузнецк : Кузбас. ин-т ФСИН России, 2008. – 68 с.
82. Шатилов И. Н. Социальная работа с носителями девиантного поведения : [учеб. пособ.] / И. Н. Шатилов, П. А. Шацков. – Николаев, 2007. – 60 с.
83. Ковальчук Ю. І. Стан і загальний характер адміністративних правопорушень / Ю. І. Ковальчук // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС. – 2003. – Вип. 1. – С. 33–38.
84. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх : [навч.-метод. посіб.] / В. М. Оржеховська. – К. : ВіАн, 1996. – 352 с.
85. Емельянов В. П. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями / В. П. Емельянов ; под ред. И. С. Ноя. – Саратов : Сарат. ун-т, 1980. – 97 с.
86. Лазарев Б. М. Основы законодательства об административных правонарушениях / Б. М. Лазарев, А. Е. Лунев // Сов. гос. и право. – 1981. – № 4. – С. 19–28.
87. Философский энциклопедический словарь / ред. Л. Ф. Ильичёв и др. – М. : Сов. энцикл., 1983. – 840 с.
88. Клюшниченко А. П. Производство по делам о мелком хулиганстве (Из опыта работы милиции Украинской ССР) / А. П. Клюшниченко. – Киев : Киев. высш. шк. МВД СССР, 1970. – 151 с.
89. Рабинович П. М. Административные правонарушения несовершеннолетних: виды, причины, специальная профилактика : [учеб. пособ.] / П. М. Рабинович. – Киев : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. – 48 с.
90. Кримінологія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
91. Пихтіна Н. П. Профілактика та соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки : [навч.-метод. посіб.] / Н. П. Пихтіна, Р. Г. Новгоградський. – Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2007. – 239 с.
92. Клименко Т. М. Роль средств массовой информации в профилактике наркомании и наркотизма среди несовершеннолетних / Т. М. Клименко // Информационная безопасность регионов. – 2007. – № 1. – С. 40–44.
93. Профилактика пьянства и алкоголизма / [Б. И. Гарбуз, Г. Г. Заиграев, В. А. Констатиновский и др.] ; отв. ред. Г. Г. Заиграев. – М. : Юрид. лит., 1983. – 160 с.
94. Иншаков С. М. Зарубежная криминология / С. М. Иншаков – М. : НОРМА-ИНФРА, 1997. – 383 c.
95. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв : Закон України від 21 січня 2010 р. № 1824-VI // Відом. Верх. Ради. – 2010. – № 11. – Ст. 111.
96. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів : [навч.-метод. посіб.] / за заг. ред. К. Б. Левченко, І. М. Трубавіної, І. І. Цушка. – К. : Купріянова, 2007. – 233 с.
97. Чумак В. Політика України у сфері контролю над нелегальною міграцією: Проект «Вдосконалення механізмів реалізації міграційної політики України. Поширення досвіду країн ЄС щодо виконання угод про реадмісію» / В. Чумак, Н. Шаповалова, П. Казьміркевич ; Міжнар. центр перспективних дослідж. (Київ), Ін-т справ публічних (Варшава). – К., 2006. – 56 с.
98. Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах : Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту; Міністерства охорони здоров’я України; Міністерства освіти і науки України; Міністерства праці та соціальної політики України; Міністерства транспорту та зв’язку України; Міністерства внутрішніх справ України; Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14 червня 2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0824-06.
99. Шнайдер Л. Б. Девиантное поведение детей и подростков / Л. Б. Шнайдер. – М. : Акад. проект, 2005. – 335 с.
100. Про стан злочинності серед неповнолітніх у І півріччі 2011 року та основні завдання органів управління освітою щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх : Лист МОНмолодьспорту від 10 жовтня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [ttp://osvita.ua/legislation/pozashk_osv/23919.
101. Большой юридический словарь / А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутсхих. – М. : ИНФА-М, 1998. – VІ, 790 с.
102. Философский энциклопедический словарь / сост. С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. – [2-е изд.]. – М. : Сов. энцикл., 1989. – 815 с.
103. Якимов А. Ю. Статус субъекта административной юрисдикции / А. Ю. Якимов // Гос. и право. – 1996. – № 8. – С. 100–111.
104. Бахрах Д. Н. Административное право : [учеб. для вуз.] / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 368 c.
105. Макаренко О. М. Суб’єкти профілактики правопорушень / О. М. Макаренко // Право і безпека. – 2004. – № 3’3. – С. 68–70.
106. Литвинов О. М. Адміністративно-територіальна координація діяльності суб’єктів профілактики злочинів в Україні на місцевому рівні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Литвинов. – Х., 2002. – 20 с.
107. Кобзарь И. А. Противодействие преступности несовершеннолетних в переходный период (криминологический, уголовно-правовой и организационный аспекты) / И. А. Кобзарь – М. : ВНИИ МВД России, 2001. – 179 с.
108. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних («Пекинские правила») от 29 ноября 1985 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_211.
109. Лесько Н. В. Законодавче забезпечення профілактики правопорушень органами і службами у справах дітей / Н. В. Лесько // Митна справа. – 2010. – № 5 (71), ч. 2. – С. 135–139.
110. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 21 грудня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/12584.html.
111. Положення про Міністерство соціальної політики України : Указ Президента України від 6 березня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389/2011.
112. Про затвердження типових положень про службу у справах дітей : Постанова КМУ від 30 серпня 2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=1068-2007-%EF.
113. Про єдину електронну систему обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, та осіб, які бажають взяти їх на виховання : Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18 листопада 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1200-08.
114. Про Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах : Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 29 липня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0788-09.
115. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини : Постанова КМУ від 24 вересня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п.
116. Про затвердження Порядку ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та форми індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування : Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18 листопада 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/documents/date_32/pg_gnntsg.htm.
117. Васильківська І. П. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти / І. П. Васильківська // Право України. – 2004. – № 1. – С. 95 98.
118. Інформація про стан виконання програми подолання дитячої безпритульності та бездоглядності у Львівській області на 2005–2010 роки затвердженої розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 16 червня 2006 р. № 590.
119. Про Типове положення про притулки для дітей : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/565-97-п.
120. Ершова Л. Н. Роль приюта для несовершеннолетних в осуществлении социальной защиты детей, оказавшихся в сложных жизненных условиях / Л. Н. Ершова // Закон і підліток. – 2001. – С. 84–86.
121. Діяльність Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту щодо подолання дитячої безпритульності та бездоглядності за 2008 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ditu.gov.ua/docs/kompleksna-dopomoga.pdf.
122. Кучеріна І. Г. Злочинність серед неповнолітніх зростає / І. Г. Кучеріна // Юрид. вісн. України. – 2004. – № 27. – С. 12.
123. Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/87-2004-п.
124. Про затвердження Типового положення про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко) : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1291-2005-п].
125. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю : Закон України від 21 травня 2001 р. № 1613-ІІІ // Відом. Верх. Ради України. – 2001. – № 42. – Ст. 213.
126. Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1126-2004-п.
127. Соціальна робота: технологічний аспект : навчальний посібник / за ред. проф. А. Й. Капської. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 360 с.
128. Амджадін Л. М. Суспільна практика та законодавство у сфері правопорушень неповнолітніх : монографія / Л. М. Амджадін, О. С. Гончарук. – К. : К.І.С., 2011. – 184 с.
129. Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/734-2012-п/paran13#n13.
130. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/73CBCA1BFDD9015AC22571990045A488?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=73CBCA1BFDD9015AC22571990045A488&Count=500&.
131. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відом. Верх. Ради України. – 2001. – № 25/26. – Ст. 131.
132. Правила ООН, касающиеся защиты несовершеннолетних, лишенных свободы : Резолюция 45/113 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 г. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/juveniles_liberty.shtml.
133. Коталейчук С. П. Особливості нормативного регулювання діяльності міліції України щодо забезпечення реалізації правового статусу неповнолітніх / С. П. Коталейчук // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 3. – С. 120–129.
134. Про затвердження інструкції про порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до спеціальних загальноосвітніх шкіл та професійних училищ для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання : Наказ Міністерства освіти України від 27 грудня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0031-95.
135. Інструкція про медичне обстеження дітей та підлітків, які направляються у загальноосвітні школи та училища соціальної реабілітації для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання : Наказ Міністерства охорони здоров’я та Міністерства освіти України від 5 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0328-97.
136. Об основах системы профилактики безнадзорности и правонарушений несовершеннолетних : Федеральный закон от 24 июня 1999 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mon.gov.ru/dok/fz/vosp/4005.
137. Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/1072-96-п.
138. Дудко Т. Н. Особенности лечения больных опийной наркоманией молодого возраста в условиях амбулатории / Т. Н. Дудко, В. А. Пузиенко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rmj.ru/articles_2020.htm.
139. Кримінально-виконавчий кодекс України від 16 лютого 2001 р. // Відом. Верх. Ради України. – 2004. – № 3/4. – Ст. 21.
140. Про затвердження Положення про педагогічну раду виховної колонії та Типового положення про батьківський комітет при виховній колонії : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0143-04.
141. Інформація про неповнолітніх, які утримуються у виховних колоніях, Державного департаменту України з питань виконання покарань станом на 1 березня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=63770&cat_id=45687.
142. Колб О. Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі : [навч. посіб.] / О. Г. Колб. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 494 с.
143. Бандурка О. М. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з виховно-трудових колоній / О. М. Бандурка, В. М. Трубников, А. О. Яровий. – Х. : НУВС, 2003. – 260 с.
144. Голубева Л. М. Роль суда в предупреждении преступлений несовершеннолетних / Л. М. Голубева. – Фрунзе : Илим, 1972. – 302 с.
145. Топольскова І. О. Боротьба із втягненням