АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЧУКАЄВА АЛІНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 351:347.77

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
В УКРАЇНІ

12.00.07 − адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
КОРИСТІН Олександр Євгенійо-вич,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012
ЗМІСТ
Перелік скорочень........................................………………………………. 3

ВСТУП……………………………………………………………………….. 4

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності………………………..
14
1.1. Генеза розвитку інституту охорони прав на об’єкти промислової власності……………………………………………………………………….
14
1.2. Поняття, зміст та види об’єктів промислової власності………………. 26
1.3. Теоретичні засади дослідження адміністративно-правової охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності…………………………
52
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 67

РОЗДІЛ 2. Механізм адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні………………………………...
71
2.1. Поняття та зміст механізму адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні………………………………..
71
2.2. Правове та організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні…………………………………………….
96
2.3. Органи внутрішніх справ у системі суб’єктів адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власнос-ті………………...
112
2.4. Діяльність підрозділів органів внутрішніх справ із забезпечення державної охорони прав на об’єкти промислової власності ………………
124
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 138

РОЗДІЛ 3. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкти промислової власності та напрями вдосконалення їх адміністративно-правової охоро-ни……………………………………………….

142
3.1. Поняття та сутність адміністративної відповідальності за порушення прав на об’єкти промислової власності……………………………………..
142
3.2. Напрями вдосконалення адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власнос-ті………………………………………………
159
Висновки до розділу 3……………………………………………………….. 174

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………….. 186

ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 202
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ОПВ Об’єкт(и) промислової власності
ВОІВ Всесвітня організація інтелектуальної власності
Держслужба Державна служба інтелектуальної влас-ності України
Укрпатент Державне підприємство «Український інститут промислової власності»
Мінпромполітики Міністерство промислової політики України
ДСБЕЗ Державна служба боротьби з економіч-ною злочинністю
ОВС Органи внутрішніх справ
ЄС Європейське Співтовариство
Угода ТРІПС Угода з торгівельних аспектів прав
інтелектуальної власності
ЄПО Європейська патентна організація
СОТ Світова організація торгівлі
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
ГК України Господарський кодекс України
ЦК України Цивільний кодекс України
КК України Кримінальний кодекс України
НТП Науково-технічний прогрес
Топографії IMC топографії інтегральних мікросхем
Закон про винаходи Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-XII
IIPCAG Оперативна група Інтерполу по боротьбі зі злочинами у сфері інтелектуальної власності
ВСТУП

Актуальність теми. Важливим аспектом існування України як
правової демократичної держави та здійснення в ній адміністративно-правової реформи є створення умов, які забезпечують можливість реалізації прав і свобод усіх учасників суспільних відносин. Ключове місце у вирішенні окреслених завдань належить охороні інтелектуальної власності.
У системі інтелектуальної власності провідну роль відіграють об’єкти промислової власності (ОПВ), які за сучасних ринкових відносин створюють значну частку активів підприємств найбільш розвинених еко-номік. Забезпечення охорони прав на об’єкти промислової власності має важливе стимулююче значення для економічного та технологічного розвитку будь-якої країни.
Особливо це питання загострюється на переломних етапах розвитку суспільства, держави та права. Саме тому з переходом України до ринкової економіки значно підвищився інтерес до промислової власності, з’явилась ґрунтовна нормативно-правова база щодо охорони прав на ОПВ.
Аналіз адміністративного законодавства, теоретичних напрацювань учених-адміністративістів і практичної діяльності засвідчує наявність до-сить широкого кола проблем і прогалин із урегулювання адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності, що потребує її суттєвого вдосконалення та набуває особливої ваги в контексті адміністративної реформи, гармонізації адміністративного законодавства з вимогами ЄС та участі України в СОТ.
Означене питання неможливо вирішити без ретельного аналізу тео-ретичних, законодавчих і практичних аспектів, що стосуються окреслення та розробки концепції адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності. При цьому з’ясування змісту всіх її елементів, а також проблем реалізації дозволить науково обґрунтувати ймовірні напрями вдосконалення нормативної основи адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності в інтересах забезпечення законності і правопорядку, оптимізувати законодавство України в досліджуваній
сфері. Це підтверджується й даними проведеного нами опитування,
в якому 79 % респондентів оцінили ефективність чинної системи адмініст-ративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності як
посередню.
Фундаментальним питанням урегулювання найширшої низки
публічних відносин присвячені праці провідних вітчизняних і зарубіжних
учених-адміністративістів, а саме: В. Б. Авер’янова, Д. М. Бахраха, А. І. Берлача, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, О. В. Когута, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. Є. Користіна, О. В. Кузьменко, Д. В. Приймаченка, Т. О. Проценка, В. О. Шамрая, М. Ю. Яковчука, Х. П. Ярмакі, О.Н.Ярмиша та багато ін.
Загальні аспекти адміністративно-правової охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності розробляли вчені О. Б. Андрейцева, В. В. Галунько, М. К. Галянтич, І. Г. Запорожець, В. А. Кучинський, О. М. Мельник, Н. О. Можаровська, О. О. Обущак, С. А. Обущак, В. Л. Петров, О. Д. Святоцький, О. Ш. Чомахашвілі, Р. Б. Шишка, Є. В. Юркова та ін.
Останніми роками проблеми адміністративної відповідальності за порушення прав на ОПВ переважно досліджували, зокрема, такі вчені-юристи, як О. М. Головкова, І. Г. Запорожець, А. М. Коваль, Н. О. Можаровська.
Водночас у більшості сучасних наукових праць адміністративно-правова охорона прав на об’єкти промислової власності висвітлюється
лише фрагментарно, хоча має важливе наукове і практичне значення.
Актуальність і важливість названих питань, а також недостатність наукових розробок з означеної проблематики, відсутність чіткого
законодавчого врегулювання адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності зумовили вибір цієї теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 р. № 810/98; Концепції розвитку державної системи право-вої охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 р., схваленої рішенням колегії Державного департаменту інтелектуальної власності від 11 березня 2009 р.; Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр.,
затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347; плану
науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ на 2009–2012 роки і зареєстровано в Національній академії правових наук України (реєстр № 699, 2009 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей адміністративно-правової охорони прав на об’єкти
промислової власності, визначенні та узагальненні правових та
організаційних засад забезпечення їх охорони, удосконаленні адміністра-тивно-правового механізму охорони прав на об’єкти промислової
власності.
Зазначена мета дослідження конкретизується такими основними
задачами:
– відстежити ґенезу інституту адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності у світі та в Україні;
– проаналізувати теоретичні засади адміністративно-правової охоро-ни прав на об’єкти промислової власності;
– окреслити поняття, зміст і види об’єктів промислової власності, й на цій основі сформулювати авторське визначення поняття «об’єкти
промислової власності» та запропонувати їх класифікацію;
– описати механізм адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності;
– охарактеризувати правове та організаційне забезпечення
адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності;
– проаналізувати роль та діяльність органів внутрішніх справ
у системі суб’єктів адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності;
– системно розглянути сутність та ефективність адміністративної ві-дповідальності за порушення прав на об’єкти промислової власності;
– розробити рекомендації та надати пропозиції з удосконалення
адміністративно-правового механізму охорони прав на об’єкти
промислової власності.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Предмет дослідження – адміністративно-правова охорона прав на об’єкти промислової власності в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою
дослідження стали положення діалектичного методу пізнання суспільних явищ і процесів, системний підхід до вивчення сутності їх різновидів і форм, теоретичні розробки вітчизняних та іноземних учених-юристів,
а також чинні закони й інші нормативні акти України, зарубіжних країн, норми яких регулюють правовідносини в зазначеній сфері (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1). Історико-правовий метод уможливив дослідження генезису адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності (підрозділ 1.1); формально-логічний метод дозволив окреслити теоретико-правову сутність поняття, зміст та види об’єктів промислової власності, теоретичні засади та забезпечення адміністративно-правової охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2); порівняльно-правовий метод використано в процесі дослідження забезпечення адміністративно-правової охорони та захисту прав на об’єкти промислової власності, порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства (підрозділи 1.2, 3.2); статистичний метод застосовано для налізу й узагальнення емпіричної інформації у сфері охорони прав на об’єкти промислової власності (підрозділи 2.4, 3.1).
Нормативною базою дослідження є міжнародні правові акти
у досліджуваній сфері, Конституція та закони України, підзаконні
нормативні акти Кабінету Міністрів України, Державної служби
інтелектуальної власності України та інших органів виконавчої влади.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та аналітичні матеріали Державної служби інтелектуальної власності України за період з 2008 до 2011 р.; матеріали перевірок і заходів юридичного впливу, вжитих органами внутрішніх справ, щодо дотримання суб’єктами підприємницької діяльності чинного законодавства; результати анкетування 289 осіб,
фахова діяльність яких пов’язана з охороною прав на об’єкти промислової власності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому,
що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці комплексним дослі-дженням проблем адміністративно-правової охорони прав на об’єкти
промислової власності, на базі якого автор сформулював висновки,
рекомендації й пропозиції, що відповідають вимогам наукової новизни,
зокрема:
вперше:
– сформульовано та розкрито зміст механізму адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності як системи
комплексно взаємозв’язаних і взаємодіючих передумов, засобів і чинників, із використанням яких у процесі додержання законності створюються належні юридичні й фактичні можливості для повноцінної реалізації кожним прав на об’єкти промислової власності на сучасному етапі розвитку
українського суспільства;
– запропоновано критерії для класифікації організаційних заходів у сфері охорони прав на об’єкти промислової власності, які включають:
загальну організацію діяльності суб’єктів адміністративно-правової
охорони прав на об’єкти промислової власності; організаційну роботу з
кадрами суб’єктів адміністративно-правового регулювання охорони прав на об’єкти промислової власності; внутрішньовідомчий контроль у
структурі суб’єкта адміністративно-правового регулювання охорони прав на об’єкти промислової власності та ін.;
– визначено, спираючись на аналіз ролі та діяльності органів
внутрішніх справ у сфері адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності, їх особливе місце у системі спеціальних суб’єктів зазначеної охорони та адміністративно-правовий статус у цій сфері, окреслено напрями їх діяльності: охорона прав на об’єкти
промислової власності; охорона промислової власності; зміцнення
законності, профілактика і запобігання порушенням прав на об’єкти
промислової власності; захист прав на об’єкти промислової власності;
удосконалено:
– підходи до визначення понять адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності як юрисдикційної діяльності
органів державної виконавчої та судової влади у сфері промислової влас-ності та адміністративно-правового захисту прав на об’єкти промислової власності як діяльності відповідних державних органів з визнання,
поновлення порушених прав на об’єкти промислової власності, а також припинення порушення прав та законних інтересів суб’єктів прав на об’єкти промислової власності;
– розуміння окремих аспектів механізму адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності, а саме: адміністративно-правових відносин у сфері охорони прав на об’єкти промислової власності, адміністративно-правових норм у зазначеній сфері, суб’єктів
адміністративно-правових відносин у цій сфері;
– понятійний апарат у сфері адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності, а саме надано авторське визначення
понять «промислова власність», «винахід», «корисна модель», «промисловий зразок», «адміністративно-правова охорона прав на об’єкти промислової власності», «адміністративно-правовий захист прав на об’єкти
промислової власності», «державне регулювання адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності», «забезпечення адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності»,
«адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкти промис-лової власності» та ін.;
дістали подальший розвиток:
– підходи до періодизації становлення та розвитку інституту
адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності у світі та в Україні, зокрема зроблено спробу конкретизувати історичні етапи формування міжнародного та національного законодавства у
визначеній сфері правових відносин;
– засади до класифікації суб’єктів адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності в Україні, до якої входять суб’єкти управління охороною прав на об’єкти промислової власності загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України), центральні органи галузевої (міжгалузевої) компетенції (Державна служба інтелектуальної власності України, Український інститут промислової
ласності, Апеляційна палата), суб’єкти спеціальної компетенції (ОВС, інші правоохоронні органи і органи, що здійснюють контроль), їх компетенція, повноваження, зокрема органів внутрішніх справ;
– загальні положення щодо посилення ефективності застосування адміністративної відповідальності за порушення прав на об’єкти
промислової власності. Виокремлено ознаки адміністративної
відповідальності за порушення прав на об’єкти промислової власності, до яких належать: оперативність розгляду справ, що створює об’єктивні
можливості для швидкого поновлення порушених прав на об’єкти
промислової власності; застосування зазначеного порядку для вирішення категорій спорів, які виникають в основному на стадії оформлення прав на об’єкти промислової власності; розгляд справ на підставі спеціальної
процедури, спрощеної порівняно з цивільним судочинством, що виключає більшість процесуальних дій.
– деякі законодавчі норми щодо закріплення прав, обов’язків і
відповідальності у сфері адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності, зокрема, запропоновано закріпити у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» поняття
правової охорони прав на винаходи (корисні моделі) та передбачити у
Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальність за повторне вчинення проступку, передбаченого ст. 512, а також
запропоновано внести зміни до Концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 р. та Статуту Державного підприємства «Український інститут промислової власності»;
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки й пропозиції впроваджені у:
– законотворчому процесі – під час внесення змін і доповнень до чинного законодавства (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від
9 лютого 2012 р. № 04-19/14-236);
– науковій діяльності – для опрацювання проблем адміністративно-правової охорони прав на об’єкти промислової власності у процесі
дослідження науково-дослідної теми «Кримінологічна безпека людини,
суспільства, держави як складова національної безпеки України»
науковцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України (акт впровадження
від 15 листопада 2011 р. № 372); для розробки пропозицій щодо вдосконалення адміністративної функції міліції в науково-дослідній роботі
«Завдання та функції міліції: погляд у минуле, сучасний стан, перспективи розвитку» науковцями Державного науково-дослідного інституту МВС України (акт впровадження від 21 жовтня 2011 р. № 112);
– навчальному процесі – при викладанні дисципліни «Адміністратив-не право», «Цивільне право», «Право інтелектуальної власності»
(акт впровадження від 2 листопада 2011 р. № 408). Також вони можуть
використовуватися при викладанні навчальних дисциплін «Адміністратив-не право», «Цивільне право», «Право інтелектуальної власності» в усіх вищих навчальних закладах, які мають юридичну спрямованість, написан-ні монографій, підручників, методичних посібників, у правотворчій і прак-тичній діяльності.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем
особисто та є самостійним комплексним дослідженням, в якому висловлено авторський підхід до правового регулювання охорони прав на об’єкти промислової власності в сучасних умовах. Подані в дисертації наукові
положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
У науковій статті «Профілактика злочинів оперативними
підрозділами ОВС: теоретичні аспекти», підготовленій у співавторстві,
авторові належить 40 % змісту.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертацій-ного дослідження оприлюднені та обговорені: на міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Актуальні питання дер-жавотворення в Україні очима молодих вчених» (м. Київ, 19-20 квітня
2007 р.); науково-практичній конференції «Інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення протидії злочинам у сфері економіки» (м. Київ,
24 жовтня 2007 р.); міжнародній науково-практичній викладацькій
конференції «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 1 грудня 2010 р.); міжвузівському науково-практичному семінарі «Сучасні напрями теоретичних та прикладних досліджень
економіки та права» (м. Київ, 10 травня 2011 р.).
Основні результати дисертаційного дослідження викладено у дев’яти наукових працях, п’ять з яких опубліковано у наукових фахових виданнях і чотири як тези доповідей у збірниках наукових праць за
матеріалами конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, тринадцяти додатків та списку
використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок. Список використаних джерел складається з 170 найменувань і займає
19 сторінок.

bibliography

3. Аналізуючи зміст категорії «промислова власність», з’ясовано її місце в системі інтелектуальної власності й запропоновано її авторське визначення як результату творчої науково-технічної діяльності, що може бути використаний у сфері промислового виробництва з метою економічної ефективності та прибутковості.
Запропоновано та обґрунтовано поняття «об’єкт промислової власності», під яким слід розуміти результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі корисної діяльності, що є промислово придатним, відповідає суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі, а також умовам патентоздатності.
ОПВ запропоновано класифікувати за такими критеріями: а) об’єкти патентного права (породи тварин, сорти рослин, винаходи, корисні моделі, промислові зразки); б) позначення (знаки для товарів і послуг (торгові марки), комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення); в) компонування (топографія) інтегральних мікросхем; г) раціоналізаторські пропозиції, секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення.
Запропоновано та обґрунтовано авторське визначення таких ОПВ:
• винахід – об’єкт промислової власності, що є новим технічним рішенням у будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, має високий винахідницький рівень і придатність для використання, відповідає суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі, а також умовам патентоздатності;
• корисна модель – нове, оригінальне й промислово придатне, конструктивне виконання пристрою, що відповідає умовам патентоздатності;
• промисловий зразок – об’єкт промислової власності, який є результатом творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, виражений у формі нового конструктивного рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, призначений для задоволення естетичних та ергономічних потреб, придатний для здійснення промисловим способом і відповідає умовам патентоздатності.
4. Характеризуючи механізм адміністративно-правової охорони прав на ОПВ, окреслено зміст окремих його аспектів: адміністративно-правових відносин у сфері охорони прав на ОПВ, адміністративно-правової норми у сфері охорони прав на ОПВ, суб’єктів адміністративно-правових відносин у сфері охорони прав на ОПВ. Сформульовано авторське визначення наступних дефініцій:
– механізм адміністративно-правової охорони прав на ОПВ – це система комплексно взаємозв’язаних і взаємодіючих передумов, засобів і чинників, із використанням яких у процесі додержання законності створюються належні юридичні й фактичні можливості для повноцінної реалізації кожним прав на ОПВ;
– адміністративно-правові відносини у сфері охорони прав на ОПВ – стійкі правові зв'язки між суб'єктами й об'єктами регулювання у сфері адміністративно-правової охорони прав на ОПВ, що виникають у результаті дії адміністративно-правових норм у цій галузі;
– адміністративно-правова норма у сфері охорони прав на ОПВ – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою в особі її компетентних органів (посадових осіб) і призначене для організації і регулювання суспільних відносин у сфері охорони прав на ОПВ, що забезпечується державним примусом.
5. Правове та організаційне забезпечення адміністративно-правової охорони прав на ОПВ являє собою сукупність відносин, які складаються в процесі розробки та реалізації заходів щодо охорони прав на ОПВ під час набуття такого права, державного регулювання здійснення цього права, а також охорони в адміністративному порядку.
Організаційні заходи забезпечення у сфері охорони прав на ОПВ провадяться суб’єктами управління у процесі щоденної управлінської діяльності та не потребують видання спеціальних правових актів.
На основі дослідження кількості ймовірних організаційних заходів у сфері охорони прав на ОПВ запропоновано їх класифікацію за такими критеріями: а) загальна організація діяльності суб’єктів адміністративно-правової охорони прав на ОПВ; б) організаційна робота з кадрами суб’єктів адміністративно-правового регулювання охорони прав на ОПВ (добір, підготовка, навчання кадрів); в) внутрішньовідомчий контроль у структурі суб’єкта адміністративно-правового регулювання охорони прав на ОПВ (інспектування, особистий контроль керівника тощо); г) організаційна робота суб’єкта адміністративно-правового регулювання з удосконалення власної діяльності (науково-практичні конференції, вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи тощо); д) забезпечення колективного обговорення організаційних питань діяльності суб’єкта адміністративно-правового регулювання (наради, колегії).
Спираючись на аналіз поглядів учених на окреслену проблему, обґрунтовано висновок, що адміністративно-правова охорона прав на ОПВ належить до спеціальної юрисдикційної форми охорони, здійснюваної суб’єктами державного управління з дотриманням законодавства України в таких головних формах: 1) державна реєстрація ОПВ та видання на них охоронних документів; 2) застосування до порушників режиму промислової власності засобів адміністративного примусу; 3) адміністративне провадження за скаргами та заявами суб’єктів права на ОПВ.
Основними засобами адміністративно-правової охорони прав на ОПВ є видача уповноваженими державними органами в установленому порядку суб’єкту права промислової власності охоронного документа, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на ОПВ. Це є підтвердженням визнання державою факту охороноздатності та належності до конкретного ОПВ, а також обов’язку держави за потреби надати правовий захист.

6. Висвітлюючи роль ОВС у системі суб’єктів адміністративно-правової охорони прав на ОПВ, обґрунтовано висновок, що головним владним елементом механізму адміністративно-правової охорони права власності в Україні є суб’єкти публічного управління, які безпосередньо здійснюють заходи щодо забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів власників майна та осіб, які з цим майном пов’язані.
Особливе місце серед правоохоронних органів, які здійснюють адміністративно-правову охорону прав на ОПВ, посідають ОВС, напрямами діяльності яких в зазначеній сфері є: охорона прав на ОПВ; охорона промислової власності; зміцнення законності, профілактика і запобігання порушенням прав на ОПВ; захист прав на ОПВ.
Методами адміністративної діяльності ОВС у сфері охорони прав на ОПВ можна визнати різноманітні засоби, прийоми і способи, за допомогою яких ОВС впливають на суспільні відносини з метою забезпечення охорони прав на ОПВ, серед яких важливу роль відіграють правові засоби (видання актів управління; укладення договорів; інші юридично значущі адміністративні дії), організаційні засоби і методи (насамперед переконання, примус, заходи спеціального призначення).
До важливих організаційно-правових заходів, використовуваних ОВС для забезпечення охорони прав на ОПВ з метою підвищення ефективності механізму адміністративно-правового захисту прав на ОПВ, запропоновано віднести такі: тренування працівників ОВС; обмін інформацією (бази даних); створення центральної бази контактів; обізнаність громадськості; взаємодія з власниками прав на ОПВ; обмін досвідом із зарубіжними правоохоронними органами, зокрема через Інтерпол; участь у наукових конференціях з охорони прав на ОПВ.
7. Вивчаючи сутність та ефективність адміністративної відповідальності за порушення прав на ОПВ, доведено, що вона є різновидом юридичної відповідальності і полягає у застосуванні до осіб, які вчинили адміністративні порушення прав на ОПВ, адміністративних стягнень, що накладають уповноважені на те органи (посадові особи) на підставах і в порядку, встановлених нормами адміністративного права. Виокремлено ознаки адміністративної відповідальності за порушення прав на ОПВ, які характеризуються оперативністю розгляду справ, що створює об’єктивні можливості для швидкого поновлення порушених прав на ОПВ. Крім того, зазначений порядок застосовується для вирішення категорій спорів, які виникають переважно на стадії оформлення прав на ОПВ. До того ж справи розглядаються за спеціальною процедурою, спрощеною порівняно з цивільним судочинством, що унеможливлює більшість процесуальних дій.
8. Дослідження вітчизняного законодавства у сфері адміністративно-правової охорони прав на ОПВ засвідчує наявність недоліків, серед яких: складність виявлення порушень прав на ОПВ; недосконалість сучасної законодавчої бази щодо охорони прав на ОПВ, яка б певною мірою відповідала міжнародним нормам, зокрема вимогам Угоди ТРІПС; неефективне запровадження механізмів реалізації норм зазначеного законодавства, що потребує подальшого вдосконалення.
Для визначення напрямів подальшого розвитку та вдосконалення адміністративно-правової охорони прав на ОПВ запропоновано:
• внести зміни до п. 4 Концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 рр., доповнивши підпунктом «організаційно-технічні заходи забезпечення охорони прав на ОПВ» у такій редакції:
«– забезпечення сприятливих умов для створення прогресивних ресурсозберігаючих та економічно безпечних ОПВ;
– сприяння відновленню та заміні застарілих у промисловій власності технологій;
– підвищення ефективності вимог до системи охорони та захисту прав на ОПВ;
– підвищення ефективності та заміна неефективних методів і форм проведення запобіжних заходів щодо забезпечення охорони прав на ОПВ;
– приведення у відповідність фінансового і матеріально-технічного забезпечення до реальної потреби регулювання охорони та захисту прав на ОПВ;
– забезпечення розвитку економічних механізмів регулювання охорони та захисту прав на ОПВ;
– підвищення рівня технічного оснащення органів регулювання охорони та захисту прав на ОПВ;
– сприяння суб’єктам охорони та захисту прав на ОПВ у забезпеченні необхідними інформаційними засобами;
– забезпечення підготовки керівників місцевих органів виконавчої влади з питань регулювання охорони та захисту прав на ОПВ»;
• доповнити п. 4.1 Концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 рр. таким змістом:
«– підготування та прийняття Закону України «Про оціночну діяльність в Україні»;
• функцію оцінки ОПВ покласти на Укрпатент, для цього внести зміни до Статуту Державного підприємства «Український інститут промислової власності», доповнивши його п. 3.1 («Головними завданнями Інституту є:») таким змістом:
«– оцінка об’єктів промислової власності»;
• внести зміни до п. 1 ст. 3 («Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на винаходи і корисні моделі, для чого:») Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», доповнивши таким змістом:
«– здійснює оцінку винаходів і корисних моделей»;
• доповнити ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» таким змістом:
«правова охорона прав на винаходи (корисні моделі) – юрисдикційна діяльність державної системи правової охорони інтелектуальної власності, спрямована на ідентифікацію, визнання, реєстрацію та видачу охоронного документа на ОПВ, а також забезпечення організаційно-правового режиму її правомірного використання, врегульована матеріальними та процесуальними нормами законодавства України та нормами міжнародного законодавства, ратифікованого на території України»;
• доповнити ст. 512 КУпАП п. 2 у такій редакції:
«2. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, –
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання й матеріалів, призначених для її виготовлення».
Унесення зроблених нами пропозицій щодо вдосконалення механізму адміністративно-правової охорони прав на ОПВ сприятиме оптимізації правової бази у сфері охорони прав на ОПВ, приведенню її у відповідність до вимог ЄС, гармонізації правовідносин з питань охорони прав на ОПВ, позитивно впливатиме на процес інтеграції в Європейське співтовариство, а також подальший розвиток економіки нашої держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 7 груд. 1984 р. № 8073-X // Відом. Верховної Ради України. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122.
3. Господарський кодекс України вiд 16 січ. 2003 р. № 436-IV // Відом. Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18–22. – Ст. 144.
4. Цивільний кодекс України вiд 16 січ. 2003 р. № 435-IV // Відом. Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
5. Кримінальний кодекс України вiд 5 квіт. 2001 р. № 2341-II // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
6. План дій «Україна – Європейський Союз» від 12 лют. 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_693&c=1. – Назва з титул. екрана.
7. Про захист від недобросовісної конкуренції : Закон України від 7 лип. 1996 р. № 236-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
8. Про захист економічної конкуренції : Закон України вiд 11 січ. 2001 р. № 2210-III // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
9. Про міліцію : Закон України вiд 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
10. Про науково-технічну інформацію : Закон України вiд 25 черв. 1993 р. № 3322-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
11. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі : Закон України від 15 груд. 1993 р. № 3687-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32.
12. Про охорону прав на зазначення походження товарів : Закон України від 16 черв. 1999 р. № 752-XIV // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 267.
13. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг : Закон України від 15 груд. 1993 р. № 3689-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
14. Про охорону прав на промислові зразки : Закон України від 15 груд. 1993 р. № 3688-XII // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 34.
15. Про охорону прав на сорти рослин : Закон України від 21 квіт. 1993 р. № 3116-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 21. – Ст. 218.
16. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем : Закон України вiд 5 листоп. 1997 р. № 621/97-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст. 28.
17. Про ратифікацію договору про закони щодо товарних знаків : Закон України від 12 жовт. 1995 р. № 380-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1995. – № 37. – Ст. 281.
18. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 22 лип. 1998 р. № 810/98 в редакції Указу Президента України від 28 трав. 2006 р. № 340/2006. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua.
19. Концепція розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 рр., схвалена рішенням колегії Державного департаменту інтелектуальної власності (протокол від 11 берез. 2011 р. № 11) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua.
20. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади : указ Президента України вiд 15 груд. 1999 р. № 1573/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 50. – Ст. 11.
21. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади : указ Президента України від 3 жовт. 1992 р. № 493/92 // Зб. указів Президента. – 1992. – № 4. – С. 8.
22. Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України : указ Президента України вiд 8 квіт. 2011 р. № 436/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 29. – Ст. 185.
23. Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності : постанова Кабінету Міністрів України від 17 трав. 2002 р. № 674 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від
24 берез. 2004 р. № 369; 24 трав. 2006 р. № 711; від 14 верес. 2011 р. № 957).
24. Про затвердження Положення про Міністерство промислової політики України : постанова Кабінету Міністрів України вiд 2 листоп. 2006 р. № 1538 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 45. – Ст. 2996.
25. Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України : наказ Міністерства освіти і науки України від 15 верес. 2003 р. № 622 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 27 жовт. 2009 р. № 980; наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14 черв. 2011 р. № 578).
26. Про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) : положення, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України вiд 10 серп. 1994 р. № 545 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=545-94-%EF. – Назва з титул. екрана.
27. Про створення Державного патентного відомства : постанова Кабінету Міністрів України від 27 січ. 1992 р. № 29 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=29-92-%EF. – Назва з титул. екрана.
28. Про створення Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності : постанова Кабінету Міністрів України від 29 трав. 2001 р. № 582 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 22. – Ст. 994.
29. Про утворення Міжвідомчого комітету з проблем захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності : постанова Кабінету Міністрів України вiд 16 лют. 2000 р. № 316 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 7. – Ст. 64.
30. Регламент Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 15 верес. 2003 р. № 622 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 7. – С. 233.
31. Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=29061. – Назва з титул. екрана.
32. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28 черв. 1989 р. // Юрид. вісн. України. – 2002. – № 46. – С. 104.
33. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 6 листоп. 1925 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.sdip.gov.ua. – Назва з титул. екрана.
34. Конвенция, учреждающая Всемирную организацию интеллектуальной собственности [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_169. – Название с титул. экрана.
35. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14 лип. 1967 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fips.ru. – Назва з титул. екрана.
36. Паризька конвенція про охорону промислової власності : міжнар. док. від 20 берез. 1883 р. // Зібр. чинних міжнар. договорів України. – 1990. – № 1. – Ст. 320.
37. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квіт. 1891 р. // Юрид. вісн. України. – 2002. – № 43. – С. 102.
38. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 черв. 1957 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з титул. екрана.
39. Угода про заходи з охорони промислової власності та створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності : міжнар. док. вiд 12 берез. 1993 р. // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 19. – Ст. 289.
40. Про правову охорону промислових зразків : Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС від 13 жовт. 1998 р. № 98/71/ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.wipo.int/clea. – Назва з титул. екрана.
41. Про промислові зразки Спільноти : Регламент Ради ЄС від 12 груд. 2001 р. № 6/2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mis.ueplac.kiev.ua/ua/acquis/intellectual/item_285. – Назва з титул. екрана.
42. Типовий закон про промислові зразки для країн, що розвиваються // Публікація ВОІВ. – № 808 (Е). – Женева, 1970. – 204 с.
43. Договір про патентне право від 1 черв. 2000 р. // Вісн. госп. судочинства. – 2003. – № 1. – С. 104.
44. Договір про патентну кооперацію від 19 черв. 1970 р. // Зібр. Чинних міжнар. договорів України. – 1990. – № 1. – 366 с.
45. Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии. Законы. Великобритания. Закон о зарегистрированных промышленных образцах. Дания. Закон о промышленных образцах. – М. : Информ.-изд. центр Роспатента, 2005. – 81 с.
46. Аверьянов В. Б. Государственное управление и право / В. Б. Аверьянов, В. В. Цветков. – К. : Знание, 1979. – 64 с.
47. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина) : [підручник] / авт. кол. [Ю. І. Риманенко, Є. М. Моісеєв, В. І. Олефір – керівники]. – К. : КНТ, 2008. – 816 с.
48. Адміністративна діяльність : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / [М. В. Ковалів, З. Р. Кісіль, Д. П. Калаянов та ін.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 432 с.
49. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник: у 2 т. – Т. 1. Загальна частина] / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
50. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник у 2 т. – Т. 1. Загальна частина] / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2007. – 592 с.
51. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2010. – 480 с.
52. Адміністративне право України : підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
53. Адміністративне право : [підручник] / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с.
54. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М. : Юрид. лит., 1961. – 271 с.
55. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
56. Андрейцева О. Б. Цивільно-правові способи захисту прав на об’єкти промислової власності : дис. … канд. наук: 12.00.03 / Андрейцева О. Б. – 2009. – 222 с.
57. Андрощук Г. А. Патентное право: правовая охрана изобретений : учеб. пособие / Г. А. Андрощук, Л. И. Ряботягова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – К. : МАУП, 2001. – 232 с.
58. Атаманова Ю. Є. Права промислової власності як форма участі в господарських товариствах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Атаманова Ю. Є. – Х., 2003. – 230 с.
59. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – К. : Знання, 2008. – 687 с.
60. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник. – Часть общая] / Д. Н. Бахрах – М. : БЕК, 2002. – 368 с.
61. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах. – М. : Изд-во БЕК, 1997. – 356 с.
62. Березанська В. І. Зміст права на промисловий зразок // Інтелект. власність. – 2008. – № 3. – С. 23–25.
63. Берлач А. І. Адміністративне право України : [навч. посіб. для дист. навч.] / А. І. Берлач. – К. : Університет «Україна», 2005. – 472 с.
64. Битяк Ю. П. Административное право Украины (Общая часть) : [учеб. пособие] / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – X. : Одиссей, 1999. – 224 с.
65. Битяк Ю. П. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність : [конспекти лекцій] / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй, А. Т. Комзюк. – Харків, 1994. – 405 с.
66. Блажко Р. П. Патентування винаходів та корисних моделей в Україні: Проблеми і виклики / Р. П. Блажко // Юрид. газета. – 2007. – № 14 (98). – С. 12.
67. Богуцкий В. В. Административное право Украины как отрасль права : конспект лекций. – Х., 1996. – 325 с.
68. Бондаренко С. В. Право інтелектуальної власності : [підручник] / С. В. Бондаренко, І. Ю. Кожарська. – К. : ІІВП, 2008. – 416 с.
69. Брижко В. М. До питання охорони об’єктів і захисту прав у сфері інтелектуальної власності / В. М. Брижко // Вісн. Акад. упр. МВС. – 2009. – № 3. – С. 35–48.
70. Вівчаренко О. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / О. Вівчаренко. – Івано-Франківськ, 1998. – 179 с.
71. Вівчаренко О. Проблеми гарантій охорони права власності на землю в Україні / О. Вівчаренко // Право України. – 2003. – № 12. – С. 88–93.
72. Гаврилов Э. П. Комментарий к Закону об авторском праве и смежных правах / Э. П. Гаврилов. – М. : Правовая культура, 1996. – 250 с.
73. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона та захист права власності / В. В. Галунько // Вісн. Харк. нац. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 38. – С. 192–198.
74. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона права власності в Україні : дис. ... д-ра наук : 12.00.07 / Галунько В. В. – 2009. – 468 с.
75. Галянтич М. К. Адміністративно-правовий захист прав суб’єктів промислової власності / М. К. Галянтич // Інтелект. власність. – 2001. – № 1–2. – С. 14–17.
76. Галянтич М. К. Актуальні питання охорони і захисту прав на об’єкти промислової власності / М. К. Галянтич // Юрид. Україна. – 2003. – № 3. – С. 22 – 33 .
77. Галянтич М. К. Промислова власність: правові засоби охорони та захисту / М. К. Галянтич. – К. : АПрН України. НДІ приват. права та підприємництва, 2003. – 256 с.
78. Галянтич М. К. Співвідношення правових категорій «охорона» та «захист» промислової власності / М. К. Галянтич // Актуальні пробл. держави і права. – 2003. – Вип. 19. – С. 121–134.
79. Головкова О. М. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності : дис. ... канд. наук : 12.00.07 / Головкова О. М. – 2009. – 205 с.
80. Головкова О. М. Щодо поняття адміністративно-правової відповідальності за порушення прав на об’єкт інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / О. М. Головкова. – Режим доступу :
http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=53.
81. Голосніченко І. П. Адміністративне право України: основні поняття
[навч. посіб.] / [Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф., Золотарьова Н. І.] ; за заг. ред. І. П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2005. – 232 с
82. Голосніченко І. П. Прогалини у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення / І. П. Голосніченко // Право України. – 2003. – № 7. – С. 73 – 77.
83. Гончарук С. Т. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / С. Т. Гончарук. – К., 2000. – 240 с.
84. Гражданское право : [учебник в 3 т.] / [Егоров Н. Д., Елисеев И. В., Иванов А. А. и др.] ; отв. ред. Сергеев А. П., Толстой Ю. К. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – Т. 1. – 776 c.
85. Гражданское право : [учебник в 2-х т.]. – Т. 1 / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Изд-во БЕК, 2006. – 816 с.
86. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защита гражданских прав. – М. : Изд-во МГУ, 1972. – 214 с.
87. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
88. Державне управління: Теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер,1998. – 432 с.
89. Довгань Г. В. Становлення та розвиток законодавства України про інтелектуальну власність (історико-правовий аспект) : дис. … канд. наук : 12.00.01 / Г. В. Довгань. – 2009. – 222 с.
90. Довгань О. І. Сфера адміністративної діяльності органів внутрішніх справ України як об’єкт запровадження системи управління якістю [Електронний ресурс] / О. І. Довгань // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 319 – 325. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10doicuj.pdf. – Назва з титул. екрана.
91. Драпак Г. М. Основи інтелектуальної власності : [навч. посіб. для ВНЗ (рек. МОН України)] / Г. М. Драпак, М. Є. Скиба. – К. : Кондор, 2007. – 156 с.
92. Дроб’язко В. С. Право інтелектуальної власності : [навч. посіб.] / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
93. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка : [монография] / М. И. Еропкин, Л. Л. Попов. – Ленинград : Лениздат, 1973. – 328 с.
94. Ершова Е. А. Гражданско-правовая роль особых нематериальных активов / Е. А. Ершова // Законодательство. – 2002. – № 12. – С. 10.
95. Жаров В. О. Захист права інтелектуальної власності в України : [навч. посіб.] / В. О. Жаров. – К. : Інститут Інтелект. Власності, 2006. – 88 с.
96. Запорожець І. Г. Адміністративно-правові засади управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Запорожець І. Г. – Х., 2006. – 205 с.
97. Запорожець І. Г. Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності як напрям публічного управління / І. Г. Запорожець // Юрид. Україна: Щомісяч. прав. часопис. – 2008. – № 9. – С. 29–32.
98. Игонин С. В. Институт личной неприкосновенности работников правоохранительных органов в законодательстве современной России : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. / С. В. Игонин. – М., 2000. – 22 с.
99. Из истории милиции Советской Украины. – К. : РИО при МООП УССР, 1965. – 102 c.
100. Иоффе О. С. Гражданско-правовая охрана интересов личности в СССР / О. С. Иоффе // Совет. государство и право. – 1956. – № 2. – С. 54–60.
101. История милиции Украинской ССР. В документах и материалах / под ред. П. П. Михайленко : в 2-х т. – Т. 1: 1917–1937 гг. – К. : Изд-во КВШ МВД СССР, 1969. – 883 с.
102. Ієрусалімова І. О. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ієрусалімова Ірина Олександрівна. – К., 2006. – 203 с.
103. Інтелектуальна власність як джерело якісного розвитку : заг. огляд для малих і середніх п-в / за ред. М. В. Паладія. – К., 2003. – 237 с.
104. Інтелектуальна власність : [слов.-довід.] : у 2-х т. / за заг. ред. О. Д. Святоцького : Т. 2. Промислова власність / за ред. О. Д. Святоцького, В. Л. Петрова. – уклад. : Г. П. Добриніна, А. В. Кочеткова, Н. І. Мова та ін. – К. : Ін Юре, 2000. – 272 с.
105. Каліченко О. П. Система державного управління об’єктами промислової власності в Україні : стан, напрями розвитку / О. П. Каліченко // Наука та інновації. – 2010. – № 4. – С. 46–50.
106. Карпенко О. Д. Держава та промислова власність: організаційно-правові питання / О. Д. Карпенко. – К., 1999. – 155 с.
107. Ківалов С. В. Адміністративне право України : [навч.-метод. посіб.] / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003 – 312 с.
108. Коваль А. В Україні покращується правовий захист інтелектуальної власності / А. Коваль // Юрид. журнал. – 2006. – № 3. – С. 102–120.
109. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. С. Васильєва, О. І. Миколенка. – Х. : Одіссей, 2010. – 1024 с.
110. Козьяков І. Проблеми теорії та практики застосування статей 187, 1871 КПК України / І. Козьяков // Право України. – 2003. – № 4. – С. 57–62.
111. Колесников А. Л. Об истории разработки Патентного закона 1924 г. / А. Л. Колесников // Вопр. изобретательства. – 1989. – № 8. – С. 18–22.
112. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
113. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Комзюк А. Т. – Х., 2002. – 408 с.
114. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / Комзюк А. Т. ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
115. Корчевна Л. До критики поняття «механізм правового регулювання» / Л. Корчевна // Право України. – 2003. – № 1. – С. 117–119.
116. Коцан І. Д. Міліція Харківщини у 1917–1930 рр. : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коцан І. Д. – Х., 2003. – 203 с.
117. Крайнєв П. П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю : [монографія] / П. П. Крайнєв. – К. : Ін Юре, 2004. – 448 с.
118. Крайнєв П. Промислова власність як об’єкт управління / П. Крайнєв // Право України. – 2003. – № 3. – С. 103–108.
119. Крачко А. В. Захист предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності при переміщенні через митний кордон / А. В. Крачко // Митна справа. – 2005. – № 1. – С. 80.
120. Курило В. І. Організаційно-правові засади надання охоронних послуг : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Курило В. І. – Ірпінь, 2003. – 205 с.
121. Кучинский В. А. Политико-правовой механизм реализации и охраны конституционных прав граждан / В. А. Кучинский // Актуальные теоретические проблемы развития государственного права и советского строительства. – М. : Ин-т государства и права, 1976. – С. 95–98.
122. Лапчинский М. В. Некоторые аспекты исследования понятия «юридические средства охраны гражданских прав» // Государство и право. – 2003. – № 5. – С. 88–90.
123. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : [монографія] / О. М. Литвинов. – Х., 2008. – 446 c.
124. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов – Саратов, 1987. – 224 с.
125. Мельник О. В. Проблемні питання стосовно захисту права інтелектуальної власності / О. В. Мельник // Митна справа. – 2003. – № 1. – С. 110–115.
126. Мельник О. М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Мельник О. М. – К., 2004. – 403 с.
127. Можаровська Н. О. Адміністративно-правові аспекти набуття права на торговельні марки, їх охорони та захисту в Україні : дис. ... канд. наук : 12.00.07 / Н. О. Можаровська. – 2009.
128. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія. Т. 1 / С. В. Мочерний. – К. : Академія, 2000. – 802 с.
129. Новий тлумачний словник української мови : у 4-х т. – Т. 2. / В. Яременко, О. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2001. – 910 с.
130. Обущак О. О. Адміністративне регулювання у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності / О. О. Обущак, С. А. Обущак // Гуманіт. вісн. Запоріз. держ. інж. акад. : зб. наук. пр. / гол. ред. В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2009. – Вип. 36. – С. 75–85.
131. Общая теория прав человека / под ред. Е. А. Лукашевой. – М., 1996. – 341 с.
132. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / уклад. і голов. ред. Т. В. Бусел. – К; Ірпінь : Перун, 2009. – 1736 с.
133. Ортинська М. Ю. Промисловий зразок як об’єкт інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / М. Ю. Ортинська – Режим доступу :
http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-381. – Назва з титул. екрана.
134. Основи інтелектуальної власності / Всесвітня організація інтелектуальної власності. – К. : Ін Юре, 2009. – 578 с.
135. Основы интеллектуальной собственности : [науч.-метод. издание] / [ред. Якименко Г. І.]. – К. : Ін Юре, 1999. – 600 с.
136. Адміністративне право : [навч. посіб.] / О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Комаров, Р.-В. В. Кісіль. – 2-ге вид. – К. : Алерта, 2009. – 536 с.
137. Охорона промислової власності в Україні : монографія / за ред. О. Д. Святоцького, В. Л. Петрова. – К. : Ін Юре, 1999. – 400 с.
138. Паладій М. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності / М. Паладій // Право України. – 2002. – № 2. – С. 98.
139. Панченко М. І. Цивільне право України : [навч. посіб.] / М. І. Панченко. – К. : Знання, 2005. – 583 с.
140. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : [навч. посіб. : Електронний каталог] / В. К. Перепелюк. – Чернівці, 2003. – 350 c.
141. Пиленко А. А. Право изобретателя / А. А. Пиленко. – М. : Статут, 2001. – 679 с.
142. Підопригора О. А. Захист права інтелектуальної власності потребує удосконалення / Підопригора О. А. // Вісн. Вищ. арбітр. суду України. – 2000. – № 1. – С. 138–144.
143. Показники роботи по видачі охоронних документів за 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ukrpatent.org/ua/total2010.html. – Назва з титул. екрана.
144. Полікарпов В. Д. Авторські права та інтелектуальна власність : [підручник] / В. Д. Понікаров, О. О. Єрмоленко, І. А. Медведєв. – X. : ІНЖЕК, 2008. – 304 с.
145. Потоцький М. Ю. Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні: загальнотеоретичне дослідження : дис. ... канд. наук : 12.00.01 / М. Ю. Потоцький. – 2009. – 211 с.
146. Право інтелектуальної власності / за ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – К., 2004. – 624 с.
147. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / [Капіца Ю. М., Ступак С. К., Воробйов В. П. та ін.] ; за ред. Ю. М. Капіци. – К. : Слово, 2006. – 1104 с.
148. Право інтелектуальної власності : [академ. курс ; підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. – К. : Ін Юре, 2006. – 720 с.
149. Романюк О. І. Торговельні марки: адміністративно-правові аспекти охорони та захисту. – [Електронний ресурс] / О. І. Романюк. – Режим доступу :
http://www.rusnauka.com/31_PRNT_2010/Pravo/73455.doc.htm. – Назва з титул. екрана.
150. Романюк І. М. Правова природа інтелектуальної власності як об’єкта кримінально-правової охорони / І. М. Романюк // Науковий вісн. Львів. держ. ун-ту. – 2009. – № 3. – С. 1–10.
151. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / уклад. Л. О. Пустовіт та ін. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.
152. Соломаха Д. Навіщо нам торгова марка [Електронний ресурс] / Д. Соломаха – Режим доступу :
http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=774. – Назва з титул. екрана.
153. Солощук М. Право промислової власності (тема 5) / Солощук М., Капінос М., Лерантович Е. // Інтелект. власність. – 2008. – № 6. – С. 52–59.
154. Статут Укрпатенту [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ukrpatent.org/ua/statut.html. – Назва з титул. екрана.
155. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / С. Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2009. – 624 с.
156. Тарасов О. С. Сутність та класифікація об’єктів інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / Тарасов О. С. // Наукові конференції. – Режим доступу :
http://intkonf.org/tarasov-os-sutnist-ta-klasifikatsiya-obektiv-intelektualnoyi-vlasnosti. – Назва з титул. екрана.
157. Тверезенко О. О. Розвиток законодавства у сфері охорони географічних зазначень [Електронний ресурс] / О. О. Тверезенко. – Режим доступу :
http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=4495&sid=comments. – Назва з титул. екрана.
158. Тіманюк В. М. Фармацевтична енциклопедія / В. М. Тіманюк. – К., 2010. – 804 с.
159. Тофіло А. В. Набуття прав інтелектуальної власності : навч. посіб. / А. В. Тофіло, О. Д. Лєвічева. – К. : Держ. ін-т інтел. власн., 2008. – 300 с.
160. Ус