АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ДРІБНОМУ ХУЛІГАНСТВУ

brief description

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
Волкова Любов Миколаївна
УДК 342.95 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА
ПРОТИДІЯ ДРІБНОМУ ХУЛІГАНСТВУ

Спеціальність 12.00.07  адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Басов Андрій Віталійович
кандидат юридичних наук, доцент

Сімферополь – 2012
ЗМІСТ

ст.
ВСТУП............................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ ДРІБНОМУ ХУЛІГАНСТВУ….................................................................... 12
1.1. Становлення і розвиток адміністративного законодавства щодо протидії дрібному хуліганству: історико-правовий аспект...................... 12
1.2. Поняття та сутність дрібного хуліганства........................................... 27
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1......................................................................... 41

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ДРІБНОГО ХУЛІГАНСТВА............................................................................................... 44
2.1. Поняття та зміст об’єкта дрібного хуліганства……........................... 44
2.2. Характеристика об’єктивної сторони дрібного хуліганства........... 55
2.3. Поняття та загальна характеристика суб’єкта дрібного хуліганства............................................................................................. 66
2.4. Характеристика суб’єктивної сторони дрібного хуліганства............................................................................................. 75
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.................................................................... 82

РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРОТИДІЇ ДРІБНОМУ ХУЛІГАНСТВУ...................................................
84
3.1. Суб’єкти протидії дрібному хуліганству: загальноправова характеристика...................................................................................... 84
3.2. Роль органів внутрішніх справ в адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству........................................... 102
3.3. Провадження в справах про дрібне хуліганство............................................................................................. 140
3.4. Напрямки удосконалення діяльності суб’єктів протидії
дрібному хуліганству……………………..………………………….
160
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3......................................................................... 172
ВИСНОВКИ...................................................................................................... 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................... 181
ДОДАТКИ…………………………………..................................................... 201
ВСТУП
Актуальність теми. Становлення України як демократичної правової держави, проведення адміністративної реформи та реформи адміністративного права обумовило гостру потребу в новому розумінні багатьох соціальних цінностей.
Конституція України визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Тому одним з важливих завдань держави, її правоохоронних та судових органів є зміцнення й охорона громадського порядку, у сфері якого найчастіше вчиняються адміністративні правопорушення. Успішне виконання зазначеного завдання залежить від ефективності заходів протидії дрібному хуліганству – найпоширенішому правопорушенню проти громадського порядку, від своєчасності профілактики, запобігання й припинення конкретних проявів цього негативного явища.
Слід зазначити, що за останні 10 років в Україні зареєстровано понад 1,5 млн. випадків вчинення дрібного хуліганства. Так у 2006 р. зареєстровано 72408 випадків вчинення дрібного хуліганства, у 2007 р. – 98674 випадки, у 2008 р. – 104052 випадки, у 2009 р. – 139775 випадків, у 2010 р. – 131854 випадки. Загальна динаміка складає близько 12,1 %. Більше того, з кожним роком зростає кількість випадків вчинення порушень громадського порядку, зокрема, дрібного хуліганства, за участю неповнолітніх: їх частка становить 7,2 % від загальної кількості зареєстрованих випадків. Крім того, потреба в удосконалені існуючого механізму протидії дрібному хуліганству підтверджується й опитуванням працівників органів внутрішніх справ та громадян. За результатами проведеного інтерв’ювання, 86,6 % опитаних відзначили недостатню ефективність засобів адміністративно-правової протидії вказаному виду правопорушень.
За таких обставин актуалізується необхідність проведення наукових досліджень в цій сфері, вивчення питань, що пов’язані із визначенням поняття, причин та умов вчинення дрібного хуліганства, складу правопорушення, а також компетенції відповідних суб’єктів щодо протидії цьому негативному явищу. Вона зумовлена тим, що різного роду прояви порушення громадського порядку, а зокрема, дрібне хуліганство, є суспільно небезпечними діяннями, які обмежують права громадян на недоторканність особи, відпочинок, спокій тощо.
Науково-теоретична та практична значущість розроблення адміністративно-правового механізму протидії дрібному хуліганству перебуває в центрі уваги представників юриспруденції, соціології, політології, психології та інших галузей науки. Окремі аспекти названих проблем вже висвітлені в літературі, проте проблеми в цілому розглянуті недостатньо. Теоретичною основою дисертації стали положення, які містяться в працях зарубіжних та вітчизняних вчених у різних галузях юридичної науки й адміністративного права та процесу, зокрема: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, Л.В. Борисової, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, О.Б. Гельб, Є.В. Додіна, В.І. Жукова, У.В. Зініної, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко, І.Е. Маміофе, Н.Ю. Моченова, І.А. Носової, І.Д. Пастуха, Ю.М. Старилова, С.Г. Стеценка, Ю.А. Тихомирова та ін. Безпосереднім теоретичним підґрунтям для дослідження адміністративно-правового механізму протидії дрібному хуліганству стали наукові розробки Д.М. Бахраха, М.І. Єропкіна, І.П. Голосніченка, А.П. Клюшніченка, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, О.П. Коренєва, Л.Л. Попова, Т.Ф. Хабибулліна.
Однак, незважаючи на наявність наукових праць, присвячених зазначеній проблематиці, поза увагою вчених залишилися принципові питання, що стосуються протидії дрібному хуліганству. Отже, сучасний стан теорії та практики діяльності суб’єктів у цій сфері, а також відсутність комплексних монографічних досліджень, присвячених проблемі адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству, зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Указу Президента України від 28 березня 2008 р. № 276/2008 «Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 1478-р «Про затвердження плану заходів щодо активізації участі громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадських помічників дільничних інспекторів міліції в сільській місцевості в забезпеченні правопорядку», п. 19 Додатку 2, п. 12 Додатку 7, п. 3, 5, 6 Додатку 10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації визначити рекомендації та пропозиції з удосконалення національного законодавства щодо підвищення ефективності адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству.
Досягнення поставленої мети зумовило постановку таких основних завдань:
– здійснити теоретичне узагальнення історії становлення і розвитку адміністративного законодавства щодо протидії дрібному хуліганству;
– визначити поняття та сутність дрібного хуліганства;
– охарактеризувати об’єкт дрібного хуліганства;
– здійснити характеристику об’єктивної сторони дрібного хуліганства;
– виокремити та охарактеризувати суб’єкта дрібного хуліганства;
– визначити суб’єктивну сторону дрібного хуліганства;
– охарактеризувати діяльність суб’єктів протидії дрібному хуліганству;
– окреслити роль органів внутрішніх справ у адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству;
– охарактеризувати провадження в справах про дрібне хуліганство;
– розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правових актів та практики діяльності суб’єктів щодо протидії дрібному хуліганству.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству.
Предмет дослідження – адміністративно-правова протидія дрібному хуліганству.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що забезпечують досягнення поставленої мети. Їх застосування спрямоване на системний підхід, що дозволяє досліджувати проблеми в єдності їхнього соціального змісту та юридичної форми. Основним методом, який застосовано в ході дослідження, є загальнонауковий діалектичний метод, який дозволив проаналізувати чинне законодавство щодо протидії дрібному хуліганству. У роботі також застосовуються конкретні методи наукового пізнання, а саме: порівняльно-правовий та історико-правовий методи використані для аналізу становлення і розвитку адміністративного законодавства щодо протидії дрібному хуліганству (підрозділ 1.1); за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2); порівняльно-правовий метод, аналізу та синтезу застосовано під час дослідження складу дрібного хуліганства (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4); структурно-функціональний метод, класифікації та групування – для визначення повноважень суб’єктів протидії дрібному хуліганству, а також для з’ясування ролі органів внутрішніх справ в адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству (підрозділи 3.1, 3.2); методи аналізу та синтезу – для визначення стадій адміністративного провадження в справах про дрібне хуліганство (підрозділ 3.3); компаративний метод, статистичний і документальний аналізи використовувалися для вироблення пропозицій з удосконалення діяльності суб’єктів щодо протидії дрібному хуліганству (підрозділ 3.4). Ці та інші методи наукового пізнання застосовувались у взаємозв’язку, що сприяло проведенню всебічного аналізу, обґрунтуванню теоретичних висновків та практичних рекомендацій.
Нормативною базою дисертації є Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади. Проаналізовано проекти деяких законодавчих актів, зокрема, проект Кодексу України про адміністративні проступки і проект Закону України «Про органи внутрішніх справ».
Емпіричною базою дослідження є статистична інформація Міністерства внутрішніх справ України за 2006–2011 рр.; результати анкетування 490 працівників ОВС, матеріали вивчення та аналізу контрольно-наглядових справ з питань охорони громадського порядку, адміністративних справ (850 справ), а також особистий досвід роботи автора в підрозділах ГУМВС України в Донецькій області.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних монографічних досліджень адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство. У ній здійснено поглиблений аналіз правових норм, що встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення зазначеного правопорушення.
У результаті дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які виносяться на захист:
вперше:
– запропоновано низку дефініцій: «дрібне хуліганство», під яким слід розуміти публічне висловлювання нецензурною лайкою в місцях перебування громадян або дії, спрямовані проти особистості громадянина або його майна, та інші дії, що свідчать про неповагу до суспільства; порушення громадського порядку і спокою громадян, яке не має грубого та інтенсивного характеру; «нецензурна лайка» – це найбільш цинічні слова, що належать до сфери статевих відносин, характеристики особи та фізіологічних процесів; «адміністративно-правова протидія дрібному хуліганству» – це систематична і цілеспрямована діяльність відповідних суб’єктів (державних і соціальних) щодо осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя, систематично порушують громадський порядок і демонструють неповагу до суспільства й існуючих правил поведінки в цьому суспільстві;
– досліджено етапи розвитку адміністративного законодавства щодо протидії дрібному хуліганству, до яких віднесено такі: імперський (1649–1917 рр.) – зародження законодавства щодо протидії дрібному хуліганству; радянський (1918–1991 рр.) – створення та розвиток законодавства щодо протидії дрібному хуліганству; пострадянський (сучасний) (1992 р. – до сьогодні) – удосконалення законодавства з питань протидії дрібному хуліганству;
– аргументовано необхідність прийняття уніфікованого нормативно-правового акта, яким би було визначено основні засади протидії дрібному хуліганству, зокрема, Закону України «Про громадський порядок», та сформульовано низку конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до деяких чинних нормативно-правових актів України, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»; «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;
удосконалено:
– теоретичні положення щодо визначення об’єкту дрібного хуліганства, до якого слід віднести громадський порядок, громадський спокій і майно фізичних та юридичних осіб;
– наукові підходи щодо розуміння об’єктивної сторони дрібного хуліганства, яка характеризується активними діями, до яких належить нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян;
– характеристику суб’єктивної сторони дрібного хуліганства: визначено, що дрібне хуліганство обумовлене навмисною виною; мотивами дрібного хуліганства є неповага до суспільства, правил поведінки, що встановлені в цьому суспільстві, традицій, норм моралі, до інтересів інших людей тощо;
– наукові положення про діяльність суб’єктів протидії дрібному хуліганству, до яких відносяться Президент України, органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, правоохоронні органи), органи місцевого самоврядування, а також сім’я, школа, трудовий колектив тощо;
– наукові підходи щодо ролі органів внутрішніх справ у адміністративно-правовому механізмі протидії дрібному хуліганству: визначено, що повноваження органів внутрішніх справ у сфері протидії дрібному хуліганству спрямовані на виконання адміністративної (організаційної), контрольної, виконавчої, юрисдикційної функцій;
набули подальшого розвитку:
– характеристика особливостей провадження в справах про дрібне хуліганство, які полягають, по-перше, в процедурі оформлення протоколу про дрібне хуліганство; по-друге, в предметі доводу; по-третє, в суб’єктах, що уповноважені розглядати справи про дрібне хуліганство;
– характеристика суб’єкту дрібного хуліганства, якому властиві такі риси: вік – 25–29 років; наявність середньої освіти; відсутність постійного місця роботи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері: висновки дисертації можуть служити теоретичною основою для подальшої розробки проблем адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству, а також застосування заходів адміністративної відповідальності відносно осіб, що вчиняють дрібне хуліганство;
– у правотворчості: в результаті проведеного дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «По міліцію», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тощо;
– у правозастосовній діяльності: теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть використовуватись органами внутрішніх справ у застосовуванні заходів адміністративної відповідальності (акт впровадження ГУМВС України в Донецькій області від 27.01.2012 р.);
– у навчальному процесі: при викладанні та вивченні курсів «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ», «Основи управління в ОВС», «Організація та тактика діяльності міліції громадської безпеки», а також у науково-дослідній роботі курсантів і слухачів (акт впровадження Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ МВС України від 17.02.2011 р., акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України від 02.02.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 4 науково-практичних та наукових конференціях, круглих столах: «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (м. Сімферополь, 2009 р., 2010 р.), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 2010 р.), «60-летие со дня подписания Конвенции по защите прав человека и основополагающих свобод 1950 г.» (г. Симферополь, 2010 г.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 3 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що полягає в комплексному та правовому аналізі адміністративно-правової протидії дрібному хуліганству. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. З’ясовано, що в історії становлення та розвитку законодавства щодо протидії дрібному хуліганству виділяється 3 етапи: імперський (1649–1917 рр.) – зародження законодавства щодо протидії дрібному хуліганству; радянський (1918–1991 рр.) – створення та розвиток законодавства щодо протидії дрібному хуліганству; пострадянський (сучасний) (1992 р. – до сьогодні) – удосконалення законодавства з питань протидії дрібному хуліганству.
2. Встановлено, що під дрібним хуліганством слід розуміти публічне висловлювання нецензурною лайкою в місцях перебування громадян або дії, спрямовані проти особистості громадянина або його майна, та інші дії, що свідчать про неповагу до суспільства; порушення громадського порядку і спокою громадян, яке не має грубого та інтенсивного характеру.
Доведено, що головними причинами та умовами, які сприяють вчиненню дрібного хуліганства, є такі: політичні, правові, організаційні, соціальні, індивідуальні, економічні. Так, за результатами інтерв’ювання, серед причин та умов, що сприяють вчиненню дрібного хуліганства, 27,0 % респондентів виділили економічні, 21,0 % – політичні, 32,0 % – правові, 4,0 % – організаційні, 8,0 % – соціальні, 8,0 % – індивідуальні.
3. Встановлено, що об’єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, громадський спокій і майно фізичних та юридичних осіб.
Під громадським порядком (зокрема, родовим або безпосереднім об’єктом дрібного хуліганства) слід розуміти врегульовану нормами права та іншими соціальними нормами систему суспільних відносин, що забезпечує реалізацію прийнятних умов для здійснення суспільно корисної діяльності, відпочинку громадян, громадського спокою, а також захист суспільної моралі, недоторканності особи, її честі та гідності.
Громадський спокій (безпосередній об’єкт) визначається як нормальний ритм життя населення, обумовлений взаємним шанобливим ставленням членів суспільства безпосередньо один до одного.
4. Визначено, що об’єктивна сторона характеризується активними діями, до яких відносяться нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Доведено, що під нецензурною лайкою слід розуміти найбільш цинічні слова, що належать до сфери статевих відносин, характеристики особи та фізіологічних процесів. Громадське місце – це місце спілкування людей з метою задоволення різноманітних життєвих потреб. До інших дій слід віднести такі: безпідставні дзвінки до органів державної влади, місцевого самоврядування; використання піротехнічних засобів у нічний час тощо.
Встановлено, що дрібне хуліганство відрізняється від хуліганства-злочину такими специфічними ознаками: по-перше, порушення громадського порядку не має грубого та інтенсивного характеру; по-друге, в діях особи відсутня явна неповага до суспільства; по-третє, дії особи не пов’язані з заподіянням тілесних ушкоджень, застосуванням предметів, що спеціально пристосовані для їх заподіяння; по-четверте, ці дії не пов’язані з вчиненням опору представникам влади або представникам громадськості, які здійснюють охорону громадського порядку.
5. З’ясовано, що суб’єктом дрібного хуліганства визнається конкретна фізична особа з чітко визначеними ознаками, тобто така особа, яка за своїм психологічним станом (осудна, тобто здатна усвідомлювати характер своїх дій ї керувати ними) і віком (досягнення 16 років) має можливість правильно орієнтуватися в подіях, що відбуваються. Для особи, яка вчинила дрібне хуліганство, характерні такі риси: вік – 25–29 років; наявність середньої освіти; відсутність постійного місця роботи.
6. Доведено, що з суб’єктивної сторони дрібне хуліганство обумовлене навмисною виною. Вчинення дрібного хуліганства з необережності є неможливим. Мотивами дрібного хуліганства є, по-перше, неповага до суспільства, правил поведінки, що встановлені в цьому суспільстві, традицій, норм моралі, до інтересів інших людей; по-друге, намагання суб’єкта виявити власне гіпертрофоване «Я». Мета дрібного хуліганства полягає в намаганні, по-перше, продемонструвати неповагу до суспільства; по-друге, порушити громадський порядок; по-третє, підвищити власний авторитет; по-четверте, принизити особистість.
7. Встановлено, що до суб’єктів протидії дрібному хуліганству відносяться Президент України, органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, правоохоронні органи), органи місцевого самоврядування, а також сім’я, школа, трудовий колектив, засоби масової інформації. Такі суб’єкти на всіх «соціальних рівнях» відповідно до своїх повноважень забезпечують протидію дрібному хуліганству.
З’ясовано, що адміністративно-правова протидія дрібному хуліганству – це систематична і цілеспрямована діяльність відповідних суб’єктів (державних і соціальних) щодо осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя, систематично порушують громадський порядок і демонструють неповагу до суспільства й існуючих правил поведінки в цьому суспільстві. До змісту даного поняття входять такі дії: виявлення, вивчення та усунення (за наявності такої можливості) причин та умов, що сприяють вчиненню дрібного хуліганства; виявлення й аналіз поведінки осіб, які ведуть антигромадський спосіб життя; взяття цих осіб на відповідні обліки; надання їм необхідної допомоги (соціальної, психологічної, медичної, педагогічної тощо).
8. Встановлено, що органи внутрішніх справ посідають провідне місце в механізмі протидії дрібному хуліганству. Проте робота, що проводиться, потребує значної активізації у зв’язку з великою кількістю зафіксованих випадків дрібного хуліганства. Обґрунтовано положення про те, що повноваження органів внутрішніх справ у сфері протидії дрібному хуліганству спрямовані на виконання адміністративної (організаційної), контрольної, виконавчої, юрисдикційної функції. Наведену класифікацію підтримали 71,0 % опитаних респондентів.
9. Встановлено основні особливості провадження в справах про дрібне хуліганство, а саме: по-перше, процедура оформлення протоколу про дрібне хуліганство, окрім КУпАП, регулюється Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом МВС України від 22 лютого 2001 р. № 185; по-друге, предметом доказу є факт порушення громадського порядку, факт порушення громадського спокою, факт заподіяння матеріальної шкоди, факт приниження людської гідності; по-третє, особливості повноважень органів (посадових осіб), які мають право розглядати ці справи, складати протоколи в справах та накладати адміністративні стягнення.
10. Окреслено прогалини та колізії в чинному в цій сфері законодавстві. З метою їх усунення обґрунтована потреба у прийнятті Закону України «Про громадський порядок». Також запропоновано низку змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Административный кодекс УССР. – Офиц. изд. – Х. : Юрид. изд-во Наркомюсту УССР, 1928. – 115 с.
3. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квіт. 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – 29 травня.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 р. // ВВР УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122 (зі змінами).
5. Об уголовной ответственности за мелкие кражи на производстве и за хуліганство : Указ Президиума ВС СССР от 10 августа 1940 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1940. – №28 (91) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Указу : http://www.geocities.com/capitolhill/ parliament/7231/ukaz.htm#t3.
6. Об усилении ответственности за хуліганство : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 июля 1966 г. // ВВС СССР. – 1966. – № 30. – Ст. 595.
7. Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Затверджене наказом МВС України № 550 від 11 листопада 2010 р.
8. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку : Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лют. 1991 р. // [зб. Постанов Ради Міністрів УРСР. – 1991]. – № 3. – Ст. 18.
9. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07 квітня 2011 р. // ВВР України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
10. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19 черв. 2003 р. // ВВР України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
11. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 груд. 1995 р. // ВВР України. – 1995. – № 46. – Ст. 345.
12. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 груд. 1993 р. // ВВР України. – 1994. – № 11. – Ст. 50 (зі змінами).
13. Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Закону України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 трав. 2004 р. № 9. – Режим доступу : http://www.hotline.ualiberty. com/practics/details/83?Practics_pg=6&practicsn_filter=law.
14. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лют. 1994 р. // ВВР України. − 1994. − № 27. − Ст. 218 (із змінами).
15. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України : Закон України від 10 січ. 2002 р. // ВВР України. – 2002. – № 16. – Ст. 54.
16. Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МВС України № 185 від 22 лют. 2001 р.
17. Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї : Наказ Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді, Міністерства внутрішніх справ України № 3/235 від 9 берез. 2004 р.
18. Про затвердження Положення про громадського помічника дільничного інспектора міліції в сільській місцевості : Наказ МВС України № 595 від 25 лип. 2005 р.
19. Про затвердження положення про Міністерство внутрішніх справ України : Указ Президента України № 1138 від 17 жовт. 2000 р. // Офіційний вісник України. – № 42. – 2000 р.
20. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України : Наказ МВС України № 404 від 28 лип. 1994 р.
21. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності : Указ Президента України № 1119 від 19 лип. 2005 р. // режим доступу до документу : http://uapravo.net/data/base18 /ukr18682.htm.
22. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України №1573/99 від 15 груд. 1999 р. // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 45.  Ст. 212.
23. Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990 р. // ВВР України. – 1991. – № 4. – Ст. 20 (зі змінами).
24. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 трав. 1997 р. // ВВР України. – 1997. – № 24. – Ст. 170 (із змінами).
25. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. // ВВР України. – 1999. – № 35. – Ст. 27.
26. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх : Закон України від 24 січн. 1995 р. // ВВР України. – 1995. – № 6. – Ст. 35 (зі змінами).
27. Податковий кодекс України : Закон України від 02 грудня 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Т. 1. – Ст. 324 (зі змінами).
28. Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Указ Президента України № 1138/2000 від 17 жовт. 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42.  Ст. 234 (зі змінами).
29. Про попередження насильства в сім’ї : Закон України від 15 листоп. 2002 р. // ВВР України. – 2002.–№ 10.– Ст. 70.
30. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16 берез. 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 23. – Ст. 176 (зі змінами).
31. Про прокуратуру : Закон України від 5 листоп. 1991 р. // ВВР України. – 1997.– № 24.– Ст. 170.
32. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 27. – Ст. 382 (зі змінами).
33. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22 черв. 2000 р. // ВВР України. – 2000. – № 40. – Ст. 338 (зі змінами).
34. Уголовный кодекс СССР / [сб. Законов РСФСР]. – 1926. – № 33. – Ст. 269.
35. Кримінальний кодекс України від 05 квіт. 2001 р. // ВВР України. – 2001. – № 25–26. – Ст.131.
36. Агапов А.Б. Административное право : [учебник] / А.Б. Агапов– М. : Издат.-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2004. – 932 с.
37. Адміністративна справа № 142331 за вчинення громадянином Мутко А.В. адміністративного правопорушення передбачено ст. 173. – Сімферополь. – 2010. – 21 с.
38. Адміністративна справа № 161442 за вчинення громадянином Жуковим М.В. адміністративного правопорушення передбачено ст. 173. – Сімферополь. – 2011. – 16 с.
39. Административная ответственность за нарушение общественного порядка: законодательство и практика его применения органами внутренних дел : учебн. пособие / [А.М. Арбузкин, М.Н. Бирюков, И.Н. Зубов и др]. – М. : ВНИИ МВД России, 1993. – 92 с.
40. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: учебник / [Г.А. Туманов, Л.М. Розин, П.М. Самохин и др.]; под ред. Л.Л. Попова. – М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 222 c.
41. Административное право России. Ч. 2. : учебн. / [Н.П. Анисимова, Н.И. Буденко, Б.П. Кондратов и др.] : под ред. д-ра. юрид. наук, проф. А.П. Коренева. – М. : Московский юрид. ин-т МВД России. Изд-во «Щит-М». – 1998. – 314 с.
42. Административное право Украины : учебн. пособие / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. : под ред. проф. Ю.П. Битяка. – [3-е изд., перераб и доп.]. – Х. : Право, 2005. – 580 с.
43. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посібн. / [А.Т. Комзюк, В.А. Гуменюк, Г.В. Джагупов та ін] : за заг. ред. доц. А.Т. Комзюка. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – Х. : Ун-т внутр.справ, 2000. – 100 с.
44. Адміністративна діяльність міліції : підручн. / [І.П. Голосніченко, О.П. Рябченко, А.Т. Комзюк та ін.] : за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 440 с.
45. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: [підручник] / І.П. Голосніченко; В.К. Колпаков; Л.М. Кононенко; В.І. Шакун. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 178 с.
46. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник для слухачів та курсантів вузів МВС України / [І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондратьєв, В.К. Колпаков та ін.]; за ред. І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондратьєва. – К. : Укр. акад. внутр. справ; Міжнар. освітній фонд ім. Ярослава Мудрого; КМУЦА, 1999. – 178 с.
47. Адміністративне право України. Академічний курс : підручн. [у 2 т. :Т. 1]. Загальна частина / [В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк] : ред. колегія : В.Б. Авер’янов (голова) – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004. – 584 с.
48. Адміністративне право України: словник-довідник / В.К. Шкарупа, Ю.А. Ведєрніков, В.П. Підчибій та ін. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, 2001. – 196 с.
49. Актуальные проблемы совершенствования общественного порядка и общественной безопасности : [под. ред. проф. Г.А. Туманов]. – М. : Акад. МВД СССР, 1987. – 316 с.
50. Александров В.А. Хрестоматия по истории СССР. XVI–ХVП вв. / В.А. Александров, В.И. Корецкий; под ред. А.А. Зимина. – М. : 1962. – 750 с.
51. Алексеев С.С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 с.
52. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
53. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М. : Зерцало, 1997. – 680 с.
54. Алкоголь – пагубні наслідки [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті : www.medalkotest.com/simptomy.html
55. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании. / Л.Н. Анисимов. – М. : Юрид. лит. – 1988. – 176 с.
56. Антонов-Романовский Г.В. Влияние пьянства и алкоголизма на преступность и борьба с ним / Г.В. Антонов-Романовский // Советское государство и право. – № 10. – 1975 – С. 24–27.
57. Арбатов Л.А. Толковий словарь русской брани / Л.А. Арбатов – М. : Изд-во «Аргус», 2002. – 322 с.
58. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренних дел (милиции) в сфере охраны общественного порядка / А.М. Арбузкин // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 54 – 61.
59. Афанасьєв К.К. Організація діяльності дільничного інспектора міліції : [навч. посібн.] / К.К. Афанасьєв, А.В. Бережной, А.П. Головін. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. – 340 с.
60. Бандурка А.М. Административная деятельность в ОВД / А.М. Бандурка. – Х., 2001. – 366 с.
61. Бандурка А.М. Административный процесс / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 354 с.
62. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.02 «Конституційне право; адміністративне право» / О.М. Бандурка. – Х., 1994. – 16 с.
63. Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України : [підручн.] / О.М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 780 с.
64. Басов А.В. Адміністративна відповідальність в умовах надзвичайного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь : 2006. – Вип. 9. – С. 279–287.
65. Басов А.В. Історичний аналіз формування законодавства про надзвичайний стан на українських землях у ХV–XX століттях / А.В. Басов // Право і безпека. – 2005/4. – № 6. – С. 143–147.
66. Басова Ю.Ю. Контрольно-наглядова діяльність міліції громадської безпеки : дис. … кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Ю.Ю. Басова. – Харків., 2006. – 202 с.
67. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. / Бахрах Д.Н. – Свердловск : Урал. ун-т, 1989. – 204 с.
68. Бахрах Д.Н. Административное право : [учебн. для вузов] / Бахрах Д.Н. – М. : БЕК, 1999. – 386 с.
69. Бахрах Д.Н. Административное право : [учебн. для вузов]. / Бахрах Д.Н. – М. : БЕК, 2000. – 276 с.
70. Бахрах Д.Н. Административное право России : [учебн. пособие для вузов] / Д.Н. Бахрах. – М. : НОРМА, 2002. – 448 с.
71. Бахрах Д.Н. Административное право : [учебн. для вузов] / Д.Н. Бахрах, Б.В. Россинский, Ю.Н. Старилов. – М. : НОРМА, 2004. – 786 с.
72. Берлач А.І. Адміністративне право України : [навч. посіб. для дист. навч] / А.І. Берлач. – К. : Ун.-т «Україна», 2005. – 472 с.
73. Битяк Ю.П. Адміністративне право. (Загальна частина) : [конспект лекцій] / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1996. – 224 с.
74. Білоконь М.В. Державне управління у сфері охорони громадського порядку : [монографія] / М.В. Білоконь. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 680 с.
75. Борисов Г.Л. Проблемные вопросы правового обеспечения участия милиции в государственной системе реагирования на чрезвычайные ситуации / Г.Л. Борисов, В.А. Баранов, С.М. Доровской // Проблемы совершенствования деятельности органов внутренних дел в чрезвычайных ситуациях. [сб. науч. тр. ]. – М. : 1993. – С. 3–12.
76. Борисов С.В. Отграничение хулиганства от мелкого хулиганства / С.В. Борисов // Вестник Воронежского института МВД России. – 2005. – № 1. – С. 19–22.
77. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / К.Л. Бугайчук. – Х., 2002. – 242 с.
78. Бурцев А.С. Ответственность за мелкое хуліганство : [монография] / А.С. Бурцев. – Белгород : Белгород. гос. ун-т, 2004. – 96 с.
79. Бурцев А.С. Административная ответственность за мелкое хулиганство : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право; Финансовое право; Информационное право» / А.С. Бурцев. – М., 2003. – 24 с.
80. Бурцев А.С. Административная ответственность за мелкое хуліганство : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.14 / А.С. Бурцев. – М., 2003. – 164 с.
81. Бурцев А.С. Совершенствование правовой базы борьбы с мелким хулиганством в 50–60-х годах прошлого века / А.С. Бурцев // Право: теория и практика. – М. : 2002. – C. 34–39.
82. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. : голов. ред. В.Т. Бусел.] – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
83. Виконавча влада і адміністративне право / [В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко , Ю.П. Битяк та ін.] : [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
84. Власова С.А. Генезис законодательства об ответственности за мелкое хулиганство / С.А. Власова //Административное право и процесс. – 2004. – № 2. – С. 32 – 33.
85. Власов В.А. Новое законодательство об административных штрафах / В.А. Власов. – М. : Госюристдат, 1963. – 140 с.
86. Власов В.А. Советское административное право : [учебн. для институтов и факультетов] / В.А. Власов, С.С. Студеникин – М. : Госюридиздат, 1959. – 534 с.
87. Вопросы теории и практики административно-правового регулирования: межвузовский сборник научных трудов. – Свердловск : 1983. – 140 с.
88. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР / Галаган И.А. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. – 198 с.
89. Головкова О.М. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / О.М. Головкова. – Ірпінь, 2009. – 205 с.
90. Гришаев П.И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка / П.И. Гришаев. – М. : 1957. – 236 с.
91. Гришанин И.Ф. Юридическая квалификация хулиганских действий / И.Ф. Гришанин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 152 с.
92. Гущин В.В. Чрезвычайное положение: административно-правовой аспект : [пособие] / В.В. Гущин. – М. : ВНИИ МВД России, 1996. – 76 с.
93. Данилова С.И. Классификация причин и условий, способствующих свершению преступлений / С.И. Данилова // Актуальные проблемы работы органов внутренних дел : [сб. науч. Тр. адъюнктов и соискателей]. –М. : ВМИИ МВД России, 2001. – С. 37–42.
94. Дементьев М.В. Участие трудящихся в охране общественного порядка / М.В Дементьев. – М. : ВШ МВД СССР, 1960. – 147 с.
95. Демиденко В.А. О статусе участкового инспектора милиции / В.А. Демиденко // Проблемы совершенствования деятельности участкового инспектора милиции : [межвузовский сб. научных трудов]. – К. : 1989. – С. 2426.
96. Додин Е.В. Исполнение постановлений о наложении административных взысканий : [учебн. пособие] / Додин Е.В. – Одесса : Юрид. лит., 1999. – 68 с.
97. Додин Е.В. Понятие и причины административной деликтности / Е.В. Додин // Проблемы административного права и совершенствования административной деятельности органов внутренних дел : [сб. науч. трудов]. – К. : НИ и РИО. – 1981. – С. 44–54.
98. Долженков О.Ф. Довідник дільничного інспектора міліції / О.Ф. Долженков, Х.П. Ярмакі, А.А. Аносенков. – Одеса : НДРВВ ОЮІ НУВС, 2005. – 200 с.
99. Дорогих Н.М. Низвержение пагубных традиций / Н.М. Дорогих – К. : Политиздат Украины, 1989. – 125 с.
100. Дубко Ю.В. Управление органами внутренних дел в особых условиях : [монография] / Ю.В. Дубко : [под общ. ред. д-ра юрид. наук проф. акад. АПрН Украины А.М. Бандурки]; МВД Украины. – НУВД, Крым. юрид. ин-т.  Луганск : РИО ЛАВД, 2004.  776 с.
101. Думко Ф.К. Підготовка курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Ф.К. Думко. – Одеса, 2000. – 20 с.
102. Думко Ф.К. Підготовка курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями / Ф.К. Думко. – Одеса : Астропринт, 2002.– 168 с.
103. Егоров В.С. Уголовная ответственость за хулиганство : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / В.С. Егоров. – М., 2000. – 170 с.
104. Елистратов А.И. Административное право / А.И. Елистратов. – М. : Типография И.Д. Сытина, 1911. –112 с.
105. Елистратов А.И. Административное право : [лекции А.И. Елистратова] / А.И. Елистратов. – М. : Изд-во Моск. о-ва народ. ун-тов, 1911. – 234 с.
106. Еропкин М.И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М.И. Еропкин, Л.Л. Попов. – Л. : Акад.. МВД СССР, 1973. – 328 с.
107. Еропкин М.И. Участие трудящихся в охране общественного порядка / М.И. Еропкин. – М. : Госюриздат, 1959. – 80 с.
108. Жижиленко А.А. О хулиганстве (юридический очерк) / А.А. Жижиленко // Хулиганство и преступление. – 1927. – С. 121–127.
109. Звіт про адміністративну діяльність органів внутрішніх справ за 2006 рік. – К. : МВС України, 2006. – 22 с.
110. Звіт про адміністративну діяльність органів внутрішніх справ за 2007 рік. – К. : МВС України, 2007. – 21 с.
111. Звіт про адміністративну діяльність органів внутрішніх справ за 2008 рік. – К. : МВС України, 2008. – 24 с.
112. Звіт про адміністративну діяльність органів внутрішніх справ за 2009 рік. – К. : МВС України, 2009. – 22 с.
113. Звіт про кількість правопорушень (1990–2010) [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України. – Режим доступа : http://ukrstat.gov.ua/.
114. Забуриин В.И. Уголовная ответственность за хулиганство : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / В.И. Забуриин. – М., 2003. – 190 с.
115. Жиліков Т.С. Протидія дрібному хуліганству як один із напрямків забезпечення прав громадян в сучасній Україні / Т.С. Жиліков // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции [«Правовые гарантии обеспечения прав человека в современной Украине»], (Симферополь, 24 апр. 2008 г.) / Мин-во образования и науки Украины, Одесская национальная юридическая академия, экономико-правовой факультет. – Симферополь : Одесская национальная юридическая академия, экономико-правовой факультет, 2008. – С. 355–357.
116. З початку року у Криму відпочила рекордна кількість людей [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті : http://crimea.unian.net/detail/1142.
117. Зарубин В.И. Уголовная ответственность за хулиганство: дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / В.И. Зарубин. – М., 2001. – 190 с.
118. Зарубицкая Т.К. Органы внутренних дел как субъект административной юрисдикции / Т.К. Зарубицкая // Вопр. охраны общественного порядка и соц. собственности в свете Основ законодательства Союза ССР и союзных республик об административных правонарушениях. – Горький, 1981. – С. 120–140.
119. Звіт відділу у справах сім’ї і молоді управління Сімферопольської міської ради за 2007 р.
120. Исаев И.А. История государства и права России / И.А. Исаев. – М. : БЕК, 1993. – 254 с.
121. Исполнение административных взысканий органами внутренних дел : учебн. пособие / [Е.М. Андреев, С.И. Бертуш, И.Н. Зубов и др.]. – М. : ВНИИИ МВД СССР, 1990. – 138 с.
122. Історія держави і права України : [у 2 т. : Т 1] / [В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький та ін.]; за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – К. : Концерн «Видавничий Дім Ін-Юре», 2003. – 656 с.
123. Каблов Д.С. Адміністративно-правовий статус членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Д.С. Каблов. – Х., 2008. – 19 с.
124. Калаянов Д.П. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України : [науково-практична розробка] / Д.П. Калаянов, С.М. Остюченко, А.А. Аносенков. – [вид. 2-ге, доп]. – Одеса : Одес. ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.
125. Калмыков В.Т. Хулиганство и меры борьбы с ним / В.Т. Калмыков– Минск : Минсккнига, 1979.  216 с.
126. Кириченко В.Ф. Об усилении борьбы с хулиганством / В.Ф. Кириленко – М. : Изд-во «ЗНАНИЕ», 1967. – 75 с.
127. Кисин В.Р. Административное правонарушение : понятие, состав, квалификация : [учебн. пособие] / В.Р. Кисин. – М. : Знание, 1991 – 98 с.
128. Кисин В.Р. Доставление и административное задержание правонарушителей / В.Р. Кисин // Советская милиция. – 1986 . – № 1.– С. 32–35.
129. Ківалов С.В. Адміністративне право України : [навчально-методичний посібн.] / С.В. Ківалов, Л.P. Біла. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – 312 с.
130. Клюшниченко А.П. Административная борьба с мелким хулиганством и злостным пьянством / А.П. Клюшниченко. – К. : Юрид. лит., 1967. – 152 с.
131. Клюшниченко А.П. Производство по делам о мелком хулиганстве (из опыта работы Украинской ССР) / А.П. Клюшниченко – К. : Киевская высшая школа МВД СССР, 1970. – 148 с.
132. Ковалкин А.А. Мелкое хулиганство и меры борьбы с ним: правовые и социологическое исследование : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук. : специал. № 711 «Государственное и административное право»; № 715 «Уголовное право и уголовный процесс» /А.А. Ковалкин. – Воронеж, 1969. – 22 с.
133. Кодекс Украины об административных правонарушениях: научно-практический комментарий / [А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др.], под общ. ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. – [изд. 6-е, доп. и перераб]. – Х. : Одиссей, 2008. – 1024 с.
134. Козаченко И.Я. Квалификация хулиганства и отграничение его от смежных составов преступлений / И.Я. Козаченко. – Свердловск : 1984. – 180 с.
135. Коваль Л.В. Административно-деликтное правоотношение : учебн. пособие / Л.В. Коваль. – К. : Вища школа, 1979. – 280 с.
136. Коломоєць Т.О. Заходи адміністративного попередження як складова адміністративного примусу : аналіз сучасного стану в Україні та перспективи розвитку / Т.О. Коломоєць // Держава і право : [зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 18]. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С. 152 –156.
137. Колонтаевский Ф.Е. Организация и совершенствование деятельности милиции общественной безопасности : [учебно-методические материалы] / Ф.Е. Колонтаевский. – М. : Академия управления МВД России, 1992. – 64 с.
138. Колонтаевский Ф.Е. Служба охраны общественного порядка и пути ее совершенствования : [учебн. пособ.] / Ф.Е. Колонтаевский. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1981. – 96 с.
139. Колпаков В.К. Адміністративне право України : [підручн.] / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
140. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: [монографія] / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер. – 2004. – 524 с.
141. Колпаков В.К. Адміністративне право України : [підручн.] / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
142. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно–правові питання реалізації [Монографія] / А.Т. Комзюк : [за заг. ред. проф. О.М. Бандурки]. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
143. Коревий Г.В. Адміністративна відповідальність за порушення авторських та суміжних прав : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Г.В. Коревий. – Одеса, 2002. – 178 с.
144. Красиков Ю.А. Хулиганство, его сущность, причини и профілактика : автореф дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук / Ю.А. Красиков. – Саратов : 1966, – 20 с.
145. Криминология : учебн. / [С.Б. Алимов, Ю.М. Антонин, С.П. Бузынова и др.]; под ред. акад. В.Н. Кудряльцева, проф. В.Е. Эминова. – М. : Юристъ. 1997. – 512 с.
146. Криминология : учебн. / [В.Н. Бурлаков, В.В. Вандышев, И.В. Волгарева и др.]; под ред. В. Н. Бурлакова, Н.М. Кропачева. – СПб. : Санкт-Петербургский гос. ун-т, Питер, 2002. – 432 с.
147. . Краснопаев В.А. Объект преступления в российском уголовном праве : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / В.А. Краснопаев. – М., 2003. – 187 с.
148. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці : навч. посібн. / Я.В. Крушельницька. – К. : КНЕУ, 2000. – 232 с.
149. Кутафин О.Е. Судебная власть в России : история, документы :Т. V / О.Е. Кутафин, В.М. Лебедев, Г.Ю. Семигин. – М. : Мысль. – 2003. – 520 с. (Советское государство).
150. Куц М.Т. Уголовно-правовая борьба с хулиганством / М.Т. Куц. – К. : 1965. – 134 с.
151. Лазарев Б.М. Административные правонарушения и ответственность за их совершение / Б.М. Лазарев // Советское государство и право. – 1985. – № 8. – С. 6–8.
152. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : [монографія] / Д.М. Лук’янець. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
153. Ленин В.И. Полное собрание починений : Т. 35 / В.И. Ленин. – М. : 1917. – 723 с.
154. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения / А.Е. Лунев. – М. : Госюриздат, 1961. – 186 с.
155. Люблинский П.И. Хулиганство и его социально-бытовые корни / П.И. Люблинский // Хулиганство и хулиганы. – 1929. – С. 36–45.
156. Малиновський В.Я. Державне управління : [навч. посібн.], вид. 2-ге, доп. та перероб. / В.Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
157. Мартиненко О.А. Криминологические проблемы мотивов и мотиваций хуліганства : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / О.А. Мартиненко. – Х., 1997. – 208 с.
158. Матюнин А.Ф. Криминологический анализ и предупреждение хуліганства : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / А.Ф. Матюнин. – М., 2000. – 201 с.
159. Мацелик М.О. Адміністративна відповідальність за ухилення від оподаткування : автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право та процес, фінансове право, інформаційне право» / М.О. Мацелик. – Ірпінь, 2005. – 20 с.
160. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : [учебн. пособ.] / А.И. Миколенко. – X. : Одиссей, 2004. – 272 с.
161. Михайленко П. Міліція чи поліція? Поліція! / П. Михайленко // Міліція України. – 2004. – № 4. – С. 2023.
162. Мокиенко В.М. Образы русской речи / В.М. Мокиенко. – М. : 1986. – 278 c.
163. Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію» / Я.Ю Кондратьєв, І.П. Голосніченко та ін. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 144 с.
164. Нечевин Д.К. Деятельность патрульно-постовой службы милиции в современных условиях: план единой дислокации / Д.К. Нечевин // Материалы научно-практической конференции «Совершенствование управления силами и средствами по планам единой дислокации». – М., 2001. – С. 24–27.
165. О судебной практике по делам о преступлениях несовершеннолетних (извлечение из Указа Президиума Верховного Совета СССР) // Советское право. – 1964. – № 6 – С. 173 –141.
166. Организация деятельности участковых инспекторов милиции: учебное пособие / [А.И. Микитенко, А.Б. Бережной, А.П. Головин и др.]. – Луганск: РИО МВД Украины, 2001.– 142 с.
167. Организация исполнения постановлений о наложении административных штрафов: методические рекомендации / И.Х. Асманов, А.К. Мустафин, А.С. Неймаловский, А.Ю. Якимов. – М. : ВНИИ МВД России, 1994. – 118 с.
168. Основи психології і педагогіки : [підруч. для вищ. закл. освіти] / О.М. Бандурка, В.О. Тюріна, О.І. Федоренко та ін. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2003. – 335 с.
169. Попов Л.Л. Некоторые административно-правовые вопросы теории и практики применения Указа Президиума Верховного Совета СССР «Об усилении ответственности за хулиганство» / Л.Л. Попов // О мерах по усилению борьбы с нарушителями общественного порядка : [сб. науч. тр]. – М. : Высш. шк. МООП СССР, 1967. – С. 6981.
170. Продайко С.В. Адміністративні правопорушення у митній сфері : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / С.В. Продайко. – Ірпінь., 2003. – 182 с.
171. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права [рук. авт. кол. Н.И. Панов.]. – Х. : 1993. – 165 с.
172. Рябов М.И. Деятельность органов внутренних дел по борьбе с хуліганством : [учебн. пособ.] / М.И. Рябов. – М. : Акад. МВД СССР, 1981. – 102 с.
173. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин : [монографія] / О.П. Рябченко : [за заг. ред. О.М. Бандурки]. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 304 с.
174. Серегин А.В. К вопросу о понятии общественного порядка в советском общенародном государстве / А.В. Серегин // Труды ВШ МООП РСФСР, 1963. – № 8. – С. 258–265.
175. Сінєльник Р.В. Захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Р.В. Сінєльник. – Х., 2008. – 20 с.
176. Стеценко С.Г. Адміністративне право України : [навч. посібн.] / С.Г. Стеценко. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
177. Стрельнов М.В. Похмільні рекорди / М.В. Стрельнов [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті : www.cripo.com.ua.
178. Телегин А.С. Ответственность граждан и должностных лиц за административные правонарушения: [учебное пособие] / Телегин А.С. – М.: Юрид. ин-т МВД, 1994. – 198 с.
179. Скакун О.Ф. Теория государства и права : учебн. / О.Ф. Скакун. – Х. : Консум, Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
180. Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия / М.Ю. Тихомиров. – [4-е изд., доп. и перераб]. – М. : Юринформцентр, 1998. – 526 с.
181. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс. – М. : Изд-во гр-на М.Ю. Тихомирова, 2001. – 652 с.
182. Ткаченко В. Хулиганство в новом уголовном кодексе / В. Ткаченко // Юрид. газ. – 1996. – № 50. – С. 4–6.
183. Толковый словарь русского языка [сост. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова]. – М. : АЗЪ, 1997. – 940 с.
184. Успенский А.Б. Мифологические аспекты русской экспрессивной фразеологии (статья первая) / А.Б. Успенский // Studio Slavica Hungrica. – XXIX. Budapest, 1983. – P. 33–69.
185. Хабибуллин Т.Ф. Понятие мелкого хулиганства / Т.Ф. Хабибуллин // [сб. статей адъюнктов и соискателей]. – М. : НИиРИО, 1968. – С. 71–79.
186. Хабибуллин Т.Ф. Мелкое хулиганство и его отличие от