АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ПИЯЦТВУ ТА АЛКОГОЛІЗМУ В УКРАЇНІ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГАДЖИАХМЕДОВ АРТУР ФАХРУДИНОВИЧ

УДК 351.761.1

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ПИЯЦТВУ
ТА АЛКОГОЛІЗМУ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Константінов Сергій Федорович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ 2010

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень……….….……………………… 3
Вступ…………..…………………..………………...………...… 4
Розділ 1. Загальнотеоретична характеристика пияцтва та алкоголізму
1.1. Поняття та стадії алкоголізації особи……..……………..……. 14
1.2. Причини та умови виникнення та розповсюдження алкоголізму в сучасних умовах………………………..……..…
39
1.3. Наслідки непомірного вживання алкогольних напоїв………... 56
Висновки до першого розділу………………………………….. 69
Розділ 2. Алкоголізація суспільства як передумова вчинення адміністративних правопорушень
2.1. Взаємозв’язок і взаємообумовленість пияцтва та алкоголізму з учиненням адміністративних правопорушень.........................
72
2.2. Адміністративні правопорушення, пов’язані з уживанням особою алкогольних напоїв……………….……..…..….………
91
2.3. Адміністративні правопорушення, обумовлені алкоголізацією суспільства….………………………………….
119
Висновки до другого розділу……………………………..……. 154
Розділ 3 Напрями вдосконалення адміністративно-правових заходів у сфері протидії пияцтву та алкоголізму
3.1. Удосконалення адміністративно-правових норм у сфері протидії алкоголізації українського суспільства………...……
158
3.2. Удосконалення діяльності державних органів і громадських організацій в сфері протидії пияцтву та алкоголізму….……...
174
Висновки до третього розділу………………………………….. 201
Висновки………………………………………………............... 205
Додатки………………………………………………………….. 213
Список використаних джерел………………………............... 326

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ВРУ – Верховна Рада України
ВСУ – Верховний Суд України
ДАІ МВС України – Державна автомобільна інспекція МВС України
ДПА – Державна податкова адміністрація
ДПІ України – Державна податкова інспекція України
ДТП – дорожньо-транспортна пригода
ЄС – Європейський Союз
ЗМІ – Засоби масової інформації
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
ККУ – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
МЮ України – Міністерство юстиції України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
ПДР – Правила дорожнього руху
РФ – Російська Федерація
США – Сполучені Штати Америки
ЦНС – Центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. У складний час проголошення Україною незалежності та проведення широкомасштабних заходів економічного і політичного характеру, особливе занепокоєння викликає загострення численних соціальних проблем, серед яких головне місце займають пияцтво й алкоголізм. Саме в зв’язку зі збільшенням кількості конфліктних ситуацій, економічною кризою та соціально-політичними негараздами в державі алкоголізація нації набуває загрозливих масштабів, втягуючи дедалі ширші прошарки населення – чоловіків, жінок та дітей.
Із здобуттям Україною незалежності, проголошенням курсу на розбудову демократичної правової держави, проблема протидії пияцтву та алкоголізму відійшла на другий план. Були знищені всі радянські інститути, що проводили діяльність, спрямовану на протидію пияцтву й алкоголізму, однак нові «антиалкогольні» структури створено так і не було. Також було ухвалено ряд законів, якими радянські правові акти втрачали чинність, однак нові акти, як правило, заходи протидії алкоголізації населення не передбачали. Усе це зумовило штучне заниження актуальності зазначеної проблеми. Так, останні фундаментальні наукові дослідження, присвячені проблемам протидії пияцтву й алкоголізму, датуються кінцем 80-х – початком 90-х років і в своїй основі ґрунтуються на радянській ідеології. Це, наприклад, праці Х.Р. Алімова, Г.В. Антонова-Романовського, Б.С. Бейсенова, М.Г. Богатирьова, З.Н. Болотової, Б.І. Гарбуза, Н.М. Дорогих, П.С. Елізарова, Г.Г. Заіграєва, Н.Я. Копита, Г.В. Кулікова, В.Т. Маляренка, П.С. Матишевського, Г.М. Міньковського, А.А. Музики, Є.Ф. Побігайла, Л.Л. Попова, В.П. Ревіна, А.Б. Сахарова, А.Я. Свєтлова, І.А. Склярова, Ю.В. Ткачевського, Б.Т. Шумиліна та інших. У наш час окремі питання правового регулювання організації та діяльності органів влади у галузі забезпечення громадського порядку, профілактики правопорушень та роботи з окремими групами населення розглядали В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, О.К. Безсмертний, В.Т. Білоус, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, П.А. Воробей, І.П. Голоснiченко, С.Т. Гончарук, В.Л. Грохольський, С.М. Гусаров, О.М. Джужа, Є.В. Додiн, А.П. Закалюк, Р.А. Калюжний, А.П. Клюшниченко, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Я.Ю. Кондратьєв, С.Ф. Константінов, О.В. Копан, В.В. Копєйчиков, О.В. Копан, М.В. Корнієнко, Є.Б. Кубко, В.І. Курило, М.І. Мельник, В.І. Олефір, В.П. Пєтков, М.П. Пихтін, Ю.І. Римаренко, А.О. Селіванов, В.Д. Сорокін, В.Д. Сущенко, Ю.О. Тихомиров, В.І. Шакун, М.Я. Швець, В.К. Шкарупа та інші автори.
Визнаючи досягнення цих вчених, відзначимо, що з моменту розробки ними основних наукових положень у сфері протидії алкоголізму пройшло, щонайменше, два десятиліття. За цей час в Україні відбулися докорінні зміни, які, окрім позитивних зрушень, зумовили загострення чисельних соціальних проблем, зокрема тих, що пов’язані з надмірним уживанням алкогольних напоїв. Зокрема, як свідчать статистичні дослідження, Україна є лідером серед ряду європейських країн за рівнем уживання алкогольних напоїв і пива й належить до числа 6 (з 50) країн Європи, в яких темпи зростання вживання алкоголю є найбільшими. Так, на сьогодні загальний показник уживання алкогольних напоїв в Україні перевищив позначку в 12 літрів на одну людину в рік, а пива – 60 літрів. Як наслідок – на обліку в медичних установах перебуває близько мільйона осіб, хворих на алкоголізм, з яких понад 120 тисяч – підлітки. При цьому лише за останні 10 років кількість людей, залежних від алкоголю, збільшилась у десять разів і щорічно збільшується ще на 50 тисяч. Різноманітними алкогольними розладами страждає близько 7 % населення України працездатного віку. І це лише офіційні дані, які не відображають і п’ятої частини реальних масштабів алкоголізації українського суспільства.
Водночас, на сьогодні більшість практичних питань, які стосуються нормативно-правового, організаційного, інформаційного, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення адміністративно-правової протидії алкоголізації українського суспільства, залишаються майже не вирішеними. Відсутність наукових розробок зазначених проблем у теорії негативно позначається на правотворчій діяльності, зумовлює прийняття невиважених, недосконалих і суперечливих правових актів. Унаслідок цього знижується ефективність антиалкогольних заходів, гальмується процес прийняття комплексних профілактичних програм і створення спеціальних антиалкогольних структур. Зокрема, переважна більшість опитаних нами громадян (78 %), працівників ОВС (68 %) та працівників закладів охорони здоров’я (66 %) наголошують на низькій ефективності й результативності існуючих заходів протидії пияцтву й алкоголізму; відповідно 37, 26 та 28 % респондентів вважають, що у державі взагалі відсутній будь-який план дій у сфері зменшення рівня алкоголізації українського суспільства; відповідно 45, 53 та 49 % основною причиною більшості кризових явищ у сучасній економіці й суспільному житті вважають високий рівень вживання алкоголю.
Викладене дає всі підстави стверджувати, що на сьогодні у сфері протидії пияцтву й алкоголізму утворився так званий «правовий і науковий вакуум», що зумовлює необхідність розробки та впровадження якісно нової державної стратегії протидії пияцтву й алкоголізму, що свідчить про актуальність обраної теми дисертації та практичну значущість отриманих результатів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з Концепцією адміністративної реформи в Україні, Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767), Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС України на період 2004–2009 років (Наказ МВС України №755 від 06.06.2004), Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2007 рік (п. 129).
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних положень адміністративно-правового регулювання діяльності державних органів і громадських організацій у сфері протидії пияцтву й алкоголізму.
З огляду на поставлену мету визначено такі завдання:
- дати загальну характеристику алкоголізації особи, визначити її стадії, а також проаналізувати поведінку та риси особи на кожній із цих стадій;
- з’ясувати причини й умови розповсюдження пияцтва та алкоголізму в сучасних умовах і провести їх класифікацію;
- розкрити наслідки впливу пияцтва й алкоголізму на здоров’я особи, а також на соціально-економічний розвиток українського суспільства;
- визначити напрями впливу пияцтва й алкоголізму на вчинення адміністративних правопорушень;
- дослідити систему адміністративних правопорушень, зумовлених пияцтвом та алкоголізмом, і на цій основі обґрунтувати пропозиції з її удосконалення;
- проаналізувати адміністративно-правові норми у сфері протидії алкоголізації українського суспільства та розробити пропозиції щодо їх удосконалення;
- охарактеризувати систему державних органів і громадських організацій, що ведуть боротьбу з пияцтвом й алкоголізмом, а також визначити напрями вдосконалення їх діяльності;
- сформулювати пропозиції з удосконалення адміністративно-правових актів у сфері протидії пияцтву й алкоголізму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері протидії алкоголізації українського суспільства.
Предмет дослідження – адміністративно-правова протидія пияцтву та алкоголізму в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань, у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати об’єкт дослідження, зокрема: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і зміст адміністративно-правових заходів протидії пияцтву й алкоголізму (розділи 1–3); аналіз і синтез, за допомогою яких з’ясовано місце адміністративно-правових заходів протидії пияцтву та алкоголізму в системі антиалкогольних заходів у цілому та в системі профілактичних заходів зокрема (підрозділи 3.1 та 3.2); системний підхід застосовувався з метою досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння структурно-функціональної характеристики адміністративно-правового механізму протидії алкоголізації як цілісної соціальної системи (розділ 3); формально-логічний метод дозволив з’ясувати логіко-методологічні засади побудови основних дефініцій (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3); формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу надав змогу всебічно вивчити існуючу систему правових норм, що закріплюють систему адміністративно-правових заходів протидії пияцтву та алкоголізму, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства у цій сфері (підрозділи 2.2 та 2.3, розділ 3); методи класифікації та групування використовувалися при аналізі наукових підходів до визначення алкоголізації, пияцтва, алкоголізму, причин і наслідків непомірного вживання алкогольних напоїв, взаємозв’язку пияцтва зі вчиненням адміністративних правопорушень, а також при дослідженні адміністративно-правових заходів протидії пияцтву та алкоголізму (розділи 1–3); статистичні методи використовувались при характеристиці негативного впливу пияцтва на здоров’я людини та соціально-економічний розвиток держави, при дослідженні зв’язку алкоголізації з учиненням адміністративних проступків, а також при аналізі якості роботи державних органів і громадських організацій у сфері протидії алкоголізації суспільства (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3 та 3.2); соціологічні методи використовувалися при з’ясуванні наявних у досліджуваній сфері проблем на основі проведення анкетувань (підрозділи 1.2, 2.2 та 2.3, розділ 3).
Емпіричну базу становлять статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України; аналітичні довідки, узагальнення судової практики, а також дані проведеного анкетування 610 респондентів, з яких: 240 – працівники ОВС; 160 – працівники закладів охорони здоров’я; 210 – громадяни.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що це одне із перших в українській правовій науці комплексне монографічне дослідження, спеціально присвячене аналізу адміністративно-правових заходів протидії алкоголізації українського суспільства у сучасних умовах.
На основі проведеного дослідження обґрунтовано ряд концептуальних висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії адміністративного права та процесу, а й для правозастосовчої діяльності державних органів і громадських організацій, зокрема:
уперше:
– сформульовано авторське визначення «алкоголізації», під якою пропонується розуміти процес зміни частоти, характеру й інтенсивності вживання алкогольних напоїв, що зумовлює виникнення і розвиток в особи алкогольної залежності та призводить до втягнення її в пияцтво й алкоголізм;
обґрунтовано необхідність:
– доповнення глави 14 КУпАП статтею 1781 – «Розпивання неповнолітнім пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та його перебування у п’яному вигляді»;
– поширення положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» на всіх громадян;
– прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку поводження з конфіскованим спиртом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, пивом (крім безалкогольного) та тютюновими виробами» з метою комплексного нормативно-правового регулювання питань, що виникають під час поводження з конфіскованими алкогольними напоями;
– доповнення КУпАП ст. 1563 – «Порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а також, зважаючи на особливу роль рекламування алкогольних напоїв у процесі алкоголізації, обґрунтовано доцільність прийняття Закону України «Про рекламу алкогольних напоїв і тютюнових виробів»;
– внесення змін до ряду нормативно-правових актів: 1) до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 та спільного Наказу МВС України і МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 з метою поширення сфери їх дії на всіх учасників дорожнього руху; 2) до ч. 3 ст. 127, статей 156, 1562, 1682, 176, 177, 1772, 179 та 180 КУпАП з метою посилення адміністративної відповідальності за правопорушення, зумовлені пияцтвом й алкоголізмом; 3) до статей 1, 11, 152 та 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з метою нормативного закріплення поняття «міцних алкогольних напоїв», поширення правил про нанесення медичного застереження на алкогольні напої, а також встановлення додаткових заборон на розповсюдження та вживання таких напоїв;
– прийняття «Національної стратегії профілактики пияцтва та алкоголізму в Україні на 2010 2020 роки», а також розроблено її проект з метою підвищення ефективності адміністративно-правових норм у сфері протидії алкоголізації, а також приведення чинного законодавства у цій сфері до міжнародних стандартів;
удосконалено:
– класифікацію етапів алкоголізації, до яких пропонується відносити: 1) абсолютну відмову від вживання алкоголю; 2) епізодичне вживання алкогольних напоїв: а) просте алкогольне сп’яніння; б) змінені форми простого алкогольного сп’яніння; в) патологічне сп’яніння; 3) зловживання алкогольними напоями без ознак алкогольної залежності; 4) зловживання алкогольними напоями, зумовлене алкогольною залежністю: а) пияцтво; б) алкоголізм (ординарний, хронічний, деградаційний);
– визначення таких понять, як «зловживання алкогольними напоями без ознак алкогольної залежності», «пияцтво» та «алкоголізм»;
– класифікацію причин та умов алкоголізації українського суспільства, а також основних мотивів уживання особою алкогольних напоїв, яка ґрунтується на узагальнених результатах сучасних наукових досліджень і даних проведеного анкетування;
– класифікацію негативних наслідків вживання алкогольних напоїв, серед яких пропонується вирізняти медико-біологічні та соціально-економічні;
– модель основних напрямів впливу пияцтва та алкоголізму на активізацію протиправної поведінки, в основу якої покладено найсуттєвіші характеристики можливих взаємозв’язків між уживанням алкогольних напоїв та вчиненням адміністративних правопорушень;
– класифікацію адміністративних правопорушень, пов’язаних з алкоголізацією, у межах якої пропонується виокремити: 1) адміністративні проступки, зумовлені безпосереднім уживанням особою алкогольних напоїв; 2) адміністративні проступки, зумовлені алкоголізацією всього суспільства;
дістало подальший розвиток:
– положення про необхідність посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з самогоноварінням, шляхом встановлення адміністративної відповідальності за виготовлення з метою збуту або збут самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення;
– вивчення взаємозв’язків між алкоголізацією та вчиненням адміністративних правопорушень є фундаментом для проведення паралельного прогнозування з метою своєчасного виявлення негативних тенденцій в їх розвитку та розробки на цій основі найдієвіших адміністративно-правових заходів із їх нейтралізації, скорочення та ліквідації;
– положення про те, що інститут адміністративної відповідальності за правопорушення, зумовлені пияцтвом, є одним із найдієвіших заходів правової протидії алкоголізації, оскільки він дозволяє досягнути максимальних результатів при мінімальних затратах часу, сил та енергії правоохоронних органів; гармонійно об’єднати зусилля державних органів і громадськості; забезпечити найбільш раціональне та результативне поєднання каральних і морально-виховних заходів впливу на правопорушників;
– дослідження розмаїття причин і умов, які зумовлюють поширення пияцтва та алкоголізму, а також напрямів негативного впливу алкоголізації на соціально-економічний розвиток усього суспільства та здоров’я окремих його членів, і на основі цього зроблено висновок, що протидія цьому негативному явищу має здійснюватися із залученням максимально широкого кола суб’єктів: державних органів, громадських організацій і навіть окремих громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються у:
– правотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до нормативно-правових актів, якими визначаються: заходи адміністративної відповідальності за правопорушення, зумовлені пияцтвом та алкоголізмом; система, структура, завдання та функції державних органів і громадських організацій, діяльність яких спрямована на протидію алкоголізації населення; напрями державної політики у сфері протидії пияцтву та алкоголізму тощо (вих. КНУВС від 14.01.2010 № 28);
– навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративно-деліктне право», «Адміністративна діяльність», «Організація охорони громадського порядку», «Актуальні проблеми та організація попередження правопорушень», «Діяльність міліції громадської безпеки», «Судова медицина» тощо, а також при підготовці навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників (Акт впровадження наукових розробок у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ);
– правозастосовчій діяльності, у системі занять зі службової підготовки працівників органів внутрішніх справ (Акт впровадження наукових розробок у практичну діяльність ГУ УМВС України в АРК Крим).
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані у науково-дослідній роботі: для поглиблення теоретичних розробок питань, пов’язаних із вивченням етапів алкоголізації, причин і наслідків непомірного вживання алкогольних напоїв, напрямів впливу пияцтва й алкоголізму на вчинення правопорушень, а також шляхів удосконалення адміністративно-правового механізму протидії алкоголізації українського суспільства.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративної діяльності та міжкафедральному семінарі Київського національного університету внутрішніх справ. Підсумки розробки проблеми були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: «Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України» (28.04.2009, м. Черкаси – АПБ ім. Героїв Чорнобиля МНС України), «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України : шляхи його вдосконалення» (5-6 червня 2009, м. Івано-Франківськ – ПЮІ ЛьвДУВС); «Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю.І. Римаренка)» (4 червня 2009, м. Київ – КНУВС).
Публікації. Основні положення дисертації дістали відображення у шести наукових статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, три – у тезах науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці проблеми адміністративно-правової протидії алкоголізації та формулювання обґрунтованих пропозицій з удосконалення законодавства України в цій сфері. Найбільш важливими є такі висновки.
1. Визначено сутність, зміст та стадії алкоголізації особи, а також проаналізовано поведінку та риси особи на кожній з цих стадій. Зокрема, під алкоголізацією необхідно розуміти процес зміни частоти, характеру та інтенсивності вживання алкогольних напоїв, що обумовлює виникнення та розвиток в особи алкогольної залежності та призводить до втягнення її в пияцтво та алкоголізм. Запропоноване визначення є найбільш прийнятним, оскільки воно: 1) розкриває причини алкоголізації – зміна частоти, характеру та інтенсивності вживання алкоголю; 2) визначає алкоголізацію через виникнення та розвиток алкогольної залежності, що дозволяє визначити характерні риси особи на кожній стадії алкоголізації; 3) визначає алкоголізацію як процес, який має свій початок – перше вживання алкогольних напоїв, і логічне завершення – втягнення особи в пияцтво та алкоголізм.
Найбільш доцільно розрізняти наступні етапи алкоголізації особистості: 1) абсолютна відмова від уживання алкоголю; 2) епізодичне вживання алкогольних напоїв, у якому можна виділити просте алкогольне сп’яніння, змінені форми простого алкогольного сп’яніння та патологічне сп’яніння; 3) зловживання алкогольними напоями без ознак алкогольної залежності; 4) зловживання алкогольними напоями, обумовлене алкогольною залежністю, який, в свою чергу, поділяється на пияцтво та алкоголізм (ординарний, хронічний та деградаційний алкоголізм). Запропонована періодизація є найбільш логічною, оскільки: 1) враховує специфіку адміністративних заходів, спрямованих на зменшення рівня алкоголізації (які носять комплексний, міжгалузевий характер і враховують їх філософські, медико-біологічні, соціально-економічні, історичні, психологічні, а також юридичні особливості); 2) у повній мірі розкриває всі характерні особливості поведінки особи на тій чи іншій стадії алкоголізації, які є підставою застосування до неї конкретних адміністративно-правових заходів впливу; 3) відображає всі взаємозв’язки між уживанням алкогольних напоїв та їх впливом на особистість і її поведінку.
2. З’ясовано причини та умови розповсюдження пияцтва та алкоголізму в сучасних умовах, а також обґрунтовано їх класифікацію. Серед загальних причин, які обумовлюють виникнення та розповсюдження пияцтва та алкоголізму, доцільно розрізняти: 1) соціально-політичні; 2) соціально-економічні; 3) правові; 4) недоліки діяльності державних органів і громадських організацій; 5) соціокультурні; 6) соціально-психологічні; 7) матеріально-побутові; 8) недоліки виховання та організації відпочинку; 9) загальна терпимість до пияцтва; 10) розповсюдження хибних уявлень про властивості алкоголю. Водночас, загальносоціальні причини та умови пияцтва та алкоголізму прямо не обумовлюють, а лише підтримують високий рівень їх розповсюдженості в сучасних умовах. Тобто самі по собі вони не можуть призвести до виникнення та розвитку хворобливої пристрасті до алкоголю в кожної окремо взятої особи. Їх вплив проявляється тільки у взаємозв’язку з індивідуальними причинами, тобто конкретними життєвими ситуаціями, особистісними якостями та властивостями особистості, а також із умовами її життєдіяльності. Серед таких причин найбільш чітко проявляються наступні: 1) генетичні (спадкові); 2) біологічні; 3) психологічні.
За допомогою виявлення та аналізу індивідуальних причин пияцтва та алкоголізму, механізмів їх виникнення та впливу на поведінку особи, поєднаного з глибоким вивченням загальних причин алкоголізації, дозволить: розробити та впровадити в життя комплекс взаємообумовлених і взаємопроникаючих адміністративно-правових заходів протидії пияцтву та алкоголізму; спрогнозувати ефективність таких заходів; об’єднати зусилля різних державних органів і громадських організацій в їх реалізації; уникнути додаткових витрат коштів і енергії тисячі людей, що пов’язані з помилками під час розробки загального стратегічного курсу, спрямованого на протидію алкоголізації; впровадити в життя цілісну концепцію поступового зменшення рівня алкоголізації українського суспільства.
3. Визначено наслідки впливу пияцтва та алкоголізму на здоров’я особи, а також на соціально-економічний розвиток українського суспільства. Негативні наслідки вживання алкогольних напоїв найбільш доцільно об’єднати в дві великі групи Перша – медико-біологічні, в рамках якої найбільш чітко виявляється: 1) негативний вплив на травневу систему; 2) негативний вплив на серцево-судинну систему; 3) негативний вплив на нервову систему; 4) виникнення та загострення різноманітних психоневрологічних розладів; 5) виникнення алкогольних психозів; 6) негативний вплив на сечостатеву систему; 7) негативний вплив на дихальну систему; 8) згубний вплив на майбутнє потомство. Дослідження цих наслідків свідчить, що алкоголь, незалежно від інтенсивності та частоти вживання, завжди негативно впливає на здоров’я і є основним фактором ризику виникнення та загострення того чи іншого захворювання.
Проблема алкоголізації носить чітко виражений соціальний характер, а тому її наслідки різнобічні та не обмежуються негативним впливом на фізичне здоров’я особи. Зокрема, серед соціально-економічних наслідків найбільш чітко проявляються наступні: 1) заподіяння значних економічних збитків; 2) зниження трудової активності населення; 3) настання нещасних випадків, побутового та виробничого травматизму; 4) зростання кількості аварій та ДТП; 5) моральна та соціальна деградація особистості; 6) негативний вплив на взаємовідносини в сім’ї; 7) негативний вплив на виховання дітей.
Знання розмірів та характеру негативного впливу алкоголізації на організм людини та на її соціальну активність дозволяє чітко зрозуміти, які сили та засоби найбільш доцільно залучати до протидії цьому явищу.
4. Визначено напрями впливу пияцтва та алкоголізму на вчинення адміністративних правопорушень. Між алкоголізацією та вчиненням адміністративних правопорушень існують різноманітні взаємозв’язки: в одних випадках пияцтво виступає причиною правопорушень; в інших – умовою, що впливає на їх учинення; в третіх – обставиною, конкретною ситуацією їх учинення; в четвертих – фактором, який хоч і не впливає на протиправну поведінку, однак супроводжує її. А тому, досліджуючи взаємозв’язок між алкоголізацією та протиправною поведінкою доцільно розрізняти прямі та опосередковані зв’язки. При цьому в рамках першої групи окремого розгляду потребує: 1) вчинення правопорушень безпосередньо під впливом алкогольних напоїв; 2) вчинення правопорушень унаслідок систематичного вживання алкогольних напоїв, а також пияцтва і алкоголізму. Виокремлення цих напрямів пов’язано з тим, що вчинення адміністративних правопорушень обумовлено не лише станом алкогольного сп’яніння та пов’язаними з ним негативними змінами в поведінці та свідомості особи, але також фізичною та морально-психологічною деградацією особистості внаслідок зловживання алкоголем.
Алкоголізація особи може не лише прямо впливати на вчинення нею адміністративних правопорушень, але також здійснювати не прямий вплив на активізацію протиправної поведінки сторонніх осіб. При цьому в рамках опосередкованого впливу доцільно розрізняти: 1) вчинення правопорушень щодо осіб, які вживають алкогольні напої; 2) посилення впливу тих негативних факторів, які безпосередньо обумовлюють вчинення правопорушень; 3) вчинення правопорушень особами, що намагаються отримати вигоду від існування пияцтва як явища об’єктивної дійсності; 4) створення умов для протиправної діяльності осіб, які вживають алкоголь; 5) порушення процесу перевиховання та соціалізації осіб, які раніше вчиняли правопорушення.
Запропонована модель максимально повно відображає найбільш суттєві характеристики можливих взаємозв’язків між алкоголізацією та вчиненням адміністративних правопорушень, а тому її врахування сприятиме розробці більш ефективних заходів, спрямованих на боротьбу з цими антигромадськими явищами та зведення до мінімуму їх негативних наслідків.
5. Проаналізовано систему адміністративних правопорушень, обумовлених пияцтвом і алкоголізмом, а також сформульовано пропозиції з її вдосконалення. Всі адміністративні правопорушення, пов’язані з пияцтвом, доцільно поділити на дві групи: 1) правопорушення, обумовлені безпосереднім уживанням особою алкогольних напоїв: а) проступки, що вчиняються в стані сп’яніння чи внаслідок алкогольної деградації особи; б) проступки, пов’язані з уживанням особою алкогольних напоїв чи її появою в стані сп’яніння в певних місцях або соціальних умовах; 2) правопорушення, обумовлені алкоголізацією всього суспільства: а) проступки, пов’язані з ігноруванням фактів уживання особою алкогольних напоїв чи перебування особи в стані алкогольного сп’яніння; б) проступки, пов’язані з отриманням незаконної вигоди від виготовлення та реалізації алкогольних напоїв; в) проступки, що обумовлюють розповсюдження пияцтва серед певних категорій осіб.
З метою вдосконалення інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, обумовлені алкоголізацією, пропонується: 1) з метою правового регулювання процедури встановлення стану сп’яніння в усіх учасників дорожнього руху, які порушують ПДР, поширити на них сферу дії Постанови КМУ № 1103 та спільного Наказу МВС України та МОЗ України № 400/666; 2) з метою притягнення до адміністративної відповідальності всіх учасників дорожнього руху у випадку їх відмови від проходження огляду на стан сп’яніння, а також вживання алкогольних напоїв до проведення такого огляду, внести відповідні зміни до ч. 3 ст. 127 КУпАП; 3) доповнити главу 14 КУпАП статтею 178-1, яка встановлює адміністративну відповідальність за розпивання неповнолітнім пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та його перебування в п’яному вигляді; 4) з метою охоплення адміністративно-правовими нормами всіх випадків уживання алкоголю на роботі, передбачити адміністративну відповідальність не за вживання алкоголю на виробництві, а за його вживання під час виконання трудових обов’язків; 5) з метою нормативно-правового регулювання питань, які виникають у випадку відмови працівника чи керівника від проходження огляду на стан сп’яніння, внести відповідні зміни до ст. 179 КУпАП; 6) з метою правового регулювання порядку визначення стану сп’яніння в осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, прийняти Постанову КМУ «Про затвердження Порядку направлення громадян для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду»; 7) з метою посилення відповідальності за деякі правопорушення, обумовлені алкоголізацією, передбачити більш суворі санкції за їх повторне вчинення шляхом внесення змін до ст.ст. 156, 176, 177, 1772 та 180 КУпАП; 8) з метою нормативно-правового регулювання питань, що виникають під час поводження з конфіскованими алкогольними напоями, прийняти Постанову КМУ «Про затвердження Порядку поводження з конфіскованим спиртом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, пивом (крім безалкогольного) та тютюновими виробами»; 9) поширити дію ст. 1562 КУпАП на всі випадки порушення встановленого порядку транспортування, зберігання, промислової переробки, утилізації, знищення та передачі для подальшої реалізації конфіскованих спирту, алкогольних, слабоалкогольних напоїв і пива (крім безалкогольного); 10) передбачити адміністративну відповідальність за виготовлення з метою збуту або збут самогону чи інших міцних алкогольних напоїв домашнього вироблення, а також апаратів для їх вироблення, шляхом внесення відповідних змін до ст. 176 КУпАП; 11) встановити адміністративну відповідальності за придбання для неповнолітніх пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами, шляхом внесення відповідних змін до ст. 180 КУпАП.
6. Проаналізовано адміністративно-правові норми в сфері протидії алкоголізації українського суспільства та розроблено пропозиції з їх удосконалення. Серед основних недоліків в сфері нормативно-правого регулювання протидії алкоголізації можна назвати такі: 1) відсутність комплексного нормативно-правового акту в сфері протидії алкоголізації; 2) прийняття законодавчих актів у сфері протидії пияцтву та алкоголізму, без ретельного вивчення та урахування психологічних причин цих явищ та їх наслідків для здоров’я громадян; 3) низька ефективність заходів адміністративної відповідальності за правопорушення, обумовлені пияцтвом і алкоголізмом; 4) недостатнє нормативно-правове забезпечення проведення просвітницьких і пропагандистських заходів у сфері антиалкогольної профілактики; 5) відсутність нормативно-правового регулювання процесу надання кваліфікованої допомоги особам, які зловживають алкогольними напоями; 6) неврахування в чинних нормативно-правових актах позитивного досвіду зарубіжних країн та рекомендацій міжнародних організацій; 7) вплив алкоголевиробників на процес прийняття нормативно-правових актів тощо.
З метою підвищення ефективності адміністративно-правових норм у сфері протидії алкоголізації українського суспільства, а також приведення існуючого законодавства в цій сфері до міжнародних стандартів необхідно прийняти єдиний нормативно-правовий акт, який би носив комплексний, багатогалузевий характер і акумулював усю різноманітність застосовуваних у цій сфері заходів – «Національну Стратегію профілактики пияцтва та алкоголізму в Україні на 2010-2020 роки».
7. Проаналізовано систему державних органів і громадських організацій, що ведуть боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом, а також визначено напрями вдосконалення їх діяльності в цій сфері. Серед основних недоліків діяльності суб’єктів антиалкогольної профілактики можна назвати такі: 1) реалізація заходів в сфері протидії пияцтву та алкоголізму без належного законодавчого забезпечення діяльності тих структур, які мають її здійснювати; 2) формальний, декларативний підхід більшості державних органів і громадських організацій до розв’язання багатьох проблем, обумовлених алкоголізацією, навіть з числа тих, що не вимагають значного фінансування або ж не вимагають його взагалі; 3) здійснення нормотворчої та правозастосовчої діяльності в сфері протидії пияцтву та алкоголізму без належного наукового обґрунтування.
До основних недоліків антиалкогольної діяльності ОВС можна віднести: 1) формальне прийняття управлінських рішень, спрямованих на боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом; 2) неналежний контроль за виконанням таких рішень; 3) відсутність координації та узгодженості антиалкогольної діяльності між різними службами та підрозділами ОВС; 4) неналежна інформаційно-аналітична робота в сфері реалізації антиалкогольних заходів; 5) відсутність взаємодії з іншими державними органами, громадськими організаціями та окремими громадянами в проведенні загальної та індивідуальної профілактичної роботи; 6) використання застарілих форм і методів антиалкогольної діяльності; 7) недостатній рівень професійної підготовки співробітників з питань антиалкогольної діяльності тощо.
Зважаючи на різноманітність причин і умов, які обумовлюють поширення пияцтва та алкоголізму, а також напрямів негативного впливу алкоголізації на соціально-економічний розвиток усього суспільства та здоров’я окремих його членів, протидія цьому явищу має здійснюватись із залученням максимально широкого кола суб’єктів: державних органів, громадських організацій та навіть окремих громадян. При цьому найбільш важливими напрямами їх діяльності мають стати: 1) посилення профілактичного впливу та надання всебічної допомоги алкоголізованим особам; 2) зменшення шкоди, пов’язаної з уживанням алкоголю; 3) удосконалення форм і методів антиалкогольної освіти та пропаганди; 4) проведення наукових досліджень у сфері антиалкогольної діяльності; 5) налагодження взаємодії між суб’єктами антиалкогольної діяльності, узагальнення та оцінка результатів роботи; 6) забезпечення належної організаційної, матеріально-технічної та фінансової підтримки антиалкогольних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Основы политики в отношении алкоголя в Европейском регионе ВООЗ [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.euro.who.int/pubrequest.
2. Потаева А. Ми нужны властям пьяными / А. Потаева // Вечерние вести. – 2008. – № 009 (1930). – С. 1, 6-7.
3. БЮТ пропонує вдесятеро збільшити штрафи за самогоноваріння [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://gazeta.ua/index.php?id=318842.
4. Ротай Н. У полоні спирту : як вивести Україну з алкогольної залежності? / Н. Ротай [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1084/218/38814/
5. Рекомендації парламентських слухань : [Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання] : Постанова Верховної Ради України № 1426-IV від 3 лютого 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. 2004. – № 16. – Ст. 244.
6. Коробкина З. В. У опасной черты : о борьбе с алкоголизмом, наркоманией, куренем / З. В. Коробкина. – М. : Мысль, 1991. – 218 с.
7. Алкоголь та наркотики в Україні / [вступ. слово Пітера Андерсона] / Міжнародна Незалежна Асоціація Тверезості (МНАТ) ; інформаційний Центр з Проблем Алкоголю та Наркотиків (ІЦПАН). – К., 1995. – 96 с.
8. Алимов X. Р. Фомы участия общественности в борьбе с пьянством и алкоголизмом / Х. Р. Алимов / Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел Ташкентской ВШ милиции. – Ташкент, 1985. – 45 с.
9. Бейсенов Б. С. Алкоголизм : уголовно-правовые и криминологические проблемы / Б. С. Бейсенов. – М. : Юрид. лит., 1981. – 200 с.
10. Лозбяков В. П. Реализация органами внутренних дел законов о борьбе с пьянством и профилактика правонарушений : [учебное пособие] / В. П. Лозбяков. – М. : МВШМ МВД СССР, 1989. – 59 с.
11. Скворцов С. М. Социальные проблемы связей наркомании, токсикомании, пьянства / С. М. Скворцов, Ю. Б. Леонтьев // Пути совершенствования мер по предупреждению преступности : Всесоюзная научно-практическая конференция, 17-18 декабря 1987 г. : тезисы докладов, Вып. 2. – М., 1988. – С. 128-134.
12. Антонов-Романовский Г. В. Пьянство под запретом закона / Г. В. Антонов-Романовский. – М. : Юрид. лит. 1985. – 64 с.
13. Волков В. Н. Социально-педагогическая классификация больных хроническим алкоголизмом : [учебное пособие] / В. Н. Волков, А. В. Пищелко. – Домодедово : ВИПК МВД CCCP, 1990. – 96 с.
14. Дорогих Н. М. Административно-правовой механизм в реализации антиалкогольной функции государства: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.02 / Дорогих Николай Михайлович. – К., 1990. – 428 с.
15. Дорогих Н. М. Квалификация и классификация административно наказуемых проступков, связанных с пьянством : [учебное пособие] / Н. М. Дорогих, А. П. Клюшнеченко, Г. Е. Фирсов / МВД СССР ; КВШ им. Ф. Э. Дзержинского. – К., 1979. – 96 с.
16. Очнев В. К. Медико-социальные аспекты принудительного лечения / В. К. Очнев // Проблемы совершенствования борьбы органов внутренних дел с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 71-76.
17. Правовые меры борьбы против пьянства, алкоголизма и наркомании / [Матышевский П. С., Дидковская С. П., Туркевич И. К. и др.] ; отв. ред. П. С. Матышевский. – К. : Политиздат Украины, 1980. – 156 с.
18. Копыт Н. Я. Профилактика алкоголизма / Н. Я. Копыт. – М. : Медицина, 1986. – 240 с.
19. Заиграев Г. Г. Пьянство: меры борьбы и профилактика / Г. Г. Заиграев, В. А. Константиновский. – М. : Знание, 1985. – 64 с.
20. Братусь Б. С. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма / Б. С. Братусь, П. И. Сидоров. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 144 с.
21. Ковальский В. С. Алкоголизация потерпевших как виктимогенный фактор / В. С. Ковальский, В. Д. Жарый // Криминологические проблемы борьбы с преступностью : Сборник научных трудов. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – С. 14-21.
22. Куликов Г. В. Профилактика пьянства и алкоголизма среди несовершеннолетних : [учебное пособие] / Г. В. Куликов, В. М. Фокин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1983. – 32 с.
23. Бориневич В. В. К клинике начальной стадии алкогольной болезни / В. В. Бориневич, И. Н. Пятницкая // Алкоголизм : Сборник научных трудов. – М., 1959. – С. 9-71.
24. Алкогольная энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.pohmelya.net/encyclopedia/.
25. Радченко Н. Г. Формування навичок психопрофілактики залежностей від психоактивних речовин : [навч. метод. посібник] / Н. Г. Радченко. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 236 с.
26. Матышевский П. С. Правовые и медицинские меры борьбы с пьянством и алкоголизмом / [Матышевский П. С., Дидковская С. П., Туркевич И. К.] ; под ред. д-ра юрид. наук, проф. П. С. Матышевского. – К. : Изд-во при Киевском гос. университете издательского объединения «Вища школа», 1987. – 168 с.
27. Памятка работнику милиции о признаках алкогольного опьянения / МВД СССР ; Управление административной службы милиции и Управление медицинской службы. – М., 1974. – 16 с.
28. Клюшнеченко А. П. Пьянство и административная ответственность : [учебное пособие] / А. П. Клюшниченко. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1975. – 127 с.
29. Дегтярев И. Л. Административно-правовые средства борьбы с пьянством : [по материалам органов внутренних дел Украинской ССР] / И. Л. Дегтярев, А. П. Клюшнеченко / МВД УССР ; КВШ МВД СССР. – К., 1972. – 196 с.
30. Пьянство и преступность : история, проблемы / [Лановенко И. П., Светлов А. Я., Скибицкий В. В. и др.] ; отв. ред. И. П. Лановенко. – К. : Наукова думка. 1989. – 528 с.
31. Алкоголізм і наслідки [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://referaty.com.ua/ukr/details/7109/.
32. Шевелев Ю. К. Некоторые вопросы применения административных мер воздействия за распитие спиртных напитков и появление на улицах и в других общественных местах в пьяном виде, оскорбляющем человеческое достоинство и общественную нравственность / Ю. К. Шевелев // Всесоюзная междуведомственная научно-практическая конференция по проблемам борьбы с пьянством и алкоголизмом, 26-28 апреля 1976 г., г. Киев : стенографический отчет [выступления участников конференции]. – М., 1976. – С. 290-300.
33. Дорогих Н. М. Административно-правовая квалификация правонарушений, совершаемых на почве пьянства : [учебное пособие] / Н. М. Дорогих. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1982. – 80 с.
34. Федотов Д. Д. Алкоголь и психическое здоровье. / Федотов Д. Д. – М. : Знание, 1974. – 96 с.
35. Алкоголізм : Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://216.239.59.104/search?q=cache:c0yHZF7w2WkJ:uk.wikipedia.org/wiki
36. Морозов Г. В. Дифференциальная диагностика простого и патологического опьянения / Г. В. Морозов, А. К. Качаев, Г. Я. Лукачер. – М. : «Медицина», 1973. – 88 с.
37. Стрельчук И. В. Клиника и лечение наркоманий / И. В. Стрельчук. – [3-е изд.]. – М. : Медгиз, 1956. – 346 с.
38. Томилин В. В. Острое алкогольное опьянение / В. В. Томилин, Э. Н. Ермоленко. – М. : Знание, 1977. – 63 с. (Сер. «Медицина»; № 7)
39. Габиани А. А. Уголовная ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения / А. А. Габиани. – Тбилиси, 1968. – 156 с.
40. Алкоголизм : [руководство для врачей] / [Морозов Г. В., Ураков И. Г., Ширинский П. П. и др.] ; под ред. Г. В. Морозова. – М. : Медицина, 1983. – 432 с.
41. Дорогих Н. М. Административно-правовые меры по преодолению пьянства и алкоголизма / Н. М. Дорогих. – К. : Выща шк ; Головное изд-во, 1988. – 256 с.
42. Ткачевский Ю. М. Уголовно-правовые меры борьбы с пьянством / Ю. М. Ткачевский. – М. : Юрид. лит., 1973. – 56 с.
43. Лисицин Ю. П. Алкоголизм / Ю. П. Лисицин, Н. Я. Копыт. – М. : Медицина, 1983. – 204 с.
44. Сахаров А. Б. Бороться с пьянством – без компромиссов! / А. Б. Сахаров ; [науч. редактор М. М. Славин]. – М. : Моск. рабочий, 1986. – 80 с. (Серия «Трезвость – норма жизни»).
45. Блажко А. К. Правовое регулирование медико-административных мер борьбы с хроническим алкоголизмом и наркоманией : [учебное пособие] / А. К. Блажко / Рязанская ВШ милиции. – Рязань. – 1978. – 75 с.
46. Алкоголизм, наркомания, СПИД : криминологическая характеристика, меры по предупреждению : [методический материал в помощь идеологическому активу органов и подразделений внутренних дел] / МВД СССР ; Киевская высшая школа МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского. – К., 1988. – 23 с.
47. Остапенко А. И. Административно-правовые аспекты борьбы с пьянством / А. И. Остапенко, В. П. Столбовой // Административно-правовые средства борьбы с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1983. – С. 21-24.
48. Заиграев Г. Г. Проблемы профилактики пьянства : социальный, нравственно-психологический аспекты / Г. Г. Заиграев. – М. : Знание, 1980. – 64 с.
49. Гоголева Л. Л. Некоторые причины пьянства и алкоголизма / Л. Л. Гоголева, А. И. Рощин // Роль ОВД в обеспечении правовых мер усиления борьбы с пьянством и алкоголизмом : Межвузовский сборник научных трудов. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1986. – С. 16-18.
50. Скибицкий В. В. И сила закона / В. В. Скибицкий, А. Н. Костенко. – К. : Политиздат Украины, 1986. – 84 с.
51. Анисимов Л. Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи / Л. Н. Анисимов. – М. : Юрид. лит., 1988. – 176 с.
52. Жигарев Е. С. Профилактическая деятельность милиции в системе мер по борьбе с пьянством и алкоголизмом : [учебное пособие] / Е. С. Жигарев. – М. : МВШМ МВД СССР, 1989. – 84 с.
53. Гарбуз Б. И. Профилактика пьянства и алкоголизма / Б. И. Гарбуз, Л. Л. Попов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1980. – 44 с.
54. Стрельчук И. В. Острая и хроническая интоксикация алкоголем / И. В. Стрельчук ; [2-е изд.]. – М. : Медицина, 1973. – 384 с.
55. Миньковский Г. М. Уголовно-правовые средства борьбы с пьянством, алкоголизмом, наркоманией и токсикоманией : [учебное пособие] / Г. М. Миньковский, Э. Ф. Побегайло, В. П. Ревин. – М., 1990. – 88 с.
56. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.vuzlib.net/bgd_G/431.htm
57. Герцензон А. А. Материалы по изучению мер предупреждения преступлений, связанных с алкоголизмом : [введение] / А. А. Герцензон. – Пермь, 1963. – 241 с.
58. Большая медицинская энциклопедия. Т. 1 : А-Антибиоз. [3-е изд]. – М. 1974. XVI.- 576 с.
59. Алимов X. Р. Социальная и административно-правовая характеристика пьянства и алкоголизма / Х. Р. Алимов. – Ташкент, 1977. – 56 с.
60. Банщиков В. М. Алкоголизм и алкогольные психозы : [монографія] / В. М. Банщиков, Ц. П. Короленко. – М. : Б. и. , 1968. – 256 с.
61. Алкоголизм [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://likar.org.ua/content/view/3349/339/lang,uk/.
62. Соціальні наслідки алкоголізму [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://216.239.59.104/search?q=cache:C5KicNBEBgsJ:www.psychiatria.lviv.
63. Алкоголізм, наркоманія, віл/снід як соціальні проблеми : характеристика та шляхи попередження [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://216.239.59.104/search?q=cache:LPHmQYp5CkgJ:referaty.com.ua/ukr
64. Запорожченко В. Г. К причинам злоупотребления алкогольными напитками среди женщин / В. Г. Запорожченко // Вопросы теории и практики борьбы с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – М. : Академия МВД СССР, 1981. – С. 111-116.
65. Капустин А. В. Алкоголь – враг здоровья / А. В. Капустин ; [2-е изд.]. – М. : Медицина, 1978. – 47 с. – (Противоалкогольная пропаганда).
66. Подоров Г. М. Цена пьянства и алкоголизма / Г. М. Подоров // Пьянству – бой : Сборник научных трудов. – Горький, 1974. – С. 34-41.
67. Кугель Д. Г. Для тех, кто на пороге большой беды / Д. Г. Кугель. Пермь, 1976. – 23 с.
68. Стрельчук И. В. Алкоголь – враг здоровья / И. В. Стрельчук. - М. : «Медицина», 1973. – 32 с. (Научно-популярная медицинская литература).
69. Фельдман М. И. Пьянство – социальное зло / М. И. Фельдман. – К., 1975. – 123 с.
70. Овчинников Б. Д. Советский закон в борьбе с пьянством и алкоголизмом : [Методическое пособие в помощь лектору] / Б. Д. Овчинников ; Общество «Знание» РСФСР. Ленинградская организация. – Л., 1972. – 16 с.
71. Левин Б. М. Социальный портрет алкоголика / Б. М. Левин // Мнение неравнодушных : Сборник научных трудов. – М., 1971. – С. 103-109.
72. Лисицин Ю. П. Алкоголизм : социально-гигиенические аспекты [руководство для врачей] / Ю. П. Лисицин, Н. Я. Копыт. – М. : Медицина, 1978. – 231 с.
73. Легчаев В. Я. Алкоголь и потомство / В. Я. Легчаев. – Смоленск, 1977. – 78 с.
74. Бехтель Э. Е. Донозологические формы злоупотребления алкоголем / Э. Е. Бехтель. – М. : Медицина, 1986. – 272 с.
75. Кондратенко В. Т. Алкоголизм / В. Т. Кондратенко, А. Ф. Скугаревский. – Минск : Беларусь, 1983. – 288 с.
76. Антонов-Романовский Г. В. Пьянство под запрет закона / Г. В. Антонов-Романовский. – М. : Юрид. лит., 1985. – 64 с.
77. Номоконов В. Пьют ли вино культурные люди / В. Номоконов // Трезвость и культура. – 1987. – № 1. – С. 8-11.
78. Углов Ф. В плену иллюзий / Ф. Углов. – М. : «Молодая гвардия», 1985. – 263 с.
79. Алкоголізм у жінок : протікання, лікування, профілактика [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://referaty.com.ua/ukr/details/7109/.
80. Пилипчик А. Н. Медицинские вытрезвители в профилактике пьянства / А. Н. Пилипчик // Административно-правовые средства борьбы с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1983. – С. 117-124.
81. Скляров И. А. Органы внутренних дел в борьбе с пьянством и алкоголизмом : [лекция] / И. А. Скляров / Горьковская ВШ МВД СССР. – Горький, 1973. – 33 с.
82. Шумилин Б. Т. Пьянство и правонарушение / Б. Т. Шумилин. – М. : «Знание», 1979. – 64 с.
83. Мустафин А. К. Некоторые межличностные отношения как фактор алкоголизации рабочих промышленных предприятий / А. К. Мустафин // Юридическая психология : VI Всесоюзный съезд Общества психологов СССР : тезисы научных сообщений советских психологов. – М., 1983. – С. 35-37.
84. Пити, значить духовно-морально гнити [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://kozaky.org.ua/index.htm?id=6
85. Мольков А. В. Алкоголизм как проблема изучения / А. В. Мольков // Гигиена и эпидемиология. – 1926. – № 7-8. – С. 40-59.
86. Григорьев Н. И. Алкоголизм и преступление в г. С.-Петербурге : [По материалам С.-Петербургских городских больниц и Архива С.-Петербургского окружного суда] / Н. И. Григорьев. – С.-Петербург : тип. П. П. Сойкина, 1900. – 245 с.
87. Коровин А. М. Самоубийство и потребление водки в Европейской России : [с 1903-го по 1912 год] / А. М. Коровин. – М., 1916. – 55 с.
88. Светлов А. Я. Правовые меры борьбы с пьянством и алкоголизмом / А. Я. Светлов, В. А. Глушков. – К. : Общество «Знание» УССР, 1985. – 48 с.
89. Кононенко В. И. Пьянство и преступность / В. И. Кононенко, В. Т. Маляренко. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 124 с.
90. Болотова З. Н. Алкоголизм – общественное зло / З. Н. Болотова, А. Ф. Артемчук. – [3-е изд., перераб. и доп.] – К. : Здоров’я, 1982. – 80 с.
91. Юрченко О. В. Алкоголизм : алкоголизм – как есть / О. В. Юрченко [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://216.239.59.104/search?q=cache:PZB-8HWRTrQJ:www.psychiatria.lviv
92. Богатырев М. Г. Пьянство – путь к преступлению / М. Г. Богатырев, П. С. Елизаров. – К. : Общество «Знание» Украинской ССР, 1972. – 23 с.
93. Правовые меры борьбы с пьянством. – М. : Юрид. лит., 1987. – 176 с.
94. Прозоровский В. Б. Алкоголь – враг лекарств / В. Б. Прозоровский // Химия и жизнь. – 1986. – № 11. – С. 37-40.
95. Смирнов В. А. Алкоголизм : проблемы и борьба / В. А. Смирнов, А. В. Степанченко. – М. : «Знание», 1975. – 56 с.
96. Гукасян А. Г. Хронический алкоголизм и состояние внутренних органов / А. Г. Гукасян. – М. : Медицина, 1968. – 312 с.
97. Ткачевский Ю. В. Борьба с пьянством и хулиганством / Ю. В. Ткачевский. – М. : издательство «Правда», 1972. – 104 с.
98. Бестужев-Лада И. Питейные традиции и «алкогольные цивилизации» / И. Бестужев-Лада // Бездна : Бич XX века : пьянство, наркомания, СПИД / [сост. С. Артюхов ; предисл. Ч. Айтматова]. – М. : Мол. гвардия, 1988. – С. 8-57.
99. Мартьянов И. В. Административная ответственность за пьянство и алкоголизм / И. В. Мартьянов. – К. : Головное издательство Издательского объединения «Вища школа», 1987. – 56 с.
100. Валько В. В. Від вини – до вина / В. В. Валько, В. І. Валько. – К., 1973. – 38 с.
101. Клюшнеченко А. П. Административно-правовая борьба с мелким хулиганством и злобным пьянством : [из опыта работы органов милиции Украинской ССР] / А. П. Клюшнеченко. – К., 1967. – 151 с.
102. Всемирный доклад о предупреждении дорожно-транспортного травматизма / [пер. с англ.]. – М. : Издательство «Весь Мир», 2004. – 280 с.
103. Печкуренко Л. Т. Административно-правовые меры борьбы с пьянством и алкоголизмом : [лекция] / Л. Т. Печкуренко. – М. : МВШ МВД СССР, 1987. – 34 с.
104. Стахеев С. Б. О влиянии злоупотребления алкоголем на социально-нравственный облик личности / С. Б. Стахеев, И. В. Якушев // Вопросы теории и практики борьбы с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – М. : Академия МВД СССР, 1981. – С. 24-33.
105. Воронцов Б. С. Актуальные проблемы борьбы с пьянством : [научно-аналитический обзор] / Б. С. Воронцов / МВД СССР ; Академия МВД СССР. – М., 1987. – 44 с.
106. Василевская А. Д. Об особенностях женского алкоголизма / А. Д. Василевская // Вопросы теории и практики борьбы с пьянством и алкоголизмом : Сборник научных трудов. – М. : Академия МВД СССР, 1981. – С. 99-104.
107. Алкоголизм – путь к преступлению. – М., 1966. – 156 с.
108. Бова А. А. Кримінологія гендера : дослідження подружнього насильства / А. А. Бова // Український соціум. – 2004. – № 2 (4). – C. 13-20.
109. Шокин Ю. И. О некоторых проблемах индивидуальной профилактики лиц, злоупотребляющих алкоголем / Ю. И. Шокин // Алкоголизм и предупреждение преступлений, связанных с ним : Тематический сборник. – Караганда, 1981. – С. 57-63.
110. Антонов-Романовский Г. В. Влияние потребления спиртных напитков на преступность : криминологическая модель / Г. В. Антонов-Романовский // Криминология и уголовная политика. – М., 1988. – С. 132-134.
111. Лозбяков В. П. Административно-правовые меры предупреждения преступности / В. П. Лозбяков, С. С. Овчинский. – М., 1978. – 152 с.
112. Остроумов С. С. Некоторые вопросы методики проведения работы по изучению и предупреждению правонарушений среди несовершеннолетних / С. С. Остроумов // Изучение и предупреждение правонарушений среди несовершеннолетних. – М., 1970. – С. 17-21.
113. Сахаров А. Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР / А. Б. Сахаров. – М., 1961. – 280 с.
114. Дорогих Н. М. Принудительное лечение при хроническом алкоголизме и наркомании : назначение, исполнение и освобождение : [учебное пособие] / Н. М. Дорогих. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1986. – 84 с.
115. Антонян Ю. М. Психология преступника и расследования преступлений / Ю. М. Антонян, М. И. Еникеев, В. Е. Эминов [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://yurpsy.by.ru/help/bib/anton/12.htm.
116. Ревин В. П. Современные проблемы борьбы с пьянством и алкоголизмом / В. П. Ревин // Роль ОВД в обеспечении правовых мер усиления борьбы с пьянством и алкоголизмом : Межвузовский сборник научных трудов. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1986. – С. 19-22.
117. Бахрах Д. Н. Административно-правовые меры борьбы с пьянством / Д. Н. Бахрах. – М. : Юрид. лит., 1986. – 128 с.
118. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с.
119. Правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 41. – С. 35. – Ст. 1852.
120. Українські новини [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://siver.com.ua/news/2010-01-25-3505.
121. Топ-10 найбільш небезпечних помилок водіїв [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1522
122. Компетентна думка європейських фахівців : збільшення швидкісного режиму призведе до збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://sai.gov.ua/pages.shtml?id=1315
123. Про затвердження Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів : Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua
124. Про втрату чинності спільного наказу Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18 : Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України № 81/261/712/5 від 21 квітня 2009 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 35. – С. 27. – Ст. 1214.
125. Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду : Постанова Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 98. – С. 34. – Ст. 3241.
126. Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак