АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Линник Григорій Миколайович

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник

Курило В.І.
доктор юридичних наук,
професор

Київ – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………...…………....3
ВСТУП…………………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………………10
1.1. Поняття та зміст інформаційної безпеки…................................................10
1.2. Інформаційна безпека України в системі національної безпеки……………………………………………………………………………………31
1.3. Сутність адміністративних правовідносин в інформаційній сфері………………………………………………………………………………………45
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ………………………………………………………………………………..67
2.1. Стан адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України…………………………………………………………………………………...67
2.2. Принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки в Україні…………………………………………….................89
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ………………………………………………………………………………109
3.1. Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки………………………………………………………................109
3.2. Шляхи підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України……………………………………….137
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..156
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України;
ЄС – Європейський Союз;
ЗМІ – засоби масової інформації;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
НАТО – Організація Північноатлантичного договору;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ККУ — Кримінальний Кодекс України.

ВСТУП
Актуальність теми. Конституційне закріплення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави обумовило необхідність реформування вітчизняного законодавства та системи державного управління, що залишились у спадок від радянського тоталітарного режиму.
Перехід від державоцентристської на людиноцентриську ідеологію сприяв радикальному переосмисленню сутності та ролі адміністративного права. Оновлення механізму державного управління в Україні здійснюється з урахуванням входження до глобального інформаційного суспільства, де стратегічну роль відіграють знання та інформація. Поширення чи обмеження інформації, її зміст характеризують ступінь розвиненості демократичних інститутів та наявність дійсно громадянського суспільства.
Сьогодні в інформаційній сфері залишаються невирішеними проблеми щодо створення ефективної системи захисту національного інформаційного простору, подолання колізій та прогалин у чинному інформаційному законодавстві, попередження порушення інформаційних прав і свобод людини та громадянина, особливо зі сторони представників органів державної влади.
Наявність потенційних і реальних загроз у інформаційній сфері негативно впливає на суспільний розвиток держави та реалізацію її євроінтеграційних прагнень.
Внаслідок збільшення ролі та значення інформації в життєдіяльності суспільства, а також у функціонуванні державних і недержавних інституцій, все більшої актуальності в системі національної безпеки України набуває забезпечення її інформаційної складової. Саме тому, в статті 17 Конституції України закріплюється, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Крім того, транснаціональність інформаційних правопорушень та реалізація зовнішньополітичного курсу на вступ до Європейського Союзу потребує узгодження стандартів у сфері інформаційної безпеки.
Проблема адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України в вітчизняній науковій літературі достатньо ґрунтовно не розглядалася. Здебільшого вона досліджувалась лише через висвітлення окремих її аспектів українськими та зарубіжними фахівцями адміністративного та інформаційного права, національної безпеки, теорії держави та права, управління, міжнародного права, кримінального права тощо.
У даному напрямі здійснювались наукові розвідки таких вчених, як В. Авер’янов, С. Алексєєв, І. Арістова, Г. Атаманчук, О. Бандурка, Д. Бахрах, І. Бачило, В. Білоус, В. Брижко, В. Вернадський, В. Гавловський, І. Голосніченко, В. Голубєв, В. Гурковський, М. Гуцалюк, О. Дзьобань, Є. Додін, О. Дубас, В. Іноземцев, Р. Калюжний, А. Колодій, В. Колос, В. Копилов, В. Копєйчиков, Т. Костецька, О. Кохановська, В. Крисько, С. Кудрявцева, М. Левицька, В. Ліпкан, О. Литвиненко, В. Макаренко, Є. Макаренко, А. Марущак, І. Мащенко, О. Мурашин, Н. Нижник, І. Панова, М. Пендюра, В. Петренко, В. Погорілко, П. Рабінович, А. Селіванов, О. Скакун, Г. Ситник, В. Цимбалюк, І. Чиж, М. Швець, Ю. Шемшученко, О. Юдін, О. Ярмиш, В. Ярочкін та інші.
Однак, адміністративно-правове регулювання інформаційної безпеки України ще не стало цілісним об’єктом дослідження науковців. У попередніх роботах порушувались важливі, але лише окремі аспекти цього явища правової дійсності. З огляду на проблеми сьогодення актуальним є саме комплексний, системний розгляд вищезазначеної проблематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Основних напрямів наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права НУБіП України згідно Національної програми інформатизації, затвердженої Законом України від 4 лютого 1998 року „Про Національну програму інформатизації”, та плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 653-р від 15 серпня 2007 року „Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки ””.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі дослідження вітчизняного і зарубіжного законодавства та правозастосовної практики органів адміністративної юрисдикції в сфері інформаційної безпеки, з’ясувати та надати науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності її адміністративно-правового регулювання.
Досягненню мети дисертаційного дослідження слугуватиме вирішення таких завдань:
- здійснити системний огляд українських і зарубіжних наукових джерел щодо вивчення проблеми адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки;
- виокремити місце та роль інформаційної безпеки в системі національної безпеки України;
- визначити особливості адміністративних правовідносин у інформаційній сфері;
- дослідити джерела та систему адміністративного законодавства в сфері інформаційної безпеки України;
- окреслити міжнародний досвід забезпечення інформаційної безпеки з метою імплементації у вітчизняне законодавство;
- виділити принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України;
- розробити пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини з приводу інформаційної безпеки України.
Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання інформаційної безпеки України.
Методи дослідження. Методологію дисертаційного дослідження становить широкий спектр сучасних філософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання державно-правових процесів та явищ.
У основу дисертаційного дослідження покладено системний та структурний методи, а також методи аналізу і синтезу, що дозволило визначити місце та роль інформаційної безпеки в системі національної безпеки України, виявити їх співвідношення, взаємодію та взаємозалежність, а також специфіку адміністративних правовідносин в цій сфері (розділ 1-2).
За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначені сутність, загальні та особливі риси інформаційної безпеки (п. 1.1-1.3).
Застосовуючи діалектичний та історичний методи досліджено етапи становлення і розвитку адміністративної наукової думки у сфері інформаційної безпеки (п. 1.1).
Для розв’язання поставлених завдань були використані також формально-логічний, контент-аналіз та івент-аналіз при огляді розвитку адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України (розділ 2).
Інформаційно-кібернетичний та порівняльно-правовий методи були застосовані при дослідженні міжнародного досвіду адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки та виокремленні основних напрямів співробітництва України в цій сфері з міжнародними організаціями (розділ 3).
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності РНБОУ (проаналізовано масив із 153 рішень за 2005-2008 роки); анкетування (305 осіб) працівників служб безпеки в м. Києві щодо проблеми державного контролю у сфері національної безпеки України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, що присвячене питанням адміністративно-правовому регулюванню інформаційної безпеки України.
У цьому контексті отримано основні результати дисертаційного дослідження, що характеризуються науковою новизною:
вперше:
- визначено основні етапи становлення адміністративно-правової наукової думки та практики забезпечення інформаційної безпеки України;
- сформульовано розуміння інформаційної безпеки як діяльності суб’єктів права щодо задоволення національних інтересів у інформаційній сфері шляхом управління реальними чи потенційними загрозами;
удосконалено:
- систему принципів та напрямів адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки в Україні;
- дослідження стандартів забезпечення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного Договору та виокремлено основні напрями співробітництва з Україною в цій сфері;
- визначення таких понять, як національна безпека, національні інтереси, національні інтереси в інформаційній сфері.
дістало подальшого розвитку:
- окреслення сучасного адміністративного законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері інформаційної безпеки України та виокремлення основних правових проблем;
- надання пропозицій щодо шляхів підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані:
у нормотворчій діяльності — при узгодженні українського законодавства щодо стандартів Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного Договору в сфері забезпечення інформаційної безпеки, а також загалом при вдосконаленні адміністративного законодавства щодо врегулювання інформаційних відносин;
у правозастосовній діяльності — при забезпеченні реалізації прав і свобод громадян у сфері інформаційної безпеки;
у науково-дослідній діяльності — для проведення подальших досліджень проблем як національної, так і інформаційної безпеки України;
у навчально-методичному процесі — при підготовці фахівців у сфері національної безпеки, інформаційної безпеки, міжнародних інформаційних відносин та при написанні відповідних навчальних підручників, посібників, що розкривають цю тематику;
Особистий внесок здобувача. Дисертація „Адміністртаивно-правове регулювання інформаційної безпеки України” є завершеною, самостійною науковою працею, а використані в дисертації роботи подаються з обов’язковим посиланням на них. Сформульовані теоретичні положення, висновки, пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях, аналізі та критичному осмисленні наукових і нормативно-правових джерел, узагальненні практики застосування законодавства України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорено на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права і оприлюднено на відповідних науково-практичних конференціях.
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в п’яти публікаціях, у тому числі в трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (217 найменувань на 20 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки, з них загальний обсяг тексту — 160.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичні узагальнення та нові вирішення наукового завдання щодо адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Найбільш вагомі результати дослідження викладені у загальних висновках.
1. Дослідження генезису наукової думки та правової практики в сфері забезпечення інформаційної безпеки України дозволило виділити три основні етапи їх становлення. Для першого етапу (1991-1996 р.) характерно відсутність ґрунтовних наукових досліджень інформаційної складової національної безпеки. Здебільшого наукові роботи присвячені національній безпеці, в контексті чого автори лише поверхнево зазначають про необхідність виокремлення її інформаційної складової, при чому не надаючи пріоритету серед інших складових. Інформаційна безпека здебільшого ототожнюється з безпекою інформації. Автори виділяють ряд основних загроз та пріоритетів інформаційної безпеки України, що, як правило, мають внутрішній характер та пов’язані, насамперед, із відсутністю кваліфікованого кадрового забезпечення та політичною нестабільністю в країні. Другий етап (1996-2000 рр.) характеризується розглядом інформаційної безпеки в системі національної безпеки як пріоритетної складової після її конституційної закріпленості як важливої функції держави. Хоча здебільшого в наукових розвідках домінують розвідки інформаційної безпеки держави та ототожнення її з комп’ютерною, внаслідок чого тенденційним є бурхливий сплеск розробок в цій сфері саме кримінального спрямування. У чисельних наукових розвідках зазначається про появу нового виду тероризму – інформаційного, та загалом про кіберзлочинність як різновид злочинності, а також про таку новітню загрозу інформаційній безпеці України як маніпулювання свідомістю людини, громадянина та загалом суспільства. На третьому етапі (2001-2008 рр.) характерне дослідження міжнародних аспектів інформаційної проблематики через її транснаціональність та проголошений зовнішньополітичний курс України на інтеграцію до Європейського Союзу і НАТО. Крім того, для цього періоду характерна поява чисельних словників, глосаріїв з проблематики тощо; інтенсифікація наукових розвідок, що присвячені ролі, місця, завдань тощо окремих органів влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України та загалом ґрунтовна деталізація окремих її засад; поява робіт, що досліджують особливості забезпечення прав, свобод та законних інтересів у сфері інформаційної безпеки.
2. Виокремлено місце та роль інформаційної безпеки в системі національної безпеки України. Інформаційна безпека як феномен має дуалістичний характер. З одного боку, вона є складовою національної безпеки, а з іншого – частиною всіх інших елементів національної безпеки. Національна безпека як система складається з підсистем, що знаходяться в корелятивному зв’язку між собою, внаслідок чого некоректно відділяти один вид безпеки від іншого, або безпеку одного суб’єкта від безпеки інших суб’єктів, особливо, враховуючи сучасні процеси глобалізації та сутність безпеки як феномену, коли достатньо складно визначити межу між внутрішньодержавними та міжнародними проблемами. Для кожної країни характерно різне змістовне наповнення та визначення складових національної безпеки, що залежить від інтенсивності, кількості, специфіки потенційних чи реальних загроз у чітко визначений часовий період та соціально-економічного, політичного, культурного тощо потенціалу, а також геополітичних і геостратегічних амбіцій. У вітчизняному законодавстві, що регулює суспільні відносини в сфері національної безпеки, закріплюється саме широке трактування цієї категорії, тобто українська держава відповідальна за вирішення багатьох проблем у найважливіших сферах життєдіяльності суспільства. Хоча на початку незалежності України в вітчизняному праві було закріплено вузьке розуміння категорії «національна безпека», коли остання зводилась виключно до екологічної, зовнішньої та внутрішньої безпеки. Дослідження адміністративістами інформаційної безпеки проводиться без врахування системної її сутності, а також системної сутності національної безпеки, складовою якої є інформаційна безпека.
3. Визначено особливості адміністративних правовідносин у інформаційній сфері. Адміністративні правовідносини в інформаційній сфері це врегульовані нормами адміністративного права специфічні суспільні відносини, що виникають між відповідними суб’єктами адміністративного права у зв’язку з одержанням, використанням, поширенням та зберіганням інформації, внаслідок чого між ними виникають суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Для адміністративних правовідносин в інформаційній сфері характерно: виникнення, зміна, припинення лише за наявності відповідної адміністративної норми; одним із суб’єктів правовідносин є носій юридично-владних повноважень; наявність взаємних суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, що забезпечуються державою; чіткий, персоніфікований характер; воля хоча б одного із суб’єкта адміністративного права; обмежена сфера існування, а саме сфера публічно-правових відносин; виникнення, зміна та припинення у зв’язку із одержанням, використанням, поширенням та зберіганням інформації; інформаційна складова адміністративних правовідносин може відігравати як вирішальну роль, так і допоміжну; пріоритет інформаційних прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина в сфері діяльності публічної адміністрації тощо.
4. Обгрунтовано систему адміністративного законодавства в сфері інформаційної безпеки України. Систему вітчизняного законодавства в сфері інформаційної безпеки становлять: Конституція України, що визначає основні права, свободи та обов’язки людини та громадянина в сфері національної та інформаційної безпеки України, компетенцію, повноваження та коло суб’єктів їх забезпечення тощо; закони України, що закріплюють загальні засади формування, виконання та проведення інформатизації в Україні, закладають правові інформаційної діяльності та права громадян на інформацію; міжнародні договори, ратифіковані парламентом, що встановлюють правові засади міжнародного співробітництва в окремих сферах інформаційної безпеки; підзаконні нормативно-правові акти, що конкретизують та деталізують законодавчі норми щодо нейтралізації реальних та потенційних загроз в сфері інформаційної безпеки України. Особливе місце в системі адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України посідає Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Якщо Кодекс України про адміністративні правопорушення має концептуальне значення для реалізації саме каральної функції органів державного управління в сфері інформаційної безпеки, то Закон України «Про інформацію» є фундаментальним для закріплення правових основ їх правозабезпечувальної та правозахисної діяльності. Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин в сфері інформаційної безпеки України перебуває на етапі формування та становлення. Для нього характерна значна кількість прогалин та колізій, що обумовлює зловживання органами державної влади в цій сфері. Одним із ефективних засобів подолання адміністративних правопорушень в інформаційній сфері є необхідність паритету між забезпеченням прав громадян на інформацію та захистом інформаційних ресурсів держави в особі його державного апарату.
5. Окреслено міжнародний досвід забезпечення інформаційної безпеки. Нормами міжнародного права дозволяється кожній суверенній державі самостійно вирішувати зміст і обсяги відомостей, що потребують захисту на національному рівні. Міжнародне право встановлює відповідні обмеження на оприлюднення чи засекречення конкретної інформації, хоча уніфікований перелік вищезазначеної інформації відсутній. Фундаментальними напрямами співробітництва України з НАТО та ЄС в сфері забезпечення інформаційної безпеки є: запровадження достатніх заходів щодо захисту інформації з обмеженим доступом та визначення критеріїв щодо таємності інформації відповідно до їх стандартів; захист персональних даних та інтелектуальної власності.
6. Виділено принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Фундаментальними принципами адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України є: принцип верховенства права (закону); принцип гласності; принцип вільного доступу (відкритості) до інформації; принцип заборони розповсюдження інформації, що є небезпечною чи шкідливою для розвитку державно-правових чи недержавних інституцій та людини; принцип забезпечення права громадян на участь у державному управлінні; принцип пріоритету інформаційних прав і свобод людини і громадянина; принцип своєчасного і адекватного забезпечення національних інтересів у інформаційній сфері шляхом управління реальними та потенційними загрозами; принцип чіткого розмежування повноважень та взаємодії органів державної влади у забезпеченні інформаційної безпеки; принцип демократичного цивільного контролю над державно-правовими інституціями; принцип пріоритету норм міжнародного права щодо національного законодавства; принцип відповідальності державних та посадових осіб за прийняті адміністративні акти (рішення) тощо. Основними напрямами адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України є забезпечення інформаційної безпеки людини (громадянина) та суспільства, а також забезпечення інформаційної безпеки держави.
7. Розроблено пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Для підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України необхідно здійснити ряд магістральних дій: удосконалити адміністративно-деліктне законодавства в сфері інформаційної безпеки України; забезпечити громадський (суспільний) контроль за діяльністю органів державної влади шляхом більш якісного та повного висвітлення їх діяльності в ЗМІ, а також надання можливості безкоштовного доступу громадян до інформації та отримання правової допомоги в роз’ясненні змісту конкретних норм права; проводити безкоштовні курси громадянам щодо оволодіння навичками користування інформаційними технологіями; створити спеціалізовані служби, основним завданням якої було б координація дій державних та недержавних інституцій у сфері забезпечення інформаційної безпеки України, а також чітке визначення їх завдань, функцій, повноважень в цій сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2007. — № 12. — Ст. 102.
2. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1996. — № 30. — Ст. 141.
3. Олійник О. Державна інформаційна політика та інформаційна безпека України : політико-правові аспекти / О. Олійник // Право України. — 2005. — № 5. — С. 108—111.
4. Національна безпека України, 1994-1996 рр. : [наук. доп. НІСД] / Ред. кол. : О. Ф. Бєлов (голова), І. Ф. Бінько, С. І. Пирожков та інші. — К. : НІСД, 1997. — 198 с.
5. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): [навч. посіб. для вищих навч. закл.] / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. Т. Білоус ; за заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. — Ірпінь, 2000. — 304 с.
6. Данільян О. Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: [навч. посібник] / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, М. І. Панов. — Х. : Фоліо, 2002. — 285 с.
7. Про інформацію : Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
8. Українчук О. В. Забезпечення національної безпеки в умовах формування в Україні громадянського суспільства та демократичної, правової, соціальної держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень» / О. В. Українчук. — Х., 1994. — 17 с.
9. Литвиненко О. В. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в пострадянських країнах (на прикладі України та Росії) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 / О. В. Литвиненко — К., 1997. — 18 с.
10. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Текст, 2003. — 600 с.
11. Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України : [монографія] / В. А. Ліпкан. — К. : Текст, 2008. — 440 с.
12. Мунтіян В. І. Основи теорії інформаціогенної моделі економіки: [монографія] / В. І. Мунтіян. — Київ : Видавництво “КВІЦ”, 2005. — 368 с.
13. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / [Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін.]; наук. ред. О. Г. Білорус. — К. : Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1998. — 416 с.
14. Глобалізація і безпека розвитку / [О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко, М. О. Гончаренко та ін.]; наук. ред. О. Г. Білорус. — К. : НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин; Київський національний економічний ун-т, 2001. — 734 с.
15. Бодрук О. С. Системи національної та міжнародної безпеки в умовах формування нового світового порядку: 1991-2001 рр. : Дис… д-ра політич. наук: 21.01.01/ Олег Сергійович Бодрук. — К., 2003. — 415 с.
16. Макаренко Є. А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи : Дис. ... д-ра..політич. наук : 23.00.04 \ Євгенія Анатоліївна Макаренко. — К., 2003. — 475 с.
17. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : [навч. посібник] / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський. — К. : КНТ, 2006. — 280 с.
18. Безпека комп’ютерних систем: злочинність у сфері комп’ютерної інформації та її попередження : [навч. посібник] / За ред. О. П. Снігерьова. — Запоріжжя, 1998. — 316 с.
19. Голубєв В. О., Юрченко О. М. Злочини в сфері комп’ютерної інформації : [навч. посібник] / В. О. Голубєв, О. М. Юрченко. — Запоріжжя, 1998. — 157 с.
20. Виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються з використанням комп’ютерних технологій : [навч. посібник] / За ред. Я. Ю. Кондратьєва. — К., 2000. — 64 с.
21. Гавловський В. Д. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій : [навч. посібник] / В. О. Голубєв, В. Д. Гавловський, В. С. Цимбалюк. — Х. : Фоліо, 2002. — 284 с.
22. Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій: [навч. посібник] / В. О. Голубєв, В. Д. Гавловський, В. С. Цимбалюк; за заг. ред. Р. А. Калюжного. — Запоріжжя : Просвіта, 2001. — 252 с.
23. Біленчук П.Д. Комп’ютерна злочинність: [навч. посібник] / За ред. П. Д. Біленчука, Б. В. Романюка, В. С. Цимбалюка ін. — К., 2002. — 240 с.
24. Гавловський В. Д. Про результати вивчення проблем боротьби з правопорушеннями, які вчиняються з використанням комп’ютерних технологій / В. Д. Гавловський, Б. В. Романюк, В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2000. — № 2. — С. 122—127.
25. Гуцалюк М. В. Протидія міжнародній комп’ютерній злочинності / М. В. Гуцалюк // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 9. — С. 60—64.
26. Бутузов В. М. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку : [науково-практичний коментар] / В. М. Бутузов, С. Л. Остапець, В. П. Шеломенцев. — К. : Друкарня МВС України, 2005. — 86 с.
27. Карчевський М. В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (аналіз складу злочину) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконаче право„ / М. В. Карчевський. — Х., 2003. — 19 с.
28. Розенфельд Н. А. Кримінально-правова характеристика незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконаче право„ / Розенфельд Н. А. — К., 2003. — 17 с.
29. Азаров Д. С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконаче право„ / Д. С. Азаров. — К., 2003. — 18 с.
30. Литвиненко О. Інформаційна політика: [навч. посіб.] / Литвиненко О., Чукут С. — К. : Вид-во НАДУ, 2003. — ч. 2. — 100 с.
31. Почепцов Г. Г. Информационные войны / Г. Г. Почепцов.— М. : «Руфл-бук», К. : «Ваклер». — 2001. — 576 с.
32. Прыгунов П. Я. Психологическое обеспечение специальных операций: ролевое поведение : [учеб. пособие] / П. Я. Прыгунов. — Изд-во Европейського ун-та, 2000. — 303 с.
33. Грешневиков А. Н. Информационная война. О тайных планах западников, секретном оружии и новых технологиях уничтожения России / А. Н. Грешневиков. — М., 1999. — 245 с.
34. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цеди, задачи, методы, формы) / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Минск : Харвест, 1999. — 448 с.
35. Алешенков М. С. Энергоинформационная безопасность человека и государства / М. С. Алешенков, Б. Н. Родионов, В. Б. Титов и др.— М., 1997. — 230 с.
36. Энергетическая безопасность. Информационный аспект. — М.: Межд. изд. «Информациология», 2006. — 168 с.
37. Харченко Л. С. Інформаційна безпека України [глосарій] / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан В.А., О. В. Логінов; за заг. ред. Р.А.Калюжного. — К.: “Текст”, 2004. — 180 с.
38. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан, О. О. Яковенко. — К. : Текст, 2006. — 256 с.
39. Словник основних термінів та скорочень, які використовуються в НАТО. — К. : «МП Леся», 2004. — 568 с.
40. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : дис... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Юлія Євгеніївна Максименко. — К., 2007. — 188 с.
41. Міжнародна поліцейська енциклопедія : УЮТ/ Відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. — К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»», 2003. — 479 с.
42. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Укр. енцик., 1998. — Т. 2. : Д – Й. — 744 с.
43. Ситник Г. П. Державне управління у сфері забезпечення національної безпеки України: теорія і практика : дис… доктора наук з держ. упр. : 25.00.01 / Григорій Петрович Ситник. — К., 2004. — 417 с.
44. Левицька М. Б. Теоретико-правові аспекти забезпечення національної безпеки органами внутрішніх справ України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Марина Борисівна Левицька. — К., 2002. — 206 с.
45. Кормич Б. А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Борис Анатолійович Кормич. — О., 2004. — 427 с.
46. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності ОВС України: організаційно-правові засади : дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Ірина Василівна Арістова. — Х., 2002.¬ — 408 с.
47. Гурковський В. І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки : дис... канд... юрид. наук : 25.00.02 / Володимир Ігорович Гурковський. — К., 2004. — 225 с.
48. Логінов О. В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : дис… канд… юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Володимирович Логінов. — К., 2005.¬ — 237с.
49. Ярочкин В. И. Секьюритология — наука о безопасности жизнедеятельности / В. И. Ярочкин. — М. : „Ось-89”, 2000. — 400 с.
50. Красноступ Г. Проблема визначення об’єкта та предмета інформаційного права / Г. Красноступ // Право України. — 2007. — № 5. — С. 125—127.
51. Красноступ Г. Організаційно-правові аспекти необхідності реформування сучасного інформаційного законодавства / Г. Красноступ // Право України. — 2005. — № 9. — С. 81—83.
52. Демкова М. Інформаційне право: стан та перспективи розвитку в Україні (з «круглого столу») / М. Демкова // Право України. — 2004. — № 5. — С. 169—171.
53. Копилов В. А. Информационное право: [учебник] / В. А. Копилов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Юристъ, 2005. — 512 с.
54. Бачило И. Л. Информационное право. Основы практической информатики / И. Л. Бачило. — М., 2001. — 318 с.
55. Бачило И. Л. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов; под ред. акад. РАН Б. Н. Топорнина. — СПб. : «Юридический центр Пресс», 2001. — 422 с.
56. Цимбалюк В.С. Основи інформаційного права України: [навч. посіб.] \ В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Грищенко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. — К. : Знання, 2004. — 274 с.
57. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации. [монография] / К. И. Беляков. — Киев : Издательство “КВІЦ”, 2001. — 301 с.
58. Максименко Ю. Є. Діяльність Київського національного університету внутрішніх справ у сфері підготовки фахівців із інформаційної безпеки України / Ю. Є. Максименко // Проблеми національної і міжнародної безпеки / Матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 27 квітня 2007 р.) / Київ. нац. університет внутр. справ. — К. : Текст, Щорічник, — № 2. — 2007. — С. 138—145.
59. Про основи національної безпеки України : Закон України // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 29. — Ст. 1433.
60. Бєляков К. І. “Інформаційна” аксіоматика у праві: проблеми формування / К. І. Бєляков // Науковий вісник Юрид. академії МВС України. — 2004. — № 3. — С. 263—268.
61. Концепция информационной безопасности Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации // Российская газета. — 2000. — № 24.
62. О безопасности : Закон Российской Федерации // Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета Российской Федерации. — 1992. — № 15. — Ст. 769.
63. Об участии в международном информационном обмене: Закон Российской Федерации» от 4 июля 1996 г. № 85 – ФЗ // Собрание законодательства РФ. — 1996. — № 28. — Ст. 3347.
64. Developments in the field of information and telecommunications in the context of international security. / Report of the Secretary-General. Fifty-six session. 3 July 2001. United Nations. A/56/164.
65. http://www.eu.int.
66. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України // Відомості Верховної Ради . — 1998. — № 27—28. — Ст. 182.
67. Про Стратегію національної безпеки України: Указ президента України // Офіційний Вісник України. — 2007. — № 11. — Ст. 7.
68. Ліпкан В. Адміністративно-правово природа національної безпеки / В. Ліпкан // Право України. — 2007. — № 3. — С. 9—12.
69. Политология: [Энциклопедический словар] / Общ. ред. и сост. : Ю. И. Аверьянов. — М., 1993. — 431 c.
70. Национальная оборона Китая. — Пекин: Пресс — канцелярия Госсовета КНР, 1998. — С. 52-53.
71. Соснін О. Передумови формування в Україні інформаційного права / О. Соснін // Право України. — 2005. — № 11. — С. 99—103.
72. Фомін В. О., Рось А. О. Сутність і співвідношення понять “інформаційна безпека”, “інформаційна війна” та “інформаційна боротьба” / В. О. Фомін, А. О. Рось // Наука і оборона. — 1999. — № 4. — С. 23—32.
73. Лопатин В. Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство : [моногр.] / В. Н. Лопатин. — С.Пб. : Фонд „Универсум”, 2000. — 428 с.
74. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : [монографія] / Б. А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 472 с.
75. Концепция национальной безопасности Российской Федерации: Указ Президента Российской Федерации // http://www.fstec.ru/_docs/doc_2_1_001.htm
76. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1997. — N 10. — Ст. 85.
77. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: [Навчальний посібник] / С. Г. Стеценко. — К. : Атака, 2008. — 624 с.
78. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] : У двох томах : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова). — К. : Видавництво „Юридична думка”, 2005. — 624 с.
79. Баранов О.А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи. / О. А. Баранов — К. : Софт Прес, 2005. — 316 с.
80. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. — 2006. — № 5. — С. 11—17.
81. Медведчук В. В. Сучасна українська національна ідея і актуальні питання державотворення : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01., 12.00.02 / Віктор Володимирович Медведчук. — К., 1997. — 378 с.
82. Ліпкан В. А. Історичні передумови формування сучасної української національної ідеї / В. А. Ліпкан // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2002. — № 19.— С. 17—26.
83. Мала енциклопедія етнодержавознавство / НАН України Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол. : Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К. : Довіра; Генеза, 1996. — 942 с.
84. Максименко Ю. Є. Деякі аспекти визначення поняття національної безпеки / Ю. Є. Максименко // Науковий вісник Юридичної академії МВС. — 2004. — № 3. — С. 77—81.
85. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.02 / Наталія Вадимівна Кушакова. — К., 2003. — 243 с.
86. Олійник О. В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України: дис. … канд… юрид. наук: 12.00.07 / Олег Вікторович Олійник. — К., 2006. — 199 с.
87. Бодрук О. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: [монографія] / О. Бодрук. — К. : НІПМБ, 2001 — 300 с.
88. Конституційне право України: [підручн. для студентів вищих навчальних закладів] / За редакцією Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К. : Ін Юре, 2002. — 544 с.
89. Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа : дис. д-ра. юрид. наук : 12.00.07 / Олена Іванівна Харитонова. — О., 2004. — 435 с.
90. Теорія держави та права: [навч. посіб.] / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копейчикова. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 368 с.
91. Теорія держави та права: [підручник] / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський; За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копейчикова. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 448 с.
92. Загальна теорія держави і права: [підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Харків : Право, 2002. — 432 с.
93. Юриста О. Про поняття та основні ознаки правоохоронного відношення / О. Юриста // Право України. — 1997. — № 10. — С. 56.
94. Теория государства и права: [курс лекций] / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — М. : Юристъ, 1997. — С. 672.
95. Сырых В.М. Теория государства и права : [учебник] / В. М. Сырых. — 2-е изд. — М. : ЗАО «Юридический Дом «Юстицинформ», 2002. — 309 с.
96. Мицкевич А. В. Субъекты советского права : [моногр.] / А. В. Мицкевич. — М., 1962. — 213 с.
97. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : [учебник для вузов] / А. Ф. Черданцев. — М. : Юрайт-М, 2001. — 298 с.
98. Советское административное право : [учебник для вузов] / Под ред. Ю. М. Козлова. — М., 1973. — 623 с.
99. Административное право : [учебник для вузов] / Под ред. А. Е. Лунева. — М., 1967. — 603 с.
100. Советское административное право : [учебник] / Под ред. Р. С. Павловского. — К., 1986. — 415 с.
101. Алехин А. П., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации : [учебник] / А. П. Алехин, Ю. М. Козлов. — М., 1994. — 639 с.
102. Административное право ГДР / Под ред. и со вступит. статьей доктора юрид. наук Б. М. Лазарева. — М. Прогресс, 1983. — 432 с.
103. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении : [монография] / Р. О. Халфина. — М. : Юрид. лит., 1974. — 352 с.
104. Марченко М. Н. Теория государства и права : [учебник] / М. Н. Марченко. — М. : Юрид. лит., 1996. — 432 с.
105. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: необхідність переосмислення теоретичних постулатів / В. Б. Авер’янов // Актуальні проблеми держави і права : Зб. наук. праць. — Одеса : Юридична література, 2003. — Вип. 19. — С. 8—13.
106. Ківалов С. В. Основні напрямки реформування адміністративного права / С В. Ківалов // Актуальні проблеми держави і права : Зб. наук. праць. – Одеса : Юридична література, 2003. — Вип. 19. — С. 3—8.
107. Козлов Ю. М. Административные правоотношения : [учебник] / Ю. М. Козлов. — М. : Юрид. лит., 1976. — 184 с.
108. Кобалевский В. Очерки советского административного права / В. Кобалевский. — М. : Госиздат Украины, 1924. — 420 с.
109. Административное право : [учебник] / Под ред. Ю. М. Козлова. — М. : Юрид. лит., 1968. — 575 с.
110. Петров Г. И. Советские административно-правовые отношения / Г. И. Петров. — Л. : Издательство Ленинградского ун-та, 1972. — 158 с.
111. Петров Г. И. Советские административно-правовые отношения / Г. И. Петров // Ученые записки Ленинградского юрид. института. — Л., 1954. — С. 41—68.
112. Пахомов І. Проблеми розвитку інституті адміністративного права України та шляхи їх вирішення / І. Пахомов // Право України. — 2007. — № 10. — С. 3—5.
113. Кодекс про адміністративні правопорушення : Закон України // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). — 1984. — додаток до № 50. — Ст. 1122.
114. Кодекс про адміністративне судочинство : Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2005. — № 35—37. — Ст. 446
115. Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України // Офіційний вісник України. — 2002. — № 2. — Ст. 57
116. Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні : Постанова Кабінету Міністрів України // http : // zakon1.rada.gov.ua
117. Про заходи щодо розвитку національної глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ Президента України // http : // zakon1.rada.gov.ua
118. Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади : Указ Президента України // http : // zakon1.rada.gov.ua
119. Про державну таємницю : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1994. — № 16. — Ст. 93.
120. Макаренко В. Правове регулювання захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави: становлення, розвиток, проблемні питання / В. Макаренко // Право України. — 2006. — № 1. — С. 132—135.
121. Шлома Г. О. Місце інституту службової таємниці в діяльності державних органів України / Г. О. Шлома // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. Л. Ординський. — Львів, 2006. — Вип. 3. — С. 157—168.
122. Олійник О. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства / О. Олійник // Право України. — 2005. — № 10. — С. 100-103.
123. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України / Ю. Мірошник // Право України. — 2004. — № 9. — С. 32— 34.
124. Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2006. — № 30. — Ст. 258.
125. Про Національну систему конфіденційного зв’язку : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2002. — № 15. — Ст. 103
126. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1994. — № 31. — Ст. 286.
127. Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України // http : // zakon1.rada.gov.ua.
128. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека як складова національної безпеки України / В. А. Ліпкан // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі : Проблеми науки, практики і освіти : Зб. наук. праць VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. — Ч. 2. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — С. 443— 453.
129. Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1997. — № 45. — Ст. 284.
130. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1997. — № 48. — Ст. 296.
131. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1997. — № 50. — Ст. 302.
132. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1993. — № 1. — Ст. 1.
133. Про телебачення і радіомовлення : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1994. — № 10. — Ст. 43.
134. Про інформаційні агентства : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 1994. — № 31. — Ст. 286.
135. Про затвердження Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003—2006 роки : Постанова Кабінету Міністрів України // http : // zakon1.rada.gov.ua
136. Про підсумки парламентських слухань «Суспільство, засоби масової інформації, влада : свобода слова і цензура в Україні» : Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2003. — № 16. — Ст. 130.
137. Максименко Ю. Є. Сучасні проблеми криміналізації інформаційної сфери / Ю. Є. Максименко // Актуальні проблеми політики : Зб. наук. праць. / Голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. — Одеса : ПП “Фенікс”. — 2005.— Вип. 26.— С. 294—299.
138. Стеценко Ю. В. Засоби масової інформації – відкриті носії прихованих повідомлень членів організованих злочинних груп і терористичних організацій / Ю. В. Стеценко // Актуальні проблеми політики : Зб. наук. праць. / Голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. В. М. Дрьомін. — Одеса : Фенікс, 2004. — Вип. 21.— С. 237—242.
139. Авер’янов В. Б. Принцип верховенства права і реформування українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Адвокат. — 2000. — № 5. — С. 5—8.
140. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с.
141. Адміністративне право України : [підручник] / За заг. ред. С. В. Ківалова. — Одеса : Юрид. літ., 2003. — 894 с.
142. Юсупов В. А. Теория административного права / В. А. Юсупов. — М., 1985. — 160 с.
143. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : В 3 т. – Т. 1 : История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. / Ю. Н. Старилов. — М. : Издательство НОРМА, 2002. — 728 с.
144. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : [учеб. пособ.] / В. Н. Хропанюк. — М. : Дабахов, Ткачев, Димов, 1995. — 384 с.
145. Пугачев В. П. Политология: [справочник студента] / В. П. Пугачев. — М. : ООО «Издательство АСТ»; Филологическое общество «СЛОВО», 2001. — 576 с.
146. Явич Л. С. Право развитого социалистического общества: сущность и принципы / Л. С. Явич. — М. : Юрид. лит., 1978. — 224 с.
147. Колодій А. М. Принципи права України : [монографія] / А. М. Колодій. — К. : ЮрІнком, 1998. — 208 с.
148. Рабинович П. М. Основи загальної теорії права і держави : [посіб. для студ. спец-ті “Правознавство”] / П. М. Рабинович. — К., 1994. — 236 с.
149. Алексеев С. С. Общая теория права : В 2 т. — Т. 1. — М.: Юрид. лит., 1981. — 360 с.
150. Коренев А. П. Принципы современного административного права / А. П. Коренев // Правоведение. — 1967. — № 3. — С. 72—78.
151. Біла Л. Р. Характеристика основних принципів державної служби / Л. Р. Біла // Актуальні проблеми держави і права : Зб. наук. праць. – Одеса : Юридична література, 2003. — Вип. 18. — С. 292—298.
152. Административное право : [учебник] / Под ред. Л. Л. Попова. — М. : Юристъ, 2002. — 697 с.
153. Данильєва І. Е. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні : дис… канд. юрид. Наук : 12.00.07 / Ірина Едуардівна Данильєва. — Луганськ, 2005.¬ — 196 с.
154. Галлиган Д. Административное право : история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. Полянский, Ю. Старилов. — М. : Юристъ, 2002. — 410 с.
155. Опришко В. Конституція – основа подальшого розвитку законодавства і правової системи України / В. Опришко // Право України. — 1996. — № 9. — С. 45—46.
156. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [Підручник] / О. Ф. Скакун. — Харків : Консул, 2008. — 656 с.
157. Селіванов В. Методологічні проблеми запровадження конституційних принципів “верховенства права” і “верховенства закону” / В. Селіванов // Право України. — 1997. — № 6. — С. 8—18.
158. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки : Послання Президента України до Верховної Ради України // http : // www.rada.gov.ua
159. Цільовий план Україна-НАТО на 2008 рік: Указ Президента України // http : // www.rada.gov.ua
160. Досягнення у сфері інформатизації і телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки : Резолюція ООН від 1 грудня 1999 року // http : // www.un.org
161. Стандартизована звітна форма. Додаток А до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН “Про категорії бойової техніки, поставки якої підлягають реєстрації”, № 46/32. — К. : МЗС України, 1992. — 7 с.
162. Степанов Е. А. Информационная безопасность и защита информации : [уч. пособ.] / Е. А. Степанов, И. К. Корнеев. — М. : Инфра, 2000. — 302 с.
163. Basic Documents UNESCO 1989-1995. News Communication Strategy. Document C II-96/WS/2. — Paris, UNESCO, 1995. — 109 р.
164. План дій щодо членства в НАТО // http : // www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/1546.htm
165. Сідак В. С. Забезпечення інформаційної безпеки в країнах НАТО та ЄС : [навчальний посібник] / В. С. Сідак, В. Ю. Артемов — К. : КНТ, 2007. — 160 с.
166. Резюме до цільового плану Україна-НАТО на 2008 рік у рамках плану дій Україна—НАТО // http : // www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/1546.htm
167. Про ратифікацію Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору : Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2002. —№ 44. — Ст. 328.
168. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 березня 2008 року «Про перспективи дальшого розвитку відносин України з Організацією Північноатла