АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

brief description

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Осауленко Світлана Вікторівна

УДК 342. 97:342. 518 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 12. 00. 07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук
КІВАЛОВ Сергій Васильович

Одеса – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП …. . …………………………………………………………….…….. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ…………… 10
1. 1. Історіографія проблематики адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України………………………………………………...…….. 10
1. 2. Розвиток законодавства України про адміністративно-правовий
статус Кабінету Міністрів України (1991–1996 рр.………...…………………... 34
1. 3. Законодавче регулювання адміністративно-правового статусу
Кабінету Міністрів в умовах адміністративної реформи ……………………… 44
Висновки до розділу 1 ………………………………………………….…… 63
РОЗДІЛ 2. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ …………………….………………………… 67
2. 1. Поняття та особливості адміністративно-правового статусу
Кабінету Міністрів України ……………………………………………..……….. 67
2. 2. Завдання і функції Кабінету Міністрів України як суб’єкта
державного управління ………………………………………………………....... 88
2. 3. Форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України
як суб’єкта державного управління ……………………………………………. 108
Висновки до розділу 2 …………………………………………………...... 126
РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО
СТАТУСУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ …………………………… 129
3. 1. Компетенція та повноваження Кабінету Міністрів України
як суб’єкта державного управління ………….…………….……………….….. 129
3. 2. Контроль Кабінету Міністрів України ……………………………… 151
3. 3. Правові акти Кабінету Міністрів України ………………………….. 165
Висновки до розділу 3 ……………………………………………..……… 184
ВИСНОВКИ ………………………..…………...………………………… 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 192

ВСТУП
Актуальність теми. Наукові дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів публічного права завжди є актуальними, що обумовлюється їх можливістю цих суб’ктів ефективно здійснювати свої завдання, функції, компетенцію і повноваження, права та обов’язки, місцем у системі державного управління. Особлива увага в науковій літературі приділяється встановленню адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади, які посідають важливе місце серед органів державної влади, забезпечуючи реалізацію законів, законності, дотримання прав та свобод особи, загальнодержавних програм.
З огляду на те, що вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, визначення його адміністративно-правового статусу, взаємовідносин з іншими органами державної влади, вищими посадовими особами, зокрема Президентом України та Головою Верховної Ради України, набувають особливого значення у контексті здійснення адміністративної реформи та подальшого удосконалення чинного законодавства.
Актуальність теми дисертації зростає й з огляду на ті зміни, які відбулися в політичному і правовому житті України і які знайшли своє відображення в національному законодавстві, насамперед, внесення змін і доповнень до Конституції України щодо правового статусу Кабінету Міністрів України і прийняття Закону «Про Кабінет Міністрів України» (2008 р.).
Приведення адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України у відповідність до цілей та пріоритетів суспільного розвитку, докорінних змін у змісті його діяльності та компетенції як вищого органу в системі органів виконавчої влади та вдосконалення функцій, контрольної діяльності, форм та методів у сфері державного управління значною мірою залежить від науково-теоретичних напрацювань і створення цілісної теоретичної бази щодо органів виконавчої влади.
Теоретико-методологічним підґрунтям дисертації стали праці таких відомих учених як: В. Авер’янов, О. Андрійко, І. Бачило, Л. Біла, Ю. Битяк,
І. Голосніченко, Є. Додін, А. Заєць, І. Залюбовська, Д. Калаянов, В. Карташкін, С. Ківалов, А. Коваленко, Б. Кормич, В. Краснов, Л. Кривенко, В. Лафітський, Г. Мальцев, О. Марцеляк, О. Мурашин, Н. Нижник, Л. Окуньков, М. Орзіх,
В. Погорілко, В. Савицький, Н. Саліщева, О. Скакун, Ю. Соколова,
Ю. Тихомиров, О. Фрицький, Ю. Фрицький, Н. Хаманєва, О. Харитонова,
В. Цвєтков, М. Цвік, В. Шаповал, М. Якимчук, Х. Ярмакі та ін.
Їхні напрацювання збагатили юридичну науку і створили теоретичний фундамент для подальших наукових досліджень проблемних питань органів державного управління. Водночас, переважна більшість цих напрацювань стосується окремих (хоча і досить важливих) аспектів адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, що зумовлює необхідність здійснення цілісного наукового дослідження зазначеної проблеми з урахуванням змін у чинному законодавстві.
Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність вищого органу виконавчої влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження теми дисертації здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри адміністративного і фінансового права Одеської національної юридичної академії «Теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні», що є складовою частиною теми «Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0101U001195), дослідження якої здійснюється в Одеській національній юридичній академії.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні сутності та змісту адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, розробленні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про Кабінет Міністрів України.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
дослідити наукову думку щодо адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, визначити наукові підходи та основні напрямки дослідження;
охарактеризувати нормативно-правові акти, що визначають адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України у контексті основних напрямків удосконалення системи і структури державних органів;
визначити поняття «адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України», його зміст, установити стан його законодавчого регулювання;
розкрити особливості Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління;
здійснити класифікацію основних форм та методів діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління;
визначити зміст та напрямки контрольної діяльності Кабінету Міністрів України як суб’єкта державного управління;
визначити зміст та особливості процедури підготовки та прийняття правових актів Кабінету Міністрів України та шляхи удосконалення її правового регулювання;
сформулювати висновки та рекомендації щодо удосконалення законодавства про адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
Об’єктом дослідження є правовий статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
Методи дослідження. В основі здійсненого дослідження лежить діалектичний метод, а саме ті основні принципи, які становлять його зміст – всебічний зв’язок явищ і процесів, закономірності становлення і розвитку буття та пізнання, що осмислюються за допомогою всієї історично сформованої системи категорій та законів. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання дозволив дослідити сутність і зміст адміністративно-правового статусу вищого органу виконавчої влади. Формально-юридичний метод дав можливість здійснити аналіз і з’ясувати зміст нормативних актів, що забезпечують державне регулювання відносин у сфері вищої виконавчої влади, надати пропозиції щодо усунення прогалин та удосконалення нормативної бази
(п.п. 1.2, 1.3). Логіко-семантичний метод допоміг визначити окремі ключові поняття, зокрема „адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України” (п. 2.1). Системний метод дозволив здійснити розгляд об’єкта, явищ, процесів як цілісної функціональної системи, як інтегрованого цілого (п.п. 2.1,
2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Структурно-функціональний метод дозволив всебічно розглянути адміністративно правовий статус Кабінету Міністрів України
(п.п. 2.2, 2.3, 3.1). У результаті системно-функціонального аналізу було:
а) отримано розгалужену і взаємозалежну картину зв’язків частин та елементів досліджуваного об’єкта; б) досліджено взаємозв’язки частин та елементів
як між собою, так і з іншими, більш широкими чи більш вузькими системами; в) визначено функції структурних частин об’єкта. Порівняльно-правовий мет
од дозволив виокремити найбільш загальні ознаки адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України (п.п. 1.2, 3.2).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних наукових досліджень, яке присвячене визначенню адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України у контексті Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (2008 р.). У результаті здійсненого дослідження отримано такі основні результати:
уперше:
визначено, що сутність адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, як системи взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів, характеризуєть як: створення, організацію і припинення діяльності, завдання і функції, компетенція і повноваження, форми і методи управлінської діяльності, контроль та правові акти;
визначено, що відповідальність, як складова адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, відсутня, оскільки Кабінет Міністрів України несе політичну відповідальність яка є складовою конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України.
сформульовано визначення поняття «адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України» як визначених у нормах адміністративного права завдань, функцій, обов’язків і прав Кабінету Міністрів України;
удосконалено: понятійний апарат основних термінів: «політична посада», «адміністративно-правовий статус Прем’єр-міністра України», «форми діяльності Кабінету Міністрів України», «методи діяльності Кабінету Міністрів України»;
набули подальшого розвитку:
особливості адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України як діяльності Уряду, яка здійснюється одночасно через політичну функцію та функцію державного управління у тісному взаємозв’язку з діяльністю інших органів державної влади;
загальні функції Кабінету Міністрів України у сфері державного управління (організація, планування, координація, державне регулювання, контроль, організація роботи з кадрами, інформаційне забезпечення урядової діяльності);
класифікація форм діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління за: а) внутрішнім і зовнішнім спрямуванням;
б) умовами здійснення; в) адресатом; г) характером правовідносин;
д) юридичними наслідками;
методи діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління як методи переконання, примусу, заохочення, прямого та непрямого впливу;
особливості контрольної діяльності Кабінету Міністрів України, характеристика її суб’єктів та об’єктів, класифікація видів контролю;
сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого удосконалення Закону України «Про Кабінет Міністрів України», прийняття Законів: «Про нормотворчу діяльність Кабінету Міністрів України» та «Про контроль у державному управлінні України».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідницькій сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України;
правотворчості – для удосконалення Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Регламенту Кабінету Міністрів України, а також для розширення бази правового регулювання діяльності Кабінету Міністрів України через прийняття Законів України «Про нормотворчу діяльність Кабінету Міністрів України» та «Про контроль у державному управлінні України»;
навчальному процесі – при викладанні дисципліни «Адміністративне право», «Адміністративний процес».
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Українське адміністративне право: становлення та перспективи реформування» (м. Одеса, 2007); «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2007 р.); «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 2008 р.); «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 2009 р.);
«Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування» (м. Одеса, 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 9 публікаціях, 5 із яких опубліковано у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, у тому числі
186 сторінок основного тексту. Список використаних джерел, що включає
266 найменувань і розташований на 32 сторінках.

bibliography

Висновки

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України, визначення його завдань, функцій, форм і методів діяльності, компетенції та відповідальності як вищого органу виконавчої влади, в результаті чого отримано такі найважливіші результати.
1. Ґрунтовних теоретичних та практичних наукових досліджень в юридичній науці щодо адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів немає, хоча конституційно-правовий статус достатньо розкритий. Дослідження проблем адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України актуалізувалося із прийняттям Конституції України та початком адміністративної реформи; ще більш інтенсивно здійснюється з проведенням політичної та конституційної реформ, прийняттям Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року.
2. Обмеження та нестабільність адміністративно-правового статусу Кабінету Міністрів України у перші роки незалежності України обумовлювалися недосконалістю вітчизняного законодавства, повним підпорядкуванням урядової діяльності президентській владі, президентським контролем і, як наслідок цього, відсутністю самостійності.
3. Нове законодавство, що встановлює компетенцію Кабінету Міністрів Українт розширило повноваження Уряду. Вперше на законодавчому рівні визначено взаємовідносини між гілками державної влади.
4. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України – це визначені в нормах адміністративного права завдання, функції, обов’язки та права вищого органу виконавчої влади України.
Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України включає сукупність повноважень самого Уряду та його посадових осіб. Адміністративно-правовий статус Прем’єр-міністра України є статусом
спеціального суб’єкта політичного та державного управління найвищого органу виконавчої влади, який включає сукупність його публічно-владних повноважень в управлінській та організаційно-розпорядчій сферах виконавчої влади, відповідні функціональні обов’язки та політичну відповідальність за реалізацію конституційно поставлених та законодавчих визначених завдань.
5. Функції Кабінету Міністрів України у сфері державного управління – це нормативно-встановлені напрямки та види державно-владної урядової діяльності виконавчо-розпорядчого характеру. Шляхом реалізації державних управлінських функцій забезпечуються: створення та реорганізація органів управління, формування структури апарату управління, управлінських підрозділів, встановлення взаємозв'язків між управлінськими структурами, створення організаційних механізмів у сферах управління; визначення мети, напрямів, завдань, засобів реалізації соціальних, економічних, політичних, культурних програм; вироблення довгострокових завдань з передбачуваними їх наслідками; узгодження діяльності органів управління, їх посадових осіб, керівників інших управлінських структур, органів державної влади та місцевого самоврядування; визначення певних правил поведінки і діяльності в конкретній сфері підпорядкованого об’єкта влади в конкретних нормативно-правових актах, встановлення конкретних процедур управління (сертифікація, ліцензування, оподаткування, регістрації тощо), механізм контролю, координаційної діяльності, формулювання завдань управлінської діяльності, організація роботи з кадрами апарату, яка включає в себе підготовку, підбір і розстановку, ротацію кадрів, їх перепідготовку, підвищення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень та інші функції.
6. Сформульовано авторські визначення понять форми та методи діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління. Під формами діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління розуміється сукупність здійснюваних взаємопов’язаних відповідно до його компетенції та повноважень дій (різносторонніх видів діяльності), нормативно
визначених для реалізацій поставлених мети, завдань, функцій. Методами діяльності Кабінету Міністрів України у сфері державного управління є сукупність його нормативно-визначених способів та прийомів, здійснюваних для забезпечення державно-владного впливу на підпорядковані суб’єкти державного управління для реалізації встановлених мети, завдань, функцій.
Необхідно посилити взаємодію правових та неправових форм діяльності; методів прямого і непрямого впливу; переконання, примусу, заохочення, здійснюваних в урядовій діяльності; розробити та прийняти спеціальний закон про взаємодію матеріального та морального стимулювання; встановити конкретні механізми відповідальності у разі невиконання поставлених цілей та завдань посадовими особами та очолюваними ними органами.
7. Мають одержати конституційне закріплення основні програмні цілі та завдання урядової програми, це унеможливить її декларативність, популізм, неконкретизованість поставлених завдань тощо.
Пропонується включити до характеристики претендента на посаду Прем’єр-Міністра України відомостей щодо його управлінських та організаційно-розпорядчих здібностей; чітке нормативно-правове зазначення міністра як політичної фігури, його повноважень у виробленні державної політики у відповідній сфері та застереження втручання в оперативну діяльність виконавчих структур; з метою збереження інституціональної пам’яті закріпити на законодавчому рівні впровадження посади державних секретарів міністерств із призначенням їх Президентом України, державні секретарі не повинні призначатися із складу діючих депутатів Верховної Ради України задля унеможливлення створення двох центрів влади у міністерствах; конституційне закріплення основних програмних цілей та завдань урядових програм із встановленням реального строку на її розроблення та виконання; конституційне встановлення обсягу повноважень Кабінету Міністрів України, який відправлений у відставку, але продовжує виконувати свої повноваження до новосформованого Уряду; забезпечення права Кабінету Міністрів України на
оскарження прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри; визначення підстав подання Прем’єр-Міністром України, членами Кабінету Міністрів заяви про відставку. Відставка членів Уряду за ініціативи його глави не повинна мати політичних мотивів та характеру.
8. Посиленню контрольних повноважень Кабінету Міністрів України буде сприяти прийняття Закону України «Про контроль в державному управлінні України», в якому має бути передбачено створення єдиної системи державного контролю у всіх сферах діяльності виконавчої влади, єдиного правового, організаційного, інформаційно-аналітичного забезпечення, створення єдиного координуючого центру; більш чіткого розмежування визначення в нормативних актах контролю та нагляду, конкретного зазначення завдань, що покладаються на той чи інший суб’єкт контролю. Структура системи урядового контролю має передбачати політичний, організаційно-правовий, виконавчий рівні; найвищим рівнем має бути політичний, на якому мають прийматися політичні рішення щодо урядового контролю, визначатися його основні пріоритети та завдання, здійснюватися загальна координація діяльності центральних органів влади у сфері урядового контролю; організаційно-правовий рівень має забезпечити проведення урядового контролю за виконанням урядових рішень та на виконавчому рівні має відбуватися безпосереднє виконання законодавчих і нормативно-правових актів, політичних рішень, завдань у сфері контролю.
9. Удосконаленню нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України буде сприяти прийняття Закону «Про нормотворчу діяльність Кабінету Міністрів України», який врегулює питання процедури, організаційних і техніко-юридичних правил розробки нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України, міністерствами. На рівні такого закону мали б визначатися загальні вимоги до укладання текстів нормативно-правових актів усіма суб’єктами права (правила реалізації права юридичної ініціативи, суб’єкти розробки нормативно-правових актів, організаційні правила роботи над ними, правила їх погодження із законами, здійснення правової експертизи тощо). У
законі мали б міститися також правила законодавчої техніки: вимоги щодо структури, викладу змісту, мови та техніко-юридичного оформлення нормативно-правових актів, правила викладу нормативних приписів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник. − К. : Юринком Інтер. − 1999. − 736 c.
2. Бахрах Д.Н. Административное право : учебн. для вузов: 2-е изд.
/ Бахрах Д.Н., Россинский Б.В., Старилов Ю.Н. – К. : Норма. − 2005. − 829 с.
3. Проценко О. Т. Діяльність органів виконавчої влади в регіоні України: організаційно-правові засади : дис. … кандидата з наук. управл. :
спец. 25.00.04. Проценко О.Т. − К., − 2002. − 28 с.
4. Малиновський В.Я. Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. Наук: спец. 23.00.02 – політичні інститути та процеси.
В.Я. Малиновський. – Чернівці. − 2002. – 20 с.
5. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади / Крупчан О.Д. − К.
: Вид-во УАДУ, 2001. − 132 с.
6. Коліушко І. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи / Коліушко І. − К. : Факт, 2002. − 260 с.
7. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування / Кол. авт., наук. кер. Н.Р. Нижнік. − К. : Вид-во УАДУ, 2000.
– 216 с.
8. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика : монографія / А.А. Коваленко. − К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. − 2002. − 512 с.
9. Коваленко Анатолій Андрійович Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси». / Чернів. нац. ун-т
ім. Ю. Федьковича. / А.А. Коваленко. − К. , 2003. − 36 с.
10. Додіна Є.Є. Адміністративно-правовий статус громадських організацій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Є.Є. Додіна. – О., − 2002. − 24 с.
11. Бояринцова М. А. Адміністративно-правовий статус громадянина України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». / М.А. Бояринцова − К., − 2005. − 26 с.
12. Константінов С. Ф. Адміністративно-правовий статус іноземців в Україні та механізм його забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.Ф. Константінов. − К., − 2002. – 24 с.
13. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07
«Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»
/ С.В. Шестаков. − Х., 2003. − 26 с.
14. Подоляка А.М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.М. Подоляка. − Х. : − 2004. – 24 с.
15. Ківалов С.В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб.
− 2-е вид., перероб. і доп. С.В. Ківалов, Л.Р. Біла. − О. : Юрид. л-ра. − 2002.
– 320 c.
16. Армаш Н.О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.О. Армаш. – К., 2005. − 24 с.
17. Янюк Н. В. Адміністративно-правовий статус посадової особи
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07
«Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»
/ Н.В. Янюк. − К., 2003. – 26 с.
18. Армаш Н.О. Особливості адміністративно-правового статусу керівників виконавчої влади, що обіймають посади державних політичних діячів / Н.О. Армаш // Право України. − 2006. − № 10. − С. 70−74.
19. Армаш Н.О. Особливості відповідальності „державних політичних діячів”: співвідношення політики і закону / Н.О. Армаш // Юридичний журнал. − 2005 − № 11. − С. 20−26.
20. Авер’янов В.Б. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. Авер’янова В.Б.; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького
/ В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. − К. : Ін-Юре. − 2002. − 667 с.
21. Бондаренко А.А. Административно-правовой статус органов исполнительной власти субьектов Российской Федерации в условиях административной реформи : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / А.А. Бондаренко. − М. − 2002. − 26 с.
22. Авер’янов В. Б. Яких змін потребує закон про Кабінет Міністрів?
/ В.Б. Авер’янов // Юридичний вісник України. − 2007 − № 12. − С. 1−8.
23. Рахманін С. Кабінетна інтрига: [Ситуація навколо ухваленого Верховною Радою України Закону про Кабінет Міністрів] / С. Рахманін
// Дзеркало тижня. − 2007. − 27 січ. − 2 лют. − С. 1−2.
24. Фігель М. Новації Закону „Про Кабінет Міністрів України”.
// Юридичний вісник України. – 2007. − № 7 //http://www. yurincom. com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/? aid=1591&jid=203
25. Константій О. Правове регулювання статусу та діяльності Кабінету Міністрів України на етапі проведення конституційної реформи в Україні
/ О. Константій // Підприємництво, господарство і право. − 2006. черв.
− С. 66−69.
26. Коваленко А. У чому сила виконавчої влади / А. Коваленко // Віче
– 2004. − № 7− С. 46−50.
27. Мельниченко В. Статус уряду в контексті конституційної реформи: можливість зробити перший крок до самостійності? //http://viche. ihfo/priht/php?id=34&buv
28. Кресіна І. Політична реформа в Україні: здобутки і недоліки
/ І. Кресіна // Право України. − 2007. − № 7. − С. 9 −12.
29. Кафарський В. Кабінет Міністрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах / В. Кафарський // Право України. − 2006.
− № 8. − С. 3 − 8.
30. Кафарський В. Правові засади функціонування Кабінету Міністрів України / В. Кафарський // Право України. − 2006. − № 6. − С. 8−13.
31. Замніус В. Політичні та правові аспекти законодавчого визначення статусу Кабінету Міністрів України / В. Замніус // Часопис «Парламент».
− 2001. − № 6. − С. 17−23.
32. Політична реформа: нові виклики для влади, політиків та суспільства // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. Парламент” − 2005. −№ 6. − С. 2−8.
33. Проект Закону України «Про Кабінет Міністрів України»
// ”Часопис Парламент”. − 2002. − № 4 // http://www. parlament. org. ua/index. php ?action =magazine&id=9&ar_id=135&as=2
34. Інституційний зміст і перспективи завершення конституційної реформи // http://www niss gov ua
35. Лемак В. Хто в домі хазяїн? Про „слабкого” Президента і «сильний» уряд в українській моделі влади / В. Лемак // Дзеркало тижня. 13
– 19 січня 2007 року.
36. Колодій А. Сьогоднішній варіант напівпарламентської республіки мало підходить до України / А. Колодій // Парламентський злам: проблеми взаємодії гілок влади//http: // dialoqs. orq. ua/
37. Бабенко К. Політична реформа в контексті демократизації системи державної влади: конституційні аспекти / К. Бабенко // Юридична Україна.
− 2007. − № 3. − С. 19 − 26.
38. Селіванов А. Конституційна визначеність і подолання нестабільності проведеної реформи повноважень суб’єктів центральної влади
/ А. Селіванов // Право України. − 2007. − № 5. − С. 3 − 7.
39. Валюшко А. Взгляд на конституционную реформу / А. Валюшко
// Юридическая практика. − 2006. − 31 янв. – C. 10.
40. Найда І. Обговорюємо політичну реформу / І. Найда, М. Єременко //Юридичний вісник України. − 2006. − 11-17 лют. – С. 6.
41. Кафарський В. Політичні партії і уряд: проблеми правової регламентації в умовах політичної реформи / В. Кафарський // Право України.
− 2006. − № 4. − С. 11−15.
42. Павленко Р. М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід / Павленко Р.М. − К. : Вид. Дім «KM Академія», 2002.
− 256 с.
43. Кампо В. Проблеми еволюції урядової влади / В. Кампо
// Українське право. − 1995 – 1 (2). − С. 44−51.
44. Кулакова Є. Компетенція: поняття, суб’єкти, особливості
/ Є. Кулакова // Підприємництво, господарство і право. − 2006. − № 3.
− С. 11−14.
45. Проблемы общей теории права и государства / Под ред.
В.С. Нерсесянца. – М. : Норма. – 2002. – 992 с.
46. Авер’янов В.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки / В.Б. Авер’янов // Право України. − 2004. − № 5. − С. 32−38.
47. Жиляєв І. Критичний аналіз досвіду програмування діяльності уряду України. // http://soskin. Info/ea. php?pokazold=20050302&n=3−4&= 2005.
48. Програма діяльності Кабінету Міністрів „Реформи заради добробуту” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 15 березня.
49. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. − 10-е изд., перераб. и доп. / Мишин А.А. − М.
: Юрид. Дом «Юстицинформ», 2003. – 267 с.
50. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн.
/ Шаповал В.М. − К. : Вища шк., 1998. – 251 с.
51. Дуда А. В. Удосконалення функцій і структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи : дис. … кандидата наук з державного управління : спец. 25.00.01 / А.В. Дуда. – К., 2001. – 197 с.
52. Дьомін О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі / О. Дьомін // Право України. − 2003. – № 5. – С. 3 – 7.
53. Голосніченко І. Адміністративна реформа у контексті передбачуваного внесення змін до Конституції України / І. Голосніченко,
М. Стахурський // Право України. − 2004. − № 11. – С. 7−10.
54. Кампо В. Адміністративна реформа в Україні: проблеми формування документально-інформаційної бази / В. Кампо // Вісник АПрНУ.
− 2000. − № 2 (21). – С. 45−53.
55. Ославський О. До питання необхідності здійснення адміністративної реформи в Україні / О. Ославський // Право України. − 2004.
− № 9. – С. 40-42.
56. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука
/ В. Авер’янов // Право України. − 2002. − № 3. − С. 20−27.
57. Конституційне право України / За. ред. В. Ф. Погорілка. − К., 2000. − 733 с.
58. Фрицький О. Конституційне право України / Фрицький О. − К., 2002, − 536 с.
59. Чикурлій С. Конституційно-правова природа актів Кабінету Міністрів України / С. Чикурлій // Підприємництво, господарство і право.
− 2004. − № 7. − С. 108−111.
60. Бахрах Д. Н. Административнное право России / Бахрах Д. Н. – М., 2000. – 640 с.
61. Томкіна О.О. Акти Кабінету Міністрів України: теоретичні засади видання та реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.О. Томкіна. − К., 2005. – 20 с.
62. Войшвилло Е. К. Понятие как форма мышления. / Войшвилло Е. К. – М. : Изд-во Моск. ун-та. − 1989. – 239 с.
63. Розенталь М. М. Принципы диалектической логики
/ Розенталь М. М. − М. − 1960. − 227 с.
64. Карабанов К. В. Проблемы развития социальных понятий.
/ Карабанов К. В. − М. : Наука. − 1985. – 351 с.
65. Про правонаступництво України : Закон України від 12.09.1991р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – С. 617.
66. Фрицький О. Ф. Глава 23. Виконавча влада в Україні
/ О.Ф. Фрицький // Конституційне право України / За ред. докт. юр. наук, проф. В. Ф. Погорілка. − 2-е вид., доп. − К. : Наук. думка, 2000. − С. 516−583.
67. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект) / Цвєтков В.В.– Харків : Право, 1996. − 261 с.
68. Кубко Є. Про предмет адміністративного права / Є. Кубко // Право України. – 2000. − № 5. – C. 3−7.
69. Нижник Н. Про співвідношення державного управління і виконавчої влади / Н. Нижник, С. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. − 2000. − № 4. – С. 23−29.
70. Авер’янов В. Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. / Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. − Харків : Право, 1998.
71. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. – К., 1978.
72. Єрмолін В. П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні
: дис. … кандидата юрид. наук. 12.00.02. / Єрмолін В. П. − К., 2002. −24 с.
73. Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР Закон Української РСР від 18 квітня 1991 р. № 980−ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 19. – С. 230. було 77
74. Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР у зв'язку з вдосконаленням системи державного управління Закон УРСР від 21 травня 1991 р. № 1048−ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 45. – С. 606.
75. Про Президента Української РСР : Закон УРСР від 5 липня 1991р.
// Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. − № 33. – С. 446.
76. Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР Закон Української РСР від 5 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. −1991. −№ 33. – С. 445.
77. Авер’янов В. Б. „Центр” виконавчої влади в Україні: особливості конституційно-правового регулювання / В.Б. Авер’янов // Часопис Київського університету права. − 2005. − № 1. − С. 3−8.
78. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 р. № 1к/95−ВР // Голос України.
− 1995. − № 106.
79. Тодика Ю. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології / Ю. Тодика // Право України – 1997. − № 8. – С. 29−34.
80. Медведчук В. В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади та місцевого самоврядування / Медведчук В.В. – К. : Україна, 1996. – 148 с.
81. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96−ВР
// Відомості Верховної Ради України. − 1996. − № 340. – С. 141.
82. Авер’янов В. Б. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі / В.Б. Авер’янов // Право України. − 2005. – № 4. − С. 10−15.
83. Про Адміністрацію Президента України : Указ Президента України // Урядовий кур’єр. – 1996. – 19 груд.
84. Школик А. Виконавча влада в контексті змін до Конституції України / А. Школик // Вибори і демократія. – 2005. − № 3. − С. 17−21.
85. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні
/ Авер’янов В. Б. – К. : Ін Юре, 1997. – 48 с.
86. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України / Р. Михеєнко // Право України. – 2000. − № 8. − С. 24−28.
87. Барабаш О. Контрольна діяльність парламенту України. 1994−1996 роки: наступ очевидний, але процес має розвиватися // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки..
88. Ковриженко Д. Конституційна реформа не досягла своїх цілей //Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок // http:// dialoqs. orq. ua/
89. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития. – М. : Юрид. л-ра, 1996. – 234 с.
90. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2000 р. № 339 «Про Урядові комітети» //Офіційний вісник України. − 2000. − № 7. –С. 81−85.
91. Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно-правовій практиці / А. Заєць // Вісник Академії правових наук України. − 1998. − № 2. – С. 40−50.
92. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 145/99
// Офіційний вісник України. – 1999. − №6. – С. 18−19.
93. Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України 29 травня 2001 р. № 345/2001
// Офіційний вісник України. − 2001. – № 22. – С. 30.
94. Коліушко І. Ліквідація посад державних секретарів міністерств – задоволення апетиту чи інтереси держави / І. Коліушко, В. Тимощук // Дзеркало тижня влада /внутрішня політика. − № 21 (446) 7 − 13 червня 2003.
95. Про деякі заходи щодо оптимізації керівництва в системі центральних органів виконавчої влади : Указ Президента від 26 травня 2003 р.
№ 434/2003 // Офіційний вісник України. − 2003 р. – № 22. – Ст. 989.
96. Пахомов І. Конституція України і виконавча влада / І. Пахомов
// Право України. – 2002. − № 9. − С. 37-40.
97. Про внесення змін до Конституції України Закон України
від 8 грудня 2004 р. № 2222−1У // Голос України. – 2004. – № 233 (Спецвипуск).
98. Котляр Д. Окремі аспекти проведення адміністративної реформи та організація центральної виконавчої влади в країнах світу / Д. Котляр
// ”Часопис Парламент”. − 2001.− № 6.
99. Браун Тревор//http://www. rada/qov/ua/LIBRARY/cataloq/analitik
100. Квотерлі К. Виконавче управління Президента: апарат Білого дому // LIBRARY/cataloq/analitik
101. Головатий С. Юридичний висновок Міністерства юстиції щодо порядку складання повноважень Кабінетом Міністрів перед новообраною Верховною Радою України //http:Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.publish/ printable/
102. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України „Про Кабінет Міністрів України” (реєстр № 9100−Д
від 17.02.2006 р. ) // httр://www. rada. qov. ua
103. Стасюк Ю. Є. Особливості функціонування інституту президентства в Україні та Російській федерації // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
104. Конституційна реформа: експертний аналіз. – Х. − 2004. − 28 с.
105. Авер’янов В. Б. Президент і уряд: новий розподіл повноважень
/ В.Б. Авер’янов // Юридична Україна. − 2003. − № 6. − С. 19−24
106. Ющенко наполягає на скасуванні закону про Кабінет Міністрів
// http:// news. finance/ua/ua/
107. Про Кабінет Міністрів України Закон України 21 грудня 2006 р.
// Відомості Верховної Ради. − 2007. − № 11. – С. 94.
108. Конституційна реформа в Україні: стан та перспективи // Вісті Придніпров’я 13. 03. 2007. – № 20.
109. Авер’янов В. Б. Закон про Кабінет Міністрів України: результати доктринального тлумачення / В.Б. Авер’янов // Право України. − 2007. − № 6.
– С. 3−8.
110. Висновок на проект Закону України „Про Кабінет Міністрів України” (реєстр „2325” від 13.1006 р. ) // http:Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. publish/ printable/
111. Держалюк О. М. Закон України „Про Кабінет Міністрів України”: основні суперечності / О.М. Держалюк // Стратегічні пріоритети. − 2000. − № 2 (3).
112. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16 травня 2008
// Відомості Верховної Ради України – 2008. – № 25. – Ст. 241.
113. Регламент Кабінету Міністрів України. − К., − 2007.
114. Адміністративне право України : словник-довідник / укладачі:
В. К. Шкарупа, Ю. А. Ведєрніков, В. П. Пібчибій. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, 2001. – 584 с.
115. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. − К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005.
– 1728 с.
116. Концепція адміністративної реформи в Україні. Проект. – К.
: Державна комісія по проведенню в Україні адміністративної реформи, 1998.
117. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.В. Лебідь. –Х. − 2004. − 24 с.
118. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як спосіб забезпечення законності в сфері державного управління. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.К. Залюбовська. – О. − 2000. − 20 с.
119. Органи державної влади / за ред. В. Ф. Погорілка : Монографія. − К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. − 2002. – 512 с.
120. Дерець В. Проблема відповідальності в управлінських відносинах
у системі органів виконавчої влади / В. Дерець // Право України. − 2006. − № 3. – С. 107−113.
121. Мартинюк Р. Парламентська відповідальність уряду / Р. Мартинюк // Право України. – 2008. − № 9. − С. 19−22.
122. Мартинюк Р. Президент України в системі стримувань і переваг на сучасному етапі / Р. Мартинюк // Підприємництво, господарство і право. – 2008 − № 9 – С. 28−31.
123. Ведель Ж. Административное право Франции / Ведель Ж. – М.
: Прогресс, 1973. – 512 с.
124. Макаренко О. Щодо співвідношення понять „орган виконавчої влади” та „орган державного управління” / О. Макаренко // Право України
− 2000 − № 6. – С. 23−26.
125. Конституции государств Европейского Союза / Под ред.
Л. Окунькова. – М. : Издат. гр. НОРМА − ИНФРА, 1999. – 816 с.
126. Попов Г. Х. Проблемы теории управления. – 2-е доп. и перераб. изд. / Попов Г. Х. – М. : Экономика, 1974. – 318 с.
127. Основы управления социалистическим производством : учебник
/ Под ред. Г. Л. Таукача и В. П. Дубоноса. – К. : Вища школа, 1989. – 303 с.
128. Основы управления : учебник / Радукин В. П., Ойнер К. Ф., Семяшкин Ф. И. и др. – М. : Высш. шк., 1986. – 271с.
129. Смирнов Б.В. Функции управления социалистическим производством / Смирнов Б.В. – М. : Экономика, 1977. – 142 с.
130. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. л-ра, 1990. – 352 с.
131. Бакуменко Валерій Данілович Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора з державного управління : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління». – К., 2001. − 19 с.
132. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекцій. / Атаманчук Г.В. – М. , 1997. − 400 с.
133. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення державного управління та місцевого самоврядування в контексті реформи адміністративного права
/ В. Борденюк // Вісник УАДУ. – 2000. – № 1. – С. 209−216.
134. Научная организация труда и управления / Под ред. А. Н. Щербаня. − М. : Экономика, 1965. – 431с.
135. Кунц Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функцій : пер. с англ. : В 2 т. / Общ. ред. акад.
Д. М. Гвишиани / Г. Кунц, С. О’Доннел. – М. : Прогресс, 1981. – Т. 1. – 497 с.
136. Рудик Ю.В. Класифікація функцій права. Правове життя сучасної України : тези доповідей Всеукр. наук. конф. 18−19 квітня 2008 р. Ю.В. Рудик. – О. : Фенікс. − 2008. − 560 с.
137. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления. Правовие проблеми. / Бачило И.Л. – М. : Наука, 1984.
138. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. – 2-е вид., доп. та перероб. / Малиновський В. Я. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
139. Адміністративне право : підручник / за ред. Ю. П. Битяка. – Х., 2000. − 658 с.
140. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання реорганізації, ліквідації та реструктуризації державних підприємств від 3 липня 2006 р. № 946 // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
141. Глен Райт. Державне управління / Глен Райт. – Київ : Основи. − 1994. − 190 с.
142. Про затвердження плану дій з реалізації Концепції реформування системи послуг на період до 2012 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 р. № 1052−р. // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
143. Про схвалення Концепції вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4. 10. 2006 р. №504 // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
144. Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технічного розвитку на 2008−2012 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 року №1118 // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
145. Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 20019−2013 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 № // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
146. Про схвалення основних прогнозуючих макропоказників економічного та соціального розвитку України на 2010 рік : Постанова Кабінету Міністрів України // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
147. Про схвалення показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2009−2011 роки
: Постанова Кабінету Міністрів України // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
148. Кравцова Т. Правова характеристика відносин, що виникають в сфері державного регулювання господарської діяльності / Т. Кравцова // Право України. – 2004. – № 6. – C. 32.
149. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160-ІV Голос України.
– 15.09.2003.
150. Про державне врегульовання цін на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного вжитку, роботи і послуги монопольних утворень : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1995
№ 135 // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
151. Про схвалення Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 р.
№ 990−р. // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
152. Стратегія реформування системи державної служби в Україні, затверджена Указом Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000
// Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
153. Про порядок розгляду питань, пов’язаних з призначенням і звільненням з посади заступників і керівників центральних органів державної влади : Постанова Кабінету Міністрів України № 732 // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk
154. Смілевський М. Л. Адміністративно-правовий зміст тлумачення змісту інформації / М.Л. Смілевський / Митна справа : Наук.-аналіт. журнал. − 2008. − № 1. – С. 55−58.
155. Бурило Ю. Шляхи удосконалення організаційно-правових засад здійснення Кабінетом Міністрів України державного управління в інформаційній сфері / Ю. Бурило // Юридична Україна. – 2007. − № 6. − С. 37 −42.
156. Біла С. Адміністративна реформа і структурна переорієнтація економіки України / С. Біла // Командор: Вісник державного службовця України. – 2000. – № 1. – С. 18−21.
157. Коліушко І. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права / І. Коліушко, В. Тимощук // Нова влада : зб. аналіт. матеріалів. – К. : Факт, 2000. – Т. 2. – С. 4−17.
158. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади // Офіційний вісник України. – 2006. − № 7.
159. Ніколаєнко К. В. Надання адміністративних послуг як вид діяльності органів публічної адміністрації / К.В. Ніколаєнко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Випуск 35. − О. – 2005.
– С. 78−82.
160. Писаренко Г. М. Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Г.М. Писаренко. – О. −2006. – 29 с.
161. Адміністративне право України [Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П., Шимон С.І. та ін.] ; за заг. ред. Опришко В.Ф., Шульженко Ф. П. – К. : КНЕУ, 2003. − 767 с.
162. Рихтер И. Судебная практика по административному праву : учеб. Пособ / Пер. с нем. Рихтер И., Шупперт Г. Ф. – М. , 2000.
163. Адміністративне право України : підруч. / за ред. професора
Ю. П. Битяка. – Київ : Юринком Інтер. – 2007. − 534 с.
164. Про розбронювання та відпуск матеріальних цінностей з мобілізаційного резерву : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 року № 1316−р. // http://www. kmu. qov. ua/control/ uk/newspd?npdtist_stist=61
165. Про врегулювання деяких питань адміністрування акцизного збору : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року
№ 1335−р. // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk/cardpnd
166. Про присвоєння імені В. В. Бражевського загальноосвітній школі І−ІІІ ступеня № 7 м. Житомира Розпорядження Кабінету Міністрів України
від 11 листоп. 2009 року № 1350−р. // Урядовий кур’єр. – 2009. – 19 листоп.
− № 215.
167. Про присвоєння четвертого рангу державного службовця :
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року
№ 1342−р. // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk/publish/article?art_id=115168 &cat_id=116822
168. Про призначення Бойка М. К. генеральним директором Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об’єднання «Масандра»
: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року
№ 1341−р. та інші. // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. kmu. qov. ua/control/uk/publish/article?art_id= 115168&cat_id =116822
169. Кодекс адміністративного судочинства України. – Харків
: ПП «ІГВІНІ». – 2006.
170. Скворцов С. С. Адміністративний договір як засіб управлінської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Скворцов С.С. – Харків : Харків. націон. ун-т внутрішн. справ. − 24 с.
171. Афанасьев К. К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико−правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / К.К. Афанасьев. – Х. – 2002. − 24 с.
172. Семчик В. І. До питання щодо розмежування компетенції господарських та адміністративних судів / В.І. Семчик, В.П. Нагребельний
// Судова апеляція. – 2006. − № 12.
173. Про затвердження «Основних положень Концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1997. – 13 лют.
174. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации
/ Алехин А. П. , Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. , 1996. − 530 с.
175. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. доктора юрид. наук, проф., засл. юриста України Т. О. Коломоєць. − К. : Вид-во. «Істина» − 2009. − 470 с.
176. Советское административное право. Методи и форми государственного управления. – М. : Юрид. лит. , 1997. – 448.
177. Адміністративне право : курс лекцій для студ. юрид. вузів та факу