АКІМОВА Ольга Вікторівна Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти




  • скачать файл:
  • title:
  • АКІМОВА Ольга Вікторівна Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти
  • Альтернативное название:
  • Акимова Ольга Викторовна Теоретико-методические основы формирования творческого мышления будущего учителя в условиях университетского образования
  • The number of pages:
  • 530
  • university:
  • ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
  • The year of defence:
  • 2010
  • brief description:
  • ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

    На правах рукопису

    АКІМОВА Ольга Вікторівна

    УДК 378.4:37.015.31-051


    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
    ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
    В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ


    Спеціальність: 13.00.04. теорія і методика професійної освіти


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук


    Науковий консультант:
    Сметанський Микола Іванович
    доктор педагогічних наук, професор



    Вінниця - 2010
    З М І С Т
    ВСТУП ...4
    РОЗДІЛ 1. Формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічна проблема.....25
    1.1. Філософська і психолого-педагогічна категорія творче мислення” у контексті феноменології творчості і креативності.25
    1.1.1. Творче мислення як філософська категорія......25
    1.1.2. Творчість: якісна характеристика мислення.........32
    1.1.3. Сутність творчого мислення як психолого-педагогічної категорії.....45
    1.1.4. Креативність - феномен мислення.................57
    1.1.5. Особистісна обумовленість творчого мислення та його структура ..70
    1.2. Історико-педагогічний аналіз творчого мислення....92
    1.3. Характеристика сформованості творчого мислення майбутнього вчителя.....102
    1.3.1. Критерії, показники та рівні сформованості творчого мислення..102
    1.3.2. Діагностика сформованості творчого мислення майбутнього вчителя ....109
    Висновки до першого розділу..141
    РОЗДІЛ 2. Теоретичні основи формування творчого мислення майбутнього вчителя....147
    2.1. Психолого-педагогічне обґрунтування процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя147
    2.1.1. Психологічні механізми формуваня творчого мислення..147
    2.1.2. Задача - об’єкт творчого мислення.156
    2.1.3. Творче мислення вчителя як процес рішення педагогічних задач.....169
    2.2. Дидактичні теорії формування творчого мислення студента188
    2.3.Провідні технологічні підходи до формування творчого
    мислення особистості студента210
    Висновки до другого розділу...227
    РОЗДІЛ 3. Концептуальні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя ...233
    3.1. Обґрунтування концепції формування творчого мислення.233
    3.2. Формування креативно спрямованого змісту навчання...248
    3.3. Моделювання системи професійно-педагогічних задач для формування творчого мислення майбутнього вчителя.....265
    Висновки до третього розділу.302
    РОЗДІЛ 4. Експериментальна перевірка педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти306
    4.1. Узагальнена характеристика технологічного підходу до формування творчого мислення.306
    4.1.1. Обгрунтування авторської модульно-варіантної технології
    формування творчого мислення..306
    4.1.2. Педагогічні умови формування творчого мислення
    майбутнього вчителя....316
    4.2. Аналіз результатів експериментального дослідження352
    Висновки до четвертого розділу.364
    ВИСНОВКИ....374
    ДОДАТКИ...381
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......492





    ВСТУП
    Актуальність і доцільність дослідження проблеми. Кардинальні перетворення, які відбуваються в освіті у зв’язку з інтеграцією України в Європейський освітній простір, істотно впливають на стратегію й тактику розвитку вищої школи. Передусім це стосується підготовки майбутнього вчителя. Від педагога в сучасних умовах вимагається здатність до творчого мислення та інноваційної діяльності, до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності. Значення формування творчого мислення в цьому процесі зумовлюється тим, що воно визначає продуктивно-створювальну спрямованість особистості майбутнього вчителя, є базовим детермінантом професійної творчості, сприяє розвитку творчого потенціалу фахівця і його самоактуалізації у професійній сфері. Сучасні вимоги до вчителя зумовлюють перегляд традиційних уявлень про зміст його підготовки, використання інноваційних технологій його професійного становлення.
    Інноваційна за змістом і характером динаміка світових тенденцій розвитку вищої освіти, орієнтованої на творчу особистість, вимагає від України вибору випереджувальної моделі подальшого розвитку педагогічної освіти та переходу до нових моделей підготовки майбутнього вчителя. Інновації стають тим механізмом, який дає змогу здійснити процес випереджувального розвитку вищої педагогічної освіти та забезпечити можливість вільного розвитку суб’єктів навчального процесу, право вибору майбутнім учителем власної концепції педагогічної праці.
    Результати емпіричного аналізу дають змогу стверджувати, що педагогічна діяльність вимагає від учителя компетентного та нестандартного вирішення ситуацій, пов’язаних із навчанням та вихованням дітей, які неможливо вирішити за допомогою лише норми або алгоритму дії, вони є сферою прояву творчих можливостей і творчого педагогічного мислення. Але більшість учителів вважає, що такі рішення приймаються на основі заданих дидактико-методичних схем та чинних стереотипів шкільної практики, і, як наслідок, не містять відповідної аналітичної діяльності вчителя та творчо-індивідуального підходу до прийняття педагогічного рішення. Тому можна стверджувати, що формування творчого мислення майбутнього вчителя пов’язане з пошуком нових підходів до професійно-педагогічної підготовки студентів.
    Аналіз наукових джерел свідчить про те, що у сучасній педагогічній науці існують об’єктивні передумови для дослідження проблеми розвитку творчого мислення студентів вищого педагогічного закладу освіти.
    Визначенню ролі і місця творчого мислення в професійній діяльності вчителя сприяли розроблені в науковій літературі теоретичні основи педагогічної діяльності (А.Алексюк, О.Киричук, Н.Кузьміна, В.Майборода, О.Мороз та ін.) та дослідження, спрямовані на розробку основних підходів щодо підготовки студентів до професійно-педагогічної діяльності (О.Абдулліна, C.Архангельський, В.Бондар, С.Гончаренко, Р.Гуревич, П.Гусак, М.Євтух, В.Кравець, Н.Ничкало, О.Пєхота, О.Савченко, В.Семиченко, В.Сластьонін, М.Сметанський, Г.Терещук, Р.Хмелюк, В.Чайка та ін.).
    Для нашого дослідження першочергового значення мають дослідження особливостей творчої педагогічної діяльності, які розкриваються в працях Ф.Гоноболіна, В.Загвязинського, І.Зязюна, В.Кан-Калика, Н.Кузьміної, Н.Нікандрова, Ю.Кулюткіна, М.Поташника, І.Синиці, Р.Скульського, В.Сластьоніна, Г.Сухобської, Р.Шакурова, О.Щербакова та ін. Проблемам розвитку творчої особистості вчителя присвячені праці Н.Кічук, Б.Красовського, Л.Лузіної, С.Сисоєвої, П.Шевченка та ін., в яких визначається залежність ефективної педагогічної діяльності від розвитку творчої особистості вчителя.
    Питання теорії творчості, філософські і соціологічні аспекти її сутності вивчали Г.Батищев, В.Біблер, О.Клепіков, П.Кравчук, І.Кучерявий, Л.Сохань, В.Цапок та ін. Творче мислення як філософська та соціальна категорія розглядається ними як продуктивний процес створення нових, оригінальних, соціально значимих інтелектуальних продуктів на основі єдності логічних та інтуїтивних моментів.
    Для методологічного обґрунтування авторської концепції використовувалися ідеї зарубіжних представників гуманістичної психології Р.Бернса, А.Маслоу, Г.Оллпорта, Е.Фромма, К.Роджерса та вітчизняних педагогів цього напряму І.Беха, В.Сухомлинського.
    Розробка системи формування творчого мислення майбутнього вчителя вимагала використання досліджень загальних психологічних аспектів розвитку особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготский, Б.Ломов, Л.Рубінштейн та ін.) та психології творчості (В. Клименко, О. Лук, Я. Пономарьов, В. Пушкін, В. Роменець та ін.).
    Проблеми розвитку творчих здібностей у контексті нашого дослідження представлені в працях Д.Богоявленської, В.Дружиніна, Ю.Гільбуха, І.Калошиної, Н.Лейтеса, Б.Теплова, М.Холодної А.Хуторського та ін.; креативності в працях Ф.Баррона, М.Воллаха, Д.Гілфорда, С.Медніка, Р.Стенберга, Е.Торренса; формування творчої особистості в працях Б.Ананьєва, В.Виготського, О.Залужного, Г.Костюка, О.Леонтьєва, К.Платонова та ін.
    З метою розробки теоретичних і методичних підходів до формування творчого мислення майбутнього вчителя виокремлено і проаналізовано види творчого технічного мислення (І.Калошина, Т.Кудрявцев); конструкторського (Д.Василевський, В.Моляко та ін.); винахідницького (Я.Пономарьов, І.Семенов, С.Степанов, П.Якобсон) та розроблено прийоми підвищення ефективності розв’язання проблемних задач (В.Альтшуллер, О.Матюшкін, М.Махмутов та ін.).
    Названі дослідження є основою сучасної теорії і практики підготовки студентів до творчої діяльності. Водночас у загальному огляді наукових джерел про професійне становлення майбутнього педагога не виявлено спеціальних праць, присвячених формуванню творчого мислення майбутнього вчителя. Особливої актуальності набувають питання обгрунтування сутності і психологічних механізмів, критеріїв, показників і рівнів сформованості творчого мислення, методики діагностики й моніторингу творчого мислення, педагогічних умов і основних шляхів розвитку творчого мислення студентів в умовах університетської освіти.
    Проведений аналіз практики підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах свідчить про те, що студенти часто не здатні самостійно ставити та вирішувати педагогічні проблеми, бачити реальні педагогічні завдання та нестандартні способи їх вирішення, моделювати розвивально-творчі ситуації, відходити від шаблону і традицій в організації навчально-виховної роботи, визначати індивідуальні траєкторії розвитку окремих учнів, актуалізувати механізми професійного самовдосконалення на основі педагогічної рефлексії, тобто саме тих аспектів педагогічної діяльності, які вимагають розвиненого творчого педагогічного мислення.
    Результати аналізу теоретичних напрацювань науковців, практичного досвіду підготовки студентів в педагогічних університетах до майбутньої професійної діяльності дали можливість виявити суперечності процесу формування творчого мислення майбутніх вчителів, які мають місце у навчально-виховному процесі вищої школи, зокрема між:
    - об’єктивною вимогою суспільства у формуванні творчого вчителя, здатного до самостійного цілепокладання в педагогічній діяльності, аналізу педагогічних реалій, моделювання сучасного навчально-виховного процесу на основі професійних цінностей й педагогічних компетентностей, та недостатнім рівнем сформованості творчих здібностей, професійної активності та педагогічної рефлексії;
    - необхідністю продукувати нові педагогічні ідеї, швидко вирішувати проблемні ситуації та нестандартні завдання, реалізувати сформовані компетентності на рівні прийняття творчих педагогічних рішень, виявляти готовність до інноваційної педагогічної діяльності на основі розвиненого творчого мислення та традиційною системою університетської підготовки майбутнього вчителя, спрямованої на формування репродуктивного мислення та здатності вирішувати педагогічні задачі за алгоритмом;
    - необхідністю організації професійного самовдосконалення на основі розвитку творчого підходу до оволодіння знаннями й уміннями та недостатньою інформованістю студентів про сутність творчості, механізми оволодіння нею й спрямованістю навчальних дисциплін на професійно-творчий саморозвиток.
    Отже, особливості розвитку сучасної вищої педагогічної освіти зумовлюють необхідність створення системи підготовки майбутнього вчителя, яка б поєднувала традиційні та інноваційні підходи до формування його педагогічної компетентності, і передусім, творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя.
    Актуальність проблеми, а також її недостатня теоретична і практична розробленість у педагогіці зумовили вибір теми дослідження: Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0101U007274).
    Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 2 від 25 жовтня 2000 р.) та узгоджена рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 8 від 29.11.2002 р.).
    Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя.
    Об’єкт дослідження процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.
    Предмет дослідження концептуальні засади й технологія формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти.
    Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що цілеспрямоване формування творчого мислення майбутнього вчителя як його ключової компетентності забезпечує підготовку до творчого саморозвитку особистості й високого стандарту професійної діяльності.
    Концепція дослідження характеризує основні компоненти педагогічної системи розвитку творчого мислення майбутнього вчителя і сприяє реалізації провідної ідеї. Вона містить такі положення:
    1. Теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження особливостей формування творчого мислення майбутніх педагогів у вищій школі є необхідною умовою її реформування. Ефективність розробки концептуальних засад формування творчого мислення студентів залежить від результатів цілісного аналізу професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця на методологічному, теоретичному (психологічному та педагогічному) та технологічному рівнях.
    2. Розробка методологічних засад формування творчого мислення здійснюється на двох рівнях. На філософському рівні методології, а саме наукової гносеології, дослідження будується на розумінні творчого мислення як продуктивного процесу створення нових, оригінальних, соціально значущих ідей на основі єдності усвідомлених (логічних) та неусвідомлених (інтуїтивних) моментів. На загальнонауковому рівні методології обґрунтування здійснюється на основі взаємодії системного, діяльнісного, синергетичного, культурологічного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.
    3. Психологічний рівень обґрунтування базується на розумінні творчого мислення як розумового процесу, спрямованого на вирішення певної задачі або проблеми, що призводить до пізнавально-творчих результатів (оригі
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    У дисертації представлено теоретико-методичне обґрунтування концепції формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти, розроблено та експериментально перевірено педагогічну систему формування творчого мислення майбутнього фахівця та технологію формування даного феномена у студентів.
    1. Творче мислення є міждисциплінарною, інтегрованою науковою категорією зміст якої відображає спосіб самобуття людини: саме у творчості індивід стверджується, формує, відтворює й розвиває себе як особистість. Творчість доступна кожному й може бути поширена на будь-який вид діяльності. Передусім це стосується педагогічної діяльності. Психологічний рівень обгрунтування процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя базується на розумінні творчого мислення як розумового процесу, спрямованого на вирішення певної задачі або проблеми, який призводить до пізнавально-творчих результатів (оригінальності, новизни ідей, суджень). Психологічний механізм процесу творчого мислення майбутнього вчителя базується на розумінні творчого мислення як динамічної (процесуальної) характеристики, якій властива структурно-рівнева природа.
    2. Структурно-функціональна модель формування творчого мислення вчителя відображає сутність творчого мислення майбутнього вчителя як процесу розв’язання педагогічних задач, його основні функції, психологічний механізм розв’язання педагогічних задач та особливості творчого підходу до вирішення педагогічних задач. Сутність педагогічної діяльності визначає місце творчого мислення в цьому процесі, а саме: мислення вчителя включене в педагогічну діяльність і спрямоване на вирішення специфічних задач, пов’язаних із пошуком ідей, засобів перетворення педагогічного процесу. Об’єктом пізнання вчителя є педагогічна реальність, яка включає особистість учня, зміст, форми й методи навчально-виховного процесу, педагогічні ситуації та явища. Творче мислення учителя існує як процес розв’язання педагогічних задач.
    3. Творче мислення майбутнього вчителя як результат спеціальної підготовки визначається як його ключова компетентність, в основі якої професійні функції фахівця, його якості, знання і вміння, мотиваційна спрямованість та креативність як здатність до творчості. Ефективну діагностику та моніторинг рівнів сформованості творчого мислення студентів забезпечує діагностична модель формування творчого мислення майбутнього вчителя. Процес професійного розвитку майбутнього вчителя базується на врахуванні структури творчого мислення, яка включає процесуальну складову (компетентнісний та інтелектуально-потенційний компоненти) та особистісну складову (креативний та мотиваційно-рефлексивний компоненти). Відповідно до структури творчого мислення визначаються критерії та показники діагностики рівнів його сформованості, а саме: педагогічна компетентність (для визначення навчальних досягнень та творчих здібностей), творча вмотивованість (для визначення мотиваційної структури та рівнів інтелектуальної ініціативи), інтелектуально-творчий потенціал (для визначення стилю мислення, що сприяє формуванню творчого мислення та творчого потенціалу мислення), креативність ( для визначення вербальної та невербальної креативності за показниками швидкості мислення, його гнучкості та оригінальності).
    Застосування комплексної діагностичної методики формування творчого мислення забезпечує можливість всебічного аналізу стану досліджуваного феномена згідно з кожним критерієм, з’ясування характеру, динаміки й етапності формування творчого мислення, його основних чинників, аналізу інтегративних результатів дослідження, що виражається трьома рівнями сформованості творчого мислення студентів.
    4. В процесі традиційного навчання у вищій школі шляхом опосередкованого впливу творче мислення майже не формується. Проблемі цілеспрямованого формування даного феномена в процесі університетської підготовки майбутнього вчителя не приділяється належної уваги, і, в результаті майбутні вчителі не підготовлені до вирішення сучасних складних та нестандартних завдань навчання й виховання учнів, які вимагають використання творчого педагогічного мислення як ключової компетентності студента, високого інтелектуально-творчого потенціалу, педагогічної рефлексії та мотивації творчого самовдосконалення, креативності у прийнятті педагогічних рішень. Причина цього явища полягає в орієнтації на традиційне розуміння ролі особистості майбутнього фахівця в процесі професійно-педагогічного навчання, і, як наслідок, відсутність у студентів розуміння себе як активного суб’єкта власної пізнавально-творчої діяльності, неусвідомленість перспектив особистого професійного самоудосконалення, слабка здатність до проектування власного професійного розвитку, як системи педагогічного цілепокладання, рефлексії, як формування творчої особистості. У вивченні педагогічних дисциплін має місце орієнтація на репродуктивні схеми отримання знань та педагогічних умінь, слабка спрямованість на моделювання сучасного навчально-виховного процесу на основі інноваційних професійно-педагогічних цінностей та педагогічної рефлексії, самостійну постановку й вирішення педагогічних завдань навчання й виховання учнів, що вимагає розвиненого творчого мислення майбутнього фахівця. Тому актуальною є робота, спрямована на розробку сучасної концепції й технології формування творчого мислення майбутніх вчителів.
    5. Сутністю розробленої концепції є обґрунтування теоретико-методичних основ освітнього процесу, які забезпечують формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя. Основними чинниками, що зумовлюють авторський підхід до розробки концепції формування творчого мислення студента, є такі: цільово-стратегічний, який пов’язаний з оновленням стратегічних орієнтирів розвитку освіти, формуванням у майбутніх педагогів творчого мислення, готовності до особистісного і професійного саморозвитку; навчально-визначальний, у відповідності до якого розвиток творчого мислення, як визначальна мета професійного розвитку майбутнього вчителя, передбачає зміну освітніх парадигм: від традиційного навчання до розвивальної освіти; особистісний, що передбачає розробку засобів діагностики для виявлення творчих задатків і формування на цій основі наявних та потенційних здібностей студентів; структурно-проектувальний відображає суб’єкт - суб’єктну структуру навчального процесу, спрямованого на формування творчого мислення та можливість проектування цього процесу.
    Концепція формування творчого мислення майбутніх учителів базується на єдності методологічного, теоретичного (психологічного й педагогічного) й технологічного концептів. Методологічні основи концепції побудовані на основі взаємодії системного, діяльнісного, синергетичного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів і включають такі ідеї: спрямованості освітнього процесу на формування творчого мислення як ключової компетентності майбутнього вчителя; створення умов для забезпечення єдності розвитку та саморозвитку творчого мислення студента; створення психологічної єдності суб’єктів навчально-пізнавального процесу; організацію спеціальної роботи із вибору різних форм і методів навчально-пізнавальної діяльності студентів, які сприяють активізації їх мислення; визначення результатів проведеної роботи щодо рівня розвитку творчого мислення студента майбутнього вчителя.
    Запропонована концепція реалізується в навчальному процесі через використання загальнодидактичних та інноваційних принципів навчання, які зумовлюють вимоги до основних компонентів процесу навчання: мети, завдань, змісту, форм, методів і результатів.
    6. Педагогічна система формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти базується на ідеях суб’єктності, унікальності кожного студента, професійної спрямованості особистості студентів. Система побудована з урахуванням вимог педагогічної діяльності та конкурентноспроможності в європейському освітньому просторі, вона забезпечує ефективне формування творчого мислення майбутнього вчителя і включає структурні компоненти процесу розвитку й моніторингу творчого мислення майбутнього вчителя, що відображені в розроблених моделях: теоретичній моделі формування творчого мислення майбутнього вчителя; діагностичній моделі моніторингу рівня сформованості творчого мислення майбутнього вчителя; дидактичній моделі формування креативно спрямованого змісту педагогічної освіти; методичній моделі формування творчого мислення в навчальному процесі; технологічній моделі формування творчого мислення студентів.
    Теоретична модель визначає психолого-педагогічне підґрунтя розробленої системи формування творчого мислення майбутнього вчителя і включає три компоненти: теорії психологічного механізму формування творчого мислення; дидактичні теорії формування творчого мислення; технологічні підходи до формування творчого мислення.
    Дидактична модель креативно спрямованого змісту визначає підсистему принципів його побудови, компоненти дидактичної моделі, обґрунтування проблемно-інтегрованого підходу до вивчення дисциплін педагогічного циклу. Система принципів включає традиційні та інноваційні принципи структурування змісту педагогічних дисциплін. Компоненти дидактичної системи забезпечують її інформаційну, методичну та технологічну складову. Ефективне формування творчого мислення студентів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу відбувається на основі проблемно-інтегрованого підходу.
    Методична модель педагогічної системи передбачає моделювання системи професійно-педагогічних задач, спрямованих на формування творчого мислення майбутнього вчителя. Її структура включає три взаємопов’язаних компоненти: принципи продуктивного розв’язання творчих педагогічних задач; методи розв’язання творчих педагогічних задач, спрямовані на її вирішення; види творчих педагогічних задач.
    7. Технологічне забезпечення процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя досягається через гуманістичну спрямованість вихідних позицій модульно-варіантної технології навчання, дотримання загальнодидактичних і специфічних принципів, забезпечення креативної спрямованості змісту педагогічних дисциплін та дидактичного забезпечення процесу формування творчого мислення, а саме, Навчально-методичного комплекту для модульно-варіантного навчання з педагогічних дисциплін”.
    Цілеспрямоване формування у студентів творчого педагогічного мислення включає три взаємозв’язані етапи: діагностичний, навчально-модельований та результативний.
    Основними педагогічними умовами, що забезпечують ефективність педагогічної системи формування творчого мислення майбутнього вчителя, є:
    1)практично-професійна спрямованість процесу формування творчого мислення майбутнього вчителя на засадах компетентнісного підходу;
    2) організація педагогічної рефлексії та мотиваційної спрямованості студентів до творчої самореалізації згідно з принципами особистісно орієнтованого та суб’єктного підходів;
    3)забезпечення активно-творчого типу засвоєння знань засобами проблемного, евристичного та контекстного типів навчання.
    8. Порівняльний аналіз різних варіантів технологій (традиційної, модульно-варіантної) свідчить про те, що за допомогою традиційних форм і методів навчання студентів з педагогічних дисциплін неможливо ефективно формувати творче педагогічне мислення як ключову компетентність майбутнього вчителя. Модульно-варіантна технологія навчання студентів з педагогічних дисциплін дає змогу зробити цей процес ефективним, про що свідчать результати дослідницького зрізу на виявлення рівнів сформованості творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти. Аналіз результатів за чотирма критеріями відповідно до і після експерименту дає підстави стверджувати, що запропонована технологія є ефективною. Зокрема, в ЕГ порівняно з КГ значно зменшилась кількість студентів з низьким рівнем творчого мислення (в ЕГ було 39,88%, стало 11,5%; у КГ було 37,4%, стало 38%). Натомість в ЕГ значно зросла кількість студентів з високим рівнем творчого мислення (було 21,85%, стало 41,5%).
    Проведене дослідження не охопило всіх аспектів проблеми розвитку творчого мислення. Перспективними для подальшого дослідження залишаються питання формування творчого мислення студентів в умовах кредитно-трансферної системи організації навчання, системи післядипломної освіти, розвиток творчого мислення вчителя в процесі професійної діяльності.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. спец. высш. учеб. заведений / О. А. Абдуллина. 2-е изд., перераб. и доп.. М. : Просвещение, 1990. 141 с.
    2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. М. : Наука, 1980. 335 с.
    3. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. М. : Мысль, 1991. 300 с.
    4. Аганисьян В. М. Развитие творческого мышления студентов-педагогов / В. М. Аганисьян // Вопросы психологии. 1982. № 6. С. 97-99.
    5. Азаров Ю. К. Искусство воспитывать : кн. для учителя / Ю. К. Азаров. М. : Мысль, 1992. 506 с.
    6. Акімова О. В. Нові підході до вивчення історії педагогіки в педуніверситеті / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2000. № 2. С. 153-156.
    7. Акімова О. В. Мотивація досягнення у структурі творчої діяльності
    i.студентів / О. В. Акімова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2001. № 8. С. 3-9.
    8. Акімова О. В. Педагогічна творчість і шляхи її формування / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2001. № 4. С. 5-9.
    9. Акімова О. В. Модульно-варіантне навчання як засіб формування
    творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2001. № 7. С. 26-29.
    10. Акімова О. В. Деякі підходи до визначення поняття творчої особистості / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія . 2002. № 7. С. 202-205.
    11. Акімова О. В. Розвиток творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія . 2002. № 6, ч. 2. С. 130-135.
    12. Акімова О. В. Формування мотивації творчого мислення майбутнього Вчителя / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2003. № 8. С. 19-24.
    13. Акімова О. В. Деякі шляхи оволодіння педагогічною творчістю. Молодь і ринок / О. В. Акімова // Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 2003. № 4 (6). С. 33-37.
    14. Акімова О. В. Сучасні підходи до аналізу історико-педагогічного процесу / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія . 2004. № 11. С. 15-19.
    15. Акімова О. В. Деякі підходи до розвитку творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу : зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. Черкаси, 2006. Вип. 81. С. 21-25.
    16. Акімова О. В. Розвиток творчого мислення студентів в процесі вивчення педагогічних дисциплін / О. В. Акімова // Наукові записки : зб. наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. Вип. LХII (62). C. 15-23.
    17. Акімова О. В. Методика проведення семінарських занять з історії педагогіки / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2006. № 16. С.156-163.
    18. Акімова О. В. Експериментальне дослідження розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі модульно-варіантної технології навчання / О. В. Акімова // Проблеми освіти / кол. авт. К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України ; Вінницький соціально-економічний інститут Університету Україна”, 2006. Вип. 3. С. 238-246.
    19. Акімова О. В. Модульно-варіантна технологія навчання в процесі підготовки майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. Київ ; Вінниця : ДОВ Вінниця”, 2006. Вип. 11. С. 190-195.
    20. Акімова О. В. Сучасні технології розвитку творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка. Полтава, 2007. Вип. 3. С. 80-86.
    21. Акімова О. В. Основні напрями експериментального вивчення творчого мислення / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. 2007. Вип. 19. С. 124-130.
    22. Акімова О. В. Емоції в структурі творчого мислення / О. В. Акімова // ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія : зб. наук. праць / редкол. : М. І. Сметанський (голова) та ін. Вінниця : ПП Едельвейс і К”, 2007. Вип. 21. С. 342-347.
    23. Акімова О. В. Формування творчого мислення в процесі рішення розумових задач / О. В. Акімова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / ред. кол. : Н. С. Побірченко (гол. ред.) та ін. Умань : УДПУ імені Павла Тичини, 2007. Вип. 19. С. 144-151.
    24. Акімова О. В. Історичний аспект проблеми розвитку творчого мислення студентів. / О. В. Акімова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. Київ ; Вінниця : ДОВ Вінниця”, 2007. Вип. 14 С. 215-221.
    25. Акімова О. В. Сучасні технології розвитку творчої особистості майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Педагогічні науки. Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка : зб. наук. праць. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. Ч. 1. С. 3-9.
    26. Акімова О. В. Психологічні засади розвитку творчого мислення / О. В. Акімова // Психологічні перспективи. Луцьк : Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2007. Вип. 10. С. 18-24.
    27. Акімова О. В. Особистісна обумовленість творчого мислення майбутнього вчителя / О. В. Акімова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій (відповідальні редактори) та ін. К. : НПУ, 2007. Вип. 6(16). С. 3-8.
    28. Акімова О. В. Деякі фактори розвитку креативності / О. В. Акімова // Наукові записки : [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; укл. : П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. Вип. LXVII (67) С. 34-44. (Серія педагогічні та історичні науки).
    29. Акімова О. В. Технологічне
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА