АНГЛІЙСЬКА ЛЕКСИКА МОДИ ХХ-XXI СТОЛІТЬ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
Коваленко Ганна Миколаївна
УДК 811.111’373’221:391’06

АНГЛІЙСЬКА ЛЕКСИКА МОДИ ХХ-XXI СТОЛІТЬ
Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
Бєлова Алла Дмитрівна

Київ — 2005

ЗМІСТ

ВСТУП..

4

РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКА МОДИ ЯК СКЛАДНИК СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ...............................

10

1.1. Мода в сучасній концептуальній картині світу....................

10

1.2. Асоціативні та семантичні зв’язки лексеми fashion та її деривати в сучасній англійській мові....................................

14

1.3. Мода як знакова система....

29

1.3.1. Семіотика моди..................................

31

1.3.2. Відображення семіотичного характеру одягу у вербальній комунікації........

39

1.3.3. Семіотична інтерпретація кодексів убрання.......

43

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1..........

52

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ МОДИ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ.......................................

55

2.1. Словотвірні засоби номінації в англійській лексиці моди..

56

2.1.1. Лінійні засоби словотвору в англійській лексиці моди.........................................................................................

60

2.1.2. Нелінійні засоби словотвору в англійській лексиці моди.........................................................................................

79

2.1.3. Оказіональний словотвір в англійській лексиці моди.........................................................................................

85

2.2. Структура та семантика словосполучень, утворених за моделлю атрибут + об’єкт”.........................

87

2.2.1. Двокомпонентні словосполучення.............................

88

2.2.2. Багатокомпонентні словосполучення........................

98

2.3. Запозичення в лексиці моди ХХ-ХХІ століть......................

106

2.4. Лексичне відображення еволюції моди у ХХ-ХХІ століттях..........................................................................................

111

2.5. Номінація ключових понять в індустрії моди ХХ ХХІ століть..........................................................................................

127

2.6. Когнітивні механізми утворення номінативних одиниць в англійській лексиці моди ХХ-ХХІ століть..................................

136

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2..................

139

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ, ЧАСУ ТА КОЛЬОРУ В КОНТЕКСТІ МОДИ.....................................................................................

143

3.1. Особливості вираження оцінних значень у лексиці моди..

144

3.2. Лексичне вираження темпоральних значень в англомовних текстах про моду.....................................................

157

3.3. Особливості номінації кольору в текстах про моду....

163

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3......

178

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....

182

БІБЛІОГРАФІЯ.

188

ВИКОРИСТАНІ ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ.....................................................

211

СПИСОК СЛОВНИКІВ...................................................................................

213

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..........

214

ДОДАТКИ.........................................................................................................

217

ГЛОСАРІЙ

231

ВСТУП
Лексика англійської мови зазнала значних змін протягом XX століття. Проблеми та тенденції її розвитку було висвітлено в дослідженнях останніх років [57; 144; 4; 56; 150; 184 та інші]. Лексикологи звертають увагу переважно на одиниці, пов’язані з окремими сферами життя та діяльності: з економікою та юриспруденцією [20; 33; 48, 62; 103; 134; 154], банківською справою та фінансами [54; 46; 97; 116], політикою [39; 66; 180; 182; 185; 198], інформаційними технологіями [163; 132], Інтернетом [92], бізнесом та маркетингом [49], екологією [157]. Є певні улюблені” лінгвістами номінації та новоутворення, серед яких можна назвати, наприклад, одиниці оцінної семантики [22; 40; 47; 95; 72; 74; 122; 137], іменники назви осіб [21; 61; 195; 193] тощо.
Лексика моди залишилася поза колом наукових інтересів мовознавців, не потрапляючи ні в термінологічні дослідження, ні в студії зі словотвору. Лінгвісти не торкалися її і в межах популярних зараз когнітивних досліджень, у тому числі в рамках вивчення мовних картин світу, хоча індустрія моди, мода як сфера діяльності є соціально значимою номінативною сферою.
Нехтування цим фрагментом картини світу або його ігнорування з боку мовознавців пов’язане з особливостями лінгвістики ХХ століття, яка лише з дев’яностих років почала приділяти увагу соціокультурним позамовним чинникам при вивченні мови та вербальної комунікації. Останнє десятиліття було позначено значним зростанням уваги до позамовних факторів, які впливають на мову, комунікацію, знаходячи відповідне відображення в мовах світу: ... межі сучасної лінгвістики, в тому числі й прикладної, не лише поступово і невпинно розширюються, але й розмиваються, охоплюючи екстралінгвістичні питання політики, економіки, глобалізації у світі, які не мають безпосереднього зв’язку з мовами та комунікацією і знаходяться поза межами лінгвістики” [19, с. 17]. Мода та проблеми вираження індивідуальності є невід’ємними складниками сучасної культури [2; 26; 30; 52; 59; 104; 94; 96; 129; 203; 206; 207; 209; 211; 212; 230; 233; 234; 239; 259; 243; 245; 249; 269; 270 та інші]. Уміння обрати правильний імідж нерідко є вирішальним чинником для просування по кар’єрних сходах, під час політичної кампанії та й просто для успішної соціалізації. Відповідно, обізнаність у напрямках та течіях сучасної моди є однією з вимог суспільства до сучасної людини.
Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.
У сфері моди постійно утворюються нові одиниці, і механізми номінації в лексиці моди з усіма особливостями є локальним відображенням словотвірних процесів у сучасній англійській мові. Мода унікальна тим, що, будучи видом мистецтва, безпосередньо пов’язаним із цариною ідеального, вона одночасно просякає собою людську повсякденність. Лексика, яка цю сферу обслуговує, не є суто термінологічною чи специфічно галузевою. Через тісну пов’язаність реалій моди з динамікою сучасного суспільства більшість лексичних одиниць, які обслуговують названу галузь, дуже швидко з розряду вузькоспецифічних переходять до розряду загальновживаних і навпаки. Англійська лексика моди широко використовує загальновживані слова. Еволюція лексики моди відображає зміни в суспільних уявленнях про світ (у мовній картині світу).
Дослідження виконано в межах наукової теми Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), що розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дослідження здійснити комплексний аналіз лексики моди. Цій меті відповідають такі завдання:
· окреслити лексику моди як складник англомовної картини світу;
· здійснити системний аналіз номінації в англійській лексиці моди ХХ століття;
· описати словотвірні моделі в англійській лексиці моди ХХ століття;
· з’ясувати семіотичні особливості предметів одягу та аксесуарів, дослідити процес семіотизації об’єктів матеріальної культури.
Об’єктом дослідження є особливості вербалізації нових ідей у галузі моди, а також специфіка утворення та вживання лексичних одиниць в англомовних текстах про моду. Предметом дослідження стали лексичні одиниці, які використовуються в англійській мові в галузі моди.
Відповідно до мети та завдань роботи було обрано такі методи дослідження: метод суцільної вибірки для виділення лексичних одиниць, які стали об’єктом вивчення; метод ономасіологічного аналізу для виявлення особливостей номінації в лексиці моди; метод семасіологічного аналізу для з’ясування структури значення понять, ключових для галузі моди; метод кількісного аналізу для з’ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.
Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань загальним обсягом понад 15000 сторінок. За результатами дослідження було складено глосарій (1165 одиниць).
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що:
· вперше проводиться дослідження англійської лексики моди;
· поглиблюються положення теорії номінації та словотвору;
· розширюються положення теорії мовної та концептуальної картин світу.
На захист виносяться такі положення:
1. Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashion є style, dress, new, way of life, identity, shape, behaviour, consumer, creation, designer, show, superiority, admiration, force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об’єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.
2. У лексиці моди ХХ століття представлені всі засоби словотвірної номінації, притаманні сучасній англійській мові: лінійні (афіксація, усічення основи, словоскладання, утворення акронімів, телескопія, редуплікація, іконічний словотвір), нелінійні (конверсія, компресія, переосмислення лексичних значень слів, міжкатегоріальний перехід), а також оказіональна номінація. Номінація в лексиці моди відбувається також через запозичення та шляхом утворення словосполучень. Важливу роль у цьому процесі відіграють соціокультурні чинники.
3. Номінативні процеси в лексиці моди відбуваються за участю таких когнітивних механізмів: аксіологічного переосмислення, аналогії, опозиції, акцентування, відтворення мовними засобами позамовної дійсності, асиміляції, понятійної компресії та деталізації сприйняття об’єктів позамовної дійсності.
4. Текстам про моду притаманне широке використання лексичних одиниць з оцінними відтінками у значенні, серед яких переважають одиниці з позитивною оцінкою. Опозиція good::bad в контексті моди трансформується в опозиції fashionable::unfashionable та new::old.
5. Лексичні одиниці з темпоральною конотацією та темпоральною семою в значенні використовуються в текстах про моду на позначення часових відрізків, а також як засіб реалізації опозиції present::past (new::old). У середовищі моди відбувається аксіологізація значень present” та new”. Нейтралізація аксіологічної опозиції new::old відбувається під час уживання одиниць із пантемпоральним значенням, яке реалізується в лексиці моди за допомогою слів classic, nostalgic, retro, vintage.
6. У сфері моди та в галузі текстильної промисловості відбувається поповнення мови новими назвами кольорів. Словотвірні механізми в корпусі кольоративів відображають загальномовні тенденції розвитку словотвору. Англійській лексиці моди притаманна асоціативна номінація кольорів, розширення значень прикметників, а також утворення складних кольоративів. Спостерігається тенденція до морфемізації форм типу colored, hued, tinted у копулятивних новотворах. У лексиці моди утворився арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори як теплі й холодні, за порами року, за інтенсивністю, за насиченістю, за якісними характеристиками (прозорість::непрозорість, присутність світла та блиску), з погляду суміжності, емоційного впливу на глядача, а також передають асоціативні та метафоричні характеристики кольору.
Теоретичне значення дисертації полягає в розширенні теоретичної бази таких наукових дисциплін, як семіотика (вивчення проблеми означування матеріальних об’єктів), теорія мовних картин світу (дослідження лексики моди як сегмента сучасної англомовної картини світу), когнітологія (розгляд когнітивних механізмів вербалізації позамовних явищ), лексикологія, ономасіологія та теорія номінації (аналіз когнітивного аспекту номінації), дериватологія та теорія словотвору.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів та результатів дослідження на заняттях із практики англійської мови, в курсі Лексикологія англійської мови”, а також у спецкурсах із семіотики та теорії номінації. За результатами дослідження було складено глосарій, який може послужити основою для укладання спеціалізованого словника.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на науковій конференції молодих учених на кафедрі англійської філології Київського університету імені Тараса Шевченка 18 квітня 2002 р.; міжнародній науковій конференції за участю молодих учених Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 9 квітня 2003 р.; 12-тій міжнародній конференції ім. проф. Сергія Бурого Мова і культура” в Києві 23-27 червня 2003 р.; міжнародній науковій конференції Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 23-24 жовтня 2003 р.; міжнародній науковій конференції Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 14 квітня 2004 р.; міжнародній науковій конференції Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвяченій 200-річчю від дня народження М.О. Максимовича, 12 жовтня 2004 р.
За результатами дослідження опубліковано вісім статей у виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, бібліографії, списку використаних Інтернет-ресурсів, списку словників, списку джерел ілюстративного матеріалу, чотирьох додатків та глосарія. Перший розділ присвячено розгляду лексики моди як складника сучасної англомовної картини світу: проаналізовано склад лексики моди, досліджено семіотичні особливості сучасної моди та особливості відображення семіотичного характеру одягу у вербальній комунікації. У другому розділі дисертації з’ясовано особливості номінації в англійській лексиці моди ХХ століття. Серед засобів номінації розглянуто словотвір, номінацію шляхом утворення словосполучень, а також запозичення. Проаналізовано соціокультурні чинники, які впливали на номінацію в лексиці моди, а також когнітивні механізми утворення номінативних одиниць. У третьому розділі дисертації досліджено особливості лексичного вираження оцінки, темпоральних значень та кольору в текстах про моду.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Мода є невід’ємним складником сучасної цивілізації. Уявлення представників сучасного суспільства про моду впливають на спосіб життя, модифікують світогляд. Лексичні одиниці моди є складовою частиною сучасної англомовної картини світу. До асоціативної семантики слова fashion входять такі складники як style, dress, new, way of life, identity, shape, behaviour, consumer, creation, designer, show, superiority, admiration, force. В текстах про моду поняття fashion інтерпретується як social phenomenon, industry, style, world. Слово fashion часто вживається в атрибутивній позиції, а також служить похідною основою для деривації нових лексичних одиниць. Зокрема, від нього утворилися такі слова, як fashionista, fashion-forward, fashion-speak.
У моді двадцятого століття спостерігається явище семіотизації предметів одягу та аксесуарів. Моду можна розглядати як своєрідну систему символів, подібну до системи мови, з відповідною лексикою (елементами, в які модельєри вкладають певні значення), граматикою (структурою предметів одягу чи образів) та синтаксисом (правилами сполучуваності елементів). Таке сприйняття моди підтверджується текстами про моду, де дієслова говоріння вживаються в предикативному відношенні до назв предметів одягу та стилів. Об’єкти моди асоціюються з поняттями communication, message, symbol, signal.
З сімдесятих років двадцятого століття в європейській та американській культурі розвинулася система семіотичної поведінки dress codes (кодекси вбрання). Виникли поняття ділової моди, альтернативної підліткової моди, клубної моди, повсякденної моди й навіть політичної моди. Кодекси вбрання є матеріальними символами й відповідають уявленням про триєдину сутність символу в розумінні Ч.Пірса.
Реалізація концептуальної картини світу відбувається через вербалізацію понять, які є її складовими елементами. Лексику моди становлять слова на позначення реалій індустрії моди, предметів одягу, аксесуарів, стилів, течій та напрямків моди. За матеріалами дисертаційного дослідження було укладено глосарій, який налічує 1165 лексичних одиниць.
У лексиці моди представлені всі види простої номінації: словотвір, запозичення та утворення словосполучень. Більша частина (71%) лексики моди двадцятого століття утворена за допомогою засобів лінійної номінації. Суфікс er є найпродуктивнішим словотворчим афіксом для лексики моди. У середовищі лексики моди утворився семіафікс wear, який структурно відповідає уявленням про слово, але функціонально (тенденція до узагальнення значення, необмежений словотворчий потенціал) наближається до поняття суфіксоїда. Словотворчі елементи tex та on із відповідними аломорфами, які є довільно взятими сегментами слів textile та cotton, у ХХ столітті почали виконувати словотвірну функцію для утворення назв тканин.
Серед префіксованої лексики моди мають місце деривація внаслідок реінтерпретації частин слова, запозичення словотворчих елементів, міжрівневої конверсії (перехід одиниць mini, maxi, midi з розряду префіксів до розряду лексичних одиниць). Усічення основи є менш продуктивним засобом словотвору, проте за його допомогою утворилися такі частотні для лексики моди одиниці як glam, fab, boho.
В англійській лексиці моди представлені три моделі словоскладання: іменник + іменник” (93%), прикметник + іменник” та дієслово + іменник”. У середовищі лексики моди розвиваються такі засоби словотвору як контамінація (телескопія), акронімізація та редуплікація. Індустрія моди дала народження іконічному словотвору (H-line). Лише 3% лексичних одиниць у лексиці моди утворилися як результат оказіональної деривації, в тому числі такі ключові для лексики моди слова як denim, keds, Lycra.
Нелінійні засоби словотвору поділяються на такі, які ґрунтуються на редистрибуції слів (перехід у іншу частину мови), та такі, що ґрунтуються на переосмисленні лексичного значення слова. Серед засобів першої групи в англійській лексиці моди представлені конверсія (a knockoff) та компресія словосполучень (an iron-on). При номінації подвійних предметів одягу за допомогою компресії (the cords) відбувається явище міжкатегоріальної взаємодії (однина множина). Результат компресії словосполучень із першим елементом, що походить від власної назви, можна охарактеризувати як результат міжкатегоріального переходу (a mohawk від Mohawk hairstyle). Переосмислення значень іменників відбувається на рівні денотата, як метафорична номінація (ponytail), та на рівні конотації, з меліорацією лексичного значення (greasers).
Словосполучення за моделлю атрибут + об’єкт” широко використовуються в лексиці моди. Атрибутивна частина таких сполук може складатися як із одного, так і з двох, трьох, чотирьох та більше (до десяти) слів. Серед двокомпонентних словосполучень найпоширенішою моделлю є іменник + іменник”, представлені також моделі прикметник + іменник” та інфінітив + іменник”. У словосполученнях інфінітив + іменник” іменник отримує семантичну роль агенса, об’єкта, патієнса, причини чи результату. У словосполученнях іменник + іменник” перший іменник відіграє щодо другого семантичні ролі матеріалу, ознаки, частини цілого, цілого для частини, часу, мети, результату, причини, місця, манери (сюди входять випадки метафоричної номінації) та отримувача (beneficiary).
В іменників на позначення предметів одягу та інших реалій моди заповнюється лівостороння валентність. Іменник dress має найвищу лівобічну валентність серед лексики моди (більше 40 словосполучень). Друге місце за валентністю посідають іменники suit, skirt, coat та look (від 20 до 30 словосполучень). Валентність іменників jacket, style, shoes, shirt, hat, pants, hair та boots становить від 10 до 20 словосполучень. 96 іменників мають валентність від 2 до 10 словосполучень. Результати аналізу реалізації лівобічної валентності іменників у лексиці моди підтверджують результати семантичного аналізу слова fashion: поняття DRESS є центральним у корпусі лексичних одиниць моди.
Особливістю англійської лексики моди є активне вживання запозичених лексичних одиниць. Найбільша кількість запозичених слів потрапила в англійську мову з французької. Лексичні одиниці французького походження становлять в англійській лексиці моди 70% запозичених одиниць, хоча зараз вони поступово виходять із ужитку і сприймаються як застарілі. Водночас відбувається запозичення з інших мов світу: італійської, іспанської, нідерландської, німецької, японської, гінді, тибетської, малайської, алеутської, перської, полінезійської, турецької, марокканської.
Особливий статус мають французькі запозичення на позначення офіційних установ індустрії моди навіть довгі французькі назви в англійських джерелах не перекладаються. Завдяки виникненню Будинків високої моди в США, Японії, Бельгії та Італії зріс статус англійської мови як засобу спілкування в середовищі індустрії моди. Унаслідок цього на позначення ключових для неї явищ використовуються паралельні назви англійського та французького походження (couturier designer). У термінології модельного бізнесу переважають одиниці англійського походження (model, catwalk).
Еволюція суспільства у ХХ столітті знайшла своє відображення в лексичному складі англійської мови моди. Мода тісно пов’язана з культурою, мистецтвом, економікою, політикою та іншими галузями життя суспільства. Деякі лексичні одиниці в галузі моди напряму віддзеркалюють події світового масштабу та особливості соціальної еволюції (utility bra, power suit).
При номінації нових явищ у галузі моди задіяні різноманітні когнітивні механізми: аксіологічне переосмислення та як наслідок елевація лексичного значення слова; аналогія, що в мові знаходить відображення у вигляді реінтерпретації частин слова, утворення словотворчих елементів за існуючими моделями деривації, лексикалізації морфем та одиниць синтаксису, морфологізації слів, а також метафоричної та відонімної номінації; опозиція, виражена переважно на рівні словотворчих афіксів; акцентування, яке виражається у вживанні семантичних суперлативів, а також у тяжінні до утворення нових засобів деривації семантичних суперлативів, де новизна чи іноземне походження використовуються як засіб увиразнення; відтворення мовними засобами позамовної дійсності на рівні метафори, на рівні структури та на рівні форми; асиміляція елементів іноземних предметів убрання разом із назвами, асиміляція іноземних висловів на фонетичному рівні; понятійна компресія, яка на мовному рівні виражається в компресії словосполучення; деталізація сприйняття об’єктів позамовної дійсності, унаслідок якої відбувається експлікація на вербальному рівні та утворення багатокомпонентних словосполучень.
Для мови моди властиве активне вживання лексики з оцінною конотацією, з темпоральним значенням, а також кольоративів. У текстах про моду використовуються лексичні одиниці з інгерентним та адгерентним оцінним значенням, у тому числі семантичні суперлативи (fabulous) та одиниці сленгового походження (cool). Деякі слова набувають оцінної конотації саме в контексті моди (trendy, fashionable). У лексиці моди переважають слова з позитивно-оцінною конотацією. До граматичних засобів вираження оцінки належать використання вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, а також словотворчих елементів із оцінною семою (superdesigner).
В англійській лексиці моди використовуються лексичні одиниці з темпоральним значенням на позначення часових відрізків (the fashion of the sixties) та часових відношень (little black dress is always in style). У текстах про моду йдеться про епоху, століття, десятиліття, рік, пору року, окремі місяці, а також реалізовуються семантичні опозиції робочий день”::вихідний день” (weekday clothes::weekend clothes) та день”::вечір” (daywear::nightwear). Часові відношення представлені опозицією before::now::always. Поняття now реалізується через такі номінації, як new, latest, up-to-the-minute. Новизна є одним із центральних асоціативно-семантичних складників поняття fashion. Поняттю always відповідає номінація classic, а поняттю before такі слова, як old, nostalgic, retro та vintage. Завдяки поняттям classic, nostalgic, retro, vintage відбувається нейтралізація семантичної опозиції модно::не модно.
Колірна номінація є одним із складників лексики моди. В середовищі легкої промисловості традиційно розробляються нові кольори та відповідні назви з тим, щоб потім вони поширилися в інші галузі. Номінація кольорів відбувається шляхом суфіксації, асоціативної номінації, словоскладання, розширення значень прикметників. Серед назв кольору сформувалася модель номінації з елементами -hued, -toned, -tinted, -coloured, -colour, -tone, які за ступенем продуктивності та узагальненості значення наближаються до семіафіксів. У лексиці моди утворився цілий арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори, поділяючи їх на теплі й холодні, за порами року, за інтенсивністю, за насиченістю, за такими якісними характеристиками, як прозорість чи непрозорість, присутність світла та блиску. Існують лексичні одиниці, що описують кольори з погляду їх суміжності, емоційного впливу на глядача, а також надають їм асоціативних та метафоричних характеристик.
Мода є складним явищем. Лексика, що вживається у сфері моди, варіюється від загальновживаної до специфічно галузевої та термінологічної. З огляду на викладені результати дисертаційної роботи, можна назвати такі перспективи дослідження: цікавим видається вивчення фонетичних особливостей асиміляції лексики іншомовного походження англійською мовою; залишаються відкритими питання впливу англійської мови на лексичний склад інших світових мов у галузі моди, з’ясування ступеня взаємного впливу мов світу в галузі моди, пошук перекладних еквівалентів реалій моди для мов світу та дослідження особливостей асиміляції іноземних лексичних одиниць, власних назв та акронімів англійською лексикою моди. Відображення модних тенденцій у вербальній комунікації має ряд характерних ознак, серед яких уживання семантичних суперлативів, засобів виразності, стилістичних прийомів, одиниць із темпоральними та оцінними значеннями, тому дослідження дискурсу моди (fashion discourse) видається актуальним та цікавим.

БІБЛІОГРАФІЯ
1. Азнаурова Э.С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи // Языковая номинация / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева. М.: Наука, 1977. C. 86-128.
2. Андреева А.Ю, Богомолов Г.И. История костюма: Эпоха. Стиль. Мода: От Древнего Египта до модерна. СПб.: Паритет, 2001. 118 с.
3. Андреева Р.П. Энциклопедия моды. М.: Литера, 1997. 416 с.
4. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Ужгород, 2003. — 268 c.
5. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Просвещение, 1966. 302 с.
6. Апресян Ю.Д. Избранные труды, Синонимические средства языка: в 8 т. М.: Школа Языки русской культуры”, изд. фирма Восточная литература” РАН, 1995. Т.1: Лексическая семантика. 472 с.
7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
8. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева. М.: Наука, 1977. C. 304-357.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М: Наука, 1988. 341 с.
10. Арутюнян К.М. Этнолингвистические особенности слов-цветообозначений в современном английском языке (в сопоставлении с армянским и русским): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.02.07; 10.02.03. Ереван, 2004. — 25 с.
11. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Хвильового): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. — К., 1997. — 239 c.
12. Барт Р. Воображение знака // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. C. 246-252.
13. Барт Р. Литература и метаязык // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. C. 131-133.
14. Барт Р. Миф сегодня // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. C. 72-131.
15. Барт Р. Удовольствие от текста // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. C. 462-518.
16. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке. М.: Прогресс, 1975. 288 с.
17. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу. К., 2002. №7. C.43-54.
18. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: ЛОГОС, 1997. 312 с.
19. Бєлова А.Д. Прикладна лінгвістика на початку ХХІ століття: діапазон досліджень // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2003. Випуск 9. С. 17 22.
20. Белозьоров М.В. Нова лексика і фразеологія англійської мови у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2002. 213 с.
21. Бєссонова О.Л. Оцінка як семантичний компонент лексичного значення слова (на матеріалі іменників-назв особи в англійській, французькій та українській мовах): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.19. — Донецьк, 1995. — 22 с.
22. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Автореф. дис. ...д-ра філол. наук: 10.02.04. — К., 2003. 39 c.
23. Блумфилд Л. Язык. М.: Изд. иностр. лит., 1968. 608 с.
24. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа, 1988. 264 с.
25. Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Прагматические аспекты лексикализации синтаксической структуры // Вестник Киевского университета романо-германской филологии. К., 1985. Вып. 19. С. 20-24.
26. Брун В., Тильке М. История костюма от древности до Нового времени. М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. 462 с.
27. Будагов Р.А. История слов в истории общества. М.: Просвещение, 1971. 272 с.
28. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 429 с.
29. Будагов Р.А. Язык-реальность-язык. М.: Наука, 1983. 262 с.
30. Будур Н. История костюма. М.: Олма-Пресс, 2001. 480 с.
31. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 574 с.
32. Бялик В. Семантика та словотвірні потенції власних назв у процесі збагачення лексичного складу мови // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 155. Германська філологія. С. 127-132.
33. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької та англійської мов): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.15. — К., 2004. — 20 с.
34. Васильєва О.В. Еволюція семантичної структури імен кольору в англійському романі XVIII- XIX століть: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.01.04. — К., 1997. — 16 с.
35. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с польского. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
36. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Отв. ред. и сост. М.А. Кронгауз, вступ. ст. Е.В. Падучева. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
37. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М: ИМУ, 1982. 336 с.
38. Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Львів, 2004. — 20с.
39. Весна Т.В. Ідеологічний та національно-культурний компоненти в семантичній структурі лексики політичного дискурсу (на матеріалі франко- і російськомовної преси 90-х років): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.15. — Одеса, 2002. 239 с.
40. Вишивана Н.В. Прикметники оцінки у сучасній німецькій мові: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Чернівці, 1999. — 205 с.
41. Воронин С.В. Звукоподражание // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. 2-е изд. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. С. 165.
42. Гачев Г.Д. Наука и национальные культуры (гуманитарный комментарий к естествознанию). Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1993. 318 с.
43. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. — М. : Изд. группа Прогресс”-Культура”, 1995. — 480 с.
44. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. К.: ЛОГОС, 2004. 284 с.
45. Городецька О.В. Національно марковані концепти в британській картині світу ХХ століття: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — К., 2002. — 182 с.
46. Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів) : Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Львів, 2004. — 20 с.
47. Гуменюк Н.Г. Дейктичні маркери як фактор, який впливає на реалізацію категорії оцінки в тексті (за матеріалами англомовної преси та реклами): Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — К., 1996. — 26 с.
48. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Львів, 2000. — 186 с.
49. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Львів, 1999. — 209 с.
50. Дерді Е.Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — К., 2003. — 284 с.
51. Ділі Д. Основи семіотики: Перекл. з. англ. та наук. ред. А. Карась. Львів: Арсенал, 2000. 232 с.
52. Дмитриева. Н.А. Загадки мира моды. Культура моды Евразии Донецк: Сталкер 1998. 460 с.
53. Дорошевский В. Элементы лексикологии и семиотики. М.: Прогресс, 1973. 288 с.
54. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Львів, 2001. — 258 с.
55. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: KM Academia, 2000. 218 c.
56. Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. ..канд. філол. наук: 10.02.04. — К., 2003. — 19 с.
57. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80х-90х років ХХ століття. Запоріжжя: РА Тандем-У”, 1997. 395 с.
58. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: ЗДУ, 1998. 431с.
59. Зелинг Ш. Мода. Век модельеров: Пер. с нем. Ю. Бушуева, Г. Яшина. Кельн: Könemann, 2000. 656 c.
60. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М.: Просвещение, 1973. 304 с.
61. Іващенко В.Л. Конотативно-оцінний аспект семантики назв осіб за родом діяльності, місцем проживання та національною належністю: Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. — К., 1997. — 178 с.
62. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін (парадигматичний та синтагматичний аспекти): Дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Чернівці, 1995. — 181 с.
63. Иваненко С.В. Единичное и особенное в лексико-семантических группах цветообозначения в современном русском языке: Дис. ...канд. филол. наук: 10.02.02. — Запорожье, 2001. — 190 c.
64. Каминская Н.М. История костюма. М.: Легпромбытиздат, 1986. 168 с.
65. Кантемір С.О. Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників кольору в німецькій мові: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.04. — Одеса, 2003. — 20 с.
66. Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань 80-х- 90-х років): Дис. ..канд. філол. наук: 10.02.04. — К., 2000. — 194 с.
67. Карасик В. И. Язык социального статуса. М.: ИТДГК Гнозис”, 2002. 333 с.
68. Каращук П.М. Аффиксальное словообразование в английском языке. М.: Высшая iкола, 1965. 173 с.
69. Каращук П.М. Словообразование английского языка. М.: Высшая школа, 1977. 303 с.
70. Карнап Р. Значение и необходимость: Исследование по семантике и модальной логике. М.: Изд. иностр. лит., 1959. 284 с.
71. Кащенко О.Д., Козлова Г.В. Покупателю об одежде и моде. М.: Экономика, 1986. 162 с.
72. Кирилова В.М. Спрямованість оцінки у синонімії (Н