АНГЛОМОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ІНШИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ (досвід лінгвостатистичного аналізу)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СЛІПЕЦЬКА Віра Дмитрівна

УДК 811.111’373’46+81-114

АНГЛОМОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНТЕКСТІ ІНШИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ
(досвід лінгвостатистичного аналізу)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор Скороходько Едуард Федорович

Київ 2008

ЗМІСТ
С.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 18
1.1. Проблема визначення терміна 18
1.2. Стратифікація термінологічної лексики 24
1.3. Ідентифікація термінів у науковому тексті 27
1.3.1. Виявлення термінів у тексті 27
1.3.2. Лексична складова наукової статті 30
1.4. Зіставний аналіз наукових термінів 35
1.4.1. Методика зіставного анлізу 35
1.4.2. Структурні й термінотвірні характеристики термінів 36
1.5. Формування термінологічної бази дослідження 51
1.6. Статистичні методи дослідження 54
1.6.1. Описові методи. 54
1.6.2. Методи перевірки гіпотез 56
1.6.3. Розвідувальні методи 62
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2. МІЖКАТЕГОРІАЛЬНІ ЗІСТАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА НЕСПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ У АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ 67
2.1. Інтрагалузеві, екстрагалузеві та загальнонаукові терміни 67
2.2. Термінологічна складова англомовних наукових текстів зі штучного інтелекту 71
2.2.1. Довжина термінів 72
2.2.2. Компонентний склад термінів . 77
2.2.3. Однокомпонентні терміни 80
2.2.4. Багатокомпонентні терміни 80
2.2.5. Суфіксальна модель (структурний аспект) 89
2.2.6. Термінотвірні типи 91
Висновки до розділу 2 103
РОЗДІЛ 3. МІЖГАЛУЗЕВІ ЗІСТАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА НЕСПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ У АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТАХ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ 107
3.1. Інтрагалузеві терміни 107
3.1.1. Структурні характеристики терміна 107
3.1.2. Семантичні категорії термінів 122
3.1.3. Термінотвірні типи інтрагалузевих термінів у різних
......... галузях. 124
3.2. Екстрагалузеві терміни 129
3.3. Загальнонаукові терміни 133
3.4. Визначення ступеня подібності термінологій 137
3.5. Термінологічна складова англомовних текстів з
...... матеріалознавства та обробки металу 140
3.5.1. Інтрагалузеві, екстрагалузеві та загальнонаукові терміни 140
3.5.2. Довжина термінів 141
3.5.3. Однокомпонентні терміни 143
3.5.4. Багатокомпонентні терміни 146
3.5.5. Структурні афіксальні моделі 152
3.5.6. Термінотвірні типи 153
3.6. Термінологія штучного інтелекту у зіставленні з
...... термінологією матеріалознавства 154
3.7. Частиномовні профілі чотирьох досліджуваних термінологій 156
Висновки до розділу 3 157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 186
СПИСОК ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 194
ДОДАТОК А Терміни присутні у текстах зі штучного інтелекту 194
ДОДАТОК Б Терміни присутні у текстах з аерокосмічних технологій. 229
ДОДАТОК В Терміни присутні у текстах з матеріалознавства та обробки металу. 264
ДОДАТОК Д Терміни присутні у текстах з фінансово-економічної справи. 299
ДОДАТОК Е Компоненти термінів, які функціонують у текстах зі
......................... штучного інтелекту. 332

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
A афіксальне слово
Abbr скорочення
AI штучний інтелект
Aff_d афіксальна модель (I тип, аналізуються афікси однокомпонентних термінів)
Aff_ df афіксальна модель (II тип, аналізується фінальний термінотвірний суфікс)
AfT_s структурний суфікс, виділений з позицій словотвірного аналізу
AS аерокосмічні технології
Cat категоріальна належність терміна
CSE комплексне словосполучення
CW складне слово
F1 частиномовна модель
FE фінансово-економічна справа
Freq абсолютна частота терміна
G графічна довжина (кількість літер)
I інтрагалузевий термін
MP матеріалознавство та обробка металу
N екстрагалузевий термін
L довжина терміна (кількість кореневих морфем повнозначних слів)
S трансформ (семантичний дериват)
[SXX] ­ посилання на термінологічне джерело, де XX номер у спиcку джерел
SCW синтаксичне складне слово
SE усталене словосполучення
Sem семантична категорія
Typ_d термінотвірний тип
U загальнонауковий термін
Z кореневе слово

ВСТУП

Упродовж останніх десятиріч термін як лінгвістичний феномен привернув увагу вчених не тільки в галузі термінознавства, але й загального мовознавства [105; 169; 189]. З одного боку, це пов’язане з розвитком лінгвістичної науки про термін природним процесом переходу від переважно описових розвідок до теоретичного узагальнення одержаних результатів [38; 169], дедалі глибшим усвідомленням ролі терміна в науковому дискурсі [98; 119; 121; 129]. З іншого боку, впливають зовнішні чинники, серед яких не останнє місце посідають проблеми лінгвістичного забезпечення систем штучного інтелекту, зокрема таких, як автоматичний переклад, інформаційний пошук, реферування, видобування знань із текстових баз даних [195]. Проблеми лінгвістичного забезпечення систем штучного інтелекту стали особливо відчутними, враховуючи величезний обсяг текстових документів мережі Інтернет. Ці проблеми знову вже на новому рівні актуалізували питання про характерні ознаки терміна і його ідентифікацію в тексті [198]. З’явився навіть новий напрям досліджень, на стику термінознавства, інформатики та комп’ютерних технологій, автоматичне розпізнавання термінів у тексті [185].
Незважаючи на значну кількість праць, присвячених науковій термінології, окремі терміносистеми і досі залишаються не дослідженими. До таких належить, зокрема, термінологія однієї з новітніх галузей знання штучного інтелекту. Перебуючи на стадії становлення, вона включає багато неологізмів (зокрема, авторських, уперше використаних у конкретному тексті), які не зафіксовані в термінографічних джерелах. Штучний інтелект належить до галузей знання, в яких домінує інтелектуальний складник. У таких галузях шлях творення термінів, як правило, починається не від ремісничої лексики, що характерне для більшості галузевих терміносистем, а від авторських неологізмів: авторський неологізм → ,,стихійний” термін → загальноприйнятий (стандартизований) термін [124, с. 45]. Внаслідок цього вивчення термінології штучного інтелекту сприятиме глибшому розумінню сучасних механізмів термінотворення. Крім того, слід зазначити, що поза увагою дослідників практично залишилися два важливих аспекти. Йдеться про термінологічний складник наукового тексту в усій його повноті та про контрастивний аналіз термінологій в межах однієї мови.
Науковий текст з будь-якої тематики містить не тільки спеціальні терміни цієї сфери, але й загальнонаукову лексику, а також терміни інших галузей. Е.Ф.Скороходько розрізняє три групи термінів, які функціонують у межах одного тексту: інтрагалузеві, тобто спеціальні терміни тієї галузі, якій належить конкретний текст; екстрагалузеві, тобто спеціальні терміни інших галузей, та загальнонаукові, загальнотехнічні, а також міжгалузеві терміни [130, с. 205]. Мовні характеристики термінів різних категорій, так само як їх функціонування в тексті, мають специфіку, яка до цього часу не стала об’єктом спеціального дослідження. Адже в більшості термінознавчих праць досліджується або термінологія взагалі як специфічний шар лексики, або термінологія певної галузі, наприклад, англомовна юридична термінологія [40; 47].
В одному тексті термін може відігравати роль інтрагалузевого (наприклад, correlation чи regression у тексті зі статистики), в іншому екстрагалузевого (ті самі терміни в лінгвістичному тексті). Терміни типу analysis, hypothesis, verification, які звичайно зараховуються до загальнонаукових, у тексті з наукознавства мають трактуватися як інтрагалузеві. Отже, належність терміна до тієї чи іншої з перелічених трьох груп не є апріорною характеристикою, а обумовлюється співвідношенням ,,термін :: текст”. Тому ці групи Е.Ф.Скороходько назвав ,,текстозумовленими категоріями” [129, с. 15].
До того ж відчувається відсутність зіставних студій в межах однієї мови, незважаючи на те, що зіставленню термінів різних мов (переважно під кутом зору перекладацької проблематики) приділено певну увагу [7; 9; 158; 159]. Більшою чи меншою мірою це питання розглядається, зокрема, в працях з перекладу перекладу [57; 64; 118; 132; 133; 157; 161].
Проте комплексне зіставлення різних галузевих термінологій однієї мови не виконувалося. У сучасному термінознавстві помітна тенденція переходу від переважно фактографічних досліджень лінгвістичних описів окремих термінологічних систем до певних теоретичних узагальнень. Серед напрямків, які вважаються найбільш перспективними, одне з чільних місць належить типологічно-зіставному термінознавству [38; 105].
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається загальною тенденцією сучасного мовознавства, спрямованою на зіставні студії. Йдеться про зіставлення різних термінологічних систем в межах тієї самої мови. Крім того, у зв’язку з накопиченням величезної кількості текстових документів у мережі Інтернету загострилася проблема автоматичного розпізнавання термінів (для наступного реферування та інформаційного пошуку). Це, у свою чергу, потребує кількісного опису формальних характеристик термінів.
У дослідженні перевіряється така гіпотеза: існує взаємозв’язок між галузевою і категоріальною належністю терміна та його структурними і термінотвірними характеристиками (довжина терміна, частиномовна модель, термінотвірний тип, афіксальні моделі).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми кафедри англійської філології Київського національного лінгвістичного університету ,,Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 26 вересня 2005 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою № 0106U002115 ,,Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 30 січня 2006 року).
Контрастивну лінгвістику найчастіше розуміють як ,,мовознавчу галузь і напрям, мета якого встановлення істотних відмінних рис між мовами на різних рівнях” [93, c. 12]. (Тут і далі переклад автора. В.Сліпецька). Приблизно так само трактують зіставну лінгвістику, хоча іноді їх розрізняють за об’єктом дослідження: об’єкт конрастивної лінгвістики споріднені мови, тоді як зіставної неспоріднені мови і джерело. У цій роботі термін ,,зіставний аналіз” уживається в дещо іншому значенні. По-перше, ми застосовуємо його до вивчення різних лексичних прошарків однієї мови. По-друге, ми виявляємо не тільки відмінні риси між цими прошарками, але й спільні риси.
Мета дослідження полягає у встановленні спільних та відмінних рис спеціальних (інтрагалузевих, екстрагалузевих) та неспеціальних (загальнонаукових) термінів, які функціонують в обстежених текстах галузі штучного інтелекту, матеріалознавства та обробки металу, аерокосмічних технологій, фінансово-економічної справи.
Поставлена мета вимагає розв'язання таких основних завдань:
1. З’ясувати місце термінології штучного інтелекту в термінологічному середовищі сучасної англійської мови.
2. Виявити спільні та відмінні риси структурних і термінотвірних характеристик спеціальних (інтра- та екстрагалузевих) та загальнонаукових термінів у текстах зі штучного інтелекту.
3. Встановити спільні та відмінні риси структурних і термінотвірних характеристик спеціальних (інтрагалузевих) термінів штучного інтелекту та спеціальних (інтрагалузевих) термінів у текстах інших галузей знання технічного й гуманітарного напрямів.
4. Визначити спільні та відмінні риси структурних і термінотвірних характеристик екстрагалузевих термінів, які функціонують у текстах зі штучного інтелекту та таких же термінів у текстах інших наукових галузей.
5. Виявити спільні риси та відмінності структурних і термінотвірних характеристик загальнонаукових термінів, які функціонують у текстах зі штучного інтелекту та таких же термінів у текстах інших наукових галузей.
6. Визначити ступінь подібності між досліджуваними термінологіями.
Об’єктом дослідження є англомовні терміни представлені у наукових текстах зі штучного інтелекту.
Предметом дослідження структурні та словотвірні характеристики термінів штучного інтелекту в зіставленні з термінами інших галузей через призму лінгвостатистичного аналізу.
Матеріалом дослідження слугували наукові журнальні статті (теоретичного характеру) технічного та гуманітарного напрямів, опубліковані в 1998-2005 рр. Загальний обсяг опрацьованого матеріалу 179117 слововживань (за галузями: штучний інтелект 62777, матеріалознавство 28865, аерокосмічні технології 53086, фінансово-економічна справа 34189); 5851 термін (за галузями, відповідно: 1499, 1466, 1436, 1450); 21673 терміновживання (відповідно: 8204, 5040, 3010, 5419).
Тексти, які слугують джерелом досліджуваної термінології, репрезентують різні наукові галузі. Обрано три галузі в межах технічного напряму й одну гуманітарного характеру: штучний інтелект; матеріалознавство та обробка металу; аерокосмічні технології; фінансово-економічна справа.
Галузі штучного інтелекту та аерокосмічних технологій перебувають на стадії становлення й активного розвитку (хоча дещо відрізняються за часом започаткування), а галузі матеріалознавства та фінансово-економічної справи мають довгу історію і є відносно стабільними.
Обрані галузі відрізняються за ступенем їх опрацювання у лінгвістичній літературі. Якщо фінансово-економічна термінологія отримала достатнє висвітлення у науковій літературі [39; 41; 48] і залучена у роботі виключно для порівняння, то термінологія теоретичного матеріалознавства (опису властивостей сучасних матеріалів, методів їх випробування, функціональних характеристик тощо) та аерокосмічних технологій (у першу чергу, аеромеханіки, теплофізики, міцності літальних апаратів) залишилися поза увагою дослідників.
Крім того, слід зважити, що незалежне опрацювання термінологій, без урахування міри їх висвітлення у фаховій літературі, випливає з нашої мети розглянути у зіставному аспекті терміни, які реально використовуються фахівцями відповідних галузей у наукових статтях. Тому необхідно, щоб термінологічна база дослідження виходила з єдиних критеріїв. Однак різні автори здебільшого ставлять перед собою різні завдання. Звідси різна методика дослідження, різна ,,глибина проникнення” в матеріал. Зокрема, більшість досліджень [39; 41; 47; 48] ґрунтується на матеріалах термінологічних словників, що суперечить нашому підходу і перешкоджає безпосередньо використовувати їх у нашій роботі.
Особлива увага спрямована на те, щоб з’ясувати, чи мають терміни штучного інтелекту суттєві відмінності у зіставленні з термінами інших наукових дисциплін, репрезентуючи нову галузь знання, мовні засоби якої містять багато неологізмів та неонімів (авторських неологізмів, уперше використаних у досліджуваному тексті).
Штучний інтелект визначають як галузь комп’ютерної науки (або кібернетики), що має на меті створення й дослідження програмних систем, зовнішня поведінка яких нагадує поведінку розумних істот. Найважливіші напрями штучного інтелекту розпізнавання образів, доведення теорем, опрацьовування мовної інформації (переклад, реферування, інформаційний пошук), розв’язування проблем, видобування знань із бази даних. Хоч практичне застосування систем штучного інтелекту не мало помітного успіху, проте воно стимулювало суттєвий прогрес у поглибленому розумінні когнітивної поведінки людини [200].
Таким чином, обрані для дослідження наукові напрями відрізняються об’єктом дослідження: y штучному інтелекті це ментальні конструкти (теорії, методи, програмні системи), які моделюють складні розумові процеси спілкування людини з людиною та взаємодії людини із зовнішнім світом, побудова математичних моделей, що включає формулювання і доведення теорем, у теоретичному матеріалознавстві властивості металу й методи його обробки, в аерокосмічних технологіях методи розрахунків та створення складних конструкцій (літальних апаратів, ракет), у фінансово-економічній галузі суспільні відносини (фінансові та економічні системи).
Для досягнення поставленої мети й вирішення поставлених завдань в роботі використано такі лінгвістичні методи та прийоми:
a) для встановлення структурних характеристик термінів різних категорій та різних галузей морфемний аналіз;
б) для виявлення термінотвірних характеристик словотвірний аналіз, термінотвірний аналіз;
в) для порівняння термінів різних категорій та галузей зіставний аналіз;
г) для встановлення функціонування термінів різних категорій у тексті елементи аналізу дискурсу.
Для перевірки гіпотез, висунутих у результаті опрацювання емпіричного матеріалу, використано такі статистичні методи:
а) для перевірки гіпотези про рівність/нерівність середніх значень t-тест для середніх значень (критерій Стьюдента);
б) для перевірки гіпотези про рівність/нерівність відсотків t-тест для відсотків (критерій Стьюдента);
в) для перевірки гіпотези про зв’язок між якісними (категоріальними) ознаками спряжені таблиці (критерій хі-квадрат);
г) для визначення подібності між термінологіями кластерний аналіз.
Наукова новизна дисертаційної праці забезпечується комплексним зіставленням різних галузевих термінологій у межах однієї мови. Вперше наведена характеристика англомовних термінів штучного інтелекту з погляду їхньої структури, утворення та функціонування в науковому дискурсі; вперше описано продуктивні способи термінотворення у двох галузях: штучного інтелекту та теоретичного матеріалознавства та обробки металу; вперше виявлено, що є спільного та чим відрізняються терміни різних категорій і різних галузей знання щодо їхньої структури, творення та функціонування в науковому дискурсі. Це уможливило встановлення статистично значущих зв’язків, по-перше, між довжиною термінів різних категорій, галузей та їх частотою; по-друге, між афіксальними моделями (I, II тип) та категорією терміна; по-третє, між термінотвірним типом та категорією терміна. Вперше визначено ступінь подібності між термінологією штучного інтелекту та матеріалознавства.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є внеском у подальше опрацювання питань, пов’язаних із процесами термінотворення. Головні положення дисертаційного дослідження слугують підґрунтям для глибшого розуміння процесів термінотворення, залежності частотних, структурних і термінотвірних ознак терміна від галузі знання та категорії. Загальна характеристика англомовної термінології штучного інтелекту є внеском у теорію термінології взагалі та в аналіз англомовних термінологій зокрема. Представлений у дисертації матеріал може слугувати основою зіставних досліджень термінологій штучного інтелекту в двох чи більше мовах.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його основних положень та висновків у викладанні курсу лексикології англійської мови (розділи Словниковий склад англійської мови як система,” Словотвір”), у спецкурсах з термінознавства, а також при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт, при укладанні методичних розробок, посібників та підручників. Фактичний матеріал може бути використаний у лексикографічній практиці при укладанні частотних словників. Запропоновані в нашій праці підходи та механізми можуть бути використані також у працях з питань українського термінознавства.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці комплексного підходу до шляхів зіставлення термінологічного матеріалу, в отриманні фактичних даних, на яких базується дослідження, у здійсненні кількісного і статистичного аналізу та лінгвістичній інтерпретації отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на п’яти наукових конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних: ,,Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007), ,,Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007), ,,Етнокультурні цінності і сучасна філологія” (Рівне, 2006), ,,Наука та практика 2007” (Полтава 2007); на V міжвузівській конференції молодих учених ,,Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007).
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображені у дев’яти публікаціях: чотирьох статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України (2,15 др. арк.); та чотирьох тезах виступу на наукових конференціях. У співавторстві з Е.Ф.Скороходьком написано перший розділ монографії ,,Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу)”. Робота у співавторстві полягала у вибірці термінів, класифікації та інтерпретації результатів дослідження. Загальний обсяг публі

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті дослідження структурних і термінотвірних характеристик термінів установлено, що існують чіткі відмінності між цими характеристиками термінів усіх трьох категорій (інтрагалузеві, екстрагалузеві та загальнонаукові терміни), які функціонують у текстах зі штучного інтелекту. Перша відмінність стосується структурної складності термінів. Найскладніші (й найдовші) в середньому інтрагалузеві терміни, найпростіші й найкоротші загальнонаукові. Якщо прийняти середню довжину (кількість кореневих морфем) загальнонаукового терміна за одиницю, то співвідношення за цим параметром між екстрагалузевими, інтрагалузевими та загальнонауковими термінами можна представити як 2,12 : 1,69 : 1. Приблизно таке саме співвідношення за графічною довжиною ­ 1,73 : 1,40 : 1. Цю відмінність можна інтерпретувати як таку, що віддзеркалює загальні лінгвістичні закони, зокрема закон економії мовленнєвих зусиль. Інтрагалузеві терміни охоплюють діапазон мовних засобів, що номінують увесь спектр наукових понять штучного інтелекту. Як у кожній науці, більшість останніх складні вузькоспеціальні поняття, інформативні маркери, які мають, відповідно, складну семантичну (семну) структуру. Враховуючи тенденцію термінів до повнозначності (максимального віддзеркалення суттєвих ознак поняття) це неминуче призводить до ускладнення морфологічної та/чи синтаксичної структури мовної одиниці. З іншого боку, ці терміни функціонують переважно в текстах однієї галузі і мають меншу частоту вживання. Тому відносно громіздкі інформативні маркери менше ,,відштовхуються” мовою. Екстрагалузеві терміни це терміни наукових дисциплін, які використовуються в текстах різних галузей. Звідси випливає, що це такі спеціальні терміни, індикативні маркери, які виражають поняття більш-менш широкої сфери функціонування, тобто певні базові поняття. Частота їхнього вживання більша, порівняно з інформативними маркерами та інтрагалузевими термінами в цілому. Отже, вони повинні більшою мірою підлягати дії закону економії, краще відповідати прагматичним вимогам лаконічності, структурної повноти, що й демонструє наше дослідження. Загальнонаукові терміни за визначенням мають найширшу сферу функціонування. Тому вони найкоротші та найпростіші структурно (у більшості випадків однокомпонентні одиниці).
Друга відмінність стосується різноманітності мовних форм. Кількість частиномовних моделей, реалізованих в інтрагалузевих, екстрагалузевих та загальнонаукових термінах, які функціонують у текстах зі штучного інтелекту, виражається співвідношенням 10,4 : 2,2 : 1. Ймовірно, це корелює з довжиною (кількістю структурних компонентів) термінів різних категорій. Різноманітнішими є й термінотвірні типи спеціальних термінів порівняно із загальнонауковими. Кількість способів творення інтрагалузевих, екстрагалузевих та загальнонаукових термінів співвідноситься як 1,4 : 1,4 : 1.
Натомість однокомпонентні афіксальні терміни демонструють протилежну тенденцію. Кількість афіксальних моделей, а також словотвірних суфіксів серед загальнонаукових термінів перевищує відповідну величину для спеціальних термінів. Співвідношення кількості афіксальних моделей, за якими побудовані Інтра-, екстрагалузеві та загальнонаукові терміни має вигляд 0,33 : 0,24 : 1. Для суфіксальних моделей (які враховують лише фінальні словотвірні суфікси) маємо 0,35 : 0,45 :1. Це теж є наслідком домінування серед інтрагалузевих термінів семантично й структурно складних одиниць, у той час як загальнонаукові терміни є однокомпонентними афіксальними утвореннями.
Терміни різних категорій суттєво відрізняються й за продуктивністю частиномовних моделей. Із двох найпродуктивніших моделей NN та AN серед інтрагалузевих термінів домінує перша, а серед загальнонаукових друга. Серед екстрагалузевих термінів різниця продуктивності цих моделей статистично не значуща. Домінування утворень типу NN серед інтрагалузевих термінів, можливо, пояснюється, як було зазначено, тенденцією до лаконічності та спрощення мовних форм і широким діапазоном відношень, що їх здатна передавати ця конструкція. Використання моделі NN, безумовно, відповідає потребам мовця, тут автора наукового твору. Але її переваги, зокрема її ,,поліреляційність”, має також негативні наслідки. Якщо словосполучення типу AN найчастіше виражає певне відношення експліцитно, то модель NN імпліцитно. Звідси реляційна розмитість цих форм.
Суттєво різниться й продуктивність різних способів термінотворення. За цим параметром співвідношення кількості інтрагалузевих, екстрагалузевих, загальнонаукових термінів, що функціонують у текстах зі штучного інтелекту, таке (для найпоширеніших способів):
а) словотворення 52,91 : 3,18 : 1;
б) синтаксичне термінотворення 63,00 : 6,83 : 1;
в) морфологічне (афіксальне) термінотворення 0,26 : 0,13 : 1;
г) семантичне термінотворення 1,22 : 0,34 : 1.
Установлено, що існує зв'язок між категорією терміна й кожною з розглянутих характеристик: сила зв’язку категорії з частиномовними моделями становить 0,279; зі структурними суфіксальними моделями ­ 0,325; з семантичними категоріями, встановленими за структурними фінальними суфіксами 0,077; з афіксальними моделями (I тип) ­ 0,654; з афіксальними моделями (II тип, аналізувались тільки фінальні суфікси) ­ 0,543; з термінотвірним типом ­ 0,546. Нагадуємо, що коефіцієнт до 0,3 вважається показником слабкого зв’язку, від 0,3 до 0,7 помірного, вище 0,7 ­ сильного. Відсутність сильного зв’язку не випадкова. Адже мова ­ надто складне явище, щоб його можна було всебічно описувати за допомогою досить простих формальних методів. Проте беззаперечна наявність зв’язків, нехай навіть помірних чи слабких, свідчить про те, що гнучкість й деяка аморфність, зумовлена адаптивними властивостями мови, не виключає певних закономірностей також.
Аналіз з повною достовірністю свідчить про те, що терміни різних категорій відрізняються за своїми характеристиками, в усіх випадках імовірність помилки щодо зв’язку характеристики та належністю терміна до певної категорії практично відсутня або, принаймні, мізерна. Проте сила цього зв’язку, обчислена щодо деяких характеристик, невелика. Це означає, що його можна виявити, лише аналізуючи великі масиви термінів. Помірний зв’язок дозволяє робити приблизний висновок про належність відносно невеликої (однорідної) групи термінів до тієї чи іншої категорії. Ще з більшою вірогідністю можна прогнозувати, яка частка термінів певної категорії належить до того чи іншого термінотвірного типу.
Запропонована методика зіставного аналізу термінологій шляхом порівняння номенклатури і частот мовних форм та продуктивності термінотвірних моделей цілком виправдала себе й дала можливість отримати дані про спільні й відмінні риси термінологій. Методика включає три операції: визначення розбіжності у номенклатурі частиномовних моделей, розподіл одиниць кожної з порівнюваних термінологій за структурними і термінотвірними ознаками і попарне порівняння розподілів цих термінологій.
Існують чіткі відмінності між структурними і термінотвірними характеристиками всіх трьох категорій термінів, які одночасно функціонують у науковому тексті досліджуваних термінологій: спеціальних інтрагалузевих, спеціальних екстрагалузевих та загальнонаукових. Найскладнішими як у структурному, так і термінотвірному аспекті є інтрагалузеві терміни, найпростішими загальнонаукові. Це виявляється і в кількості їхніх структурних компонентів, і в різноманітності мовних форм, зокрема в різноманітності частиномовних моделей. Інтрагалузеві терміни віддзеркалюють весь концептуальний апарат відповідної наукової дисципліни. Отже, вони охоплюють всі шари спеціальної лексики, серед них багато таких, що виражають найскладніші наукові поняття. Тенденція до повнозначності терміна, яка передбачає експліцитне вираження основних ознак поняття, призводить до появи як семантично, так і структурно складних, навіть громіздких одиниць.
Екстрагалузеві терміни здебільшого репрезентують не весь склад іншогалузевої термінології, а лише її ядро, до якого належать досить частотні терміни з потужним когнітивним потенціалом. Найпростішими структурно є загальнонаукові терміни, які виражають поняття, дотичні до методики та практики наукового дослідження у різних сферах знання, і є найчастотнішими. Переважно це однокомпонентні одиниці.
Основна відмінність між структурними і термінотвірними характеристиками спеціальних (інтрагалузевих) термінів різних наукових дисциплін полягає, передусім, не в наявності якихось рис, притаманних одним термінологіям і відсутніх в інших, а в кількісних співвідношеннях частот мовних форм чи продуктивності термінотвірних моделей, наявних в усіх термінологіях. Наприклад, в усіх чотирьох термінологіях є складні слова, словосполучення, афіксальні слова, абревіатури, семантичні деривати тощо. Але в одній термінології на чільному місці складні слова, в іншій словосполучення, в третій афіксальні слова. У двох термінологіях найчисленнішими можуть бути складні слова, на другому місці словосполучення, але співвідношення складних слів і словосполучень в одній термінології може бути 3 : 1, а в іншій 1,5 до 1. Саме в сукупності таких співвідношень і полягає відмінність між термінологіями окремих галузей чи окремих категорій. У зв’язку з цим вводиться поняття термінологічного профілю, який може слугувати своєрідним паспортом термінології. Сукупність таких кількісних співвідношень утворює профіль термінології. Профіль ­ це розподіл термінів за значеннями певної ознаки, тобто опис, який подає кількість термінів, які відповідають кожному значенню ознаки.
Відмінності між термінологіями різних наукових дисциплін зумовлюються, перш за все, позамовними чинниками, пов’язаними зі специфікою предметної галузі, яка обслуговується відповідною дисципліною, концептуальним апаратом цієї дисципліни, її когнітивною спрямованістю. У зв’язку з цим пропонується поняття референтного субстрату наукового тексту. Референтний субстрат визначається кількома чинниками: характером об’єктів, які є типовими предметами дослідження у науковій галузі; характером методів дослідження, зокрема, типових операцій; ступенем математизації науки. У галузях штучного інтелекту, аерокосмічних технологій та фінансово-економічної справи об’єкт науки це артефакти, у матеріалознавстві переважно природні речовини або результати їхньої обробки (метали). Характер артефактів у трьох перелічених галузях різний: у штучному інтелекті це складні математичні або інформаційні моделі інтелектуальної діяльності людини (алгоритм доведення теореми, перекладу, реферування); в аерокосмічних технологіях складні конструкції, фізичні тіла (літальні апарати, ракети); у фінансово-економічній справі суспільні відносини (фінансові та економічні системи).
Підхід до перелічених об’єктів як до предмета науки в різних галузях неоднаковий. У галузі штучного інтелекту переважає генеративний складник (пропонується нова теорія чи модель), в аерокосмічних технологіях, матеріалознавстві та фінансово-економічній справі кореляційний (з’ясовується залежність між фізичними чи хімічними властивостями об’єкта та його функціональними характеристиками формою крила та його впливу на стан повітря, що оточує крило під час його руху, хімічним складом чи фізичними властивостями металу та його міцністю, ефективністю тієї чи іншої системи чи моделі тощо).
Ще одна відмінність у підході до артефактів часовий аспект. У галузях штучного інтелекту, аерокосмічних технологій та матеріалознавства об’єкт дослідження найчастіше розглядається у синхронному розрізі, у фінансово-економічній справі велику роль відіграють часові зміни (видатків, прибутку).
Характер науки у розглянутих галузях теж має певну специфіку. У матеріалознавстві переважають емпіричні дослідження аналіз та опис фізичних чи хімічних властивостей матеріалу, встановлення зв’язків між ними. У штучному інтелекті ­ це побудова математичних моделей, що включає формулювання й доведення теорем. У зв’язку з цим наука тут має переважно дедуктивний характер з високим степенем формалізації та використанням апарату математичної логіки. В аерокосмічних дослідженнях також на чільному місці математичне моделювання. Але тут моделі описують не інтелектуальну діяльність людини, а складні фізичні явища, наприклад, ті, що відбуваються під час обтікання фізичного тіла (літального апарата або його частини крила, фюзеляжу тощо) повітрям. Тому тут активно використовується (й інкорпорується) науковий інструментарій суміжних дисциплін гідро‑ та аеромеханіки, теплофізики тощо. Математичні моделі створюються також і у фінансово-економічній справі. Вони описують людські стосунки, артефакти абстрактного суспільного характеру економічні чи фінансові системи, зокрема, часові зміни у таких системах. Враховуючи величезну складність предмета дослідження (суспільні відносини ­ це велика й складна з кібернетичного погляду система), наука тут ще не створила оригінальної концепції моделювання й переважно користується окремими математичними й, головним чином, статистичними прийомами.
Розглянуті галузі різняться також ступенем математизації науки. Найбільший ступінь спостерігається у галузі штучного інтелекту та аерокосмічних технологій, найменший в матеріалознавстві.
Методика кластерного аналізу термінологій за характеристиками термінів, прийнята у роботі, дає позитивні результати. Вона дозволяє визначити ступінь подібності термінологій за обраними структурними і термінотвірними характеристиками. Згідно з результатами кластерного аналізу найбільшу подібність до термінології штучного інтелекту має термінологія матеріалознавства та обробки металу. Наведена вище характеристика чотирьох наукових галузей спрощена й недокладна. Тим не менше вона дозволяє зрозуміти й пояснити деякі мовні особливості термінологічних систем, що обслуговують ці науки.
Проблеми вивчення структурних і термінотвірних характеристик терміна мають перспективи подальших досліджень. Насамперед, перспективним вважається розширення рамок дослідження за рахунок порівняння вище згаданих характеристик термінів, які функціонують у текстах різних жанрів і належать до однієї галузі знання (наприклад, до аерокосмічних технологій).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К.Я. К определению основных понятий терминоведения // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и принципы перевода. 1985. № 2. С. 3-34.
2. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: терминологический и прикладной аспекты // Вопросы языкознания. 1986. № 6. С. 38-46.
3. Алексеева А.Л. Вариативность терминосистем / на материале англоканадской терминологии орнитoфауны: Автореф. дис. канд. филол. наук / КГУ им. Т.Г.Шевченко. К., 1987. 17 с.
4. Альтман Г. Мода та істина в лінгвістиці // Проблеми квантитативної лінгвістики = Problems of Quantitative Linguistics / Ред. Г.Альтман, В.Левицький, В.Перебийніс. Чернівці: Рута, 2005. C. 3-11.
5. Английские неологизмы: Зб. наук. пр. К.: Наукова думка, 1983. 172 c. Библиогр. с.: 168-172.
6. Англо-русский словарь новых слов и словосочетаний (рубеж столетий) / Cост.: Ю.А.Зацный. Запорожье: Запорожск. гос. ун-т., 2000. 243 с.
7. Андрієнко Т.П. Порівняльне дослідження термінології готельного господарства в українській, російській та англійській мовах // Вісник Харківського нац. ун-ту: Проблеми перекладознавства, комунікативна та когнітивна лінгвістики. 2003. № 609. С. 64-67.
8. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київський нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 20 c.
9. Антонович М.М. Аспекти зіставного аналізу української та англійської правничої термінології // Іноземна філологія: Зб. наук. праць. Л., 1997. С. 139-143.
10. Арнольд И.В. Основы научных исследований. М.: Просвещение, 1991. 88 с.
11. Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка. Модели действия. М.: Наука, 1992. 166 с.
12. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований: Сб. науч. тр. М., 1977. С. 304-357.
13. Башкуева В.Д. Структурно-семантические особенности группы существительных в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: / Моск. гос. ун-т. М., 2000. 27 c.
14. Белогуб А.Л. Термины богословия в топонимической лексике межнационального социума // Науковий Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2006. № 726. С. 161-164.
15. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании // Вісник Харківського держ. ун-ту: Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. 1997. № 390. С. 19-22.
16. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке / Е.Н.Бортничук, И.В.Василенко, Л.П.Пастушенко; Под ред. Ю.А.Жлуктенко. К.: Вища школа, 1988. 264 с.: ил., табл. Библиогр. с.: 260-262.
17. Бублин А.В. Терминология основных типов плодов цветковых растений // Научно-техническая терминология: Сб. науч. тр. М., 1997. Выпуск 1. С. 33-39.
18. Б’ялик В.Д. Морфологічні неологізми як автономні словоформи // Проблеми навчання та викладання іноземної мови у ВНЗ: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дрогобич, 14-15 жовтня 2004 р. Дрогобич, 2005. С. 133-147.
19. Б’ялик В.Д. Структурно-семантичні параметри терміна та його вмотивованість // Науковий Вісник Чернівецького ун-ту ім. Ю.Федьковича. Германська філологія. 1997. Випуск 12. С. 78-82.
20. Б’ялик В.Д., Момот Н.В. Англійські неологізми в дискурсивних практиках // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали II Міжнародної Наукової конференції. Чернівці, 20-21 квітня 2007 р. Чернівці, 2007. C. 64-67.
21. Б’ялик В.Д., Яківчик О.М. Неологічні утворення в парадигмі мовної взаємодії // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали II Міжнародної Наукової конференції. Чернівці, 20-21 квітня 2007 р. Чернівці, 2007. C. 73-76.
22. Б’ялик П.В. Стратифікація професійної лексики // Науковий Вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. 2000. Випуск 71. С. 114-118.
23. Бялик В.Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов в современном английском языке (на материале терминологии вычислительной техники): Автореф. дис. канд. филол. наук / Киевский гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко. К., 1986. 25 c.
24. Вінарєва О.В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтернет): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 10.03.2005. К., 2005. 327 с.: табл. Бібліогр.: c. 165-197.
25. Віт Ю.В. Англомовна офтальмологічна термінологія: лінгвокогнітивний аспект: Автореф. дис. канд. філол. наук / Одеський нац. ун-т. Одеса, 2006. 20 с.
26. Войко П.В. Юридические термины в словаре и тексте // Единицы языка в системе и тексте: Cб. науч. тр. Луцк, 1989. С. 10-16.
27. Володина М.Н. Информационная природа термина // Филологические науки. 1996. № 1. С. 90-94.
28. Володина М.Н. Когнитивно-дефиниционная значимость термина // Научно-техническая терминология: Сб. науч. тр. М., 2000. Выпуск 2. C. 22-23.
29. Володина М.Н. Специфика терминологической номинации // Весник Московского гос. ун-та. Серия Филология. 1986. № 5. С. 38-47.
30. Володина М.Н. Терминологическая номинация и информационная картина мира // Научно-техническая терминология: Сб. науч. тр. М., 1996. Выпуск 2. С. 17-22.
31. Вольфберг Д.М. Особенности медицинской терминологии английского подязыка детских инфекций: Автореф. дис. канд. филол. наук / СПб. М., 1992. 16 с.
32. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии. Л.: 1986. 73 с.
33. Глушко М.М. Стратификация лексики языка научной литературы // Функциональный стиль общенаучного языка и методы его исследования. М., 1974. С. 77-93.
34. Головин Б.Н. Термин и слово // Термин и слово: Сб. науч. тр. Горький, 1980. С. 3-12.
35. Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191 c.
36. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное пособие для студентов филологических специальностей ВУЗов. М.: Высшая шк., 1987. 104 с.
37. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский лицей, 1993. 310 c.: табл. Библиогр.: с. 300-309.
38. Гринев С.В. Терминоведение на пороге третьего тысячелетия // Научно-техническая терминология: Сб. науч. тр. М., 2000. Выпуск 1. С. 31-34.
39. Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис. канд. філол. наук / Львівський нац. ун-т. Львів, 2003. 20 с.
40. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Автореф. дис. канд. філол. наук / Львівський нац. ун-т. Львів, 2000. 19 c.
41. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 18.11.1999; Затв. 01.05.2005. Львів, 1999. 209 c.: іл., табл. Бібліогр.: с. 167-180.
42. Гутиряк О.І. Семантико-тематична структура термінології маркетингу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. К., 1999. Випуск 2. С. 60-70.
43. Гутиряк О.І. Семантична продуктивність англійських термінів маркетингу // Науковий Вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. 2000. Випуск 71. С. 123-131.
44. Гутиряк О.І. Системообумовлені семантичні характеристики термінів маркетингу: зв’язок з морфолого-синтаксичними та термнотвірними моделями // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. 1997. Випуск 5. С. 60-70.
45. Данилюк С.С. Структурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів): Автореф. дис. канд. філол. наук / КНЛУ. К., 2006. 20 с.
46. Дацюк Л.С. Морфологічна структура англ. термінів з фізики напівпровідників // Іноземна філологія: Зб. наук. праць. Львів, 1984. С. 15-19.
47. Дерді Е.Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київський нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 21 с.
48. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис. канд. філол. наук / КДЛУ. К., 2001. 19 с.
49. Д’яков А.С., Кияк Т.Р. Про питання про інтернаціональне та національне у термінологічному процесі // Науковий Вісник Чернівецького ун-ту ім. Ю.Федьковича. Германська філологія. 1996. Випуск 1. С. 88-94.
50. Д’яков А.С. Основи термінотворення / А.С.Д’яков, Т.Р.Кияк, З.Б.Куделько; К.: KM Academia, 2000. 216 c.: іл., табл. Бібліогр.: с. 198-208.
51. Энциклопедия кибернетики. К.: УРЕ, 1974. Т.1. 412 с.
52. Еникеева С.М. Синергетические параметры словообразовательных процессов в современном английском языке // Науковий Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2006. №726. С. 161-164.
53. Єсипенко Н.Г. Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу: Автореф. дис. канд. філол. наук / Чернівецький нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. Чернівці, 2007. 20 c.
54. Жерновей Є.Г. Релігійна термінологія сучасної французької мови: ґенеза, семантика, функціонування: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київський нац. ун-т ім.. Т.Г.Шевченка. К., 2003. 20 с.
55. Жуковська В.В. Лексико-семантичні та граматичні характеристики англійського дієслова у художньому тексті: лінгвостатистичний аспект (на матеріалі популярних політичних романів): Автореф. дис. канд. філол. наук / КНЛУ. К., 2006. 20 с.
56. Заботкина В.И. Новая лексика английского язика. М.: Высшая шк., 1989. 126 с.
57. Захарова Л.М. Переклад складних слів-термінів у текстах з обчислювальної техніки // Іноземна філологія. 1983. Випуск 72. С. 16-19.
58. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 1998. 431 с.: Бібліогр.: с. 417-429.
59. Зацный Ю.А. Развитие общества и обогащение словарного состава английского языка // Англо-русский словарь нових слов и словосочетаний (рубеж столетий). Запорожье: Запорожск. гос. ун-т, 2000. С. 32-70.
60. Зацный Ю.А., Бутов В.Н. Новая общественно-политическая лексика и фразеология английского языка. Запорожье: Запорожск. гос. ун-т, 2000. 198 с.
61. Знаменська І.В. Кореневі дієслова та їхні похідні в англомовній медичній термінолексиці: структурно-семантичний аналіз: Автореф. дис. канд. філол.наук: 10.02.04 / Харківський нац. ун-т. Харків, 2006. 20 с.
62. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка. М.: Высшая шк., 1971. 186 с.
63. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 168 с.
64. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Вінниця: Нова книга, 2004. 575 с.
65. Каращук П.М. Словообразование современного английского языка. М.: Высшая ш