АНГЛОМОВНІ ТЕКСТИ З КОРПОРАТИВНОЇ ЕТИКИ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШИПІЦИНА Юлія Володимирівна

УДК 811.111’42:811.111’37

АНГЛОМОВНІ ТЕКСТИ З КОРПОРАТИВНОЇ ЕТИКИ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
Г.М.Яворська

Київ 2008

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕК етичний кодекс
МА мовленнєвий акт
ММА макромовленнєвий акт

ВСТУП
Дисертація присвячена вивченню англомовних текстів етичних кодексів у сукупності мовних та позамовних чинників їх структурної організації, семантики та функціонування. Дослідження мови як невід’ємного складника соціальної реальності [203; 224; 249; 259; 265; 279; 325] стимулює активізацію зацікавленості лінгвістів проблемами ділового спілкування, яке становить істотну частину людської діяльності [62; 95; 117; 187; 250; 255; 274; 299 та ін]. Ділове спілкування розширює своє функціонування, охоплюючи нові соціальні сфери і спричиняючи появу нових типів ділових текстів. У цьому зв’язку викликають інтерес і потребують дослідження нормативні тексти з корпоративної етики, що з’являються у сфері ділового спілкування, набуваючи поширення у діяльності бізнес-компаній різного ґатунку.
Корпоративний етичний кодекс як особливий тип нормативного документа, який містить сформульовані правила ділової етичної поведінки, що ними мають керуватися всі суб’єкти, пов’язані з діяльністю компанії у внутрішньому та зовнішньому спілкуванні, ще не отримав повного та цілісного висвітлення у сучасній лінгвістиці. Дослідження етичних кодексів головним чином зосереджуються на соціальних та економічних чинниках ділової етики [67; 52; 235; 288; 242]; відображенні національного характеру в етичних кодексах [288, с. 535-537]; проблемі дієвості та доцільності кодексів етичної поведінки [242, c. 37]; розробці типології етичних проблем, порушених у кодексах [308; 292; 307; 248 та ін.]; аналізі мовної специфіки текстів етичних кодексів у функціональному аспекті [260; 303]. Водночас досі залишаються поза увагою прескриптивний характер текстів, що функціонують у сфері корпоративної етики, і пов’язані з цим фактом логіко-лінгвістичні, лінгвопрагматичні, семантичні та соціокультурні особливості текстів етичних кодексів. Дослідження вербальних засобів регулювання людської поведінки є важливим з погляду з’ясування механізмів формування та функціонування цього типу текстів, а також визначення їхньої прагматичної спрямованості. Створення та функціонування текстів етичних кодексів підпорядковане вирішенню цілої низки соціальних завдань та здійсненню засобами мови впливу на соціально-економічні та загальнокультурні аспекти діяльності окремих компаній та суспільства в цілому.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення ділової комунікації і визначається потребою поглибленого аналізу мовних виявів ділової етики в англомовних текстах етичних кодексів, які встановлюють і фіксують етичні норми діяльності організацій та поведінки соціальних суб’єктів. Звернення до цієї проблематики є актуальним також у зв’язку з відсутністю у сучасному мовознавстві цілісного опису текстів етичних кодексів як невід’ємного важливого складника сучасної ділової комунікації.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, затвердженої вченою радою КНЛУ (протокол №6 від 31 січня 2005 р.). Проблематика реферованої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти” №0106U002115, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 6 від 30січня 2005 р.).
Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні структурно-змістових, комунікативно-прагматичних та семантико-когнітивних особливостей англомовних текстів етичних кодексів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
− охарактеризувати соціально-комунікативну сферу ділової етики та передумови виникнення корпоративного етичного кодексу як особливого типу нормативного документу;
− визначити структурні та змістові особливості англомовних текстів етичних кодексів;
− виокремити основні та додаткові функції англомовних текстів етичних кодексів;
− виявити типи дискурсів, ознаки яких наявні в текстах етичних кодексів;
− висвітлити лінгвопрагматичні характеристики англомовних текстів корпоративних етичних кодексів;
− розкрити концептосферу англомовних етичних кодексів як сукупності концептів ділової етики;
− встановити роль мовних засобів у процесі вербалізації базових концептів ділової етики в текстах етичних кодексів.
Об’єкт дослідження становлять англомовні тексти етичних кодексів американських бізнес-компаній.
Предметом аналізу є лінгвопрагматичні та семантико-когнітивні особливості англомовних текстів етичних кодексів, які функціонують у діловій сфері, де суб’єкти комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі прийнятих етичних норм.
Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що англомовні тексти етичних кодексів як один із засобів регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації мають різну адресатну спрямованість, характеризуються певним типом модальності, функціонуванням відповідних мовленнєвих актів та стратегій і тактик, які застосовує адресант кодексу з метою впливу на поведінку адресата. Припускається, що англомовні тексти етичних кодексів, розміщені в доступній широкому загалу мережі Інтернет, виконують рекламну функцію, що позначається на відборі та вживанні мовних засобів.
Матеріалом дослідження слугують вибрані зі ста Інтернет-сайтів за період з 2004 по 2007 рр. англомовні тексти етичних кодексів американських бізнес-компаній різного напрямку діяльності (загальним обсягом 1030 с.).
При виконанні цих завдань на різних етапах дослідження використовувались такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу: гіпотетико-дедуктивний метод для побудови гіпотези і перевірки її істинності на фактичному матеріалі; дискурсивний аналіз з метою виявлення основних параметрів різних типів дискурсу, що актуалізуються в текстах етичних кодексів; функціональний аналіз для визначення основних і додаткових функцій текстів етичних кодексів; метод прагматичного аналізу для виокремлення стратегій і тактик мовленнєвої поведінки, типів адресантно-адресатної взаємодії у рамках тексту етичного кодексу; актомовленнєвий аналіз для виявлення іллокутивної мети мовленнєвих актів; метод концептуального аналізу для дослідження основних концептів текстів етичних кодексів, який включає: (1) аналіз словникових дефініцій із залученням елементів компонентного та етимологічного аналізу; (2) аналіз енциклопедичних тлумачень; (3) контекстуальний аналіз, а також методику фреймового моделювання, за С.А.Жаботинською, і методику метафоричного моделювання.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше тексти корпоративних етичних кодексів американських бізнес-компаній стали об’єктом лінгвістичного аналізу в лінгвопрагматичному та когнітивному аспектах. Уперше окреслено специфіку структурно-змістової побудови текстів етичних кодексів, виокремлено типи дискурсу, що актуалізуються в цих текстах; визначено їх основні та додаткові функції. Новим також є визначення специфіки адресантно-адресатної взаємодії в текстах етичних кодексів і того, як це впливає на вибір стратегій і тактик, які вживає адресант етичного кодексу з метою регулювання поведінки адресата. Вперше розглянуто засоби вираження деонтичної й алетичної модальностей та оцінки у текстах етичних кодексів; виокремлено типи мовленнєвих актів, що мають місце у досліджуваних текстах. На матеріалі цих текстів уперше виявлено та проаналізовано основні концепти ділової етики, описано їх комбінаторні потенції, розкрито особливості їхньої реалізації в сучасних англомовних текстах етичних кодексів.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження зумовлене тим, що воно є внеском у вирішення проблем теорії мовленнєвої комунікації і дискурсу, пов’язаних із дослідженням механізмів мовного регулювання ділової поведінки адресата. Результати дослідження сприятимуть поглибленню знань про закономірності функціонування нормативних текстів, особливості їх змісту та структури. Певним внеском у галузь прагмалінгвістики є встановлення набору мовленнєвих стратегій і тактик, використовуваних адресантом текстів етичних кодексів. Результати та висновки дослідження сприяють поглибленню знань про роль адресантно-адресатної взаємодії, яка визначає прагматичну спрямованість текстів етичних кодексів. Запропонований аналіз мовного втілення досліджуваних концептів можуть бути поширені на дослідження вербальної репрезентації інших концептів ділової етики.
Практична цінність дослідження визначається можливістю застосування його основних положень та висновків у курсах з теоретичної граматики (розділи Теорія мовленнєвих актів”, Прагматичний аспект речення”, Прагматика тексту”), лексикології сучасної англійської мови (розділ Лексичне значення слова”), теорії мовленнєвої комунікації та інтерпретації текстів (розділи Типологія дискурсу”, Комунікативні стратегії й тактики”), соціолінгвістики, лінгвокультурології, спецкурсах з когнітивної лінгвістики, з лінгвістики тексту, дискурсознавства; на практичних заняттях з англійської мови. Результати дослідження можуть бути використані у вивченні інших типів нормативних текстів на матеріалі різних мов, а також при створенні текстів етичних кодексів бізнес-компаніями.
На захист винесено такі положення:
1. Передумовою створення тексту етичного кодексу (ЕК) є етичний дискурс (у термінах Ю.Хабермаса), що становить процес узгодженої міжсуб’єктної мовно-комунікативної взаємодії і реалізується у прийнятті вербалізованих норм та правил ділової поведінки етичних кодексів бізнес-компаній.
2. У текстах ЕК реалізуються ознаки законодавчого, ділового та рекламного типів дискурсу, що зумовлене конкретними прагматичними установками, які адресант етичного кодексу як колективний суб’єкт прагне передати, а саме: з одного боку, здійснити інтелектуальний, раціональний вплив на адресата шляхом установлення норм етичної поведінки в рамках ділового спілкування; а, з іншого боку здійснити емоційно-естетичний вплив на адресата задля самопрезентації та самореклами компанії.
3. Функціонуючи у системі ділової етики бізнес-компаній, тексти ЕК здійснюють прихований вплив на адресата та його свідомість. Декларація адресантом принципів і норм ділової етичної поведінки набуває в деяких компаніях рис маніпулятивних дій, внаслідок чого адресат стає об’єктом впливу колективного адресанта керівництва бізнес-компанії. Апелюючи до емоційної сфери адресата, адресант кодексу за допомогою цілої низки вербальних та невербальних засобів, що актуалізують рекламний дискурс, намагається активізувати увагу адресата, переконати його, викликати в нього емоційну реакцію. Функціонування експресивних засобів у текстах ЕК ряду бізнес-компаній надають їм емоційної забарвленості рекламного дискурсу.
4. У рамках адресантно-адресатних відносин виділяються два типи етичних кодексів: внутрішньо зорієнтовані кодекси, що сформульовані для співробітників і передбачають дотримання норм ділової етики та чітку субординацію адресантно-адресатних відносин; зовнішньо зорієнтовані кодекси, адресовані широкому загалу (потенційним споживачам), які подають самоопис компанії у вигляді норм з метою реклами і наголошують на кооперації між компанією та її співробітниками.
5. У внутрішньо зорієнтованих кодексах реалізується переважно законодавчий дискурс, якому властива деонтична модальність, субординативна адресантно-адресатна взаємодія, жорсткі стратегії, категоричні директивні МА, дотримання адресантом ЕК принципу кооперації. У зовнішньо зорієнтованих кодексах здебільшого проявляються риси рекламного дискурсу: переважно алетична модальність, оцінка, кооперативний вид адресантно-адресатної взаємодії, м’які стратегії, некатегоричні директивні МА, констативи, квеситиви, промісиви, а також дотримання адресантом ЕК принципу ввічливості. Діловий дискурс реалізується як у зовнішньо зорієнтованому, так і у внутрішньо зорієнтованому кодексах одночасно, оскільки йому властиві прагматичні параметри обох типів дискурсу.
6. Концептосфера текстового простору етичних кодексів як сукупність основних концептів ділової етики включає чотири основні концепти, якими оперує адресант етичного кодексу. Центральну позицію в ній займає концепт COMPANY (компанія”), який виконує конститутивну функцію, пов’язуючи всі інші взаємозалежні концепти: REPUTATION (РЕПУТАЦІЯ), SUCCESS (УСПІХ), INTEGRITY (ЧЕСНІСТЬ, МОРАЛЬНІСТЬ, НЕПІДКУПНІСТЬ). Ці концепти є різнорідними за змістом та ступенем складності: простіші за структурною будовою концепти COMPANY, REPUTATION, SUCCESS належать до сфери соціальної діяльності, натомість концепт INTEGRITY відсилає до сфери моралі і має складнішу структуру. Концепт INTEGRITY, відзеркалюючи основні принципи ділової етичної поведінки, є одним із ключових для законодавчого дискурсу. Концепт REPUTATION репрезентує рекламний дискурс, оскільки компанії рекламують” себе через етичні кодекси заради власної репутації та іміджу. Концепт SUCCESS є базовим для ділового дискурсу, який спрямований на ефективність ділової діяльності задля досягнення успіху.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у шести статтях авторки, п’яти у фахових збірниках (3,06 др. арк.) та у тезах доповідей на 3 наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,43 др. арк.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на десяти конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних: на першій міжнародній науковій конференції Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2005), на VIII міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), на Х Ювілейній міжнародній конференції „Пушкинские чтения 2005” (Санкт-Петербург, 2005), на другій міжнародній науково-практичній конференції Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2007); на конференції українських випускників програм наукового стажування у США Україна: подолання розбіжностей розвиток особливостей” (Кам’янець-Подільський, 2006), на XI національній конференції TESOL-Ukraine (Кам’янець-Подільський, 2006); на науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського державного економічного університету Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006); на науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету: „Лінгвістична наука й освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007).
Обсяг і структура роботи. Відповідно до визначеної мети та завдань дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку джерел ілюстративного матеріалу, бібліографічного апарату дисертації, списку лексикографічних джерел та додатків. Обсяг дисертаційного дослідження становить 181 с., обсяг фактологічного, бібліографічного та лексикографічного апарату 33 с. Повний обсяг роботи становить 239 с.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, предмет, об’єкт, завдання і методи дослідження, охарактеризовано матеріал, відзначено наукову новизну і передбачувану теоретичну та практичну значимість роботи, сформульовано положення, які виносяться на захист.
У першому розділі Теоретичні засади дослідження текстів етичних кодексів” проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, сформульовано теоретичні засади дослідження та викладено методику його проведення, подано загальну характеристику англомовних текстів етичних кодексів, з’ясовано їхні структурні та змістові особливості, визначено функції етичних кодексів та описано особливості типів дискурсів, які актуалізуються у цих текстах.
У другому розділі Лінгвопрагматичні особливості англомовних текстів етичних кодексів” розглянуто засоби реалізації деонтичної та алетичної модальності в текстах ЕК, специфіку адресантно-адресатної взаємодії, типи мовленнєвих актів у текстах етичних кодексів, стратегії і тактики, що застосовуються адресантом з метою регулювання поведінки адресата, а також проаналізовано дотримання адресантом кодексу принципів кооперації та ввічливості.
Третій розділ Реалізація концептів ділової етики в англомовних текстах етичних кодексів” присвячено дослідженню основних концептів ділової етики, визначених на основі текстів етичних кодексів, та аналізу засобів їх мовної репрезентації. Розкрито взаємні відношення та семантичні зв’язки між виокремленими концептами.
У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дослідження, сформульовано основні висновки та окреслено перспективні напрямки для подальших наукових розробок.
Список використаних наукових джерел містить 325 позицій. Список джерел фактичного матеріалу складається з 44 етичних кодексів американських бізнес-компаній.
Додатки містять таблицю та тексти етичних кодексів, які ілюструють матеріал дослідження .

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є першою спробою комплексного багатоаспектного лінгвістичного аналізу текстів етичних кодексів, проведеного на кількох рівнях: функціональному, структурно-змістовому, дискурсивному, лінгвопрагматичному та лінгвокогнітивному. Здійснене дослідження дало змогу зробити такі висновки.
Етика ділового спілкування має нормативний характер, її головним призначенням є регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації та обґрунтування цінностей і пріоритетів корпоративної моралі. Для створення оптимальних умов своєї діяльності бізнес-компанії розробляють систему правил ділової поведінки, викладеної в етичних кодексах. Етичний кодекс це нормативний текст з ділової корпоративної етики, один із засобів регулювання поведінки адресата у виробничій сфері, де учасники комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі конвенціонально затверджених етичних норм. Будучи офіційним документом бізнес-компанії, етичний кодекс постулює корпоративні принципи, правила етичної поведінки щодо відповідальності перед працівниками, акціонерами, споживачами, навколишнім середовищем та щодо інших суспільних питань.
Головною передумовою створення тексту ЕК американських бізнес-компаній є етичний дискурс, у ході якого колективний адресант в особі вищого керівництва компанії встановлює та оцінює етичні принципи компанії та правила етичної поведінки її працівників. Результатом, кінцевим продуктом здійснення дискурсу, постає текст етичного кодексу як засіб регулювання діяльності компанії в межах корпоративної етики на рівні взаємодії керівництво компанії як колективний адресант працівники компанії як адресат”.
Поліфункціональність текстів ЕК розкриває складну природу цього типу тексту, в якому провідними функціями є прескриптивна, інформативна, регулятивна, а додатковими інспіративна, захисна та рекламна.
Структурно-змістовий аналіз досліджуваного матеріалу показав, що етичні кодекси можуть мати різну форму та виступають у вигляді корпоративних кредо або правил етичної поведінки. Як правило, текст ЕК у вигляді правил поведінки будується за схемою: преамбула (вступне слово президента компанії та виклад головних етичних принципів, якими керується компанія), основна частина (послідовний виклад правил поведінки, часто у вигляді поділу документа на підпункти); заключна частина (додаткові положення та різноманітна інформація).
Розмаїття дискурсів, що актуалізуються в тексті ЕК, накладає відбиток на текст кодексу, в якому в рамках інституціонального дискурсу репрезентуються діловий, законодавчий та рекламний типи дискурсів. Діловий дискурс характеризується асиметрією статусно-рольової взаємодії, яка зумовлена прагматичними ролями учасників комунікації, а також рівнем їх контакту. Контактність спрямована на встановлення горизонтальної адресантно-адресатної взаємодії, що наразі є сучасною тенденцією ділової комунікації.
Законодавчий характер текстів ЕК відбивається у тому, що домінантний адресант з метою регулювання поведінки адресата застосовує два типи влади: дієву та впливову. Як носій дієвої влади, адресант установлює норми та правила ділової етичної поведінки, узгоджуючи їх із загальнонаціональними морально-етичними нормами. Водночас правила та норми поведінки сформульовано у деяких текстах ЕК не як зобов’язання, а як побажання або обіцянка у вигляді декларацій про етичну спрямованість компанії, що демонструє прагнення адресанта такого кодексу не домінувати, а впливати на адресата, застосовуючи впливову владу.
Функціонуючи у системі ділової етики бізнес-компаній, тексти ЕК здійснюють прихований вплив на адресата та на його свідомість. Декларація адресантом принципів та норм ділової етичної поведінки набуває в деяких компаніях рис маніпулятивних дій, унаслідок чого адресат стає об’єктом впливу колективного адресанта керівництва бізнес-компанії. Здатність управляти поведінкою адресата вербальними засобами, донести необхідну інформацію, є прагматичною компетенцію адресанта як мовної особистості. Апелюючи до емоційної сфери адресата, адресант кодексу за допомогою цілого ряду вербальних та невербальних засобів, що актуалізують рекламний дискурс, намагається активізувати увагу адресата, переконати його, викликати в нього емоційну реакцію. Функціонування експресивних засобів у текстах ЕК ряду бізнес-компаній надають їм емоційної забарвленості рекламного дискурсу. Актуалізація ділового, законодавчого, рекламного типів дискурсів у текстах етичних кодексів підкреслює своєрідність та розкриває складну природу досліджуваних текстів.
Лінгвопрагматичний аспект дослідження дав змогу виявити подвійну прагматичну мету текстів ЕК: з одного боку, це усвідомлений конкретний намір компаній встановлювати норми етичної поведінки в рамках ділового спілкування, регулювати та впливати на адресата; а з іншого це самопрезентація та самореклама компаній. Ці фактори зумовлюють прагматичний зміст текстів етичних кодексів. У рамках адресантно-адресатних відносин виділяються два типи етичних кодексів: внутрішньо зорієнтовані кодекси, що сформульовані для співробітників і передбачають дотримання норм ділової етики та чітку субординацію адресантно-адресатних відносин; та зовнішньо зорієнтовані кодекси, адресовані широкому загалу (потенційним споживачам), які подають самоопис компанії у вигляді норм з метою реклами та наголошують на кооперації між компанією і її співробітниками.
Субординативний вид адресантно-адресатної взаємодії реалізується деонтичною модальністю; категоричними директивами (прескриптиви, прохібітиви), яким властиве обов’язкове виконання дії адресатом; менасивами та жорсткими стратегіями, що спрямовані на те, щоб посилити перлокутивну силу висловлювання, тобто зробити його більш переконливим для адресата. Кооперативний вид взаємодії між адресантом та адресатом реалізується засобами алетичної модальності; широким спектром засобів оцінки; некатегоричними директивами (реквестиви, пермісиви, сугестиви), рішення щодо виконання яких залишається за адресатом; констативами, перформативами, промісивами, квеситивами; м’якими стратегіями та дотриманням принципу ввічливості. Некатегоричний характер висловлювань означає, що адресант має комунікативно-прагматичну мету залучити адресата до співробітництва, підкреслити рівноправність стосунків та здійснити такий мовленнєвий вплив на адресата, щоб він добровільно вирішив виконати дію, очікувану адресантом. Водночас у зовнішньо зорієнтованих кодексах у рамках дії принципу кооперації спостерігається нехтування постулатом якості через викривлення інформації на користь адресанта, який з метою самореклами перебільшує переваги та моральні якості компанії.
Когнітивний підхід до вивчення семантичних особливостей текстів етичних кодексів дає змогу реконструювати концепти ділової етики, що сприяє формуванню уявлення про відповідний фрагмент мовної картини світу. У роботі виокремлено концептосферу ділової етики як своєрідне ментальне утворення, сукупність основних концептів предметної області ділова етика”, що мають національну специфіку. Концептосфера ділової етики включає чотири основні концепти, якими оперує адресант етичного кодексу. Центральне місце в ній займає концепт COMPANY (КОМПАНІЯ), який виконує об’єднувальну функцію, пов’язуючи всі інші взаємозалежні концепти: REPUTATION (РЕПУТАЦІЯ), SUCCESS (УСПІХ), INTEGRITY (ЧЕСНІСТЬ, МОРАЛЬНІСТЬ, НЕПІДКУПНІСТЬ). Представлені в роботі концепти є різнорідними: концепти COMPANY, REPUTATION, SUCCESS характеризуються соціальним спрямуванням, водночас концепт INTEGRITY належить до етичних концептів.
У ході аналізу концепту COMPANY з’ясовано, що для кращого представлення сутності своєї компанії адресант кодексу вдається до метафор персоніфікації, що передбачає осмислення предмета як живого організму, особи, яка діє як соціальний суб’єкт. Функціонування компаній метафорично концептуалізується в різних ситуаціях дійсності. Концепт COMPANY структурує ядро ситуації зобов’язання, яку можна представити у вигляді акціонального фрейму, що включає суперагенса (колективний суб’єкт), який зобов’язує працівників дотримуватися певних правил поведінки; дію (накладання зобов’язання, заборона певних дій, дозвіл певних дій) та агенса (директори, менеджери й працівники компанії), на якого спрямована дія і який має можливість вибору дії. Основні елементи змісту концепту COMPANY представлено у вигляді предметно-центричного фрейму. Слот ТАКИЙ надає не лише загальні відомості про компанію, а й інформацію про її цінності та настанови. Слот ДЕЩО є/існує ТАМ (місце буття) підкреслює масштабність та глобальність діяльності компанії. Поряд з якісними параметрами інформація в етичних кодексах характеризується також кількісною визначеністю, представленою слотом СКІЛЬКИ. Поєднання слотів СТІЛЬКИ та ТУТ підкреслює широкомасштабну діяльність компанії. Ситуація, в якій компанія як особа має власність та розпоряджається нею, концептуалізується у вигляді посесивного фрейму. Концепт COMPANY метафоризується у компаративному фреймі на основі тотожності й осмислюється як щось позитивне та персоніфікується як СЛУГА, ЗРАЗКОВИЙ ГРОМАДЯНИН АБО ЛІДЕР.
У ході аналізу концепту INTEGRITY було розглянуто основні ділові етичні принципи та цінності етичного кодексу. У більшості досліджених текстів ЕК концепт ІNTEGRITY представлений як фундаментальний етичний принцип. Виявлено та проаналізовано три його складники: особистісний, міжособистісний та професійний. Аналіз виокремлених контекстів етичних кодексів дає підстави стверджувати, що концепт ІNTEGRITY є базовим концептом ділової етики. INTEGRITY, будучи семантично пов’язаним із ознакою стійкості, метафорично представлений у текстах етичних кодексів як метафора будівлі (building metaphor). Для адресанта кодексу концепт ІNTEGRITY є актуальною діловою цінністю. Свідченням цього є надзвичайно розгалужена система вербалізаторів концепту, що утворює лексико-семантичне поле.
Відбиваючи соціально-етичні принципи ділової поведінки, тексти етичних кодексів зумовлюють зв’язок концепту INTEGRITY з концептами REPUTATION та SUCCESS. Проведений аналіз вербалізаторів концепту SUCCESS уможливив виокремлення трьох його складників: ДІЛОВА ЕТИКА, ЯКІСТЬ, РЕСУРС. Метафорично концепти SUCCESS та REPUTATION представлені у текстах етичних кодексів як основа або будівля. У текстах етичних кодексів із семного набору лексеми reputation наявні лише семи позитивної оцінки. Поняття репутація” вживається компаніями для створення іміджу, тобто позитивного образу потужної компанії, якій під силу повною мірою задовольнити споживача. Саме цими термінами користуються з метою маніпуляції, впливу на суб’єктів економічної діяльності компанії. Концепти INTEGRITY, SUCCESS та REPUTATION мають деякі спільні вербалізатори, що свідчить про те, що у сприйнятті адресанта кодексу ці концепти є цілісними та взаємозумовленими.
Проведене дослідження вербалізаторів концептів ділової етики не є вичерпним. Значний інтерес викликає синхронний зіставно-порівняльний аналіз номінацій позитивних і негативних ділових моральних рис американської особистості з погляду їх парадигматичних та синтагматичних відношень. Перспективним є контрастивне дослідження концептів ділової етики американських, британських та українських бізнес-компаній.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андреєва Т.О. Від феномена людини до феномена людства. Монографія. Донецьк: Видавництво ДоНУ, 2002. 237 с. Бібліогр.: с. 198-236.
2. Анопіна О.В. Концептуальна структура англомовної реклами косметики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К, 1999. 18 с.
3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 37-67.
4. Аристотель. Аналитики первая и вторая / Пер. с греч. М.: Госполитиздат, 1952. 438с.
5. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н.Ярцевой. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
6. Арутюнова Н.Д. От редактора // Понятие судьбы в контексте разных культур. М.: Наука, 1994. С. 3-4.
7. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М., 1981. Т.40. №4. С.357.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с. Библиогр.: с.870-881.
9. Барба Л.В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Одеськ. держ. ун-т імені І.І.Мечникова. Одеса, 1999. 19 с.
10. Барташева Г.І. Взаємодія невербальних та вербальних компонентів ситуації комунікативного домінування в англомовному дискурсі: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Харківськ. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна. Харків, 2004. 20 с.
11. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Навч. посіб. К: Академія, 2004. 344с.
12. Безуглая Л.Р. Перлокуция как компонент речевого акта говорящего // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. 2002. № 567. С. 154-163.
13. Бейлинсон Л.С. Характеристики медико-педагогического дискурса: Автореф. дис. ... канд. филол. наук / Волгоградск. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 18с.
14. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Лингвистика. Теория коммуникации / Киевск. нац. ун-т имени Тараса Шевченка. 2-е изд. К.: Логос, 2003. 304 с. Библиогр.: с. 283-300.
15. Беляева Е.И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язык. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1992. 167 с. Библиогр.: с. 146-150.
16. Беляева Е.И. Функционально-семантические поля модальности в английском и русском языках. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. 180 с.
17. Бендецкая М.Е. Стратегии и тактики речевого убеждения // Стратегии коммуникативного поведения: Материалы докл. Междунар. науч. конф. Ч.1. Минск: МГЛУ. 2001. С. 115-118.
18. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2001. С. 15-22.
19. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. Вип.32. 2002. С. 11-14.
20. Бєлозьорова Ю.С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в сучасній німецькій мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 16.04.2005. Запоріжжя, 2004. 229 с. Бібліогр.: 181-202.
21. Бирюлин Л.А., Корди Е.Е. Основные типы модальных значений, выделяемых в лингвистической литературе // Теория функциональной граммматики. Темпоральность. Модальность. Л.: Наука, 1990. С. 67-71.
22. Бисималиева М.К. О понятиях текст” и дискурс” // Філологічні науки. №2. 1999. С. 78-85.
23. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия: Сб. науч. тр. М.: Прогресс, 1987. С. 108-121.
24. Богданов В.В. Иллокутивная функция высказывания и перформативный глагол // Содержательные аспекты предложения и текста. Калинин, 1983. C. 142-166.
25. Богданов В.В. Текст и текстовое общение. СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1993. 268 с.
26. БолдыревН.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. 123 с. Библиогр.: с. 107-110.
27. Бондаренко Я.О. Дискурс акцентуйованих мовних особистотей: комунікативно-когнітивний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 20.12.2002. К., 2002. 248 с.: табл., схеми. Бібліогр.: с. 202-234.
28. Борботько В.Г. Психологические механизмы речевой регуляции и инспиративная функция языка // Функционирование языка как средства идеологическо­го воздействия. Краснодар: Изд-во Кубанск. ун-та, 1988. С. 35-40.
29. Борисенко П.А. Структура, семантика та прагматика франкомовних текстів-поправок (на матеріалі робочих документів Парламентської Асамблеї Ради Європи: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2006. 23 с.
30. Брудный А.А. Психологическая герменевтика. М.: Лабиринт, 1998. 332 с. Библиогр.: с. 318-322.
31. Булгакова О.В. Образ бизнесмена на страницах имиджевого издания // Лингвистические и методические аспекты системных отношений единиц языка и речи: Материалы Х юбилейной международной научной конференции Пушкинские чтения” (6 июня 2005 г.) / Сост. и отв. ред. Н.Е.Синичкина. СПб.: САГА, 2005. C. 285-289.
32. Булыгина Т.В. Языковая концептуализация мира (на материа­ле русской грамматики) / Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. М.: Языки русской культуры, 1997. 574 с. Библиогр.: с. 541-574.
33. Бурлацкий Г.В., Прилюк Д.Д. Социология общения. Журналистам о социологической природе и политических функциях общения. Минск: Университетское, 1987. 176 с.
34. Валицкая А.П.К новой методологии // Этическое и эстетическое: 40 лет спустя. Материалы научной конференции. 26-27 сентября 2000г. Тезисы докладов и выступлен ий. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. С. 38-42.
35. Вежбицкая А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 251276.
36. Вежбицкая А. Понимание культур посредством ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с. Библиогр.: с.269-272.
37. Венедиктова В.И. Деловая репутация (личность, культура, этика, имидж делового человека). М.: Институт новой экономики, 1996. 208 с.
38. Верещагин Е.М., Ратмайр Р., Ройтер Т. Речевые тактики призыва к откровенности” // Вопросы языкознания. 1992. № 6. С. 82-93.
39. Виноградов В.В. О категории модальности и модальных словах в русском языке // Избранные труды: Исследования по русской грамматике. М.: Наука, 1975. С. 53-87.
40. Віленська Г.О. Лексичні особливості італійського офіційно-ділового тексту // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Вип. 3. К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. С. 37-42.
41. Власенко М.С. Комунікативно-прагматичний аспект іспанського законодавчого тексту: Дисер. ... канд. філол. наук: 10.02.05; Захищена 19.12.2000. К., 2001. 203 с.: іл.. Бібліогр.: с. 174-192.
42. Волкогон Н.Л. Іспаномовний рекламний дискурс і його відтворення українською мовою: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2002. 19 с.
43. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навч. посіб. К.: МАУП, 2002. 208с.
44. Волченко Л.Б. Гуманизм, деликатность, вежливость и этикет. М.: Изд. Моск. ун-та, 1992. 115с.
45. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с. Библиогр.: с. 214-223.
46. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата: Монография. К.: Вища школа, 1993. 200 с. Библиогр.: с. 180-199.
47. Воронцова Ю.А. Прагматическое воздействие текстов СМИ // Лингвистические и методические аспекты системных отношений единиц языка и речи: Материалы Х юбилейной международной научной конференции Пушкинские чтения” (6 июня 2005 г.) / Сост. и отв. ред. Н.Е.Синичкина. СПб.: САГА, 2005. С. 274-278.
48. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/ СНІДу): Дисер.... канд. філол. наук. 10.02.04; Захищена 06.06.2003. К., 2003. 208с. Бібліогр.: с. 179-199.
49. Вригт Г.X. фон. Логико-философские исследования: Избран. труды.: Пер. с англ. / Сост. В. А. Смирнов. М.: Прогресс, 1986. 594 с.
50. Галапчук О.М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Харківськ. нац. ун-т імені В.Н.Каразіна. Харків, 2000. 18 с.
51. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с. Библиогр.: с. 136-138.
52. Герет Т.М. Етика бізнесу / Герет Т.М., Клопскі Р.Дж.; Пер. с англ. К.: Основи, 1999. 214с.
53. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. Конкуренція на глобальному ринку / Пер. А.Олійника, Р.Ткачука. К.: ОСНОВИ, 2001. 854 с.
54. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу. Навч. посібник. К: Вид. центр КНЛУ, 2005. 200 с.
55. Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 28.09.05. К., 2005. 203 с. Бібліогр.: с. 198-203.
56. Гойхман О.Я. Речевая коммуникация / Гойхман О.Я., Надеина Т.М.; Под ред. О.Я.Гойхмана. М.: ИНФРА-М, 2003. 272 с. Библиогр.: с. 269.
57. Голубев С.В. Проблема успеха” и удачи” в социальной философии // Философия и общество. 2004. № 1. С. 86-99.
58. Голубничая О.И. Семантико-функциональные особенности высказываний, направленных на поддержку адресата (на материале английского языка): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04; Защищена 22.12.94. К., 1994. 171 с. Библиогр.: с. 143-169.
59. Горелов И.Н. Избранные труды по психолингвистике. М.: Лабиринт, 2003. 320с. Библиогр.: с.286-314.
60. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 217-237.
61. Грушевська С. Конфлікт: етико-психологічний аналіз / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К.: Наук.світ, 2000. 214 с. Бібліогр.: с. 211-213.
62. Гурьева З.И. Речевая коммуникация в сфере бизнеса: к созданию интегративной теории (на материале текстов на русском и английском языках): Автореф. дис. ... доктора филолог. наук: 10.02.19 / Кубанск. гос. ун-т. Краснодар, 2003. 50 с.
63. Гусар М.В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Автореф. дис. ...канд. філол. наук / Нац. педагогіч. ун-т імені М.П.Драгоманова. К., 2004 21с.
64. Дейк Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация: Пер с англ. / Вступ. ст. Ю.Н.Караулова, В.В. Петрова. М.: Про­гресс, 1989. 310 с.
65. Дементьев В.В. Непрямая коммуникация и ее жанры. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 2000. 248 с.
66. Дёмина Л.А. Общечеловеческое в морали: принципы универсализма и согласия // Кантовские чтения в КРСУ (22 апреля 2004 г.); Общечеловеческое и национальное в философии: II международная научно-практическая конференция КРСУ (27-28 мая 2004 г.). Материалы выступлений / Под общ.ред. И.И. Ивановой. Бишкек, 2004. С. 143-150.
67. Джорж Р.Т. де. Деловая этика / Пер. с англ. М.: ИГ Прогресс”, ИД Рипол класик”, 2003. 736 с.
68. Дмитренко М.И. Деловое общение как феномен социальной действительности: Дис. ... канд. филос. наук: 09.00.03; Защищена 26.01.2006. Харьков, 2005. 161 с. Библиогр.: 152-161.
69. Долинин К.А. Интерпретация текста (французский язык). М.: Просвещение, 1985. 288с.
70.&n