АНТРОПОНІМІЯ ЛУБЕНЩИНИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРАВЧЕНКО Людмила Олександрівна

На правах рукопису
УДК 81’373.23 (477.53)

АНТРОПОНІМІЯ ЛУБЕНЩИНИ
Спеціальність. 10.02.01. українська мова

Дисертація на здобуття
наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук,
доцент Л.Т.Масенко

Київ - 2002

Зміст
Умовні скорочення............................................................................................ 5
ВСТУП.................................................................................................................... 6
1. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОНІМІКИ 12
2. ЛЕКСИЧНА БАЗА ПРІЗВИЩ ЛУБЕНЩИНИ............................................... 23
2.1. Прізвища, утворені від антропонімів....................................................... 25
2.1.1. Прізвища, утворені від церковно-християнських імен........................ 26
2.1.1.1.Прізвища, утворені від чоловічих церковно-християнських імен. 26
2.1.1.2. Прізвища, утворені від жіночих церковно-християнських імен різної структури (повних, усічених, усічено-суфіксальних)................................. 33
2.1.2. Прізвища, утворені від давньослов’янських автохтонних власних імен і прізвиськ.......................................................................................................... 34
2.1.2.1. Прізвища, утворені від давньослов’янських імен-композитів...... 36
2.1.2.2. Прізвища, утворені від дериватів давньослов’янських імен-композитів 36
2.1.2.3. Прізвища, утворені від антропонімів подвійної мотивації............ 37
2.1.2.4. Прізвища, утворені від апелятивних імен та прізвиськ пізнішого походження....................................................................................................................... 38
2.2. Прізвища, утворені від апелятивних означень особи........................... 45
2.2.1. Прізвища, похідні від назв осіб за професією чи заняттям................. 45
2.2.1.1. Прізвища, похідні від лексики з виробничо-господарської галузі та соціальної сфери........................................................................................... 46
2.2.1.2. Прізвища, похідні від військової лексики....................................... 48
2.2.2. Прізвища, похідні від назв осіб за місцем походження або проживання 48
2.2.3. Прізвища, похідні від назв осіб за їх етнічною належністю................ 53
2.3. Прізвища, похідні від іншомовних лексем............................................. 54
2.4. Прізвища, походження яких не встановлено......................................... 55
3. СЛОВОТВІР ПРІЗВИЩ ЛУБЕНЩИНИ......................................................... 60
3.1. Способи творення прізвищ і проблема класифікації цих антропонімів 60
3.2. Прізвища, утворені лексико-семантичним способом........................... 62
3.2.1. Прізвища, співвідносні з особовими власними іменами...................... 62
3.2.1.1. Прізвища, співвідносні з повними особовими власними іменами. 63
3.2.1.2. Прізвища, співвідносні з похідними варіантами особових власних імен, утворених шляхом усічення основи............................................................ 63
3.2.1.3.Прізвища, співвідносні з похідними варіантами особових власних імен, утворених шляхом суфіксації....................................................................... 63
3.2.2. Прізвища, співвідносні з топонімами................................................... 67
3.2.3. Прізвища, співвідносні з апелятивами................................................. 67
3.2.3.1. Прізвища Лубенщини композитної будови.................................... 69
3.2.3.2.Модель із формантом -ськ-ий (-цьк-ий)........................................... 78
3.2.3.3. Модель із суфіксом -л-o................................................................... 83
3.2.3.4. Модель із суфіксом -ун.................................................................... 84
3.2.3.5. Модель із суфіксом -ан.................................................................... 85
3.2.3.6. Моделі із формантами -ашъ (-яшъ), -ош, -иш, -уш........................ 87
3.2.3.7. Модель із суфіксом -аль.................................................................. 88
3.2.4. Подвійні прізвища................................................................................. 89
3.3. Прізвища Лубенщини, утворені морфологічним способом.................. 90
3.3.1. Прізвища з патронімічними формантами............................................ 91
3.3.1.1. Модель із суфіксом -енк-о............................................................... 91
3.3.1.2. Модель із суфіксом -ич.................................................................. 101
3.3.1.3. Модель із суфіксом -ович /-евич................................................... 103
3.3.2. Прізвища з посесивними формантами............................................... 106
3.3.2.1. Модель із суфіксом -ов /-ев........................................................... 106
3.3.2.2. Модель із суфіксом -ин /-ін............................................................ 113
3.3.3. Прізвища з поліфункціональними формантами................................ 116
3.3.3.1. Модель із формантами -ук (-’ук), -чук......................................... 116
3.3.3.2. Модель із суфіксами -ак (-’ак), -чак.............................................. 120
3.3.3.3. Модель із суфіксом -к-о................................................................. 123
3.3.3.4. Модель із суфіксом -ець................................................................ 129
3.3.3.5. Модель із суфіксами -ик /-ік, -чик................................................. 132
3.3.3.6. Модель із суфіксом -ок.................................................................. 136
3.3.3.7. Модель із суфіксом -ій................................................................... 137
3.3.3.8. Модель із суфіксами -іль, -оль, -ель.............................................. 138
3.3.3.9. Модель із суфіксом -ай.................................................................. 139
3.3.3.10. Інші моделі прізвищ.................................................................... 140
4. ФУНКЦIОНУВАННЯ ПАРАЛЕЛЬНИХ ФОРМ ПРIЗВИЩ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ НОВИХ АНТРОПОНІМІВ................................................................................. 149
4.1. Вживання паралельних форм прізвищ................................................. 149
4.2. Акцентуаційні варіанти.......................................................................... 154
ВИСНОВКИ........................................................................................................ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 165
Список рукописних та друкованих історичних пам’яток........................... 184
ДОДАТКИ........................................................................................................... 187
Список досліджуваних сіл Лубенщини........................................................ 187
Список населених пунктів, зазначених у метричних книгах....................... 190
Інверсійний словник сучасних прізвищ Лубенщини................................... 191
Словник сучасних прізвищ Лубенщини....................................................... 258
Словник прізвищ Лубенщини другої половини ХІХ ст.............................. 325

Умовні скорочення
Буч. БучкоГ.Є. Роль слов’янських відкомпозитних імен у творенні українських прізвищ // Українська пропріальна лексика. К.: Кий”, 2000. С.20 23
Гр. Словарь української мови. За редакцією Б.Грінченка. К.,19071909. Т.14.
СВІЛ СкрипникЛ.Г., ДзятківськаН.П. Власні імена людей. Словник-довідник. К.: Наук. думка, 1996. 336с.
Дем. ДемчукМ.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV XVII ст. К.: Наук.думка,1988. 172с.
ЕСУМЕтимологічний словник української мовиК.:Наук.думка,19821989.Т.13.
Кер. Керста Р.Й. Українська антропонімія XVI століття. Чоловічі іменування.—К.: Наук.думка, 1984. 152с.
Ост.Осташ Р.І. До походження прізвищевих назв Реєстру// Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К.: Наук. думка, 1995. С. 517-568.
РВРаскладочная вЂдомость Лубенской Городской Управы, объ оцЉнкЉ недвижимыхъ имуществъ, принадлежащихъ жителямъ города Лубенъ, на 1903 годъ. Лубны, Тип. И.Л.Ицковича 80с.
Сиз.СизькоА.Г. Словник діалектної лексики говірки села Кишеньок (Кобеляцького району Полтавської області). Дніпропетровськ.:ДДУ, 1981. 44с.
СУМ Словник української мови. К.: Наук. думка, 1970 1980. Т.1 11.
? походження прізвища під сумнівом, можливі подальші лінгвістичні студії.
Області та райони

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз прізвищ Лубенщини було проведено на двох синхронних зрізах. У роботі розглянуто 5654 прізвища (із загальною кількістю носіїв 67057 чол.), зібраних експедиційним шляхом. Антропонімію Лубенщини другої половини ХІХст. було досліджено за метричними книгами, де зафіксовано1866 прізвищ, серед яких 237 іменування жінок. В окремих випадках для виявлення динаміки деяких словотвірних моделей лубенських прізвищ залучалися матеріали Реєстрів 1649 року”.
Дослідження лексичної бази та структури лубенських прізвищ дало можливість зробити такі висновки:
1. Лубенські прізвища походять від антропонімів та апелятивних означень особи.
2. Значну роль у період становлення прізвищ досліджуваного регіону відіграли християнські імена переважно православного календаря в українській адаптованій формі. Провідна роль належала чоловічим християнським іменам та їхнім дериватам, від яких утворено 998 сучасних прізвищ та 401 в другій половині ХІХ ст. Найбільша кількість антропонімів цього класу мотивована популярними українськими іменами та їх структурними варіантами, зокрема, від імені Григорій утворено 28 прізвищ, Федір 27, Михайло 24, Іван 23, Павло 21, Петро 21, Василь 20. Найчастіше прізвища утворювалися від суфіксальних варіантів чоловічих імен.
Роль жіночих особових імен у формуванні прізвищ менш помітна, що залежить від екстралінгвістичних факторів (традицією називати дитину за батьком і обмеженою роллю жінки в суспільстві в період формування прізвищевої системи). Від 38 жіночих імен та їх варіантів зафіксовано всього 103 сучасних прізвища, а в досліджених джерелах другої половини ХІХ ст. таких прізвищ зустрічається 33.
3. Поряд з християнськими іменами в антропонімії Лубенщини в період становлення прізвищ використовувались і давньослов’янські автохтонні імена-композити в різних структурних варіантах, що вживалися у функції не власних імен, а як додатковий засіб ідентифікації особи. Про це свідчить фіксація 177 сучасних прізвищ і 54 прізвища другої половини ХІХ ст., у основах яких можна виділити такі антропоніми (Велигдан, Борисенко< Борис (пор.комп.д-р. Борис[лавъ], Сулима < Сулим[ир], Галіченко, пор. комп. болг. Гал[имир], Малик < Малъ, пор. комп. укр. Mal[odobr]). Від повних імен-композитів утворено лише 4 прізвища, три з яких від імені Богдан (Богдан, Богданов, Богдановський).
4. Значна частина досліджуваних антропонімів походить від апелятивної лексики. Найбільш питому вагу в основах лубенських прізвищ складають слов’янські автохтонні відапелятивні імена та індивідуальні прізвиська відапелятивного походження, які стали базою 3037 сучасних прізвищ і 869 прізвищ другої половини ХІХ ст. Висока продуктивність таких антропонімів свідчить про безперервність заселення досліджуваної території українським етносом, його давню традиційну культуру та нерозривний зв’язок онімної лексики із загальновживаною. Найповніше в основах прізвищ відображена лексика на означення назв фауни та флори, назв предметів домашнього вжитку й знарядь праці, назв, що характеризували людину (Кіт, Зозуль, Рибка, Голуб, Гречка, Сливка, Кочерга, Цебро, Дудка, Шило, Шульга, Дзюба, Лупало, Шокало, Больбот, Базіка). Окрему групу серед прізвищ апелятивного походження утворюють композити із специфічним гумористичним забарвленням семантики (Дерикон, Перебийніс, Нездіймишапка, Вертипорох, Паливода, Варивода, Водоп’ян). Схиляємося до думки про козацьке походження таких прізвищ-композитів, тобто вважаємо, що переважна більшість з них виникла в антропонімії ХVІІ ст. ще в козацькому середовищі, в період, коли існував Лубенський полк.
5. Прізвища, в основах яких відтворена апелятивна характеристика особи, найчастіше мотивувалися агентивними назвами, ойконімами та етнонімами. Ці основи відображають соціальний стан, найрізноманітніші види діяльності, якими займалися в минулому жителі цього регіону, міграційні процеси та контакти населення досліджуваної території з іншими народами (Гончар, Ворожбит, Виборний, Кушнір, Соляр, Голота, Кошовий, Цюра, Джура, Дейнега, Гайдук, Хорунжий, Жидiвка, Волоха, Басараб, Ляховий, Гуржій, Бiлорус, Овлах, Чех, Влох, Полулях, Задесенець, Поліщук, Пінчук, Селюк, Подоляка, Слободян).
6. З лінгвістичного погляду апелятивна лексика, що лежить в основах прізвищ, носить загальнонаціональний характер. В основах відапелятивних прізвищ відтворюються загальноукраїнські лексеми (Борщ, Гусак, Кухаренко). Разом з тим лубенська антропонімія зберігає і застарілі слова (Шабельник, Кваша, Путренко), і діалектизми (Габелко), і запозичені лексичні одиниці (Воробей, Бірюков, Шеремет, Сікорський). У цілому відонімні та відапелятивні основи прізвищ складаються з тих же шарів лексики, що й основи прізвищ інших слов’янських народів.
7. Як і основний масив українських прізвищ, прізвища лубенців творилися двома способами: лексико-семантичним та морфологічним. Шляхом семантичного переосмислення виникали прізвища від антропонімів імен різної структури (Сашко, Бутко, Савостян), прізвиськ (Гнибіда, Пікало, Хакало, Хапко, Кривогуз) та апелятивних означень особи (Кобзар, Слюсар, Котляр), серед яких значну частину становлять відойконімні прикметники на -ськ-ий /-цьк-ий (Дем’яновський, Камінський, Потоцький), що складають близько 10% від загальної кількості прізвищ.
Морфологічним способом утворювалися прізвища від усіх класів антропонімів і апелятивних характеристик особи за допомогою відповідних суфіксів. Такими формантами були патронімічні суфікси: -енк-о, -ич, -ович /-евич (Чопенко, Хоменко, Катрич, Христич); посесивні: -ов /-ев, -ин /-ін (Сонін, Ціпков, Шаповалов); поліфункціональні: -ук (-’ук), -чук, -ак (-’ак), -чак, -ик, -к-о, -ець, -ськ-ий /-цьк-ий, -ок (Тихончук, Хилюк, Мацак < Маць, Максяк), які в період становлення лубенських прізвищ виражали патронімічність чи присвійність. Розглянуті нами прізвищетворчі моделі, які побутували на Лубенщині в період становлення цього класу онімів, не виділяються на загальноукраїнському фоні, вони представляють його східноукраїнський ареал і органічно вливаються в антропонімійну систему України.
8. Порівняння поширеності різних словотвірних типів лубенських прізвищ на трьох хронологічних зрізах (середина ХVІІст., ІІ пол. ХІХст., кінець ХХст.) дало можливість прослідкувати динаміку розвитку прізвищевої системи на Лубенщині. Морфологічним спобом утворено 48,5% сучасних лубенських прізвищ і 51% прізвищ другої половини ХІХст., всі інші виникли шляхом семантичного переосмислення. Зовсім інша картина спостерігається в середині XVII ст., де близько 62% прізвищевих назв було утворено за допомогою різних афіксів, серед яких провідну роль відігравав патронімічний формант -енк-о.
Внаслідок формування офіційної прізвищевої системи на Лубенщині протягом XVII XIX cт. питома вага вторинних прізвищ, утворених за допомогою патронімічних формантів, зменшилась майже в 3 рази. Це пов’язане в першу чергу із зниженням продуктивності утворень із суфіксом -енк-о та з формантами -ич, -ович/ -евич.
9. Найпродуктивнішим формантом вторинних прізвищ лубенців виявився суфікс -енк-о, що не мав ніяких обмежень стосовно основ, до яких приєднувався. За допомогою нього утворено 1048 сучасних прізвищ, що складає 18,55% від загальної кількості, і 408 прізвищ другої половини ХІХ ст., що складає 25,05% від загальної кількості зафіксованих у досліджуваних джерелах антропонімів. Така велика кількість утворень з цим формантом на Лубенщині підтверджує попередні висновки про його східноукраїнське поширення.
10.Порівнявши дані козацьких реєстрів Миргородського та Кропив’янського полків, де утворень із патронімічним формантом -енк-о було 2742 (це складало 53,76%), з дослідженим нами матеріалом, можемо стверджувати, що форми називання особи за іменуванням батька (рідше матері), які використовувалися в прізвищетворчому процесі на Лубенщині, були успадковані ще з XVII ст., періоду, коли даний суфікс був продуктивний у живому мовленні. Зниження кількості прізвищ цієї моделі в другій половині ХІХ ст. майже втричі є наслідком депатронімізації” і десуфіксації” багатьох антропонімів в період становлення лубенських прізвищ. Підтвердженням цього є існування в одному населеному пункті прізвищ первинних і вторинних, утворених від перших за допомогою патронімічного форманта, наприклад, Божко Божченко (с.Литвяки), Бондар Бондаренко (с.Нижчий Булатець).
11. Друге та третє місце за поширеністю посідають моделі прізвищ з посесивним суфіксом -ов /-ев, -ів 337 сучасних прізвищ, що складають 5,97% від загальної кількості записаних антропонімів, і 112 (відповідно 6,95%) другої половини ХІХ ст., та поліфункціональним -к-о 511 (7,8%) сучасних прізвищ і 85 (5,21%) прізвищ другої половини ХІХ ст. Також досить продуктивними в час формування лубенських прізвищ були форманти -ик /-ік та -ин /-ін.
12. В антропонімії цього краю в середині XVII ст. не зафіксовані утвореня з формантами -ов/-ев, та -ин/-ін, за винятком поодиноких випадків прізвищевих назв, тому поява цих словотвірних моделей на Лубенщині безперечно пов’язана із впливом російської мови на офіційно-ділову систему досліджуваного регіону в період перебування України в складі Російської імперії, починаючи з другої половини ХVІІст.
13. Аналіз моделей лубенських прізвищ із посесивними формантами -ов /-ев, -ів, -ин /-ін, які були основними при творенні іменувань жінок у другій половині ХІХ ст., показав, що на Лубенщині прізвища жінок не були усталені аж до кінця ХІХ ст. Навіть на початку ХХ ст. вони ще перебували в процесі свого становлення, про що свідчать численні паралельні фіксації їх у офіційних документах у формах із посесивними формантами -ов /-ев, -ин /-ін і без них (козачка Уліта Павлова Катричева, 1855 Катричъ, крестьянка помещика Г.Кирьянова Ирина θедорова Цеброва Цебро, 1856, Ирина Григоріева Соломахіна, 1857 Соломаха, Сушковой Даріи Ивановны, мЂщанки, 1903 (Лубни) Сушка Михаила Григорьевича, 1903).
14. У антропонімії досліджуваного регіону ХVІІст. деякі словотвірні моделі прізвищевих назв були малопродуктивними, насамперед, це похідні з формантами -ук (-’юк) 0,29%, -к-о 2,1%, -ець 1,2%. Не відомі в цей період на території Лубенщини прізвищеві назви на -ак (-’як). Збільшення їх питомої ваги в складі антропонімійної системи Лубенщини в наступні періоди пов’язуємо з міграційними процесами та впливом західних діалектів на місцеві говірки.
15. Аналіз дериваційних особливостей лубенських прізвищ показав, що деяким з них властива словотвірна неоднозначність, що пов’язано з полісемією, а іноді й з функціональною невизначеністю окремих суфіксів, котрі входять у структуру прізвищ. Багато іменувань можна кваліфікувати як утворення подвійної словотвірної мотивації, які можуть походити від демінутивів, а значить бути первинними (утвореними лексико-семантичним способом), і від патронімів, тобто бути вторинними (утвореними морфологічним способом). Насамперед, це стосується прізвищ на -к-о, -ик, -ець: Карпець <Карпець або < Карпо, Назарко < Назарко або < Назар, Павлик < Павлик або < Павло, Черевко < Черево < черево або< черевко, Коник < Кінь < кінь або < коник, Горбик < Горб < горб або <горбик; а також на -ак, -ук, -чук, -ович, -ськ-: Кухарчук < Кухар або < кухарчук, Вітряк < Вітер < вітер або вітряк, Попович < Піп < піп або <попович, Соколовський < Сокол або < Соколов, або < Соколівка, Павловський < Павло або < Павлов, або < Павлівка.
16. Функцiонування паралельних форм прiзвищ зумовлене фонетичними закономiрностями, властивими сучаснiй українськiй мовi, iсторичними чергуваннями, впливом особливостей мiсцевих говiрок, впливом iнших мов, переважно російської, та помилковими написаннями, якi часто траплялися в метричних записах ХIХ ст., що велися вiд руки церковними служителями.
Аналiз паралельних форм лубенських прiзвищ показав, що найчастiше варiюють голоснi звуки в коренях вiдiменних та вiдапелятивних прiзвищ: чергування е//и: Передерiй Передирiй, Педорич Пидорич; i//е(є): Бiляєв Беляєв (одна родина), Рiзник Рєзник; и//i: Мисюра Мiсюра, Кирик Кiрiк, Осипенко Осiпенко; i//о: Бiжко Божко, Кiнько Конько; о//у: Бобир Бубир, Сопрун Супрун; о//а: Воропай Варапай, Боклан Баклан; а//е: Козаренко Козеренко. Рiзне написання прiзвищ зустрiчається i в суфiксальнiй частинi та в закiнченнях: Варвинський Варвiнський, Стовповський Стовпiвський, Галушка Галушко, Сухопара Сухопар.
Модифiкацiї приголосних теж спричиняють утворення паралельних форм. Тут можна виділити чергування приголосних за твердiстю м’якiстю: Бубир Бубирь, Полулях Полюлях, Шкарбан Шкарбань; iншi фонетичнi змiни: Дзензеря Зензеря, Кадуба Кадука, Катькало Кадькало.
17. Серед акцентуаційних варіантів прізвищ Лубенщини виділяються антропоніми, утворені від апелятивів: Гусáк Гýсак, Пýгач Пугáч, Колíсник Колісни́к, Борсýк Бóрсук, Гóрбань Горбáнь; від імен та від говіркових прізвиськ: Бóгдан Богдáн, Гри́шко Гришкó, Ми́шко Мишкó, Нéйван Нейвáн, Ди́чко Дичкó, Болю́баш Болюбáш; а також утворені за допомогою форманта -енк-о: Теслéнко Тéсленко, Олефíренко Олефірéнко, Сáвенко Савéнко, Пýрденко Пурдéнко, Дени́сенко Денисéнко, Ги́ренко Гирéнко.
18. Діахронічний аспект аналізу прізвищевої системи Лубенщини дозволив не тільки простежити динаміку її розвитку, а й зробити певні прогнози щодо подальшого функціонування деяких словотвірних моделей досліджуваних онімів. Зменшення кількості корінного населення в селах Лубенщини, міграційні рухи можуть призвести до того, що склад прізвищ у цьому регіоні буде поступово змінюватися, а відповідно змінюватиметься питома вага деяких словотвірних моделей прізвищ. Одні прізвища поступово будуть зникати, бо не передаватимуться нащадкам, а інші прізвища, які належать вихідцям з інших регіонів, почнуть ширше функціонувати в антропонімії Лубенщини.
Також під впливом різних мовних чинників (передусім утвердження української мови у всіх сферах суспільного життя і пов’язаного з цим унормування правопису прізвищ) можуть виникати або зникати деякі паралельні форми лубенських прізвищ, що вживаються в мовленні.
19. Таким чином, семантичний та словотвірно-структурний аналіз сучасних прізвищ Лубенщини і прізвищ, зафіксованих на цій території в другій половині ХІХ ст., показав, що на сьогодні прізвищева система цього регіону повністю усталена, але вона не є замкненою, на неї впливають різні чинники, найперше, екстралінгвістичні, які можуть її дещо змінювати. Вона також є частиною загальнонаціональної української антропонімії, має з нею багато спільних рис, хоча й виявляє специфічні ознаки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АркушинГ. Прізвиська-композити в говірках західного Полісся// Slowianskie composita antroponimiczne/ Pod redakcją S.Warchola.Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej. Lublin, 2000. S.39 44.
2. БахваловаТ.В. Семантические и функциональные особенности некалендарных имен (На материале памятников письменности Белозерья XV XVII вв.)// Проблемы русской ономастики. Вологда, 1985. С.7182.
3. БачинськаГ.Д. Антропонімія переселенців з Польщі на Тернопільщину. Автореф. дис. канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 2001. 19с.
4. БачинськаГ.Д. Прізвища на -ак (-як), -чак українців-переселенців на території Тернопільщини // Наукові записки Серія: Мовознавство/ Відпов. ред. Д.Г.Бучко. Тернопіль: ТДПУ, 1999. Вип.2. С.160 164.
5. БевзенкоС.П., БурдейнаЗ.В., КістріньЛ.І., РусоваВ.В. Словотворчі типи давньої Полтавщини (Миргородський, Полтавський, Кропив’янський полки)// IV Республіканська ономастична конференція (тези)/ Відпов. ред. К.К.Цілуйко Київ: Наукова думка, 1969. С.223-224.
6. БевзенкоС.П. Із спостережень над старокиївською антропонімією// Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах/ Відпов.ред. В.В.Німчук. К.: Наук.думка, 1986. С.20 25.
7. БевзенкоС.П., ВолочанськаЛ.Є.. МефодовськийС.І., ОлійниковаВ.П. Українські прізвища правобережної середньої Наддніпрянщини в XVIIIст. (Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Канівський полки)// Питання сучасної ономастики/ Відпов.ред. К.К.Цілуйко. К.: Наук.думка, 1976. С.151 153.
8. БелейЛ.Е. Вариантность антропонимов на разных уровнях украинского языка. Автореф. дисс. канд. филол. наук. - Ужгород, 1986. 24с.
9. БелейЛ.О. Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVІІІ ХХст. Рукопис дис. доктора філол. наук. Ужгород, 1996.
10 БириллоН.В. Белорусская антропонимия. Автореф. дисс. докт. филол. наук. Минск, 1969. 48с.
11 БілоусенкоП.І. Історія суфіксальної системи українського іменника. К.: Наук.думка, 1993. 215с.
12 БірылаМ.В. Беларускія антрапанімічныя назвы у їх адносінах да антрапанімічных назвау інших славянскіх моу (рускай, українскай, польскай). Мінск, 1963. 57с.
13 БірылаМ.В. Беларускія антрапанімія: Уласныя імяна, імяна мянушкі, імяна па бацьку, прозвішча. Мінск: Навука і тэхніка, 1996. 327с.
14 БлизнюкБ.Б. Гуцульські прізвища семантичного способу творення// Наукові записки. Серія: Мовознавство/ Відпов. ред. Д.Г.Бучко. Тернопіль: ТДПУ, 1998. 1 (8). С.44-48.
15 БлизнюкБ.Б. Гуцульські прізвища, в основах яких відображені автохтонні особові власні імена// Наукові записки. Серія: Мовознавство/ Відпов. ред. Д.Г.Бучко.Тернопіль: ТДПУ, 1999. Вип.2. Ч. 2. С.117-128.
16 БлизнюкБ.Б. Особливості становлення гуцульських прізвищ// Гуцульські говірки/ Відпов. ред. Я.Закревська. Львів, 2000. С.166 176.
17 БлизнюкБ.Б. Сучасні гуцульські прізвища в історичному розвитку. Автореф. дис. канд. філол. наук. Львів, 1997. 24с.
18 БлизнюкБ.Б. Сучасні гуцульські прізвища в історичному розвитку. Рукопис дис. канд. філол. наук. Львів, 1997. 280с.
19 БодянськийО. Передмова// Реєстр усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром, складений 1649 року, жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М.Бодянським. К.,1994 .- С.3 34.
20 БондалетовВ.Д. Русская ономастика. Учебное пособие для студентов пединститутов. М.: Просвещение, 1983. 224с.
21 БондалетовВ.Д., ДанилинаЕ.Ф. Средства выражения эмоционально-экспрессивных оттенков в русских личных именах// Антропонимика/ Отв.ред. В.А.Никонов, А.В.Суперанская. М.:Наука, 1970. С.194-200.
22 БратушенкоТ.Д. Із спостережень над словотвором і лексикою, пов’язаною із прізвищами Врадіївського району Миколаївської області// Питання ономастики Південної України/ Відпов. ред. К.К.Цілуйко. К.: Наук. думка, 1974. С. 165 168.
23 БратушенкоТ.Д. Морфологічний склад прізвищ лівобережної Київщини XVIIст. (На матеріалах реєстрів Переяславського полку)// Питання сучасної ономастики/ Відпов.ред. К.К.Цілуйко. К.: Наук. думка, 1989. С. 153 156.
24 БучкоА.Е. Фамилии Бойковщины в период их становления и в наши дни. Автореф. дисс. канд. филол. наук. Ужгород, 1986. 20с.
25 БучкоГ.Є. Найпоширеніші прізвища Бойківщини// Бойківщина: історія та сучасність/ Відпов.ред. ВКонопля. Львів: ФІРА-люкс”, 1996. С.92 93.
26 БучкоГ.Є. Семантична та словотвірна структура сучасних прізвищ Бойківщини// Слов’янська ономастика/ Відпов.ред. С.М.Медвідь. Ужгород, 1998. С.36 45.
27 БучкоГ.Е. К вопросу о классификации современных восточно-словянских и польских фамилий// Беларуска-руска-полская супастаўляльнае мовазнаўства. Матэрыялы Першай усесаюзнай науковай конференцыі/ Пад ред. Г.М.Мезенкі. Віцебск, 1990. С.90-95.
28 БучкоГ.Є. Прізвища Бойківщини і язичництво східних слов’ян// Ономастика України першого тисячоліття нашої ери/ Відпов.ред. Д.Г.Бучко та ін. К.: Наук. думка, 1992. С.183 186.
29 БучкоГ.Є. Роль слов’янських відкомпозитних імен у творенні українських прізвищ //Українська пропріальна лексика/ Відпов.ред. І.М.Желєзняк. К.:Кий”, 2000. С.20-23
30 БучкоГ.Є. Сліди язичництва в антропонімії українців карпатського регіону// Ономастика України першого тисячоліття нашої ери/ Відпов.ред. Д.Г.Бучко. К.: Наук. думка, 1992. С.176 183.
31 БучкоГ.Є. Становлення прізвищ Бойківщини// Бойківщина: історія та сучасність/ Відпов.ред. В.Конопля. Львів Самбір, 1995. С.153 156.
32 ВанцакБ.С., КозюраВ.М. Рідний край. Навчальний посібник з історії Лубенщини. Лубни, 1993. 104с.
33 ВарченкоІ.О. Акцентологічне і лінгвогеографічне вивчення прізвищ на -енко// IV Республіканська ономастична конференція (Тези)/ Відпов.ред. К.К.Цілуйко. К.: Наук.думка, 1969. С.99 103.
34 ВарченкоІ.О. До основ наукового вивчення сучасних українських прізвищ // РедькоЮ.К. Довідник українських прізвищ. К.: Рад. школа, 1968. С.3 29.
35 ВарченкоІ.О. Лубенські говірки і діалектна суміжність. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 252с.
36 ВасченкоВ.С. Румыны// Системы личных имён у народов мира/ Отв. ред. М.В.Крюков. М.:Наука,1986. С.258 261.
37 ВащенкоВ.С. З історії та географії діалектних слів. Харків: Вид-во Харківського університету, 1962. 176с.
38 ВащенкоВ.С. Полтавські говори. Харків, 1957.
39 ВащенкоВ.С.Лінгвістична географія Наддніпрянщини. Дніпропетровськ, 1968. 158с.
40 ВербовськийА.А. Система прасловянских личных имён-композитов высокоразвитого родового строя по даным внутренней реконструкции// Друга республіканська ономастична нарада/ Відпов.ред. К.К.Цілуйко. К.,1962. С.176 180.
41 ВерешП.Т., КалманБ.Г. Венгры // Системы личных имён у народов мира/ Отв. ред. М.В.Крюков. М.:Наука,1986. С.89 93.
42 ВеселовскийС.Б. Ономастикон. М.: Наука, 1974. 384с.
43 ГайдукевичТ. Коли сформувалися українські прізвища // Жовтень 1987. №6. С.92-95.
44 ГаркавецьО.М., МотораЄ.В., НепокупнийА.П. Балтійські краї// Міжетнічні зв’язки в українській антропонімії XVIIст/ Відп. ред. А.П.Непокупний. К.: Наук. думка, 1989. С.50 63.
45 ГаркавецьО.М., МотораЄ.В., НепокупнийА.П. Молдавія та інші романські краї// Міжетнічні зв’язки в українській антропонімії XVIIст/ Відп. ред. А.П.Непокупний. К.: Наук. думка, 1989. С.77 87.
46 ГорбачО. Говірки Теребовельщини// ГорбачО. Зібрані статті. V. Діялектологія. Фотопередрук. Мюнхен, 1993. С.173 255.
47 ГорбачО. Західно-поліська говірка села Остромичі кол. повіту Кобринь// Горбач О. Зібрані статті. V. Діялектологія. Фотопередрук. Мюнхен, 1993. С.281
48 ГорпиничВ.О. Киянú чи Кияни// Ономастика і апелятиви/ Відп. ред. В.О.Горпинич. Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. С.149 151.
49 ГорпиничВ.О. Прізвища Північного Степу// Ономастика і апелятиви/ Відп. ред. В.О.Горпинич Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. С.122 141.
50 ГорпиничВ.О. Прізвища степової України. Словник. Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. 405с.
51 ГумецькаЛ.Л. З приводу особової назви Гостята в Новгородській грамоті №9 // Територіальні діалекти і власні назви/ Відп. ред. К.К.Цілуйко. К.:Наук. думка, 1965. С. 238 246.
52 ГумецькаЛ.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV-XVст. К.: Вид-во АН УРСР,1958. 298с.
53 Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах/ Відпов. ред. В.В.Німчук. К.: Наук. думка,1989. 152с.
54 ДамбэВ.Ф. Варианты латышских имён // Антропонимика/ Отв. ред. В.А.Никонов, А.В.Суперанская. М.: Наука, 1970. С.218 219.
55 ДемешкоІ.М. Формування ойконімів на -ець, -ок північно-східного Полісся України (на матеріалі Чернігівської області)// Українська пропріальна лексика/ Відп. ред. І.М.Желєзняк. К.:Кий”, 2000. С.42-46.
56 ДемчукМ.А. Славянские автохтонные личные собственные имена в их функциональных проявлениях в украинской антропонимии ХІV-ХVІІ вв. Автореф. дисс. канд. филол. наук. Ужгород, 1985. 35с.
57 ДемчукМ.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV- XVII ст. К.: Наук. думка,1988. 172с.
58 ДзендзелівськийЙ.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (лексика). Частина ІІ. Ужгород, 1960. № 261 270// Наукові записки Ужгородського державного університету. Т. 42. Діалектологічний збірник. Вип. 4, 1960.
59 ДобровольськаО.Я. Лексична база прізвищ Війська Запорозького, за Реєстрами 1649 року”. Рукопис дис. канд. філол. наук. Ужгород, 1995. 262с.
60 ДобровольськаО.Я. Про власні назви у словнику української мови XVI першої половини XVII століття// Слов’янська ономастика/ Відпов.ред. С.М.Медвідь. Ужгород, 1998. С.156 162.
61 ДумбрэвянуА.Н. Исследования молдавской диалектной антропонимии. Автореф. дисс. канд. филол. наук. Л., 1980. 20с.
62 Железняк И.М. Очерк