АРГУМЕНТАЦІЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ: ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі економічних текстів)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПІРОГ Інна Іванівна

УДК: 811.111:81’42

АРГУМЕНТАЦІЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ:
ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
(на матеріалі економічних текстів)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор
Гаврись Володимир Іванович

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО
АРГУМЕНТАТИВНОГО ДИСКУРСУ ............................... 14

1.1. Особливості публіцистичної аргументації ..................................... 15
1.2. Дослідження аргументації в прагмалінгвістичному аспекті ........... 20
1.3. Теоретичні основи розуміння дискурсу ........................................... 26
1.3.1. Сутність дискурсу ...... 26
1.3.2. Ментальна сутність пропозиції .............. 31
1.3.3. Структура комунікативної інтенції ........................................ 33
1.3.4. Теорія мовленнєвих актів в системі дискурсивного
аналізу ............................................................................... 35
1.4. Тактики і прийоми в публіцистичному аргументативному
дискурсі .... 44
1.5. Методика аналізу прагмалінгвістичних властивостей
публіцистичного аргументативного дискурсу .............................. 47
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ..................................................................... 49

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НІМЕЦЬКОГО
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АРГУМЕНТАТИВНОГО
ДИСКУРСУ ............................................................................... 52

2.1. Лінгвістичні дослідження німецької підмови економіки .................. 54
2.2. Дискурсивні особливості публіцистичних текстів з економіки ....... 57
2.3. Характеристики публіцистичного тексту з економіки
як типу тексту ...................................................................................... 63
2.3.1. Відображення аргументативної природи публіцистичних текстів з
економіки в категоріях тексту ........................................................ 68

2.3.2. Роль графічного компоненту в структурі публіцистичних текстів з
економіки . 76
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ..................................................................... 82

РОЗДІЛ 3. АРГУМЕНТАЦІЯ ЯК ЗАСІБ АКТУАЛІЗАЦІЇ
ПРАГМАТИЧНОЇ НАСТАНОВИ В НІМЕЦЬКОМУ
ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ АРГУМЕНТАТИВНОМУ
ДИСКУРСІ .......................................................................... 85

3.1. Логічна схема аргументації ............................................................ 85
3.2. Способи розгортання аргументації .. 92
3.3. Організаційні форми німецького публіцистичного
аргументативного дискурсу .............................................................. 94
3.4. Когерентність німецького публіцистичного аргументативного
дискурсу .......................................... 96
3.5. Мовні засоби реалізації мовленнєвих актів .................................... 103
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .................................................................... 108

РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНІ ПАРАМЕТРИ НІМЕЦЬКОГО
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО АРГУМЕНТАТИВНОГО
ДИСКУРСУ ....................................................................... 110

4.1. Аргументативні тактики .................................................................... 110
4.1.1. Тактика інформування .......................................................... 111
4.1.1.1. Активізація тактики експліцитного
інформування ................................................................... 111
4.1.1.2. Активізація тактики імпліцитного інформування ......... 113
4.1.2. Тактика формування оцінного ставлення до
повідомлення ....................................................................... 117
4.1.3. Тактика спонукання ............................................................ 125
4.2. Риторичні прийоми аргументації ..................................................... 132
4.2.1. Риторичний прийом «питально-відповідний хід» ................ 133
4.2.2. Імпліцитний коментар як прийом аргументації .................... 136
4.2.3. Цитування як прийом аргументації ........................................ 138
4.3. Основні види аргументів .................................................................... 142
4.3.1. Апеляція до прикладу .............................................................. 144
4.3.2. Апеляція до авторитету .......................................................... 151
4.3.3. Апеляція до статистичних даних ............................................ 156
4.4. Образні засоби аргументації ............................................................ 158
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 ................................................................... 167
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......................................................................... 170
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................... 175
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА ................................................................. 205
ІЛЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ .. 205

ВСТУП

Унаслідок глобалізації комунікативного простору та зростання ролі інформаційних технологій у сучасному суспільстві дослідження проблем комунікативного впливу на масову свідомість та свідомість кожної окремої людини характеризується підвищеною увагою мовознавчих студій. Явище мовленнєвого впливу, відоме в лінгвістиці та психології досить давно, набуває інших масштабів у сучасних засобах масової інформації [28, с. 28], які створюють соціально-інформаційну систему та виконують функцію орієнтації індивіда [54, с. 13].
Специфіка дискурсивної діяльності у сфері масової комунікації свідчить про становлення нової функції самої мови функції управління людьми та маніпулювання їхньою поведінкою [118, c. 62]. Тому природним є підвищений інтерес з боку мовознавців до досліджень прагмалінгвістичного аспекту спілкування.
Розглядаючи висловлення як спосіб досягнення суб’єктом мовлення певної мети та вербального керування людською поведінкою, представники цього напряму акцентують увагу на вивченні ситуативних умов використання мовних одиниць, лінгвальному та позалінгвальному контекстах, що визначають функціонування висловлювання як засіб мовленнєвої дії і впливу [27; 49; 68; 76; 96; 104; 113; 115; 117; 130; 135; 145; 175; 186; 207; 229; 39].
Оскільки вербальний вплив за своєю сутністю є стратегічним процесом з метою формування та регуляції поведінки людини [85, с. 91; 104, с. 32; 134, с. 15], особливе місце серед теорій цього напряму лінгвістичних досліджень належить теорії аргументації.
Феномен аргументації як спосіб мовленнєвого впливу досліджувався з позицій побудови умовиводів переконуючого мовлення, структурної організації одиниць і компонентів моделі аргументації, використання риторичних прийомів [8; 37; 69; 77; 83; 88; 119; 181; 278].
У лінгвістичних студіях останніх років розглядалися особливості аргументативного дискурсу [27; 30; 31; 48; 54; 62; 63; 116; 191], аспекти аргументації різних типів тексту [46; 154], структурування аргументації [119], а також досліджувалися та класифікувалися аргументативні помилки [155].
Центральним об’єктом лінгвістичних досліджень є дискурс мисленнєво-комунікативна мовленнєва діяльність комунікантів, зафіксована текстом [24; 73; 222]. Публіцистичний текст як вербалізаваний продукт мисленнєво-комунікативної діяльності, відображаючи предметну та комунікативну ситуацію, передбачає спланований вплив на аудиторію, тому одним із першочергових завдань лінгвістики стає його різноаспектне вивчення як ефективного медіуму персуазивної комунікації [54; 118].
У цьому науковому контексті німецькі публіцистичні тексти з економіки почасти залишилися поза межами дослідницького інтересу. Попри те, що були засвідчені спроби дослідження текстів цього типу з метою встановлення особливостей мовленнєвої поведінки їх авторів за характером обраних стереотипів [149], можна констатувати, що до цього часу вони ґрунтовно та всебічно не вивчалися ні у вітчизняній, ані в зарубіжній лінгвістиці.
У цій роботі аргументація в німецькому публіцистичному дискурсі розглядається як засіб реалізації прагматичної настанови адресанта для досягнення комунікативної мети. Прагмалінгвістичний підхід дозволяє прослідкувати зв’язок між адресатом і адресантом, виявити мету повідомлення, його комунікативно-прагматичні настанови, тактики публіцистичного аргументативного дискурсу. Цей підхід акцентує роль людського чинника в процесі створення повідомлення, не применшуючи при цьому значущості лінгвальних характеристик повідомлення.
Актуальність обраної наукової теми зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на дослідження мови як інструмента переконання та спонукання, а також тенденцією до всебічного та поглибленого вивчення публіцистичного дискурсу у зв’язку з його комунікативною організацією та прагматичним потенціалом. Актуальність підсилюється відсутністю комплексного лінгвістичного вивчення німецького публіцистичного аргументативного дискурсу з позиції прагмалінгвістики.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс» (код реєстрації № 0103V003178) затвердженої Міністерством освіти і науки України, що розробляється на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).
Метою дисертації є розкриття прагмалінгвістичних характеристик переконувальної аргументації в німецькому публіцистичному дискурсі.
Реалізація поставленої мети обумовила поетапне розв’язання низки конкретних завдань:
висвітлити основні теоретичні засади вивчення аргументації в прагмалінгвістичному аспекті та окреслити поняттєвий апарат дослідження відповідно до основних положень комунікативно-прагматичної теорії дискурсу;
визначити характерні риси німецького публіцистичного аргументативного дискурсу;
виявити та описати характерні риси публіцистичних текстів з економіки як результативної частини німецького публіцистичного аргументативного дискурсу;
виокремити й описати основні аргументи, що використовуються у німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі;
виділити й проаналізувати тактики в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі та встановити основні прийоми їх реалізації;
виявити вплив позалінгвальних чинників у німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі.
Об’єкт дисертаційного дослідження становить німецький публіцистичний аргументативний дискурс, зафіксований у текстах з економіки.
Предметом дослідження є прагмалінгвістичні властивості німецького публіцистичного аргументативного дискурсу.
Матеріалом дослідження послугували 310 публіцистичних текстів з економіки, надрукованих в період 1993 2008 років у німецькій газеті «Markt».
Завдання дисертації та специфіка матеріалу обумовили застосування комплексної методики, яка передбачає вивчення мовних структур в публіцистичному аргументативному дискурсі. Функціональний та інтерпретативний аналіз висловлень використовувались для визначення персуазивних властивостей дискурсу. За допомогою контекстно-ситуативного та прагмасемантичного аналізу мовленнєвих актів виділено аргументативні стратегії і тактики в німецькому публіцистичному дискурсі. Метод лінгвостилістичного аналізу використовувався для встановлення стилістичних засобів, які втілюють тактики в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в дисертації вперше:
встановлено та проаналізовано прагмалінгвістичні властивості німецького публіцистичного аргументативного дискурсу на матеріалі публіцистичних текстів з економіки;
встановлено дискурсивні та текстові особливості публіцистичних текстів з економіки, побудовано їх узагальнену модель;
визначено основні аргументи в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі та їх прагмалінгвістичні особливості;
виявлено найбільш поширені тактики в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі та специфіку їх мовної реалізації.
В роботі уточнено характер аргументації в сучасній німецькій публіцистиці.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що результати проведеного дослідження прагмалінгвістичних властивостей німецького публіцистичного аргументативного дискурсу на матеріалі публіцистичних текстів з економіки є внеском у теорію аргументації, теорію прагмалінгвістики, теорію дискурсу, лінгвістики тексту, функціональної стилістики. Проведене дослідження доповнює наявні дані про особливості втілення прагматичної настанови в публіцистичному дискурсі шляхом аргументації. Уточнено характер взаємодії мовних та позамовних чинників, що визначають вибір мовних одиниць та впливають на організацію публіцистичного аргументативного дискурсу. Отримані дані можуть бути включені у більш загальну модель стратегічної вербальної комунікації у соціальному контексті.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її матеріалів, результатів та висновків у курсах стилістики німецької мови (розділ «Стилістика тексту»), теоретичної граматики (розділи «Прагматика тексту», «Теорія мовленнєвих актів»), у спецкурсах з теорії дискурсу та теорії тексту, на заняттях з практики німецької мови та ділової німецької мови, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт студентами, а також у наукових дослідженнях пошукувачів та аспірантів.
Наукова новизна отриманих результатів, обумовлена об’єктом дослідження і прийнятим в роботі комунікативно-прагматичним підходом, узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Аргументація є ефективним засобом актуалізації прагматичної настанови в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі. Аргументацію створює сукупність взаємопов’язаних мовленнєвих актів, об’єднаних прагматичною настановою на переконання.
2. Характерною рисою аргументації в німецькому публіцистичному дискурсі є її спрямованість на досягнення перлокутивного ефекту переконання адресата в справедливості та прийнятності певної позиції (тези) за допомогою наведених аргументів, а не на встановлення істини.
3. Німецький публіцистичний текст з економіки як форма фіксації публіцистичного аргументативного дискурсу характеризується особливою структурою та створюється з метою донесення інформації економічного характеру до масового адресата з одночасним формуванням запланованого адресантом ставлення до неї.
4. Найсуттєвіші ознаки публіцистичних текстів з економіки, які свідчать про їх аргументативну природу, визначаються категоріями інформативності, адресантності, тональності та проспекції / ретроспекції. В основу формування німецьких публіцистичних текстів з економіки покладено модель:
[АДРЕСАНТ ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТАК, тому що ПРАВИЛЬНО та / або КОРИСНО для АДРЕСАТА].
5. У німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі провідну роль відіграють аргументи, спрямовані на раціональну сферу свідомості адресата. Основні аргументи апелюють до прикладу, до авторитету та до статистичних даних. Приклад типізує факт або окремий випадок і підводить адресата до узагальнення. Апеляція до авторитету експлікується трьома варіантами: апеляція до авторитетної організації, апеляція до думки спеціаліста певної галузі економіки та апеляція до думки пересічної людини, яка мала досвід у розв’язанні схожої проблеми. Апеляція до статистичних даних включає результати опитувань та результати досліджень.
6. Основними аргументативними тактиками в німецькому публіцистичному дискурсі є: тактика експліцитного та імпліцитного інформування, тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання і тактика спонукання, яка реалізується двома варіантами: «гра з мотивом» та «мовленнєва маска».
7. Реалізацію тактик у німецькому публіцистичному дискурсі забезпечують аргументативні прийоми: питально-відповідний хід, імпліцитний коментар та цитування. Питально-відповідний хід формує в адресата нові уявлення на основі знайомих асоціацій. Імпліцитний коментар спрямовує роздуми адресата в заплановане адресантом русло, вигідно підкреслює факт або підштовхує до його переосмислення. Аргументи, виражені цитуванням, вводяться бездієслівним способом та за допомогою дієслова. Дієслово, що вводить цитату, здатне модифікувати її зміст, формуючи в адресата заплановане адресантом ставлення до інформації.
Апробація результатів дисертації здійснена на восьми наукових конференціях, у тому числі на двох міжнародних конференціях: «Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції» (Київ, 2006 р.), «Лінгвістичні та методичні проблеми
навчання мови як іноземної» (Полтава, 2006 р.); на двох всеукраїнських конференціях: «Ноосферно-біосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів» (Кременчук, 2005 р.), «Мови у відкритому суспільстві» (Чернігів, 2006 р.); на чотирьох міжвузівських конференціях: «Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі» (Київ, 2005 р.), «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики» (Київ, 2006 р.), «60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє» (Київ, 2006 р.), «Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві» (Київ, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в семи статтях, шість із них у фахових виданнях України (2,9 др. аркушів), а також у чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,6 др. аркушів.
Загальний обсяг дисертації. Обсяг основного тексту дисертації складає 174 сторінки, загальний обсяг праці 205 сторінок. Список використаної літератури включає 305 найменувань, з них список джерел довідкової літератури становить 7 позицій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, списку лексикографічних джерел.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання роботи, розкрито наукову новизну, сформульовано положення, що виносяться на захист, прогнозується теоретичне і практичне значення дослідження, схарактеризовано методи та матеріал дослідження.
У першому розділі викладено теоретичні передумови дослідження, здійснено аналіз робіт з досліджуваної теми, обґрунтовано вибір комунікативно-прагматичної концепції аналізу німецького публіцистичного аргументативного дискурсу, викладено методику дослідження.
У другому розділі встановлено основні параметри німецького публіцистичного аргументативного дискурсу. Уточнено характер публіцистичної аргументації, встановлено критерій її істинності. Досліджено основні характеристики результативної частини дискурсу публіцистичного тексту з економіки, доведено його аргументативну природу та відтворено узагальнену модель, покладену в основу його створення. Здійснено аналіз позамовних чинників, що впливають на аргументацію в німецькому публіцистичному дискурсі.
У третьому розділі досліджено втілення прагматичної настанови шляхом аргументації. Встановлено властивості німецького публіцистичного аргументативного дискурсу як сукупності взаємопов’язаних мовленнєвих актів, об’єднаних прагматичною настановою на переконання. Виокремлені мовні засоби реалізації мовленнєвих актів.
У четвертому розділі досліджено основні види аргументів, виявлено тактики німецького публіцистичного аргументативного дискурсу та описано риторичні прийоми їх реалізації. Здійснено аналіз образних засобів аргументації.
У загальних висновках підсумовано результати виконаного дослідження та окреслено перспективи подальших наукових розвідок з обраної тематики.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Події та факти суспільно-економічного життя проявляються в різних сферах людської діяльності, в тому числі в мовній картині світу. В межах нашого дослідження науковий інтерес представляють прагмалінгвістичні властивості німецького публіцистичного аргументативного дискурсу.
Розробки проблем аргументації, як ніколи раніше, є актуальними сьогодні, в період становлення особливої культури сумісного мислення. В умовах динаміки соціальних відносин, розвитку міждисциплінарних, міжкорпоративних та міжконфесійних дискурсів, особливого значення набуває лінгвістична аргументація, яка враховує всю різноманітність культурних, професійних та особистнісних аспектів комунікації.
Аргументація з позицій прагмалінгвістичної теорії трактується як вид мовленнєвої діяльності, одна з багатьох можливостей мовленнєвого впливу на свідомість людини, засіб, за допомогою якого досягається породження бажаних для адресанта думок.
Сферою функціонування аргументації є дискурс мисленнєво-комунікативна діяльність, яка є сукупністю процесу й результату і включає як позалінгвальний, так і власне лінгвальний аспект (текст).
Публіцистичний аргументативний дискурс є результатом дії лінгвальних та позалінгвальних чинників, що впливають на вибір адресантом мовних засобів з метою переконуючого впливу на адресата.
Характерними ознаками німецького публіцистичного аргументативного дискурсу є просторова та часова дистанція учасників спілкування; висловлення здійснюються в однобічному порядку, так що зміна ролей адресанта і адресата ні технічно, ні організаційно не передбачається; висловлення адресуються дисперсній публіці, яка є конгломератом просторово віддалених один від одного індивідумів або відносно невеликих груп.
Такий характер мисленнєво-комунікативної мовленнєвої діяльності адресанта і адресата дозволяє розглядати публіцистичний текст як формально-семантичну структуру, яка займає в публіцистичному дискурсі особливе положення.
Аналіз прагмалінгвістичних властивостей у німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі ґрунтується на вивченні лінгвальних (публіцистичний текст у сукупності з графічним компонентом) та позалінгвальних (ситуаційних, соціальних, моральних, психологічних та етичних) чинників, що залучає на орбіту лінгвістичних досліджень комунікативно-прагматичну парадигму.
Німецький публіцистичний текст з економіки як форма фіксації публіцистичного аргументативного дискурсу характеризується особливою структурою та створюється з метою донесення інформації суспільно економічного характеру до масового адресата з одночасним формуванням запланованого адресантом ставлення до неї.
Специфіка аргументації у публіцистичних текстах з економіки відображається в їх дискурсивних характеристиках та реалізації текстових категорій. Категорії інформативності, адресантності, тональності, проспекції / ретроспекції найбільшою мірою визначають специфічні риси цього типу тексту та свідчать про їх аргументативну природу.
В основу формування публіцистичних текстів з економіки покладено принцип орієнтації на узагальнену модель абстрактний конструкт, що поєднує властивості реальних текстів певного типу. Узагальнена модель публіцистичних текстів з економіки є інформативним текстом, який передає повідомлення про наявність певної проблеми та про шляхи її розв’язання, або про погляди стосовно цієї проблеми. Узагальнена модель публіцистичних текстів з економіки базується на притаманних їм функціях: інформативній та персуазивній.
[АДРЕСАНТ] інформує [АДРЕСАТА] про існування екстралінгвальної [ПРОБЛЕМИ] (події, факту), яку слід сприймати [ТАК] ([СПРИЙНЯТТЯ ТАК]). Останній компонент узагальненої моделі тексту представлений двома варіантами: [тому що ЦЕ ПРАВИЛЬНО, та / або КОРИСНО для АДРЕСАТА]. В деяких досліджених текстах наявні обидва варіанти.
Публіцистична аргументація спрямована не на встановлення істини, а на досягнення перлокутивного ефекту. Критерій істинності виявляється проміжною метою і замінюється прагматичним критерієм успішності / неуспішності аргументації. Сутність такої аргументації є суб’єктивно орієнтованою та відбиває прагматичні наміри адресанта. Мета риторичної аргументації полягає у переконанні адресата в справедливості та прийнятності певної концепції (тези) за допомогою наведених аргументів.
За властивостями структури аргументи в німецькому публіцистичному дискурсі представлені одиничною та комплексною аргументацією. У складі комплексної аргументації виділено множинну та складену, а в межах складеної сурядну (координативну) та підрядну (ординативну).
Логічна схема аргументації розгортається згідно з моделлю «перевернута піраміда», яка ставить тезу в сильну позицію.
Аргументація є сукупністю взаємопов’язаних МА, кожен з яких може мати власну іллокутивну мету, але перлокутивна мета у нього одна переконати адресата в прийнятності тези.
Аргументи в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі орієнтовані на раціональну сферу свідомості людини. Основні аргументи апелюють до прикладу, до статистичних даних та до авторитету. Приклад це факт, якому притаманна певна інтенція. Прямі та непрямі апеляції до авторитету актуалізуються формулою «посилання + ім’я», які представлені трьома варіантами: апелювання до авторитетної організації, апелювання до думки експерта у певній галузі економіки та апелювання до думки пересічної людини, яка мала досвід у вирішенні схожої проблеми. Аргументи до статистичних даних представлені результатами опитування та результатами досліджень.
Сутність застосування стратегій з боку адресанта полягає в організації своїх звернень до адресата, тобто впливу на нього в ході спілкування таким чином, щоб результатом була зміна когнітивно-психологічних ресурсів адресата в необхідному адресантові напрямі: збільшення / зменшення його бажання чого-небудь, зміна його позитивних / негативних оцінок відносно факта чи події. Стратегію конструюють тактики, які є вирішенням одного завдання в межах однієї стратегічної мети.
Провідними тактиками в німецькому публіцистичному дискурсі є: тактика інформування (прямого та імпліцитного), тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання і тактика спонукання. Основними прийомами, які використовуються для вербалізації тактик аргументації, є «питально-відповідний хід», «імпліцитний коментар»та цитування. Запитання здатне формувати у адресата нові уявлення на основі знайомих асоціацій. Передбачаючи, що відомі факти можуть залишитися поза увагою, адресант оживляє монолог запитаннями. Пряме звертання створює ефект співбесіди.
При подачі факту дійсності адресант коректує та спрямовує увагу адресата, «підштовхує» його до висновку, використовуючи аргументаційний прийом «імпліцитний коментар». Цей прийом допомагає вигідно підкреслити факт, або підштовхнути до його переосмислення та спрямувати роздуми читача в заплановане адресантом русло.
У німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі прагматична характеристика аргументів, актуалізованих цитатою, представлена чотирма типами: оцінно-експресивний, фактуальний, персуазивний та сугестивний. Аргументи, виражені цитуванням, вводяться бездієслівним способом та з допомогою дієслова. Бездієслівний спосіб введення цитованих аргументів представлений формулою «so + ім’я». Дієслово, що вводить цитату, здатне модифікувати її зміст і має на меті сформувати у адресата необхідне ставлення до повідомлення.
Стилістичний аналіз виявив широку палітру образних засобів аргументації, що реалізуються риторичними фігурами та представлені алюзією, антитезою та метафорою.
Отримані результати, висновки та фактичний матеріал дослідження можуть бути використані для подальших досліджень прагматичних особливостей аргументативних характеристик дискурсів різних типів.
Проблематика дослідження прагмалінгвістичного аспекту має широкі перспективи. Існує, щонайменше, дві можливості подальших розвідок: на матеріалі інших типів дискурсу та з позицій інших мовленнєвих тактик аргументативного впливу.
Підводячи підсумки проведеного дослідження, необхідно зазначати, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичної думки для адекватного аналізу прагмалінгвістичних властивостей публіцистичного аргументативного дискурсу необхідно враховувати синтез досягнень прагмалінгвістики, теорії аргументації, теорії дискурсу, теорії тексту, психолінгвістики та інших теорій. Тільки міждисциплінарний союз сприяє виявленню специфіки використання людиною мови залежно від її комунікативних інтенцій, загального обсягу нань, від чинника адресата.

СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение / А.П. Алексеев. М. : Изд-во МГУ, 1991. 150 с.
2. Алефиренко Н.Ф. Спорные вопросы семантики : монография / Н. . Алефиренко. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
3. Алещанова И.В. Цитация в газетном тексте (на материале современной английской и российской прессы) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание / И.В. Алещанова. Волгоград, 2000. 21 с.
4. Андреева И.В. Опровержение в институционном дискурсе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка / И.В. Андреева. Волгоград, 2008. 18 с.
5. Андреева В. А. Феномен «бессвязного» текста в фокусе теории дискурса / В. А. Андреева // Лингвистика текста и дискурсивный анализ: традиции и перспективы : Сб. науч. статей / Отв. ред. В. Е. Чернявская. СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2007. С. 71 106.
6. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст: к проблеме креолизованых и гибридных текстов / Е.Е. Анисимова // Вопросы языкознания. 1992. № 1. С. 71 77.
7. Анисимова Т.В. Современная деловая риторика : учеб. пособие / Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. Волгоград : Изд-во Волгогр. юрид. ин-та МВД России, 1998. Ч. 1. 256 с.
8. Аристотель. Риторика / Аристотель ; [пер. с древнегреч. О. Цыбенко]. М. : Лабиринт, 2000. 221 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования) : учебное пособие [для студентов пед. ин-тов по спец. Иностр. яз.] / И.В. Арнольд. 3-е изд. М. : Просвещение, 1990. 301 с.
10. Аронсон Э. Эпоха пропоганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление / Аронсон Э., Пратканис Э. Р. ; пер. с англ. И. Н. Волковой, Е. Н. Волкова. СПб. : Прайм Еврознак, 2003. 384 с.
11. Арутюнова Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н.Д. Арутюнова, Е.П. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16 [Лингвистическая прагматика]. С. 3 42.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н. . Арутюнова. 2-е изд., испр. М. : Языки русской культуры, 1999. 896 с.
13. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смисл / Н.Д. Арутюнова. М. : Эдиториал УРСС, 2005. 384 с.
14. Архипенкова А.Ю. Выражение совета в английской и русской коммуникативных культурах : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание / А.Ю. Архипенкова. М., 2006. 20 с.
15. Астафурова Т.Н. Типология коммуникативных стратегий в научных парадигмах / Т.Н. Астафурова // Лингводидактические проблемы межкультурной коммуникации : сб. науч. статей. Юбилейное издание. Волгоград : Перемена, 2003. С. 15 25.
16. Балли Ш. Французская стилистика: уч. пособие / Балли Ш. М. : Изд-во иностранной литературы, 1961. 396 с.
17. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику / А.Н. Баранов. М. : Эдиториал УРСС, 2003. 360.
18. Баранов А.Н. Лингвопрагматические механизмы аргументации / А.Н. Баранов, В.М. Сергеев // Рациональность, рассуждение, коммуникация / под ред. А.Т. Шимуратова. Киев: „Научна думка”, 1987. С. 22 41.
19. Барбашов В.П. Интенциональное состояние в современном немецком публицистическом тексте через призму языковых средств выражения интенциональности [Электронный ресурс] / В.П. Барбашов // Электронный вестник центра переподготовки и повышения квалификации по филологии и лингвострановедению. 2006. Вып. 3. Режим доступа к журн. :
http://evcppk.ru/index.php
20. Барлас Л.Г. Текстовой аспект функционально-стилевой характеристики языка художественной литературы / Л.Г. Барлас // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация : межвуз. сб. науч. тр. / под ред. Н.И. Петровой. Пермь : Пермский гос. ун-т. 1986. С. 135 142.
21. Барт Р. От произведения к тексту / Барт Р. // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. ; пер. с фр. С. Зенина / сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М. : Прогресс, 1989. С. 413 423.
22. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Ф.С. Бацевич. К. : Академія, 2004. 344 с.
23. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. М. : Наука, 1979. 423 с.
24. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі : монографія / Л.Р. Безугла. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.
25. Бекетова О. . Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови / О.В. Бекетова. К., 1998. 18 с.
26. Белая Е.Н. Теоретические основы исследования языковых и речевых репрезентаций базовых эмоций человека (на материале русского и французского языков) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка / Е.Н. Белая. Барнаул, 2006. 21 с.
27. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации : монография / А.Д. Белова. К. : Изд-во Киев. гос. ун-та, 1997. 299 с.
28. Белова А.Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті / А.Д. Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи : зб. наук. праць. К., 2006. № 1. С. 22 32.
29. Беляева Е.И. Грамматика и прагматика побуждения: английский язык / Е. И. Беляева. Воронеж : Изд-во ВГУ, 1992. 168с.
30. Беляева Е.А. Диалог аргументативного типа: когнитивные аспекты; структура, семантика, прагматика (на материале русских и английских текстов интервью): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание / Е.А. Беляева. Тюмень, 2007. 28 с.
31. Белякова О.В. Особенности аргументативного дискурса в сфере политической полемики (на материале электронных публикаций о выборах в Бундестаг ФРГ 2005 г.): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки / О.В. Белякова. Самара, 2007. 21 с.
32. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений / Берн Э. ; пер. с англ. М. Будыниной, Е. Перцевой, В. Никандровой. М. : Эксмо, 2003. 320 с.
33. Берн Э. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы / Берн Э. ; пер. с англ. М. Будыниной, Е. Перцевой, В. Никандровой. М. : Эксмо, 2003. 576 с.
34. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти / Р.М. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия / сост. В.М. Сергеев, П.Б. Паршин ; общ. ред. В.В. Петрова. М. : Прогресс, 1987. С. 88 125.
35. Богданов В.В. Коммуниканты / В.В. Богданов // Вестник Харьков. ун-та. 1989. № 339. С. 7 10.
36. Богданов В.В. Предложение и текст в содержательном аспекте : монография / В.В. Богданов. СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2007. 280 с.
37. Бокмельдер Д. А. Стратегии убеждения в политике: анализ дискурса на материале современного английского языка: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки / Д.А. Бокмельдер. Иркутск, 2000. 23 с.
38. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика : монография / Н.Н. Болдырев. Тамбов : Изд-во Тамбов, ун-та, 2001. 123 с.
39. Боргер Я.В. Комплексный анализ речевых актов негативной реакции (на материале современных драматических произведений) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык / Я.В. Боргер. Тюмень, 2004. 21 с.
40. Борисова И.Н. Непрямая коммуникация в речевой систематике / И.Н. Борисова // Непрямая коммуникация : сб. науч. трудов. Саратов : Колледж, 2003. С. 60 71.
41. Брандес М.П. Предпереводческий анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков) : учеб. пособие / М.П. Брандес, В.И. Проворотов. 3-е изд. стереотип. М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. 224 с.
42. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция язика / Бюлер К. ; пер. с нем. Т.В. Булыгиной. 2-е изд. М. : Прогресс, 2001. 528 с.
43. Вакуров В.Н. Стилистика газетных жанров : уч. пособие / В.Н. Вакуров, Н.Н. Кохтев, Т.Я. Солганик. М. : Высшая школа, 1978. 183 с.
44. Валгина Н.С. Теория текста : учеб. пособие / Н.С. Валгина М. : Логос, 2004. 280 с.
45. Васильев Л.Г. Прагматика аргумента: коммуникативный подход / Л.Г. Васильев, Н.А. Ощепкова // Тверской лингвистический меридиан. Тверь : Твер. гос. ун-т., 1999. Вып. 3. С. 43 50.
46. Васильев Л.Г. Аргументативно-лингвистические принципы понимания теоретического текста / Л.Г. Васильєв // Теория коммуникации & прикладная коммуникация : Вестник Российской коммуникативной ассоциации. Ростов на Дону : ИУБиП, 2002. Вып. 1. C. 16 23.
47. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи : курс лекций по стилистике / А.Н. Васильева. М. : Русский язык, 1982. 148 с.
48. Васильянова И.М. Особенности аргументации в судебном дискурсе : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка / И.М. Васильянова. Тверь, 2007. 17 с.
49. Вацлавик П. Прагматика человеческих коммуникаций: Изучение паттернов, патологий и парадоксов / Вацлавик П., Бивин Д., Джексон Д. ; пер. с англ. А. Суворовой. М. : Апрель-Пресс, 2000. 320 с.
50. Вежбицка А. Речевые акты / А. Вежбицка // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16 [Лингвистическая прагматика]. С. 251 275.
51. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В.В. Виноградов. М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. 255 с.
52. Волков А.А. Курс русской риторики : уч пособие / А. А. Волков. М. : Изд-во храма св. муч. Татианы, 2001. 480 с.
53. Волков А.А. Виды риторических аргументов [Электронный ресурс] / А.А. Волков // Библиотека Московского гос. ун-та имени М.В. Ломоносова. Филологический факультет. Публикации сотрудников кафедры общего и сравнительно-исторического языкознания. 2006. Режим доступа:
http:// genhis.philol/msu/ru
54. Володина М.Н. Язык СМИ основное средство воздействия на массовое сознание / М.Н. Володина // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования : учеб. пособие / под общ. ред. М.Н. Володиной . М. : Изд-во МГУ, 2003. 236 с.
55. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Е.М. Вольф. изд. 2-е, доп. М. : Едиториал УРСС, 2002. 280 с.
56. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата / О.П. Воробьёва. К. : Вища школа, 1993. 200 с.
57. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О.П. Воробйова // 200-річчя Харківської мовознавчої школи : Вісник ХНУ. Х., 2004. № 635. С. 18 22.
58. Воронков В.В. Прагматический аспект текста англоязычной публицистической статьи : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки / В.В. Воронков. М., 1991. 28 с.
59. Вишневецька М.О. Альтернативні питальні речення у французькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 „Романські мови / М.О. Вишневецька. К., 2005. 20 с.
60. Гавришина И.Н. Типы и формы аргументации (на материале политического дискурса) / Н.И. Гавришина // Смысл текста в процессе коммуникации : сб. науч. трудов. М. : Мос. ин-т ин.яз. имени М. Тореза. 1990. Вып. 363. С. 11 26.
61. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. М. : Наука, 1981. 140 с.
62. Гецкина И.Б. Аргументативные отношения в разноструктурных языках : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 „Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание / И.Б. Гецкина. Чебоксары, 2006. 23 с.
63. Голубев В.Ю. Аргументативный диалог в американской газете: взаимовлияние логического и языкового апектов дискурса / В.Ю Голубев // Argumentation, Rethorik, Interpretation. 2000. Issue 1. Режим доступа:
// http://www.argumentation.spb.ru.
64. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16 [Лингвистическая прагматика]. С. 217 250.
65. Григорьева В.С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты : монография / В.С. Григорьева. Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. 288 с.
66. Дебор Г. Общество спектакля / Дебор Г. ; пер. с фр. C. Офертаса и М. Якубович. М. : Логос, 1999. 224 с.
67. ван Дейк Т.А. Язык, познание, коммуникация / ван Дейк Т.А. ; пер. с англ. / cост. В. В. Петрова ; под ред. В. И. Герасимова. М. : Прогресс, 1989. 312 с.
68. Демьянков В.З. Коммуникативное воздействие на структуру сознания / В.З. Демьянков // Роль языка в структурировании сознания : сб. науч. тр. М. : Институт философии АН СССР, 1984. Ч. 1. С. 138 161.
69. Демьянков В.З. Эффективность аргументации как речевого воздействия / В.З. Демьянков // Проблемы эффективности речевой коммуникации : сб. науч. тр. М. : ИНИОН АН СССР, 1989. С. 13 40.
70. Денисюк Е.В. Манипулятивное речевое воздействие: коммуникативно-прагматический аспект: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Денисюк Елена Викторовна. Екатеринбург, 2003. 200 с.
71. Діденко М.О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови / М.О. Діденко. Одеса, 2001. 20 с.
72. Дилтс Р. Фокусы языка. Изменение убеждений с помощью НЛП / Дилтс Р. ; пер. с англ. И.М. Ребейко. СПб : Питер, 2001. 320 с.
73. Дискурс как когнитивно-коммуникативный феномен / [Безуглая Л.Р., Бондаренко Е.В., Донец П.М., Мартынюк А.П. и др.] ; под ред. И.С. Шевченко. Х. : Константа, 2005. 356 с.
74. Донец П.Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации / П.Н. Донец. Харьков : Штрих, 2001. 387 с.
75. Дорофеєва М.С. Категорія суб’єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови / М.С. Дорофеєва. К., 2005. 23 с.
76. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / Т.М. Дридзе. М. : Высшая школа, 1980. 224 с.
77. Еемерен ван Ф. Аргументация, коммуникация и ошибки / ван Еемерен Ф., Гроотендорст Р. СПб. : „Васильевский остров”,&nbs