БАБУНИЧ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ В СУДІ: ПРОЦЕСУАЛЬНІ І КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

БАБУНИЧ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК [343.144:343.98] (477)

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ В СУДІ: ПРОЦЕСУАЛЬНІ І КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
доктор юридичних наук,
професор Когутич Іван Іванович

Львів – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………..……………………..………………… 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ В СУДІ
1.1. Поняття, принципи та завдання перехресного допиту в суді..................... 12
1.2. Суб’єкти перехресного допиту в суді………………………………....….. 36
1.3. Зарубіжний досвід перехресного допиту в суді……………..……….....… 56
Висновки до 1 розділу………………………………………………..……......... 72

РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ В СУДІ
2.1. Порядок проведення перехресного допиту в суді …………………......… 74
2.2. Недоліки вітчизняного законодавства в частині регулювання правовідносин, які виникають у процесі проведення перехресного допиту в суді, та пропозиції щодо його удосконалення ………………............................ 98
Висновки до 2 розділу …........…………………………………………………. 114

РОЗДІЛ 3 ТАКТИКА ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ В СУДІ
3.1. Особливості підготовки до проведення перехресного допиту в суді….. 116
3.2. Тактичні прийоми перехресного допиту в суді……………………….…. 134
Висновки до 3 розділу………………………………………………….… 170
.
ВИСНОВКИ ……………………………………………………...……………. 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………….…….....………… 175
ДОДАТКИ …………………………………………………………….………. 213

ВСТУП

Актуальність теми. Зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві і пов'язані з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та інших нормативно-правових актів, вимагають чергового перегляду багатьох методологічних, а в більшому, праксеологічних положень таких споріднених наук, якими є кримінальний процес і криміналістика. Зазначене пов’язане з тим, що і обсяг сучасних наукових знань дуже швидко збільшується, і невпинно та не завжди узгоджено й закономірно змінюється чи напрацьовується нове законодавство. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність вдосконалення та створення нових, більш ефективних методів засвоєння та практичного застосування отриманих знань. Реформування кримінального процесуального законодавства та судової системи України зумовило, зокрема, і необхідність комплексного наукового дослідження проблем перехресного допиту під час розгляду кримінальних проваджень у суді.
Щодо криміналістичних та процесуальних аспектів перехресного допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді, необхідно відзначити, що суд, прокурор - державний обвинувач і адвокат - захисник діють в умовах, які значно відрізняються від умов досудового розслідування кримінального провадження. Такі властивості, як публічність, суттєве віддалення в часі від події кримінального правопорушення, змагальність, переважно повторюваність і, в основному, перевірочно-стверджувальний характер відрізняють перехресний допит у розгляді кримінальних проваджень у суді від допиту на досудовому розслідуванні.
Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення допитів здійснили науковці-криміналісти та процесуалісти О.С. Александров, С.А. Альперт, Л.Ю. Ароцкер, М.І. Бажанов, О.Я. Баєв, М.В. Бахарєв, В.П. Бахін, Д.І. Бєдняков, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, Т.В. Варфоломеєва, О.М. Васильєв, В.К. Весельський, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.К. Гавло, Г Гросс, С.П. Гришин, О.Ф. Долженков, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, А.В. Іщенко, Л.М. Карнєєва, Н.І. Клименко, І.І. Когутич, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, А.Ф. Коні, І.І. Котюк, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, П.А. Лупинська, В.Т. Маляренко, Г.А. Матусовський, С.С. Ординський, М.І. Порубов, М.В. Салтевський, С.М. Стахівський, М.С. Строгович, В.В. Тішенко, П.П. Тищенко, В.М. Тертишник, П.Д. Удалова, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та інші.
Психологічні проблеми опитового спілкування у своїх роботах розглядали В.П. Казміренко, С.Д. Максименко, В.С. Медведєв, О.М. Морозов, А.В. Петровський, О.Р. Ратінов, В.В. Рибалка, В.М. Синьов, В.О. Татенко, С.І. Яковенко.
У контексті безпосереднього вирішення проблем перехресного допиту в суді на різних етапах формування теоретико-правових основ цього інституту чи ненайактивну участь брали такі науковці як Л.Ю. Ароцкер, О.С. Александров, С.П. Гришин, Я.П. Зейкан, С.І. Конєва, М.І. Порубов, М.С. Строгович, Р.Д. Рахунов, С.К. Пітерцев, І.Д. Перлов, В.П. Воробьйов та інші.
Одночасно констатуючи значний науковий доробок учених, що стосується перехресного допиту, зауважимо, що й досі існує низка проблем, пов'язаних із законодавчими, теоретичними та практичними аспектами цього різновиду допиту в суді, вирішення яких потребує не лише теоретичного осмислення, а й практичного спрямування. Це особливо актуально в сенсі новацій чинного Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), де перехресний допит знайшов своє довгоочікуване нормативне закріплення, однак в надмірно лаконічному за змістом й формально невиразному вигляді. Так, невирішеними залишаються питання щодо правової дефініції перехресного допиту, розмежування цього виду допиту від інших видів судових допитів, його суб’єктного складу, меж перехресного допиту, допустимості та необхідності застосування тактичних засобів під час проведення цього виду допиту в суді та інші.
Дослідження сучасного стану криміналістичного забезпечення судового допиту в кримінальних провадженнях взагалі та перехресного допиту зокрема дозволило зробити висновок, що існуюча система тактичних прийомів, розроблених криміналістичною наукою, їх змістовне наповнення потребують подальшого аналізу, систематизації та доопрацювання. Це обумовлено і, як вже було зазначено, змінами вітчизняного кримінального процесуального законодавства, і суттєвим прогресом у розробці засобів (передусім, тактико - криміналістичних), що можуть уніфікувати та покращити перебіг і результативність цього різновиду допиту в судовому розгляді кримінальних справ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження спрямоване на подальшу реалізацію Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів (затверджених Указом Президента України Ле 361/2006 від 10.05.2006 року) та концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України Ле 311/2008 від 08.04.2008 року) а також Плану заходів із виконання обов'язків України, що випливають із її членства в раді Європи, який затверджений Указом президента України № 24/2011 від 12 січня 2011 року, а також наступних щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Львівського національного університету імені Івана Франка: «Тенденції і пріоритети криміналістики в контексті нового кримінального процесуального законодавства» (номер державної реєстрації 0113U005123), «Проблеми реалізації нового кримінального процесуального законодавства України (КПК 2012 р.) щодо захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження» (номер державної реєстрації 0113U005124).
Мета і завдання дослідження. Метою наукового пошуку є вивчення нормативних, теоретичних основ і особливостей перехресного допиту та розробка наукових рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процесуальної регламентації, а також тактики проведення перехресного допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді.
Для досягнення мети дослідження поставлені такі основні завдання:
- визначити сутність, правову природу та завдання перехресного допиту в судовому розгляді кримінальних проваджень;
- вивчити зарубіжний досвід та узагальнити наукові уявлення про процесуальну регламентацію перехресного допиту;
- виявити проблемні моменти законодавчого врегулювання і тактичного забезпечення перехресного допиту в судовому розгляді кримінальних справ;
- вдосконалити процесуальну регламентацію перехресного допиту;
- окреслити коло суб'єктів проведення перехресного допиту та специфіку їх участі в його проведенні;
- визначити і розкрити суть тактичних прийомів перехресного допиту в суді та їх об'єктно-ситуативну обумовленість;
- виокремити особливості участі захисника і прокурора у підготовці та проведенні перехресного допиту в суді.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час перехресного допиту щодо підготовки та проведення перехресного допиту.
Предметом дослідження є теорія і практика перехресного допиту в суді: процесуальні і криміналістичні аспекти.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний підхід наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.
Так, методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші) використовувалися у дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних проваджень, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмету дослідження, їх узагальненні та формулюванні висновків (розділи 1, 2, 3); моделювання - під час формування висновків до розділів і загальних висновків у роботі (розділи 1, 2, 3); описово-аналітичний - для тлумачення юридичних правових категорій, формулювання дефініцій і уточнення понятійно-категоріального апарату (розділи 1, 2, 3); порівняльно-правовий метод - під час співставлення наукових досліджень та концепцій, наявних у вітчизняній та зарубіжній науці, положень нормативних актів. За допомогою соціологічного та статистичного методів проводився аналіз та узагальнення емпіричної бази (кримінальних проваджень, результатів анкетування) (п.п. 2.1, 2.2 розділу 2; 3.1, 3.2 розділу 3).
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі кримінального процесуального права, криміналістики, кримінального права.
Нормативно-правову базу дослідження складають Конституція України, міжнародні договори, рішення Конституційного Суду України, Кримінальне процесуальне законодавство України, а також окремих зарубіжних країн, постанови Пленуму Верховного Суду України.
Емпіричну базу дослідження складають: результати узагальнення 85 кримінальних проваджень (в тому числі аудіозаписів судових засідань) у архівах судів Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, м. Києва, Київської, Львівської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Рівненської, Чернівецької областей за 2009-2013 рр., а також результати анкетування 92 прокурорів, 64 суддів, 118 захисників, які представляли всі регіони держави. Також використано аналітичні та статистичні матеріали опублікованої судової практики та зведена інформація судової статистики Верховного Суду України за 2008-2012 рр., власний досвід автора, набутий під час роботи в Личаківському районному суді м. Львова.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні, після прийняття КПК України 2012 року, монографічним дослідженням теоретичних і праксеологічних аспектів перехресного допиту, в якому з позиції міжгалузевого підходу розглянуті теоретичні та прикладні питання перехресного допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді, які розширюють наукове уявлення й доповнюють теоретичні і практичні надбання криміналістики та кримінального процесу.
У результаті дослідження запропоновано низку положень теоретичного та практичного значення, зокрема:
уперше:
- системно проаналізовано бачення вітчизняних та зарубіжних науковців щодо перехресного допиту, виокремлені спільні та відмінні ознаки перехресного допиту з поміж інших видів допитів. Так, виокремлено наступні ознаки перехресного допиту: є видом судового допиту, а відтак показання отримані під час такого допиту мають ознаки доказу; проводиться після прямого допиту і в обсязі прямого допиту або може стосуватися достовірності показань (дискредитація показань або дискредитація особи, яка надає показання); може бути проведеним лише учасниками провадження, особистий чи процесуальний інтерес яких відрізняється від інтересу особи, яка провела прямий допит; проводиться за участі однієї особи - допитуваного та не менше одного допитуючого; проводиться з метою перевірки одержаних під час прямого допиту відомостей, розкриття суперечностей в показаннях, виявлення в них помилок та брехні, уточнення чи деталізації показань в межах обставин, з’ясованих під час прямого допиту; під час його проведення дозволяється використання навідних запитань;
- сформульовано авторське визначення поняття перехресний допит в розгляді кримінальних проваджень у суді, як один із видів судового допиту, що здійснюється за правилами, визначеними в законодавстві та з використанням вироблених наукою криміналістикою тактичних прийомів, який повинен обмежуватися з'ясованими під час прямого допиту обставинами або стосуватися питань достовірності показань і може бути проведений учасниками провадження, особистий чи процесуальний інтерес яких відрізняється від інтересу особи, яка виконувала прямий допит;
- узагальнені недоліки регламентації проведення перехресного допиту згідно норм чинного КПК та запропоновано варіанти їх усунення. Зокрема, обгрунтована необхідність закріплення на законодавчому рівні запропонованої дифініції перехресного допиту та встановлення меж цього виду допиту. Розкриті проблеми відсутності правового регулювання відносин допитувачів та вразливих свідків, потерпілих-дітей в процесі перехресного допиту. Визначено за необхідне удосконалити процедури судового контролю за дотриманням прав учасників провадження з тим, щоб забезпечити процесуальну рівність та реальну змагальність сторін;
удосконалено:
- обґрунтування недопустимості проведення перехресного допиту в межах досудового розслідування;
- рекомендації щодо реалізації тактичних прийомів перехресного допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді;
набули подальшого розвитку:
- наукова концепція щодо доцільності застосування навідних запитань під час проведення перехресного допиту в суді;
- рекомендації щодо ефективної реалізації положень перехресного допиту в розгляді кримінальних проваджень у суді як основного засобу дослідження доказів протилежною стороною судового процесу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони сприятимуть подальшому розвитку науки криміналістики і кримінального процесу, розширюючи та поглиблюючи наукові положення щодо інституту перехресного допиту в судовому розгляді кримінальних проваджень, а також можуть використовуватися у практичній діяльності. Сформовані у дисертаційному дослідженні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері - як підґрунтя для подальшого розвитку вчення про перехресний допит у суді під час розгляду кримінальних проваджень;
- у практичній діяльності - для організаційно-методичного та інформаційного забезпечення діяльності суддів, прокурорів та захисників. Пропозиції і рекомендації, викладені у дисертації, прийняті і використовуються Апеляційним судом Львівської області (акт впровадження від 04 грудня 2013 р.) і Франківським районним судом м. Львова (акт впровадження від 12 лютого 2014 р.);
- у навчальному процесі - для підготовки фахівців юридичного профілю у вищих навчальних закладах. Так, результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського державного університету внутрішніх справ під час викладання навчальних дисциплін «Кримінальний процес», «Криміналістика», «Методика підтримання державного обвинувачення в суді» (акт впровадження від 12 лютого 2014 р.);
- у законотворчій діяльності - для вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України.
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу і криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, розглянута і обговорена на засіданні кафедри, яка її схвалила і рекомендувала до захисту.
Основні положення дисертації неодноразово доповідались і обговорювались на наукових семінарах кафедри і були оприлюднені на дев’яти науково-практичних конференціях різного формату (міжнародного, всеукраїнського та міжвузівського), а саме на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна фундація права» (м. Запоріжжя; 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград; 2010 р.); Х Ювілейній Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації» (м. Дніпропетровськ; 2011 р.); Всеукраїнській з міжнародною участю науково-практичній конференції «Наука Україні. Перспективи та потенціал» (м. Одеса; 2011 р.); ХVІІІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів; 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Український та зарубіжний досвід реформування національної правової системи в контексті інтеграційних процесів» (м. Львів; 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Національне та міжнародне право в сучасному вимірі» (м. Запоріжжя; 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Дніпропетровськ; 2013 р.).
Публікації. Основні положення і висновки, що були сформульовані у дослідженні, знайшли відображення у чотирнадцяти наукових публікаціях, серед яких чотири статті - у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття - у міжнародному науковому виданні, а також у дев’яти тезах, опублікованих у збірниках доповідей науково - практичних конференцій.
Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, що містять у собі сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (317 найменувань на 39 сторінках) та двох додатків на 12 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки, з них основний текст - 171 сторінку.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та оновлене вирішення актуальної проблеми - наукове обґрунтування процесуальних і криміналістичних аспектів перехресного допиту в суді. Одержані у ході дослідження наукові результати дають підстави для висловлення пропозицій, що мають важливе теоретичне значення, а реалізована його мета і завдання дають змогу сформулювати такі основні висновки і надати практичні рекомендації.
1. Інститут перехресного допиту вироблений змагальним процесом і, в більшому, притаманний державам англо-саксонської правової системи. Метою його проведення в межах української правової системи є: виявлення неправдивих показань, наданих під час прямого допиту; спростування показань (дискредитація) допитаної особи (а відтак і послаблення переконливості її свідчень); уточнення чи деталізація показань в межах обставин, з'ясованих під час прямого допиту.
2. Перехресний допит - вид судового допиту, що здійснюється за правилами, визначеними в законодавстві та з використанням вироблених наукою криміналістикою тактичних прийомів, який повинен обмежуватися з`ясованими під час прямого допиту обставинами або стосуватися питань достовірності показань і може бути проведений учасниками провадження, особистий чи процесуальний інтерес яких відрізняється від інтересу особи, яка виконувала прямий допит.
3. Принципами перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді є: рівноправність сторін; індивідуальність підходу; моральність; планування; цілеспрямований та об'єктивний характер допиту; чіткість, повнота та об'єктивність фіксації запитань; забезпечення критичного аналізу, тактично правильної оцінки та конструктивного використання показань допитуваного, які мають не лише теоретико-пізнавальне, але й прикладне значення.
4. Учасниками перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді з урахуванням мети їх участі, напряму їх діяльності, зв'язку із завданням кримінального провадження, є особи: які проводять допит (державний обвинувач - прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник); яких допитують (свідки, потерпілі, обвинувачені, експерти, спеціалісти, з певними застереженнями викладеними в розділі другому дисертаційного дослідження); які ведуть судовий процес та мають право втручатися в процес перехресного допиту (суд).
5. Кримінальними процесуальними основами допиту є: сукупність вимог кримінального процесуального закону стосовно правового статусу суб’єктів такого допиту, умов і послідовності проведення цієї слідчої дії, сукупності осіб, які можуть брати в ній участь, предмета допиту, порядку фіксації його результатів.
6. Новелами вітчизняного кримінального процесу є: визнання захисником лише адвоката, а не фахівця у галузі права; розширення переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки; визнання допустимими доказами показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні свідчення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів; запровадження часових обмежень тривалості допиту; передбачення можливості проведення перехресного допиту у режимі відеоконференції; дозвіл на використання під час проведення перехресного допиту навідних запитань.
7. Необхідним є подальше удосконалення вітчизняного кримінального процесуального законодавства в частині, що стосується регулювання правовідносин, які виникають в процесі проведення перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді: забезпечення процесуальної рівності та реальної змагальності сторін обвинувачення і захисту щодо збору доказової інформації і надання її суду; забезпечення відповідності процедур судового провадження меті та завданням кримінальної юстиції; удосконалення процедури судового контролю за дотриманням прав людини, що полягатиме у можливості обмеження прав і свобод осіб виключно на підставі рішення суду; встановлення низки процесуальних гарантій для осіб, щодо яких судом застосовуються такі обмеження прав і свобод; запровадження суду присяжних за англо - саксонською моделлю.
8. Підготовку до перехресного допиту здійснюють, передусім, захисники, які консультують обвинувачених, свідків захисту, а також потерпілі та прокурори, які підтримують у суді державне обвинувачення.
9. Тактичний прийом перехресного допиту - це найраціональніший у певних судових ситуаціях спосіб проведення цієї процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети й заснований на психологічному механізмі його реалізації.
10. Тактичний прийом перехресного допиту виконуватиме свої функції лише тоді, коли відповідатиме низці вимог, до числа яких належать: законність; недопустимість незаконного впливу на особу, щодо якої він використовується; професійна етика; наукова обґрунтованість; логічність; економічність та ефективність; вибірковий вплив тактичного прийому та практична обґрунтованість його використання.
11. Основними тактичними прийомами перехресного допиту в розгляді кримінальних справ у суді є: «вільна розповідь», демонстрація предметів, відео, малюнків, фотознімків, які стосуються фактів, про які повідомляє допитуваний; максимальна деталізація, уточнення, порівняння, аналогія, зіставлення, використання образного мислення, постановка нагадуючих (додаткових) запитань; контролювання реакції допитуваних та емоцій допитуючого; вибір темпу перехресного допиту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про прокуратуру : Закон України у редакції Закону № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (офіц. текст). − К.: ПАЛИВОДА А. В. 2014. − 112 с. (Закони України).
2. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий 13 квіт. 2012 р. № 4651–VI // Голос України. – 2012. – № 90–91. – 19 травня.
3. Васильев А. Н. Тактика допроса при расследовании преступлений / А. Н. Васильев, Л. М. Карнеева. – М. : Юрид. лит., 1970. – 207 с.
4. Чаплинський К. О. Організація і тактика слідчих дій при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями : [монографія] / Чаплинський К. О. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2004. – 192 с.
5. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності : [навч. посіб.] / Андросюк В. Г. – К. : УАВС, 1994. – 106 с.
6. Коновалова В. Е. Тактика допроса при расследовании преступлений / Коновалова В. Е. – К. : РИО МВД УССР, 1978. – 112 с.
7. Бахін В. П. Тактика допиту : [навч. посіб.] / В. П. Бахін, В. К. Весельський. – К. : Правник, 1997. – 62 с.
8. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования : [моногр.] / Лукашевич В. Г. – К. : УАВД, 1993. – 194 с.
9. Лук’янчиков Є. Д. Виклик на допит: правові, організаційні, тактичні аспекти / Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2003. – Вип. 2. – С. 228–232.
10. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Особлива частина : [підруч.] / Удалова Л. Д. – К. : Кондор, 2005. – 280 с.
11. Особливості провадження допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущення тортур та інших порушень прав людини : [посіб.] / В. К. Весельський, В. С. Кузьмічов, В. С. Мацишин, А. В. Старушкевич. – К. : НАВСУ, 2004. – 147 с.
12. Сокиран Ф. М. Сучасні концепції психологічного впливу на досудовому слідстві: [монографія] / Сокиран Ф. М. ; ред. В. Г. Гончаренко. – К. : Правник, 2002. – 171 с.
13. Строков В. І. Правомірність та неправомірність обману в слідчій діяльності / В. І. Строков // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2002. – № 3. – С. 208–214.
14. Особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущення тортур та інших порушень прав людини : [навч. посіб.] / В. С. Кузьмічов [та ін.] ; МВС України ; НАВСУ. – К. : НАВСУ, 2003. – 147 с.
15. Селиванов Н. А. Советская криминалистика : система понятий / Селиванов Н. А. – М. : Юрид. лит., 1982. – 150 с.
16. Баев О. Я. Тактика уголовного преследования и профессионральной защиты от него. Следственная тактика: Научно-практический комментарий. / О.Я. Баєв. - М.: Издательство «Экзамен», 2003. - 432 с.
17. Якимов Криминалистика. Руководство по уголовной технике и тактике. Новое издание, перепечатанное с издания 1925 г. / И. Н Якимов. − М. : . ЛесВэст, 2003. − 496 с.
18. Якимов И. Н. Криминалистика. Уголовная тактика / И. Н. Якимов. – М., 1929. – 345 с.
19. Криминалистика: учебник для вузов / Отв. ред. И. М. Якимов. − Изд-во Юридической литературы. Москва, 1950. – 340 с.
20. Криминалистика : учеб. / [В. П. Бахин, Р. С. Белкин, Н. И. Порубов и др.] ; под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова. – М. : Юрид. лит., 1968. – 696 с.
21. Бєлкін Р. С. Криміналістична енциклопедія. С. 62. 180
22. Когутич І. І. Криміналістика : [курс лекцій] / Когутич І. І. – К. : Атіка, 2008. – 888 с.
23. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология / Чуфаровский Ю.В. − М.: Право и Закон, 1997. − 320 с. Електронний ресурс: Режим доступу − http://yport.inf.ua/psihologiya-doprosa-podozrevaemogo.html
24. Ляш А. О. Докази і доказування у кримінальному судочинстві : [навч. посіб.] / А. О. Ляш, С. М. Стахівський ; за наук. ред. Ю. М. Грошевого. – К. : Університет «Україна», 2006. – 185 с.
1329. 25. Картес И. Тактика и психологические основы допроса / Картес И. − М. : Юрид. лит., 1965. − 168 с.
1330. 26. Бахин В.П. Допрос: [лекция] / Бахин В.П.– К.: НАВСУ, 1999. – 64c.
27. Назначение и проведение судебно-психологической экспертизы : метод. письмо / Прокуратура СССР. − М. : Прокуратура СССР, 1980. − 68 с.
28. Питерцев С. К. Тактика допроса на предварительном следствии и в суде / С. К. Питерцев, А. А. Степанов. − СПб. ; М. ; Х. ; Минск : Питер, 2001. − 146 с.
29. Francis L. Wellman. The Art of Cross-Examination / Francis L. Wellman. – Norwood Press, 1908. – 284 с.
30. Гаррис Р. Школа адвокатуры / Р. Гаррис ; [пер. с англ.]. – Тула : Автограф, 2001. – 352 с.
31. Спенс Джерри. Настольная книга адвоката. Искусство защиты в суде / Спенс Джерри. – М. : АСТ, 2009. – 352 с.
32. Сергеич П. Искусство речи на суде / Сергеич П. − М. Юрид. лит. 1988. – 384 с
33. Зейкан Я. П., Сафулько С.Ф. Настільна книга адвоката у кримінальній справі (КПК 2012). - К.: ВД Дакор, 2013. – 576 с
34. Френсис Ли Бейли. Защита никогда не успокаивается [Электронный ресурс] / Френсис Ли Бейли. – Режим доступа : http://lib.rus.ec/b/375124/read.
35. Berlins M. Law Machine [Електронний ресурс] / М. Berlins, С. Dyer. – London, 1989. – Режим доступу : http://www.scribd.com/doc/83050765/Доказательственное-право-Англии-и-США.
36. Александров А. С. Перекрестный допрос : [учеб.-практ. пособ.] / А. С. Александров, С. П. Гришин. – М. : Велби ; Проспект, 2005. – 296 с.
37. Мельник В. В. Ведение защиты в суде с участием присяжных заседателей [Электронный ресурс] / В. В. Мельник. – Режим доступу : http://adhdportal.com/book_3671.html
38. Ароцкер Л. Е. Тактика и этика судебного допроса / Ароцкер Л. Е. – М. : Юрид. лит., 1969. – 120 с.
39. Криміналістика : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / за ред. В. Ю. Шепітька. – [2-ге вид., переробл. і допов.]. – К. : Ін Юре, 2004. – 728 с.
40. Коновалова В. О. Юридична психологія. Академічний курс : [підруч.] / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – К. : Ін Юре, 2004. – 424 с.
41. Когутич І. І. Особливості та види судового допиту / І. І. Когутич // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький, 2003. – № 1 (5). – С. 185–189.
42. Курочка М. Й. Прокурорський нагляд в Україні : [підруч.] / М. Й. Курочка, П. М. Каркач ; за ред. проф. Е. О. Дідоренка ; МВС України ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ : Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, 2004. – 424 с.
43. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250 тисяч слів / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – Київ–Ірпінь : Перун, 2005, – 1728 с.
44. Ожегов С. И. Словарь русского язика : около 57 000 слов / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – [18-е изд., стер.]. – М. : Рус. яз., 1986. – 797 с.
45. Александров А. С., Гришін С. П., Зейкан Я. П. Перехресний допит у суді – Навч.-практ. посіб. – К.: Алерта, 2014. – 528 с.
46. Уголовное преследование терроризма : монография / [В. А. Бурковская, Е. А. Маркина, В. В. Мельник и др.]. – М. : Юрайт, 2008. – 160 с.
47. Петрухин И. Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию : [монография] / Петрухин И. Л. – М. : Проспект, 2009. – 140 с.
48. Шейфер С. А. Доказательства и доказывание по уголовным делам: проблемы теории и правового регулирования / Шейфер С. А. – М. : НОРМА, 2009. – 125 с.
49. Клочков А. В. О некоторых тактических особенностях производства допроса в ходе судебного следствия / А. В. Клочков, С. А. Янин, С. Ю. Бирюков // Мировой судья. – 2010. – № 6. – С. 8–11.
50. Баранов А. А. Организационные вопросы привлечения специалиста стороной защиты / А. А. Баранов // Адвокат. – 2010. – № 2. – С. 14–20.
51. Александров А. С. К вопросу о предмете и пределах перекрестного допроса свидетеля, потерпевшего в суде, с участием присяжных заседателей / А. С. Александров, Е. В. Колузакова // Российский судья. – 2007. – № 3. – С. 17–20.
52. Леднев А. Е. К проблеме получения достоверных показаний свидетеля в уголовном суде / А. Е. Леднев // Проблемы юридической науки в исследованиях докторантов, адъюнктов и соискателей : в 2 ч. : [сб. науч. трудов. Вып. 11 / под ред. В. М. Баранова и М. А. Пшеничнова ; Нижегород. акад. МВД России]. – Н. Новгород, 2005. – Ч. 1. – С. 158–160.
53. Удалова Л. Д. Теоретичні засади отримання вербальної інформації у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / Л. Д. Удалова. – Київ, 2007. – 32 с.
54. Удалова Л. Д. Вербальна інформація у кримінальному процесі України : [монографія] / Удалова Л. Д. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 324 с.
55. Максимов В. С. Процесуальное обеспечение перехресного допроса на предварительном следствии / В. С. Максимов // Проблемы криминалистики, уголовного права и процесса : сб. науч. трудов / Юрид. фак-т. ОмГУ. – Омск, 2002. – Вып. 6. – С. 155–157.
56. Соловьев А. Допустим ли по УПК РФ перекрестный допрос при предварительном расследовании преступлений? / А. Соловьев // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 93–94.
57. Строгович М. С. Избранные труды : в 3 т. / Строгович М. С. ; отв. ред. А. М. Ларин. – М. : Наука, 1990. – Т. 3 : Теория судебных доказательств. – 1991. – 300 с.
58. Бабунич В. Суть та значення перехресного допиту. Процесуальні особливості проведення перехресного допиту при розгляді кримінальних справ в суді / В. Бабунич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2011. – Вип. 53. – С. 322–328.
59. Ожегов С. И. Словарь русского язика : около 57 000 слов / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – [18-е изд., стер.]. – М. : Рус. яз., 1986. – 797 с.
60. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : [в 4 т.] / Даль В. И. – М. : ГИЗ, 1955. - Т. 3 : П. – 1955. – 555 с.
61. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя. – М. : Политиздат, 1975. – 496 с.
62. Баршев Я. И. Основания уголовного судопроизводства, с применением к российскому уголовному судопроизводству / Баршев Я. И. – СПб. : тип. 2 Отд. собств. е. и. в. канцелярии, 1841. – 385 с.
63. Плетнев В. Д. Основные принципы военно-уголовного процесса / Плетнев В. Д. – СПб. : тип. В. Ф. Киршбаума, 1908. – 262 с.
64. Нор В. Т. Нравственное содержание принципов советского уголовного процесса / В. Т. Нор // Вестник Львовского университета. – Львов, 1983. – Вып. 22. – С. 81–88.
65. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А. М. ; НАВСУ. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
66. Коновалова Е. В. Нравственные начала советского судопроизводства / Е. В. Коновалова // Социалистическая законность. – 1984. – № 5. – С. 34–35.
67. Кузьмичев В. С. Система принципов следственной тактики / В. С. Кузьмичев // Криминалистика и судебная экспертиза : респ. межвед. сб. науч. и науч.-метод. работ. – К., 1993. – Вып. 46. – С. 26–33.
68. Михеенко М. М. Понятие и система принципов советского уголовного процесса / М. М. Михеенко // Проблемы правоведения : респ. межвед. науч. сб. – К., 1981. – Вып. 42. – С. 89–100.
69. Лукашова Е. А. Принципы социалистического права / Е. А. Лукашева // Советское государство и право. – 1970. – № 6. – С. 22–25.
70. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.
71. Галліган Д. Дж. Належне та справедливе ведення судового процесу. Дослідження з процедури провадження / Галліган Д. Дж. – Оксфорд : Кларендон Пресс, 1996. – 537 с
72. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса : в 2 т. / Строгович М. С. – М. : Наука, 1968–1970. – Т. 1 : Основные положения науки советского уголовного процесса. – 1968. – 468 с.
73. Принцип змагальності в кримінальному процесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/law/10608/
74. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей / Ратинов А. Р. – М. : Юрлитинформ, 2001. – 352 с.
75. Brown P. M. The ART JF Questioning. Thirty Maxims of Cross-examination / Brown P. M. – New-York : Macmillan Publishing Company ; London : Collier Macmillan Publishers, 1987. – 122 p.
76. Питерцев С. К. Тактические приемы допроса / С. К. Питерцев, О. А. Степанов. – СПб. : Санкт-Петерб. юрид. ун-т, 2006. – 280 с.
77. Профессиональные навыки юриста : Опыт практичекого обучения. – М. : Дело, 2001. – 416 с.
78. Сергеич П. Уголовная защита / Сергеич П. – М. : Юрайт, 2009. – 179 с.
79. Трунов И. Л. Искусство речи в суде присяжных : [учеб. – практ. пособ.] / И. Л. Трунов, В. В. Мельник. – М. : Высшее образование, 2009. – 662 с.
80. Александров А. С. О некоторых процессуальных правилах перекрестного допроса в уголовном суде / А. С. Александров, С. П. Гришин // Уголовное судопроизводство. – 2006. – № 4. – С. 25–30.
81. Суд присяжных : [пособ. для судей] / Л. Б. Алексеева, С. Е. Вицин, Э. Ф Куцова, И. Б. Михайловская ; науч. ред. С. Теймен. – М. : Российская правовая академия, 1994. – 134 с.
82. Уголовно-процессуальный кодекс Украины. – Х. : Неофит, 1997. – 231 с.
83. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : підписано в Римі, 4 лист. 1950 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2371.
84. Александров А. С. Перекрестный допрос в уголовном процессе / А. С. Александров, С. П. Гришин // Международные стандарты защиты прав человека и уголовное правосудие. – М., 2007. – С. 133–139.
85. Словник української мови : в 11 т. / [гол. ред.кол. І. К. Білодід]. ― К. : Наукова думка, 1970 – 1980. – Т. 9 : С. – 1978. – 916 с.
86. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» : чинне законодавство станом на 19 лист. 2012 р. : (офіц.. текст). – К. : ПАЛИВОДАА. В., 2012. – 382 с.
87. Словник української мови : в 11 т. / [гол. ред.кол. І. К. Білодід]. – К. : Наукова думка, 1970 – 1980. – Т. 10 : Т-Ф. – 1979. – 659 с.
88. Конин В. В. Тактика профессиональной защиты подсудимого в суде первой инстанции : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность» / В. В. Конин. – Калининград, 2003. – 17 с.
89. Козьяков І., Хруслова Л. Сутність тактики підтримання прокурором державного обвинувачення в умовах дії нового Кримінального процесуального кодексу України / Вісник Національної академії прокуратури України. ―№ 2. ― 2013. ― с. 56-59.
90. Субботин Е.А. Тактика общенадзорных действий прокурора: учеб. пособ. / Е.А. Субботин. – Х.: ИПКК, 1993. – 96 с.
91. Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні: наказ Генерального прокурора України №4_гн від 19 грудня 2012 року зі змінами і доповненнями // Офіційний веб_портал Генеральної прокуратури України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gp.gov.ua
92. Благодир В. С. Доказування в судових стадіях кримінального процесу у справах про одержання хабара : дис. канд. юрид. наук / В. С. Благодир. – К., 2012. – 231 с.
93. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини : Закон України від 17 лип. 1997 р. № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
94. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс] : прийнятий 16 груд. 1966 р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043&c=1.
95. Васьковский Е. В. Основные вопросы адвокатской этики / Васьковский Е. В. – СПб. : тип. Сойкина, 1895. – 46 с.
96. Барщевский М. Ю. Адвокатская этика / Барщевский М. Ю. – [2-е изд.]. – М. : Профобразование, 2000. – 312 с.
97. Шадрин B. C. Обеспечение прав личности при расследовании преступлений / Шадрин B. C. – М. : Юрлитинформ, 2000. – 232 с.
98. Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе / А. Ф. Кони // Кони А. Ф. Избранные произведения. – М., 1958. – Т. 1. – С. 27–61.
99. Милова И. Участие адвоката в следственных действиях / И. Милова // Советская юстиция. – 1996. – № 11. – С. 12–18.
100. Грошевий Ю. М. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевий, I. Є. Марочкін. – К. : Ін Юре, 1997. – 19 с. – (Б-чка «Нова Конституція України»
101. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа / Стефанюк В. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
102. Організація судової влади в Україні / за наук. ред. А. О. Селіванова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 112 с.
103. Русанова І. О. Проблеми організації суду присяжних в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій ; прокуратура та адвокатура» / І. О. Русанова. – Х., 2003. – 20 с.
104. Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III). ГА ООН від 10 груд. 1948 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів. – Амстердам–Київ, 1996. – С. 3–9.
105. Крашенников П. В. Новое уголовное судопроизводство ― надежная система гарантий прав граждан / П. В. Крашенников, Е. Б. Мизулина // УПК РФ : профессиональный комментарий Кодекса по главам. – М., 2002. – С. 3–13. – (Библиотечка «Российской газеты» ; Вып. № 5–6.)
106. Баев М. О. Уголовно-процессуальный кодекс РФ : науч.-практ. анализ основных достижений и проблем / М. О. Баев, О. Я. Баев. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 74 с.
107. Ароцкер Л. Е. Криминалистичиские методы в судебном разбирательстве уголовных дел : автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Л. Е. Ароцкер ; Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1965. – 44 с.,
108. Кисленко С. Л. Тактика судебного следствия и ее место в системе криминалистики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. Л. Кисленко ; Сарат. гос. акад. права. – Саратов, 2002. – 217 с.
109. Вільгушинський М. Й. Тактика судового слідства в системі криміналістики : монографія / М. Й. Вільгушинський; за ред. В. Ю. Шепітька. – X. : Право, 2010. – 168 с.
110. Когутич І. І. Теоретичні основи використання криміналістичних знань під час розгляду кримінальних справ у суді : автореф. дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / І. І. Когутич ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченко. – К., 2010. – 38 с.
111. Цыпкин А.Л. Судебное следствие и криминалистика // Социалистическая законность. – 1938. – № 12.
112. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / Коновалова В. Е. – Харьков : Консум, 1999. – 157 с.
113. Архів Личаківського районного суду. Кримінальна справа № №1/1312/181/12.
114. Глосарій з дисципліни криміналістика (словник криміналістичних термінів) (відповідно до вимог ЕСТS) / [уклад.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А.Журавель та ін.]. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – 96 с.
115. Гошовський М. І. Потерпілий у кримінальному процесі України / М. І. Гошовський, О. П. Кучинська. – К. : Юрінком, 1998. – С. 7.
116. Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі : [навч. посіб.] / Гловацький І. Ю. – К. : Атіка, 2003. – 352 с.
117. Русская правда // Российское законодательство Х-ХХ веков : в 9 т. / под ред. О. И. Чистякова. – М., 1984. – Т. 1 : Законодательство Древней Руси. – С. 64–73.
118. Сердюков П. П. Доказательства в стадии возбуждения уголовного дела : [учеб. пособ.] / Сердюков П. П. – Иркутск : Иркут. ун-т, 1981. – 86 с.
119. Макарь И. М. Процесс формирования показаний свидетеля / И. М. Макарь // Научная конференция профессорско-преподавательского состава Кишиневского государственного университета по итогам научно-исследовательской работы за 1971 г. – Кишинев, 1971. – С. 147–150.
120. Якуб М. Л. Показания свидетелей и потерпевших / Якуб М. Л. – М. : МГУ, 1968. – 128 с.
121. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Элькинд П. С. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1978. – 303 с.
122. Стахівський С. М. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі : [навч. посіб.] / Стахівський С. М. – К. : Олан, 2001. – 95 с.
123. Квинтилиан М. Ф. Двенадцать книг риторических наставлений. Ч. 2 / Квинтилиан М. Ф ; [пер. с лат. А. Никольского]. – СПб. : тип. Императорской Российской Академии, 1834. – 522 с.
124. Владимиров Л. Е. Психологическое исследование в уголовном суде [Текст] : монография / Л. Е. Владимиров. – М. : Т-во скоропеч. А. А. Левенсон, 1901. – 291 с.
125. Перлов И. Д. Уголовное судопроизводство в советском уголовном процессе / Перлов И. Д. – М. : Госюриздат, 1955. – 248 с.
126. Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе / А. Ф. Кони // Кони А. Ф. Собрание сочинений : в 8 т. – М., 1967. – Т. 4. – С. 33–69.
127. Насонов С. А. Судебное следствие в суде присяжных: законодательство, теория, практика : [учеб. пособ.] / Насонов С. А. – М. : Р. Валент, 2001. – 192 с.
128. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
129. Gary Slapper . The Law Explored: the art of cross-examination / Gary Slapper // The Тimes. – June 20. – 2007.
130. Ярков В. В. Гражданский процесс / В. В. Ярков. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 687 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yourlib.net/content/view/3975/53/
131. Уайнреб Л. Л. Отказ в правосудии. Уголовный процесс в США / Ллойд Л. Уайнреб ; под общ. ред. В. М. Николайчик (Предисл.) ; [пер. с англ. В. А. Власихина]. – М. : Юрид. лит., 1985. – 191 c.
132. Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США / Решетникова И. В. – Екатеринбург : УрГЮА, 1997. – 240 с.
133. Cross R. Evidence / by Rupert Cross. – [5-th. ed.]. – London : Butterworth, 1958.
134. Филиппов С. В. Судебная система США / Филиппов А. С. − М., Наука, 1980. − 177 с.
135. Уолкер Р . Английская судебная система / Р. Уолкер. – М., 1980. – 631 с.
136. Михайловская И. Б. О положении личности в англо-американском уголовном процессе / Михайловская И. Б. – М. : Госюриздат, 1961. – 99 с.
137. Катрич С.В., Катрич Ю. С.: Правовые основы менеджмента в России. Технология использования законодательства в деловом администрировании : [учеб. пособ.] / С. В. Катрич, Ю. С. Катрич. – М. : Дело, 2004. – 784 с.
138. Francis L. Wellman. The Art of Cross-Examination / Francis L. Wellman. – Martino Fine Books, 2012. – 235 с.
139. United States Code [Електронний ресурс] (Title 18). – Режим доступу : http://www.law.cornell.edu/ uscode/
140. «Indications of special crime» and «ordered the crime», defined in the Law of Evidence 1977 (KLD) to 21M.
141. Лоскутова Т. А. Дискредитация свидетеля как элемент перекрестного допроса в уголовном процессе США / Т. А. Лоскутова // Адвокат. – 2005. – № 11. – С. 82–85.
142. Деніел Джон Мідор Суди в Сполучених Штатах. — К., 1991
143. Лоскутова Т. А. Свидетель и его показания в уголовном процессе Англии и США : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовное право и криминалистика ; Судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Т. А. Лоскутова. – М., 2005. – 24 с.
144. Бернам Уильям Правовая система США. 3-й выпуск / Уильям Бернам. – М. : Новая юстиция, 2006. – 1216 с.
145. Судебные доказательства в американском уголовно-процессуальном праве / [Имвинкельрайд Э. Дж. и др. ; пер. с англ. И. Гаврилова]. – М. : Прогресс, 1983. – 158 с.
146. Власихин В. А. Основные черты правовой системы США [Електронний ресурс] / В. А. Власихин // Россия и Америка в ХХІ веке : электронный науч. журнал. – Режим доступу : http://www.rusus.ru/?act=read&id=62
147. Cieslak M. Polska procedura karna. Podstawowe zalozenia teoretyczne / Cieslak M. – Warszawa, 1984. – P. 81–82.
148. Орлова О. В. Социально-правовой механизм реализации и защиты прав и свобод личности в гражданском обществе / О. В. Орлова // Государство и право. – 2008. – № 7. – С. 71 –75.
149. Уголовно-процессуальный кодекс Франции 1958 года / [предисл. канд. юрид. наук С. В. Боботова, В. И. Каминской. – М. : Прогресс, 1967. – 323 с.
150. Мелешко Н. П., Тарло Є. Г. Кримінально-правові системи Росії і зарубіжних країн. – М.: Юрлітінформ, 2002. .
151. Смирнов А. В. Модели уголовного процесса / Смирнов А. В. – СПб. : Наука ; Альфа, 2000. – 345 с.
152. Зайцев О.А. Государственная защита участников уголовного процесса / В. Н. Бутов. – М. : Экзамен, 2002. – 512 с.
153. Бутов В. Н. Уголовный процесс Австрии / Бутов В. Н. – Красноярск : Краснояр. ун-т, 1988. – 193 с.
154. Чельцов–Бебутов М. А. Курс уголовно-процессуального права / М. А. Чельцов–Бебутов. – СПб. : Равенна ; Альфа, 1995. – 846 с.
155. Москвич Л. Н. Типология судебных систем / Л. Н. Москвич // Проблеми законності : [академ. зб. наук. пр. / відп. ред. В. Я. Тацій]. – Х., 2011. – Вип. 114. – 257 с.
156. Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України : лист Вищого Спеціалізованного Суду України № 223-1446/0/4-12 від 5 жовт. 2012 р. / Вищий спеціалізовий суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. – К., 2012. – 20 с.
157. Півненко В. Проект нового Кримінально-процесуального кодексу України: невдачі і прорахунки / В. Півненко // Вісник прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 34–40.
158. Лобойко Л. Про «ворогів» українського кримінального процесу / Л.Лобойко // Вісник прокуратури. – 2011. – № 3. – С. 82–88
159. Александрова С. А. Понятие и система судебных действий в уголовном судопроизводстве Российской Федерации / С. А. Александрова // Вестник Воронежского государственного университета. Серия право. – Воронеж, 2009. – № 2. – С. 407–415.
160. Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве / Сафин С. Ш. ; науч. ред. В. П. Малков. – Казань : Казан. ун-т, 1990. – 160 с.
161. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : [монографія] / Весельський В. К. – К. : Правник – НАВСУ, 1999. – 126 с
162. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах // Офіційний вісник України. –2005. – № 44. – Ст. 2824.
163. Про судовий розгляд в провадженні у першій інстанції відповідно до нового КПК [Електронний ресурс] : інформаційний лист Вищого Спеціалізованого суду України від 5 жовт. 2012 р. № 223-1446/0/4-12 / Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v1446740-12.
164. Российское законодательство Х-ХХ в. в. : тексты и коммент. : [в 9 т.] / под общ. ред. О. И. Чистякова. – М. : Юрид. лит., 1984– . – Т. 4 : Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986. – 512 с.
165. Щербина П. Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине / Щербина П. Ф. – Львов : Вища школа, 1974. – 191 с.
166. Соборное уложение 1649 года. Текст. Комментарии. – Л. : Наука, 1987. – 448 с.
167. Краткоски П., Уодкер Д. Уголовное правосудие в США / Краткоски П., Уодкер Д. – М., ВНИИ МВД РФ, 1989. – 249 с.
168. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Кримінального процесуального кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42312
169. Баганець О. Міфи нового КПК [Електронний ресурс] / О. Баганець // Юридичний вісник України. – Режим доступу : http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/.
170. Фесенко Л. І. Правова природа роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ / Л. І. Фесенко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса, 2011. – Вип. 59. – С. 39–46.
171. Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США / Решетникова И. В. – Екатеринбург : УрГЮА, 1997. – 240 с.
172. Аптекман А. Показания с чужих слов [Электронный ресурс] / А. Аптекман // Израильское право и законодательство. – Режим доступа : http://pravo.israelinfo.ru/articles/ugp/1097.
173. Гэст С. Правило о недопустимости использования в качестве доказательства свидетельства со слов других лиц / С. Гэст // СССР – Англия: юстиция и сравнительное правоведенье : материалы советско-английского симпозиума. – М., 1986. – С. 126–136.
174. Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США / И. В. Решетникова. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997. – 240 с.
175. Терновский Н. А. Юридические основания к суждению о силе доказательств и мысли из речей Председательствующего по уголовных делам [Электронный ресурс] : [пособ. для юристов-практиков и присяжных заседателей] / Терновский Н. А. – Тула : тип. В. Н. Соколова, 1901 / Юридический виртуальный клуб «Ex Jure». – Режим доступа : http://ex-jure.ru/law/news.php?newsid=1099
176. Руденко М. П. До питання про проведення перехресного допиту особи, яка дає показання з чужих слів у кримінальному провадженні [Електронний ресурс] / М. П. Руденко // Актуальна юриспруденція. Юридичні науково-практичні Інтернет-конференції. – Режим доступа : http://www.legalactivity.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=429%3A140213-20&catid=64%3A5-0313&Itemid=79&lang=ru.
177. Marroney G. Electronic Filing vs. Court Paper Culture / G. Marroney, B. Roper // Proceedings of the Court Technology Conference 9. – Seattle, 2003. – P. 56.
178. Когутич І. І. Криміналістичні знання, їх сутність і потреба розширення меж використання : [монографія] / Когутич І. І. – Львів : Тріада плюс, 2008. – 420 с.
179. Маланюк А. Г. Провадження у кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук / Маланюк Андрій Григорович. – Львів, 2004. – 237 с.
180. Сегай М. Сучасна парадигма інформатизації судочинства і питання захисту прав і законних інтересів учасників кримінального процесу / М. Сегай // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2000. – № 4 (27). – С. 190–198.
181. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів [Текст] : монографія / В. Т. Маляренко. − К. : Юрінком Інтер, 2005. − 512 с.
182. Мурадов В. Проблеми використання відеоконференцзв’язку на сучасному етапі розвитку техніко-криміналістичного забезпечення судового розгляду кримінальних справ / В. Мурадов // Право України. – 2011. – № 7. – С. 235–241.
183. Морозов А. В. Результаты работы ХІУ Коллоквиума Комитета экспертов Совета Европы по информационным технологиям и праву / А. В. Морозов, И. С. Полопанова // Информатизация правоохранительных систем : сб. тр. ІХ Междунар. науч. конф., (7-8 июня 2000 г., Москва). – М., 2000. – С. 38–44.
184. Ширіна С. А. Дистанційний судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані із безпекою дорожнього руху / С. А. Ширіна // Митна справа. – 2011. – № 6 (78), ч. 2, кн. 1. – С. 260–265.
185. Шаповалов А. Видеоконференция – как услуга [Электронный ресурс] / А. Шаповалов. – Режим доступа : http://leaterplus.com.ua/ru/arenda_docs/712/detail.php?ID=236.
186. Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відео конференції під час судового засідання (кримінального провадження) [Электронный ресурс] : наказ ДСАУ від 15 лист. 2012 р. № 155 // Закон і бізнес. – 2012. – № 48 (1087). – 1–12 грудня. – Режим доступу : http://zib.com.ua/ua/13028-nakaz_dsau_vid_15112012_155_pro_zatverdzhennya_instrukcii_pr.html.
187. Богданов Л.Технічна фіксація судових процесів : системний підхід до розвитку комп’ютерних технологій та інформаційних ресурсів. / Л. Богданов, О. Рудницький // Юридичний журнал. – 2002. – №2. – С. 84-85.
188. Пилипенко В.В. Експериментальна система автоматизованого стенографування українського мовлення / В. В. Пилипенко , В. В. Робейко // Обробка сигналів і зображень та розпізнання образів : Дев'ята Всеукраїнська міжнародна конференція. – К., 2008. – С. 73-76.
189. Кривонос Ю. Г. Автоматизированная система стенографирования / Ю. Г. Кривонос, Ю. В. Крак, О. В. Бармак, О. С. Загваздін // Штучний інтелект. – 2009. – №3. – С. 228-233.
190. Дем’янчук В. А. Фіксація інформації при розгляді кримінальної справи у суді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність” / В. А. Дем’янчук. – К., 2009. – 22 с.
191. Мальцев В. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : [Учебное пособие для студентов-заочников] / Мальцев В. А. − Воронеж: Издательство Воронежского государственного университета, 2011. − 328 с.
192. Cossins, «cross-examination in Tests Sexual Assault: Safeguard evidence or capacity to confuse? (2009) 33 Melbourne University Law Review 68. – P. 99–101.
193. United States Code (Title 18) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.law.cornell.edu/ uscode/
194. Friedman N. and Jones M. Children Giving Evidence of Sexual Offences in Criminal Proceedings: Special Measures in Australian States and Territories (2005). – 168 p.
195. Victorian Commission for Legal Reform, sexual crimes: final report (2004) [4.122]. See also Queensland Law Reform Commission, The Receipt of Evidence by Queensland Courts: The Evidence of Children, Report 55 (Part 2) (2000).
196. Criminal Procedure Code 1986 (NSW) with 294A (4) Evidence (different positions) 1991 (ACT) to 38D (5). The NSW legislation does not accord with the conclusion of the NSWLRC which had recommended that the person appointed to conduct the cross-examination should be the legal representative for the accused for the purposes of that cross-examination: see New South Wales Law Reform Commission, Questioning of Complainants by Unrepresented Accused in Sexual Offence Trials, Report No one hundred and one (2003), [5.38], Rec 7.
197. Evidence Act 1929 (SA) s 13B(2)(b).
198. Consultation Paper, Proposal 18–14.
199. Commissioner for Children (Tas), Submission FV 62, 1 June 2010.
200. Werchick, Cal. Preparation and Trial (2nd ed. 1974) § 151 p. 759.
201. Лігостаева Н. Новий КПК – плюси та мінуси [Електронний ресурс] / Н. Лігостаева. – Режим доступу : http://blogs.korrespondent.net/users/blog/vmusatenko/a59048.
202. Баганець О. Переваги та недоліки нового КПК. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до нового КПК України [Електронний ресурс] / О. Баганець. – Режим доступу : http://www.yurincom.com/ua/consultation/faq/?id=10787.
203. Шпаков А. М. Переваги та недоліки нового КПК України (аналіз існуючих точок зору за матеріалами, надрукованими в пресі) [Електронний ресурс] / А. М. Шпаков. – Режим доступу : http://www.corp-lguvd.lg.ua/d130121.html.
204. Примаченко О. КПК: умовно прогресивний кодекс [Електронний ресурс] / О. Примаченко // Дзеркало тижня. Україна – Режим доступу : http://zn.ua/LAW/upk_uslovno_progressivnyy_kodeks__-101310.html.
205. Стоянов А. Новий КПК: плюси і мінуси [Електронний ресурс] / А. Стоянов // Дзеркало тижня. України. – 2012 – № 15 – Режим доступу : http://dt.ua/LAW/noviy_kpk_plyusi_i_minusi_-100879.html.
206. Результати соціологічного