Бен Жедду Адель Бен Ларбі. Корекція порушень статодинамічної постави молодших школярів засобами фізичного виховання

brief description

Бен Жедду Адель Бен Ларбі. Корекція порушень статодинамічної постави молодших школярів засобами фізичного виховання : Дис... канд. наук: 24.00.02 2007

БЕН ЖЕДДУ АДЕЛЬ БЕН ЛАРБІ. Корекція порушень статодинамічної постави молодших школярів засобами фізичного виховання.— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02. — Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. — Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена питанням організації процесу фізичного виховання молодших школярів із порушеннями кінематики ходьби і біогеометричного профілю постави. У роботі проведено аналіз результатів біомеханіки ходьби і порушень біогеометричного профілю постави 170 дітей молодшого шкільного віку за допомогою антропометричних, біомеханічних методів дослідження в умовах педагогічного експерименту.
У роботі вперше встановлено, що у дітей із порушеннями просторової організації тіла знижені показники швидкості ЦМ нижніх кінцівок і ЗЦМ тіла при виконанні природної локомоції. Наслідком зниження показників швидкості ЗЦМ тіла у дітей, які мають порушення просторової організації тіла, є збільшення тривалості окремих фаз подвійного кроку ходьби. На підставі виявлених порушень біометричного профілю постави і показників біомеханіки ходьби молодших школярів розроблено корекційно-оздоровчу програму, що дозволяє за допомогою фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості впливати на просторову організацію тіла і кінематику природної локомоції; розширено і доповнено інформаційну базу даних, що характеризують особливості фізичного розвитку і біомеханіку ходьби дітей молодшого шкільного віку.
Апробовано корекційно-оздоровчу програму порушень біомеханіки природної локомоції і просторової організації тіла молодших школярів, що може використовуватися як у процесі організованих занять із фізичної культури у школі, так і самостійно.
Основні результати роботи випроваджено у практику навчального процесу загальноосвітньої школи і Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Ключові слова:фізичне виховання, статодинамічна постава, біомеханіка ходьби, школярі.

Обґрунтування, оцінка й аналіз сучасних джерел літератури дозволяють зробити висновок про те, що питання корекції порушень статодинамічної постави молодших школярів до сьогодні, на жаль, не знаходять потрібного відображення в теорії й методиці фізичного виховання. Експериментальні дослідження в цій галузі присвячені, в основному, дослідженням методичних особливостей організації корекційно-профілактичних заходів при порушеннях постави. У зв’язку з цим актуальним і доцільним є впровадження у процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку сучасних корекційно-профілактичних програм із урахуванням індивідуальних особливостей порушень біомеханіки ходьби і просторової організації тіла.
У результаті проведення досліджень установлено, що статодинамічна постава характеризується вертикальним положенням тіла, що знаходиться у рівновазі і зміною в динаміці пози, і положення тіла з плином часу. При цьому вертикальне положення тіла дітей шкільного віку з системних позицій оцінюється як певна гармонія взаємопов’язаних просторових характеристик їхнього тіла.
Динаміка формування просторової організації тіла молодших школярів носить поступальний і нерівномірний характер. Виявлено періоди максимальних і мінімальних темпів приросту масо-зростових показників, розмірів біоланок верхніх і нижніх кінцівок, центрів мас біоланок тіла школярів. Із усіх обстежених дітей лише 24 % мали поставу, що відповідає нормі. Визначення характеру порушень біогеометричного профілю постави дозволило встановити, що у молодшому шкільному віці найрозповсюдженішим типом порушення є кругла спина — 30 %. Наступні отримані результати ранжуються таким чином: сколіотична постава — 22 %, кругло-ввігнута — 16 %, плоска — 6 %, плоско-ввігнута — 2 %.
Порушення просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку впливає на кінематичну структуру ходьби. Так, наприклад, тривалість подвійного кроку ходьби дітей, які мають порушення просторової організації тіла, більші ніж у здорових дітей у середньому на 0,3 с. Окрім того, у цих самих дітей спостерігається зменшення довжини кроку лівої та правої ніг на 0,11 м, що і пояснює зниження показників горизонтальної складової і результуючої швидкостей нижніх кінцівок, а також ЗЦМ тіла під час виконання циклу подвійного кроку.
Запропоновано програму корекції порушень статодинамічної постави школярів, яку, як показали результати проведених досліджень, доцільно проводити за даними обстеження біомеханіки ходьби (просторових, часових та просторово-часових характеристик), біогеометричного профілю постави (кута, утвореного вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і отвір вушної раковини; кута, утвореного горизонталлю й лінією, що з'єднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідного виступу; кута, утвореного вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5) та опорно-ресорних властивостей стопи (плесновий та п’ятовий кути).
Ефективність пропонованої програми успішно апробовано в педагогічному експерименті, що підтверджується даними статистичного аналізу отриманих результатів. Так, аналіз кінематичної структури ходьби дітей експериментальної групи свідчить про зменшення тривалості фази подвійної опори як при лівій, так і при правій опірних ногах у середньому на 0,02 с (P < 0,05); зменшення показника, що характеризує момент вертикалі тулуба у фазі подвійної опори при опорі на лівій (36,13 %) і правій (36,59 %) ногах, збільшенні результуючої швидкості ЗЦМ у фазі подвійної опори при лівій опірній нозі у середньому на 0,016 мс1(P < 0,05); у той самий час у випробовуваних контрольної групи спостерігалося покращення таких показників: скоротилася тривалість фази подвійної опори при лівій опірній нозі у середньому на 0,01 с і зменшився показник моменту вертикалі у фазі подвійної опори у середньому на 1,71 % (P > 0,05).

Застосування розробленої програми, спрямованої на покращення опорно-ресорних властивостей стопи молодших школярів, із використанням спеціальних фізичних вправ різної біомеханічної спрямованості сприяло попередженню опускання поздовжніх склепінь та укріпленню м’язово-зв’язкового апарату стопи школярів, що у цілому позитивно вплинуло на стан стато-локомоторної функції стопи школярів. Так, у дітей експериментальної групи висота медіального склепіння стопи за період проведення педагогічного експерименту збільшилась у середньому на 4,74 % (P < 0,05), у той самий час у контрольній групі було зареєстровано збільшення показника, що вивчається, на 0,52 % (P > 0,05).
Про ефективність розробленої нами програми свідчать показники покращення біогеометричного профілю постави учнів. Так, аналіз сагітального профілю постави дітей експериментальної групи вказує на зменшення кута, утвореного вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С7і остистий відросток хребця L5у середньому на 9,51 % (P < 0,05); кут, утворений вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С7та отвір вушної раковини, зменшився у середньому на 22,64 % (P < 0,05); а кут, утворений горизонталлю і лінією, що з’єднує найбільш виступаючу точку лобної кістки і підборідний виступ, збільшився у середньому на 2,3 % (P < 0,05). У дітей контрольної групи спостерігалось статистично достовірне зменшення лише кута, утвореного вертикаллю і лінією, що з’єднує остистий відросток хребця С7і отвір вушної роковини, у середньому на 6,93 % (P < 0,05).
Проведені дослідженні показали, що експериментальна корекційно-профілактична програма фізичного виховання, яка вміщує методичні й організаційні підходи до корекції порушень просторової організації тіла, враховує кількісні ознаки порушень статичної і динамічної постави у дітей молодшого шкільного віку, допомагає більш ефективній корекції порушень просторової організації тіла і біомеханіки ходьби. Отримані дані свідчать, що при правильній організації фізичного виховання школярів процес їх розвитку сприяє не лише попередженню функціональних порушень опорно-рухового апарату, а й гармонійному фізичному розвитку й удосконаленню локомоторної функції.

Перспективи наступних досліджень проблеми пов’язані з розробкою науково обґрунтованої технології корекції порушень статодинамічної постави молодших школярів із урахуванням динамічних характеристик.