Бердник Ольга Володимирівна. Основні закономірності формування здоров'я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією

brief description

Бердник Ольга Володимирівна. Основні закономірності формування здоров'я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією: дисертація д-ра мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2003

Бердник О.В."Основні закономірності формування здоров'я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією". Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01.-гігієна (медичні науки) Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена розробці наукових засад системи динамічного спостереження та управління процесом формування здоров’я дитячого населення, що проживає в умовах впливу комплексу несприятливих факторів навколишнього середовища.
На основі виявлених закономірностей формування здоров’я дитячого населення, яке проживає в регіонах України з різною екологічною ситуацією, розроблена концептуальна модель управління здоров’ям дитячого населення з урахуванням впливу несприятливих екологічних умов та науково обґрунтовані концептуальні принципи організації медико-екологічного моніторингу "Навколишнє середовище - здоров'я дитячого населення".
В результаті проведених багаторівневих епідеміологічних досліджень: отримана просторово-часова характеристика стану здоров’я дітей, розрахований ризик для здоров’я, пов’язаний з дією чинників навколишнього середовища на популяційному та індивідуальному рівнях.

Розроблена концептуальна модель управління здоров’ям дитячого населення, що проживає у несприятливих екологічних умовах, яка передбачає перебудову керуючої системи на основі виявлення та урахування пріоритетних здоров’яформуючих факторів, закономірностей формування і механізмів зміни здоров’я дітей на популяційному та індивідуальних рівнях.
Розроблено методику комплексного дослідження стану здоров'я дитячого населення, основану на вивченні з позицій системного підходу процесів формування захворюваності та порушень функціонального стану організму і його фізичного розвитку, застосування якої дозволяє отримувати просторово-часову характеристику здоров'я дітей з урахуванням впливу зовнішніх чинників і прогнозувати зміни показників здоров'я.
В умовах населених місць чинники навколишнього середовища в реально існуючих концентраціях не проявляють своєї специфічної дії. Аналіз причинно-наслідкових залежностей між чинниками довкілля та показниками здоров'я свідчить, що в основі негативних змін в здоров'ї лежать неспецифічні реакції, проявом яких є порушення регуляторних систем організму, зниження його резистентності. Результатом цього в епідеміологічних дослідженнях є збільшення частоти гострих (зокрема, ГРІ) та хронічних видів патології.
Аналіз частоти хронічної патології у дітей, що проживають у різних екологічних умовах, показав, що найвищі рівні захворюваності реєструються в мікрорайонах, прилеглих до місць розташування метеолокаторів (29,77±1,49 випадків на 100 дітей). Вірогідно нижчі рівні відмічаються в мікрорайонах біля промислових підприємств (24,49±0,77) та біля автомагістралей (18,08±0,59).
Чутливість організму дітей до впливу чинників довкілля залежить від віку і статі дитини. Порівняльний аналіз захворюваності дітей різного віку, що проживають у мікрорайонах, прилеглих до великих промислових підприємств, і прилеглих до автомагістралей, показав, що різниця в рівнях загальної захворюваності дітей двох груп мікрорайонів поступово зростає із збільшенням віку дітей: у 2-5 років вона становить для загальної захворюваності +0,7% (t=0,44); у 6-7 років відповідно +1,3% (t=0,56); у 8-10 років - +24,8% (t=9,50); 11-13 років - +30,5% (t=7,67). Це пов'язано з накопиченням захворюваності, що, в свою чергу, обумовлено фізіологічною кумуляцією негативних ефектів впливу чинників навколишнього середовища.
Середня кількість додаткових випадків захворювань, що формуються при підвищенні забруднення довкілля у дівчат перевищує аналогічні показники у хлопців. Виявлені відмінності призводять до того, що статистично достовірне зростання рівня захворюваності відмічається у дівчат при більш низьких рівнях забруднення. Зокрема, статистично значуще зростання рівня розповсюдженості хвороб нервової системи і органів чуття спостерігається у дівчат при вмісті диоксиду сірки в атмосферному повітрі на рівні 4 ГДК, а у хлопців - 6 ГДК; хвороб крові та кровотворних органів відповідно при 5 та 8 ГДК.
При аналізі матеріалів про здоров'я дітей з розподілом по статі виявлено, що різниця в захворюваності двох сукупностей (по місцю проживання) у дівчат значно більша, ніж у хлопців і складає, наприклад, для хвороб органів дихання +24,9% і +6,0% відповідно; для загальної захворюваності: +16,0% та +4,0%. Враховуючи однорідність та ідентичність обстежених контингентів дитячого населення різних мікрорайонів (по багатьом соціальним та ін. показникам), виявлені розбіжності дозволяють говорити про більшу вагу екологічних чинників для формування здоров'я дівчат, ніж хлопців, тобто, проживання в несприятливих екологічних умовах має більш вагомі негативні наслідки для дівчат.
Перелік факторів, що впливають на формування рівня розповсюдженості окремих видів патології, практично не залежить від віку та статі дитини, а пов'язаний з етиопатофізіологічними особливостями цих захворювань.
Аналіз втрат здоров'я дітей показав, що умовно у 150 дітей з кожної тисячі рівень здоров'я може бути підвищений за рахунок медичних, соціально-економічних та інших заходів. При цьому, в мікрорайонах, прилеглих до великих промислових підприємств, поліпшення стану здоров'я 42 дітей з кожної тисячі можна досягти шляхом проведення природоохоронних заходів.
Розрахунок показників відносного ризику (ВР) формування хронічної патології показав, що проживання на територіях, прилеглих до промислових підприємств, підвищує імовірність розвитку хронічних хвороб у дітей у 1,5 рази. Наявність у дитини медико-біологічних та соціальних факторів ризику також підвищує імовірність виникнення хронічних захворювань (ВР=2,2).
Визначена висока інформативність комплексних показників здоров'я, таких як розподіл дітей на групи здоров'я (і комплексу показників, обчислених на цій основі - фонд і втрати здоров'я дитячого населення) і інтегрального індексу захворюваності з точки зору оцінки впливу навколишнього середовища на здоров'я населення. Їх застосування дозволяє робити порівняльну оцінку різних, з екологічної точки зору, територій; стежити за динамікою змін в здоров'ї і порівнювати з динамікою змін у стані навколишнього середовища; визначати та порівнювати ризик для здоров'я населення, пов'язаний з дією різних здоров'яформуючих чинників. Зазначений комплекс показників може бути рекомендований для використання на першому етапі скринінгу при проведенні робіт в галузі епідеміології навколишнього середовища, а також для моніторингу "Навколишнє середовище - здоров'я населення".

Розроблені шкали для оцінки індивідуального ризику формування гострої та хронічної патології у дітей, які дозволяють дати кількісну оцінку ступеню імовірності формування захворювань у кожної дитини в залежності від наявності у неї медико-біологічних або соціальних факторів ризику, проживання в умовах забрудненого навколишнього середовища, віку, статі тощо.