Берестецька Наталія Володимирівна. Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін

brief description

Берестецька Наталія Володимирівна. Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін : Дис... канд. наук: 13.00.04 2009

Берестецька Н. В. Підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Хмельницький, 2008.
Дослідження присвячене підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін. У роботі детально проаналізовано категорію професійного спілкування, уточнено його особливості, вивчено бар’єри професійного спілкування та з’ясовано етапи їх подолання, а також виділено дві групи критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування: суб’єктні та об’єктні.
У результаті проведеного дослідження розроблено та обґрунтовано модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін та експериментально перевірено її ефективність.

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що професійне спілкування офіцерів-прикордонників це процес налагодження контактів між суб’єктами, поєднаними спільною метою, предметом, завданням, умовами та специфікою професійної діяльності. У ході дослідження визначено та систематизовано особливості професійного спілкування офіцерів-прикордонників. До них належать: нормативність, обов’язковість, екстремальність, нестандартність, відповідальність, управління персоналом, використання іноземної мови, опосередкованість, динамічність, наявність бар’єрів, семіотична спеціалізація, адекватність, використання професіоналізмів, моральність.
На основі результатів теоретичних пошуків встановлено, що під час професійного спілкування офіцерів-прикордонників виникають бар’єри професійного спілкування абсолютні чи відносні перешкоди взаєморозуміння, які є причиною конфліктів. Бар’єри професійного спілкування частіше всього виникають на шляху передачі адекватної інформації. У процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників виділено бар’єри професійного спілкування, подолання яких відбувається за декількома етапами: цільовий, діагностичний, змістовий та аналітичний. Цільовий етап реалізується за умов визначення номенклатури цілей діяльності викладача ВВНЗ; діагностичний включає методику діагнозу наявності бар’єрів професійного спілкування; змістовий представлений системою завдань, спрямованих на розвиток важливих компонентів індивідуальності курсанта; аналітичний передбачає аналіз дій та досягнутих результатів.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури удосконалено дві групи критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування: суб’єктні та об’єктні. Суб’єктні критерії пов’язані з діяльністю курсантів. До них відносяться успішність, рівень формування індивідуальних психологічних якостей, мотивація до професійної діяльності комунікативного спрямування, професійні комунікативні навички. До об’єктних критеріїв належить професійна компетентність викладача та кількість бар’єрів професійного спілкування. Визначено рівні прояву цих критеріїв: високий, середній, достатній, низький. На основі сумарності суб’єктних та об’єктних критеріїв обчислено реальну готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Аналіз реального стану готовності курсантів до професійного спілкування свідчить про недостатній рівень підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у цьому напрямку. У більшості майбутніх офіцерів-прикордонників рівень реальної готовності до професійного спілкування за суб’єктними та об’єктними критеріями має низькі показники.
У ході дослідження з’ясовано, що на процес підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін найбільш суттєвий вплив мають дві групи методів психологічного впливу (переконання, навіювання, наслідування, сугестія) та активної педагогічної взаємодії (дискусія, ігри та спеціальні ситуації). Виокремленні групи методів були реалізовані за допомогою таких прийомів: артистизм педагога, вербальні та невербальні засоби комунікації, чіткість визначення вимог, стиль спілкування, темперамент, гумор. Комбінування педагогічних, методів, прийомів дозволяє викладачеві створити та використовувати інструменти навчання, які є вправами. Інструменти навчання забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін.
Для підвищення рівня готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування розроблено та обґрунтовано модель організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін на основі впорядкованого алгоритму педагогічних дій, які забезпечують досягнення педагогічних інтенцій (рис. 1). У структуру моделі входять мета, попередня діагностика готовності курсантів до професійного спілкування, постановка основних завдань, організація навчально-виховного процесу щодо підготовки майбутніх офіцерів до професійного спілкування; критерії готовності до професійного спілкування, та рівні прояву критеріїв готовності до професійного спілкування, підсумкова діагностика, результат.
Під час перевірки дієвості моделі організації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування у процесі навчання гуманітарних дисциплін доведено, що її реалізація суттєво підвищує рівень готовності курсантів до професійного спілкування. Формувальний експеримент засвідчив, що в курсантів ЕГ спостерігалася позитивна динаміка у формуванні професійних комунікативних навичок. Кількість курсантів з високим рівнем сформованості навичок зросла в КГ на 0,51%, в ЕГ на 7,87%. Рівень готовності майбутніх офіцерів-прикордонників у КГ достовірно не змінився, в ЕГ кількість курсантів з високим рівнем готовності збільшилася у 3,43 рази, у свою чергу з низьким рівнем, зменшилася у 3,26 рази. Істотність та достовірність результатів доведено показниками нульової гіпотези та F-критерію.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійного спілкування. Подальші наукові пошуки можуть бути розгорнуті в галузі використання соціально-педагогічного тренінгу як чинника підвищ