Бевзенко Ольга Володимирівна. Пенсійне страхування в аграрному секторі агропромислового комплексу

brief description

Бевзенко Ольга Володимирівна. Пенсійне страхування в аграрному секторі агропромислового комплексу : дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. — К., 2006. — 240арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 196-212

Бевзенко О.В. Пенсійне страхування в граному секторі АПК. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 Фінанси, грошовий обіг та кредит. Національний науковий центр Інститут аграрної економіки”, Київ, 2006.
Розглянуто теоретико-методологічні основи та методичні підходи щодо пенсійного страхування в Україні. Визначено основні етапи розвитку пенсійного страхування, в тому числі в сільському господарстві, та охарактеризовані притаманні їм риси.
Проаналізовано джерела формування та порядок використання коштів Пенсійного фонду. Виявлено, що власних коштів фонду недостатньо для відповідного фінансування пенсій. Визначено вплив заробітної плати та інших доходів, а також страхового стажу на розмір майбутньої пенсії застрахованих осіб.
Розраховано навантаження по сплаті внесків до Пенсійного фонду сільськогосподарськими підприємствами, в тому числі фермерськими господарствами. Запропоновано варіанти сплати внесків сільськогосподарськими підприємствами.
Виявлено неузгодженість та недостатню наукову обґрунтованість окремих норм чинного законодавств, зокрема, нормативних і законодавчих документів. Визначено основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади пенсійного страхування, проведено комплексний аналіз механізму пенсійного страхування з урахуванням макропоказників та розроблено основні напрями удосконалення і подальшого реформування пенсійного страхування, зокрема в сільському господарстві. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки.

Обґрунтовано необхідність зміни концепції пенсійного страхування в аграрному секторі АПК, зумовлена такими чинниками: недосконалістю та неузгодженістю законодавчо-нормативних документів щодо норм, принципів, умов регулювання пенсійного страхування; обтяжливою системою нарахування та сплати коштів до фондів соціального страхування для роботодавців, а також невизначеністю бази нарахування страхових внесків; значно нижчими розмірами заробітної плати в сільському господарстві порівняно з іншими галузями економіки країни; меншою тривалістю життя сільських жителів порівняно із міськими; особливостями формуванням трудового потенціалу в аграрному секторі та недостатнім забезпеченням кваліфікованими робітничими кадрами і спеціалістами порівняно з іншими галузями народного господарства та ін.
Доведено, що категорія пенсійне страхування” вужча порівняно з категорією пенсійне забезпечення”. В процесі розвитку відбувається трансформація однієї категорії в іншу, в зв’язку з чим вони набували певних відмінностей. Вивчені особливості фінансового механізму пенсійного страхування та пенсійного забезпечення, що зумовлені різними формами мобілізації коштів (накопичення капіталу та перерозподіл коштів в межах поколінь), та їх спрямування на відповідні виплати, а також у застосуванні різних фінансових інструментів та фінансових індикаторів.
Виявлена позитивна динаміка зміни розміру доходів сільськогосподарських працівників. При цьому встановлено, що розмір заробітних плат працівників аграрних підприємств нижчий від розміру заробітних плат працівників, зайнятих в інших галузях економіки вдвічі. Виявлено диференціацію щодо порядку розрахунку пенсій за різними законодавчими документами.
До об’єктивних чинників, які впливають на розвиток пенсійного забезпечення в Україні слід віднести: рівень розміру заробітної плати та інших доходів, які є основним джерелом формування коштів на виплату пенсій; наявність додаткових джерел надходжень до бюджету Пенсійного фонду; зміна кількості працюючих, пенсіонерів та кількості осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах; зміна розмірів ставок страхових внесків; інфляційні процеси; рівень смертності та народжуваності; рівень зайнятості та безробіття.
Основними показниками, за якими розраховується розмір пенсії, є коефіцієнт страхового стажу та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи. Обґрунтовано вплив суми доходів (заробітних плат) та тривалості страхового періоду на розмір пенсії за віком.
За проведеними розрахунками щодо навантаження зі сплаті внесків до Пенсійного фонду сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами виявлено: а) збільшення навантаження зі сплаті внесків з 2005 р.; б) у нерентабельних (або низькорентабельних), але великоземельних сільськогосподарських підприємствах навантаження від сплати пенсійних внесків більше, ніж у рентабельних, але з меншими площами земель; в) низьку питому вагу фонду оплати праці з нарахуваннями у виручці та валових витратах підприємства; г) у фермерських господарствах рівень сплати внесків до Пенсійного фонду вищий, порівняно з іншими сільськогосподарськими підприємствами; д) недостатність сплачених коштів сільськогосподарських товаровиробників у дохідній частині бюджету Пенсійного фонду недостатньо для проведення відповідних виплат пенсіонерам.
На основі вивченого зарубіжного досвіду запропоновано ставку внесків для сільськогосподарських підприємств до Пенсійного фонду у складі єдиного соціального внеску або як окремого внеску. Обґрунтовано необхідність компенсації коштів Пенсійному фонду з Державного бюджету.
Необхідність підвищення рівня соціальної захищеності пенсіонерів, зміцнення фінансової бази пенсійного страхування зумовлена проведенням пенсійної реформи в Україні. Для успішного втілення поставлених у ній завдань варто враховувати переваги та недоліки зарубіжного пенсійного страхування. Узагальнено міжнародний досвід реформування пенсійного страхування і виявлено, що майже всі країни підвищують пенсійний вік, змінюють розмір страхових внесків та порядок розрахунку пенсійних виплат. Однак пряме наслідування зарубіжного досвіду без врахування особливостей національної економіки може призвести до негативних наслідків.

Виявлено неузгодженість та недостатню наукову обґрунтованість окремих норм чинного законодавства, зокрема, нормативних і законодавчих документів стосовно розмірів мінімального страхового внеску та компенсації Пенсійному фонду коштів з Державного бюджету, понятійного апарату пенсійного страхування (пенсійне страхування” та пенсійне забезпечення”, страхові внески” та збори на обов’язкове державне пенсійне страхування”). Запропоновано основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення із зазначених проблем.