ЦАПРО ГАЛИНА ЮРІЇВНА Гендерні стратегії і тактики в англомовному телевізійному інтерв'ю

brief description

Міністерство освіти і науки України
Київський національний лінгвістичний університет

На правах рукопису

ЦАПРО ГАЛИНА ЮРІЇВНА
УДК 811.111’276.3

ГЕНДЕРНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ
В АНГЛОМОВНОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ІНТЕРВ'Ю

10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Чеснокова Ганна Вадимівна
кандидат філологічних наук, доцент

Київ-2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 5
ВСТУП.. 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ
СТРАТЕГІЙ І ТАКТИК В АНГЛОМОВНОМУ ІНТЕРВ'Ю... 13
1.1 Теоретичні положення лінгвістичних гендерних розвідок. 13
1.1.1 Ґенеза гендерних досліджень. 14
1.1.2 Формування гендерної термінології. 21
1.1.3 Гендерний аналіз у лінгвістиці. 26
1.2 Дослідження стратегій і тактик у працях вітчизняних тазарубіжних лінгвістів. 40
1.3 Телевізійне інтерв'ю як різновид діалогічного дискурсу. 48
Висновки до Розділу 1. 57

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ СТРАТЕГІЙ ІТАКТИК В АНГЛОМОВНОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ІНТЕРВ'Ю... 60
2.1 Базові методи дослідження стратегій і тактик англомовного телевізійного інтерв'ю.. 60
2.2 Загальна методика та етапи дослідження стратегій і тактик тагендерних дискурсивних маркерів. 64
2.2.1 Методика виокремлення мінімальних тематичних діалогових одиниць. 64
2.2.2 Методика розвідки гендерних дискурсивних показників. 67
2.2.3 Методика вивчення гендерних стратегій і тактик вінтерв’ю. 70
Висновки до Розділу 2. 74

РОЗДІЛ 3 ГЕНДЕРНЕ ВАРІЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ КОНТРОЛЮВАННЯ ТЕМИ ВАНГЛОМОВНОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОму ІНТЕРВ'Ю... 77
3.1 Гендерні дискурсивні показники в англомовному телевізійному інтерв'ю.. 77
3.1.1 Мінімальні реакції-відповіді в інтерв'ю. 77
3.1.2 Хеджинг в англомовному дискурсі інтерв'ю. 83
3.1.2.1 Хедж you know. 85
3.1.2.2 Хедж I think. 92
3.1.2.3 Хедж well. 96
3.2 Стратегія контролювання теми. 99
3.2.1 Тактика розвитку теми. 100
3.2.2 Тактика підтримання теми. 105
3.2.3 Тактика тематичної деталізації. 112
3.2.4 Тактика відхилення від тем. 118
3.2.5 Тактика ухиляння від теми. 121
3.2.6 Тактика відмови від теми. 123
3.2.7 Тактика інтродукції нової теми. 125
Висновки до розділу 3. 135

РОЗДІЛ 4 ГЕНДЕРНЕ ВАРІЮВАННЯКОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ІТАКТИК В АНГЛОМОВНОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ІНТЕРВ'Ю... 138
4.1 Стратегія моделювання комунікативної інтеракції 138
4.1.1 Тактика кооперативної комунікативної інтеракції. 139
4.1.2 Тактика конфронтативної комунікативної інтеракції. 144
4.1.3 Тактика провокуючої комунікативної інтеракції. 149
4.1.4 Тактика захисної комунікативної інтеракції. 154
4.2 Іміджотворча стратегія. 160
4.2.1 Тактика підтримання іміджу. 163
4.2.2 Тактика зміни іміджу.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи формують здобутки зарубіжних (Д. Камерон, Дж. Коутс, Р. Лакофф, Д. Таннен, Дж.Холмс) і українських (О.Л. Бєссонова, Н.Д. Борисенко, О.І.Горошко, О.Л.Козачишина, А.П. Мартинюк) досліджень у гендерній лінгвістиці, з одного боку, а з другого напрацювання в галузі дискурсології й теорії комунікації, що безпосередньо вивчають дискурс інтерв'ю (Ф.С.Бацевич, Г.О.Денискіна, C.Уортам, М.Л.Штельмах,) та комунікативні стратегії і тактики (Г.П. Апалат, О.С.Іссерс, Н.І. Формановська).
Застосована в дисертації методика дослідження базується на дискурсивному та прагматичному методах із залученням таких видів аналізу: контекстуально-інтерпретаційного, конверсаційного, аудитивного і кількісного, що уможливило виокремлення гендерних дискурсивних маркерів, створення їхньої класифікації та вивчення варіювання комунікативних стратегій і тактик у гендерному аспекті.
Гендерні відносини відображаються в комунікації і маніфестуються в мові, що уможливлює лінгвістичні розвідки гендеру. У становленні гендерної лінгвістики, її методологічних принципів, понятійно-термінологічного апарату певну роль відігравали структуралістські та соціокультурні традиції, останні безпосередньо вплинули на формування мовних значень та заснування феміністської лінгвістики. Дослідження гендеру 1970 80-х років ґрунтувались на принципах домінування і, відповідно, відображення домінувальної суспільної позиції чоловіків у мові і мовленні. Питання взаємодії мови й ідентичності, соціального контексту висвітлювались у працях, що спирались на позиції соціального конструктивизму і розглядали мову як сферу культурного впровадження гендерної ідентичності. Це означало перехід від співвіднесення мовних форм (фонем, лексем, граматичних конструкцій) із мовцями-представниками різних статей до фундаментального вивчення реалізації гендеру окремими індивідуумами в соціальній інтеракції. "Чоловічі" і"жіночі" форми, а разом із ними "чоловіче" і "жіноче" мовлення, відокремлюються від реальних комунікантів-чоловіків і жінок, досліджуються лінгвістичні ресурси побудови гендеру в соціальній практиці. Методологічні розбіжності в трактуванні співвідношення між гендером і статтю мовців спричинили формування двох напрямів сучасних гендерних лінгвістичних розвідок: перший підхід мовлення (гендерна специфічна вербальна поведінка) є частиною соціальної гендерної ролі індивіда, а другий розглядає гендер як продукт дискурсу, визнаючи, що мова не відбиває гендерну ідентичність, а створює її.
Вивчення вербальної поведінки респондентів-чоловіків і респондентів-жінок у певній соціальній практиці, ситуативному акті, у телевізійному інтерв'ю віддзеркалює гендерну самоідентифікацію мовців, їхні соціальні аспекти статі; стереотипи та культурні традиції, що відображаються в їхньому мовленні.
Телевізійне інтерв'ю розуміється як інтерактивна форма комунікації, окреслена певними статусно-рольовими відносинами, де застосування гендерних стратегій і тактик респондентом обумовлене спрямованістю комунікативної інтеракції на телеглядача. Лінгвістичне вивчення інтерв'ю видається цікавим у парадигмі сучасних студій мовознавства завдяки відображенню в ньому вибору комунікантами тих мовних засобів, що найбільш повно відбивають їхній світогляд, соціальну позицію, ставлення до подій сьогодення, а також гендерну ідентичність разом з образами маскулінності / фемінінності. Параметри цієї комунікативної події деяким чином обмежують мовленнєву поведінку респондентів, що позначається на застосуванні ними тих чи тих гендерних стратегій і тактик.
Гендерну стратегію розглянуто як варійовану сукупність гендерних комунікативних тактик, реалізація яких визначається фактором маскулінності / фемінінності. Вдале комбінування стратегій і тактик є свого роду комунікативною перемогою, що відображається в результативному впливі на співрозмовника. Досягнення мети при цьому не залежить від факту реалізації кооперативних або конфронтативних стратегій, а їхнє гендерне забарвлення зумовлено використанням індивідуально-особистісних стратегій і тактик. Гендерна комунікативна інтенція мовців є складним структурним утворенням, що містить кілька компонентів, окреслених ситуацією спілкування та певними лінгвістичними й екстралінгвістичними факторами. Вони впливають безпосередньо на учасників інтеракції та на їхній вибір способів вираження власних намірів, який обумовлюється прагненням досягнути певної комунікативної мети під час проведення телевізійного інтерв'ю. Гендерна комунікативна стратегія репрезентується гомогендерними чоловічими, гомогендерними жіночими та гетерогендерними тактиками.
Гендерними стратегіями, які реалізуються респондентами в англомовному телевізійному інтерв'ю, є стратегія контролювання теми, що утворюється тактиками розвитку теми; підтримання теми; тематичної деталізації; відхилення від теми; ухиляння від теми; відмови від теми; інтродукції нової теми; стратегія моделювання комунікативної інтеракції, представлена тактиками кооперативної комунікативної інтеракції, конфронтативної комунікативної інтеракції, провокуючої комунікативної інтеракції та захисної комунікативної інтеракції; іміджотворча стратегія, що базується на експліцитній та імпліцитній тактиці підтримання іміджу й експліцитній та імпліцитній тактиці зміни іміджу.
Гендерні дискурсивні маркери, хеджі та мінімальні реакції-відповіді, є домінантними компонентами в структурі гендерних тактик.
Контекстуально-інтерпретаційний та кількісний аналіз досліджуваного матеріалу свідчать про доцільність вивчення таких хеджів, як you know, I think таwell, як найчастіше вживаних в інтерв'ю та релевантних для побудови стратегій і тактик у комунікативній інтеракції. Функціонування хеджів забезпечується такими чинниками: категоричністю / некатегоричністю висловлювання, відокремленням персональної думки від наданої інформації, ухилянням від прямої відповіді, плануванням своєї відповіді, наближенням до адресата за рахунок нівелювання образу експерта, пошуком підтримки, зміною іміджу. Класифікація хеджів базується на встановлених просодичних та синтаксичних критеріях у поєднанні з контекстуальною інформацією. Гетерогендерну низку хеджів репрезентовано такими типами: I think (тентатив), youknow (апелятив, сигналізатор спільного знання), well (філер спаднотональний, філер рівнотональний); гомогендерну чоловічу Ithink (делібератив), you know (сигналізатор фальстарту, атрибутив, емфатив), well (демінутив); гомогендерну жіночу I think (даутив), you know (кваліфікатив), well (фрагілітив, філер висхіднотональний).
Мінімальні реакції-відповіді в дискурсі інтерв'ю уможливлюють певний рівень комунікативної підтримки в інтеракції. Ці ініціальні гендерні маркери й підтримувальні респонсиви є гетерогендерними, препаративи є гомогендерними жіночими, конфірмативи гомогендерними чоловічими показниками поміж підтримувальних одиниць.
Гендерні дискурсивні маркери відіграють значну роль у визначенні гендерної спрямованості комунікативної тактики як одиниці стратегії, оскільки їхній гендерний склад визначається або фемінінним, або маскулінним використанням гендерних маркерів. Так, тактика підтримання теми стратегії контролювання теми є гетерогендерною, оскільки представлена 73% підтримувальних МРВ, використаних жінками, й 68% ініціальних МРВ (конфірмативів), застосованих респондентами-чоловіками. У тактиці розвитку теми гетерогендерне спрямування забезпечується фактичною кількістю хеджів well як фрагілітивів у 78% жіночої вибірки й 69% хеджів you know як емфативів у чоловічих реалізаціях. Суто гомогендерні чоловічі або жіночі тактики утворюються більшістю відповідних гендерних компонентів.
Через специфіку інтерв’ю стратегія контролювання теми разом із тактикою розвитку теми є найчисленнішою. Відповідаючи на запитання інтерв’юера та розвиваючи думку, респондент дотримується меж запропонованої теми. Послідовність циклів передається схемою "питання інтерв’юера відповідь респондента" або "висловлювання / ствердження інтерв’юера реакція респондента"; зміна тематичної спрямованості відбувається за умови вичерпання попередньої теми. Тактики стратегії контролювання теми комбінуються залежно від комунікативних інтенцій мовців. Так, тактика підтримання теми в парі зтактикою розвитку теми або тематичної деталізації застосовується респондентами з метою надання адресату повної інформації, тоді як поєднання тактики ухиляння від теми з інтродукцією нової теми або тематичної деталізації дає можливість гостю програми проігнорувати тему, запропоновануйомуінтерв'юєром.
Стратегія моделювання комунікативної інтеракції та іміджотворча стратегія безпосередньо пов'язані зі стратегією контролювання теми. Так, кооперативна тактика першої базується на тактиках підтримання теми, розвитку теми, тематичної деталізації стратегії контролювання теми. Основою для конфронтативної тактики є тактика інтродукції теми та відмови від теми. Якзахисна, так і провокуюча тактики пов'язані з тактиками відхилення й відмови від теми.
Іміджотворча стратегія націлена на створення певного образу, якості якого респондент хоче розкрити та донести до широких мас телеглядачів. Цей образ базується на відповідності респондента категоріям, близьким, зрозумілим і цікавим глядачам, тому йому необхідно виявити ті риси характеру, що сприятимуть позитивному сприйняттю аудиторією його особистості, моделювати свою поведінку та мовлення відповідно до очікувань і стереотипів, а також соціальних норм комунікативної інтеракції. Іміджотворча стратегія під час інтерв'ювання має на меті створення яскравого образу для впливу на масового адресата.
Респондент, погоджуючись узяти участь у телепрограмі Ларрі Кінга, розраховує на інтерес аудиторії до своєї персони і, користуючись з нагоди, вербалізує свій імідж, що має певні якості і діє певним чином, є привабливим, професійним, компетентним, незабутнім, яскравим, приємним для глядачів. При створенні іміджу важливою є семантична категорія "своїх", "свого кола", яка вказує на успіх та досягнення в кар'єрі або відбиває соціальний стан мовця. Учасник телепередачі пропонує власні характеристики його особистості як саморозкриття, самопізнання, націлене на певного адресата, та має конкретні стратегічні наміри.
У роботі досліджено іміджотворчу стратегію з позиції респондента, але інтерв’юер тут відіграє значну роль через нав'язування гостю програми певного образу, з яким той, у свою чергу, або погоджується, отже, дотримується меж, окреслених інтерв’юером, або не приймає запропонованого варіанту комунікативної поведінки й намагається змінити свій образ.
Для створення бажаного комунікативного ефекту мовці залучають різні моделі комунікативних стратегій. Так, респонденти-чоловіки втілюють маскулінну гомогендерну, а жінки-респонденти діють згідно з фемінінною гомогендерною моделлю комунікативних стратегій. Крім того, у сучасному дискурсі англомовного телевізійного інтерв'ю використовується гетерогендерна модель комунікативних стратегій. Різноманітні реалізації трьох наявних моделей комунікативних стратегій знаходяться в постійному взаємозв'язку, що стає можливим унаслідок накладання тактик, які репрезентують різні стратегії.
Гендерне варіювання комунікативних стратегій і тактик є результатом створення респондентами чоловіками й жінками власної, маскулінної абофемінінної, моделі спілкування в межах телевізійного інтерв'ю.
Перспективи подальших розвідок убачаємо у вивченні гендерних стратегій і тактик респондентів, ураховуючи гендер інтерв'юера, а також у вивченні специфіки стратегічної побудови мовлення інтерв'юером залежно від гендеру респондента.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексикова Ю.В. Когнитивные основы формирования эвфемизмов всовременном английском языке : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Алексикова Юлия Владимировна. — Тамбов, 2010. — 163 с.
2. Алпатов В.М., Крючкова Т.Б. О мужском и женском варианте японского языка / В.М. Алпатов, Т.Б. Крючкова // Вопросы языкознания. — 1980. — №3. — С. 58—68.
3. Антошинцева М.А. Невербальный компонент и его функции вкоммуникативно-прагматической организации дискурса (на материале жанра интервью) : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.01 / Антошинцева Мария Александровна. — СПб., 2004. — 328 c.
4. Антропологическая лингвистика: Концепты. Категории / [ред. Ю.М. Малинович]. — М.; Иркутск : Иркут. гос. лингв. ун-т, 2003. — 251 с.
5. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв'ю (наматеріалі сучасної англомовної преси) : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04. / Апалат Ганна Павлівна. — К., 2002. 268 c.
6. Артына М. К. Идеографическая группа "Речевой акт" как референт фразеологической номинации: на материале французского языка : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.05 / Артына Мира Канооловна. — СПб., 2010. — 223 с.
7. Афанасьєва О. Гендерний підхід в контексті основних методів інтерпретації художніх творів / О. Афанасьєва // Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми філології, американські та британські студії"], (Київ, 6—8 квітня 2011 р.) / Нац. авіац. ун-т, Наук. лінгв. тов-во "УкраїнаМоваСвіт". — К. : Ун-т "Україна", 2011. — Т.1. — С.3—7.
8. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / ШарльБалли. М. : Изд-во иностранной литературы, 1955. — 394 с.
9. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / Михаил Михайлович Бахтин. — М. : Советская Россия, 1972. — 320 с.
10. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. / Михаил Михайлович Бахтин [сост. С.Г. Бочанов, В.В. Кожинов]. — М. : Худ. лит., 1986. — 543 с.
11. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. — К. : Академія, 2004. — 344 с.
12. Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы / Роджер Т.Белл. — М. : Международные отношения, 1980. — 318 с.
13. Бєлова А. Д. Поняття "стиль", "жанр", "дискурс", "текст" у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К. : Київ. ун-т, 2002. — Вип. 32—33. — С.11—14.
14. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики/ А. Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Логос, 2004. — Вип.10. — С. 11—16.
15. Беляева А. Ю. Особенности речевого поведения мужчин и женщин (наматериале русской разговорной речи) : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.05 / Беляева Анна Юрьевна. — Саратов, 2002. — 145 с.
16. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний ігендерний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра филол. наук : спец. 10.02.04 "Германські мови" / О.Л.Бєссонова. — К., 2003. — 39 с.
17. Бєссонова О.Л. Вербалізація ядерних концептів оцінного тезауруса англійської мови чоловіками та жінками / О.Л. Бєссонова // Проблеми загального, германського та слов’янського мовознавства : зб. наук. праць — Чернівці : Книги — XXI, 2008. — С. 409—412.
18. Бєссонова О.Л. Особенности вербализации ключевых гендерных концептов: материал эксперимента / О.Л. Бєссонова // Linguistics and Didactics in the 21th Century.1. — Praha : Kernberg Publishing, 2008. — P. 6—23
19. Блакар Р. Язык как инструмент социальной власти / Р. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействие. — М. : Прогресс, 1987. — С.87—143.
20. Бодрова А. А. Конструирование гендера в кинотексте: на материале американского варианта английского языка : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Бодрова Анна Александровна. — Н. Новгород, 2010. — 158 с.
21. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця ХХ століття : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Борисенко Наталія Дмитрівна. — Житомир, 2003. — 231 с.
22. Борисенко Н.Д. Гендерні стратегії спілкування у дискурсі персонажів британської драми / Н.Д. Борисенко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київ нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2007. — Вип.21. — Ч.1. — С. 87—92.
23. Борисенко Н.Д. Порушення принципу кооперації в міжгендерному спілкуванні персонажів сучасної британської драми / Н.Д. Борисенко // Мовні іконцептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київ нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2008. — Вип. 24. — Ч.1. — С. 97—102
24. Борисенко Н.Д. Гендерні стереотипи у персонажному дискурсі сучасної британської драми / Н.Д. Борисенко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київ нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Вип. 26. — Ч.1. — С. 104—108.
25. Борисенко Н.Д. Гендер персонажів сучасної британської драми як соціально-статусна характеристика. / Н.Д. Борисенко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — № 32 — С. 51—56.
26. Борисенко Н.Д. Сучасна британська драма як відображення гендерних стереотипів / Н.Д. Борисенко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. — К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011. — Вип. 33. — С. 91―96.
27. Борисова И.Н. Русский разговорный диалог: проблема интегративности : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" / И. Н. Борисова. — Екатеринбург, 2001. — 35 с.
28. Братусь Т.В. Гендерна специфіка об'єктивації концепту ЩАСТЯ усучасному англомовному художньому дискурсі : дис ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / Братусь Тетяна Василівна. — Х., 2009. — 203 с.
29. Будагов Р.А. Человек и его язык / Рубен Александрович Будагов. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. — 429 с.
30. Буренина Л. В. Гендерные стереотипы речевой коммуникации: результаты интервью в Кентербери / Л. В. Буренина // Гендер: Язык, культура, коммуникация : сб. наук. статей. — М. : Моск. гос. лингв. ун-т, 2002. — С.61—65.
31. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю / Жозеф Вандриес. — М. : Соцэкгиз, 1937. — 410 с.
32. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Ольга Петровна Воробьёва. — К. : Вища школа, 1993. — 200 с.
33.