Чайка Віталій Васильович. Вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства (на прикладі чорної металургії)

brief description

Чайка Віталій Васильович. Вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства (на прикладі чорної металургії) : Дис... канд. наук: 08.00.04 2008

Чайка В.В.Вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства (на прикладі чорної металургії). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 Економіка та управління підприємствами. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.
Дисертація присвячена вдосконаленню методології і кількісних методів оцінки ефективності інноваційної діяльності, що здійснюється на рівні підприємств промисловості.
Запропонована і обґрунтована концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі зіставлення витрат на інноваційні заходи і зрушень в інноваційному рівні виробництва, що є безпосереднім результатом здійснення зазначених заходів. Розроблений методичний підхід, що втілює дану методологію вимірювань.
Методичні положення оцінки ефективності інноваційної діяльності апробовано на прикладі аналізу ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України, у ході якого виявлено сучасний стан і тенденції динаміки ефективності інноваційних заходів, здійснюваних на підприємствах галузі.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретико-методологічних положень та методичного підходу до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств, досліджені ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України і тенденцій її динаміки в останні роки.
На основі проведених досліджень у дисертації сформульовано такі наукові положення і висновки.
1. В ході дослідження дисертантом доведено, що підприємства чорної металургії утворюють фундамент промисловості і економіки країни в цілому, займаючи провідні позиції в структурі промислового виробництва та експорті. Незважаючи на глибоку загальносистемну економічну кризу 1990-х років, металургійним підприємствам вдалося в основному зберегти виробничі потужності, швидко переорієнтуватися на світові ринки чорних металів, послідовно відновлювати обсяги виробництва продукції і, починаючи з початку 2000-х років, істотно поліпшити свій фінансово-економічний стан і розпочати здійснення інвестиційно-інноваційних заходів. Разом з тим техніко-економічний рівень виробництва зберігся на рівні 70-х років минулого століття і істотно нижче середньосвітового рівня. Виробничо-економічні успіхи галузі в останні роки обумовлені переважно сприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою, високим попитом і рівнем цін на металопродукцію на світових ринках.
2. В дисертаційній роботі автором встановлено, що напрямки, масштаби і темпи інноваційної діяльності на підприємствах галузі принципово відрізняються від пріоритетних напрямків інноваційної діяльності і темпів інноваційних перетворень у світі. На українських підприємствах інвестиції направляються переважно на капітальний ремонт фізично і морально зношених основних виробничих фондів і технічну реконструкцію виробництва на перших металургійних переділах. У галузі практично не використовується науково-обґрунтований інструментарій планування інноваційної діяльності і аналізу її ефективності.
3. Аналіз наукової літератури із проблем оцінки ефективності інноваційних заходів, виконаний у дисертації автором, свідчить про те, що до вимірювання її ефективності застосовуються традиційні методи аналізу проектних рішень і інвестиційного аналізу без належної адаптації до специфіки інноваційної діяльності. У дисертації показано, що ці методи базуються на припущеннях, які не виконуються в сучасних умовах, які характеризуються переходом підприємств до інноваційної моделі розвитку. Ключовими невирішеними питаннями теорії ефективності стосовно інноваційної діяльності є систематизація і ідентифікація прямих результатів інноваційних заходів на рівні підприємства, і методи кількісного вимірювання цих результатів з метою наступного їх зіставлення з відповідними витратами.
4. У дисертації здобувачем висунута і обґрунтована концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства на основі зіставлення витрат на інноваційну діяльність і зрушень в інноваційному рівні виробництва, що акумулює всі зміни в стані виробництва, викликані впровадженням на підприємства науково-технічних новацій.
5. Аналіз економічної сутності інноваційної діяльності показує, що її основною і безпосередньою метою є таке перетворення поточного стану виробництва, що забезпечувало б його максимально повну відповідність новітнім досягненням науки, техніки і передового практичного досвіду. Автором роботи доведено, що характеристикою, яка відображає дану властивість виробництва промислового підприємства, є інноваційний рівень, що характеризує ступінь такої відповідності. Як наслідок, прямим і безпосереднім результатом інноваційної діяльності підприємства є зміна інноваційного рівня виробництва.
6. Запропонована здобувачем в дисертації концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства заснована на новітніх методах кількісної оцінки інноваційного рівня промислового виробництва, моніторингу зрушень в його інноваційному рівні, а також витрат на інноваційну діяльність, результатом якої є зазначені зрушення.
З урахуванням труднощів ідентифікації витрат, що відносяться до інноваційної діяльності, обумовлених як природою самих інноваційних заходів і наслідків витрат різного виду, так і особливостями існуючої статистики інновацій, автором запропоновано трирівневий підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства, що припускає систематичну кількісну оцінку зрушень в інноваційному рівні виробництва, витрат на відтворювальну діяльність підприємства в цілому, точно ідентифікованих витрат на інноваційні заходи, а також цих з урахуванням змішаних витрат, тобто витрат багатоцільового призначення, з подальшим зіставленням показника приросту індексу інноваційного рівня виробництва з показниками витрат кожного із зазначених типів.
За допомогою даного методичного підходу забезпечується оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства "зверху", "знизу", а також "у середньому", що істотно підвищує вірогідність і обґрунтованість таких оцінок.
7. Уперше в практиці галузі автором з використанням запропонованого методичного підходу проведена оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України за період з 2001 по 2005 рр. та її тенденцій.
Показано, що за зазначений період за рахунок реалізації інвестиційних програм металургійних підприємств інноваційний рівень виробництва на вітчизняних підприємствах збільшився приблизно на 50 %. При цьому основний приріст інноваційного рівня виробництва досягнутий переважно за рахунок інноваційних заходів на стадіях виробництва чавуну і впровадження методів безперервного розливання сталі. З урахуванням того, що в цілому інноваційний рівень виробництва вітчизняних металургійних підприємств у середньому майже на порядок нижче рівня передових зарубіжних компаній, що у світовій галузі пріоритетними є інновації в останні металургійні переділи, охорону навколишнього середовища і автоматизацію технологічних процесів, спостережувані напрямки і темпи технічного відновлення виробництва вітчизняних підприємств зовсім недостатні для подолання і, навіть, скорочення існуючого їх відставання в інноваційному розвитку.
8. Дисертантом відзначена як негативна тенденція зниження, починаючи з 2003 р., значень показників ефективності інноваційної діяльності, що виявляється в послідовному зниженні приросту інноваційного рівня виробництва на одиницю капітальних вкладень в основний капітал і на потреби інноваційної діяльності, яка обумовлена нераціональним використанням інвестицій в основний капітал.
Таке становище, а також аналіз практики планування інноваційних заходів на підприємствах галузі свідчать про те, що на підприємствах галузі не тільки не знаходять застосування сучасні методи розробки і оптимізації інвестиційних програм, але і взагалі не ставиться завдання щодо аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності.
9. Виконані автором дослідження показали, що всі запропоновані модифікації показника ефективності інноваційної діяльності підприємства добре погодяться між собою і пояснюють сформовану практику проведення інноваційних заходів, здатні виступати як діючий інструмент аналізу ефективності інноваційної діяльності і виявляти тенденції в зміні ефективності здійснюваних інноваційних заходів.