Черевко Олександр Володимирович. Механізми зниження рівня тіньової економічної діяльності (на прикладі підприємств та організацій Черкаської області)

brief description

Черевко Олександр Володимирович. Механізми зниження рівня тіньової економічної діяльності (на прикладі підприємств та організацій Черкаської області): дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2004

Черевко О. В.Механізми зниження рівня тіньової економічної діяльності (на прикладі підприємств та організацій Черкаської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2004.
У дисертації досліджено процеси розвитку та форми прояву тіньових економічних операцій між суб’єктами господарювання. Доведено, що тіньова економічна діяльність функціонує паралельно офіційній економіці і набуває високих темпів розвитку, коли система державного управління не вирішує основних соціальних проблем або в країні сформувалась екстремальна ситуація. Дослідження показали, що практично в усіх країнах із перехідною економікою спостерігались високі темпи зростання тіньової економічної діяльності. Проведений аналіз темпів розвитку та форм прояву тіньової економічної діяльності в різних галузях української економіки показав, що найбільші темпи її розвитку набули в тих галузях, які мають швидкі темпи обертання грошових ресурсів, нечітку законодавчу базу та можуть забезпечувати високу прибутковість.
У роботі проаналізовано існуючі та методичні підходи до аналізу і оцінки впливу тіньової економічної діяльності на розвиток національної економіки, які практично апробовано в процесі досліджень тенденцій і специфіки прояву тіньової економіки в Черкаській області.
Обґрунтовано такі напрями вдосконалення системи управління процесами зниження рівня тіньової економічної діяльності: створення координаційного центру з питань боротьби з тіньовою діяльністю, корупцією та організованою економічною злочинністю, єдиного інформаційного центру, у функції якого має входити збір, систематизація та опрацювання всіх видів інформації про тіньові економічні операції, удосконалення методології аналізу та оцінки фактичного стану тіньової діяльності в країні, регіонах. Основну увагу приділено методичним підходам до розроблення запобіжних заходів, спрямованих на зниження рівня тіньової економічної діяльності.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки та рекомендації в напрямах реалізації політики детінізації вітчизняної економіки.

У світовій системі господарювання на теперішній час спостерігаються процеси наростання тіньової економічної діяльності. При цьому випереджуючими темпами тіньова економічна діяльність поширюється у відносно нових галузях економіки та тих сферах господарської діяльності, які забезпечують швидкий рух обертання грошово-фінансових ресурсів і високий рівень доходів.
Висвітлені в дисертації концептуальні положення рекомендують розглядати тіньову економічну діяльність як таку, що існує одночасно і паралельно з офіційною економікою, але при цьому її результати використовуються обмеженим колом осіб у власних інтересах. Будь-яка форма тіньової економічної діяльності порушує чинне законодавство держави.
Дослідження показали, що в економічній теорії і практиці використовуються різні методи кількісного виміру рівня тіньової економіки, більшість з яких має опосередкований характер і не забезпечує прийнятної достовірності результатів досліджень. У дисертації запропоновано використовувати комплексний підхід, застосовуючи декілька відомих методів і знижуючи тим самим ризик від можливості отримання недостовірних результатів. Вибір сукупності методів зумовлюється метою та специфічними особливостями суб’єктів дослідження. Рівень тіньової економічної діяльності підприємств доцільно оцінювати на основі поєднання прямих і непрямих методів визначення різниці між фінансовими результатами, представленими офіційною документацією і визначеною контрольними перевірками на основі виявлення тіньових грошових потоків.

Проведені дослідження процесів розвитку тіньової економічної діяльності на підприємствах Черкаської області дозволили визначити такі тенденції та особливості розвитку:

наявність великих обсягів грошової маси, що обертається поза офіційними банківськими та кредитними установами, опосередковано можна вважати фінансовим ресурсом для розвитку тіньових економічно-фінансових операцій;
найбільш типовими злочинами економічного характеру виявлено такі як: розкрадання державного та колективного майна, шахрайство з фінансовими ресурсами, включаючи виготовлення та збут підроблених грошей, цінних паперів, порушення правил валютної виручки, незаконна торговельна діяльність.

Дослідження показали, що успіх у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю вимагає координації дій не тільки правоохоронних органів, а й владних структур, підприємницьких суб’єктів господарювання, які функціонують в офіційній економіці, громадських організацій та населення в цілому. При цьому саме держава повинна взяти на себе функції координатора та активізатора у протистоянні процесам розвитку тіньової економічної діяльності, створюючи одночасно сприятливі умови для ефективного функціонування суб’єктів офіційної економіки.
Важливим концептуальним положенням у протистоянні держави розвиткові тіньової економічної діяльності слід вважати перехід від боротьби з наслідками до розроблення програм, проектів та заходів запобіжного характеру, суть яких полягає у прогнозуванні можливості прояву нових для вітчизняної економіки видів тіньових економічних операцій та завчасне ухвалення законодавчих актів, спрямованих на ліквідацію їх негативного впливу на розвиток економіки.